автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.02
диссертация на тему: Квебекский национальный вопрос в 80е-90е годы XX в.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Квебекский национальный вопрос в 80е-90е годы XX в."

^ ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНЫЙ УНЮЕРСИТЕТ с=

I

, Коваленко ВасилШ Гешшдйович

УДК—971/979(71)

КВЕБЕКСЬКЕ НАЩОНАЛЬНЕ ПИТАНИЯ У 80-90-11 РОКИ XX ст.

07.00.02- ВсесЫтня 1стор1я

АВТОРЕФЕРАТ

дксертацЯ на здобуття наукового ступени кандидата кторичних наук

ДОНЕЦК-2000

Дисертафею е рухопнс

Робота виконана у Донецькоыу державному ушверснхеп

Науковий jcepiBHHK- доктор дсюричних наук Срхов Г.П., професор, завщуючий кафедрою всесвгсвьо! icropü Донецького державного университету

Офщшш опоненти:

- Беловолов ЮТ., доктор ¡сторичншс наук, професор, професор кафедр и мшяародннх вщноснн i зовшшньо! noniiHKH Донецького державного ушверснтету

- Губарев BJC, кандидат ¡сторнчннк наук, доцев1, доцент кафедри icropil Донецького державного техшчного ушверситету

Провщна установа - Кшвськнй наздонадьинн ушверситет шеш Тараса Шевчешса, кафедра hoboi та HoeiTHboi icropii заруб Ькннх кради

Захает вщбудеться ООО р. о ГОДИН1 на зас1данн1

спещашзованоУ вченоГ ради К 11.051.02 дня захисту дисертащй у Донецькоыу державному ушверснхеп (83055, иДонецьк, вул.Ушвер-снтетська, 24, другий учбовин корпус, ауд. 32).

3 дисертащею можна ознаноынтнея у наукэдй б1бдвотещ Донецького державного ушверситету (83055, иДонецьк, вул.Ушверситетська, 24).

Автореферат роз1станий 45" М&оъъШр.

Вчений секретар спещашзовано! вчено! ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Акту альте тъ теми доелдкогав зумовлюе потребу у дослпд-женнях нацюнальннх проблем в заруб1жннх крашах i вивченш досводу вяр1шення мЬкнацюнальиих конфлолнв. Важливою частиною цього е достдження квебексысого нащовального питания. Проблема нащо-нальиих ввдносин у Канада виюшкадоть значнин штерес у дослщнвпив, особливо тону, що у cycnuaciBi е наявшсть двох основних етшчннх компонентов - франко- та англоканадського походження, що водобра-жае офодйна двомовшсть у краТш. Особлив1сть проблеии полягае у тону, що практично усе франкоханадське населения краши, схладага-че бшя чверп загальнокавадського, сконцевтроване у рамках одше! з десятьох провшщй - Квебек. Це надае мошшв1Сть говоритн про особлнвий стан Квебеку у федераца. Загальноприйнята серед квебек-щв думка про те, що вони явлзшть собою одну з двух, заснувавших федерацию иащй, дае мщний сгинул до активгзацп виног "особливого статусу" або суверештету Квебеку та офодйного визнання факту icny-вання равноправно! франхоканадськоТ наци. Все це е складового час-тиною досзхщжуемо1 специфики, яка визначае тенденцп та перспектн-ви розвитку канадськоУ федераца та п суб'екив, зокрема Квебеку.

Тенденция до подошло! децентрал1зацп влади на пшьгу провшщй, яка спостер1гаеться у Канада, утворюе поспйний прецедент до загострення ыЫспровшщйних суперечностей. Важливу роль грае тут i зовшшшй фактор: Tiraa сшвпраця крайни в цшому та Квебеку з корпорациями США. ГИсзга ухладення угоди про вшьну торпвлю деяю район! обох краТн склад ають еднний господарчий комплекс, а належ-nicrb до Канади бшьш не з'являлась стрнмугочим фактором для провшщй. Федеральна влада вныушена за допоногою поступок та ком-npouicie стримуватн як квебекський сепаратизм, так i захщноканад-ськнй perioHanisM, що ускладнгое збереження стабильности федеративно!' система. Розквп: сучасноУ квебексысоУ економши дае франко-канадцям виразно» упевненост! у життездатпост! Квебеку у раз| до-сягнення суверештету, що впливае на apicr та авторитет сепаратист. Квебек дае приклад того, як боротьба за зьпну статусу niei провшцп сприяе подальшоУ децентрашзацп федераца, де провшщйш влади стають майже такими ж легитимнимн як i центральна, одержуючи шнрои повноваження.

Предметом дослвдкепня е комплексний анал1з квебексысого нащоиального питания, зв'язаного з ¡сторичнныи особливостями формуваяия та розвитку франкоканадського суспшьства, спецификою виявлення нацюнальннх, жоттичних, mobhoocbíthíx та економ1Чних

проблей Квебеку. Конфлист Ы1Ж франхо- та англоыовшш населениям внаслщок тривало ¡снувавшого нер!виошрного становища франкоканадцев у каиадсыай федераци надав руху сепаратнсгським тениям у квебекськоыу нацюнахпзмь У 80-90-11 рр. XX ст. конфлпст досяг свого апогею. Мова стала йтн не тшьки про самовнзначення фрагасо-каладщв, але & про сувереште1 провшцп Квебек, яка е одною п поважштнх суб'егпв федераци.

Объектом дослздасшш з одного боку е провшц1я Квебек та франкоиовне суспшьство у вн&пр! историчного розвнтку. 3 шшого бону, у досапдженш визяачаеться пений зв'язох мвк квебексыаш та ковстнтуцшним питаниям. Об'ектом досшднсення виступають вщво-сннн нЬк квебексысою, федеральною та владаыи 1ншнх провшцш. Закона та полпичш ршення, що прнйнаготься ними, угоди, що склада-ються ыЬк няни, впливають на конституцШш осноеи канадськш федераци та позицта Квебеку.

Хроиолопчш меш досшдашна. Перюд 80-90-х рр. вибраций для дослщження, бо сане тодо квебекська проблема набувае особливого сенсу та гостроти для провшцп 1 у«е"1 крахи и. Пер еду сдм велика увага придшяеться референдуму 1980 року, саме проведения якого було свщоцгвоы глибокого конфликту та наслщкои реформ у еконо-1 соц1альво-осв1тшй сфер1. Непщписання Квебеком Акту про конституцию 1982 р. е початкои виникнення конститущйноУ кризи, що торкаеться основ ханадсько! федераци. Розвиток квебексько! кризи через правлшня сепаратистов КвебекськоУ парта у 1976-1985 рр., нарастания конститущйноТ кризи пов'язане з невдалими спробами федерально! влади скласти угоди з Квебеком та ¡ншиив провшщями у 1987 та 1992 рр., а такой вплив угоди ввд 1988 р. про вшьну торпвлю на континент!. Сплеск сепаратистсьхнх настроив у Квебеку дозволяе го-ворити про иовий етап та яюсно внщий р1вень квебексьхоУ проблемы у 90-ирр. Цепрнхщ до влади у Квебеку сепаратисте у 1994 р. (у 1998 р. Квебекська партия залишилася правлячою) та референдум про суве-рештет 1995 р., якнй свщчить про глибину конфлисту, визиачае на-пряюси та альтернативи иаступпого розвитку Квебеку та канадсыкм федераци. Все це дае ыожшшсть говорите про дайсне головиу, визна-чаючу роль саме цього перюду у дослдакенш тако1 проблеми як квебекське нащональне питапня у повноиу його обсяз!.

Метою досицджениа е всеб1чний науковий аналЬ комплексу джерел квебексысого нацюнальвого питания та франкоканадського нац!оиал1зму у 80-90-т1 рр. XX ст. як невщ'еыно!' частини процесу про-тиборства репонал1заци та шгеграци у сучасних умовах, розвнтку частини багаюнащоналыюТ федеративно! держави. Це потребуе виз-начеиня способу та характеру дШ об'аспв дослвдження, надання ш

системного упорядкування, виходячи 13 потреб политично! та соц1ально-асонон1,шо1 ситуацп, тобто В1ддзеркалення суттсть мас-штаб1в поширепня, харазстерннх рис квебексько! кризе, представляю-чпх сторон у цьому процесс Дослщження сорямоване на розкрнття цйпсио! картивн розвитху квебекського питания у и ежах загальнока-надськоУ проблеыи реформування федерацп.

Вщповодно до цього автор ставить тага 1«аданкет у днсер-тащйшй роботк

- розкрнтн ЗМ1СТ понятть "квебексысе нацюнальне пнтаяня" та "фраююканадсысий нацшналЬм";

- енсв1тллти процес виншснення квебекського национального пнтапня, щоб осввдомнти ¿сторнчний зв'язок та ¿стоки сучасного за-гострення проблема;

- розкрнти сучасне М1сце та роль Квебеку у канадсыай федераци, щоб зрозушти масштаб вплнву квебекського питания;

- внвчити розвиток фрашсоканадсысого нац10иалктпчного руху у процесз ¿сторичного розвитху, прпдшяючи особлнве ы1сце дояльносгп сепаратист сько1 Квебесько! партп у провшцп;

- досшдити причини виникнення ковституцгёноТ кризн у кра\ш, визвачивши при цьоиу познцп Квебеку, федерально! владн, англоканадських провшщй;

- досшдити зв'язок процесу деценграл1заци федерацп та политики конституцшпих угод водпосно статусу провшцп Квебек;

- досяодитн причини загострення квебекського нащональпого пнтаяня на сучасному етат, що привело сепаратист! в до влади у Квебеку;

- висв1тлити хщ та результат« референдуму про суверештет 30 жовтня 1995 року, його вплвв на подальшнй розвиток ситуацп у Квебеку та у Канада в цшоиу.

Наукова новизна доелщгкенга полягае у тону, що викорнсю-вуваючи просторий аналзтичний та ста:гястнчний натекал, офппйв! документа риного р!вня, нов1 джерела, автор досладжуе квебексысе нацюнальне пнтання у 80-90-т1 рр. XX ст., акцентуючи у в ату на статуса французским нови як показнкка становища фраихокападщв з Ух особливого ыентальшстго у Квебеку та федераци, не обиежугочнсь впвчеяняы псоптичного та еконоьйчного аспектов розвитку сучасного Квебеку. Це було за межою бачення багатьох попереднЬс доспщжеяь. Доводиться констатувати, що у радянсьи часи Ц1 проблеыи розгляда-лися одноб!чно, об'ектнвному анатзу заважалн ¿деолопчш стереотипа, принюкуючи роль нащональних рух1в. Зазначнмо, що на вщишу вщ перюду 60-70-х рр., коли вщбудося шднесення фрашсоканадсысого нашонального руху, квебекська проблема у 80-90-т1 рр. ще не

зиайшла комплексного анашзу в украУнсыай ваущ. За допоногою но-вех документов це досшдження розхривае багатограшсть саме qiei проблемы. Залучаючи нимало новнх джерел, у дослвдженш було уннк-нуто класового пщходу в з'ясуваиш причин наростания франкоканад-ського протнстояния англоканадсыай частит краши. Hoei розробжн полагають у глибокоыу дослщжент об'ективних перешкод, зумовле-нях lciopiao формування структуре канадсько! держали, яю стоять на завадо лисвщаци конституц^йноТ кризи. Розхривасться зв'язок ьпж проблемою квебекського сепаратизму i пнтаншш репонашзму канадсысих провшщб. Тону глвбоко висвллюетьсз ыкще та роль Квебеку, значен-вя сучасннх провесов у франкомовнш провшцп для Bciei Канада. Беляка увага придшяеться вплнву форыування загального ринку теля схладеивя угоди про вшьву хорпвлю. що е позихнввим аспектом, на душу сепаратист, щодо права на жнття суверенного Квебек)', на розвнток пробленн. На вшшву вщ негативно! ощнки полиики США щодоквебехсьхш пробленн у мивулому, дослщжеяня розглядае об'ос-тивно yci "за" та "проти" представляючих сторш. Головины у доелвд-женш е спроба на основi комплексного анал1зу подати квебекську проблему як явнще багатогранве, еволюцюнувавше i синтезуюче традицп ¿сторнчного розвитку ia специфису модернЬованого квебекського су-спшьства, як головну складаючу загальвоканадсько! консти1уцШво1 проблема, яка висувае фактор невнзначености у майбутньону феде-paqii. У дослщженш вщдееркалюеться едв!сть квебекського питания, траднцгё франкоканадського нацюнал1зиу та система федерально-провшщйннх вщноенн. На ocHOBi ix всеб1чного анал1зу визначаються поточш альтернатнвн та перспективы решения квебекського питания.

Пракютае значения роботи полягае у тому, що на приклада розвитку Квебеку ин иаеыо ыожливосп розглянути варианта еволюцп федеративно! си степи, вщвошення репошв з центром, застосуватк досвод Квебеку та канадсыаи налюнальпо! пол!тгаш до анал!зу поль тичннх, ековом1чвих та етнонапювальнях npoqecie. Дослщження кве-босськш проблема дас ыожшшеть розглянутп як розвиваються рух до ¡нтеграцп на мшшародвому piBHi (GC, НАФТА, ОПЕК) ia процес де-централйаци влади, вгасликаючн сепаратизм, авюноьйзм, репоналЬы. Взасиовцдеосвнн двох етноств, двох мов та культур на приклада фрав-коноввого Квебеку у Канада ухворюе умови щодо дослщження qiei пробленн у шших кра'шах, напршатад, на Балканах, у Бельги (фла-мандц! та валонн), Швейцары, де прнйнято три oфiqiйнi ыови та ¡сиуе своя специфиса федеративного устрою, 1спан1я, де 6aaci та каталовц! представляють собою особлиы етшчш епшьноти, яю мають пошнре-ni права. У Великобританп ¿з сепаратизмом у Шотланди мае Micqe проблема Ольстеру ¡з релкШнии протнстояниям.

Практична цшшсть дисертащйного досшдження шститься у внеску у сучасну ¿сторнчну науку, який спрняе бшьш глнбокому внв-чеяню розвитху франкоканадсысоТ наци та положения провшци Квебек в уыовах сучасно! канадсыхн федерацп". Фактичннй Maiepian, тео-ретичш положения та висновки дисертацп ножуть бути використаш у пщготовщ лежщйних та спещальнкх курсгв, прапичнях занять з курсу "Bceceiira icropia", "Полполот", з питань теори i практики национализму, розвитку культурн та психологи етносу у вузах.

Апробацга результата роботн. Результата досящження та основш положения дисертацп були вщдзергалеш в опублисованих науховкх статтях, де були розглянуп р«н» складаючи сторона квебек-сько! проблемн: ¡сторичне досзпдження еволюцй та ¡деологи фрагасо-канадського нащонал13му, пор^впяльнмй анал1з полгсихи Квебеку та OTaei у ranysi мови i ocbith, розкриия багатьох аспект ie винихнення та дипаыиц1 розвитку конститущйно! кризи у канадсыай федерацп. Проблема досящвсеяня була висв1тлена у доповвдях на науковнх кон-ференщях Донецысого держушверситету, нгаевуз1всыснх та мшснарод-ннх науковнх конфереиц1ЯХ, обговорговалися на засщаанях кафедри BceceiTHboi icropii' Донецького державного ушверснтету.

СТРУКТУРА ТА 3MICT ДИСЕРТАЦ1Г

Дисертац1я схладаеться з» вступу, чотнрьох роздшв, шости пщроздшв, висновив, списку викорзстаних джерел та литература (14 стор., 208 назв.). Повннй обсяг дисертащйного дослщження стано-внть 181 стор.

У ветуш обгрунтована актуальшсть досзпдження, визначеш його предмет, особливосгп, хронсшопя, мета та завдання, наукова новизна та прахтичне значения дисертацп.

Пер тай роздал 'Чсгорюграфюннй огляд та джерельна база дослщження" шстить 1Сторшграфйо питания, яка розглядаеться за хронолопчно-проблемнин принципом, характеристику джерел та ие-тодолопчну основу досящження. 1сторюграф1Я хвебекського национального питания подана працянп досшдншав з ¡¡сторичних, псипхич-них, еконон1чнкх, ыовноосв»тя1х та етнокультурних проблем. У ра-дянськш icтopioгpaфГi npiopiieimiH було досзпдження сощально-еко-HOHi4HHX та псиптнчпих процеав у Канада та Квебеку; спостеркала-ся недоощика культурно-лшгвистичного аспекту, психолога франко-канадського нацюналззму. Нацшнальт вщносини у Канада розгляда-готься у дослщженш кшвського фахЬця з егнопоттичннх проблем В.Б.евтуха, де е hobi пщходя до аналЬу канадських концепщй етно-пол1тичного розвитку, эволюцп квебекського етнонацшнал«зиу на фош розвитку таких процеспв у канадському суспшьств!, як "каиадаза-

цы", "едшсть у рЬноыаштностГ', "багатокультуршсть". Автор згоден з поглядоы, що у Квебеку цеыентуючпм нащональну свщ0ы1сть фраы-кокавадського етносу осередаон все бшып стае культура та стаяовнть етапн нащовалъного рулу у Кве6еку[1]. Icropüi форыувапня франкока-надського суспшьства висв1тлен» О.С.Сороко-Цюпа, М.Б.Банцехшим, В А.Тишковпн та В.€.Шидо у збйрвихах статей no icropíi Канади [2-5]. У вага придшаеться ввникненню конститушйно1 крнзн, а дскзвдншаа згодвд, що цнй конфликт пов'язан з HepiBHicno франкомовних квебек-qíb, налим ефектон под i теки багатожудьтурносп та протир^ччами míxc консти гущею 1982 р. та хвебексысимв законами. Але проблема сепаратизму лише зазначена. По iciopií Квебеку II пол. XX ст. вщзначиыо доопдження В АЛСолевеко [б], де автор детально досяоджуе лише не-рюд 60-х- п.80-х рогав, коли буди проведен! екоиошчш та ocbíthí реформа у Квебеку, розглядае полинчну боротьбу у нровшцй, яка при-звела до появи i 3piciy сепаратистських оргашзащй, лише торкаючись iHirpaqifiHBX та констнтущйних пнтань. Розвиток сучасного квебекского нацюналЬму проанахпзований у дослщнсеннях шторшав М.Б.Бан-цекша, БЛ.Снтнисова та К.Ю.Барановського [7-9]. Визначасгься феномен "великого нац1онаошму"налнх нащй на приклада Квебеку. Анализ цього, на думху автор1в, дае шдставв говорити, що важливу роль ката-лЬатору сепаратизму грае почуття страху перед асиншящею у шшо-мовному середовиии та зростас упевнешсть у економ^чнш могутност! Квебеку, яка потребуе суверенкету. Визначаеться форыування третьоУ

*€вхух В.Б. Концепция этносоциального развития США и Каналы: типология, традиции, эволюция,- К: Напева думка, 1991.- 176 с. ЧГорожо-Цюпа О.С. Из истории франкокан адского нацнонапьного вопроса // Национальные проблемы Канады. Сб. сх. / Отв. ред. Аверхнев.- М: Наука, 1972.-C.7513«.

^Баноехнн HJ5., Тншхов В.А. Квебех на перепутье // Канада ва пороге 80-х голов: эхо но них а и политика. Сб. ст. / Отв. peo. Л.А.Баграмов.- М.: Наука, 1979.-С231-258.

^Баяоекия Н.Б. Франк«канадская проблема п канадская федерация // Современная внутренняя политика Канады. Сб. ст. / Отв. ред. С.Ф.Молочхов.- М: Наука, 1986.-С. 119-149.

ЧПило В.Е. Конституционная реформа, проивоборство Оттавы п провинций // Современная внутренняя политика Каналы. Сб. ст. / Отв. ред. С.Ф.Молоч-хов.- М: Наужа, 1986,-С.86-118.

<Коленеко В.А. Квебекская проблема в послевоенной Канаде.- М.: Наужа, 1986.- 279 с.

Тэанпеюш Н.Б. Фраяхоханадсхая проблема на современном этапе (19681980): Авхореф. дисс. хайд. нет. наук.- М., 1982.- 24 с.

•Ситников Б.П. Третья волна сепаратизма в Канаде // США: экономика, политика, идеология,- 1990.-№6.-С.56-61.

'Барановский К.Ю. Квебек: "большой национализм" малых наций // США: эхоноинха, политика, идеология.- 1991.-№12.- С.63-67.

хвилз квебекського сепаратизму. Але лише у остапнього дослщннка розглндаються сучасш полаичш та сощальш процеси, розстановка под1тичних сил у провшцп та крашк

Вивченню проблем, пов'язаних з вщношеноям Квебеку з Оттавою, з основами та проблемами канадського федерализму, присвячеш роботи В.Качанова та С.Ю. Данилова [10-11]. Треба визначитн досить добрий аналзз пол1тично1 ситуаца, конститущйнюс угод коло хвебек-сьхого питания, але вш завершу еться початком 90-х рр. Дослщження нащональних вщносин у Канада та квебексьхо! проблеми у 80-т1 рр. дае станя Л.В.Поздеево*1 та В А.Коленеко [12]. Ця стаття аналззуе по-лкичиу боротьбу щодо квебехсьхого питания, радюшозащю суспшь-но*1 думки Квебеку щодо статусу французькш нови, але психолопч-ний, езсоно&пчний аспекта ща проблеми розглянуп поверхово. Таким чином, уст дослщження лише у певно1 шр1 доповнгоють друг друга, але не створюють комплексного дослщження у означений перюд.

Анал1з квебексьхо? проблеми був проведений у хода дисхустй в 1нституи США та Канади, де вщзначалося значения квебекського питания у контекст» вивчення процеств репоналЬаци. Розглядалася проблема квебекського сепаратизму, ыожливосп досягвення сувереште-ту, крятикувалася недостатшсть дослщження мовного законодавства у Квебеку, етнокулмурно! та социально? свосрщносп квебекського суспшьства, що на думку К.Ю.Барановського, А.1.Черкасова, В А.Ко-ленеко породжуе недостатне розуипшя джерел квебекського нацюна-л!зму. В ¿даначалися недоощюса високоё ваги Квебеку у канадсьий фе-дераци та необхщшсть вивчення досваду "тихо! револгоца" у Квебеку як вдалоУ модел1 модершзаци сощально-економ1чно1 та культурно-осв1ТНьо! сфер [13,14]. 29 ачня 1996 року була проведена наукова конференция у Гнстятут! США та Канади, присвячена результатам, на-сзпдкам референдуму 30 жовтня 1995 року[15]. На конференца фах1в-цями Групи вивчення Квебеку та Асовдаца вивчення Канади були

10Качанов В. Кризис канадского федерализма (фрагасоканадская проблема в канадской федерации): Автореф. дисс. канд. ист. наук.- М., 1970.- 24 с. "Данилов С.Ю. Действия правительства Канады по урегулированию конституционного лизиса (1976-1992) //США: эхопомпха, политика, ндеодо-ш.-1993.- №10.- С.55-74.

иПоздеев* Л.В., Колен ежо В.А. Межнациональные отношения в Канаде // Новая и новейшая история,- 1990,- №1.- С.35-47.

^Дискуссия об актуальных проблемах современной Канади // США: экономика, политика, идеология.- 1988.- №7.- С.119-123.

"Квебек в год референдума ("Круглый стоп") Н США: экономика, политика, идеология.- 1995.- №10.- С. 107-111.

1£Канада после референдума о суверенитете Квебека: материалы научной конференции.- М., 1996.- 56 с.

видален! аспекти квебексысо! проблеми: еасоноъичннй, про ыожпив1 на-слодкн вщокремлення Квебеку для юиувания единого канадського еко-нон1чного простору та погрозу падшая темшв розвпгку еконоыгки провшцц; полггнчний, щодо проблеми порушення стабшьносп федеративно! структуре, поглнблення консгитущ&но! кризи, прнскоряючо! ващентров! тенденца у процест децептралйацп влади. Подкреслговало-ся, що дослоджения проблеми враховуе постпйну серйозну увагу закор-донних ¿сториюв щодо розвитку квебекського пнтання.

У Канада ¿снують два напрянки у ¡сторюграфи - англо- та франкок&надське. Ilepmi, визнаваючн етнокультурну снецифосу Квебеку, однак шддають сумшву право франкоканадцев на суверенитет, рахуючи Канаду союзом piBHonpавних npoBimjift, де мае М1сце cnie-¿снування лише двух культур. Але сучасш дослщннки здебшьш зааже-но пщходять до проблема та вважають, що точка зору франкоканад-щв, розглядаюча квебехщв як представнюпв одно! з двух нащй, мае право па ¡снування. Така познц1Я мае своею метою сшвро61тннцтво обох суспшьств у справ! збер!ганая канадсьхо! национально! одентич-Hocri у межах едино! двохнацюнально! держава.

Досзпднюси М.Бехшьс, Д.Камерон, Д.Фулертон, Г.Мшнер [1619] розглядають процес трансформаций квебекського суспшьства, який змшив характер вщносии нпк Оттавою та Квебеком, перетворав про-вшцда в модертзоване суспшьство. Досягнення фраяхоканадцями npiopiiero у сошально~економ1чн1Й та культурно-просв11шй сферах привело до зросту сепаратизму та боротьби за владу у провшца. Ряд робот простежують процес наростання политично! крвзи у зв'язку з за-гостреиням проблема квебсассьхого нащопал1зму у 80-i pp. У цех роботах освялюеться еволющя квебекського нащоналгзиу та полгсшса Квебеку, яка проголошуе автономно провшца або необхщшсть досягнення суверенитету. К-МакРобертс (20] зазначае, що Квебек все бшьше становиться мононащоваяьшш, тобто франкомовниы суспщьством. Як i ДжДжейкобс [21] вони, вюсорвстовуючи висноыа ошшв, розглядають ситуацио навколо референдуму 1980 р. Д.Клифт [22] акцевтуе увагу на псиптичшй еволюца национального руху у провшца Р.Кук [23] пщкрестое велнке значения "XapiiV французысо! иовн" щодозросгу

16Behiels М. Quebec and radical social change.- Montreal, 1974. "Cameron D. Self-Deterraination and the Quebec Question.- Toronto, 1974. "Fullerton D.H. The dangerous delusion: Quebec indqpenence obsession.-Toronto, 1978.

wMilner H. Politics in the new Quebec.- Toronto, 1978.

MMcRoberts K. Quebec: Social Change and Political Crisis.- Toronto, 1980. aJacobs J. The Question of Separatism: Quebec and Struggle Over Sovereignty. -New York, 1980.

ггСШ D. Quebec Nationalism in Crisis.- Montreal, 1982 "CoolcR. Canada, Quebec and Uses of Nationalism.- Toronto, 198$. *<Baltazar L. Bilan du nationalism au Quebec.- Montreal, 1986.

квебекського сепаратизму. Л.Балтазар [24] досзщркуе особливосгп вин гашения квебекського нащонатзну та специф1ку франкоканадського менталитету. Деяи досшдасення розглядають квебекську проблему cacpi3b референдум 1980 р., прийняття констнтущйного акту у 1982 р., рош Оттави, Квебеку та шших провшщй у поличному npoqeci [25, 26J. Р.Бретон [27] розкривае психолопчт аспекта квебекського сепа-ратвзму, внзначае pisni форыи фравкоканадського нацюналЬму. М.Макмшлан [28] придшяе увагу внвченню мовного законодавства, просв1тн та лшгвнстично! сигуацп у Квебеку.

Вняиквевня конститущйно1 кркзи у xpaim та спроби досягну-тн угод Отавя з Квебеком та шшвми суб'сктами федерацй розгляда-югься у ряда дослщженнь [29-32]. Ведзначаеться, що н ев дача Mi4-Лейксько! угоди сприяла зростанню квебекського нацюиалшиу; складен ня угоди про вшьну торпвлго падало йому почуття упевненосп у нанбутиьому Квебеку у pasi досягнення ним суверенитету. Розгляда-ються внникаючн альтернативи у внутр^федеральннх вщносннах. СДюн {33] внзначае зростаючий розрнв Miss Квебеком та шшпми канадсыаши провинциями i протистояввя ыожлввоУ аснмшяци у пере-важиому англомовному середовигщ. Увага придшяеться меньшостям та социальному' складу населения Квебеку.

На злан1 80-90-х pp. вийшля числен! дослщження, прнсвячеш анал!зу невдач1 конститущйиоУ угоди у М«ч-Лейку та розднвляючих можлав! насзндки досягнення Квебеком суверенитету як для краши, так i для франкоканадсько'1 провшцп. 3 одного боку, екононоса Квебеку представляе достатньо criihcy систему, шдхрныану процесои формування загального ринку на континент!. 3 ¿вшого боку, у випад-ку досягнення суверештету, провшц1я ноже завдати co6i шкоди, бо

"McWhinney Е. Canada and Constitution on 1979-1982. Patriation and Charter of Rights.- Toronto, 1982.

"Reshaping Confederation: The 1982 Reform of Canadian Constitution / Ed. by P.Davenport.- Durham (N.C.), 1984.

"Breton R. From ethnic to civic nationalism: English Canada and Quebec U Ethnic and Racial Studies.- 1988.- No.l.- P.25-102.

"McMillan M. Language Issues and Nationalism in Quebec 11 Canadian Review of Studies on Nationalism.- 1987,- Vot.XTV.- No.2- P.229-242. MMeech Lake and Canada: Perspectives from West 1 Ed. by R.Gibbons.-Edmonton, 1988.

^Meech Lake Primer Conflicting Views of the 1987 Constitutional Accord / Ed. by M-Behiels.- Ottawa, 1989.

"Monahan P. Meech Lake. The Inside Story.- Toronto, 1991.

^Breton R, Why Meech Failed: Lessons for Constitution-Making.- Winnipeg,

1992.

J3Dion S. Explaining Quebec Nationalism // Brookings Institution Working Papers.-Washington, 1991.

в одр ore атлантичний perioH вщ заходного. Тону квебексьха проблема форыулгоеться сучасннми досшднкками |34-39] невщривно вод взаеио-залежносгп квебексько!, канадсько'1 та амеракаисько! еконошчних структур. У дослщженнях проанашзовды конститущйний, етнопош-тичний та сощально-ехоношчннй аспекта проблеми. Orne, icrropiorpa-ф1чняй о г ляд засводчуе, що комплексного досящження ввзначеао! проблеми не icnye, що виправдовуе звервення автора до розробкв теми.

Джередьну базу дасертацйГ становлять, по-перше, apxiBsi доху-менти з Национального ApxiBa Канади (NAC; до 1987 р. - Public Archives of Canada). Особлив1сть полягае у юму, що apxiBH шстять до*ументн з icTopiï заснування федерацп та проешцш. Це дае можлн-BÎCTb вввчити проблему у ¿сторичному зрЫ. Сучасш доктрвни сепаратистов базуються на традищйнкх стереотипах фратсокаебекщв, яю nocriâho пздкреслюють свою одентичшсть на ochobï особливого ставленая щодо статусу французькоУ мови, 1сюркчного походжепня. У apxiBHHX документах шстятъся данш про вннлкнення кье6ексько1 проблема шага завоювавня анпвйцяын Hoboï Фрцнцц, склад населения у Miciax та округах nposiaqu, боротьбу полянчних сил, та е переписка офщ1Йних представниюв колониально! клади (лорд Дарем, губернато-ри, MiaicrpB кoлoвiaльниx справ). Внвчеиня icropiï вииякнення проблеме дае ыожпнвкпь визвачити специф1ку сучасного квебекського нацюнал1зму, франкоканадського менталитету, траднщй, культури.

Офщгёш канадсыа ia квебексыа конституцию та законодавч1 документа М1стять другу групу джерел [40-43]. Захонодавча основа вщображае правовг елемевти шштично! структури федерацп та Квебеку як ïï "особливого" суб'екта: канадська конституция, "Xapïis французысо! мови", Акт про конституцш 1982 р., документн конститу-

i4Shaw W. Patriation Price of Quebec Indepence.- Montreal, 1989.

3SGraven G. Of Federalism, Secession, Canada and Quebec.- University of

British Columbia, 1590.

35Bercuson D., Cooper B. Deconfederation: Canada without Quebec.- Toronto, 1991.

3JFinklestein N., Vegh G. The Separation of Quebec and the Constitution of Canada. Toronto, 1992.

■'•Conway L Debts to Pay English Canada and Quebec from Conquest to Referendum.-Toronto, 1993.

39Valaskakis K., Fournier A, The delusion of sovereignty; would independence weaken Quebec?-Montreal-Toronto, 1995.

Statutes, Treaties and Documents of the Canadian Constitution / Ed. by W.P.M. Kennedy.- Toronto, 1930.

4lAssemblee nationale du Quebec. Projet de loi №101. Charte de la langue française. Sanctionne le 16 août 1977.-Quebec, 1977. Constitutional Act 1982//Canada Gazette. Special Issue.-Ottawa, 1982 «1987 Constitutional Accord.- Ottawa, 1987.- June 3.

щйних угод. Трепо групу утворюють ввсаовкн га доповщх член ¡в конститущйвого KOMiiery, корошвсысвх xouiciâ рЬних р1вней [44-50], яга являються шстнтуцюнальннм показнгасом стану проблемн, вщо-бражають содаальннй та ocbithîS статус франкоканадцев, перспехтнвн i альтернатввн решения статусу Квебеку. Конститущйш KOMtciï та конференцп являються ефектнввин у канадсьий правовШ прахтнщ засобоы ршення проблем щодо федерального та пров1нщйного управлшня, пнтаннь розподшу повноважень та внзсористання нов.

Черверту трупу складають доповцц i документа зовшшньо-псиптичних вщомств Канада та США., яи форыулхгаоть познцп щодо квебехськоУ проблема. Достдження розкривае вагомють, яку сепара-тнсти прндаляють н1жвароднвм стосункам. Це вшшвае на вщносинн мпк Вашингтоном, Отавою та Квебеком, особлнво за наявв1стю едино! економ1чно1 та оборонио'1 система на континент!.

Оф1Ц1Йш статистичш натер^али складають п'яту групу, виз-начаючп об'аставний стан проблемн. Особлива увага прядшяеться загальвоыу перепвсу населения (Census of Canada), який вщображае загальнокавадськнй та квебексышй piBHÎ змш у деыограф^чшй та мовнШ снтуацп. Зб1рникя i дайджеста ("Canadian News Facts", "Canadian Annual Review of Political and Public Affairs") вшяитлюють хронику подай у Канада та Квебеку Проблема розглядаеться з погляду офщгёно! влади жраши та провшцгё, суспшьно"! думки.

Програмт документа Квебексыаи парт» [51,52] висвшгаоють еволхоцйяо поличного курсу сепаратистов, спрямованого на втшеиня раднкальних змш статусу Квебеку та положения його франкомовного населения, вщдзеркалюють вщносинн з федеральним та npoeinqiS-нини урядами, на мЬкнародному pÏBHi.

41Quebec. Le rapport de la commission royale d'enqoete sur les problems constitutionnels 0« rapport Trembley).-Quebec, 195<.-4vols. 4SQuebec. Le rapport de la commission royale d'enquetc sur renseignement (le raçport Parent).- Quebec, 1963-19Î6.- 3 rois.

*'Preliminary Report of Royal Commission on Bilingualism and Bicuhuralism,-Ottawa, 1969.-4 vols.

^Commissioner of Official Languages, Fourth Annual Report. - Ottawa, 1975. **A Quebec Free To Choose. Report of Constitutional Committee of the Quebec liberal Party (the Allaire Report), 28.01.1991.

"Report of the Commission on the Political and Constitutional Future of Quebec (the Belanger-Campeau Report), 23.03.1991.

s^Citiren Forum on Canada's Future: The Spicer Commission.- Ottawa, 24.09.1991.

slUn governement du Partie Québécois s'engage Programme official.- Montreal, 1973.

"Partie Québécois: le Programme FAction Politique les Statutes et règlements, -Quebec, 1975.

Джередон с роботн та мемуари канадських та квебекських шштигав, щеодопв сепаратистсысого руху, зш затверджували курс розвнтку сусшльства та роз гая дали перспективу ршення квебекськох проблени под pisHHM куюи зору. Це жорстю (Марсель Шалю) [53], та noKipai (Рене Левек, Марсель Piy) сепаратнстн [54,55], тверда приб1ч-никн федерализму (Пьер Елют Трюдо) [56,57].

О стан ню трупу складае офщ»йна канадська та квебекська пре-са у 70-90-ii pp. ("Le Devoir", "Le Mond", "La Presse", "Globe and Mail", 'Toronto Star" та intui). Преса надае аналЬ офицйиих заяв та документ щодо квебекського питалня, виражае громадську думку, дае оперативну шформаццо поштичних подай.

Mетодолопчною основою досладжетш с принцнпи та ыетодн наукового шзнання: ¿сторизн, наукова о6'ектнвн1сть, комплексний, системний та цшностно-нормативний подходи, статистнчно-аналпич-ний, хронолопчно-проблеыинй та пор1вшшьно-кггорнчний ыетодн дослодясення, як спрямоваш на всеб1чне внсвпяеиня подай та процеав.

У досшдженш ¡сторичний подход дае пор1ваяння сучасного з иивутш, з'ясуваиня джерел та фактор1В виникнення i розвнтку квебек-ського национального питания. Пояснения ¡сторичного досводу необ-ходне для актуал1зацп сучасних проблем та погреб. Неножливо роз-глядатн 80-9 Q-ii pp., не враховуючи ¿сторичний зв'язок з нинулвы до-сводом етномовна основа якого базуеться на ¿сторичпих траднщях франкоканадськоГ спшьнотв ia обумовлена суспшьним ладом крадни. Шзнання проблени достдження решпэуеться через оргашчне поед-навня загального та часткового: всеб^чного анаяпу внутршшьото положения Квебеку та через еволюццо федеративно"! структури, специфику ситуацп у Kpami та на континента Досяодження керуеться принципом об'ективносп. Воно враховуе yci складаюч! аспекти квебекский" проблема, що представляс цший комплекс вшхнвових фахто-piB на розвиток подай, вюпочае аналЬ громадсысо-пол1Тично1 та coqi-ально-еконон!чноУ реальности з точки зору зв'язгав та взаенодай, об'ск-1ИВНИХ результат реальаих дай. Д1яльшсть квебекських сепаратист аналйуеться не на ochobî ïx програмнвхзаяв, лозунгов та самооцшок, а на ochobî реальннх дай, виходачи з 1нтересгв тих верств населения, яга вони представляюхь. Суб'остивва штерпретац1Я представляс собою аналЬ зв'язив та взаемодай через водносин политичного суб'екту, його позици, ÏHTepeci. Цшностно-норыатнвний подход складае 3Mici анализу

"Chaput M. Why I am a Separatist.- Toronto, 1962.

S4Levesque R. Memoirs.- Toronto, 1986.

ssRioux M. Quebec in Question.-Toronto, 1978.

Si Trudeau P.E. Federalism and French-Canadians.- Toronto, 1968.

57 Trudeau P.E. A time for action toward the renewal of Canadian federation.-

Ottawa, 1978.

реальное^ з точки зору пев них цшностей. Етнолшгвистичний характер квебекського вац10нашзну вщдоеркалюе систему незмшннх ценностей (мова, sipa, традици, иентальтсть). Статиствчиий метод за допоыогою нова цифр дае об'ектавне становище у провшци та за ïï н ежами. Васновки численнпх соцюдопчних опвтувань внзначшхи pia-ну ступшь пщтримкн або залеречення громадською думгого поштич-них ршень та поштичннх сил. П0р1ввянвя етномовннх проблем у ¡н-ших крашах допоыагае апалззувати перспективи та альтернативи роз-витку та р1шення квебекського нащонального питания. Внкорнстання рЬпих нетодав у комплекс» дае иожлив^сть вивчити проблему та до-сягнутн поставлено! мети доапдження.

Друпгй роздал "Виникнення та розвиток франкоканадського националистичного руху. Еконошчний та мовниЗ аспекта квебекського питания", що складаеться з двох шдроздапв, присвячений анашзу передуыов i напряшпв розвитжу хвебекського нащонального питания та пацюнал1стнчиого руху. Протнр1ччя ьшк англо- та франкоканадцами практично у Bcix сферах життедаяльносг! niera пщкореаня Анг-л1сго Ново! Франца (Канада) стало початком виникнення франкоканадського нащовалЬму та проблема, пов'язано! з конСол1дащет франкоканадського ехносу у npOBiHmï Квебек. Шнгвистичикй га соць альний розрив мше двоиа етвосами у процест розвитку канадсько! дер-жавносгп nepepic у полйнчннй, що стало катализатором загострення вацюнально-ковстнтущЗно! кркзи у кра!ш. 1деолопя франкоканадського нащоналЬму органично поеднуе у co6i традици мннулого i реала cy4acHocri. У Квебеку завжди пёдкреслювалося ¿сторичне поход-жевня провшци. На протяз1 а розвитху змшиться социальна база нащ-онального руху, аристократию зшнять еяерпйвй та радахальш пред-ставники ново! штешгенцГ!, управлшських та дмсових структур. Од-нак, яки а би полкичннй кохар не приймав рух у Квебеку, основа нащоналйггично! щеологп залншиться незмшпою: La langue, La foi, La race - тобто французська мова, католицька penim та еттчне по-ходження. ПостШно пщкресяюеться ¿сторнчний зв'язок i3 Франщею ia и культурою. Про це евщчать енблема провшци - бйп лше! - та дев1з "Je me souviens" ("Я пам'ятаю").

Радисалыи реформа у Квебеку ("тиха революция") посилилн доьпнуючи познцн франкомовно! бшыпосп у економ1Щ, оевт та со-щальнШ сферь що прнзвело до появн сепаратастсысого руху на 4oni з Квебекського партю, зореенюваною на досягнення суверенитету провшци. Розгдядаеться також впеце та роль Квебеку як суб'осту фе-дерацп та невщ"еипо! частини геополюичного та ехоном^чного простору, розкриваеться характер зв'язив та вщносин мЫс Квебеком та Оттавою, Miss Квебеком та ¿яшнин провшщямн.

Тр«пй роздал "Политика Квебезссько! napxiii та виникнення кон-CTHiynifiaoi крвзв у 80-xi роки XX cronina", що шсткть два пщрозда-ли, анашзуе пол1тику сепаратистского уряду Квебексько'» партй (1976-1985 pp.), яка привела до загострення нацювальннх вадноснн та повороту вщ концепцй культурно!" автономи до тер1тор1ального Bapi-анту двомовность Бстановлеивя "дштстнчного суверештету" теля прийняття "Xapiii французсько! ыови" с початком загострення кве-бексьхш ха ховствтущйво! проблем. Федеральна влада не зиогла вчасно гвучко зреагуватн на знйвв у сусшльшй дунщ населения Квебеку: цьоку заважала жорстка федерадзстсьха позиция уряду Трюдо та поштюса "багатокультурносгп". У досзпджевш висв1тлгосться хщ та результата референдуму 1980 р., якнй поставив перед каиадськвм су-сшльствон питания про необхщне реформуваиня федеративно! сисге-мв та зишення статусу Квебеку, причини вивикнеяня конститущйно! кризн, пов'язаноУ з вщмовою Квебеку пщписатв канадську констнту-цш> (1982 р.). Федеральний уряд ве звайшов шшого вар1авту, пропо-нуючи лише зажршихи "особлив! повноваження" Квебеку у ranysi нови, хулыурв та ocBiiB у новому конствтущйнону ахи. Внасдщок не-визнання ¿снугочо! франкоканадсысо! наци, Bce6i4Ho'i ii рхвноправносп з ангдоханадського нащею та з причини недостатносгп поступок Квебеку, потребуючону поширення свой автономий фравкомовна провш-щя ввдмовилася пщписати Акт про конституцию 1982 р.

Велике значения придаляеться cnpo6i укласти угоду у М1ч-Лейку, метою яко! було поверпення Квебеку у конститущйну (ян'ю у обши на вадаввя иону статусу "особливого суспихьства" з широкими повиоважеиняни у сферах економши, кулыури, освяи та нови, iuirpaqii' тощо. Передбачалося, що шсяя ратифЬсацн угоди "особли-вяй статус" Квебеку буде офщгёно зафйссовано у перпйй cxaxxi каиад-сько1 ковстятуцп. Уперше федеральна влада, выступивши вщ стереотипов политичного мислення, визпала своерщшсть Квебеку та його особливе положения у федерацн. Але положения конституц1Йно1 угоди пролечило принципу piBBOcxi провшцШ у федерацн. Причвнв невда-чи угоди 1987 р. ха ii' васлщкн для подальшого загострення квебексь-кого питания ввсвгслюеться з нехою внзначения програни дай квебекського уряду.

Четвертий роздал "Загострення квебекського национального питания у 90-Ti роки XX стол!ття", що складаеться э двох пщроздшс, достпджуе проблему у 90-i роки, альтернахвви розвитку Канада та Квебеку вщ продовження втихення концепцй "особлввого статусу" Квебеку до розглядаиия BapiaHiifi суверенитету ще! провшцп вщ еко-вошчшм асощацн з Канадою до повного вщокремлення. Необхщ-шсть вир1шення квебекського ващональвого питания усвщошооеться

вевод'емно вщ майбутвього успеТ канадсько! федерацп. Вивчаються доюгадн та висновки конститудайинх комюй I член ¡в вщповщних хом11ет1в, квебексысих сепаратистов та шберашв. Спроба укяасти нову угоду у Шарлоттаун! (1992 р.), х«д, причини невдачн авал1зу-готься у зв'язку й зростоы квебекського сепаратизму та прясэсоренням децеитралЬац1йиих процесав у федерацп. Висвалюеться мхсце та значения у цьому процеа нових полпичних сил - Квебекського блоху 1а Парта реформ, яю представляли франкоханадський ващовал-сепара-тизи та англоканадський регюнал1зы, а у 1993 р. стали офщгёною опознщею у федеральному парламента Зрозумиго, що англоканадсыа провщцп ве приймуть "особлнвий статус" Квебеку без поступок Тм з боку Оттави, а федеральиий уряд фактично вичерпав усшяю копирами* варйанти виршення конфликту. Цим з'ясовуеться зркгг популярности сепаратист!в та!х прихщ до влади у провшци. Це, у свою чергу, визначало, що 1 провшщя, 1 краша стали перед новою снтуащею. Ово-лодшня пол1тичною владою дозволило сепаратистам ефективнше тиснути на Оттаву та поставити ¿ним провшцп перед алмернативого: або погоднтнся ва "суверештет - асощацно", або уряд Квебеку буде добнватися проведения референдуму про вщокремления провшцц. Аналззуються вапрями поливки сепаратисте, хад, результати та иа-слщкн референдуму 30 жовтия 1995 р., иожлнв1 альтернативи розвит-ку подай як у Квебеку, так ё у Канада.

V ютенокках зроблево узагальнення 1а надбито шдсумки про-веденого достгщження, яю, на нашу думку, полягають у наступному:

-квебекське нащопальне питания пов'язаве з загостренвям на сучасному етап! водносин иск нацйшн англо- та франкохавадсысого походасення, а гривалий конфлжт та проблема Квебеку мають под собою ¿сторично обумовлев! р1звнщ;

- особдявостго цнх вщносиа е конценграц1я майже усього франкокаиадсысого населения у межах одшез провшцй Квебек, що надае проблем! загальноханадсыаай р!вень та дозволяе говоритв про "квебекське нацюнальне питания";

- модерншац1я квебекського суспшьства 1а бурхливий розви-ток еконоьшси привели до появи сепаратистського руху, а приход КвебекськоТ парти до владн у пров1нцп (1976-1985 рр., 1994 та 1998рр.) е не тшыси показником зросту сепаратиського руху, але \ його политичного авторитету осеред населения Квебеку;

- псиптика сепаратиста це е поеднання напрянив "моввого нацюналазму" (повне доийнування француз ськоУ нови на терюори Квебеку), "економ1чного нацюнадпзиу" (досягнення висоюого статусу франкоканадщв, контр одзовання ресурав провшцп 1 забеэпечення ¡снування мщноТ екоиомпси- гаранта стабильного розвитху квебезс-

сысого сусшльства) ta пресингу на Оттаву з метою досягнення "особливого статусу" або суверештету шляхом KOMnpouicie або через референдум про суверен¿тет;

- суттевою основою конститущйноТ крнзи е невизиания фран-коканадсько'У наци, яка мае право на самовнзначення, тобто i'i новиб полничний, а не иовний статус у федерацп;

- невдача конститущйвих угод показала, що у краЫ поси-люсхься вплив ведцевтрових репональннх сил - хвебекського сепаратизму та англоканадського нацюналпму;

- пщсумкн референдуму 30 жовтня 1995 року про cyBepemier Квебеку та зберкання Квебекською napiioo позицй правлячо!' гово-рять про те, що необхщш пошук компром!су та вирйпення квебексько! та конституц1Йно1 проблем;

- вщокренленвя Квебеку може привести до розпаду федерацп та виникненню пол1тично1 i ековоы1чно! нестабихьносп на континент!, де сзспадаетьса система загальпого ринху;

- необхщно знай1и оптимальве р1шення хвебекського пнтання, адекватне сучасному положению Квебезсу та франкоканадсько1 наци. Актуадьннм залишаеться питания реформування федерацп, пошук конвергенцп мЬк франко- та аншокавадсысин суспшьствами з негою зберкання едност» канадсько!' демократично!' держави.

СПИСОК ПУБЛ1КАЦ1Й АВТОРА

1. Коваленко В.Г. Квебек: эволюция франкоканадского национализма и сепаратистского движения И Biciihk Донецьжого университету. Cepia Б. Гуыаштарш науки.- 1998.- №2.- С.78-82 (0,5 др. арк.)

2. Коваленко В.Г. Политика Квебека и Оттавы в сфере языка в образования: "тихая революция" и мвогокультурность" // Придш-провський науковнй BicHHK.- 1998.-№119 (186).- С.41-47 (0,7 др. арк.).

3. Коваленко В.Г. Конституционный кризис в Канаде: от Мнч-Лейзса до Шарлоттаува // Придвшровський науковнй вюивк.- 1998.-№119 (186).- С.81-86 (0,6 др. арк.).

4. Коваленко В.Г. Идеология франкоканадского национализма: процесс трансформации от зарождения до политической доктрины сепаратизма // Придшпровський nicHtnc.- 1998.- №130 (197).- С.39-46 (0,8 др. арк.).

5. Коваленко В.Г. Современная внутренняя политика либерального правительства Канады и квебекский вопрос // Придшпровський науковий В1сник.- 1998.- №132 (199).- С20-27 (0,8 др. арк.).

6. Коваленко В.Г. Квебекський сепаратизм та констнтуцшне питания: ороблеми реформування федераций // Bichhk ДонДАБА.-1999.- Вип.99-1 (15).- С.131-135 (0,4 др. арк.).

7. Коваленко В.Г. Квебек н Канада: возникновение конституционного кризиса И Актуальные проблемы социально-гуманитарных наук. Сб. дохл, секции (Ред. холл.: М.ПЛаринов, В Х.Попов, НЛ.Бух-теев).- Макеевка: ДопГАСА, 1999.- С.28-32 (0.4 др. арк.).

8. Коваленко В.Г. Национальные отношения: Квебек и кризис канадской федерации в 80-90-е годы XX в. // Магер^алн вуз1вськоУ наухово'1 конференци професорсьхо-внхладацького складу за пщсум-кши науково-дослщннцькоУ робота: 1сторичн! науки, политологи (Ред. холл.: В.Ф.Бурносов, В.М.НикольскиЗ, РДЛях, А.П.Розкошний та ¿н.).- Донец ыс ДонДУ, 1997. В 2 кн.- С.236-238 (03 Др. арк.).

9. Коваленко В.Г. Национализм в России, Югославии н Канаде II Сходна €вропа 1 сваове сшвтоварпство: «стор^я I сучасшсгь: иа-тер!али шжнародноТ науковоГ конференци,- Донецыс, 1996.- С.41 (0,1 Др. арк.).

10. Коваленко В.Г. Национальные отношен яя:Квебек в 80-90-е годы XX веха // Питания ¿сгори нкгшароднях ввдносин: натер1али науко в о- нет одич но\ конференци "Актуальт проблема ¿сгори шжнародннх вщноснн нового та нов!тпього часу".- Одеса, 1996.-С .93-96 (0,3 др. арк.).

11. Срхов Г.П., Коваленко В.Г. Франкоканадське нацюнальне пнтання у св1тл! вивчення проблем всесвйгньоУ ¿сторй: Квебек у 80-901 рохн И Материалы докладов вузовской конференции профессорско-преподавательского состава по итогам научно-исследовательской н методической работы. Исторические науки (Ред. колл.: В.Ф.Бурносов, А.В.Крапивин, Н.Р.Тенирова.- Донецк: ДонГУ, 1995.- С.73-74 (ОД др. арк.).

АНОТАЩ?

Коваленко В.Г. Квебекське нащональне питания у 80-901 роки XX ст. - Рукопис.

Дисертац1я на здобуття паукового ступеня кандидата ¿сторнчннх наук за спещальн1стк> 07.00.02 - Всесв«тня icтopiя. Донецышй державннй ушверснтет, Донецьк, 2000.

Днсерташя е ¡сторнчнин дооодженшш квебезсського нащо-нального питания у 80-90-Т1 рр. XX ст., коли загострення проблеми, пов'язано'1 з ¡снуванням фрашсоиовноТ сшльносгп здебшьшого у межах одша провшца - Квебеку, привело до виннкнення конститущй-но1 хрнзи у канадсыай федераци. Ця специфика дозволяе говорити цшком про "квебекське нащональне питания". У робот1 розглянут1 чзнннки зростання сепаратизму у Квебеку та з'ясоваш причини не-вдач1 консгнтущйних угод, метою яких було надання цров1Нцп статусу "особливого сусшльства". Це пов'язано з процесон децентралйа-цц федерацп та непцщисаниян Квебеком конституци 1982р.

Досшдзкення розкривае зтснення сил нацюнад-сепаратнзму та феде-ралЬму при наявносп езсонон1чноТ штеграца на континент!, а заключения угоди про вшьну торпвлю привело к багатовар!антност1 розвигку ситуаца у Квебеку у раз» зышн його статусу. Також це дае постанову проблени розвитху багатонащональних федеращй у сучасних уловах. Вперше квебекська проблема проаналйована як явище бага-тоаспектне, синтезугаче традицп та новацп квебекського суспшьства. Увага придшяеться особливостяы моввого ia oceiiHboro статусу, ыен-тальносп франкоканадщв. Peniria, французька нова та к0лектив1ст-ськнй дух являються рисами франкоканадcbxoi национально! ¿дент1ч-Hocri. Дослздженвя пояснюе причини зросту та 0CH0BHi рисн сучасно-го нац10налиыу у Квебеку. В умовах глобалиацп та штеграца на основа загальнодеыократичпих ценностей мае мюце зтснення з традициями цшностями, що приводить до етшчних конфликтов та суверениаци i репонал!заци. Прикладом цього е фравкоканадськнй Квебек.

Кшочов! слова: квебекське ващональне питания, франкомов-ний Квебек, конститущйна криза, канадська федерация, сепаратизм, "особливе суспшьство", федерашзы, економ^чна штеграц1Я.

Коваленко ВТ. Квебекский национальный вопрос в 80е-90е годы XX в. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - Всеобщая история. Донецкий государственный университет, Донецк, 2000.

Диссертация является историческим исследованием квебекского национального вопроса в 80-90-е гг. XX в., когда обострение проблемы, связанной с существованием франкоязычного сообщества преимущественно в рамках одной провинции - Квебека, привело к возникновению конституционного кризиса в канадской федерации. Данная специфика позволяет говорить, учитывая демографическую ситуацию в провинции, именно о квебекском национальном вопросе. Фран-коканадское население страны всё более концентрируется в провинции Квебек. Таким образом, модернизация франкоязычного общества привела к перемене ориентации от концепции культурной к территориальной автономии к вплоть до установка сепаратистской Квебекской партии на достижение суверенитета. В работе рассмотрены различные факторы роста сепаратизма в Квебеке и установлены причины неудачи конституционных соглашений, целью которых было наделение статусом "особого сообщества". Среди факторов роста сепаратистских настроений в Квебеке подчёркивается роль продолжения центральной властью политики дальнейшей децентрализации федерации, тле. прежде всего Квебек, не подписавший Акт о конституции, требует нового

правового статуса, ставящего эту провинцию в привилегированное положение. Однако, связанный с эти* регионализм западных провинций, согласно исследованию, является питательной силой сепаратизма в Квебеке и одной из главных преград на сути достижения компромисса. Исследование квебекского вопроса раскрывает столкновение сил национал-сепаратизма и федерализма наряду с процессом экономической интеграции на континенте. Сложность проблемы связывается с заключением соглашения о свободной торговле, что, с одной стороны, усилило экономические аргументации сепаратистов, подкреплённые растущим американским инвестированием в провинцию, что традиционно рассматривалось франкоканадцам а как противовес англоканадскому капиталу. С другой стороны, отмечается, что возможное отделение Квебека отрежет восточную часть страны от запада, что приведёт к серьёзному подрыву единой экономической системы и скажется, прежде всего, и на самом Квебеке. Исследование даёт постановку проблемы развития многонациональных федераций в современных условиях. Весь ход исторического процесса показывает, и это отражено в диссертации, что многовариантность путей политического и экономического развития в итоге сохраняет в себе самое стабильное в обществе - культуру и традиции ы витальности в ценностно значимых ориентация и установок. В исследования впервые квебекская проблема проанализирована как явление многоаспектное, синтезирующее традиции и новации квебекского общества. Внимавие акцентируется на особенностях культуры, языкового и образовательного статуса, психологии франкоканадцев. "Выражение всего французского" отражает специфику национальной идентичности не только Квебека, но и Канады в целом, поскольку составляет во многом отличие от американской культуры. Католическая вера и статус французского языка являются, согласно точке зрения, выраженной в исследовании, характеристиками франкоканадской национальной идентичности. Во многом ещё традиционалистский дух культуры франко-говорящего сообщества, хотя и подвергается эрозии в процессе экономической и технологической модернизация, однако, как показывает "языковый" характер квебекского сепаратизма, имеет глубокие исторические корни и противостоит англоканадской системе, основанной на духе индивидуализма и либерализма. Таким образом, диссертационное исследование ставит акцент на выяснении причин усиления и основных черт современного национализма на примере франкоканад-ского Квебека. Видение автором обозначенной проблемы связано с пониманием того, что в условиях глобализации и интеграции на основе выработки принципов общедемократических и надгосударствен-ных ценностей и интересов политических я экономических систем

происходят конфликт с традиционалистскими ценностями и миропониманием, что приводит к обострению этнических конфликтов, тенденции к суверенизации и регионализации.

Ключевые слова: квебекский национальный вопрос, франкоязычный Квебек, конституционный кризис, канадская федерация, сепаратизм, "особое сообщество", федерализм, экономическая интеграция.

Kovaleako V.G. The Quebec national question in 80-90' years of the XXth century. - Manuscript.

Dissertation for the academic degree competition of the candidate of Sciences (History) in. speciality 07.00.02 - World History. Donetsk State University, Donetsk, 2000.

The dissertation is a historic research of the Quebec national question in 80-90s years of XXth century when the rising problem connecting with the existence of French-speaking society in the province of Quebec, led to constitutional crisis in Canadian federation. This specification allows to say about Quebec national question. The work searches the rising Quebec separatism and explains constitutional accords which are aimed to proclaim the "unique society" of Quebec. This is connected with the process of decentralization of the federation and the refusal of Quebec to sign the 1982 Constitution. The thesis shows the struggle between the national-separatism and federalism with the process of continental economic integration when the FTA proposes a plurality of ways in Quebec if it changes its status. Research formulates the problem of modern development of multinational federations. First of all the research analyses the Quebec problem as having many aspects and uniting traditions and novations of Quebec society. It marks the specific French-speaking culture, educational status and mentality. Religion, French language and spirit of collectivism are the elements of French Canadian national identity. We try to explain reasons and characteristics of modern Quebec nationalism. During the globalization and integration it appears the conflict among alldemocratic and traditional values what rises ethnic conflicts and sovereignty and regoionalization. The Quebec is an obvious example of this processes.

Key-words: Quebec national question, French-speaking, Quebec, constitutional crisis, Canadian federation, separatism, "unique society", federalism, economic integration.