автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.02
диссертация на тему: Музыкальная драма "Король Рогер" К. Шимановского в контексте духовных поисков эпохи

Полный текст автореферата диссертации по теме "Музыкальная драма "Король Рогер" К. Шимановского в контексте духовных поисков эпохи"

К И I В С Ь К А ДВР1ЛВНА К0НСВРВАТ0Р1Я I к в н I П. 1. ЧаЯьоаоького

РГ6 од Ла правах рукопиоу

- 5 т 1335

сердок олкссандр вГгШйович

ИУЗЙЧНА ДРАМА "КОРОЛЬ Р0ГЕР" К.ШАНОВСЬКОГО В КОНТЕКСТ! ДУХОВНИК ПОЗШЗ ЕПОХИ

17.00.02 - Муэична мистацтао

АВТОРЦФВР 1 Т

диоертац1{ на здобуття каукового отупвна сандщата мкотецгвоанааства

КИГВ - 1995

Диоергац1еп с рукопио.

Дослхцясенкя аиконано ни кафедр: хсгори эару<Н*но1 музики Кихвоисо1 дераавнот консерзатор1т Ыакх ПЛ.ЧиЛковткого.

НаукоаиЙ кер1вник - доктор миатбцтвознэвстаа

ЧЕРКАИМНА МЛГЛНА Р0М.1Н13ИА. Офыхйих опоненги - доктор мисгацтмознав^тва ЗШШЗ'/Л 0Д311А СЕРГШНА.

Захкст длсергацхт а1дбудетю* 21 чвракч 1995 р. о 15 год. 30 хв. на ззо!данях споцтолгзоозно": вчено: рчди Д092.1^.01 по эахнсту дисортацы нп здобуття нанкового отупочя доктор» к^ук у КнхаськхЯ дориавнхЯ консерааторП хм. ПЛ.Чалковського за адресов: 252001, Ки'хп, вул. ЩНарксо, 1/3, 2-» поварх, »/Д. 36.

3 д;юертац1сп можна озкайомнгнся у бгбаготоц: Ки1вськох деряавио! кокоерааторх'х.

Авторофорат розхслано 4$ травня 1995 року.

Вчонкй сокретар 0пец1ал130вин01 пчоиох

кандидат мистиагволшвотва

ШЕНИЧННКО АНАТОЛМ ПАВЛОЗИЧ Пров1ДН»:2 заклад - Хпр^всккиЛ гногитут иистацга гчокх 1.П.Киг,1Яра»скК0Г0.

кандидат иистецтаозие.вотво

- з -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальность теми. Зэцхкаэленхсть тэорчгст» Кароля Шичаноэ-ського i ocotíncricTB цього митця дедалх зросгае. Ця тенаеиц1я особливо посилоаться у 80-тх - на початку 90-х posia нааого сто-л£гтя. З'явилася значна кглькгсть п/блгкацтЯ: споиини, науково-досл1дкчцькх npaui ргзного гагунк/, с51блтограф1ЧНг каталоги то-то. Епхстолярна, лхторатурна i критична спадцина лития,друкувть-оя у найширшояу обсязт.

Лроте осторонь залшаадася до певного часу театральна про-блечатика його творчостх. Правда, ае у 1937 poui К.Строиенгвр опублхкуаав сгаттю "Театр Кароля Шиманозського", а в 1982 poui у Pík ИЬыановського у Вроцлаах була организована наукова ceoiñ "Кароль Ыичановський i Яого oueHi4Hi таори". Проте тгльки у 1992 poui з'явилася книга М.Комороэськох "Юимановський у театр!" присвячона головнии чипом розгляду сценхчних тнтбрпретацхй Taopie польського майстра. Начисленк1сть праць зазначвнох спрямовэноотх вступае у иоэне протиргччя з худолньоо практикой. Ац.<св нузачно-театральна таорчхоть Шиманозського дедал1 бхльов привертао увагу npoaisHUx тоатральних колектив1а свхту. Цэ дав приа!д ствврджува-ти, що музичиий театр Шимановського отае аомхтким явицем у оучас-ному театральному xhttí. Починаочи з 60-х poxte уса частхае з'яа-ляоться Hoai cueHÍ4Hi Bepcii гворхв Шимвновсысого /не тхльки иу-. зично-драиатичних/, що Taso* свхдчигь про знач»1 потекцхйН1 мож-nitsocTi аикористання нистецько? спадлина польського «аЯотра у . геатрзльнха практицх. То«у вва*аетьоя за лотрхбне закяикати нау-KOfluin до биьл уважного отааденця сама до театрадьнох аробзв-хатикл таорчосГ1 Шлчзноаського.

Mora i ззвдчннд дослгдвення. Ооиоаиоа нотоа досл:д*ичня в комплексна аяалгэ одного з найяскраахиих. а»« аоки ло недоствт-

■ьо цосл1джених тзорхв Шинааовського - музичкох драян "Король Рогар", яка розгдядаетьсл у широкому коитакст! духовнйх поаукхв тогочэсно': эпохи. Ос облива /нага придгляегься з'лсузанно шдяхха ¡¡орнуавння хдэЛно-естетвчно! хоицепаЛ твору, особлизостян х! му-зачиото вгхлеияя х сцекхчних 1нтерпрвта1ий, выявление опацмфгкк неявного у твэр1 синтезу рхзккх на^ионально-хультурних традяцгй.

Теорвтичио-аетододоггчаа основа доел^дкеиля. Робота грунтуешься на таорсгцчно-ие'ходологхчнолу плорзлхзкх - эикористаных кон-цеяцЫ, як: освозаиг на рхзних са1тогдядиих позицхях. Одним 13 голозиах орхентовних теорвтнчно-метододогхчних праицигпв дозд1д-ЛСИЯЯ С прикцж П 5ДН03Г1 1СТОрИЧИЭГО I доггчиого у ¡пзыаннг Я ВИЧ худолсаьох кудьтурл. Еипхрачыа база досл1Х«вння кготить у оойг материала не «лька пов'язанх зх оАероо музично1 творчосг1 л иис-мцтвозиавства, аде я дан1 з фхдсзо$тх( емки, эстетики тощо. У роботх ё ыаиагання урахувам сучасний досахд опрацованкд конкретно-! оторкчно1

Йатер1адои досл1Дхення е иасахперед «узична драна К.Скиаыов-ського "Король Рогар", кдавхр х партитура ясох являоть собою бх-бд1ографхчку рхдкхсть на УкраШ. У доодхдкэннх визначаеться ихс-цв цього гвору но тхдька у вдаснхй творчхЯ спаддннх интця, аде й у заххднозароиойоысхЛ иузичнхй кудьтурх взагадх. Тому будо про-1кая£зовако значку «лысеть а1дпозгдних нузичних таорхв, якх роз-гдядавться дк певннл контекст для "Короля Рогера". Цхнхихи пера-хамя Н90бх1дчмх 1отори<со-фактолог1чаих вхдомосгеЛ стали публгка-Цхх усхвх музичнс-крцтично'1, лхтературыо! I парного тому егйсто-дярнох спадидаяа Шиманоавького, лнсти» спогади, ¡доданники Лого су-Часнккха, в1цгуки на ирем'ери його таор1в зарубхжних х эгтшзия-

авторхв, а тало$ ыариси, хн^ордатяан! аовхдо^даякя популярного характеру, иадруко^анх у газетах та журналах за останкх мая»

90 рок1В. Робота вкмагада аивчення эначнох ххжькост! фхлвсофоько-еотетичних х лхтвратурно-худоянгх творхв «ислитодха г митцха мн-мулого Л сучасноот1.

Наукоаа ноаизна досахдяення подягаз у тону, що процво тзорга-ня Шиааноаоьхим музичнох драяи "Король Рогер" уперэе дослхдхуеть-ся комплексно, на основ1 максимального залучекыя уоЬк ахдонях аа даниЛ момент ^ориацхйних дкеред: зог.ренэ. ноахтахх иаторхалхв, но з1дб«шавть деяк1 «алознанг риси особиотсст1 нитця /напряоад. Лого гочосексуальнил нахил/ та оаоблизостх .овхтогладу. Вксвхтг»-вться такол ноах гран1 духовного «олуку Еиланозоького, ¡до эаляда-лизя поза уаагоп цосдхдаикхз: примером, валив на свгтогляд митця ¡цоЯ А.Фрэноэ. Бодночае, у робот1 влсунокх г!погези щодо мокяиаоо-тг плхдикх контакт 13 Шимзнол^ысого з хкшнмн язая;аич духовного киття доби.

Усе цв дало иоалаэхсть, з одного боку, зробити спробу довести худоянп самоцхннхсгь лхтерэтурнох ооноаи "Короля Рогера", роз-крити нвз'ясованх проблей« хх музичного I сценхчного втхлеакя» доклад* ¿те розгляяути прояви аатобхогрзфхчносг: у цхй иузичнхД дра-мх, уточаити II Таирову природу, дозеога укхкадькхсть синтезу вс!х хх компоиантхв, ^ з хилого,- розширити загадь« уяалоння про оообдиаоот: еаолвци творчого методу та стило Шлханоэоького, про Лого стооунка хз театральним сервдовшце* та хх каял4дка.

У робогх запропоиоаани-1 31дхтд агд ао.чхтнох у бхлылосН пу~ бл1кацЫ ганденаи до пеанох схематлзадхх концвпцЫних эаоад "Короля Рогвра", нам1чвна полвнхка эх оаробачи двяких доод4дникхв ив зоасхк д1алехтично грактуаати драматургхчниЛ розвиток у тзорг обо пропонувати опрощен/ 1нтзрпрвтац10 фхналу "Короля Рогера". Наголо-шуеться, чо такял пнх1Д входить у прогдрхччя з оаиоо лрародов образкост! цього /«¿¡сального ^ор/, «киЗ за драиатургхев *а ком-

- б -

позицгев цэмонструе певну "в1дкрит1стьи, "розмкнвнхсть", не мае однозначно подакох роза'язки драматургхчаого конфл1кту, що для тогочаааох худо^кьох практики було базумоаним ¡сроком у перед з точки зэру новаторства i перздбачення ааЛбутнього.

Влеяенгок нозизнй цього дослхджеиня полна ззакатя опроби зааАта а где^них засадах "Рогерз" В1дбито*с лонкретно-хсторично'г духоэнох та соцхальаох ситуацп /зокраиа, на Укра';кг за чаохэ ре-аолоцмних подха та громадянськох а1йни/.

ï результат: ознакомления з ыозими нублхкацхями хнфорядом-йоге характеру та арххаыими ^атерхалами, що збврхгавтьоя у музех К.^чаковвысого та ыхськЫ б1блхотец1 тден1 Д.Чнхвзського мхвта Кхрозогрзда, а робэтх зроблвно ряд фактолог1чаих уточноаь /зохре-аа, вказаио на деяы пояилка фактограф:чного характеру у публхка-Ц1ЯХ Е.Золмваького, С.Годяхозського, З.Лхсси/.

Практична змзченич дослгд^еаия. Пезнх спостере*ення та вио-ноаки, що мхсгяться у po'joti, мол/tî бутя вякористанх у ауз:агь-кхх курсах icTopiï иузшш /зарубхлкох га вхтчкзнянох/, опернох Apaxarypriï, ioTopiï театру та до. ВЦповиих положения дмсертацхх дозволят« доловнити HuyKoai знания про шляхи розантку музичко-та-агральнох культура у Польщх i, нохялйо, будуть цхкадх л для прак-так1в яузичкого театру. Ззаропоиоаана дослхджвння nota стати оо~ ноаов для подалыпого зивченкл проблеч «уздчно-театрально'х таор-чостх К.Иимановського.

У зв'язку з тим, ¡до музична драца "Король Рогер" розглядаеть-ся у широкому хонтекстх культуролог1чних проЗлея, якх нз атрагяли актуальное^ й в&01'однх, даниД аспект дослхдсення эчоае зщиази-ta тако» oixeuiasiciis у галузх культурологхх.

На захяот вянесеяо такх положения:

I. Музична драма "Норэл! Рогер" К.Шлчановоького в тзоро* y.ù-

кальним, який пооднус i«телактуальну нзсичбн10гь з вкопресивн1ств аиоловлпванш. Ца е результатом вхдбит особлквостаД свЬсогвяду i сзхтовхдчуггя польського м^тця, но формуаалися nií тиокои духовлох атмосферы зламнох доби /кхнець XIX - пер^а третина XX ст./.

2. У "Кородх Porepi" спостерхгаетьоя акгаввий д1алог ргзнях нацхональних культур мшулих i сучасыох епох, цо зумозлае ествтач-ну i стил1стмчау саоерхднхоть uieï аузнчнох дра;«.

3. "PosisiicHäHiCTb" драчатургхх i кояпозицхх "Короля Рогера" в наслхдком "згдкрнтостх" Лого еотетико-ф:дософоького задуиу.

4. Концеацхв "Короля Рогера" зарто розглядати у трьох пдода-нах: л1тературн1й /з уохма закладоничи у текотх лхбротго фхлоооф-сьхики, етичнияи, естетичнимк та релхпйнами хдвячи/, иузично-драматичнхй /з ахдпоэхднии спхвэхдноиекняи жанроаих та образао-отилхстичних моделей/ i оцвкхчи1й /як синтез /six компонантхэ/ э огляду на та, що кониа з них мае автономна хуцоанв значения i допускав довод! рхзих sapiaHTM Ытерпретацхй.

Апробацхя доол1дкення. Дисертацхя обгоаоривалася на зао!даи-ыях кафедри культурологхх Украхнськох нацхональнох яркдячно1 ака-демгх та ка¿едри зарубхлскох иузик* Кихаськох дер«авно1 кояоераа-Topiï ímqhx П.1.ЧаЯко90ького х пдобула позитивы! вхд'гуш. Oohobhj подо«ення диоартацп були апробоаанх а наукоаих допоэгдях - зокрс-ма, на мхкнароднхй Hayxoaia конференцхх "Цккаиоаоький i Украхна" /н. ¡Цровоград, вересень, 1993 р./, aoeyspaïncbitia науковхЛ ко«-форенцг1 "Пузика Заххдно1 Свроаи ХУП-Х1Х от. Творчхоть, виконаа-огвс, педаго^ка" /н. Сучи, травень, I991» р./. Marepia*a дозл1д-1вння аийорлстоауоться nia чао читання *у?су "îctopia yxpaï*obkoi i 3apy6i.woï худо инь oï. культурн" a 7¿pa'í*CbKia «taniOHajUHia ора-ддчнхй аквдэмп.

Структура дасартацхх. Puбота скдад^етьол з аотупу, дзэх глаь

I эагааьких. пионоакгв, забезпеченз бхблгографгео/ 379 наЯмену-заиь/.

ОСлОЗПИЛ ЗМ1СТ ДХЕРГАЦП •

У Воту41 обгрунтозуеться виб1р гечк. П актуальнгсть 1 новизна. аизначаютьск зааданвя Д0СЛ1Д.кення та ¿ого' структура. Тут також розгдлдазтьсл загальна ситуацхя у псльоькочу аузичнолу театрг, ви-мшчаеться з ньому .чхсца .чузично-драмагичног спидщини Шимановсько-ГО I, зойреиа, музлчног драм»« "Король Рогер".

У цьрчу розд1л1 лропонусться огляд тих аоол1д<ень, якх тор-кавться як проблем иузичного театру Зимаиовськогз взагалх, гак г Дога музичнот срами "Король Рсгор". Центр узаги станоалкть пубдх-кацхг подьськлх каукозцхз /З.Яхимецького, С.Лобачезсько?, З.Хеди-мак, М.Коморсзськот та хна./, бо у рздяноькому та эхтчизнянояу музккознаастз1 музично-театральна творчхсп Шячаноасьхого зиовхт-люэалэсь ведьми лобхкно. Серед небзгагьох кузлхознавцхз СРСР та Ухратни, 40 торкалися цхе? о^е^и, треба эддхллги Х.Бедзу, А.Каяе-иячанка, Н.Коглер, О.Лезтснову, х.Нхкодьську, 1.Родхонозу. У дк-свртаих! робаться впрсба таког простеяити еволоцхо аоглядгв на "Короля Рогера" в1д пенсия, часом ведьки суперечливих в1дгук1в критикхв-оучаснайв на ирйл'црах аиставк /л.ОпенськнЛ, С.Неэл-домський, АЛибхнсышЛ та гнд.Л до сучасних, б1льз аизакених! лаукоао обгрунтозаних /П.Е.Карапецца, Юоыоровська, З.Хельчзн, Т.Хмхкоька, Ю.Опальсыш.1 га Ыа./, пхдкреслоеться необх^нхсть сястечглтизадх I х узагаяьненяя цих магврхадха, цо не було гроблено дсох. Зизлачаегься та:со4 иевнв коло питачь, цо зиникзогь П1Д чао знэЛоястза з "Королем Рогерон", ала як1 поли чо не розгляда-лися достатньо обгрукгозапо або потребуоть значних уточнень. На-прккяад, у Д0сЯ1Д.*екн1 пропонузться 81дмсзитися 31Д використання стоооано "Рогора" термхну "опера" I поасаоетьсд. у чолу в:н на

вхдиоэгдае канрозгЛ природг цього тзору. ад базусться на ведь«« свосрхднЫ синтетичнхЛ осноах. Канроаа подхфоихчнхоть "Рогера" з/мовлеиа, зокреиа, наязнхсгв чотирьох пластхв: фхлоео^сьдого, М1^олог1чиого, ^стергально.'о та гзторичного.

У робот: лдзться такой про значения доол1длваь# якг тор-каотьоя проблем д1тературио1 таорчогтх Шиманоаоького /Я.Блоноький, И.ОпальськиЛ та хнш./, окремо розглядаеться позяцхя спхзавтора тексту л1бретто "Рогера" Я.1ааикеэича та Лого роль у форчузанн1 иаукозих иогляд:в на таорчхсгь польського кочпозятора.

Глаза I. К.ШлмзнозсьаиА на зляху до "Короля Рогара". Змхот первого роздхлу цхех глэзи ахстить, наоамперед, дослхдкэння перед-умоэ, що сприяли зародкекно задуму цього твору. Тут аналхзуетьвя првцео становления композитора як таорчо1 хняиахдуальноотх, роз-г'лядаеться вгслив на нього конкретно-хсгорнчного серэдозища, ро-динно1 атчосфери, рхсиих культур та ломпозитороьких хндиахдуаль-ноотей. Усе це осмиолоеться з урахуаанняя особливостеД психхчно-го складу мдтця. Окреио вид1ляеться проблема духозннх прхоритэтхв, зельми актуальна для Шиманоэського, яки« промяв бхльшу чэотиау «иггя на Украхнх, ояхозувавоя гид вшивом, насамизрод, польськох, украхнсько'х тз рос1Яськ01 культур, захоплввазся тако.« нхмецькоо, австр1йсысоо, арабськов, зхзангхйськсв, але зваказ свози духовно" прабатькхзздноо античну ку»ьтуру. Мокна припустит«, що на форму-ванчя сзхтогляду митця у цел перход зплиаали не тхльки окреп г хдв1 чи концвацп конкретних хоторикхв та фхлософхз /Г.Зелиясько-го, У.ПеЛгера га 1т./, але Л эзгадьнз духовна атхосфв*

ра Г1в1 елохи. Усгаиозлено, цо у цьому дроцоо( суттоьу роль гравали х так: ¿акторн, як поогхдн1 контакта з ааоококульгуршми родкками Блулен^вльдхв, Нелгаузхэ, Дчзлдовхх, високиЯ рхзань ан~ кладанчя у Слдзваетгриоькочу рездьноиу училищ:, до шиво* Ялиа-

позськ/Л, дсго прихоьнхеть до самэосвхти /зокреяа, чэрез погли-блене зчалзчегао з худо.*ньса лхтераг/роо у най;11йрг1о.чу обсязх з точки зору хоторлчного та стилхстичиого дхагтону, з грунгозни-ми хсторачни/и л фыоаоуськими праця-м, релхгхЛноз лггературоо тоио/, регулярна ланд^гзхя до худоихх ценгргв Полыдх, 1талГх, Ихиеччинх, ШаеЛцар!1, Азстрп", АнглГг та хкаих краги евхту, «о, безупозко, пхдкивлаз&ло а.гру зацхкааленхеть, окрЫ хншого, нозхг-ихнх язидачи евхтоно: музичног кульгури то театрального хигтя.

Вагливи.4 крокоя а угаердхе«Н1 алэс.члх тзорчах позицхА та ася-мгляцхх нових хдеД полна лэалати пр^еднзннл кочпоздгора-почат»1В-ця до нацхональао-кульгуркого руху "Молода Польша".

Особлкзу узагу а роботх прлгЦлано рхзкобхчниы стосункам Ши-коновсьхого з театром. При цьолу адоахтловгься не тхльки розма-хтх те^традьих зракеная, еле л стазлення польського алтця до кок-кретких музично-дрэчатичних тээрха Р.Загнера, Р.Шграуса, $.Ярекэ-ра, Х.Стразинського, М.А.Римсысого-Корсзкоаа тз 1нз. Розглядаеть-ся IX роль на тхлькя у фериузаннх пеанях погляд1в 1<мановського на театральна процеси, аде В у отановланн1 власнот кочпозитороь-кох майотериостх. Тому ¡до одним 1з ваялизлх завдань дослхдяення е намагання преетешти шляхи езолоцх? чузичкох стилхстики тзорхв Шимзновського, з'лсуаати характер оезозння хм рхзних отил1стячни> ч од ел ей /романтизму, е;<спра:хонгзчу, символ} злу, хмпреохояхзху тощэ/', цо деззолить потхч краие зроэумхтм особливостх стилхотач-аого синтезу у "Королх Рогарх".

У робот} тзко* простеауотьсд спроби сэмолизначення молодого каХстра у музично-драматячнхй с$ерх аляхо* опануваняя р1?пи4и «акровими мэдедяни. -Поб1.кно розглндавтьоя перехен! чузично-тез-1 трэльнг пошуки яолодого композитора, чо приэзели до отаорення он "Золотааа вершина", "Роланд", оперет* "Шлюбнз лотерэл". яка «

коли не була 1Исцен13озаноо, та.бзлэ?у-пэнто>или "Мандрагора", цо стала адалич театральна деботоч Шичановського. £хльае уваги при-дгляетьоя иузичнгД драмх вХзг1г", а якхЛ з.*е камхтилися певнх рк-си маЛбутнього "Короля Рогера". На концешиЛному ргз!^ це, эокре-«а,. зилаилося у нл,<агакн1 зикоркстагя багагозяачну си.чзол1ку бгб-лЗДного для зирхшеиня деяких актуальных лорально-^1лософсь-ких проблеч та естетячних питань: нзприклад, проблеч злади х *ит-тя, коханнл I аиертх, любоо1"2е.«но'£ та кзбеснох", краси, цо зад-лве, га тгяг, що губить, а особливо, - проблечи ногерпиаое?1, що азажаоться ааторо.ч наЛбхльшою хибоп аухозного ¡¡чгтя двдства.

Симптоматичною вядаатьсл пояза Третьох симфонхх "Лхсня про Н1ч", аодгбнох до "Хагхт" за оргентальнов спрячоэа>ист10. 3 пеанах позицхЯ цо сшфонхв чо,«на розглядаги лаЯ.ха як пролог до "Короля Рогера". Але базпосервдихн крокои. цо ыаблияаа до зтхлааня заду-му "«цхлхйоькох драчи", ¡«.¿на эьажати атворения Шииаяозоькчи двох кантат: "Деиетра" х "Агаза" - тзорхз, ад аавтть На р!внх св-«етно-течатлчноку сгавть переа.г1ьаикаии "Короля Рогера".

У цгД. глааг тако.< згдгзорветьая уоя хронологхя яод1й яхд за-родкення 1:401, пояан перших начеркав побыного пиану лхбрътто до завершения корактуэання партлгури, II виходу з друку та першого аиконанка чузично'1 драчи "Король Рогвр" «а оиенх Заликого яеатру у Варааа1. - ■

3 иегов.осмысленна причин аиникыення залуиу "Рогера" у робо-» тх проведено аналхз лхтературцих уподобань, а такед аиолэвловань ¿ичзноьського, що характеризуоть його фхдооофоькг погляди, естаи-тичнх принцип« та егич« настаноаи, з'ясовако, на осаоа1 я«их конкретно Д(ерел вони ^орчузалися г як аалиааяи на становления театральных :дйал!э. Тому в такси другчго роздхду перлвх глзаи пе-давгьсч 1Н{.йр4в4хд ¡¡¡ода пеанах постагзД дхг«»рагор1в, ^хлосо^ха,

- и -

аччних, якх стзлл духоэнлли кумхра.|,1 для польського митця, а тако« анал1Э окреяях хдоЛ та концепцхЛ, ¡цо .чаогь зхдношення до форчуззи-ня задуку пРогзра". Серед книг означэного спрялування у центр: уааги опинилися перш за ¿се прзцх Т.Зелиасьхого з акгичностх, Ш.Д1ЛЧ з 1сгор!х ¡йзакт1Лського чистецтзэ, "Образи 1тал1х" П.Му-рагоза, "Культура хталхДського Зхдродлзння" Я.Буркхардта, "Рене-санс", "Портрета з укзи", "Епхкуредць Мари" У.Пеатера, "Спок/са святого Антонм" Г.Флоборз, "Тлхнь" В.Борента, "Дзеркало дуиц" Н.бпрехноэа, а такоч критична спаддина Р.Загнера, проза Л.Андреева, поезхя х драматург!я Т.Мтцйнського, С.Зиспянського тоцо.

Як з'ясув^лося, Шиыаковського захоплозали хда: синтезу культур /э1зангЫеько1, арпбськох, давкьогрецько!, праслоэ'янських/, рвЯХГХЙНОГО с«нкрэгиз.<у в р13нлх форчах /християнськиа чодерн1з*, пакеропзм гоцо/, аагньр^оька теорхя "в1чност1 М1£у", нхцшеансь-ка коицеццхя взвааодхх аполлон1чкого та Д1онтоглського початкгв у худоянхЛ тзорчостг, пяатоихзоькв роэу«:ння орогу, рафхнованил ео-тегизм У.ПеЛтера, якиЛ убачаи влкгд чатця зх св!ту суб'ективних уявлеиь у попуках краса, у чистому миотецтвх, хррацхоналхзм Л.Ше-с?оаа з Лого "до св г до», адоглатичного яислення", бергсон1воькиЛ 1н?/1тиа1зм( яол знаЛлоз яскраве худокке оформления у творчоат} К.Пруста. Не жаль, згдсугнг документально пхдтаорддення знаДокст-ва Шаманозського з повхсто Л.Кузычхна "Крила", р/ахЛноо силою совету лког б паря за асе думхи го вхслоадозания про кохания л вдел, то наделать до д/ле резник кусьтурних та соцхальних аарха. Нина во» я гахи припустмти, цей гахр, в1докнЛ своею голоеротичнов оврямеэзнЗото, мхг вплинути на свх доесть польського *аЯотрэ, яко-го.хвидвввли тх * оамх проблеме. Значив ¿чага у доолхд«ени1 прщ1-хяетьоя и1ркузанням щодо хитврпретац11 Шимановеисич зчхоту цкх »перед. Установлено, ал иаправлеихсть творчих по^укха польського

нитця зничиоо игрою б/ла зу доалена тпгочасничи сусихльно-полхтич-ни.<и процесааа, коли зхдб/иаьсд злак у свггозхД icropiï, avipiay-налася подальшэ доля усього додства. Звхдси виплизаоть доя« особ-ллиоотх ca.«oi»iiuyrrfl ffliwauooobKoi'o.

Одна з них проязллася у голу, що агн убачзв сзоо aaiflo,чхать лк 1сторич«о аллшу, тобго тайу, яка знзходигься на ки.<нЫ че*1 1Сторично'1 криаох, там. да небезпеха д/xobhoï загибвлх хндивхду-у«а досать нолика. 1сторачна аинулв у niit системх завяди пхдно-слться втцо сучасного, у поргвняннх з якин застулае як образ ¿трачена! ui^ioKocri Л органхчнсс?!. Купти Аитичмостх, Сзрвдньо-aii43, 31дрод«оння, що активно взаемоД1оть, зодночас аабуааать рис душпаноÏ прихильностх до хращих за сучаспу золотнх епох культура. При цьо:«у ахддиетьсл парезага Античноотх. Безумовно, такий iiiAxia, буе почасти хнспхроаанай загальноо атмосфзроо захоплеиия тогочаснох iUTMiraHiùï подобиями хдедяа. Зокреяа, Шияаиовсь'даау iunouyааяа дуада Т.Зелинського про то, цо Античность с "батькха-щиною за д/хол" для acix зорвпелськях HaposiB i об'еднус ïx не-звакаочи ни изцхональнх зхдяпшостг. Для пол^ського матця, и к;; ."5 виховуаанся nU вплазок багатьох иацхональнлх культур, ця проблема видааадася вельчц актуальное ща Л з того приводу, що у Ti чзси не. Укрзгн: л загаяом у Gapotii зцрузадз нищхана стих|д, паауваза атмосфера негерпичостх. Як в*е зззначадося, Шичааозському уаз«а~ лзся натерпиххсть осмовноа хибов духовного «¿¡тгя лодэЛ. Подьсьхо-4J хитцо иавггь здаззлося, цо у цьох/ була аинна i хрястилнсь&а доктрина з ïr ортодоксалышяи трзхтуззнняяа понять Добрч i Зда, еглчни4и заборотмй тоао. Цикои aiporiiuo, не сама интиортодоксальна спрлиодэнхсть прнзаблазаяз Шн*зноасьйэго у рочанах та ло-эгстях A.>paitca /Taie",' "Us бхясму ка«eu", "Хзрчгвнл "Корогваа Гуся <: лапки" то^о/. spjui С.Вайаянськогз "Нрзмйття'*. Аде ocaai-

ним дясерелом роэвитку подхбнлх мхркувань Шииановського можна эважати тезу Зелинського про те, що еллгнська терпимхсть була подолака нетершш1стэ гудахзозакого християнстза, во призводило до трагхчних насл!цк1в у ргэнх перхоци хснування лодства. На дук-.к/ Шичановоького, под!i громадянськох bííhh яскраво засзхдчили, до чого приводить подхбна нетерпинхсть: tí, кто нишив давн1 свя-тин1> слтпо i бвзэастереино вдазалисн до похлонхння новин хдолач, якх благословляли нова насильство. Таке ма.:«е дхонхсхйське виру-вання стих i í знищыння гнхтило Шичановоького i ui його настро? зкаЯвли ягодоч вхдбиття у TescTi лхбретто "Рогера".

Глава II. Кузична драма "Король Рогер" в аспект! синтезу мистецта. У перисчу роздхлх глави просгекено процес становления гдейно-худохкьо: хонцетш "Короля Рогера" пхд час творения л1б-ротго. Спочатку було проакалгзоаано течатику конкретних B3ipuie лттератури, що розглядалисч як чоклиза основа чаДбутнього «узич-но-драчатичлого тзору, а тако* з'ясозано тдеЛну i зчтстоэну спря-¿озантсгь начеркгз поб1яних лланхв t лхбретго, ио залилилися у npoeKTi. £ули встанозлон1 гсазнх 33koho«íphoctí у цьому процесх, яки» лог1чнс зазорикзия заерненняи до "ciuUiacbKOí течи". Шияа-новського заведи цхкавлли або еххдна ехзотика, або аитичний cbít, або ¡toro вхдбитох у бхльа ni3Hi перходи розвитку лодства /Серед-иьов!ччя, Вхдродяенкя гощо/. Серед першоцкарея энахотмо "Зогонь" Г, д'Аннунц1о, "Учту насчхшникхв" С.Бвнеллх, "Тантр1са-1лазня" Е.Хардта, "Ден1са з Охсерра" У.ПеЛтера, "Прокляття" С.Виспянсько-го, "Втечу до Багдаду" ЯЛвавкевича, "Новх тати хмператора" Г.Х.Андерсена, "Ди'-тепис..." Б.Челдхн1. Хрхк iHaoro, призертае увагу в бхльшостх а укззаних творхв под1бн!сть деяких оо«етних otiTysuin: э'являеться мотив учти, а у центрх под1й опиняеться по-реадягяавкЯ у xííhohq збраная коасень-ьнак. /Хантрхс у Е.Хардта, Не-

к1шер1 у 1зашкевича, Дхего у Челл1и1 тодо/, потяг до якого, як правило, в^дчузають персона« чолоэ1чох статх. У Пелтора цвЯ "справ«н1Л внак" набуэае мгфологгчного забарзлення, стае богом Д^н1сок. Ураховуочи те. що а автобхограф1чнхй повхстх "Ефеб" те* з'являеться мотив учти, поетизузться чолчвтча лобов, а герог твору вислозлвються щодо модлиаостей сценхчного зтхлення образу Д10н1са як прекрасного ефеба, мохнз збаг:<у?и, чому сплету "Зах-ханок" Евркпхда було выдано переэагу, а маДбутк1й тахр перодба-чалося назаатл "Пастир". Але М1$олог1чнии сю.кет, одним з голоз-них котиа1з якого був непояснимий потяг царя Пенфея до Пастиря-Д^Н1са, зазнав у процеох тзороння лхбретто сугтевих ЭМ1Н.

Як ствердлус 1вашкевич, зг1дко первхсно1 аеро1Х лхбрэтто, Рогер розп1энае у Пастир1 бога д10И1са I без колиаань кидастьоя за ним у морок, залишаочи заради иього все. 1вашкевич висловлоз прилущення, щэ таке просте завершения Шимановоькому здалосд зай-аоо крапков над Ацхе в остаточному аархантх фхиалу Рогер за-аиааетьоя на оамотЬ Для того, щоб розхбратися у цьому питаннх, довелося звернутися до тих хдейних мотивхв, я .и могли бути закладе!« у смисловий пхдтекст означено! оцени. Деякг досл!дникэ вба-чають тут адаптацхо Н1цаеансько: 1дех конфлхкту аполлонхчного I дхон1с1йського початмэ. Ала Шимановоькому, здазться, бхльи бяизг -кой була позицхя Эяч. Гваноаа, який ааа«аа, цо у самому Нгцза нували одночасно Аполлон I Д1он!о, 1 це "обуковнхо його фатальная анутрхшни розлад... Фатальна дво1с'т1сть / ставдеш^ Нхцше до Д1о-н!са зизр!ла до кризи I завераияаоя пеаииы поворотов до энтадЮТг-

^ 1иаяг1с1св1оз J. Ьрс^капЮ. г ЗйуЕадоиа<с1а. - ¡Сгзлйв, 1531.-3. 56.

схйеькего пвлпоу"^. У цьому ракурох стае бхлыл зрозумхлим намагаи-ня иольського млтця надага образу Рогера у ¡ipu^i риси uieï двех'с-toctí, як^о ззорнути увйгу на постилать i ди01ст1сть свхдочостх самого Шимановського. Пхдгвердкення цьому мокна знаИтл у листуван-нх композитора. Тако.* вотановлено, 40 ropoï rsopis, що прлдаблова-ла Симанспоького, нерЦко надхлен: двохстов сахдокасти i ноотхЯно зхткаогься з проблеме» вкбору /Юлхзн з роману "Смерть бог1в" га Д«0!<аии1 з рсмаиу "Боги, \до воок^еелл" Д.Мерзхковоького, ПафиутхД s роману "Taie" А.^рзнчи, МархЯ з роману "EiiíKypecUb Mapiü" гощо/. Рогер, 49. fliporilHo, рспрезентус у лгбротто e^uiituy хпоотась самого автора, як i ¡toro лхгературнил прогопш з "Вакханок" Еврипхда у тракту в а ни i Золиьсысого, гакок знаходигься у станх постхЯного поиску хсгиии, ЧугтезаЯ потяг до tuïh Пастирд-Д:он1са стаиввить для Рогера /як i для. евршидхвеьхого Пенфея/ головну проблему, пород-.«уача острах i BHyrpio«i¿l протест. Топливо цн i-иса образу Рогера буд^ акцентозаиа us тхльки п!д впливом мхркувань Зелмнського аЗо Пейтора upo беэмегшу «огутн1сть чар Aíqhíso, ало д уаЛльд1всько'1 1ДОх про мбизчу силу ^рася. У розумхннх ж Шимановоького античнид бог Дхонхс е.насашюрэд, ут1яенням Краса. Но випадкозо за текстом «брогго не питания Короля Рогера - "Хто raía бог?",- Ластир вх<-повхд&с: "¡йй бог прекрасний як я!и. Пхдтвердлоцня такох спрямо-вапос7х до niзнания иеэхдомого, забороненого пануочами нормами ;«о-peui, до переплхтаегься з преклонениям перед TaïHon прекрасного, аород загадкой Epoca, oii якого, на думку ¡Пиманоасъкого, народ»у-еться спраэяня творчтеть, знаходимо в автобхогра^чнтЛ повтет:

У роздхлх "Учтц", явно хнепхроваиому однохыэшмм фхлосо^-

* Иванов Вяч. По ззоздаи: Опиты ¿»досовские, эстотачоокао л хр»?пч«скяе. -Спб., i909. - С. 6,15.

оькии .налогом Платона, учеоники дискуохх .»ваз» обгвэорооть перо-ваги чолоз1чох краен та кохання, форяулсоть oooi позицхх цод« п«-ctotí 4ioHica. У рхзн i часи цгег преблеми торкалиея ¿i дох i инолм-толх. Як виявалося, Еимзновському хипоиуаали и|ркування з «>«го приводу таких ooiö як Платон, Готе, Загнор, Франо, Зелинськна. Водночас польськоиу митци буз. близьклй пвДтероэськиа дуалхэн у стааденнх до образу ¿iónica. AurxiacbKoay письаоннаку античная бог зидзиазся двохотоо ¿стогов, ¡до надхлена дзома сутностяиа, asi ааЛ*е нечоклизо привести до элогоди. Лк эхрно пхдихчас у Пейтера С.Юитховськил, "з одного боку, Äioiiio с рз^хнозанйл, híxkí:,., ... з iHaoro, - oi« ворог додел, вурдалак, що лвб> .кортяояринвзоння» ... Над усЫ дочхнуо еротаха. Ало ерэтиэи, тако,* як i чуттезо ии-лузакня г [лох, грзкгусгьсл а.чбхвалвктно. Продяот хтавостх й боГо-иор:ння с у тоЛ же чао f предметом ненависТ1...**.

Проте в*в у либретто "Рогера" íiaiúc цидостивиа» "бгяо-золо-тиЛ" починас домхнуэати, а Дхонхв свртанвсниЛ, "чорио-чоравниЯ" В1Дходить у т:нь. Трансферчпцхя счлвту вврхпхдхаоьзд? трагадхх вхдбузастися таким чиноа, ¡до, по-порие, роэвиток дргитургхчиого конфлхкту не доб!гас трзгхчного кхнцл, а по-друго, Пветир-Д!вн1о переноситься аэторзчи лхбротто з хнлу icTopinny эпоху - на Ciui-3íd пяргоду прззлхння короля Porepa И. У цьояу Еамзяозсьхого иопнз аза лаги послхдочникоч Полтора, якиЛ ноощорчзоао застосоау-* ааз подхбкил худо«нхЛ заохб у свохх тзорах.

У npoueci дослхдхвиня було тэко* астанозлоно, ¡до Шимачоэоь-киЛ, працеочи над лхбрвгго, прагнуз надаги образу Паоткря таких риз, як! 6 демоне груза.-,н лого ЗагагодигЛсть, а само,- посдиота

* Kwiaticwail J. Eleuter. Sz-iioe о wcaosaej poeajl J.Iwaao-

klRwiCBQ. - Загягаив, 1956, - 3. 129.

•знаки постатеЛ молодого Бахуса, иного Христа, а такод 1оанна Хресмтеля /пхд впливоч .шзописнот 1нтерпретацх1 Леонардо да BtH-4i/. Mo*Ha зробити зисновок, цо Ииманозського хзилпвала та сама преблеиа, яку Мерв.кковоький наяагався зиргшитя у романг "Боги, щ» воскресли". РосхйсысиЯ письмекняк тако* був ззаорохениЛ леонардгв-ськод образом 1оа>;на Храотигеля i aaaíaa Лого пирадоксальним. ДхЯ-оио, по сутх í Дчоковда, i 1оана Хреотятсль представляогь один обра». Цв де с особа Tiei чм хншох статх, то куяьтлвуе у cotíi риои cuusiei а них, У той *е час, обра- Хрлзта тако* не s образом "чоло-bíks", е релрезентуе образ "Людшш". Тому "м'яка му.кн1стьи Паоти-ря е символiчноо*

Шукагчи шляххв розэ'лзання драматург1чного конфлхкгу, Шима-нозоьквй пряходигь до тдеГ cnjpiweHocri релхгхйких обрззхз i куль Tts. Намагаочись знайти основу примирения ycix рел1гЫ, bíh, зда-еться, звертаеться до ун1версального символу. У фхнальн1А сцвнх Регер aaimae прэ готовнхсгь принести свое серце у жертву Соицо. Одмачв сенцо е символом эсеохоплпочим, зоио с дсередея уохх по-40MÍB, уособлсв хдеал Добра для вехх рел1гхй, »ioro огетрсаввть а образами багатьох божеств /М1тра, Аполлон, Дхонхс, Хризтоо тощо/. Аде, як1-» припустит» вплиз позхотх Ауэьмхна "Крила", те цей образ кабув би спе ;ифхчного смизлового забаралеиня. Сане у фхнадх позхс-TÍ эчальеавиа дуко ne*i6ua до к!ицхвки "Рогера" картина, коли азе "завмирае у воличези1й CBtTocnüuia поотатх Зевоа-Д*еи1са-Гел1оов, яка аависае над виблискуючии морем та безл1сними «овшии i ni* нв-отерпшм оонцья оквдями". Падав 1кар, падав Фаетои, i год i духе йрвмрвистй ззунать олова Гаих^еда: "Eíakí брата, tí льна я з так, sí» з»от1л'б до неба, залмшвоя там, тему ¡до аао вабили до оонця та дитяч! хграаки, а мене у зале, нвзбагк&на счертиич

jобоз, me шушггь..."*.

He sitкидавчи yci moíxíisí варханга трэктування тексту $ina«y, нежна ввакати, що сонце у ui¡1 cwryauií виконуе Функцхв очищения, опрйяе внугрхлньо.чу ¡1врерод<енно героя, який стае зхльннм духовно. Проте однозначно вислсэитися щодо cyrHooTi такого перервдхвнчя ла'Лм нечооиво, бо сач ¡ДичаноиськиЛ (ндкрвслоаав, 130 ооновна 1доя твору з дооигь парадоксальною.

Отке факги сахдчагь про тв, qo з.чгстолняЛ д1алазон Л1бреттв "Рогера" в лель.чи широким i а цьочу план: ¿ion/ за.«« гтгдгбрзти аналог у худоккМ пракгицх. Ciix thkoí врахуватя, ¡да поглядд ffla-чзноаського niд чао роботи над "Рогерои" дещ зчхновалися, i текот лхбрвтго, розроблвниЛ у cntBOBTopcTDi 2 1аз2кеву.чэн, перероблявоя в«а у npoueoi творения чузики. Склалося вращения, що аатори так i не дгЛллл згоди додо дзяких духоэних засад i проблем. Пияановоькяй хе сахдочо заснааае у текст: бвгатоз<ачнхсть з*1сту, йка в{(кривае. дирок1 чоаиаостх для лобудози i вибору концетййнох .чоделх твору.

•ДругиЛ роздхл глази кхстить,насанпвред,аналгз чузнчнвх дра-чат/prii "Рогера", розглядаоться Лого нузачно-стлл^тичн! особли-80CTÍ та ix роль у a^iлеках автэрсько? концепцН.

Особлива уазга аридхлона з'ясузаннп того, як композитор эирх-аус у чузичнхЛ драмх проблему синтезу слова i чузнки, якх за!ни в1Дбуваоться у текстг л1брогто пхд час тзореная зичн»-оловооного синтезу. Установлено, яи остаточииЛ аврхакт тексту л!брет«о звачи» вхдрхзняегьая \'u поиереднгх. У перагсночу начерку aiópono 3 ува-гачи Пиианоаоького зроблеио акцент на иотивацх? аовецЫкя перооиа-«1в та внклад! доснть складнйх смиолових нвансхв. На^тупнкЯ eapt-

1 Куэьчдн К. крилья // Эрос. Россия. Серебряна» век. - И., 1992. - С. 159.

6ц-г я1брет?о. до пхдготуваз за доклиадими вказхвкама композитора 1вовкввач, е,насамп&род, иоетизованам вакяадем окреоденах paHiae ií®SJ. Згодом ШамановсышЛ у процес: робота над текстом розгортав обо додавав нов: фраза. змхновав рктмхку в1ршуваиня. А а ад д1тора-турнаЯ. текст зночнао мтроо потрапдяв у звлеянгсть bí¡; типу мелодики, я& сразило, «огивно нораз'чденозанох, ахд нолхфон1чно иасиченог' фактура, згд формтаэрчих принцип i в музично'х драм«, що, насамперид, груцтувалаая на диалогах речитативного характеру, аикорастовуавла орато'ргадыг: принципа та елемонти uicTupii. В результат! цах 3,<íh текст flitíperio втрачан ознаки автономно icH/ичох uímíchoqri. ¡ipi« цього. музичка семантика в.юсала caoi корективи у коиценцхЛнх «:д-валиш: таору, бо музячно-стилхстачна сjopa геж протешус на обуаз-но-с:«:аяозу &u-xótuwHÍCTb. Очевидно, праги.-ння Шимаиоиськзго вхд-твориги складная комплекс понять та психолог:чних хмпульс1ц музач-но-драматичаами засобаии наштозхиупося на ва«ку для ькрхиення проблему практично! poas¿3&uií заду чу. Мокни тако.< припустит;;, ко з ci!Uíeri4iiiíl овтуац« оланазся i А.Шенберг, яки.1 не змхг заиер.аагй опору "Код оол i Аарон", бо текст i i либретто тс* мхетаэ скаадни.Д яоиятхДнай suicT.

Cíi^ врахувага, що "Король Рогер" стаорозався протягоч аесга poKÍB, иасиче.и« штексавиими позукама ^дивНуального твораого облеччя: заверауваася "iuRpocioutcTimnd* пзр1од творчостг, з'ив-яялиоя ознаки нових отия1стачннх 1деЛ, спрямоааних на десягнення синтезу сучаснох моэа i архмчних еломвитхз фольклору. Тому з робот! десдхд*уетьсл тако« иузичкв-ст«д1с?ичццд синтез, «о наг евот boíiüskboctí, аиявлявпоа зэ'язса з вхдиоохднкма еттхетичиимк та иузачио-дра»отург1чиакй моделям», sci' вакрнстодхзузадисз pat¡ije у са2?оохЛ «ysjmii арахтицх.

Ваяадев«!, ко сспазу драматург!! "Рогара" стенааядть tís;¡or.i

речитатиако-декламацхЯиого окладу, пхсенио-архознх форм», акоамб-лвВ1 та масовх оцени. Мхстерхальнх рлск проступаоть у танцевальному епхзодх з другого акту та д1он1сгЯсысо:4у обрядх з третьего акту. Зрелтою, функцхх хору, go кочонгуе подхх у пораому ' другому актах, набли *ують "Рогвра" за фор.-доо до ораторхх або кзвхть дв антично? грагедх4' /тхльки без xpvtaaao'i розз'язкя/. Спеаифхка 3:iio-ту лхбретго та домЁпування дгалогу у розвитку Д1т надаить "Рогвру" кзнрозих ознзк .^лооофзьхог музичкох драчи.

ХомпозицЫна структура "Рогвра" блязька до традиц:йно'1' опэр-Ho'i. Зона складасться з трьох auria. Д{я первого акгу вхдбузасть-си у оередин1 8133нтЫського храму, другого - у палачх .¡салхфхв, третьего - серед ругн античного театру. Другому i тротьому актам поредуоть оркестроэт вступи.

Бкспозицхя образха подана у яеряга <г". /Гут вхдбуззетьбя за-в'язка кон|>л1кту. / другому актх роззиток <ii? досягае кульм1нац£?:. вибузаеться викрите зхткнення Рогера з Пастирем. Лроте знутрхвн1й конJsixT духе свосрхдно резэ'язусться у фхналх третьох дх?.

У дсслхдкеннх подано анал13 ycix етапхв роззитку драматург1ч-ного конфлхкту. Для аераогэ акту "Рогвра" притачанная чггки{. дина-мхчний профхль з яскразоо кульм^нацхДнов зонов . У цьому-роэдхах виникае ceeepiUHvtf контрапункт вмвцЫних стан1з гврвт'а, RKt вкра-<аоть свое стаалення до Пастаря. Вадлаву драчатурЛчну роль ахдг-грав такое пгсенннй розчхл, з якому роэкриаазгься образ чушщя. ДругиД акт е и1Дтривал1шим за чаоом i налокладн1ш1м у драматург!ч-ному плэн1. БагатоступхичаотиЛ розвиток конфликту досягве критич-нох ме^х у caeei чэргвного танце: Рогвру ваяко пролытоятя натиаху чуттевох стиха. У третьему aKri ц^втрва пиЫ отав те, ц» а!д»-бранав окладну диалектику евхдомого i пхдсвЦомого. Прв naMip на-дати образам симэолхчноТ зааувхьоааностх евхдчать деяк! ацелоялв-

еаыия композитора, з яких виплизае, що ais тут розраховуаав на яоа-лизостх людгысог уяаи i фантази. Як вЦзначадося, сане у ф1кал1 третьего акту вНбувзеться перврогиення Рогера. Проса у цьому eni-зодi ашшкее ефект якохсь нвдоговороностх, прО:40ВИ0100Т1 завдяки заотооуванно певних сшлхстачних tu коипозицмних засобхв. Uiicauy хнтврр.ретацго «ода liter cue ни запропоиував Кароль Бергер. 3íh ззер-нув уваг/ на характер традицхйних опарних фхнвлхв i окреслив tí shxhu, що в них ахдбувалиоя у процос: ператаорення опери в кузичну драчу. Традш'гйнг маоовх динамхчн1 а шумливх фхнали иоступалися hícuom оценаи з декхлькома дхйозими особачи. Ui фхнали цечонструаа-дц кульм1н»ц1о трагичного. У музичних драчах "TpicraH i 2зольда" Вагнера i "Саломея" Р.Штрауса такий тип pi налу ио,<сна назвати "Лхс-нео снертх". t золь да i Салоиея с;лваоть таку "nicno" над тглон ко-хвного у темрявх ноч1. У "Корол1 Рогерх" Шимановський застооував в^тончвну i y¡ii кальку XHeepoiu. Гаиряау sin зачхнив Сонцем, сопра-и» 1зольди í Саломех - баритоном Рогера, а хх "Пхоно счартх" - йог< "fltcHen життя"^. Важко погодитися у uia хнтерпретацхх лише з аизна-чевиям фхнальнеге apio3o Рогера як "Пхснх *иття", б» "Схерт*" i "Жяття", очевидно, у ф1над1 "Рогера" дхалактично п»еднуотьоя. .Цей овеерЦиий "Ича Сонцю" раптове уриваатьоя на xbhkí потукного §кс-татичного здьоту, а чому те« чвкна'вбачати цхлкоаиту пр*тиле*нхоть доаготри эдим за часом фхнадьнки оценаи "Трхстана" i "GaAeneï".

Ч po6oTi кадана всебхчна характеристика уста дхйовии особам, резкриваеться zx взаемвд1я те визначаетьоя роль косного з них у ро заятху драчатург1чног» вовфлкгу. 3 пеанах neaaitfB певтать Рогера иски» рвзрюдати як головного героя драии. Аде ц» не зовсхи типоаи

1 Berger К. King Roger'e "ЫеЪевХеЬев" //K.Seyœnnoweii la ■elaer seit. 1Э84. - s.101-112.

образ головного персона*/, tío лайке yai його aii е pesKuie» на промови Паотиря / на випадково перв1онз назза твору була "Пм-тир"/. До таемничого пришельца демонотруоть оаов етаэленкя Я temi персонажг: ненависть - чеши, АрххереЛ та 1гуиенья, за^льну захопленхсть - Роксана, опоглядэльиу позиихо - мудрець Bgpici. Рогер «е намзгаеться уникнути крайкома, подолати нетврпиихоть у cbo'Íjí душ1, злвчати густи!! чвстокхл моральних заборон. Нолливо цич зумозлпспся психологгчна супервчлиа1сть, "дзохсисть" поота-тх Короля. Усе це в1дтэорозться, нааамперед, заво^ми орхестру.

Конфлхктнкть драматург^ "Porepa" виязляетьвя у "6opüTb6i' рхзних хнтонацхиних сфэр: головням чином, муэичнлх комплексов Рогера i Ластиря. / перио.чу поеднувться 1нто«ац1йкг елементи моди- . тативного характеру /"зигзагоподхбнай" мелодичный рисунок, нио-ххднх свкундов1 аоопгвки/ з мотивами, що чуглкво а1дбнэавть дяна-мхку ncHxíчних хмпуль^в збентвкенога Рогора /нсоротйогь ráp*OHi», тремолвоча фзктура, ц^отонозий звукоряд/. У другому - арха!чн4 звороти /старовиннг лади/ гюступозо набувавть окотатичяого, 4yt-тевого забаралення /мелодика широкого дихакня, м'яка хроматика/ t зззечод!оть з <отивами, що пронизан* танцозаяьнимк ритмами /часто у сххдкому дусi/ з зэкличничи 1нтокацхями. Полчрн1сть обраэштх сфер пхдкресяенв протиставлениям двох засобхв вокального íhtoh/-вання: деклачацхйного /Рогер/ i архознсго /Пссги^/. СтрЫкхсг» збли*еиня тнгонацШих oJ>ep Роксани i Пастиря зумовлека особливо-огями втосункгв цих repoía. Екстагичн! зльоти молод!?, вягадлиа! переливи вока*1зу в арабоькому стилх у вокальна napfix Рокоаня поеднуотьоя 3i cniay4on. заауаевнов, подобною до Oiiз'яноькбх. челодикоо. Скупими рисами окреоланиа образ no4ipKOB9Horo мудраця Eapioi /депо суха, ало досять виразна гокальна дэкламац1я/.

Ззернеиня до 3aco6ia розаитку мвтергалу, яо були розроб-

ленх Стревкнським /звукозисогнх, течбровх, мвтраритмхчнх трано-форявц!! коротких котивхв/, пезноп М1роо зумовило опецифгку музи-чнох яог1ки "Рогера". Тому наскрхзниЛ принцип драматургах утхло-еться тут по-хншому в порханяннх з музичноя драмов "Хаг1т". яка наоятчус принцип» музично-цраматургхчного розаитку опер "Саломея" I "Влвктра" Штрауса. У "Рогер!" ж пеана група мотивга залучастьоя у процес варгантчого розгортання /подобно до руху звукокомплеко1в у "Зесн1 свкденнтй"/, 1нш1 леЯттеми эиконувть роль искрааих драма-тургхчнах акцент1в, изаемод1Ютьяна ахдстанх". Крхм того, багато у ИРогер1И е доказхв повернення дозагнерхвських принципе опернох драматурги /зроотання рол1 традицтйних форм, хорових 1 танцпзаяь-них еихгодхв/. Найбхлыи близькия "Рогер" за певним комплексом оэ-нак до вагнер1вського "Парсифаля", який також демонструе оратор*-альнх риса 1 елекенти к1стерхадьнох синволхки. В1цсутн1сть в обок творах яскраво виракенох' динамхки зовихшньох дхх. розгорнутих э!ткнень герохв надолукуеться тривалими "духовними гозДинками". Вони ж стаоть оцнхео з руилЯних сил драматург! чного розаитку. Ио-асливо тому значну роль ьхдхгравть леЛтнотизи, пов'язанх з абстрак тнкми понягтями. Ала центральне мхсце у лвдткотквних системах як "Рогера", гае г "Парсифаля", поспасть мотиви, чо позначаоть аон-хологНнх ог ши та емоцхЯн1 настрох. Оме утворветьоя довол! складни!) леатмогивила комплекс /примером, "мотив тризога", "мотив безут|иност1п, "мотив вхдчво" у "Парсифал!"; "мотив велич1", "мотив тр&аогй", "мотив нав*язлизого питания", "мотив пхдов1домого потягу до таЬ. Дхонхса" у "Рогерх"/. 4

Як виявилося, у "Рогерх" яскразо втглена взаемодхя плас«а, «вить ознаки р1зних нацтонадьних музичних культур. Пичановсъ-км® удаеться до стнлгзацГх в1зантхйського хьроаого 0П1эу /л{тур-Пв у перлону ькт1/, арйбськох музики /чархан| танцх, "гаенч" Ро-

юаня з другого акту/. ЗнаЮмстзо з балетами Стравинського огадо эднии з факт opta пробу дкеная зац«авлзкостх Нимановського сло-а'янським фольклором /особливо його архахчними пластами/. Не вя-хадкоао у партигург "Рогера" аиявленг риси плагальное^. 3 такбх надозi aaKOHOMipHocri, xapauTspHi для польсько? гуральськох народно! музаки. Привертае у "Porepi" тзко* увагу орган!чнв поед-кання принципгз модально? техихки з "сонорное" эишуканхст оркво-грового колориту i нарочитое арха'хков мелодичних хнтойацха у пар-тхях Ластиря i хору.

/ci фзкти св1дчзть, 40 а музичнхЯ драмх "Король Рогор" оян-тёз слова i музаки демомструе домгнуочу роль остаиньо?, цо пеанов Mipoe niflTaapínye íí дтонгсхЯську природу.

Складну проблему предотавляе музично-сцен|чне вт!лення заду-иу "Рогера". Про це Ядеться у третьему роздШ глав». Як сВ1Дчать факти, ПимановоькиЯ не мав достатнього доовхду робота в умовах театру, коли приступав до написания л1бротго "Рогера". На той чао водная з Кого музично-драматичних задумха це не б/в ytiловим на оцэнт. Лого знания про принцип» творения т&атрально"1 вистааи тод{ мали перозакно георетичниЯ характер. Брак практичного доовхду виязизся лиае п!д чао п!дготозки до прем'сри у театр! Яого перло? музичнох драчи "XariT", холи ШимановськиД був вимуаенжй "на ходу" коректузати текст л!брегто, вокальнх а орхеотров! пар-Ti'i тощо. Однак в«е у оаенхчних уаагах до "Рогера" композитор намагаеться зртхувати специф1ку театрально? виотави, Яого аогля-дя щодо естетихм театру в1Добрз*ен1 в "Ефебх". Про перспектив« сцен1чного ведения музичио? дрзми, яка б груктувала^я на овхе-Ti "Закханок" Езрлпхда, аислозлвоть eioi мхркуаання repoí noefo-tí. Зони вхдкядаоть таку мо*л«ттсть за умоа традшЦйних опорних канонхв. йаЛбгльш приЯнятноо хм уаихаетьоя театральна вотетика

дягЬчеаських аиогав. ДхЯ'ско, у бачанн! "Porepa" як маабутньох аи-стави вирхиальну роль 31Грало зиайомство Шимановського з новхт-híxk явищами poctacbKoi театрально! культури: особливо, з опероп "Соловей4, балетами "Весна священна" i "Пегрушка" Стравинського та ni3HÍKM операми Римського-Корсакоза /насамперед, "Золотим пгз-ником"/ у ноаатороьких за формоо тнтерпретацгях дяг1лзвсько! тру-пи, в яких овоер'дно втхлпвалася хдея синтезу .чистецтв. Шиманов-оький вьачаа пгд цин ке куточ гору досвгд Загнера i Виспянського. OoraHHia був прихильником ¿дей иi ;ецького иайотра i яавхть писав л1бретто, ¡до передбвчали повний баланс, художив р1аноакачнгсть yo IX компонент i в влетав::. Не випадково ШичаноэоькиЯ намагаася отворити чузлчну драму но ochobí "Прохляття" Виспянського, адле' в yoix його п'есах закладе^ Mir-o аизна .енг .засади маябутнього оценочного втглення. Нк вотановленс, вплиэ театрально! еотетики Виспянського в1дчувавтьоя не т1льки у символтцх поетичного тексту дкбратто "Porepa", аяе й у докладко розешеаних сианхчних ремарках, якими насичуе партитуру Шичановоький, а тако* у певнхй под1бноот1 деяких оценхчних оитуацтй. Це стае очевидним, якцо, принтом, пор1акятн ф1надьи1 оцени "Рогера" Шимановського i "Акрополя" 1испянського,

Одначе лерев1рити, чи вдалося композитору закласти мослизос-tí для втдтворвння орган1чного синтезу yoix скяадових чаотин иу-зично-драматичнох зиотави, мохна тиьки шляхом практичного btí-лення "Короля Рогерв" на cuchí. у роботi простекуетьея оцвн1чн& доля uiei музичноЗ драми t вотановлввтьоя neani законом{рност1 у подходах до i! iacueHisauii: зохрема, пидаеться анад{зу перева«-на íinbaicTb c'iqhíhhhx 1нтерпретацха "Рогера" у пор!внянн1 з за-хладенюш в ycix проектах, вар1антах *i6petto i партитури концеп-uíShhmi* зпо:.дами.'

Як виявилося, серед рокисергз пануе пороконання, що з "Рогв-ра" ва«ко зробита органгчну теагрзльну вистазу, що буцЫто цеЯ твхр не мае для цього наобххдних даних. Лрото з*яооеано, цо по-становники ycix здгйсноних на сьогоднт тноцемззцхй "Роге-*" роз-будоэували вистази на 5оаол1 рхзних засадах: у плоамнх оценогра-ФП /А.ПоплзэськиД, В.Драбик; С.Хебанозськяй, М.Колодзэй/, психолог^' постатх /¡4.Прус, СДенбош/, руху /S.KopiH, М.Бохенак/, зобра«пльност1 /Л.Рене, Д.Борнась/; шукали нетради!пЯного eueaii-ного оформления /Р.Саганоаський знадаоз Дого у sait уч^ового закладу, В.Мххняк - у костьолг/г аакллзу роль драматичного п< )С0-наку" доручаля Macoaui /А.Баск/, рекахзиту /З.Кор1н/, наЯзас/ /А.Масзоькай/. Нкао « проаналхзуватк, >ш1 оцсн1чк4 засоби яри цьому викорисгоауззлися, то виявляегься, до ресисери t сценогра-фи часто tie дотричуаалися вимог, що и!стять ремарки у партитур{ "Рогера". Проге пгсля лроведеного анализу сцен!чних ¡нтерпретац1Я цього твору молнэ зробитл 0ИСНОЗОК, до застооузанкя ловких эаоо-6ia ре*иоури i сцаног'рафх? Э1дкривае чолливост1 реал1ззц1х чло-.ченгхэ aepaicHoro задуиу aeTopia, в|дновлення i акцонтучання тих складних смиолозих нранотв, якг буди нам1ченх у еценхчних y.iarax та у первому аархантг лгбротто i якх вШйлли ча другая план у текстах партитура "Короля Рогера".

У Зионоаках подэоться узагальнення, пхдбиааьгьоя пхдаумк* дослгджечня, нахраслвоться персяектиаи пода«ьоого аивчення про-блечи.

Ochobhî положения диоертацН знайшлн в4добра*ечня у таких публ!кацхях:

I. Р.Вагнер я КЛшановокиЛ: грани лреаизтвенности // Музыка Западной Европы Ш1-Ш аокоа: творчество, исподнительотэо, педагогика: Су. науч. трудов. - Сучи, 1994. - С. 102-106.

2. Саара "Король Рогер" К.Шиианоаского кап отражение духовных поисхоа эпохи // Музыка Западна Езропы: классика и современ-Viooib /творчество, исполнительство, педагогика/: Сб. науч. трудов.- Кие». 1994. - С. 76-82.

3. О некоторых особенностях идейно-худолеотвенной концепции опери.К.Шииановского "Король Рогор" // Сборн. тез. докл. науч. аракт. кокф. про'".- преп. состава УЮА. - Харьков, 1993. - С. 24.

ВНШПИС ALEXAKD&R. "SZTGiAKOWSil "S HUSICAL DHAMA *ia№ EOtiER" AS A BBFLEOTIOH 0? THE SPIRITUAL SEARCH OP ITS AGS*.

ibis thesis is for a candidate's art criticism degree on speciality 17.00.02 - Busisol art. The iCyiv State Conservatory n. by P.Tchaikovsky, iyiv, 1995.

In spite of Ssymajuowsii'e creative legacy popularity the Polish composer's theatrical music was studied not enought withii the bounda of nusicology. Shis research expands our notion about SeysianoweJcl*в theatrical mueio. The author thesis characterizes the composer evolution of "Xing Roger" creator's proceeding iron 3eym&noweki»a world outlook, bis mentality and from the epoeh'e • cultural context. Some detailea froa Szymanowoki's biography thai are not »ell-known in our country are introduced into the soient] tio use. She history of the creation of "Xing Soger" and hia thai tyieal performance are also Ъееп scrutinised. Xoat musical, draaa la baaed on a ayntheals of various cultures both of the remote past and the prcjent, on an intersection of many philosophical, ethical, aesthetical, religious ideas end musical styles. At first In ausicology its conception is considered in three aspects literary, eusioai-dramatic and theatrical because each component possesses autonomous artistic seuee and admltiug interpretations.

Сердвк Александр Зитальеэич. МУЗаШЬНАЯ драла "король Р0ГЕР" к.шанозского в контексте духозшя поисков эпохи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.02 - Музыкальное искусство. Киевская государственная консерватория им. П.И.Чайковского, Киев, 1995.

Вопреки широко,1 известности тзорческого наследия Короля ®и-манэпского театральная музыка польского композитора до настоящего вре4вни остается чало осэеценкол в чузикознании. Предлагаемое исследование расширяет представления о сценической музыке К.Е.:«аноз-ского. Исходя из особенностей его мировоззрения, творческой поза-ции, а так«е культурного контекста элохн, автор данная работу дает разаернутуа характеристику творческой ээолвции создателя "Короля Рогера". В научный обаход вэодятоя малоизвестные факты биографии ¡¡Гимаиовского, освещается история создания я сценическая судьба "Короля Рогера". Эта музыкальная драма базируется превиу-щеотвемне на синтезе разных культур прошлого и современности к переплетении многих философских, этических, эстетических, религиозных идей и музыкальных стилей. Впервые э музыкозизиан ее концепция рассматривается в трех аоаекгах: литературном, музакааьно-драматургическом и сценическом, ибо каждый из Этях компонентов имоет автономное худо«еотве«ное значение н допускает различные варианты интерпретаций.

Клвчвв* слова: подьона, культ/рэ, аятича!оп. символам, музичяа драма, хнтерпретац{я.