автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Окказионализмы в современном английском языке (структурно-функциональный анализ).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Окказионализмы в современном английском языке (структурно-функциональный анализ)."

и ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Г4

На правах рукопису

V*»

С ' РЕБРІЙ ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ

ОКАЗЮНАЛЇЗМИ

В СУЧАСНІЙ АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

(структурно-функціональний аналіз)

Спеціальність 10.02.04. — германські мови

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата філологічних наук

Харків—1997

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі перекладу та англійсько мови Харківського державного університету.

Науковий керівник —кандидат філологічних наук, доцен

ТИМОШЕНКОВА Тамара Михайлівна.

Офіційні опоненти —доктор філологічних наук, професо]

КАРАВАН Вячеслав Іванович;

Провідна установа — Дніпропетровський державний універ ситет.

годині на засіданні спеціалізованої вченої ради (шифр К 02.02.20 в Харківському державному університеті за адресою: 310077, Харків, м. Свободи, 4, ауд. 7-75.

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці Харківського державного університету.

Автореферат розіслано « 1997 р.

— кандидат філологічних наук, доцен' ДМИТРЕНКО Вікторія Опанасівна.

Захист відбудеться ,, 1997 року о

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

СОЛОЩУК л. в.

Спостереження за особливостями мовленнєвої діяльності, аналіз та оцінка еволюційних процесів на лексичному рівні мають велике значення для опису мовних систем та вивчення закономірностей їх функціонування.

Реферована дисертаційна робота присвячена дослідженню лінгвістичного статусу оказіональних слів сучасної англійської мови, вивченню їх структурних та функціональних характеристик.

АКТУАЛЬНІСТЬ данної работи обумовлена;

-необхідністю дослідження процесів мовної еволюції в усіх її проявах;

-тривалим інтересом-до вивчення проблем мовної варіативності, в ході якої відбувається безперервне удосконалювання мовних засобів;

-загальною орієнтацією сучасного мовознавства на комплексне дослідження мовних явищ у взаємозв'язку їх структурних та комунікативно-функціональних характеристик;

-відсутністю одностайної позиції стосовно лінгвістичного статусу оказіональних інновацій; .

-недостатньою вивченістю проблеми породження оказіона-лізмів у комплексі екстралінгвістичних та системних факторів;

-необхідністю коректування поняття мовної продуктивності та формування більш повного уявлення про креативні потенції мовної системи;

-активізацією вивчення проблем прагматики слова та необхідністю введення оказіонального слова в парадигму праг-малінгвістичних досліджень.

. МЕТА ДИСЕРТАЦІЇ полягає в комплексному аналізі лексичних оказіональних інновацій сучасної англійської мови. Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі завдання:

-проаналізувати головні тенденції вивчення оказіональних новоутворень у сучасній лінгвістиці;

-описати процес утворення оказіоналізмів у рамках когнітивної теорії породження мовлення;

-виділити та описати характерні риси оказіональних інновацій та методи іх ідентифікації в мовленнєвому потоці;

-розглянути структурні та семантичні властивості ок^зіо-налізмів. що перешкоджають їх можливій лексикалізації;

-дослідити головні особливості оказіональної словотворчості та рівень продуктивності охоплених нею засобів/моделей;

-виділити та проаналізувати головні функції оказіонального слова;

-визначити найбільш ' репрезентативні тематичні та яексико-семантичні групи (ЛСґ) оказіональних сліа;

-розкрити сутність прагматичного компоненту семантичної структури оказіонального слова та проаналізувати особливості реалізації останнім прагматичної функції.

ОБ'ЄКТОМ ДОСЛІДЖЕННЯ виступають оказіональні слова сучасної англійської мови, що становлять собою нові для денної мовної системи поєднання одиниць певного рівня (фонем або морфем), в яких оказіональним є не характер компонентів, а сам факт їх поєднання та/або те значення, якого таке'поеднання набуває в контексті породжуючої комунікативної

ситуації. .

ПРЕДМЕТОМ аналізу є лінгвістичний статус, структурні та функціональні характеристики оказіональних.слів.

НАУКОВА НОВИЗНА дисертаційного дослідження полягає

у: ■ •

-комплексному аналізі оказіональних інновацій з урахуванням їх структурного та функціонального аспектів;

-виявленні та описі комплексу комунікативно-ситуативних та системних факторів, що обумовлюють виникнення оказіона-лізмів та детермінують їх структурні, Номінативні та прагматичні характеристики;

-описі та порівнянні рівня продуктивності різних способів/моделей оказіонального словотворення;

-розробці функціональної моделі оказіонального слова; -визначенні головних напрямків/об'єктів та характеру оказіональної номінації;

-подальшій розробці основних положень прагматики слова та аналізі прагматичного потенціалу оказіоналізмів. .

ОСОБИСТИЙ ВНЕСОК дисертанта полягає у суттєвому уточненні лінгвістичного статусу оказіоналізмів як класу лексичних інновацій та їх описі як мовленнєвого засобу реалізації комунікативних потреб мовця. <

ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ даної роботи полягає у здобутті нової інформації про комунікативно-функціональну обумовленість породження інновацій, у виявленні та аналізі структур-

них, семантичних та прагматичних характеристик оказіонального слова а їх взаємозв'язку та взаємозалежності. Результати дослідження, що е* внеском в теорію слова, дають можливість сформулювати основні особливості оказіональної словотворчості як індивідуально-психологічного, мовленнєво-розумового процесу в контексті мовної варіативності та - ширша - мовної еволюції. Уведення до орбіти лінгвістичного аналізу значної кількості лексичних новоутворень сприяє узагальненню та систематизації даних про творчий потенціал системи сучасної англійської мови та основні напрямки оказіональної номінації. '

ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ отриманих результатів визначається можливістю їх використання в нормативних курсах та спецкурсах з лексикології (розділ "Словотворення"), стилістики (розділ "Лексичні стилістичні засоби") та прагматики (розділ "Прагматика слова"), а також на заняттях з мовної практики та практики перекладу. Основні теоретичні тази роботи, можуть бути використані в науково-дослідній роботі в галузі неології та лексикографічній практиці при створенні словників нових сліз.

МАТЕРІАЛОМ для дослідження стали 1 002 оказіональних слова з художніх творів сучасних англійських та американських авторів-загальним обсягом 12529 сторінок та ряду, британських періодичних видань за 1991-1996 роки. ’

Завдання та мета роботи визначили головні МЕТОДИ аналізу досліджуваних одиниць: структурний, лексико-семан-тичний, комунікативно-функціональний, прагмасемантичний, контекстуальний, лексикографічний.

МЕТОДОЛОГІЧНОЮ ОСНОВОЮ дослідження є принцип діяльності, згідно з яким на передній край лінгвістичного аналізу виступають фактори, що забезпечують успішне використання мови суб'єктом комунікації для досягнення мети (І. П. Сусов),

АПРОБАЦІЯ РОБОТИ. Основні положення І висновки роботи сформульовані у 6 публікаціях. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися й обговорювалися на 2-й підсумковій міжвузівській науково-методичній конференції циклу "Актуальні питання навчання і виховання студентів" (Харків, 1992), на міжнародних наукових, конференціях "Види мовленнєвої діяльності: лінгвістичні та дидактичні аслехти" (Харків, 1995), "Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та міжкультурної комунікації" (Харків, 1996), на

щорічних підсумкових конференціях професорсько-викладацького складу Харківського держуніверситету (1992-1996), на засіданнях лінгвістичного семінару факультету іноземних мов Харківського держуніверситету (квітень 1992, жовтень 1996), на засіданнях кафедри перекладу і англійської мови факультету іноземних мов ХДУ (жовтень 1995, жовтень 1996),

ПОЛОЖЕННЯ, ЩО ВИНОСЯТЬСЯ НА ЗАХИСТ:

1. Універсальним диференційним критерієм класифікації лексичних Інновацій сучасної англійської мови є вход-ження/невходження до узусу, що дає змогу визначити як оказіональні всі новоутворення, що не увійшли на даний момент до складу лексичної системи досліджуваної мови і внаслідок цього мають такі риси, як належність до мовлення, нерегулярність вживання, утворю-ваність, ненормативніть, контекстуальна залежність, новизна/незвичність, прагматична маркованість. Подібне тлумачення оказіонального статусу дозволяє протиставити оказіоналізми як мовленнєві елементи, узуальним лексемам та неологізмам як елементам мовної системи.

2. Процес породження оказіональних Інновацій носить довільний (гіпотетичний) характер, відображаючи неадекватність/відсутність у внутрішньому лексиконі мовця узуальних засобів реалізації його комунікативних потреб - номінативних та прагматичних, при загальній домінації останніх. Когнітивною основою оказіональної словотворчості виступають закладені у внутрішній лексикон мовця механізми варіативності мовних засобів (аналогія та економія мовних зусиль).

3. Головною ' у мовою збереження інновацією оказіонального статусу с низький ступінь її соціальної значущості, що визначається мооним суспільством на основі структурних (структурна надмірність, відсутність чіткого морфемного членування, порушення правил морфемної комбінаторики) та семантичних (наявність узуальних змістових аналогів та спеціалізація значення) характеристик, які ускладнюють' процес сприймання/відтворювання нового слова та обмежують можливості його використання в повсякденній комунікації.

4. Взаємообумовленість структурного та функціонального аспектів оказіонального слова знаходить відображення у виборі способів та засобів номінації, що сприяють посиленню екс-пресивно-емоційно-оціночних характеристик інновацій Оказіональна словотвочість, у якій поряд з основними (традиційними)

способами утворення нових слів активно використовуються другорядні ("переважно оказіональні"), найбільш повно реалізує креативний потенціал системи сучасної англійської мови.

5. Англійська оказіональна словотворчість має переважно

іменний характер, що свід-чить про яскраво виражену тенденцію до номіналізації та прагнення мовця концептуалізувати в лексичній формі ознаки, найбільш характерні для даного об'єкту. '

6. Відсутність реальних підстав для виділення в мовленні функцій, відмінних від мовних, не дає підстави говорити про наявність у оказіональних слів функцій, не властивих узуальним лексемам. Домінуючі позиції у функціональній моделі оказіонального слова належать номінативній та прагматичній функціям, реалізація яких зумовлює "доречність" появи ока-зіоналізмів у контексті породжуючої комунікативної ситуації.

7. Прагматична функція, інгерентно властива ока-

зіоналізмам, є функція впливу на адресата та регуляції його поведінки, а також відображення особливого емоційного стану мовця за рахунок прагматичного компоненту семантичної сруктури, основу якого складають експресивні, оціночні та емоційні елементи значення, що обумовлюють. адекватність інновації як засобу реалізації комунікативних стратегій мовця: привернення уваги, рекомендація, переконання, схвалення, осуд, створення гумористичного ефекту тощо. '

_ СТРУКТУРА РОБОТИ: Дисертація складається із вступу, трьох розділів, заключення, списків зикористаної наукової літератури, довідкової літератури, джерел ілюстративного матеріалу, скорочень та додатку, що містить 6 таблиць.

У ВСТУПІ обгрунтовується вибір теми, її актуальність, визначаються мета, завдання та методи дослідження, розкривається його наукова новизна, теоретична та практична цінність, формулюються основні положення, що виносяться на захист. .

У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ "Лінгвістичний статус оказіонального слова” аналізуються різні підходи щодо лінгвістичного статусу оказіоналізмів, розглядаються умови їх виникнення, характерні риси та способи ідентифікації у мовленнєвому потоці.

У ДРУГОМУ РОЗДІЛІ "Стуктурний аспект оказіонального слова" аналізується специфіка оказіональної словотворчості,

виділяються основні структурні типи та продуктивні способи/моделі утворення оказіональних слів.

У ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ "Функціональний аспект оказіонального слова" увага сконцентрована на побудові функціональної моделі оказіонального слова, виділяються його головні функції та аналізуються особливості їх актуалізації.

ВИСНОВКИ містять узагальнені результати роботи, визначають перспективи подальшого дослідження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Протиставлення узуального та оказіонального у сучасній лінгвістиці побудовано на сосюрівській дихотомії "мова-мовлення", яка багато в чому обумовила розвиток всього сучасного мовознавства. У світі протиставлення мови та мовлення до сфери узуального відноситься все те, іцо е часткою мовної системи і може бути використане кожним мовцем у типових ситуаціях спілкування; до сфери оказіонального - все те нове та індивідуальне, що виникає під час мовної комунікації та не виходить за рамки конкретних ситуацій спілкування.

Оказіональні слова взагалі і сучасної англійської мови, зокрема, неодноразово виступали об'єктом дослідження як вітчизняних, так і зарубіжних мовознавців (Л. А. Булаховський, Г. О. Винокур, В. Г. Гак, В. І. Заботкіна, Н. 3. Котєлова, О. Г. Ликов, В. В. Лопатін, Н. І. Фельдман, Ер. Ханпіра, В. Адамс, Дж. Алджео, Л. Бауер та інші).

Але, незважаючи на це, вимагають серйозного уточнення питання стосовно ‘статусу, структурних та функціональних характеристик оказіоналізмів.

рід час розвитку неології за останні 50 років погляди на природу та сутність лексичних інновацій зазнали кардинальних змін. До введення в лінгвістичну традицію самого терміну "оказіоналізм" (Н. і. Фельдман) будь-які новотвори визначались як неологізми, хоч більшість дослідників, відзначаючи функціональну, стилістичну або структурну неоднорідність нових слів, робили спроби їх класифікації (неологізми "загаль-номовні" та "індивідуально-авторські"). .

Надалі підставою для диференціації Інновацій виступив критерій входження/невходження в узус, , який дав змогу поділити нові лексичні одиниці на два класи - неологізми та оказіоналізми. До складу останніх ми відносимо усі інновації,

що не увійшли на певний момент до лексичної системи даної мови і завдяки цьому мають такі риси, як: 1.) належність до мовлення (оказіоналізми є елементами мовлення, а не мовної системи); 2.) нерегулярність вживання (оказіоналізми можуть виходити за рамки окремих ситуацій спілкування, але вони невідомі та/або не вживаються більшістю представників даного мовного суспільства); 3.) утворюваність (оказіоналізми не відтворюються із внутрішнього лексикону мовця, а утворюються ним - за винятком підтверджуваних контекстом випадків цитування); 4.) ненормативність (оказіоналізми порушують норму як некодифіковані одиниці); 5.) контекстуальна залежність (контекст - необхідна умова та єдине середовище існування оказіоналізмів); 6.) новизна та незвичність (незалеж^ но від часу їх створення оказіоналізми сприймаються як ноаі та незвичні одиниці тими учасниками комунікації, що стикаються з ними уперше); 7.) прагматична маркованість (оказіоналізми мають значний прагматичний потенціал за рахунок інгерентно притаманного їм прагматичного компоненту семантичної структури, що вміщує експресивні, емоційні та оціночні елементи значення). .

Виникнення оказіональних інновацій виступає складовим компонентом процесу породження мовлення, в якому відбивається відсутність/неадекватність узуальних мовних засобів реалізації комунікативних потреб (цілей) мовця. Утворення нових слів може бути охарактеризовано як мовленнєво-розумовий процес, що реалізує водиочас когнітивні та мовні механізми.

Кожний окремий випадок оказіональної словотворчості відбувається в два етапи - етап формування змістового замислу (довербальний) та етап його реалізації (вербальний).

На доворбальному етапі чільне положення посідають семантика та прагматика. Змістовий замисел або внутрішнє програмування висловлювання/тексту обумовлюється потребами комунікації; номінативними та прагматичними. В реальному спілкуванні обидва різновиди діють взаємопов’язано та взає-мообумовлено, частково доповнюючи та перекриваючи один одного.

У номінативному плані необхідність створення нового мовного знаку може бути викликана;

(а) появою в навколишній дійсності нового змісту, для означення якого немає узуального засобу:

The Tribune heralded the arrival of Tracymania, but for many it was just an extension of another powerful trend • Madonnamania (Andersen);

(б) відсутністю узуального засобу номінації у внутрішньому лексиконі мовця внаслідок його обмеженості:

Не knew everything about voluptuousness or voluptuity or whatever Webster called it (Me Bain);

(p) прагненням мовця концептуалізувати в новій формі зміст, вже відомий у даному мовному суспільстві, який традиційно (нормативно) реалізується в ньому за допомогою узуальних засобів. Саме цей різновид номінативних потреб дає найбільшу кількість інновацій, що, залежно від відповідної узуальної форми висловлення, можуть бути поділені на дві групи: оказіоналізми - синоніми узуальних лексем: She wants to meet Jarvis Cocker, the polyester-shirted load singer of "Pulp" (The Sunday Times) - /"polyester-shirted" (fig.) - syn. to "inelegant"/; та оказіоналізми * аналоги синтаксичних конструкцій: They were "wannabes"... who yearned to be exactly like their rule-breaking, tradition-smashing idol (Andersen).

Під прагматичними потребами комунікації ми розуміємо необхідність створення нового мовного знаку, викликану прагненням мовця вплинути на інших учасників комунікації за допомогою експресивно-оціночно-емоційних сем, що обумовлюють "доречність” появи нового слова на даному відрізку мовленнєвого ряду: 1

Bearded Superdad, also dubbed Superscrounger and Superstud, hit lines in the late 70s (Daily Mirror);

There were glamorous politically-incorrect, bimboesque blondes distributing leaflets (The Observer);

Riddick-ulous! Riddick Bowe's shameful defeat (Daily Mirror).

Етап реалізації змістового замислу здійснюється на основі потенційно закладених у словотворчий модуль внутрішнього лексикону мовця механізмів конструювання нових слів. Така точка зору виходить із визнання варіативності фундаментальною властивістю мови: мова являє собою

динамічну систему, що розвивається у часі >та просторі (Дж. Ліч). До основних механізмів мовної варіативності, стимулюючих створення інновацій, на наш погляд, Належать:

(а) мовна аналогія:

As we had a white New Year, my girlfriend, my dog and me went outside. There wasn't enough snow to build a snowman so we built a snowteenager instead (Daily Mirror);

(б) економія мовленнєвих зусиль: _

Some people are born boat-missers, train-missers and plane-missers (Shaw); •

My sister Houdini'd her way out of the locked closet (Thomas).

Однією з важливих проблем, фактично не досліджених у сучасній лінгвістиці, є проблема ідентифікації оказіоналізмів у мовленнєвому потоці, особливо актуальна для одиниць, утворених за продуктивними мовними моделями.

Лінгвістична методологія підказує два можливих способи вирішення даної проблеми - опитування інформантів та лексикографічна перевірка. Обидва способи відзначаються досить суб'єктивним характером, що обумовлений неминучою обмеженістю як "внутрішніх" лексиконів носіїв мови, так і "зовнішніх" словникових джерел, що в однаковій мірі не здатні вмістити та проаналізувати весь потік нової лексичної інформації.

Взагалі входження/невхйдження оказіональної інновації до узусу залежить від ступеню її соціальної значущості, що визначається мовною спільнотою на основі структурно-семантичних властивостей, виділення яких у сукупності з опитуванням інформантів та лексикографічною перевіркою сприяє більш швидкій та більш точній ідентифікації оказіоналізмів в мовленнєвому потоці.

До властивостей формальної та семантичної структури, що зводять до мінімуму імовірність лексикалізації оказіональних слів, ми відносимо: а.) структурну надмірність I live - and - let -other • live principle (Tey), what - does - he - see • in - her slut (Sheldon), mother - figure - of - the - moment (Andersen) /; 6.) відсутність чіткого морфемного членування /coldle • collie and poodle (Susann), domp - dope and wimp (Thomas), CLOTS - Cows League Opposing Tasty Spreads (She)/; в.) порушення правил морфемної комбінаторики / Apocalypse Now - ish (Observer Life), not * my - cup - of - teaness (Pristley) /; r.) наявність узуальних змістових аналогів/ bum-squirter - enema (The Guardian), su-perskinny - thin person (Dally Mirror), not-so-simple - sophisticated (Ambler) /; д.) специфікацію значення /пор.: collector —

Barbie - Doll - collector (Observer Life), driver -- Porsche -driver (Esquirer)/.

Довільний (гіпотетичний) характер виникнення інновацій та притаманна їм тенденція передавати зміст, вже відомий у даному мовному суспільстві, визначають домінуючу позицію прагматичних факторів у процесі породження оказіоналізмів, що знаходить відображення і на структурному рівні в загальній орієнтації оказіональної словотворчості на застосування способів/моделей, засобів, що посилюють прагматичний потенціал новоутворень. .

Як показують результати дослідження, б сучасній англійській мові для створення оказіоналізмів поряд з основними (традиційними) способами словотворення використовуються другорядні (35% від загальної кількості зареєстрованих інновацій): фразове складання, контамінація, міжслівне накладання, абревіація, акронімія, субститутивно словотворення, вигадування слів тощо (див. Таблицю І). Відсутність чітких словотворчих моделей у межах даних способів надас їм "непередбаченого" характеру.

Включення до орбіти лексичного аналізу оказіональних слів дозволяє скоректувати поняття словотворчої продуктивності, яке має динамічну природу. При цьому зростання продуктивності саме другорядних способів словотворення обумовлене перш за все притаманною їм підвищеною експресивністю, яка надає змогу визначити їх як "переважно оказіональні".

Серед оказіональних інновацій нашої вибірки переважають іменники (53,7%) та прикметники (35,5%), у той час як кількість дієслів (9,5%) та прислівників (1,3%) незначна. Закономірність даного факту пояснюється як впливом силькоі тенденції до номіналізації, так і авторською інтенцією концеп-туалізувати ознаки, найбільш типові для даного об'єкту (М.В.НІколаєв).

Застосований в роботі комплексний підхід дозволяє простежити взаємообумовленість та взаємозалежність структурного та функціонального аспектів оказіонального слова.

Виходячи з неможливості виділити в мовленні функції, відмінні від мовних, ми робимо висновок про ідентичність складу функцій узуального та оказіонального слова. Специфіку функціонування оказіоналізмів, таким чином, визначають осо-

РОЗПОДІЛ ОКАЗІОНАЛІЗМІВ ЗА ЧАСТИНАМИ МОВИ ТА СПОСОБАМИ УТВОРЕННЯ.

Спосіб утворення Іменник . (%) Прикметник (%) Дієслово (%) Прислівник (%) Усього (від 100%)

Словоскладання 208 (50,1) 197 (48,1) 9(1,6) * 2 (0,3) 411 (41) .

вт. ч. Двокомпонентне 185 (64| 95 (33) в (2,2) 2 (0.8) 288 (28,7)

Фразове складання 21 (17) 102 (83) . - • 123 (12,3)

Суфіксація 136(69,4) 61 (26,1) 4(1,9) 5(2,6) 156 (19,6)

Субституція 97 (60,5) 48 (29,5) 10 (6,2) 6(3,8) 161 (16,1)

Префіксація 33 (42,2) 37 (46,9) 9 (10,9) 79 (7,9)

Конверсія 7(11,3) - 59 (8В,7) 60 (6,6)

Контамінація Міжслівне накладання 17 (58,3) 11(37,5) 1 (4,2) 23 (2,Є)

Абревіація Акронімія 17 (76,5) ■ б (23,5) 22 (2,2)

Словозміна 10 (48,7) 11 (53,3) - 21 (2)

Вигадування слів 13(85,8) 1 (7,1) 1(7,1) 17 (1,7)

Усього (від 100%) 538 (53,7) 356 (35,6) 95 (9,5) 15 (1,3| 1002(100)

бливості актуалізації їх головних функцій - номінативної та прагматичної, бо оказіоналізми завжди виступають водночас засобом номінації та прагматичного впливу на адресата.

Аналіз оказіоналізмів щодо номінативної функції вказує на переважно антропоцентричний характер оказіональної номінації. Найбільш репрезентативними тематичними групами ока-зіоналізмів є: "найменування особи” (26,2%), "найменування абстрактного поняття” (20,1%), "характеристика особи" (17,5%) та "характеристика абстрактного поняття" (11,9%).

Аналіз прагматичної функції оказіоналізмів у даній роботі побудовано виходячи з позицій прагматики слова, одного з найменш розроблених розділів прагмалінгвістики, подальшому розвиткові якого, безумовно, сприятиме введення до його дослідницької парадігми оказіональних інновацій. Ми дотримуємося розуміння прагматики як розділу мовознавства, що вивчає правила вибору та використання мовних одиниць з метою впливу на свідомість та поведінку адресата, виходячи з комунікативної інтенції мовця та умов комунікації (В. І. Забот-кіна).

Спроможність реалізації оказіональним словом прагматичної функції обумовлена інгерентно закладеним в його змістову структуру прагматичним компонентом, що являє собою закодовану в мовній одиниці інформацію про ставлення мовця до дійсності, до змісту повідомлення та до адресату, що дає змогу охарактеризувати як прагматичні експресивні, оціночні та емоційні елементи значення (Ю.Д.Апресян).

Прагмасемантичний аналіз одиниць нашої вибірки показує, що більшість оказіоналізмів поєднує в своїй семантичній структурі ряд прагматичних сем, що потенційно сприяє посиленню їх впливу на адресата.

. Відповідно до найбільш типових елементів прагматичного компонента, ми виділяємо в прагматичній функції дві підфункції - експресивну та оціночну.

Основу актуалізації експресивної підфункції складає набір сем, що забезпечують "не - нейтральність” та “виразність” мовлення (В. М. Телія). Серед них провідні позиції утримують новизна та незвичність, облігаторно властиві оказіоналізмам як класові інновацій. Прагматичний ефект експресивних характеристик новоутворень полягає в пожвавленні мовлення, внаслідок чого привертається увага адресата та досягається

и

його зацікавленість як у інформації, що передається, так і в особистості самого мовця.

Оказіональні інновації, таким чином, виступають у мов-пенні стимулом, що спонукає реципієнта до участі в комунікації. Дієвість такого стимулу базується на механізмі орієнтувального дослідницького рефлексу (Л. А. Кисе'льоаа):

Необхідною умовою введення оказіоналізме в мовленнєвий ряд є можливість його адекватної інтерпретації. У протилежному випадку виникає загроза "збою” комунікації внаслідок порушення одного з основних постулатів Кооперативного принципу Грайса "Висловлюйся ясно", засобом подолання якої є експліцитна семантизація новоутворення:

Algernon: What you really are Is a Bunburyist... - Jack: What on Earth do you mean? -Algernon: I have invented an invaluable permanent Invalid called Bunburry, in order that I may be able to go to the country whenever I choose... - Jack: I am nbt a Bunburyist at all (Wilde).

Взагалі виникнення оказіоналізмів e менш типовим для ситуацій діалога (лише 17% одиниць вибірки), що може бути пояснено прагненням адресантів дотримуватися норм та постулатів безпосереднього мовленнєвого спілкування.

На нашу думку, не існує принципових розбіжностей в реалізації експресивної підфункції оказіоналізмів в діалозі та в авторській мові, де про намагання мовця досягти ефективності прагматичного впливу та привернути увагу потенційного реципієнта свідчить тенденція вживати інновації на ключових для сприйняття тексту позиціях, наприклад, у складі заголовка: START-STOPPER. The disarmament treaty is caught in the cross-fire between Yeltsin and the conservatives in Parliament (Newsweek).

Сама образності (21% інновацій) виступає додатковим засобом прагматичного впливу, що посилює експресивність за рахунок наочно-почуттєвого зіставлення двох понять (О. Н. Мороховський):

The problem was, Belfast was ful! of-back-stabbers. It was as if people took a deeper pleasure in stopping you from succeeding than in being successful themselves (Guardian Weekend).

Актуалізація оціночної підфункції оказіонального слова обумовлена дієвістю оціночних сем, що входять до складу семантичної структури 75% одиниць даного класу. Аксіологічна

спрямованість більшості оказіоналізмів пояснюється притаманною мисленню людини"двополюсною ціннісною орієнтацією" (Дж. Ліч), а до особливостей оказіональної аксіологічної номінації належать ії антропоцентричність та переважання негативних оцінок над позитивними (у пропорції 4:1).

Прагматичний вплив більшості оказіоналізмів зі значенням оцінки в авторській мові носить "рекомендаційний" (P.M. Хеар) характер, який ми Інтерпретуємо так: "Якщо мовець дотримується даної думки, мені слід зробити те ж саме". Ока-зіоналізми з метою впливу на оціночні стереотипи реципієнтів активно використовуються у засобах масової інформації, які завжди виступають носіями повної суспільної позиції, що сприяє посиленню прагматичного ефекту інновацій:

In recognition to services rendered to double standards, the Daily Mirror today coins a new word. We coin it in honour of that sleazy band... who have made "hypocritical" and "political" mean one and the same thing... Please welcome "hypolitical" into the English language (Daily Mirror).

У ситуаціях діалсга оцінка, сконцентрована в оказіональному слові, носить, як правило, яскраво виражений емоційний характер, в якому знаходить відображення особливий емоційний стан мовця. При цьому оказіоналізми-меліоративи служать засобом висловлення подяки або схвалення попередньої чи подальшої поведінки адресата:

Anyone who tells me he'll take the job provided і buy him a new suit is a real praise - earner, and in this town that's as rare as green snow. What I'm really trying to say is that we're glad you said yes (Thomas). .

Інновації - пейоративи, навпаки, реалізують такі комунікативні цілі мовця, як осуд, глузування чи погроза:

"If you bring him into our life it's over," he threatened. "So good - bye," she snapped. "You no * talent pain - in - the - ass English has - been" (Collins).

Таким чином, прагматична маркованість оказіонального мовного знаку визначається комунікативною цілеустановкою мовця, а прагматична функція носить домінуючий характер по відношенню до інших функцій оказіональних одиниць.

Проведене комплексне дослідження дає підстави для висновку про те, що оказіональні слова, в яких найбільш повно відтворюється креативний потенціал мовноі системи, в процесі

мовленнєвої актуалізації виступають засобом не стільки номінації, скільки прагматичного впливу на інтелектуальне та емоційне поле адресата. ■

Вивчення оказіоналізмів, особливостей іх виникнення та функціонування дає можливість не тільки виявити ресурси мовной системи, але й проаналізувати механізи мовленнєвого спілкування та психологію сучасноі людини.

Основні положення дисертації викладені в наступних публікаціях:

1. К вопросу о качественной оценке как лингвистической категории //Теоретичні і прикладні аспекти комунікативної діяльності: Вісник Харків, універ. - 1994. - № 382. - С. 127 - 133 ! у співавторстві І.

2. О причинах возникновения инноваций в языке II

Проблеми мови та мовленнєвої діяльності: Вісник Харків,

універ. - 1995. - №384. - C.13S - 139. '

3. К вопросу об окказионализмах в современном английском языке //Проблеми мови та мовленнєаоі діяльності: Вісник Харків, універ. - 1995. - С. 139 - 141.

4. К вопросу об окказионализмах, образованных методом конверсии в современном английском языке // Учёные записки Харьковского гуманитарного института "Народная Украинская Академия”. - 1995. - Вып. I. - С.295 - 298.

5. Окказионализмы как средство выражения категории оценки // Ученые записки Харьковского гуманитарного института "Народная Украинская Академия". - 1996. - Т. 2. - С. 322 - 325.

6. Прагматический аспект функционирования окказионального слова //Актуальні проблеми вивчення мови та мовлення, міжособової та міжкультурної комунікації: Міжвуз. зб. наук, праць. - Харків: Константа, 1996. - С. 159 - 161.

Анотація / Annotation

Ребрий А. В. Окказионализмы в современном английском языке (структурно-функциональный анализ).

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10,02.04. - германские языки, Харьковский государстванный. университет. - Харьхоэ, 1997.

Защищается рукопись диссертации и шесть публикаций, посвященных комплексному исследованию окказиональных слов современного английского языка. Лингвистический статус

окказиональных инноваций определяется их речевым характером, что позволяет противопоставить анализируемые единицы как неологизмам, так и узуальным лексемам. В работе окказиональные слова, в которых находит наиболее полное воплощение креативный потенциал языковой системы, анализируются в структурном и функциональном аспектах. Возникновение и функционирование окказионализмов обусловлено коммуникативными потребностями говорящего - номинативными и прагматическими, при явной доминации последних. В речи окказиональные слова выступают средством реализации цвле-установки говорящего, направленной на оказание речевого воздействия на адресата.

Rebry О. V. Nonce-words of modern English (structural and functional analysis).

Thesis (a Manuscript) for the Candidate Degree in Philology, speciality 10.02.04. - Germanic Languages , Kharkiv State

University. - Kharkiv, 1907.

Presented for the defence is the manuscript of the thesis and six publications dealing with the complex investigation of nonce-words in-.modern English. Linguistic statue of nonce innovations is determined oy their speech character, which gives grounds to oppose them to both neologisms and regular lexemes. Nonce-words revealing the creative potential of the language are analysed as to their structural and functional aspects. The origin and functioning of nonce-words are stipulated by communicative needs of the speaker: nominative and pragmatic, the latter being of dominant character. In speech nonce-words serve as a means of realisation of the speaker's intention aimed at exercising speech influence on the addressee."

Ключові слова: оказіоналізм, , інновація, мовленнєвий

характер, породження мовлення, комунікативні потреби, оказіональна словотворчість, прагматичний компонент семантичноі структури, комунікативна ціль