автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Неизменяемые пpocтыe субстантивы и адьективы русского языка в сопоставлении с украинским

Полный текст автореферата диссертации по теме "Неизменяемые пpocтыe субстантивы и адьективы русского языка в сопоставлении с украинским"

НАЦКйШШ АКАДЕМ 1Я НАУК УКРАХНИ 1ИСТИТУТ МОВОЗНАВСТВА хм. О.О.ПОТЕЕН!

г

На правах рукопису

ДЕГХЯЕЬОБА Клавдия Вхтаяпвна

НЕЗШНВВАН! ПРОСТ! СУБСТАНЦИИ 1 ад"6КТИВИ Р0С1ЙСЬК01 НОВИ У 31С1ШЕНН1 3 УКРАХНСЬКСЮ

Сгешаяьнхсть: 10

10.02.01:- ухрахнсмса нова

Автореферат дисертацт! на здоСуття Нбуковего с?;-пеня кандидата ф:лолог1ЧКИХ наук

Ки<в - 199о

Диеартац1вв с руксшяс.

Робота внхонана у Взддмх росЗДськох мовн 1нстктуту мово-эн&вства i*. О.О.Потебн! Нацхонахьнох Академи Наук Украхни. Науковкй керханшс: доктор ф1ходогхчних наук, професор

H. Г. Озерова

ОфШян! опоненти: доктор фхлологхчнюс наук, професор К. Г. Городевсыса

кандидат фхдологгчних наук, додект

I.1.Шахова

Провод» установа - Кихвський ххнгвхстячний университет

Зажмет вхдбудеться " " 1996 р. о " " годинт

на аасхданнх саецхаххэованох ради Д.01.92.01 для захнсту дисер-тахцй на здобуггя ваукового ступеня доктора фхлологхчних наук при Ьютитутх иовознавства im. 0.0.Патебн1 HAH Украхни /252001, Кихв-I, вуд. Груиввсьхого, 4/.

3 дисертац£ш ноша оэнайоыитхсь у бхблхотещ 1нституту мовознавства in. О.О.Логвбнх ЕАН Украхни

Автореферат роахсдано " n 1996 р.

Учений секрет ар спецхадхаованох ради доктор фхлодог1чшас наук професор

Актуальность теми. 3¿ставке дослхдяення близькоспор0дне-них wob е одним з актуальних аспектов сучасного мовознавства. Як зазначав Г'.П.1жакевич, воно дав мокливхсть виявити не лише сам: факти вщинностей i подобностей, але i встановити ппкчь-ни i обставинн, яхх зумовили до подобиосто й В1дмшносто нь рхзнкх гсторичиюс етапах розвитку двох мое?

Особливий онтерес у з уставному дослхдкеннг викликають не-3MÍHcsaHi субстантнви i ад'вктиви, в основной сво1й наст запо-зииення, грематичнi значения яках вирагепться за допоногою син-тагыатичних эасобов. Протягсм ocraHHix pokíb, за даними. лекси-кографгчних джерел, ця група ся!е знвнко збхлшшася в обох ковах, причому деякх субстантиви з числа загаяьновживанкх стали досить частотними. Засвовння imaumaax нешхнвваяхх субстан-гивхв i ад"ектив1в, утворення неэмонюваних абревхатураа баз i власних иожливостей ноже вхдбуватися рхзними »ляхами в pocifl-ськхй та украЗшськхй мовах. Подобно факти переконупть у необ-ххдносто спещальиого досл0дяения в эхставиому аспект! uesui-июваних простих субстантив1в i ад"ективхв /перевагко íksomob-ного лоходження/ росхйсьхох та украхнськох нов, оск1хьхн si-ставне вивчення граматичних систем сгшрхднених нов епрямоване на встаковления унхкалышх i унхверсаяышх явмц у мовянх системах.

Перевахна б1льаость праць, де анаяхэуються незыонювант субстантиви i ад"вкт*ви, стосуеться граиатмяних властнвостей uta слов. На tutrepiaxí pociftcbxox кови Qt питания аисвхтленх в працях ряду авторíb /Я.П.Мучника, М.В.Панова, 0.2.Молоком, Г. 0. Смирновой Л.С.Брусенськох, В.М.Арутвнян та. йяях/. В уж-

^Сопоставительное исследование русского и- украннехого Лексиха я фразеология.- К.: Наух.дуиха, 1991.- С. 7.

рахнському ыовознавствх окре»и аспекта граматнчнох семантики /зохрема, родовох/ дослздувахшся у роботах О.К.Беэпоясхо, А.П.Загнхтка, В.В.Гречука та папа. Дзяким аспектам фунхщону-ваяня неамхндваних 1менннх1в в украхнськтй ыов1 првдхлясться увага в працях 1.Р.Вжховаыда.

Проте незмипованх субстантиви I ад'ективи росхйсысох та укрйнсько! нов у зхставнацу аспект! грунтовно не досдвджува-лися Н1 в межах конкретнее ххас!в повнозначннх ынв, и! в ана-л1зованих ковах в щхоыу. Все хэ 1 визиачило вибхр теки дисер-тац1х.

Об"ектом досхтдхення е иеамхнвванх прост 1 субстантиви 1 ад"вктиви рос2йсько1 та ухра2всьхох ков, ваг розгхядаються в синхронному I частхово дхахранноду аспектах. Такий п аде ад дае

ч

гиогу пояснитя осо&швостх форыахьно! органхзацхх досдадхува-них сяхв I. вклвжти законоыхрвостх, що визкачавть ринг способ« репрезентации хекекчнох та граматнчнох семантики неамхквванкх субстантив1в та ад'вхтявп з1ставлвванях мов.

Мета роботк похятае г шшс! та снстематмзаци тюпв росхй-сысих неэмшвванвх субстантхх1в та «д'вктмвхв I 1х ухрахнськкх корелятхв, а тахш у вжвченнх граматичнхх особмвостеЖ досх!д-куваных сл1в. Вадповхдно до метя доеххдхеккя вазн&чено певне кодо осиовних завдаиь. що ¡х належало розв'язатх, а сане:

- виэкачитк частиномовниЯ стааус незихниванях субстонтквгв 1 ад'ехтивхв у системах ростАсько! та украхнськох ков;

> простежкти евохшцв неямхнввавих простых субстактивхв 1 ад"-ехтивгв /леревахно Ъвомолвого яоходхеннд/ у зхставдвваних мовах, а тахох еаыш2 х слеифЬпи рис* у яродес! засвовныя данях сл!в росхвеьхов та украхнсысов ковами;

- аязнашта тюя формахьиэ-семшптшкх вхдшЫдню^в доеххд*/-вандх с|}> у *1стампваяах авж;

■ досдздити екстра- та 1нтралшгв1стичн1 чинники, що перешкод-хають включении досл1джуваша сл1в у системи сдовозмши ро-«йськох та украхнськох мов; - виявити спхввхдношення лекскчши I граматичнох семантики у вираженм граматичних значень роду 1 числа нез&инвваних хмен-никхв рос1йськох мови в зхставленн1 з украхнською;

Урахування завдань х подходу до дослхджуваного ыатерхаду, специф1ки незигаззанях субстантивхв т ад"вктивхв дозволили вх-д1брати ряд необххдних методхв, яза вироблен1 практиков лхнгзхс-тичнох науки. В цьому досдхддеши застосовувться, в основному, два ыетоди: зхставний та описовий, що знайшли конкретизацхв в окрених методиках 1 прийомах: дистрибутивного 1 компонентного анад1зу для характеристики окремих значень х хх вхдтхнкхв. 5и-корястозуються такоа прийоми трансформацхх та альтернативно! зашни. У ыхру необх1Дност1 давалася квантитативна характеристика ыатерхаду, дхнгвхстична хнтерпретацхя фактичного матерхалу доповнювалася необххдною екстралшгв Этичною характеристикой. В основному робота виконувалася в синхронхх, проте використову-валися елеыенти дхахронного анадхзу, оск1льки в З1ставних до-слхдженнях близькоспорвднених мов факти п.. 1сторп мазоть лер-спективну спрямованхсть.

Наукова новизна дисертаЦ11 полягае у виборг об"екта вставного дослхдаення - незмхнюван1 субстантиви х ад"ективи рос1йсь-кох та украхнськох мов, шляхи IX входження у мовнх системи, спхльне та спеииф!чне у функЦ10нуванн1, а також у вироблекн: оригшально1 методики опису ыатерхаду.

Матер!алом досл!дження стали системно-ыовнх матерхали, аи-лученх 13 "Сводного словаря современной русской лексики" в 2-х томах, "Современного словаря иностранных слов", "Словника.укра-

шсмо! ыови" а 11-ти томах, "русско-украинского словаря" в 3-х томах, "Росхйсько-украхнського словника науково! термхно-догп. Сусп1льих науки*, "0рфогра3?1чного словника украхнськох ыови", "Словаря ухрахнсыгох ыови" Б.Грхнченка, "Правописного словника" Г.Голосхевича, "Укра1нського стилхстичного словника" 1.0г1внха та 1ших лексикограф1чних джерел. При вхдборх текстового матерхалу аихористовувалмся в основному публ1цистичнх тек-сти : мешов мхров - художн1, залучалося широка коло друкова-них видань, орхентованих на иасового читача /"Известия", "Комсомольская правда", "Труд", "Литературная газета", "Аргументы и факты", "Независимость", "Голос Укра!ни", "Молодь Украхни",. "Полтавський вхсник", "Огонек", "Украхна", "Украхнська культура" та шах/, аскхлыся при вхдборх текстового матер халу автора цххавили пери за все нов1тых запоэичення - неэмхнюванх субстан-тиви I ад"ехтивк. НеологЦ вхастива традицхЁна орхвнтаЦ1я бхдь-шов мхро» на цубЛ1цистичн1 техсти, тому що вони оперативно вх-дображавть хновавд! в загальиовювашй лексищ, в той час як худоадх текста мхстят» вехику кхлькхсть хцдивадуально-авторсь-ш неологхзмхв, у тоцу числх х запозичень. Дрслхдхуваний ма-терхах в основное стосувався переду друго! половини 80-х рокхв - початку 90-х рсиив, поворотно! епохи роэвитху сусп1ль-ства, яка виклахала в тому числх 1 значнх змхни в обслуговую-чому IX дексихонх.

Теоретмчне 1 практична значения робота визначаеться тим, що представлен! в нхй висновки i положения сприлтимуть вириен-н» раду питань контрастивного дослхдження незмхнвваних субстан-тквхв х ад'вктивхв рос1йсьхо1 та уярахнськох мов, виявленню ссобливостей реалхзаци граматачного значения у дослхджуванах групи слхв росхйськох ыови в 31ставленнх з укра!нською, а га-

кож у визначеннх тип:в формально-сеывнткчних вздпов1дник1в корелятгв 31ставлюваних нов.

Матер1али дослхддення иокуть бути використанх при викда-даннх теоретичних курс1в зхставнох граматики росхйськох та ук-рахнсько! мов, при написание курсових та дипломних робхт, а та-кож при вирхшеннх завдань, пов"язаних з теорхею т лрахтикою зг-ставних дослхджень, у перекладаи>я1й дхяльностЬ

Апробацтя роботи. Результати досл1джень допов¿дались на засхдаяк1 Бхддхлу росхйсько! мови 1нституту мовознавства ШН Ук-ра1ни, на засвдакнях кафедри слов"янського мовознавства Полтав-ського державного педагогхчного шституту; обговорввалися у виглядх доповхдей на республхкансысих конференщях у Вхннищ /1988/, Донеиьку /1990/, Полтаэх /1992, 1993/,

На аахист виносяться так! положения:

1. Незм1нювал1 прост! еубстантиви т ад"ект'иви 1кшоыовного походаекня проникали в роохйську та уярахнсьяу мови рхзнкми вля-хаии: янщо для ро!м2сько1 мови, починявчи з друго! половики

ХУШ столхття, було властиве безпосередне контагтування 13 иовй-ми-джереяани, то запозичення украхнськов новее дослхдяуваних слхв здхйснввалося у цей перход переваяно за допоыогоо ыов-по-середникхв - ромйськох та поаьськох.

2. Сеыантична структура дослхджуваних корелят1в росхйсысо! та украхнсько! ков практично хдентична, цо зумовлено рядом причин: I/ спнмиыи джерелами запозичення; 2/ транзитное функше» рос1йськох мови при залозиченнх в украхисысу; 3/ пс^бншш провесами освоения хншомсвнох лексики в эхставяованих мов ах.

3. Незкхнюваях субстантиви т ад"«ктиви рос№сько! I украхнсько! мов, не вхдргзняючись на денотативному рхвн£ в^ зви-чайнюс 1некник1в I прикметниххв, знаходиться на перяферИ дан« частин мови внаслхдок втдсутност! у них парадигм&тнчних засов

е-

виравення гракатичнсго значения. Наявнхсть у дослхдауваних слхв синтагыатичних засоб1Е вирехення граматичного значения с в цьоыу випадку достатнхм, оскхльки в сучасних рос1йсыай та ук-рахнсыий ковах спостерхгавться елементи тенденци до поступо-вого знеьхнення флекси як виразника граматичнсц семантики у класх флективних слхв.

4. Нези1ксванхсть дослхджуванюс: субстантивгв росхйськох ыови эумовлена дхею комплексу екстра- та хнтр&лхнгвхстичних чин-ник1в, якл характеризуются певниии вхднешеннями. На незмжвва-нхеть досявдхувакшс ¿менникхв украхнсь'кох кови вплкваоть анало-гхчк1 чиккики, крхк того, рос1йська иова як транзитка мова в провес! запезиченнл кегла вплкнутк ка форкування певнкх граиа-тичних особяивостей, оскхльки украхнськх кореляти з тих, що не кають формальних обиеяень на вхдмхнаванхеть, сприйнятливтех до вклвчекня а систему словсам1ни.

Ь. Кезм1июван1с?ь доследования ад"екгио1в зуиовле1'а ке-можливхств вклвчекня в хснуюч1 в мовех системи словозмхии в першу чергу через формально обмеження. Вказанх обкеження "за-крхпяюпться" видом снктаксичного пхдрядного зв"язку - приля-гання, оскхльки при приляганн1 засобаыи'зв"язху е семантична валентшеть, топодогхчн1 вхдношення, 1нтонаихя. Виасладок хаа-го у дослхдхуванох групи ад"ективхв вадсутах граматк^нх значения роду, числа х вхдмшка.

6. Абсолвтну бхлыахсть дослхдауваша кореялтхв росхйськох та украхнськох нов склада»ть форыально-сеыантичнх тотохностх, наявнхеть форыадьно-сеиантичних еквхвалеятхв винивла таслх-док того, що в окреша випадках украхнсьха дева взддес веревл-гу вздмгаввашш вархантам досладжуваних субстантивхв, ли не масть фориалишх обмежень на вхдмхнюванхе?*. Розходження по

ыовах стосуються не характеру тжпв запозичень, а IX конкретних випадк1в, що," моялйво," пояснвсться близькхстю згставлюваних

мое.

Структура роботи. Дисертацхя складавться гз вступу, трьох роэдхл!в, НИСН0ВК13, списку використано1 лхтератури.

Основний зыгст роботи

У вступх обГрунтовуеться вибхр теми, хх актуалыпсть, ана-дхаув^ься сгупгмь £х науяовох розробленоет1, визначаються мета та основнх завдшшя дослдаення, характеризуаться метода дослтд-хення та днэрела фактичного матерхалу, формулювться основн1 по-лояення, якх виносяться на захист, х даеться короткий огляд л1-тератури.

Перший розд1д "Типолог1чна, семантико-стидхстична та ети-мологхчна характеристика незмпгаваних субстантив1э х ад"ективхв

;у росхйськхД та ухрахнськгй мовах" складастьск з чстирьох пхд-роздхл1в. Для досягнення рангле вказакох мети ± зириенкя по-ставлених заьдань у лераоыу розд1л: нинккла несбххднхстъ здг?-снити семантичний, етмюлогхчний шалхз дослхдаузаних слхз у з:-ставлюваних ьговах. Семантичний аналхз був необххдниЯ для 3 1стал-лення сеиантичного обсягу слхз за тлумачними словниками росхй-ськох та украхнськох ыов. В результат! проведение дослхдзень удалося встаковити таке:

Незмшваанх сусстантизи х ад"зктиви ::оы:тно рхзноманхтнх в семантичноыу аспектх, охоплюючи як загальновзивану лексику, так I лексику р!зних терихносистеа росхйсьно! та украхнськох у.оэ, переважне шетецтза, що, на назу думку, сзхдчить про активно проникнення дослхджуваних лексем у систеыи росхйськох та украхнськох мов.

Анал1з дослхддуванох лексики у зУставному аспект: дозволив

установит», цо незмхшованх субстантиви i ад"ективи в обох мо-вах мавть тотохну семантичну структуру, цо пояснюеться спыьни-ми джереаами запозичення, аналогхчними процесаии сеыантичнох ададтацхх запозиченох лексики, а такой транзиткою фукнщгао ро-стйськох мови при запозичешх в украхнську иову.

Нез»шован1 субстантиви i ад"ективи в переважн1й бхльшостг е запозичешшга з иов рхзних ыовних с:мей, проте найповшще представлено запозичення /у першу чергу для загальновасиванох лексики/ Ï3 роиаяських та германських нов - франиузькох та акглгйсь-кох, що пояснзоеться, насаыперед, екстрал1нгвхстичниыи чинника-ми. Широкомасштабна зы1ни в структурГ сусгильства, hkï спосте-рхгаяться в перхрд 90-х poKÎB i вшсяиканх у зв"язку з цим 3MÏ-на форы власностх i складу активних учасншав комушкаци приз-вели до иеобхедностх володшня, окрхм pociftcbKoa i/або укра'хн-ською, 1ноземиими моваыи, що могло сприяти збхльшенню кхлькостх залозичень, у тому числ1 i незмпсоааних субстантиБ1В i ад"екти-вхв. Иевна толерантшсть до р1зного роду залозичень, яка спосте-рхгавться у вказаний перход i властива однаковов ыхрою росхйсь-. ххй та украхнсыий мовам, сприяе розширенш кола задозичених незм1нвваних хменниихв i прикметникхв у обох швах-.

Шлйхи проникнення незыпюзаювс iuemmis i прикметникхв у pociftCbKy та украхнську иовй ыаать певнх вхдашносп. Незм1-нюваним'субстантивам i ад"ективан росхйськoï mob.! властивх пря-MÏ контакти з иовами-дкереламк, в першу чергу з фравнузькою та англхйсьхов. Украхнськ1 запозичен! незмплзванг субстантиви i ад"ехтиви проникали в ыову-рецептор за посередництвом росхйськох мови. У випадху, холи мовов-посередникок виступала польська нова, Taxi субстантиви буля пристосован1 до вклвчення в систему словозмхни /неглххей. шимпан? та mai/, проте в сучаснхй укра-

хнськгй лгтератур«!й *6fif утвердияиея незвгквванх варханти цих сл1в. У 90-i ро*» споетер1гаеться практично одночасне про-никнення в pociftcьку та укрлхнську мови здентичних запозкчень, «о. на наау думку, вкклихано дхев екстрал хнгвгетичнюс чиюш-

KIB.

HeaMiwBBaHi субстантиви i «дЧктивм зквходяться на pia-них стадиях сеибкгкчкох едаптац!!, що свхдчить про активiaaiac flpowwy аб^дшения ж*аьяостх запозичених досл1дауванях cris у рос!йськ1й Tit укра£неъх1й мов ах. НаЯбхдьаим формахыиш i се-мантичним перетворенням пхдлягають незмЬшван! жексвыж, якх знаходяться на початковifl ctaAil запозичеяня, причому taxi ое-ретворення мещууь в!дбуватися одночасно по дек{дькох нвпрямах. -У щлону прочес залозичення незмшвваних субствнтив!в i a*"ex-тивхв з гставлвваних мов не вхдрхзняеться вхд входкення заяоэи-чень з формально змпшвшов структурою, тобто здатнкх до poctft-сько! або укра^нсьхо! cjwsoshIhh.

Ступень адатацН аапозиченого кез«1шваиого еубствнтква чи ад"в1Г?»19& еиэийЧйвТьСА мохяивостям» його дехскчяо! епохучу-внесет i з itamtii словами як власне укра1нськкии ч* рос1йсмси-м*, так i эалсгиченимщ наприклад: броо - справочное. патентная *Р"с?Р.УШР.Р8£Е / 5Ш - flOB.^Qge, датентн£. уокуТРУ»-торське тощо; "Еу дочки с надписью "Справочное бвро* вновь возвратятся на улиш столищ" /Известия, 2.03.96/, тобто икрох* с ем антична ваяентнхсть дослхдхуваних субстантив1в i ад"вгтивХ£ 31ставлюваних мов сприяс хх семантичнхй адаптацхх.

Зхставний аная1з дослхдхуваних сл!в дав зиогу йстановити, що незмхнюванх субстантиви i ад"ективи росхйсьхох i ухрахнсьхо! мов подхбнх за своею формально-семантичное структурою i в фор-мально-семантичними тотохностями /бяизько 95i xopauria ia числа загахьноваиванох лексики/. Екахвадентамя в мови! одюяц*

а часткомшх вхдмншостяю» у форммМ ч* сммиягоня структур!, щж цкщу домхнуот» М08ИХ ОДИН*« I форимькхии BiwiH-

яостм структур«. HasNfaopMKi суОспнтям росМеьхо* ком и

• ' ' ' - '

чмсла aatfixta частота та тих, «о ж шшть форнммак оЛж-вюиь на »1да1мв»|сть, цдрть в укра1ксь**й no»i «Ьмшюяи! хорем», ai в1добра*8и| дхортолеггяоши ^левккками сучаско* украхнсько! л!терагурно1 мовм /пальто, ситро. ■ коа^д/. тал : хшшш лвхсикаграф1чюши дааред&ДО» ях1 не в норматианями дм сучасно1 yxpaiHCbxol лхтеретурнох нови /алой, еуей. авто - в автг та irai/. Б украхнсъх:й иовх моз*уть зкдючатися в систецУ глояоамгни субстантиви, «и не цеоть форкадьиих обмююнь н* в1д»п»ваяхсть ./пальто, авто/ ми такi, у яких вйабулися дере» творения у фориахыий crpyxrypi слова. Tajti трансформашj мож-sni jot у результат! вцливу оодьсьео; мови /неглтуей. шрста^с/. таг i ynopcei на sxacaia основ: /д^ея, соша. сод/.

НаамЬоованх субстантиви^ зд'ективи. налехдчц до юиана! лексики, в стяд1сткчно маркованини, при цьому Sx стнл1стичш фунацЛ залегать в!д «mix запозиченнд. Toe, crjuicwmo нвйт-ралыпшя в цаЯбЬод «астотвх субстантиви типу кино. метро, gq-fa, какао / kino, метро, кафе, panto тощо. Стийстична ыархо-ван!сть досл1дауванюс слхв винярве г результат! пезнох вхдмг-t ченост!, Bstaiianocri its¡юыоаного слова в иовахй св {домоетi иов-ttfs, виасл1дох чого досд1дауван1 субстантиви i ад"ективк иояуть в£дхреслввати в текстах завязок ia зарубаюш денотатом, спрня-т* сТворению ефеяту вяд1денност1. В художнхй лиератур1, особливо у творах п*сы»еннкх1в-ем1грант1в,. Taxi субстантиви i ад"вх-ткви йхдхгравть роль р1зноман1Тних *ираэно-эобра*альша засо-бхв, зокрема, 1лвструють ситуахЦв мовного в1дчуження персонажу в iwony ковкому середовищх, використовувться a характере-

логичною мето». сяужатьзнахами iwoi coni«b»oi дЗДсностх, засовом стоореяня uicussoro колориту, яд эсоблияо характерно для пхеьыенкюсхв-в^граитхв "третье!:*вмi"; В укра1кеыпй мовх 3MiHDsaHi варханти дослхдяуайних субстантив1в мскуть тажох ви-норнстовуватися для даюнетращх орхвнтаци на иовлення заххд-нох укра|нсько! AiecoopK».

ЛаугаЯ роздгя Тзаматячяа природа неаихнюваниг субетаити-зхв i ад"екгиэхв реехйськох та украхнськох нов i вхдаозення ix до систеки сяовозмхни" складавться з 5 пхдроэдШв» Проведен! дослщения дзли эмогу встановити, що в вех пхдгт&ви вхдаосити дослхддуваих слова до KJtaey субстантивна i ад"ективх8, сскхдь-ви на денотативному pibhi вони не в|др хзялвтьел вад «ичайша iuewmid i прйкмвтниххв* Вхдсутнхстг у надахягвеяих елхввд-радигяатичнта заеобхв выражения граиатичного значения дав пхд-ставу розглядэти ix на nepwepii даиих частин мов». оскхльки периферхя, на вiдыхну вхд ядра, розрхдгешва, тут не дхвть cy-sop i нораатнвнх регламента«!!, в силу чего вииривавтьея великий простip для мовного експериментування. Периферхя проникди-в!ва для впливу хнших мовних систем, у тому числх й хшшх мов. По-друге, зараз у сучаснхй росхйськхй юовх /так само, як i в укра|нськхй/ спостерхгавться елементи тенденцх! до певного зяе-¿цнення флеяси дк виразника граыатичного значения у клас1 флективних сл1в;* при цьому вирахения граматичних значень коы-пенсуеться за рахунок синтагматачнах засобхв.

Для кезмпшзаяях ад'ективхв зхставлввенш: мов характерна з!дсутнхсть граыаткчних значень роду, числа i вхдмхика, оск1дь-йи данх слова виступають у ролх залеаного компонента у слово-

*Динаыиха структуры современного русского языка /Акимова Ей., Богданов. С.И., Бондарко A.B. и др./ - ji.: Изд-во Деиингр.ун-та, 1932.- С.86. , •

сполученнях s видом п^дрдеюго зв"язку врмягаинл. В1доко, цо засобаыи эв"яэку при прилягаюп виступасть сеивнтите валемт-HicTb, тополог1чн! в!днощеиня, хнтонацхя. Тому незм1н»мн1 ад"-ективи не ко*у?ь реал1зувати граматичнг значения роду, числа i BÙximca, оскхльхи для прикметника вказанх значения, як ®1д-значае 1.Р.Вихованеш>, е семантично в1дображеними? У зв"язку а цим мохна говорит* про в1дсутн!сть граматичних значень роду, числа i В1дн1нХ8 у незм1нсваких вд"сктивхв зхставлюваиих мое. Сказана, однах.не означав, цо в силу цього дослтдхукаи! слова немее моииboctí розглядати у склад! пршшетник!». Виходячи

з того, цо "э точки зору фунхвдонально-семантичних »ластивос-

■ ' 2 тей - цс прихметники: цвет бе«, пальто хаки, платье электрик ,

14лком закономхрно розглядати дану групу с ais як периферхйне

яьище прикметника.

Неэы1ниои1сть дослхдхуваних сл!е зуковлена цхлик комллек-. сок акстра- таЬнрал1нг&1стнчних факте pis, як i перебувають у пеших етооункмс* У ыокисту жеюцтгкеыу младку причини незмх-ittsanocTí певыих cyûc**»«*!* i не зводяться до дхх

_ яхсгось одного фактора, а ауяйям/Hi вдночаснок дхео цхлого хампдехсу $M»opte. Такими причинам» « прагматична couio-куль-турн!, nc«oaori4Hi причкки, нввна тодерантнхсть мовних систем до píaHoro роду эаподоод, характерка однако во» м!рою для ро-. схйсько* та yxp&lMCbxcî иоа^Вмив екстрал1нГ8;гстичнкх чикнн-kíb ш грвиатичиу етруюуру меэмишваних субстантивхв i ад"ек-thbíb прсяьляеться ь усв*домяени1 нос1ями нов Ьяяомовних сл!в .

^Вихеваиець I.P. Частики uotu в сеиантико-граиатхчному аспек-

К.: Наук.думха, 1930.- С. 167, 2МилосдавскиЯ И. Г. Морфологические категории современного русского языха.- М. : Просвещение, 1981.- С.97.

як престижнхших, що часто ыояе призвести до необгрунтованох не-зыхнюваностх таких с.убстантивхз /налриклад, дав. вхдм. Наталп Пааулава, 1раклхс Парулава тощо/.

До 1нтрал1нгвтстичких факторхв, як: перешкод&ають включению дослхджуваних слхв у систему словозмши, належать формально обмеяення на ввдмхшэвашсть - невхдповхднхст* формально* струк-тури дослхджуваних субстантив1в звичайним хменникам росхйськох га укоахнськох мов /пор., налриклшь амплуа, фейхоа, аде село. яблуко, дом, земля тощо/;-нормативна обмеяення на ввдмхнювання г значна семантична обмеяенхсть перевазкнох б1льшост1 сЛ1з.

Незмгнюваним субстантизач зластив г граматичн1 значения роду, числа I вхдмхнха,' проте реалхзуються вони за допомогою синтагматичних засобхв. Дан1 засоби вираження граматичних зна-чень для ядра субстантив1в росхйськох та украхнськох мов е над-лиакойики, дублюзчими, сднак для досл1ддуаа>:их слхз сиктагмати"-их засоби виретання граматичкого значения, зтрачалчи якостх нгд-лиакозих, е единим заеобсм реалхзацхх граматичнох семачтидя. Бона, зокрема, вираааетьея за допомогов I/ флексий атрибутивных елементха мое кепи, французский атташе, длительное тупне. скоростное шоссе / мод кепг, Франьузький атагае, тривалэ турне, двидк!сне досе; 2/ дхеслхв-предикатхв, як1 координують з незмх-нававими субстантивами: "Генеральный директор Берлинского фестиваля Ханс Илегель дал четкуп и профессиональнуп информация, которой яиори фестиваля московского, видимо, не владело" /Известия, 1.08.9&/; "Прзмиер Туреччхни та лхдер Партг* вхрного иля-ху /ПШ/ Тансу Чиллер склада з себе познсваяекня з формування нового ураду" /Голос Украхни, 6.02.96/; 3/ семантичнох валентности, тополог1чних в1дношеиь, хнтонацхх: дагази архилвкс / жа-лизх архглакс тощо.

Неашнпванх субстантиви росхйсысах х украхнсысох ыов мо-яуть вмстувати у всхх основных в1ди1нкавкх значениях. Однак у тих вмдадках, коли дифаратцацгя вхдмшсового значения эдхйсню-аться за рахунок варгантних флексхй, указан! вгдтхнки значень для дослвджуванох г рули субстантивхв виявляються недоступними. Аиалхз у част I незыгаоватос субстантивхв I ад"ективхв у складх хошозитхв свхдчить, що незмшпаанхсть данох групи слгв поширю-вться на композит», при цьому досдхдвуван1 слова, якх входять до складу композитхв, е своврвдннм флангом стаб1лхзаЦ11 у мов1 факту незмхн»ваност1.

ТретхЯ розд1Д "Взаемодхя лексичнох х грааатично1 семантики у вирааеши категоргальних значень роду й числа незмхнюваних субстантнвхв х ад"ектив1в" склад агться з да ох пхдроздпив. Вста-новлено, чо в процесх функцхонування незы1н»ваних "субстантивхв у росхйськхй мовх /так само, як х в украхнськхй/ спостер1гаеть-ся посилення впливу лексичнох семантики на форыування граматич-них значень роду I числа. Для незыхнэваних субстантив1в-хстот родове значения мотивуеться денотатом:. "В датских газетах были опубликованы снимки, на которых француз изображен рядом с королевой Дании Маогаете" /Известия, 14.12.95/, "Зоологи установили, что в момент, когда коала снимают с ветки, на которой он примостился, животное испытывает сильный страх, хотя внешне это не выражается; /Известия, 29.08.95/, "Спочатку льв1в"янин Д.Кхчика-ло /вага 57 кг/ виграв поединок £ чемпхона 1тал1х А.Зортпп, а _б1дья доевщчений Л.Ерконе /вага 63 кг/ у вавкхй боротьб1 здо-був перемогу над 1нзим львхвським спортсменом В.Збарським" /Голос Украхни, 3.04.96/. Родова семантика незмхнхшанкх субстакти-вхв-нехстот у росхйськхй та украхнськ1й мовах зазнала пеанох ево-»1лх; яюцо на початкових етапах запозичення /переважно у XIX ст, родове значения визначалося пхд впливом мови-дкерела /поотмоне

га - чел. рад/,. то зараз сг.остер1гаеться тенденция до формува*-ня остового значения лхя вялибоу. лексичнох семантики /рздоьеге понят i к- :

оенду - чол. oí« /за аналогiec "хоккеР"./; ü'SLbfi - чал. рад /за аналог1ею "способ плетеник"/: мачете - чол. рад /за аналогie» "нож"/ тоае. В VKsaiHCbKifc «ов::

aa-ehic. - zih. рхд /за анаяогхса "вуяиад"/; бере - жхн. рад /за аналогией "груаа"/; кольрабх - aÍH. рад /за аналоггею "капуста"/; таимх - чол. рад /за аналог ico "танец,"/ та fes i. Kpiv -ero, вдалося встаноЕ'.гти, що у зхегта&лпваних ыов&х у вкрЕхеких родо-вох семантики незыхквваних субстантивхв-нехстот простевувться яевна еволоцхя:

1. na перяхку стал: редоза значащи форкувагсс*! над епли-вом мовк-джерела /я:ю,о вс.ча «ала таке значения/, прическу в ys-раанськхй «02Í така зеяежнхеть простереться :¡e таг виразжз, шо зумоБЯюетьсл, на над погдяд, декхлькоаа лричикзаа: по-перяе, корпус негалкзваних субстактивхв в украхнсьххй ыовх сформував-ся, порйылио з росхйськов, дещо п¿anise i не ихг позноо трог заэна^и того впливу.- Do-друге, як зазначас А.П.Загяхтко. у XIX ст. бхлызхсть слхв типу портмоне, фхле, кейе мовцх пристосову-вали до esoix потреб, надаючм im певного звукового огорм?енн>:; що могло впгннути на формування родовох семантики данох гр.>лк субстаэтив».

2. Haasii родсаа семантаха кезмхнввакнх су бет ант «sí в фор-мувалася безпдассно в!д зовнхшнхх /мовм-дкережа/ чи денотвтие-

%агн1Тко АЛ. Лиференцхацхя невздихнввашос im&oaai» аа рода» в ухрахгхккгй *osx /Акрахнсьхе мовоанавство.- 1985.- ВашЛЗ.-С.£7.

них факторхв. Незм1нюван1 субстантиви-не хстоти зараховувалися до середнього роду, що зараз в перевален хй бхльшостх е нормоь в сучасних росхйсь^й та украхнських мовах.

о. Змхни в родов1й семантицх незьинюваних субстантийхв-не-хстот, якх найбхлып виразно почали виявлятися, починаичи з 70-х рокхв, дозволяють говорити про початок третього етапу формуван-ня родовох семантики у дослщяуванох групи сл:в пхд впливом денотативно! сфери.

У зв"язку з тим, що числов1 фории можуть виражати, крхм кхлыисних; 1НШ1 значения, було простежено можливхсть реалхза-цГ1 подхбних значень у незм1нюваних субстантивхв. Установлена Нил!ожливхоть реал1за!лх подхбних значень у даних субстантхвхв -через В1дсутн1сть у них формальних показншав граматичного значения. Однак незмшюван: субстантиви ыояуть брати участь у ви-рвженн1 додаткових значень, зокрема, в розковному мовленнх значения к1лькост1, яке реалхзуеться синтагматично г парадигма-тично: одно пюре, два рагу, пять какао / одне паре, два рагу, п"ять какао. Разом з тим недостатня .семантична освоенхсть х вираження граматичних значень за допомогою синтагматичних за-собхв перешковдають виявленнв хдлого спектру значень, яке реа-дхзусться опозивдек однини-множини.

Група незмхнюваних субстантивхв з дефектною числовое парадигмой /плпративи/1 виникла у зхставлованих мовах в результат! впливу лексичнох семантики, а такок дп закону аналогиВплив певнкх формальних показник1в /фгнал1 -и, -¿, -з, -с/ на форму-вання дано! групи незмхнюваних субстантивхв можлигий тхльки у вкладку* якщо лехеична семантика дослхджуваних субстантив1в вхдпов1дае семанти1д1 змхнюваних плсративхв росхйсько! та украхн-: ськох мов, оскхльки "число хменникхв належить до тих морфоло-

г!чних категорий, якх найт1снше пов"язен1 з лексикою"^ пор.: епагет"1:; / спагеттх - макароны / макарони, комыандос / командос - войска / вхйська, ралли / рал! - гонки / перегони тощо. У висновках пвдведенх основ'гП пхдсуыки дослвдаення. Таким чином, у дисертац1Х розглянуто причини нев1дмхнюва-ност1, граматичнг особливост:г, проведений з1ставний анал1з не-змхкюваних субетантивхв рос1йсько1 та украхнськох мов, у зв"яз-ку з чим визначено основнх тиг.и форнально-семантлчних вхдпсвхд-накхв дослхджуваних корелят1в.

Окремх положения I результа'ги дослхдаення викладен1 у таких публхкаихях:

1. Несклоняемые имена в русском и украинском языках //Двуязычие в советском обществе. Тезисы республиканской научной конференции 11-13 мая.- Винница, 1988.- С.239-241.

2. Функционирование неизменяемых существительных в русском и украинском языках в условиях близкородственного двуязычия // Зд1йснення ленхнськох нашональнох политики на Донбаск Тези доповхдей I повхдоылень Республ1канськох науково! конференцхх /21-24 лютого 1990 р./.- Донецьк, 1990.- С.140-141.

3. Изучение несклоняемых существительных в условиях украинско-русского двуязычия /Дингвометодические аспекты совершенствован ния преподавания русского языка.- Полтава, 1990.- С.53-60.

4. Особливостх вивчення невхдмхнвваних хменникхв у школах з ро-схйською мовов навчання //Сучаснх аспекти дослхдження граматики украхнськох мови х лхнгвометодичнх основи викдадання шального курсу. Тези Всеукрахнськох науково-практично1 конгеренхцх.- Полтава, 1992.- С.86-87.

"Озерова И.Г. Лексическая и грамматическая семантика существительного,- К.: Наук, думка, 1990.- С.33.

5. НезмЬовванх прихметники украхнськог мови у З1ставдешй з росхйсьхов та ix вхдображення в "Словнику лЬи-в1стичних термх-Н1в* ДЛ.Ганича, 1.С.0лхйника /ТВзаиыодействие украинского и русского языков на территории Украины и актуальные проблемы их исследования и преподавания. Материалы докладов I Ганичевских чтений 13-14 октября 1993 г.- Полтава, 1993,- T.I.- C.I09-II0.

Дегтярева К.В. Неизменяемые простые субстантивы и адьективы русского языка в сопоставлении с украинским.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических едух по специальности 10.02.02 - русский язык, I0.02.QI - украинский язык. Институт языковедения им. А.А.По-тебни HAH Украины, Киев, 1996.

В диссертации исследуется состав, семантическая структура, происхождение, специфика и направление эволюционных процессов • груше неизменяемых простых субстантивов и адьективов русского языка в сопоставлении с украинским. В работе анализируется причины неизменяемости исследуемых имен и определяется их час-

——а* •

теречная принадлежность. На основе проведенных исследований определяются типы формально-семантических соответствий неизменяемых простых субстантивов и адьективов русского и украинского языков. Изучается взаимодействие лексической и грамматической семантики неизменяемых имен русского и украинского языков в выражении грамматического значения.

Клвчовх слова:

формальна i семантична адаптацхя, периферхя частин мови, син-тагматичвд засоби вираження граматичного значения, неам1нпван1 субстантиви i ад'екткви.

Degt.yarova CI. The indeclinable simple nouns and

ajectives in the Russian, language in comparison with Ukrainian. ' •

Dissertation for Candidates degree in Philology: Specialities: 10.02.02 - Russian Language, 10.02.01 Ukrainian Language,0.0.Potebnya Institute of Linguistics. Kiev, 1996.

The dissertation investigates the vocabulary, semantics structure, origin,, specific features and the lines of evolution processes in the group of the indeclinable nouns and ajectives in the Russian language in comparison with Ukrainian. The reasons of indeclinability are being analysed aiid belonging of the analyzed words to the parts of speech. Types of the semantical and formal correspondence of the indeclinable nouns and ajectives" are found due to this research, work. The dissertation shows.the influence of the lexical semantics of the indeclinable nouns and ajectives on the formation of their grammatical meanings;-.

Key words: formal and semantical adaptation, periphery of the parts of speech, syntagnetic meanings of- expression of the grammatical semantics, indeclinable nouns and ajectives.