автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Полiтика США щодо Нiмечинни. 1933-1939 рр. (Аналiз американськоi iсторiографii)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Полiтика США щодо Нiмечинни. 1933-1939 рр. (Аналiз американськоi iсторiографii)"

од

1 9 ПОП 1393

ШВСЬКИЙ ШВЕРСИТЕГ ШП ТАРАСА ШВШША

На правах руколиеу

СРЦАБА Ярослав Ярославович

П0Д1ТИКА США ЩОДО ШЫЕЧЧШИ. 1933-1939 рр. /Анал{з американсьхот 1стор1ограф{1/

Смц{ыьн1е*ь - 07,00.03 - вемв1«ня 1стор1я /нов!т1й пвр!од/

Автореферат длсвртыЩ на вдобуття наукового отупения кандидата {еторотких наук

Ки1в - 19^

Робота виконша на кафедр! ново! та новхтньо! 1стор11 <^еського державного ун!верситету 1м. 1*1. Мечникова.

Науковий коровник: 0ф1шШп опоненти:

Цров1дна установа

доктор ¿сторичних наук, професор ааслуяений Д1яч науки та техники УкраГнн АЛПАТОВ С.й.

доктор {сторичних неук, ажадепк А1Н УкраХни ЦВеХКОВ Г.Ы.

кандидат хсторнтаих наук, доцент, вав. кафедрою ново! г нов1тньо1 1отор11 {ОДУ Ш{ЧАР Б.Н.

КиТвський падагогочний ушверситет, Мпистерство освети Украхки, и. Ки1в.

Захвст вздСудетъся * 2Г- листопада 1993 р. о " /4 * годин! на аас1данн1 спе1пал13овано1 вчвно! ради Д.068.18.24 при К«1вськоцу ушверситетх ¡и, Тараса Вевченка /252052, и. Ки1в -52, да. Нвяыикова 36/1, мадий конференизад/.

3 днсертаглво косна ознайонитись у наукавШ бгблхотеиг КиХвського державного уш вере иге ту 1ыен1 Тараса Шевченка.

Автореферат роз!слано ' Од) " ^ 1993 р.

ВдвнхО секретер спипалтзовано! ■чвно! ради, кандидат 1СТоричних наук, доцент

о.а. когашь

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теми Д0сл1Дження. Темою дослЦження в ана;из американсько! хстор^графхГ политики США в1дносно Щмеччини в 30-1 роки XX стсшття. Висв1тлення в 1сторичшй науцг США эов-н}шньопол!тнчно1 позшй! Вашнгтону щодо Нхмеччини у той час до-повнюв нашу картину уявлень про реальний'розклад сил на мхжна-роднЛй ареН1 напередоднх другоГ св!тово! втйни. Пол1тико-дипло-матична слабкхсть антифашистських сил, що обумовила швидке зрос-тання военно-стратег1с^сго потенциалу нхмецького фашизму, була св!доцтвом неадекватност! тих засобхв протистояння нацизму, лк1 були застосоваш антифашистськими державами. Розглод концепцхй американсыотх 1Сторикхв дозволяв, по-лерпе,виявити еволюцгю тор}ограф11 проблеыи эагалоы, а по-друтв, дав пввн1 орхвнтири дослхдникам для <Нльш глибокоГ оцгнки конкретньо! зовнхшньо! по-Л1Тики США у пхслявовнний пергод, виходячи з того, до оформления зовн!шньопол1тачного курсу ^ра!ни не в останнв чергу о результатом эастосування вдей ахадемхчно! ел1ти.

0кр1М вторично! пам'яти, яка не дав забути подИ не такого далекого минулого, сучасн! полхтичнх реал11 вимагаять вхд нас ре-тельного вивчення тих невикористаних можливостей, якх були втрачен! в 30-1 роки антифашистськими державами у протастоянн! э фа-шистською Нхмеччиною. Законом}рно, що ця драма свхтово! хсторхя, яка эак!нчидась так траг1чно, викликаа 1 сьогодн! 1н?ерес у }сто-рик1В-*!жнародник1В. Усв1домлення тотально! небеэпеки фашизму для справи миру, ви явления причин неспроможност! антифашистьких держа» у етри><уванн! натиску гхтлеровеьхо! агресЯ мояуть допо-иогеи сучяенш пол!тикам окреслити параметра эагрояи, яяу спричин явть тотал!тарн! д¿ржави в наш чао. "Ппрад!нку" ншгёяечих на

7

I

!

» !

вШ1у деркав мояливо в як1йсь прогнозувати, виходячи з дос-В1ДУ М1ЖБОвШШХ роххв.

В ост&шпй час в науковий 061 г було введено ряд нових доку-ыентхв, стали в1Домими факти, як! примушуять нас зд1йснити деяку переоишку зовнхшньополхтичних кол131й 30-их рок1В. Дисертан? на-нагався привести в хстор1ограф1чноцу анал131 весь спектр думок, як1 1снують за темою, а такоа простежити доы!нуюч1 тенденгпГ у Енсвхгленн! передвоенноХ полгтики США вгдносно Нхигеччяни.

Диеертант виходив з того, цо вивчення еволюп! американсько! эош1гшьопол1тич!1о1 думки через призму 1стор1ограф1чного концептуального аналхзу дозволяв простежити практичну политику США на сашх раннтх етапах II форыуваиня. Дослхдяення "ншецького иап-ряику" зовшшньо! пол1тики США за допоыогоп засоб1в 1СТорхографгч-ного анализу дозволяе розгяянути погляди вчених-м1жнар0дник!в, як! значн1й н1р1 визначаить св1тогляд сучасного зовн1пньопояшгч-ного 1стебл1шиент1. Таким чином, 1стор1я м}явоенних рок}с поста« перед нами в "усучасненому" вар1шт через аналхэ под1Й п'ятвдеся-тирхчио! давнини досладшками, ста опосередковано формуять сус-гпльну свздонхсть сучасних ОНА.

Ступгнь науковоТ розробки проблему!. У ыинул1Й радянськгй хсторичнхй науих эовнгиня полхтика США, л регтональм: та загальнт проблеыи вивчен1 досить поено. Це пов'язаио з традигийтш 1нтерс-сом, якиЯ проявлявся в радянськгй гсторгографИ до зоенхеньополх-тнчних свае« в в хсторхТ США.

У Бмвчегап фглософеьхих I теоретико-матодолопчних основ аызрякансько! 1Стор1ографх1 1 о ыетодшй 1стор1ограф1ЧНих досл1д-хень внутрхвньо! та эовшпньо! полгтики США аначна роль належить таким дослгдникаы, як С.Я.Аппатов, И.Ы.Болховгтхнов, С.С.Григор-

цевич, В.Л.Мальков, Г.Ы.Севостьянов, B.B.CorpiH.*

Еезпосередньо внвченню р1эних аспектов европейсько! политики США у nepiofl непередодн| другох cbítoboI bíHhh присвячен1 робота В 1,Лана, М.МДнозениева, Д.М.Мельн!кова, В.В.Постнгкова, В.0.Матвеева, В.В.Размерова, М.Батурхна, В.Л.Иалькова, Н.1.6горо-bol, О.С.Маиик1на, Д.Г.Наджафова, Г.М.Цветкова, А.М.Щлепакова та immx.

Можна констатувати, що радянська америкашстика, iCTopuKo-irt«народна наука в щяоыу накопичили значний дослгдницький мате-р!ал щодо вивчення е вр,опе йсько1 полiтики США. KpiM вказаних вище poöiT укра!нськ1Х та рос!йсьн1х авторов,bíдоний дослхдницький центр еклався у Томську. Щд керхвництвом С.С.Григорцевича том-cbkí вчен! ввдають дорхчн1 зб1рнйки з проблем icTopil та icTopio графН soBHtBWboi полfтики t дйпломатгГ США в ufnBOeHHi роки. 3 Томоькот школи icTopiorpa$il вийшла 1.Ф.Щдлубна, яка эахистила в 1982 р. кандидатську дисертаи!» "Аыериканська буржуазна ícto-р!ографтя про пол!тику США втдносно Н{Меччини в 1933-1939 рр,я. Доол1дниця охопила троке коло проблем» пов'язаних з америкаио-

I. АппаТов С.й. QUA к Европа: общие uyoáwyt: американской континентальной политики. - М.,1979; Болховитинов H.H. Основные этапы и направления американской историографии внешней политики США. - Вопросы истории, 1986, * 9. Мальков В.Я. К вопросу о современной состоянии американской буржуазной историографии} кризис методологических основ и практика конкретных исследований //Критика современной буржуазной и реформистской историографии. - И,,1974} Согрин В.В. Критическое направление в немарксистской историограф США XX в. - М., 1967 я др.

шменькими вмносинами в 30-1 роки. Однак за останне десятир1ч-чя в американсыйА та вгтчизнянхй хсторхографН з'явилася низка роб1т, як1 у значтй ьпрх вплинули на наш уявлення иодо нгмець-коТ полIтики США в передвовнний час I вимагаять нових б1льш точных опхнок минулого. У порхвняннх э роботов 1.Ф.Щдлубно1 в данному досл1дженнх значно розширено коло ¡сторхографгчних джерел, вроблена спроба розглянути кониетпг н1меиько! пол I тики США в бхльш широких рамках европейськоТ пол ¿тики Вашнгтона в 30-1 роки. Дисертант врахував при написаннг робота сучасН1 науков1 кон-иегпит про зовн1шню политику США, СРСР, Нгмеччини в передвовннх роки.

УкраТнська .американхстика включав 1мена киТвських вчених-ы1*иародник1В, досл1дник1в проблем эовн1ШНь1 полхтики США таких як Н.М.Бглоусова, В.С.Бруза, А.О.Горхна, Л.О.Лещенко, О.В.Поте-х1на, ь.В.Саричева, Г.М.Цветкова, А.Ы.Шлепакова та т.

Необххдно вхдэначити плхдну роботу щодо вивчення загальних проблей х конпеглдхй эовнхвньо! полIтики США Одесько! акояи тео-рП, 1стор11 та 1Стор{ограф1Т М1*народних вхдносин п!д кер1 вницт-вом С.Й.Алпатова Д.М.Коваль, П.Я.Райнов, В.В.Глвбов та 1н./,

Треба эазначити, но довгий час у радянськхй пер!од над ученики виств дамоклIв меч хдеолопчно! иеизури, по ускладнювало досл1днииьку роботу та впливало на результата досл1джень. В торичн1й наутЛ прижквалися пол1тичн1 кл1ше. Доктринальний марксизм вимагав односторонньо негативного сприйняття "буржуазного св1ту". Особливо жорсткх рамки для дссл1дник!в {снували в ста-л1нський перход нашо! 1СТорН. Нер1дко "в заслугу" зах1янЯ 1с-торхографИ ставилася лише фальеиф{кап{я 1сторИ. Зовн!шня пол{-

тика QUA, ix мотившЛя тлумачились, виходячи э методолог1ч»оГ охеми, яка 1гнорувала 1нш фактори пояснения {сторичного роэвитку, OKpiM класових iHTepeciß.

Вузько класовий п}дх}д в icTopiorpafil не дозволяв диферен-цповати кап1талхстичнийсв1т, розглядати держави з усталеними парламентскими традиц!ями як можливих союзников для СРСР, Який виз-навав лише комунхстичну 1деологхю. Г{пербол1зац1я класових моги-в!в зовнхшньо! пол¡тики приводила до безапеля^йних bhchobkib про те, що "...вир1шальним фактором, який вплинув на привдиання США до bhthriwiepibcbkoro фронту, була наявнгсть б!льи tIchkx економгчних зв'язкгв nix американськими та англхйськими монополг-ями, Hi* м{* американськими та н!меиькими монополхяки".* Геостратегии загроза, яку ствновив фашизм, не постав першочерговим Фчп тором едн&ння антифашистськихсил в таких роботах.

Дуже детально у радянськ{й icTopiorpa$it вивченн1 питания

2

америквяо-н!метдьких торгово-економхчних зв'язк!в у 30-{ роки. Автор« п1дкреслиоть, до деякх американськх компащ! задля б{ль-йих гтрибутк*в пгдгримували сп!вроб1тництво з Нхмеччиноп до початку друго! cbItoboT в1йни. У той же час пол!тика господарськоТ яв^, TapHil, яка була офппйнов економ{чною доктриною Нхмеччиня, стела на перешкодх американсыгим инвесторам i кредиторам. Оцносто-poHHi д11 HiMeubKoro кер1вниитва пхдривали вконом1чн! !нтереси США в ßeponi. Неэважаючи на не, деяк! компанЯ продовжували ср^Т д!лов1 стосунки з Нхмеччиною.

На нашу думку, не може бути яоректнов колись поширена тр?я

1. Батурин М. C3I1A и Ишхен. Из истории американской внешний политики 1937 - 1938. - М., 1981. - С.192.

2. Размеров В.В., Мельников D.M., Лан B.I. т.}н.

"злиття" дерчавних 1нститут|в США j приватного 6i3Hec,y у проведет« узгоджених у зовн1шньоеконом1чн1й i эовн1шньопол1Тич-н!й сферах. Амб!валентна позтгёя Вапгёнгтона э питань торгово-еко-ном1чних зв'язкгв з Щмеччиноп дозволяла пхдприешям досить в!ль-но 1нтерпретувати еконош ко-пол i тичн t пр1оритети краХни, Оцнак теза про санкц! оноваш урядом США зв'язки з н!мецькими д!ловими колами шсля дискрим1наи1йних ami й, як} провела Н}цеччина в сво-ХЯ економ!чн}й полtтипi, не в обгрунтованою.

У монографх! В.1.Лана "США от первой до второй мировой войны" викладена досить збалансована конпепи}я американсько! мтжна-родноХ пол{тики м!жвоенних poKie. Автор глибоко досл!ди» проблеют 1аоляцгон1зцу i показав, наскальки неоднор}дним явиоем в!н був у американськхй icTopij XX сторгччя. П|сля В.1,Лана лише Д.Г.Надкь-фов у радянськ!й 1стар10граф1Х п!дцав такоцу детальному анал!зу феномен 1эоляц}он1эму. На В1дм!ну в!д ортодоксального погляду на !эоляи1он!зм як рух, т}сно пов'язаний з н!мецькиии монопол1ями, В.1,Лаи визначив його як эас!б пристосування до эовн!шньопол!тич-них реалin, причому автор в 1золяц!он1стськ!й доктрин! не вбачая симпат!й до фашизму.

Д.Г.Наджафов у своХй монограф{1 "Нейтрал!тет США:I935-1941* розр)эняе в американському !золяи!он!зм1 пол1тико-дипломатичний t антивовнно-антимонопол1стичмий зм!ст. На думку Д.Г.Наджафова, проблема американського 1эоляи!он!эцу та його еволюиИ в!дбкла складну природу одн1вХ з "в1чних" проблем - проблему сп1вв!дно-вення нац! опального та 1нтерн азонального я !стор!1.

4{льне uicre у раяянськ!й !стор!ограф11 пос(дав комплекс питань, пов'яэанкх а проблемою колективноХ безпеки в бвроп! 1930-х рок!в. Загальновизнано, но iHti'taTopow створення такох

системи виступив СРСР, В досладженнях радянських авторов егьа^д жуетьс«, що перш за все зах1дн1 краХни винн1 у тому, що система колективноХ безпеки залишилася нереалгзованим планом. В пранях Ы.Батур1на, В.0.Матвеева, С.Логунова та 1нших проходить душа про те, по захтднг краХни навыисно не йшли на тгсн1 контакта з СРСР 1 створення ефективно! системи протидг1 Н1меиьк1й експансп, спод1ваючись "каналгзувйта" фашстську агресхп на Сх1Д. В.Л.Маль ков, Д.Г.Наджафов висловлшть компромгсне судження в оцти Д1Й зах!дних держав. На Хх дуыку, на Заход: сприйняття краХни Рад було суто негативним через тотал1тарну практику стшинського режиму. Звтдси - дипломатична "холодтсть" эахадних держав до 1нШатив СРСР.

У радянськхй 1стор!ограф{1 в1дзначаеться "внесок" С1'1А в пол1тику умиротворения фашистсько! Н1меччшш. Н1 у кого не пик-ликае суш!в1в прхоритет Великобритон!I в шштии! поступок Н1ыеччин1, однак радянськ1 дослхдники пгдкреслвпть, со дипломатична шдтрныка Вашингтоном д:П Великобритангг 1 £ракп1Х эП' рала значну роль "на шляху до Мюнхена". Л.В.Шздезва, А.8,Ку-н!на, Б.1.Марушк1н та хнш! акпентують увагу на клаеов1й спрп-мованост1 политики "умиротворения", IX антирадянський характер. Багато дослгдш1К1В в ушсон э ним! стверджувтъ фактиеду "при-сутнхсть" пмерикансько! дипломаттХ в Мшхеи1, враховуючя те, що позшпя Чемберлепа I Далодьв налередодн! конфервкц12 Ру&«ет : подтляв /див. роботи Н.В.Савачэва, В.Я.С$полса' ,В,О.Кетзеава /,

У (^уцдаиентально»^ чотарьохтомному ввдяян! "1стор}I США", подготовлено^ 1нститутой загальноХ хсторП Академ{1 Наук СРСР. п£дбиваиться тдсуугся розвнтку радянеько! й4?срихш)1сг.1к«, » роздцлт, прнсвячсноку йговн!т®1ьопсл;та«5;ому курсу У ® '

в1дзначаиться, що дипломами США опосередковано стояла за вг1иа под{яш зовн!шньополх*ичного життя бвропи передвоенного десятирхччя. Пхдтри«<уючи курс на умиротворения Щмеччини, який проводив британський прем*ер Чемберлен, США, - на душу Д.Г.Над-кафова, - фактичио с прияли виникненню вхйни в бвропх у вереснх 1939 року.

Серед американських вчених, як1 писали 1 пишуть на сюжети зовншньопол1тичноХ 1стор!х Вашингтона у 30-1 роки, е Ц1ла низка науковцхв, якх роэгдядають зовнхшюо.пол! тику США за долоыого» эасоб1в хсторхографхчного анализу. Треба заэначити, що серед вчених США склалась досить велика група 1стор1ограф1ф-м1жнародник1В. Викорнстанх ними методолога чщ схеми класифхкаш! вархюються у досить широких межах: за основу беруться як критерЛ "формально! дчплоиат11", хдеХ нац!оналышго 1нтересу, так I фактори нацхо-аалыю! безпекн, геостратег!I. Зазначиыо так! 1мена, як-от: Й.Уолт, Дк.Кумс, К.Хейген, Е.Мей, Т.Ыаккорыик, С.Х'юз, Т.Патерсон, Г.Уайз, Г.ХеПис, У.Таубмен та хних, погляди яких проаналх-аовано в дисертацхТ.

Хронолог1чнх месх 1сторхограф1чного аналхзу охошшю1ь пе-р1од з 1933 до 1992 рр. Автор зосередив свое увагу на внсвхт-лених процесу оформления "»иыецькоХ политики" США э моменту приходу до влади в Hiuew.ini ншйонал-соихалхстськоХ партхХ до початку другоХ свхтово! В1{?и!! у вересн1 19ЭЭ року.

Ыетою дисертац1йного досглдаеиня в вивчення еволюцх! аш-рикансько! 1стор1пграф11 у висвхтлетп полхтикн США в1дносно Я11'рччин.1 в лередвовнне десятирхччя таким чином, бтльш глибо-киЛ анаяхз шеТ полiтики. В даноцу дослхдкеннх автор наыагався вирхшити двоедину задачу; прослхдкувати еволмйю америкамсько!

90вн1Шньопол1тично1 думки через призму }стор!ограф1чного концептуального анал1за ! доповнити на основ! нових !сторичних м« тер!ал!в конкретно-1сторичний анализ "н!мецько!" пол!тики США. В дисертац!I эроблена спроба нового концептуального оемисленнп проблеми на основ! узагальнення всього в!домого матер!алу та нов!тн!х тенденцН иострадянсько! !стор!ографЛ.

Досягнення ц!в! мети вимагав вир!шення таких завдань: узагальнення накопичених знань про особливоет! ввропейсько! пол!тики США напередодн! вхйни;

- виявления дом!нувчо1 тенденц!! у висвхтленн! вовнно'-страте-

• Нчних ! полттичних параметр!в американсько! "присутност!" в €вроп!|

- показ еволкт!! концего!й основних шк1Л г напрямк!в !сторико-м!жнародноГ науки США э проблеми пол}тики США щодо фашисте р-кох Н}меччини;

- вивчення !сторхограф!«о1 "спадиини" э точки зору II впливу на практичну пол!тику ! дипломат!ю а того часу ! до сьогод-н!шнього дня.

Методолог}чна основа дисертац!I. Вивчавчи !ст0р10граф1г пол!тики США в!дносно Н!меччини в 30-1 роки, дисертаят дотри-мувавея д!алектичного методу п!знання, враховуючи эагальне Й особливе в !стор!ограф!1, В робот! п!дпано анал!зу заруб!жн! конпепи!!, як: будуються на р!зноман!тних методолог!чних поспл ках, виявлено типолог!чно под}бн! риси !стор!ограф!чного аямЬ зу на основ! синтезу. Автор вважав, до багатофакторм!еть 1ст«-ричного пронесу вимагав в!д досл!дника гнучких птдход!в бвэ обов'язкового птдпорчдкування фактор!* однН раз ! наяавжди установлен^ каузальной !ерарх!1.

Методология робота будуеться на визнанн! эагальнофхлософ-ського принципу безконечност1 пхзнання 1 неможливостх пояснити 1сторичний пронес, або його окремг фрагмента, на основ1 теоре-тичних роэробок з обмеженим науковим Ыструментархем. Дисертант вважае, шо в хсторЛ дипломатН, як I в будь-як1й галуэх 1сто-ричних знань, неможливе монопольне ¡снування одше! методологхч-ноГ схеми. 1нтегральне бачення пронесхв мгжнародного розвитку ноже бути забезпечено за допомогою синтезу рхзних наукових пхд-ходхв, при толерантному вхднотенню до будь-якоТ науковоТ форму-ли, шо не виходить за межх на: ш та хт загальних методхв П1знання.

Джерельну базу дослхдження склали роботи американських дил-ломатачних 1сторик{в з питань зовнхшньо! политики { дипломатН ОНА в м1жво8НН1 роки. Автором використаннх також публшапН державного департаменту, матерхали конгресу, документа власного ар-ххву Фран'сЛ*на Рузвельта. Значка частина матергалхв, використа-них автором у робот!, розмщена в академ1чних журналах ''¿орхн Афферс", "Д}шюм1т1к х1сторх", "Амерхкен ххсторхкел ревю", "Ко-ментер!", "М{ссхс1п1 велх х1сторхкел ревю" та

Важливим 1стор{огра4лчним джерелом при написанн! даноТ роботи стада мемуарна л1т°ратура, видана у повоенн1 роки. Дисертант виходив з того, шо спогади учасникхв мхжнародного життя 30-их рок1в, при веьому 1х суб'ективЬму, роэшкряють нашу уяву» про багато неосмислених до к}нгя дипломатичними 1сториками сто-р!н американського зовн1шньопол}тичного курсу в передвовншй бвроп!.

Автор ставив за мету охопити якомога глибокий 1сторхогра-фхчний пласт висвттлення американськоТ полИики щодо Нхмеччини. У хронологхчному план! не виявилося в аналхэ! низки рг>б!т су-

часник1в под^й мгаснародно! пол1тики 30-их ромв хз залученняы П1слявоено1 Л1тератури з проблем американсько! пол1тики перед-военних лхт.

Науковий ¡нструментаргй, використаний у робот1, де анал1-зуються концепт! зовн1шньополхтично1 думки, визначаеться особ-ливостями ¡стор^графхчного досл1дження. Насамперед було необ-х}дно встановити левну херарххю матерхалхв, як1 служить хсторхо графплим джерелом. Власне документальнх матер1али у дашй рс-бот{ мають в як1йсь мхр1 Ннейтральнийпхарактер х служать, як правило, засобом верифхкаш! висловлених точок зору. У той же час монографт!, мемуарна лхтература, матергали лерходичних ви-дань в предметом вивчення як суто 1СТорхограф1чне джерело.

Наукова новизна дисертшц! полягае насамперед у с проб х уэагальнити нашу уяву про нов!тн! тенденшТ в 1Стор}ографх1 пи тания на баз1 нових хсторхографхчиих джерел. Нов! арххвн1 доку--менти дали эмогу переосмислити барато поэищ й в оптп американсько! полхтики вхдносно Нхмеччинн. Дисертаит мав на метх за середити свою увагу на компаративному анал!Э1 .-ониетий американсько! пол!тики в 6вроп1 1з эалученням нових трактовок щодо !стор1Т проблеми.

Особливхстю авторського пiдxoдy до анал}зу 1сторхограф1! пол!тики США в¡дносно фашистсько! Нгмеччини стало введения кла сиф{каи1йного критерхю, який грунтувться на ошнш дослхдника-ми эагально! спрямованост1 руэвельт1всько! дипломатх! 1 зоб-н{шньопол1Тичнот стратег И в бвроп! в передвоенне десятирхччя. Враховуючи ню обставину< дисертант обра» вариант клаеиф{иап1 й-ного под{лу на досл!дникхв ипрорузвельт1в1^вп, критик}в-"}н-тервеицхон1стхв" та крйтик1в-я180лтд}0н1ет1в". Тралил}йна кла-

о

с.^хкашкна схема, яка базувться на шштико-здеологхчному крх-тер!Х э ввд1ленняы консерваюрхв, л1берал1В та радикал! в, стада для дисертанта загальнотеоретичним I методоломчним фундаментом дослхдженняЛ

У рамках дано! роботи, на думку дисертанта, дощльним в аастосування класифххацхйного варианта э видгленням "проруа-вель«вц1в", "!нтервенц!он!стськихи та "хзоляцхошстських" критик! в. У той же час запропонований автором частковий вар1ант класиф1кац!1 шяким чином не заперечус апробований в 1стор10-гр&фИ анализ концепций дослхдникгв "злгва направо". Такий ва-р1ант класмфгкацП засновало на 0Ц1НЦ! историками дощльност! для нащонаиыю! без пеки США зовн1шньопоя1тичного курсу Рузвельта напередодн1 друго! св!Тово1 вхйни.

В робот! переоцшено ряд положень I висновк1в, як! панува-ди в радянсьый !стор1ограф1! протягом десятилгть: стосовно власового змхсту эовщшньо! пол1тики - без врахування Целого комплексу фактор!в /як-от: геостратег1чн1 умови, наихональн! ¡нтереси, тощо /, як1 сер'йозно впливали на характер прийчятих зовмшньололхтичних р1шень.

Практична значения дисертацЦ. Наследии проведеного дос-л!дження допомагають бгдьи гдибоко зроэум1ти витоки сучасно!

Т, Алпатов С.И. Сколы и направления американской буржуазной историографии международных отношений и внешней политики США // История и историки. - 1977. - II., 1980; Петровский В.Ф. Американская внешнеполитическая мысль. - и., 1976; он же.вешняя политика США; теоретический арсенал. - , 1973; Болхо-витипов Н.Н.Современная американская историография: новью течения и проблема. -Новая и новейшая история. - 1969. - )?6 и др.

эовшшньо! шип тики 4 .г.иплсматхх США. Глобальний характер зьин у системг М1жнародних вхдносин у наш час вимагае в:д нас ретель-ного вивчення нрироди зовн1шньопол1тичноро пронесу. Показ ево-люц!Х зовтшньополттичкоХ думки США вгдносно одного з кульм1на-ц!йних пер!од1в в 1Стор1Х кра!ни дав можлив^сть певного прогно-зування вектора майбутньо! зовнхшньо! пол1Тики передовох краХни Заходу.

Головн! положения й висновки днсертшц! можуть бути вико-ристан! при написанн1 узагальнювчих 1 спец1альних праць з !сто-та 1стор1ограф11 зовн!шньоХ полхтики США, при п!дготовц! эа-гальних та спецхальних курсив з !стор1Х США.

На захист виносятся наступи! положения. В результат! прове-деного хстортографхчного дослхдження пол1Тикч США в!дносно Н|_ меччини в период 30-их рок1В можна констатувати появу нових трак товок в зв'язку з введениям в науковий 061Г нових документа та наукових дослхджень американських учених, !сторик!в I полIтоло-г!в. Нов! поглвди на характер американськох пол:тики щодо бвро-пи стали можливими эавдяки закшченню етапу "холодно! втйни" в пол!тичн1й системт координат Зах!д-Сх1д.

Запропонована схема класиф1кацгХ I систематизаа1Х американ-ськоХ !стор!ограф1Х пол!тики США в!дносно Щмеччини в 30-1 роки окреелад позицЦ в 1стор1ографИ иодо в!дпов1дност! зовмшньопо-91тично1 стратег!I ! тактики краХнй об'ективним можливостям кра-Хни. Такий вар!ант класиф!кац!| в!добра*аа уявлення академ!чноХ е*1ти США про геостратег!чн! м!ркуваНня ади^нтстрацхХ Рузвельта при формуваннI "н1мецько1" пол!тики у передвоенне десятир!ччя.

Поглад на аовн!шнЬопол!тичну 1стор1й30-их рок!в а точки зо-ру тсторизцу дозволяв переглчнути ряд вастартяих уявлень про

природу зовншньо! пол ¿тики i дипломат!! як "продукту виключно класових iiiTepeciB". 1стор1ограф1чний аналгэ политики США щодо Н1ыеччини ллв свгтло на rani параметр« аовн1шньо! политики, як гдйя наЗональних iHTepeciB, державно! безпеки як важливих еле-мент1в при форцуваннх зовн1шньопол1тично! стратег^ i тактики.

СТРУКТУРА 1 ОСНОВНИЙ ЗЫ1СТ Д0СЛ1ДЮ1НЯ Структура роботи. Дисерташя складавться з вступу, двох глав, котрх в свою чергу, мхстять перша - 3 параграфы, друга -4 параграфн, заключно! частини та списка використаних джерел i лхтератури.

^ вступi обгрунтовано актуальн1сть теми дослдаення, охарактеризовано стан науково! розробки проблеми, визначено хроно-лог1чн1 рамки, ме-fy i завдання, викладено методолоНчм основи дисерташ!, зроблено огляд 1стор1ограф1чних джерел, вхдзначено наукову новизну роботи, та II практичне значения.

Перша глава "Установления фашистсько! диктатури в Щыеччи-iii i проблема форму ванн я зовнгшньополхигчних концепций США"при-свячена розгляду ouihok вченими пронесу оформления зовнхшньопо-л!тично1 стратег!I Вашингтона в перш роки фашистсько! диктатури. Дисертант простежив взавмозв'язок i вэаемообумовленхсть кон-цептуал13ацИ зовнгшньо! полiтики QUA на початку 30-их рок1в i бурхливих под1й у ввропх, яка стала осередком фашистсько! эагроаи,

XpoHcutorioHO концептуальний анал!з 1стор!ографИ политики США щодо Нхмеччини обмежено 1933 _ 1936 pp. Верхия межа Biflpia-ка часу - 1936 р. - в!брала в себе значм подИ, як! з±грали роль виртальних у зовн!шньопол{тичн!й opieHTaui! Вашингтона, я*-от: прискорений процес нхмецького переозбровння, реокупашя

Рейнсько! обласн, 1тал1йсько-еф1опська вхйня та лгал.

В пертому параграф: "Ирорузвельт1 вська." !нтерпретатя мож-ливостей американсько! диплома?!! в эв'яэку з фашзмлев Н^меч-чини" дисертантом розглянуто хснуюч1 в ¡сторхографх! коннешИ американського зс^нгшньопол!точного курсу стосовно Нхмеччини, шо базуиться на хде! "розумност}" ищифереитно1 позтШ Еатшгтона на фон1 перших загрозливих аюлй фашистсько! Нхмеччини, обгрун-товупчи ие тим, що э легально-правово! точки зору (Ж не були забов'язаш "йти поперед европейських держав".

"Прорузвельтхвгп" /Адлер Л,, БейЛ1 Т., Даллек Р., Деконде А. та ¡ни/ акиентують увагу на их л iЙ низих внутргшньопол} тичних фактор!в, шо аж нык не сприяли активному пол:точному втручаннп Вашингтона в бвропк Автори В1дзначають, що проведения широкомасштабно! програми соч1ально-економ1чних реформ об'ективно бло--кувало зовн!шиьопол1Тичнх 1шц1ативи Рузвельта, котрий був "1н-тервет^оналхстом за поглвдами, та ¡золятионгстом у конкретнхй пол{тии1п.

ДослЦники иього напрямку стверджують, що в першЙ половин! 30-их рок1в йшов пронес становления загэльно! зовн1шньопол1~ тичио! коннепих! США та оформления прхоритетхв американсько! дипломат! I. Традипхйноп для "рузвельт1вихв" стала теза про !эоляш~ онхэм народних мае, котрий перешкодив Рузвельту эайняти певну позицию в европейсъкому конф.'нктх тодг, коли вага американсько! дипломат!Г могла стати виргшальнов для локалгзоигГ роэпотиретт метастаз фашизма.

Серед "лроруэвельтхвшв" тшлятаться хсторики ягколи "полг-тичного хдеалгзму" /Перкхнс Дд., Талненбаум , Ек1рч А. та 1нщ/, котр! вгчеточмть "моральну перопагу та ¡ммянентну доброчестгть

"п1вн1чиоамериквнсъкоТ парадигми" у проведекн! эовтшньо! пол1-тики. Дослгдники \riel школи 1стор1ограф11 бузумовним плюсом аме-рикамсько1 дипломат:I вважають "витриман1сть" вашнгтонських л1-дер!в у першхй половин!! 30-их рок!в.

Чгльне М1сие в роботах 1сторик1в дипломат!! займа« розгляд "радянсько! карта", яку Зах1д намагався роз1грати п1сля виник-нення фвшистсько! загрози у самому иентр! бвропи. На думку б!ль-иост1 "прорузвельт!вц!в" Зах!Д в !деолог!чному план! в!дчував р!вновелику загрозу як з боку Нхмеччини, так 1 з боку СРСР, Мож-ливост1 для сп1вробхтниитва з Москвою на антифашистськ!й основ!, як зазначають !сторики цього напрямку, у США були дуже обмежен!, оск!льки радянський уряд не виконував взят! на себе забов'язання.

0соблив1ств позии!! !сторик!в внд1лено1 нами групи явллвться думка про те, по були вимушен! п!дпоряакувати свою пол!тику подо Щмеччеки зовн!шньопол!тичним установкам ведучих зах!дно-европейських демократ!й. 3 точюг зору "проруэвельт!вц!в", США не могли бути "першими серед р!вних" у бвроп! а тим, щоб проти-стояти Н!меччин!, поэаяк Великобритан!я та Франи!я наги прийка-ти в!дпов!дальн! р^ення.

В друтощу параграф! "Критична ои!нка "усуненост!" Вашнг-тона в!д бвропи критиками-"!нтервен!ион1стами" розглянуто основ-н! позии!I досл!дник!в, котр!, на в!дм!ну в!д "прорузвельт!в-и!в", !нкр!м!нували 1Узвельту небажання встати р!шуче на б!к антифашистських сил, по, на думку критик!в-"!нтервенц!он!ст!в", не могло не сприяти розкручуваннп маховика наиистськот военно1 загрози,

Серед критик!в-"Ь1тервен1аотст!вг великою о питома вага !сторик!в иколи "пол!тичного реал!зму" / Крябб С., Л^ппман У.,

Гребнер У., Моргентау inini/, котр! в излому ввшхыоть, ко неадекватна роль США в европейськгй полi типi вилвилася в помил-ковхй стратеги Вашингтону, який "приречено наыагався зберегти статус-кво у cbítí при noBHifl вадсутностх будь-яко! программ дл,. мирного змЬшння його i без всяких эасобхв для эбереження його, окрхм звернення до В1Йки".

Критика дипломам! США в1дносно фашистсько! Н1меччини бу-дуеться "1нтервенцюн1стами" на основ: неспроыожност! кбрхвни-kíb эовшшньопол1тичного ведомства та президента в розробцх конструктивно! i працьючо! программ протилд! ескалаиП фвшистсе ко! загрози. Недостатня ор1ентован1сть на peanil геостратег1! эумовила, на думку "хнтервенц1он1Стських" критике, слабость зовн1шьошл1тичного курсу США в першхй половиш 30_их рокхв.

Для iiie! групп icTopHKÍB характерно прагыатичне бачення основних завдань зовнхшньо! полхтики крайни. Суто хдеологхчна несум1снхсть, наприклод, США i СРСР, як вважають критики-'Чнтчг BeHuioHicTH", но могла бути перешкодоп для встановлення взаемп-виг1д1ШХ контактов mix Москвой i Вашингтоном. Однак, тхсного сп!вроб1тництва не вийшло, що, на думку досл1дник1в, вкаэуе нн фуццаментальний недол1к зовн1шньо! полхтики CL1A того часу: нев датнхсть взаемод1яти на основх здорового глузду з кратно», 1до олог1я та полiтика котро! не ошвнадавть з офхцхйно проголотн ними принципами америконсько! демократ!!.

Критики-"хнтервенц101!1сти" вважають, що (.'получен! Штатн

прикладали недостильо зусиль для стримуваннн нхмецького OKcnmi

cíoni3My. "Реал1стлчн1в критики причиною фхаско "антифашисте!.

кого дизайна" назнвають Ейдеутшсть едино! стратегх!, пяряд<ч ], Graofcner N. tind Diplomacy, tl,f,, 19*4, ■■

координацхйних дхй мл державами я m протистояли фашистськхй Hiue44nni, як насл1док кризи довхри.

Дослхдники шдкреслюйть, до "дипломатична незграбн!сть" Башхнгтона була результатом вхдсутностх оформлено! концегш! ев-ропейсько! полхтики, що призвело до утрати чгтких ор1внтир!в у аовн1шн1й шштиш» На думку б1льшост1 дослхднимв цього напряи-ку, аовнхшня полгтика ОНА традиЦ1йно була ор!внтована на Велико-бриташю, що створювало Ваш1нгтону незавидне амплуа молодшого партнера Лондона без фактичного прйва виступати iHiiùвтором дип-ломатичних починань.

Найб1льш загострена критика зовн!шньо1 полхтики США ваднос-но Нхиеччини та европейсько! полхтики в цхлому представлена дос-л}дникаыи радикальними або "соЗальниыи" 1СТориками /Колко Г., Гарднер Л., В1ЛЬямс В., Ххрден П. та ÏHai/. ^сторики-радикали ставлять тд сумн1в рацхональнхсть основ американсько! зовн!и-ньо! полхтики, яка, на IX думку, не в1ДПОв1Дала справжнхы хнте-ресаы американського народу. "Сощалып хсторики" простежують ыехашзм взаеыовпливу imepeciB великого бхзнесу та форцування зовн1иньополхтичних opieHTupiB кра!ни. Вхдмовляючись В1д таких поширених категорхй в хнтерпретацх! зовн1иньо1 полхтик!! як "национальна безпека", "життевх хнтереси", Пгеопол}тнщп фактори", "соцхальн!" icTopiiKH шдкреслкжть лише еконоы1чн1 мотиви д!пль-HOCTÏ CEIA на мх«народн1й apeHÏ. В праиях радикальних хсторикхв трактовка европейсько! полi тики ЙЗА у nepaitl половши 30-цх ро-kib вводиться до твердженнп про те, що 6i3Hec був упевнеииЯ в неыожливост1 для каштшпэш ЗункЗонувьти в рамках одше! кра1 ira i тому» врешт} рейт, обрав акшвну дипломат!» для того, щоб вберхгтя хноэемч! ринки в!дкритиии для «шерикшюышх

TOBapie".*

У друг!й глав| "НЫепький напрямок" европейсько! пол!тики США напередодн! друтоГ св!тово! В1йни" проанал!зовано погляди ймериканських ди-ломатичних 1Сторик1в на эовнхтньополгтичку стр«-тегхю i тактику'Ващнгтона у самий критичний пер!Од дзсятир!ччя -1937.1939 pp.

Хоча досить складною виглядав спроба взяти за точку В1дл1-ку дату, яка б с}гнал!зувала про зростання питомо! ваги "!нтер-ieHuiOHicTCbKHX" !дей в американськ!й дкпломати» все ж дисертант зважае дошльним говорити про американську пол ¡тику в!дносно Н{-<еччини в перш! роки фашистсько! диктатуру, протиставляючи II ювн1шньопол!Тичному курсу США напередодн! вхйни як kkicho е!д-пнних фазах полiтики Вашгнгтона в Ceponi.

На думку переважно! к1лькост1 пр0рузвельт!вц1в /Теристайн Р., веслам Дж., Джонас Н. та Irat/, ресурси американсько! дипломат! I 16 були в достатн! й Mipi використанх в европейськ1й полiтипi 5ПА, осмльки, як пишуть досл!дники, була недов!ра Уайтхола до 1ея!нгтона i абсолютна впевнен^сть Чемберлена у тому, до 1снувя-ia можлив!сть знайти сп!яьну мову з Гитлером, до послабило аме-икано-британськ! зв'язки - ключовий фактор у европеИськ!й пол!-imt передвоенних рок!в.

В{деутн1сть ангяо-франиузського консенсуса по питаниям зов-1шньо1 полiтики була, по загальному визнанню, самим суттевим актором зовтшнъого порядка у виэначетп} эовн1шьопол!тачного 5фсу ОНА. Окр!м того, як эазначаять досл!дники, 1937 pig не був приятливим для м!жнародно! пол!тики Рузвельта э двох причин нутр!иньопол!тичного характера: нового спада в економ!ui та

ведена в д!ю И!золт1!он1стсьуого"вар1анта законодавства про

.. Hunt К. The lon^ Сг1я1я In Diplomatic History, Я.Т.,1992.P.121

нейтрал1тет.

"Прорузвель'йвщ", анал!зуючи военно-стратеИчний аспект «йжнародного життя напередоднх вгйни, вказують на хибнхсть "шзн-хенсько!" пол{тики Заходу. Причому , американська дипломат!я на «вропейському континент:, на думку дослхдникхв, була за мехами силового поля зовн1шньо! пол1тики, так як головн1 рол1 у анти-фавистському протистоянт з Н}неччиною виконували Великобритан!я та ФрамЛя.

На вгдмшу вгд "пр0рузв'льт1вцгв", в працях когрих можна простежити певну долю фатализма в оц!нц! перспектив стримування Н1меччини у друггй половит 30-х ромв, "!нтервенигон1стськ!" критики /ЛжеОлон X., Осгуд Р., Смхт Р. та 1нш1/ пртцляють б1льше уваги невикористаним мокливостям, неадекватним оц1нкам м1жнирод-но! обстановки, котр!, на думку ц1е! групи досл:дник!в, спричи-кали ф1аско дипломатичних зусиль антифашистських держав.

0и1нюючи ашШ Ваи!нгтона додо бвропи наперед одш в}йни, 1сторики-"1нтервенц1он:сти" {гнорують традтййну тезу 1стор1ог-рафх! про тр&гичн! насЛ1дки для под!тики США протистояння "130-ляц|он1стсьхого народу та "1нтернаи1онал1ста"-президента. На думку досл!дкик1В, США повин!були ставити перед собою обмежен! вавдання, але твердо йти вляхом Тх реалгзащТ.

Шла низка 1сторяк1в /Кеннан Дж., Томпсон К., Куме Дж. та 1кш!/ негативно висловлювться про вмерикансыотй вар[ант умиротворения, який "не м1г не бути манхенського толка". 1сторики-И1нтервенц{0н1сти" п!дкреслвпть, що змхна постверсальсько! система могла бути зд!Йемена пгд контролем деркав-переможи!в у ос-танн!й В1йн1 обо процес зм!н м!г проходите п1д тиском 1 по хн!-ц!атив! Н^меччини. Залтдноенропейськими демократ!ями було обра-

но другий вариант I, як зазначають дипломатики 1сторики-я1Нтер-вени!он!сти", США привдналися до ц1еТ короткозорог политики.

Щдкреслвючи, що бездхяльнхсть та коливання характергаува-ли "нгмецьку пол1тику" Рузвельта, критики-"хнтервени!он1сти" вказують на чехословаыьку кризу як хстинне випробування американ-ськог зовн!шньо| пол{тики. 1сторики зазначають, що американська дипломатия повторювала помилки зовтшньо! пол!теки захщноевро-пейських держав: Вашингтон вважав, що Гхтлер задовольниться те-риторхальними придбаннями пгсля аншлюсу Австр1Х та !нкорпорашх в рейх СудетськоХ областх.

Пхслявоенн! рев1з10Н1СТи /Б1рц Ч., Борчард 2..Дрйммонд Р., М|лл1с В. та хнш1/ - представник! теч1Х в !сторичн!й наущ США, ПО виникла в перше пхслявоенне десятирхччя, - пхддали нилцвн* й критиш вс! хснугш уяви про причини та конкретну механ!ку всту-цу США у вхйну проти фашистсько! Н{цеччини. Рев!з1оч!стй або критики-'хэоляихонхсти'1 одностайно засуджували вступ США у в1й-ну, а також "дорогу, яка привела до вгйни*. На думку представни-к!в хИе! теч!г в !стор!огрф!г и! питания внутр!шньоХ безпеки ОНА, Н1 морально-етичнх принципи не могли бути легальним виправданням для адмхн}страи{1, котра привела кратну до в!йни.

Критики-"1золяи{он!сти", аналхэуючи геопол!тичн! та военн! можливост! Н|меччини напередодн} другох св!тово! В1йни, приходят»-до висновку, що та мп!ь, яку акумулював трет1й рейх, не станови-ла загроэи для швн{ чноамериканського континенту. В «{лому, не-доог'}нка геостратегхпно! неб еэ пеки, тку становила 'Нмечтина, характерна для рев!з!он{ет!в, котрх сприятливе географхчне м!спе-находжчгшя США рвя*пли гарантом американоькчТ неираэливоет!, мч-ихть я у?»орпх мхихмЬоряяих поЛ1Тико--енпчом!ч»их контакт!» я

ОвроПОЮ. и

Щслявоенш рбв!з1он1сти схияяються до"концепц!Х эмови", яка нхбито мала ы1сце серед прихильнимв "рузвельт! вськоХ Л1нИ" у зовншйй пол11иц1 I мала на мет! зад л я ьузькопат1йних Стерео г в демократично! парт!1 зрадити американський народ I спонука-ти його взяти участь у европейськ!й вхйн!.

1сторики-рев!з10Шсти шдкресладоть "пров!нц!ал!зм" эрвн!шньо-шмйтичного мислення Рузвельта. Автори дано! теч!1 в!дмовляють Рузвельту в мудрост! поличного лхдера I бачуть у ньоцу поед-нання претенц!озних прагнень дотого, щоб стати "хрестоносцем" у боротьб! га систему колективно! беэпвки лроти тоталитарно! ат-рес11 з якостями "кабинетного умиротворителя", до, вревт! решт, не т!льки не вывернуло вгйну в бвроп! та АзЛ, а прискорило св1товий конфл1кт.*

Лгворадикальнх !сторики /Флемгнг Д., Х!рден П., Вхнер М. та !нш1/ невиразн1сть эовн!шьопол!тично! л!нИ Рузвельта в пе-редвовнн! роки тлумачать, виходячи з основное'методолог!чноХ по-зицН "нових л!вих"~ виэнання беэумовно! детерм!нованост! аов-н1шньо! пол!тики внутр1шньопол1тичними факторами !, передус!м, !нтересами великого бхэнеса. Коливакня Рузвельта перед необххд-н!стп Ч1ТК0 визначити поэиц!ю США щодо г!тлеровсько! Н!меччинк л!ворадикали пояснюють в!дсутн!сто консусу серед представник!в Д1лового св!ту в!дносно того, иаск1льки реальное була вагроза нацистськоХ експанс!! ! як! це могло мати наслхдки для американ-сько! економ!ки.

Як ваэначають л!ворацикали,аовн!шньопол!тичний курс США аавжди був у дус! прагматизму 1 не був таким вже наХвним, як стверджучть "пол!тичи! реал!с*и". Участь краХни у В1йн1, на

думку "нових лгеих", була обумовлена единим суттовин Доктором: необх!дн1Стю для американсько! систем» л1барального капхталхэмг вижити в умовах ескалашХ авропейського конфлхкту у другу св!тг ду В1йну.

У заключи! й час тин! дисертаи!т гпдведено п!дсумки досл1п-ження, сфорнульовано голсшп висновки. Дисертант В1дзначас оснор Н1 позшп! американсько! ¡стортограф!! пол!тики США щодо Нхмеч чини зг!дно з поданою класиф!кац!йною схемою.

Б^льшгсть дослгдннкхв зазначае, во версальсько-вашшгтоп-ська система ьцжнародних В1дносин з самого початку свого хсну-вання була приречена, оскгльки вона покоХлась на принципах, як* лише створювали хлкшп безпеки ! стабхльност! в св1Т1.

Стр!мке зростання военно-пол!тичноХ могутност! фпиистськот Нхмеччини, на думку емериканських дослхдникхв, 31дбило, з одног • боку, неадекватнхсть механизму Н1вел!ровки протирхч версальськс ватнгтонськоХ систени, з другого боку, - вгдсутнхсть рхщучост! та волх у антифаиистських держав для налагодження взавмодхг р протистоянн! агресивнхй полхттп Н^меччини.

Лейтмотивом прорузвельтхвеькоХ хнтерпретац!! дипломатх! США 30-их рок1в в теза про те, до дхх Вагцнгтона не можуть розглядп тися у плотин! "загально! вини" вс!х зах!дних держав за те, вдо Нхмеччтт фалтично одержала карт-бланш на агресхю внасл!док пасивно! полг тата антифаиистських держав. 1сторики цього напря» ку вважахзть, цо ф1аско антифашистського стримування в бвропх -це перя за всех "гр!х" ВеликобритамХ х ФранщХ, яких геостр-гге г!члг реалх1 Еисунули на периий план у протистоянн! з г!тлер!и™ кою Н!меччиною.

"¿нтервенпхонхстська" та "!золяц!он!стська" критики д!с

Вашингтона в передвоенне десятир1ччя спрямована на недолхки аовн1шньопол1тичного курсу Рузвельта Bisaei бвропи загалом, але программ бажаних дЮ, як1 формулюють 1сторики цих напряммв, д хаме трал ьно протилежнх. Критики-"1нтервени10н!сти" головною причиною провалу с проб приборкати фашистську Нхмеччину вважають хиб-ну }дею про те, до Заххд vir зберегти статус-кво без roTOBHOCTi Йти на neBHi жертви заради цього.

3obcím 1нший "рецепт" знаходимо у "130ляЦ10н1стхв". В концептуальному план! íctophkh uiel групи виходять з того, що будь-яха форма acouiwül з бвропою була згубною для якх користу-вадися природною в!дцалетстю cboIx 6eperis в!д enineiiTpy тривож-нмх подхй у бвропК На думку критик1В-и13олйЩонист1в", США знехтуваля найкралшм 30bhíbhím П0л1тичним вар}антом у CHiyanil riel пори - можлитстп зберегти "свободу рук" й обмежити дискре-uíBhí права президента в той час, коли европейська криза досяг-ла SQWbMÍHaiiiftHoI фази.

Оор!шяльний анал!з поглвд!в та концепц1й вид1лених груп 1сторик1в-ы1жнародник!в у поеднанн1 а реальною ouíhkob конкретнее зовн1вньопол!тичних д1П США у ввазан! роки св!дчать про сут-TeBÍ po36ix»ocTÍ 8 правлячих колах кра!ни в1дносно оформления певного довготривалого курсу европейсько! та безпосередньо hí-ыецько! полiтики Ваш1нгтону. Bíh дозволяв зрозумхти, як форму-вал ася р!внодхйна цих суперечливих тенденций в американськхй noxintui, Ii непосл1довн1стъ та часто-хусто ураэлив!сгь для на-ц!онахьних 1нтерео!в кра!ни.

Апробац{я робота. Теоретики! положения, висновки, практич-н! рекомеадаиН були юпсоркстан! в допов1дях та вистулах на нау-коаях кснферрнц}ях професорсько-викладацького складу Оцеського

yHteepoiTeiy /Оцеса, 1992; Оцеса, 1993/, на м!ськоыу методоло-ritoioMy сем!нар! э Teopil, icToptl та icTopiorpa$i! м!жнароцних в!дносин /Оцеса, 1992-1993/, на м!жвуэ!вськ!й конференпИ . /Оцеса, 1991/ додо icropit буржуаэних революц!й ХУ-JCIX ст.

Основ»! результату дисертац!Иного досл!дження викладем! в таких пувяикац!ях:

1. Дипломатin США в бвроп! напередодн! друго! cbItobo! в!йни: анал!з американсько! !стор!ограф!1 /деп.рук./. - Оцеса, 1992 /рос. новою/ - I д.а.

2. Реценз!я на! "Round table" on the Cold War aftermath.-Гп: Diplomatic History.-Vol.16,Н» 1, Winter 1992,-

Bonpocu история, 1993, # 4. - 0.3 д.a.

3. Реиенз!я на: Appeaeing fascism. Articles from Wajrne State University Conference on Munic after 50 увагь. Ed.by B.Saali.

Новая и новейшая история, 1993, у лруш, - 0.2 д.а.

4. Спадцина амермканеько! револсцЛ ! форцування аовн!вньопоя! -• пганого курсу ЗИЛ м!х двома св!товями в!йнами: анал!з аие-рикансько! !стор!ограф11 // Буржувэн! револен!1 ХУ1-Х1Х сто-л!тьг !стор!я пол!тики, !стор!'я !дей: Теви допов. респ. наук. -практ. кояф. - Оцеса, 1991 /рос. мояою/.

/

/