автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Орнаментация расписных сосудов трипольско-кукутенской общности как знаковые системы (этапы В II С II y II)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Орнаментация расписных сосудов трипольско-кукутенской общности как знаковые системы (этапы В II С II y II)"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ АРХЕОЛОГІЇ

2 9 АПР Ь;-..

На правах рукопису УДК 903.08 (477) ’63'

Ткачук Тарас Михайлович

ОРНАМЕНТАЦІЯ МАЛЬОВАНОГО ПОСУДУ ТРИПІЛЬСЬКО - КУКУТЕНСЬКОЇ СПІЛЬНОСТІ ЯК ЗНАКОВІ СИСТЕМИ ( ЕТАПИ ВII - СII у И )•

Спеціальність - 07.00. 0$- археологія.

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата історичних наук.

Київ - 1996.

Робота виконана у секторі енеоліту • бронзового віку Відділу первісної археології Інституту археологи НАН України.

Науковий керівник: кандидат історичних наук

В.ОКруц.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук,

професор ВЛ.Станко кандидат історичних наук

О.Г. Колесников

Провідна установа: Київський Національний університет

ім. Т. Шевченка.

Захист відбудеться: "14"травня 1996.

0 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 50.25.01 по захисту докторських дисертацій при Інституті археології НАН України, м. Київ, вул. Володимирська, 3.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Інс-титуїу археології НАН України ( м. Київ, вул. Вицубецька, 40).

Автореферат розіслано * і і ...1996 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради .

кандидат історичних наук ^В.О. Петрашенхо.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

Актуальність теми. Виготовлення і орнаментація посуду -найбільш масовий і яскравий прояв діяльності населення трипільсько - кукутенської спільності, який дійшов до нашого часу. Він з самого початку відкриття культури привертає до себе увагу дослідників. Саме завдяки своєрідності орнаментації та форм кераміки була виділена ця культурно-історична спільність, окреслена і уточнюється територія яку вона займала, з’ясовуються етапи ії розвитку. Усе цс широке коло археологічних проблем вирішується на рівні вивчення загальних схем розпису у їхній одності з формами посуду. Крім цього, дослідників цікавить змістове значення окремих схем та їхніх частин. Але треба зазначити, що весь комплекс елементів орнаменту, принципи його організації і поєднань, правила утворення і змін у науковій літературі досі не розглядались. Без такого дослідження багато питань світосприймання, історії, розвитку культури трипільсько-кукутенських суспільств втрачають свою джерелознавчу базу, або вона є дуже обмеженою.

Досі також не проводилось спостережень над дрібними елементами орнаменту (знаками), їхніми контекстами у повному обсязі. Не існує навіть їхніх статистичних показників. Але саме це джерело може слугувати вивченню такої важливої теми загальної культурології як історія виникнення писемності, дозволить провести у майбутньому детальне порівняння та співставлений знакових систем трипільсько-кукутенських поселень зі знаками піктографії Шумеру та лінійними знаками нео-енеоліту Балкан. З’ясування цього питання стало особливо актуальним у останній

час, у зв’язку з твердженнями деяких дослідників, підхоплених засобами масової інформації, про наявність у населення триптьсько-кукутенської спільності розвинутої писемності шумерського взірця (Кифишин А.Г.).

Мета та завдання роботи. Метою дослідження с з’ясування найбільш загальних закономірностей розвитку одних з найдавніших знакових систем епохи енеоліту Південно-Східної Європи у їхніх зв’язках з історичними подіями у цьому регіоні землеробської ойкумени.

Для досягнення цієї мети поставлені такі завдання: проведення досліджень на синхронному і діахронному рівнях формальних відношень між загальними схемами розпису та дрібним» елементами орнаменту (знаками); отримання показників загальної кількості знаків на кожному поселенні; порівняння знаковых систем на діахронному рівні для отримання загальних, властивих для всіх пам’яток знаків. Крім того, проведено спостереження над динамікою вживання знаків, як загальних для всіх поселень, так і для кожного, у межах локальних груп, а також схем розпису посуду, застосування червоної фарби, антропоморфних, зооморфних та інших знаків -ікон, які не входять до складу загальновживаних графем.

Методика роботи. До аналізу орнаментації поряд з традиційними для археології типологічним та порівняльним, застосовано статистично позиційні і структурно-семіотичні методи. Орнамент розглядається як вторинна знакова семіотична моделююча система, яка складається з певної множини графічних і пластичних знаків.

Хронологічні рамки роботи. Для семіотичного аналізу орнаментація посуду проміжку часу від етапу В II до С II, у II

вибрана тому, ицо, з одного боку, саме в цей час спостерігається найбільший прояв знакової діяльності населення трипільсько -кукутенської спільності, а з другого розкопки поселень цього часу дали великий керамічний матеріал, що дає змогу отримати добре документовані висновки.

Географічні рамки роботи включають регіони Правобережжя та Лівобережжя Пруга (румунська Молдова і територія Республіки Молдова); Верхнє, Середнє та Нижнє Подністров’я; Середнє Побужжя та Південно-Західне Причорномор’я, а також межиріччя Південного Буїу та Дніпра.

Дяерелозпавчою базою роботи є масовий матеріал, що зберігається в фондах та експозиціях Інституту археології НАН України, Національного музею історії України, Музею археології НАН України (м. Київ); Одеського археологічного музею НАН України; Черкаського краєзнавчого музею; Музею хліборобства (м. Тальне); Івано-Франківського краєзнавчого музею; Вінницького краєзнавчого музею і педінституту; Російського Національного історичного музею (м. Москва); Музею археології та етнографії Республіки Молдова (м. Кишенів). Крім того, в роботі використані наукові публікації пам'яток Західної України, Республіки Молдова і Республіки Румунії. Всього залучено 7917 одиниць посуду, або його значних фрагментів.

Наукова новизна роботи. В дисертації вперше у великому обсязі наведений синхронний і діахронний аналіз мальованого посуяу зазначеного часу всіх локальних груп трипільсько -кукутенської культурно - історичної спільності, як " живих " динамічних систем. Складовою частиною аналізу с максимально повно (там де це дозволяв матеріал) складені каталоги схем орнаментації посуду і дрібних знаків намальованих на них;

створені таблиці співвідношень знаків, схем розпису та форм посуду; видалено базові архаїчні знаки, з яких набули свого розвитку більш пізніші знакові системи, прослідкавана динаміка їхнього вживання, а також Тхне оточення.

Аналіз вживання знаків по житам добре досліджених поселень дозволив видалити соціальні одиниці, які створювали нові знакові комбінації.

На основі статистичних показників документовано зростання знаків перед кризовим станом трипільсько-кукутенських суспільств на початку пізнього етапу розвитку культури (наприкінці етапу С І, у І). Спостереження над формами посуду, використання у розписах червоної фарби та певних схем і знаків дозволили запропонувати гіпотезу про циклічний характер розвитку трипільсько-хукуіснських знакових систем.

На захист виносяться такі основні положила:

1.Перспективність сіруюурно-семіогичних досліджень орнаментації. 2. Знакові системи - чутливий індикатор змін стану трипільсько-кукутенських суспільств. 3. Трипілля - Кукугені - ще один, повністю автономний центр створення піктографії. Ці знаки не передавали фонеми, а слугували, швидше за все, магічним засобом спілкування з вищими силами.

Практичне значення роботи полягас в можливості використання її методики в роботі з орнаментаціямн інших "дописемних" культур. Висновки дисертації можуть бути використані під час написання узагальнюючих праць з культурології, мистецтва, історії. Результати роботи можуть бути вжиті під час оформлення виставок.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації опубліковані в 1! друкованих роботах, викладені в доповідях на конференціях ( Харьків 1986 p., Одеса 1989 р. , Тальянки 1990 р.).

Структура робот Дисертація складається з вступу, 4 розділів, заключения (163 с.), та додатків, в яких надані текстові доповнення (141 с.), альбоми ілюстрацій ( 363 рис.), 1 альбом гістограм (54 рис.).

В текстові« додатках викладені детальні еннтактичні, статистичні і семантичні дослідження вживань знаків загальних для всіа культурної спільності (додаток 1). В додатку 2 наведені семантичні і стати епічні дослідженій зооморфних, орніто-норфних, рослинних, місячних знаків-ікон, а також антропоморфного посуну.

ЗМІСТ РОБОТИ.

Вступ. В ньому визначені актуальність теми, мета і завдання дослідження, хронологічні і географічні рамки, новизна і практичне значення роботи.

Розділ 1. Історія доснідаєш, змістового злачешш тришдьсь-ко-кукутсяської орнаментації. Доспгпеиіш І проблеми.

В історіографії цієї проблеми виділяються 3 етапи. На І етапі (початок XX сг.) були поставлені питання про наявність загадкових знаків на посуді (Линниченко ИА., Хвойка В.В.), запропоновано вжити до її вивчення методи лінгвістики (Бобринский АЛ.), висловлена важлива ідея про зв'язок знаків з ритуалами і визначена психологічна атмосфера у якій жили творці знаків, як сповнена страху та невпевненносгі (Болсуновский KJB.); були правильно інтерпретовані знаки у

вигляді хвилястої стрічки як знаки змїї (Бобринский АЛ.) і сегменти як знаки місяця (Болсуновский К.В.).

В ЗО - 40 р. XX ст., МЛ. Марр і його співробгпшки

І.Г. Франк-Каменецький і О.М.Фрейдснбсрг визначили, що давні люди будували асоціації не як абстрактні узагальнення, а за "семантичними рядами" і "семантичними пучками", тобто за рядами образно-метафоричних зв’язків (Дьяконов И.М.). Ці дослідження дали можливість на 2 етапі висловити ідеї про багатозначність кожного символу (Кричсвский Е.Ю.), розглядати орнаментацію як магічно-пікгоірафічну систему (Богасвс-кий БЛ., Гольмстен В.М., Кричевский Е.Ю.). Самі схеми орнаментації сприймались як відображення космічного • світогляду землеробських племен, основа якого - у вічних змінах зими і літа, смерті і народження, зерна і плодів (Кричевский В.Ю., Бибиков С.Н.).

Дослідження змістового значення орнаменту набуло свого апогею починаючи з 60-х років (Махаревич МЛ., Данилен-ко В.Н., Рыбаков БЛ., Мовша Т.Г., Цвек БА., Збенович В.Г., Маркевич ВЛ.,Черниш BJK.). Значення цих досліджень полягає, на нашу думку, в тому, що орнамент в них сприймається кк магічна піктографічно-ідеографічна система, яка може піддаватись розумінню та інтерпретаціям. До найважливіших з них відносяться: відображення у горизонтальних побудовах орнаменту картини світу, уявлень про його багатоярусність; сприймання нахилених стрічок і ліній, вертикальних рисок, хвилястих стрічок як символів води, дощу; сегментів, овалів з фестонами у середині як символів місяця (Рыбаков БА.). Визначення психологічної атмосфери у якій створювались і функ цінували орнаменти, з часів К.В. Болсуновського не

змінились: залежність землеробів від сил природи супроводжувалась страхом та невпевненістю, породжуючи замовляння та ритуали направлені на послаблеши цього страху, на родючість землі, зерна, появи дощу тощо ( Рыбаков. БА., Цвех О.В.).

На 3 етапі ( з 80-х років ) у роботах почали використовувати принципи формалізації і систематизації знаків, які вивчались (Мовша Т.Г., Збенович В.Г.); вперше в трипіллязнавстві термін "знак" було вжито як семіотичну категорію, а розпис на посуді розглядався як ритмічна знакова композиція (Новицкий Е.Ю., Полищук ЛІС.), семіотичний аналіз був застосований до зображень на стелі з Усатова (Петренко В.Г.); правильно інтерпретовані лінтоподібні овали як знаки зерна (Видей-ко М.Ю.)

Отримання попередніми дослідниками зазначених результатів с важливим фундаментом для подальших розробок у цьому напрямку. Але багато питань функціонувань, утворення і зміни знаків залишились поза увагою цих праць.

Розділ II. Методика досліджень.

Підрозділ 1. Глибинні вивчення трипільсько-кукутенських знакових систем вимагають нових методик, особливо тих, що розробляє семіотика, як наука про знакові системи в природі і суспільстві. Семіоппса - найбільш оформлена частіша системно -структурних досліджень, що наближає її до філософії ( Степанов Ю.С.). Семіотичний аналіз базується на трьох рівнях дослідження : еннтактихз - вивчає формальні відношення між знаками; семантика - вивчає відношення між знаками і предметами, які воші означують ; прагматика - вивчає

відношення між знаками і людьми, які їх використовують (Моррис Ч.У.).

Структурно-семіотичне дослідження включає в себе дві специфічні операції: розчленування і монтаж. Розчленування об’єкту проводиться з метою знайти в ньому рухливі фрагмент, взаємне розташування яких пропонує якийсь зміст (Барт Р). Визначення загальних схем розпису, які об'єднують дрібні рухливі елементи в системи і отримання цих елементів відноситься до операції розчленування. Вона складається з декількох етапів. На першому етапі, за допомогою типологічного методу керамічний комплекс певного поселення розкладається за типами посуду. На другому етапі, за допомогою статистичного методу визначається кількість вживаних загальних схем розпису у їх відношенні до форм посуду. В певних зонах, що утворені схемами розпису, спостерігаються елемента, які, за мірою звернення до нових одиниць посуду однієї і тієї ж типологічної серії, міняються на інші, часто на зовсім відмінні за ірафікою знаки. Вилучення цих знаків зі схем розписів не порушують їхні структури. Саме такі знаки, їхні характеристики, є основним об'єктом досліджень на третьому етапі операцій розчленування.

Таким чином, кожен знак входить в певну множину графем (ряди знаків), які об’єднані місцем розташування в визначених зонах кожного типу посуду, що складає парадигматику знаха.

Вживання знаків не однакове, тому, крім вивчення їхніх позицій, важливо мати кількісні показники дня кожного знаку, який входить до певного ряду. Отримані статистичні і позиційні похазники дозволяють зрозуміти фунхцінування знакової системи кожного поселення.

Крім входження в певні ряди, кожен знак мас свій розвиток, формальні зв’зки з іншими знаками ( синтагматику), комбінація яких виробляє зміст (Варт Р.), тому після визначення одиниць, насгас дослідження правил їхнього взаємного поєднання, монтажу.

Наступна частина семіотичного аналізу - семантика тісно пов’язана з синтактикою. Оскільки синтактичні категорії являють собою семантичні категорії (Пельц Б.), це дозволяє розглядати Отримані парадигматичні і синтагматичні ряди як семантичні і розпочати дослідження семантичних полів цих знаків.

Воно базується на типології ЧЛірса, який виділив три основні типи знаків: ікоиічні знаки, чи знаки-копн, вони утворюються в культурі шляхом більш чи менш точного копіювання реальних об’єктів чи явищ; знаки-індекси пов’язані з означеними предметами як дії зі своїми причинами; знаки-символи не мають ніякої подібності з тими предметами чи явищами які вони означують (Парментьер Р.).

Процедура статичного аналіза складається з отримання мінімальної групи знаків ( базових семантичних маркерів ) , які утримують весь набір знаків (Вежбицка А.). Виявити ці знаки дозволяє діахронний аналіз знакових систем.

. Синхронні і діахронні дослідження вживань базових семантичних маркерів дозволяють наблизитись до евгіу цінностей культурної спільності. Питання теорії цінностей відноситься до третьої частини семіотичних досліджень - прагматики. Формальний аналіз стилістики мистецтва дав змогу В. Вор-ршсгеру отримати висновки, які підтверджують правильність розуміння психологічної атмосфери в якій функціонували знакові системи трипільсько - кукутеиської спільності. Знакотаорення

доби енеолііу можна сприймати як натічну боротьбу людей того часу з хаосом навколишнього середовища, який викликає невпевненість і сірах. Малюючи певні геометричні знаки, підпорядковані визначеному ритмові, закономірностям, люди ніби заново створювали світ, вносили в нього порядок і стабільність. З іншого боку, таке розуміння орнаментисті дозволяє розділити точку зору, згідно якій, процес знакоїворення був ритуальною дао, мета якої була зменшити або ліквідувати конфліктні ситуації в яких часто перебувало суспільство (Тернер В.).

Підрозділ 2. Періодизація та синхронізація трипільсько -кукутенських поселень етапів ВII - СII у II. ■-

Оскільки семіотичне вивчення знакових систем проводиться на синхронному і діахронному рівнях, тому потрібно мати добре окреслені хронологічні межі співіснування поселень з котрих походять керамічні комплекси залучені до роботи.

За опорні взяті хронологічні колонки запропоновані В.О. Круцом та СЖРижовим дші томашівськоїірупи ; С.ОЛусевим для пам’яток Південного Буїу; В.І. Маркевичем для пам’яток Північної Молдови; А.Ніцу для Румунської Молдови. До уваги приймається хронологічно - синхронізаційна таблиця складена К-КЛерниш для всій культурно - історичної спільності. Але з часу створення цих колонок з’явився новий матеріал, який дозволяє уточнити запропоновані дослідниками синхронізації. .

Проведений аналіз дас змогу зупинитись на тахт. синхронізаціях: (етап ВІІ): Раковець - Станіслава, НемиршСйКі^ Незвисько III - ВорошияІБка - Володамирівка; Кешаса -Колодасте. Етап С І - 7 І: Ппрени - Шипинці Б - Веркаишага -Черкасів Сад II • Сушківке: Бгоега Гг'йтра Йед - »

Чичеркозівка, Доброводи; Валя Лупупуй II - Чечельник - Тальне

II, Тальянки; Варваровка XV - Стіна IV - Майданецьке; Більче Золоте ВертебаІ - Томашівка; Тиргу Окна Подей - Ханкауцн І, Старі Бадражі - Коновка пл. 1, 2. Етап С II у II: Жванець -Більче Золоте Вертеба II - Внхватннці І, Усатове І; Стіна І -Жванець (вх.) - Усатове II, Вихватннці II.

Підрозділ 3. Джерела. Загальна характеристика.

З Станіславки маємо 50 посудин, або їхніх великих фрагментів на яких зберігся орнамент; з Немирівського - 36; з Незвиська III - 515; з Ворошилівки - 144; з Володимирівни - 447; з Піщаної - 95; з Коновки - 157; з Колодистого - 56; з Пеірен -207; з Бернашівки - 929; з Шипинець Б - 185; з Черкасового Саду II - 272; з Сушківкн - 124; з Липчан - 96; з Більче Золотої Сад II -ЗО; з Чсчельника - 245; з Добровод - 108; з Чичеркозівки - 97; з Валя Лупулуй II - ЗО; з Тального II - 65; з Тальянок - 833; з Варваровки XV -165; з Стіни IV - 220; з Майданецького - 1259; з Більче Золотої Вергеби І - 18; з Томашівки - 227; з Тиргу Окна -Подей - 89; з Ханкауц І - 152; з Старих Бадражів - 218; з Коновки пл. 1,2 - 81; з Кошюювців Обоз - 79; з Жваиця - 519; з Усатова -27; з Вихватинців - 75; з Маяк - 10; з курганних поховань усатівського типа - 35; з Жванця (в. г.) - 15; з Стіни І - 17 посудин.

Роздої III. Оштактяка базових ссаишпгших маркерів.

Діахронні спостереження над трипільсьхо-кукутенськими знаковими системами показують, що. в їхній основі лежить невелика кількість знакЬ. Вперше вони в повному обсязі з’являються на мальованому посуді раковецької груші (Рижов С Лі.) І надалі складають той фона, на якому будувалось

створення нових знаків, які, в більшості випадків, мають вигляд об'єднань простих ірафем між собою в блохи.

До простих базових графем (знахів) відносяться: зображення чорних, рідше червоних кіл; бордюрів у вигляд стрічок заповнених горизонтальними лініями; лінзоподібних вертикальних, рідше горизонтальних овалів і їхніх еквівалентів, які трапляються значно рідше - червоних овалів; хвилястих стрічок; кіп з хрестами всередині; місяцеподібних фігур (сегментів); вертикальних іруп невеликих горизонтально розташованих рисок. Таким чином, починаючи зі знакових систем ранніх пам'яток етапу В II впевнено можна виділити 7 простих знаків. Крім цього, гіпотетично, можна припустиш існування ще 5 простих знаків, які трапляються в цей час лише в знаках - поліграма/. Це зображення у вигляді овалів з фестонами всередині; вертикальних поодиноких ліній, або груп вертикальних ліній; нахилених ліній, або стрічок; чотирикутників; вертикальних стрічок, які фланкуються вертикальними напівоваламн.

Далі розглядаються відношення ( за кількістю вживань) кожного з 12 виділених базових знаків з іншими, які їх оточують, або на які вони міняються в однакових схемах розпису, що дозволяє доагідиіи їхні семантичні поля.

Раздід ІУ . Прагматика тритльсько-кукутснських злакових систем.

Підрозділ 1. Використання базових знахів визначило динаміку розвитку знакових систем трипільсько - кукутенської спільності.

Чорні кола на етапі В II найчастіше вживались в зшосошо.' системах поссдань межиркчя; Буїу з Дкшра: Вощошир^ш

( 28 % від всієї кількості знаків), Піщана (25 %). Часте вживання чорних кіл спостерігається наприкінці В II в Верхньому Подністров'ї (Коновка - 22%). На етапі С І значке вживання чорних кіп маємо в знаковій системі Мандангцьхого (22%) і наприкінці у І на мальованому посуш з Тиріу Окна - Подей (25%). '

На відміну від етапа В II, на етапі С І знаки у вигляді сегментів (серпанків місяця) вживались досить часто. Найчастіше їх використовували в знакових системах Бериашівхи (18 %) і Тальянок (17%).

Знаки у вигляді стрічок заповнених паралельними горизонтальними лініями дуже часто вживались в знакових системах поселень Південного Бугу і Дніпра. Найчастіше вони трапились на посуді з Колоднстого (32 %) і СушкІвки (ЗІ %).

Хвилясті стрічки, які на етапах В II, початку і середини С І у І вживались досип, впомірховано, наприкінці С І у І трапляються значно частіше (Валя Лупулуй II - 45 %, Старі Бадражі - 42 %). Апогей їхнього вжитку спостерігає іьса на етапі СII у II (Усагове - 62 %, Вихватищі - 54%).

Овали з фестонами всередині найчастіше зображувались на посуді етапу С І у І з Шипинець Б - 18 %, Бернашівхи - 28 % і, особливо з Чсчельника - 48%.

Овали з хрестами всередені найчастіше використовувались наприкінці С І у І в знакових системах поселень межиріччя Прута і Дністра: Варваровхи X V (8 %) і Ханкауц І (8 %).

Знаки у вигляді груп вертикально розташованих коротшії рисок найчастіше вживались в знакових системах чечеяьгащьхнх поселень етапу С І (Черкасів Сад її - і о Уч„

Чеч ельник - 12 %) і, значно менше, на томашівському мальованому посуд» (Тальянки - 8 %).

Лінзоподібні овали найчастіше малювались на посуді поселень етапу ВИ Верхнього Подністров’я (Незвисысо III -25 %), межиріччя Буїу і Дніпра (Піщана - 22 %). На етапі Сів цих регіонах використання лінзоподібних овалів залишається значним (Шипинці Б -17 %, Тальянки - 17 %).

Вертикальні лінії і стрічки на етапіх В II і С І у 1 найчастіше вживались у знакових системах поселень Середнього Побужжя (Ворошишвка - 21 %, Чечельник - 22 %). В інших знакових системах зріст вживань цих знаків помітний на мальованому посуді кінця етапу СІ у І межиріччя Прута і Дністра (Ханкауци І - 17 %). Найчастіше ці знаки використовувались на етапі СII у II (Вихватинці - 42 %, Жванець - 39 %).

Діагональні лінії та стрічки найчастіше малювались на посуді поселень етапу С І Верхнього Подністров’я (Більче Золоте Сад II

- 25 %, Більче Золоте Вертєба І - 33 %).

Чотирикутники досить часто зображувались в знакових системах етапу ВII Середнього Побужжя (Ворошишвка - 28 %). їхнє вживання тут дещо зменшується на етапі СІ (Чечельник • 15 %, Черкасів Сад II * 12 %). Починаючи з етапу ВII і до середини С І кількість вживань чотирикутників на посуді поселень межиріччя Південного Бугу і Дніпра зростає (Володимирівка -б %, Тальне II -16 %, Томашівка • 17 %). На етаы С II у II їх не використання теж досить значне (Поховання усатівського типу -14%).

Вертикальні стрічки фланковані вертикальним}! напівоьаламн найчастіше зображувались наприкінці етапу СІ у І (Варваров» X V -18%, Коновка іш. 1,2- 26 %).

Підрозділ 2. Динаміка вживань основних фігур розпису.

Дослідження показали, ідо наприкінці СІ у І і на етапі СII у II в знакових системах трипільсько-кукутенської спільності відбувались важливі зміни. Розвиток вживань основних схем розпису посуду йшов в бік зменшення і зникнення динамічних малюнків (свастик), сильного зменшення статично-динамічних схем (поєднань свастик і хрестів), зростання і, врешті, домінанті статичних схем розпису (хрестоподібних і зіркоподібних композицій). Тобто ми спостерігаємо зміни в засобах організації дрібних знаків в систему.

Зміни відбувались і на рівні зображень перемінних знахів. Дуже незначне використання, або, повне зникнення на етапі С II у II цілого ряду важливих до їдього часу ( на етапах В II, С І у І ) базових знаків (семантичних маркерів) таких як: чорних кіл, сегментів, бордюрів заповнених горизонтальними лініями, овалів з фестонами або хрестами всередині, вертикальних рисок, вертикальних стрічок фланкованих вертикальний:! напів-оваламн, лінзоподібних овалів, діагональних стрічок свідчить про важливі зміни в ідеології населення того часу.

Домінуюча на попередніх етапах ( В II, С І у І ) шеглп символіка зі знакових систем зникає і її (на етапі С II у II) заміняє найближча до неї, за семантичними полями, символіка води-змії ( хвилясті стрічки і лінії).

Підрозділ 3. Пошуки суб’єктів сешозису.

Тут проведені синхронні дослідження вживань знаків кз окремому поселенні (Майданецьке), де розкопана кші ділянка кільцевої структури, яка складається з 21 будови (Шягіи»й К.М., МЛО.), з йогою виявити суб’єкти, адо пверюгго гказгл.

Як показав аналіз, дня кожного керамічного комплекса з жител, які входили до цієї ділянки, властиві свої знахові блоки. Вони майже не повторюються на посуді інших будинків. Спільними між комплексами *П" і “Я", "Щ", "Щ", "10", пл. 1,2а також між комплексами *Я", "НГ, ИГ, пл. 1 і “О" є прості широко розповсюджені знаки, які відносяться до дуже архаїчних базових маркерів, що передавались від покоління до покоління.

Подібні явища спостерігаються на " площадках " Тальянок і, можливо, на поселеннях інших локальних груп, де, на жаль, таких широких розкопок не проводилось і тому неможливо провести подібний аналіз.

Таким чином, стало очевидним, що загальними для поселення були форми посуду та часто вживані схеми його розпису. Щодо знаків, то загальними для всіх жител були прості графеми і правила їхнього монтажу між собою. Самі знаки-блохи досить унікальні. Певно , в кожному будинку були люди (або одна людина) які, знаючи набір простих графем і дотримуючись правил їхніх поєднань, могли створювати-нові знаки. Можливо, вони були відомі невеликій кількості людей, які належали до певної соціальної або культової єдності.

Цідроздиш4-б. Знакові системи трипільсько - хукутенської спільності і писемність. Розвиток піктографічної системи томашівської групи. Автохтонність піктографії трипільсько-хухутенської культурної спільності.

Структурний і статистично-позиційний аналіз дозволив отримати загальну кількість знаків для кожного поселення, а також прослідкувати їхні вживання. На залученому до аналізу посуді з Ногайська III загальна кількість знахів дорівнюсться 144 (78 з них різні за графікою), з них 22 (28%) трапились більше

1 разу; Ворошилівха - всього 46 знаків (29 різних, ІІ зн. (37%) > 1 разу; Володимирівна - всього 296 зн. (108 різних, 33 зи. (30%) >

I разу; Піщана - 65 зн. (43 різні, б зн. (13%) > І разу; Коновка -всього 163 зн. (85 різник, 20 зн. (30%) > 1 разу, Колодисте -всього 49 зн^ЗЗ різних, 3 зн. (9%) > 1 разу; Ппрени - всього 212 зк. (104 різні, 31 зн. (29%) > 1 разу; Бернашівха - всього 694 зн. (194 різні, 60 зн. (ЗО %) > 1 разу; Шипинці Б - 189 зн. (82 різні, 23 зн. (28 %) > 1 разу; Черкасів Сад II - 171 зн. (82 різні, 22 зн. (26 %) > 1 разу; Сушківка - 110 зн. (53 різні, 9 зи. (16 %) > 1 разу; Лкпчани - 79 зн. (55 різні, 9 зн. (16 %) > І разу; Добронодн -.76 зн. (40 різних, ІЗ зн. (32 %) > І разу; Чичеркозівка - 64 зн. (36 різні, 11 зн.(30%) > 1 разу; Валя Лупупун II - 71 зн. (47 різних, 9 (19 %) > І разу; Чечельник - 148 зн. (82 рані, 20 зн. (24 %) > І разу; Тальянки - 536 зн. (189 різні, 60 зи. (ЗІ %) > 1 разу; Тальне

II - 66 зн. (37 різні, 13 ( 35 %) > 1 разу; Варваровка ХУ - 137 зи. (89 різні, 18 зн. (20 %) > І разу; Стіна 1У - 145 зн. (78 різних, 20 зн. (25 %) > 1 разу; Майданецьке 1002 зн. (280 різні, 7Е зн. (27 %) >1 разу; Біяьче Золоте Сад II ~ 16 зн. (14 різних, 2 зн. (14 %) > 1 разу; Біяьче Золоте Вергсба І - 33 зн. (28 різних, 4 зн. (14 %) > 1 разу; Томашівка - 185 зн. (67 різних, 24 зн. (35 %) > І разу; Тиріу Окна Подей - 79 зн. (54 різні, 10 (18 %) > І разу; Ханкаущі

І - 205 зн. (149 зн. різні, 22 зн. (14 %) > І разу; Старі Бадражі -213 зн. (149 різні, 33 зн. (22 %) > 1 разу; Коновка пл 1,2 - 67 зн. (48 різні, 12 зн. (25 %) > 1 разу; Кошншвці Обоз - 35 зн. (всі різні, трапились по І разу);Жванець - 286 зн. (131 різний, 37 зи. (28 %) > 1 разу; Усатове - 64 зн. (51 різкий, 8 зн. (15 %) > 1 разу; Маяки

- 21 зн. (20 різні, (5 %) > 1 разу; Вихваїинці - 101 зи. (78 різні, ІЗ зн. (18 %) > 1 разу; Поховання усатівського типа - 61 зи. (53 різні,4зн.(7% >1ра?у.

Невелика кількість однаковій знахів-поліграм, більшість яких трапилась один, рідше 2-3 рази, можливо, свідчить про тс, що тут ми спостерігаємо своєрідну комунікативну селекцію у сфері сакрально-магічного; звернення до бога (духа і тл. не мало ^ути побачене (і почуте) тими, кого воно не стосувалось (Калыгин ВЛ.). Багаторазове повторення одного і того ж знаку

2 • 4 і більше разів на багатьох типах посуду теж дуже характерне для магічних дій (Малиновский Б.)-

Як показав аналіз семантичних полів знаків, ми маємо справу не з фонемною дешифровкою, як би це було у випадку справжньої писемності, а з інтерпретаціями пікгоірам. Мову людей, котрі їх вживали ми не знаємо.

В розвитку знакових систем трипільсько-кукутенської спільності можна виділити два етапи: і. Закріплення за простими знаками певних полів значень і передача їх у часі, а також закріплення деяких засобів їхнього монтажу у блоки (поліірами). Ці процеси відбувались на етапі ВII і С І у І. Прості знаки в цей час вживались дуже часто і трапляються на посуді майже в кожній будівлі. 2. Поява, особливо на етапі С І у І значної кількості поліграм, які, в переважній більшості, трапилися по одному разу. Цс свідчить про те, що їхнього закріплення у массовому вживанні, як це було з простими знаками, не відбулось. Можливо, що процес розвитку знакових систем в цьому напрямку був перерваний якимись подіями, які викликали зникнення культурної спільності.

Тришльсько-хукутенсьхі знакові системи не мають нічого спільного з більш ранішіши балканськими передписемними системами. Балканам знакн, в багатьох випадках, вже вийшли за межі орнаментальних схем, вони зображувались у вигляді

лінійних “написів" на табяичхах, покришках посуду, його стінках, днищах тощо. Графічно вони вже не деталізовані, а являють собою схематичні знаки (Winn M.M.S.). Усі ці формальггі ознаки не характерні для трипільсьхо-кукуге.чсьхіїх знакових систем.

Щодо месопотамських піктограм періоду Джеыдет-Hacp -Урух IY, то з 891 знаку (Falkenstein А.) лише 68 знаходять формальні подібності серед трипільсько-зсукутенських знаків, що складає 7,6%.

Все це свідчип, про те, що трипільсько - кукутенські знакові системи розвивались самостійно і репрезентують собою ще один центр розвитку піктографії. Ці системи створювались і існували, п першу чергу, як засіб магічного спілкування з вищими сипами.

Підрозділ 7. Житія з духовними сушсстями. Знакові системи як індекс стосунків "суспільство - вищі сили”.

В ньому, розглядається співвідношення загально: кількості знаків до "столового" посуду, що дозволяє отримати тенденції в інтенсивності їхніх вживань на синхронному і даахронному рівнях, в зв’зку з історичними подіями того часу.

На етапі В II (його середині) на посуді поселень різпкх територій культурної спільності використовувалось досить небагато знаків: Незвисько III (0,2) - Ворошилівка (03) -Володимирівка (0,6) - Піщана (0,7 ). В цей час відбувалось зиачнг розширення ойкумени спільності ( заселяються Східна Воліть, басейн ріки Синюхи) (Мовша ТТ., Круц В.О.), відбувались міграції з Верхнього Подністров’я в район Середнього Побут® (Гусев С.О.). Наприкінці ЙII і початку СІ у І кількість знаків на мальованому посуді збільшується: Коновка (і) - Колодистс (0,8); Пеірени (І) - Бернашівка (0,7) - Шипиіщі Б (1) - Черкасів Сад П

(0,6) - Сушхівха (0,8). Але дал, на етапі СІ у І, вона, порівняно з попереднім часом , зменшується: Липчани (0,8) - Більче Золоте Сад II (0,5) - Доброводи (0,7) Чичеркозівха (0,6); Тальянки (0,6). В цей час спостерігається певна стабілізація в розвиту суспільства. Весь лісостеп України, Бессарабії і Молдови подокно між племенами - носіями культурної спільності.

Починаючи з середини етапу С І у І кільхість знаків в деяких знакових системах збільшусться: Валя Лупулуй II (23). Тальие II (1). Зріст вживань знаків набуває масового характеру наприкінці С І у і : Варваровка ХУ (0,8) - Майданецьхе (0,7), Томашівка (0,8); Ханкауци І (ІЗ). Старі Бадражі (0,9) - Коновка па. І, 2 (0,8) - Більче Золоте Вертеба І (1,8). На цей час припадають якісь кризові явища, стабільність життя порушується. З одного боку з'являються нові культурні прояви і починається трансформація існуючі« знакових систем (Валя Лупулуй II, Варваровка ХУ, Шури І), а з іншого, трохи пізніше зникають цілі локальні групи в басейні ріки Синюхи, томашівська група (Мовша Т.Г.) та Південного Бугу (чечельницька група).

Зріст знахотворення в хонтексгі цих подай, можна розшщати як спроби магічного впливу на потойбічні сили з метою повернут «лабільність і достаток. Крім цього, на посуді заходу ойкумени спостерігається повернення до знакових виразів більш ранніх знакових систем (етапів В 1- ВИ, і, навіть, А). До них відносяться: звертання до посуду з високими зрізино-конічници горловинами і наділами біля їхніх основ (Дергачев В А.), а також до посуду на піддонах та двоярусного посуду (на крайньому заході культурної спільності); розширення зон розписів від вінець 00 днищ, або значно нижче ребер; розпис мисок з двох боків; зріст використання червоної фарби; умовно-реалістичні

зображення змій; антропоморфні фігури в "лабрисах" (Мовша Т.Г.).

Можливо, ці явища були викликані уявами про Золотий віх у якому жили предки і звернення до їхніх знаків мало б його повернуто.

Трансформація існуючих наприкінці етапу С 1 у І знакових систем приводить до створення на етапі С II у II нових локально-хронологічних груп. В цей час спостерігається значне вживання знаків, але воно проводилось, в основному, за рахунок тиражування і поліваріантності досить невеликої кількості графем, коли основну увагу приділяли хвилястим лініям і стрічкам (знакам-іконам води-змії): Жванець (0,5) - Вихватинці (1,3) - Маяки (2,1) - Усатовс (2,3).

На кінець етапу СИ у II припадає сильне зменшення кількості мальованого посуду, який, врешті, зникає. Припинення певного типу створення знаків є свідченням зникнення культури, як знакової системи.

Заключения. В результаті проведеного дослідження доведено, що сприймання орнаментації мальованого посуду трипільсько-кукугснської спільності як вторинної моделюючої семіотичної знакової системи дозволяє застосувати до її вивчення, поряд з археологічними, і структурно-семіотичні та статистично-позиційні методи дослідження. Це дає можливість підійти до цього явища, як до динамічного "організму“, де хожний знак входить в парадигматичні і синтагматичні стосунки з іншими знаками, розглянути їх в діахронних та синхронних вимірах.

Операції з розчленування трипільсьхо-хукутенської орнаментації дали можливість виділити в ній рухліші і постійні елементи, скласти дня кожного керамічного хомгаїсхсу каталепі.

в яких наведені кількісні показники цих елементів. Вивчення монтажу дрібних знаків дозволило зрозуміти їхнє розташування на постійних елементах розпису і отримати парадигматичні ланцюжки знаків, скласти таблиці відношень рухливих елементів

з постійними схемами. В цих таблицях наведеш серії знаків, схеми розпису до яких вони відносились і зони де вони малювались. В результаті діахронних досліджень отриманий мінімальний набір знаків (семантичних маркерів) з г*:их створювались інші знаки (блоки). Вони передавались в середовищі культурної спільності з початку В II до кінця СІ у І, а деякі з них вживались до кінця С II у II. Отримання семантичних маркерів знакових систем, вивчення їхніх семантичних полів, а також динаміки вживань на діахронному і синхронному рівнях дало мохзхивість наблизитись до світу цінностей культурної спільності.

Синхронні дослідження вживань знаків на окремих поселеннях дозволили висловити припущення, що складні знаки-блоки створювались в кожному будинку і були, майже завжди, властиві лише йому.

Відмічається, що зникнення, або сильне зменшення у використанні цілого ряду знаків на етапі СII у II, поряд з різким зростанням вживання тих, що залишились, разом з явищами повернення до знаків, форм посуду та засобів орнаментації, які були розповсюджені на етапах В І - В II, свідчить про важливі зміни в ідеології того часу.

Крім цього, ці явища дозволили запропонувати гіпотезу про співіснування у розвитку знакових систем трипільсько-ку-кутенської спільності, поряд з еволюційними, і циклічних процесів.

• 23

Дослідження кількості вживань знаків, їх зростання наприкінці СІ у І і на етапі С II у IIУ зв'зку з кризовим станом трипільсько-кукугенської спільності, дозволили отримати нові підтвердження сприймання її орнаментації як магічно-сакральної піктографії.

По темі дисертації опубліковані таю роботи.

1. Орнаментация сосудов из трипольских поселенні) Тальянки и Майданецкое (знаковый аспект проблемы). II Раннеземледельческие поселения-гиганты трипольской культуры на Украине. I полевой семинар.: Тезисы докл. - Тальянки. 1990. С. 152- 154.

2. Личины в росписи керамики культуры Триполье-Кукутсни. I/ Духовная культура древних обществ на территории Украины. Киев. 1991. С. 47 - 59.

3. Знакова система трипільської культури. // Археологія, -1993. №3. С. 91-100.

4. До питання про функцію знаків на мальованому посуді трипільської культури. II Трипільська культура на Україні (до І00-річчя відкриття).: Тези доп. - Львів. 1993. С. 66 - 68.

5. Знакова система трипільського поселення етапу С І біля села Бернашівка на Дністрі. II Академія пам’яті професора Володимира Антоновича. Киш. 1994. С. 250 - 270.

6. Каталог знаков томашевской локально-хронологической группы трипольско-кукугенсхой культурно-исторической общности. // Самватас, - 1994, - № 10. С. 250 - 278.

Tkachuk Т.М. The ornamentation of painting pottexy of the Tripilie

- Cucuteni communities as signs systems (stages ВII - СII у II).

The thesis of candidate's degree of the speciality 07. 00. 04.-Archaeology, Institute of archaeology of Ukrainian National academy of sciences, Kiev, 1996.

The main theses of the dissertation have been published in 6 scicntific papers. It is ascertained that the development of the sign system caused the usage and unification of 12 simple archaic signs. Before the beginning of the Tripilie - Cucutenian society crises ( the end of С І, у I) the increase of the vessel sign numbers and the returning to the archaic elements in their painting and shape of their vessels can be observed ( stages В І, В I - В II). Tripilie-Cucuteni is one more center of the pictography which, propably, served the magic purposes.

Ткачук T.M. Орнаментация расписных сосудов трипольско-кукутенской общности как знаковые системы (этапы В 11 С 11 у II). Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07. 00. 04 - Археология, Йнсппут археологии НАН Украины, Киев, 1996. -

Главные положения диссертации опубликованы в 6 научных работах. Установлено, что развитие знаковых систем обуславливало употребление й объединение между собой двенадцати простых знаков; перед началом кризиса трипольско-кукутенских обществ (конец С 1 f 1) наблюдается увеличение количества знаков на сосудах и возвращение ж архаическим элементам росписи и форм сосудов (этапов B1J31/B11); Триполье-Кухугени - еще один центр формирования пиктографии, служащей, вероятно, магическим целям.

Ключові слова: семіотика, знахові системи, орнаментація.