автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.02
диссертация на тему: Концертно-хоровая жизнь Украины 20-х - начала 30-х годов ХХ столетия

Полный текст автореферата диссертации по теме "Концертно-хоровая жизнь Украины 20-х - начала 30-х годов ХХ столетия"

Р Г Б ОД

1 6 вне 1505

М1Н1С1ЕРСТШ ШЛЬЪТЛ У КРАН ш КИ1ЕСЬКА ДЕР2ША КШСЕРВ4ТОР1Я 1Ж11 П. 1.ЧАЛКОБСЬЮГО Спец} ал!зо вала виена рада Д 092.14.01

На Провах рукопису

даБЛ ГАНМ ЛДРШША

ксйцершо-хорош :::.1!тл ук?а1нм

20-Х - ПОЧАТКУ 30-Х РОИВ XX СТОЯ!ТТЛ

Спец¡ольп¡СП 17.00.02 - .'-.уэктае икстаитэо

айгориерат дисертадГх на злобу ття наукою го ступени кандидата мистептвознавсгва

кк!в - 1995

Дксертец1я в рукописом. РоСоэу виконено у в!дд1л1 музитознавства Тнституту мистецтво-гнзпстра, фольклористики та етнологП 1мен1 Ц.Т.Рильського HAH Ухраши

Науковий KoptEHHK; доктор иисгеотвознавсгва ¿1АР1Л ШРША ЗАГАШЖЧ

OitnifiHt опоненти: доктор миетоптвознавства 1Ш ЛлШШО{

к.андида?, уистептвознамгва ОЛЕКС^НДР ОЛККСАНЛРОШЧ Р13ШК Проя1дна оргш1затт1я: Xap.irtbcыжй держаший 1нститут ыигтеотв 1и. ¡.П.Котляревського Захисг в!дбудзгася K2S" с)чня 1995 р. о 15 год.ЗО хв. на засмеян! спеп1ал1зопаног вчено1 рели Д.092.14.01 по захисту дисергац!й на злобу?тя наукового ступеня доктора наук у Ки1вськ1Я дэржавн!й консерватор!: Ыен! ПД.Чайковсьхого / 262001, КиЬ - I, вул. К.Ыархса, 1/3, 2-Й поверх, ауд.Эб/.

3 дисертал1ею можна ознаЯоштися в б16я1отеи1 Ки1ь*ыЫ державяох консерваторП 1м. ПЛ.Чайковського,

Автореферат. роз! слано грудня 1994 р.

Шений секретар спеп1ал1зованог. вченог ради,

кандидат мистецтвознавства L 7 / С.Б.ТКШК0

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОШ.

Аутуальн!сть те:.;и. Однш э яайва»лиэ1п?изг 1 наЯНлъа 1н?ен-сиших етглîb розгортання хорового руху Сув пер!од порейэлгц1Я-ного двсятир1ччя, коли 1сторичн1 под!Ï /ро?пад цврсыт Umeplï, боротьба Украши за своп лоргаш1сть, эрешгов утзерд^екнл радлн-сько1 влади/ привели до гначяоï акткв1заг1'1 сусп1льно-куль,*ур-них яропео]в. Обгрунтувачняч пропоновачнх хронолог! vwrx ме» яна-л1?озгного пер!оду - 20-! - початок ."О-г рок!в - слугу« сусп^ль-но-пол4тичнз ситуац1я в СPCP /у склад! ягого перебувала на той час Унрагна/, що Сезпосеро^1ьо ви-эдачала I сигуяц1п в мистецько-ыу життЬСаие в иьому пер!сд1 проходов процес форцуьсння СРС? як дергави i утверд^ння wарксил ¿у-ленtн 1 sjy як дерташог 1део-лог11.3д1йснюаазся перех э!д багатоусладого пол1тигга-егс>но-uivного устрою до встаяоЕЛоння тогал!гарного пол1тичного рсяжу, пошого удержавлення во1х cïep сусп 1лы'ого гиттв; в!д тюпасэвих кошфом i с i В- м праалячою компгрт1Рною верх!вкос та "некох/н'с-тичними" елементши /др1бндаи власникаки в еконои1г1 та "попутчиками" в 1нтелектуальяШ cfppl/ до л1кэ1дапП будь-яких 1нсти-туг!в сусл1льно!г onosn^tfttocrl; в!д nemoï я1берал1зоз! i я галу-з! иац1ональних в1дноскн, пр в УкраГн! безпосепедньо вт{лилася в пол1твд1 "yKpaÏKlrîSfliï", формально визначеннда украхнсысо? -ержавност!, до пошого позбавлекня Украши будь-яких факгиздкх прояв!в ïï cyBepnHlTety; в!д "непервакод»вннюи попервах posvaïî-тя форм куль турно-ыистець кого жигтя, до його гранично г ун! $ firent ï /у 1932 р./ шляхом зам!ни р1зних aconfanifl "галузевши" гвор-чими сп1яками, встеновлення безрозд1льного дергагмо-1деолог1чио-го диктату в галуз! худошьох творчост! та репертуарное пол!тиги, насадауванн! единого ыетоду соц1ел1стичного реал1жу.

Необх1да1сгь досл1дтення саке хорово! музиги деного nepfоду

вмюгикана, по-перие, традицШо високю/ р!шем розвитку п!ег га-луз! ухрагксьхого нац1онального мистедтва, И найбезпосереда!шою поб'язон'.стю 1з провесами неойонального в1дрод»ення як у Сх1да1й /тзорч!сть I концертна д!ялън!сть вкдатних укра'шських композито-р!в И.псенка, И.Леонтовича, К.Стеценка/, так I в Зах1дн!й /д}-ялън!сть предсгавник! в "леремиськох ыузично! школи", винихнення иервх! товариств "Боян"/Украхн!; по-друге, !стотним зростанням у ней гор 1 од ролI ыасового сп!ву, по-третв, з огляжу на найб1ль-иу, як на той час доступ«!сть засоб!в хорового ыистегтва для широких верств населения, яте, отяс, слугувало на£ефехтивн1шим за-совои {'.ого аалучення до св!тово! ыистецько1 скарбниц!.

Методология досл1дтэння. 1£ахозуючи спецн$!ку стеновлення ! рогЕИгку хорового виконазства як одного з нар!*них компонент^ украхнсьга! цультури, в робог! застооовано р,птртипп-^унтп;>пняяь-нпЯ ыетод досл1дження предаету. Е1н грунтуеться на розгляд1 як худохи!х, так 1 соц1окультурних аспект!в хорового мистецтва, при якому систематизуеться насаыперед соц!ально-культуролог1чний зр!э цього явища /соц!ельно-пол1ткчиий юоктекст, структура концертного життя, спос!б !снування основдох ланки хорового мистеитва - хоро-во1 колективу, репертуар тощо/.

Матер!ал досл!дтення. В основу роботи г чладено д!яльн!сть хоровкх об'вдешь Украиськох Радянськох Соц!ал!стично1 Республ!-ки 20-х - початку 30-х рок1в. Тема розглядавться в двох аспектах. Перший аспект соц!олог1чний, який охоглгое багатогранний комплекс орган!зад!I хорового руху ! концертного виконавства /профеЫКного 1 ааагорського/. Другий аспект - не досл!дження, на приклад! репертуару хороэих колектив!?, головних напрямк!в розвитху хорового иистецтва, появи нових його ханрових р!зновид!в. Обидва аспекта взаемопов'лзен! ! проливаить виразне св!тло на стан хоровох культур и 20-х рок!в з ус!ма 'П досягнекнями та протир!ччями.

Положения I виси о вии дисвр?впН грунтугться головню/ чипом на ерх1вних мптер1алах, то «1стять велкчвяну к1льк1сгь ,т>с! «м не роэкритих даних про особливоет! хорового таггя.Еироко вико-ристан! також пов!домлення тогочасно? преси.Шня! в1доиост! эдобуИ з б1бл1ограф!чно1 та иеууарно! л!торагурн.

У дисертац!! висв1тлвяться питания, пов'яззя1 э роботов музичних орган1зап1Я /Тояариетва }>/еи1 Леонгов:гчя, АТС Г/ го-то/ та 0$1тт1йнкх державних 1истигуг1Л /Нврхоттросу, &г?ого 1/узичного кок 1 те ту та 1н./ грэдо влорядхувпяня хороэо! справи, ггросх }г"го-вувться творчий путях уртдех про£вс2Янюс та сскол1яльнкх хоровиг квпел.Еагатэ увог:< пр*д1лено *унш!окуканкп невеликих хороякх об'вднань, анал!зу репертуару як прэв1дних, пр»;ес1йних колекти-в!в, так 1 саиод{яльних гургх1п.

¡Гирокв прокигнення иаопэг п1сн1 в ус1 с^ерк сусл!хь-

ного хиття виклихало необх1,гсИеть тлтин-:тись в дисертапН на творчих эдобутках украшськкх ко,/по.->кгор1в в дсиоиу и>!гп!,влсп1г-лити його генетичн! корен! та цузично-стильов! осоСливост!, зокрема,проблему сэдтет/ р(тях компонент!в фольклорного те ггро-<$ес1Р.ного похо.тгекня.

Ступень розпоблелост! проблема. В<вченш1 становления 1 роэ-витяу хорового виконавства як неп1д'гто'1 складопо! частики украшсыюх кульгури - актуально зевдешл сучаетгго пуэикозиав-ства.Суичв! сторони музичного, зогрена, хорового життя ЙО-х -початку ЯО-х рок!в вте янайшги пенно вис»1глення в ряд! 1сторкк0-теорвтичикх праць украшсьгих «узикэзиаиц1в:В.Д./оа»енга, И.Ч.Гор-д1йчука, 0.Я.ГГре«р-Тгаченко, Л.О.Перхоменко, А. П. Лачек кя, А.К.Те-реценко, В.З.Кузин, О.В.Шевчу* га 1и.

Коло питьль, пов'язаиих а хоровш рухоа 20-х рок1в та ров-вкткои жанру ыасово! п!сн( порушувться в ыонограф!ях, присвяче-них творчост! видагиих композитор!в та диригенТ1я:П.Кояштьгого,

и. ЕЬрик1вського, Ф.Попадкча, В.Еорксова, в розв1дках Н.Грицтк та О.ГУсарово!, в ыеиуаон1й л1тор«туг>1. Вб"лив1 георетичн! засади досл1л^г:*кя часово! п1сенно? творчост! викладен! росШськими мторауу Л,В.Кулаковеъким, В. 1.?аком, Л.Н.Сохором.

Про« дос1 н1*то з досл1дник!в не ставив за мету охопити явк^е в ус1й повнот!.Хоров« гкття херактеризуеться перевално на основ! Я.ого вераинних прояв!з I наЖНльш загальних тенденп1В. Тахох у *одн1Я я прадь не досл1д*у»ться в ц!лому чиоленн1 Арники та 1нх1 нота! публ1гедП, чо у велик!Я к!лькост1 я'явилися в пэревол«в1.',л1 роки, виконутд>и ^унтп! I вг1тап1йно2 л!тератури.

Наууова новипна дисептадН поляга« у тому, чо в н!й вперше дгтатьно прогнал[аэвано хорове таття Украгки Г0-х - початку 33-х рок£в як цШсна систеиа.У науковий об!г введено низку дос! неопрадьоввних арх1внкх ма?ер1ал1в, фактолог!чк1 в1доиост{ про 1 снуаання ряду хорових об'аднань /студ11 Ы.К.Стеценка, Державно! «у?про{.!аколи К'.М.Леоктовича/, роякрито сгорЫки творчкх б1ограф1Я "Хунта", Г/"у, РУХу, Полтавсько1 державно г хо-рово! кк!еля, ЧШхорансу", Державно! столично* капели, "Хорансу", «врейськкх капел "Гезкульт" та "Своканс", багатьох хорових гу.. .1в районного масштабу тощо.

Ыете } завдання досл^екня:

Пета дослЬт^ення поляга« у виявленн! нар1*них тендентнЯ 1 конкретних форм хорового життя Украши 20-х - початку 30-х рок!в, у визначенн! н!сия хорового жанру як одного а проводи их ланок 1сторико-культурного процесу.Головниыи эавданнями доел1д*ення в:

I/ Розкрити музично-есгвтичний резонанс хорово? д1яльност! у сусп!льному житт! 20-х - початку РО-х рок!в.

2/ Д>сд^дити динам1ку хороЕого руху, визначити мехшизми, як1 отимулювали й ау.тив1зували його розвиток.

З/Виявити худо*иьо-5м1стом1у ntHHicTb про$ес!енального горово- • го виконавства та окреиих п!секниг зиц!в творчзст! ясного пе-fx зв'язок з фольклорной тради1!яли.

4/ Окреслити нЕлрямок 1ндив!дувльнкх тзорчюг попук!э хоротгх дкригент!в та компогитор!в-п1сн«р!в.

б/ Скстеаатизуваги нов! *орми хорового виконавства та гянроя! пло'чини ntceHHoi' тяорчост!.

■Апг>обан!я дксептац!?: Основн! положения пропоноплног роботи апробован! автором у Еиступах на науков!Я конверсии!i "/удогнл культура як фактор прогресу соц1оя1стоткого сусл(льствп" /Ки1в, 1Э86/, на зяс!даншгх п!дц!лу муэикорнажгтаа Гнституту иистегтво-знавства, фольклористики та етнологП М.Т.Рульсысого НАЛ Ук-раши, у »урнальнит та газатнит статтях, у виступах з .tCMitrwH-концертеми,

Практкште значения дксептаи! I полагав у тоау, -о т-она йоте використочунатись як для подальсих н'уко ?-У.х досл!дтвнь таяьнюс проблем IcTopli yrpnincьго! wvsirarol культура, так 1 практично сприяти зпсвовкню худогнього досп1ду Г.О-х port в для роавкт-;ку хопорого иистецтпа Украши. Результата досл1дхе>тя ко»уть бут:1 викооисгенi п!д »сс роэробгп: jypcta э 1сторН угрьшсъго!

иузики та хорозкег.ства у ркчих та седада1х навчальнкх яакладах, а тако» у публ!едо-просв!тнк1'ьк!П робот!. На эахист внесено так! поло^ння! I. 1нтенсккн!сть $ункц1онупа;1ня хорового мисгеитна SO-x - початку 30-х рок1п> спрягг/вання Того розпитку на 1/асов1сть, псЕгкрення серед р!зних яергтв населения.

Лорэволга*йне двсятил!ття няподило нов! принцкпи «игроро-типо-вого розпод!лу хорового виконавства, розма!ття фора його орга-н!зац! I.

3. Эзгаияв значения хорового руху даного пер1оду для п1даесеккя

- б -

аагельного р!вня музитао! лулиурн, а також яг фактора нац1о-нмьиэгэ в1дрод»еннл та украгк1яап11 сусп!льного хиття. 4. Негатипн1 иьсл1дкк нав'яяування хоровому мистецтву прикладао! б1льпэ8кт»го-пропагвндистсько1 рол! та 1дволог1чно1 регламентами хорового репертуару.

Структура 1 яы1ет дисертвл!?!

У Вступ! до роботи вигжачено методолог1чн1 яасадн досл1джен-11* кондертно-хорового виконавства 20-х - початку 30-х рок1в, подано ропгорнуткй огляд л1тератури, еформульовано основну негу 1 «падения дхсертадН.

ПеряиЯ -т>ояд1л *Уоров> »олеутиви та ix кокдертна д1яльн1сть" Мстить коротку характеристику становления 1 роавктку р1пнкх хороших колегтив!», а тагах анал)э вэааоав'яаку соц!офункц1ональних та худо*н1х аспепг1в роугортення хорового руху.йузичн! процеси, чо проходим в перпо пореволщ1кне двсягкл1гтя по-праву ножи а вмжати "хоровим внбухои", яхий наклав в1дбиток на вс1 офери культурного таття Укр&?ки в ц1лоиу.У дей пер!од хорове виконав-ство виявило себе не лингв як иисгецьке явипе, а й як 1стотна форма сусп1льно! д1яльност1, ¡»умовлена рядом соц1окулътурнюс чмт .et в.

Siatrne похвавяення хорового хиття почалс ь за vaolB Угра1нсьт ко! Народно! Республ1ки.Одним ta п1онер1в хорового руху став Первий укра!нський нац1онельний хор, створений К.Стеценком те О.Кошицем у 1918 роц1.У CepesHi 1919 року О.Кошиць орган1зув Укра!нсысу республ!кансьху калелу t в!д'1хдха» э нев sa кордон. Виступи цього колактиву в €вроп1, США, Канад! склали одну я най-славн1иих стор1нок Jciopii укра'х'нського виконавоького мистецтва.

3 встьновленням радянськог влади зопочатковвна в попервдн! роки тенденд1я на активне розгорташя хорово! справи продовжува-ял ропвивагисл, п!дтримувана як муэипниыи товариствами, кулътур-ниаи д1ячеми, так t державкимн чинникши, гцо вбачали в xoposouy

сп!в! uoryrHtfl зас!б дал пропаганда ре пол rml Rh их !дей.

Першочерговиг завдпнняы культурно! пол1т»кн пъг-го т: ер 1 оду було отворення нових торовюг колектив!в.С«ред них особлигю пмдлг-не м!сце налягять васноваяШ у ISGO род! халел! "jyvra" ДТИртав-на укра!нська мандр!ша кслола/.Очолена талаяовитки дкрмгенто« Н.Горэдовенкон, вона стала одним з найтопул.трн1иих виконагсьгих колект1,"1в республ1ки, своп» виссдии про{ес!оналгним р!шси та багатим репертуаром оаню/енураль як!сно новий «табель ролвитку нап!ональних хорови* тралил!Я.Для популярного у'урл?нсьп? иу-зично1 нультури велико значения ивли 2 гасгрол! капели у Г9ГЭ рэ-nt по Франп!?.

Мистептво "Думки" всеб!чио сприяло актив!эеп!i хорового ру-ху.Могна, зогреиа, висунути г{поте?у, то концерти "jynm", II погсуллрк!сть 1 активна д!яльн!стъ стииулсвали еталовлет* профессиях а?адем!вдих хорови* голегтив1а в ГруаН, Elropycll, Иолда-в1! тоио.Лз б капела не вкступала, И кот-ерги ставали ¡тульсои для винипсення вматоргьких 1 npoiecirbtHX хорових обмдаань.Г^ач-ноо м!рою п!д ii вплигои в Украгн! створеються нов! колвктиви! у Харков! - .Перкадний украгнсьхий хор Ы.Ы.Леонтовича IJ31,19Г0 р!к, худо*н!й кер!вник fl.Соболь/, у м.Лохвкг! - хор "РУХ*/ Г2ПГ р!к, худо»н1Я кер1вник П.Толстяков/, у Кизв! - Роб1тничиЯ укра!нськия хор / РУХ, ГЖ.? р!к, худо »Hin кер!вкиг Б./ев-/тсы:иЯ/, квпелв-сту-д!я !мен! Ы.Леонтовича / 1ЭП1 р!к, гудожн! кер!тики П.Тиотна та Г.Вэрьовка/, хор-студ!я ¡м.К.Стегенка / 1Э?3 р!к, худо»н! кер!в-ники М.В}рик!вськиЯ, В. йрховинепь та II.Гайдай/, у Л''гфогтвтров-ську - капела "Яорян/ Слизью Г9Г4 року, худота1Я кер!й,ш* М.Шт/ У пей же перiод ней™ в yctx !нишх utcrax УрраТяи /Одес!, B!imnni, Николаев} та inj тех утворвються про$ес1оналън! хоров! колентиви, ян1 д!яли п1д гаслом: ".Чмичка м1ста з селои" ! несли укражську хорову культуру а народа! иаси.

Э&глияу роль у роз витку хорового руху в1д!грала Поятавцина, яка адлжа слаяил&сь сп1 гютеии голосами та глибокими хоровими традиции. Ссаге тут, в грудл1 1918 року була засновала Полтавсь-та дер»авна хорова хатела Ыен! Т.Г.Еевченка / квр1шик I дири-гонт О.У.Попадач /, по п1д ег1дою и1сцвво! Пол1тосв!ти ро?горнула лгтивну гокдсртку д!яльн1сть.

увагу в роэд1л| прид1лено д1яльност$ Г.М.Давидовсьхо-го - дмгчтемта I коадоэитора, одного э найвидатн1ших актив1ст!в хорояо? спрари в Укра:н1.3 1926 року .Давидовський гив 1 прадював у Ростов!-ий-Лз'гГ/, лв в1н заснував хорову капелу 1 внрушив 8 нею 16 *в1тня 19С8 року у тривалу конпортну подорож /ЛенЫград, Ставрополь, Грозний, Рязань, Архвнгельськ, Иосква/.

Ввлика. заслуга чадо продовтення 1 розвитку нап1ональних хоров« традин!й наложить Бгеуграшському пузичному товариству Ые-н1 И.Явонтовича /19^-19^8/.Яого ф!лН були створен! у Харков!, Полтая(, Чврн1гов!, В}нниц1, Хятоиир!, Одес! та 1кших м!стах. У 1927 роц! Харк1вською ф1л1«с Нузичного товариства Ыен! М.Д.Леон-товкча ка бал! Дзржавного укра!нсыгого хору була створена Херхав-на столична яапела - профес1ональний м!ианий хор, лкий протягои деся»ил1ть вШгравав »{льну роль в ыистецьхому жигт! Укра1ни. Худо*я1мк кер1шижами капели були1В.Ы.ВерховигШць /1927-1928/, Г.Ц.Июсайленхо /1920-1930/, О.П.Бригаха /1930-1937/, К.М.Греченко /1928-1941/.

Характерною притаето» пореволюп!Иного дасятил1тгя була поява новнх форм орган1зац1х хорового руху, зокрема, вшшкнення невеликих *олектив1в, покликаних оперативно, иоб1льким складом виконува-ти хонцертк! програа/и.Прикладом моте бути октет, створений у 1919

I ц1 Я.Степовии, яхий протягом 5 рох!в в!в активну концертну д1-яльн!сть в м1стах I селах Ужр&2кн,

"Новни явищем в украмському хоровому вдгт!" 20-х рок!в /за

сяоваии П.О.Кояттъкого/ був хоровий Ансамбль при К^гсы-от/ иу-зично-драматичноиу !нститут! !мек1 !1.В..Тисснка /Хорсно/, орга-н!яований навесн! 1927 року. Особлив) сто гього чолов!чого хору було те, то в!н працював Сея днркгекта.

Свовр!днии виконавськям стилей, яасновеню/ на npianncit синтезу мистептв, вир!энявся херовани!» В.Верховинп«и "ЕЫочиЯ хэрэ-вий театрал! эоваяий внеембль" ЛЗПяхораис"/, 40 був створснкя у Полтав! в 1930 роц!.

3 велико» !нтексивд!спз рэзяив&лкся ков! $оркк вккэквгсьгэ-го иистеитва, tícho пов'язан! я иац1ональнкии традга^лмиЛГо сто-сувгься, в периу чергу, кобзарстве та л1рн;п1тва. Так, в»е у I Л8 pont була засновала у Киев! катала, яка я I0T4 року стала Пер-шоо украшськоп худокньоп кепелою гобзер!г» /орган I затор ! /гкри-гент Василь биець/.

Особливо активно рогтэркулесь кобзерсьга справа на Лолтаи-щин1г спив тут виникяи худоян! колвктиви, як! звпочатгували як!сно новий етеп розвитку кобзарськэго икстецтва, з&сновеного на засадах хорового провес!Рнoro сп!ву.Еули оргел!эовен! капели бдадурисг!в у Миргород!, Золотоноа!, 3!1гьков1, Мм! Я Паре-тепим!, Шипанах та fH.

Г^ачниЯ вклад у в1дро,гг»ення наргдаого иистецтва Укра1ни риесли заснояана у 1ЭЕ6 рои! в w.PeEcmttBn! на Полгввчткн! Народна хялела "РУХ* /кер!вник-гобзал В.Осадько/, - у Î929 pon! на Б!лоцерк1вягин! - Перпа селлисьга гапела ¡гобяар!» п!д xepl»-нкцтвак Г.Бвзсудклго, Одеська уалояа кобзар!в та Itt.

У вереск! I'JC5 року рогяочала роботу обласна Лолтавсьга капала бЁНДурист1в„Кер!в1икои : алели С'ув ВД.Кабвяок.У 1935 роц! на ïi баз!, об'вднавзи з Ки?еською колелою, було створено новиЯ релихнЯ репрвзентатиотий нолектяв Д&ржаягу зразкову капелу бандурист! в Укра?ии,

СпетгиЯчнов рисов роггортаяня хорового руху в Украгн! ста- -ло ахти же щюплгуватя новях форм культурного роэвхтку р!»них нед!Я I над! опальное те Я: полях!в, гагаув1в, грех!в, евре!в та !н.Бэни те* створювали власн! хоров! холективи, до репертуару я них, порлд а 1 ними творьмк, входили уграшськ! неродн1 п1сн! та хори угрв1нсьюя автор 1 в. Од ¡ним з таких хором« иолехтив!», их! пропагуволи укргинську п!снг Сули харх!всьха роб!гнича капель "Гезкульт" т& ки1всьхмЯ вокальний ансамбль "евохвис".

Осмеяно» рисов хорового руху 20-х рок!в, пов'язаною з *г1.лан>иы,у ХХТ7Я 1дв! масо»ост1 «угдашо! вультурм, було виних-некня бе ал 1ч! Й1льскх 1 мекших переважно аыаторсьхих хорових об*вдт, р!зних ?гпел, студ!й, гуртк!в, пю проводами досить ахтивну хояцортлу д!яльн!сть.Тах, наприхлад, у Ки«в!, крЫ про-ф«с1йнкх хоровкх об*«дааиь /"Думка", ТЛС, хор-студ!я lu.Ki.JIo-онтовича, хор-студ!я Ы.К.Стеренха/ д!яли десятки хор!в, ях! були створен! пру. вьводах, фабриках, !нститутах, в1йсъговдас частотах, »ал1знщях та 1н.Серед них: ы1*вуз1вський хор, аг1тхор, хор 1нвад1д1в ы!ста, хор при завод! "Ыльшовик", хор друкар!в, хор траипарху |м«н! Еевчвнха, хор головнях маЯатерень Ыен! Дзмс 1я, хори буд!вельник!в та водакк!в, хорк при гариатн!й шхол! та 4-му зал 1 яничному батальйок!, хори : уб1в "Робэемл1с", 1нституту неровно? осв!ти та центрально? б!бл!отеки "Вэа" тоцо. Лвр1дхо 1х д1яльн1сгь прир!внюваласъ до профвс!ональних об'вд-нянь.

Хоров1 гуртки 1 хори д!яли такох у багатьох раЯонних центрах 1 селах Ки1всы!о! облает!,Бсього ло Кн5воьк1й облает! нара-ховувалось иа той чао 984 хорових холектив1в.Аиалог!чн! пронеси р'цбувались 1 в !нших рвг!онах Ухраши.

Хорове аиття 20-х рок!в було непрочуд 1нтеноивним.В Украхн! д!яла велика ж1льк!сть хорових иолектив!в р!зного рангу, як ва-

ликих, висококвал!ф1кованих Л^мка", "ДТ1, "Р/Х", Державна столична калела/ так 1 скроших за к!льк!ст» учасник!в, 40 вис-тупали нер!дко лше в межах району чи облает!, а нав!ть окре^о-го населеного пункту.Невелик! хорипрацювали на с тиках аматорсь-кого ! профес'йного мистецтва, проте усп!шно виконуши свою кул- турно-просв!тню роботу.

На жаль, 1нтенсивний прогес розгортання хорового руху мая ! т!ньов! сторони.Б! льп^сть колектив!в, нав!ть т1, що утримува-лися на державному бюджет!, пост!йно в!дчували матер!альну скру-ту , боролися з ф1нансовими трудаощами. Все пе задавало стаб!льнос-г! IX худоигьог д!яльност!, призводвдо до ллинност! кадр!в i недовгов!чност! колектив!в.З ко-^ш роком зб!льшувався натиск партхйно-репресивних орган1в.Для. характеристики гворчо! атмосфе-ри того часу I п!зн!пгаго, дедал! зросгагачого тотал!тарного за-кр!пачення культурного процесу показозо, що б!льш!сть митп!в-хо-ровик!в, як1 знаходились у 20-х роках на вершин! сяави 1 творчог активност! К.Вогуславський, В.Верховинепь, 5.Соболь, Е.Левитсь-кий, В.Кабачок, Н.Городовенко, О.Кошипь та 1н., зазнали в 30-х роках репрес!й або ж дол! ем!грант1в.

В Другому розд!л! - "Орган!зац!я уониептно-хорового гиття" -досл!д*ено основн! орган!зап!йн! заходи, як! були спрямован! на поширення хоровог культури.У 20-т! роки справа орган!яви!I хор!в, IX !деолог!чно1 ! худогньох спрямованост! набула державного значения. Бона перебувала в центр! уваги культурного буд!швггва республик, а передус!м як зас!б пропаганда комун!стичнох !деоло-г!1, що надавало 1й одноб!чно1 тенденц1 йност!, розглядалаоь як важливий чинник л!кв!дец!1 музичног неписьменност! населения. Хоровими проблемами посилено займалися владн! структури, вони порушували ц! питшня на р!зних зас!даннях, конференп!ях, парадах, з'г ядах.

У друг!й половин! 20-х рок)в особливого поширення набувають конкурси иу.чкхших твор!в, огляда хорових колектив!в, муэихи", wy?v!4it! ол1ип1ади точо.В1длов1дао до хер iвн их 1деолог!«них нас-тонов того чалу ц( ваходи мели пропагандистсыгий характер, я* прагило Сули приурочен! до ¡вдвыекних револвц1йних дат, пец'ят-ккх р1<тиць ! t.íh.Tbjt, у 1Э25 роц1 в1дбувся лониуро на граций хороикЯ тв!р, присвяченкй 20-м рэховинем револгцН 1906 рогу. Jo с глад)- zypt по дрисудженив прем 1Я вв!йзли пров1да! иузичн! д1ки1: II.KojwjMwR, С.Богатирьов, К.БогуславсьжиЯ, С.Др!мцов, J.JIlcoBCiioi«, Б.ЛневскхлЯ та 1н. Кон курен 1 тзори вихонувада ка-г.лл» "Дт<гй*,Пврау ярей In одержав хор "Г\1виоглисл" Я.Яциневича, другу - "ЧврвониЯ подаруног" В,Костенка.Схвольн1 в!дгухи одер-хдгя твори: "На 10 с!чкд" Д.Лсовсьхого ta "Народ стогнав" П.Ба-гвла.

У ньгтутш! роки уиови хонкурсу набували все б!льи до верше-нюе фору, рохяфюаалося холо Poro учасних1в.0собливиЯ громад-ci.ru?. резонанс д!став конкурс проведений до 16-х роковин Жовт-Hesoi револхц1! /193С/.У ньоиу мала право брати участь ц!л! творч! oprailsanlI, бригади, саиод!яльн! гуртки та окреи! митц!.

I3E6 ролу ва 1н1ц1ативою куаичного товарнства 1ивн1 U.JIe-онтовича та Нарвомосв1ти УРСР було аапровадже j нова свято куль-турно-кистецького херахтеру - "День иу.»мки".?авдання, як! ставням перед собою орган{натори Р.ого проведения були: по-перше, охо-пити ыузичним мистецтвои яхоиога кирш! верстви населения 7xpaí-им, 1 по-друтв - виявити творч! енли народу та популяриэувати досягненнл ухра?нсыю1 t cbItobo! uyswmo'i ir/льтури.У проведет!! *Д?я муаихи" брали иаяахгивн1шу участь культурно-пол 1птн! орган' установи -й орган!аац1 i: державн! /Наросв!ти/, перт!йн1 /Аг!т-проп/, проф«0'!{1н! /культа!дд!ли Профбюро, профсп!лки Робмно та Роб1тоо/, (Цромедсь*! /Цузнчне Товариство ¡ы.Леонтовича в його

фШяуи, уповноватеккми осередксаи, члексми-орргл по-

дагог!чн! /Ыузично-;$аматичн1 1котитутк, Уу8техн1г/ми, школи, 1нститути Народноï Осв!ти, Педтвхн!куми, Трудзколк/, op-гели преси, викоказч! музичи! колективк 1 наууов! освродуи, рэ-б!тнич! клуби, с!льбуди, хвти-читалън! то !н.",Г«нь муяиги" святгуваэся по sclx неселеиих пунктах Ухражи.Но т!льки cr\u! виконаяц!, а й глядач! були актигч.ми сп^гчвениквяи it** урччмс-тостеЯ, чю охогслювали лещ! !-кон1тдрти, яиставги, иуяичн! *счэри тощо.

У первий р1к святг'втшя "/ень музиги", » ягому ч!льнв м!сце зайняли хоров! tur¡pfl:>h, буп я ventre« проноси я у í'kcs!, Хархов!, Полтав!, Venn tros I, Крсменчуц!, Кам'янц!, Ейтой upt, Херсон 1 та 1няих м!стах Украгии.

Новое формой пропаганда i»уаично! культура, {, nr. if скяпдо-boï частини - иониергно-хоропэi д!яльност1, стали wyawHt аистав-кн.Tax, у 19^7 poní почалась п!гготэ»ха до клазгугання илеэтаб-hoï Bceyypaínebíoí вистапш "100 рох!в музичио! луяьтури на Угра-!н!".0рган1заи1Яна роСогп по íí проявление передСао&ла д?я лп~ р!оди! 1-й - !\я!йснекня муяичних виставог по округах, 2-Я - Всв-yrpaÍHCbxa виставуа, луу планувалося влигтувати у Уаркзв! айо s в Ки«в1 восени I JC8 рогу.На н!Я були првястьглен! егепокати,

як! торкалиея гаодертно-хорово! д!яльност! на /rpaiuti allait та прогреми конперт1», ст1нгк^ети, мпт^р1бли, як! хвракт^ри-'увалк учбове хигтя, сгатистиад! 1 д!ьгрыпй в!дэиосг1 про хоров! орга-Hítaníi точто.Вчаатувания виставок допожгвалося уокцяртаии.На округових виставках обов'язговэ двионструвалося мистептво ллуб-них та шк1льних хор!в, а на Вееукрашсыйй вистегч! висгупаля spa.nl муэично-пиконавч1 колективи, я*1 були над!слан! з огруг. Як на ottpyxHlR, так ! на ВсеукрагнсьИЯ виставц! проводились конкурси "на кввл!ф!кап!г) гра^ого вихонавчого *олоктииу".Пор<з-

мотнями конкурс 1в серед хорових колектив!в стали Всеукрагнська Дертввна кглела Украши "Думка" та. Перша украхнська художя ка-пела кобзархв.

Е орган1зоц!1 та роззитку концертно-хорового життя в У1фах-н( ьелг.ко м!сце налетить хоровкм ол!мп!адем. Як зазначено в До-потдий записц! Головпол1тосв1ти в сярав! оргашзаци Першо! Всеути'ксько! хорово! ол1!.т!ади рона мусила "буги могутн!м методом до проведения справи орган!зац!г й !деолог!чно-художнього виховання хоровох меси. По сут! то е з»1зд хор!в з ус!еI Украг-нк з кетоп взяти участь у зиагакн! на звання Дзр»аёно1 укращсь-ко1 капели./чи хора/ 1 на право одергати командировку на концерт-ну подорож по Украхш" /Доповгдаа записка в справ! оргбн!зац1г Перео!' Ззеукрашськох хорово: ол!мп1ади в 1927 роц!. - Центральна Дерхевний арх!в вичих орган!в вяади та управляя Украгни /1'ДАЮ Украши/, ф.166, ол.4,спр.17Э, арк.37-38/.

1-го Травия 1931 року у Харков! в1дбулося в!дкриття пераог Всеукра1нсько1 ыузичног ол!ш!ади. Основним завданням ¿г стала перез1рка стану ыузичнох роботи самодгяльних ! провесхйних музич-них зяклад!в. .''узично-хорова ол!ип!ада складалась з с!льських м!хрййогопк та всеукра1нськкх змагань. У зверненн! "До Взеукра-хнсько! нузично! ол1Мп!ади" наголошувалось на тому, що завдення, . яке стояло перед ол1мп!адою, - величезне, I "мусить принести до кор!нного зла:<у на музичному фронт!, а це вимагаз найб^ыпо: уваги не лисе з боку ыузин-фах!вц1в, не липе пол!тосв!троб!тни-к1в, клубних роб!тник!в, митц!в, а й широко! громадськост! / До Вгеукрагасыш музично* ол!щх!вди. -ЦДА.В0 Украши, ф.166, оп.9, спр.П40,арк.56/.

До участ! в ол!мп!ад!, крхм музичних заклад!в Украши, ви-р!шено було звпросити такох украхнськ! музичш оргет!зед1I

з-поза меж республгки га з-эа кордону СРСР. П1д чао проведения ол1мп!ади етагалися не лише цив!льн1, a J> червоноари1йськ! сачо-д!яльн1 гуртки. Умовами змагання стали! краца постановка музично-bhxobhoí роботи, краций репертуар э украхнських п!сень, кра-ле ви-конання тоцо.

Дня забезпечення виконавц1в-учвсник1в ол1мп1ади в!дпов1дним репертуаром, оргбхтро оголосило всеукрашський кон^чрс на так! му-зичш коупоэици: п!сня для часового сп!ву, п!сня для гору, тв!р для оркестру га кантату. Як видно, cave хоров1й музии! на ол!ип1а-д1 було придглено особливу увагу. Б1льшу часткну музичних колекти-bíb, що брали участь у конкурс!, становили xoponi гуртки. Серед них: роб1тничий хор югубу ím. К.Моркса та хор клубу 1«.Лен1на /Луганськ/, об'еднаний хор села Лом1вки /Дн1пропетровсы«н облас-т1/ та клубу "Пролетарська револсц!я" м.ДИпропетровська, ансамбль Червонох niCHt ДЫпропетровського гарн1зону, хор роб 1тничого клубу станцй' Раменки, Кигвська калела метал!ст1в, калела 1м. М.Ле-онтовича /Ыкниця/, украшський опвочий гурток /Моснва/, роб1тни-чо-селянська калела "Сурма" /Суми/, полгавська Дэржаша города ка-пела, Кремекчуцька м1*районна державна калела, калела "Гезкульт" /Харшв/, Харк1вська державна хорова калела та 1н.

Кэнцерти першо! Вгеукрашсько! ол!ип!ади в1дбупалися одночас-но у багатьох клубах Харкова з I —го по З-т® травня. В них взяли участь понад 60 худохн!х колектив!в, кращ! з якюс були нагород»е-hí почеснши званиями. У зв'яэ^ з десятир!ччям трорчэ! д!яльнос-т! був удостовний зяання Заслужено! державно! капели хоровкй ко-лектив "Думка". Багато хорових колектив!в зараховано до I або I! категор1й.

Для розвитку хорового руху мали значения тагот IhsI opreal-зац1йн! заходи. В 1Э30 poní у Харков! було лроседенэ бригада

06СЛ|ДУР6ННЯ муЗИЧНО-ХОрОВОХ СЬМОД1ЯЛЬН01 рОбОТИ. i'fi-;l HVArh-í r.V

«од1яльних гурти!в пропонувалося орган!зовувати бригада, як1 б эмагалися м!ж собою, а тагож проводити масову роботу по аалу-ченню роб!тник!в до музгуртка.Показово для яаконом1рностей 1 революц!йного часу" було Ре, яо мистепьк! завдання щ!льно по«д-иувалися э вироСничими. Кожний член иузгуртт нав бути ударником ! йа виробництв!, 1 на кулмф >нт1.3 метою забезпечення пост1й-Ного кер(швдтва самод!яльн!стю при Сектор! Мистецтва Народного Ком!сор1ату Осв!ти у 1932 роц! було створено Центральний Всв-укра!нсысий Будикок семод!ялгьного мистецтва, як окрецу вридачну одинишо !з власниы 1иструктивно-иетодичним апаратом 1 пери!)ер1й-ними базаыи.Серед И завдаль сл!д вир!знити: встановлення поот!й-ного та орган1*иого зв'язку масового самод1яльного мистецтва иая1онвльних менвин, роботу по виявленню, в!дбору, п!дготовп! »а переп!дготовц! кадр1в самод!яльного мистецтва тоио.

Валику методичну роботу серед гуртк!в зд!йснювала Центральна методична стенц!я оаыод!яльного мистецтва, покликана яабеэ-почити пост!йне, глибоке й всеб1чне 1нструктивно-методичне хе-р!вниитво самод!яльними художн!ми гурткаии и¡ста я села.

У 20-х роках велика увага прид!лялася рад1отрансляц1йннм передачам /так ззаним рад!огаэегем/.Особливо значну роботу зд!й-снювано по пропаганд! масових п!сень та хорових твор!в сучасних укр&Лнських хомпозитор!в, а також по влаятуванне популярних гон-церт!в-бес!д на тему "Як слухати муаику".

Проблема хоревого руху пос!дали пом!тне м!спе на стор1нках преси, в публ!кац!ях в!домих муаичних д!яч!в, зокрема, П.Кояиць-кого, Б.Новосадського, В.Вэрховиндя, Г.Ницая, Я.^рмаса та !н.

Заходи по орган!зац1I конпергно-хорового хиття в Укра1н1 20-х рок!в вир!знялися своею р!зноиан!тн1стю.Поширенню 1 п!дне-сенню масово! хорово: культури сприяло проведения 0л!мп1ад, "Д^в музики", виставок-концерт!в, конкурс!в, музичних кампан1й

тощо.Саме в той час Сули яроблен! вылив! кроки щодо цвнтрм!-яовано! орган!яадП худотаього сшюМлльного руху, винмхагт» установи /Центральной Вевут<ра1неький Буданок вшод1ялы!а2 гюр« чост!/, похликвн! керувати ним 1 в!дпов!дно спрямовувати його роэвитои. Велика увага прид!лялась хоровим 1^рткам як основопо-ло*нин, перв!сним ланкем иесового хорового виконавства. Все не еприяло 1нтенсиЯ rani í хорового життя, абликвкню його сшод!яль-них t профео!снал1них фори.Водаочас, не иотеа не эважити на те, що трактовка орган!задШих ааход1в головним чином а точки зору !х !деолог!чко-пол1тично! спрямованоот!, привнесения в культурна сервдовитцв принцип!в пврт1Яно1 !ерарх!чно! зв!тност1 - приводило до викривлення оц1ночних критерНв, в!доунення на ваднШ план естетихо-художн1х проблем.Цв, эокреиа, виразно проявилось на часто-густо формально-ханцелярському п1дход1 до орган!явц! t сшод!яльного руху, завищенн! Пого показник!в, фальиуванн! дан их, до в наступн1 двсяткл1ттл набуло особливо в!дчутного негативного характеру.

Трет!й рояд!я - "Данрово-стильов! особливост! хорового репертуару 20-х рок!в; адобутки та втрати" - присвячений питшшям форкування репертуару хоровкх колектив!в, вплину на нкого культурно! пол!тики державних чиннии!в та д1яльноот1 р1зних громад-оьких товариств, а тако* вэаеиояв'яяжу хорових виконавсышх про-пео1в з утвердгенкяи та ролповсюдженняи жанру иасово! п1сн!.

В характер! репертуару хоровкх колектив!в 20-х рок1в виразно н акре слились дв! полярн! тенденпН» притаыанн! музичноиу життю того часу.Перша пов'язана голоиним чинок з д!яльн!отв Все-укра?нського Музичного товариотва !мен! и.Д.Леонтовича.Ця орга-н!эац1я валику увагу прид!ляла эбиранни 1 худо*н!й обробп,! ка-родно! п!сн1, пропагувала традиц!йну музииу /твори укра!нс1>:их, рос!йських та заруб!кних ко»шозитор1в-класил1в/, а таю* _пt,ц—

тримувала творч!сть сучасних пров!дних украхнських композитор!в. Другу тенденд!*) нтровадаувала в життя Асоц1ац!я пролетарських музикант!в Украши /Л1МУ/, яка розлочала свою д!яльн!сть з 1928 року. II члени недооц!нввали художню спаддкну, класичне миотец-тво, муэичний фольклор, ор!ентували композитор!в в першу черту на створення ыасово! п!сн!, !нш! ж жанри музичного миотептва /оперн!, симфон!чн!, камерн!/ вважались друторяднши. Разом з тим, все б!лыну роль як в орган!зац!! хорового руху, так ! в формуванн! концертного репертуару, починають в!д!гравати парт!й-но-державн! чинники, 3 1922 року, тобто, з етворенням Витого му-аичного ком!тету, кожний профессий 1 самод!яльний хоровий ко-лектив надсилав свог прогреми концерНв на розгляд ! затверджен-ня IX репертуарно» ком!с!сю. Автори звернення "."о вс1х рай- ! ы!ськ!нслвктор1в Наросв!ги" в!д 23.05.X93I року С.Ткаченко та П.Козицышй вимагали пост!йного контролю над концертними висту-пами колектив!в ! виконавц!в. Роз'яснювалося, що У^ахнська ф!-лармон!я - п!дпорядкована Народному ком!сар£ату осв!ти ! мае уповноваження зосередити в свогму в!данн! господарче й оперативно кер!вництво вс!ею концертною роботою на територ!2 Украгни, а конг!ертн1 заклада Укрф!лу, як! проводили гастрольн! мандр!вки, повкнн! виконувати лише той репертуар, який дозволяв до виконан-ня сектор мистедтв. Таким чином, допущен! до виконання твори були суворо реглаыеятован! 1 мусили в!дпов1дати !деолог!чним настано-вем.

Безперечно, нов! пореволюц!йн! с.усп1льн! умови функц!онуван-ня мистецтва, !нтеноивне концертно-хорове життя Украши вимагали темагичного ! жанрового розширення ^епергуару пророс!йких та сеыод!яльних хорових колектив!в. I все ж, попри вс! зроблея! в га>ому непрям ку слроби, у хоров!й практип! особливо ч!тко по:.птне ( слрямувошш на продовження традап!й» звернення до тих жанрових

р!зновид!в хорово! музики, що визначили особливо вагом! эдобуткн нац!онально? композитореько! школи.

Основою репертуару хорових об'вдаань /причоыу, як маститих провес 1йних капел,-так 1 невеликих самод!яльних гуртк!в/ валиша-лись обробки уурагнських народних п!сень, эд!йснених загальновив-каними маЯстраии ц!«1 справи: М.Лисенком, М.Леонтовичем, К.Ств-ценком, Я.Степовиы, О.Кошвдеи, П.^муцьким.До них привдналися 1 твори представник1в иолодшого покол!ння композитор!в - Л.Ревуцк-кого, В.Ступницького, Ы.Верик!вського, П.Козицьхого, П.Батика, П.Толстякова та ¿л.В прогревах концерт1в особливо часто звучали обробки народних п!сень "Ой гай мати" М.Лисенка, "Над р1чхою бережком", "Пряля", "Шють п 1 вн1", "¡Цздрид", "Яа городом качки плипуть" Ы.Яеонтовича, "ОЯ, дуб, дуба", "ОП коляда колядниця" П.Ковицького та 1н.

Пркм!тно, ДО номер!в, як1 користувалися особливою популяр-н!стю серед слухач!в, належали й зразки п!сень нов!йжо! доби, ща побутували в середовищ! Украшських С1чових стр1льп!в - обробки К.Степенка "Чувш, брате м!й" та Ы.Вэрик1вського "Ой, сус!дко, су-с!дко",Наявн!сть у репертуар! велико! к!лькост! високохудожн!х обробок народних п!сень кала для п!дви?;тення профео!йного р!вня хорових колектив!в подв!йив значения: з одного боку - це була прекрасна школа академ!чного сп1ву, з !ншого - потужний зао!б засвовння особливоствй нац1онвлъного ыузичного иислення, що не могло не поз!ачитися на ефективност1 1х художнъоХ д1яльност!.

&ачне м!сце в програыах хорових концерт!» /передус!м пяли-ких капел/ пос!дали ориг!нальн1 твори украшських композитор!в. Ц!лий ряд э них значився в рекомендвц1йних списках рвпортуармо! коы!с!!.Серед них на перший план висуваються янову я таги, як ! в жанр! обробон, твори М.Лисенка /"В1чний роволгц1снвр", "Сои", "Три ыенти", "Оживуть степи, озера", "У туркен! по тЫ с >и1".

"1У*ш хвиляык лягав", "А вже весна"/ те. Ы.Леонтовта /ЯМти! тони", "Легенда" та "Льодолом"/. 5устр1чаються твори П.Н!п(инсько-гр / "Закувала га сива зозуля"/, К.Сгеценка / "Сон"/, Я.Степового /"'Да! хмароньки", "Сонно заходить"/.

Акгишо пропагувався коипозитороький доробок укра!ноыаос митц!в мододаого покол!ння, Прччому, йшлося про твори р! зних сти-л!в 1 ханр!в, в ключами досигь склада!: масштабну оратор!в "Д/иа про д!вку-бршку" М.Вэрик!вського / Г923/, характеры! своГми нова-торськши знах!дкаыи в облает! гармонН та хорово: фактури хори П.Козицького "Голод", "Плач Ярославни" та "Дивний флот" / 19£5/. Привертав увегу прагнення залучити до хорового репертуару твори "заруб!жних" на той час галицьких композитор!в / Д.С!чинського, С.Людкевича/, що засв!дчув сприйняття розвитку украпюько! иузич-но2 культури як единого, непод!льного процесу.

Таким что/, твори украшських композитор!в були досить широко представлен! як в рекомендован их списках, гак ! в концерта!й практиц!. Бэдночас, п!дкорення репертуару засадам панугяо! Геолог! 1 викликали пом!тн! обмеження щодо викориотання хорово: спадщини. Зокрема, активна боротьба з "иерковщкною* зробвда не-мокливою введения до програы публ!чних виступ!э хорових духовних концврт!в М.Березовського, А.Ввделя, Д.Бортнянського та !шпкх твор!в, пов'язаних з рел!г!йним культом. На жаль, лод!бна практик продовжувала набувати з часом дедал! б!льшо1 сили. Коли в перш!й половин! 20-х рок!в гае зустр!чаються в концертнкх прогреыах тэо-ри типу "колядок" чи "щедр! во к" К.Стеценка, то у наступи! рохи 1а зростанням ада !н 1 стратишо I заорган 1 зо вен о ст! хорового руху, - вони зовс!м зникають а репертуару. 0$!ц!йними !нстанц!ями "в!д-сувалися" з репертуару ! т1 твори, автори яких репрезентували "буржуазн!" 1 "ворож!* теч!* в музиц!. Так, заборонялося вико-нувати твори Г.Ы.Давидовсысого / в!н потрапив до числа "класових

- Г.1 -

ворог!в" I носНв "куркульсько'х 1деологН"/, а його творчий напрямок зневахливо 1менувався "давидовищнов".

Вэлике значения для розширення обр1и хорового виконавства та п!даесення загальнох елухацько! культури мало активна залучен-ня до репертуару хорових капел вндатних твор!в рос1йсько! та эах!дно-ввропейсько! класики.Серед них були так! масштабн! 1 /-"лад?!! вокально-1нструментальн! полотна, як "Псус Навин" та "Поразка Сенахериба" К.Мусоргського, кантата "Вэсна" С.Рахман!-нова. Виконувалися також "Татарський полон", "Проводи маснип!", "А ми просо с!яли" М.Римського-Корсакова, "Бэч!р" С.Танеева, "Типа на ыор1" та "Пох1дна" Л.Бетховена, "Шч" Ш.Гуно, "Дигани" Р.Шумана.

Особливе м!сце в репертуар! хор!в займали так зван! масов! п1сн! - твори сучасних автор1в на сусп!льно-революг!йну тематику, перева-пю аг1тац!йного, закличного за!сту ! розрахован! на сприй-кяття щонайширшими верствами населения.Це бул<7 те ново, тцо ство-рювалось 1 активно пропагувалось як могута1й яас!б поширення соп!ал1стично! !деолог!£ та пролетарсько-революц1йних гасел.Вали-ке м!спэ в!дводилось масов!й п!сн! в методичн1й л!тератур1, яка була розроблена репертуарной секд!ею в!дд1лу мистецтва ! Витдого муяичного ком1тету при Голошол!тосв1т!.Проблеми, пов'яэсн1 я поширенням масои.и ганр!в порушувалися на зас1даннях музичних товариств, уотанов, на р!зних миотецьких конферени1ях та з'1эдах. Так, налрихлад, в п!дготовчих матер!алах до Всеукрашоько! муяич-но! конферейп! I /Хврк1в, 1929 р!к/ в!дзначалася "дуже велика ва-см!чен!сть репертуару масово! п!сн! ик1дливими в соц!альному, а також худолньому яначенн! п!снями"; говорилось 1 про те, що "не розвернуто р!шучо! боротьби проти прояв!в класово-ворожмх елемон-т1в у музиц1 /перковщкна, давидовцина, малорос!Еиине, сзлдетчина, нац1онал1зм 1 т.д./) а також не проводиться робота чрдо "ви»р!Ч'??;1"

псевдорвволюп!йно? п1сн! /"Мы кузнецы", "Смело мы в бой пойдем", "Марш Буденного" га 1н././Пропозип!1 до питания про Всеукра1нсь-ку музичну ионференг!». - ТЩАВО Украгни, ф.16б, оп.Ю, спр.403, арк.24/.3 часом ця тенденц!я до п!даорення мистецько! 1, зокрана, репергуарно! пол 1 тики вшогш партийного кер1внигттва гце б1ды посилилась.

Украшська радянська иасова п!сня 20-х рок!в заслуговув уваги передус!и як своер1дае естегико-соц1альне явище, нев1д'<й«-на частша тогочасного ыузичного життя.Вона викристал! зувалася а конгломерату революц1йно1 п!сенност! та украгнського фольклору В п!й гатуз! активно працювала ц!ла генерац!я композитор!в -К.Богуславський, Ф.Богданов, П.Батюх, В.Борисов, В.Верховинепъ, М.Верик!вський, П.Козииький, М,Коляда, В.Костенко, А.Лебедкнець, Е.Новосадський, Ф.Попадач, Ы.Радз!ввський, Л.Ревуцький, В.Ступ-ницышй, М,Т1ц, П.Толстяков, Т.Шугенко та Ы.

Як, правило, иасов! п!сн! не претендували на пос!дання ви-соких художн1х позиц1й ! довготривале ашття.У ово!й б!льшост1 це були твори "ыиттввого", прикладного витоку, типов! "нузаг1тки" /аа теры1ном Ы.ГрЬгченкаУ, що виконували паредусЫ пропагандист-сьцу роль.Велика Хх х!лък!сть була написана на "плучн! в1рш1", гаолопод!бн! тексти, в!дзначалася досить прим!тивною мелодикою. Лише по одинок! зразки масово! п!сн1 п1днялися до витяого худох-нього р!шя, пос!ли ы!сце серед здобутк!в хорового мисгецтва.Це хори - "Б 1лыпе н брати" та "Грими, грим и, могутня п!сне" В.Верховшця, "Червоне в1йсько" Й.Попадича, "Гвинт1вочка" В.Бори сова, "Козаки-черв!ни1" та "Партизакська" М.Коляди, "Шсня голе к тиву" П.Козицького, "Дванаддять косар!в" К.Богуславоького, "П!сн кузи1" П.Толстякова та 1н.

Разом а тик, иасов! п1сн! олух^вали ! поту «ним знаряддям н8«1онально-мошого в!дродкення, зокреиа, тод!шньо! пол!тики

кра!н1зац11 / майже вс! вони написан! на укра!нсьж! тексти 1 тираються на фольклорн! джерела/. Взорован! на фольклорних зразах, масов! п!сн! 20-х рок!в внесли св!й вклад у створеннл нац!о-ального стиля вокально! творчост!.

Широк« побутування революц!йних 1 масових п1сень д!стало в!-эбраження не т!льки в хоров!й, айв 1ниих жанрах композиторсь-э! творчост!. Прив!лейоване становице масово! п!сн! в пропаган-истських ваходах, Н квал!ф!кац!я !деологами пролеткульту як уц!мто единого жанру, придатного. для естетичного виховання 1нших ид!в хорового мистецтва, призводило до його прим!тив!зац!1. Ьдночас, без вивчення масово! п!сн1 не мозвна в1дтворити повну ар тину музичного жяття УяраХни 20-х - початку ЭО-х, роя! в, эбаг-ути його непоэторний колорит. ...

Репертуар пров!дних хорових калел ! базл1ч! самод!яльних уртк!в 20-х рок!в ч1тко в!добразив р1вн1, часто протилежн! тен-;енц!! розвитку ыузично! цультури даного пер1оду, де напрочуд '!сно сплелися !деали нац!онального в!дродження, укра!н!зац!I :усп!льного життя з революц!йними б1лъшовщыами настановами, 'пролетарсыскми* закликами "ламати основи старого св1ту''.

Важливим е м!сцв у виступах хорових колектив!в твор!в укра-!нських композитор! в минуло го 1 сучасност1, зоярема, висозсохудож-[!х обробок народних п!сень К.Лисенка, ИДеоптовича, К.Стеценка ?а 1н., що сприяли розкритгп надбань нсц!онально! культури, ут- . зердженню ix надежного м1сця на конпертн!й еотрад!. Завдяки иаяэ-гост! в репертуар! твор1в нац1онально! класики, а таком поел¡дов-юму добиранию до нього складних зразк!в аах!даоввррпейського та эос!йського хорового мистецтва, забеэпечувався високий профес1о-*альний р1вень хорового виконавства, п!двинувалася фахова квал!-1>!кац1я колектив!в.

3 1нпого боку, спрямуванкя на масов!сть хорового руху, по-

с тупо ве перотворення хорових об'еднень на анарядця пропагандист-ськоI машини, а зв!дси - насичення репертуару низькопробнини эразкши аг!тац1йног музично! л!тератури, - не могли не позна-члтися на зниженн! художн1х вимог 1 не принести пом1тнох шкоди поширенню справд! високохудожнього хорового ыистецтва.

У "Висновках" п1дбито п!дзумки анализу коштертно-хорового життя 20-х - початку 30-х рок1в.Найхарактерн1ша риса хорового руку даного пер ¡оду - це його масов!сть.У той час виникав вели-чезна к!льк!сть профес1йних та свмод1яльнюс хорових об'вдкань р!зного масштабу, що охоплвоть широк! верстви населения, ведуть антиБиу яотоертну та музичш>-просв!тницьку д!яльн!сть.

У хоровому рус! 20-х рок!в сплелися р!зноиан!тн! сусп!льно-естетичн! тенденцН, худояньо неоднозначн1 нелряики.Д)х1длив!ст1 хорового сп!ду, його здатн!сть стати пров!дником 1деолог!чних настанов була широко взята на озброення парт!йно-державниии чшниками, як! налагались перетворити хоров! колективи на зна-рядпя б!льшовиш>ко1 пропаганда, звести 1хн! завдання до популя-ризаторсько-аг!тац1йних.З 1кшого боку, тенденп!я до в1дродгення нац!онально! культури, де хорова музика завзди пос1дала ч!льне ы!сце, держаний статус, як1 одержали украшськ! мистецьк! установи всеб!чно сприяли профес1онал1з£ц11 хорового виконавства, зокрема, становлению 1 д!яльност1 великих хорових капел, що висе ко п!дняли р!вень украшського хорового життя.

20-т1 роки народили нов! форми орган1зац!1 та жанрово-типо-дог!чного розпод!лу хорових об'еднань.Виникають колективи, що грунтуються на сподучекн! р!зних вид!в ыистеитв /"Инхорадс"/, хори без даригента /"Хорале"/, гуртки з явким фолыслорнии нахшге як1 плекали не т!льхи академ!чний, & й народаий сп!в тощо.Активно розгортавться, набуваячи ново2 сутност! колективного виконавства, градин1йне для Украхни кобзарське миотептво.

Для посилення естетико-виховно! рол! хорово! муэики, я* активного фактора нап!онально-культурного прогресу, велико значения мало те, що в конпертних програмах дом!нуюче м!стте зайня-ли твори, як1 репреэентували крац! здобутки укра!ноько! компо-зиторсько! школи, передуЫм обробки народних п!сень, а також видатн! эраяки зах1дно-ввропейсько! та роо!йоько! муяично! л1-тератури.Д) вагомих культурних втрат налетать в!днести вилучення э репертуару через його !деолог!чну регламентая!», боротьбу в "герковщиною" та "буржуапниыи впливами" ц!лого пару нец1онально! культово! музики, латр!отичних п!оень тояр.

Нав'яяування хоровому мистецтву пршсладао! пропагандиотсь-ко! рол! стало п1дгрунттям для утвердкення 1 поширення жанрового р!зновиду масово! п!сн! - явища, нвпрочуд характерного для муэичного життя 20-х рок!в.Неэважагчи на яа1деолог!эован1сть текст!в та стандарте!сть /яа кезначними винятками/ муэичного оформления, масов! п!сн!, створен! укра!нськими композиторами зайняли свое и!сце в иистецыю-творчому процес!: вони спркяли залученню широких верств населения до хорового сп!ву, а завдяки зв'язкам з фольклорними дкерелами та укра!нськ1й твкстов!й основу в!д!грали позитишу роль в укра!н!зац!! русп!льного яиття.

Эаконом!рност1 1 форми хорового киття, притаманн! 20-м рокам, знайшли свое продовження в наступних деслтил1гтях,Мистецьк! надбання цього бурхливого пореволгп!йного пер1оду залишили пом!т-ний ол!д у роэвитку укра!нсько! хорово! та в ц1лому муяично! культури.

Список л4тератури та дтгэрел / 426 найменувань/.

У Додатках до дисертацП пом!гцен1 матер!ели, як! допожсють I уточнюютъ даш та положения, викладен1 в текст!, ''е б:огр'->;1 ч-н! дов!дки та прим!тки /М/, списки про*ес!йиих хором* сб'вд-нань /"£/, основних самод1яльних хорових колестив!я йО-г - по-

чатцу 30-х рок!в /ЛЗ/, основнюс твор!в укра2нських композиторII в жанр! масово! п!сн! 20-х - початку 30-х рок!в /*4/, п!сеннкх вб1рник1в 20-х - початку 30-х рок1в /Й5/, а-тахож нота! прию^ Л*6/.

Описок опу6л1гованих правд:

1. $ольюгористична д!яльн!сть _!.Ц.Вэрховинця // Народна творч!с та етяограф1я. - 1985. - »1. - С.67-71,

2. Творчв довгол1ття /до 100-р1ччя з дня народження СЛ.Верхови нець-Костсво! // Музика. - 1985. - М. - С.20.

3. Вйхористання фольклору в творчост! Г.М.Давидовоького // Наро на творч!сть га егнограф!я. - 1986. - М. - С.40-44.

4. Чарод1й п!сн1 / Про гворчу спадщину Ф.Ц.Попадича //Соц1ал1е на культура, - 1987. - «3. - С.27-28.

б. Ахшарумов Д.В. // Миотецтво Укра'£ни.Енциклопед1я. - Т.1. -1995. - /Верстка/. - С.120.

6. 3 ЮгорИ хорово! капели "Дгмка" // Народна творч!сть та етногрсф!я. - 1994. - «I. - С.61-65.

D2YWBA ANNA ADEIANOVNA CONCERT-CHOBUS IJFB OP UKRAINE IN 1920'-THB BEGINNING OP 1930» 0? THE IX CEOTURT.

The Dissertation submitted, for the scientific degree of the "andidate of aoiences, speciality - 17.00.02. - "Music Art",Syiv P.I.Tchaikovsky State Conservatoire, Xyiv, 1995-

In the present Dissertation the problem of the development of the chorus performances in post-revolution decade is spoken about, as one of the leading components of Ukrainian culture. This problem is far fro« being sufficiently investigated. For the first tine in srusicology the applicant systématisés numerous archive and bibliography materials, critically analyses public and culturological maintenance of chorus movement { the social and political context, the structure of concert life, the organisational problems connected »Ith activities of different chorus collectives, their repertoire etc.), shows the positive and negative consequences of the governmental management of cultural processes.

The Dissertation al30 enriches chorus science with new important, objective archive materials Bind factological information, which can be used in future researches in history of Ukrainian music and leading chorus as well as in musical educational institutions.

ДУБА АННА АДРИАН ОША

КСНДОЗНО-ХОРОЕАЯ ЖШЬ УКРАИНЫ 20-Х -НАЧАЛА ЗО-Х ГОДОВ XX СТОЛЕ2ИЯ,

Диссертация на соискание ченой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.02 - музыкальное искусство, Киевская государственная консерватория имени П.И.Чайковского, Киев, 1995.

В диссертации с современник позиций рассматривается малоизученная проблема развития хорового исполнительства послереволюционного десятилетия как одного из ведутдих компонентов украинской культуры. Автор впервые в музыковедении систематизирует многочисленные архивные и библиографические материалы, критически анализирует общественно-культурологическое содержание хорового движения /социатано-лолитичесхий контекст, структуру концертной жизни, организационные вопросы, касавцаеся деятельности различных хоровых коллективов, их репертуар и др./, раскрывает положительные и отрицательные последствия государственного управления культурными процессами. Диссертация пополняет науку о хоровом искусстве новыми важными, объективно оцененными архивными материалами и фактологическими сведениями, которые могут быть практически использованы в дальнейших исследованиях по истории украинской музыки и хороведению, а также в учебном процессе музыкальных вузов.

Кпочов! слова:

хорове визсонавство, управл!ння хоровою справою, репертуарна пол!тика.