автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Насаждение советского режима в украинском селе (октябрь 1917-1920 гг.).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Насаждение советского режима в украинском селе (октябрь 1917-1920 гг.)."

о: |Кшвський ушверситет 1меш Тараса Шевченка

^ На правах рухопису

МАЛИК

ЯРОСЛАВ йосипович

НАСАДЖЕННЯ РАДЯНСЬКОГО РЕЖИМУ В УКРА1НСБКОМУ СЕЛ1

(новтень 1917-1920 рр.) Спец1альн1сть 07. 00. 01 — 1стор1я Украши

Автореферат дисертацп иа здобуття наукового ступеря доктора ¡сторичпнх наук

КИУВ —1997

Днсертащсю е руконнс

Робота виконанау Льв1вському державному ушвсрситстг iM. 1вана Франка

Н&уковий коисультаит - доктор icropiismix наук, професор С.А.Микарчук

Офщшш oiioncimi:

- доктор ¡сторпчних наук, професор Кулъчпцъкий Станислав Владиславович;

- доктор ¡сторичпих паук, професор Пащбудьласка Володимир Федорович;

- доктор ¡сторичпих паук, професор Терещенко lOpiii 1ларюнович

Прошдца оргашзацЬг.

1нститут нац1опальних В1дносии i политологи HAH Украшн

Захист диссртацП В1дбу деться )(fC'Hi8ä7 р. о I U год.

на зас1данш спец1ал13оваио1 вчепоИ ради Д.01.(11.32 в Ки\'вському университет! iM. Тараса Шевченка (252033, м.Кшв, вул. Володимирська, 60, ауд. 349)

3 дисертшпею можна озиайомитися у иауковш öiö.iioreru yniocp-ситету (Киш, вул. Володимцрська, 58).

Автореферат розклашш "А? "Сс _1997 р.

Вчений секрстар c«ema.ii30ßauo'i ради, кандидат ¡сторичпих наук

ОЛ.Божко

Структуре дисергащ™. ДпсертацЬг складаеться з! вступу, п'яти розд1Л1в, як! М1стять 13 параграф!в, висновк!в, списку джерел та л1те-ратури.

Актуальтсть тема доелджегшя. Випнкпсння самосййпоТ УкраТни зробило особливо актуальном завданвя об'ективпого впвчеппя П ¡сторич-ного минулого. Майже повна залежйсть ралянсько! ¡сторичпоТ пауки в!д компарпГшнх вказ1вок зумовпла те, що ЗсторЫ Укршш вшздтлювалася однобоко 1 спогвореио. Праги 1сгоряк1в були пройият! апологетикою на адресу В. Л «и па I бЬтьшовицькоТ партИ, "нещадною" критикою "украТпського буржуазного пац!онал13му", опортунюму, анархизму тощо. Кри-тер*1ем Ц1ППост1 1сторичпих праць була Тх повпа методолойчна в1дпов1д-нкть "теорП марксизму-леи1Н13му", абсолютне схвалепня пол!тики бьть-шовиюв. .

Зрозумьто, що ¡сторюграф1чна саадщииа радянськош лершду, особливо ГГ ¡деолоНчш концеяпП, зовс1м не можуть бутя корнешши енра-в1 розбудови ново! УкраТяи. Навнаки, з не! сьогодн» черпають с во! "аргумента* вороги украшськоТ державпост1_ та украТпсько! пащоиалыюТ 1де1. Це зокрема стосуеться ¡сторП украТнськнх визвольних змагапь 19171920 рр. Знания про цей перюд орган! чпо поедну ються з розв'язашим ' багатъох сучасних полггачппх проблем, впливають на сучаспу украшсь-ку пашональну св"1Д0М1сть та полатнчну думку. Особливе значения мае об'ективне висв!тлспня ироцесу насаджешш б!льшовпками радянського режиму в укра1нському сел!.

Таким чином, актуальп1сть' теми досл$джепня визначаеться В1дсут-Н1стю специально! фуидаментальпо! праш з 1сторН насаджешш б'1Льшо-вицького режиму, написаиоТ на основ! всього комплексу першоджерел, Потребуютъ перегляд 1 погляди та висновкв про 1деолог1Чпу роботу б1льпювик1в серед украТпського селянства, стноренпя та д1яльн!сть бигь-шовицьких орга^в влади, проведения економ1чноГ аол!тики. Широкого висв1тлеппя вимагае проблема селяпського антибшьшовидького руху украТпського селянства 1919-1920 рр., що допедавпа характеризувався як "куркульський бандитизм". Виникае також насл1йна вимога резкрити

шсце I позшЦю украшських нащовальннх партш у период завоювання бьлыповпками украшського села, зокрема партш сошалстиниого спря-мування.

Об'скгом та предметом дисертащйиого досл1джсшш е шштика битыиовишв в украшському сел1 у жовтш 1917-1920 рр. на терптори, що входила рашше до складу РосшськоТ ¡мперп, насаджешш радянського пол1тачного режиму, створення та Д1ялъшсть таких оргашв влади, як ради, ревкоми, комбиш 1 комнезами, форми I методи здшенепня екоиом!ч-ноТ ПОЛ1ТИКИ, боротьба селянства, очоленого украТнськими нашональни-ми иарпями, проти бишповицького засилля.

Стая науковЫ розробкп проблемы. 1стор1я партп бьтьшовик'ш 1 встановлення радянського полшганого режиму в УкраТгп перебували у центр! уваги наукових радянських дослщцпк'ш. Однак у своТх працях вони не могли об'ективно В1Дображатп' 1сторичшш процес, а щоразу праг-нули виаитлитн позитивпу роль КомушстичноТ партп в кср1виицтв1 вама подЫми, незалежно В1Д того, якою насправд\ була та роль. Майже в1д-вертою була вимога доводите, що бьтьшовизм був добров'ыьинм впбором украшського народу 1 що проти аього впетупала лише жмепька нащона-лктично! буржуазн та пол1Тичних авантюриспв. Про украшсыо нащо-нальШ парта, що д!яли у Д0СЛ1Джуваний перюд, радянська ¡сторюграф1Я лише поб1чно торкалася деяких аспекте Гх даяльноетт, причому тенден-шйпо й упереджено.

ЗакономГрно, що насадження радянського пол1 точного режиму в украшському ce.ii подавалося зовс1м пеоб'ективно, однобоко, у кривому дзеркаль Варто впдьтпти юлька етапЬв у розвитку радянськоТ ¡сторюгра-фи зазначено! проблема..

Перший етап охоплював 20-т1 роки. БЬтыцовицький режим того часу ще допускав вщаосну свободу використання 1 викладу фактичного материалу. Данина полггичнш систем1 виявлялася у тепденцшшй оцшщ фактгв, але 1Сторшив ще не змушували до прямо! фалъсифжащ! минуло-го. Для перюду характерт публ1каци кторичних праць, авторами яких

були безшзсередя! учасники револтащшшх подш в УкраМ1.

Майже вс1 ц1 автори стояли па позициях апологетики б1лыповизму. I все ж, розпсшдаючи про встановленпя радяпськоТ влади в украшсько-иу сел!, д1яльн!сть ТГ оргаа!в, взаемовщносипи з опозицншими партшми, - ставленпя селянства до нового пол1тнчпого режиму, вони часто памагали-ся бути об'ектитшими.

Центром збору, обробки та публшаци науковед праць, документов I матер1ал1в стали створена ЦК РКП(б) у 1920 р. Ком!с)я для збору 1 вив-ченля матер) ал ¡в з ктори ЖовтпевоГ революцп й ¡сторп РКП Остпарг), а також м1сцев! бюро Гстпарту як в1дд1ли при партптпих ком1тетах. В онублжовапих ними видапнях висв1тлювалися також пода в украшсько-му сел!2.

У 20-х роках впйшло ряд узагальнюючпх праць з ¡сторп револю-Ц1Йшк под!и 1917-1920 рр., а також з ¡стори партн бьчьшовиюв. 1х автори не могли обмипути й рсволюцшшгх подш в украшському сел!3. Юлька праць присвячуватася окремо ¡стори антпбшьшовицькнх 1 украшсь-ких иашоналытх парт!»'1, багато -' безпосередньо реводюшшшм под1ям в

' Буценко -4. КНС i радянське буддашцтво. X., 1925; його ж. Радянське буд1вництв0 на УкраТш. X., 1927; Ейденан Р.П. Громадянська Biiiua на Укра-lHi. X., 1928; Кулик I. Огляд революцп на Украшь X., 1921. 4.1.; Петровский Г.И. Пять лет Советской власти на Украине. X., 1924; його ж. Ради за пе-рюду громадянсько! вшни i за мирного буд1вницгва. X., 1927; Скрипник М.О. 1стор1Я пролетарсько" -еволюцп на УкраТш. X., 1923 та iH.

2 Коган С., Межберг Я. Другим перюд радянськоТ влади на Одещиш (kb'i-тень-серпень 1919 р.). Одеса, 1931; Красные партизаны на Одсщине 19181919 гг. Одесса, 1927; Тариополосъкий Л., Фсдулкш С. Жовтень на Втничи-Hi (Ict. нарис). Бшниця, 1927; Фурер В. Боротьба за Жовтень на сель X., 1928; Шепетшьпиков В.О. Революцшне минуле Старобктыцини. Старо-бшъськ, 1927; Щербаков В. Жовтаева реЕолющя й роки громадянсько! бо-ротьби на Чершлвщиш. Чершп'н, 1927 та ш.

3 Эрдс Д. Революция на Украине. X., 1927; Кулик I., Яворсъкий М. Нари-си icTopiT КомушстичноТ ппргп (б^льшовиюв) Украши. X., 1923; Попов H.H. Очерк истории Всесоюзной Коммунистической партии (большевиков). М.;Л., 1928; Равич-Чсркасский М. История Коммунистической партии Украины. X-, 1923 та iH.

* Ерде Д. Меншовики. X., 1929; Пилипенко С. Социальные корни украинской эс-эрорщипы и эс-дековщины // Знамя коммунизма. 1923. № 1-2. С. 117-127.

украшському сеЛ15. Мали м!сце доспдження, яю характеризували провес вароваджснвя б1лыдовццькоТ владв, зокрема створевая та д1яльн1сть компезам1вб. Вже тод] був зробленпй висаовок, що р1зниця м1ж комбедами I комнезамами була лише у назвь В 1сторичшй л1тератур1 також зна-йшла ввсв1тлсв1ш боротьба украшського селянства проти б'ьтьшовицького режиму. Вона квал!ф"1кувалася як "куркульський бандитизм"7. Документами! матер!али майже завжди тдгапялися п!д створюваву у той иср'юд концспщю {стори бьтьшовизму.

Початок другого периоду ¡сторюграфп по,шй 1917-1920 рр. зб1гаеться з! згортааням процесу украТшзацп. В111 супроводжувався розгромом 1с-торичио! школи, що склалася у 20-т1 роки. Ь оредставники ще збср^али навика самоспйаого мясленвя та В1рн!сть фактам. У 1933 р. був закря-тий журнал "Штопвс революцИ*. В'1Д ¡сторшав стали в!дверто вимагати "обгрунтування" леншсько-стал1нсько! концепцп иро "буржуазн1сть" та "контр революцШн1сть" украГпсысих у ряда в, "сошал!стичний характер революцН в Украни, патвие становище парти бгльшовшав у сусшльствК Це прпзвело до в!дрш>у в>д дШсносй, фалъсиф!каци ¡сторичних фактов. Врсповки ¡сторшйв мали у всьому сшвиадати з кл1шс партшних догм.

Трет1й етап охоплював в1д середшш 50-х роюв до 1991 р. Шсля ХХзТзду КПРС (1956 р.) радянсью ¡старика, продовжуючи дотримува-тпся заздалепдь заданих ор1ентир1В на впправдания будь-яких дШ 61ль-шовнюв 1 бсзапслящйае засудження Тхн1х противников, стали, робити це

3 Дубровский С. Крестьянство в 1917 г. М.'Л., 1927; Качинский 3. Очерки аграрной революции на Украине. Х.т^922. Выл.].; Кин Д. Крестьянство и гражданская война // На аграрном фронте. 1925. М» 11-12. С.123-130; Клун-

ний Г. У боротьб! за селянство. X., 1927.

* 1жевсъкйй В. Коротка ¡сторЫ комггепв незаможних селян на УкраМ. X.,

1924; Медвгдъ Я.Я.Оргатзащя та зр1ст комнезам1В на УкраГнь X., 1925.

7 Бобрыщев И. Борьба с бандитизмом на Елисаветградщине (1918-1919 гг.) // Летопись революции. 1926. >6 5. С.43-50; Козелъсъкий Б. Шлях зрадницт-в* й авантур. X., 1927; Колос Г.А- Заметки о подполье и вооруженной борьбе 1918-1919 гг. Днепропетровск, 1927; Кубанин М. Антисоветское крестьянское движение в годы гражданской войны (военного коммунизма) // На аграрном фронте. 1926. № 2. С.36-45; его же. Махновщина. Л., 1927 та ш.

науковопод5бшше, з турботою про "перековлиш" джерела, бодай зовн1Ш-шо видимкть об'ективносп. При цьому гстива була завжди лише частко-вою. Бона дозувалася, довитьно скорочувалася або ж замовчувалася. Як зазначов Я. Дашкевич, нов1Гня ¡стор1я Украши в концептуальному в1дно-дпенш 1 в значною м1рою у фактолопчному плат - це фальспфжовапа ¡стор!ЯЬ.

В центр1 уваги радянських ¡стортйв залишаласл парпя бьтыновн-йв. Еталоном Еисв1тлепая вс1х проблем 1917-1920 рр. в УкраТш, всякого не мозкна було в1дхнлятися, мали бутн пращ 1нсттуту ¡стори парт5Г Цря ЦК КП Украши*.

Ряд аспекпв проблемн розглядхтпся в узагальнюючих працях з ¡с-тори революпи та громадянсько! вшпи10. Однак навить на хвил1 "хру-щовсько! вщлнги" автора не змогли внести ¡стотаих зм1н у концепци, яш утвердилися у часи сталшщнни. У них даЛ1 обгрунтовувалася думка, що украТнське селянство у боротьб! за владу повсюдно шдтрпмувало бЬтъшо-вщав, створюючи або переобираючи ради селянських депутатов, рсвко-мп, комбии ча комнезамп, схвалюючи здшснювану аграриу 1 продоволь-чу политику. Як внзнавалося для форми, в ц реал^зацп допускалйся по-милки.

Тезу про те, що боротьба укра'шського селянства за встановлення радянськоГ влади мала масовий 1 повсюдний характер, памагалпся' об-грунтувати Б.Бабш, О.Бойко, В.Верстюк, Ю.Гамрецький, Ж.Тимченко, О.Щусь, 1.Кичш, 1.Рибалка, П.Тршуб, Г.ХмЬть та ш11.

8 Проблеми досл'щжепн'я icTopiï УкраГяи: 36. MarepixTÎB Першого круглого стола icTopuKÎB. Славсько, 1990; Прац1 НТШ. Льв1в, 1993. Т.2. С. 112.

9 IcropU УкраТнсъко! PCP: У 2 т. К., 1957. Т.2; Нарис icropii Комутстич-но! napTiï Украши. К., 1961.

10 Перемога Велико! Жовтнево! сощатстично! революци наУкраМ: У 2 т. К., 1967; Короливский С.М., Рубач М.А., Супруненко Н.И. Победа советской власти на Украине. М., 1967; Украшська PCP в перЬд громадянсько! вш-ни 1917-1920 pp.: У 3 т. К., 1967-1970. (

" Бабш М.М. Micueiii органи державно! влади Украшсько! PCP в 19171920 pp. К., 1956; Бойко Е.Д. Борьба органов' диктатуры пролетариата за укрепление социалистического строя на Украине. К,, .1987; Верстюк В,Ф. Бо-

Питания рол i тсця ревком1в, комбЩв i комнсзам1в у встановлен Hi радянськоТ владн на ссл1 розглядалися у працях М.Березовчука, Г.Бондаренка, В.Верстюка, П.Загорського, П.Стояна, Л.ПотарикшоГ М.Кол1сника12. Досгатню увагу придьтяли радяиськ1 ¡сторики висвилсн ню нроблеми боротъби бьтыповигав за залучення на свш бис селянських мае. Впсв1тлювалпся форми уснсп б1льшовицько| пропаганда, проведен-ня мшшпв i збор1В, чптання лекцш, способи формувашш аптиопД1В, а11Тиароылав1в i продовольчо-агттацшних загошв, проведеиня безпартш-них конференций гощо13. Не залишилася ноза увагою також друкована пропаганда Й аптап!я14.

ротьба трудящого селянства Украши за змщнення влади Рад. К., 1984; Гам-рецъкий Ю.М., Гилченко Ж.П., Щусъ О.Й. Ради УкраГни в 1917 р. (липень-трудень 1917 р.). К., 1974; Кичий И.В. Борьба за власть Советов на Правобережной Украине. Львов, 1986; Рибалка I.K. Виновлення радянсько! влади на УкраТш (1918-1919). X.; 1967; Тригу б П.Н. На защите завоеваний Великого Октября. К., 1987; Хпыь I.B. Трудяще селянство Украши в боротьб'1 за владу Рад. К., 1977 там.

12 Березоеиук М. Комнезами УкраГни в боротьб! за сощал:зм. К., 1965; йа-го ж. Ilepnii С0Щал1Стичш перетворення на сели Про оргашзацй альськоТ бщ-нота та îx роль у здшенент сощалстичних иеретворень. К., 1976; Березоеиук Н.Д., Бондарснко Г.В. Пролетарская опора в деревце: К истории комитетов бедноты на Украине. К., 1986; Верстюк В.Ф■ Розгортання сощал1стичноТ ре-волюцп в украшському сел! у 1919 р. // У боротьб'1 за Жовтень. К., 1984. С. 127-140; Загорский П.С., Стоян П.К. Нарис icropiï komîtctîb незаможних селян Украши. К., 1960; Потарикиш Л.Г. Ревкоми Украши в 1918-1920 pp. К., 1957; KanicHUK М.К. Вщновлення i змщнення радянськоТ влади на УкраТ-Hi. 1919-1920. XapKiB, 1958.

13 Верстюк В.Ф. Отделы по работе на селе; организация и деятельность на завершающем этапе гражданской войны на Украине // Социалистическое строительство на Украине в годы гражданской войны. К.,1986. С.169-183; Колесник М.К. БезпартШн! робшшчо-сеЛянсьм конференци в 1920 р. // Укр. icr. журн. 1964. .V» 3. С.63-69; Кориненко П.С. Идейно-воспитательная работа Компартии Украины в массах (1918-1920). Львов, 1988; Пири Р.Я. 3 icTopiï створення на УкрайЦ труп ствчуваючих nap-riï (аченъ-лктш 1919 р.) // Укр. ¡ст. журн. 1977. Ni 1. С.94-97; Тимошенко М.В. Ц,о питания про кадри радян-ських npauiBHHKiB для сьчьських оргатв влади на yKpaïHi (1920 ■$.)// Питания icTopiï СРСР. 1977. Вип.22. С.57-63; Чуприиа В.М. Б'1ЛЬшовики У крап ш е боротьб1 за трудяще селянство (березень 1917-лютий 1918 pp.). Львш, 1974; Шевченко И.И. Коммунистическая партия Украины в борьбе за укрепление союза рабочих и крестьян (1919-1920 гг.). К., 1968 та ш. •

14 Дмитргенко М.Ф. Бшыновииыса преса Украши в 1917-1918 pp. як ¡сто-

Наприюнвд 60-х роюв почали з'являтися досл1Джевня, що висвп--лювали окрем1 сторшкп ¡сторп пол!тпчних партШ. Серед них вир1зпяли-ся монографп 1.Кураса15. Хоч щ нрац! були покликат дискретувати ук-рашськ! парты, паведешш у пнх фактичний матер ¡ал, звичайцо, той, що пройшов сувору цензуру, заклав основу для вивчення ¡сторп украшських полтгашх партш 1917-1920 рр. у наступи ому перюдь

Багато уваги радяпсыи ¡сторики придьтяли досл'щжепню аграрпих

с

перетворень, орган1зацп колективних господарств на сель Одним з перших що тему порушив М.Рубач. За ппм П впвчалц 1.Ганжа, Ф.Головач, Р.Лях, Г.Рибалка, Ю.Терещенко, 1.Хмкть та ш16. Автори виевплювали питаипя конф1скаци помшшцьких маетгав I вилучения лпгпюв курку льських земель, розпод1л земль створспия колективних та радянських господарств. Позитивно оннповалась продовольча пол ¡тика рлдянськоГ влади17. Автори повторювали. що вона проводилася па основ! пришшшв

ричне джерело. К., 1967; й ж, Лиспши битьшояиньких оргатзацш УкраГни 1917-1920 pp. як ¡сторичне джерело. К., 1980; Солдатснко В.Ф. Большевистская пресса Украины в 1917-1918 гг.: И ст\-библиограф. обзор. К., 1979; його ж. Идти впереди всех. К., 1986.

15 Курас И.Ф. Торжество пролетарского интернационализма и крах мелкобуржуазных партий на Украине. К., 1978; його ж. Повчалышй урок icropi». К., 1986.

,s Рубач М.А. Очерки по истории революционного преобразования аграрных отношений на Украине в период проведения Октябрьской революции. К., 1956; Ганжа I.X. Перил колективш господарства на УкраТт (1917-1920 pp.). К., 1960; Головач Ф.В. 3 icTopiï радгоспного буд1вництва в Украшськш PCP. Жовтень 1917 р.-червень 1921 р. К., 1982; Ксендзенко H.H. Революционные аграрные преобразования на Украине (декабрь 1919-март 1921 гг.).'X.,-1980; Лях Р.Д. Розв'язання аграрного питания на Украпп. КиТв;Донецьк, 1975; Рыбалка I.K. Arpapui перетворення на Украпа в перюд громадянськоТ вшни (1919 p.). X., 1967; Терещенко Ю.И. Великий Октябрь и становление социалистической экономики на Украине: Очерк истории экономической политики (1917-1920). К, 1986; Хмель И.Б. Аграрные преобразования на Украине. 19171920 гг. К., 1990; Чширик В.В. За лсншським декретом. К., 1964; Ч.чыга А.Ф. Колхозное движение на Украине (1917-1920 гг.). Очерки истории. М., 1974.

17 Борисов B.I. Продовольча политика на Укра'т (1917-1920). Лугапськ,-1991; Давыдов М.И. Борьба за хлеб: Продовольственная политика коммунистической партии и советского государства в годы гражданской войны (1917-1920). М., 1971; Кондуфор Ю.Ю. Укрепление"союза рабочего класса и

"военного комушзму": продрэзкладки, хл1бно! монополп, картково! сис-теми, i в1дпов1дала iHTepecaM трудящих.

В той же час ряд poôiT Mi стили в co6i до певно! MipH правдив! оценки насадження радянського режиму, в украХнському сель У них говори-лося про помилки у здшененш аграрных перетворень, продовольчо! по л пики. Це в першу чергу стосусться праць Ю.Кондуфора, 1.Рибалки, Ю.Терещенка й В.Верстюка.

3 90-х рок!в почався сучасний.етап у розвитку укращськоХ ¡сторпч-но! науки. Його найхарактершшою ознакою е звЬтьпення вщ компартш-них догм. Вже з'явилися публ1каци про фупкшонування тотал'1тарного режиму в УкраШ, як! Tiero ни шшою Mipoto торкаються перюду. 19171920 pp. ГЦкав! пращ, зокрема, опуб.шкували I.BLrac, С.Кульчицький, Ю.Шаповал18, з проблем м1жпартшно1 боротьби - А-Грицепко i С.Наумов19, про украшське селянство - В.Верстюк, О.Мороз i С.Злупко20, про укра-шську пресу - 1.Крупський21.

Для сучасного периоду кторичпо! науки характерпе викорнстання вченими УкраТни доробку украшсько! ег,пграптсько1 ¡сторшграфп та праць ¡нпшх заруб1жшгх д0сл1дникт. Чимало штшх матер1атв з icTopiï украТнсько! революцп м1стять пращ. В.ВщшнЧепка. Д.Дорощенка, I.Ma-

крестьянства на Украине в период гражданской, войны в ходе проведения продовольственной политики 1918-1920 гг. К., 1964.

18 Бглас 1. Репресивно-каральна система в УкраТт. 1917-1953: У 2 кн. К., 1994; Кулшицъкий C.B. Концепция "кооперативного сощалЬму" // Укр. icT. журн. 1995. Xs 2. С.З-16; його ж. УСРР в добу "военного комушзму" (19171920 pp.). К., 1993; Сеяененхо B.I. 1стор1я СхшноГ УкраТни: в кайданах iMne-piï (1917-1922). X., 1995; Шаповал Ю.1. УкраГна 20-50-х pokîb: Сторшки не-написано! icropiï. К.,1993.

19 Гриценко А.П. Полтин i сили.у б.оротьб"1 за владу в У Kpanii (кш. 1917-поч. 1919 р.). К., 1993; Наумов С.О. 3 icropiï межпартийно! боротьби в ход! ■ оргашзацп радянсько! влади в Л1во6ережнш Украйп в 1919 р. // Укр. ¡ст.

зб1рник. X., 1992. Вип.37. С.13-20.

20 Верстюк В. Ф. Внутренний фронт: стратегия и тактика борьбы // Украина в 1917-1921 гг. Некоторые проблемы истории. К., 1991. С. 102-172; його ж. Махновщина: Селянський поастанський рух на Украйй (1918-1921). К., 1991; Мороз О., Злупко С. Украшське селянство перщоТ половини XX стол1ття: трагедая i repoï3M. Льв'ш, 1997.

21 Крупсъкий I.B. Нащоналыю-патр'ютична журнал1стика Украши. Льв'ш, 1995.

зёпи, П.Христюка, М.Шаповала22. Щоправда, вони належать до р1зних жанрш ¡сторично! лхтератури, у тому чиой до мемуар1в, але !х фактоло-пчний матер!ал часто дуже цШний. Кожного разу автори виходять за мена власаих спогад1В, залучаючи документа, газетш магер1алп, певною мЬ рою систематизують й узахальнюють ¡сторичш подп. Немало фрагменте назвапих автсргв нагадують публШистику, а не науковии стиль. Ешзодн 5 подп, в яких вони брали участь 1 якнм симпатизув.гтп, описат деталь-^¡ше, водночас багато под1Й, а особливо тих, що св!дчилп не на Тхн;п корпеть, залишалися пепом1ченими. Анал1тичнпм характером в1дзпачають-:я пратн В.Липинського I В.Кучабського23.

Окрем! аспекта окупацшпо! поляки битьшовигав в Укра'нй висв^т-тювалп емггрантсыа авторп: А.Жпвотко, I.Мазепа, П.М^рчук, Д.Соло-¡ей, М.Стах1в24. Антаукрашську пол1тпку бЬтыповию'в воображено у гранях Г.Айолло, I.Бокала, М.Ковалевського, О.Юрчепка25. Спирально 1грарну пол1Тику бьтьшовпцькоТ влади Висв'1тлювалп О.ВоГшаренко,

22 Винниченко В. Вщродження наш! (1стор1я украТнськоТ революца [ма->ець 1917 р.-грудень 1919 р.]). Ки7в;В1день, 1920. Т. 1-3; Дорошенко Д. 1сто->1Я УкраТни. 1917-1923 рр. Ужгород, 1930-1932. 4.1-2; Мазепа I. 1сторш Ук-1аТни в опй й бур1 революца. 1917-1921: У 2 т. Прага, 1942; Христюк П. За-птки 1 MaTcpia.ni до ¡сторп украТнськоТ революца. 1917-1920 рр.: У 4 ч. ЕИ-;ень, 1921-1922; Шаповал М. Велика револющя 1 украТнська визвольна про-рама. Прага, 1927.

23 Липинсъкий В. Листа до 6рат1В-хл1бороб1в: Про ¡дею 1 оргашзашю укра-1ськоГо монархизму. В1день, 1926; Кучабсъкий В. Большевизм 1 сучасне зав-ання украГнського заходу: Нацюнально-пол1тичш зам!тки. Льпш, 1925.

24Животко А. Як сов!тська Москва завоювала Украшу? Лъшв, Б-р.; Ма-епа I. Большевизм I окупагця УкраТни. Льв1в, 1922; М1рчук П. Украшсько-осковська В1Йна (1917-1919). Торонто, 1957; Соловей Д. Голгота УкраТни. ¡¡шнпег, 1953. 4.1.; його ж. УкраГна в систем! сов'етського колошал1зму. 1юнхен, 1959; Стахгв М. УкраТна проти большевиюв. Нариси з ¡сторп агре-¡1 советськоГ Росп: У 2 кн. Тернотль, 1993; його ж. Третя советська респуб-¡ка в УкраТни Нариси з ¡стори трстьоТ военно! ¡нвазп СоветськоТ Рос!! в Ук-ашу 1 розвитку окупацшноТ системи. Нью-Йорк, 1968.

23 Айолло Г. Большевики \ пацюнальие питания. КиТв;Прага;Льв1в, 1924; окало I. Национальна политика Ленша. Мюнхен, 1974; Ковалевський М<-•позишйш рухи в УкраТт 1 нащональна полЬика СРСР (1920-1954). Мюн-гм, 1955; Юрчепко О. Украшсько-ро«йськ'1 стосунки в правному аспект!, [юнхен, 1971.

Б.Кравчепко, О.Мицюк, В.Сахно" . Об'ективними е достдження Ю.Бориса. I ГМайстреика27. Загалои дослщжепыя 1Сторик1в украшськоТ диаспора всеб1Чно характеризують полгтику бьтыповшив , що завершилася теля придушення завзятого спротиву укра'щського народу окупащею I радяшзашею УкраТни.

Дослидження украшських заруб1жних ¡сторишв про пол1тику бить-шовтив в украшському сел1 доповнюють пращ предсташшюв росшсько!

- . 23

П0Л1ТИЧН01 Д1аспорп .

Отже, огляд ¡сторнчноГ л!тератури засв1дчуе,' що спещальних пауковых досл1джень з теми дисертаци, та Й окремих важливих II аспекпв немае. Мемуари ! публШистичт твори надто полпизоваш та суб'ективш. Радянсью ж ¡сторики висв!тлювали процес за оф'щишою схемою бьтыпо-визму. Дшльн1сть-украшських нащоналышх партш I створення пими на-Ц1 опальных урядив або замовчувалося, або фальсиф1кувалося.

Тшьки об'ективннй анатз усьото комплексу джерел може дата В1д-тшдь на питания про пол1тику бьтьшовипькоТ партп в украшському сел! та ставлепня до не! украшського селянства в 1917-1920 рр.

Мегою доелдакепия е комплексно вивчеиня метод1в, засоб^в 1 способ! в, як! застосовували бьтыиовики для насадження радянського тота-лпарцого режиму в украшському сел! 1 як еволющонував 1 змшювався топ режим упродовж дос-тнджуваного переду.

На основ! широкого кола джерел, автор поставив заедания здше-

21 Войнаренхо О. До ново! Полтави, Нью-Йорк, 1955; Кравченко Б. Се-

лянство i украТнська революция // Сучгсшеть. 1987. К» 3. С.68-72; Мицюк О. Як боролося украТнське селянство за землю. Льв1в, 1921; Сахно В. Аграрна

политика радянськоТ влади. Подебради, 1925.

27BorysJ. Political Parties in the Ukraine //The Ukraine 1917-1921: A. Stu-

dy in Revolution. Cambridge, 1977; його ж. The Sowetzation of Ukraine. 1917-

1923. Edmonton, 1980.Majstrenko J. Borot'bism. A Chapter in the History of

Ukrainian Communism. New Jork, 1954.

28 Волин С. Меньшевики на Украине (1917-1921). Вермонт, 1989; Гарей П. Профсоюзы и кооперация после революции. Вермонт, 1989; ПгггЬо Ф. Укра!-иа шд бшьшовицькою окупащею. Мюнхен, 1956; Шрейдер А. Пути Октябрьской революции. Берлин, 1923.

нити анатз 1 висв1тлення таких питань:

- розстановку пол1тичних сил в УкраТщ П1сля жовтневого (1917 р.) перевороту в Петроград}; взаемов^дносини м!ж ними в процес1 бороть-би за вплив на укра]шське селянство па р1зпих етапах украшсько! рево-люпп;

- форми наступу бьтыповизму на Украшу - ¡деолопчний, нол1Тич-ияй, в1йськовий та економ1чний, що зумовпли знищеячя украшсько! дер-жавносп; с

- методи 1 засоби иеолопчпого одурманепня бьльшовпками украшського селянства;

- методи I засоби так звано! бьтыповизацп рад селянсышх депутат)в та селянсышх з'!зд!в;

- творения I д1яльшсть оргатпв бьтыповпцького полштчпого режиму в форм1 рад, ревком1В, комбат та компсзам!в; о

- аграрну пол1тику битьгаовикт в украТпському сел1, створепня та функцюнуваиня колективних господарств;

- суть продовольчо! полпики бглыповпцького режиму, наслщкп ре-ал1заци воепно-комушстично! доктрипи для украшського селянства;

- боротьбу украшського селянства проти насадженпя радянського политичного режиму та його политики.

Хрополопчш рамки дослиджснпя охоплюють перюд украшських нацюнально-внзвольпих змагань, що характеризуегься крайтм загост-репням сошалышх, нацюналышх та пол1тичннх проблем. БЬтыповики, яга розгорнули наступ за включепня Украши у склад ново! Росшсько! 1мперп, одним з головних завдапь свое! Д1Яльност1 вважали опанування украшського села. Осюльки названий период внрЬнявся винятковим ди-нам13мом у розпитку полтггао! ситуацП - в регюнах вщбувалися часп змши полшрпшх режим1В, створювалися пов1 псштпчт партн й розко-лювалися стар1, змтговалися !х пол1Тичт прюрптети 1 ставлення до на-саджуваного радянського режиму, - днсертащйне дослщжепня побудова-не за тематпчпим принципом висв1тленпя ¡сторпчних процейв з в!днос-НЦМ дотрнмапцям хронолопчно! посл!довпосп !х „проходжеппя в межах.

1917-1920 рр.

Методолрпчиа та теоретитша основа диссртаци. При иаписанш до сложения автор послуговувався фундаментальними теоретичними поло женоями про загальнодемократичш прииципи сустдьно-полггачного роз витку сусгнльства, сучасного фитософського розумшня державпоГ влад! та державного управлшня, викладепими у в1дпов1дпих мЬкнародних до кументах, законах Украши, працях В1тчнзняпих 1 зарубЬкних вчених.

Дисертащйна робота мае комплексннй, м1ждисциплшаршш харак тер. К коояедтуальн! положения випливають з таких традицшних наук як ¡сторш УкраГни, ¡стор1я 1 теория держави та права, ыол!толопя, дже релознавство.

Дисертант послуговувався методами об'ективпого, пор1Впяльно-к торичного 1 системного апал1зу, при оШнщ факт1в 1 подШ дотримуваво принципу ^торизму, використовував юторико-оглядовий, проблемно хрополопчний, апал1П1Ко-тиг1одопчний засоби висв1тлення проблем.

Джсрсльца основа. ДосЛ1Джсш1Я. В основу дисертац'цшого доснд женпя покладено опубл!кован1 документа, арх'шш матер1али та пер'юдич-ш видання 1917-1920 рр. 3(ярнпки документа, широка публ!кац1Я яки> розпочалася з середини 50-х рогав, стосуються здеб1лыпого встановленн* радянсько! влади в УкраГш, зокрема в укращському сель Однак майжс у вах публгкащях джерел документа шд1брат тенденщйно 1 насампере/; там, що говорили б про всенародна тдтримку б1льшовицько! пол1тики, яка, шби-то кожного разу нщювщала штересам укра'шського народу, Зрештою, в уах опублнсованих учрадянсъкий першд документально зб1рнпках (1х про 1917-1920 рр. було видано понад 60) дослщник радян-ського режиму в УкраШ знайде пор1вняно небагато материалу. Редакто-ри й упорядники зб1рниюв, виконуючи щеолопчне замовлення, форму-вали документальну основу головно з повщомлень радянських газет, щс робило п безварттсною.

Значно б1льшу шцв1сть мають документальш публ1кащТ, здшснеш за межами СРСР, хоча 1х небагато. Серед них - документа й матер1али,

опублпшваш О.Доценком i Т.Гунчаком29. Цшш документа поместив у свош пращ П.Хрнстюк.

Ч1льпе Miene серед докумептальпих нублжатй пойдають стеногра-ми ВссукраТпських, губернськпх та пов1тових з'Тзд1в рад, що виходили друком як в час Ix проведения, так i у 20-х роках30, а також р1зноман1т-шгх парад радянських прашвнишв, чпя д1яльшсгь була пов'язана ¡з ук-

31 „ .

рашським селом . 3 них можна вловити дух епохи, зрозум<ти напругу i гостроту боротьбн проги насаджепня бЬтыповнками свого фактпчно оку-пацшпого режиму. Доповпюють цю трупу публ1кащй бьтыповипью декрета, укази, постанови, резолгоцп га itrai актп законодавчоГ й виконавчоГ влади.

Окрему групу онублшовашгх докуменлв становлять полпичт нра-ili, промови та iinni матер]али Голови ЦентралыюГ Рад» М.Гру шевсько-го, л1дер!в Директора В.Вишшченка i С.Петлюрп, вождя бктьшовшав В.Лешна, украшських быьпговиюв Х.Раковсысого, М.Скришшка, М.Пет-ровського, О.ЕШнхтера та iH.

Важливим джерелом для досМджейня проблеми е мемуарш твори як боыиовишв , так i д1яч1в украшського нащоиал-демократичпого jpy-

29 Доценко О. JliTonnc украшсько! революцн. Документа й матер ¡ал и. .Ки-Гв; Льв1в, 1923-1924. Т.2. Кн.4-5; УкраГнська рсволющя. Документа. 1919-1921 /Упорядник Т.Гунчак. Нью-Йорк, 1984.

30 III Всеукрашський з'Тзд Рад (6-10 березня 1919 р.). Стенограф. звп\ X., 1932 р.," Бюллетень 4-го Всеукраинского съезда Советов рабочих, крестьянских и красноармейских депутатов. X., 1920. \г° 1-6; Бюлетеиь 5-го Всеукраш-ського з'Тзду Рад робшшчих, селянських та червоноармшських депутапв. 25 лютого-5 березня 1921 р. X., 1921; Протокол Херсонского съезда Советов крестьянских депутатов и земельных комитетов. 11 (24) февраля-16 февраля (1 апреля) 1918 г. Б. м. и г.; Другнй губернський украТнський з'Тзд Катерило-слашцини (13-15 ciHiw 1918 р.). Б. м., 1918; Работы Харьковского губернского съезда Совета рабочих и крестьянских депутатов от 16 февраля 1919 г. X., 1919 та ¡н.

31 Второе Всеукраинское продовольственное совещание. Стенограмма пленума совещания и тезисы к докладам. X., 1920; Протоколы первого Всеукраинского совещания председателей и заведующий отделами управления губернских и уездных исполнительных комитетов. 19 мая 1920 г. X., 1920 та ¡и.

32 Антонов-Овсеенко В.А. Записки о гражданской войне. У 4 т. М., 1924-1933;

ху , а також бьтогвардшгцв, як! дшлп в УкраШ .

Для написания пращ широко використана перюдична преса. Автор опрацював друковаш органи полггичпих режимов, що дшли в УкраТш, шсцевих оргашв влади, поЛ1ТИЧШ1Х партш I громадських оргашзацш, повстанських ком1тетгв 1 загошв тощо. Перюдичш видання оперативно друкували р1зш резолюци, вщозвы, декрета, постапови, протоколи засЬ дань орган1В влади, шшдомлення з М1сць. Матер1али тогочасноТ преси даюгь змогу простежити процес насаджспня радянського тотал1тарного режиму, зигзаги пол ¡гики бЬтыновиюв в украшському сель В дисертацп впкористано публжаци майже 140 перюдичних видань 1917-1920 рр. у ах пол1Тичних папрям'т.

Одпак переважну джерельпу основу дисертацц склали документа, виявлеш автором у фондах центральних I обласних арх1в1в Украши, а також м.Москви. Автор опрацював ! використав документи 174 фондов 13 р1зних арх1восховпщ. Особливо багато документов збер^гаються в Росш-ському центр1 збер1ганпя та використаппя документтв нов!тньоТ кторп (РЦЗВДН1). НалбЬтъшу цшшсть становлять матср1али ЦК РСДРП(б) -

Бош Е. Год борьбы: Борьба за власть на, Украине с апреля 1917 г. до немецкой о купании. М.;Л., 1925; Гопнер С. Мои воспоминания // Звезда-Зоря. 1921.' N° 29; Затонський В. Уривки з спогад1В про украшську революцио // Лггопис революцп. 1929. № 4-6; Петровсъкий Г.1. 3 револющйного мину лого. К., 1958; Скрипник М. Питания пролетарськоТ революцп на УкраТнь X., 1930га м.

33 Андргевський В. 3 минулого: У 2 т., 4 ч. Берлш, 1921-1923; Галаган М. 3 моТх спомшйв: У 4 ч. Львов, 1930; Ковалевсъкий М. При джерелах бороть-би. 1нсбрук, 1960; Коновалецъ €. Причинки до ¡стори украшськоТ революцп, Прага, 1928; Майстренко I. 1стор1я мок? поколшня. Спогади учасника рево-лющйних подш в Украпп. Едмонтон, 1985; Мартос Б. Завоювання Украши бшьшовиками // Укр. зборник. Мюнхен, 1954. Кн.1; Назарук О. Рш на Вели-кш УкраТш. Вщень, 1920; Петрга В. Спомини з час1В украшськоТ революци (1917-1921): У 4 ч. Льв1в, 1927-1931; Тютюнник Ю. Революцшна стихия. Льв1в, 1937 та щ.

"Революция на Украине по мемуарам белых. М.;Л., 1930; Арбатов З.Ю. Екатеринослав в 1917-1922 гг. //Архив русской революции. Берлин, 1923. Т.12; Деникин А. Очерки русской смуты. В 5 т. Берлин, 1925; Могилянский Н.М. Трагедия Украины //Архив русской революции. Берлин, 1923. Т. 11 та ¡н.

ЦК РКП(б) Сф-17), що розкривають процес шдготовкн 1 насту ну бьть-шовшив на УкраТну в 1917-1920 рр., ¡дсшю-нолттчпе \ оргашзапшнс його забезнечення ЦК 1 особисто В.Ленша. Матер!али секретар1ату ЦК РКП(б), В1ДДЬТ1В ЦК РКП(б) по робоп на сел, шформащ иного, оргат-защйно-шструкторського, аптадн I пропаганди, загалъпого та ¡нших В1Д-дШв ЦК РКП(б) засвщчують про широкомасштабнпй план бьтьшовнюв, снрямовашш на шдкореняя Украши, застосовуваш нпми форми та мсто-дп насадження радянського полтгапого режиму в украшському сель Документа Раднаркому РРФСР (фЛ9) впявляють агресивпе ставлепня В.Лен'ша, Л.Троцького, Й. Стал та та шшпх бътыповицъких лтдертв до украТнського народу та його державность Доповннтп картину насадження радянського режиму дономагають документа з особистих фопд]в Г.Орджоншдзс (ф.85) та Г.Пстровського (ф.482).

Так само документа Державного арх1ву РосшськоТ Федераци (ДАРФ) пщводять до одного висповку: насадження радянського режиму в украшському сел! було складовою частиною державноТ полшгеи Роси, що прагпула шдкоритн соб1' самостпип держави, яга утворилпея на територп колшпньо! ¡мпсрП. "Украшське питания" перебувало в центр! уваги вищих оргайв державно! влади РосшськоТ Федерацп. Це заешдчу-ють протоколн, ¡нструкщТй розноряджепня фопд1В Раднаркому (фЛЗО), народних ком1сар1ат1В впутршш'1Х справ (ф.393) '1 в справах нацюналь-ностей (фЛ318), ВЦВК (ф.1235) та ш.

Роль битыновццьких вшськовпх формувань у насадженш радянського полштчного режиму в украшському сел1 висв1тлюють документа Роайського державного вшськового арХ1ву (РДВА). Особлпво цшними е матер!али фонд1в Полтгшого управлшпя ЧервоноГ армп (ф.1), Штабу головпокомандувача радянськнмп вШськами Швдня РойУ (фЛ4), Управления армиями Швденно-3ах1дпого фронту (фЛ02) та ¡и.

Дуже багатим е документальний маенв Центрального державного арх1ву вищнх оргатв Украши (ЦДАВО Украши), зокрема документа оргзшв влади, створених бьтыновиками (ВУЦВК, раднаркому УРСР, ком1сар!ат1В 1 втдомств, окремнх губернських, повп'овцх та м1сцёвих рад

селяпських депутате), орган в влади 1 управлшь.УНР. У наш час роз-секречспими е фонды Центрально! Ради (ф.1115) 1 Генерального секрета-р1ату (ф.1063), мшктерсгв внутр'шппх справ УНР (ф.1092), пресп 1 пропаганда УНР (ф. 1113), Головно! KQMic.il з вибор1в до Установчих збо-р!в УНР (ф.1133) та ш. Боротьбу селянства проти бьтьшовицького тота-лпарного режиму В1Дображають матср'юлн фощцв Всеукрашсько! над-звичайно! ком'юп иоротьби з контреволющею, спекуляцию, саботажем I злочнпамп за посадою (ф.3361) 1 Постшно! парада боротьби з бандитизмом (ф.3204).

Злочинну д1яльшсть бЬтьшовишв в украшському сел! повпою мЬ рою характеризуют документы Центрального державного арх1ву гро-мадських об'едпань Украши (ЦДАГО Украши). Тут збер1гаються не лише резолюци, постанови, шструкгщ ЦК КП(б)У, а й зв'ии мюцевих пар-тшпих оргаШзацш про реал1зацпо вказ!вок центральних орган'ш нарги.

Дисертаит намагався використати оайцшшни матер1али з фощцв державних арх!в1в Харк1всько1, Полтавсько!, Дншропетровсько!, Запо-р13ькоТ, Миколашсько!, ОдеськоТ, Чернтвсько! та шших областей Укра-!ни; насамнеред, документа М1сцевих бктыповицьких оргашзацш, губерн-ськпх, пов1Тових та волосних рад 5 ревком1в, комб'1д!в 1 комнезам1В. Вони дали можлив'ють простежити хщ, форми $ методи та насадження тота-л"1Тарпо1 нладп в окремих -районах Украши, ставленая до' радянського режиму альського населепня.у р1зних регюнах.

Висв1Тления процесу впровадження радянського тотал!тарного режиму в украшському сел\ доповпюють документа украшськпх пацюналь-них га шших полкичних парйй, що зберй'аються в ЦДАВО, Украши: I ЦДАГО Украши, ^

Бьтьппсть документе, виявлених в арх1вах, вводиться у науковий 061Г вперше.

Наукова повнзна дисертаци полягае в тому, що вона е першим спе-щальпим дослщженням про насадження радянсько! тоталпарно! системи влдди в украшському сель В дисертацп1сторичпе протиборство М1Ж битьшо-вицькою владою 1 и збройними силами, з одного боку, 1 укра!нським се-

лянством та пацюпалышми держазпими утвореянями 1 вшськом, з шшо-го, вперше в украшськш 1СТор!ографп вытворено на основ1 неупередже-ного використання д:т;ерел р1зпомаштпого державно-пол1Тичпого поход-жепня, 1х пор1вняльного анализу й узагальнепня з иозицш историзму та об'ектпв!зму. Науковою новизною вир!зняються вс1 роздьта та впсповки дисертадп.

По-новому висв1тлепо питания сшввщиошспня в уКраТнському сел1 р!зшгх пол1гачпих сил, 1х аграрнпх програм та ставлепня до тих програм селяпських мае, розкрито антнукраТпськ! 1 аптиселяпськ1 ди радянськоТ владп, спрямоваш на штучне розпалювання сощальпого аптагошзму, руйнуванпя традшнйпого способу жнггя украТнського села, знищення продуктнвних сил, культурпих, осв!тшх, релтйпих орган1защй па сел1, ф^зичпого нищенпя нацюнальпо св1Домнх селян. Належие шдображенпя знайшли антиукрашськ!, антигумапш ди рад, ревком!в, комбед!в, комне-зам!в, бЬтыповпцькпх 1 комсомольських осередшв, аптно1зд1В, багагьох ¡нлшх "шшаход1в" РКП(б) 1 особисто Лешна для' приборкашш украТп-ського селянина. •

В дисертацп узагальнено ¡сторда збройноГ боротьбп украТнського селянства проти рос1йсько-б1лыповицькоТ агреси. Зроблеппй анал:з ¡сто-рюграфНноГ спадщппи з проблем дисертаци радянських, зарубшепнх та сучасних украТнських кториМв.

На основ1 глибокого анализу широкого кола джерел дпеертант зро-бив висновок, що::

- битьшовпки на чол1 з В.Лешним, захопивши 25 жовтпя 1917 р. владу в Петроград1, в1Дстоювали едтсть 1 непод1льн1сть колшпньоТ Ро-сшськоТ ¡мпери й виступалп прогн вщновлення украшськоТ державноей;

- нам'фи б"1лыповнк1в встановити свою диктатуру в УкрэМ у форм1 рад не мали масовоТ нщтримки украТнського селянства;

- селянство УкраТни паприкшщ 1917 р. у питаниях боротьби за сво! сощалъш та нацюнальш права рппуче стало на б1к Центрально! Ради та украшських нацюиальнлх партш;

г засобом б1льшовицькоТ аптацп д .пропаганди, спрямовапоТ па. заво-

ювапня селянства стало очевидце безсоромне одурманення людей, що в 1919-1920 рр. переросло у пшрокомасштабну психолопчну вишу;

- закршпти свою владу в украшському сел! у жовтт 1917-берез-т 1918 рр. бшыповики намагалися шляхом тдпорядкування рад селяп-ських депутат! в 1 селянських з'Хздав, а також за допомогою надзвпчайних орган!в - ревком!в 1 загошв ЧервопоТ гварди;

- користуючись владою у губернських центрах та спираючись на Б1Йськову силу, б1Льшоваки у 1919-1920 рр. встановили повний контроль над виборами рад, однак селяни не припинили протидп бигыновикам;

- основними органами бьтыповицькоТ влади в украшському сел1 1920 р. стали ревкоми;

- з кшця 1918 до серпня 1919 рр. в украшському сел! фуикшонува-ли комбщи, що дцгли як паралельно з ¡шлими органами влади битыпови-шв, так ¡ самост1йно. Функцп комбШв 1920 р. виконували комнезами;

- в аграрнш полшпц битьшовицьких оргашв влади у жовтш 19171920 рр. був взятий волюитариртськпй курс на усустлънения соьського господарства в комунах, тсозах, радгоспах та шшпх формах колективно-го господарювання насильницькими методами;

- створеш бшыновиками ради, ревкоми, ком1тети та ¡пни органи влади на сел! стали сшвучаспиками бцчыновишв у здшепепш рекв!зицш !. конфккацШ, захоилеиш та розстр)л;\х заручшшв, придушешй опору, ра^ дянському режиму;

- насаджувании бшыповиками радянський режим в украшському сел! мав тотал1тарний характер;

- поМтика б!льшовицькнх оргашв влади в украшському сел! зумо-вила широкий протест, що вилився у масову антибьтьшовицьку боротьбу, в якШ взяли участь во верстви селянства.

Пракшчпс зиачешш досл!джс)шя насамперед полягае в тому, що його матер1али, теоретичн! висновки та узагальнення можуть бути вико-ристаш у розробц! ново!, об'ективно! коицепцп !стор!\° революцп та гро-мадянсько! вшни в Украшь Введений у науковий об1г документальнин матер1ал сприятиме написанию узагальтоючих праць, • пщготовщ нових

навчальиих поабннкш, загалъних курс1в ) сиецкурйв з ¡сторИ УкраТни.

Пуб.йкацЪг материал! в дисертацп сприяе формуванню по логично! сводомосп украшського народу, подоланпю аптпнаукових ¡сторпчшгх стереотптв про паче б то повну шдтримку селянством насаджуваного бЬтыпопиками радянського пол1тичного режиму, про благородно нам1ри б1лыповик1в завоговатп щастя украшському народов!, про позитпвне зна-чепня встаповленпя радянськоТ влади в УкраГш. У нершд будовництва молодо! пезалежноТ УкрашськоГ держави не повпиш бути повтореш по-мнлки мннулого, як1 прнзводять до лнтервенцп, громадянськоТ войни, локводадп державиостт та встановлення антинародного режиму.

Апробацоя результатов дослоджсннл. Результата робота автора ви-кладен! у публ!кац1ях, серед яких - ¡ндиводуальш мопографп, брошурп, подручники, павчальт пособпики, пауково статп. Загалъний обсяг иубл1-кацш близько 50 д.а.

Дисертац1я обговорювалася на заадашп кафедры новотньоо ¡сторп УкраТни Льв!всысого державного ушверситету ¡м. 1ваиа Франка.

Науков1 проблемп, висунуп дисертантом, та шдсумкп дослоджснь внсв^лювалися- у виступах автора й обговорюватпся на конферепцоях, шших форумах, зокрема на II I III М1жнародних конгресах украотспв (Львов, серпень 1993 р.; Харков, серпень 1996 р.), М'ожнародонй конфе-ренци "Вячеслав Липинсышй: Гсторико-полото.топчна спадщина 1 сучас-на УкраТна" (КиТв-Луцьк, червепь 1992 р.), М1жнародшй конферепци, прнсвчснш 120-й р1чнищ в1д дня народження П.Скоропадського (КиТв-Чершпв, травень 1993 р.), Науково-пракгнчнш копференцп "Украшська держава та Украшська арм5я" (Кшв, жовтепь 1992 р.), Всеукрашськш коиферешШ "75-р1ччя УкрашськоТ демократично! револющ'Г (Терпо-. п5ль, 1992 р.), II М1жнароднш конференшГ з 1стори нащонально-виз-вольного руху в УкраТш (Лъвгв, грудень ,1993 р.), М^жнароднШ кон-фсреншо, присвячешй 75-роччю ЗУНР (1вано-Франк1вськ, листопад 1993 р.), I, II 1 II Всеукрашських наукових конферепцоях "Украшська пер5одика: остор1я \ сучаспость" (Львов, грудень. 1993 р.; Житомир, гру-день 1994 р.; Львов, грудень 1995 р.), ВсеукраТнськш науково-практич-

нШ конференци "Укращська шиптолопя: проблема становления та пер-спективи розвитку" (Киш, лютий 1994 р.), Науковш конференци, при-свячешй 30-piT4K> Украшського ¡сторичвого товариства (Льв1в, кв1тень 1995 р.), М1жнародпш науковш конференци "Книга в соцюкультурному простор! (доев« книговидапня XIX-XX ст. i сучасш проблеми" (Льв1в, травень 1995 р.), Науковш конференци, присвячешй В.Кучабському (JlbBiB, вересень 1996 р.) та in.

Результата достижения автор використав при написанш навчаль-них шдручншдв i nociÖHHKiB, а також при читанш -спецкурсу "Украша в перюд вацюпально-визвольних змагань 1917-1920 рр." для студентов ic-торичного факультету Льв1вського державного университету гм. 1вана Франка.

Поставлен! завданш обумовили структуру робота, в основу якоТ поставлено нроблемно-хронолопчний принцип досидження. BiH дае змогу видьтити основн1 етапи насадження радянського тоталитарного режиму в украшському сел1 у жовтш 1917-1920 рр.

У встуш обгрунтовано актуальшсть теми,. II хронолопчт рамки, визначено предмет, мету i завдаппя дослЦження, розкрито наукову новизну та практичпе значения дисертаЩГ. ,

• У пергиому розЫм розглянуто стушнь науковоТ розробки теми в ¡сторюграфй, а також охарактеризовано опублжоваш та apxiBHi джерела.

У другому роздШ "Перша енроба встановлешш бьтьшовпцького режпму в украшському сел! (жовтепь 1917-бсрсзснь 1918 рр.)" на основ1 аеал1Тичпого шдходу дос.аджено широке коло питань насадження бътыповицькоГ системи в украшськойу сел1 в галуз1 ¡деологи, по-йтики й екопомжи. На ochobi документальних матер1ал1в доведено, що на цер'юд жовтневого перевороту в Петроград1 бЬтьшовпки в Украпп, зокрема серед селян, авторитетом не користувалися. Це заевщчили вибори до Все-росшських установчих збордв, на яких близько 75% виборшв цроголо-сували за кандидапв УСДРП i УПСР. Тому б1лыновики скерували зу-силля на ¡деолопчне завоювання народних мае, передуам селянства, яке

становило поиад 80% населения Украши.

В дисертацп проанал^зоваио програми р1зних пол1Тичних партш з афарного питапня. Вопи засвщчували, що психолопю селянина як влас-нпка найб!льгае врахувалп бичыповшга у декре-п про землю. Вони дома-галися впливу за допомогою цронаганди 5 алтацн у земельному питанш. На численних прикладах дисертантом доведено, що бътыиовики завойо-вували авторитет у селянства гаслами на зразок "Г^абуп паграбоване", "Земля - селянам" тощ о. Вони валякими засобами иамагалися бути па переднъому плат у сощально-пол1Тичяш революцц та в боротьб1 за вла-ду 1 завоювапш мае. БЬтыповикя, пропагуючн програмш положения свое! партп, аптуючи за радянську владу в УкраТш, одпочаспо иамагалися скомпромешувати политику украшських парпй, Центрально! Ради. Водночас обставили в УкраТш склалися так, що парод, замучепий В1Йпою 1 рсволюшею, пипов за тимп, хто твидко об]Пяв дати йому быыпе согнал ьн их прав 1 пригшнити вшну. Однак перелому на корпеть биьшовпкЛв В украТнсысому ce.il внасл1док аптацшио-ирсшагандистсько! Д1ялыюсп пе трапилося,.хоч значно посилилася дезоргащзащя усталеного громадсько-го життя та нобуту, розруха й анарх!зм. Велику деструктивну роль вщЬ грали солдата, яга поверталися папришнщ 1917 р. з фронту.

Бьтыповицька аптац1я 1 пропаганда в украТнсысому сел! шеля жовт-невого перевороту була надзвнчайпо небезпечною для УкраТни. Проте Центральна Рада недоошшовала щеТ пебезпеки. II иерииучкть у розв'я-занш аграрного питания ! в справ1 миру полегшувала аптащ'ю бЬтыно-вик1в, спрямовану на завоювання селянства.

Окремий параграф диссртащ! нрисвячено досл!дженню так звано! бьтьтовизапн рад селянських депутат1в 1 селянських з'Тзд1В. Аргументо-вано доведено, що на час державного перевороту в Петроград1 бьтынови-ки у радах селянських депутатов в краТш практично шякого впливу не мали. Оволодшня радами з метою забезпечення свого по л ¡тачного I еко-ном1Чного папувапня в украТпському сел1 б1лыповики здшенювали за допомогою, по-перте, усунення впасл1док перевибор1в з Тхпього складу представшпав украТпськпх пацюнальпих парт55, прихильнийв Цент-

рально! Ради; по-друге, створешш нових рад, до складу яких выбирали лише шсцевих бЬтьшовикш та 1х прихилышюв; по-трете, об'еднання рад селянсышх депутатов з радами роб1тничих I селянськпх депутат, иго уже були шд бьтьшовипьким впливом. В окремих вииадках зусилля битыповшйв уйнчувалнся усшхом. Однак захопити владу в сел! через ради селянсышх депутат виявилося нелегко. Селянство р!зко иротес-тувало проти памагань б'ыыповимв повтстю захопити владу. У зв'язку з цим бьтьшовики одночасно зосередили зусилля на тому, щоб взяти у своТ руки ¡шщативу на губернських I пов!Тових з'Гздах, що в!дбувалися на УкраТш. Вопи намагалися проводити резолюци на шдтримку жовтневих под1Й в Петроград!, передачу • влади радам I викоиання декрету про землю. Але Й дат Гх усшхп на селянськпх з'Гздах були незначнпми.

БЬтьшовикп пе змогли усунути вц! влади Цептральну Раду за допо-могою скликаного в Киев1 4 грудня 1917 р. ВсеукраТпсышго з'Тзду Рад. З'Тзд; па якому ¡3 2500 учасниюв було лише 50 бктыповицькйх депута-•пв, висловив Центральной Рад1 иовне дов1р'я. Зазнавши цевдач1, бьтыпо-вики разом з фракщею росшських Л1вих есер'т покинули з'Тзд ! перекали до Харкова, де, об'еднавшись з делегатами III з'Тзду Рад Донкрив-басу, проголосили Украшу Республикою Рад, а також обрали ЦБК Рад Украшн як вшций орган державно! влади.

Радянськнй уряд у Харков! став ширмою для наступу росшських бьтыповгтав на Украшу. Бьтыпоищью вшська захоплювали губернсью цепгри 1 проголошували в них радянську владу. Завданням бьтыповпшв було поширити п на цовпи, волост! I села. Настав новий перюд, який можна назвати цсрюдом радящзаци"аптацшпо-Е1роцагащ!,истсы<о1 ддяль-ностт бшьшовииьких оргашзашй з допомогою збройноГ сили. У дисерта-цн на копкретпих фактах висвплено хщ створення бьтьшовккамп рад селянських депутат, його особливосп в окремих репопах Украши. Зроблеио висновок, що селянство ставилося до створення рад значною мфою пщиферептно, але р1зко протестувало, якщо ради втручалися в справи села чи во л ост!. Загалом до кшця ачня 1918 р. в УкраТш було створено всього понад 200 рад селянських депутат.

Одпочасно ¡з створенням волосних 1 альських рад бьтыповики разом ¡з л1вими есерами зосередили увагу на бьтыповизапи з'1зд]В рад се-лянських депута-пв, що вщбувалися в УкраТш теля проголошення ра-дяпсько! ьладп у Харковь Використовуючи силу владп та зброТ у губерп-ських та поштових центрах, бьтьтовики зум!ли одержат перевагу на окремпх селянських з'Тздах, де ухвалювали визнавати радяпську владу.

Бьтыповики водвочас ¡з створенням рад лиа51Дочут,али земсью уп-рави як органи мкневого самоврядування, Процес Л1КВ1даци земств I за-провадження сдиновладдя битытгог.пюв у форм! рад тривав у селах Укра-Гнп у С1Ч1П - на початку березня 1918 р. Большого погапренпя вш набув у Харювськш 1 Катерипославсьюй губерн1ях, проте загалом по УкраУш су-проводжувався напружепою боротьбою бьтыповимв з представпнками нашоналышх партш, яю занмали у земствах чЬтьп1 позяпи.

У боротьб1 за владу бьтыповшш створювалн надзвичайш органи -вшськово-революшйш компети (ВРК). На пщстав! шкийзу багатьох джсрел можна стверджувати, що в УкраТш було. створено близько 240 ВРК, з них 68 повисших, 172 волосних ] альських. Вшкидаючи будь-яю елемепти демократ, ВРК силовими засобами забезпечували впроваджеп-ня радянсысого режиму в селах Украши. Ревкоми за своею сутпо були

адтиукраГпськпми, а за методами насаджепня радянсько! влади - тоталЬ

»

тарними.

У протидп ластупу бЬтыповизму украшське селянство спиралось на пщтримку загошв В1лыюго козацтва, що виникли в У крат! весною 1917 р. Одночаспо з метою захоплення влади зброши загони готували 1 бктьшовики. Найперше вони мали справу з червоногвардшцями, котр] прнйшли в Украшу з П1Вноч1 й уалякими засобами насаджувалп радяпську владу. У альськш м¡сцевосп бЬтьшовпкн створювалн чериопогиир-дшсыо загони. На шдстав! значпоТ галькосп джерел доведено, що в период теля жовтпевого перевороту г до березпя 1918 р. в УкраУш було створено близько 360 альських червоиогвардШських загошв як збройна опора для проникпення в украшське село.

Загалом битыповаки па початку 1918 р. здо"були перевагу в УкраГ-

Hi. Причиною було те, що широк! иаси селянства не перейпялися ще ¡деею самоспйносп УкраТни. БЬтьшовики зум^ли використати нершу-4icn> Центрально! Ради в розв'язашп аграрного питания. Будучи прип-циповпми противниками передач! земл1 селянам, бьтьшовики, щоб не на-клнкати на себе гтву багатом ьтьй о н н oi" маси альського населения, муси-лп стати на есер1вську позиц'ио. Прийняттям декрету про землю бьтьшо-вики узаконили самовьтьне захоплення селянством земль Анарх1я i погроми в УкраШ стали там BHyrpinniiM фактором, за доиомогою якого вдалося значно розхитати державний устрш молодо! держави. У дисер-таци тдкреслено, що б!лыповицький декрет про землю мав пропаган-дистське значения: Однак його положения не зб1галися з настановами марксистсько! Teopi! про нащонал!зашю земл1 та колективипй II oöpoöi-ток. Тому одним 13 напрямшв, що визначали аграриу полтшу бьтъшови-KiB в Укра'йп на початку 1918 р., було утворепня колективних госно-дарств. Його вцзначав "Основинй закон про соц!ал!защю землГ, ухва-лений III BcepocincbKriM з'!здом Рад. Кодективш господарства утворю-валпея на основ! помицицьких маеткш, однак ноширення у той час не одержали.

У дисертащ! на багаточиселъних фактах доведено, що росшсью бЬт^шовики йшли в Укра!иу як окупайте. Вони зумьти нав'язати черво-ноармищям свою !мнер!ал1стичну мету у TaKiit спрощеиш i приваблпвш форм!, як це вонн робили з сощалъшшд гаслами у цертд жовтневого перевороту. П!д час наступу на Украшу було проголощено:"В Укра!ну по хл1б!". У дисертацп обгрунтовано, що уряд У HP не заперечував нро-ти постачання украшського хл1ба B^ßociro, але протестував проти само-вьтыюго, хаотичного його вивезення без ведома уряду. Та бьтьшовлки не просто хотъти одержати украшський хл1б шляхом торгового обмшу, а одержати його силою, як в!йськовий трофей з переможено! краши. Першими розночали заготовлю хл!ба в УкраЫ нродовольч! загони, сформован! б!льщовиками ще в листопад! 1917 р. Ix завданням було оргашзу-вати в!дправку хл1ба в Pociro шляхом товарообшну або за грош!. Шд-приемства i оргашзаци MicT Украши направляли нродзагони у села.

Справжне пограбуванпя украшського села розпочалося з окупашею Ук-рааш росшськимн В1Йськами. 1х очолив парком В.Антонов-Оваенко, котрий особливу увагу зосереджував на таких губерншх, як Катсрино-славська, Полтавська 1 Херсонська. В ус1 поваи були призначеп! ком1-сари, для чого впкликали пращвшгюв з Москви 1 Петрограду. Викорис-товуючн спещально видьтену збройну силу, комюари рекв130вували в украшського селянина зерно та шип продукти харчуванпя, за як1 йому не тктькн шчого не платили, а ще й накладали грошов! контрибуцп. Допо-могу бктьшовикам у пограбувашп украшського селянства надавали ра-дянсьш оргапи влади.

Режим радянськоТ влади, насаджуваний бьтыновиками в украГнсь-кому сеЛ1, внявився нетриватим. Народш маси за короткий термш в1дчу-ли на соб1 вс1 "припади" б»льшовппького "раю", тому чинили окупащй-шй полтпп р1шучий отр. Масове незадоволенпя та оргашзовапий протест селяцства проти пол1тпки 61ЛЬШ0ВИК1В в Украни прискорили падш-ня радянського режиму в период, наступу австро-н^мецьких вщськ.

У третьо.чу роздШ "1деолог[чшш паступ па украшське селянство в 1919-1920 рр." дослщжено суть, форми 1 методи ¡деолопчиоТ боротьби б!льшовиюв 'за завоюваняя украшського села. У роздШ об-грунтовуеться, що з грудня 1918 до кшця 1920 рр. з метою закршитися в Украпп питания ¡деолопчноГ обробки селянства знаходилося в центр! уваги бьтьиювик1в. Щ проблема обговорювалася на вах з'Тздах I конференциях РКП(б) та бьтыносп засщань ЦК, що в!дбувалнея у той перюд.

Для "1деологгчного наступу на украТнське селянство б^лыновикп сгворювали випошдну базу. В Украшу було скеровано з Роси значну К1ЛьК1сть партшних пращвнитв, серед яких В1Дом1 бшьшовицьк! д1яч1, комутсти, рекомендован! губкомами РКП(б), курсанта партшних ШК1Л, роб1тники промислових центр1В, бьтыновики з д!ючоГ армн та ¡н. Аптато-ри-бьтьшовпки, яш прибули ¡з РСФРР, часто не вщповщали своему при-зпаченню.

Формування ¡деолопчного фундаменту для наступу на украТнське селянство бЬтыновики готували таким шляхом:

1. Створсиия сольсышх наргоргашзацШ. До листопада 1920 р. на сел1 дояло 1333 комосередки, б!лышсть з яких була зосереджена у Хар-ювськш, ДоиецькШ та Одеськш губерн1ях.

2. Подготовки иеолопчних кадров через систему створювапих нар-тпших 1 р'адянських шк!л, короткотермопових ¡деолоотчюих курсов. До лота 1920 р. в Украпн д!яло 12 губернських й попад 30 повотових партой-но-радянськпх ШК1Л.

3. Оргашзаци системы орган'ов для керовництва ¡деолопчпою робо-тою в У крапп, у тому число серед селянства. Дшли аптв1ддоли при губериських о повотових парткомах, полотводдолах войськових частин. В1Д-поводш воддьта працювали при всох органах радянськоТ влади.

У 1919 р. при ЦК КП(б)У, губериських 1 нов!тових парткомах були створен! воддьти по робот! на сел!. У дисертаци на значному фактичному матер!ало висв!тлено процес формування одеолопчошх орган'ов для завоювання украТнського селянства, показано його масштабшсть. Шд-креслюеться, що скерован! для яасадженпя бьтыповицько! одеологп в ук-рашському сел! комуйсти зцачною м!рою не були готовими до цоеТ робота. Однак вони становили реальну силу, ! використовуюча П,'запровад-жували радянський режим.

Перешкодою 6!льшовицькому одеолопчному наступов! на украшсь-ке селянство стали нащ'ональш партоГ УПСР, У СДРП, а також то, що уг-ворилися посля 1х розкол!в на початку 1919 р., зокрема боротьбисти. Стоячи переважно на радянських позшадх, вони абсолютно не сприйма-ли большевизму, однак погляди на шляхи побудови незалежпоо Укражи мали р!зно. У днеертащо проанал!зовано програмн! ноложення украопсь-ких нац!ональних пол!тичних партой про державне буд!вництво в Украо-ш. П!дкреслено, що едносп м!ж париями в цьому питанш не було. Коли УПСР, УСДРП й У С Д РП (незалежних) об'едналися для боротьби протн б!лыповицькоо навали в Украшу, то боротьбисти на засадах радянського буд1вництва 1 демократа готово булв стварапюватя з большевиками. Де-як! з них, застплеш !деями комушзму, виступали за об'еднання з боль-шовиками. Однак б1льшовики намагалися не допустити вшшву своох по-

.•пгичних супротивпигав па украшське селянство. У перпнй половиш 1919 р. па жодне зближенпя з украшськими парт1ямн, нав1ть з тнми, що стоялп па комушстичпих позиц!ЯХ 1 ратували за радянську владу, биь-шовпки не йшли. Проте з початком третього наступу на УкраТну напри-кшш 1919 р. бьтьшовпки щодо Л1вих украшських парпй, передуам боротьбиспв, повели подвшну гру: з одного боку, нанлюжили й компро-мситували Тх, а з шшого - допускали брати участь у радянських органах. Ця пол1тика призвела до л1кв1даш1 парти боротьбиспв як головного поличного супротивника бьтыповпзму в украшському сель

1дейпо-полш1чну обробку населения Украши, передуам селянства, бьтыловики здшснювали паралельно з формуванпям ¡деолопчноГ армп. При пь'ому широко застосовувалп пресу та ипш впди друкованоТ нродук-ци - дпспвки, плаката, брошури тощо. Кр!м преси, що падходила ¡з РСФРР, в УкраМ на початку 1919 р. бьтыповикн оргашзувалн видавнп-ч1 центров Киев!, Харковь Катерпнослав), Миколаевь У Харков1 було створено Всеукрашське видавництво, яке об'едпало нартппп 1 вшськов1 впдання УкраТни. Водпочас ¡з загалышми пер10дпчппмп внходпли спещ-альш впдання для селян, а також для альськоТ молод!. У дисертаци ана-л1зуються пайр1зномантиш1 друкованТ видання бьтьшовшив, метода Тх пошпрешш серед селянства, зроблено яшсги аор1вняпяя 13 першдичними видаинями шших полтхчних партти в УкраТт, зокрема боротьбиспв. Дпсертапт констатуе, що бьтьшовицью впдання були за змктом далекими В1Д седянських штереав I не витримували конкуренца з перюдични-ми та шшпми виданнями супротшшшав. Тому бажапого для бьтьшовшав впливу па селянство не зробили.

У боротьб! за вплив на украшське селянство бьтыповики придаляли увагу уснш пропаганд! 1 аптацп. Одшею з поширених П форм стали. М1-тинги. Вони проводилися переважпо в педьтьт та святковг дю. Для Тх проведения часто залучалися бьтыповики шляхом мобь'йзацщ. У селах в^дбулпся тисяч! мшшпв. Одиак селяпство не В1рило бьчыповицьким агитаторам 1 не сприймало комутстично'Т 1деологГь Резулътатившсть М1-тинпв була дуже низькою. Тому з метою удосконалення щеолопчного

впливу на селянство у 1920 р. 61льшовики застосовували масов1 1 широкомасштабна кампани, зокрема, проведения спещалышх тижшв чи М1-сячшгкш, Передуам "Селянських тажшв".

Поряд ¡3 масовями формами ¡деолопчного впливу на селянсыи ма-сп загалом бьтыновики зд1Йснювали ¡деолопчну обробку окремих катего-рш житеЛ1В села диферепшйовано - жшок, штелпенщю, молодь. Одпак у 1919-1920 рр. внасл1док соц!алмшх умов альська жшка-труд1вннця уникнула впливу бЬтыповизму. М1зерш результата дала б!льшовицька дгяльшсть щодо залучення на свш бж «лльського вчителя - основноТ на-щональпо св1ДомоТ ф1гури.

Б1лыпих усшх!в досяглп б1Льшовики в ¡деолопчному завоювапн! альсько! молодь Цьому сприяла приваблив1сть Тх пропагапди й аптацп, викликана, з одного боку, юпацьким максимал13мом, а з Итого - невмш-ням альсысого юпацтва р0зр1знити справжню суть демагопчпих заяв бьтьшовшав; надання великих повноважень там представникам альсько! молод!, яю шдтримували !хню владу. Значпо цолегшили завдання КП(б)У щодо залучення альсько! молод1 на свш бш пасившсть укра-шських пащональних партш та угоди окремих з них ¡з б1льшовикамн (боротьбиспв та укап1стгав).

Ареною боротьби за селянсьш. маси стали "Просваи", що перебува-ли тд впливом нацюналыгах партш. Одпак бшыповики не хоттли мири-' тися 1з "Просвпами" як осередками н атонального виховапня. Масову кампант, спрямовану на 1х реоргашзащю 1 тдиорядкувацня своему впливовь вони здшеннли 1920 р. Одиочасно на прогивагу "Просв1Там", а переважпо зам1сть них, 61лыповики створювали власнЗ орган1заш! на сел! - хати-читальш, пролетарсьШ клуби тощо. У метах ¡деолопчною установок) впливу на селянина були селянсыи будинки, оргаШзоваш' у губенсь-ких 1 пов1тових центрах. .

Не залишилися осторонь масового 1 деолопчного наступу на селянство й лхцери бшыповизму. Однак нов1 владоможщ не йшли в маси як "рядов! бШШ партп". Вюод у народ вони супроводжували особливою урочиспстю, залучаючи численних супроМдпаыв. 1з д!ею метою створю-

вались айтапшно-пропагандистсыи поГзди I пароплави.

1деолопчну роботу серед украГнського селянства проводили в]дщлн вшськових частин ЧервоцоТ арм'й, якл перебували па територп УкраГни. Для ефектившшого впливу на селянство в^йськов! бьтыновики ирактику-вали а^тацпшо-трудов! поГздки. 3 метою координацп аптащйно-проиа-гандистською дшлыпстю вшськових комушспв при П0л!тв1дд!лах армш були створен! радянськ! в!дд!лення, а при пол1тв!дд!лах див!з!й - ра-дянськ! столи. Для апташйпоГ роботп були також залучеш аптатори гу-бернських 1 пов1тових вШськових ком!сар!аттв.

Одн!ею з форм гдеолоплпого впливу на селяпсьга маси стали без-пар-пйт конференца, що проводили б!лыновики у 1920 р. Вони ставали ареной гостро! пол1ТичиоТ боротьби. I хоча селянство значною М1рою выкидало комун!стичну ¡деолопю 1 не шддавалося б1лыповицьким впливам, все-таки Гхня пропаганда и аптацш Д1яла на селянську св1Дом!сть.

Особливий снротив украГнського селянства у 1919-1920 рр. викли-кала нац'юнальна по.йтика бьгсыновшав, зокрема широкомасштабна руси-ф1кац1Я украГнського села - зпачно бьтыпа, Н1Ж за царського режиму. Пол!тика' РКП(б) акпшзувала таке ганебне явшце, як антисемитизм. Нахцопальна пол!тика в УкраГт була одшею !з причин в!дсгуну бшь-Ш0ВИК1В у серпт 1919 р. У 1920 р. вони намагалися частково задоволь-нити вимоги украТнщв з иац!оиального питания, однак це був лтйе так-тичпий зас!б.

Широкомасштабна ¡деолопчна боротьба б^льшовийв за украГнське селянство не увигчалася успехом, однак мала певш пасл!дки.

У четвертому роздЫ "Утворения оргашв бьтьгаошпськоТ влади в украшському сел! в 1919-1920 рр." вшлйтлено процес створения рад, ревком'ш, комб]д1В ! комнезам!в, Хх м!сце у систем! радянсько! влади. ЦК КП(б)У, Тимчасовий роб!тничо-селянський уряд у пер!од наступу Чер-воноТ армн на Украшу головним завданням, поряд !з р!зноб!чною ¡деоло-пчною обробкою селянства, вважали вцщовлення рад. В ухваленому Тимчасовим робшшчо-селяпським урядом УкраГни "Положенш про ор-ган!зац!ю радянськоГ влади на м^цях" зазначалося, що оргатзац1Я влади

буде в!дбуватпся згщпо з конституц1ею РСФРР. Створення рад па мю-цях бьтьшовики розпочали вже в грудш 1918 р. Цьому сьрияла пезгурто-вашсть укращських нацюнальпо-патрютичних сил та иевЗдпогЛдшсть социально! програми Директора прагненням 1 настроям повсталих мае населения. Селянство п1шло за попул1стськими б1льшовицькими гаслами "влади рад", пе розумшчи 1х суть У перш! М1сяш 1919 р. бьтьшовики ухвалили закоподавч! акта, що визначали порядок ! структуру створення рад па сел!, осповш норми виборчого права, а також перелш категор!й ойб, яю його позбавлялися.

Особливу роль у встановленш радянського режиму в украшському сел! б1лыновики выводили пов!товим з'Тздам селянських депутате. 3 метою забезпечения свое! переваги на з'Тздах й ухвалення ними резолюи!й вони порушували норми своТх же закоподавчих акпв про право скликан-ня з'Гзд!в вЦщовщнимн викопкомами. Рпнсппя про Тх скликання ухвалю-вали, як правило, б!льшовицьк! парткоми. Такий метод формувапня складу з'хзД1В забезпечував аа окремих з них перевагу бЬтыповиив, од-нак переважно вони проходили в гострШ боротьб; м\ж бЬтыповиками та Ххшми супротивниками. Рашучий протест украшських нащопальних парий зривав слробу б1льшовиК1в захопити владу у пов1тах шляхом перевп-бор1в виконком!в ! ухвалення резолюшй про визпання радянсько! влади.

Одночасно б'1льшовики зоСередили увагу на створснш рад безиосе-редньо у селах й забезпечепн1 там свое! переваги шляхом перевибор1'в й усуненпя з,1Х складу нацюнально евдомих представннгав селянства. 'Импорта!" кадри б!льшовик!в часто проводили злочинну дитльшеть на мтс-цях. Такий метод насадження радяпсько! влади нризв!в до р1шучого протесту селянства. I хоча до серцня 1919 р. 61льшовикам за допомогою антизаковних силових метод1в вдалося створити широку мережу рад на сел1, однак реально! влади рад не ¡снувало. У дисертацп доведено, що в радянськШ ¡сторюграфа значно перебхлынувалися уешхп бьтыновшив у впровадженн! радянського режиму в украТнському сел!.

Реставрация б!льшовицького режиму розпочалася в грудш 1919 р. шд час нового походу б1льшовицьк1ГХ вШськ в Украшу, але масово ство-

рювалися ради лише з шнпя лютого - ni сля ухвалення виповцщих зако-нодавчих акпв та ¡пструкцш. Бсзпосередне кер1впицтво здшснювали бЬтьшовики. Виборчого права позбавлялися hobí категорий паселешш (згтдно з майповим i сощальпим станом, а також bcí, хто виступав проти радяпсько! влади i РКП(б)). Це забезпечувало перемогу бЬтыновишв i водночас зумовило розкол у селянських масах, тобто виконувалася нас-танова VIII з'Тзду РКП(б) й особисто ВЛешна про привпесеппя грома-дяпськоТ вппш в селянське середовихце.

Для забезпечення переваги у радах бЬтьшовики широко застосову-вали систему "фшьтраци" делегат!в з'Тзду, "чистки" рад на Micrurx, то-тальну Тх перев1рку на лояльшсть до комушстсгшоТ 1деолопТ, а також

penpecil щодо своТх супротивников. Одпак наприкшц! 1920 р. ради пере*

важаючими органами влади в украТпському сел! не стали. Зпачно битого пошпрення набули ревкоми. Водмова в!д рад як opraniB б1льшо-вицькоТ влади па мкцях. була передуам зумовлепа тим, що певнпй демократизм у Тх cTBopenni не давав змоги при вщсутносп п1дтримкп укра-Тнського селянства мати в них перевагу. Волосш i сЬтьськ! ревкоми б'ить-шовпки ствррювали в грудш 1918 р., в нершд другого Тх наступу на УкраТну. Масово пей пронес проходив лише в ci4Hi 1919 р. íx створен-ням займалпся hobítobí парткоми та ревкоми, полп^ддьта б1Льшовпць-ких вшськовпх частин. Членами ревком1в були бЬтыповики i, як виня-ток, Тм сгпвчуваючь Кошти на утриманпя ревком1в здобували шляхом накладепня контрибуцн на мкцеве населения. У лютому-квггш 1919 р. вшбувалася замша ревком1в радами, однак наымешний прояв невдово-лення населения радянським режимом приводив до зворотпого процесу.

До серпня 1919 р. ревкоми ¡спували лише удеяких альських насе-лених пунктах УкраТни. В першд третьего наступу б1Льшовик1в зпдпо з ухвалою Всеукрревкому 29 грудня ревкоми ставали основпими органами бЬтыловпцькоТ влади. На початку с1чпя 1920 р. Всеукрревком дозволив ввести в склад ревком1в представншйв УКП(боротьбист1в) та УПЛСР(бор-биспв) на умовах пщтримки иол1тики бьтыновишв. Ввшшовнш до складу ревком!в, боротьбисти i борбисти ставали ствучасниками полттеи

бьтьшовиюв на УкраМ.

У дисертаци на фактичному матер!ал1 показано процес створспня ольських ревком!в у р1зних репонах УкраТнп. Зроблено висновок, що ревкоми як надзвичайн! органи окупацшпо! влади у альсыай мкцевосп стали у 1920 р. основпнмн. Вони були створет не з ппщагави 1 самодЬ яльпосп украТнського селянства, а насаджеш зверху силою окунащйних вШськ 1 РКП(б).

Створивши ревкоми як органи тоталитарно! влади в украшському сел!, парття бшыповиюв запровадила сущльний контроль за !х дояльшс-тю, незважаючи нав'иъ на перевагу в них члешв свое! парт. Головним завдапням ревкомов були: вовне сприяння Червонш армп, запроваджен-ня радянського режиму, змщнепня пол1Тичних симпатш мкцевого населения до бьтыповишв. Характерна форма кер1вннцтва рсвком1В - накази для виконання постанов центральних 1 мосцевих оргап1в влади. У свош д!яльносп вони не дотримувалися не лише законносп, але й норм людсь-коТморал!. "

Напртошц 1918 р. бьтыповики перенесли 1з РСФРР в Украшу "досвщ" створення комб1Д1В. Злдно з ухвалсними Тимчасовим роб1гни-чо-селянським урядом Украши законодавчими актами, !х створювали поветов! ревкоми, а там, де не було ревком1в - члени КП(б)У. Комбщи одержували надзвичайн! повноваження. До 1х функщй входила надапня допомоги мкцевим продорганам у вилученМ хлХбь в заможних селяв; розподш хл!ба 1 предметсв першоТ потреби; запровадженпя в жнття постанов радянськнх оргашв влади 1 контроль за !х виконанням.

У дисертаци докладно проаиал1зовано процес створення комб1д!в у губершях Укра!нн. Дисертант дашцов висновку, що Тх д!яльшсть можна роз/цлити на два перюди. Перший охоплюе з юнця 1918 р. 1 до лиг 1919 р. 1х створювали, незважаючи на волю украТнського селянства, I дшли вони паралельно з 1ншими органами бьтьшовицькоТ влади (радами, ревкомами) або ж самостшно, виконуючи функщ! мосцевоГ влади переважно що-до розв'язавия продовольчого (реюизищя та розподол продукпв) та земельного (перерозпод!л земло на користь головно колективних госпо-

дарств) питань. Другий перюд дш.тъпосп комб1д!в тривав з червпя по серпень 1919 р., коли вони Д1яли па засадах положения "Про альсьм комггети 61диоти" (12 травня 1919 р.) 1 виконували функцп орган'ш вла-дп. Комбии посплили рекв1зиШйну Д1яль!псть, вносили розкол в украшське село, що в юнцевому шдсумку призвело до масового збройного протесту селянства. 1хня Д1яльшсть шдрнвала екопом^чну мщъ украш-ського хл1бороба.

3 допомогою комбшв остаточно проникнута в украшське село та розколоти селянство битьшовикам не вдалося. Тому на початку 1920 р. вони висунули ¡дею замши комбшв повими класовпми оргашзацйми па сель Одпак значпо дал1 В1Д бьтыповиюв у обгрунтуванш потреби розколоти украшське село й привести кого до громадянсько! виши П1шлл ке-р1вцпйи УКП, яка утворилася на основ1 УСДРП(незалежних). У дисер-тапи вперше проанал1зовано документа партп та публжащ! одного з И л1дер!В А.Р1Чицького (ГОсоцького), де обгрунтована пеобхщшеть та шляхи створенпя ком1те'пв голота. Для реал1зацп цього плану бьтыповпкам пропонувалися послуги УКП.

У дисертаци розкрнто генезис створення новях класовпх оргашза-щй в украшському сел1 в1ц безземельних I малоземелышх селян до комЬ телв незаможних селян, котр1 запроваджувалися в УкраГш на осповГ "Закону про комитета незаможних селян" 9 травня 1920 р. та спещально! ¡ентрукцп наркомату внутргащх справ УРСР. Доведено, що комнезами були "твор!ш1ям" КП(б)У. Вони ставали засобом розколу селянства та запровадженпя в сел! бйтьтовидькоТ влади. Зрештою, комнезами за своею суттю вцшовшали комб1дам.

У дисергащТ проанал1Эовано хш та особливосп впровадження ком-незам1в у селах р1зних губернш Украши. Шдкреслепо, що едино! система !х створенпя не було. Однак швидко Гх створення переросло в оргаш-зовану КП(б)У всеохошпоючу кампан1Ю. ПротекШошстська пол1тика стосовпо комнеза>ив призведа до того, що селянин, вступаючи у комне-зам, вибправ не комунктичну ¡дею, а матер1алыгой ¡нтерес.

У повсякденному житп комнезами пе виконували покладених на

них завдань. До цього спричинилася компапшщина у 1х створенш. Том} з метою повпого шдпорядкуванпя комнезам1В своТм пол1тичпим штересаг> большевики иамагалися внливати на ix склад та напрями дояльносп, ви-користовуючи випробуват методи "чистки" складу та посилепия контролю за Тхпьою Д1яльшстю.

Наприюшн 1920 р. в Украйи було створено понад 11 тис. комнеза-MiB. Вони об'еднували близько 1 млн. селян, яю перебували тд внливом 61лыповик1в та Тм сшвчуваючих. Комнезами допомагали бьтыновикам проникнута в украТнське село та запровадити там свою владу у форм! рад або peBKOMiB.

У п'ятому роздШ "ТоталЬартш xapairrcp скопошчио! полотки быьшошпсш i боротьба лропг не! украТнського селянства у 19191820 pp." висвплюеться суть аграрпо! та продовольчоТ полшжи бьтьшо-вик1в, масовий повстанський рух украшського селянства проти насад-ження радянського режиму.

1стор1Я шдтверджувала, що переможе в революци той, хто зум1е провести аграрну реформу шдпов!дно до бажань народних мае. .Тому Директорш, прийшовши до влади у грудш 1918 р., негайно приступила до п розробки. Закон про землю Рада MiHicrpiB ухвалила 8 с!чня 1919 р. У його основ! М1стився принцип сощал^зацп. Однак цей закон, як i ni3Himi розпорядження та закони, Д1яв переважно на nanepi. Головною причиною цього став вщетуп Директора з Киева п1д натиском бьтьшовиюв.

Другий бьтыповицькпй наступ на Укра'шу мав конкретну'мету: про-довольство i сировина. Тому Тнмчасовий роб1тничо-селянський уряд Ук-рахни у Ман1фест1 до po6iTHHKiB, селян i содда-пв оголосив про пегайну передачу селянам ycix пом1Щицьких земель разом i3 живим та мертвим швентарем. У дус1 Майфесту була розгорнута й б1льшовицька аптащя та пропаганда, завдаяня яко! - викликати у селян впевпешеть, що вони одержують землю у Ычне користуваппя. Однак, як засв'щчила реаль-шеть, бЬтыповпки переносили в УкраТну практику створення колектив-"-■ них господарств, використаву в РСФРР. Jliniio на форсоване насаджен-ня pi3HHx тишв колектавних господарств в УкраТ'ш проводили голова

РНК УСРР Х.Раковський i секретар ЦК КП(б)У Г.П'ятаков. На при-скорення процесу оргатзацп радгосшв i комуп були скероваЯ! р'ипення III з'Гзду КП(б)У, III ВсеукраТнського з'Гзду Рад, yci настушп постанови радянського уряду i Наркомзему УСРР.

Бьтыповицыа napTiiiHi та радянськ! органи докладали BCix зусиль, щоб у якнайстисл!пи строки провести повсюдне створення колгосшв. У цш шштищ вони одержали певну шдтримку iHnrax пол^тичних партш, що рлялч в yKpalni: УПСР(боротьбис-пв), УПЛСР(борбиспв), УСДРП(ие-залежних Л1впх).

Колективт господарства в УкраГш бктьшовики оргашзовували без урахування копкретних умов i переважно з норушенпям принципу доб-ровйтьцосп вступу до цих колект!1В1В. Селянство, не сприймаючи ц1ех иолтши, тдпялося на масов) повстаппя, що охопнли всю УкраТну. Тому бьтьшовикп змпгали тактику. Не в1дходячи В1Д генеральноГ ^Tinii у земельному питанш, вони намагалися в1двернути увагу селянства катего-ричним запереченням примусового запровадження комун. Однак слова i дша б1"лыповик1в не зб1галися. Вимоги селян роздьтити колективп1 господарства для -iiWHßiдуального оброб!тку не задовольнялись.

БЬтыповпки пронагували колективш господарства як вишу иродук-тившшу форму господарювання nopiBHHHo з ¡пдишдуальпими. Однак реальна дШсшстъ була ¡пилою. На пом'шшцьких землях, вщведених шд ко-муну чи радгосп, селилися не споконв1чш селяни, а часто люди з Micra або HaeiTb з Pocii, як» абсолютно не розум!лися у веденш альського господарства. Нерозв'язання аграрного питания стало причиною того, що бьтьшовпцька влада у серит 1919 р. була внгнана, з одного боку, масо-вими антибйчыновицькимя селянськимц виступами, а з шшого боку - ар-м\ею А.Дешкша, якш украшське селянство, "наситившись" большевизмом, теж не стало на перешкод!.

В"|дновивши радянський режим у грудш 1919 р., быьшовики не вщмовилися В1Д колективних господарств, але вибрали тактику тимчасо-вого KOMiipoMicy 13 селянством. Це знайшло воображения у законодав-чих актах радянських opraniß влади того перюду, передусш у Заколп

про землю 5 лютого 1920 р. Закон хоча й передбачав, враховуючи вимо-ги селянства, нерех!д в особисте користуванпя вс1х помодпцьких земель, однак зовам не заперечував колективне господарство. В'ш був достатньо продумапим тактичним прийомом для залучення селянства на бж радян-ськоТ владп. Так його зрозумьти бЬтыновицью оргашзац11 на м^сцях. Однак проти закону особливо р1зко виступила УКП(борогьбиспв), переду-С1М за шбито вщступ в1д комушстияних прцнцитв. Укал ¡ста намагалися бути в1ршш1 1деям комушзму, шж сам1 бьчыповики.

Бщна та середня частина селяиства схвально сприйпялн новий зе-мельний закон I вимагали перерозподЬту земл!. Однак бьтыповйцыи та радянсьш органи на м1ащх часто догриму вали ся позици збереження ко-лективпих форм обробпку земль Активними 1х захисннками стали ком-незами. Проте незважаючи на зусилля бьтыновиюв зберегти комупи та радгоспи, 1м де не вдалося. Юльгасть комун 1 радгосшв змепшилася у 1920 р. Й1льш, Мж у 2 рази.

Напршйнщ 1920 р. свш погляд на форму колекшвного господарст-ва змлшли й бЬтыповицьш л!дери. Основною Тх формою ставали артШ. Приватне с1льське господарство у коиушстичну доктрину не вписувалося.

Тотал1тарний характер б^лыповицького режиму яскравхше виявився у продовольчш пол1тищ. Продовольч1 проблеми стали основною причи- * ною другого наступу бьтъшовишв на Украшу. У центр1 уваги бктыпо-впцьких оргашв влади в УкраТш була оргашзацгя продовольчих 5 сиро-вишшх поставок у Росда. 41 льне М1сце у систем! заход1В хцодо вивезення продовольчих ресурйв посщав ухвалешш на початку лютого 1919 р. Рад-наркомом УСРР декрет "Про продовольство для РСФРР".

Питаниям вивезення хл1ба й иппих продукПв харчування постшпо щкавився ЦК РКП(б). 19 лютого 1919 р. вш ухвалив постанову про продрозклздку в УкраМ, а И березня - постанову про продовольчу но-латику в УкраЗД, де зазначалося, що Наркомнрод УСРР становить еди-ций орган, який мае право розпоряджатися вама прчдовольчими запасами в Украип. Вш був зобов'язаний поставите у РСФРР до 1 червня 1919 р. 50 млн пуд1в хл!ба. Для виконання цього завдання ЦК РКП(б) 1

Наркомпрод РСФРР забезпечив продоргани УСРР скерованими ¡з Роса кадрами.

Для виконапия постанов ЦК РКП<6) владн! структура УСРР ухва-лили в1Дпов1ДН1 закрнодавч1 акта. Серед них - декрет ВУЦВК 12 квтш 1919 р. про продовольчу диктатуру. Вллювати щ р'инення у житгя не-редбачалося си.товими методами. ГОдтримали бьтьшовиюв у впроваджеи-ш продрозверстки 1 продовольчоГ диктатур« украшськ1 Л1в1 есери-бороть-бисти.

Реал^зац^я иродовольчоТ пол1тики у форм! продрозкладки розпоча-лася наприкшш лютого 1919 р. Ортодоксальш к омутиста вважали, що вона повинна не .тише забезпечити хл1б, а й розпочатп у сел1 громадянсь-ку В1Йну, розколоти моиол1тие селянство. Опорою битыповиюв стали комбыи 1 ради. Допомагали Гм у здшспешп конф1Скащи та рекв1зишй иродовольч! затопи, скероваш в УкраТну з РСФРР (на ночатку .типпя в Украш! перебувало 46 продзагоп1в 'п Роси) та сформовап'1 з робЬпигав мкпевих промислових шдприемств. Спещалыю для заготтвл! хл^ба й щ-ших продукте харчування у 1919 р. була створена продарм1я - державне формувапня за вшськовим зразком, чисельшстъ якого до лпа 1919 р. становила 5 тис. Для координаци д!яльносп оргашв влади по збиранню врожаю 3 липня 1919 р. була створена Всеукрашська надзвичайна м1жвЬ домча ком!С1я та вцщовщт губерпсьм комки.

3 метою прпскореного вилучення хл!ба ¿¡.тыловики оргашзовували наир1зноман1Тшпц кампана: зб1р хл!ба. для голодуючих д1тей ш.вцоч1, "День хл1ба для Швноч!", "Гиждень ЧервоноТ арма" тощо. Впаслшок цього лише за кв!теиь-травень 1919 р. з УкраТни на швшч було вивезено 4900 вагон1в продовольства. Така политика значно ускладнила становище з продуктами харчування. Щяи на них зросли майже у 69 раз1В. Обмш м1ж м1стом 1 селом практично припинився. Бьтыповики не -пльки йчого не ввозили в УкраТну, а й навга вивозили з неТ метал, альськогоспо-дарсьм знаряддя, нав1ть конфкковану у крамницях мануфактуру. Село за таких умов пристосовувалося до натуральноТ форми господарюватш.

Загалом радянським органам влади вдалося заготовити замкть за-

плаповаиих 178 млн лише 7,5 млн пудав, а вивезено у РСФРР близько 3 млн пуд ¡в хл1ба. Кожен пуд, вивезений бьтьшовиками з Украши, був скроплений кров'ю.

Повернувшись в Украшу на початку 1920 р., бьтьшовики вщмови-лись в*1Д форм 1 метод'ш здшспення продовольчо! полотки. Наявн1сть хлЬ 6а в украшському сеЛ1 вони тепер визначили в розм1р1 600 млн пуд ¡в. Четверта часгина його шдлягала розкладщ, п необхщно було реализуваги до 1 линия у чотири етапи. Поряд ¡з хл16ною розкладкою була введена також обов'язкова поставка худоби на м'ясо, а також робочоТ худоби. РозмфИ хл1бпоТ поставки продорганам на М1сдях часто доводили значно завишеними й в!дпов1дно нерсальними.

Випробуваним засобом биыповиюв для вилучснпя х.шба й падало залишалися продовольч1 загони, що формувалися бьтьшовпцькпми та профсшлковпми органами ¡з роб!тниюв. Надало застосовувалася система продовольчих кампацш, у тому числ! проведена у вересш 1920 р. кампа-шя "ПоХ1Д на куркуля". Село перетворювалося на фронтову зону, куди було кинуто водночас ¡з продовольчими загонами й регулярш вшськов! частипи. У П0В1ТИ були направлеш вшськов1 трибупали. Широко практп-кувалося проведения'продовольчих тяжшв, яш часто переростали у М1-сячники. Грабували украТнське село, що 1920 р. стало ареною бойових дай, 1 червопоармшсью частики. До системи продовольчих орган1в було_ введено також споживчу кооиеращю.

Вилучення у селян хл1ба за цшами у &-7 раз1В нижчими в!д ринко-вих, а здеб1лыпого взагал1 безплатно, викликало р1шучий ошр селянства. Для його лридушення за рекомецдац^ею В.Лешна широко застосовувало-ся взяття заручишив. Ця форма злочннно! д'шльносп бьтьшовиюв щодо селянства вперше знайшла висв1тлення у дисертаци.

Загалом у 1920 р. за допомогою жорстоких силових методш прод-розверстку було виконано на 70%. Однак натоМ1сть селяни тчого не от-римали. Для села було вщцлено лише в1д 2 до 7% потреби товаров пер-шо! необхадност1, але навггь ця м1зерна юлыасть не завжди потрапляла до селянина. Як -наемдок тако! нолпики, з середини 1920 р. в УкраТш

спостер1гаетъся ч1тка тепденц1я до змешпепня поавних площ.

Внасл1док бьтьшовипькоГ економ1чпо! полггики украГнське село на-примнщ 1920 р. становнло картину страшного зубожтпя. В Укра!т значно зросла смерттсть населения. Б1льшовицью власп зайнялися ор-гашзащею масового переселения. Однак переселенш виявлялися пездат-ними тдняти зруйноване бичьшовицькою аграрною й продовольчою политикою сьтьське господарство.

Окремий параграф присвячепий висв1тленню боротьби украГнського селянства проти насадження радянського режиму. 1з вщновлешшм ра-дяпськоГ влади на початку 1919 р. украшське селянство зайняло вич1ку-вальну позищю, а в деяких випадках нав1Ть шдтримало владу, прагнучи, шоб б^в в1дгювлешш порядок. Проте екопом^чна полггака бЬтьшовигав спричипила р1зку змигу його ставлепня до радянськоТ влади. Кр1м еконо-м1чних чиннишв, масове незадоволення б1льшовизмом було зумовлене ще ! пол^тичними причинами, передуам прагнення КП(б)У зосередити всю гюлтгчну владу в Украли в своГх руках.

Уже з березня 1919 р. в УкраГт розпочалися селянсьш виступи 1 повстання. Центром повстапського руху стала КиТвщина. Проти насаджу-вапого бЬтыповпцького режиму виступнло також селянство ПодЬтля, Волин!, частково Полтавщипи й Катернгпославщипи. Хоча повстапш! були шдтрнмаш всенародно, однак у березш-квггт 1919 р. мали неоргашзова-ний 1 локальний характер. Битьшовкки легко з ними рознравились.

31 зростанням незадоволення сшьських мае бьтьшовизмом повстання набували всеукрашського масштабу. 3 метою координат! повстансь-кого руху в Украпи на початку кВ1тпя 1919 р. три украшсью парта соц1-ал"1стачно1 ор1ептаци на з'!зд1 в Тришлл1 уклали догов 1р для сшльно! боротьби з бьтыповицькоГ окупащею Украши. Був обраний Центральнии революцшний повстанський ком1тет на чол1 з А.Драгомирецьким, який оголошувався тимчасовою революцшною владою повстансько! Укра!ни. Для оперативного кер1вппцтва повстанням було створено Головну вшеь-кову раду, а трохи шзише - Головний повстанський штаб. Центрревком дуже швидко зум1в об'еднати пайбьтыш повстансью загони, тц'о д!яли в

УкраТш.

Бовстанський pyx як вняв л сорганизовано! вол) народних мае шко-ли не вир1знявся стал!стю свое! ¡деологи. У першш половин! 1919 р. нов-стаиня здебальшого вибувалися 1йд радянськнмв гасламн. Оркнтащю па радянську владу шдтрнмував Ценгрревком. Однак починаючи з л1га 1919 р., головпо 1йд впливом бктыповицько! пол ¡тики, радянськ! гасла втрачали грунт. Натомкть ноширювалпея настро! на парламентаризм i демократш. У вимогах повстанц! замкть сощал!сгичних на перше Micue висували напюпальш мотини.

Зростання селянського повстанського руху послаблювало сили б1ль-шовшив. Було очевидпим, що об'еднан'ня республжапських i повепшеь-ких сил наблизиЛо б звКтьНення Украши йд окуаантхв i утвердження й пе-залежиость Проте едносп серед украдцських пол1тичних сил, передус1М серед украшських сощалстичних парпй, у цей нерюд не було. ЦК КП(б)У визначив масовий антибЬтыйовпцький селянський рух як "куркульську контрреволющю". Проте таке визначення не вщновЦало дшсносп. Село на той час Тце не розшарувалося i вистунало единим фронтом.

Уже з весни 1919 р. бЬтьшовики вживали заход1в щодо иридушення будь-яких вислушв проти встановлюваного ними режиму. Для розгрому новстанського руху б1лыиовицьга паргшш та радянськг органи мобшзу-вали значш збройш сили. Практично створювався внутршгшй фронт. Формувалися спещальш караульш части mi. Були зад1ян1 також сили Всеукрашсько! надзвичайно! KOMicii. Парткоми у поветах створювали загони iз комушепв i комсомольцев. Каралын акцЯ проти селянських ви-стушв вир1знялися особливою жорстогЛстю. Найиоширсшшими в yKpaini були розстрьта. Бшыновики встановили червоний терор проти всього ук-рашського селянства, впровадпйпш у практику кругову поруку i залучивши для цього систему репресивних заход1в. Одпак не завжди вдава-лося придуиувати селянсыи виступи, нав1ть за допомогою значних вшеь-кових формувапь. Повстанщ при иереваз) бигьшовнцьких сил обирали тактику розешвання. Часто трал ляли ся випадки, коли червоноармшсьм загони, скомплектован! значною Mipoio i3 селян, в1дмовлялися придушу-

вата повстаяия- i переходили иа 6iK повстанщв. Загалом вл!тку 1919 р., незважаючи на вжитт заходи, бЬльшовикам не вдалося перетворити тери-Topira УкраГни в сущльний фронт проти селявського иовстапського руху. ВШськов! д!Г проти повстанщв шд впливом наступу Деитна не змогли набути оргашзоваиого i планомерного характеру.

3 ^¡дновленням радянського режиму 1920 р. антабитыповшхький селянський повстанський рух розгорнувся знову. Головною його причиною, як i 1919 р., була економ!Яна пшптика бьтьшовшав. До весни се-лянсьш вистуни охопили Bci губерт! Украши. Ьс аклшзашю стимулю-вали в пертд Зимового походу частини ApMil УНР. Одним i3 центр1в повстанського руху став Холодний Яр. У селянському pyci пом!тне мхсце посети'загони Н.Махна. яю стали для битьшовиюв загрозливою силою.

Значно акпшзувався селянський повстанський рух з початком ра-дянсько-польськоТ Bin ни та боротьби з Врангелей. Щ BificbKOBi ди вселили иад1го na MoacTireicTb швидкого звьтьнення УкраГни вш бигыновицько-го панування, Безпосередньо вплинула також оголошена мобипзац^я до ЧервоноГ армп.. Формою протесту стало масове дезертирство - селяпи по-повнювали повстансьш загони або створювали HOBi. Масовий селянський рух став могутньою силою, яка стримувала утвердження бьтьшовицького цанування в Украш.

Щоб закршити свое панування-в .украшському сель б|лыповики Мали два шляхи. Перший - знайти сшлъну мову .з селянством, отже - задо-вольнита його вимоги, другпй - придушите його onip шляхом якнайпшр-шого терору. Вони вибрали останнш шлях. Полшжа знищення BCix про-тивник1в РКП(б) стала державною иол}такою радянськоТ влади в Укра!-Hi. ПартШт та радянськ! органи влади накреслили низку ренресивних* заход1в, зокрема, в районах копцентрадн повстанських загошв занровад-жувався ¡нститут заручпишв та inmi ренресивш заходи проти MicneBoro населення. IniniaTopoM Гх впровадження був, голова Раднаркому- УСРР' Х.Раковський. Важливе Micne вщводилося органам ЧК. За р1шенням Всеросшсько! ЧК для боротьби проти повсташйв в УкраШ було сформо- -вано дев'ять батальйотв вшськ внутр1шньоТ охорони, як! дозволено роз-

гортати у полки. При Раднаркомд УСРР було створено Централъне уп-равлшия надзвичайпоУ KOMiciT. Центральиим органом, що об'еднував ке-р!вництв0 вшськошм наступом проти повстанщв, стало Управлшня тилу П1Вде1шо-Зах1дного фронту, яке спочатку очолював В.Маицев, а поттм -Ф.Дзержинський. Отже, за основу завоювапня украшського села бЬть-шовики взяли вшськову силу.

Одним з репресивних заходов проти украшського селянства стала боротьба з дезертирством. 3 ЧервоиоТ армп на територи Украши у тон нерюд дезертирувало 150 тис. бшщв. За ними велося справжшсшьке по-лювання ¡3 застосуванпям таких заходов, як розстрш заручишов, копфк-кац1Я майна родич1в, вивезишя риних у копдтабори, виселепня, спален-ня селянських садиб i алГ У 1920 р. органи ЧК стльно з мкцевими ра-дяпськими органами створили в УкраТш 18 коинтраборш на 12 тис. oci6. Заручншив часто захонлювали при вилучепШ у селян збро!, мобШзацп до ЧервоноТ apMix. Для послиного стеження за селянством у серпш 1920 р. було запроваджено iHcmiyT и'яти- ] десятихатшшв.

Для боротьби проти селянського повсганського руху широко залу-чалися комнезами. Для цього вони булн зобов'язаш створити кавале-piucbKi формування i затопи самооборони, як1 займалися, одиак, не самообороною, а виловлюванням ловстапШв i дезертир1в. Така Д!ялыпсть комнезам1в викликала глибоке обурення i зпевагу украшського селянства. Комнезами ставали фШалами чеюстськнх оргатв на сель

Незважаючи на зусилля, досягти значних ycnixiB у завоюсанш ук-ра'шського села до oceni 1920 р. бшыновикам не вдалося. Лише пере-мир'я з Польшею та розгром Врангеля дали можлив1Сть направити проти повстанського руху значну гальюсть вшськових формувань. Внаслщок додаткового залучення вшськово! сили га певпих оргзахо/дв бЬтыпови-юв, використанпя новйх форм i метод!в ведепня бонових операцш пов-стансыи затопи поступово втрачали тактичпу инщативу i боездатшсть. Бьлыповтш зум!Ли оволод1ти украшським селом лише в результат! вш-ськового наступу.

У висновках узагальнено основш шдсумки дисертац!иного досл!д-

ження.

1. Встановлення бьтыновицько! диктатури у форм1 рад у нашональ-них районах, зокрема в Укра1н1, могло б бути здшснено лише за шд-тримки народпих мае, передуаМ селянства. Бйтьшовики з часу захоплен-ня влади в Петрофад1 розгорнули масовий ¡деолопчиий наступ па укра-Тнське селянство, який не був зупинений аш шляхом контрпропаганди украТнських иол1тичиих партш, аш дшльншпо Центрально! Ради.

2. Водночас бЫыповики намагалися пипорядкувати ради селянсь-ких деиутат'1в та взяти тд контроль проведения селяиських з'Тздав. Од-нак запровадити радянський по.тстичний режим у перюд з листопада 1917 до березня 1918 рр. вони не змог.ти. Проти бьтыповинького пропик-нення в украшське село организовано виступило селянство. Тому большевики намагалися закршити владу за допомогою надзвичайних оргашв -ревком1в 1 збройних загон!в ЧервоноТ гвардн. У методах насаджешш ра-дянського пол1ТИчного режиму чгпсо простежувався його тоталпариин характер. Ще бЬтьше вш виявлявся у здшепенш економ^чпоГ шштики, спрямовано! на. пограбування селянства, перетворенпя украшського села на сировшш'ий придаток бьтьшовицькоТ Роса.

3. Гдеолопчне завоювапня селяпства, насадженпя комушетичпо! щеологн в украшському сел1 було в центр! д ¡я ль поел бьтьшовиюв 19191920 рр. Широкомасштабна ¡дсологччна боротьба за селянство характери-зувалася використанням иайршюман'иншшх форм, метод!в 1 засоб!В, посиленням д'шльпосп серед рхзпих сошальних груп. БЬтьшовики лпш-довували сво!х пол1тячпих противнике - украшськг нащопальш парта та оргашзаци. 1деолопчний наступ на украшське селянство повним устхом не ув1нчався.

4. Пол1тичне панування в украГнському сел! бьтьгаовики також.за-безпечувалп шляхом створення оргашв по.тстично! влади у форм1 рад. Запроваджувався повний контроль за !х виборами та функщонуванням. Однак зустр1вшп протидто селянства, бЬтыповики надавали перевагу ревкомам як надзвичайним органам влади, що були створеш без враху-вання вол! \ згоди украшського селянства. Ревкоми, здпгапоючи кер1в-

ництво шляхом видання наказ1в, не дотрнмувалися не лише законносп, а й норм людсько! морал!.

3 к'шия 1918 до серпня 1919 рр. в УкраТш функцюнували комбЬм. Вони Д1яли паралельно з ¡шпими органами влади, або самостийно, вико-нуючи функцн мкцевоТ влади переважно щодо розв'язанпя продоволь-чоп> (рекв13ИЦ1Я та розпод!Л продукттв) та земельного (перерознодм земл1 головно колективних госнодарств) питань. За допомогою kom6uie остаточпо проникнута в украшське село та розколота селянство б1льшо-викам не вдалося. У 1920 р. функци ком6;д1В здшснювали комнезами.

Bei оргапп радянсько! влади загалом запроваджували в украшсько-му сел! тотал1тарний режим. В'ш особливо виявися у здшепеищ аграрно] Й продовольчоГ политики Г

5. За основу аграрно! полпики 1919 р. бЬтыновшш взяли колектив-Hi господарства у внгляД1 комун, радгосшв тощо, як1 створювалися без урахування копкретних умов i переважно з порушепням принципу доб-ров1льност1. Не В1Дмовилися бшьшовпки вщ створення колективних госнодарств i в 1920 р., а закон про землю 5 лютого 1920 р. був продума-ним тактичним прийомом для залучепня селян на 6iK радянсь"ко1 влади. Активними захиснотсами колективних форм o6po6iTKy земл1 стали комне-замн. БЬтыповики 1919-1920 рр. закладали основи колективного господа-рювання на сеЛ1, що призвело в майбутньому до голоду 1921-1923 рр. та голодомору 1932-1933 рр. ,

' 6. Одним з головних завдань оргаШв мкцево! влади, сформованих б^льшовиками, стала оргав1зац1я продовольчих i сировинних поставок у Ppciio. Вони надавали допомогу продоргаиам i продзагопам у здшенепш рекшзицш i конф1скацш, взято та розстр1Лах заручниюв. Впас.шдок б1ЛьшовицькоТ економ1чно1 политики украшське село напрпкшщ 1920 р. становило картину страшного зубожшня.

7. Економ1чна политика б1иьшовиК1в викликала широетй протест, що вилився в масову антибьтьшовицьку боротьбу селянства проти колонЬ альпого гтйту i пограбування свое! земли Масове незадоволепня б1льшо-визмом було зумовлене нетьтьки економ^чними, а и пол1тичними цричи-

нами, передус1м прагвеыпям КП(б)У зосередити всю полГгачну владу в УкраТт у своГх руках. Селянськими антибЬтьшовицькими повстал нями були охоплен! практично вс! губерн!Т УкраТни.

8. Для розгрор^у повстапського руху бЬтыповики залучили регуляр-Н1 в!Йськов! формування, а також збробш загони ВУНК I комнезатв. Боротьба з повстанським рухом знаходилася в центр 1 уваги ЦК КП(б)У, таий постшпо рекомендував застосовувати каралыи методи проти повстанцев 1 м!сцевого населения. Селянсък! повстання жорстоко придушу-залися, Ьс учаспишв розстрьтювали на м!сц!. Однак повн!стю придупшти аовстанський рух битьшовикам вдалося лише 1921 р. впасл!док концеит-рацп на тсриторп УкраТни зпачноТ юлькосп вшськових сил. Внлинули гакож 1юл1тичн1, сошальт1 економ^чн! фактори.

9. Радянський режим в украТнському сел! був насаджений битьшо-зикамв титьки при поеднанш ¡деологтчних, гоштичних та в1йськових за-:об'1В 1 застои мав тоталпарний характер.

ОСНОВШ1Й ЗМ1СТ ДИСЕРТАЩ? ВИКЛАДЕНИЙ У ТАКИХ ПУБЛ1КАЦШХ АВТОРА:

Мопографи

1. Тотал1таризм в украТнському сел!. Перша спроба впровадження (жовтень 1917-березень 1918 рр.). Льв1в, 1996. -149 с.

2. Впровадження радянського режиму в украТнському сел! (19191920). Льв1в, 1996. -267 с.

Шдруошка, шшчалыц шмпбпижн, брошурн

3. 1стор1я украТнськоГ державносп. Льв!в, 1995. -246 с. (У сп1вав-горствО. -

4. 1стор!я кооперативного руху. Льв1в, 1995. -410 с. (У сп1вавторств0.

5. Вивчення життя та дТяльност! пол1тичних д!яч!в у тыльному курс! 1стор!1 СРСР (перюд XX ст.). Льв!в, 1990. -138 с. (У апвавтор-ггв!, кер!вник авторського колективу).

6. Вивчення життя та д!яльност1 пол!тичних д1яч!в у шк1льному <урс! 1стор!Т УкраТни (пер!од XX ст.). Льв!в, 1990. -81 с. (У с^вавтор-

ста, кер1внпк авторського колективу).

7. УкраТпа на жжнародпш ареш в перюд революца 1917-1920 р // 1стор1я м^жнародиих в>дносин Украши (1917-1992). Лыив, 1992. СЗ-2

8. ПоЛ1Тичн1 нарта в боротьб! за утворення украТнсько! демократа по! держави (березень 1917-1920 рр.) /7 1стор1я сусгнльних рух1в 1 пол тичпих парпй в Укра'йп (XIX СТ.-1920 рр.). Льв1в, 1993. С.46-95.

9. Галицьке стр1лецтво та його пресд в боротьб1 за украшську де] жавшеть. Льв1в, 1994. - 56 с. (У сшвавторствО.

10. Становления незалежно! держави в УкраМ. Льв)в, 1994. -52 > (У сшвавторсш).

11. Михайло Грушевський на чо.-п Центрально! Ради. Льв1в, 199; - 44 с. -

12. Украшське селянство в перюд австро-тмецько! окупацн 1918 I Львш, 1996. -50 с.

С таги, тези, рецензи

13. Малодослщжеш документа з ¡сторн ситьсько! Червоно! гвард на УкраМ //Арх. Украши. 1984. № 3. С.50-53.

14. До питания про оргашзащю та д1ялыпсть повпових, волосних алъських в^ськово-рсволюцшних ком1тепв на УкраТш (жовтепь 1917 березень 1918 рр.) // Укр. ¡ст. журн. 1984. № '11. С.78-86.

15. Из опыта борьбы большевиков Украины за революциопировг ние крестьянских съездов (октябрь 1917-март 1918 гг.) ■// Научные тру ды по истории КПСС. К., 1987. Вып.44. С.81-87. (У сшвавторствО.

16. Революционные организации Советской Росии в борьбе за при влечение трудящегося крестьянства на сторону социалистической револк ции // Весн. Львов, ун-та. Серия обществ, наук. Львов, 1987. Вьш.25. С23-29

17. Про створення та дЫльшсть загошв йльсько! Червоно! гвард!! на У крапа (жовтень 1917-березепь 1918 рр.) //Укр ¡ст. журн. 1990 М>11. С.64-72.

18. ВХЛенш I проблема паснльства в революца // Вкн. Льв1в. ун 1у. Сер1Я сусп. наук. Лыив, 1991. Вип.29. С.120-127. (У онвавторствО.

19. Борогьба пол^тичних партой за селяиську молодь Украши (1917-1920) // В'1сн. Льв1в. ун-ту. Сер1я сусп. наук. Льв1в, 1992. Вип.30. С.65-69. (У ствавторствО.

20. Згоди шхто не нитав.... // Просв1та. 1992. М° 33. (У ствавторствО.

21. Земельне питания в УкраТпсысш гетъманськш держав! // Ос-таншй гетьман. Юв1лебний зб1рник пам'ято П.Скоропадського. 18731945. К., 1993. С.97-106.

22. УкраТпа як об'ект сталшських по.-итичшпс репресш // Респуб-.-пканець. 1994. М? 5-9. С.96-98. (У сшвавторствО.

23. Питапня ¡сторп сусшльних рух1В та полтгених партой па уроках ¡ст'ори Украши в середнш школ1 // Укр. освгг. журн. (Наук.-метод. додаток "Конспект"). ЛьВ1В, 1994. М? 11-12. С.7-61. (У ствавторствО.

24. Газета "Народна воля" як джерело вивчення подш в УкраГш (1917-1918 рр.) // Украшська перюдика: ¡стор'ш 1 сучастсть: Доиовш та новОомлепня II Всеукрашсько! науково-теоретичноТ конференщГ, 2122 грудня 1994 р. Льв1в;Житомяр, 1994. С.34-37.

25. Земельне питания в УкраШ В 1917-1920 рр. // Науковий зб1р-ник УкраТпського В1льпого университету. Мюнхен;Льв1В, 1995. С.40-46.

26. Перюдичпа преса про повстанський антибьтыиовицький рух в УкраМ 1919 р. // УкраГнська пер'юдика: ¡стор1я 1 сучасшсть: ДоповШ та иов1домлення III Всеукрашсько! науково-теоретичво! конферешщ, 2223 грудня 1995 р. Льв1в, 1995. С. 161-165.

27. Комушстична иартоя Украши // Довинпк з ¡сторп Украши: У 3 т. К., 1995. Т.2. С.69-75.

28. Проблеми украшсько! революцп в ощнщ В.Кучабського // Студи по.штолопчного центру "Генеза". 1995. № 6. С.385-389.

29. Економхчна по.тотика бьтьшовиюв в украшському сел! (жовтень 1917-березепь 1918 рр.) // Генеза-експерт. 1996. Черв.-лин. С.21-28.

30. Державотворча Д1яльшсть Павла Скоропадського Третш М1Жпародний конгрес украниспв. 26-29 серпня 1996 р. 1стор1я. X., 1996. Вип.2. С.77-84.

Malyb J. Enforce of Soviet Regime into Ukrainian Villag (October 1917 - 1920)

The dissertation for the degree of doctor of historical science: speciality on 07.00.0i history of Ukraine. Institute of Ukrainian Are Studies named after I. Kiev Taras Shevchenko University. Kiev, 1997.

The thesis under defense studies the problems of introduction of th Soviet system into Ukrainian village in October 1917 - 1920 basing on number of source facts. The main forms and methods of the Soviet pressur on the Ukrainian peasantry - ideological, political, military and economics - are revealed. Functioning of the organs of Soviet power in the form о councils, revolutionary councils, the communist poverty communist upo: poor peasants is shown. The conclusions is drown that the Soviet regime b; its nature was the totalitarian one. The mass movement against politics regime introduced by Bolshevicks is revealed.

Малик Я.II. Насаждение советского режима в украинском сел (октябрь 1917-1920 гг.).

Диссертация да соискание ученой степени доктора исторических на ук по специальности 07.00.01 - история Украины. Киевский унйверсите имени Тараса Шевчепка. Киев, 1997.

Защищается рукопись диссертации, в которой ва основе широко! источниковой базы освещаются проблемы внедрения советсткой систем! в украинском селе в октябре 1917-1920 гг. Раскрыто основные формы ) -методы наступления большевиков на украинское крестьянство - идеоло гические, политические, военные и экономические. Показано функциони рорание органов большевистской власти в форме советов, ревкомов, ком бедов и комнезамов. Сделано вывод, что советсткий режим за своей суш ностью был тоталитарным. Освещено массовое крестьянское движени

прошв внедряемого большевиками советского режима.

**

fcnoMOBi слова: украшське село, радянський режим, шштичш пар Til, ради, ревкоми, комбщи, комнезами, ¡деолойчпа боротьба, пол1тичн ^ влада, аграрпа шыйтика, продовольча пол1тика, повстанський рух.