автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.19
диссертация на тему: Особенности стиля научно-технической литературы в русском и английском языках (на материале журнальных статей по авиационной тематике)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Особенности стиля научно-технической литературы в русском и английском языках (на материале журнальных статей по авиационной тематике)"

ОДЕСЪКИЙ ДЕР5КАБНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1к. I Л. МЕЧНИКОВА

На правах руколису

ОД _ ^

ОРЛОВА Людмила ГеорПевна З^злиг-

ОСОБЛИВОСТ1 СТИЛЮ НАУКОВО-ТЕХНГЧНО! Л1ТЕРАТУРИ У РОСГЙСЫЛЙ ТА АНГЛ1ЙСБК10 МОВАХ .(на катер!ал1 аурнальякх статей з ав1ац1йно1 тематики)

Спещальнтсть 10.02.19 - теор1я мовознавства

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП' на здоОуття паукового ступеня кандидата ф1долог1чних наук

Одеса - 1395

Дисергац1ею е рукопис.

Робота виконана у Вщому в!йськовому зенгтному ракетному командному училищ! ППО (м. НижнШ Новгород).

Науковий кер!вкик - доктор ф1лолог1чних наук, професор П0Н0МАР1Ж0 ЛШя Олексакдрхвна

0ф!ц1йн! одоненти:

- доктор фшюлопчних наук, профес-эр КОЛЕГАбВА 1рлна Кихайл1вна;

- кандидат ф1лолог1чвих наук, доиект ЖАРКИХ Олена ЮрПвна

Провхдна установа - Житсжрський державний педагог1чний 1кститут.

Захист в!дбудеться 9 червня 1995 реку о 13.00 гсдйе1 на засХданн! спец1ал1зовано1 зчено! ради, сифр к 068.24.02 г Ф1лолог1чних каук в Одесъкому державному ун1версгтет1 за адресов: 270058, Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 125.

3 дйсертаЩек мокна ознайомитксь в б1бл1отец! Одесъкого державного ун!верситету.

Автореферат розз.слано " & » т/ииЛн^Ь Х995 р.

Вчений секретар спещагазозано! вчено'1 ради ТХОР Н.М.

Запропонована дисертацхя присвячена дослгдженню наукового стилю у рос1йськ1й та ашчпйсыай мовах, проведёному на ochobî пор!вняльно-з!ставного анал!зу журнальних статей з ав!ацП.

Актуальн i сть д о с л! джешя обновлена розширенням контакт!в науковцзв кра1н СНД з представниками науки кра!н csiTy. А оскаль ки перше мюце серед м!жкародних мов демократичних (кап1тад!стич-них) кра'1н св1ту займае акглШська мова, а зрозутлою для Bcix жктел1в СНД е рос1йська нова, то постав необх!дн1сть порхвняти науковкй функц3.ональннй стиль пих двох мов. Доцхльне i вивчення жанру мсурнально! статп, оскхльки зараз це найшформативнше цжерело знань про досягкення наших ко лег за кордоном. 31ставлення ж стил1в мов, спорЗднеких лише за лШею 1кдоевропейсько1 сильно cri, цИсаве з точки зору теорП мовознавства.

Мета дослз.дження полягае у комплексному анал1з! стилю нау-ково-техн!чно1 латературй в росШькхй i англ!йськ1й мовах на морфолог!чкому, синтакскчному, лексичному та текстовому р!внях для выявления загальнолхкгвЮтичних та сгпльних i в1дм!нних ти-ПОЛОГ1ЧНКХ рис.

Досягнення поставлено! мети забезпечуеться ршенням таких завдакь:

- вид1лити основы! дискретах одинищ кожного ровня для з1ставлення;

- встановити частотность репрезентацП дискретних одиниць на морфолог1чному й синтаксичному р1внях;

- виявити питому вагу р1зних елемент!в на вс1х р!внях i встановити фактори, як! обумовлюють 1х в1дм1нност1.

На захкст виносяться так1 положения дисертацП:

1.К1льк1сть модальних сл!в у науково-техн1чному текст! i сei¡антична означенють лексичних одиниць мови знаходяться у BijHoaeHHi компенсацП. Зв!дси мениа к1льк!сть модальних сл1в у англ1йському кауковому функциональному стило у пор1внянн1 з рос!йським - з одного боку, i 61льша категоричн!сть висловлювань

- з 1ншого.

2. Cnoci'5 передач! реми i теми в мовах внливае на колькосний розподтл сл!в за частиками мови.

3. В процесх викладання англойськоо мови в техн!чному вузо сл!д наголсшувати на двоксмпокентних фахових одиницях, оск1льки вони складають найпоширен!ший тип терм!нолопчних словосполучень.

4.Б!льша kljibkictb скорочень англайсько! моей у пср!внянн1 з рос1йською пов'язава з тгатолоПчною спецификою анал!тичких мов - лрагненням до короткост! лексияних одиниць.

5. Рос!йський науковий стиль характеризуется меншою емоц1йн1стю, His англмськкй.

6. Серед аломорфнкх явкщ, що притаманн! яауково-техн!чннк текстам антл1йськок i рос!йською мовамг, сл!д розр1зняти:

1) особливоси, власткв1 пор]внюванйм мсвам у ц!лому;

2} слецифИсу науковкх стил!в мов. що розглядаються;

3) характерн! риси 1д!олекту певних asTopiB.

Загальнонаукову методологхчну основу складае поел!довне застосування до об'екта, що вивчаеться, закон!в, категорий 1 ыетод1в д!алектикк. В загальногеоретичному план! лоелдднекнз спираеться на положения як. традигдйно! л!кгз!стики, так i здобутки останяього часу. Врахован! основн! пращ прев 1дних cneHiaaicTiB, що займаллся стилем кауково-техн!чно1 л!тератури у росайсыйй i англ1йськ!й мовах. 1з окремих метод!в тйбыыи прийнятними виявилась метода прикладно! йнгв1сткки. Соновнад е метод "симптоматично! статистики1' (Глушко K.M., Москва, 1974). котрий являе собою розше тексту у сполученн! 1з статастйчяини методами i врахувакням аспекту зм!сту. Нами використан! також: зЮтавний метод, метод С. I. Кауфмака, анкетний метод, метод координат, теор1я ймов1рност! тощо.

Матер!алом для анал!зу послугували статт! з asianil та ав!атехк!кк 1з техн1чяах журналов рсс!йською i англ!йською мовами (27 текст!в роо!йською мовою - 300 ООО др. зн. та 25 текетхв англ!йською мовою - 260 ООО др. зн. ).

Наукоза новизна досл!дження визначаеться:

- метою 1 завданняж npaai, що ран!ше не ставилиоя у монограф!чних досл!дженнях з прикладно! л!кгв!стжй;

- вперше здШкеним зюташюм аналХзом науково-технХчао! курнально! статт! з аз!ац!йко1 тематики у рос!йськ!й i англайськдй мовах;

- вперше одержанный результатами щодо 1зомор$кнх та аломорфних рис текстов ав!ацШио1 тематики порхвнюваяих мов.

-з-

Теоретачне значения роботи обумовлюеться тим, ¡до в н!й розглядаються загалънотеоретичн1 питания, сказано. 1дентиф!кац1я днскретних одиниць для з1ставлення мов специального' призначення (науксво-техЕ1чко! л1тератури) • рос1йсько1 1 англ!йсько! л1кгзальнкк систем. Теоретичне значения мають такой фуккц1онально-семантичнай анал!з дискретних одиниць р!зного р;вня, вид!ленки 1х оонсених моделей.

результаты роботи можуть бути використан! в учбових закладах як техк1чного профхлв, так 1 на факультетах 1ноземних мов (в курсах теоретично! граматикх, тзорП 1 практики перекладу, пор1вняльно! типологП рос1йсько1 1 англМсько! ков).

навчання здьйскена у Вищому в!йськовоку зеШтному ракетному командному учи лиф НПО м!ста Нйнн!й Новгород та' в Вищоку училищ! рад1оелектрон1ки ППО ¡»йота Житомир.

Робота адробозана у фор;,а допов!дей: на М!жнарсдн!й конференцП з прикладио! л.1нгв1стики (Житомир, 1994 р.), Мхжву-з!вських кауково-методкчних конференд!ях (Горький, 1988 р.; Горький, 1989 р., Горький, 1990 р.), У науково-методичн!й конференцП КВУРЕ ППО (Житомир. 1989 р. ) та 1н.

Оснсвн! результата роботи зикдаден! у 8 публ1кац1ях.

В1дпов1дно до мети 1 завдань дисертаЩя мае таку структуру: вступ, чоткри розд1ли, висноеки 1 список використано! лите-ратури.

У вступ! обгрунтоЕуеться виб!р теми, 11 актуальность, визкачаеться мета 1 завдання досл!дз;ення, формулюються положения, що вкносяться ка захис-т, визначаються основн1 метода анал1зу.

У першому розд1л! розглядаються категор!альн1 класи азтосемантичяих та злужбових слхв, специфХка 1х розяод!лу 1 особ-ливост! використакня у рос!йському та англ!йському науково-тех-нхчному текст!.

характеристик паукового стилю обох мов. Основними питаниями, як1 тут розглядаються, s терм!нолог1чн1 сполучення, 1х лексичн! 1 структуры! особливост!.

досл!дженкя визначаеться тим, що

впровадження 1х в практику

присвячений досл1джеяню деяких лексичних

'У третьому розд!л1 згорхвкяяоться речения наукового стилю pociücbKoI i англ1йськс! мсв за р1зними параметрами: структурна повнота, мета висловлювання, поо/йдовнхстъ член!в рэчення, р!зн! елементи, що його ускладнюють, наявн!сть къчькох гракаткчних основ i в1дноиешя Mis ними тодо.

Розглядаються також слов о спо лучения, в дан ему pasi атрибутивна

У четвертому роздш сгпвставляютъся л!нгв1стичн1 1 екстрал1нгв1стичн1 засоби оформления наукового тексту у росайськШ та аягл1йсыий мовах.

Висновки MicTHTb узагальнен! результата проведеного досл1дження.

У KiH4i робота представлена б1бл1ограФ!я. що включае теоретичн! npaui i матер!ал доелтднення рос1йською та англ!йсъкой

MGBâMîî.

3MICT РОБОТЙ

У першому розд!л1 "Корфолопчн! особливостГ' видЬтяються ccHOBHi дискретн! одиниц! морфолог!чного ртвня у науково-тех-нгчному текст!. Осковкими дискретними одишцями цього р!вня е категор!алып класи повнозначних та синсе.мзнтичких сл!в. Сп!в-. в!дношення Mis цими класами у росхйському науково-техн!чкому TeKCTi - 79% i 21%; у англглському - 72% i 28%.

Гменники являють собою найбхлый групк сл!в в обох nopiE-нюваних мовах. В акглшеыай статтх у два разя част ine в:шва-ються власн1 1мена, оск!лъки при описанн! елемент:в конструкцП ав1атехн!ки зразу к вказуеться вазва кокпанП чи Ф!рма, продук-Ц1Я яких використовуеться у дакхй модель У матер1ал! ан~л!к-ською .мовою також ширше використовувться субстантивя, що являють собою географтчн! вазви. В науково-техн!чшх текстах обох мов часто вживаються в!дд1есл1вн! !менники.

В англ1йськ!й МОВ1 на 1% б!лыле д!есл1в, н!ж в pociiicbKiä. Англгйсвкий науковий текст передав видо-часов! в1дно1£ення р1зноман!тними аналхтичними формами вербальнкх одиниць, тодЗ як у рос!йському текст! д!еслово бХльше представлене скнтеткчними формами.

Кодальн! д!еслоза складавть у науково-техк!чн!й л1тератур1 особливу трупу. В англ1йському текст! иайже половина Еживань припадав на зам!кнкки модальних д1есл1в.

Найсальза трупа кеособових форм ддеслсва у науково-техшчних текстах обсма новами представлена д1впрякметниками. У матер1ал! англтйськок мовою кзб1р форм, цо закХнчуються на диференидюеться як ддеприкметнкк I та герундГй. У рссшському науксво-техн1чяому текст! Бид!ляеться трупа з1дд!есл!вних 1менвих1в, семантика яких наближаеться до значения герундхя англ!йськ!й нов!.

Прикметнлк в об ох новах передай головним чином атрибутивн! в!дношекня. У роегйськсму науковому текст! прикметник ширше ви-ступае у функаИ !кеннс! час танк складского присудка.

В ангтпйському 1 рссшському науково-техк1чному ' текст! чи-слтвник представлений в основному к!льк1снами чксл!зникаш, хоча ! £ поодинок! бипэдкн Енивання дорядкових числ1вник1в.

Займенкикк представлен! майже ' однаковиш трупа?® в наукових текстах англШськоэ 1 роеШською мовами. В основному це вказ!вн1, особоз!, приев1йн1 та в!дносн1 займенники.

Пркслтвники в рос!йських 1 англхйських наукових текстах в!днссяться або до означальнкх адвербхв, що вказують на к1ль-кХсть 1 як,1сть дП, або до обставикних присл!вник1в часу мдеця.

Серед службових сл1в найб!льшу трупу у науково-техн1чних текстах обома мовами склэдавть прий/.енники, якшо не рахувати артикля, я кий е нев!д'емною частиною структури англХйсько! мови ! втдсутнШ в рсс1йськ!й. У матерталх останньо! прийменники "в", "на" е найпоширеншими. Вони характеризуют як просторов!, так ! часовл 81дношекяя. В англШському науковому текст! най-уживанхшими прийменниками е "оР 1 'Чо\

Сполучникя допомагають з'еднати одиниц! вс!х синтаксичних р1вн1в, через що вони широко представлен! у науково-технгчному текст! обома мовами. Кеобхтдно в1дзначити вживання подв!йних. спслучник!в як в англхйському, так 1 в рос1йському науковому повлеки.

Модальн! слова складають наймекш численну трупу, осмльки науково-техн!чна лпература спрямовака на об'ективний виклад матер1алу, а не на видаопшня лю'дини до факт1в. До реч1, в анг-Л1йськ1й мов! модальних сх.1в ще менше, н!ж у рос1йськ1й. Це свого

роду компенсац!я семанткчно! неозначеност! лексичних одинкць англШяько! мови. Зв1дц1ля 1 б!льаа категоричнхсть вислоапювань в ■ актйсъкому функцЮнальному стил! у пор1внякнх з рос!йськ«ш. В росШськШ, як 1 в 1нших флективних мовах, лексичнх одиниц! характеризуешься б!льяою конкретн!стю (Покомаренко Л.0., 1991), через що II нос1й може дозволити ссб! менш конкретней вкклад у науков1й статт!.

Вжквання частки у вауков!й лиератур! обох моз вносить ргзнг додаткоз! значения 1 в1дт1нки. К1льк1сть 1х в рос!йськ1й моз: дещо б1льша. Причина, очевидно, в бзлыкому числ! часток у ыов! в ц!лому.

1снування артикля в англ!йськ!й моз! впливае на квантитативна показании наявност! р1зних частки мови у науково-техн1чному текст!. При в1дносно близьккх 1ндексах питома вага р!зних частин мови в англ!йськоку науково-техн!чкому текст! менша, оскальки кожне дес.яте слово - артикль. Отае, спос!5 передач! реми I теми (в англ!йськ!й мов! головням показниксм функц!онально1 перспектива речения е артикль, а у рос!йськ1й -порядок сд1в) впливае на к!льк1сний розшшл сл!в за частинами мови.

У другому розд!л! "Лексичк! ! фразеоматичн! оообливост!" розглядагаться характеристики науково-7ехн1чного тексту в рос!й-ськш ! англ!йоьк!й мозах на лексичноку та фразеоматичному р1в-нях.

Дихтомгчний под!л вс1е! лексики на терм!нк ! нетерм!ки дозволяв зробити висновок, цо фахов! одиниц! у рос1йському нау-ковому текст! с-кладаюгь 35%, а в англ!йському - 25%. Зиявлена максимальна к!льк1сть елемент!в багатокомионентних терк!н!в 1 1х квантитативне сп1вв1даошення; обчислене математичне спод!вання довжини фахово! одиниц1 з ав!ацП у рос!йськ!й та аьтлпюыш! мовах .

Для визначення середнього значения винадковс! велкчкни X ми

и

скористалися формулою X = 2 ?! X! , де - ймов!рн!сть появи

1=1

терьана з к!льк1стю компонента Хх.

НайпоширенИшй складений ав1ац!йний терм!н в науково-техн!ч-клму текст! - двоксмпонектний, що спокукало нас вияекти його cckobhî структурно модел1 у рос1йськ1й i аЕгл13ськ1й' мовах. Саме 1м ся1д прид!ляти максимальну увагу в техичних вузах.

Результата досд1джевня показали. що в англ.1йськсму текст! майже полевику складавть терм!ни. як! маюгь структурну модель Kt + (!менник + !менник) типу aircraft noise, exhaust, mixer, exhaust velosity. 1нша трупа двокемпонентних термшов представлена моделями V-ing(-ed) + !f (д!епрмкметник I, II, герундий + Шенник); А + N (прикметнкк + !менник) майже з однакових кхлькостях: operating ban, re-engining modifications, economic life тощо.

Основною структурною моделлю дзокомпонентних терм!н1в у росШськсму науковсму текст! е А + N (прикметнкк + 1менник): стреловидное крыло, рулевой винт, взлетная масса тощо. Менш повшренсю s модель N^N^ (омекник + !менник) : угол атаки, блок управления, геометрия лопастей та !н. Семантична структура под!бних TspMiHiB передав звичакно конструктивы!. 1нструментальк1 1 функционально в!дноиення н!н елементами термшолог1чних

одиниць.

Як сз!дчить досл!дження 1.0.Поноиаренко, розпод!л термШв за к1льк!стю лексичних компонентов певно! мови в1др!зняеться в!д дистрибуцП в1дпов]дних терм!нов 1нао1 мови у залежносто в!д онформаШйних характеристик мов, ко розглядаються (Понокаренко Л.0., 1984) Математичне сподоеання к!лькост1 компонентов у термонах з зв1ацП, за нашими Шдрахукками, у рос!йськ!й MOBi складае 2,1 слова, в англ!йськ!й - 1,9 слова.

Число компоненте терм!нолог!чних од!нидь у англ1йському науковому текст! коливаеться в!д 1 до 7, в росЫському ж - в!д 1 до 8.

Серед iHiiffix особливостей на лексичному piBHi проанал!зований оменний характер стилю, число скорочень. Б1лыса к!льк1сть оотаян!х в англойськхй моз! У пор!вняня! з росойською, очивидно, пов'язана з тенденц!ею мало! довяяки сл1в у анал1тичних мовах. Скорочення ж якраз створве мшоатюрно одиниц1, що в1дпов1дають тштолоПчн!?: специф!цо мови.

Акал!г абрев!атур в науково-техн!чвюс текстах на обох мовах дозволяе роздзлити ix на так! дво основно груш: контекстуально i еодкосяо nocTlHHi. Поряд з широким зикористанням в!днссно

постшних скорочень. аяглШському ваухозому стилю у б!льа1й Mipl притаманн! контекстуально абрев!атури. В рссХйському науковому стел! спостер!гаеться тенденщя до 1х ¡вкршого використанвя.

В особливу трупу кожна вщцлити сксрочення, до складу яких входять букви i дафри. За доаокогов таких одиниць позначаються окрем1 модели вузли, консгрукцП. Гаккй гид побудови дозволяв дуже точно (i з мШмальними витратамп друкованих знэк!в) Еказатк на обговорювану модель чи агрегат.

У третьему роздхл! "Синтаксичн! особливост! наукозо-техн1чкого тексту" сповставляються основн! характеристики росхйського i англшського каукових текст!б на сиятаксичному piBHi. Досл1джуються атрибутивн! словосполучення, pisHi способи передач! предикатизност! в обох мовах виязляються кайболыл поширен1 типи присудка, ochobhi видо-часов! форми його виражекня.

В атрибутивних словоспслученнях англ!йоького

науково-технхчного тексту ад'юнкт (еизначальний компонент) являе собою" црикметник у 33* випадков. Останн!й найчаст1ше характеризуе стад!ю чи ступ!нь розробки (new technology, fresh leap, future military aircraft) або темпоральн! зв'язки (last September, post-Soviet world). 1нод1 крикметник у функцП означения передае простороз! в!дношення (low area). Атрибута, вираженл д1епршшетниками, складаютъ в!дносно невелику групу в англхйському науковому тект! (близько 8%).

НайчислешИйшу групу (25%) нараховують словосполучення з атрибутивним пленником, тобто 1менкиком у загальному в!дм!нку у препозицИ до означувакного слова: traffic control, approach maps, flight control system.

Атрибутивн1 словосполучення, в яких ад'юнкт являв собою постпозитивний 1мвнник з прийменнкком, складають Олкзько 20%, причому майже половина з hex м1стить лрийменник of: design of the pilot/aircraft interface, bottom o: the fuselage. Ihummii прийменниками, якд використовувться для передачи атрибутивних вШошень, е приймекники for, on, р!дше - to. In, by, with (contracts for purchased equipment, ;ne impact on total capacity, a straight tube aircraft with little lengthwise variation in cross section).

Приблизно 6% ад'юнкт1в представлено р!зннми займеннюсами: that capability, such aircraft, other subsystems.

Кайменщу грузу (1%) складають озкаченкл, до являють собою 1иенник у ггрисвХйному в!дм1нку. В основному це наззи ф!рм (Lockheed'з atter.pt), орган!зац!й (the Pentagon's massive investments), a такоас слово "aircraft" або його адекватн! ззмхннкки, наприклад, "Ovation", "F-16" (the F-16's logistic tail).

Y pociiicbKoiiy пауковому текст! ад'юнкти-прикметники складають найбХльшу трупу (39%). Семантика таких прикметюшв включав просторовi зхдношенкя (в передней части, в левой балке), як!сть розрсбки (высокие скорости, приемлемые летно-технические характеристики).

У 47% випадк1з ад'юнкти предстазлен! 1менниками. Пом1тне м!оце выводиться означенням, виракеним постпозитивним 1кенником у родовому в:дм1нку (кабина экипажа, крыло самолета).

Зустрхчаються i кокбШовакй способи передач! ад'юнкта: прккметник та 1менняк У родовому в!дм1нку (крейсерская дальность полета), прикметнкк й 1менник з прийменником (ниша для передней ноги шасси), ланцвжки однор!дних засоб1в, наприклад, 1менник!в у родовому з1дм1нку (узлы креплен&т основных спор шасси).

Дхеприкметники у фуккцП сзначения складають у рос!йському науковому текст! 3% (набегающий поток воздуха, Быоокорзсгюложенное горизонтальное оперение).

Зайиекникк у д!й рол: теж складають 3% (все модификации, каждый двигатель).

Приклэдка - осоолнеий тип зв'язку| Mis означениям та означуваним на основ! паралел!зму. У рос§!йськ!й мов1 визначаюче слово ¿находиться у яостпозицП до означ!§ваного: самолет Т-602 "Орел", вспомогательная силовая установка Vffl-9, двигатель Д-436М.",

У англхйському пауковому текст! визначаючий компонент може зкэходитися як у псстпозидИ, так ! в препозицИ: two Pratt & Whitney Canada JT-15D-5 turbofan engines on* a Beechjet 400A, Mode] 45 business jet. Model 31A the Falcon 2000.

Такий тип вираження атрибутивних в1дношень використовуеться у чотири рази частое, н!ж у росШському.

Ц!каво вдцзначити, цо у рол! визначаючого компонента, як це видно !з наведених прикладХв, в обох мовах часто виступають абревхатури, як1 складавться !з букв та цифр.

При- аналШ простих речень з!ставленкя проводиться з врахуванням р1зккх структурко-семантичних характеристик: за метою висловлювання, з точки зору поеноти й кеповноти, порядку розм1щення член!в речения, каявност! / в1дсутност1 вставних конструкций та однор!дних член1в тоцо.

В науково-техн1чному текст! обома моваки найпоширенлшим типом е двоскладне речения з предикативним ядром, представлении п!дметом 1 присудком.

У рос!йському науковому текст!, як не не парадоксально, ширше викорисговуеться пасивний стан: 65% предикат!в в ньому виражають активний стан суб'екта, в англ!кському ж - аналог 1чн1 предиката складавть 84%.

Коеф1ц1ент неемоцШосП стилю, вирахуваний за формулою С. I. Кауфмана, у росшському кауксво-техн!чному текст! в!дчутно виший 1 складае 1,16; .в аяглШському - 0,64.

зютавлення видо-часових форм предикаттв дало змагу ггрос-л!дкувати за 1х иевною сп!вв!днесен!стю щодо матер1алу в текстах обома мовами. Переважаюча бЬльцистъ предикат!в мае форму те-пер1шнього часу, майке четверта частина - форму мкнулого часу, 1 дуже незначна - майбутнього (див. мал. 1).

% 80

70

/

60

50

40

30 +

20

10

О

минул, час

тепер. час

майбут. час

Мал. 1. Сшввщнесення видочасоаих форм

окладении 1менкки присудок у росШському науково-техн!чному тексП вживаеться удз!ч1 част!ше, н1ж в англ1йськсму. Найпоши-ренЛогы е складзний Хиенний ириоудок з короткими формами д!е-пржметшка як. ^енкс! чаотини. В англ 1йському катер!ал! най-б!льау трупу утворЕкть складен! 1менн1 присудки з субстантивами

(вив. мал. 2). %

25 т

20

15

10

■ роаиська мова - англшська мова

О 4-

н

д|еприкмегник /пенник прикг'етник числтник

Мал.?.. Розподм предикативов за частиноми мови

Англ!йський науковий стиль ширае, н!ж рос!йський, викорис-товуе складений д1есл!вний присудок.

Бживання пигальних 1 кличних речень вносить елемент ексяресквност! та емэцШост!. Особлизу увагу сл!д звернути на вакористання питальних речень, оок!льки одн!ею 1з важливих 1х характеристик у науковому текст! е вид!льна функцгя.

Наутс0Б0-техн1чн! текста обок нов широко використовують не-побк1 сцтуатиЕно-контекстуальн! речения, в яких будь-яккй опущений член коже бути легко в!дтворешй, якщо виходити !з зьасту щлого. ТрудшоЩз У рогум1нн1 несовних речень не спостер!гаеть-ся.

Дослть р!зноман!тна шЩгащя у росШському реченя! (див. кал. 3).

/о

присуд. обстав, обсгаа. обстав- обстав, обстав, обстая. додаток м!с. часу спос. д]'Г умози мети поступ.

Мал.З. 1жц!альний член реченя

В1дносно в!линий порядок член1в речения в рос1йськ!й мови, тобто-можлив1сть в1дступу в1д дом!нуючого в обох пор!внюваних мовах розм!щення "п!дмет - прксудок - додаток", допомагае ви-д1лити з науковому текст! лог!чн! члени судкення. В англ!йсыай мов1, як в!домо, доводиться для цього в першу чергу звертатк увагу на артикл!.

В науковому стил! рос!йсько! 1 англ!йсько! мов широко ви-користовуються р1зн1 засоби ускладнекня речень: однор1дн! члени, вставн! конструкцП, д1еприкметников1 1 д!еприсл!8ников! звороти, а також уточнюючо-вид!льн1 конструкцП. Сп1вв1дношення цих елемент1в до загального числа речень у матер1ал1 оОома мовами однакове - 1:1. При цьому 45% речень у рос!йському науковому текст! не мають ускладнвючих елекенНв, а в англ!йському так! речения складають 34%. НайлоширенИвнми ускладнкжчими елементами в англ1йському науковому стил1 е однср!дн1 додатки ! вставн1 конструкцП, в рос!йському - однор1дн1 означения й д1€прикметников! звороти (див. мал. 4).

7о

25 , 20 15

10

I j

i

5 I

росшська нова англ!йська мова

шдмет присед, додат. обстав. озкач. Ыдокр. вставка дкприк.

Д(еприс.

Мал. 4. Частотность використання ускладнюючих елемента у речениях

АнглШський науковий стиль у 55% вкпадк!в в1ддае неревагу використанню складних речень, з них майне 45% - складнотдрядних. У рсс!йському науково-техн1чному стил1 переважають npocTi речения ( 66л ' (диз. мал. 5).

При детальнхшому анадтз! складкотдрядних речень слтд в!дзначити, щэ в рос!йському науковому текст1 зустртчаються реченяя керозчленсвано! структура з прксубстантизно-атрибутав-ними i з'ясувзльними п!дрядними речениями. В ангдшському науковому стил! в одкаков1й Mipl зикористовуються речення розчдеяовано! тэ нерозчленовано! структури.

Досить пирокс науков! стил! обох мов вясивають склада! речення, [до м1стять Оътыяе одн!е! и1дрядно! частики.

У четвертому роздШ "Текстов! та iHffii особлизост!" анал!-зуеться надфразна едк!сть (i в1дпоб1дно абзац) в науково-тех-нтчялх текстах росШською i ангм!йськсю тваж. Кадфразна единств е мШмальною единицею зм!сту 1 оформлена граф!чно в абзац в обох ковах. Довкина абзаца коливаеться в!д одного до семи речень в рос!йоькому науковому текст!, i до шести - в англ!йському. При цьому середня довжяна абзаца у досладжених нами

рос1йських текстах складае 3,4 речения, в англшськкх - 2,8.

проста складно- складно- з

шдрядне сурядне раними

типами зв'язку

Мал.5. Типи речень

Заголовки 1 подзаголовки в!д1грають велику роль в науково-техн!чн!й л1тератур! обома мовами. Англ1йський науковий стиль широко використовуе подвШа заголовки: периий заголовок носить загальношй характер, другий - уточнвкчий, тобто г1пон1м1чний по в1дношенню до першого.

Пояснения до Шстрацгй i схем в наукових текстах обох мов характеризувться деякими в1дм1нностями. Е рос1йському науковому журнал! вони мають загальний сшсл, в аагл1йському - даеться повн!ша шформапдя.

До екстрал1нгв1стичних рис науково-техкочного тексту моана в!днести викориотання р!зких тигИв шрифт!в. Це допсмагае в!зу-ально вид1лити окрем! частики тексту, п!дзаголовки, пояснения до !л»страЩй i схем.

У "Висновках" формулюються ochobkI результата проведеногс пор!вняльного анал1зу стилю науково-техн1чко1 лАтератури рос!й-ською та агл!йською мовами.

Мова науково-техн1чно! л!терагури е складовою частиною за-гальнонац1онально! мови, мостить 11 елементк, через що науковс-

техк1чк1 стап рос!йсько1 .1 англ!йсько1 мов пери за все мають ряд особливостеи, притаманних нац!ональним мовам взагала. Наприклад, вица ступгнь анал!тичност! анпл1йсько! мови проявляеться на морфологлчному р1вн! в наявност! большого числа анал!тичних форм, до влдбиваеться 1 на довжин! слова (пор. середню довжину англшськсго слова - 6 др. зн. 1 росхйського - 8 др. зн.); на сиктаксичному - довпшм середн1м прстягом предиката; на текстовому - бЗльшсю к1льк1стю словоформ в абзад1.

Нав!ть. при наявност! з обох л!тературних мовах аналог!чних засоб!в 1 елементхв, моза науки використовуе 1х по-р!зному. Так, в росхйському науковому стил! вхиваюгься спонукальн! речения; в атлййському ж матер1алг ми не зустр!ли жодного такого випадку.

Поряд !з стилеутворюзчими елементами мови науки, в обох мовах ! снують факультативн! засоби, що характеризуют !ндив!дуаль-ний стиль автора, а часок надають науковому викладу емоцшност! й експресивност!. Ло таких елемент1в можна в!днести;вживання пи-тальких I кличних речень. Питальн! речения допомагають перервати монотонность розпов1д1 ! виконують Бид1льну функц1ю. Кличн! речения несуть емоц!йке навантаження. У рос!йськ!й науков!й статт! останн!, крам того, допомагають автору зихнити судження на про-тилежне.

Ссноен1 положения дисертацП викладен1 у таких публ1кац1ях:

1. Некоторые особенности русского и английского научно-технического текста на морфологическом уровне // Психолого-педагогические основы управления познавательной деятельностью обучаемых. - Горький: ГВЗРКУ ПВО, 1989. - С. 52 -55.

2. Некоторые структурно-морфологические особенности терминов по авиации // Военная терминология: Научно-методические материалы. - Житомир: Ж8УРЭ ПВО, 1991. - Вып. 3. - С. 22 - 24.

3. Особенности распределения различных глагольных форм в русском и английском научно-техническом тексте // Оптимизация процесса обучения в высшей школе. - Горький: ГВЗРКУ ПВО, 1990. -С. 37 - 39.

4. Сказуемое в русской и английской научно-технической литературе // Оптимизация процесса обучения в высшей школе. Горький: ГВЗРКУ ПВО, 1990. - С. 53 - 60.

5. Некоторые типологические особенности русской и английской

научно-технической литературы // Научно-методические материалы. -Житомир: ЖВУРЭ ПВО, 1990. - Вып. 2. - С. 18 - 19.

6. Особенности научного стиля русского к английского языков // Психолого-педагогические основы управления познавательной деятельностью. - Горький: ГВЗРКУ ПВО, 1988. - С. 23.

7. Учет типологических особенностей научного стиля в английском и русском языках при обучении переводу // Некоторые итоги перестройки учебно-воспитательного процесса и выполнения требований февральского /1988 г. / Пленума ЦК КПСС в училище: Тез. докл. пятой науч.-метод, конф. училища. - Житомир: ЖВУРЭ ПВО, 1989. - Ч. I. - С. 37.

8. Attributive Relations in English and Russian Scientific Literature ( Aviation and Aviation Technology ) // Questions of Applied Linguistics: Abstracts of Reports of the International Conference. - Zhitomir: Zhitomir Higher School of Radioelectronics Press, 1994. - Part 1. - P. 19.

Аннотация Орлова JI. Г. Особенности стиля научно-технической литературы в русском и английском языках (на материале журнальных статей по авиационной тематике).

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата филологических наук. Специальность - 10.02.19 - Теория языкознания. Одесский государственный университет, Одесса, 1995.

Диссертация посвящена выявлению изоморфных и алломорфных характеристик английского и русского научных функциональных стилей. Это осуществлено на разных уровнях: морфологическом, лексическом, фразеоматическом, синтаксическом к текстовом. Результаты исследования внедрены в учебный процесс

Annotation OrlovaL.G. Style Peculiarities of Scientific and Technical Literature in Russian and English (on the material of the journal articles pertaining to aviation) .

Thesis (manuscript) for a candidate's degree m philology. Speciality- 10.02.19 - Theory of linguistics. Odessa State University, Odessa, 1995 .

The dissertation is devoted to revealing the isomorphic and