автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.04
диссертация на тему: Молодежная культура как предмет философско-эстетического анализа

Полный текст автореферата диссертации по теме "Молодежная культура как предмет философско-эстетического анализа"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРАТНИ 1НСТИТУТ Ф1Л0С0ФН

На правах рукопису

МАЛЬЦЕВ Леошд Леонидович

МОЛОД1ЖНА КУЛЬТУРА ЯК ПРЕДМЕТ Ф1ЛОСОФСЬКО-ЕСТЕТИЧНОГО АНАЛ13У

Спещальшсть 09.00.04 — сстетика

Автореферат дисертаци на здобуття паукового ступеня кандидата фшософських наук

КиТв — 1995

Роботу виконано на кафедр! теорн та icTopii cbitoboi i Bir-чизняноТ культури Луганського державного педагогичного iH-ституту 1*м. Т. Г. Шевченка.

Науковий KepißHHK: доктор фшософських наук,

професор СУХАНЦЕВА Binropifl Костянтишвна

доктор фшософськнх наук Офщшш опоненти: МАЛАХОВ Вштор Аронович

кандидат фиюсофських наук Б РОВ КО Микола Миколайовнч

Провщна оргашзашя: Кшпськнй университет ¡меш Тараса

Шевченка, кафедра етики, естетики та reopii культури.

Захист вщбудеться « » f.)ee/J Я_ 1995 року

о 14 годит на заадашп спе1иал!зованоТ ради ДО 1.25.02. в IncTinyri философа HAH Украшн за адресою: 252001, Кит, вул. Трьохсвятнтельська, 4.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1блютещ 1нституту фыософп HAH Укра'ши.

Автореферат розюланий «

25" » /}(о То гс 1995 року.

Вчений секретар

спец1ал1зованоТ вченоТ ради

кандидат ф1лософських наук J1. А. СИТНИЧЕНКО

ЗАГАДЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАЩ

Актуальней, твуя яосл>дженяя. Р1аноман1тн! прояви моло-д1жво! культуре пост1йно npecyrai в духовнях провесах друго! поломе* ХХ-го стор!ччя. ЕЬходячн s цього, будь-ях! ПУ0Л1Ш-owet, иютвдаьозяа&чи там снльшестетачв! враЩ, прнсвяче-8i Qift вробдвмвтйц} р бухя t ваяииатацуться актуальные. Ase практичней аспект, якщо його тлумачити як нагальну нвойх!д-нЮть вивчвння toro, ню эагалом розшвсвдаено у сучасн1й культур!, аде не досл1даено, не ввчерпуе актуальное* i $1до-софсько-естетичвого роагляду вазначеного феномена. Несходно окреко вид1лятн актуалыйсть 1шого. порядку* * сам0 -теореячяу.

Чин рвтвльн1шв ft р|8Н0б1чя1ве розроблювться проблематика культурного процэсу, тжи рвльефя1ие вяцальовуеться парадоксальна сятувц1я: н!якнй опрацьований вауно» та прнписуваетй культур* "сцеяар1й" se спiвпадав в дttcBUt ро8вятком культура. Рух культурного процесу, що (Загаторавово о&11рковувався вчаними, не укладазться в прогноаованв русло. 09» в свою чвр-гу» амувув аввртатися аиову до оемнелення твх явви, цо маян рааЮв трвдиц1ю досл1д*вяня га розроблвну систему оц!нок. Су-часн1 досл1двхкн ошнились у тону становищ!, кота вотр1бно роэроблятя та обгрунтовувата вов! пауков! Шдходи та п!*ета-ви.

Ц1лвй ряд встетичних та культуролог iчнкх позиц!й вкчер-цали св^.роз'ясшовальнай оотевЩал. В1дтак, а'ясувалося, цо Тбор|я "художнього прогресу" <ся*д01г за teopieu науково-твх-н1чного) не в 8И08| передай нвл1к1йн1сть та пол1фон1чя1сть культурного процэсу. Не повною xipoc в1дпов{да« потребам сьо-

годення 1 суто ©стетатаа повлц1я, яка розглядае худошш твор-ч1сть. здебШлюго як йроцес художнього Шзнання, нш як худож-в!й вим}р буття. Шзнання традиц1Йно оготожюовалося 1г сб^тог-лядюшж структурами, тому в доел 1дженнях, присвячениххудожяШ творчост!, мкетецтву, розглядався насамперед рахионалыий грунт оотанн!х. Велика сфера 1нту1тивного, 1ррац1онального, п!дсв1-доыого констатувалася, алв И науковв опрацювання йшло б!лып складшшг шляхаын, я¡я осмислання рац1онал£них аспект1в худо»-ньо'1 д1ялыюсг1, Художая св1дом1еть теа була репрезентантом св1гогляду, пхвй зI ъсШ <5агатовим1рност* людського буття оував пвреважно сферу "колективно-свIдомого".

Треба в1дзначяЕ8, що в план Г вагальнофиософського осмао-лення феномену св1тогляду пл!дно працюють кж!всьв1 фШсофи. 1х пошукя слрямован! на розв'язання штань духовно-практачно? обумовлеаост! свИютлядно? св*домост1, Н укор1неност1 у ц1-л1сяост! людського досв!ду, людського ставлення до св1ту -(В.П.1ванов, В.Г.Табачковський, В.Ф.Черноволенко, В.I.¡Пялка-рук та 1я.>.

Не потребуе доказав той факт, що в сучасвах ф1лософсышх та гуман1тарних досл!даеннях поширюеться 1нтдрес до онтолог!ч-но? проблематика. У в1тчваняй1й (украХнсШй) естетнц! опано-вуються п1дходи до осшслення шетецтаа як худохнього взм1ру людського буття (В.ПЛвааов, В.I.Мазепа, Н.О.Яранцэва та 1н.). В1дбуваеться методолог1чна переор1ентац1я, в вп'язку а яною гносеологии!, соц1олог!чн|, аксеолог{чн! аспекта поступово вайыають налаяна ы1сце у наувовому апарат1 ф1лософоько-есте-тнчного анал!ву явшц худоаньо! культура.

Ми вгодн» з В.А.Малаховы«, який аиал1зуючи причини зга-

даноУ переор1ентад11, вкаэуе на деяя1 рисн теоретично'* криза в встетиц!, кояя внасл!док абсолютизацН аевних п!дход!в до художнього процесу "...суттева людоька проблематика мала тен-двнц!ю випадати з поля зору мвтодолога-естетика." (дав.: Малахов В.А. Нравственное кироотношвние в искусстве /филос.-эстетический анализ/: Дис. в форме науч. доклада ... д-ра ^алос. наук, - Киев, 1992. - С. I.). "БаздалегЧдь вибравцш у теоретично нез'Ясований спосЮ - шшэ дал! В.А.Малахов - той чи 1КПИЙ тип св1тов1даошення як переважний - д!яльн!еть, и {знания, сп1лкування та 1кпе - шстецтво розглядали вже зсереданн цього св!тов1даошення-, як насл1дои, под1бний роэгляд ... ош-нявся в1докремленим в!д свого оцтолог!чного базису..." (там же).

Проблема буття в П художн1х проявах вртвертае до себе увагу сучасних ествтин!в 1 в план! взаемодй' структур буття та буденнос*!. Репрезентативна у цьому в!дношенн1 та перспективна з точки зору запропонованих п!дход1в праця киТвського ф1лософ8 Р.П.Шульги (див.: Шульга Р.П. Шстецтво у св!т1 бу-денно! св!домоет!. - Ки!в: Наук, думка» 1993.). Цей напряиок таков потребуе подальшого наувового опрадюваяня. Не втрачаз свое! актуальном! ! ф1лософсько-естатичяай анал1з великого "поля" соц!окультурно1 д!яльносН, яка розгортаетьея у сфер! позаакадем!чввх, иасовадвах прояв1в худсошьо! культура.

8 1вдого боку, IX стор!ччя в!дзначвне бурхлввим розвят-коа художньо! прайтяка, котра зяаходнть соб! м1сцв як в магах, так 1 поза иегаки про$ес!&вого, так званого акадвьючного маствцтва, набувае багатор!вневого, пол{фон!чного характеру. Попшрюютьл ч т9Ндекц1У взаемодН та вэаеиозбагачен-

з-

ня "великоY" <терм!н M.LJ.EaxTiHa) худовньо! та масово! куль-турних сфер. Худохн ifi процес {нтенсивно розгортаеться.сама на мех! мистецтва та повсякденност!. До того я засоси масово! ко-муя!кац|1, що мають сьогодн! фантастична иояливост!, над1ля-ють р1ваямя правами оСидв! культурна "Jnocteci" та поступово старають р!знвдю ulz тт. Щлком природно, що культуролог 1я, естетика, ыястацтвоввавство не вавзди встигають осмислюватн сучасний стан художньо! практики. Теор1я огашяеться в снтун-цП, колв та доводиться.nocniffiara "сл1дом за реальн1стю", од-ночасно коректуюча поаяцП i оновлююч» св!й "1нструмеятер1Й".

Особливо! теоретично! актуальном! вабувае в зв*яэку а вдм ф!лософсько-вствтичнв оскислення великого культурного "материка", яянй простягаеться bobs мея! мистецтва i адття. До явнщ, що складають цей "материк"» наладить i предмет наших безпосеред;:1х наукошх 1нтарес1в, а сама - молодisHa культура. Бона не д!лком сШвпадае si сферою масовидних щюяв iв ху-дояньоТ культура, аде Ж осмнслення шалдве т1льки у яонтакс-т! останн!х.

CTi&te ¡снуваяня р1БК0манJthux прояви молод1зно'1 культура у духовних процесах друго! половим ХХ-го стор!ччя та недостатня опрецьован!сть сказано*' проблематики на р1вн! лософсько-ест0тичного анал1ау дозволяють д!йти шсновку про необх!дн!сть зверяекня до паукового роагяяду феномена моло-дisHoi культура, Такай розгдяд передбачае: врахуваная най-б|льш перспективна* п|дход1в, як! склалася у в!тчазнян1й (ук-ра!нськ1й) та заруб1жн1й науцН пор!внянкя мсшод1аного феномена 8 плином культурного продесу; ввзначенвя шж яваща, що анал1зуеться; опрацювання основного понятия та. система понять,

до дають шалав 1сть окреелати "внутр1ига> будову" предмету; э'ясування характеру взаешдП 8 культуризм контекстом.

ОТЗИвИИВет! т<шт. «« до викиккення модод!а-но! культура як такоУ ф1лософська думка {ХУШ-те - Х1Х-те та початок ХХ-го стол1ть) иров{щаяа зона культурного "напружен-ня" та непередбачуваяоет! у молод{акоку середовящ! <2.-2.Руссо, 1.Г.®1хте, Ф.Шаллвр, Г.В.Гете, О.Коят, Ф.Н|цще, О.Шпенглер, Х.ОрТ0Г8-1-Гессвт та 1н.). 3 початку Н-го стор!ччя у йах!дгах кра*нах почала зд1йснкватись спец!альн{ ЕсяхолоНч-И1 (в1кова та социальна психолог1я: С.Холл, Ч.Кул!; представ-нвкн фрейдйстоьного напряику: Е,Ер1ксои, Б.Фройи, А.КарцШер, Р.БеяедЮТ, Б.Маляровськай, Д.И»д та та сор1олог!чШ (К.Лев1н, К.Мангейм, К.Аллорбвк, Л.Розенмайр, Г.Кройц, Т.Пар-сонс та 1н.) доел{двенвя колодг,як{ шли в своему "арсенал теорН кбтавацП та "ыалих груп*. Вони п!дготували науиову : думку до серйозвого осьшслеяня феномену молод|гно1 культур!, ваникнення яхого датуеться другою половиною ХХ-го стол!ття. Але п1дх{д до иолод1«ного руху та модод1ашо? культура як до соц1альнВх яващ (як до своер1дного, але другорядного аспекту буття соц!уму) биявявся недостатн1м. У 60-т| роки ХХ-го сто-р!ччя: зах1дн! досл1дникн (нвеемперед Г.Маркузе та Т.Бозвак) визвдють, що ыолод1*на культура - це яшще широкого ©овального рангу, воно Юнуе у уудьттрнах Зюшах. локал18у«ться у вигляд! нолод1яно! "нонтркультурй" та "субкультур", 1 в одни» 8 ряс сучасного етапу ррзвитку сусй1льно1 систем® "цз-вШзац1я - культура".

ОпрапюранНя молод1жно*' культури в1тчизюшшн та рос!йсь-кими (радянського пер!оду) досл1дниками в!дбувалося у двох

напрямках: естетико-шстеду^знавчому (Д.ВДитомирський, К.Г.Мяло, А.Н.Сохор, Т.В.Чередниченко та 1н.) та ф{лософсько-Iстоличному (Ю.М.Давидов, Ю.К.Мальв1ль, К.Е.Разлогов, П.Н.Ре-шетой, В,1.Скурлатов, В.Ц.Худавердян та 1н.). У межах остан-нього розглядалося ф!лософське обгрунтування зах1дно'1 молод 1ж-но'1 контркультури, ставали предметом анал!зу сод1олог|чн1 та естетичн! параметр» ыолод!жних рух1в, хх ;деолог!чн1 та пол1-тичн! ор1енгацГь Одна з найбШш ст!йких позиц4й - ацал{? р!зноман1тнах р!вн1в св!дошстЛ иололЫтх угруповань. ДеЙ п!дх!д в1д!грав зкачну роль у вивченн! пр«цеспв, що в1дбували~ ся у досл!дауваному сопельному прошарку. Найбхльш в!доьи у цьому план! прац1 таких автор!в, як К.Г.Мяло, б.В.Балагушн, Л.Н.Великович, ВЛ.Гараджа, М.П.Гапочка, КП.Григулевич, Л.Н.Мнтрохйн, В.8.Фал1ков. Окреслен! позицП дозволяють визна-чити мету досл!дження { обумовлен! нею завдання.

Головна мета досл1дження полягае в тому, щоб з'ясувати 1 обгрунтуватн законом4рниЙ характер функц{онування молод1жно'1. культура у культурно-Юторичному процесс в едност! П загально-культурних та худохньо-естетичних якостей.

В1дпов1Дно з мето» можуть бути визначен! потребуюч! роз-в'язання досл1дющьк1 питания:

- окреслити мех! проблемного "поля" досл!дження молод1жно1 культури як предмета фиософськох рефлекс 11';

- запропонувагя певну понят1йну систему, яка дозволяла б анал!зуватя молод!жну культуру з естетико-культуролоПчних позиЦ1Й;

- досл1дити процес фуимЦонування молод1жноУ культури в д1аяехт]щ! Н 1снування та генезису;

- обгрунтутта статус худокаього образу в колод1~п1й культур! ял само роз гортаняя едяост! "тока? - еттв!р - смясл - $1-лософема*. ■ , ■

МйТогологНнэ основа та таотетичн! дяетела. Методолог1ч-ноо основой дгсертаги? е внкоргстання онзхшяЧчного, фономе-нолоПчного та естотлчного п!дход!в до проблематика культура. Биъя дэтал1зойан1 методологии! ¡соптург доогЦдаоння назначаются- в лапрэ'зх. диалектик! ц$вШзацШ!о-яультурзого пропесу, а тагго;с ваяздення *г.'.ехап{зм{в" куяьтуротворчо? д!ялыгоет1 лю~ дана ведщотМТ соцгальяо-есгетгчйо? та вяасгга зсудокяьо? тя-ра мерзее«?» Застоссзая! буля пояохешя хопцэпцШ, охошгоэчях сойо» гояони! проблем?!I капрзйаш паукоЕО-фШсофського оскяо-лсигм сучасно'1 культур. До оста[га!х, касампзрэд, а&лааать , проблематика буттл та буттзвост!, ¡но лайбгльа лскраво нред-ставяена у тгорах М.ХаЙдехтора. Методологию йаалава значения таяоя ма&гь йк$нсгонй1альпо-отачи[ гонцепцШ в!д загаль-поетачпо? - М.Бубера, со свошз касатабзьи сягае Далеко за рвл1г1Яя1 ме&Ц до т1в1, що стаяовать головшй ем!ст спада-шг М.К.МанардаавШ 1 будуеться на пробяематяц! взаеиообу-мовленост! - св!домост1. та людоьяого буття. ТраМы теорвтзчшш дяерэлом взстуяаоть г.опцвщП лог*ки культурных процэс!з та азземодП культур (логики та д!алогИщ культура). Репрезэпта-тивнима для сфер! е прац! ¡О.Еахт1на та В.С.БКЗлера.

Своер1днш "теоретичним" даоралом, що неодм!нно потре-буе концептуального оемпелешш в контекст! диевртащйного ч досл!дябння, в ввляигй: тевв худояньо? емНрака (рок~повз!я та рок-музика), яка досить часто мае риса культурогекно! ун1-версальност! та ф!лософ1чност1.

■ Наукова новизна досл!дження полягае в розробц! автором ори-Пнально! науково'1 концешШ молод1кно! культур;, сутн!сть яко! в тому, що р!зноман1тн1 прояви останньо! (молод1жно'( культура) -соц^альн!, естегачн!, художн1 - анал!зух>ться в орган!ад1Й еднос-т1 ун1версально-культурогешшх та унхкально-культуротворчих якос-тей, як левна спэциф1чна культурна реалыпсть нашого часу»

Основний зьист дасертацП шкладено в наступних положениях. що виносяться на захист:

- винвкнення молод 1шо! культур обумовлене тим, що у су-часному сусп1дьств! в зв'язку з кразовям станом сусп1льно! св1-домост! (середина ХХ-го стол!ття) самосв1дом!сть молод! по-чинае вШгравати б!льш значку 1 самостШу, Н1ж це було ра~ н{шэ, роль, 1 стае "регулятором" придбання власного - молод1ж-ного - досв1ду; останн{й утворюегься як досв!д ставлення до оточуючого культурного контексту;

- сутн1сть молодежно! культура не зб!гаеться з сутшстю явищ сучасного культурного контексту, у взаемодП з якими во-на розгортаеться; цвй культурний контекст окреслюеться, з одного боку, масовою культурою, з 1ншого - профес1йною академичною худокньою культурою;

- в результат! деф1 наивного анал1зу молод!хшо! та масово!' культур розкрита !х сутн!сть д пропонуються визначення. Моло-д{яна культура - де сфера социального функц1онуЕання альтер-нативно-художнього св1тов1дчуття сучасно! молоддя сфера спираеться на самовхдтворення надособмст1сно-хндивхдуал1зо-ваних Зорм чуттевосП, Масова культура являе собою сферу со-ц!ального функцЮнування-(в едност! створення та вхдтворення) буденно-худокньо! св!домост1; ця сфера спираеться на тиражу-ьання ун1ф1кованих форм чуттевост!, актуальнкх по в!дношенню

до 1снуючого культурного контексту;

- встановлено, цо молод!жна культура мае власну $нтерпрета-ц!ю трагичного , яка розгортаеться у сфер!. екзистенц1ально? проблематики "буття - небуття"; при цьому кол!з1я трагiчного репреэентуе зм1стовно~смисловi характеристики зснування су-часно! молод! в сусп|льств1 та культур!;

. - генезис молод!жноУ культура обумовлекий реставрацией ся-туацН м!$а, яка вхдтворюе особливу опознаю "!ндав!д - бут-тя"; д{алектпка генезису та функц1онування молод1жноУ куль-туря будуеться. на сходженн! Bta г-пфолоПчно! cbi дог/ост} до Tparfчного усв!домл9ння себе у свШ;

- доведено, що худогн!®'образ в молодхшШ культур1 е та-ка форма виразу культурно!, .реальност!, в якгй витв1р стае текстом культура, а художн!Й образ розгортаеться в менах в1д буденноГ свiдомоетf (образ життя) до локал{зац{1' у формах мис-тедтва (рок-поез!я, рок-муеика), як {снування вказаного тексту, репрвзентуючого одночасно автора та героя.

Науково-теорэтичнв та практичне значения досл!дяення.

. Теоретичн i' шшження дасертацП' обгрунтовукть закономip-ниЙ та р1вяоправний з IhuMmsi культуршши сферами характер мо-лод1кно¥ культура у сукупност! Н р!зноман1тних прояв{в. Ga-пропоноЕан!. науков! подхода можуть бути використан! у ход! ф!лософсько-ествтичного осмислення таких культурних реал1й, як масова культура ,'• контркультура, марПнальн! та субкультур-Hi локальност! f т.п. Едобут! результата вежлив! для подаль-шого опрадювання проблем худоятси' реельност!, буденно-ху-дойньо!' CBinOMOCTi, екзистенц!ально'{ сутност! художнын твор-чост!. ■ . ■

Конкрегн! ВИСЯ0Б1Ш робота можуть тстутти як пгдеташ для музикознавчих та л1тературознавчях праць, прасвяченкх рок-музяд! та рок-поеай'.

Полонення дасералдП' та висновмз, одержан! у результат! досл!даешш, можуть буи використанк .

- у процас I вйкяаденад нормативна* курс!в естетаки, теорП та 1сторН культур!, 1стор!\' иузичного кястецтва»

■ - Щ51 роэробц} спецкурса Iстор11 млстецтва, муаичног ес-тетики, ф1дософсысих проблем художньо! кулътури ХХ-го стол|ття, тоор1'1 та !сторИ' юсово1 та молод 1жно'1 кудътурк.

Зм1ст, ряд положень та н'сноекк дасертадП"'була викорис-тан! автором: в лекц!йшх курсах "СМтонь художня культура" та "1стор1я музичного мнстецтва" для студент!в факультету му-зики Луганеькаго державного педагогичного ¡нституту ^м.Т.Г.Шеь-ченк^; в ле:-шях для фах1вд1в ь естетичного та художвього ш~ ховання у Луганоькоыу обласноыу 1 нети тут! гидрищеннн кы.«дМ}~ кацН вчител!®.

Апт>обвц}я робота. Основний зм!ст дисертацП воображено у публп-гщ1ях автора. Концепц1я та голова 1 положения г.рщ1 об-говорювалксь на зас!даннях яа£-ед|и теорП та 1стор1 У св1товоУ I в!тчизняно1 культура Луганського державного педагог1чного институту. Результата досл!даення стали зм:стом вистутв дисчр-танта на: Науково-практичнВ кон^ервнцН "Свхтогляди! та методолог 1чн1 питания в!дношення сусп!льства' та природа" (Луганськ, 1286).; Науково-практичнШ конференцП' "Сучесн1 духовн! ц!н-ост| та молодь" (Калуга, 1988); БсесоюзкШ науково-теоретич-1й' коаференцИ "1сгоризм та творч!сть" (Москва, 1990); ХШ эсоюзному теоретичному се^!нар1 "Св!тогляд та нэукове п!з-

нання" (Кя!¿-Ужгород, 1990); ВсесоюзнШ науков!й конференц!!' яФ{лософ!я, лодина, перебудова" (Кишш!в, 1991)5 Всесоюзна . науков!й конференц{!' "Творч!сть*. теор!я та практика" (КиУв, 1991). . ;

Дасертац1ю виконаяо при кафедр! твор!У та 1стор1'1 св1то-воИ I в!тчизняноУ нультури Лугенського державного педагог!ч~ ного 1нстатуту !м.Т.Г,Шевченка.

Стоткттоа дисеотапуг. £г*дно з метою та завданнями дос-л1днвння праця складаеться 1э встулу, трьох роздШв, та вис-новку; до тексту додасться список шко£истано1 л!тератури. Зи-йрана посл1довк!сть викладення результате обумовлена внутр!ш-ньо» лог!кою розкриття теми: у встуШ визначаеться напрямок досл1дження; в 1-й частин! 1-го розд!лу розглядавться стан на-уковоК думки, що ф!ксуе ф«номен молод!жно1 культура на р!вн1 р{зяих гелузай зяаяь; у 2-й частая! 1-го розд!лу окреслюються меж! предмету з точки зору естетико-культуролог!чного п!дходу та визначаеться поняття молод !жно 1' культури; в 1-й частин! 2-го розд!лу, присвяченого проблемами! 1снування та4генезису молод!яноТ культура, анал!зуються р1зномаи!тн! П прояви в 1х взаемостосунках з сучасним культурдам контекстом; у 2-й части-и! 2-го розд!лу розкриваетьёя д!алвктйка генезису та функц!о-нування, робляться висновки щодо спецяф!ки та сутност! розгля-нутого п!д загальяокультуролог!чним кутои зору феномена; у 8-му роздШ анал!зуеться худолньо-с<5разна специ$!ка молод1ано'1' культура на п!дставах ран!шэ визначакнх позиц!й та п!дход!в; у висяовков! сформульован! основа£ п!дсумки дасертац!Йного доел !даення.

основшШ аист роботы

у вступ 1 обгрунтовуеться актуальн!сть теми досл!дкення, внаначаються мета й завдання, шсуваються положения, як! ш-г носяться на захает, вказуються теоретично-методолог!чн! основе робота, визначаеться 3I новизна, науково-практична ц!нн|сть.

Перший роз^1Д дисертацН "Молод1ана культура: поняття та явище" складаеться з двох частая. Чистина п^рша 1-го розд!лу "Проблематика молод!жно! культура у контекст! науково~ф!ло-софського осмислення" прсвячева розгляду еводщИ наукових уявлень щодо молод !жно1' культура в зв»язку а розвитком самого феномена. Складн!сть тукового осмислення ыолод1жно! культу-ри в русл! ф!лософсько-естетичного та культуролог!чного знания полягае в тому, що ярнципово валцшв! иозицИ, як! дозволяют* адекватно анал1зувати вказаний феномен, складалися: в р!зних галузях гуман1тарного знания (в кааах концепцШ р!зшх • аагальноф!лософських, ешчтх, естетнчнах, культуролог 1чяих напряык!в; в соц!ологН» пснхологП I т. !й.}; в р!зн! пром!е-ки часу, що часто не сп!впадае а часом виникнення та !снуван-ня самого феномену (вокрема, у друПй половин! ХШ-го та у Х1Х-му стор1чч1)'8 стосовно б!льш широкого кола культурних явищ, н!ж молод¡яна культура, Викладення цих позиц!й справляе в дос-татн!й м!р! парадоксальна вранения. -

Ео-перше, до означено"! проблематики (тобто до загально-культурно! проблематики, яка згодом утворгла проблеине "поле" молод!жного феномена) мае в!дношення 1СТор1я ф!лософсько-есте~ тично! думки в!д Гегеля до Хайцеггера (у цьому ряду~сл!д зга-дати Ф1хте, Шелл!нга, представяин!в Йенського гуртка, Шцше, Шопенгауера, Шпенглера та !н.), в!д Вщкальмана та Огюста Кон-

та до ф{лосо<Ц!в вренкфуртсько? школа та Римського клубу. б1льга-менш значн! ф!лософськ5 кондепц1!, спрямован! на тюзроб-ку культуролог!чннх та естетнчнкх штань, м!стили в собх здо-_ гад, що у подальвому роэвитку буде молитва (1 закономерна) не-одкор£дн1сть культурно? ун}версалП, що будуть шти кпсце И "проравл" яр1эь нультурну налажн1еть до яепередбачуваного бут-тя. В багат&ох з них буля вкаа!вки (у даному раз! мова Зде ке

ст1лькй отосовно 3!«1сту ф1досо<£ськкх такси 1в, СК1ЛЬКИ про сяря-мован!сть $!лософсько1 душа) ка моялив!сть появз культурних марг|нал!Е, та Ух ¡снуваннл ггаралелько з маг!стралыпшв куль-турними ситуац|ямя.

По-друго, у процес! вид1лення культуролог1чного знания в с8мост1Йну наукову галузь виникають позбут! павно1 системнос-т| спалахи Штересу до тих прояв!в культури, котр! в досл!даен-нях ф!гурують з двома лрэф1ксаш. Один з них вказуе на масовид-н!сть, другий - на небатан¡сть в!днесення об'екту до явищ культура, тобто яа позакультуряе походження 1 м!сцезнаходження. Такими е концепцП криви, заяэпаду ("ЭБката") культура, "вмиран-ня" шстецтва в 1Ндустр1альному сусглльств! 1 т.п. В них вс! теяденц!г» що ф!ксують згадане культурно "поле", {нтерпрету-ються як оповиц1йн! по в1дяошенню до культур! 1 над!ляються значениями "антя-" та "контр-". Предетавдакп цього напрямку на-магаються онанувати д!йсно антуальну проблематику культурного процвсу (його розшарування), але шлях науково! думки розгорта-ёться здеб1льшого в русл1 пошуку в!дм1н культурних яовоутво-рень в{д культурно! нор«, нЫ т поиук {сторичяоГ обумовле-аост| та культурно?, пра рода згад&шх яващ.

и

По-трете, нав!ть год!, коли власно молодШа культура i наукова думка про не'1 "эустр!лись" (50-ri - 60-т! роки ХХ-го стор!ччя), осмислання феномену нагадуе ситувцШ "вав1лонсько1 башти". 1снуе досить багато ormciB тих чи innшх cTopia або про-яв1в ново? молод!хно1 активность Цэ журнал!стськ! репортаж!, публ1цистичн! нариси, музикознавч! та л1тературознйвч1 статт!, с0Ц10Л0Пчн! та статистичн1 досл!дження, прац!, присвячен! впливу масовокультурно'1 та молод 1жно}' проблематики на розви-ток кинематографу i т. 1н. Ф!лососи, культурологи, еететики розглядають"р1зн1 аспекта та прояви буття сучасноУ молод!, але вони !нтерпретують ix як приналежн! до 1нших культурних сфер та проблемних контекст !в (молод!жний рух у соц!ально-пол!тич-ному контекст!, молод !жн1 угруповання у контекст! субкультура, засоби молод!жно1 самореалгзац!У у межах феномена контр-культури, мистецтво сучесно! молод! як складова частина масо-boi культури та !н.>. 1накше кажучи, "ампл1тудап досл!дниць-ких iHTepeciB сягае в!д публ!цистики до.еететики, що св!дчигь про зростаючу увагу до молод!жноУ культури, але при цьому во-на ще не стала самост!йяим предметом ф!лосо$съко-естетичного анал!зу.

Саме пошуку досл!дницьких п!дход!в до феномену молод но'{ культури як до предмету комплексного наукового анал!зу присвячена друга частина 1-го розд!лу "Понятая молод!жноУ культури з позицШ естетико-культуролог!чного Шдходу". У н!й подаються т! позицП, завдяки яким.молод!жяа культура можв бути розглянутв в II ц!л1сност1. Керуючись ними, культуру в ц!-лому сл!д po3yMiTH як: з&гальну характеристику д!Ясного св!-ту; ун!версум сусального буття; CBiT людини. Вежливою е та-

н

кож позВДя щодо постШо! взаемодГ! м!я культурно-1сторични-ми локальностями (культурною "горизонт&ллю") 1 культурним доев 1 дом шнулого ("вертикашю"), щочЦксуе таку як1сть будь-якого культурного феномена, як його континуальн!сть. 7 цьому план!, культура Функц!онуе у "великому час! всесв!тньо! 1сто-р!У", як твердив М.М.Бахт!н. Сутн!сть культури розкривасться у напрям! 'П нетотожност! з цивШзац1ею. Лкщо ци»1л1зац{я постае над1ндав1дуальюш та позаособист1снкм способом орган 1-зацП сусп1льного життя, то культура в цьому розум!нн1 е "ме~ хан!змом" (та процесом) саморозвитку особистост! у соц!ально-1сторачнбму та природному св1т1. Культура (на в!дм!ну в!д ци-в!л1зацп) 1нтимно-особист!сна 1 розгортаеться за своУми, т!льки 1й прятаманними "законами", маючя, однак, зовн!шнв, на-самперед вдвШзац!йну, детерм1нац!ю.

Специф!ка культури полягае в тому,- що остання акумулюе ун1версальн! та рафШованг стани духовност!, охошцоючи при цьому вйлотенську ампл!туду: в!д буденно! св!домост1 до ел!тарних проявив художньо) Мал.^о^оСТ!.

У ХХ-му стол!тт! взаемостосунки !п,аац1ею та куль_

турою ускладнтоться, внасл!док чего у межах останньо! етьоя переор!снтац!я культурних "традац!онал!й" та сфер, I т-никавть-нов1 типи;культурних сутностей, що тяж!ють до форм ес-тетичного та художнього освоения буття (В.С.Б!блер, Р.О.Галь-цева). Ш тендекци з-являться, так би мовити, у "простор!" М1ж давШзащею та культурою, !, з другого боку - на мех! традицШних культурних сфер (буденно!, теоретично!, естетич-но!, художньо!, науково!, ф!лософсько!). У рИВД| цих тенденций утворюсться 1 власно молодхяний фенСмен,

Молод!кка культура виявляе себе в склад них (1 нэ завжди безпосвредн!х) взасмозв'язках з Ингами типами художньоУ куль-тури» а сама: культурою лрофеМйною (академ1чною) та культурою масовою. Поняття молодЬшоУ культург розкриваеться у контекст! загальнокультурних процессе» а и визначення подаеться нами як п1дсумок пор!вняльно-розмежувального анал!зу.

У зв'язку з дам акаде^чна культ1,та е т!ею сферою худок-ньоТ творчост! та П результат!в, що стараетъся на !сторико-худокню спадкоемн 1сть зм!стовко~образких та формально-вираз-них засоб!в; досягнення художньо!' ц!л! зд!йснюеться за законами того чи Ьшюго.виду мистецтва; у вс!й повнот! розгорта-еться реал!зац!я суб'сктивовано1" худокньо!" прогреми (концев-цН).

Механ!зш функц!онуванна академ1чно'1 культура обумовле-н! нообх!дн1стю эбережеяня та трансдяц!I духовного досв!ду людства як роду 1 в незначн5й м!р! Щдвладн! впливу цивШ-зац!Йннх продес!в. Не зваваючн на в!дносну самост1йшогь те» стаб2льн!сть, академ!чна культа -««¿мод!? з 1ншда культур-ними сутя^1—-" 140 сгиРаються на худокн!й досв|д буденноГ св!домост1. В р1ан1 епохн ц{ "полюси" худоанього процесу бу- • ли представлен! по-р!зному (оф1ц!йна та народна, аристократична та демократична, ел!тарна та масова культураастеб-л!шмент та андеграунд I т.п.), алэ заведи область, яку ми називаеио академ!чною, В8авыод|яла 8 аирокш "полем" буден-но-худоан!х прояв!в„ як! на початку Й-*ч> отадгёт пэратво-ршшсь у феноаен масовоГ кулуигт, Остакню ш. розуяШо & сферу сощального ФуЕщЦовувашш будешо-худоаяьо? св1докос-И', дя сфера сшраеться на тараауваяня увЩШеешх фора чут-

тевост!, актуальних по в!дношенню до Зснуючого культурного контексту.

Ваходячи з цього, молод1жна культура може бути внзначена як сфера ссвдалъного функцдонуванкя альтернатявно-ху-дозшього св1Тов 1дчуття сучасно* молод!; ця сфере спираеться на самов!дтворення'надособяст1сно-!ндив!дуал!зованих форм чуттевост! ! розгортаеться в межах в1д буденкоХ св1домоет! (образ яиття) до локал!зац!Т у формах мистецтва (рок-музика, рок-поез!я).

Другий тюзд1л "Молод!жна культура: проблем* буття та генезису" склада'еться з двох частая, У частая! реря,1{1 "Спеыдф!-ка молод 1зодо1 культура у контекст! сучасност!" з'ясовуються культурна гфирода та законом 1рност! розвитку молод!яяого феномена у р1зномая!твост! та суперечност! його взаеиозв'язк!в з культурним контекстом. Будь-яке визначення ыолод!зно'/ культура не вячервуе складност! д|алоктично1 процедура И буття. Якщо сучасн!сть розум1ти як сп!вв[днйсен1сть св1ту культура з певним моментом |сторичного часу Стобто сучаснють як {с-торачна "шттев^сть" м!ж культурним минулим та прайдеян!«, позбута метеф!зично'1 нерухомост!), то ш зобов'язан! згода-тись з там, що молод1жна культура, яхим би ун1кальним не здавалося И !снування у сучасному контекст!, мае багатовя-м!рнЮть генезису. Ця обставина попередауе методолог!чну нэ-безпеку ототсинення сутност! колод!еяо1 куяьтури з формаш Н прояв1в. На в!да!ну в!д академ!чно? культура, сутн1сть молод1жяоТ не мохе бути з'ясована за довомогою процедура кон-цептуал^сацП сенсо-зм!стовност! Хрозгортання суб-'ективова-но! авторськоТ програмн) за законами мистецтва.. Як ! куль-

тура масова, вона функц!окуе у сфер! буденно-художньоI св|до-мост! ! в!дтворюе образи реальность вт1шочи Ух в образ жит-тя. Але якщо у масов!й культур! останк!й постае як образ нв~ протир!чного (! до того ж позбутого духовно-особист!сного на-пруження) перебування у протир!чн!й д!йсност1, то образ жит-тя у молод!жн!й культур! ш назначаемо як образ альтернативно! реальност!, що сво'/ми ц!л!сн!стю та едн!стю протистоУть культурному оточенню. (."аючи нонконформ!стську природу, моло-' д!жна культура не задовольняеться образом життя як в!дбитком реальност!, "в1дрвдаговашш" за допомогою будекноУ св!домос-т!. Бона (молод!жна культуре) кожен раз "в!даидае" вдасн! об-разн! "досягнення" ! в!дтворюе альтеркативку реальность не у межах художнього твору як такого, а у вс!х проявах молод!жно-го !снуваняя: в!д св!ту речей (одяг, мода) до св!ту 1дей (му-зика); в!д утил!тарное?I до !деальност!, яка тип!эуе св!тов!д-чуття в !нтонацШо-звуковбму матер1ал! музиии, у синтез 1 му-зики, поезН та театрально? дII.', в якому (синтез!) молодь висту пае не у род! глядача-слухача, а бере безпосередню участь. I якщо на р!вн! "сь!ту речей" молод!кна культура "занурена" у масову комун!кац!и, то в план! !снування вона в!дтЕорюе у с во 1'х нос!ях здатн!сть до перебування у сфер! худржньоУ умов-ност! як у реальному св!т!. Модод!жка культура розгортаеться . м!» шсгедтвои та шттям, вт!лштьея не у текст! твору, а в Юнуванн!; внтварш в н!й стае сет життя як перебування в образ! альтернативно! реальност!, а текстом - виконаведь (той» хто бере участь у колектпвно-жудоаньоду процес! самовОтво-рення образу життя).

Теза про та,, що ф!лософсько-естетичне осмкслення буття

молод!жного феномена могли на т}льки в едност! а усв1домлон-ням його генезису, (Илье докладно розадишсться у л руг! Я час-тин} 2-го розд!лу МИалоктика гнНизису та фуи^цЮнунамнл мо-лод!жноТ культуря".

Не визнаючи наявн! у ХХ-му стол1тт| способи самороал|за-цП та форми соц!альйого встрою, молодь поэасв1домо, ало культурно закономгрно, повирнулася до стену раннього соц!уму. Ви-явлення генезиснах засад молод¡жно! культур?, що В1ДТьорпюгь у концентрованому вигляд1 важли»! комонти вторичного становления соц5уму, дозволяе ьизначити и лк!сну своср!дн1сть иосно 1ш1х культурник прояВ!п. Еаймаичи прост 1р в{д архета-п|чкзх символ 1в вран!шньо-соц!ально! колективяоУ св!домэст1 (перИсно-масовидя! етячн! комплекси, и я:шх пряыол1нШш го-значаеться межа м!ж добром та злом, що вт!люеться в настано-в! "св!й - сторошМй") до яскраво вираквноХ соц!ально? критики сучасност! та про^етачноТ спрямованост1, ч1лод1ггла культура утворюе особливу кол!з!ю свобода, так бя мо^-и- "свобода в1д.,.". Озн&чена кол1з!я не грунтусться на ц!лвналс*ноо-т|» або на належност! павного |деалу <усв1дош1вна необх|д-я!сть заэдалег1дь в!дхилясться), але цв дозполяе молод:Чч1й культур! мата естетичшй вих!д в у^орешИ !нь:<Л кол1э!Ш.">.' еятуацп - ко.т)з 1Т траПчяого.

Ста с лай иарис цо.до еволвцП" траНчного а хстор!! культура дозволяе зрозум1тя ун!кальн!сть прояву цШ кол!з! ¡' у молод!ян1й культур!, Ан1 протастояння людиш та^рояа, що бу-ло {стотним у давньогрецьк!й трагедП, ан1 класицистська драма прютраст! та обов'язку, ан! романтична антитеза "людана -сустльетво", а трагед|я |ндив}да, що Шддае сумн!ву можли-

в1сть 1снування людства як такого 1 не мае "опонента" у реаль-н!Й д!йсностЦ тобто кол!з!я "!ндав!д - буття", яка» до того ж, не возводить до катарсису. Траг!зм молод !яно! культури обу-мовлений своер!дною тополог!ею культурно! "незнаходауваноет!". Атрибутом молодÍKiioro феномену стае íscbiтнiсть", а "свобода в!д..." перетворюсться на свободу в!д самого себе.

Б tитого боку, проблематика Лснування, що грунтуеться на суттевих питаниях буття, дозволяе твердати , що в эм!стоввому план i молод 1кна культура сп!впадае з загадкам напржшом про-цес!в, притаманних сусп!льн!Й св¡домоет! ХХ-го стол!ття. £а~ гальноекзистенц1альна проблематика та Ti чи tumi аспекта, пов'язаи! э нею, проявляюсь cedo на багатьох р1впях буття молод íkho Y культура: в!д статики (постачного такоту) до ysa-гальивкоГ смислош1стовное!г!. Ыаючи суперачливнй характер i досать умовк! шеи сп!лыюст! э маг iограялю "велико?н культуры, иолод!кна культура, однак, onepys i духовними кв!ят~ . всвнцШ,т, що утвораються в русл! останньо* ("велгко¥" культур). ■

Молод1ан1й культур! пратаманна пранцапова парадоксальна*: вона на мае докал!аовано^ св!тоглядаоЗ[ модел!, ала ц!~ л tena га cboí'm св!той1дношошшм, яке в!дтворюз у конному !з cboíx прояв íb стан .певноi екзиотенц!ашюот!, що "вирчнае" з глибин м!фолог1чноУ ев!домоет!. Таким чином, молод!жна культура спараеться на м!фолог!чний генезис, функцЮнуе у таких масово-ритуалышх формах, як! наблиааються до рел1Пйяо! д!1, та репрезоягуе сфору траг!чиого, у котр!й !ндио!д безпоееред-ньо постае буттю, не маючн в!д нього эахпету у вигляд! "ряту-вальшх" согЦалышх Институт!в.

У тпвтьому роздЩ "Молод 1жна культура: буття художньо-го образу" анал!зусться художньо-обраэнз специф!ка молод!жно-го феномена з точки эору едност! його м!фэлог1чного генезису, траг!чно1' сутност! та функШонуваяня у форлах колвитивно-ра-туально? дП. Вязначаеться "мгсцв", яке пос1дають рок-музика та рок-поез!я у молод!жн!й культур1: рок-Д!я в едност! П еле-мент!в не влчерлуе молод!жного феномена * репрезентуе його у т!й м1р!, в як!й постае "закодованим" моеов мистецтва (музя-ки, поезй', театру) та "п!дсиленим" за допомогою його засоб1в св1тов!дчуттям. У даному раз1 як^сть св1тов1даоаешш, що обу-мовлена наяв«!стю образа альтернативно! реальности реал!зу-еться як образ життя, у межах якого розгортасться колективко-художня творч! сть. Остаиня не досягае вичершо! локал!эацП ан! у конкретному музичаому, а;н у постечнсму твор!. Наявияй у молод1ан!й культур! тип худсшяьо! конструктивное!! не коже бути з'ясованяй на грунт! традац|Йних уявлеяь про худоиньо-образну процедуру. Ун!кальн!сть ц I е "г" ситуацП поля га с в тому, (до в н!й (молод(ян^Я культур!) розгортасться саке буття художнього образу; ця розгортання в!дбугаеться поза межами твору; воно не спряморане на досягнення результату, або до певноТ завершеност!. Ця в!дм!на в!д художн!х специф!к, лока-л!зованих в межах мистецтва, дозволяв зробати висновок щодо лринщшовоТ незаверпйност! та в1дкритост| художн!х процес!в у молод 1ен1й культур! в будь-яку мить 1'х розгортання.

• На матер!ал! ток-поезГ/ (М.Борзик1н, Б.Гребенщ!ков, К.К!нчев, Ю.Наумов, М.Науменко, Ю.Орлов, В.Цой, В.Шумов та !н.) та еок-музики (тенденцП розвитку зах'!дно1 рок-культу-ри у 6С-т! роки на приклад! ансамбля "Б^тлз", у 70-т! рока

на приклад! рок—груш! "Kyin"; творч! настанова та особливост! Зм!джу таких типових для зах!дного року постатей, як Яжен!с Джопл1н, Дасикм! Хондр!кс, Елтон Дкон^та íh.) анал!зуеться д!-алоктика сходження образу в!д будонност), кр!зь екзистенШальн! стана сприйкяття останньо!", до крпстал!эад!'£ ун!версалышх ду-ховних сущностей.

Вагшшою як i ста художньо-образного розгортащш у ыолод!£-и!й культурi е апокрифi4Hiсть. Бона И.'тердретуеться юга яд процедура перетворення смислу одн5с1 культура, на смисл, або знак буденно!' св¡домоетí в iiunífi культур! (або як м!фолог!ч-> .кий за своей суттю продес "перекодуБашш" ун1версалышх скас-л!в культур: "мовою" буденно!' св!домост{). Б1льна гра. символами "чужих" культур дозволяе веств даву про поза Í pi си кар-навалькост!, але cmíxobííü аспект молодЬшоУ культура постае у вигляд1 вкрай редухЦйованих форм tpoHii, сарказм та, на-самперед, гротеску. Образна сфера молодixnoí культура грук-туеться на парадоксальных смислошх iifflepcifix: добро оберта-еться на зло, час сприКмаеться як базпликка позачаен!сть, лит-тя розум1сться як рух до смертд, сенс 1снування moss буш -осягнутий т!льки у стан! боаевШя. Ст!Йкои як i с то розгляну-тих рок-т0кст!в шетупае "балансувания" на мех! смислу, спря-моване на те, щоб уникнути сг.глсловох вазначеност!.

Худошйй cbít ыолод|аноТ культур! е своер!дшш "м1кро-космом", що розгортаеться aifí шфологеш до ф!лософема та тяж!е до духовно'! напруженоетЬ "ого анал!тичний розгляд не може бути еаснований на традацШШ! сп!вв!даеоеност! твору, тексту та образу. Вони подашься сШяьио i !х орган!чне íc-нування (або алан) не завжда п!длягае структуруванню. Тому

головням напрямком осмислення та досл|дяення молод!жноУ куль-тури стае ф1лософська рефлекс1я.

У Висновках п1дводяться пЦсумки досл1даення та ви знача-еться спрямован!сть подалшоУ розробки проблема.

Основний 3Micf дисертацП воображено у таких наукових публ!кац!ях:

1. <5илософско-эстетйческие аспекта воплощения темы "ЧЕЛОВЕК И ПРИРОДА" в западной молодежной культуре 50-х - 70-х годов. - Ворошиловград, 1985. - Деп. в ИНИОН АН СССВ от 28. 10.85. - Р- 22838. - 38 с.

2. Изучение западной молодехной музыки /рок-музыки/ в процессе формирования художественной культуры студентов /Опыт постановки проблемы/. - Ворошиловград, 1988. - Деп. в НИИ Щ от 30.05.88. - * 737-88. - 76 с.

3. Процесс формирования общекультурных представлений у студентов /Характеристика методологической ситуации/. - Ворошиловград, 1989. - Деп. в НИИ ВШ от 14.02.89. - » 387-89. - 23 с.

4. Молодежная культура: культурно-исторические связи и типоло-. гические черты f! Современные духовные ценности и молодежь:

. Тезисы научно-практической конференции. - Калуга, 1988. -С. 101 - 102.

5. Личностно-творческий потенциал эстетизации и гуманизации педагогического процесса в вузе # Пскхолого-педагогичзс-кие проблемы подготовки специалистов в вузе: Тезисы докладов Всесоюзнай научно-методической конференции. - Грозный, 1989. - С. 17 - 18. - /В сп1вайторств1/,

аз

6. Молодежная музыка как объект.культурно-исторического анализа // Историзм и творчество: Материалы Всесоюзной конференции. - Ы., 1990. - Часть 2. - С. 302 - 304.

?. Молодежная культура в системе современного духовного лро-. изаодства М Духовное творчество: Процесс, эффективность: Тезисы ЯШ Всесоюзного теоретического семинара "Мировоззрение и научное познание". - Киев-Ужгород, 1990. - С, 243 -244.

8. Диалектика духовного становления личности как проблема современного образования/' Философия, человек, перестройка: Тезисы Всесоюзной научной конференции. - Квдинев, 1991. -С. 161. - /В сп1вавгорств1/.

9. Музыкальное творчество как предмет философско-кульгуроло-гического анализа /К методологии изучения молодежной музыкальной культуры/ !/ Вторая Всесоюзная конференция "Творчество: Тйория и практика": '1*ззисы докладов. - Киев,, 1991.. - Часть 2. - С. Г72 - 173. /В сШвавторств!/.

Мальцев Леонид Леонидович. Молодежная культура как пред-дат философеко-эстетического анализа: Диссертация представлена ка соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности эстетика - 09.00.04 в Специализированна ученый совет. ДО 1.25,02 Института философии HAH Украины. - Киев, 1995. - 190 с.

Зааипзется рукопись. Автором представлена оригинальная научная концепция молодежной культуры, суишость ксторой в том, что разнообразные социальные, эстетические, художественные проявления последней (молодежной культуры) анализируется в органичном единстве универсально-кулътурогениых и уникально-культуротворческих качеств, как определенная специфическая культурная реальность палого времени.

Maltsev Leonid Leontdovich. Youth Culture as a Subject of Phylosophical arid Aesthetic AnMysis: The thfesis is submitted for a candidate's degree of phylosophv in aesthetics - 09. 00. 04 to the Specialized Lear nod Council DO 1.25.02 of the Institute of Phylosophy of National Academy of Sciences of the Ukrainian. - Kiev, 1995. - 190 p.

Thi thosis irt л manuscript version is being defended. The original scientific concept of youth culture is given by the author, who analyses different social, aesthetic and artistic manif¡stations of youth culture in organic unity of universal culturogenic and unique cultural creative qualities as a certain specific cultural reality of our time.

Ключов! слова: молод i дна культура, фиософсько-естетичний сшал1з.