автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Милиция Украины в 1945-1953 гг.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Милиция Украины в 1945-1953 гг."

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Лагоша Микола Миколайович

1.,,.. і

УДК

МІЛІЦІЯ УКРАЇНИ В 1945-1953 рр.

07.00.cj)- історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Донецьк - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Донецькому державному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк)

Науковий керівник - кандидат історичних наук, доцент

Михненко Анатолій Михайлович, доцент кафедри всесвітньої історії Донецького державного університету.

Офіційні опоненти:

- доктор історичних наук, професор

Кравченко Володимир Іванович, професор кафедри історії та українознавства Донецького інституту внутрішніх справ МВС України

- кандидат історичних наук, доцент

Рибалко В’ячеслав Антонович, доцент кафедри державно-правових дисциплін Донецького державного університету

Провідна установа - Інститут історії України НАН України (відділ сучасної історії України)

Захист відбудеться 0 ^ ГОдШіі на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 11.051.02 для захисту дисертацій в Донецькому державному університеті ( 83055, м. Донецьк, 55, вул. Університетська, 24, 2 корп., ауд. 32).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Донецького державного університету ( 83055, м.Донецьк, 55, вул. Університетська, 24).

Автореферат розісланий "/ьєтугу Іоой р

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

О.В.Крапівін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

пгуальність теми дослідження. У сучасних умовах боротьба зі злочинністю йшла за рамки національних кордонів і перетворилася в одну з найскладніших зблем, що стоять перед світовою спільнотою. Незважаючи на протидію звоохоронних органів, зокрема міліції, карній злочинності, що перешкоджає агресивним реформаторським процесам у суспільстві, кримінальна ситуація в раїні залишається складною.

Разом з тіш, в Україні накопичений значний досвід діяльності міліції з зрони громадського порядку і безпеки громадян в складних соціально-шомічних умовах. Особливим у діяльності міліції є період 1945-1953рр. Ці лявоєнні роки характеризувалися такими негативними соціальними явищами, економічні труднощі, масова міграція населення, доступність зброї, жебрацтво, гяча безпритульність, а також відбувалося стрімке зростання на цьому фоні шої злочинності, яка набувала загрозливого антидержавного характеру, рішальну роль в той час відіграли органи міліції, які вступили в ¡компромісну боротьбу зі злочинністю, сприяючи забезпеченню соціальної ібільності та створенню умов подальшого розвитку суспільства.

Окремі негативні соціальні явища післявоєнного часу притаманні й для іасного суспільства. Тому вивчення історичного досвіду діяльності міліції в лявоєнний період сприятиме сьогодні ефективній роботі правоохоронних ганів, їхній успішній боротьбі зі злочинністю, забезпеченню суспільного рядку безпеки населення. Крім того, найважливішим соціальним інструментом ілізації завдань, що сформульовані в указі Президента України від 21 липня 94 р. “Про невідкладні заходи щодо посилеїшя боротьби зі злочинністю”, товною силою рішучого наступу на злочинність є міліція1.

Необхідність наукового аналізу визначеної теми зумовлена також відсутністю історіографії спеціальної роботи, в якій би висвітлювалася діяльність та ігальїповався досвід боротьби органів української міліції зі злочіпшістю в цей оричний період.

Обраний напрямок дослідження пов’язаний з науково-дослідною роботою, / здійснює колектив співробітників Донецького інституту внутрішніх справ дно з програмою основних напрямків фундаментальних і прикладних сліджень у навчальних закладах МВС України на період з 1995 до 2000 року юграма затверджена Колегією МВС України 28 лютого 1995р.).

Об'єктом дисертаційного дослідження є діяльність міліції України в лявоєнний період 1945-1953 рр.

лос України. - 1994. - 23 липня

Предметом дослідження є структура, особовий склад, основні напрями і характерні особливості діяльності міліції у боротьбі зі злочинністю, забезпеченій громадського порядку та безпеки громадян в умовах подальшого посилення тоталітарного режиму в післявоєнні роки.

Хронологічні рамки охоплюють період 1945-1953 рр. Ці післявоєнні роки в економічному житті суспільства характеризувалися відновленням зруйнованого народного господарства, крім того, в 1946-1947рр. східні та південні регіони України охопив голод. У соціально-політичному житті відбувалося підсилення репресивних заходів, спрямованих на зміцнення тоталітарної системи. В аналізований період велася боротьба ОУН-УПА проти радянської влади. 1953 рік

- рік смерті Сталіна, що поклав початок змін у внутрішньополітичному житті суспільства.

Географічні межі дослідження охоплюють всю територію України, за винятком Криму, що не входив тоді до складу УРСР.

Мста дослідження полягас в тому, щоб на основі всебічного вивчення наукової літератури, архівних документів, інших джерел розкрити й узагальнити історичний досвід діяльності міліції України в післявоєнний період, визначивши характер і особливості організації охорони суспільного порядку, забезпечення безпеки громадян та боротьби з кримінальною злочинністю в умовах післявоєнного часу.

Для досягнення поставленої мсти передбачається розв’язати такі завдання:

- проаналізувати стан наукової розробки та джерельну базу проблеми;

- дослідити структуру, чисельність, соціальний, національний та партійний склад органів міліції, їхню професійну підготовку;

- визначити роль і значення міліції в боротьбі з кримінальною злочинністю у захисті державної й особистої власності громадян від злочшшт посягань, у охороні громадського порядку, безпеці населення, ліквідаці дитячої безпритульності й бездоглядності, жебрацтва, у забезпеченні умот функціонування та розвитку суспільного життя в післявоєнний період;

- сформулювати певні практичні рекомендації, грунтуючись на результата? дослідження щодо використання історичного досвіду при організаці діяльності органів міліції, навчанні й вихованні особового складу органії внутрішніх справ у сучасних умовах.

Методологічну основу дисертації складають формаційний та цивілізацішші підходи. У дослідженні автор спирався на вимоги принципу об'єктивності ті історизму.

Важливу роль також відіграли порівняльно-історичний, статистичний ретроспективний і системний методи. Застосування цих наукових принципів методів дало можливість досліджувати тему і досягнути поставленої мети.

з

Наукова новизна дослідження визначається цілісним пошуковим підходом теми, новизною джерельної бази, а також постановкою і вивченням значного ла конкретних питань, які раніше не розглядалися на дисертаційному рівні. У боті здійснюється спроба комплексного дослідження діяльності міліції в ;лявоєнний період. Вивчаються особливості організаційної структури міліції, зень професійної підготовки співробітників, з'ясовуються джерела мплектування кадрами, стан законності та дисципліни серед особового складу ганів міліції. Досліджується діяльність служб з ліквідації карної злочинності, з орони громадського порядку і забезпечення безпеки населення.

Автор вводить у науковий обіг невідомі документи, що дозволяє нкретизувати певні положення, по-новому всебічно охарактеризувати проблеми, з досліджуються.

Фактичне значення роботи полягає в тому, що в сучасних умовах реорганізації ганів міліції, зростання їхньої ролі в забезпеченні правопорядку і громадської зпеки є доцільним використаїгая узагальненого в дослідженні досвіду для їготовки міліції до дій в умовах складної кримінальної ситуації. Положення, сновки і рекомендації, сформульовані в дослідженні, можуть бути враховані в вчально-виховному процесі в системі навчальних закладів МВС України, зультати дослідження можуть застосовуватися у викладанні курсу історії сраїни, для підготовки теоретичних праць, навчальних посібників історичного раюгеру, а також у виховній роботі зі співробітниками органів внутрішніх справ, зультати роботи можна використовувати в практичній діяльності міліції з орони громадського порядку, при розробці нормативних документів, що гламеїггують діяльність міліції, та в пропаганді досвіду найбільш ефективних ірм боротьби зі злочинністю.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися засіданнях кафедри історії України Донецького державного університету, федр історії України та українознавства, соціально-гуманітарних дисциплін шецького інституту внутрішніх справ МВС України. Основні положення і сновки викладалися на міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми віти” (Донецьк, 1999р.), на науковій конференції професорсько-викладацького ладу ДонДУ в 1999р., на науково-практичній конференції в Донецькому ітитуті внутрішніх справ у 1998р., а також на навчально-методичних заняттях в равлінні боротьби з організованою злочинністю в Донецькій області.

СТРУКТУРА І ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків (з 22 Злицями), списку використаних джерел та літератури.

У вступі обгрунтована актуальність дослідження, визначено його об'єкт предмет, хронологічні та географічні межі, мету і завдання, методологічну основ} вказана наукова новизна та практичне значення дисертації.

У першому розділі “Стан наукової розробки проблеми, її джерельна база т методологія дослідження”, подається характеристика історіографічних т джерельних засад, визначена методологічна основа дисертаційного дослідженні В історіографії діяльності міліції України в післявоєнний період можна виділит наступні періоди: 1) з другої половини 50-х рр. до другої половини 70-х рр.; 2) другої половини 70-х рр. по 80-ті роки; 3) 90-ті роки.

У другій половині 50-х років зростає інтерес учених до діяльності міліці Цьому сприяло відкриття доступу дослідникам до окремих архівних матеріалів, також можливість їхнього опублікування. У цей період видано ряд праць і статей, що висвітлюють історичний шлях радянської міліції. Серед ни виділяється робота “Из истории милиции Советской Украины”, за редакціє] П.П.Михайленка2. В ній розглядається діяльність української міліції з 1918 п 1964 рр. У розділі “Милиция Советской Украины в период восстановления развития социалистического народного хозяйства (1945-1953 годы' розкриваються завдання, поставлені партією перед органами міліції, з’ясован вплив партії на діяльність міліції. Висвітлюється проблема підбору, навчання виховання співробітників міліції. Розкривається діяльність відділів боротьби крадіжками соціалістичної власності та спекуляцією, кримінального розшук; зовнішньої служби та інших підрозділів міліції. Значення цієї роботи полягає тому, що вона започаткувала висвітлення історичного шляху міліції України виконала важливе завдання щодо виховання робітників міліції на засадах традиці нещадної боротьби зі злочинністю, вірному служінню своєму народові.

Проблему адміністративної боротьби з дрібним хуліганством і пиятцтвом і досвіді роботи міліції України розглядає в своїй праці А.П.Клюшниченко3.

Значне місце в розвитку історичної науки і, особливо в справі висвітлені діяльності органів міліції за 60 років, посідає праця, надрукована у 1977 році “История советской милиции” в двох томах4. У розділі “Советская милиция период восстановления и развития социалистического народного хозяйства послевоенные годы (1945-1952 гг.)” розглядаються кадри і структура міліці робота з ліквідації наслідків війни і охорони громадського порядку. Однак, в ці праці розкриваються лише деякі аспекти діяльності міліції України.

2 Из истории милиции Советской Украины. Ю. В. Алекса ид ров, Б.А.Воронин, М.АХельфакг и др. / Под ре П.П.Михайлснко.- К., 1965. - 399 с.

3 Клюшниченко А.П. Административная борьба с мелким хулиганством и злостным пьянством. Из опыта рабо-органов милиции Украинской ССР. - К.: Ред.-изд.отд. при МООП УССР, 1967. - 151 с.

4 История Советской милиции / Под ред. А.А.Щолокова- В 2 Т.-М : Акад. МВД СССР, 1977.-338с.

Біласом вперше досліджується проблема виникнення, формування та сті органів міліції в Західній Україні5. Ним грунтовно проаналізована ра органів НКВС і, закрема, міліції, їх становлення і розвиток в контексті но-політичних подій в регіоні. Однак дослідження діяльності міліції ї, проведені І.Г.Біласом, обмежуються 1945 роком. Велике значення для ія діяльності міліції мають результати досліджень, проведені мченком, А.С.Чайковским, М.І.Єропкіним, І.І.Карпцем та рядом інших6, іубліковані в разглянутий період праці мали важливе значення у справі іення історичного минулого міліції України, проте її діяльність у ієнні роки спеціального висвітлення не знайшла.

¡абияку роль в історіогріфії діяльності міліції відіграла праця “Советская га: история и современность 1917-1987”7, видана в 1987 році. В розділі ская милиция в период упрочения и развития социализма 1936-1987гг.” дається розвиток структури, форм і засобів роботи радянської міліції в 1945В цьому же році була опубліковано роботу Р.С.Мулукасва і А.Я.Малигина ская милиция: этапы развития” та ін.8 Однак в цих роботах діяльність ;ької міліції в післявоєнний період висвітлюють лише частково, ісувашпо причин і умов, що сприяють злочинності неповнолітніх, шостей діяльності дитячих кімнат міліції як органів спеціальної іактики правопорушень присвячені дослідження З.Я.Індрикова, макова, Н.М.Гуськова, С.Н.Савинкова9

роблеми вдосконалення організаційних структур і системи управління в внутрішніх справ досліджували Р.С.Мулукаєв, і М.І.Сухарев10.

80-і роки широко висвітлюється проблема участі населення в охороні цського порядку, розвитку форм спільної діяльності з міліцією в цій

И.Г. Органы советской милиции западных областей Украинской ССР в 1939-1945 гг. Органгаационно-

е аспекты становления и деятельности. - Львов, 1987. -369с.

4ко А П. Милиция Советской Украины на защите народного достояния, охране общественного порядка и в : преступностью в годы Великой Отечественной войны (1941-1945 гг): Учебное пособие - К.: ДСП, 1987. кии АС. Боевая деятельность воинов-чекистов на территории Украинской ССР (июнь 1941- ноябрь 1942 тореф.дисс....канд ист. наук. - К, 1983.; Карпец И.И. Деятельность местных советов по укреплению енного порядка - М, 1966. - 120 с.; Скилягин А.Т. Советская милиция в период строительства развитого зма- 1945-1958 гг. - Л.; ВПУ МВД СССР, 1976.-285 с. кая милиция, история и современность (1917-1987). -М., 1987. -250 с.

аев Р С , Малыгин А Я. Советская милиция: этапы развития -М..Акад МВД СССР, 1985.- 149 с. сов З.Я. Организация и деятельность детских комнат милиции как органов специальной профилактики рушений несовершеннолетних ( 1935-1977 гг.)- Автореф. дисс .. кандюрид.наук Т., 1981. - 20 с.; Ермаков гськов Н.М., Савинков H.H. Причины и условия, способствующие преступности несовершеннолетних.- М,

65с.

каев Р.С Развитие системы управления органов внутренних дел СССР. - М.: Акад. МВД СССР, 1979. -осарев В.Ф. Проблемы совершенствования организационных структур органов внутренних дел. - М., 1985. -

справі11. Поширюється спектр досліджень у галузі діяльності міліції, а також процесів, що відбуваються в самій системі МВС. З'являються роботи, темою яких є зміцнення законності в органах МВС12.

Однак варто вказати, що в цей період діяльність міліції насамперед досліджується з позиції офіційної ідеології, в більшості робіт відсутній критичний, об'єктивний аналіз її діяльності, не висвітлюються зовсім недоліки.

У 90-х роках тема діяльності органів міліції набула особливої уваги серед вчених істориків і юристів. Друкуються роботи авторів, що на основі раніше секретних архівних документів критично розглядають діяльність НКВС, МВС та органів міліції, їх роль в умовах тоталітарної сталінської системи. Серед таких праць особливе місце посідає робота І.Г.Біласа “Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953 рр.” (в 2-х книгах)13. Досліджуючи діяльність НКВС, МВС, автор вшіачає місце і роль міліції як структурного підрозділу цих відомств. Вказується, що органи державної безпеки вмішувалися у сферу, що входила до компетенції органів міліції. Існувала практика відлучення міліції від справ - як оперативних так і карних - зусілля міліції часто спрямовувалися на разкриття і розслідування незначних злочинів, що позбовляло можливосте підвищення професійної кваліфікації працівників міліції.

Політико-правовий аналіз діяльності міліції в західних областях України в 1945-1950 рр. проводить у дисертаційному дослідженні М.Ф.Поліковський14. Проблемі правових основ становлення, організації та діяльності української міліції присвячує свою працю А.П.Тимченко15. Темі прав людини у державі та ролі міліції у використанні прав і свобод громадян присвячують свої дослідження В.М.Пежов, В.С.Шилінгов16.

У 90-х роках опублікована велика кількість робіт зарубіжних авторів (Дж.Боффа, М.Джілас та ін.)17. Вони не ставили за мету висвітлити діяльність міліції в період сталінщини, але в окремих випадках порушують питання

u Участие трудящихся в охране общественного порядка. Труды академии МВД СССР. - М.: Акад. МВД СССР, 1986. - 147 с.; Мулукаев P.C. Развитие форм участия трудящихся в охране общественного порядка. - М.: Акад. МВД СССР, 197S. -52 с.

12 Неверов JI.H Политико-воспитательная работа по укреплению социалистической законности в деятельности милиции. Материалы к лекции. - М., 1971 - 20 с.

13 Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953 : Соціально-політичний та і crop ико- правовий атліз: У 2 кн. - K.: Либідь- Військо України, 1994.

14 ГІаліковський М.Ф. Міліція західних областей України в 1945-1950 рр. (політико-правовий аналіз діяльності).: Автореф діс.... канд юрід.наук. : 12.00.01 /Ун.-т внутрішніх справ України. -X., 1995. -21 с.

15 А.П. Тимченко Правовые основы организации и деятельности милиции Украины. Учебное пособие. - Луганск: РИОЛИВД, 1998.

1в Пежов В.Н. Деятельность милиции в механизме реализации прав и свобод граждан Дисс. ... канд юрид шук: 12.0001. - Одесса, 1992.; Шилингов B.C. Гуманистические основы деятельности милиции: Автореф. дисс .... канд.юрид.наух: 12.00.01. - АН Украины. -К., 1992 - 20с.

17 Боффа Дж. История Советского Союза" Пер. с итал. - М.: Междунар. отношения, 1990.; Джилас М Лице тоталитаризма’ Пер. с сербск -хорв. - М., 1992

(іяльностї правоохоронних органів періоду 40-50-х років. Позитивним аспектом южна вважати здійснений ними опис загальної політичної і економічної ситуації і СРСР та в Україні. Діяльність же органів міліції в зазначених роботах та в юботах інших іноземних авторів уявляється нам однобічною. Так, у читача формується думка, що, крім репресій, НКВС, МВС разом з міліцією не зикопували жодних інших функцій, таких як боротьба з кримінальною ілочшшістю, охорона правопорядку та інших.

Показовим є те, що в 90-х роках у зв'язку з доступом до раніше секретних документів, а також з відсутністю ідеологічного пресу у дослідників з'явилася можливість заповнювати “білі плями” в історії міліції. У цих умовах проблема об'єктивного підходу в дослідженні діяльності міліції, особливо в складні, суперечливі історичні періоди, яким є 1945-1953рр., залишається актуальною, крім того, діяльність міліції України в ці роки, як показує аналіз літератури, істориками спеціально не досліджувалася.

Джерельну базу дисертації становить різноманітний комплекс опублікованих та архівних джерел.

Основну групу джерел при підготовці дисертації склали документи з фондів: Центрального державного архіву громадських об’єднань України (ЦДАГОУ); Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України (ЦДАВОВ); Архіву управління оперативної інформації МВС України (АУОІ МВС); Державних архівів Донецької, Луганської, Чернігівської областей; Архівів оперативної інформації УМВД Донецької, Львівської, Луганської, Чернігівської областей. Всього досліджено 18 фондів, що містять різноманітні відомості про діяльність міліції України в післявоєнний період.

Багато архівних матеріалів про діяльність міліції в досліджуваний період, зберігається в ЦДАГОУ (ф. 1;2.). Здебільшого це стенограми апаратних нарад начальників УМВС та їхніх заступників з міліції, доповідні записки, довідки, спецдонесешм управлінь та відділів ЦК КП(б)У, міністерств внутрішніх справ та державного контролю УРСР, органів суду, прокуратури про стан боротьби з кримінальною злочинністю та заходи з її ліквідації. Привертають увагу документи, що розкривають систему боротьби органів НКВС, МВС, МДБ з ОУН-УПА. З секретної постанови Ради Міністрів СРСР від 28 січня 1947р. та спільних наказів МВС та МДБ з'ясовується, що боротьба з національним рухом в Україні була передана у виняткову компетенцію органів держбезпеки (ф. 1., оп. 75 спр. 119., арк. 57.). В ЦДАВОВ (фонд 2.) вміщене листування з обласними, міськими та районними організаціями з питань: боротьби зі спекуляцією і крадіжами товарно-матеріальних цінностей; працевлаштування бездоглядних дітей та підлітків; порушення законності службовими особами та інше.

У Державних архівах Донецької, Луганської, Чернігівської областей досліджувалися фонди первинних партійних організацій міліції УМВС і обласнії? комітетів компартії України. В цих фондах знаходяться протоколи засідань бюро партійних зборів, на яких обговорювалися питання боротьби з кримінальнок злочинністю, доповідні записки, інформація про роботу з підбору комуністів т£ комсомольців для роботи в органах міліції та інше.

В АУОІ МВС України (фонди 3;4;18;53;46) зберігаються: стенограми нар а; начальників УМВС областей і заступників по міліції; інформації в Раду Міністри УРСР і в МВС СРСР про ліквідацію злодійських груп; звіти про результати роботі органів МВС та міліції по боротьбі з кримінальною злочинністю в Україні доповіді про роботу відділів кадрів НКВС-МВС за 1945-1953рр.; матеріали нара; заступників начальників управлінь з кадрів; звітні документи; доповідні записки довідки та ін. У цих фондах є значна інформація про діяльність міліції в західню областях України. Встановлено, що в органах міліції цих областей, у січні 1947р. діяло всього 312 співробітників оперативного складу кримінального розшуку Західна Україна в досліджуваний період складалася з 206 адміністративнії) сільських районів. Так, боротьбу з кримінальною злочинністю вели в кожном; районі лише один співробітник кримінального розшуку та дільничні уповноважений - один на 3-5 сіл. (ф. З, оп. 1, спр. 84, арк. 54-56.). Фонди 18, 46 ті 53 складаються з документів директивного характеру - директив, наказів ті розпоряджень управління міліції МВС УРСР, колекцією статистичних звітів пр< стан кримінальної злочинності в республіці. В архівах оперативної інформаці УМВС Донецької, Львівської, Луганської, Чернігівської областеі використовувались фонди секретаріату УМВС областей, де знаходяться протоколи оперативних нарад начальників міських та районних відділень міліції оперативних робітників органів міліції, накази, розпорядження, протоколі партійних активів та ін.

За функціональним призначенням, формою зберігання та характероі інформації використані джерела можуть бути поділені на такі групи:

- партійні та державні документи, що носили обов'язковий і директивній характер та висловлювали офіційну точку зору комуністичної партії т; радянського уряду18;

18 КПСС в резолюциях и решениях съездов, конференций и пленумов ЦК (1898-1986) - 9-е изд., испр. и доп. - М 1985. - Т.8.; Комуністична партія України в резолюціях і рішеннях з’їздів, конференцій і пленумів ЦК: В 2 т. - К Политиздат Украины, 1976.—Т.2. 1941-1976.—1083с.; Директивы КПСС и Советского правительства п хозяйственным вопросам 1917-1957 г. Сборник документов. - М.: Госполитиздат, 1957. - 879 с. та ін.

- законодавчі акти, прийняті Верховною Радою СРСР та УРСР, збірки правових документів;19

- відомчі джерела- накази, директиви, розпорядження НКВС, МВС України в сфері боротьби з кримінальною злочинністю, що регулюють діяльність органів міліції, стенограми нарад, доповіді;

- статистичні звіти МВС України, УМВС областей про стан карної злочинності, про притягнених до кримінальної відповідальності осіб за віковим, соціальним і партійним складом, про зареєстровані і розкриті злочини відділами карною розшуку і боротьби з крадіжками соціалістичної власності, про розкриття злочинів за допомогою технічних засобів і інше20;

- матеріали періодичної преси: “Правда”, “Соціалістичний Донбас”, “На варті”, “На варті жовтня”, “Советская милиция”. Видання містять інформацію про роботу особового складу органів внутрішніх справ із забезпечення громадського порядку, безпеки населення та про боротьбу з кримінальною злочинністю;

- мемуарна література, що є вагомим джерелом, яка дозволяє відтворити атмосферу минулого, зрозуміти спонукальні мотиви діяльності окремій особистостей і соціальних прошарків21.

Використані джерела утворюють загальний комплекс знань, які дають змогу реалізувати поставлену мету й завдання дисертаційного дослідження.

У другому розділі “Структура та склад міліції України.” розглянуто організаційну структуру органів міліції, її трансформацію, основні напрямки діяльності, укомплектованість кадрами, їх якісний склад і ступінь професійної пдготовки, джерела комплектування та систему підготовки особового складу, з «вчено стан законності та дисципліни в органах міліції, з’ясовані основні іричини, що породжують порушення законності в діяльності органів внутрішніх шрав.

Встановлено, що трансформація структури органів міліції відбувалася ¡алежно від соціально-економічної та внуїрішньополітичної ситуації.

9 Восстановление Донбасса (1946-1950): Документы и материалы- / Рук.кол сост. И Ф.Курас. — К.: Политиздат /крайни, 1986. - 573 с ; Борьба с преступностью в Украинской ССР: В 2 т. - М : научно-исследовательский и >едакционно-издательский отдел Киевской высшей школы МООП СССР, 1967; Совместное постановление ЦК Ш/б/У и СНК Украины от 10 января 1946 г. “О мероприятиях по усилению борьбы с уголовной преступностью, 'креплению охраюл общественного порядка и органов милиции”; Постановление № 2822 Совета Министров Украинской ССР и ЦК КП/б/У от 30 августа 1952 г. “О мерах по дальнейшему улучшению работы торговых эрганизаций, усилению борьбы с злоупотреблениями и спекуляцией в г Киеве” та ін.

0 АУОІ МВС України. Колекція статистичних звітів про стан карної злочинності в Україні -Ф.53,оп.1, спр.362; Народное хозяйство СССР. Статистический сборник. -М., 1956.-С.123

*Строкач Т.А. Наш позивний - свобода. - К., 1975; Бажанов Б. Воспоминания бывшего секретаря Сталина. - М., 990; Бережков Ф. Рядом со Сталиным. - М.: Вагриус, 1998 ; Казакевич М. Милиция остается на посту. -Симферополь: Крым, 1968.

Кримінальний стан, який загострився у зв'язку з економічними труднощами й особливостями післявоєнного часу, вимагала реорганізації оперативних відділів карного розшуку. У липні 1946 року була реорганізована система управління карного розшуку, а в підрозділах карного розшуку посилювалася низова ланка, збільшилася чисельність кваліфікованих співробітників. У грудні 1947 року у зв'язку з економічними труднощами в країні стрімко зростала злочинність в економічній сфері. У цих умовах зазнають реорганізації відділи боротьби з розкраданням соціалістичної власності і спекуляцією (ОБХСС). Збільшується їх чисельність, з метою закріплення кадрів приймається рішеїшя, яке заборошє переміщення відповідальних співробітників служби БХСС без узгодження з відділом кадрів МВС СРСР.

У цей період, починаючи з 1947 року, в реорганізаційних процесах, що відбуваються в системі МВС, виявляється тенденція до мілітаризації органів міліції, їх жорсткої централізації. У серпні на особливе становище була переведена міліція 12 великих міст, у тому числі Києва, Одеси та ін. У 1947 році зі складу МВС до органів МДБ були передані відділи з боротьби з бандитизмом. У цьому ж році були утворені науково-технічні відділи і відділення, оснащені на ті часи сучасною й оперативною технікою. У лютому 1948 року створюється слідчий відділ у складі Головного управління міліції МВС СРСР та аналогічні відділи при республіканських і обласних УМВС. їх завданням ставав розгляд кримінальних справ, які порушувалися оперативними відділами міліції, що сприяло зміцненню законності в діяльності міліції.

У 1949 р. міліція була передана у відання Міністерства державної безпеки. Такий крок відповідав установці на зміцнення тоталітарного режиму в країні. У квітні цього ж року для посилення партійного контролю над органами міліції в міських і районних відділешіях міліції були введені посади заступників начальників цих органів з політичної частини. У 1950 році карний розшук був перетворений в карний “сиск”. Тоді ж скасовано зональний принцип керівництва місцевими органами розшуку як такий, що не виправдав себе, і введено лінійний (за видами злочинів). Міліція перебувала в складі МДБ до березня 1953 року. Аналіз діяльності підрозділів міліції в цей період дає підстави для висновку, що перебування органів міліції в системі МДБ практично не спричинило принципових змін у структурі й основних напрямах роботи. Міліція, будучи складовою частішою МВС, а потім МДБ, виконувала властиві їй завдання - ліквідації наслідків війни в сфері охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю, охорони державної власності, а також ліквідації дитячою безпритульності та бездоглядності.

Таким чином, розвиток організаційної структури й основні напрями їльності органів міліції в 1945-1953 рр. відповідали вимогам часу та інтересам спільства, сприяли забезпеченню громадського порядку і безпеки громадян.

З’ясовано, що органи міліції перебували в повній залежності і під постійним нтролем правлячої партії. Весь керівний склад органів міліції - від начальників аділів, їх заступників і вище - входили в номенклатуру територіальних партійних ганів. Партійні органи безпосередньо впливали на діяльність міліції. В органах ліції діяла партійно-політична й ідеологічна система, метою якої було >рмувашш політичної свідомості особового складу. Партійні органи також зпосередньо впливали на процес формувашія кадрів міліції.

Джерелами комплектування органів міліції були мобілізовані з рознарядки ртійних і радянських органів робітники і службовці підприємств та організацій

1946 році воїш становили 70% від усіх прийнятих до органів МВС), мобілізовані військовослужбовці (в 1946 році - 20% ), прибулі в міста з сільської сцевості селяни, робітники (в 1948 році - 67%). Комплектування органів міліції лося в основному з місцевого населення. У 1946 році українці становили 54,5 % 1 усього особового складу міліції, 1948 року - 57,4%, в 1949 році - 58,8%, а до '53 року вони становили 59,3%. В західних областях України в 1947 році [івробітники МВС з числа місцевого населення складали 7311 чол., або 41% ього особового складу. В цьому ж році з числа місцевого корінного населенім ло прийнято на службу в МВС 1480 чол.

Велика плинність кадрів (в 1946 році звільнено з органів міліції 32,8% від ього особового складу) пояснюється спішним комплектуванням органів у перші слявоєнні роки, прийомом на роботу осіб, які не відповідали вимогам служби в іганах міліції, звільнених раніше у зв'язку з порушеннями законності й ісщшліїш. Істотною причиною стали і “чистки політично неблагонадійних” [івробітників міліції. За результатами чисток тільки працівників з офіцерськими аннями і спеціальними званнями начальницького складу міліції було звільнено ,4 % від числа всіх звільнених і 32,6% від числа тих, що закінчили спеціальні вчальні заклади МВС. Таким чином, особовий склад міліції, як і все населення іаїни, перебував повністю під впливом політичного пресу, що діяв у той період талітарного сталінського режиму.

Рівень загальноосвітньої підготовки співробітників міліції був надто низьким, ^письменні й ті, хто мав початкову освіту, становили 60% особового складу дрозділів та органів міліції. Серед керівного складу міліції лише 9,5% мали вищу віту, а кожний третій - початкову. Спеціальна підготовка кадрів міліції в слявоснний час проводилася у трьох напрямах: в системі постійно діючих шкіл, рсів МВС і міліції; шляхом заочного навчання; позашкільна, у формі імандирського навчання. Фахівців для органів міліції на території України

готували спеціальні навчальні заклади: Одеська школа начскладу міліці' Львівська школа начскладу міліції, Чернівецькі курси міліції, Харківська школ службового собаківництва і Київські курси провідників службових собак. Усього 1948 році в навчальних закладах міліції було підготовлено 549 фахівців. Основи робота з підготовки фахівців для органів МВС України виконувалася навчальним закладами, які містилися на території республіки, а їх комплектуванн проводилося за рахунок особового складу, що прибув з органів МВС областе республіки.

Незважаючи на інтенсивну роботу партійних і політичних органів виховання співробітників, законність і дисципліна в підрозділах та органах міліц залишалися на низькому рівні. Особливою інспекцією МВС, УМВС областей з 1947 рік було притягнуто до карної відповідальності 1172 чол. і до дисциплінарне

- 4731. З усіх карних злочинів більшість була пов'язана з порушеннями закошюст причому 41,7% від усіх порушень припадало на начальницький склад. Під ча дослідження причин порушень законності в органах міліції з'ясувалось, що вон носили ніби “узаконений характер”. Зловживанням сприяла штучно створен правова база. Тут отримали яскраве вираження вияви ідеології сталінізму сутність породженої ним карально-репресивної політики тоталітарного режим} Посилення репресій закономірно спричиняло зниженню правового захисту члені суспільства і сприяло формуванню у певного соціального прошарку уявлення пр особливе становище органів державної безпеки й інших силових державнії інститутів.

У третьому розділі “Основні напрями діяльності міліції в 1945-1953 рр. міститься аналіз кримінального стану в областях УРСР і республіки загалол розглянуті основні напрями і характер діяльності органів міліції, досліджен роботу по боротьбі зі злочинністю, правоохороні і забезпеченню безпеки громадя основних підрозділів - карного розшуку, відділів боротьби з розкрадання: соціалістичної власності, слідства, зовнішньої служби, дільничних інспекторі] паспортних відділів.

Зростання злочинності у період, що досліджується, набирало загрозливії для безпеки країни масштабів, особливо такі її види, як вбивство, пограбування вбивствами, розбої. У 1946 році в порівнянні з попереднім роком кількісі грабежів у республіці збільшилася на 120%, вбивств на 117%, пограбувань вбивствами на 130%. Усього в цьому році в Україні було зареєстровано 6687 злочинів. Загострення кримінальної ситуації мало об'єктивні причини - наслідк війни, руйнація, голод, масова міграція населення, перебудова промисловості її мирні рейки, наявність великої кількості зброї у населення, що залишилася післ війни. Серед суб'єктивних причин - морально-етичні й іісі/хологічні наслідк воєнних років.

У постанові СНК УРСР та ЦК КП/б/У “Про заходи посилення боротьби з фимінальною злочинністю, зміцнення охорони громадського порядку та органів міліції”, прийнятої в січні 1946 року, вказувалися основні напрямки діяльності міліції: “попередження і недопущення кримінальних проявів та крадіжок ;оціалістичної власності; вчасне розкриття виниклих злочинів, відшкодування ібитків, завданих злочинцями ностраждалим, шляхом забезпечення розшуку їхнього майна”. Активною роботою з попередження, розкриття злочинів та хшнуку злочинців, що переховувалися від правосуддя, займався відділ фимінального розшуку. У результаті активної роботи до 1953 року були ііквідовані майже всі великі злодійсько-грабіжницькі “шайки” на території республіки. Якщо випадків бандитизму в Україні в 1951 р. було 167, то в 1952 році ісього зареєстровано 10 випадків пограбувань громадян.

Голод, що спалахнув в Україні 1946-1947 років доводив людей до жахливих їлочинів, зростала кількість випадків канібалізму. Всього за період з 11 січня по 1 потого 1947 року на території України було зафіксовано 19 випадків вживання в жу м'яса людей. В цих умовах своєю діяльністю органи міліції протистояли ¡лочинності, являючись в той же час чинником морально-психологічного ¡гримування слабкої, психічно нестійкої частини населення від протизаконних та інтигуманних дій.

Карний розшук та слідчі органи добилися у своїй роботі високих показників у юзкріпті найбільш небезпечних видів злочинів, якій до 1952 року зріс порівняно і першими післявоєнними роками на 20%. Зокрема розкриття вбивств становило !8%, пограбувань - 96.6%, виявів бандитизму - 100%, розбоїв -73.9%. Співробітники міліції України у боротьбі зі злочиністю виявляли професіоналізм, іужність. За виявлену сміливість при виконанні завдань у 1948 р. заохочено 3373 ірацівники міліції, що склало 18,8% від чисельності всього особового складу 'країнської міліції. Серед визначених були оперативні працівники П.Л.Коваленко, Т.Т.Кучма, М.Г.Скуратов та інші.

іавдання збереженій державної й особистої власності, захист від розкрадачів було юкладено на відділи боротьби з розкраданням соціалістичної власності і пекуляцією. У 1948 р. органами міліції було повернено державі 656 тонн икраденого зерна і борошна, виявлено 104 тонни прихованого від обліку хліба, внаслідок самовідданої роботи органів БХСС істотно знизилася кількість обкрадань. Так, якщо в 1948 році було 4328 випадків розкрадань з державних 'б’єктів, то в 1951 - 2914, а в 1952 - 2047. Таким чином, діяльність органів міліції ^країни створювала сприятливі умови для відновлення післявоєнного осподарства і забезпечення успішного функціонування економіки республіки.

Адміністративна діяльність міліції в 1945-1953рр. займала одне з важливих гісць в адміністративно-правовій охороні громадського порядку і полягала в

організації служби дільничих уповноважених, зовнішньої служби, забезпеченні паспортного режиму, охороні та конвоюванні злочинців та затриманих, боротьбі з бродяжництвом, хуліганством, спекуляцією, заходів щодо ліквідації дитячої безпритульності і бездоглядності та ін. Значна частина в загальному обсягу цих заходів належала зовнішній службі міліції. Внаслідок активних цілеспрямовані» дій цієї служби громадський порядок у населених пунктах республіки з кожні» роком поліпшувався. Так, якщо в 1949 році було 2635 зухвалих хуліганські» вчинків, то до 1951 р. їх кількість скоротилася до 1839, а в 1952 р. до 157] випадків.

Важливу роль в охороні правопорядку відігравали дільничні уповноважен міліції. У 1946 р. дільничними уповноваженими було розслідувано 6298 справ, а:

1947 р. їх кількість становила 8455. Служба дільничних уповноважених проводил велику роботу з організації життєдіяльності населених пунктів республіки післявоєнні роки. Спільно з населенням забезпечувався громадський порядок безпека громадян, велася робота з облаштування міст і селищ, підтримки в ни належного санітарного стану.

Внаслідок великої роботи органами міліції було досягнуто істотні; результатів у справі ліквідації дитячої безпритульності і бездоглядності, проблс\ якої в Україні була практично вирішена до 1953 року. Певних позитивні результатів було досягнуто і в боротьбі із злочинністю неповнолітніх в республії Так, якщо в 1948 р. злочини неповнолітніх становили 12,8% від усіх здійснених республіці, то в 1953 р. - 7,8%.

У процесі дослідження визначається участь, роль і значення громадськості боротьбі зі злочинністю і охороні іромадського порядку в післявоєнний періс Встановлено, що після війни була відроджена традиційна діяльність бриг сприяння міліції (БСМ), яка зміцнила органи міліції. Вже в 1946 р. при спільї роботі органів міліції і БСМ було розкрито 20% (від усіх скоєних) злочин попереджено 17,8% від загальної кількості і затримано 18% (від усіх затримані злочинців. У перші післявоєнні роки значного поширення набув рух по створені груп громадського порядку. До квітня 1947 року в республіці діяло 11062 груї до яких входили 109561 чоловік. У сільській місцевості активну допомогу мілі надавали сільські виконавці, які стежили за виконанням обов'язкових постаї центральних і місцевих органів влади організаціями та громадянами. З’ясова що основною тенденцією вдосконалення форм участі громадськості в охор іромадського порядку були неухильне зростання їх масовості, залучеїшя дед ширших верств населення. Тенденція відторгнення громадськості від учасі роботі з зміцнення правопорядку, що виникла в перші післявоєнні роки, не наб свого розвитку. Незважаючи на суворо діючу адміністративно-командну систс

країні переміг продиктований життям принцип спільної діяльності авоохоронних органів та громадськості проти злочинності і правопорушень.

У висновках підведені загальні підсумки дисертаційного дослідження.

Автор дисертації здійснив всебічне дослідження діяльності міліції України в ілявоснний період. Основними висновками є:

- У досліджуваний період організаційна структура міліції змінювалася в залежності від соціально-економічних процесів, що відбуваються в країні і вирішення завдань, що стояли перед суспільством. Структура міліції відповідала вимогам охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю в Україні.

- Основними джерелами комплектування і поповнення кадрів міліції було місцеве населення: демобілізовані, партійні та комсомольські працівники, робітники й службовці, що направлялися на роботу в МВС партійними і радянськими органами.

- Найбільш активний розвиток у післявоєнні роки отримали такі функції міліції, як попередження, припинення і розкриття злочинів, охорона суспільного порядку, забезпечення безпеки громадян, дотримання вимог паспортної системи. Особливо вагомого значення набула функція охорони державної і колгоспно-кооперативної власності, майнових інтересів і прав громадян. В цілому діяльність міліції України в післявоєїший період сприяла економічному і соціально-політичному розвитку республіки.

- Великою заслугою всіх міліцейських служб стала ліквідація такого соціального явища, як дитяча безпритульність, що була живильним середовищем підліткової злочинності.

- Позитивнім чинником в успішному вирішенні завдань з охороїш громадського порядку і боротьби зі злочинністю була громадськосте, правове виховання та правова інформованість населення.

- Першорядну роль в зростанні правової культури населеня відіграли територіальні органи міліції.

Таким чішом, характер і пріоритети в діяльності міліції України в післявоєнні ки визначалися сутністю тоталітарного режиму, а завдання охороїш омадського порядку і боротьби зі злочинністю вирішувалися в контексті повної мети - зміцнення держави, забезпечення умов економічного і соціально-ілітичного розвитку України.

На основі висновків даються рекомендації щодо вдосконалення діяльності ганів міліції в сучасіпіх умовах з метою підвищення ефективності боротьби зі очинніспо.

- вивчення історії міліції післявоєїпшх років може сприяти підготовці і здашпо навчального посібника з історії міліції України;

- з метою підвищення освітнього рівня курсантів, слухачів і студентів навчальних закладів МВС України, їх патріотичного виховання, формування професійних якостей на кращих традиціях органів міліції в боротьбі зі злочинністю і право пору ще шими, уявляється необхідним в навчальних закладах МВС України ввести курс вивчення історії міліції України;

- виходячи з історичного досвіду ефективної співпраці міліції і населеній в боротьбі зі злочинністю та забезпеченні правопорядку і безпеки громадян, в умовах демократизації суспільства вважається за доцільне заперечити принципи жорстких адміністративних вимог, дотримуватися партнерства і співпраці з співвітчизниками, у зв'язку з чим, з урахуванням історичного досвіду, розробити і ввести в навчальних закладах МВС України навчально-методичний спецкурс з підготовки співробітника міліції до роботи з населенням;

- заслуговує на увагу досвід органів міліції з ліквідації жебрацтва, дитячої безпритульності та бездоглядності у післявоєнні роки, який можна враховувати при розробці боротьби міліції з цими негативними суспільними явищами в сучасних умовах;

- становить інтерес існуюча система спільної діяльності виконавчих органів місцевої влади та міліції з забезпечення правопорядку і боротьби зі злочинністю в населених пунктах республіки, що було найважливішим чинником забезпечення стабільності в складних соціально-економічних умовах, що може бути об’єктом спеціального наукового дослідженій;

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ АВТОРА

1. Органи міліції Донеччини в 1945-1955рр. И Схід. - 1999. - № 3. - С. 59-62. (0.5. др. арк.).

2. Правосвідомість: ілюзії і реальність (1946-1953 pp.). // Вісішк ДонДУЕТ. Серія: гуманітарні науки. - Донецьк, 1999. - №1. - С. 136-140.(0.6. др. арк.).

3. Кадри міліції України в 1945 1953 pp. // Схід. - 1999. -№ 4. - С. 62-65. (0.5. др. арк.).

4. Бригади сприяння міліції України в 1945-1953 pp. // Вісник Донецького університету. Серія “Б”: гуманітарні науки. - Донецьк, 1999. - С. 71-76. (0.8. др. арк.).

5. Паспортний режим в Україні. (1945-1953 pp.) // Схід. - 1999. - №7. - С.39-42. (0,5. др. арк.).

АНОТАЩЇ

Лагоша М.М. Міліція України в 1945-1953рр. Рукопис.

.исертація на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук зі детальності - 07.00.01. - історія України. - Донецький державний університет, рнецьк, 2000.

Дисертація присвячена проблемі становленім і діяльності міліції України в іслявосшгай період (1945-1953) рр. Досліджується структура органів міліції та її зансформація, зумовлена соціально-економічними і політичними умовами, налізується якісний і кількісний склад, джерела поповнення і система рофесійної підготовки особистого складу, стан законності і дисципліни півробітників у підрозділах і оргашх міліції. Розглянуто основні напрями, арактер і особливості діяльності міліції із забезпечення громадського порядку, езпеки громадян і боротьби зі злочинністю. З’ясовано форми і методи спільної іяльності міліції і населення з охорони громадського порядку в республіці.

Ключові слова: міліція, правоохороіші органи, законність, злочинність, равоохорона громадського порядку, безпека громадян, боротьба із злочинністю, цміністративна діяльність міліції, спільна діяльність міліції і громадськості, ригади сприяння міліції.

агоша H.H. Милиция Украины в 1945-1953гг. - Рукопись.

[иссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по пециалыюсти

7.00.01 - История Украины. - Донецкий государственный университет, Донецк ООО.

На основе изучения и критического анализа научной литературы и сточников раскрывается и обобщается исторический опыт деятельности милиции гкраины в послевоенные годы, определяется характер и особенности организации бщественного порядка, обеспеченности безопасности граждан республики и орьбы с уголовной преступностью в послевоенный период.

В работе исследуется структура органов милиции, выясняются характерные собенности функционирования, трансформация ее органов в зависимости от зменяющихся социально-экономических и политических условий в стране, (елается вывод, что в силу действующей в тот период организационной груктуры милициия выполняла свойственные ей специфические функции по орьбе с уголовной преступностью и обеспечению общественного порядка.

Анализируя количественный и качественный состав органов милиции, ыясняются источники и система комплектования кадрами, а также степень частия и влияния на этот процесс партийных органов и органов исполнительной

государственной власти. Делается вывод, что комплектование кадрами, политико моральное состояние личного состава, направление и характер деятелыюст! органов милиции основывались на жесткой централизации и контроле как с< стороны ведомственных (особой инспекции по личному составу и др.), так и с< стороны партийных органов. Все руководящие работники милиции, как правило входили в номенклатуру территориальных партийных органов и находились по; их непосредственным влиянием. Набор сотрудников в органы милиции Украинь был, в основном, из числа местного населения, демобилизованных воинов, ; также из рабочих и служащих по разнарядке партийных и советских органов Система подготовки кадров для органов милиции Украины действовала по трел основным направлениям: постоянно действующие школы и курсы МВД I

милиции; заочное обучение; командирская подготовка.

Несмотря на интенсивную работу системы партийных и политически) органов по идеологическому воздействию и воспитанию сотрудников, состоянш законности и дисциплины в подразделениях и органах милиции оставались н: низком уровне. Выясняются причины способствовавшие низко! дисциплинированности и случаям проявления беззакония со сторонь сотрудников правоохранительных органов. Определяется, что возникшая в 20-< годы, прежде Всего как средство борьбы с уголовной преступностью, политик: репрессий затем трансформировалась в социально-политическую сферу и стал; основой борьбы с инакомыслием в условиях тоталитарной системы.

Рассмотрены основные направления и характер деятельности органо] милиции, исследована работа по борьбе с преступностью, охране общественной порядка и обеспечению безопасности граждан основных подразделений -уголовного розыска, отделов борьбы с хищениями социалистическо! собственности и спекуляцией, следствия, наружной службы, участковьп уполномоченных, паспортных отделов и др. Проведенный анализ дсятельност] уголовного розыска в послевоенные годы показал, что именно ему принадлежал; в значительной мере организующая роль в борьбе с преступностью. Работник] уголовного розыска предупреждали и раскрыв уголовные преступления направляя основной удар против уголовников рецидивистов, организаторо] преступлений. Ими велась работа по предупреждению и своевремешюм; пресечению уголовных преступлений, при этом они опирались на пол ну к поддержку и помощь населения республики.

Функции по обеспечению сохранности государствешюй, коллективно кооперативной и личной собственности граждан выполняли отделы БХСС. I результате совместных мероприятий партийных, исполнительны:

государственных органов власти и органов БХСС, направленных на сохранен» социалистической собственности, борьбу с экономическими преступлениями

¡давали благоприятные условия для восстановления народного хозяйства, :спечения успешного функционирования экономики республики.

Определено, что административная деятельность милиции в 1945-1953гг. шмала важнейшее место в административно-правовой охране общественного рядка и состояла в организации и практическом осуществлении наружной гокбы, обеспечен™ паспортного режима, охране и конвоировании преступников задержанных, борьбе с бродяжничеством, хулиганством, спекуляцией, роприятий по ликвидации детской беспризорности и безнадзорности и др., что эсобствовало обеспечению нормальной жизнедеятельности граждан в ;еленных пунктах республики.

Исследована проблема совместного участия милиции и общественности в стельности по охране общественного порядка и борьбе с преступностью, ределены основные формы этой работы.

В заключении работы подведены итоги исследования, сделаны выводы и ормулированы некоторые уроки, вытекающие из истории развития милиции в 45-1953гг.

Ключевые слова: милиция, правоохранительные органы, законность,

еступность, охрана общественного порядка, безопасность граждан, борьба с еступностью, административная деятельность милиции, совместная стельность милиции и общественности, бригады содействия милиции.

Lagosha N.N. Militia of Ukraine in 1945-1953. Manuscript. Dissertation in Degree history /speciaeity 07.00.01. History of Ukraine. Donetsk State University, 2000.

The dissertation is devoted to the problem of setting up Ukrainian militia and its ivity in the post war period /1945-1953/. The dissertation deals with the structure of litia bodies, its transformation depending on varying socio-economic and political nditions. Qualitative and quantitative staff, the sources of reiforcement and system of Sessional training of the personne, conditions legality and discipline of of fellow-iployees in divisions and sub-units other militia bodies. The main directions, the iracter and the features of the activity in of militia maintaining the public order, the 'ety of citizens and the struggle against the criminality, the forms and the methods of : concerted actions of militia and the population in protecting public order in the mblic are investigated in the dissertation.

The key words: militia, law-enforcement bodies, legality, criminality, protection of : public order, safety of the citizens, struggle with criminality, administrative activity of litia, joint concerted activity of militia and the public, brigades of assistance to of litia.