автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.02
диссертация на тему: Литературное творчество Д.И. Яворницкого и развитие украинской прозы начала ХХ века

Полный текст автореферата диссертации по теме "Литературное творчество Д.И. Яворницкого и развитие украинской прозы начала ХХ века"

Р Г держдбшй ;пвд\гог1чния уШверсиш

1 л , хм2н1 м.п. драгоманом

О АИР 1995

На правах рукспису

руснак 1рина езгешшл

л1тературна творчють дл. явошщкюго i . р033эт0к украпсько! прози початку xx ст0л1ття

10.01.С® - украхнсыса лхтература

автореферат . дксертащг ка здобуття паукового сгупеня кавдедата фглолог:чних наук

КиЬ -

Дксертацхя е рукописом.

Робота винонана на ка^ещн украшсько? лхтератури Кгрово-градського державного педагоггчного шституту хменг В.К.Винни-ченка.

НауковиЯ керхвшяс - дгйснкй член АПН Украгни, доктор фглолох^чнгос наук, професор Хропко Петро Панасович 0фгц1йн1 опоненги - доктор йхлологхчних наук, професор Крижащвський Степан Андрхйович - кандидат фхлологгчних наук, доцент Коломгець Володимир Ваеильович Провхдна органгзацгя - Одеський державнкй университет

хмепх 1.1.Мечникова Захист вхдбуцеться ¡Ыитсл 1995 р. 0 7У^°год.

на засхданнх спецхалхзовапох вченох ради К 113,01.03 в Украхн-ському державно^ педагогхчноыу унхверсктетх Ыенх М.П.Драгокакова /252030, м. Кихв-ЗО, вул. Пкрогова, 9/.

3 дисертаадею можна ознайомитися в бхблхотецх Украшського державного педагоичкого ушверситету шет М.П.Драгомянова. . Автореферат розюланий "ЛУ" 1935 р.

Учений секретар спещалхзованох вченох ргда <Д(¿¿¿¿М&6* Г.П.Вишневська

загалыха ХЛРАХТЕРЖТЖА роюти Актуальность дослгдхення. Украхнська лгтература початку XX СТОЛ1ТТЯ настхльки багата садабутнхми г цхкавими 1менами, що, нэ-звагаючи на досить глибоке II дослхдження наукою, все-таки дэяд} вакливх аспекти ;сторико-лттергтурного процесу того часу Я о крем} хыена залилаэться належним чином не вивчениш. Передусхм цв стосу-еться гворчох спедажи утсралгоьких письменнихав, яких з рхзних причин було вилучено з нацхонального культурного ниття, Серед них I Дмитро 1ванович Яворницький /1855 - 19-50/.

За' тематикою, творчою ианерою зобр&кення ¡пггтевих под{й х явиц, способами хараетеротворення, розгортанням композицгйно-сю-жетнкх лхнхГ! та пгати стилъовими прийомами Д.Яворницький належав до генерацП укра?нських белетрнстхв, котр! орхентувачися на ху-дожньо-етчну традигию XIX столхття. Без всеб1Чного осмислення са-иобутньог г оригшалънох спадгцини письменнкка ми не витворкыо пов-ного уявлешш про складшсть I розмагття литературного процесу початку XX столхття. У цьо!,;у - актуальность дослгджуваног проблеш.

Об"<=;ктом аналт зу з ре^ерозашй роботI е лхтературния доробох' Дггитра Яворницьхого, яхиЯ розглядаеться в контекст! укра'йюько! прози початку XX столхття та у звиязках з художнши традищяыи й досвхдои попередник!в в украпгськхй та росхйсыий литературах.

эпвчення - поет;яв-п твори, позхстх, оповхдання та ро-мани письшкника. До аналхзу залучалися Я фаети л;тературного жлття, необх1дш для з"ясувашш тенденций розвитху нацхонально! лхтерату-ри дослхдзузаного перхоту.

перелои роботи стали прижиттсв: видшси творхв Л.Яворштцько-го, хх згурнальш варганти, твори-рукоп;!Си. У дисертаци вихюрис-тонуються <|акти 61 охра£:х письыешмка, його 1сторичн1 прац!, мало-

вхдомх листа, спогади друзхв I колег.

Мета роботи: критично досл1дити й осдаслкти художнхй доробок Д.Нворкицького в типологгчних эв"язках з творами 1,Кечуя-Левицько-го, Паласа Мирного, Б.Грхнченка, М.Коцюбинського та гншес письмен-нккхв кхнця XIX - початку XX столтття. Для Н досягнення необххдно розв"язати такг заздення:

- визначити джерела тзорчост: пксьменника;

- досл1,длти литература: зв"язки э кдас.гкаы",: укратксъкох та ро-с:йсько1 лттератур, осьтаслпвли вп.тав гхкьо: творчост: на Л1тера-турний доробок Д.йворницьиого;

- охарактеризувати яакрове та теыат>гчне розыахття спадлдаи митця;

- просте.чжти еволюцгп змхсту г структури творгв Д.Язорницького

I IX наблияення до прозових творхв украгнсько! лхтератури початку XX столхття;

- визначэти мхсце творчостх письменника в лгтературноыу проце-сг на пела двох столгть; .

- визначити актуальность творчог спяд'рпс: Д.Яворницького сьо-

ГОДНХ.

Методи доел Чтения. У дисертагцх застосовувазся спстемно-<7\гнк-цхональнкй пхдххд до вивчення лттературних явил;, викорнстовувалися 1Сторико-1-снетичн*лй, типологгчккй та хсторико-поргвнялъшгй кетоди.

II теоретичною основою стали лгтературознавчг працг I.Франка, Ы.Драгоманова, О.Бглецького, Д.Донцова, Н.Крутгковог, А.Погр1бно-го, дослхдкення з гсторгг украгнського лгтературного процесу Н.Ка-лениченко, П.Хропка, М.Еулинського та ¡¡шхгх вчених.

Наукова новизна роботи визначаетъся тик, г;о в нгЯ уперое зг-брано, систекатизовако та про акал I зевано худолапй набуток Д.Яворницького. Творчхсть писькешика розглядаеться з сучасюгх позицгй.

Иого спадщина досл1дяуетьея в литературному контекст: часу та у зв"язку з традихцями класично? Л1тератури, цо дало зкогу виразшшэ окреслити неповторнхсгь творчо! Ьздивхдуальностх митця й визначити II ызсце й значения в розэитку национально! л]тератури. У дисерта-ц1? слстематизовано значшй за обсягом лхтературно-критнчннй материал, умотивовано тг чи пил ощнки доробку Д.Яворницького. До ро-ферованого дослхдиення залучено невивчент та ыаловхдомх иатер!али. Все це даз пхдстави вваиати, тематично багатхЯ х жанрово рхзда-шитай спадаиш митця иалекить поштне шсце в хдейно-худолиьоцу' розвитку надого письмекства початку XX столхття.

Практична значения дисертацх1 полягао в тому, що результата дослхдження юкуть бути використанх в процесг внкладання вузгЕсыгих курс!в 1стор:х украхнсько! лхтератури початку XX столп'тя, споц-курс1В х спецсем1нар1В на фхлологхчних факультетах ун1вереитет1в та педагогхчних 1нститут1вР при неписших курсових х дштлошшх ро-б1Т, створеннх вуз1вських пхдручникгв, а також у гшлыпй практи-цх. Наунов1 результата дослхдиення игаяуть скласти основу лгтора-турного портрета Дцитра Яворницького. .

Апробагця роботи. Основнх полокення та результата дослхдаення повхдомлялнся у вкступах та доповхдях на шдсумкових наукових кон-ференцхях професорсько-викладацького складу Кхровогрздського державного педагогхчного хнституту шсн: В.К.Випшпгенка /1994, 1995/, на Всеукрагнських наукоьо-практичних конференция "Сатира х гумор в украхнсыай лхтературшй традищГ' /Чершвцх, 1994/, "Лхтерату-розкавство, "Просох га" 1 духозний где ал украг кцг в"/Кривий Р^, 1994/, на Щжнароднхй нayкoвiй конферзнцхх "Микола ГЬголь х свх-гова культура" /Нттн, Г994Д

Дисертацхйне дослхдження обговорпвалося на засхдакнх кафядрн тсрахнськох лхтератури Кхровоградського державного педагог! чпого

йгституту шенх В.К.Виннкченка.

Матер:али рефсровано! роботи знайдли вадображення в п"яти публ1кацхях, список якях подало в кпщ! автореферату.

Структура дксертащи Досл1дження склодасться з вступу, трьох розд:л1В, вксновк1в, списку лгтератури х перелхку використаних ыаторхалхв.

Основн^ положоння, якт виносяться на захист:

- творчхсть Д.Яворницького - законоыхрне й самобутне явкце в украшсыай Л1торатур1 печатку XX сголхття;

- худозоп твори Д.Кворницького продовяували й розвив'али доевхд попередникгв: Г.Квгтки-Основпяненка, Т.Певченка, 1.Ыаняури, М.ГЪ-голя, Я.ьрголева, 1.Кечуя-Левицького, Панаса Мирного;

- у творчостх Д.Яворнкцького оргашчно поеднуються особливостг романтичного х реалистичного письма, лхричне й епхчне розкриття тем, достовхрнхсть та умовшеть в худояньому моделхгааннх ииттевих явищ х подхй;

- у поетичних х прозових творах Д.Яворницький по-ковому вико-ристовуе фольклор, поступово переходить зхд "оркаментування пхеен-нов образшетю в л ас них картин до глибинного засвоення с~:тогляду народу, вхдбитого в усн1й народшй творчостх;

~ при ВС1Й непохитшй орхентаци Д.Яворнкцького на иову попоред-ншав I на ;<ову народно! пхен:, в хм створив власну ыовну систему з притамашшми гй лексичзпш складом та (¡.разеологхею, засобами слово-твору, синтакоичним ладом, 1нтонац1ею, ритмхкою;

- зверненш Д.Яворницького до 1сторично? тематики було зумовле-не рядом проблем соцхального т. нацхонального характеру; письыенник вхдкркто шднхмае питания вторично? дол1 Украхни, обгрунтовуо права украшського народу на свои дертавтеть;

- в хсторкшшх творах Д.ЯворницышЯ з похивщу свосх епохл пода-

вав чктачевх з наг пи нацгонально? хсторхх, будив свхдомхсть, вхд-родяував нацхональну паы"ять; у цьому - актуальнхсть "ого Л1тера-турно1 спадцини у каш час.

за1ст рошти

У в с т у п 1 обгруотовусться актуалыпсть \ новизна роботи, вксвхтлюеться стал дослхджения проблем!, визначаються ыета х зав-дшпи, об"ект х цатерхали роботи, иотквуються методологхя та методика аяалхзу, практично значения дисертацП.

Пер'яий р о э д I я • "Образний СВ1Т лхркки Ддатра Явор-шцького" - присвячено з"ясувагапо нхсця поеткчнох спадаини поэта в розвитку национально! поез11 початну XX столхття. У ньоыу висвхт-лгаться 1Дейно-естетичнх по луки письыешшка, умови самоутвердяешхя в Л1тератур1. Разом з тки аргукентовано доводиться, що поэтична ТЕорчхсть Д.Яворницького була законо.'лрним явшдем в украхнсыйЯ л1тературх доелхджуваного пер!оду. Сиктезувавши художнхй досвхд по-переджлив з новою естетичною свхдомхстю епохи, поет продовжував розробляти "в1Ч!п" мотиви, прагнув поаднати фольклорний струшнь з духовниш тривогаш 1нтел1гента XX столхття, з роздумают про хсто-ричну та нацхональну долю Украхни.

У дисертацП ро биться спроба об"ективно оцпюти едшу збгрку поетичних твор1В Д.Яворницького "Зечгрнг зорх" /1910/, з"ясувати гх мхсце не тхльки у творчостх митця, айв ухсрахнськхй поез{? за-галон на рубежи двох столхть.,

'У збхрщ "Зеч1рн1' зор:" молна вадхлити халька цикл1в: хсторич-Н1 твори, громадянська та п:ткмна л1рика. Однак така дкф-оренцтацхя е умовною. Кошлекс 1дей та образ!в наши подвх йний: то прагкогаш знайти мету лсиття у боротьбх за кралу долю, то бажання втекти вхд людей, лкдськох кривди туди, де свготгь "вечхрн1 зорх", куди вабить '•'зачаров&кий край". У лхрищ Д.Яворницького простелусться нелегкий

процес хдейного i худоянього становления поетичиог особпстостх, ви-эр1вання та самовизначенш поета, окреслення кола тем та хдей, як: його хвилюють.

У контекст: bcísí поетичиох творчостх письменнкка вхршх на ic-торичну тему е найхарактернхшкми. Загальний пафос цих TsopiB у целому - щира любов до У ¡фа: ни i пошана до íí славного ыинулого -адекватний пафосу його хсторичнох белетристики. Найвгдчуппшим е романтична начало у цих творах - звернекш до буйного вiтру /"Дарение бажання"/; десятиЛ1Гтями експлуатованг о браг и духу козацько-го, що заснув у могилах /"До соловейка", "Благословения Боже", "Бен-кет в степу"/; долх, яку, раз уже втрачену, треба повернути /"Дарение баиання"/ тощо.

Протиставлення ыинулого /воля/ сучасному /неволя, деградацхя/, iflei хоробростх й ыуяностх - "сучасному болоту киття" ЛМ.Драгома-нов/ стае у поетичних творах Д.йворницького не Т1льки гдеолог1чнии, а й естетичким, кошоэиц1йшш принципом. Це но просто "втгкання в минула". Кеприйняття тогочаснох дх;';сностх було, власне, результатом ii niзнания. 3 аналхзу реалхй сучасного життя i випливало протиставлення Кому 1ших 1деалхв, як: бачилися в иинулоыу. Але суть не в поверненн! до ыинулого, а в самому змхстх цих 1деал1в. Д.Явор-нщький приходить до висновку, що сусшльство, засноване на сощ-альнхй несправедливом i, руйнус в лзэдшх i i сство. Проте рошнтнч-ний порив до свхтлого ыайбутнього, дух шукаючхос справедливом! й свободи repoÍB вшнюаться настроями глибокого вхдчаю i суму.

Як непересхчний талант, що володхе здатшстю обхйняти cboím духовгаш погладом усю повноту iвторичного Е сучасного буття,Д.Явор-ницький тяжхс у поетичшй творчостх до $ольклорно-1сторично1 течи укра"1нського романтизму. Про BipnicTb поета романтичним традицхям свхдщггь цхлий рад ознак: жанр /деякх nip:ni близыц до баладЛ

-э-

гиви й образи /козацькх ыогиля, смерть козака, знгсцеши вол i, спо-кутування rpixis/, настрхй /сум, туга, журба, таемничгсть/. A втхы за традиц1 йпп.ш аксесуараыи романтично! балади niзнаемо зовсх« на традицхйну думку поета: floro певною Hipo» критичний погляд на минула Украхни. Так залепад Ci4i у творах письыенника - своерхдиий симзол поховано! волх. 1з супом i болем звучать рядки про згасанш козацько! слави i приххд нового, хлхборобського жоття.

Колониальна закабаления Украхни Д.Яворнлцький розглядав як наслхдок пол1т;;ки царського уряду. Використовуши традицх! клас;гч-нох лхтератури, спираючксь на власнг погляди хсторика, поет ппвно виступав проти хиперського розбою росхЯського цпрагу /"На скасу-вання GÍ4Í", "До ¿!.í.Костомарова"/, глибоко роз дуну о над вирохаш ícTopií та ix невблагашпстю /"Перед Полтавським боем"/.

Поета хвилювали не високх с$ери политики, а трагедхя його народ}'.• Bíh виявив надзвичайну ¡сторичну чутливхсть, висвхтлену дещо 'своерхдно в образах перевалю пейзаяних, коли писав про передчуття нешшучого лиха /"Чого лдати: Роки IC05-I90?"/. Jlipmta Д.Яворниць-кого спхвзвучна з настроями й мотивам! тих широких течхй у шстецт-bí початку XX столхття, як i об"еднував гуиашзм, щирий у своему за-XIictí лвдини, ÍI прав i свобод, розкрхгм в тЛ найкращих якостей.

Особливе ьпеце в лхрицх Д.Яворницького належить мотивам природа та мотивам'ÍÍ романтизацгi. 1деалоы для нього стае не пльки яиття в rapjoHií з навкояишшм cbítom, а й своерхдне розчинешш в ньому. Bipai "Розлука"; "Думка над Дншром", "Все йде, все юшаэ", "Я хочу нити, етти" передуехм привертають увагу здоровим, повно-кровним хндчуттям роальностх. О.днак це вхдчуття було б неповнш, якби поет об! гйгов у сеохй творчост1 долго просто! лпдини. Знгст об-раэхв, створених Д.Лворницьким, змуауе пригадати образнгсть ранньо-го Т.^евченка, I.'.íairaypn, С.Ь/Дслського, М.Старкцысого, Я.Гоголева.

Цэ х безталаншй сирота /"Сиротина"/, I стара ыати - "сива зозу-ленька" /"Горе старо! матерг"/, х заробхтчаш та емхгранти /"До укра1нсько1 Л1тератури"/, I селяни з одвхчнкми турботашх про шаток хлхба /"Де ж володар эешп"/.

У реферованону роздШ мотивуеться внсновок: Д.Яворницького не мояна вхднести Н1 до поетхв гострого совдального баченгл, Н1 до ыитцхв концептуального фглосо^ського иислення, натура його спо-гладально-рефлективна. Туга, ыеланхолхя, бвзнадхя - це доышактн! переживания поета, ям визначахяь роыантичний тип його почувань х иислення.

Естетизащя природи як аналога душ, втеча в не? вхд жорсто-кост1 Я ву ль гарное тх зешюго буття, поза сшотност1 набуваоть у Д.Яворницького характеру байрон1чнох евхтово! скорботи Й зиступа-ють виразникаыи суспхльного зшету внутрхшнього св1ту поета. Не-прийняття д1йсностх, почуття самотност1 й безвиход1 стшэть у його творчостх не втечею вхд ниття, а формою заперечення кнуючо! систе-ми. У багатьох лхричних творах Д.Яворгащького вхдбилися життя I на-строг щлого понолпшя передових людей на рубели двох стоять, якг тяжко зносили атмосферу пол1тичнох та морально? задухи /"Сповхдь душх", "Безталання", "Тяжка самотина", "Недоля", "День святого Дм*;?ра"/.

У лхри^них творах дуже багато вхд'роэдумхв автора, але, як х у конного поета, образ лхричного "я" не адекватний Д.Явор!!ицькому, хоч 1 дуке близький йому. Вхн вбирае в себе немало тих рис, якх характеризували ппелхгента початку XX столхття, несе в собх дух часу, в ньому сконцентровало бхль г сумшвп людей складно! й су-перечливох епохи.

Для творхв цього циклу характерна широка орхентацхя на народ-но-пхеенну поетику. Поет вгаюае постхйш епхтети, подвхЯн: слова,

а деяк1 вирази творить у стилх пхсенних зворотхв. "ого улюблениьш.-' засобами стають антитеза, паралельне змалпзашя язищ природа з по-дИи£и та почуттяии лхричного героя.

Значне Ы1сце в збхрц1 выводиться зхриам-посЕЯтам, у яких вхдчуваеться потуяне лхричне начало. Вони сповнен1 почуттями по-шаня й пхетету до людей,дтялыпитго яких захоплпвався поет /Т.Шевченко, I.Костомаров, М.Суыцов, М.Кропивницький, М.Заньковецька та хнш/. .

Помгтне, хоч х не значке, мхсце у збгрц} :"Веч1рнх зор1п наладить перекладам, до яких Д.Яворницький звертався упродовл усхех хшсьыенницькох дхяльностх.

У дксертацхх пхдкреслюеться, що хоч Д.Яворницький не був новатором у поэтичному мистецтвх, проте збхрка "Зечхрнх зорх" якнай-повние розкривае особливоси вдач1 митця, що допомагас збагнути весь його доробок, якай розвивався в русл1 трациц1й, всыхливому збагачешх !х вх^лов1дно до вимог часу. НаЯпотузяиие в книзсцх ви-являються традицы поетхв-ромгнггапв.. Дцеться не стхльки про форму, прийоыи поетики /у цьоыу план! у "Зечхршх зорях" наявка ко .тхльки близыасть до романтично! лхтератури, а й значна В1дшннхсть вхд но г /, ск1льки про орхентащю митхрх на провхднх естетичнх принцип! великих попередникхв: правдивхсть х народностью

Об"ективний хсторико-лхтературний акгоххз поетично? творчостх Д.Яворницького дав пхдотави говорати про н^ого як поота таланови-того,- котрий подарував-укра1нськ1й лхтературх цхкавх образи, рит-1.21, але з рхзних обставин не ветворив орлгшального стилю I залипав небагато речей, по витридалн вшробування часом.

У другому р о з д I л г - "Проза Д.Яворницького в 1ст0рик0-л1тературнсыу контекстх" - зрс5лено спробу дати 1дейно-худоэи!й аналхз повтстей х оповхдань з жггтя украшського суспхль-

ства кхнця XIX- початку XX столгття, в яких вхдобр&шзно процеси дегуманi3aqiï та деыоралхзацхк' лхдани пгд згубню! впливом тогочас-кого ладу. Доклад» рбзглянуто 1сторичну прозу письменнкка, яка так i затпдаеться в рукописах, в як if; послхдовно здтйснювалася ыис-тецька програка Д.Яворницького. Сутнхсть ïï полагала у витравленнх рабськох психологгï пристосуванцхв, пробудяекш салгасвхдомостх украгнцхв, ствердженнх са\габутност1 украшського характеру.

Дтературко-естетичн! емаки й уподобанкя Д.Яворницького фор-цувалися шд впливом демократично'1 лиератури. Висока ощкка ним творчост1 О.Пушкхна, Г.1(в1ткя-0сков"янеш<а, Ы.Гоголя, Т.Севченка, Л.Толстого, Ы.Коцгабикського свхдчила про схиляння перед класикаш, про пошану до ïxhïx творчпх принцшпв. Д.Лаорнкцъкоиу близькизлг були принципи неонародництва, елементи якого так чи хкагспе репре-зентовакх у творчостх сучаскккхв письыенника /Олени Пчхлки, Б.Грхн-чекка, Л.Старкцьког-Черштвськох, Л.Яновськох, Грицька Грягоренка/.

У пов:ст1 "Нала доля - Соsa воля" /1901/ письменнпк на широкому foui сусп1льних взаеиин на Слоболсанцин1 в останнх роки XIX столхття розгортае трапчну icTopin ciu"ï Максима Вхтряка, доклад-ю з"ясовуе причини ïï розпаду Я загибелх. Це icTopia "Сагатострак-дального 1ова в yKpaÏHCbKifl обробцх" /М.Сумцов/, яка написала у вигдяд1 "xpoHiKH одно1 cïm"ï" /Е.Гр1нчекко/, що давало можливхсть автору в ¿стччнхй послхдовностх описувати под11, а читачевх спри-ймати твхр не як в;;гадку, а як щось реальне, достовхрне. Хронх-кальмсть несла з собою утвердяення прихщипу хсторизку, необххд-Н1сть точного визначення образу часу. Остання обставила эасвхдчу-вала пений зв"язок творчостх Д.Яворницького з досвхдоы Кого попе-редникхв.

Повхстю "Наша доля - Бона воля" пксьменник порукуе "в1чну i всетрагхчну проблему "батыав i Д1тей" /П.Ефремов/, коли представ-

ник старзого поколхккя наочно переконуеться, цо молодь не задоволь-няе те, чим задоволькллись дхда г батьки, : цо !й треба значно Еф-сих пляххв.

Трагедхя Вхтряка - це трагедия патрхархального, темного Я за-туркакого селянпна-власкнка, но здатного до активно? протздх? соцх-алъному лиху. Кого я власна побожна мораль "виявилась такою крихкою, тш;ою потлхлою, цо розсииалася в дулах його син1В зараз жо, скоро до них доторккулися нов1 обставили нового хиття" /Б.Грпташко/. Всшаичи себе тим, цо "на все Еояа воля", вгтряки коряться вгтровх долг й гинуть серед нечасть I лиха, бо гхня мораль - "се мораль пригноблених неволышкхв" /Б.Грхнченко/.

Висв1тлення хдейно-худсмаог транс£ориацх I £акт1в I подхй, кот-рх 1:алн мхсце в реальнхй дтйсност! й естеткчно вхдбилися у повхстх "¡¡аса до ля - Бояа воля", дае пгдстави вваяати, яо Д.Яворшщький на-магався всебгчло до^длувати склддкост1 й суперечлизостх дхйенос-Т1. Еиттевий досвхд письметкка, естеттсп пр:а-1цив1 попередн;я:хв дали йоыу змогу здхйснити глибикнг, подхйне та пспхолог1чне дослгд^е-нкя, кадати окрешы фактам х явигды високого хуцотп&ого узагалънення, фхлосо^ського осиислення, гр о ознакою впсоко! лхтератури.

1.!ова повхстх в1дзначаеться лексичним багатством, ыолодхйнхстю, високою поетичнхстю. Характерах £ольклорш прийош нацалть !й ху-дояност1 й природностг.

Своср1дна худокня штерпретацхя :~;;ття украгнського селянства викликала неодкозначне ставлення критики до творчостх Д.Лворнитфко-го. Пксьмоншгка називали "реалхстом-побутовцем" /Д.Дорозенко/,"ш:сь-ысншгеом-кольористом" /П.бфремов/, пхдкреслпячи його прпналежшсть "Ц1ЛК(. I до старо! етнографхчно! манери" /3.Греков/. Радянсысо а лх-тературознавство прощали етногра;;хчного реалхзиу у творчостх Д.Явор-кицького та 111x0: "таорцгв кивог етнограТх!" ввакало "цхлковктак

-14-

шшхронгёзиои" /П.Колесник/.

Незважаячи на переваотааеннй побутово-еткографхчними описаыи, певне 1дил1Чно-сентиментальне замилування об"ектоы эобраяення, твори Д.йворницького давали правдив г реа-пстичнг картини народного ш-ття /"До люде, там i лихо", I9II; "ДраниЯ хутгр", I9II; "Русальчине озеро", I9II; "Сповгдь душ баби Палатки Хотанки", 1920/. Письиенник показував, як еконоьпчне зубоэиння й розорення степового села вело до великих i шлих драм соцхального i морального характеру. Д.Явор-НИЦЫШЙ ДОВОДИТЬ, ЦО духовний CBI7 особистостх залетать В1Д глибкни ii вростання в об"ективне буття: безл!ч цих.зв"язк.хв лкдани з дгйс-Н1стю, IX суперечлив1сть i неоднозначшсть вгдбкваються у ncHxiqi особистост1, зуиовлюшть конкретнг дх! та вчинки. Вхрячи в добр! начала CBoix героiв, письиенник наиагаеться довести, го ыоральне па-дхння Оверка Крутогора /"Христос в cepui чолозпса", 1908/, Тан ас а /"Шгана та горда була вродлиза Пауна...", рукопис/, !х духовно пе-реродяення не досягли це безповоротно! точки. Показуючи складний процес перетворення пхдступного злодхя у покорного чоловхка в одному вкладку i боягуза у сопливого вопи. - в iirro.y, особливого значения автор надае релггхйнии основам моральности, духовному очищению i пр0зр1ннэ. Сстання обставкна щв раз засвхдчу6» 4° Д.Яворни-цький стояв на позициях неонародництва, для яхого дуяе близькоа була 1дея внутртпнього переродження кожно! лвдини завдяки шяливосТ1 вибору власно! життево! позицп.

Про трагхчну доли народних галанив Д.Яворницький розпов1дае в дорожн!х нарасах "Слепой баян Фома Провора" /1897/, "Три несподх-ван1 CTpi4i" /1912/. Заглиблюючись у дулу "маленько! людини", задавлено! тяжкими умоваыи хснування, автор в1дкривае в шй поривання до св1Тлого й радхсного, ыоральну чистоту, природну обдаровангсть.

У рейерованоыу роздШ увага зосереджуеться на тому, що творч!

попуки Д.Яворницького припадаоть на яа:!сно новиЯ етал розвитг/ укра-!нсько! прози. Письмешплс П1Дтр;тув притомите нащональщй л!тера-тур! початку XX столхття естетичне освоения нових $орм модолювшпи дгГ.сност!, глибоке досл1дасш$я внутрхгзнього св1ту лидгам. Нов1 форт проншшення у психхчну сферу особистост1, розкриття дуиевпого стану персонажи в энаходять наЛяскравгпу своп реал!защю у психоло-пчщй новелг "Гр земля спхвала" /рукопис/. 1Ьтер:алом для худож-нього оснислення у цьоыу творг стаять складнг переплетши пластгв св1домоот1 й П1дсв1домост1 у час незвичайного нервового збудлегаи /згасання ыаленько! дгвчинки/. Однак над тоналыпстга високого тра-ггзыу превалпа пафос "хвали ямттю", хижорного свгтосприйшхшя, вхри у те, що не иоже згинути I заплди е вхчним, нетлпппм.

Украгнська Л1тература на час появи перших прозових творгв Д.Яворницького мала добр! трацивд? глибокого осштслення лзо^ських взаемин, совдалъно! й психологгчно! сутг .життя, духовних проблем у !х внутрт&оыу вияв! - а власне так 1 ыояна реально зрозумзти лю-дину ! сусшльство, буття г народ. У цьоыу контекстI национально! прози поступово утверднуеться г Д.Яворницький, вбираичи в своп систему склачну д:алектичну напругу багатьох традиций украшськог л!-тератури, вхдаип^овуточи власну стильову ыанеру.

Укра'гнськл письмекники бьтьсе, тж 11011, звертали увагу на ма-тергально становище персонатл ! на те, як воно ¿¡ормуе лгадину. У зб1рц1 сатир!гчних опов1дань "Пошя панаш: Малинки з гшття" /1911/ Д.Яворшщький вшф!шае "вульгаршсть вульгарно! ладини". Ця ппск-ка досить характерно репрезектуе деляг нов г яанрово-стшгьов: течх! в украшськ^й Л1тератур1 початку XX столтя. 31С1М оповтдша збхр-кл об" "щат одшси темою, одним часом перб11у по,Ц1Й, героем, якиЯ проходить через кожю з них. Це своер1тна спроба письменнииа ство-ркти цикл творхв без будь-якого сюкотного зв"язку Ы1~ окреыкми час-

Уже перш дослхцнихи творчостх Д.Яворницького вказували на • вплив "Умртпих душ" М.Гоголя на твори цхех кшаски, Письменшш, ви-сиххдош життя потомственного панства, тхсно переплхтаючи драматич-нх егпзоди з коыхчшши, в результатг чого з"являеться "сшх кр:зь сльози", створюе реальну х трагхчну за своею суттю картину життя украпюького села на грат столхть.

У реферованому роздШ дослхджуеться поетика сатиричних опо-вхдань збхрки "По1.(1ж панаш", яка засвг.дчуе, 40 украхнське письмен-ство на початку XX столхття осмислгавало новиЯ художницький пхдх1д до суспхлышх процесхв I явжц.

Д.Яворницький досить часто використовував персхгднх /итк хс-торхогра^ею: г художнш яиттеппсом/ яанровх борш. Це художньо-ет-ногра4'1ЧН1 нариси /"УшшЯ ыуя и неразумная жена", 1888; "Как в старину переделывали старая людей в молодые", 1888; "Дурному ни в людях, ни дома", 1889; "Святки в Малороссии", 1898/, як1 являли собою обробку народних переказхв I легенд з особливим акцентом на збере-кеши характеру, колориту народнох мови, гумору, етногра£1Чно-по-бутових деталей. Це й: хсторхогра^хчнх оповхданш, де в легендарному план1 31,!альовано життя Залорозыш! Сгчх /"Еизнь запорокских Козаков по рассказу совреыеншша-очевидца", 1883; "Як стрхчали зало-рожцх Новий Р1к", 1889; "Ер розказував ненх столхтнхй Д1Д про за-порожцхв", 1907; п0пов1дання столхтнъого д1да про запорожц1в",1923/.

Прагнення пхзнати внутрхпщ закономхрностх розвитку суспхльст-ва, глибше проникнуто у СВ1Т людкнк, хх психолопю, проаналхзувати. шлях боротьби - все це зумовило необххдшсть зверггутися до значно. ширшого худолснього полотна, шж опов1цання 1 нариси. Так з"являеть-ся повхсть "Де ладе, там I лихо" /1911/, яку високо оцпшв 1,Нечуй-Лезицький,

Осыкслшчи под!х 1У05-1907 рок1Б на Украхнх, Д.ЯБоршшымП

створюе реалхстичш картини розправи карального загону йцсаРла Ча-гкна над поветалии селянством, що ставить повесть в один ряд з най-кра^иыи творами украхкськох лхтератури початку XX столхття. Через :дею повхстх, проблематику, стетнг г.олхзи, образн 1 стиль простереться ставлегди письменника до наслхдкхв персог росхйсько? рево-лиц11. У цхй трагедп Яого найб:ль=о вралали смерть, понежх, рухнн, крах над!П.

У роздШ аналхзуэться хсторичнх твори Д.-ЧЕориж^ького, бхль-ахегь яких до цього часу залхсаготься в рукописах.

Розкривагачи тему 1стор;гчнох долг народу в романх "Последние дни Запорожья" /рукопис/, письметспс розгортас шфохсу картнку зш-цення царськоя Росгега Заг.ороэьво1 Схчх. Цой ко:.лоз;'.Ц1Йпо-сжетн:гЛ заехб допоыхг Рому показати р13нохарактер;п взасмини М1Я людьми, вплив хсторичних ПОД1Й на особпст1 долх персонаяхв.

Продовжувчи романтичнг трацицхх попередшппв, письмонжк не ко-пхае прийомн I худоянг засоби лхтературних насташпплз, а сьмобуткьо змальовуе драмат;гчну епоху - загнбель вхлько? козацькох республхк:;. 1з сукупностх персоналгв автор в;фазно втаодить на план от-

рази Василя Бондарекка 1 Грихз>ка Вакулешса. Тхсно пероплхтаючн дол: геро1в з народною долею, вдаячись до масштабного мнелетл, палоран-Н0СТ1 в моделшашх подхй, прозахк оригхна-чыго вхдтворюе той складная час.

У роман! гллбоко осмислягаться подл, ша Д.лворнш;ький втачав за народгаши даерелаш. Цк обставила сприяо багатогралному внраяення хде! твору - стверцяення нескороностх украгнського народу, котрий чкннз ошр поневоливачам, уевхдоилшчи ссбе державши.! козацькпм народом.

Роздхл завертеться досл1лрхенкям гсторичних нарисгв Д.Яворнтгць-кого. -ого перу налоа&ть щкавх як з паукового, так I хуохкього бс-

ку нариси про кояових отамангв Зспорозького вгйська /"Последний . козевой атаман Петр Иванович Калннтевский", 1887; "Атаман Антон Головатый", 1689; "Иван Дмитриевич Сирко, славный коаевой атаман воЯска запорожского низовых козаков", 1894; "СвирговскиЯ, Рухинс-Iглй и Пидкова", 1902; "У могилы гетмана Дорозенка", 1903; "Гетман Криштоф КосинскиЯ", 1903; "Гетман Петр Коиазевич Сагайцачний",1913; "КотовнЯ ота.\:ан Осип Михайлович Гладкий", I9¿¡7/. Вчений створив фундаиентальну icTopiu запороэького козацтва /"1стор1Я запорозь-ких козам»", 1892-1397/, де доводив, цо Ci4 була прогресивним явитцем протягом усього часу !х хснування.

1стор',гчш твори Д.Кворницького були виразно спроектованх на суспх.чьнх вхдносшги початку XX столгггя. Bíh був "э тих icTopracíB, як! завдди вгдчували нерозривнкй зв"язок минулого з сучасним" Д'.Рильський/.

У третьоыу р о з д i л i - "Роман "За чуяий rpix" í його ííicqe в украхнськхЯ проз i про гнтелггендгю" - об"ектом доел!--дяешш е роман. Д.Яворницького, цо за своею те ¡-гаю, проблематикою,, образн1Ст» сто!ть в одному ряду з найкраг,ими тв о paira yirpaiücbKoi прози про взаеупш! 1нтел1генц11 з селянством, про xi намагання зна-йти шляхи покрачення долх народу. Спорхднешсть роману "За чует Г, rpix" /1907/ з творами 1.Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Б„Гр1Н-ченка, В.Барв1Нського, А.Кримського у деякхй uipi виявляеться у внутрхзшгх взаенозв"язках5

Д.Яворшщький назвав TBip hobíct», Н.Сумцов - оповхданняк,, Насправдх я за широтою эыадювашш персонагпв, ПОД1Й, характеров конфлхкту bíh тяжгв до роману. У реферованому роздШ дослхдку-еться нэусталонхсть жанрових визначекь, як i "для другог половиш XIX столхття не суттов1и /О.ЕхленьккйД

Звернувшсь до жанру хдеологхчного роману, Д.Яворницъкия покс-

заь но лево Бэас:япи 1нтел1 гонц: i з народом. Bin масштабно вхдтво-рив стан ссвхти й модигргни того часу, сироко зиалюзаз хнття р:зних верстз украшського суслхльства.

Прагкучи яксмога повнгае охопити мхнлизу дхйснхсть i в той ко час niзнати хх дхалентичну закономхрщсть, прозахк здався до ток звано1 вхдкрэтох струэтури. Увага письмемника зоссреджона на роз-КрИТТ1 НОСПрИЛТЛИВИХ СОЦ1&Г.ЬНИХ умов, яхи приводить Грнця Дурдон-ка - головного героя- до загибелх. Под» на цьому Я зазерсуються. Композиция i сюхет роману "За чуазш rpix" пхдпорядковащ прагпенкям автора простеаити еволюцхю головного персонажа, встановити зв"язки мхж його вчинками та язюцаыи сусшльного кнття. Тай досягасться i рельефно окоеслення образу героя, i вира-гення "поанотн явиц життя" /М.Добролюбов/. Через виразно виписану постать охфоиог особистост! проступаоть Ti ркси, в яхих пхзнасться типове у дол1 цхлох сустль-нох групп лвдей.

Роман автобхогра^чкий. На цв обставпну вказували i сам автор, i його сучасники: М.Сумцов, В.Еглий, М.Зеров. Ср^нтацхя на киттеву "прототипхю" зумовила переконлпв1сть художшх аргументхз, значу-щхсть 1Д0ЙШ1Х висновкхв, типов хоть створешгх образ1В.

Знелхривлись у свохй дхяльност1, Грнць Дурдснко гина, не за-лшивши поыхтних р«эультат1в. Вхдтаи за?ясть стве^давния народни-цьких 1деал1в письменшпс показав IX закспад, розкрнз О'езодна uia народшш прагненплы дп волх й украхис»! 1льськ1ш "проев1тянствсм".

У ропащ "За чугшй i-pix" помхтне зпачно вдосноналешхя иовпох систем! Д.Яворгшцького. Бона вхдзиачасться "екопомиим вкипанпял СЛ1В" /С.Гаремов/, своергдною хитонацхен i ритмпгою, Сске на добре зн народно! мови вказував I .Нечуй-ЛЬвицьхий, вхдгунувчш» на появу цього твору. Шдкреслвти правдквхсть обраэхв, хх ишо-вхсть, клаеж? укра1нсько1 лхтератури зробиз у роцонзхх висновок,

!цо ро:.'ал ¡¿ае свое значеш-ш х читаеться з великим штересоы.

Проза Д.йворняцького була поьцтшш явк^еи в украхнсьмй лх-тературх початку XX столхття. У нхй письмокнж паноразгшида, нхе у поезп, поедстазив свхй край, розлогхае показав характера украхн-Ц1В, IX побут, звича!, прагнення, !.'орально-еткчн1 шухання автора, його гшгання за добре, гуиакне, лздське в Лйдми залжаються актуальней Л сьогодн:.

У вионовках коротко узагальншгься результата всьо-го дисертацхиного дослхдяенкя.

Ю.!.?уи1ютик назвав Д.Яворницького "цхлою епохою в украхнсьий культур!, та й не тхлькн украхнськхл''«, За розыахоы дхялъност! вчв-ноге йор1Енювали д I.франком, Б.1^инченком, А.Криыськиы /М.Сумцов/, М.Старицьким, М.Кропивницыаа1, Лесса Украгнкоо, М.Коцрбинськик /¿!.Рильський/. Звичайно, його багатогрална спадаша не е рхвноцхшою зсудоЕнхыи якостями, р1зноб1чщсть таланту часом призводила до внут~ р1Ш1Х конфлпочв «лн учении г писькеннккои. Однак лхтературшй': до-робок Д.йворлицького становить нев1д"е1шу, своерхдну I по-своелу вааливу частицу украпюькох культури, котра грунтовно працшала на духовна I полхтичне вхдродяення украхнцхв. Ця обставши залл-шаеться вежливо» I сьогоднх, тоьгу назрма потреба опублхкувати Л1тературну сиада;ину письыенника.

Основной зьцет доелгдження вюсладено в публикациях /див. ГШ; црхзвищеи 1.6.Огородил/:

1. Невхдоьий роман историка С1ч1 // Слово : час.- 1993,- К- II.~ С. 63-©.

2. Д.Яворницький 1 нал край // Порт- 1994.- Р Б.- С. 1?,

3. Засобц сатири 1 гуыору у творчостх Дкитра Яворшхцьпого // Сатира I 1укор в украпюьмй Л1гературщЙ традицп: Улторгали Ьсо-укра!нсько! науковох конйеренхц I. - Чернгвцх, 1994.- С. 127-129.

4. Згубшсть хорозхйного впливу 1сну»чого сусгпльного ладу на особдотхсть та хх духовнх цхккостх /за твораыи Д. Г.Яворнихжого/ // Дхтературознавство, "Прлсзхта" I духовой хдсал украхнця: Мато-ргали Всеукрахнськох науково-пракпгчкох кон^еренхц х. - Кривий Рхг, ¡994,- С. 51.

5. Гоголхвськх традкцхх в проз: Д.Яворких^кого // Микола Гоголь I свхтова культура: .\!ат«рхали Мхгиаюоднох науковох кон^оренц!х Щюш, 1994.

Руснак Н.Е. Литературное творчество Д.Н.Яворкицкаго и развитие украинской прозы начала ;с< века. Диссертация /на правах рукописи/ на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.02 - укпаинская литература, Украинский государственный педагогический университет жени го ывлова, Киев, 1095. Исследуется художественное наследие ,Ц.й.:\ворницкого во всей гшфовои своеобразии и индивидуальном развитии. Установлено, что творчество писателя - оамобитное и оригинальное пвленпе в украинской литературе начала XX века. Материала диссертации использована в преподавании вузовского курса истории украинской литературы.

Ruanak I. The Literary Activity of D.I.Yavornitaky алЛ Development of the Ukrainian Prose of the Beginning of the XX-th Century. The tho3ie /on the ripht of nanusoript/ ie presented for academio degree of philological sciences; aplsiality 10.01.02 -Ukrainian literatura; the State Ukrainian Pedagogical University nraied after K.P. Drat~onianov; Kyiv, 1995. The artistic heritage of D.I.Yavornitaky in all peculiarities of genres and individual development is investigated in the thesis. It is established that the creative work of the writer ia a unique and original phenomenon in the Ukrainian literature of the XX-th oeritury. The materials of the thenis is used in the procesa of theaohing the course of history of Ukrainian literature of higher educational establishments.

Ключовг слова: творчхеть, проза, розвэток, самобуттй, ори-гхнальнай.