автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.08
диссертация на тему: Основные тенденции становления и развития театрального искусства Европы (историко-этнологический анализ)
- Год: 1994
- Автор научной работы: Беделу, Тклемариям
- Ученая cтепень: кандидата исторических наук
- Место защиты диссертации: Киев
- Код cпециальности ВАК: 17.00.08
Полный текст автореферата диссертации по теме "Основные тенденции становления и развития театрального искусства Европы (историко-этнологический анализ)"
кгавсжий
Ort
г з m №
ДЕРЖАВНИЙ 1НСТИТУТ КУЛЬТУРИ
На правах рукопису
БЕДЕЛУ 1КЛЕМАР1ЯМ
OQHOBHI ТЕНДЕНЦП СТАНОВЛЕНИЯ I РОЗВИТКУ ТЕАТРАЛЬНОГО МШТЕЦТВА ЕЫОП1Г /}сторико-етнолог1чний анализ/
17.00.08 - теор{я i icxopifl культури
Автореферат дисертац!ï на здобуття паукового ступени .кандидата {сторичних наук
Дисертац1ею в руколис Робота виконана в Ни1вському державному ¡нститут! культури
Науковий кер1вник - кандидат педагойчних наук, професор, заслукекий дгяч мистецтв УкраГни ОБЕРИНСЬКА Анеля Петр1вна
0ф1цг йН1' опоненти:
1. Доктор мистецтвознавства, професор СТАНШЕВСЬЖ! Юрх¿1 Олек-сандрович ,
2. Кандидат ¿сторичних наук, доцент ПОДАЛЯК Наталгя ГорцНша
ПровIдна органхзац1я - КиГврышй державши Iнститут театрального мистецтЕа 1М.1.Карпенка-Карого
Захист в1дбудеться-о 1400 .31 траЕня 1394 року ка.засгдашп спец1ал1зованоГ вчено! ради Д.01.34.02 при Кксько.му державному 1нститут1 культури /м.КиГв, Еул.Шорса, 36/
3 дисертаЦ1 ею могла ознайомитися-в (Ибл1отеш КиГгського державного Iдетитуту культури /м.КиТв, вул.Щорса, 36/
Автореферат роз1сланий 30 квхтия 1394 року
Вчений секретар
спещалгзоЕано? вченоГ ради ' оАГАДАРЧУК Г.;,1.
ЗАГАДЩ ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСКЕТА!!] I
Акту алый сть теми qocuii ц.здннп. ЗаьоюЕа1ШЯ пол t точно! не-залеяноот! колиш1ыи колош тля дало могутнШ поштоех розьатку африкансько! культури, розбудило яшьии !нтерес до II тради-utliHoI спадани t до народно! творчостЬ У Kimii XX стол!ття, кола африканський континент гее активнее звяьляе про свое 1с--•вуванлн нетдлькв в твлуз! пилtтики i економ!ки, ал& такоа и у сфер! культура, не uinan»тись адакалськйш проблемами не-моаишво. З'кояснйм роком сегт исе бгльив д!зааетьс^ дро iciopio Африка, про IT сааобуш! швШзац!!, ораг!надьне шстецтЕО, л!тервтуру, фольклор, театр.
. На сьогодл!шн1й день, коли Е1дбуЕаетьсл процес эктиено! inT6-rpaut f кра!н, що розвиЕаютьсп, у сЕ1тове сусп!льство, !х пер- . шочергоЕйм закданняи б ro.ryai культур! е эберезення и подаль-нши роз вяток lü-nioHäJjbiioI культурно! трядшИ, а такоа г!сна взаскод1и з культурьш tиыих краГк I наро/ис, входесеши у систему CBiTOEQl культу!«.
Значив сге у духоЕДш культур! Африки зайдають музцка, танець, драма. bei ur художш «вша ue однор!дн!, e них ыоянэ еид1лити декллька культу! :ш-1сторичиих "напрЯ1.',!Е . !, переду— oiw, тродигайне ».шетептао, '^ке у недаЕньоиу минулоау носало колсятякшп характер i було ележнтом синкретичного культурного комплексу. У rencpisuüS час sono рездьнэ фушаИопус t злШ-ciffio значилй енлие на inui художн! »шца, хоча 1з кього посту-поео вад|яивться npoipeotSat юорма шетеитаа. ■ . '
до традац|и;щх вид!* полекять 1 теотрал!зоЕ81и д!йстео. Вони е елемектом ритуального обрвд, якиП, в сёоп черту, Eupic
s рел1г1ши>Г основи. Однак з часом миотвитео театру взе <Яльш -Е1ддалялось е!д релШйних уявлень, його щ-иродв toe впразн!-ше набувала оинтетйчяого характеру. Йаидляи cpoíB д1йоео-11ч poBtfi специф1ц{, театр об"еднав засоби киЕоиису, арх|тектури, пластики з музиною, ритмом, оловом. ,
Театр - иастецтво, що цройшло довгай шлях розштку. Сво1-ми джерелами в!н сягае миоливоьках, о1льсъкогооаодар-ських i рел!г1&них обрядив обшинно-родового ладу, и1отер1аль-них д1й, «к! м1ствла в ootít елементи гри, д|алогу, музики, оШву i t.íh. М1фопоетична се!дом1сть в1ддблених епох визначи-т ла ян трагед1йтш, так I гострокомед1инай харектер народних ' }грищ, з иких у. Ti сн{й едкост! з фольклорной еп!чною традя-utec почалось в1докремяенял первиниих форм театрально! творчеств ,
Порлд з традшишшм ьшстецтвом, що збереглос« i тепер, в а^риканських краТнах .сьогодйй усШпшо розвиваеться i npo^eoiftue театральне шстецтво. До його завдзння входать ycEi-, домлешш ноеих 1сторичних üpoueciB, виробленни нэц|ональяо1 -сбмооЕ1домоот1'5 bíaóhtt» проблем i трудной! в национального •роз ей тку. . ''-/'■■
У noBHifS Mtpi все вказане ЕВДв "^тосусться1 театрального мястецтва Epionli:, икс, нгахшаати не багатов1иову тре-двд1ю видовищних гистав,' «к npofeci¡joifl еид мистецтва сформу-взеся лише на початку - середин! XI стол1тт*, ирачому пронес його становленйл продоЕяуетьсл. i в наш; дн1.
b сьому зв"язку. Екключну актуальнх сть набуЕве розглзд основних етап!в i надрямкхв процесу формугакня aftопського , профес{йного театру як елементу Сагатоскладового соц1окуль- .
тарного флого, а також його шШоиальяо! 4 худоаньо'-еотетач-но! опециф1ки. 1сторико-.0тнЬлог1чний . анал!з ооноених тен-денц!й станоьяення I розвитку театрального мистеитва Еф1опП I в ооновнш завданнлм да но го дисертаоЛ Иного дисл1дкешт.
Еивчення самобутнього африканського ыисгецтва, в тому чиод! 1 таного ораг1нальвого мввда.ия еф1опсышй театр, покликано спрйята переборен!® погляду на нього як на явите де-рифар1яне. Нравс1й сво!й неповторност! ефЮпсышй театр роз-вивавтьои в единому русл! светового театрального мистецтва, тому анал!з шлях!в його вторичного, профес!йного I художньо-еотетичного становления допоможе в!дтворитя нвйбхльи повну картину загальносв!тового культурного процеоу.
Ступень розвобленост! проблема. Неввакаючи на те, що {оторгя еф1опсько! культури нарзховув ма&ке два тислчол!тт.1, проблема зародасеннп, становлении, сучасного стану ! перспектив розгитку театрального мяотецтва Еф1оп!Г т!лыш почишють розроблятаоь. '
У пранях роо!йських мандр1гннк1в { вчених XIX - поч.ХХ . стсл1ттй е.П.КоЕалеЕСЬКого, О.В.&Цсег.на, Л.Х.Артамонова, И.Я.Арнольд!, А.К.Булатовяча та Ьшшх головнш чином еисе1т- ' лваться поди пол! тично! Iстар! I нра?ни I кцстлтьсп найб!льш ц|яи1 етног^э^чн} егдомостг, але поЕ}дош1енял про театрал!-зсваш видоЕища, переважно ритуального эабарЕлешы, носить вкрои фрагчентпршт 1 нвБ1ТЬ иояша сказатп, еиппдкоеия ха-
рактер.А
Сучасн! pociiicbKi досл!дники Ю.М.Коб1:цанов, В.А.Корочан-
цев, А.е.КуОСель, 6.1.Евреев та limit, а такоа амершшиськ{
вчен! В.Териер t H.Ktnr основну увагу прид!ллють вивчешш
р1знах форм традицию»! культура E$ioniI. Вони, зокрема; дос-
татвьо доклодво охарактеризували театрвльн! елемента видоеищ
t аанри сцез1чних д1и, але проблей театру лл самост1йного ви- 4-
■ 1 • V
ду ыистецтва i яввда врофео1оналыюго юни не торкаютьсяГ
Досить обширний i р1зноиан1тниг матер1ал про д!яльн1сть еф1 опсышх театр!в да с сучасна пер$одична преса, одна к EiH мае Енклачно 1нфорыатиЕ:шй характер. Mix там профеоЬЮТП театр jtatrpas езелиеу роль у культурному житт1 E$ionll i в естетично.чу вихованн! II народу, вносить пеЕниа внесок у роз-вигок cEiTOBoro театрального ыистецтва. Ыдсутн^сть комплекс-. ' них досл!джень з проблем еф!опського театру стримуе розробку ц1лого род ыистецтвозквБчих пвтодь, зд!Лскшчв негатившш -вплив на стан ноп1онаяьяого театрознавстга. Пагальна потреба у з'*ясуЕанн1 сс1Шбейх тендёнцИ! становленна t розЕЯТку театрального шстецтга E^ionil i обумовила предмет даного дисор-тапханого досл1дденн^, пого мету i основа! завдакии.
1. ЯоЕалеЕский В.П. Заметай об Абиссинии. - СШз. 1Ь5С. Елйое-ев A.B. Поездка в Хорар//Нива. - Citó, 1696. - КБ. - С.16-54. Артамонов Д.К. Русские е Абиссинии.-¡Л., a9I6. tro же: Через Эфиопию к берегам Белого Кила. - М.. Iö?ä. Ариольди К.Н.Военные очерки Абиссинии. - Cile, ISO?. Ьулатовач A.K, С войска »¡и «¡еледика П. днешик походе по Щкошы и к озеру Рудольфа. -а,, 1371; ТураеЕ ь.А. Абиссинские хроники. - Й.-, I¿36." ...
2. КобщаноЕ ß.ii. У истоков эииопской литературы. - »?., 1X4. ьго ае: ьрелище битвы//Пути резгития театрального искусства Африки.- - У., 1ЭЫ. - С.э-12. Ьго se: bacTi: бардов и музыкантов в AwpnKe/AiapoÄU Азаа а Аспржп. - IL, ließ. - С. 7-10. Ко^пчаялеЕ Ь.А. ОстроЕ загадок и открытии. - м., I£ó¿. Куб-бель а.Ь. Введение//Африке, культурное наследие. - Д., i¿c4.~ С. »45. йараев ь.И. ефяопскае исследования, история. лульзура. - М., 1ЭЙЗ.
Метою гюботи в ьиявлеши оошшшх тевдешЦй фоцлувашш оооблиЕоотва становления I розЕитку ирофесШного театрального миотеитва ЬфГопП.
Реал1заи!я ц! е! мети передбачала викошння таких завдань:
- розглянути }стсричну еволоЦю фэрыування елеыеат1в еф|опоького театру на основ! традиц(йно! кулыури; .
- проаная!зувата сцвциф1ку театрального процесу Ьф!оп!I;
- виечити принципа функп1онування профеоИших театральних колвитав!в кра!ни I Еизначитя голоен! напримки 1х подальшого розвитку;
- э"яоувати особливоот! I художньо-еотетичн! кратер!1 д1яяьноот| театральних колектив1в, принципа формуваняя репер-туарно! пол1тикя; . ,
• - обгрунтувати вначення театрального миотецтва як вежливого худогнього I еотетичного фактору дли подальшого ооШокуль-турного розвитку Еф1опП;
» з"яоувати м1сце I роль еф1опоького театру в загальному контекст* ов1тово! культура, ступ!нь !х вэаемоэв"язку I взаемо- • впливу,
Об"окт досл!дженнд - художня практика театрального яиття ЕфЮпП.
Предмет лоол!лженнн - генезис театрального миотецтва ЭДЮпМ. ,
bfcmwrtfflffl t даерелрзяаиа 0ээа лишении
Автор, додеряуючись позииИ методолог!чного шн>рвл1зму, ошрався у р!шенн! поставлених эаЕдань на прей! poci ¡¡ських MaHKpiBHHKiB i вчених XIX - початку XX стол!ть, а тако* на робота сучасннх рос!йськях та амариканських доол!дшак!в, погляди якик tiioflt не т!лыш не оп1Епадають, але й оупере-чать один одному з багатьох проблем. *
Джерелознавчу базу доол!дження складасть творп античних автор!в, середньов!чн! абГЬ!нськ! хрон!ки, кштер!али поточного арх!ву М!н!старства культури Еф!оп!1, опец!альна л!теретура !сторичного t культуролог!чного характеру, що mcBiwnus .
I ...
р)зн!' аспекта ороцесу становления ! д!ядьноот! профео! йного театру Е$!ол11.
Джерелознавчою oohobcd для анал!8у оучаоного отану еф!оп-ського. театру отели спехтакл!, як! в р1зний чао переглянув дисертант.
Особливим !н$ормац!йвдм джарелом е репертуарн! a$lmi 1988-1992 рр. /всього понад 100 аф!ш/.
На.укова новизна досд!дження поляме в тому, що вперше зроблена спроба дати узагальнений !сторико-мистецтвознавчий анал!з дж'ерел формування сучасного стану t тенденцШ подаль-шого розЕитку профес!йного театру Еф!оп!1.• . .. " . /
Нб захист риноояться так! положения: .-■..'
I. Театральна иистецтво Еф!опЦ базуетьс* на традац!и-н!й основ1 ! oboIm кор!нням сягас рел!г!1; в1дзоачаетьен вал-
- ? *•
лава роль у сгаиоЕ4ши1 театру р!знсшан1тии* обр«д1ь.1 оыг.
3. Процонуетьол оиотеына характеристика репертуар.ш! подпиши пвреважанш» п"ес еф^опсьних автор!е, алб з достатиьо широкий залучениям крыцих твор!в зируб!кна! д^иатургП; звер-ненци до геро!ко-! сторично!, порально-етичиоI та актуально! проблематики.
3. ии^вдитол оемобутя!сгь такого савтЦчного ецАоа-оького лвииа, як автороький театр з вяаотявою для нього вико-вдвською пол!фущщ!ональн1отю.
4. На основ! воеб!чяого анализу творчр! д!яльност! рнду еф!опоьких рекисер!в ! актор!в зиальовушьс»» творч! портрета наиб!льш Еядатвдх оредотавняк!в оцен!чного ииотецтва.
5. Обгрунтовуетьса теза про розвиток еф!опського театру в рашах единого процесу еьолте!! св!тового театрального ыио-тецтва.
6. Виолошштьом рекоиендаи! 1 щодо подальшого удоскона-леннн театрально! репертуарио! пол!тикв ! розвитку у кра!н! профео!йного тёатрознввотва.
Практична значим!оть роботц подягае в тому, що результа-ти доол!дденнн можуть бута заотооован! для координат! д1лль-ноот! еф1опських театр!в, дли вироблення !хньо! худовньо! спрямованоот! 1 визначення репертуару.
Их такой ыояна вшюристати при читенн! декцШних курс! а для студент!в театральних вуз!в.
АцудбаиЫ роботи. Основа! положены* I результата досл!д- . «61Шя обгоБорюналясь на конферёнц!ях:
I,. Науково-творча конференц|я "Роль режисура те хораогре-ф1 Г у данам!и! культурного життя УкраТни". - К.: КД1К, 19&3 р.
'г. Ьоеукра 1нська цауково-творча конференцЫ "Проблему розввтку художньо 1 творчост!"'. - К.: КД1К, 1994 р.
Основний вм1от диоертаШ! викладено у трьох- публ!кац!ях, - »
структура I аист дисерташ I
ДисвртацЫ складаеться з вступу,. деох роздШв, Еианрвк1в та списку використашх дкерел I л!теретурв.
У еоу.уп! розкриЕастьса актуальность обрано! теми 1 стан ЕиьчеаосП проблема, визначаетьол мета 1 завдання доол!дження, иого наукоьа новизна 1 мояливоот! практичного застосуваннн результат! ь досл!джещы.
У аешому гхдздМ "форлування профеоШада театрального, киотецтЕа Е<р!оп1!" проотелуеться еволшЦшша ших зародхекнл 1 становлении профес1Кного еф!опського театру, визнячен! ос-новн! етапи ! занонои4рноСт! цього прчщесу.
. Шде у Троп1чн!й Африц! ранн! форма театрадыо-ЕидоЕИЩьо-го шотецтЕа не вЦзначались таким р1аноыаа!ттлц, ¿ж у кра!нах п1ен!чного сходу, в Тому чиол!, 1 в кр!оаП. Кор1няа цього «ваша - у складному "культурному обрис! субреИону, де про тягом тисячсш!ть !снуЕали 1 взаемовиливали один на одного висок| пи-вШзаШ! I культури. Пов}доиле1ша античних длерел, середньо-в!чних хрон!к ! чайлеиних доел 1дник 1Е-макдр(еник!в дозволяли дисертанту ЕстаноЕЯТи, що могутн! потоки культурно! 1нфорыац!I
йшщ до 1ф1ои11 СтародаЕнього бгапту, ел1н1отич!шго I рыы~ оького ов!ту, 1ндП, Стародавньо! АравП, арабо-1сльмоышх кра1н та бвропи. Але через поот1ин! чвари, що роздирали кра1-ну, в Еф1оп11 т!лыш на початку XX столИт« стлались умовя, необх!д'н1 дяя виникнення прсмресШюго театру. Його осноеу скла-дали традиц1йн1 еиди ввдоенщнвх миогецтв. Так, формой, ною в!д рел4г!йнв! церемонЦ до театрального еядоеищз, безуыов-но, моана ввахати овнщеан! обряди, як! супроводжуЕалися у дав-нину святами:
- на честь осоОлиео шанованих божеств ы1сцоеого пантеону;
- зуотр!ч! з духами предк1в;
- свата квлендарного господарського року: Ноеия р!к, весни-ня с!вба, аб!р вровдю; "
- загальнонародн! пол!тичн{ под!! {сторичного значения -сыткуванн« перемоги,. 1нтроиап!я вожди, дн! паьГят! геро!в;
- вузлов! моменти у «итт! окремо1 о!м"1 або есього роду -вес1лля, 1шрод*ення дигана, поенод1ття ! т.1н.
У дисертац!! в1дзначаеться, що у дроведенн! цих обрнд1в не вула под!лу на виконзвц1в I глядач*е. Кояний член"оф»ни брав участь у священнодШств! яке мало складну програму 1 своер!дну сцен!чну осноеу, що була в1дшл1фована традиц!ею. Дедк! з цих елемент!в були дреыатизован!, !м були влэстие! 1 худокн!й образ, 1 конал1кт, I боротьба через ней конфл!кт, тобто во! голоен! риси народного тйатру., .
В силу того, що стародавн! ритуали втрачали сакрвльний характер, еони Есе б!льш сп^иймалиоя як яЕйце ьшстецтЕа. пк результат, ритуальна пронес {я перетЕорнлаея у карнаЕал, оея-щенния танепь - у деыонстроп!п сщишоот! 1 акробитично!
майстераоСт!, поклонЬшя тотем1чним ТЕармиаы - У змагаина вк-торгь ыь бЫыа точне !х вт^ленш за дошшэгою pyxiE i м!м!ки.
Театральна вистава нагадувала такоа богослуя1шш у еф1-oüobKí:'! «еркв!, п!д чао «лого оьидешшкй речитативом мовою гаеэ чиуали свящёнН! писаны*, оп!вав хор, виконувавоя л!тур-г!йшш та цепь, ваотупали шети-читп! хине, що булл опец!ально для цього запрошен!»
Дисертант Шдкреедюе, що ро8ЕЯтков! того надрдику у тре-двг» иному театр!, котрай не <5уь лрямо' поЕн.лзаний з рел!г!ищщ ритуалом, значков nipón оадеяли народы! розпов!дач!т-гр!оти. Вони складали оообливу каотумандр!£ннх актор1в, що спец!ал!-зувалиоь на ыиотецтв! худохкьо! розаов!д!. По сут! 1х шотуш) - де театр одного актора. . .
Аб!оо!нськ1 хрон!кя Х1У-1Ш отол!ть красноыовно ов!дчать про те, що яокрава театральнЮть пронизывала во! обряди, що супроводхували коронац!ю, прайняття царей посольств, вих!д ионарху до народу, весь иадаирвий иереыон1вд у и! лону.
Особливу увагу ввернвно у диоертац!f на одну а найб!лыд Шкавих i варазних форы традиц!йного маотецтва сольне чи ко-лективне театрел!воване й!дтворешш tíos, що авлмло собою овое-р!дний б!й-гру. За oboIu походженнам цей вид видовящ иов'яза-ниЙ э вШьховою t обрндовою д!яльн!отю орган!зац!й отатево-BtkoBHx ipyn t з такими рел!г!йно-маг!чниы« виставаий, як Mari« родючост!, дощу, культ сонхы i вогни, иого обов'язковими елементами стали еойоенич! сольн! вистуаи фахр - сеиоЗБвличен-ня, що вимовлялось во! ном а перед! кои во!х {toro б оковах аасяуг t супроводжувалось варазииии жестами i utu! ко». Саые 'в них вире з но е!'дбивавоя х!д бон з ворогом, «ахри, що Пиша один аа од-
(¡ и, створювали шд1бн!сть окладного масового .вадовиша, в «кому головку роль в!д!грэвав л!тературни«1 текст, а'ыузично» танцювальний момент за Глав другормдне Шсие. 1нше оп|ев1дно-шення давала фантазЫ - музично-таншовальна сю1та, що Шдтво-рювала б!й. Тут танець, кест, м1м1ка ркладали осноеу дН.
У друг!й полоеин! XX стол!ттн фахр 1 фантаз!» набули ново! якост!. 'Вони леретворилися, у кошгёртн! номери у виступах профео!йних ! нап!впрофес!йних аноамбл!в. •
Дисе'ртаят порн!стю роэд!ляе дайну про те, ко рухомр» силою, стрикнем ! основним елементом тредиц!Шю1 пультури г:н;т;'~ па^ м!ф. Шф!чн! персонак! матер!ал!зуються у масках, як1 е неодм!нним атрибутом есцх театрал!зоеэних гидовад. I хочп в Еф!оп!1 культура маски одержала поменяно слабкий роз ей ток, вона практично повн!стю царюе в обрядах !ад!!. Маски зм!-ниоться разом з еводш!ею сусЩльства, 3" леи ¡та ни не21д"гач-на'частика м!фу, еони 1и пегчому етап! церетрорсються в один з елемент!н народного мистецтва.
Розглядаши багатоЕ1ков!й процео форлування театрвльнях видовищ, дисертант особливо в!дзнач£^б 1х т!сниз зв"язок з трг-дицШною музичною культурой. 1х шс!ями е Е^!опН' були арме-с!йн! оп!ец!- рэзвов!дач! азмар!. Театрал 1эоеан1 вастави у ¡х вйконанн! дуже схож! з вистуцамл розпоЕ!дач!в-гр!от!в.
, 7 дисертац!! Шдкреслюеться, цо народн! еистоги, 13 иких з часо«: Е1докремилось театральне маотеюто, мали'так! складов!:
- маг!чяий елемекг, у «кому образи м!стако-маг!чного ср!--ту Ейзначаягь особлявост! слен!чно1 дН;
- символ!ко-метефоричния момент, либудоганиЛ на синтез г
ритуалу I маоки; *
- ритм, як рсиовний зм1ст образу, що обиедцуе знак t ошсл, пясть t дух»
- йогу, пка трьдшпино п!дкорлсться ритму t набував сила маг!чцого заклинанш»;
- музику, noestn ! танець, ы«! с для африканцу засобамй оприаняття ostry t сШлкуЕанан'з ним.
Bet цв, на думку дисертанта, обумовало особливоот! тради-utflKot сеiдомоет! африканца t при HBuBHooit сдециф!чних факто-ptE розЕитку i особливого способу мислення визначало своер!д-•н!оть вроцесу фориуванн^ африканоько! культура та И евдадово-го елеменгу - е<р!опського театру.
У другому розд!л! " ОсоблиЕост! отановлення i розгатку провес!йного театру ЕфЮпП у XX стол!Tit" наводиться характеристика пол!тачнях t загальнокультурних зм!и, як! Е{дбувалиоь у Еф1оп!1 на початку XX столЮТл, t результатом яких було створення опряятлявах умов для форыуванвя ирофео1йного театру. . Еозглядаеться д!яльн!сть перших театральних сп!док t об"ед-нань, як! заклали, фундамент для майбутнього профео!Сного театру, а такоя основн! тевдвш! Г 1 особлявпот! розвитну нац! ональ-но! еф!опсько! драматурги. ' Л • .
Особливу увагу прид!лено пров!дням столичним театрам -Нам!овальному, Лгир-^икир, CiTi-Ходл, Рао-театру 1 анал|зу !х репертуарноГ политики. Дисертант в!дзначае, що, хоча центральна ы1сце у прогремах них театр!в займають твори еф1опських драматург!Е, п"еси !ноземних автор!в, перш за вое ввропейсыах t американськях, .представлен! таксис достегньо широко, користу-ються розум!нням 1 усп!хом у публ!ки.
У дисертацй п!дкреслюеться, то пол Яичник р!зноман!т-'
там/ широтою таорчого спектру I худокньов багатогранн!стп *
в!д8ивчаеться олсыш театральна режисура. Нер1дко поотанов-ники належать не т!льки до р!зних творчих шк!л i xynosHix на- , прями!е, але й до р!зних Etкосах аокодйа. Серед нях мастит! майстри, що стояли коло даерел формуваннн нового еф1опського театру; молод! режисери, huí одержали' профес!í-ну гйдготоету у .fcponí, СРСР, краГнэх СИЛ, в тому числ! i в УкрэШ; випускня-ки театрального факультету- Адд!с-Абебського ун!версптету. Лк результат, на театральяих п!даостках E^ioniI вдалось стЕорити умови, необх1дн! ддл пл!дно! взаемодН р1яиих реаасерськнх ме-Тод!в i . £кторськях ик!л, хоча продес цей далеко не лсгкип, достатньо суперечяИЕнД t посилен розгиЕамся з неодглгнпт хуванняк нац!ональних особлиЕооТей i тредяц!й.
Не ев падко в о на е;;.|ог;ськ1Я сцен! нбкожлиго {снуваяня евро-яейського театру психолог!чно! драми у поЕНоиу об"«.¡i i долус-каеться лише привнесена« його окремих.елемент!е. Адасе на В1д-м!ну в!д еЕро'пешы у сприйманн! афрякань. мистецгао - се че . в!добреженэ, а маг!чно перетЕорена реальа1сть. Самь тому у своему традзшШюму еиглйд! псяхолог!чний театр яепрайнитипй для еф!опського глядоча. Шолсьяа режисура змушена синтезно п!дходйтй як до трактоЕкя TEopiÉ ceítoeoí драматурги, ;гак i до актореького еикошестез. УсгЛх, пхад: корястултьси у лублНи спектакл! за ТЕораня Е.Золй, М.Гоголя, Горького, A.KpicTi та !нйкх, переконуе в тоыу, що з цим завданнпи c;-icnci.Ki режисери спраЕДяються доотатньо добре.• •
' Особлию Е!дз1:Ьчаеться,Ш1!дя5Й розЕпток. такого яздггя-чойяо оряг!.чальног;. i саетфкчаото еЦопсыхго яг-ажа,. як я в-
торський театр. / ньому в одн!й особ! об"еднан1 автор, реки-сер i актор, то перьдоачае обовиязкояу иаявшсть еиоокого пр» ^ес}адгШэму 1 компетентности у р1зних сферах театрального . шстецтва.
3 ачал1эу реасртуарноГ пол!тики р1вних театр!в робитьоя висаовок про те, во IX улиблений жанр снладають. мелодроматач-н! лмеои, неигадлиь* за зм!стом, доступа! для розум!ная будь кого, иьч задучають до театру основн! маси гллдач!в, а такок • сиектакл! 1сторчнр! тематики. В той же чао, на думку даоер-танта, до театрального репертуару недоотаткьо включаютьсл п"еои оуто народного вадовищног^ ала ну, э елементами'традиШй-ного ритуалу I дм. •
Звичаико, 8 часом с&лшда! рйтуали ианулого, «клин були наповнен! ЕйдоЕИща, постудово ешкшли а театру. Збераглися лише окрем! алеаенти ритуальних cb.iT. 1, хоча оЕоею аабарвде-нгстю I с£оер1дяов драматург!ею вони суттево оадьляють теат-ральн! ЕистаЕй^ все шш!тн!ыв виявляетьсн тенденции до в!дао-вяенин сучасяэго театрального шстецтва в1д широкого викорис-таннп традши&юТ ритуально! культур. Зокрема, з провес!йно! оцени практично аник трвдйи! Пяии недучай - тлумач поцЩ сце- . и!чно! ¡11'I, У опнтезоьоному ьиглзд! його-^уики!I втЫиютьс.* у сценограф!!, музичному .ОфОр(Апени1, м!зансценах 1 акторсыии ма-отериост!. Однак, у багатьох виставах, як 1 колись, широк* Еакористовуетьсл такэ традии1лна фориа, як пряые зверяенш до гля
