автореферат диссертации по политологии, специальность ВАК РФ 23.00.04
диссертация на тему: Политика США в отношении Кубы в 1980-н. 1990-х годов. Анализ концепции американской политологии.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Политика США в отношении Кубы в 1980-н. 1990-х годов. Анализ концепции американской политологии."

^ MIHICTEPCTBO 0СВ1ТИ УКРА1НИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1м. 1.1.МЕЧНИКОВА

САВЕЛЬеВ ГЕННАД1Й СЕРГ1ЙОВИЧ

ПОЛ1ТИКА США СТОСОВНО КУБИ У 1980-Ti -НА ПОЧАТКУ 90-х p.p. Анал1з концепцш американсько! политолога.

Спещальшсть 23.00.04. - Полггичш цроблеми кижнародних систем та глобального розвитку

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата полггичних наук

Одеса-1997

ДисертаиДею е рукопис.

Дисертащя виконана на кафедр! апжнародних вадносин Одеського державного ушверситету.

Науковий кер1вник: доктор асторичних наук, академш

Академи полгаичних наук Украши, професор АЛПАТОВ С. Й.

Офццйш опоненти: доктор ¿сторичних наук,

професор Кириченко В.П., кандидат кторичних наук, доцент Савицький К.1.

Провадна оргашзащя: 1нститут свиюво! економши

1 шжнародних вадносин НАН Укрални

засщанш спещал1зовано1 Вчено! ради К.050109 в Одеському державому ушверситей 1м.1.1.Мечникова за адресою: 270058, м.Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд.60.

3 дисертащею можна ознайомитися в б1бл1отепД Одеського державного ушверситету 1м.1.1.Мечникова за адресою: 270100, м.Одеса, вул. Преображенська, 24.

Захист вадбудеться червня 1997 р. о ОО годит на

Автореферат травня 1997 р.

Вчений секретар спещалхзованох Вчено! ради

доцент

ВАЛ1ГУРСЫСИЙ П.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦШН01 РОБОТИ.

АКТУАЛЫИСТЬ ТЕМИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ.

Бурхлив1 пол!тичш та eKOHOMiHHi змши в csiTi, що вщбуваються протягом останшх десяти рошв, пов'язаш з хсшцем «холодно! вшнн», розпадом Радянського Союзу та з утворенням суверенннх, незалежних держав на його тери-Topi'i, призвели до кардинальних змш в суспшьних, насам-перед, в icTopinniix науках. Очищения в!д защеологхзованоси, ОДНОб1чНОГО КЛаСОВОГО ПВДХОДУ ДО ОЦШКИ iCTOpjI4HIIX подш,

прагнення до бшып глнбокого та об'ективного анал1зу ми-нулого та сьогодення в повному обсяз1 характерне i для сучасно! 1сторично*1 науки.

Прагнення до нового погляду на свгг, на cbo'i'x napTHepiB по колишньому сощал1стичному табору, на свое »псце у HOBiii структур! тжнародних ввдносин Схщ-3ах1д характерне для незалежно? Украши. У зв'язку з цим зрозумШ причини переоценки вщносин з сучасною Кубою, п" вщносин з США, перспективи i проблемк 'fx розвитку.

Тема дисертацшного дослщження • внвчення еволюцп зовшшньо? пол^ики США стосовно Куби у 1980-1995 p.p. кр1зь широкий спектр погляд1в в амернканськш пол1тологп - обумовлена необхщшетю визяачити глибинш причини тривало'1 кризи у двостороншх вщносинах, спроба автора б^льш об'ективно, шж в ряд1 po6iT минулих рок1в, розгляну-ти вщповщальшеть обох сторш за "11 н;нування. Це також пов'язане з тим, що KepiBHi кола США i сьогдш сприйма-

ЮТЬ Кубу, ЯК «нову загрозу» Л1СЛЯ «ХОЛОДНО*! вшни», здшснюючи адекватну зовшшню пол^ику. Кр1зь призму зовшшньопол1тичпих концепцш США стоеовно Куби, а також полезшей в середовшщ американсышх полгёолопв та шторшив можна виявити об'екгивш та еуб'ективш фактори, що визнача-ють еволюцио зов1шньо1 политики США стосовно Куби, а також зробити певний прогноз н подальшого розвитку.

Актуальшсть обрати для дослвдження теми визначаеться 1 тим, що анал1з л1тератури, присвячений оцшкам пол^ики США стосовно Куби - важливому напрямку сучасноУ амери-кансько? зовшшньо? полынки в Лагинеькш Америщ - дозво-ляе прослвдкувати особливост1 взаемозв'язшв м!ж наукови-ми розробками та реальною державною пол1тикок>. Здшснюючи такий анал1з, необхщно враховувати тдош сто-сунки м1ж пол1тичною наукою та внутршол1тичною бороть-бою в питаниях зовшшньополггично!* д1яльност1 США в щлому, 1 формуванням регшнально!' пол1тшси зокрема.

Зазначена актуальшсть теми дослгдження видшила 1 на-укову проблему дисертацп: вщповщшсть американо-кубинсь-ких в1дносин 80-90-х рок!в хх адекватному вщображенню в амернканськш пол1тологП'.

Вивчення щеТ науковоУ I практично! проблеми зумовило виб1р дисертантом концепци дослздження, в основу яко! за-кладений цивШзацшний шдхвд.

Слабкий вплкв американсыснх полхтолопв та вторите на розробку кубинськоТ пол!тики США робить Г£ неефективною

I безперспективною. Виходячи 1з зазначенох науково\' проблематики 1 концепцп, об'ектом досладження е пол^ика США стосовно Куби у 80-90-х роках, а предметом - американська пола^толопя американо-кубинських вщноснн.

СТАН НАУКОВО! РОЗРОБКИ ТЕМИ

У Радянському Союз1 у 80-т1 - на початку 90-х рошв видано чимало серйозиих дослщжень, присвячених зовшшшн полггищ США в Латинсыгш Америщ, в яких певною Miporo порушуються проблеми американо-кубинських ввдносин в даний перюд часу. Це, насамперед, фундаментальт монографий тдготовлеш автореькимн колективами 1нституту США та Банади РАН, Гяетитуту загально? icTopii РАН, 1нституту Латинсысо!' Америки РАН1.

Серйозш дослщження здшснюються в 1нститут1 св1товох економши та м1жнародних вщносин РАН2, у Кшвсысому державному ушверсигет1 'ш. Т.Г.Шевченка, 1нсгитут1 CBiTOBOi економши та м!жнародних ввдносин HAH Укра'ши3, в Одесь-кому державному ушверситеи iM. Ы.Мечникова4.

1. История США в 4-х т. /Гл.редактор Г.Н.Севостьянов. -М.,- 1987.-С.744. Современная внешняя политика США в 2-х томах. Под редакцией Г.А.Трофименко. -М., 1986.-с.479/ Латинская Америка. Новые реалии 90-х г. /отв.редактор А.Д.Бекаревич. -1992.

2. Вишня Г.Ф. США-Латинская Америка: внешнеполитические отношения в современных условиях.-М.,-1978.-С. 142.

2. Пащук В.В. Куба: революция и внешняя политика.-Киев.-1989.-С.315. Кириченко В.П., Тарасов К.С. С имперских позиций. Неоколониализм США в Латинской Америке.-Киев,-1984.-С.154.

4. Алпатов С.И., Глебов В.В, Коваль И.Н., Райнов П.Я. США: современная внешнеполитическая мысль.- Одесса,-1992.-С.236.

Р1зномаштт аспекти кубинськоГ политики США писв1тлеш в статтях 1 монографиях, що аалежать перу Алексеева В., Бекаревича А.Д., Бородаева В.А., Борисова В.Ю., Бурлаць-кого Ф.М., Володимирова В.Х., Гвоздарьова Б.1., Гриневича е.А., Дубши А., ДарусенковоУ О.Т., ПосконшоГ Л.С., Кири-ченка В.П., Пащука В.В. та ш. Проте, узагальнюючого концептуального пол!тодопчного дослщження зазначено! теми до цього часу не проведено. Росшсьш та укра'шсьт автори не ставили соб! за мету подати предметний анал1з амери-кансысо! пол1толоп*1, яка вивчас кубинську пол1тику США у 80-1- на початку 90-х рок!в, що е предметом цього дослщження.

Якщо характеризуватн дослщження американо-кубинських вщносин у радянськш политологи 80-х ровдв, необхщно шдкреслити високнй науково-теоретнчний та професшний р1вень виданих праць, розширення д1апазону досл1джень, вдосконалення методики роботи з першоджерелами.

Сввдченням цьому с монографи Гриневича С.А., Гвоздарьова В.1., Кириченка В.П., Тарасова Н.С., Володимирова В.Х., Пащука В.В. та Мендеса-Круса А., Бурлацького Ф.М., Бушуева В.Г.1

1. Гриневич Э.А., Гвоздарёв Б.И. Куба в мировой политике. -М.-1984.-С.576. Кириченко В.П., Тарасов К.С., Указ соч.

Владимиров В.Х. Куба в межамериканских отношениях.-М.-1984.-c.302. Куба: четверть века по пути социалистического созидания /Под ред. В.В.Пащука. А.Круса.-Киев.-1984.-С.229.

Бурлацкий Ф.М. Вожди и советники. О Хрущеве, Андропове и не только о них.-М.-1990.-С.383.

Бушуев В.Г. Латинская Америка - США: революция и контрреволюция.-М.-1987.-С.276.

Разом з тим, вд Hayiiosi роботи написан! з ортодокеальних позицш партшно-комушстичноУ щеологп, з чим не можна погод-хися, оскшьки вони icTOTHO викривляють стан справ в кубино-американських вщноснпах. Поряд з тим, щ роботи мктять в co6i об'емний фактичний матер1ал, який дае можлив1сгь анал1зу американо-кубинських ввдноснн на новш ocnoni.

Процес переосмнслення вщпосин США та кастровсысо! Куби розпочався пезабаром теля розпаду СРСР та утворення суве-ренних незалежних держав. Цей процес розпочався в наущ та публщистищ i набув подальшого розвитку в полггшц. В ощнках кастровського режиму, i особливо його самого як вождя, викрес-лився бшып об'ективний педхщ у пострадянськш пол1тологп. Насамперед u;i ощшси знайшли свое ввдображення в наукових роботах молодих укра'шських шк'итолопв, icTopmciB, а також в роботах Кириченка А.В, Ворошна В.Н., Парамонова в., Дуб1ни А. i pociücbKHX ¡курналхсагв Бая £. , Басхна А. . В НИХ ВИСВ1ТЛЮЮТЬСЯ

причини та насладкя кризи кастровського режиму i ного нама-гання штегруватися у CBiTosi ринков1 вщносини.1

1. Бай Е. Кубинская драма: шаги за сценой// Известия.-1993.-№52.-С.7

Басщ А. Россия и Куба: назад в будущее?// Московские новости. -1995.-№72.-С. 10.

Парамонов В. Кубинский капитализм для своих.// Зеркало неде-ли.-1995, 29 алреля.-СЛЗ.

Дубина А., Заливайко М. «Любвеобильные братья»,»старый лис», «Фидель» и Вашингтон //Зеркало недели.-1996, 16 марта.-Об.

Кириченко A.B. Формирование латиноамериканской политики США в 80-е годы.-Киев:Киевский государсвенный университет им. Т.Г. Шевченко:Ш:С.227.

Воронин В.Н. Украхнсько-кубинсый вщносини в 1960-1994 p.p.// Автореферат кандидатсько! дисертаци з загально1 icTopii.-Киш-19951:.-С.20

Основне завдання дисерташйного дослшження - провести анал1з еволкщи концепцш американських полхтолог1в вщносно полгски США стосовно Куби з 1980 по 1995 рпс.

У ход1 дооидженя автор вир1шував так1 конкретш завдання:

- визначити в роботах американських пол!толог1в мкце та роль зовшшньох политики США в американо-кубинських вщносинах у 1980-1995 рр.;

- просл^хгувати взаемозв'язок та взаемовплив науки 1 но л 1 тики, у даному вмпадку - американськоУ пол1тичноУ пауки 1 процесу формування та здшснення пол1тики США;

- проанал1зувати шфаструктуру дослщжень америкапо-ку-бинсышх вщносии у амернканськш пол1тологп;

- систематизувати та класифшувати роботи американських автор1в, виходячи з хх надежное™ до р1зних напрямшв, шш I течш пол1тичнох науки США.

Для вир1шення остаияього завдання використовуеться традицшна схема напрямшв в американськш пол1тологп та шторшграфи, в розробщ якоУ найактившшу участь взяли представники одеськох науково? школи (Алпатов С.Й., Глебов В.В., Коваль 1.И., Райнов П.Я.). Вивчення роб1т американських вчених в рамках напрятав зовшшньополп'ичнох думки США дозволяс дослщити процес впливу пол1тологп на формування реальнох пол1тики.Разом з тим, необххдно врахува-ти те, що представники одного й того ж напрямку можуть

вщр1знятися в деяких оцшках, концепциях та методах дослщжень. Незважаючи на це, вони под1бш в своУх пол1тичних, 1деолопчних позищях, оцшках зовшшньо!' пол!тики краГни в щлому. Необх1дно також взяти до уваги те, що автори можуть еволющонувати в сво1*х поглядах, займати граничш познщ?, що ускладнюе завдання визпачен-ня хх м!сця у конкретному напрямку американсько!" политологи.

Джерелами даного дослщзкення були робота американсь-ких полгголопв та деторптв-дослщнивдв з проблем кра'ш Латинсько*1 Америки та Карибського региону, а також економ1ст1в, сощолопв, провщних публщи<тв та пол1тичних д1яч!в, присвячеш формуванню та здшсненшо политики США стосовно Куби. Введения до наукового об!гу праць такого широкого кола фах1вщв обумовлене м1жпредметною 1нтегращею, характерною для сучасного етапу розвитку пол1тично*1 науки. Кр1м того, необхщно шдкреслити, що серед американських вчених дуже часто дипломат, пол1тик, пол!толог та юторик - одна особа.

При написанш ще! роботи дослщжувалися монографи та статт1 американських 1 кубинсьвих вчених, матер1али конференцш, семшар1в, бюлетшв, дослщницьких шституив та центр1в. Також використаш матер!али американсько?, радянськоГ, роешсько!' та украшськоУ перюдшш, роботи деяких американських публщиепв.

Хронолопчн1 рамки дисертацшноТ роботи охоплюють период з 1980 р. до 1995 р. Це пов'язане з там, що попереднш

першд доснть повно дослщжений у вхтчизнянш полгголога, I тому е необхщшсть заповниги наступну прогалину у вив-ченш зазначено'у теми. Важливу роль вщ1грають так1 обста-вини: наприкшщ 80-х - на початку 90-х ровдв в1дбувасться лисвщащя Варшавсько! угоди та розвал СРСР, яш у свою чергу спричинилн кардинальш зшни геопол1тичних обста-вин у свт. Все це певною м1рою вплинуло на зовншгаю пол1тику США сгосовно Куби га на становище останньо'] у св1товому сшвтоварисгш.

Методологачною основою дослщження е принципи системного анал1зу, анал!тичний пщх!д, пор1вняльно-1сторичний метод. Такого гатунку теоретично-методолог1чний пщхщ пов'язннй з тим, що дисертащйна робота виконана на граш двох галузей наукового шзнанпя - пол1тологп та !сторГ1.

Необх1дно тдкреслигн, що будо б пев^рним, вщкидаючи деязд колишш стереотипн наукового тзнання, зневажити сощальпими та щеолог1чними критер1ями для вивчення широкого спектру американськоТ зовшшпьопол1тично1 думки.

Наукова новизна дисертацп обумовлена змштом теоретич-них положепь та висновшв, сформованих в нш, а саме:

- вперше у в1тчизнянш пол^олот на тдстав1 сучасних наукових позицш та шдход1в проведений комплексний анал1з концепцш амернкансько'1 пол1тологп зовшшньо! пол1тики США стосовно Куби у 1980-1995 рр.;

- проведена систематизащя та класифшащя роб1т амери-канських вчених у залежност1 ввд ¥х належност1 до piзниx

яапрямшв американськоГ пол1тологп, зовшшньо! полынки США на а кубинському напрямку;

- пперше введен! до наукового обну найнов!пп роботи аме-риканських пол!толог1в;

- зроблена спроба прогнозу як зовшшнополхтичнох думки, так I практично!" полынки США стосовно Кубн;

- опрацьоваш пракгичш рекомендацп укра'/нськш дипломата з ще!" проблеми.

На захист виносяться гага положения:

- з 1980 по 1990 рр. иа формування американсько? пол1тики стосовно Куби переважний вплив мали зовтшш фактори, а з 1991 р. - внутр1шш фактори соц!ально-економ!чного ро-звиттсу США;

- у дослщжуваний пер1од концепцп консервагорхв та л!берал1в у галуз1 економши, политики та вдеолот змага-ються у борогьб! за б1льший вплив на формування зовшпшьополпгично!* думки 1 формування практично! полюики США стосовно Куби;

- незважаючи на лалнчену тенденц1ю до зближення л1берального та л1ворадикального напрямтв у американсьтй пол1тологи 80-90-х рошв збер1гаеться диференщащя погляд!в конкретних носПв цих напрямшв пщ час дослщження пол^ики США стосовно Куби;

- на початку 90-х рок1в шд впливом концепцш вчених полтша США стосовно Буби зазнала певвих змш, а роль

Куби у систем! зовшшньопол^ичпих пршритепв США пом^тно збшыпиться.

Провщну роль як у наукових дослхдженнях, так \ в пол1тищ збер1гають предсгавники поппрно-консервативпих погляд1в.

Теоретичне та практичне значения результаив дослщження визначаеться новизною та комплексним шдходом до анал1зу поставлено! проблеми. Результатн дисертацп мозкуть бути використаш для подальшого бшьш глнбокого вивчення сум1жно1 проблематики, а також для використання практич-нкми пращвниками зовшшньополхтичних заклад ¡в Украши. Матер1али, основш ¿де! та висновки дисертацшного дослщження можуть бути використаш при створенш навчаль-них програм, вуз1вських курс1в, спецкурс1в, семшар1в з тмптологи, теори та ¡сторп ¡шжнародних вадыосин 1 зовшшньо? пол1тики, 1Стор1'1 Куби.

СТРУКТУРА I КОРОТКИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦП.

Структура роботи обумовлена реальннм розвитком !сторич-них подш та вщповщним розвитком 30вшшнь0п0л1тичн01 думки США 1 складаеться з трьох роздипв, вступу 1 висновшв.

Перший роздш - «Анал13 пол {тики США стосовно Куби у 80-1 -напочагку 90-х рошв у американсьшй консервативно подколоти» присвячений анал1зу цього напрямку у политологи США, який вивчае розвиток американо-кубинсь-ких вщносин. Серед академ1чних центр1в, шституив та утверситет1в США, зор1ентованих взагал1 на консервативш тдходи до вивчення проблеми, слад вщзначити таш: Центр

дослщження Зах1дно1 швкул1 при Американському незалежному шститут! сусшльно-пол1тнчних дослщжень у Вашингтон}, Центр латиноамериканских досл1джень при Шттсбурзькому ушверситет!, Латиноамериканський та Ка-рибський центри досл^джень при Флоридському м1жнародному ушверситег1, 1нститут м!жамериканськнх дослщжень та Дослщницький институт вивчення Кубк при Майямському ушверситеть

Консервативний напрямок у пол1тологп США фактично складаеться з двох теч!й: вкрай консервативно*! та noMipno-консервативноь Вкрай консервативш дослщники традицшно притримуються антикубинсько!' пол1тики, вважають Кубу «джерелом зла» для США та усього ceiiy, намагаютьея не-ухильно лровадиги жорстку политику стосовно неь

Пайбшып Tirnosi у цьому ввдношенш монографп i стати Л.Ленгл! (початков! роботи), М.Козака, Г.Тревертона, А.Лев1а де Вароне, Х.Сухлицького, Д.Фернандеса, С. Рейсса.1

У дискус1ях вкрай консервативних пол1толог1в щодо фактор1в, Hiei мають суттевий вплив на формування зовншшьо! полггиви США стосовно Куби, тдкреслюеться

1. Langley L. The Cuban policy of the United States: a brief history.-New-York.-P.203. Castro's «Special period in time of peace»/А conference by The Cuban Ameriken national foundation. October, 11, 1990,-Washington/-1990.-P.52; U.S.- Cuban relations in the 1990-s /Ed. by G.Domingez. R.Hernandez.-Boulder-L-1989.-P.240; Cuban exiles in Florida: their presence and contribution /Ed. by A.Yorge, G.Suchlicki, A.Levya de Varona/-Miami.-1991.-P.3 70; Reiss.S.Cuba's giving Death// News Week.-1993.-Yanuary.-P. 20-23.

важлива роль кубино-американськох дхаепори у США.

Саме вона виступае за проведения найжорстшшох пол1тики стосовно Куби з метою змши 1енуючого там сусшльного ладу. Така позищя е найбьпьш характерною для величезнох га найвпливов!шох сустльно*1 оргашзацхх кубино-амернканцхв у США - Кубино-американського нащонального фонду пщ кер1вництвом Х.Мас-Каноси. Фонд мае т!сш взаемозв'язки з науковими та учбовими закладами на у«й територи США, хцо дас змогу йому активно впливати на формування поглядхв науковох громадськост1 США з одного боку, а з шшого, шдтримуючи антикубинеьке лобб1 у Конгрес1 США, активно впливас на формування кубинськох пол1тикн адмшштрацхх Р.Рейгана, Д.Буша, Б.Клштона.

Найбхльш аргументовано Ц1 положения американо-кубинсь-ких взасмов1дносин досладжен1 в роботах та статтях А. Лев1а де Бароне, X. Сухлицького, А. Джордже. 1

1ншою темою дискуых в середовняд вкрай консервативних дослхдншнв США е « особливий першд мирного розвитхсу сощал1зму» на Куб1 та сощально-економ1чний 1 пол1тичний стан ц1ех кра'ши шд час змши балансу сил Схщ-Захщ. Вони гостро звинувачуготь Кубу за те, що, не звертаючи уваги на демократичш змши, як! вщбуваються в крахнах Сх1днох 1 Центрально? Сыропи (котр1 в минулому були надшними союзниками та парнерами кастр1вськох Куби), остання не

1. Cuban exiles in Florida: Their Presence and contribution/ -P.89-94.

вживае будь-яких заход1в щодо реформування кубинського сустльства. Б1льш того, щ вчеш звинувачують Ф. Кастро у попршент економ1чного становища на остров!. Останшй, нама-гагочись консол1дувати кубинсысе сусшльство шляхом масових репресш та актив1заци образу «зовшшнього» ворога, намагаеться тим самим уникнути пояснения справжшх против кастр!вського режиму. Разом з тим, вкрай конеервативш пол1тологи вважа-ють, що единий шлях до вир1шення ЩС1 проблеми - знищення касирвського режиму за допомогою вшськових сил.

Таку позидио з цього питания особливо чгёко висловлюють М. Козак, Р. Ншсоп, С. Рейсе.1

Поряд з вищезазначеними авторами, ята визначають погляди вкрай консервативного плану, активно розвиваеться позшрпо-консервативне крило у пол1толоп1 США. У цьому дослщженш воно висв1тлене у роботах А. Ловенталя, К. Меса-Лаго, Г. Шард1, Т. Леонарда, Т. Ешб1, К. Блаз'ера, Л. Лспгл! (тэт роботи), Е. Гонсалеса, Т. Фарера, Д. Черча, Д. Рефа, Д. Ньюхтерлейна, С. Пурселл.2

1. Castro's"special period in a time of peace'- P.38-39; Nixon R. Seize the moment: Amerika challenge in a one - superpower world.-New-York.-1992.-p.322;Reiss.Qp.cit.-P.20

2.Lowenthal A. Partners in Conflict: The USA and Latin America.- Baltimore.-1987.-P.240; Cuba: After the Cold War /Edit.by C. Mesa-Lago.- Pittsburgh.-1993.-P.383; Wiaraa H. The Democratic Revolution in Latin America.-History, Politicsand U.S.policy.-New-York.-1990.-P.302; Latin America and U.S. foregin policy: Opposing viewpoints/ Edit by B.Szumski.-St.Paul.Minn.-1988.-P.239;

Langley L. America and the Americas: the United States in the Western Hem-isphere.-London,-1989.-P.285; Cuba in the Nineties- Washington.-1991.-P.128;

Farer Th. The Grand Strategy of the United States in Latin America.-New Jersey.-1988.-P.294; Church J.Good cop, bad cop// Time.-1994, September 12,-P.48-49; Ref D.From Exilles to Immigrants/,/ Foreign affairs.- 1995. July/August.-p.76-89; Nuechterlein D.America overcommited U.S. National interest in 1980 years.-Kentykke.-1985.-P.237; Pursell S. The Cuban illusion. Keping the Heat on Castro/ / Foreign affairs.-1996.-N3.-P.159-161.

У CBoi'x монограф1ях i статтях щ дослщники, яш взагал1 захищають зовшшньополггичний курс США схосовно Куби, критикують cujioei методи його здшснення, внступають за нормалгзацпо двостороншх вадносин, виходячи, звичайно ж, з пршритету забезпечення безпеки США. Вказуючи на важлив1сть «кубипсысох проблем» серед р1зноматття зовншгаыи nOwiiTiiKH США у Карибському perioHi, вони за-кликаюгь захшцати краши Центрально*! Америки та Ка-рибського реНону взд революцшного впливу Куби. Одним з найважлив1ших аспект1в ще\' привенгивно!' пол^ики США пол1тологи вважають «принцип попередшх умов», який ставить рвения нормалазацп амернкано-кубннських взасмовщносин у пряму залежшсть в1д виконання кубинсь-кою стороною вимог американського уряду, а саме: заморо-ження кубино-радянського та пострадянського еконошчного i вшськового сшвроб1гництва, вихщ кубинських вшськ з-за кордону та припинення вшськово'} допомоги шшим крашам, гараипя демократичних прав i свобод кубинських громадяа.

положения докладно розкрит1 у працях А. Ловенталя, Д. Ныосома, Т. ErnGi.1

Предметом активного обговорення американськими пол1тологами е кубинська пол1тика США в пертд президентства Р. Рейгана. Це зумовлено наявшстю широкого спектру

l.Loventhal А. Op.cit.-P.167: Newsom D. The Soviet Brigade in Cuba. A Study in Political Diplomacy.- Bloomington,-1987.-P.ll; Latin America and U.S. foreign policy: Opposing viewpoints.-P.l 34

джерел щодо цього першду двостороншх в!дносин, а також можлив1стго вчених та полхтолоНв розглянути минул! поди на В1Д0М1Й вщсташ i надати Ïm BaroMiuioï оц1вки. Боротьба peiïraniBCbKoï адм1шстращ*1 з «шф1льтращею мпкпародпого комушзму», активна пщтримка нею дисидентського руху на Ky6i, кампатя протн порушення прав людини на острову попередження експорту кубипсько"! революцп за кордон - yci щ дн рейган1всько1 адм1н1страцй' набули широкого воображения та схвалення у працях Г. В1арди, T. Einôi, M. Хейс, Д. Kafißira.1

Важливим аспектом дискусш у середовшщ noMipno-Koiicep-вативних досл1дник1в с кубннсыса пол1тика США при адм1шстрац1*1 Д. Буша i Б. Клштона. Незважаючи на плюрал1зм погляд1в та оцшок, наявних у американськш науковш громадськостц спостер1гаеться майже загальне визяання вченими принципу спадкоемност1 пол1тики республшансьши адмшктраци Д. Буша та демократично'/ адмшгстраци Б. Клштона стосовно «кубинсько? проблеми». Розробка та прийняття закону Торичелл1 у 1992 р., подготовка та затвердження закону Хелмса-Бертона в 1996 р., на думку названих автор1в, сввдчать, що, незважаючи на ввдмшшсть партшних платформ, зберхгаеться посладовна консервативна

1. Latin America and U.S. foreign policy: Opposing viewpoints.-P.113; United States Policy in Latin America: A quarter century of crisis and challenge, 1961-1986/Edit. by G.Martz,-Lincoln.-1989.-P.100; Reagan and the world/ Edit.by Kyvig O.-New.York.-1990.-P.105; Wiarda H. Finding our way? Toward maturity in U.S.- Latin American Relations.- Washington.-P. 162

псыптика уряду США стосовно кастр1всько1 Куби. Амери-кансьш пол^ологи (С. Пурселл, К. Блаз'ер, Ф. Черч, Д. Реф) зазначають, що головним методом повалення кастр1вського режиму за останш роки е посиленпя економхчного ембарго, яке спонукае кубинсышй уряд розпочатн демократичш пере-творення, на як! в!н не спроможний таким чином, пхде з пол1тично1 арени.

Наведений вище анал1з та визначеш статистичт шдрахунки свщчать про те, що вплив помхрно-консерватив-ного крила в американськш пол1тологп переважае, незважа-ючи на значну фшансову шдтримку кубинськох контрреволщпшох д1аспори та уряду США, сугубо консерва-тивним га яраворадикальним дослщницьким центром США.

У другому розд!Л1 -«Кубинська пол^ика США в розробках л1беральних пол1толог1в США» - дослвджуеться розвиток цього наукового напрямку американо-кубинсышх вщносин. За кшька десятир1ч склалася певна хнфраструктура л1беральних досладпицьких центр1в. На вщмшу вщ консерватор1в, л1берали групуються в основному в таких академ!чннх центрах: Центр м1жнародних досладжень при Гарвардському ушверситет!, Чикагський ушверситет, Тафтський ушверситет, Американсь-кий ушверситет (Вашингтон), Сан-Франциський ушверситет. Школа м1жнародних дослщжень при ушверситет! !м. Джонса Гопкшса, 1нститут дослщжень Латинськох Америки при ушверситет! Шввдчнох Каролши, Гнститут Кубинських досладжеиь в Майямх, Мерилендський ушверситет.

Особлив1стк» пщход1в л^беральпнх пол!толоНв та 1сторишв е ааал1з двосгороншх вщаосиа не ильки виходячи з амери-канських нащональних штере«в, а такояс I в спроб! датн об'ективний анал1з кубинсышм штересам 1 розвитку ку-бинсысоУ пол1тзп;и США. Вельми критично оцшюючи здшснення гакоГ политики у 80-90-х роках, ц! вчеш конста-тують, що не г1льки Куба, а I США несуть тягар ввдповадальностх за Ух погашения. Вони виступають за ввдмшу еконол«чного ембарго проти Куби та ведения д!лових переговор1в з рхзних аслектав лол1тики США стосовно Куби. Л1беральн1 вчен! вважають, що трансформацн Куби вщ тотал1тарно*1 держави до демократично! ир1оритетну роль вхди-раватимуть саме внутр1шш реформи на Кубь а не зовншшш вллив, 1 тим паче, силов! методи впливу з боку США. У розробках предстазнишв цього напрямку, на наш погляд, спостер1гаеться цеитристський тдхщ до американо-кубинських вадносин: прагнення глибоко дослщити об'ективн1 труднонц у вщносинах США та Куби 1 пошук шлях1в хх подолання. Це пращ Джона Кортади та Джеймс Кортади, У. Леогранде, Д. Домшгеса, У. См1та, Ф. Бренера, К. Джейм-сон, М. де Лос Анхелес Торрес, Д. Хафа, П. Хашма, М. Шифтера, П. Фолк.

Одним з иайосновншшх предмета дискусш л1беральних пол1толоНв та 1стори1ив була можлив1сть скасування економ1чного ембарго проти Куби, яке, на Ух погляд, не сприяс нормал1заци вхдносин м!ж двома державами, пере-

шкоджае процесу штеграцп Кубн до сагового ринкового мехашзму та повшстю себе дискредитувало як малоефектив-ний метод здшснення зовнштьополггнчно'1 кондепцп США. Б1льш того, простежусться тенденщя зб1лыиення економ1чного збитку США вщ економпшоУ блокади Куби, в той час, коли союзники США по НАТО - Канада, 1спашя, Франщя та mini держави - активно швестують cboï каттали в кубинську економнсу, ycriiuino конкуруючн з США у Ка-рибському perioai.

На шдстав1 под1бного анал1зу так1 вчеш, як Д. Кортада, i Д. Кортада, У. Леогранде, Д. Хаф, У. Cmït, в1дстоюють необхщшсть нормал1зац11 американо-кубинських вщноснн, розвитку ствроб1тництва за умови збереження прюритет1в американських штереЫв на Кубь1

Бажливе м1сце пщ час обговорення зазначених проблем займас питания про перегляд доктрини Монро. Ця зовшшпьопол1тична доктрина США, розроблена бшьш ста рошв тому, була i е фундаментальным принципом зовншшьо! полтши США в Захщнш швкуль Проте шсля зашнчення «холодно! вшни», теля розпаду СРСР, лшвщацп cbîtoboï системи сощал1зму та Варшавсько'1 угоди радикально змшився

1. Cortada Y.,Cortada Y. U.S. foreign policy in the Caribbean. Cuba and C.America.- New-York,-1983.-P.174; Cuba; Internal and International affairs/ Ed.by G.Dominguez.- Beverly Hills.-1982.-p.187; Hough Y. The struggle for the Third World: Soviet Debates and American Options.- Washington.-1986.-P.72;

Smith W. The closest of Enemies. A personal diplomatic account of U.S.-Cuban relations since 1957.-New-York.-1987.-P.287.

геопол1тичний стан Куби як плацдарму «cbîtobhx сил сощал13му» в Зашднш швкуль На думку американських вчених, Куба, втративши економ^чну та вШськову шдтримку СРСР, перестала бути пр1оритетним об'сктом у вшськово-стратепчпнх планах США в Карибсысому perioni. Отже, на думку У. Cmîts, Л. Шульца, Ф. Вренера, необхщпо ввдмовнтися в!д пол1тики гегемон» США в Захщнш швкул1 та розвивати реНональне сшвроб1тництво, поважаючи суверештет ycix держав.1

Серед тем дискусш в рамках л1берального напрямку пол1тологп США особливий ÎHTepec проявляеться до форму-вання кубинсько\' полтши KniiiTomBCbKoï адм1шстрацн. Це обумовлено спод1ваннями та обережними прогнозами американських вчених щодо можливого полшшення двосторонтх вадносин з Кубою при адм1шстраци президента-демократа Б. Клштояа. Рекомеидаци мозкових центр!в л1берально*1 пол!тологи -»Млжамериканського д1алогу» i Центру îm. Вудро Вшьсопа про необхвдшсть скасування економ1чного ембарго в обмш на демократичш реформи па Ky6i - виявилися не-затребуваними клштошвсысою адмшдстращею. Таким чином, спод1вання пол1голоНв та частини полггишв, Hiti ввдстоюють л1беральш принципи кубинськоУ пол1тики США, не виправ-далися. Ор1ентац1я Б. Клштона на Кубино-американський

1.Смит У.После доктрины Монро// Латинская Америка,-1981.-№8.-С. 14 Schoults 1. National security and United States Policy toward Latin America,- Princenton.-1987.-P.287; Brenner Ph. From confrontation to Negotiation U.S. Relation with Cuba.-Boulder-London-1988.-P.85.

фонд, на республшанську б1лышсть у KoHrpeci США не сприяють полшшеншо американо-кубинських в^дносин. Така оцшка лодш подасгься в працях Д. Домшгеса, Д. Уолла, П. Хашма, М. Шифтера, П. Фолк.1

Ствроб1тництво та взаемод1я л1беральшн пол1толог1'1 i сусшльно-пол1тичних оргашзацш «/Залогового» тлумачення таких, як «Иове поколшня», «Фридом Фаус», свщчать про пений взаемозв'язок американсысо? науки та сусшльних оргашзацш.

У третьому роздш1 -»Кубинська пол1тика США в працях Л1Ворадикадьних подбодрив США» - досладжуеться розви-ток л1ворадикального напрямку американсько? пол1тологп та його трактування зовшшньопол1тично1 доктрини США сто-совно Куби. Протягом зазначепих poicic сформувалася шфрас-труктура цих доелвджень: Маееачусетський технолопчний шетитут, Ысконсипсысий ушверситет, Ушверситет iM. Джонса Гопшнса, Центр дослщжепь Америки в Беркль Дослщницышй центр у Альбукерщ (штат Нью-MexiKo), Кор-нельський ушверситет, Коннектикутський ун1верситет, Йельський центр i-шжнародних та репональних дослщжепь, Техасський ушверситет (Даллас) та ш.

l.Domingues G. Secrets of Castro's staying power//Foregin affairs.-1993. Spring.-P.104; Wall Y.U.S.- Cuban policy is obsolete// Christian century.-1994. September.-P.804; Hakim P.,Shifter M. United States -Latin American Relations: To the summit and Beyond// Current History.-1995. February.- Vol.94.-P.53; Falk P. Eyes on Cuba. U.S. Bussines and the Embargo// Foreign affairs.-1996. March/April.-P.15.

Для po6iT представши«» леворадикального напрямку характерна не ильки критика зовшшньоГ пол^ики США, але й прагнення до перегляду основ ix зовтшньопол1тичного курсу, сшвчутливе ставленпя до Куби та пщтримка Ti права на самостшний розвиток. Це пращ та статт1 Н. Чомського, К. Роббшс, Е. Бурштейну i Р. Бурштейн, Д. Бенджамш, Ф. Ная, Р. Нейштадта, Е. Мея, Т. Патерсона, Г. CniiT, С. Рейба, М. Морлея, Т. Beppi, Д. Преуч, Р. Велша та шших. Ix погляди с воображениям пол1тичних та сусшльних погляд1в Tic'i частини американського сусп1льства, в якш сильт по-зицп традицшного радикал1зму ввдповщають духу Амери-кансько1 революцп ХУН1 ст., демократичним традищям американського народу. Саме тому адеГ кубинськоГ революцп 1959 р. мали певшш позитивний резонанс у США. Про це пишуть у CBoi'x працях Р. Велш, М. Морлей, Д. Бенджамш.1

Критично дослщжуючи розвиток кастр1всько1 Куби, щ вчеш в основному позитивно оцшюють и досввд. Розглядаючи розвиток американо-кубинсысих вщносин за останш 15 рошв, вони стверджують, що не Куба, а офщпший Вашингтон е причиною конфронтацн м!ж двома державами. Так, Т. Патерсон i Г. См1т вважають, що США повинш визнати вщповщальшсть за 30-pi4Hy пол1тихсу економ1чно1 блокади

1. Welch R. Response to Revolution: The U.S. and the Cuban Revolution (1953-1961).-London.-1985.-P.10; Morley M. Imperial State and Revolution.The U.S. and Cuba/1952-1986.-P.9; Benjamin G. The United States and the origins of the Cuban revolution : An Empire of Liberty in an Age of National Liberation.-Princeton.-1990.-P.4

проти Куби та слробувати вщшкодувати заподхяшш збнток. Принцип noaiTH4Hoi' вщпов!дальност1 США за негативш наслщки сгосовно Куби простежуеться практично у Bcix роботах л1ворадикальних пол1толоив, починаючи з праць професора В. Вккъямса - одного з основоположнишв цього напрямку, та закшчуючи його учнями i послвдовниками.

Одшею з центральних проблем в дискуыях пол^олоНв та !сторик1в е оцшка особистоси самого Ф. Кастро, його ево-люц1'1 як полггичного д!яча з прозах1дних позицш до npOKOMyHiCTH4HHX nO^HfliB.1

Так, Г. Смгг, Р. Нейштадт, Е. Меи, Т. Патерсон вважають, що почагков1 полхтичш погляди Ф. Кастро були далек! в1д комун1стично! taeoaorii' i бгльш близъш до позицш л1ворадикального руху, що й обумовило позитивней резонанс США щодо кубинсько'1 революцп. Дал1 вони визнача-ють, що проведения нащона.^зацн власпост1 американських корпорацш на Ky6i, вщсутшсть продумано!* пол^ики компенсацш призвели до р1зко негативно!" реакцп амери-канського ¡стебл1шменту щодо дш кубинського уряду. Кастро pi3KO змшив курс кубинського кер1вництва, переор1снтувавши його на СРСР га його союзнишв у Сврот, що викликало обурення уряду США. ЛПворадикальш вчеш констатують умшня Ф. Кастро маншулювати л!ворадикальними пере-

1. Smith G. Morality, reason and power: American diplomacy in the Carter years.- New-York.-1986.-P.116; Neustadt R., May E. Thinking in Time. The Uses of History for Decision-Makers. -New-York.-1986.-P.141; Paterson Th.Op.cit.-P.242

кованиями частини американсысоТ ел1ти та студентства з метою натиснути на США, аби змшити пол1тику США сто-совно Куби, а також з метою створення позитивного образу кастр1всько1 Куби як держави, яка вилюе шби-то ¡де! де-мократи 1 прогресу.

Поряд з тим, америкаисып досл1дники Т. Патерсон, Г. См1т та шнн ввдзначають, що Ф. Кастро активно використо-вував адеТ л!вого радикал!зму серед громадськост! латиноамериканских краш для сгнмулювання антиамерикансь-ких настрогв та тдтримки процесса штеграца, як! не пере-дбачають участг США.

У завершепш днсертацп пвдбии шдсумки досладження та сформульоваш його висновки, яш полягають в тому: в американсысш политологи, яка вивчае пол1тику США стосов-но Куби в 1980-1995 роки, ввдбуваеться помина диференщащя погляд1в в рамках р!зних й' напряшпв - консервативного, який включае крайне 1 пом1рне крило, л!берального та л1ворадикального. При цьому простежуеться очевидний взаемозв'язок та взаемозалежшсть м1ж поглядами вчених 1 конкретвими зовнш1аьопол1тичними ртеннями та акщями американськото уряду.

Дал1, при класифшаца американсысих досл1джень з вказа-них напрямтв, слщ вщзначити, що якщо перше - консервативно крило - традицшно нритримуегься р1зких антику-бинських позиций, вважас Кубу «джерелом зла» для США I наполягае на подальшому проведенш жорстокоТ економ1чно!

та полхгичноГ блокадн Куби, друге- полпрно-консервативне крило - в цшому захищае зов1пшньопол1тичний курс США стосовно Буби 1 критнкус лише «надмдрш» силов1 методи його здшснення, але при цьому виступас за нормал1защю двостороншх вщносин, го трете (л1беральне) займас позицп «арбитра» пом1ж консервативним { л1ворадикальним напрям-ками. При цьому вони р1шуче виступають за нормал1зацпо I нолшшення американо-кубинських вщносин. Стосовно л1ворадикального напрямку його лредставники ввдстоюють точку зору, що не Куба, а США винт в тривалш бшып як 30 ровдв конфронтаци двох кра'ш 1 несуть в1дповщальшсть за економ!чну блокаду кубинськоУ держави, внграти якод мають бути компенсоваш.

Як визначило проведене дослщження, пр1оритетш позицп у вивченш ползшей США стосовно Куби займас помфно-консервативне крило в америкапсысш пол1тологп, яке в1дображае пашвне ставлення сучасного американського сусшльства до кубннського питания, а саме: пщтримка нормал1заци м1ждержавних вщносин з Кубою разом з1 збе-реженням еконошчного ембарго проти Гавани. Незважаючи на протир1ччя тако1 позицп, вона мае пщ собою аргумен-товане обгрунтування.

Так, американська громадська думка, виступаючи за пози-тивний розвиток двостороншх вщносин з Кубою, вважае це можливим разом 31 збереженням жорстко! позицп до кастр1вського режиму, вона вимагае доказ1в внутршнього

реформування Куби вщ готал1ратноГ держави до демокра-тичноь "Ильки теля проведения демократизацп кубинського сусшльства стануть можливими б1льш радикальш зюнн в америкапськш громадськш думцк

Як евщчить проведене дослщження, можна виявити п'ять характерних реакцш науковоК тромади США, та \ широко! амернкаяськоУ громадськоем в щлому на формування зовншшьополггичного курсу США стосовно Куби. По-перше, простежуетьея покптне збшьшення прихильнишв нормал1зацп вадносин США 1 Куби. Тривае серйозний 1 в целому досить об'ективний анал1з складнонцв I труднонцв, з якими зпптовхуеться процес нормал1заци двостороншх вщносин. Збшынуеться порозумшня безперспективноси процесу силового тиску на Кубу, але збер1гаеться тенденщя пщтримки економ1чного ембарго проти не!'. Збшынуеться порозумшня серед ращоиальио мислячих Не! обставини, що нормал1защя вщносин з Кубою вигщна не тшьки ш, але й США, 1 всьому латиноамериканскому репону, 1 здшенюватнеь вона повинна за рахунок реформування Куби внутр1шшми, а не зовнпишми силами. По-друге, широко розповсюджена в наукових колах думка про те, що вщповщальшеть за конфронтащю м1ж дволга крашами несе не тшьки Куба, а й США, як! притримуються неусгупно1 жорсткоГ пол^ики стосовно Куби. По-трете, епоетер!гаетьея з боку певних тл у США необхщшеть перегляду не лише форм ! метод1в д1яльност1 американсьво! дипломатп стосовно Куби, але й

основоположной" концепцп США у Латинськш Америщ -«доктрини Монро», яка б1льше не ввдповщае перетворенням, що ввдбуваються на континент^ По-четверте, спостер!гасться разом з тим теяденщя певних пол1тичпих угруповань США зберегти «жорсткий курс» стосовно Куби, продовжуючи здшснювати полгёику ii економ1чно*1 та полтпшоТ Хзоляцп - аяс до самого новалення режиму Кастро та вщновлення дореволюцшно1 влади. Хоча так! погляди з плином часу змен-шуються, але було б помилковим i'x недооцшювати. Вони ще вельми впливош не тшыш у науковш, академ1чнш елт, але й у американського шгеблмпменту в щлому. По-п'яте, не зверта-ючи уваги на иередвиборш гасла демократов про необх1дшсть змш, кубинська полггнка адштстраци Б. Клштона в щлому провадиться в реепублжанському, пом1рно-консервативному русл!. Про значт зрушення в л1берал1зацп цих вщносин поки що не можна стверджувати. Бшыи того, подписания президентом Б. Клштоном жорсткого закону Хелмса-Бертона в лютому 1996 р., який передбачае HOBi апгикубинсьга санкцп, свщчить про збе-реження «status quo» у двосгороншх вщносинах.

Апробация дисертацп. OcnoBHi висновки i положения дисертацшного дослщження допошдалися на заседаниях науко-во-практично! конференци «Акгуальш проблеми icTopi'i м1жна-родних вщносин нового га пов^тиього часу» в 1996 р., на щор1чнш звхтнш конференци викладач1в Одеського державного ушверситету в 1997 р., на наукових семшарах з теорп та icTopi'i м1жнародних вщносин в Одеському Будинку вчених в 1995-1997 pp.

OCHOBHI ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАЦИ В1ДОБРАЖЕН1 В ТАКИХ ПУБЛ1КАЦ1ЯХ АВТОРА:

1. Савельев Г. С. Политика в США в отношении Кубы (1980-1995 гг Анализ концепций американской консервативной политологии //Одесса.-1997.- С.64.

2. Савельев Г. С. Американо-кубинские отношения (19801995 гг) Анализ концепций американской либеральной и леворадикальной политологии. // Одесса.-1997.-С.70.

3. Савельев Г. С. Политика США в отношении Кубы 80в начале 90-х годов. Анализ американской историографии. //Деп. В ГНГБ Украины. -Одесса,-1994.-С.25

4. Савельев Г.С, Политика США в отношении Кубы 1980-в начале 1990 годов. Анализ американской немарксистской историографии и политологии. //Научно-практическая конференция «Актуальные проблемы истории международных отношений нового и новейшего времени. Тезисы.-Одесса.-1996.-С.168-170.

Saveliev G.S. The U.S. policy towards Cuba (1980-1995). Analysis of american political science concepts. The dissertation is submitted for an academic degree of Candidate of Political Science in speciality 23.00.04.- Political problems of international systems and global development. Odessa State University. Odessa, 1997.

It has been considered in this investigation the contradictions on the occasion of principal problems of American policy towards Cuba in concepts of American political scientists. There has been observed the interaction and interdependency

of American political science and the process of forming and realization of the foreign U.S. policy, analyzed infrastructure of investigation of American-Cuban relations. The efforts of systematization and classification of American political scientists are under taken in the limits of investigations of the given ргоЫет.Савельев Г. С. Политика США в отношении Кубы в 1980-н. 1990-х годов. Анализ концепций американской политологии. (Рукопись).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности 23.00.04 - Политические проблемы международных систем и глобального развития. Одесский государственный университет им. И. И. Мечникова. Одесса. 1997.

В исследовании рассматриваются противоречия по основным проблемам политики США в отношении Кубы в концепциях американских политологов. Прослеживается взаимосвязь и взаимовлияние американской политической науки и процесса формирования и исследования политики США, анализируется инфраструктура исследований американо-кубинских отношений. Предпринимается попытка систематизации и классификации американских авторов в рамках исследования данной проблемы.

Ключов1 слова: зовшшня полынка, сучасна американська полгголопя, консерватори, л1берали, л1ворадикали, еволющя концепцш политологи, США та Куба.