автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Междометия фразеологических единиц немецкого языка (опыт диахронического исследования)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Междометия фразеологических единиц немецкого языка (опыт диахронического исследования)"

ч

. КЙ1ВСЬКИЙ ДЕРШЙИЙ ПЕДАГ0Г1ЩИЙ 1НСГШТ 1Н03ЕМИИХ MOB

РГ6 од

На правах рукооису

'¿ » H С И ■ ]¿i'¿¡ '

. . ГАШДО Мякола Васыьовжч

ВИГУК0В1 6РАЗЕ0Л0Г1ЧН1 ОДШМЦ! Н1№ЦЬШ1 МОЕЙ

/ japcBîд д1июн1чшго дослщеиня /

Cneqi&ARtcii ld.Q2.Oi - гер«анськ{ мовя

Автореферат дясартац! I на вошукания вченого ступени кандидата ф!лолог{чни наук

KKIB - 1993

Робота виконана на кафедр} щмецько! |)1лолог11 КиТвоького державного педагог} много хнституту }ноземних мов

Науковий кср}вник Офхщйш опоненти

Пров}дна установа

кандидат фглолопчних наук, професор ВД.ГАВРИСЬ

доктор ф1лолог1чних наук, професор С.Н.ДЕНИСЕНКО кандидат фглологгчних наук, доцент О.Ф.КШНА

Прикарпатський доржавний унгверситет

Захист в{дбудеться "У "

року о_ Годин1

на зас}даннт спец!ал}зованоТ Ради К 113.14.01 по присудженню вченого ступеня кандидата наук у Киувському державному.педагог}ч-ному }кститут} 1нозеиних мов / 2521 50, КиГв, вул. Червоноарм!й-ська, 73/.

3 дисертац} пю можна ознайомитися в б1бл}отец} }нституту.

Автореферат роз} слано " ¿7п 1993 р.

Вчений секретар спец!ал}эованоГ Ради

.П.Смслякова

Для-сучасного етапу розвитку лтнгв'стичних дослтджень характерна значне зростання интересу до проблем конотац!! та засоб1В ТТ втдбиття у мовт, Вивчаеться як конотац?я в цтлому, так 1 окре-Н елементи: експресивнхсть, емотивн^оть, образность» функцто-нально-отилЮти.чкнЯ компонент, а також взаеиозвияэки мтж ними.

Результатом цих дослтджень е визнания конотац^Т р!вноправним компонентом семантичноТ структури иовнйх одиниць порядз йшиии, якт традиЦхйно вид глядись: првдметно-лог]чним, прагматичнии та граиатич^ий значениями, як едносг^ предметно-лог}чного та емоцтв-но-чуттевого момент!» у прочее} воображения навколишнього свтту у ОВ^ДОЧО'ет^ лвдини,

Ироте у сучасному Мовознаввтвт мало робтт присвячено вивчен-ни одиниць, у оемантищ яких конотативний компонент.е домхнувчим. До таких мовних одйниць належать вигуки та вигуков: фразоолоИчн} одинцЦ1 (.ВфОд. В10 вивчались на базг.росгйсько! (Н.БЛппол}това) та англ1йськдГ.(Н.8.Пол1щук) ков, але специ$>1ка значения цих одиниць, оообливо в}ди1нн|сть' В$0 в{д вигук}в не були визначен!, не проводився такох Тх д|ахронтчний а'чал}з. Ця робота ¿першим доел Жжениям, яке присвяченв дзахрон}чноыу анал}зу В$0, оообливос-тям Тх виникнення тз розвитку. .

Гол о в н а м е и . дисертацтйного доелтдження полягае у комплексному вивчекн}-8?0 як Шкрссийтеми н}цецькоТ фразвологЛ, особливостей виникнення га. ^ункатокування Тх у мов|, у встановлен-н| основних тенденций розвитку цих одиниць,

Поставлена'у робот^ мета визначила необхтдн1сть виртшення конкретних л1нгвтстйчних> а в д а н ь:

- доелтдити спецж$1ку денотата та сигн}ф!ката В$0, Тхнтй оемантич-ний потенцгал Ь В результат}, визначити л7нгв}стичний статус цих одиниць;

- визначити основн} семантичн!.роэряди В$0 } встановити Тх схо-жтсть та втдмтнност! з {ншими розрядами фразеологтчних одиниць (ФО); '

- встановити схожтсть В§0 та вигук^в;

- доел}дити' оообливостг семантичних, структурних та отруктурно-семантичних механтэм}в при утворенн} В$0;

- виявити головнт фактори, що впливають на утворення В$0;

- визначити особливоотг. запози'^ння В$0 з гяших мов I шляхи Тх асим'тляцтТ у н:мецьк}й мов!;

- установили причини, умови га механтзми лексикалтзацЛ та ел!-

MiHauiT BSO.

Предметом доел }джеция е вивчення семантичних особли-востеЯ ВФО, а тако* механ}зм}й !х утворвйня,. запозичення, лексика-lisaujJ та еД}м}нац}Т.

Матер1алом для досл^дження послужили ÍÍ00 й$0 Hf-мецькоТ мови, якj буди вибран! методом суц}льноТ вибтркй з лексике- та фраэеограН чних лжврвл XIX - XX огол}ть.

Актуальность дисертац}йного досл}дкення обумовле-на необхзднтсгв подалыпот розробки теортТ фрайэологтчноТ ном}иаит1# во е найменш вивченов галуззв. мовноТ ноитнацЛ* а тако» потребов додаткового вивчення cni ввгдношення компонента значения.у семаитн-ц} BfO. Кр}м того, проблема д}ахрон}чного вивчення В§0 ще не бу-ла до тепер}шнього часу предметом монограф }чйого досй}дження. Ак-.туальник вважаетъея також вивчення специф}ки утворення одного з розряд}в фразеолог}зм}в, оск}льки попередн} доелтдження в галуз! фразотвору були присвячен} окрепни джбрелам чи механизмам утворення $0 без урахування Тх специф}ки. : . ■

Н а у к о в а новизна роботи поллгае як у эалученн} матер}алу в рол} об"екга доелтдження СВФО н}мецъкоТ мови не <5ули темоо монографии ого досл}дження.), так } в п}дход} до. ?хнього анализу. Ново® е постановка конкретних л}нгв}стиЧних проблем: визйа-чення м}сця ВрО у систем} мовних одиниць з урахуваннлм останнтх досягнень в галуз} семтотикй, пояснения структурах, семантичних та структурно-семантичних механтз«}в, шо лежать в основ} фразотвору, встановлення эв"язк}в м}ж механизмами фразотвору та характером прототипов, а також .характером взаемовтдносин у фразх та р}з-ноТ активноет} рорми та ам}сту.

Методолог}чну о с н о в у доелтдження склада-ють положения д}алектичного матер}ал}зму про сп}вв}дношення фор-ми та зм}сту, про багатовидов}сть з»иязк}в } в}дношень д}йсност}, про властив}сть втдображейня до в}до<5раження, про взаемов}дносини предметно-лог}чного та емоц}йно-чуттевого у процес} птэнання, про перех}д к}льк}сних зм}н у як^сМт.

М е г о д и дисертацтйНого досл}дження обумовлен} метов, завданням доелтдження í самим материалом:

- метод фразеОлогтчного анал|зу полягае у в}дмов} в}д екн}.валент- ■ ноет} ^разеологтзма слову, у вид}ленй: эначних ознак плану эм}с-ту } плану выражения, у птдходГдо фраэерлогт? як до асиметричноУ системи, у максимально можливому охоплетн ВФО pi3HKx структурних

Z

• .тигив;

- мётод .рразерлог|чноТ }денти.НкащтТ використовуоться при вияв-ленн} семантично? сттйкост! BíO'шляхом накладення значения 3?ра^-зеологт.зма на буквальне значения його компонент}в;

- опозиТивяиЗ, метод, - прй розмежувани} 8Ф0та вигук}в, МО та }нвих роз ряд *в $0;

- нйтод ¡фазеолоНчиЬго опи Qаняя, викориотоьув.тьоя при анализ} структурах еллх'в рразоттзору;

- метод компонентного-аналтзу - .при- анал}з} семантичрх зм}н прототип} в 3*0. ,

Те орет я ч я а значущ:сть роботи, полягаз у розробЩ де ¡кнх питань т.еорЯ л}игв^стичногр значения. Вид}лення емотивного переосмислення у р}зних його проявах дозволяв виясняти семантичн}-, структурнт та структурйо-семантичнт-механ}зми, що ве-дутЬ до ртвореиня ВФО як одиниць фразеолог}чнот системи, } визна-чити vx м}оцз у ц}3 систем}\ -

" Видтлеиня запозичень.3} окладу фразогвору ч подальшим возвит-ком теор}Т 1.Гаврися про специф?ку;ф разотвбрчих провес}в.

Д}ахронтчниЙ-анал}з дозводя4! вотадовити деривац}йний Зв"язок мтж единицами, як }■ в синхрон}? розглядаються як породження одн}е1 структурно-семантично? модёл} чй утворення по. аналог}? .

, Вазначення причин, умов та мехак}зм}в лексикад}за1Ш BfO в виеокрм у вивчення MiKpjfiHéSüx зв"язк|в у мов}.

. Л р а к т и ч н a tí } н н } с т. ь дисергац}3ного доел iд-ження визначатся мсклнв+атп викориотання Tf результата у курсах лексиколог}! та фразеодог}? сучаоно! нтмецькот мови, у спец-Kypcf для студенттв цовних вуз}в та-факультетов.' Деяк}'результата-досл?дження можуть бути використант при укладенн} фразеолог}чних словников, а також при читан«} курсу кра1нознавства.

А п. р о б а ц i я р.о б ó т и. Основн} теоретичн} положения, шо мтотяться у дисйртацтУ, викладен'т у чотярьох пу.бл}кац}ях' i обговорен} на конференциях :,0chobhí напрямки наукових досл}д-жень у педвуз}" у Горл}вському державному педагог}чйому гнетиту-т} }ноземних мов ;м. Н.К.Кругтськ'о! - б лютого СУУ2 року та 18 кв}т-ня 1УУЗ року, "Реал'зацтя мовних одиииць граматичноТ та лексико-

1. Див.: Гаврись В.И. К вопросу о первичном и вторичном фразообра-зовательном процессах // Сборник'научных трудов МГПИЙЯ им. М.Тореза №164.- М. 1980.- СЛЭ2 -140. '

фразеолог!чноТ систем германоьких та романських мов" 26 березня 1992 року, "Контекстуальна взаемодтя мовних одиняць ртзнихр!вн}в". 27 жовтн* 1992 року, як! були организован! кафедрой н!мецько7 фт-лолоНТ КиТвського державного педагогичного !нституту. !ноземних мов, а також на мтжнародних конференцзях; "Проблеми мов для спецг-альних ц!лей, науковоТ та профестйноТ комун!кацЛ" 5тб травня 19У2 року та "Нова та культура" 23-27 червня 19УЗ року, як!.були орган!-зотан! КиТвськин дерясавиим университетом Т.Г.Шевчешса.

Структура роботи. Дисертац!я складаеться з. вату-пу, трьох глав з висновкамн по кожнтй глав! ! висновк!в, списка л^тератури ! словников, а також додатка. Така структурац!я роботи обумовлена об"еятивними причинами, оск^льки Найбтльш .адекватним чином втдображач роль кожного з процеств у збагаченн! складу МО.

У в с т у п ! обгрунтовусться вибтр теми досл!дження, И актуальность, наукова новизна, теоретична эначущ!сть у практична Цтннтсть, Визнача^ться основна мета, завдання, методи дослтдаення, об"ект анал!зу, а також .{юрмулюпться основн} положения, як: вино-сяться на захист.

У перш!й частин! п е р ш о Т глави .розглядаються проблеми, пов"язан! з теортех .ном!нац!Т, на основ! анал-тзу структурно-семан1-тичних особливосгей В50 обгрунтовуеться тх .ном знативний статус, приводяться голова? в!дм!нност! ВЮ й !нших розр.1Д?в $0, БС'О та вкгук!в. У другой частин! першот глави анал1зувться лтнгвзстичн! проблеми фразотвору, в{дмхнноот! м!ж первинним ! вторинним фразо-гворчими процесами, а також фразотвором 1 запозиченням $0.

У Д р у г ! И главт аналтэуються семантичн!, структурнт та структурно-семантичн! механтзми первинного фразотвору В$0., встановлювться зв"яэки мзж шляхами фразеологтзацтТ та основними втдношеннями у фраз}, визначаяться спёцифтка утворення ВЮ. У ц}й же глав! розглядаються особливост! запозичення ВгО.

Т р е т я глава присвячена досл!дженнв проблем вторинного фразотвору В$0, анализов! структурних, семантичних з структурно-семантичних ме*ан!зм!в зм!н на ооновг р!зно! активност} форми та зм!сту, а також головних причин, умов та механ!зм}в лексикал!за-ц!Т ! ел!м!нац!1 В#0..

У ,ви с н о в к а х уаагальнюються результати проведеного .-дослтдження, втдзначаються особливое^ механтЗм!в вигукового фразотвору, лекс.икал!зацП В$0 та причини Г* елхихнацЛ;'

• Д о д а г о * являс собою таблиц!, якх ;лвструють продук-

о as

ю< 4i 1 1

ев X X ■ti s:

а X >>

a [i S

Id о я H

£-■ д « ü о

я ч

ю о •ь s

CT X

о о. л ei

р. о n э-

«< ti rf K

»1 о • aJ fr.

••1 s >. X '

ГЗ я fr. cd

X я .X

-Q ». о CD

§ хэ m . О

CD ja >.. ч >»

Ь Ь w

>> о ч <0

aS « u =r

É-» ■ О s К о

я X со К Ч '

I

£ , О P.

о

<e<

S

иэ • es

§ s

■ s О.

t- E

X ®

<0

3 •>-

(D К

О «

ч

A P

fr* S

S « ф

Э"

a N

X

и >»

s

4 -41

о to о

О '

я.

о

I

at P. H S

и) fr.

г (в о. fr. о M

ф

а о "Ч

. «

о

<е< . со

er .

Ж Р.

я о

ш га

у fr.

ф о cu en

м о к аз я о.

Ф s

о. н

о « «

fr" о.

fr.

Р -

О ©

X s

m т

о s

X fr.

О X

s s

а œ

-i- о

О. I

t. о Ьч-И

а: s

n о »

ас ф

О' «5 t-

ы ••

X 4i

>» m

с га

i

41 « К 4i

У Я S

о. «

О sr

я s о -и s

Ч

и Pu

о о

M Я

al fr. ■

fr. о in

W CS

s P.

4 -g.

e

о я X z

О о? p.

a- о f-

=T Si Й св

m -a,

о s л <a

ч к o I ф я

in о ч 'ш

Й '

О. о

y a S3 ■4i я S ж

a- P А, as fr.'" я а е> CU

о O: я О h CU ■а<

СЧ X X О oí ю 4i

<D 'И X H о И о

о 4 CD n о ч . о и-

Pî ' CD- я я - я о

ей ' IS к m Е» о Л. X'

a* О о О si Ь» х-

CU о 2, г о О я

Я' ш . Л, о я

X ч я É" и р.

s. ■ s s s •и' f <D

2 о ■ te ч Ö, с

û> а) * ' M ос • 2. s ю

a. . и с ' fr. «i ч es я- X О

M ^ X и ' ей лз' X <D

о Ч О m я to С <в ZT

w .»-'. m о Ю О

■A СП Ч- S С" g ->».'Р.

Я . Ф W s <й X .с '

О ч: X о ca ■ X о

р fr. (D MI as

я я (И ra л n ч SS

со » и P. n s.

s СП • •»1 о о. -

t. t-ч •e« fr" 2 S см

X ж,

в в о

• te.

й 4 Р. 41 •

-О Л

fr«

■ к. <п

ítf

J3.. ф

■ sa

4i TJ' X I • ir л Ж Ч 6- ^ о чг

© ci ь „

к О

и »Си

ч - оз

ф '

"Ж Ж

э* ■ ta s о H СО

а > cd ».

cu m U ,-trt f a. о о.

'И'

к--s

о

U X

a> s ч о о

s Я

У 4

Ф s s.

or- s ■ s «s V s,

M Я

.«s , .

H 41

.ж а s ж

о 41

<в X

и to о

4 X

ь» s

P. s.

e* y

' . &•

1* X

X. 03

X If

■as <D

». о

I

i P-

4 <D

ttf О

m

ö

<a X X

4i 4

Ч о

о »<

X я

ч я

. Я 41

? £ ь* •

41 -да

St- <0 X X ta о m -с-a s с? о в>. « Я:

•и X

• Я S

. 3S-

>*■£ Си

О « a о

и '«

14 41

О Я

С b¿

X

о" >§;

И СО X

■ -•-. s

»1 =т

41 ш

д..-с '

•X" и к* • Я • Р. Я

I» 4-

•!Ч .X

-с s P. t-. « с) О -X

в. 4-

о S

Ч ж

'1 . es. «

И -ÍH

s X

at as

•а ч ч

^ с с;

CT о Я. Х5 Я о s 3

о и «

X . S ' »

Я 41 f

s*» a

3 -§

4 У *¿ 1-. o p

о

«• ч

5 Q

X CD « m Я . ей и -о.

О "-^Х

с

о *■< с о. , » X «я

О 41'

X =г tS. X Ч, <0 . s -к о

X С

s . .

в) Ъ8

я '4-1'

• .о ^ о е-

О. "О

о

w,

CJf х' -f..

. о . СО >=(

• « Й

CD X У CD

Я. У-'

ч я

о хэ S

по о в в

О О ■>-.- я

о о X X а

. РЭ

О Fl

С О'

te с

со й

I

1 M Я « ' Sí СО Р. rfl

ч • о

41 4i

и СЬ «в О о X

О' я то s

- ч f-

fe» 1 5-

Р* 4i «i

о m 2

(Р О ф t. Я о

о

п X «t Я"

. cu <г « О О

Я • с

о о

о ч ^

=Г 41-

о « S

EU

С Л © • ■£Г' К

■>| '5 о g

Ч- о

pq о 16" яа

К'' X CS«) я. Я X. ê. P«

-О Si о

t4

О -.9«

р. * 4i g .

С 5 К

вЗ л

л m ч

H 41 Ч-.

«PH Ч о О Ч.- со X о я о -Ф . р. -эт . в; C 'oj о Pi л о -э. ь «о и

О <3 к.. b¡ <D У п. я я

ад -О -ci г р. о

« с с

СО 1

1 i • 1 . 1 fr.

о. Я i i Л « 1 а- ь. 't-l

CD 4i я , .я 2 а о ч я Ч X

M о al s с 4- fr. о я

' M ЕГ 41 2 3 « я ■ о я о X си

te fr. ф я я X я с

p. О о =г ч р. о Я Я '

a). S О X О. о !»* р р X

X fr. X >> К fr. о я ев trf

о •в Я X Sä я fr. Si

« ■ 4- ч fr. s ■>» о ■ ч я ■

я S а <в о. .а p. « « W, я

œ CT хэ' р Si сь fr" ев р* X <р

tr ■ - «3 -I с. я о У fr. X о

я - tri fr. « р. я •kl ч

p. fr. о о '5 w >»■ ■ о о p. о

fr. с. X fr. Si р ta

Ф s' о » M щ о ÓS - е-. »4 '

X Ж я я a S-.' ч я. ь о

я cu о CS СП p. п И «

о о ф X W fr. я ф 1 о о

«S . я s S и о с а) р А

а! о X « si Р.- о fr"

О tr .Я р. у m в 41- н Я

44 ■ с я. Ö fr. е ÍO о о >»'

о 2 - 2 fr. P. •р о W X я О

1» О Я О X 4-, чэ f» <D •S, Si

X ' я Р tí « я. о а fr. 4i

•H Q 'Я О X О ф о 2 ' о •е<

И fe. я .у CD ^ ч е- о о

<e n fr. ей О fr. X ы Я с О

ö sd- о 1 и р. К <d я ' а

as й О' ai о ч я Ч ' о

aj <e е> я m .0, я tz -,

s X я о р. >■.- о « « а a я

ü f. ' <г> t>» хз о о JO •ÏI

О о s ■ Й- fr. ч я ■ я ГЭ PU "2"

я XJ ' M 4- n ' ж- • fr. с со

ч «< >» я 44 ф .а а) •t-

• M й о. • р. о erf X Q Р -

в; n о fr. я о M « « о О

Я". fr. Р - о 4~ я <D ti n ю Ч •

я sä о 2. ч \э « о о

<е 05 я as to Л г о ф

я -al С я fr. »1 fr. п . •Я Р)

К M C3 5- Р •1- о я Q о ей

• я td .es - Р. X О ЕТ 4Í Р К cu ■

IB- я' о -Я ч -ta я К* о ч é-

S' ■m m fr. X ■о СП я щ„ а О ю.

я- Я- о. tD ф « ' 'X

о >* X CT Ч э- Я- (П я

« ' р £ Л. ь tí- .Й . 05 >=( X ■ г*-* и

• ч,- о О H Si Pt sä - X о 41 W ' о

ч я. я о •в. К РЭ X 2 41 я ьг

У ч •и. о. о ф СП ¿Г »H s

а •»1 о К fr. ü s Си eS р. и

о р ' fr. о m. CD fr. ш ч< Я о я

Я о t> & о Ч и с я «ri fr. «

о ч « щ. 2 •M ■ я 2 и

X о ч X Я • я о у » ■ ■n <а

» ■а ф о » s >» р. су ш я W S' •о. ■si

es- О ю m О X сх я fr. Sä fr.

о. аз. to- р Э1 X ч о я (О X я

s р. о о ■я Я Си а! ». в g

fr. -а- •«V ч г . fr. я я с; . .2 Р< VÛ X И

CS, Va

. I

о

M

ками ''застартваючий", "застар}лий".

Основний зм}строботи йивчення В£0 знаходиться на перехресН багатъох л}нгв?стич-них проблем 7 зб^льшення уваги до Тхн'х дослтджень стимулввалось багатьма факторами: тнтенсивноп розробкою проблем семантики, зрос-тапчо«) увагою до вивчення конотативного аспекту значения, розвитком досл-!джень. в областт фраз-отвору.

До.вивчення В.Ю були характерна два подходи: з точки зору Ух сп^льност} та оообливостей з виГуканй СОЛ.Германович, Н.В.Полг-щук.) } з точки зору 1х сгНльностт та особливостей з }наими розря-дами фразеолог}зм}в (.В.Л.Архангельський, Н.БЛппол ттова,). У рефе-рованому дослтдженн} uf птдходи об^днуються.

1ншоп проблемою дослтдаення було визначения об'Чму поняття ВФО, оск}льки до них втдносили: емоцзйн} ФО (0.1.Германович^ емо-Ч1йн} та тмперативнт 50 (Н.В.Пол*щук); емоцзйн}, тмперативн} $0 та формули социального етикету (В.Л.Архангельский, Н.БЛппол ттова). Вс: досл!дники вздносили до ВФО тальки одиниц}, яН мали в своему склад} не менше двох елгв, що на нашу думку не е виправданим, оск}льки в такому випадку в статус? В50 буде в^дмовлено односл^в-ним одиницям, котр} виникли внаелтдок редукцтТ чи перерозпод!ду базових фразеолог}зм}в. Розд}л.шчи точку зору В.Л..Архангельского та Н.БЛппол1Тово1 втдносно змтету В£0, формою "Гх хенуваннл у мовт ми вважаемо речения, включаючи однослхвне.

Попередн! досл}дники (В.Л.Архангельський¿0Л.Германович, < ■Н.БЛппол^ова) вважали ВФО т}льки одиницлни- мовлення } в}дмовляли Тм у статус} мовних одиниць, вважаочи, що вони не я номтнативними. П}д ном!нац1сп на той час розум}ли ,т{лькн предметну сп}вв}днесе-' н}сть. Проте останн? дослтдаення в г-алуз} семиотики поставили пи- . гання про те,, що ном}нацгя пронизуе весь мовний матер}ал,} про специфтку пронву номтнативних функц}й мовними одиницями.

Проблема визначения номинативного статусу ВЮ ускладнюсться нерозроблен}стп питань фразеологгчно* ном?наЦ}1•-Лзнгвтети ввада-ють, що специф}ка фразеолог}чно! ном}нац}1 поляга® у способ} ТТ угворення. Означения фразеологизмами явит д}йсностт взноситься до особливого способу ном1нац}Т, яка в л}нгв}стицт мае найменуван^ . ня вторинноТ. Денотат $0 являе собою складне комплексне явивде, у якому сп1вв}днесен}сть з квал1ф{кативною'стороною залойлюеться. кр}зь створену певним мовним колективом-ознаку. об"екта ном-тнацт!,-яка стала вир1Еальною у процес} осмислення цих об"екттв. Саме на

е

основт Ltjef ознаки f в|дбуваетьая пронес перэосмислення об"ект!в Ttplэь. призму oúiHHoro,- по'чуттевога та образного'.уявлення (В.Н.Те-^ ятя), Особлив^т» значения íO як одиниц! вторинно? номтнац*)' е тх опосередкован!сть через сгНвв}дношення з Фрагментами Д1йсност! С!.. Í. Че'рнишова); Тому б^лыНсть досл!дник!в вважае .денотатом ФО не предмет, а ситуацию. Висл.овлене по в!дношеннй до вс}х $0 заува-ж.ення у Повн^й Mípt сгооуеться ВФО, Тому ми розд}ляемо точку зору тих вчёних, :к? вважайть, що деногативний аспект семантики ВфО проявляться у cajBBUHÖmeHHj цих. одиниць з екстралгнгв}стичноп ситуа-q ice;. -

Специф!ка значения.BIO полягае у а ого сигн{ф!кативному номпо-нент!Аналт-зуючи семантичну .структуру.'.ФО', л'7нгв!сти в!дзначають, що конотац!я займае ч}льн&'м.!сце у значен»т. цих одиниць пРряд з предметно-л0г1чним значениям.'У конотацтТ вид!ллюгься так! аспекта: :.емотивн{сть, ёкспресивнтсть, образн!сть, функц)онально-стил}с-тичниЯ компонент. 0собли8!етю сягн!ф!'ката ВФО é в?дсутн}сть у ньо-му предметно-лог}чних сем. Сигн!ф}катом ВФО вйступае емотивн!сть, оскзл.ьки вона едина з ус'}х конотатем мае властив!сть узагальнення. . ОбраайтС.ть; ей.спресивнДсть та функц{онально-стил}стичнйй компонент сжладайть .ксно?ац?п BfOv

Головной -B^MfHHf.OTD «f« -ВФО ! вигуками е характер ном}нац|1 та. наявн{сть експресив.чост!, образность функц!онально-стил!стич-ного компонента, ; .

Фразотй'!р розглядасться нами, як прочее транспозиц!!, переносу MOBHOÍ форми, в якому вид}ля6ться три- е'лементи: прототип (вих!д-,не моЬне чи .мовлейневе значения чи явище), зас!б трансформац}Т (механизм)'та результат."СскглЬкн результат у нашому, д'осл!дженн! -в^домий - це ВФО, то особлива увага у. реферовантй робот! придтля-' бтЬся-'механз'змам'вигукового" фразотвору та прототипам, оск{льки . nepnrf 'Залежать в{д характеру других. .Процес виникнення фразеологизмов, мае neBHy-'n^oT-iKHfórb. Прототипи ВФО виникають як оказ!о-' нальн} единиц! ? поступово набувають властивостей фразеолоГтчноТ ст^йкост},'-док:и не стаять узуальними.

' -В залежност} в}д характеру прототипу фразотв!р розпод!ляеть-ая на-первинниЯ ! втрринний .фразотворч! процеси. При первинному "дазотворчому процео! В§0 виникають на баз! одиниць б^льш низько-го р^вня: сл!в, словосп.олучень чи речень, при. вторинному - на баз! одиниць того ж. р{вня - 4)разеолог}зм!в. ■ .

. Первйнний' фразотворчйй процес'-в.!дбувавться п}д-впливом екстра-т'а тнтралгнгвтетичних факторов-. При ут.врреннМЙО ,п!д впливсм

внутр^тньомовдих фактортв велике значения мае характер взаемовтдно.-син у прототипт: Mine словами (лексико-семантичн}.}, м}ж елементами • граматичноТ структур« (структурно-синтаксичн},), м}ж граматичною структурою та лексичним складом (лексико-граматичнО- Вихтдиим пунктом фразотвору може бути будь-яке з, цих втдношень, в залеж-ноетт в}д якого розр}зняють семантйчи}, структури} та структурно-семантичнт механ1зми первинного вигукового фразотвору. .

В залежност} втд характеру прототипу до утворення В§0 призво-дять семантичн! механгзми, як: властнв} для утворення тнших розря-д:в $0 (метафора, метон}м}я,Г1пербола), а також специфтчнт семан-тичнj механззми (тронхя, послабления лексичного значения компонен-TjB, затемнения вихтдноТ образност}). При утворенн} ВФО внасл'док д:Т загальнофразеологхчних семантичних механ}зм}в мае м^сце-специфика проходжения цих процес}в, яка полягае в дезактуал^зацЛС apxi-, родових та видових диреренц-Шних сем j в виходт на перший . план конотативних сем, передуехм, емотивност;, як} в семантичнтй структур^ прототипу виступали як лотеНЦ{йн1* Hanp4:Blech - "керсть", арххсема - "метал", родова сема - "эалззо", видова сема — "топке", потенц}йна сема - " негативна емоцтя, викликана втдношенням до жерст} як до чогось низкосортного у портвняннт з цтнними та шля-хетними металами". При утворенн} ВФОво ein Blechl - "Така дур-ниця!" була актуал^зована потеннтйна сема. При утворенн} В£0 за до-помогои специ|>}чних семантичних механ*эм}в велику роль вадграт семантика прототипов, у яких конотативнт семи були супутн}ми предмет-но-лог}чним. Суть семантичних змтн таких прототип}в полягае у э'б}ль-шенн} "питомо! ваги" конотац}? } вхдетуп} на задн}й план предмет-но-лог}чних сем. (Gott sei -Oankl - початок Xix ст. "Вираз подяки Богу за щасливе зактнчення справи", сучасна мова - "Вигук полег-шення").

У nponeci фразотвору В$0 у рол! пров}дного фактора можуть ви-ступати структурно-синтаксичн* втдносини у прототип} перёдустм, Тх форма. Bef структурно-синтаксичн} механ*эми подтляоться на три велик} групп: .¿юнетичнь {мплткацтя базово? структури та синтак-сичн1. Фонетичн} механ}эми та тмпл1кац}я 6a30B0t структури власти-в{ т;льки утвореннга ВФО.

До ¿онетичних механ1зм}в належать: спецтальн* засоби виразнос- • т: - рима, ритм, алхтерацтя, асонанс, як i'.часто взаемодтють (Wennschon, dennschon » звукова схожтсть. (Kennst du Wartmann? Kannst du warten? • зитонаитя (Was? - Що?,Wasl - вигук здивування), наголос

■ г . .

(Heine 'Herrn J .- рорма звертання,'Meine.Herrnt - вигук здивуВан-ня), невгдповМНгСт.ь порядку cJiiB у реченн} його -¡нтонацдаому оформлении С Ist ей Möglichkeit! - вигук здивування).

1мпл}кац{я базовоУ. структури грунтуетьоя на використанн} двох MexaHi3MiB; релукц}! та äöpeBfauii. Реду-:ц}я базового речения полягае у окорочён«} одного чм дек}лькох членов речения, як друго-рядних, так } головних, незалежно в{д м'|оця ix знаходження ( Ach wo! Ach wo Vierde ich so Summ sein und das tun)' AöpeBfauiH являе собою називання початковйх л!тер перемЫних словосполучень чи ре-чень ( f.d.H. < friß die Hälfte l - жарт}влива порада товстим людям). •

'Синтаксичн} механ}зми первинного фразогвору включають: порядок сл}в у реченн} (Das sagst du -не ще неведомо!, Du sagst daal -це д*йсно так!), повтор будЬ-якоТ частини мови ( Jünge,Junge 1 ), характер рункц-тонування присудка, якйй полягае в тому, що причиною виникнення ЙО е характер функц}онуваяяя словосполучення у ч}тко . ф}ксован{й граматйчн}й формь тобто втдбуваеться синтаксичнэ спе-ц:ал}зац}я переменного словосполучення, що } служить поштовхом до його фразеолог}зац}У, } як- насл}док цього - до стабШзац}Т всього речения.

Не дивлячиоь на в}дм}нност} гж механизмами сгрукгурнйх зм}н у процес}. фразотвору, суть Тх впл..ву на |>ормування нового 3MfCTy, завдяки чому одиниц} втднооятьоя до МО, полягае в деэактуалтзацИ предметно-лог4чних сем.компонент}в } }Ндуц}юванн{ конотатем, пе-редустм,емотивноетт.

Якщо у попередн^х випадках процес стаб.}л}заЩТ починався з се-мантичних чи структурних втдносин у Фраз}, то при структурно-семан-тичних шляхах фразотвору стаб:л}эац}я починаеться з лексико-грама-тичних втдносин. До них належать: ексшНкацтя П'гчатково! матер}-альноТ форми,-народноетимологтчне переосмислення, семантичний . зеув,,викликаний. наявнтстю архаУзм}в, 1СТоризм}в, некротизм}в, лексико-синта'ксичний зеуь.

Натер{алом для створенн^ В$0при експлгкацхi початково! материально? форми с окрём} слова. При переход} Ix до складу ВФО роз-Р'зняють фразёологтчну тйтеграц?п та фразеолог?чну диреренцтйц}ю. §разеолог}чна }нтеграц}я полягае в тому, но о г. рем? олова, вступа-вчи у фразеологгчний зв"язок, втрачапть ряд св-^Ix попередн}х ознак f отрймують натомгеть нов!. Специф{ка утворення вигукових фразеолог}зм}в полягае. у сполученн} вигук}в з }менниками (Ach Gbttl).

При такому спслученн} в!дбуваеться аняття, явища полтсемИ вигук}в, а в }менник}н реалтзуеться ливе потенц}йна кокотативна сема. #ра-. зеолог{чиа ди^еренц}ац}я при утворенн} ß$ö полягае у табу1эован*й замтн} сл}8 на iHBi олова чи-сяоносполучення. Причиной табу був забобонний страх прямого лаМменуаання. Замлеть эаборонених сл*в створюв.алйсь нов}, *'п{дставн}". У н}мецьк}й мов{ так} замени мають слова "бог" } "чорт". При вступ} в зв^язок з тншими словами вони створоють 'Одиничне. сподученчя компонентов - } д .г ому (оа liegt der . Hund begraben 1 . де слово ''собака" е :табу1стиЧнов зам}нов слова' "чорт"). .

Причиною народ"оогимолог}чного переосмислення е наявн}ст1 у фраз} }ноземних- сл1в, неарозум}лих. для 0}лъиост} населения, що ■' призводить до эам}ни. Т.х оловом' чи словосподученням, блиэьким по звучанию, Використання фраз з неправильно оомиоленим' словом стае ст}йким.i вакористовуеться у переносному значенн? -(Abgemacht, ее-la!>fr. c'qst }ншою причино» народноетим0лог}чного,перзосшслен-ня е незрозум«л1стъд{алектизм:в,як} також зам}няються схожими по звучанию словами ( Har>d von der Butter, де слово Butter е.'. сп.отворениМ Butte r -висока посудина для зберу та збертгання винограду).

■ Пощтрвхом до утворення ВФО-моасе стати семантичний зеув, викли-каний наявн{стс у перем}нному реченн} чя Словосполученн! äpxaiз-м}в,. }сторизм}в чи, неолоГ13м}в. До арха!?м{в .в^нрсять'нёзрозу-м}я} з сучасаоУ точки, зору слова чи синтаксичн} конструкций як} . шивалиоя. на б}льш ранн}х ётапах роэвлтку нови. Серед застартлйх сл}в вйд}ляпться два р}зновиди: архаУзми i. за .¿юрмо»;} за змтстом (das ist:erstunken und erlogen)та архаУзми за ЗМ+СТОМ (Was macht die Kunst? .- слбво Kunst • e пох}дним в}д ^¿еолойа können ¡/мало значения "вм}ння" по в}дношеннй. до'прЬ^ее}йноУ д}яльн.о'ет})Прикладом ная.вност}'у склад} В$0-застар}лих. граматичних-.констру.к-' Ц}й е одиниц} Тц, ш deines Antes istf Schwede ist-kommen! Поступове скорочення шиьання :'застар}ва»чих сл}в та конструкций призводить до того, що вони сполучавться т}льки'з пенним набором ' сл}в у склад} одного речения, у-нашему випадку такими речениями-були вигуков}, } це стало причиною Чхнъо! фраз.еол6г}зац:У, Аналогично в}дбуваеться утворення ВрО через наявнтсть у ix-склад: :сторизм}в та ноолегтзм¡в.

■Лексико- синтаксичний зеув. 3-домо, що'при орган?зац}У ре-

чення лекоика та синтаксис }дуть назустр^ч одне одному. Не т!льки синтаксйчн? конструкцту шникавть ?з сполучення сл}в, але я слова Птдбираються до певноГ синтак.сичноТ структури (В,Г.Гак). Порушення цт?Л закоиомгрн0ст{ йоже бути причиною переходу перемтнкого речения у фразеологизм. Прикладом такого пор^.иення е транспозичтя синтак-сично? Структури» Вживання оинтаксичних конструкций у невласних Тм денотативних значенных | з додатковимй конотац}ями. Одним з видтв транспозиц!.? синтаксично? структури с антифразис, протиставлення змтсту. BiO 3MicTOBf перем|нного речення, яке стало основою для ви-никнення uieТ ВФО ü>as ist der Kechtel- А крашого н|чого не знай-шлось?). Ще одним проявои транспоэицИ е ряд оинтаксичних конструкций, як! при певному лексйчному на'Повненнт здатнх виражати емоцН. До них належить N ist ft . У ц{й конструкцх! позицт! К можуть зай-мати будь-як{ 1менники Эа одним виклвчениям: це не повинне бути одне й те ж слово, осМлькй безглуздо пояснювати поняття через сане себе. 1 тому при заповненнт позицтй одним i тим же словом втд-буваеться транспозиц}я nfef синтаксичноТ конструкц'У, яка стае ви-разником eMOuia в 'залежиосif втд лексичного наповнення (.vorbei ist vorbei! - Bio пройгало, те пройтло.). Аналогично в{дбулася транспозиция {нших KOHCTpyKHi«! N und Adj., diese (r,s) N, auott ein(e) S, N noch mal , das/es ist zum Inf. .Транспозиц}я оинтаксичних структур створпе експресивн*ст£>, а лек; !чне наповнення, яке закр^плю-ет'ься за конструкцией, виражае емотивн1сть. Семантичнт змзни лексем при заповненЙ! ними позиц{й N полягапть у вздход! на задней план прёдметно-лог|чних сем i виступт на пёрший план емотивност{,.

На процес стабШзацП фрази впливають таком эовн?шн1 по в!д-ношенни до мови фактори: под}?, якт з{грали певну роль в }сторИ Нх.ме.ччини, змена пол^ичних .та державних д^яч^в, полководцев, про-мислове виробництво, мйсливство, рибалка, торгтвтя, наука, культура, мистецтво, судочинство, втйськова справа, релхг{я, церковнт обряди, народиi традицИ, життя тварин, жести, сшети лт.тератур-них гвортв та.-:н.-Для'форгування" зм}сту емотивних В?0, як! виникли п{д впливом цих факторов, важливими е не стельки певн} факти, ск}льки 'емогивн0-оц1нне вздношеиня до них, шо склалося у народ:.

■ . Загаль'ним для scjx механ1.зм{в фразотвору е обов"язкове про-ходження прототипами В$0.стадЛ-потенцзйно! Фразеологгчност}.

•Особливии шляхом поповнення складу В§0 е. зап.озичёння цих оди-ниць з. imrnx мов; Запрзичення В1др}зняються Втд фразотвору тим,. що у мову-рециЩент переноситься готов! знаки, яМ'пройшли процес

формування у мовг-донорг. % nt дтримувмо точку эору тих мигтспв, gsi ввахйвть запоаичення i кальку ведня piaHHM« процосами (Й.П.бф-реирв), i мднооимо останн^ до вторичного фрааотворчого провесу, Ос об л и Biстр запозичень BIO о перенесения у Н1мецьку мову не Tiльки форми, але й повно!.семантично! "парадигми, до особливо на-очно спостерт гаеться на прикладт одиниць, якт були. запозиченг недавно <Oh, lalal, Off Heitel, O.X.J).

. МеХан* эми вторинаого ^разотворчого процесу в .залежностт вг д актирност{ - форми та зм'сту прдтлявться на аеи^нт'ичн'г ( активнтсть змт сту на фен! пасивно!, форми), структурно С дктивнгсть форми на . фон}'пасивйого зм*сту), -структурно-семантичн* (активними f t зм' от, t форма).. . ■

До.семантичних ¿лях? в вторинного фразствору належать: метонт -м! чний зсув значения ¡гд емотивно! onf нки суб"<".кта до емртивно! оценки ситуац?? (Da liegt der Hase im JPfefter11,Ось. здаходиться не-цасний у пасгц} t нтчим йому допомогти, 2.0сь в чому кортнь/зла, ось в чому суть), пераосмислбакя ча,сткрво переосмислених звороттв; (Ausgezeichnet Bananen) --1-.Ausgerechnet 4as; 2.Auaruf des Unmuts), роаииреннл/значения полягае у збгльшенн} кглькост1 емоц{й, якг ви-ражае В$0 > KuchenI - к:нець XIX ст,.- Spöttische Verneinung, Verweigerung» оучасн!'ОЛОВНИКН - Augdruck der Ablehnung, Verneinung, des Mißfallene oder des fippttee) , звуження значения'полягап у змен-шенк} ктлькорт} емоцгй, як! виражаютьея BJO Gimmel und Hölle l -КТНвЦЬ XIX ctV Ausruf der Bewunderung, des fernes, der Wut . , cy-4acai словники - Ausruf des Zornes , зитна оцгнки з позитивно! на негативну t навпаки (Pas ist ein Hammerl - I.Bas ist eine großartige Sache, 3 »Das is.t unerhört-) ;; змт на' ;рункц1онально-стилгс-TH4HDl. лриналежностт (Pen Teufel auch! початок XIX ст.- Aua ruf der Verwunderung ^ ручаснг словники - Fluch ), затомноцня вих*Д-Hoi образнратг (Ab nach Kas^eiT- № д час втйни п!вггчноамернхан-ських штатов'за* незалежи!сть м. Кассель було. 3<St рним пунктом рекрут! в, проданих князями А.нглт I.. 3 плином часу' цей ;3акт став забу- . ватися, i: сучаснт словники приводить етимолoriu цього виразу), послабления експресивноот! виступав причиной переходу .емотивно-оц* в-, них В$0 до формул соци ального етикету (Glück auf I - Veralteter Er-ouj|terung'sxuf} Gruß bei. Bergleuten ), птдейлання -експресивност!, • .навпаки, приводить .до; переходу формул соцтального етикету до емо-тивно-оц^ниях BIO, Wahl zeit I - i. ¿орма прий* таиня. п+.д час обтду, 2. Вигу к подиву. .'•■'.'

• . ' ' Ч

Внаолгдок розвитку абстракцт1 значения деяких В$0 можуть на-ближатися, втдбувагться конвергенцтя цих одиниць, що г причиной вйнйкнення pt зноструктурних синонтм;в.

- Структурно шляхи вгоринноЬо фразотвору лолягають у зам!н{ мгс-цеположення компонентов у |>pa3f(Belf Gо'-1;!/ Gott helfel), грама-тичних модификациях компоненттв (Seht dal?8ieh dal ), субституцН службових частйн мови (Wurst wider Wurst 1< Wurst um Wurstl).

Процес переходу в'д вираження формою одного змтсту до виражен-ня {ншого, як { вираження змтсту в'д одн^я! форми до тнйоТ, характеризуйся наявн'-стю дектлькох значень, ио виражаються одн^ю формою, або дектлькох форм.якт йиражавть одне значения.

Структурно-семантачн{ механ{зми вторинного фразотвору подтля-пться на субституцию значущих частин мови, скорочення'та поширення структури базового фразеологизму.

Субституция полягав у замтнг одного, дек{лькох або ветх компонентов В$0 функцтопально схожими елементами. В залежноси в1д к'глъ-коетт компонентов, що замтняються, субституцтя буваг. мтнгмал.ьною, по-мгрною та максимальною. Замгна. вгдбуваеться на базг синонгMiI, ви-дово* сптввтднесеностг, похгдноетт, звуково! подтбноетт компонентгв, «¡дноси граматичних функцтй. Разом э деякими лексичними компонентами може замгнятись також синтаксична структура речення (ist Saul unter den.Propheten? Wie kommt Saul unter die Propheten?). За Д0-помогою субститущ! в{дбу ваяться асимтляцгя запозиЧених В$0 (Alles iacta estl > Die Würfel sind gefallen!), явища дисфемгзац{I (Halte den Mundl> Hslt's Haull) та евфемтзацтI (Das ist а11ев ßcheißs / ScheibeI)( поновлення образностг шляхом зам1ни архаТз-мгв сучагними словами та конструкциями (Das ist erstunken und erlogen! Das ist gestunken und gelogen!). За ДОПОМОГОЮ субституцт I можуть. створюватись1 одноструктурн? антон^ми (in.Gottes Namen! -згода, яка да^ться охоче; jn Teufels Namen 1 " зг°Да> яка чань-ся неохоче). В}.дм;нн*сть семантики вихтдних та похтдних В$0 заложить втд конотац^Т одиниць, що- замтняються. ■

Скорочення структури ба^ових ВЮ втдбуваться шляхом ¡>разеоло-ггчного ел:псиса, абревгацгУта перерозкладу. В50 може тдлягати елтптуванню, коли вона традиц^йна i популярна серед нос:?в мови. На В'дм*ну в*д , редуцтювання не вст. компонента базово! В$0 niдляга-ють скороченню: щколи не опускайться семантич;.ий стрижень, ,який акумулюе в собт значения Bci^r одиницг. Семантичним стрижнем ВФО виступае тменник (Halte die Presse!> Fresse!).Eniптуванням базових

а

Б§0 досяга^ться зб!льшення експресивност! пох!дних рдиниць. Ско-' роченням грубих ол*в змхнюеться фу'нкщональнр-стилтстична налей- ' н!сть похтдних- üiO у п'ортвняян! з базовими.

...Ihsihm видом окорочення структура баэовот В/О е п перероз-клад. На в:днт ну в:д фразводort чного ел!псиса i стрижньрвий компонент,'!' !нтенсиф*кдтрр починавть самост!#но функцтрнувати як си-нон!ми. Перерозоад. В§0 в!,дбуваеться. у тих вияадках,. крлй i 1нтен-сиф!катор, г стряжньовий компонент входягь до складу гнших i0 i мають дейку семант.ичну автонрм! ю В результат! переррзоаду. части-ни фразеолог! ?му одеркуют.ь значения, яке не булв 1и властиве у Вт льному щиваннК 2ЧГ Hölle verda®tatl > . Zur Hölle I , Verdammt 1).

Абревгацгя структура баэовр! BIO полягае.у називанн! початко-вих л!тер сл!в. ВаЬдякицьСмумехантамузбтльшугпся бкспресив-н!оть похтдних Bi>0 та зашиться ix функцтЬналь»о-стид!стичне за-барвдёння 1< Machen wirl).

V Попщрення структур« базово! В?0 е. иайбгльв продуктивном меха-н! амом вториняого фразотвору. й заяездост! втд'мгсця поаирення ба-. зово.1 В$0 вид! ляю,ть постпозитивн!, тнтэрпозитивн! та препозитивна поширввачт. Постпозитивнг поширввач; рт знрманттнт' за cuoiM характером: вони ложут.ь в'днРсйтись до одного тематичнрго ряду з стриж-, ньовим компонентом базово! В$0, (Au Baoke'l> Au Вдске, mein Zahnt), створввати 3 ним ритмо-римову рдн'сть (Heins Gütel > Meine Güte, eo viel Bqnböna in der tüte I), мати форму звернейня до левно! особи (■uenk.atel> Uenteste» Frieda!), 1нтерлозитивними повирювача-. ми виотупають найчаё.тгив; Модальн! частки (6ieh /mal einer/ anl), ртдше - прикметрки (Das ist der /glatte, reine/ MordI). Зигуки e препозитивн! поиирювач! BJÖ (Meine Gütel > Ach du meine Gutel). Поширення впливас на Птдвищ'ення експресивн;остт прх,!дного фраэеоло-ггзму. Специфика у творения Bf 0 полягае в характер!, лошйрювачг'в та способ: ix переосмысления. ' */

^разеолог! чн.ов контам!наЦгею .називавть рхрещування в одному виразг двох чи к! лькох ^разеолог! змт в, тобто базою для утворення $0 с не один, а декглька фразеолоНзмтв. Контамгнацтя В®0.в!дбу-ваетьоя внасл!док ix. семантичноТ. блиэькост!,' формально! •схожос-, тт, а такок без будь-яко!: схожостт. 1снуе два види контам!нац!1 В$0. Перший полягае у'сполученн! фразёологгзм!в без змтн 1хньо1 с т ру к ту ри, „ н айч а с т i шео д н о с л!в Ш1 х ВЗО (Himmel 1+ Herrgott 1+ Bak-ramentl>HimmelherrgQttaalcramentl),:jt.Hn,HM.ВИДОм контамтнац!I о поширення структурй одного фразе.олоН зма частиною тншого, або замг-

нов компонента чи дектлькох компонентов словами однтеУ чи дектлькох В50 (Das setzt allem die Krone aüfl Das schlägt dem PaS den Boden auäl Das achlägt de® Faß die Krone aus! Das setzt dem Paß die Krone Auf!) Значения B$0, що виникли внасл}дох кон-тдМгнацгУ, може походати в}д одн}е! з балових В$0, а може бути зовотм новим. В результата контам'нацг! в{дбуваеться птдвищення. експресйвност} лохтдних одийиць, цьому сприяе також ктлькхсний фактор - поеднання р}зних за значениям та формо» ЗФО.

№0 можуть' виникатй "на Тему" }ниих $0, тобто Ix мотивац}еп виступав лише семантика базово! $0 (J-m blauen Dunst vormachen das raucht 1). у наведеному приклад} мотивацхя похтдно! одиницг ос- ' нована на т.ематичнгй спгввгднесеност} дгсслова rauchen та гмен-ника Dunst.

Особлив! сть ¿разеолог'тчио! системи полдгае у можливост! по-повиювати не тгльки саму себе, але я збагачувати лекоичний склад, що'в доказом наявност} зв"язку м{* ними. Лексикал1зац1Я BS0 в:д-буваеться вкаслтдок вэаямодЯ сгруктурних та семантичних факторов. До структурних вгдносять аглютинац{ю компонентов, яка може супроводжуватись синкопою чи апокопою (О Jesus domlnel О Jeminel ojeninel ). До семантичних змгк належать: послабления образность експресйвност:, перенесения значения. На ochobi В50 виникаить вигуки,. частки, прислгвники, прик!...:тники, дгеслова, гменники. Де-якг з них утворюються•за допомогою aioBOfBop4Hx засоб^в (Herrgottl herrgöttlich ■ )• При аглютинац} I компонент}в Б$0 в}дбува^ г ' еться розв"язання протерт ччя мтк 1гл1снтств фразеолоНчного значения та нар; знооформлен1ств форми.

Птд ел1м"1нацтвю ВФО ми розумгпмо процее Гх виходу з .вжитку та результат цього процесу. Причини елгмтнац?У В§0 носять як екстра-, так. i тятралтнгв'стичний характер. До з.овн^шнъомовиих фактортв належить втрата реал{й. Реалгя, що викликала до життя В$0, зникас, забуваеться, разом з цим поступово виходить з вжит-ку i фразеолоГг ЗМ ( Venn Schwedenkönig wiederkommt i _ Ця Б§0 ви-никла у зв"язку з полями Гричцятилттньо! вхйии г участю в Н1Й шведських в{йськ пгд командувакням. короля,.-3 плином часу цх по-дЯ .стали -Забуватись, i на баз} ЦТ ei' ВФО винйкла нова (.Wenn Schneekönig kommt J а базова-одиниця елгмтнувалась). 1ншим екстрал1нгв}стичним фактором ел}м}нац!1 запозйчених д$0 с пуризм. Б}лыйсть 350 ihiaoMoBHoro походження, втдмгченмх у словниках початку XIX ст., втдсутня .у словниках, <цо булй видат у ктнц}

-XIX от. та В 61ЛЬШ ni знх часи (. Ad a:rmal > quae, qualia, qanta? ). Елгм1нац1я BíO можо бути наслгдкрм'д!т внутришньомовних факторов, . появою б{льш експресивних синонтмт®,. i, як наел! док, час tí вин. вживаниям цих одиниць. Так, на початку XXX ст., була зафгксована BíO Da а ist'Jammer' und Beilade í яка стала Öaäon для ®s ■ ist ein ¿ammerJ • . У су.часних'словника* '^тксуяться тгльки походка одиниця, а базовий. фразеологизм вийшоа'з вжитку.. Процес стар}н-ня та ел}м!нац1? В$0 в}дбува^т!>ся поступово. У словниках ui рдини-ut мавть прим;тки "зазтар'в&юча",' "застарело".

i Аналг з досд*джуваного'матерталу показав, що розвиток'П'дсис-теми BÍ0 мая комплексной характер,, що по^днур в собг як ряд за- '. гальнрмовних та 'заГальнофразеолог1чнйх тенденцтй i нехант змг в 3Mtн, так í мая ряд специфГчних рис.

Проводене доел' дкения не прзтендуг, на вичерпне 'виргаення ' проблем, що в ньому рсзглядааться, мооивий. б'*лыв детальная ана-JtíS цих одиниць з позиций, вгдмпших втд тих, «о aanjionoHCsaHÍ в . робот!. ■ ' •-. ' ' .

Ооновнг положения дисергацт У знай шли втдображення в таких аублткащях;

__i-, Форма как см.асдообразурйий фактор I на материал?- междомет-

вых фразеологизмов немецкого языка/ // Основные направления научг ных исследований в педвузе: Тезисы докладов и' сообщений ..конференции по итогам научной работы кафедр -за. 19?Г год.--Горловка,1992.-С. 118- 120.. \ "i. - '■

2« Этрата реал}й один is шляхт в творения вигукових ^разео-aorf чних одиниць нт мецько? .мови // Реал{ защ я мовних одиниць грд-матичноТ та лексико-^разеологтчно? систем германськнх та роман-ських мов; Тези конференция 25-26 бер'езня 1992 року.- Ки!в( . 1992.- С. 101 -104. ;

3. Осрбливост-í вигукових. ¿разерлог! чних одиниць у процес.г комунткаЦ11 Сна- матер1 ал1 нтмецько? .мови), // Проблемы языков . для- специальных целей , научной и профессиональной, коммуникации Тезиса докладов международной научной конкуренции.- Киёв, 1992.-

с. 246 -248. : - '

4. Вплив з овн г щиьомовнп фактор! в на развиток вигукових фразеолог{зм1в та ochobhíмохангзми íx лёксихадизаци: На ма-тер!ал{ нхмецькоГ мови. - КяГв,: 1993.- 8 с. - Деп. а ЩТБ Ук-ратни 28.10.93, Ä2145 - Ук'S3. / '