автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.06
диссертация на тему: Особенности формирования творческого потенциала молодых инженеров

Полный текст автореферата диссертации по теме "Особенности формирования творческого потенциала молодых инженеров"

РГ6 од ■

“ ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРйАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису ПРОХОРЕНКО ТЕТЯНА ГРИГОРІВНА

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОГО ГОТЕНЦІАЛУ

юлодах ііішіерів

Спеціальність 22.00.06. - Соціологія культури,

освіти, науки

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

Харків - 1993

Робота виконана в Харківському державному університеті

Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент Правоторов В.О.

Офіційні опоненти: доктор, філософських наук, професор Лозовий В.О. .

кандидат філософських наук, доцент Межов П.Ю.

Провідна установа - Харківський політехнічний інститут

Захист дисертації відбудеться II травня 1993 р. ,о /^■¿'■'¿'/'годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 053.06.05 в Харківському.державному університеті / 310077, м. Харків, пл. Свободи 4, ауд. 4-65/.

З дисертацією можна ознайомитися в Центральній науковій бібліотеці Харківського університету.

Автореферат розісланий " /<?" 1993 р.

Учений секретар „

спеціалізованої вченої ради, г іуі(■,

иіієціалюиьгшиї вчених ради, | ^

доктор соціологічних наук < В.С.Бакіров

Актуальність теми досліджень. Не звертаючи уваги на всю гос -троту кризової ситуації,в якій ми зараз опинились, роздуми про . феномен творчості залишаються актуальними та значимими. Більшто-го соціальна необхідність в дослідженні цих питань невпинно зростає саме в той період розвитку суспільства, коли воно виходить за межи жорсткої індустріальної системи і вишукує шляхи подальшого вдосконалення свого розвитку, тому що в творчому процесі закладена реальна можливість кардинальних змін в усіх сферах суспільного життя, що надзвичайно актуалізує проблематику творчості соціального суб’єкта. •

У зв’язку з цим, особливий інтерес викликає проблема інже-нернпї творчості, яка зосереджує в собі вузол протирічь та труднощів, пов’язаний з інженерною діяльністю і маючий відношення як'до сфери підготовки, так і. до сфери використання інженер-но-і'ехнічних спеціалістів. Проявляючись в зниженні соціального статусу, падінні престижу і в недооцінці інженерно-технічної діяльності, вони відображають зміни в реальному становищі інженерів в суспільстві: їх підготовка не відповідає потребам виробництва, знизилась творча віддача технічних спеціалістів, зпо-вільнились темпи розробки та вдосконалення нової техніки і технології, якісні показники нових технологічних розробок у бага -тьох випадках уступають своїм зарубіжним аналогам. В наслідок цього низькими залишаються конкурси на вступних іспитах в тех -нічні вузи, все частіше молоді інженери починають працювати не за фахом.

Недооцінка праці найбільшого за чисельністю загону інтелігенції є симптомом неблагополуччя, свідченням негативних процесів, які відбуваються у нашому суспільстві. Система навчання та виховання, заснована на педагогіці повчання та заборони, авторитарний стиль керівництва економікою з витікаючими звідси її монополізацією, ідеологізацією та централізацією, девальвація морально-етичних, культурних та загальнолюдських цінностей, посилення технократичних тенденцій в процесі підготовки і в використанні інженерно-технічних, спеціалістів породжували механізм стримування їх творчої активності. . .

Перехід до ринкових відносин, демократизація суспільного жит-

- 3 - ' '

тя, децентралізація системи управління освітою, наукою та економікою, без сумніву, розширять можливості для творчості і збільшать суспільну потребу в ній. Поява ринку праці і кон’юнктура на нь^му будуть визначатись попитом і пропозицією на спеціалістів. Орієнтація діяльності підприємств, установ та організацій на отримання максимуму прибутку і забезпечення своєї конкурентоспроможності різко підніме рівень їх вимог до інженерно-технічних спеціалістів. Будуть потрібні спеціалісти, спроможні здійснити техніко-технологічний прорив у виробництві. В зв’язку з цим виникає суспільна потреба у творчій ініціативності, компетентності, інтелігентності та культурі.

' Однак, залишається тільки констатувати, що внутріполітична та соціально-економічна ситуація, яку ми зараз маємо, дуже негативно відображається на стані науки і техніки, до цього часу не вдалось припинити механізм стримування творчої активності інженерів, а тим більше,створити новий інноваційний механізм.

■ Ситуація ускладнюється значним скороченням державних витрат на науково-дослідну та інженерно-конструкторську діяльність,

' реорганізацією республіканських органів управління НТП, початком процесів роздержавлення, приватизації та іншими заходами перехідного періоду. Залишається невирішеною доля багатьох галузевих науково-дослідних інститутів, КБ, вузів, великих наукових підрозділів вищої школи, що загрожує розпадом сформованих наукових шкіл, інженерно-технічних колективів. ‘

_ По-різному можна оцінювати зростання переливу кваліфікованих спеціалістів у сферу власного підприємництва, де виникають альтернативні іноваційні структури у вигляді малих підприємств, іноваційних фондів, кооперативних фірм та інше. Подібні структури не мають чіткої стратегії діяльності, відрізняються від -сутністю дійсно глибоких розробок, характеризуються психологією, коли вибір ділового партнера зумовлюється не націленістю на перспективу, а є спробою знайти покупця, який зміг би біль- 1 ше всіх заплатити. Таким чином, вони не зможуть протидіять зниженню темпів і маштабів науковс?-технічного розвитку.

Негативний вплив на розвиток науки і техніки починає відчуватися в зв’язку з від’їздом частини перспективної, талановитої творчої молоді за кордон, яку Захід приваблює можливістю саМо-реалізації,-ііезрівняно кращими умовами професійної діяльності ■ .

■ - Л - '

і'більш високими заробітками. Особливо гостро це відчувається в зв’язку з кризовою ситуацією в системі підготовки наукових та інженерних кадрів, яка зараз має місце у.нас. Крім цього, дуже гострою тепер і в&жковирішуємою в майбутньому залишається проблема науково-технічної бази, переобладнання якої потребує великіх коштів, особливо в твердій валюті. Слід також чекати важкої і разом з тим тривалої адаптації сфери науково-дос -лідноГ та інженерно-конструкторської діяльності до ринкових умов, що пов’язано з відсутністю необхідної інфраструктури, ін-ституціонально-правового та економічного середовища для самостійної іноваційної діяльності господарських суб’єктів в новій ситуації.

Тяжке становище інженерів поглиблюється соціально-економічною та екологічною кризою, що робить проблеми інженерії дуже важливими для нас сьогодні. В той час не менш важливо і інше._ Якщо ми прагнемо зайняти чільне місце у світовому устрої, нам доведеться рахуватись з світовими реаліями.

Одна з них полягає в тому, що зусиллями США, Японії і Західної- Європи формується новий світовий порядок, заснований на стратегічній ролі технології, який состоїть у тому, що конст-' руктивно-технічний тип знань стає ведучим фактором економіки і основою розквіту суспільства. Але для того, щоб мінімально підключитися до світових процесів, необхідно мати господарство, яке хоча б в деяких рисах відповідало міжнародним стандартам.

А так, як основу сучасного господарства складають техніко-тех-нологічні процеси, то можна уявити собі всю їх значимість і важливість для розвитку суспільства.

Таким чином, інженерно-технічна діяльність уявляє собою багатогранну, багатофакторну проблему, яка включає цілий ряд об’єктивних і суб'єктивних протирічь і труднощів, а також торкається підготовки і використання технічних спеціалістів. Тому виникає потреба в комплексному, соціологічному дослідженні цих питань, коли діяльність інженера розкривається в усіх взаємозв’язках .

■ Ступінь розробленності проблеми. Інженерно-технічна діяльні с"’ь приваблювала дослідників завжди з часу своєї появи. 6 багато статистичної літератури по історії інженерної справи, історії техніки, військового мистецтва, бібліографічні відомості

- о -

про найбільш видатних інженерів і винахідників дореволюційного періоду.

■ Інформація про інженерів, як представниках професійної групи, з'являється у монографіях ЛЛ. Гум і леве. кого,. В.Р. ІІейкинсій-Свирскої, А.К. Шарца, які відносяться до 40-60 рр. цього століття. .

. Окремі спроби вивчити ті чи інші прояви і особливості інженерної праці розпочалися у 60-х роках. Однак підвищений дослідницький інтерес до проблем інженерії виникає у 70-80-х роках, у зв’язку з переходом людства до нового етапу НТП. В наш час гострота цієї проблематики не знижується, але спостерігається помітний спад інтересу до проблеми інженерії з боку дослідни *- ’ ків, що. і викликає у нас закономірну тривогу. Політиіні, націо-

• пальні питання, які зараз так жваво дискутуються науковцями і ' практиками, не можуть бутиро?в’язані без вивчення сучасних тенденцій технічного розвитку суспільства. . '

■ Особливо інтенсивно розроблялись економічні * філософські, психологічні аспекти інженерної діяльності. Серед тих, хто присвятив свої зусилля дослідженню проблем інженерів, слід назвати В.В. Апехіна, В.Г. Горохова, С.А. Кугеля, О.Т. Лебедева, І.С.

. Мангутова, О.М. Нікандрова, Е.А. Шаповалова, В.А. їздова, і бага. тьох інших. • . '

У роботах цих. авторів були зроблені спроби осмислити суттє-вість, структуру і генезис інженерної діяльнооті, систему її соціально-професійних функцій, закономірності і напрямки, проблеми і труднощі інженерії. • .

Не зважаючи на те, що серед дослідників інженерної діяльності до сих пір немає єдюсті в розумінні її суттєвості, вони єдині в тому,що характерною рисою праці .інженерів-є значна доля творчих моментів. При цьому велика кількість досліджень зосе -реджує увагу лише на констатації цього факту, не гієреслі,пуючи -цілі вивчення самого механізму творчої активності інженерів. -Враховуючи цю обставину, а також актуальність вивчення цієї проблеми, необхідно звернутигувагу на ті дослідження, в яких робляться спроби провести.спеціальний аналіз особливостей інженерної творчості, механізму .їх творчої активності. Автор вв.а -жає, що найбільш вдалим і разом з тим перспективним напрямком . вивчення цих питань є пошук особливостей формування, розвитку ’

та реалізації творчого потенціалу (.Тії), що пов’язано з тим,що він виступає фактором самодетермінації творчого процесу. При такому.підході науковому аналізу Піддаються обидва рівні творчої активності - потенціальний і актуальний. Творчий акт у такому випадку розглядається як процес, який проявляються не тільки в реальних творчих результатах,' але і в розвитку су -б’єктивних можливостей інженера. '

Загальнометодологічні питання суті ТП особи, його структури досить широко вісвітлені в наукових публікаціях В.Ф.Бис-трова, Л.І.Іванько,' В.І.Воловича, Л.М.Злотникова, В.Ф.Овчин-, никова, С.Г.ГІанової, И.Ю.Постолюка та .ін. - •

З’являються роботи в яких розглядаються прояви тенденції гуманізації матеріального і духовного життя суспільства в змісті ТП особи, підсилюючи тим самим значення духовних, зокрема етичних, моментів в механізмі творчої активності особи(А.І.Кле-піков, Л.В.СохВДЬ, О.К.Чаплигін та інш.). Це-дав можливість деяким авторам розглядати ТП як основний критерій різнобічно- ' го розвитку особи (В.В./^іитренко). .

Більшість науковцій.які торкаються саме ТП інженерно-техніч-' них працівників виділяють і аналізують лише окремі компонен- " ти ТП. Так, А.Б.Коганов, Е.Н.Камишев, І.Ф.Лівшиць головну увагу приділяють творчому відношенню до діяльності. С.М.Персія-нов, 0.В.Степанова, О.І.Шкаратан акцентують увагу на ціннісних орієнтаціях,' мотивах і інтересах творчої інженерної ді -яльності. G роботи присвячені творчому мисленню інженерів та . науковців (О,Т.Лебедев, В.Г.Семибратов, B.C.Смирнов, Л.Б.Чер-нов). Однак усі вони не дають цілостну картину ТП інженерів.

■ Одними з перших були здійснені спроби комплексного аналізу ТП-інженерів в соціально-психологічних дослідженнях В.Я. Ядова, Е.С.Чугунової. Широке використання емпіричного матеріалу дало їм можливість виділити важливі' якості інженера, в тому числі і творчий, розглянути рівневі характеристики їх творчої активності, запропонувати різні методики для їх вимірювання..

■■ 1 все ж таки, не зважаючи на важливість і глибину таких до- . сліджень, вони закономірно обмежують вивчення ТП межами свого предаету. Це проявляється в однобічному аналізі проблеми.Зок- . рема, головна увага приділяється внутрішньому механізму реа -лізації ТП, вплив же соціальних факторів залишається невісвіт-

леним. ' , . . ■ .

Виникає гостра потреба у використанні соціологічних мето- . дів, які дозволяють отримати знання про соціальний механізм ¡становлення і актуалізації інженерами своїх творчих можливос-

Ітей. . ■ •

І • - •

| В цьому плані особливий.методологічний інтерес мають робо. іти, в яких розкривається механізм і особливості формування Ірізних форм активності молодих спеціалістів в системі вуз-ви-Іробництво. Результативно в цьому напрямку працюють соціологи ¡Харківського університету. Вузівський період професійного становлення майбутніх'спеціалістів знайшов відображення в Дослідженнях соціологів Московського, Казанського, Воронежсько-1 го і деяких інших'університетів. Виконано ряд робіт, в яких розкрита роль науково-дослідницької роботи студентів у формуванні творчого потенціалу студентів у вузі (Л.Г.Квіткіна).Також висвітлені деякі аспекти становлення творчого потенціалу студентів у вузі (В. А.Андреєв, П.Ф.Кравчук, О.І.Сафроненко)', різнобічні сторони організації самостійної роботи студентів, як одного із факторів творчого виховання. ■ ' ■ ' '

Представляються перспективними дослідження творчих можливостей студентів, молодих спеціалістів у широкому культуро -логічному ракурсі. По цій тематиці, заслуговують на увагу роботи В.С.Бакірова, Д.І.Зюзіна, Н.Б.Крилової, ВіО.Правоторо-ва, Е.Ф.Сулімова, Е.Н*Фаустової, О.О.Якуби та інш. При цьому слід зазначити деякий дефіцит, публікацій, присвячених проб -' лемам соціального механізму формування ТП інженерів. По.цій тематиці є роботи А.І.Клепікова, І.О.Мартинюка, Г.Н.Соколо -вої. Менш за все вивчено механізм формування, розвитку і реалізації ТП молодих інженерів. На жаль, недостатня кількість робіт, в яких ця проблема досліджувалась би,, як тривалий і складний процесе системогенезу. Недостатня увага.' приділялась

становленню інженерів на зтапі'вузівського. навчання і адап -тації до практичної діяльності, спадкоємності між цими, ета -пами. Це зни&ує можливості розробки механізму соціального управління Цими процессами. . '

Ціль і задачі дослідження. Ціллю диссертаційного досГЇі'Д -ження є вивчення змісту, структури ТП, стану його розвитку ,

• особливостийформування і реалізації на Ьтапі вузівського нав-

- Ь -

чання і в період адаптаціі до практичної діяльності. Відповідно до неї автор вирішує слідуючі задачі:

- Розглянути суттєвість і зміст ТП молодих інженерів. '•

- Виявити тенденції розвитку інженерної профессії в сучасних

умовах, показати специфіку інженерної діяльності в порівняні , з інтими видами робот. ■ ~ ' - '

- Проаналізувати структуру, критерії і рівні розвитку моло-.

дих інженерів. . ■ ! ' '

- Використовуючи емпіричні дані, розглянути процесе станов -лення ТП майбутніх спеціалістів у вузі. .

- Вивчити механізм розвитку і реалізації ТП молодих інжене -рів в умовах адаптації до професійної діяльності.

- На'основі вивчення суб’єктивних і об’єктивних факторів ТП,

визначити найбільш ефективні напрямки і засоби соціального управління процєссом формування і реалізації ТП молодих ін- . женерів. •

Методологічну основу дисертації складає філософська та соціологічна література по проблемам творчості взагалі, і ін — женерцої творчості зокрема. Важливими при написанні роботи були дослідження, спрямовані на виявлення суб’єктивних, пси- ' хологічних факторів становлення ТП інженерно-технічних ро -бітників. Також використовувались праці відомих педагогів, економістів та інших вчених, присвячені питанням підготовки і виховання молоді в системі вищої технічної освітИі, Із зарубіжних джерел почерпнуті тенденції розвитку інженерної професії в'сучасних умовах, а також в питаннях управління вивірю школою.

• Емпіричну основу- дисертації складають результати соціологічних досліджень, проведених кафедрою соціології і соціологічною лабораторією ХДУ в І976-І99І рр. по проблемах соціальної активності студентів і молодих спеціалістів на виробництві. 3.ціллю поглибленого аналізу механізму становлення і розвитку ТП інженерів, автором було проведено аналогічне дослідження по адаптованій методиці в Харківському автомобільно-шляховому- інституті. Це дозволило провести порівняльний аналіз результатів у просторі і часі.

В дисертації широко використовувались матеріали соціологічних досліджень, які проводились кисвськими, московськими,

І ленінградськими, горьковськими, одеськими, львівськими соціологами по проблемам підготовки спеціалістів у вузі.

! Наукова.новизна дисертації:

|- У дисертації дано методологічне обгрунтування використанню ¡поняття"творчий потенціал молодих інженерів'.' Характеризуєть-складна структура данного поняття. Розвивається ідея про.необхідність розгляду ТП як інтегральної якості особи, підкреслюється його особиста роль як феномена самореалізації творчих можливостей інженерів. і ' ■

І- РЬзроблена система емпіричних індикаторів, .які дозволяють ¡зафіксувати стан і динаміку формування тп Молодих інженерів, і- Розкривається специфіка ТП інженера і розроблено відмінний від традиційного Підхід, направлений на вивчення його струк- '

■ тури в єдності всіх компонентів. . ■

- Знайдено механізм формування * розвитку та реалізації ТП в

період вузівської підготовки і адаптації до професійної ді- ’ яльності. . ' ' .

- Обгрунтовується спадкоємність процесу формування та роз- -

витку ТГІ і доведено що порушення зв’язку між компонентами в будь-якій.ланці, виступає дестабілізуючим фактором його по -дальшого становлення. • ' • . '

- Підкреслюється необхідність цілеспрямованого регулювання . ТП молодих інженерів в сучасних умовах вищої школи. Запропоновано декілька варіантів створення соціальної технології ' управління цим процессом.

Теоретичне і практичнё значення роботы. Рззультати теоретико-прикладного аналізу ТП молодих інженерів дають можливість глибше досліджувати його структуру і механізм формування як інтегральної якості. ■ . . . .

Висновки „і практичні рекомендації можуть бути використа -ні при подальшому розробленні концепції вищої освіти, в то -му числі і. технічної. Соціологічною групою ХДЦІ, при безпо -' середній участі автора були'підготовлені доповідні.записки ректорату .і учбовій частині інституту, в яких .були врахова т ні результати досліджень. ' '

Теоретичні положення і ємпиричні дані роботи можуть бути використаними у відповідних темах учбових курсів по соціології, соціальній філософії, політології, теорії і методології

' ■ ■ ' - ■ - Ь; - '

інженерної творчості.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційного дослідження 'знайшли відображення у виступах автора на науковій конференції "Социально-философские и методологические проблемы развития духовного производства" (УЛьянівськ,І990 р.), нау -ново-методичній конференції "Питання активізації пізнаваль -ної діяльності студентів у. вивченні суспільних наук" (Харків, 1990 р.), науково-практичній конференції "Будущий инженер -• организатор на производстве" (Київ, 1990 р.), на П Всесоюзній науковій конференції "Творчество: теория и практика" (Київ, 1991 р.), міжреспубліканській науково-практичній конфе -ренції "Проблеми научного-и .технического творчества" (Одеса, 1992 р.). - -

Структура і об’єм роботи. Дисертація складається із вступу, двох частіш, закінчення, двох додатків,літератури. Об’єм складає 162 сторінки машинописного тексту.

Основний зміст роботи. У вступі обосновується актуальність вибраної теми, дається характеристика стану її розробленності в літературі, визначаються цілі і задачі дослідження, розкривається наукова новизна і практична значимість роботи.

В першій частині - "Творчий потенціал молодих інженерів , як об’єкт соціологічного дослідження" - розглядаються теоре-тико-методологічні питання ТП інженера.

Виходячи з того, що конкретне соціальне середовище, в тому числі і професійна діяльність інженера, виступають важливими факторами ТП інженера і визначають спрямованість розвитку творчих можливостей спеціаліста, робота розпочинається з розгляду специфіки і особливостей інженерної діяльності, на . відміну від інших видів професійної діяльності.

Вперше з’явившись в античному світі, слово "інженер" вказувало на приналежність до числа осіб, які займалися ство -ренням воєнних машин. З розвитком виробничих сил розширявся і' об'єм понятть "інженер","інженерне діло". Однак незмінною функцією інженерів завжди було і залишається інтеллектуальне забезпечення процесу створення техніки. • ’

Значні якісні і кількісні зміни в.праці інженера були пов’язані з науково-технічною революцією, сучасний етап якої, збільшивші наукову і технічну оснащеність праці, сприяв зростанню числа ін?'-:сгійрно-тохнічних працівників. Це супроводжу. - її - ■ . •

валося не тільки посиленням диференціації, але і розширенням кордонів інжбнерної діяльності за рахунок проникнення' інже -перів, в усі галузі науки, виробництва і культури, змінами змісту і характеру їх праці. 1 все ж характерною рисою інженерної діяльності, яка визначає її суттєвість, с технічна, . інновація, без якої неможливим ()ув-би як розвиток виробничих сил суспільства, його прогрес, так і оформлення інженерної ' діяльності в окремий рід занять. Це і визначає соціальну мі-, сію інженера як основного суб’єкта прогресу. . .

Дисертант.підкреслює, що в сучасних умовах зростає потреба в гуманізації і гуманітаризації інженерної діяльності і технічної освіти, що зумовлено місцем і. значенням техніки в системі "природа-техніка-суспільство". Займаючи проміжне положення, технічні засоби стали необхідним елементом практично в кожній людській діяльності. Тому найменша зміна рівно -ваги може привести до невиправних наслідків, як для природи так і для самої людини. Саме тому в научно-публіцистичній літературі все частіше ставиться питання про розширення і ускладнення критеріїв оцінки інженерних рішень. Др традиційного критерію, економічної ефективності, сьогодні можна додати критерій екологічної еффективності, а до знань спеціалістів - знання закономірностей взаємодії виробничої технології з технологією природною. - ,

Інженерні рішення також повинні враховувати вимоги ергономіки, інженерної психології. На основі проведеного аналізу автор стверджує, що технократичний підхід все більше вступає в протиріччя з потребами соціальної практики, заважає розкриттю творчих можливостей і здібностей людини, тормозить подальший їх розвиток. ' ' •

З позицій системної цілостності диссертант підходить до . аналізу інженерних функцій (професійних і соціальних). Дані . функції використовуються цри вивченні ТП молодих інженерів.

В дисертації досліджуються проблеми і труднощі інженерної..■ діяльності, які проявляються в зниженні престижу інженерної професії, приводяться причини цього. ' • ■

Основна увага в теоретичній частині дисертації приділяється вивченню, суттєвості, критеріям, структурі ТП інженера.Бу-. ли з’ясовані найбільш спільні по віднопенню до ТіТтакі нонят-

— і<£ —

і . тя, як "потенціал", "творчість", "творча діяльність".

Структура ТП відповідає внутрішній.структурі складових частин ’потенціалу особи. Виходячи з цього автор стверджує, що' ТП включає творчі здібності особи, як найбільш загальну форму вираження потенційного рівня розвитку -її суттєвих сил, а також внутрішні можливості, які активізують становлення і. реалізацію самих творчих здібностей. Останні уявляють собою не що інше, як цілостно-мотиваційні суттєві сили. •.

При розгляді творчих здібностей дисертант спирався на досвід, накопичений психологічною наукою, що дозволило йому визначити їх як сукупність внутрішніх ресурсів і специфічних якостей особи, які усі разом і дозволяють їй бути суб’єктом творчості. Для вирішення питання про перехід потенційного , рівня творчості до рівня дійсності необхідно відрізняти творчі здібності як суб’єктивні можливості діяльності, так і актуальні творчі здібності, які реалізуються в предметній діяльності. Діалектика взаємодії цих сторін є внутрішнім джерелом розвитку ТП. Іншими словами, поняття ТП особи характеризує суб’єкт творчості з позиції діалектики можливого й дійсного розвитку його суттєвих сил. Перехід можливості в дійсність не здійснюється автоматично. Одним із факторів, який забезпечує цей процесе є творча спрямованність свідомості особи; -

Рівень розвитку ТП особи також оцінюється автором по ха -рактеру і змісту тих задач, які доводиться вирішувати особі -в ітроцейсі її професійної діяльності. Вони можуть виражатись в стилі творчої реальності, у використанні інженером оригі - '

■ нальних підходів, засобів, методів, відносин, тощо. Таким чином в роботі аналізується группа "діяльностних" критеріїв ТП особи. Дисертант приділяє увагу розгляду специфічних особливостей ТП інженера, які визначаються змістом і характером інженерної діяльності,'інженерними функціями.

На завершення 'цієї частини пропонується програма конкретно-соціологічних досліджень ТП молодих інженерів. У відпо -. відності з вимогами, які висуваються до програми аналізується і визначається суттєвість проблемної ситуації, характеризується об’єкт і предмет дослідження, формулюються цілі і за- . дачі дослідження дасться емпірична інтерпретація важливих

. - ІЗ - ■ ' •

дослідницьких понять і категорій, визначаються гіпотези, підбирається відповідний інструментарій.' - . !

.Груга частина - "Механізм формування творчого-потенціалу молодих інженерів" - демонструє осмислення .на емпіричному рівні соціального механізму становлення, розвитку та реалізації творчого потенціалу молодих інженерів в динаміці. - ' " '

Вході дослідження було встановлено, ідо формування і розвиток творчого потенціалу інженерів являє собою тривалий процес з чітко вираженими етапами.' Об’єднуючись спадкоємними зв’язками, вони відрізняються один від одного особливостями механізму формування та реалізації творчих можливостей особи.

Дисертант доводить, що основи ТП майбутніх інженерів починають закладатися ще в довузівський період, особливо під час-вибору професії. • - -

Важливим етапом подальшого розвитку ТП майбутніх інженерів виступає вуз. Він відіграє' значну роль., по-перше, у формуванні професійно-ділового потенціалу молодих інженерів, який являє собою необхідну суму професійних знань, вмінь та навиків і є необхідною умовою професійної творчості. Аналіз його рівня дозволяє стверджувати, що в системі підготовки інженерних кадрів продовжують переважати технократичний та інформаційний підходи до навчання і виховання.. Встановлено, що формуванню . ТП спеціаліста в найбільшій мірі сприяють вміння і навики, пов’язані з самостійною роботою, а саме, вміння раціонально' організовувати свою роботу, навики науково-дослідницької роботи, вміння використовувати теоретичні знання на практиці4 Однак, існуюча система загальнонаукової та спеціальної підготовки не зорієнтована на розвиток саме цих здібностей. В системі ТП не спрацьовує також гуманітарна підготовка спеціаліста. • .

У вузівський період продовжується процес становлення творчої спрямованості свідомості майбутніх спеціалістів. Це виразилось не тільки в перебільшенні орієнтацій на творче самовираження в своїй професійній діяльності, але і в достатньо.високому ступіні цілісністі цього блоку компонентів ТП, Свою майбутню професійну діяльність вони бачать як творчу діяльність. Однак, високі орієнтації на творчу працю в майбутньому не завжди супроводжуються такою ж високою творчою мотивацією участі у різних видах студентської діяльності. Вияснилося, що менше '

половини студентів виявляють глибокий інтерес до навчання, цікавляться науково-дослідними проблемами лише третина опитаних.

Це знижує якісний рівень творчої спрямованості свідомості студентів, робить її більш нестійкою. Ці та інші протиріччя потен-. ційного рівня ТП студентів'заважають його реалізації, що проявляється не тільки у відсутності у більшості студентів творчого стилю в усіх Видах діяльності, але і в порівняно низьких творчих результатах. ' •

Вивчення механізму формування ТП студентів у вуаі дозволило дисертантові виявити цілу систему суб’єктивних і об’єктивних умов та факторів, які стримують цей процес. ■

С закінченням вузу наступає новий період в житті випускника - професійна діяльність. В цей період ТП молодих інженерів отримує імпульс для подальшого розвитку. Якщо під час навчання у вузі в основному йшло формування окремих складових частин ТП, то на даному етапі відбувається становлення професійної зрілості, досягнення рівня професійної творчості. ’

- Емпіричні дані дозволили виявити динаміку становлення ТП, проаналізувати соціальний механізм ного формування, розвитку та реалізації в період адаптації до професійної діяльності.

■ В нових умовах продовжується процесе розвитку ТП, що виразилося в кількісному і якісному прирощенні усіх його компонентів. Було встановлено спадкоємний зв’язок з попереднім етапом профессіоналізації. Це проявилося не тільки в тому, що вузів- ' ська підготовка стала базою для подальшого розвитку ТП, але і в тому, що деякі протиріччя в структурі ТП студента‘можуть не тільки залишатися, але й підсилюватися в період виробничої адаптації. Частина молодих інженерів, як і раніше, нєдостатьньо володіють гуманітарними знаннями, навиками самостійної, творчої роботи, науково-методичними знаннями і досвідом.

. Не зважаючи уваги на високу творчу спрямованість молоді«: інженерів, має місце неузгодженість деяких компонентів, і перш за все, пов’язаних з інтересом до роботи, відповідальністю. На практиці це проявляється в однобічній спрямованності професійно-творчої активності більшості молодих інженерів, високій-незадоволен-ності своїми творчими результатами. Докладне вивчення умов прак- • тичної діяльності дозволило виявити систему факторів, які сприяють розвитку і реалізації ТП. Перш за все, це виробничі умови і

фактори такі як зміст і різноманітність роботи, можливість професійного росту, відповідність роботи здібностям і нахилам, можливість розвитку особи, творча атмосфера в,колективі, гарні умови праці та інше. . ■ .

Одночасно діють фактори, які знижують змістовно-творчі ас -пекти інженерної діяльності. Це все-ще велика завантаженість сторонніми обов’язками і невластивими функціями, низька тех -нічна оснащеність інженерної працівідсутність матеріально-технічної бази для творчості,’ низька інформаційна забезпеченість новими технічними розробками, незадовільна організація праці, відсутність стимулюючого впливу заробітної плати, побоювання окремих керівників довіряти молодим вирішення важливих технічних завдань та інше. .

Аналіз соціального механізму формування ТП у молодих інженерів дозволив автору прийти до висновку, що сформованість ТП, його сумісність, цілісність і ступінь реалізації залежить від збалансованості, відповідності соціальній умов і факторів між собою і навпаки. ■

Дисертант доводить, що процес формування ТП молодих спеціалістів потребує комплексного підходу в процесі соціального управління ним, і охоплює до вузівський, вузівський і виробки -чий періоди професійного становлення інженерів. Не зважаючи,, на своєрідність протікання цього процесу, на.кожному із ета -пів, їх повинна об’єднувати спільна ціль, а саме, - сформування творчої особи, спочатку школяра, потім - студента і молодого спеціаліста. Засоби і можливості досягнення цього на кожному етапі можуть бути різними. Але без сумісних зусиль школи, вуза, виробництва вирішити цю задачу уявляється неможливим.

Аналіз розвитку нових відносин, як по лінії "школа-вуз", так і по лінії "вуз-виробництво" дозволяє автору зробити висновок, що зараз сформовані лише деякі елементи цієї системи, про глибину інтеграції говорити, поки що не доводиться. Це розширює можливості для пошуку і реалізації на практиці нових організаційних ідей, критичного переосмислення старих організаційних форм. . "

Дисертант не тільки обгрунтовує необхідність цілеспрямованого регулювання процесу формування ТП молодих інженерів, але ' - 16 -

й пропонує варіанти створення, соціальної технології.

В Закінченні сформовані основні висновки по матеріалам дисертації.

Основні положення дисертації знайшли відображення у слідуючих публікаціях: . • .

1. Прохоренко Т.Г. Творческий потенциал инженера //Социально-философские и методологические проблемы развития духовного производства: Тез. выст. респ. науч. конф. ,'3-5 окт. 1990 г.~ Ульяновск, 1990. - с.35-37.

2. Прохоренко,Т.Г-, Чаплигин O.K. Особливості формування творчого потенціалу інженера в вузі// Питання активізації пізнавальної діяльності студентів у вивченні суспільних наук:Тез. доповід. респ. наук, метод, конф., -24-26 жовт.1990 р.-Харків, 1990, - с.94-95.

3. Прохоренко Т.Г. Социологический анализ особенностей формирования и реализации организаторско-воспитательного потенциала молодых инженеров на производстве//Вудущий инхенер - организатор на прочоподствс:Тез. докл. медвуз, науч.пракг. конф., 23-24 окт. 1990 г.-Киев, 1990. -с.120-121.

4. Прохоренко Т.Г., Правоторов Б.Л. Профессиональная дея -

тельность как фактор творческой активности молодых специалнс-тов//Творчество:теория и практика: Тез.докл.на-П Всесоюзн.науч. конф., I7-Ib окт. 1991 г.-Киев, 1991. - с.294-295. .

5. Прохоренко Т.Г., Правоторов В.А. Особенности формирова- '

ния творческого потенциала колодах специалистов в современных ■ условиях// Проблемы научн. н техн. творчества:Материалы мен-ре сп. науч. -практ. конф.,29-31 янв.1992г.-Одесса,1992.-С.257- ' 259. • .

6¿ Лрохооенко Т.Г. Творческий потенциал молодых инженеров: критерии, уровень V проблемі формирования:Сборн. научн. работ аспирантов Харьковского гос.ун-та (Под общ.ред.В.И.Чигрикова).-X.: Ияд-во "Основа1' при ХГУ, 1992. - с.55-56.