автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Морфонологическая вариативность в словообразовательной структуре имен существительных мужского рода русского языка (в сопоставлении с украинским)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Морфонологическая вариативность в словообразовательной структуре имен существительных мужского рода русского языка (в сопоставлении с украинским)"

НАЦЮНАЛЬНЛ АКАДЕМ1Я НАУК УКРАТНИ п _ _ 1НСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА 1м. О. О. ПОТЕБН1

Р< 5 0/1

^ П АИР На правах рукопису

Ф I Л Ь Галина Олександр|'вна

ИОРФОНОЛОПЧНА ВАР1АТИВН1СТЬ У СЛ0В0ТВ1РН1Й СТРУКТУР! 1МЕННИК1В Ч0Л0В1Ч0Г0 РОДУ Р0С1ЙСЬК01 мови

(у зктавленш з украТнською)

Спецшльшсть: 10.02.01 — росшська мова 10.02.02 — украТнська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття наукового ступени кандидата ф!лолопчних наук

КиГв—1995

Днсертащ.я е рукопис

Робота викоиана у В1ддш росшськоТ мови 1непгтуту мово-знавства НацюцальноТ Академц Наук УкраТни.

Науковий кер!вник — доктор фьлолопчних наук, професор Н. Г. Озерова.

Оф'щшш опоненти — доктор фьлолопчннх паук, професор К. Г. Городенська, кандидат ф!лолопчних наук, доцент Л. П. Д1дмвська-

Провцдаа установа — Терношльський педзгопчний ¡нстит^г.

Захист вадбудеться « 1995 р. о год.

ца 3acLnaHHi спещалдзовано! ради Д 016.28 01 ¡з захисту дисерта-Ц1Й на здобУття наукового ступени доктора фЬтолопчних наук при ¡HcTHTyTi мовознавства ¡м. О. О. Потебш HAH УкраТип (КиТв—1, вул. Грушевського, 4).

3 днеертащею можна ознайомитися в б1'блттещ 1нстнтуту мовознавства ¡м. О. О. Потебш HAH УкраТни.

Автореферат розюлано « 'У > «Ч Э95 р.

Вчений секретар спещалЬованоТ ради, доктор ф1лолопчних наук, професор

Н. Г. ОЗЕРОВА

Спор1днен1сть рос1ЙськоУ 1 украУнськоУ мов виявляеться на вс!х мовних р!внях,у тому числ! 1 на словотвгрному та морфонолопчному.Незважаючи на тв,що р!зн! д!лянки дери-ващйних систем рос!йськоУ та украУнськоУ мов 1зоморфш, у них 1снують певн1 в1дм!нност1 у ступен! продуктивное^ слово-тв!рних засоб1В,характер1 поеднання тв1рноУ основи з дерива-г^йним суф1ксом.У зв"язку з цим у лгнгвгстичн!й наущ остан-Н1х десятил!ть росте защкавлентсть до пор1вняльно! морфоно-логтУ. Окрем! аспекти II висв}тлено в роботах Е.Станкевича, С.В.Брошея.С.Б.Бернштейна.Т.В.ПоповоУ .Н.б.АнаньсвоУ,МЛ. ер-маково? .б.С.КубряковоУ.С.М.ТолстоУ та 1нпшх. При заставному вивченн! деривац!I з врахуванням морфонолог!чних ознак ставиться завдання виявити сшлънг для двох мовних систем факти I законом!рност1 словотворення, I в той же час роз-крити риси.як! визначають його самобутн{сть.

Мета роботи полягае у комплексному описов! морфоно-лог1чно'1 трансформацг У тв^рних основ у похгднт { моди-ф1кац{! деривац1йних суф1кс1В у словотв1рних системах гманник! в чолов1чого роду сучасних рос!йсько¥ та украУнськоУ мов у динам1Чному аспект^ у виявл8нн1 сп!льних та специ-$1 чних рис морфонолог1чно'1 вариативное™ у субстантивних сферах дериващйних систем та встановлешп 11 залежност! в1д морфонолог!чних операц!й.

Реал1зац1Я щеУ мети передбачае вир!шення таких завданы

I/ синхронно описати морфонологхчну структуру 1менник1в чолов1Чого роду досшджуваних мов /тобто фонемн! та акцент-Н1 альтврнащУ, ус1чення та нарощення /; 2/ з"ясувати основ-ш причини I умови вар1»вання морфем у словотв!рних структурах I м9нник! в чоловтчого роду рос1ЙськоУ та украУнськоУ мов;3/досл1дити морфонологтчнт позищ У вар1ювання морфем:

4/ встановити повний 1нвентар альтернаций у словотв1рних системах 1менник!в чоловгчого роду аналгзованих мов; 5/зха-рактеризувати взаемозв"язок i взаемодхю МО при ïx комплексному використанш у словотвхрних структурах досшджуваних субстантивтв споргднених мов; 6/ описати морфонологхчш мо-дел1 t показати стушнь ïx продуктивност1 ; 7/ виявити

сгплып та специф1ЧН1 риси аломорфного варшвання морфем у вказаних субстантивах pocificbKoï та украхнсько'/ мов.

_Об"сктом_досл|дження стали морфонолог1чн1 трансформа-nt¥ твтрних основ у пох1дн1 у словотв1рних структурах !мен-никтв чоловтчого роду,сформованих як на власне слов"янськ1й, так t на 1Ншомовн1Й основах,а також модифткац!ï дериващй-них суф1кств.

, Материал для доел1дження / близько 6 тисягсубстантив1в чоловтчого роду рос1Йськох мови i така сама кглыисть ïx ук-païHCbraix паралелей.якщо не враховувати корелятивних chhohî-мгв/ взято i3 трьохтомного "Русско-украинского словаря" /К.,1968/.3 метою розкриття семантики.стшистичного викори-стання.сфери уживання лексичного материалу до роботи залуча-готься !ншг словники: Словарь современного русского литературного языка АН СССР в 17-ти томах.-М.-Л.,1950-1965;Словарь русского языка АН СССР в 4-х томах.-М.,1957-1961;Сповник ук-païHCbKoï мови в П-ти томах.-К.,1970-1980; Словарь иностранных слов.-М.,1985; Словник !ншомовних елгв / за ред.О.С.Мель-ничука/.-К.,1974.Як довтдковий матерхал використовуються й iHiai словники,а саме: Тихонов А.Н.Школьный словообразовательный словарь русского языка.-M.,1991 ; Яценко 1.Т.Морфемний аналiз:словник-дов{дник /за ред.Н.Ф.Клименко.-К.,1980-1981.-

Т. 1-2: Мотхйемний словник /Уктгяттяп пшшта и г -V tqqt /

Наукова новизна роботи полягае в тому,що в дисертащ I вперше на матер!ал! субстантив!в чолов!чого роду спор^днених мов проведено детальне досл!дження законом!рностей поеднання словотв1рно1 основи ! деривац!йного суф!кса,оск!льки систем-ний анал!з морфонолог1чного вар!юв£ння морфем у словотв!рних структурах обох мов у план! синхрон!I не проводився;встанов-лено залежн!сть морфонолог!чно? вар!ативност! в!д МО.

Наукова новизна одержаних результат!в може бути конкре-тизована у положениях,якI виносяться на захист:

1. Морфонолопчна вар!ативн!сть у словотв!рних структурах !менник1в чоловтчого роду залежить в!д морфонолог!чних операц!й,як! активно використовуються у деривашйному проце-с! г трансформують тв!рну основу в пох!дну або модиф}кують суф!кс.

2. Процес словотворення тменнш^в чолов!чого роду на Р1ВН1 синхрон!I - це складний механ!зм,у якому одна за одного по черзг вхдбуваиться морфонолог!чнх операщ! ,як1 готують дв! основн! одиниц! /тв1рну основу ! деривац! йний суф1кс / до взаемопристосування.

3. Морфонологгчне вар1ювання морфем у словотв1рних структурах гменникгв чолов!чого роду росгйсько! та украТн-сько'1 мов в!дбуваеться за мгжмовними пор!внялъно-типолог!ч-ними моделями / омоморфонолог!чними,параморфонолопчними, гетероморфонолог! чними/.

4. Рос!йська та укра'шська мови характеризуются наяв-Н1стю в них тв!рних основ, В1Д яких утворюються дериващйн! вар1анти,процес трансформац1г яких у пох1ДН1 вгдображають диморфН1 формули.

5. На фон! стльних рис у словотв!рних системах рос1Й-ськот та укратнськог мов у ряД1 випадк1в !снують повш та ча-

cTKOBi BijwtHHOCTi у морфонолопчних структурах,обумовлен1 BHyTpimHiwH процесами,притаманними кожн1й ia досуиджуваних

MOB.

Основними методами доелi дження е синхронно-описовий та дистрибутивяий. 3 метою виявлення найб^льш повно як сшль-них.так i Btдм1нних рис у морфонологсчних структурах близь-коспоргднених мов використовуеться з1ставний метод, а також методи класифгкацп та систематизащ ï.

Результата досл1дження можуть бути використан! у л1нг-водидактиц1 при читашй спецкурсtв,проведенн! спецсем^на-ргв,факультативних занять з дериватолопï та морфонологи у вищих та середнхх навчальних закладах; для створення монограф! чних праць i3 3iставно1 морфонолог1ï; при написанн1 навчальних та методичних пособник!в i3 pociftcbKO'ï та украш-

CbKOÏ MOB.

Запропонована методика доелгдження морфонологгчно'1 ва-ptaTZBHOCTi в деривац1йних системах хменншйв чоловхчого роду дасть можлив1сть описати словотв!р спорхднених мов в такому acneKTi, в якому BiH ще не досл^джувався.

Фактичний матер1ал,який анал1зуеться в робот!,можна ро-зглядати як один i3 фрагмент!в рос1йсько-укра'шського морфемного i словотв1рного словник!в.

Апробащя доелтдження. Дисертащя та lï окрем! роздхли обговорювалися на заеданиях В1дд1лу pociftcbKOï мови 1нсти-туту мовознавства хм.0.0.ПотебН1 HAH Укра¥ни. OcHOBHi положения роботи знайшли воображения в трьох пубЛ1кащях авторам також вхдбит: в наукових допов^дях на М1жвуз1всынй на-уковтй конференщï та ф1лософських читаннях Дрогобицького педшетитуту / 1992 /.

Структура дисертащ ï зумовлена основною метою i завдан-

ням досупдження. Робота складаеться 31 вступу.двох глав,ви-сновк1в,б1бл1ограф1'1" та додаткхв.

У вступ! розкриваеться актуальн1сть теми, стан УУ роз-робленост!, формулюються мета та завдання доел!дження.об-грунтовуеться значения роботи, а також окреслюються основн! положения,як1 виносяться на захист.

Дериващйний акт кожноУ з досл1джуваних нами мов характеризуемся своУми законом1рностями,як1 визначаються специ-ф1кою мовио У словотворенн1,в основному, беруть участь два необхтдних компонента - тв1рна основа та деривац1йний су-фгкс. Тому в деривац!йному процес! СЛ1Д враховувати фонемну структуру цих двох словотвгрних одиниць, 1 якщо на морфемному пш не опиняються такг фонами,сполучення яких супере-чить законам морфонологП.то взаемопристосування IX В1Дбу-ваеться в1льно, без будь-яких обмежень.

Анал13 фактичного материалу показав, що як у рос!Йсь-к1й,так 1 в украУнськ1й мовах формальна сум1сшсть морфем досягаеться шляхом модиф1кац11 УхньаУ структури за допомогою М0,як1 активно використовуються у словотвгрному процест 1 готуготь дв! основш одинищ /тв^рну основу та деривац!йний суф1кс / до взаемопристосування.

Морфонолог1чн1й вариативности тв1рних основ / в результат! консонантних.вокальних та акцентних альтернац!й,а також устчення фхнальних сегмент1в / та дериващйних суф1кс1в /в результат! нарощення субморф1в на основний словотв1рний су-фткс/ присвячен! окремт глави роботи.

У першй глав1 дисертацхУ " Теоретичт проблеми слово-твхрно! морфонолопУ росгйськоУ та украУнськоУ мов",яка складаеться з трьох параграф!в,з"ясовугаться основн! принци-пи досл1дження,окреслюеться коло актуальних завдань застав-

hoï морфонологхï,основних одиниць П опису.уточнюеться зм1ст понять t tepmihib.hki використовуються в poôotï.

В л1нгв1стичн1й Л1тератур1 з морфонологП вид1ляються рогшльнт морфойологтчнт перетворення.як{ включають один вид морфонолог!4hoï onepaui ï,та комплексы! морфонологхчш пере-творення.як! включають два або й б1льше вид1в морфонолог!ч-них операщй. Вважаемо необххдним в1дзначити,що розд1льн! морфонологхчн! модифхкащ ï мало характерыi для словотвхрних структур 1менник1в чолов1чого роду досл1джуваних нами мов. Найчаст1ше трансформащ ï твгрних основ у пох1Дн! в1дбувають-ся в результат комплексних морфонолог1чних перетворень.

Анал1з фактичного матер1алу показав, що одне морфоноло-ri4He явище може викликати 1нше. Так, наприклад, в результа-Ti усгчення Д1есл!вного суф1кса -а-//-а- у poci йських основах гогот-а-, опек-а-,хап-а- та укра'1'нських гогот-а-. oni к-а-. хап-а- при поеднашп з суфхксом в1дбуваеться ак-

центна альтернавдягпересування наголосу з д1Ссл!вного суф1К-са.який ус1каеться,на суф1кс новоутвореного субстантива.Пор.: гогот-а-ть - гогот-ун, опек-^-ть -опек-ун,хап-а-ть -хап-^н /прост./ // гогот-а-ти - гогот-ун. oniк-а^ти - ,oniк-/н.ха-п-а-ти - хап-ун /.прост./.

1нш1 морфонолог}чн{ операщ ï можуть проходити паралель-но.Так, при поеднанн{ TBipHoï основи плава-//плава- з дери-вац!йним суф1ксом -ник//-ник в1дбувасться уЫчення fliewiiBHo-го суф1кса -а-//-а- паралельно з акцентного альтернащею: з кореня д!есл1Вно'1 основи наголос пересуваеться на дериващй-ний суфгкс -ник_//=ник^ Пор.: плав-а-ть -плав-ник // пл^в-а-ти - плав-ник /"орган плавания у водяних тварин"/.

ДосЛ1Дження словотвхрного материалу показало,що морфоно-лог1чн! модифхкащ ï у рос1йськ!й та укра'1'нськ1й мовах бувають

трьох вид!в:

I. Морфонологгчно маркуватися можуть т1льки TBipHi ос-нови як слов"янського,так i гншомовного походження.Наприк-лад, у словотвхрних корелятивних парах акци^-а -акци-оне'р, оппозици^-а - оппозици-онер // акц!|-а- акц!-он/р,опози-

ц!|-а - опозицг-онар морфонологгчно маркуються Т1льки TBipHi основи: операц!я устчення финального сегмента проходить паралельно з акцентною альтернац!ею: з кореня TBipHO'i основи наголос пересуваеться на дериващйний су-фгкс.

II. Морфонологгчно маркуватися можуть Т1лыси деривац!й-Hi суф!кси.Таке явище веде до появи суф1Ксально'1 вархатив-ностт морфем: вчяива-ть_-_внтивагл^

5§г1И_г_§"5за-ль/нтАбудигти^_бу2игль/ник. На дериващ йний суфгкс нарощуеться субморф -ль-^ль-, з яким pociftcbKi су-ф4кси зЗик^ник та укра'1'нський -ник вступаить у BapiaHTHi вхдношення.

III. Морфонологгчно маркуються як TBipHi основи,так i дериващйн! суф!кси, в результат! чого проходить одночасне кореневе та суфхксальне вар!ювання.Наприклад,при yTBopeHHi катойконi Mi в

америк-ан/ець,бгрм-ан/ець,перу-ан/ець,яв-ан/ець Bin TBiрних осн ов Америк-а, Бирм-а, Ле'ру, Яв-а // Аме'рик-а, s/рм-а, Пе'ру, Яв-а в^буваеться як кореневе варивания морфем у результат пе-ресування наголосу з кореня TBipHO'i основи на дериващйний суфгкс,так i суф!ксальне варивания,викликане явищем наро-щення: на дериващйний суфткс -ец//-ець нарощуеться субморф

Анализов! явищ передуе скоректована програма пор!вняль-

ного досупдження морфонолопчних даних для конкретного опи-су аломорфного вар1ювання морфем в субстантивах чолов1чого роду pociflcbKOï та украУнсько'! мов / § I /. Опис морфоноло-ri4H0ï вар1ативност1 у структурах tbïphhx основ та дерива-цтйних суф!кс!в зд1йснюеться у так1й посл1довност1:

1. Встановлення словотв1рних корелятивних пар "тв1рне-шшдне".

2. Визначення морфонолопчно маркованих основ субстан-тив! в чолов1Чого роду pociftcbKoï та укра'Унсько'! мов.

3. Доиидження морфонолопчних позищй.в яких в!дбува-еться модиф1кац1я основного варганта основи.

4. Складання 1нвентаря субморф1в,як! викликають мор-фонолог! чну Bapiативн1сть дериващйних суф!кс1в kokhoï мо-ви зокрема.а також швентаря морфонем 1менникового слово-твору.

5. Конструювання морфонолопчних моделей pi зних слово-тв1рних тишв та визначення ступеня ïx продуктивност!.

6. Виявлення сп1льних для двох мовних систем факттв та законом!рностей морфонолопчно ï вар1ативност1 морфем 1мен-ник1в,як! е предметом досл1дження.

7. Визначення t murai дуальних специф!чних рис аломорфного вар^ювання морфем у словотв1рн1й структур! субстанти-BiB кожно'1 з досл!джуваних мов.

Вар!ювання в основах i суф!ксальних морфемах наочно виражають морфонолог!чн1 формули.як! являють собою скоро-чене позначення розд!льних чи комплексних морфонолог!чних операций,якi трансформують TBipHi основи у noxiflHi та моди-ф!кують дериващftHi суф!кси.

Найб1льш продуктивними перетвореннями твтрних основ у субстантивн! noxtДН1 чоловтчого роду с двохкомпонентн! мор-

фонолончн! трансформащI,як1 виражаються формулою "ус-жг"^. Наприклад,ус1чення хнфШтивного суфгкса в Дгесл1-

вних основах у позищI перед суфтсом -еп/^-ець викликас перемщення наголосу з суф!кса тв1рно'1 основи на дериващй-ний. Пор.: жив-и-ть,лов-и-ть,твор-и-ть /ус.-и- + ец / -жи-в-ец /рнб./,лов-ец,твор-ец /торж./ у рос1Йсыпй мов1 I жи-в-и-ти,лов-и-ти,твор-и-ти /ус.-и- + ець/ - жиз-е'ць/риб./. лов-ець,твор-ець /торж./.

31ставний анал13 згбраного матер1алу показус.що в обох мовах дериватйн! системи 1менниктв чалов:чого роду харак-теризуються наявнГстю словотвтрних вар1ант1в / § 3 /.Необ-XIдно в1дзначити,що у певно1 частини дериващйних вар1ант1в можуть вгдбуватися одн1 ! Т1 ж роздглып чи комплексна ввди М0,як1 трансформують твхрну основу у шшдну або модифхку-ють дериващйний суф1кс I як1 можна виразити одного I тхею ж морфонолопчною формулою. Прикладами таких словотв1рних варгантхв можуть бути паралел1: твгрна основа рубz¿¿Шйz у рос1йськ!й та укра'шсыий мовах може одночасно поеднува-тися з рг зними дериващйними суфгксами:-ак//-ак I -арь// ^У своему анал131 морфонолог!чно'1 вар1ативност! в словотвтрних системах гменншйв чолов!чого роду спор^д-нених мов використовуемо певну систему знак1в: СО-субстантивна основа; Д0.-Д1ссл1вна основа; Т-на 0 -тв1рна основа; ус - ус1чення; нг /наголос/-акцентна альтерна-щя; т/м- альтерната приголосних.корелятивних за тве-рд!стю/м"як1стю; нр -нарощення; д. с.-дериващйний су-ф1кс; —-знак.який вказуе на морфонолопчну марко-вангсть тв1рно'1 основи; —^-знак.який вказуе на морфонологхчну маркован1сть дериващйного суф1к-са.

-гц>„ Див.: рыб-а-рнб-ак,рнб-арь//ркб-а -риб-ак,риб-ар.Де-ривацШний процес при цьому супроводжуеться одшею I т1ею ж МО / з кореня тв1рно'1 основи нагодос пересуваеться на дери-вафйний суф^кс в обох вар1 антах/.

У друг1Й труп! словотв1рних вар1ант1в,як1 диференщю-ються стшистично, сферою та частотою уживання.морфонолопч-Н1 модиф1кацп виражаються т}льки одшею формулою,оск1льки, в основному, у процесI утворення цих 1менник1в,н1 тв1рна основа, н1 дериващйний суфлкс морфонолог1чно не маркуються. Напр.:втд дтеслова установить утворюються ¡менники.ярл в1д-носяться до активно! та пасивноУ лексики:^станов-щик^спец. ^становизтель/заст./.У наведеному приклац1 в результат! при-еднання суфткса -тель_тв1рна основа не вимагае Н1яких мор-фонолог1Чних коментартв.А для 1менника установщик характерно поеднання трьох морфонологгчних операщй,як{ наочно мож-на виразити формулою "ус+м/т+нг".Ус1чення д1есл1вного су-ф1кса -и- супроводжуеться одночасно такими МО.як альтернату я приголосних,корелятивних за м"як1стю/тверд!стю,репрезентована морфонемою_/в^.-в/, та перемщення наголосу з сегмента,який усткаеться.на кор1нь новоутвореного деривата.

Аналог!чну картину спостертгаемо I в украУнсыай мов1 при утвореш^ дериващйних вар1ант!в втд дгесунвних основ. Напр.,в1Д дгеслова твори-ти утворюються тменники,як1 дифе-ренщюються стшистично або частотою уживання: твор-ець /торж./-твотзи-тель/р!дко/. Поеднання суф1кса -тель Iз слово-тв1рною основою не викликае у шй тяких морфонологтчних зм!Н.Взаемопристосування тв1рноУ основи твори- I дериващй-ного суф[кса -ецъ в1дтворюе морфонолог1чна формула "ус + нг". Операция усIчення Д1сслявного суф1кса -и- викликае перемщення наголосу з суф!кса,який ус!каеться,на суф1кс новоутворено-

го ¡менника.

Але як у ростйськгй.так 1 в украУнсыпй мовах гснуготь тв!рн1 основи,як1 можуть одночасно поеднуватися з р1зними дериващйнкми суф1ксами,1 морфонолопчнх перетворення.яш IX супроводжують,при цьому р!зн!.Словотвгрн1 варганти з такими тв1рними основами в1Дносяться до третьо! групи, а мор-фонолог1чш перетворення в них в обох мовах можна виразити _диморфноюформулою,що передае здатнхсть деяких твгрних основ утворювати два р1зних за морфонолог1чного структурою дериващйних варианта. У ростйсыпй мовх утворення дврива-цгйних вар1ант:в х^тор=янин_=_ххтдр;е!|-/облл/ можна наочно покаэати диморфною морфонологхчною формулою:

.т/м+нг лутор-янин - т/м + нг

Т-на О^ /Див.: хутор/ /,а

т/м \^тор-ец /обл./-т/м

в украгнськтй мов! утворення деривашйних вархантхв сек^ т-ант /рел.перен./ - сект-яр/р!Дко/ - диморфною формулою:

<г уСект-ант/рел. перен. /-нг

/ Див.: се'кт-а/ /.

т/м+нг х; е к т-яр/рIдко/-т/м+н г

В обох мовах деривашйний процес проходить за слово-тв1рними моделями,як! можуть бути репрезентоваш одшею або кглькома морфонолоп чними моделями.Шд мор$онолог!чною_мо-деллю сл1д розглядати ту ж словотвтрну модель /тобто струк-турну схему тв!рного слова у його сталих семантичних та формальных вхдношеннях до слова шшдного/,але з врахуванням процеолв трансформац!I тв1рних основ у пох1дн1 чи модифхка-щй суф1кс1в,як1 виражаються морфонолошчними формулами.На-приклад,словотв1рна модель _С0_±_§1_ репрезентована трьома однаковими морфонолог!чними моделями в обох мовах:

I/ СО] + |ат СШ + !ат /декан - декан-ат, патри-

^ 1 П ^ 1 Л А

'нг | | 'нг | | арх-патриарх-ат,чемпион -

чемпион-ат // декан - декан-^т, патр I а'рх - патр1 арх-ат, чем-

Шо'н - чемшон-ат /;

2/ СО/1+1ат , СШ + !ат /Азия - ази-ат.фо'с-

' // ---I

¿ус + нп I <ус + НГ| |

Аз1Я - аЭ1-ат, фосфор - фосф-ат /;

3/

фор - фосф-ат //

СОЛ + 'ат С0^!+!ат /алюминий__I // ___________1 1

с + м/т + нг| | <$с + м/т + нп I алюмин-ат//

алтШй - алкшн-ат /; а словотв1рна модель _Д0_+_ат ре-ал1зуеться трьома морфонолоНчними моделями у сучасн1й рост йськ1й мов1:

I/ Ж1+!ат / адрес-ова-ть - адрес-ат,фабрико-<у<Г+ нг( | ва-ть - фабрик-ат /;

Д0-»1+'ат / концентр-ирова-ть - концент-— I I

гс + м/т + нг| | р-ат, экспон-^рова-ть -экспо-

Д0^1+!ат / фальсифиц-ирова-ть - фальси-

___ --"I !

¡гс + ц/к + нг( f фик-ат / I т I льки двома моделями в укра'шсыий мов1:

I/ ДСЫ+!ат / адрес-ува-ти - адрес-ат, кастр-у-'ус + нп I ва-ти -кастр-ат /;

Д(Ы+1ат / постул-юва-ти - постул-ат /.

„---I

ус + м/т + нп [

Досшдження морфонолоично1 вар1ативност1 морфем у сло-вотвтрних структурах субстантив1в чолов1чого роду рос1йсь-ко'1 та украшсько! мов у згставному аспект! дае можлив1сть вивести особлив1 мЬшовн£_пор1вняльно-та /П*Ш/: омоморфонологгчн! / з грецьк. Ьот,-однаковий/.якг

изображать повну тотожшсть структурних схем; параморфоно-лог!ЧН1 / з грецьк. para -бiля,при / - под16ni сть структурних схем та гдтероморфонолог;чн! / з грецьк. hsteros -1нший/- BijiMiHHiCTb у структурних схемах.*

Детальне до(Уйдження процесу утворення субстантив1в чолонгчого роду, який в1дображають вищевказаш типи моделей, дае можлив!сть виявити не тгльки тотожшсть.але й шупб-HicTb та В1Дмтнн1сть,обумовлен1 розб1жностями в морфоноло-п'чних структурах досупджуваних нами мов, а також визначити значения морфонолог1 чних ознак для ïx типолог1чно!" характеристики.

У друпй глав! "Морфонологтчна BapiaTHBHicTb у дерива-nitoiË систем! iMeHHHKiB чолов1чого роду ростйсько1' та ук-païHCbKoï мов" досл1джуються так1 МО,як консонантн1,вокаль-Hi та акцентн1 альтернат1,ус!чення та нарощення морфем, як i е причиною морфонолойчно! варгативност: слов"янських та iH-шомовних tbîрних основ або ж деривашйних суф1кс1В.

yci власне слов"янськ1 та тншомовн1 дериващйн1 суф1к-си близькоспор1днених мов / в межах досшджуваного нами ма-тергалу/ за ïx акцентолопчними властивостями можна розд^ли-ти на три групи.

Першу групу складають суф!кси з високим ступеней ак-центно!' потужност1, тобто так1, як1 завжди перетягують на се-

* Класиф{кащя та опис структури ПТМ запропонован1 за аналог!ею класиф1кацП та опису таких понять,як омо-лекси,паралекси,гетеролекси.Див.:Степанова 0.1.Типо-ЛОГ1Я i функшонування прикметнюи в i3 значениям iH-тенсивно'1 ознаки у сучасн1й pociftcbKifl mobï / у 3i-ставленн1 з укра'1'нською /.-Автореф. дис. ...канд. ф!лол.наук.-К.,I992.

- 14 -

бе наголос: -ок//-ок^-н/ж^У-ншс,-ач//-ачд-ун//-ун,-яр//гяр,

1Н.

До друго'1 групи входять акцентно-вар! ативн! суф1кси, як! можуть перебувати в наголошенШ та ненаголошешй пози-ц* ях: ^§рь^арл;тин^-янинАГник^-ник_та 1 н.

Трети трупу складають акцентолопчно не марко ваш су-ф1кси,як! можуть викликати в:дм1НН0стг у наголост в межах одн!С1 морфеми: -тель//-тель та 1н.

Аналгэ морфонолог1Чно'1 структури субстантив^в чолов1-чого роду рос1йсько'1 мови та 1'хн1х украгнських кореляпв дозволяв видтлити три основы! загальнг модел1,що втдобража-ють процес трансформац!! тв1рних основ у шшдн! розд1Льною акцентной альтернацхсю або у комплекс! з 1ншими видами МО:

I/ Т-на^1+]д.с. Т-на0,1+!д.с. Т-на(у+!д.с.

<нг| I I 'нг^ I I <Г7+НГ|| 1

Т-на Ш+'д.с.* /нгг вказуе на перемещения наголосу з

<\.+нг£ I I кореня або ¡ншо'г морфеми тв^рно'г основи на

дериващйний суф!кс з високим ступенем акцентно'1 потужност1

або акцентно-варгативний суф1кс /;

+ !д.с. Т-наЛ^+|д.с. Т-на^-Ид.с.

I 'НГ2 ! I <Т+нг2 ' '

+1д.с. /нг9 вказус на перемещения наголосу в ме-I *

I жах одн[вI морфеми в морфонолог1чн!й пози-щ'1 перед акцентно-варгативними суфхксами та акцентолог:чно не маркованими /;

* Т-на Ш+1д.с. , де ... +- нг означае акцентну аль---- 1

С..+ нг | ) тернащю в комплекс! з шшими вида-

ми МО

3/ Т-на 0.1+1 д.с. Т-на 0,1+1 д.с. Т-на 0,<+1д.с. I I = _----- I 1 -^Х I

I

/т.+нгд i i

Т-на 0,1+! д.с. •ГГТ+нго I I

/ нгд вказуе на перемщення наголосу 2 1 I в межах тв1рно'1 основи з сдапе I морфеми

на 1ншу перед словотв1рними акцентно-вар1ативними суф1ксами та акцентолопчно не маркованими / та п"ять загальних моделей, як1 втдображають процес трансформащI тв!рних основ у пох1ДН1 акцентного альтернате*) в комплекс! з 1ншми видами МО:

Т-на ф+!д.с. Т-на 01+1 д.с.

I ) = 1

сТ+нг4 I ' /нг^ вказуе на

перемщення наголосу з сегмента,який ус1каеться,на дерива-ц!йний суфткс новоутвореного деривата/;

2/ Т-на Ш+1 д.с.

1

<ТТ+нг5 I '

Т-на^!+1д.с. <77+нг5 1 '

/нг^ вказуе на

перемщення наголосу з сегмента.який усгкасться.на кореневу морфему новоутвореного деривата /;

3/ Т-на 0.1+' д.с. -1

<ГГТ+нг6 I '

Т-на 01+1д.с.

I I

' I /нГс

вказуе на

перемщення наголосу з кореня або 1Ншо1 морфеми тв1рно!" ос-нови на субморф/;

4/ Т-на^9,!+1д.с. Т-на^,1 + |д.с.

<ТГ+нгг, I ! сТТ+нгг, | ! /нгг, вказуе на

перемщення наголосу з сегмента.який ус1касться, на субморф/;

5/ Т-на О'+'д.с.

I

<ТГ+нг0 I I

Т-на 01+1д.с.

1 /

<Т^+нГд I | /нгд вказуе на

перемгщення наголосу з флексП на кор1нь або шшу морфему новоутвореного деривата/.

У перелому роздтл! щс I глави розглядаемо процес трансфор-

мащх тв! рних основ у поххдн! роз дальними чи комплексними ввдами МО та модифхкащ!' дериват йних суф1кс!в в омоморфо-нолог1 чних пор1Шяльно-типолог1ЧНих моделях /ОПТМ /. У про-цесг утворення 1менник!в чолов^чого роду в однакових мор-фонолоичних позицгях кожно'1 з досл1джуваних нами мов В1Д-бувазоться под!бн! види МО.якт трансформують тв1рну основу в шшдну або модифгкують словотв1рний суф1кс. Процес утворення таких 1менник1В втдображае ОПТМ 31 структурною схемою СМ СМ ,де СМ = СМ, а МФ = МФ МФ ~ МФ

Так, наприклад, в одшй 1 т1й сам1й морфонолог!Чнхй позищ!' перед дериващйним суфхксом -ои//=ок в1дбуваеться ус!чення Д1есл!вного афгкса -а-//-а- у комплекс! з акцентного альтернацгею / наголос з сегмента,який ус1каеться,пе-ресуваеться на формант -ок//-ок^ Пор.: Д0.1+! ок

<ус~Тнг4! I

ДС^|+|ок

<у^~Гнг41 ' / кив-а-ть -кив-бк, щип-а-ть-щип-сбс //_ки-

/. Дана ОПТМ являе собою

повну графемну в^дповшпсть.

До друго!' групи належать фонетичш ОПТМ,як! розрхзня-ються фонемним оформлениям дериваШйних суф1кс1в.Пор.: фоне тична ОПТМ ДО, 1+1 ик Д0,1+! 1К

«^сТнг^! I ^сТнг^! * воображав процес утворення 1менник1в чолов1чого роду гапертонгикдпсиг

в1д I нослов"янсышх твгрних основ гипертон-и^-а,психастен-и^-а //т\пертон-1|-а, психастен-И-а_в результат! усгчення фгнального сегмента

------г-------

СМ - словотвтрна модель , МФ - морфонолоп чна формула.

-h|-//i1J.- У комплекс! з акцентною альтернащею / з Btflpi3-ка.який ус1касться,наголос пересуваеться на останнп! склад кореня TBipiioï основи / в морфонолог!чн1й позицН перед ро-ctflcbKHM деривашйним суф1ксом -ик та украУнським г1к,як1 разняться фонемним оформлениям.

Анал13 структури субстантивтв чоловтчого роду показуе, що серед ОПТМ видгляються i такт, в яких деривад!Йш суф1к-си роэр13няються hkîcto окремих звуюв. Це op£oeni4Hi ОПТМ. Так, наприклад, при утвореннг iMeHmnciB паспорт=истхплака-ТгЙ51_//_П§2порт-истАплакат=^ст субстантивн1 TBipHi основи паспорт,плакат.//.паспорт,плакат морфонолохччно маркуються акцентною альтернатею/з кореня tbîphoï основи наголос пересуваеться на дериващйний суфгкс гист//-ист/. Дан1 суф1кси розр1Эняються HKicTio окремих звуюв у кожн1й i3 досл1джува-них мов.

Незважаючи на те, що в словотв^рних структурах обох мов гснуе багато сптльних морфонологгчних особливостей про-цесу утворення субстантив!в чолов1чого роду,Т1 чи iHrai МО, як1 в1дбуваються у тв1рних основах чи дериващйних суфхксах, специф1ЧН1 навхть у близькоспор1днених мовах. Тому цхруг2г

розглядаемо процес трансформацП твгрних основ у пох1ДН1 та модиф1кац11 дериващйних суф1кслв в параморфо-нолог1чних пор1вняльно-типолог!Чних моделях /ППТТЛ/.

В залежное« вгд структурних схем ППТМ бувають двох ви-Д1В.В першу групу входять модел1,hkî мають структурну схему СМ СМ

МФ МФ ,де СМ = СМ, а МФ ^МФ.тобто в ОДН1Й i Т1й сам1й мор-фонологтчнтй позици в!дбуваються pi3Hi МО.Цх модел! в1добра-жають процес утворення значно'1 групи iMeHHHKt в чолов1чого роду pociftcbKOï та украУнсько'! mob. Так,наприклад,при утворен-

- 18 -

Н1 субстантив1в чолов1чого роду рос1йсько'1 мови.сформованих Втд Д1есл1вних основ за допомогов дериващйного суф1кса -ок//-ок / кипят-й-ть - кипят-ок,ход-и-ть-ход-о'к.пересад-и-ть - пересад-ок / вхдбуваються трьохкомпонентн1 морфоноло-ггчш трансформащI тв1рно"1 основи:ус{чення дтссл1вного су-фгкса ^и^.консонантна альтернац^я.репрезентована морфонема-ми ¿ЛЫ^е/ та ¿2.1^2/ * та первсування наголосу з сегмента, який усткаеться.на дериващйний суф1кс /нг4/ або перемещения його з сегмента,який усхкасться,на кореневу морфему ново-утвореного деривата /нг^ /. В украУнсыйй мов! у тхй сашй морфонолог1ЧИ1й позицп втдбуваються двохкомпонентн: транс-формацП твхрно! основи у шшдну: описаний вище вид ус1чен-ня в комплекс! з акцентного альтернаШею /нг^ 5 / / кип"я-т-и-ти - кип"ят-^к.ход-к-ти - ход-о'к.пересад-и-ти -переса-д-ок /. Процес утворення цих }менник1в рос4йсько1 та укра-

1Нсько¥ мов вгдображае ППТМ ДО^'+'ок ,

„___""" ' ' Г

*ус нм/т+нг^ I

•ГО)/1 +1 ок ^усТнг4^5г I

В другу групу входять ППТМ зх структурного схемою

см

МФ МФ ,де СМ £ СМ, а МФ = МФ,тобто в р1зних морфонолопч-них позищях вхдбуваються однаков1 МО.Цей вид моделей в до-слгджуваних мовах непродуктивний т в1дображае процес утворення незначно'1 К1Лькост1 субстантив1в чолов1Чого роду.Так, наприклад, ППТМ Д0|+1ент

'ус + нг41 I ' Гнг^| I втдобра-жае процес утворення ¿менник1в чолов1Чого роду дириж-'ер// дириг-ент в:д дхесупвно!' тв1рнох основи дириж^рова-//дири-ГЗЭ§£> У рхзних морфонолопчних позищях / у рОС1ЙСЬК{Й МО-

- 19 -

В1 перед суф1ксом -ер, в укра'1нськ1й - перед -ент /вхдбува-ються одн1 I т1 сам1 види МО,якг трансформують тв1рну основу в пох1Дну:ус1чення Д1есл1вного суф^кса -ирова- та його украхнського екв!валента -2§а- в комплекс! з акцентной альтернате*) /нг^ /.

Як в рос1Йськ{й,так I в украУнсы^й мовах тснуе значна к1льк!сть субстантив!в,в процес1 утворення яких спостер1га-емо В1ДМ1НН0СТ1 в хх структурних схемах. В третьому роз^хл^ "Процес трансформац!х тв1рних основ в пох1дн! та модиф1кащ1 дериващйних суфхксхв в гетероморфонолог!чних порхвняльно-типолог1ЧНИх моделях /ШШ /" розглядаються 1менники чоловх-чого роду,процес утворення яких вхдображають ГПШ 31 структурною схемою СМ СМ

МФ МФ ,де СМ £ СМ , а МФ £ МФ /тобто коли в р1зних морфонолог1ЧИИх позищях вхдбуваються неоднаков1 види розд1льних та комплексних М0,як1 трансформують тв1рну основу у шшдну або модиф1кують деривацхйний суф!кс/.

Анал13 структури мхжмовних вхдп0в1дник1в у сферх хмен-ник1в ЧОЛОВ1ЧОГО роду дозволяе визначити п"ять основних труп ПГШ.До першо! групи В1ДНосяться моделI,якх в1дображають дериват ю 1менникхв чоловхчого роду.що супроводжуеться неодна-ковими видами розд!льних чи комплексних МО в р1зних морфоно-логтчних позициях. Так, наприклад, в рос!йськ!й мов1 перед дериващ йним суфхксом -щик, в укра'1'нськ1й - перед гник в1д-буваються неоднаков! види МО.якх трансформують твхрну основу в похгдну або модифхкуготь деривац!йний суфхкс. Пор,,:

ДО^Ышик Д0Ы,ль/ник

-----' 1 т >

гус + НГ31 I ' II нр' / браков-а-ть -бракоУшк,

брошюров-а^ть-брошюров-щих /тип./.драпиров-а-ть-драпиров-

щик. // бракув-а-ти - бракува-ль/ник, бродгурува-ти-бропт^рува-

ль/ник/тип. / т драп 1 рува-ти-драп I рува-ль/ ник/. У сучасшй ро-с!йськ1й мов1 тв1рн1 основи трансформуються в пох1ДН1 операцию усгчення ф1нального сегмента дгсслгвних суф!кс1в -ова-.-ирова- в комплекс! з акцентною альтернацтею /нгд /, в укра'1нськ!й в{дбуваеться суфгксальне варгювання морфем: на основний дериващйний суф1кс -ниц нарощуеться субморф -ль-.

До друго'1 групи належать ПГШ.як! втдображають продес утворення 1менник1в чоловхчого роду вщ тв!рних основ,як1 в однгй з мов морфонолончно не маркуються /МНМ./.Пор.:

Д0/+! тель ДО! +!дь/ник ! 1 I \

МНМ1 I I I нр^ /веша-ть-веша-тель Тмета-ть-мета-

тель. почита-ть-почита-тель//вгша-ти-В1 ша-ль/ник, мета-ти-ме-та-ль/ник,шанува-ти-шанува-ль/ник/.

Третю трупу складають ГПТМ.якг в1дображають процес утворення тих 1менник1В,для яких екв!валентом в укра'1'нськ1й мов! е тменники ж:ночого або середнього роду. Так.наприклад,

ника чолов1чого роду ростйсько! мови ящер-ёнок вхд субстантивно* тв1рно'1 основи ящериц-а.яка трансформуеться у жшдну операщею усгчення фтнального' сегмента -иц- в комплекс! з акцентною альтернацтею /нг^ /, в украгнсыпй мов1 його В1Д-пов1дником е !менник середнього роду.

Невелику за обсягом четверту групу складають П1ТМ,як1 вгдображають процес утворення тих хменник1в,укра'1нський ко-релят яких виражений словосполученням.Так.наприклад, ГПТМ

* к вказус на наявнгсть у складI м!жмовно1 ГПТМ укра!'н-ського корелята у форм1 ¡менника середнього чи жгно-чого роду.

втдображае процес утворення т мен-

AOJ+|aK , г ^ /Б1

'Hrj J | В1Дображае процес утворення 1менник1в чолов!-

чого роду в результат! успчення ад"ективного суф1кса -и- в комплекст з акцентной альтернацией /нг^ / т1льки в ростйсь-Kift mobî,оск1Льки в укра'1нськ1й його екв1валентом виступае словосполучення "niвденний bïтер".Пор.:южн-нй-юж-ак /обл./.

П"яту трупу складають ГПТМ,якi в1Д0бражагать процес утворення Т1льки украшських ¿менншив чолов1Чого роду,оск1ль-ки в рос1Йськ1Й mobï ïx екв1валентом виступають склада! слова.Пор. : о . Сф+1 яр в 1

'<Hrjl I /картофелевод//картопл-я-карт опл-яр; оленевод//олень-олен-яр/. Укра'1'нськ1 морфонолог1чн1 BapiaH-ти кореневих морфем виникають в результат! трансформащ ï субстантивних твтрних основ у noxiflHi акцентного альтерна-щсю /htj /.

У висновках дисертацП сформульоваш ochobhî тдсумки проведеного досл1дження,як! можуть бути використаш для по-дальшого вивчення розроблено'1 проблематики.

У po6oTi запропонован! мгжмовнх пор1вняльно-типолог!Чн1 модел1 / омоморфонолог1чн1,параморфонолог1чн1.гетероморфоно-логтчн! /,як1 вгдображають морфонолог1чну структуру субстан-ТИВ1В чоловхчого.роду близькоспор1даених мов. Детальний ана-лгз ïx дае можлив!сть зробити TaKi висновки:

I. CJioBOTBipHi системи 1менник1в чолов1чого роду aHani-зованих мов i3 врахуванням морфонолоичних ознак характеризуются щлим рядом аналог1чних явищ:

Б вказуе на наявнгсть у складi м1жмовноУ ГПТМ укра-1'нського корелята у форм1 словосполучення.

о

В вказуе на наявшсть у склад1 mïkmobhoï ГПТМ pocifl-ського екв1валента складного слова.

1.1. Дериващя субстантивхв чоловхчого роду обох мов супроводжусться однаковими видами роздхльних або комшшкс-них М0,як1 трансформують tbî рну основу в шшдну або моди-фхкують дериващйний суфгкс.

1.2. В npouect утворення {менниктв чоловхчого роду су-часноУ pociftcbKoï мови та ïx украУ'нських корелятхв морфоно-лог1чно маркуються як TBipHi основи.так t дериващ itHi су-

ф1КСИ.

1.3. Для G/iOBOTBiрних систем обох мов характерна основному,комплексн1 МОрфОНОЛОГ1ЧН1 модиф!кащ ï / двохкомпо-нентш.трьохкомпонентш !,р1дко,чотирьохкомпонентш /.

1.4. Невелика к1льк1сть TBiprauc основ досл1джуваних нами мов мае властивх сть утворювати два рхзних за морфоноло-г1чною структурою словотв1рних BapiaHTH.

1.5. Кожна Î3 МО мае однаковi законом!рност!,як1 визна-чають умови ïï peani3aaiï в кожшй i3 дослхджуваних мов.

II. Незважаючи на спхльн! риси, у морфонологгчних структурах в процес! утворення 1менник1в i снують г суттевг BiflMiHHocTi:

11.1. В одн1й i Tifl самхй морфонолог1чшй позицп в досуиджуваних мовах в1дбуваються pi3Hi види роздхльних та комплексних М0,як1 трансформують Тв1рну основу в поххдну або модиф1кують дериващйний суфхкс.

11.2. 0днаков1 види розд1льних та комплексних МО в1д-

буваЮТЬСЯ У piЗНИХ МОрфОНОЛОГ1ЧНИХ П03ИЩЯХ.

11.3. GnoBOTBipHi системи pocificbKoï та украхнсько! мов розргзняються 1нвентарем суф1кс1в,як{ викликають pi3Hi види морфонолопчно'У BapiaTHBHOcTi морфем.

11.4. Кожна МО,незважаючи на однаковх 3aK0H0MipH0CTi, як1 визначають умови ïï реал!защ ï,мае i свою специф!ку.

- 23 -

Таким чином, anoBOTBipHi системи субстантив1в чолов}-чого роду pociitcbKOï та укратнсько1' мов з погляду на ïx мор-фонолог1ЧИ1 ознаки характеризуются сшльними рисами,як1 обумовлеш як генетично.так i {сторично. Суттев1 морфоноло-ri4Hi BiflMiHHOCTi Miж ними е результатом своер1дних внут-pimHix процесгв.як! в1дбуваються в кожн1й Î3 з1ставлюваних мов.

Основнт положения дисертацП висв1тленх в таких публ1-кащях:

1. Шдготовка вчител1в до роботи по формуванню в учШв початкових клас1в норм слововживання//Тези допов1дей мтжву-3iBCbKoï науково-практично! конференцг ï "Шляхи шшпшення пгдготовки вчител!в початкових клас1в до роботи в нацхональ-hift школё".-Дрогобич,1992.- С.22-24.

2. Культура мовлення i ïï роль у шдготовщ майбуттх учителхв HauioHaJibHoï школи //Тези доповхдей людинознавчих ф1Лософських читань "Гуман1зм.Людина.Культура".-Дрогобич, 1992,- С.238-239.

3. Морфонолог1чна структура словотвхрних BapiaHTiв суб-стантивтв чолов1чого роду в pociftcbKifl та укра!нськ!й мовах// Мовознавство.-1994.- 6 / у друц1 /.

Филь Г.Ао Морфонологическая вариативность в словообразовательной структуре имен существительных мужского рода русского языка / в сопоставлении с украинским /. Диссертация на соискание ученой атепени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - русский язык и 10.02.02 - украинский язык. Институт языкознания HAH Украины,Киев, 1995.

Защищается рукопись диссертации, которая содержит теоретическое исследование морфонологической вариативности в дерива-

ционных системах существительных мужского рода русского и украинского языков. Установлена зависимость морфонологиче-ской вариативности от морфонологических oneраций,активно вовлекающихся в деривационный процесс и происходящих в производящих основах в результате, трансформаций их в производные / морфонологическое варьирование основ/, или в деривационных суффиксах / морфонологическое варьирование суффиксальных морфем/.

Ключов! слова: морфонолопчна структура, морфонема,мор-фон ологгчнг операщ i .трансформац! i" тв1рних основ у по-х1дн1,модифхкац1 Y деривац!йних суф!кс1в. Fil G.A.Morphological variation in word-building structure of masculine nouns in Russian language / in comparison with Ukrainian /.

Thesis competing for a scientific degree or the candidate of philological sciences on speciality 10.02.01 - the Russian language, 10.02.02 - the Ukrainian language. The Institute of linguistics named after A.A.Potebny N.A.S. Ukraine,Kyiv, 1ЭЭ5-

The present dissertation investigates morphological variations in derivative systems of masculine nouns in Russian and Ukrainian languages. The dependance of morphological variation on morphological operations that take place in derivative stem as a result of its transformation into derivative or in derivative suffixes is determined.