автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.02
диссертация на тему: Педагогическое образование в Украине в период завершения перехода двуязычного общего среднего образования (общественно-политический аспект)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Педагогическое образование в Украине в период завершения перехода двуязычного общего среднего образования (общественно-политический аспект)"

РГ8 ОД

На правах рукопису ЛРХИПЕПКО Л1дхя Макар1вна

1ЩАГОГ1Ч11А 0GB1TA В УКРАКШ В 11ЕР10Д ЗАВЕРШЕНШ1 ПЕРЕХОДУ ДО 0Б0В"ЯЗК0В0Г ЗАГАлЬНО! СЕРВДИЬОК ОСВИ'Л /СУСШЛЬНО-ПОЛГГИЧНИИ АСПЕКТ/

07.00.0i - lcropin УкраКни

а I3- Т и Г IZ <5 К ? А Т ел; т.чгЛГ и Fi здобгття паукового сттпекг-кацгтдадта : наук

Дм^тгч-.'ПРЧ'РСй1" '-к

- ;SS4

Дисертаи*я е рукопис.

Робота виконана на кафедр! 1стор1! Укра!ни Ки!вського державного педагог1чного 1нститугу 1мен4 М.Л.Драгоманова.

Науковий кер!вник: доктор 1сторичних наук» професор КРАВЧУК МЛ.

Оф!ц1йн1 опоненти- доктор |сторичних наук, професор 1ВАНШ0 В.В., кандидат 1сторичних наук, доцент КРИВЧИК Г. Г.

Пров1дна орган!зац!я - Запор^зький державний университет

Захист в!дбудеться * 224 грудня 1993 року в 13 годин на аасгданнх спеиалтзовано! вчено! ради К 053.24.08 при Дц{пропетровському державному ун{верситетт за адресов: 320625, ГСП-211, м.Дн!пропетровськ-10, пр.Гагаргна, 72, корпус I, аудигор1я 604 .

3 дисертац1ею можна ознайоыитись в пауковгй бгблхотепх Днгпропетровського державного ун!верситету.

Автореферат розгсланий р.

Вчений секретер спецхал1зова-ноТ ради, кандидат гсторичк—

наук, доцент

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальнхсть дослтдження. Умови соцхально-економхчних I пол1-тичних перетворень в перход розбудови незалежно? Украгни вимага-ють нового, вгльного вхд тдеологтчних догм I стереоттив пхдхо-ду до хсторично? науки. В значнхй мгр1 це стосуеться г проблеми розвитку педагоггчнох освхти в Укра?Н1 в пергод завершения переходу до обов"язково? загально? середньо? освхти.

Радянська система народно? освхти, що пройшла через етапи ЗД1Й-снення обов"язково? початково?, семирхчно? г восьмирхчно? освхти, гйдготувала вачишвх умови I можливостх для переходу до загально? середньо? освхти пгдростаючого поколхння.

Важливими чинниками для удосконалення системи народноI освхти повинн1 були стати постанови парт11 та уряду з реформи загально-освхтньо? I професхйно? школи /1984,1987 роки/. Однак реформа не виробила программ глибоко? демократизац1? системи народно? освхти, не було взято до уваги те, що з певного часу зм1ст 11 роботи.кад-рове, матерхально-тех^чне забезпечення, управлхння, норматива ос-нови потребують докорхнного оновлення. Глибина та темпи перетворень у середнхй т вищхй школх не вхдповхдали потребам суспхльства. Все це стало можливим через В1дсутнхсть в крахнт пглхсно? конпепих? ос-вхтньо? полттики.

Становления нових соцхально-економхчних т полхтичних вхдносин в суспхльствт, примняття Верховною Радою Укратни Акту проголошення не-залежностг Украгни, Закону "Про освхту" зумовили необхтднхсть перегляду на практицх птдходхв до органхзаш:! т змгсту освхти, забезпечення в сучасних умовах якхсно нового ргвня загальноосвхтньо? професхйно? та науковот подготовки громадян.

Основнх кониептуальнг положения ДержавноI нацхонально? програми "Освхта XXI столхття" обговорив Перший з"?зд педагсггчних прадхвни-кхв Украхни в груднт 1992 року.''"

Актуалыпсть теми дисертаптт обумовлюеться, по-перше, тим, що в практичному здхйсненн? ново? освхтньог полиики вакливе значения мае вртвноважений, без надмхрних крайнощхв анал1з хсторичного досвхду. По-друге, головним мотивом доицльностх звернення до минулого мусить бути переконання в хсторичнх:й законом1рност1 пройденого, усвхдомлен-ня тсторично? правди, яка допоможе зрозумхти необххдн:гсгь рефсрму-

* Таланчук П.М. Доповхдь на Першому з"?здх педагогхчних праихвникхв Украгни // Освхта.-1992.- 30 грудня;3 трибуни Першогс з'?зду пе-дагог!Чних працхвникхв Украгни // Освхта.-1993.-о С1чня,20 схчня.

вання украгнського суспхльства. Всеб1чний та об"ективний анал13 минулого дае змогу переоцгнити та глибоко усв:гдомити як позитив-ний, так i негативний досвхд, закласти основи нового недогматизо-ваного евхторозушння, що в значн1й Mipi лриснорить розвиток на-щональних навчально-виховних закладib, мгжнародних зв"язкхв в галузт ocbith, допоможе виявити можлив1 альтернативы! шляхи розви1: ку педагог1чно1 освхти в сучасних умовах.

По-трете, осмислення ¿сторичного досвгду, втдмова вгд усього,щ< деформувало эагальнолюдськ1 цгнностг, роблять також актуальним ВИ' вчення керхвництва колишньох КПРС та Радянсько? держави народною осв1тою в умовах адм!Н1стративно-командно1 системи.

По-четверте, в науково-гпзнавальному та практичному значенн1 в 'ливе висвхтлення стану пхдготовки i виховання учительських кадр1в умовах завершения переходу до обов"язковот загальног середньо1 ос ти впродовж друг01 половини 70-х рок1в тому, шо дя проблема недос ньо д0сл1джена.

По-п"яте, актуальность теми обумовлюеться i тими обставинами, 1деологхчнг штампи не давали можливостг дослгдникам всебхчно i кр тично показати проблеми, якх були пов"язан1 зх складнхстю та супе речн1стю пер1оду застою, всевладдям бюрократичних методхв кер1вда тва.

Тоталитарна система дозволяла та падтримувала тхльки тх "науке Bi досягнення" в галуз1 сусгпльних наук, як1 або були нейтрально не!, або обгрунтовували ii "необххдн1сть та ефективне функцхонувг

Об"ектом до_сл1дження обрано педагог1чн1 навчальн1 заклади Укрг ни, якх в умовах нового етапу науково-технхчнох' революц11 досягл! значного розвитку i вносили св1й вклад у вирхшення економ:чних,С1 Д1ально-лол1тичних проблем в колишньому СРСР. Як центральна:, так республ1канськ1 органи влади виявляли зац1кавлен1сть у висок1й © тивност1 ocbith в Укра1Н1, в1дпов1дност1 ii завданням соц1ал1сти ного будгвниитва. При вивченн:г дгяльностх колективхв пед1нститут i педучилищ, то складали основу формування учительських кадр1в Украгн!, зроблено спробу показати наявн1 умови, засоби, форми, м тоди навчання i виховання майбугнхх педагогов i на цгй основi ви св1тлити суперечлив1 процеси в культурно-оевхтньому розвитку сус П1льства сщдесятих pokib. Акцент в робот1 зроблено на анал131 с спхльно-полхтичних аспект1в проблеми.

^ Кислий П., Кузнецов В., Павлюк С. - $1лософ1я: апологхя режим] чи наука? // Голос Укратни. - 1993. - 29 С1чня.

Хронологгчнх рамки дослгдження безпосередньо охоплюють другу половину с1мдесятих рокгв. Саме у цей час ми маемо можлив:гсть простежити, як загальна политична атмосфера в суспгльств1 позна-чиласъ на характерг педагог1чно1 освхти. Дании пергод характеризуемся суперечливгстю та неоднозначнгстю. 3 одного боку, вш вгдзначений рядом важливих подгй в життт Радянськог держави та Комун1стично! парт11. Була переконангсть I В1ддан1сть тдеалам соц!ал1зму. В народим осв!Т1 це був завершальний етап переходу до обов"язково1 загально! середньог осв1ти, розпочалось навчання дгтей з шестиргчного вгку, переглянуто питания трудово? идготов-ки учнгв, зросла кглькгсть шкхл з продовженим днем, здЫснено переход на нов1 навчальн1 плани, программ, пгдручники.

А з другого боку, в цей час виявились труднопц, помилки, що в1добразили як складнхсть процесу розвитку кратни, так г гстотнг вади в розвитку осв1ти. Наприкхнцх 70-х роив почали накопичува-тися заст1йн1 явища в согцально-економхчному розвитку кра!ни, ба-гато проблем сусп:гльного розвитку не виргшувалися, посилився роз-рив мгж теоргею х реальною Д1йсн1стю, мхж словом I дглом, що не могло не впливати на подготовку вчительських кадргв.

Полгтична система радянського суспгльства наприк1нцх с1щеся-тих рок1в, яка була за характером тоталхтарною, а за формою ко-мунгстичною, набула своергдного завершения, стаб1л1зувалася.

3 середини сгмдесятих роов проблема якост1 освхти набула особливо гострого характеру. Бона була висунута на переднгй план цглою сукупн1стю факторхв та явшд сучасного життя. Головне серед них -глибокг зм1ни, шо в1дбувалися в галузг прапг пп:д могутнхм впливом науково-техн1чно1 революцп. 3 середнини 70-х рокхв почався новий етап II розвитку, для якого характернг роботизац1я виробництва, широке використання мхкропроцесорно? техн:гки, ядерно? енергетики, б1отехнолог11. Змгни в галуз1 прац1 та структур! зайнятост1 ство-рювали об"ективну потребу в п1двищенн1 загальноосвхтньо! п1дго-товки учн1в. Проблема якостх осв1та перетворилася у ключову та набула мгжнародного характеру. Стратеггею освхти стало досягнення якост1, яке б в1дпов1дало вимогам XXI стол1ття. Враховуючи це,не-обх1дно було 1стотно полшшити програми подготовки вчител1в, про-водити пошук нових технолог1й навчання майбутнхх фах1вц1в.

Д1яльн1сть директивних орган1в в галуз1 освхти П1дм1нялася прагненням здгйснити широкомовН1 програми - обов"язкова загальна середня осв!та, навчання шесгшпток, що не могли бути реал1зован1

на даному eTani; програма професхйног подготовки учн1в|-з0вс1м Hei тива загальноосвхтшй школ1. Наявнх програми, шо були розраховаш на одноразове i повсюдне впровадження, не були пхдкрхпленх ан1 на ковим обгрунтуванням, анг необххдними фхнансовими та кадровими ре сурсами. Це призвело до ще бхлышй нев1дпов:гдност1 системи ocbîth суспгльним потребам, до поглиблення та загострення проблем подготовки фах1вц1в для загальноосвгтнгх жгл.

Стан _науковох розробки проблеми. Лгтературу з проблеми, шо ви-вчаеться, автор умовно подхлив на три ochobhï групи. В першу хз них входять npaqi, якг вхдображають загальнх проблеми розвитку на родно1 освхти i практику кер1вництва цхею сферою з боку парт1йних

1 державних opraHÏB, розглядають результата втиення постанов пар-tïï та уряду в галуз1 ocbïtm, ïï 1деолог1чнг функц11, перспективи розвитку. В Ц1й rpyni po6ÏT видхлен1 узагальнюючг npaqi, монограф: зб1рки наукових праць, статтг, hkî написан! на загальносоюзному тг регхональному матер:гал1.

В новому идручнику з icTopiï Украши^ в окремому розд1Л1 дает1 ся стислий виклад культурного життя Украхни в 1946-1990 pp. В роз-flifli вхдсутнхй критичний анал1з проблем загальноосвхтньо! школи i учительських кадр1в. Автор позитивно оцшюе скорочення в 70-80-i роки початкових та восьмирхчних шки i зростання к1лькостх середнх При цьому н1чого не сказано про те, ш.о, як правило, масова Л1кв1да И1я далокомплектних шктл в республгцг проходила в невеликих, "непе спективних" селах. Цепосилило М1грац1ю с1льського населения у вели kï населен! пункти. До нашого часу схльське господарство в1дчувае негативн1 насл1дки uieï соц1ально1 помилки.

У 36ipui "Парт1йний комхтет та школа" парт1йН1 працхвники та пе дагоги Украгни, обмгнюючись досвхдом роботи, значну увагу прид:гля-ють питаниям розвитку загальноосвхтньог школи, пздбору, розстанов-Ц1 та вихованню педагогхчних кадрхв. Однак в статтях, вмщених в зб1рц1, критичний матерхал вхдсутнхй, головна увага акцентуеться н, ycnixax.^

В книзх "Народна освхта i педагогхчна наука в Украхнськхй PCP у

десятхй п"ятир1чвд"^ на П1дстав1 багатого фактичного матерхалу роз

глядаються результата зд:гйснення в Украхн1 постанов napTiï та уряд:

Гсторхя Украхни: курс лекц:гй: У 2 кн. Кн.2 - XX стол1ття: Навч.п< схбник /Мельник Л.Г..Верстюк В.Ф., Демченко М.В. та ÏH./-K., 1992.'

2 С.403-431.

Парт1йний ком1тет i школа. 36.статей.-К.,1984.

^ Народна осв1та i педагогхчна наука в Укра1нськ1й PCP у десятхй п"ятир!чцг. - К. ,1981.

по розвитку освхти. Реальна проблеми, hki виникли в д1яльност1 педвузIB i педучилищ, не зазнали критичного аналхзу.

Окрем! питания, якг мають вгдношення до проблеми, що дослгд-жуеться, висв1тлюються в монографиях Ггревог Л.Д., Кузьмгнця О.В., Моторнюка М.М., Плясовських B.C., Шевченко Л.А.

В книзг Гхревог Л.Д. на загальносоюзному матерхал1 показан! особ-ливост1 napTiiiHof роботи в школз:. Аналхзу причин негативних явиш, KOTpi виникли в учительському середовисп, придз:ляеться мало уваги.

В численних роботах Моторнюка М.М. метиться матергал про ti заходи, якг проводили парт1йнг та державнг органи по переходу Ук-раши до обов"язково1 загальног середньох осв1ти, про забезпечення ШК1Л учителями. Широко використовуючи статистичний матергал, автор висв1тлюв головн1 тендани11 загально! обов"язково1 освгти, ii суть, показуе кхльк1СН1 та якхснх зм1ни в п1Дготовц1 педагог1В. Дослгд-ження заинчуеться 1976 роком.

У монографп Кузьмгнця О.В. спец1альний розд1Л присвячено проблемам подготовки та виховання учительських та 1нженерно-педагог1ч-них кадргв в Укра1Н1. Залучаеться значна кхлькгсть опублхкованих джерел, apxiBHi матерхали, аналхзуеться накопичеиий досвгд, зробле-HI узагальнення. Враховуючи широкий пергод дослхдження, 60-80-i роки, автор не мав можливостг детально зупинитися на проблемг, яка нас ц1кавить.

В робот1 Плясовських B.C. показан! реальн1 проблеми загальноос-BiTHboi школи, викрит1 труднопц i запропонован1 конкретн1 рекомен-дацхх.Проблеми ocbith автор розглядае на загальносоюзному матерга-Л1, тону питания подготовки фаххвцхв для ппал Укра5:ни торкаеться лише фрагментарно.

У монографп Шевченко Л.А. в першому роздиг звертаеться увага на зд1йснення комплексу заходгв по пол1пшенню подготовки педагог1ч-них кадргв, п1двишенню ix гдейно-теорегичного та професгйного piB-ня в 60-70-i роки.

При п1дготовц1 дисертацН частково використовувалися дослОджен-ня 1сторик1в укра!нсько1 дхаспори. Серед них - вхдомх книги з хсто-

I Гирева Л.Д. Партийный комитет и: школа. - М.,1981; Кузьминец A.B. Деятельность КПСС по укреплению связи школы с жизнью.-К., 1987; Моторнюк М.М. Сошальна роль загальноосвхтньох школи.-К., 1976-Його ж. Ленинская забота партии о школе.-К.,1978;Плясовских B.C. Политика КПСС в области народного образования.-М.,1987; Шевченко Л.А. Повышение культурного уровня трудящихся в условиях развитого социализма /На материалах УССР/.-К.,1985.

piï Укради А.Жуновського, О.Субтельного, А.Камшського.* В цих авторгв находимо фактичн1 дан1, висновки про негативнх наслхдки fliï механхзму адмгнгстративно-командно1 системи на розвиток ocbï-ти, культури в Укра1Н1, про дисидентський рух в Укра!нх, який вхд-крито критикував пол1Тику уряду з питань громадських свобод, на-Ц10нальних прав, в1дстоював свободу нащонального вибору, самопознания i саморозвитку.

Показати ситуацЬо з ocbîtokj в Укра1Н1 допомогли документи Укра-ÏHCbKoî Гельсгнськох Групи /створена 9 листопада 1976 року/, мате-рхали позацензурного журналу "Украгнський вгсник" /1970-1974 pp./, ÏHmi видання; як1 в 70-х роках поширювались як самовидавча литература, видавались за кордоном, а за останн1 роки були надрукован1 в журналах та газетах Украхни.^

Критичним подходом до оц1нки розвитку народно? освхти в Укра0-но характеризуеться робота Коваля C.B., Кульчицького C.B., Кур-носова Ю.О.^, в якхй в окремому роздЬи розкриваються недолги в систем! народнох освгги, показано наслхдки русифгкацгг украхнсько-го шкгльництва.

У педагоггчних досл1дженнях MaflbKOBOï 3.0., Осипова В.Г., Про-коф"ева М.О., Паначина Г., Турченко В.М., Ш1Л1пова 2>.pf в еконо-М1чних лрацях Жамтна В.О., Клочкова В.В., Хроменкова Н.О. розкри-

Жуковський А., Субтельний 0. Нарис icTopi! Украгни. - Льв1в,1992 Субтельний 0. Украша: icTopiH. - K.,I99I: Камгнський А. До перспектив нашох пол1тики. - Сучасн1сть: 1977.

^ Григоренко П. Спогади. - Детройт, 1984: Дзюба Î. 1нтернавдона-Л1зм чи русифхкаихя // Вхтчизна. - 1990. - № 5,6,7,8. - С.95-130 128-143, 98-120, 89-108; Зайцев Ю. Дисиденти // Молодь Украхни.-!« 14, 16д 18, 21, 22 травня; Зошити украхнського самвидаву. Погром в Укра1Н1 1972-1979. - Сучаснхсть, 1980: Дук"яненко Л. Киттепис // В1тчизна. - 1992. - № I. - C.I47-I58.

о

Коваль М.В., Кульчицький C.B., Курносов D.O., Гсторгя Украхни.-К., 1992 /Матерхали до подручника для 10—II кл.середньо0 школи/.

^ Малькова З.А. Народное образование в СССР: состояние и перспективы.- M., 1985; Осипов В.Г. Система образования и ШР ■- Ереван, 1985; його ж. Социально-философский анализ современной концепции непрерывного образования. - Ереван, 1989; Прокофьев М.А. К новым успехам народного образования // Советская педагогика. - 1981.-№ 9. - С.3-10; Паначин Ф.Г. Школа и общественный прогресс.-M.,I9Î Турченко В.Н. Научно-техническая революция в образовании. - М., 1973; Филиппов Ф.Р. Социология образования.- M., 1980.

^ Жамин В.А. Социально-экономические проблемы образования и науки в развитом социалистическом обществе.-М.,1978; Клочков В.В. Экономика образования: иллюзии и факты. М.,1985; Хроменков H.A. Социально-экономические проблемы обшего среднего образования в условиях Развитого социализма. М.,1983; Экономика народного образования /Под ред. Костаняна С.Л./ - M., 1986.

ваеться эмхст та закономгрностг розвитку народно? ocbith, аспек-ти впливу на не? науково-тедагсчшл революци, показам взаемо -зв"язки освхти, науки г економгчного розвитку, вивченг завдання формування системи безперервно? ocbith. Автори торкаються тих чи 1нпшх аспектов подготовки вчительських кадргв в Укра!н1, а сфор-мульованг в них висновки про необхгднхсть змм у змхстх ocbith, в пхдготовцх кадр1В в умовах НТР в певн1й Mipi мали вплив на про-цес досл1дження вибрано? теми.

До flpyroi групи роб1т вхдносяться npaui з icTopii 1нтел1генц11, вито? та середньо1 спец1ально1 ocbith. Досл1дники цього питания всеб1чно вивчають подготовку та дхяльн1сть фах1вц1в, розкривають ix Micue у сод1ально-полхтичн1й структур1 сусп1льстваг

Певний iHTepec являе собою колективна монограф1я Бреги Г.С., Варварцева М.М., Комаренко М.В., Курносова Ю.О., Ткачьова Л.Г.та Шейко В.М.^, у як1й розглядаються питания icTopiorpa$ii та методолога вивчення 1нтел1генц11 Укра!ни, в тому числ1 i учительства. Обгрунтовуеться необх1дн1сть пхдвишення сусп1льн01 значимост1 та престижу ii npaui.

Роботи з iciopii вшо! та середньо5 спешально? школи дають уявлення про ochobhi етапк полОгики в галуз1 спец1ально? освгти, про те, як в наш1й KpaiHi вир1шувалися проблеми подготовки квал!-фшованих кадр1в. У ряд1 праць на багатому фактичное матер1ал1 дослоджуеться проблема навчально-виховного продесу у вузах, тех-Н1кумах, училишах як Укра!ни, так i гаших союзних республик

Третю трупу дослоджень складае Л1тература, в як1й безпосередньо розглядаеться практика подготовки та виховання вчител1в, створен-ня матергальних та орган1зац1йних умов для забезпечення надежного рхвня навчання та виховання майбутшх педагог1в, анал1зуються фор-ми та методи роботи парт1йних, державних opraHiB, громадських ор-

I Советская интеллигенция: Краткий очерк истории /1917-1975 гг./.-М., 1977; Струбицький В.В., Бондар О.В. Учитель радянсько? школи: 1сторико-педагог1чний аспект. - Львгв, 1987; Федюкин С.А. Партия и интеллигенция. - М., 1983.

о

Брега Г.С., Варварцев H.H., Комаренко Н.В., Курносов Ю.А.,Ткачен-ко Л.И., Шейко В.Н. Интеллигенция Советской Украины: Некоторые вопросы историографии и методологии исследования. - К., 1988.

^ Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе,его закономерные основы и методы. - М., 1980; ¿фименко Г.Г., Красников В.М., Новоминский А.Н. Высшая школа Украинской ССР.Успехи,проблемы развития. -К. ,1978: Мухин П.А. Эффективность научной деятельности вузов. -М.,1979; Павлов Д.И.,3ахаревич Г.П. Среднее специальное образование. -К., 1976; Чупрунов Д.И. Специалисты среднего звена. Планирование.Подготовка.Использование.-М.,1984.

ганхзацгй по формуванню фах1вц1в для шк1л?

Актуальна питання подготовки учительських кадрхв у зв"язку з переходом до загально? обов"язково1 середньо! освхти розглядають-ся в працяЗс Левицького М.П., Паначина §.Г., Ягодк1на В.М? Автори дослхджують проблему з точки зору педагог1ки та соцхологИ. В цхлому в цих працях мова йде переважно про подготовку учительських кадргв в пединститутах Pocii. 3obcim В1дсутн1й тут матер1ал по Укра1Н1.

Проте, 1снуе достатньо публгкавдй у вигляд1 журнальних статей, в яких узагальнюеться теоретична та практична Д1яльнхсть дирек-тивних орган1в, колективхв педвузхв Украхни з названо? проблеми? Поза увагою вчених залишаеться питання П1дготовки учител1в в педучилищах.

Дисертац1йн1 пращ з нашо5 проблеми представлен1 незначною ki-льк1етю дослхдаень. Б1льш повно вивчен1 питання подготовки i ви-ховання учительських кадрхв в nepiofl до 70-х рокхв та на evani реформи школи, в дисертацхях Войцех1вського Ю.В., Кучменко Ю.А., Сачка В.К., Гурова Ю.С., Чулковох Л.О., Танько Т.П., Москаленко О.Ю., Ветох1но1 В.О. та 1нших. Ix роботи, без сумн1ву, послужили фундаментом для подалыпого вивчення проблеми.

Серед дисертац1йних дослхджень, як1 сп1впричетн1 з нашою проблемою, сл1д назвати роботи Кузьмгнця О.В., Моторнюка М.М.,

^ Деятельность Коммунистической партии по подготовке научно-педагогических и учительских кадров. Сб.научных трудов.-Л.,1984 ; Совершенствование подготовки учителя в педвузе. Сб.научных трудов. - М.,1980; Профессиональная подготовка учителя в системе высшего педагогического образования. Сб.научных трудов.-М.,1982 Особенности подготовки и работы учителя сельской школы. Сб.науч* ных трудов.-Ярославль, 1979.

^ Левицкий М.Л. Методические вопросы планирования потребности в педагогических кадрах. - М., 1979; Паначин Ф.Г. Педагогическое образование в СССР. - М., 1975; Його ж. Повышать квалификацию работников педвузов // Вестник высшей школы. - 1981. - № 4. -С.42-45; Ягодкин В.Н. Педагогические кадры школы и совершенствование воспитания учашихся. - М., 1979.

^ Зязюн i.A. Дбаючи про комплексне виховання студентхв // Радян-ська школа. - 1977. - № 10. - С.82-85; Курило В.М. Психолого-педагогхчна подготовка майбутнхх вчител1в // Радянська школа, 1979.- № I. - С.70-76; Шк1ль M.I. Взаемозв"язки пед1нституту i школи // Радянська школа. - 1977. - СЛ01-Ю7; Кривонос И.Ф. Ос воение педагогического опыта // Советская педагогика. - 1990. -№ 3. - С.72-76 та ireni.

Усенко В.В? Залучаючи чимале коло джерел, арх!вних матергаив,ав~ тори розглядають заходи партгйних, державних органгв, громадськиэс орган1зацхй по розвитку загальноосвгтньог ппсоли в Укра5нгэ ix дхя-лынсть по пхдвишенню гдейно-теоретичного pibhh педагог1чн*х кад-piB. Питания розвитку системи педагог1чно! освгти в друггй половим 70-х рокгв в наведених дисертащях спещально не розглядають-ся. Проблеми подготовки майбутнхх вчителгв вивчаються не як цент-ральнг, а у план1 забезпечення пшл педагогами.

Пхдводячи пгдсумок огляду лхтератури, сл:гд вадзначити, по тема нашого дослгдження знайшла лише часткове вхдображення в опублгко-ваних роботах та дисертацхях. До нинымього часу В1дсутн1 cneaia-льнг науковг npaqi, шо узагальншть розвиток вишо? та середиьог neflarori4Hoi ocbith в nepiofl завершения переходу до обовпязково? загальнох середньох ocbith. До того ж новх погляди на 1сторичн1 процеси вимагають бьлып глибокого та конкретного вивчення тих гли-бинних процес1в, як1 проходили в системг педагоггчно? освгти. Де враховувалося нами при визначенн1 хронологхчних рамок дослхдження.

Мета га завдання досл1дження визначаються тим, шоб на осяовх вивчення, критичного аналхзу та з:гставлення гсторичних документгв, розкрити суперечливий характер розвитку педагог1чно5 ocbith в Ук-paiHi в умовах завершения переходу до обов"язковох загально! серед-Hboi ocbith. Виходячи з цього, дисертант вбачав свое безпосередне завдання в постановцг та висв1тленн1 таких питань:

визначити ступ1нь науково? розробки вибраног теми в гсторичнгй лхтературх та видхлиги актуальнг питания для вивчення;

проаналгзувати суть политики партхх та уряду в галузг освхти в с1мдесят1 роки, ii позитивна та негативнг сторони;

покаэати вплив сусптльно-пол1тично1 ситуацх! в KpaiHi на розвиток педагоггчнох ocbith в умовах командно-адм1н1стративно1 системи;

дослздити К1ЛЬК1СН1 та як1сн1 змхни складу педагог1ЧНих кадргв в перход нового етапу науково-техн1чног революц15;

розкрити значения ф1нансового, матер1ально-техн1ЧИого, кадрового забезпечення процесу навчання та виховання у педагог1чних учбо-вих закладах;

Кузьминец A.B. Деятельность КПСС по укреплению связи школы с жизнью / опыт Компартии Украины 1966-1986/. - Дис... доктора ист.наук. - К., 1988; Моторнюк Н.М. Партийное руководство общеобразовательной школой и повышение ее роли в формировании нового человека в условиях развитого социализма. Дис...доктора ист. наук.- К., 1979; Усенко В.В. Партийное руководство развитием общеобразовательной школы на современном этапе /70-80 гг./.-Дис...' канд.ист.наук. - М., 1984.

проаналгзувати, уаагальнити найбмьш поширенх I ефективнг фор-ми навчально-виховнох роботи в педвузах I педучилищах;

виявити причини вхдсутностг альтернативних п1дход1в у розвит-ку педагоггчно! освхти в умовах державно-бюрократичного соц1ал1: му;

обгрунтувати деякх рекомендацо? та пропозшш, котр1 б сприя-ли р1шенню питань нагцонально-культурного буд1вництва в Украхнх на сучасному етапх.

Новизна наукового досдвдкення та його практичне значения пол* гае в критичному аналхзх джерел, шо дало можливхсть бхльш глибо> та об"ективно розкрити суть I проблеми политики парт11 та уряду в галуз1 педагог1ЧНо! освхти в умовах командно-адм:хн1стративно1 системи. Автор робить спробу розглянути основн1 напрямки щео рс боти, викрити недолоки, яко мали мосце в системо подготовки та е ховання учителов, шо е новим для дослвдження вибранох теми. Роз-глядаються позитивн1 та негативн1 сторони численних публ:гкац1й, < присвячених розвитку педагог1чно! освхти в Укра1Н1.

Автором 31брано, систематизовано та проаналгзовано фактолог1ч ний матерхал. Поданх в дисертавд! факти, висновки, таблиц1 можна буде використовувати у подалыий розробцо проблеми розвитку педа гогхчно! освоти в Украоно, для читання лекц1й, подготовки спецку С1В.

Теоретичною та методологдчною основою дисертацт! автор вибрав вивгренх часом, визнан1 наукевиями рхзних школ, принцигти державно ст1, науковост1, об"ективност1, конкретност1 ¿стини, осторичного подходу, ороентащо на загальнолюдськ1 цонносто, поеднання минул го, сучасного та майбутнього. Формулюючи це визначення, дисертан виходив з того, шо сьогодно йде процес ствердження плюрализму ме тодологой, подслання тенденцойно-вульгаризаторського подходу до 1снуючо! р1зноман1тностх методолог1чних напрямкхв, эвхльнення во, невиправданоо абсолютизацоо теоро? марксизму-лен1н1зму, обгрунту вання ново? трактовки марксистсько-ленхнськоо методологII, як "однхе? з багатьох'.'* Нове осмислення, переробка та в1дб1р конку-рентноздатних од ей теорхо марксизму-леншозму, збагачення евхто-глядних п1дход1в багатьма ¿ншими теор1ями, досвадом та практикою

I Див.: Дементьев Н.Е. Пора отойти от прежних оценок ленинизма / Вопросы истории. - 1992. - В 8-9.- С.188-190; Ильин В.В. Человек в тоталитарном обществе // Социально-политический журнал.-1992. - № 7. - С.3-13; Рад1йчук М. Що нам робити з марксизмом // Еконоыта Укра!ни. - 1992. - № 10. - С.51-55.

свхтового сусп1льного розвитку буде сприяти переходу до б:глып ви-сокого р1вня св1торозум1Иня, ново? теор1? сощального розвитку, створенню основ сучасно? одеологх?.

Важливе теоретико-методологхчне значения ролг 1сторичних знань в життх суспгльства, альтернативних проектгв розвитку нацхональних систем освхти мають правд Грушевського М.С., Драгоманова М.П., Вин-ниченка В.К., Скрипника М.О..

Овднюючи поди, явиша в розвитку вило? та середньо? педагогхчног освхти в Укра?нх, автор посилався на педагог1чн1 думки Ушинсько-го К.Д., Макаренка А.С., Сухомлинського В.О.

Джерельна база дослодження спираеться на опублхкованх документально матерхали та арх1ви. Серед опублхкованих документхв в дисерта-Ц11 використовуються такг матерхали, як стенограмм Загальносоюзних та республгканських з"?зд1в вчителхв, конференцгй I нарад з питань розвитку народно? освхти; оф1Ц1йн1 документальностатистичн1 зб1р-ки:, стенограф1чн1 звгги з"?зд1В, конференций КПРС I Компартх? Ук-ра?ни, пленумхв Центрального Ком1тету, конферешцй М1сцевих парт1й-них ком1тет1в, а також публ1кацх? у пер1одичн1й прес1. Всього ви-вчено 12 найменувань журнал1в I 10 найменувань газет, як1 торкають-ся пер1оду дослодження.

Значну частину джерелознавчо? бази склали арх1вн1 матерхали. В дванадцяти арх1вах всього було опрацьовано 439 справ з 53 фондхв. Переважна б1льшхсть документхв, шо використан1, введен1 в науковий об1г вперше. У дисертацп використанх матерхали Центрального Державного арх1ву громадських об"еднань Украгни. У фодцах арх1ву вивчено 23 справи. Автором проанал1зован1 документи 12 справ Центрального Державного арх1ву виших органхв державно? влади I державного управ-Л1ння Украгни. Численн1 документи арххву Мгахстерства освхти Укра?-ни дали можливгсть глибоко вивчити та узагальнити практичну дхяль-Н1сть колективхв педвузОв та педучилищ, органгв народно? освхти по удосконаленню системи подготовки фаххвц1в. В цьому арх1В1 опрацьовано 50 справ.

Використовувались також документи державних арх1в1в в обласних центрах Укра?ни. Вивчен1 матерхали з фондхв Дн1пропетровсько? /о фондгв, 36 справ/, Запор1зько? /5 фонд1в, 22 справи/, 1вано-3?ран-к1всько? /4 фонда, 27 справ/, Ки?всько? /9 фондхв, 64 справи/,Ль-в1всько? /4 фонда, 17 справ/, Миколахвсько? /I фонд, 37 справ/, Херсонсько? областей /8 фонд!в, 42 справи/.

П.СТРУКТУРА 1 ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦП.

Структура дисертац11 зумовлена характером I змхстом досл1джува вано! проблеми. Робота складаеться хз вступу, трьох роздхлгв, ви-сновка, списка використаних джерел та лхтератури, додаткгв.

У вступ! обгрунтовуеться актуальность проблеми, проанал1зована ступень 11 науково1 вивченост1, визначена наукова новизна I практична значим1сть.

В першому розд1лх"Протирхччя в процес1 формування контингенту та розвитку навчально-матер1ально1 бази педгнститут1в г педучилищ' аналхзуються фактори, як1 визначали потребу в подалыпому к1льк1с-ному зб1льшенн1 та якхсному пол1пшенн1 пвдготовки фах:гвщв для за-гальноосв1тнхх шк1Л в перход завершения переходу до обов"язково1 загально? середньо? освгги.

На основ1 аналхзу лхтератури х джерел автор видхляе найважлив1-Ш1 напрямки органхзаторсько1 роботи парт хйно-державних органхв, кс лектив1в педагог1Чних навчальних заклад1В, загальноосвхтщх пиал п формуванню контингенту учщвсько! молодг. Це удосконалення мереж1 I структури пед1нститут1в I педучилищ; упорядкування спещальносте з урахуванням потреб кожно? областх; створення пхдготовчих вхддх-лень, очно-заочних курс1в, факультетхв майбутнього вчителя, ШК1Л юного педагога, рад по зв"язкам з щльськими школами, рхзноманхтни форм шефства педвузхв 1 педучилищ над школами; орган1зац11 позакон курсного прийому молод1 з В1ддалених съпьських район1в.

3 метою усунення дефгциту учительських кадрхв в Украгнх приймал необх1днх м1ри для розширення щдготовки учител1в I виховател1в в педвузах I педучилищах. Проведений анал1з прийому в педхнститути з спецхальностями показав, що в перход, який досладжуеться, була збг льшена подготовка учител1в хстор11, географ!?, рос1йсько1 мови I лхтератури, украхнсько? мови х лз:тератури, загальнотехнхчних дисцш Л1Н I пращ, початкових клас1в. Як сввдчать документи, прийом на спещальщсть "Рос1йська мова I Л1тература" значно переб1льшував тг кий же прийом на спещальнхсть "Украхнська мова I лхтература". Вра-ховуючи стан забезпеченост1 схльських шк1Л учителями, виникла необ-х1ДН1сть розширення подготовки фаххвщв широкого профхлю з математ! ки х ф1зики, х1М11 I бхолог11, географг! х бо:олог:п, хнозмених мов I хстор11 та хнших.

Пров1дною тенденщею в п:гдготовщ фаххвщв в педучилищах став прийом учнхв на баз1 десяти клас1в. Проанал13ован1 фактичн1 матера ли свхдчать, шо розвиток педагог1чн01 освхти в сщцесятх роки йшов переважно по екстенсивному шляху. Розробка методики розрахунку перс

пе^тивнох потреби в спец1ал1стах для загальноосв1тн1х шшл в рес-публ1цх не була завершена, шо ускладнювало процес формування контингенту пед1нститутгв I педучилищ.

Проведене в дисертац11 дослхдження дае право стверджувати, ш.о незважаючи на специфгчнг вимоги до професгг учителя, система про-фес1йно1 ор!ентац11 I профвхдбору молод1 в педагог1ЧН1 навчальнх заклади була в1дсутня.

Не можна вважати позитивним комплектування пед1нститут1в через пхдготовч1 вгдд1лення т позаконкурсне зарахування, шо з рону в рхк зростало. У переважнгй бгльшостх знания Ц1ех категорй' абгтурген-Т1в були слабкими, не вс1 13 них зак:гнчували навчальнх заклади.

Неправомгрним був прийом до пед1нститут1в бгльшо! кглькостг абг-тур1ентхв на росхйсыа вздилення, нхж на украгнсыа. Це стимулюва-ло процес дальшо1 русифхкац11 дошкгльних установ, шкгл, вищих I се-реднгх навчальних закладгв.Продовжували зникати школи з украгнсь-кою мовою навчання.

В умовах К0мандн0-адмгн1стративн01 системи нацгональних пиал в Украш! не гснувало, тому I подготовка в1дпов1дних спецхалгстхв в педхнститутах г педучилищах не велась.

В роздгл1 обгрунтовуеться також висновок, що ефективнхй п1дго-товц1 учительських кадргв сприяе робота по удосконаленню вс1Х еле-мент1в навчально-матергальног бази педвузгв I педучилищ. Анал1з до-кументальних матер1ал1в дае змогу констатувати, шо на середину схм-десятих рок1в розвиток педагогхчног освтаи в Укра!н1 в певн1й М1р1 стримувэвся незадовхльною навчально-матер1альною базою.

Вивчення документ1в I джерел показало, шо парг1йн0-державн1 ор-гани, колективи педвузгв I педучилищ витратили чимало зусиль на створення навчально-матер1альних умов для пол1пшення подготовки учительських кадров.

Вхльш, нхж у попередш.роки, урядом асигновано капгталовкладень на буд1вництво навчальних корпусгв, гуртожиткгв, вдалень, спортив-них кошлексгв. Для педхнститут1в збудовано п"ять навчальних корпусов, чотири спортивних, 25 студентських гуртожиткхв. Введено в Д1Ю чотири учбових корпуси I С1М ГУРТОЖИТК1В для педучилищ. Шгс-тьом педучилищам передано примхшення шк1Л-1нтернат1в, шк1л? Проте

* Зб1рник наказхв та хнструкцгй Мастерства освхти УРСР.-1981.-№ 10. - С.20-21; Арх1в Й1Н1стерства освЬи УРСР. - Ф. 166. - 0п. 16. - Спр. 1600. - Арк.Ю; Ф. 166. - Оп.16. - Спр.1616. - Арк.57.

матергальна база пед1нститут1в i педучилищ все ж вхдставала вгд зростаючих потреб часу, характеризувалася хстотними недолхками.

Результатом аналгзу став висновок, шо процес розвитку навчаль-но-матергальног бази системи педагогхчнох ocbïth в перход, шо ви-вчаеться, характеризувався певними суперечливими тенденц:гями.

Педагогична освхта не знайшла належного вхдображення у системх пргоритет1в бюджетного ф1нансування. Доля асигнувань в щй галуз1 у використанн1 нащонального доходу продовжувала знижуватися.

Пол1тика обмеженого фиансування соцхально-культурно! сфери i "залишковий" niflxifl до потреб народноï ocbïth негативно взбивали-ся на розвитку навчально-матер1ально1 бази педвуз1в i педучилищ, посилювала адетистративний диктат, що i було одноею Î3 складових частин тотал1тарнох системи. Командно-адмхнхстративнх вхдносини у сусп1льств1 не сприяли розвитку економхчнох самост:гйност1 навчаль-них заклад1в.

Педагогхчним навчальним закладам noTpiÔHÏ були у велик1й К1ль-koctï сучаснх техн1чн1 засоби навчання, наочн1 приладця. Проте у республ1Ц1 i в крахнх не 1снувало спец1ал1зовано1 галуз1 промисло-востх для випуску спещального навчального обладнання.

У робот1 окремих педагог1чних колектив1в переважала сила 1нер-цхх i звичка чекати вказ1вок зверху. Це приводило до того, шо не-р1дко кап1таловкладення освоювалися неефективно i несвоечасно. До-пускалися перенесения на подальпп роки терм1Н1в здач1 новобудов у експлуатацхю.

У другому розд1ЛХ "Проблеми комплектування керхвних i виклада-цьких кадр1в педагог1чних навчальних закладхв" дисертантом зверта-еться увага на те, шо за nepiofl, який вивчаеться, парт1йно-держав-hï структури влади i управл1ння, колективи педвуз1в i педучилищ приймали необх1дН1 заходи по забезпеченню навчальних закладхв ква-л1ф1кованими викладацькими кадрами. Використовувалися рхзноманхтн: форми i методи падбору, розстановки i виховання педагог1в. ВнаСЛХ-док проведених заходхв вадбулися к1льк1сн1 i akîchï зм1ни у склад: кер1вних i викладацьких кадр1в. Професорсько-викладацький склад пед1нститут1в поповнився 733 фах1вцями з вченими ступенями i званиями? Число науково-педагог1чних кадр1в зросло за цей nepiofl з 5430 чолов1к до 7471, в тому числ1 докторов наук - з 100 до 174,кг дидат1в наук - з 2154 до 283GÎ

Т'А'рххв М1Н1стерства ocbïth УРСР. - Ф.166.-0тт.16.-Спр.2057.-Арк.2£

^ Народна ocBÏTa i педагог1чна наука в Укра1нськ1й PCP у десят1й п"ятир!чц1. - К., 1981. - С.293.

Основними шляхами формування науково-педагогхчних кадрIв педз:н-ститутгв були обрання за конкурсом, подготовка через асптрантуру, докторантуру.

У педучилищах в 1980 рощ навчально-виховний процес зд12снюва-ли 4530 педагогов, проти 4002 в 1976роцг. Серед них 96,б водсотки мали вишу осв1ту проти 89,2? Атестацхя керхвних и викладацьких кад-ргв, яка була введена в педучилищах, сприяла подальшому зростанню дхлово! квал1ф1кац11, педагоггчно? майстерностх, творчо! активно-ст1 педагог1в, впливала на гх подб1р, розстановку I виховання.

Анал1з документ1в т матер1ал1в показав, шо парт:гйно-державними органами, колективами педагогхчних навчальних закладгв була проведена значна робота по упорядкуванню, розвитку х удосконаленню сис-теми подвишення квал1ф1кацХ1 викладачхв.

Разом з тим, за пер1од, шо вивчаеться, не вдалося вирхшити вс1 проблеми кадровое политики в системг педагог1чно1 осв1ти. Так,не-виршеною залишилася проблема р1вном1рного розподхлу викладацьких кадр1в вито? квал1ф1кац11 по рег1онам I педхнститутам, шо обумовлю-вало в деяких вузах гостру недостачу фах1вЦ1в. Недостатньо викорис-товувалася така форма подготовки кадр1в вишо! квал1ф1нацх1, як переведения доцентхв на посади старших наукових сп1вроб1ТНИк1в для завершения докторських дисертац1й. Проведене дослодження показало,шо в педвузах Укра][ни нак1нець70-х рокхв водсоток викладачхв, якх мали вчен1 ступен1 пЬ педагог1чним, ф:глолог1чним наукам був значно нижчим пор1вняно до 1нших галузей знань. На деяких кафедрах сусп1-льних наук працювала значна к1льк1сть викладачхв, якх не мали базо-вох осв1ти. Процес омолоджування педагог1в на цих кафедрах йшов по-

В1ЛЬНО.

СпостерОгалася плинн1сть науково-педагог1чних кадр1в. У пер1сд, шо вивчаеться, цю тенденщю не вдалося подолати. Причини М1грац11 викладачхв не аналгзувалися. Кхлыасне збхльшення викладацьких ко-лектив1в у педвузах не було компенсовано за рахунок викладачхв,як1 мали вчен1 ступен1 I звання, шо привело до погхршення !х якхсного складу в двадцяти пед1нститутах.^

Мали мхсце недол1ки I в подбор1 кадргв у педучилищах. Питания про комплектування педучилищ викладачами Т1льки з витою освхтою не було виршено повнтстю._.

I Центральний державний арх1в громадських об"ещнань Укра1ни.-3>.1.-0п. 32.- Спр.13б2.-Арк.44: Арх1в Мхн1стерства осв1ти УРСР.-5.166.-Оп.16.-Сир.1600.-Арк.10.

^ Подраховано по: Арх1в Мастерства освхти УРСР. Статводд1л.Форма № 5 - НК за 1980 р. ^ у

В роздглг обгрунтовуеться-висновок, то-гдеологгчний диктат прав лячих структур, загальна регламентащя свздомост!, пхдгонка як ок ремих оехб, так i колективгв п1д "перевгрнх" утверджен1 зверху ст реотипи педагог1чно1 д1яльност1, пропаганда пр1оритету класових i TepecÍB над загальнолюдськими стали головними проявами властивих талхтаризму характеристик у часи застою.

В гретьому роэд1Л1 "0рган1зац1я та особливостх процесу навчанн i виховання в систем! педагогхчнох ocbíth" вказуеться на те, шо у сконалншчи процес навчання i виховання в педагогхчних навчальних кладах, парт1йно-державнх органи, колективи педвуз1в i педучилищ врахували таку його особлив1сть як еднх:сть сусп1Льно-полхтично1,п холого-педагог1чно1 i спещально? ocbíth. Введения нового зм1сту : вчання в школ1 в умовах науково-технхчно! револющ? вимагало 1нте: сивн01 npaqi по переходу педвуз1в i педучилищ на hobí навчальн1 п, ни i програми. В1дзначаеться, шо- в Укра1Н1 питания навчально-мето дичного забезпечення процесу п1дготовки спец1ал1ст1в самост1йно н> виршувалося. Навчальн1 плани, програми розроблялися MÍHicTepcTBOi ocbíth СРСР i затверджувалися Гйнвузом Союзу РСР.

Проанал1зувавши. численн1 документальн1 матерхали, монна зробит: висновок, шо в дослвджуваний пер1од було завершено формування сис-теми вивчення крашого досв1ду навчально-виховно! роботи педвузхв педучилищ. Наприклад, М1Н1стерством ocbíth Украхни було узагальне! досв1д п1дготовки учител1в в 1вано-§рашавському, Харк1вському пе; 1нститутах. Вивчався досвщ Полтавського педтаституту по здхйснен-ню комплексно? програми "Учитель".^

Придхлялася увага пвдвитенню здейно-теоретичного рхвня навчаль-но-виховного процесу, удосконаленню викладання суспмьно-полхтичн: дисциплхн, посиленню психолого-педагог1чно1 подготовки майбутн1х учителхв. Зд1йснювалися заходи, якх були спрямован1 на пол1пшення зм1сту i методгв навчально-виховнох роботи з заочниками.

Запроваджено безвгдривну педагог1чну практику студентíb та учн: ycix KypcÍB, починаючи з першого до випускного, введено спецкурси якi готували ix до виховно? роботи в школi. Прид1лялась увага ста-жуванню молодих педагогхв. Проведене досл1дження показало, шо в ki тя педагсг1чних навчальних заклад1в ув1йшли i так! форми п1дготов] учителя-вихователя, як суспгльно-полгтична практика, факультети г] мадських профес1й, школи молодого лектора, конкурси po6ÍT з cycni. но-полгтичнох тематики, участь майбутнгх учителхв у лгтньому труд<

1 ApxÍB MÍHicTepcTBa ocbíth УРСР. -5.166. - Оп.16.-Спр.21.-Арк.85,' 115.

му семестрх та хншг.

Дисертантом звертаеться увага на те, шо перспективнг комплексно плани хдейно-виховно? роботи, якх вТ1лювалися в практику робо-ти пед1нститут1в I педучилищ, були одним 1з найважливших етапхв наукового управлгння виховним процесом.

Разом з тим, в перход, шо дослтджуеться, рельефно визначились недол1ки I невиртшент проблеми в навчально-виховнгй робот!. Де од-номангтнгсть навчальних плангв, програм, подручников, багатопред-метнгсть, жорстка регламентами усхх форм I метод1в навчання, 1г-норування 1ндив1дуальних особливостей учнхвсько? молод1, засилля в значнхй мгрг авторигарних способгв впливу на них, протекцгонгзм, шо породжувало формальний подход багатьох студент1в х учнгв педа-гогхчних навчальних заклад1в до питань навчально-виховно'1' дхяльно-ст1. Зокрема, це проявлялося в низькгй успхшност1, водрахуванш:, другор1чност1.

На змхст навчальних програм, подручникхв з суспхльних дисцишпн негативно впливали деформацх! принципхв сощал1зму в наш1й кра1Н1. 1деолог1чний диктат правлячих структур над 1сторичною наукою, одео-лог1чнг штампи не давали мокливостх викладачам всеб1чно розглядати проблеми суспгльного розвитку.

До негативних явит в одейно-Биховнх:й робот! слод воднести поши-рення формалхзму в проведенн1 масових виховних заходхв, в органхза-Ц11 науково? роботи студентхв /всг студенти писали науковх роботи -така масов1сть больше шкодила/, др1б"язкова оп1ка студентсько! та учн1всько! молодх, догматизм, начотництво. При цьому не завжди вра-ховувалося, в якхй М1р1 заходи, шо проводяться, впливають на сводо-М1сть, морально-пол1тичне обличчя майбутнього учителя. Переважали колективн1 форми роботи по формуванню особистост1 педагога, недо-оцшювалася 1ндиводуал:гзац1я цього процесу.

У висновках дисертаип подведено подсумки, зроблено узагальнення з головних проблем дослгдження, висловленх деяк1 пропозиц11.

Перш за все в умо'вах переходу до нових економ1чних водносин не-обходне стаб1льне держание фхнансування народно? освхти, яке б вра-ховувало кон"юктуру ринку, але формувалося б поза ним, виражаючи тт.( самим загальну полОтику держави.

3 метою подальшого змшнення навчально-матерхально? бази педаго-г1чних навчальних заклад1в необходно удосконалювати державну подат-кову полхтику, яка б заохочувала водрахування на подготовку кадр1в; створити спец1ал1зовану галузь промисловост1 для виробництва засобхЕ навчання, тому шо сучасна подготовка фах!вц1в потребуе широкого ви-

користання комп"ютернс>1 техноки, техночних засобов навчання, специального обладнання, наочних приладь.

Водмова в!д командних форм I методов керовництва, а також вхд хмперського мислення допоможе подвишити 1Ноцоативу I творчость в^ кладачов, включити педагог1чно навчально заклади у вирошення пол: тичних, економочних I соцоальних питань розвитку Укра5:ни.

Слод створити державну систему профор1ентац1йно5 роботи серед учнов загальноосвотнхх школ по вибору учительсько? профест?.Окрек елементи цоео системи були апробованг в с1мдесято роки. Подготовв сучасного педагога-вихователя повинна здойснюватися в процесо бег перервно? педагогочно? освоти - вод водбору I ороентац11 старшок! ников, якх схильно до педагогочно? роботи, черех ?х педагогочну с воту до переподготовки I удосконалення квалофокац:г1 працюючих уч!-телов. Досвод попереднох рокгв показуе, шо необх:гдно змонити суть I методику водбору: учно школ, яко успошно пройшли педагогочно кх си, школи молодого учителя, факультети майбутнього учителя I т.п. повинно користуватися перевагою при вступ1 в педагогочно навчальь заклади. При зарахуванн1 аботуроентов необхгдно врахувати не лише пхдсумки вступних екзаменов, але й результати педагог1чно1 ор1ен" цй". Дощльно було б признати факультети майбутнох учителов не. — . вод"емним подроздолом кожного педвузу, видглити для нього штатно одиницо. Водмовитись в нових економочних умовах В1д цольового прг му I п!льг для слухачов подготовчих воддолень педвузов.

Структурно зм1ни в системо педагогочноо освоти необххдно спря!.-вувати на розвиток розноманотних 11 форм, зокрема, на створення \ режо педагог1чних училищ, коледжей, онститутов, уноверситетов. Передбачити багатоступеневу подготовку фаховцов, яка б стала меха н13мом найекономншого вт1лення в життя Закону Укра!ни "Про освзл Педагогочна освота в Укратно може включати три або чотири ступеш На першому ступено здойснювати подготовку двох ровнов педагогочнс квал1ф1кац11: молодший спецоалост I бакалавр. Другий ступонь гот^ педагогочно кадри двох р1внов квалофокацй: спецоал1ст о магостр. Трет1й I четвертий ступено готують кандидатов I докторов наук. 01 видно дощльно у далекой перспективо ввести одноступеневу систем} присвоения звань - тольки докторов наук.

Змост програм подготовки учителов повинен бути розноманотним о залежити вгд завдань, яко всни будуть виконувати в школах розногс типу. Розробити систему спецоальних заходов з розбудови освоти мс вами народов Украони, подготовки учительських кадров для нацоонах них школ.

Виховна робота в педагог1чних навчальних закладах повинна роз-глядатися як важливий елемент подготовки фахгвцхв г увхйгг.и в сферу органгзаторськог дгяльностг адм1Н1страц1? навчальних занладхв.

Введения в систем1 подготовки карргв довгочасних договоргв /за-мовлень/ М1Ж В1ддхлами народно! освхти I педагогхчними навчальними закладами будуть сприяти включению майбутн1х вчител1в як рхвноправ-них партнеров в договхрнг водносини, шо являе собою важливий зас1б актив1зац!1 студента, подвишення його зац1кавленост1 в зм1стх I яко-ст1 свое! подготовки. Зводси водмова вод розпод1лу фах1вшв I введения контрактно? системи працевлаштування випускншав. Необходно розробити нормативно акти, як1 б передбачали права молодих фах1вцхв, правовх норми заключения договоргв.

Постанови, як1 приймаються з питань народно? осв1ти, повиннг мгс-тити Ч1ТК1 настанови, показувати шляхи I засоби ?х виршення, визна-чати реальнх I конкретн1 терм1ни виконання нам1чених заходхв.

В додатках до дисертац!? подаються подготовлен! автором на основх арх1вних документов таблиц! про розвиток педагог1чно? освоти в Укра ?Н1.

Апробацтя. Основний змхст I висновки дисертащ? апробовано I одержали позитивну оцхнку на республоканських науково-практичних конференцоях з проблем удосконалення навчально-методично? роботи в педучилищах Укра?ни /Луцьк, 1982/, подготовки майбутнього вчителя дс виховно? роботи в школо /Ки?в, 1985 р./, зв1тно-наукових конференцхях Ки?вського державного педонституту хм. О.М.Горького за 1986, 1987 рр., республокансыай науково-практичной конференцп з проблем укра?нознавства /Дн1пропетровськ, 1992р./.

Основно положения дисертацо? опублоковано в слодуючих роботах: I. Журнально статт1

1.1. Документи про роботу партойних сргангзацой Украгни по одейно-пол1тичному вихованню педагоггчних кадров /1976-1980 рр./ // "Архгви Укра?ни", 1986. - № 4. - С.32-36.

1.2. Факультети громадських професгй у педучилищах // "Початкова школа". - 1986. - № 12. - С.57-60.

1.3. 3 досводу роботи парторган1заи1й Украгни по подготовь вчитель-ських кадров /1976-1980 рр./ // "Украхнський хсторичний журнал' 1988. - № 6,- С. 104-Ш.

П. Навчально-методичн1 матероали 2.1. Изучение партийных и государственных документов на уроках общественных дисциплин в Александрийском педучилище. Информацион

ное письмо. Республиканский учебно-методический кабинет педагогических учебных заведений Минпроса УССР. - К., 1984. 18.12 № 430. - 0,3 д.а.

2.2. Об итогах Республиканского тура У Всесоюзного конкурса творче ких работ учашихся средних специальных учебных заведений по о шественно-политической тематике в педучилищах республики. При каз Минпроса УССР. - К., 1985. 08.01. - 0,2 д.а.

2.3. 0 работе коллективов Владимир-Волынского, Днепропетровского, Корсунь-Шевченского и Харьковского педучилищ по воспитанию уч шихся. Информационно-методическое письмо. РУМК ПУЗ Минпроса УССР. - К., 1985. 07.03. № 103. - 0,4 д.а.

2.4. Система воспитательной работы классного руководителя педучили Методические рекомендации. РУМК ПУЗ Минпроса УССР. - К.,1985. 04.07. - 1,1 д.а.

2.5. 0 сотоянии и мерах по дальнейшему улучшению воспитательной ра боты в педагогических училищах. Информационное письмо Минпрос; УССР. - К., 1985.01.II. № 605. - 0,4 д.а.

2.6. 0 работе факультетов и школ общественных профессий Артемовско: Днепропетровского, Львовского № I и Луцкого педучилищ. Информ; ционно-методическое письмо. РУМК ПУЗ Минпроса УССР. - К., 1981 19.07. № 335. - 0,6 д.а. /В ст:вавторствз:/.

2.7. Идейно-воспитательная работа с учащимися Бердичевского педучИ' лита, проживающими в общежитии. Информационно-методическое пи^ сьмо. РУМК ПУЗ Минпроса УССР. - К., 1985.10.10. - 0,4 п.л.

2.8. 0 работе факультетов общественных профессий Киевского имени A.M. Горького и Полтавского имени В.Г. Короленко педагогичесю институтов. Информационное письмо Минпроса УССР. - К., 1987. 09.12. № I/I-9-740.- 0,4 д.а. /В сп1вавторствг/.

2.9. Методические рекомендации учителям истории по использованию hi торических документов на уроках истории СССР. - Днепропетров • ский областной институт усовершенствования учителей, 1990.-С,8 д.а.

2.10. Нестандартный урок. Методические рекомендации учителям истории. - Днепропетровский 0ИУУ, 1992. - 0,9 д.а.

2.11. Методические советы классным руководителям по формированию научно-теоретического мировоззрения учащихся. - Днепропетровский 0ИУУ, 1993. - 0,2 д.а.

2.12. 1сторична доводка про украгнську нац1ональну символ1ку - гер( прапор, rimh. На допомогу класним керхвникам. - Днгпропетрово кий 01УВ, 1993 . - 0,3 д.а. ff ^^^

ßjf&l*