автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.11
диссертация на тему: Преемственность в развитии субъекта науки как социального феномена (философско-социологический анализ)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Преемственность в развитии субъекта науки как социального феномена (философско-социологический анализ)"

РОССИЙСКАЯ АКАДЕМИЯ НАУК

СИБИРСКОЕ ОТДЕЛЕНИЕ

ИНСТИТУТ ®*ШКОШ и ПРАВА

і*, правах рукописи

РУВАЕОВ Виталий Гесгогиэвкч

ПРЕЕМСТВЕННОСТЬ 5 РАЗЕИТИИ СУБЪЕКТА НАУКИ КАК СОЦИАЛЬНОГО 5ЕЯСНЕНЛ Г'НлССС-'Сг'^-ОСЯ’КО^Г-іРІКСНЯЯ £Ш23;

Огг^гл^^ііоолч» 00. 00. 1І--

АВТОРЕФЕРАТ

іоог.'Г.-шкі! на со’.’.гкан:::- учено;"; с докїо.Гчі .^мееофскил наук

Новосибирск

1993

РГ6 ид

і г иЛО

І .і ' ’ ‘ '■ '

----ЛШЕЙІЯ Н\п УКРАШ

інститут -гілосо^і х

На праеаг рукопису

ЧОРІШЇ Олександр Олександрович

ДИНАМІКА ФУІПЩІ СНУВАННЯ СУЧАСНОЇ СІН'Г ЯК СОЦІАЛЬНОГО

інституту (соціаль;ю-фїлософ»:ьхий аналізі

її 1 ЗЛ1>Л ї СТЬ 05> 00, іі " сумІй^іЬїісі ч> сдОСОтІЯ

Автореферат дисертації на здобуття нагдс-зого ступеня кандидата філософських наук

£Иїв 1993

Диссртадіс» е рукопис

Робота виконана в інституті філософії ЛН України

Науковий керівник - акаденік АН України.

. доктор філософських, наук,

. Кудєнко болодинир Ілліч ‘

ОФІЦІЙНІ опоненти:

1.'Доктор філософських наук, професор Гавриленко Іван Миколайович

2. Кандидат філософських наук

Лавриненко Наталія Василівна ■ ’ '

Повідна організація - кафедра філософії гунанітариих Факультетів Київського унівєрси-тєту і «.Тараса Иевченка. н. Київ ,

' ’ ' ' ' 5/ )/ . ■' '

Захист відбудеться ______________ 1993 р. на

засіданні спеціалізованої вченої ради Л 01.25.03 в інституті філософії /н України за адресою: Київ. вул. Трьохсвятительська. 4.

З дисертацією мохна ознайомитися у бібліотеці інституту ФілосоФИ АН України за адресою: Київ. вул. Трьохсвятительська. 4. . : . , .

■ ■ - ‘ ■ ' і П ■ ' ■ ■'

Автореферат розісланий ________ _____ 1993 р.

Вчений секретар

спеціалізованої ради Бойченко І. В.

Актуальність теми дослідження. Розвиток сімейно-шлюбних відносин у сучасному суспільстві і. зокрена. в Україні, характеризується низкою тривожних тенденцій: в останні десятиліття

значно зросла кількість розлучень і, відповідно, неповних сіней, зростає питома вага самотніх людей, рівень народжуваності не забезпечує простого відтворення населення і продовжує зменшуватися, знижується результативність виховання підростаючого покоління. Особливості соціально-політичного та економічного розвитку України за останні десятиліття, глибока криза, шо охопила усі сфери суспільства, не могли не вплинути на функціонування інституту сін'ї. Водночас саме з сім'єю частогусто пов'язуються надії на гунанізацію суспільних відносин, на моральне оновлення люпини: з розвиткон у суспільстві демократії зростає роль особистості. Формування якої починається саме у сін'ї. Ці обставини визначають чималу теоретичну та практичну актуальність сопіально-філософського дослідження динаніки функціонування інституту сучасної сін'ї. ■ .

Радикальні зміни у суспільній свідомості збільшують інтерес до сфери сінейно-шлюбних відносин з боку нистептва, літератури, різних Форн насової культури. За унов ідеологічного плюралізму, на хвилі комерціалізації, проблеми статі, сім’ї та шлюбу нерідко окреслюються не досить компетентно, шо є однин з чинників зменшення соціального престижу сін'ї як соціального інституту, прешкоджає Формуванню в суспільній психології гу-наністнчнкх уявлень про роль сім'ї у житті особистості та суспільства. За таких умов важливим завданням соціальної філософії є преоснислення і подальша розробка світоглядних аспектів взаємовідносин особистості та сін'ї, сім'ї та суспільства.

Тема дисертаційного дослідження актуалізується також внутрішніми потребами розвитку філософського знання, зростаючин інтересон вітчизняного суспільствознавства до пробленатики людини. За останні роки зібрано значний конкретно-науковий матеріал у сфері’ соціології сін'ї, демографії, психології, сексології. У зв'язку з цим аналіз динаніки функціонування сучасної сін'ї набуває великого теоретичного значення. В той же час, докорінні зміни у соціально-екононічній структурі суспільства, у суспільній свідоності вимагають проведення у сфері сінейношлюб- .

• 2 ' . них відносин нових конкретно-наукових досліджень, які. в свою чергу, аеножливі без розробки їх принципово нової методології.

Соціально-філософський аналіз динаміки Функціонування інституту сучасної сім’ї, перспектив її розвитку с назрілим І набуває великого практичного значення у зв'язку з розробкою в Україні концептуально нових програм економічного, політичного, соціального та духовного розвитку, в яких .сім'я не ноже не зай-нати важливого місця, становлення національної державності нерозривно пов'язане з оздоровленням і зміцненням однієї з її соціально-етнічних основ - інституту сім’ї. ■

Таким чинон. актуальність тени дисертаційного дослідження диктується як потребами соціальної практики, так і логікою наукового, зокрена. філософського пізнання. ' ■

Рівень розробки проблени. Протягон РОЗВИТКУ ІСТОРІЇ філософії на окрені питання сімейно-шлюбних відносин побіжно звертали увагу чинало мислителів, серед яких слід прєдусін назвати імена Платона, Арістотеля, Ф. Бекона, Н. Нонтеня. І.І. Руссо, І.Канта. Але ознак предмету комплексного аналізу сін’я вперше набувас тільки у Г. В.Ф. Гегеля. який у межах своєї "філософії права" дійшов висновку, то сім’я - складне і багатомірне утворення, основними системоутворюючими моментами якого с шлюб,, власність і діти.

І.Я-Баховен, Л. Г.Норган. Ф. Енгельс у результаті постановки та розробки проблени походження та історичного розвитку інституту сім’ї заклали основи класифікації та типологізачії сім’ї та шлюбу, висунули ідею про провідну роль економічних відносин у Формуванні конкретно-і сторичних типів і Форм шлюбних відносин. У працях пих вчених закладено основи інститупійного підходу до аналізу сін’ї. хоча сане поняття соціального інституту стосовно сін’ї американський соціолог х.П.Нурдок запровадив тільки в 1949 ропі. • '

Нетрадиційні підходи до екзистенціальних проблен сім’ї та шлюбу були започатковані в працях російських мислителів початку XX століття. Зокрема, В. С. Сояовйов. розвиваючи ніфологічну Ідею андрогінізму Платона, дійшов висновку про те, що Феномен статевої любові пов'язаний з особистин безсмертян; В. В. Розанов вбачав подолання смерті безпосередньо в Функціонуванні сім'ї - у репродукуванні людини. Однак, загальносоціологічяі аспекти сімейно-шлюбних відносин російськими філософами не аналізували-

- з -

ся. а пізніше вітчизняне суспільствознавство до проблематики сім’ї та шлюбу не зверталося впродовж кількох десятиріч.

Серед сучасних соніально-ФілосоФських __ досліджень функціонування інституту сім'ї відзначаються насамперед прані А. Г. Харчева, передусім, його книга "Семья и брак а СССР" /2-е изд. ■ Н.: Нысль, 1979/, в якій підбиті підсумки розвитку радянсько! сім'ї та запропоновано загальну нетодологію подальшого аналізу сінейно-шлюбних відносин. У працях Андрее во і І. С., Давидова В. Н., Гусейнова 0.0. обгрунтована ідея про те, шо однією з основних суперечностей функціонування сане сучасної сім'ї с відношення ніж подружньою любов’ю та сін'єю. При НЬОМУ деякі автори (Гусейнов 0.0., Давидов В.И. та інші) вважають, ио пн суперечність мас Фатальний, антагоністичний характер; іниі вчені, зокрема, 0. г. Оишневський, навпаки, вбачають у вій джерело творчого розвитку сімейно-шлюбних відносин. Різнипя У підході до Шеї проблеми пояснюється, зокрена, тин, шо при всій багатоманітності конкретно-наукових дефініцій сучасних сім'ї та шлюбу лишається не досить зрозунілин, в чону полягають їх особливості та сутність. Значною допомогою J з’ясуванні цього питання е прані Косвена И.0., Штернберга Л.Я., Сеньонова Ю.І., в яких обстоюється ідея про відносну незалежність походження-шлюбу та сім'ї, функціональну сіієкиФіку цих двох явиш.

У спеціальних дослідженнях сім'ї, які потребують філософського узагальнення, склалося два відносно самостійних методологічних напрямки аналізу сім'ї: як налої сопіально-асихо-

логічної групи та як соціального інституту. Якшо сін'я як мала Труна досліджена досить грунтовно (Запепін В. І., Рюріков Ю. Б., Сисенко* А. Г. та інш.), то сін'я як соціальний інститут є мало-лослідженою проблемою (Уубенко Л. А., Соловков М. Я., Надковський Н. С., Язикова В. С.), а як соціальна система сін'я у вітчизняній літературі практично ше не аналізувалася. Деякі вчені (Плотников Ю. К.. Харчев А. Г. та інші) протиставляють обидва них наирям-ФілосоФському дослідженню сім'ї, шо викликає певні СУННІВИ.

Докорінні зміни У суспільстві дають новий поштовх дослідженням інституту сім'ї. Важливим завданнян соціальної філософії є аналіз функціонування сін'ї в умовах тоталітарної економічної та політичної системи, дослідження взаємодії суспільних відносин та сін'ї т процесі їх розвитку протягом останніх десятиліть, Однією з перших і поки шо нечисельних спроб

розгляду цього питаная £ дослідження Іиміна Н.Д., в яких дис-функніовальність сіи'ї справедливо пов'язується із суперечностями соиіально-екононі'шої системи та її кризо». Певний інтерес викликають прані Кір'янової 0. Г., Фотєсвої Е. Б., метою яких було дослідження загального функціонального стану сіи'ї у розвинутих країнах Заходу, обгрунтування на єнпіричнону рівні її кризового станоаиша. , ‘

Майбутньому сіи'ї та шлюбу присвячені окрені прачі Васильєвої Е. К., ГолодаС. і.. Бестухева Лади І.В., Свадьбі-ної Т. В.. які визначають як перспективні найрізноманітніші Форми і тини сінейно-шлюбних відносин: патріархальну сім’ю, егалітарний шлюб, конкубінат - то обумовлює необхідність подальшої розробки цієї проблеми. •

У західній філософії такі вчені, як Гуд У., Кіркпатрік Дж. Калгун К.. ЛінтонР., Огберн У.. Еельський X. - досліджували функціонування сім'ї як соціального інституту, спираючись на ідею ііро знішеани акцентів у системі Функцій сіи'ї на користь Функцій духовного порядку. Праці лих вчених викликають особливий інтерес у зв'язку з тин, то в них аналізується вплив ринкової економіки. . сексуальної революції на розвиток сім'ї - бо ж на Україні ді пронеси тільки починають розгортатися.

Аналіз наукової розробки цроблени свідчить про певну недостачу сопіаяьно-ФілосоФських досліджень линаніки функціонування сучасної сім'ї узагальнюючого характеру. Причону у тіні залишається саме загальносоніологічний підхід до дослідження сім'ї, її аналіз як соціального інституту. Пе дозволило визначити тену дисертації, її мету і основні завдання.

Нета та основні завдання дослідження. Актуальність тени та рівень її розробки дозволили -визначити мету дисертаційного дослідження - засобами'сопіально-філософського аналізу з'ясувати особливості функціонального стану сучасної сіи'ї. закономірностей та перспектив її розвитку як цілісного соціального формування. Досягнення цієї мети передбачає вирішення таких дослідницьких завдань:

- дослідити специфіку соціально-філософського підходу до ди-, наніки функціонування сучасної сім'ї?

- шляхон аналізу взаєнодії основних видів суспільних відносин і сім'ї протягом останніх десятиліть ЇХ РОЗВИТКУ простежити хід та наслідки впливу тоталітарних економічної та політичної

• - 5 - .

систем на функціонування сім'ї; .

- розглянути основні суперечності та темпораяьні модифікації

• сучасної-сім’ї, характер зміни П.структури і Функцій

- проаналізувати перспективи розвитку сінейжг-идюбшгг відносин в умовах докорінних перетворень у суспільстві.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять конкретно історичний підхід до дослідження сім’ї, філософські принципи системності. розвитку, взаємозв'язку явит дійсності. Робота базується на результатах досліджень з філософських і соціологічних питань сімейно шлюбних відносин, з методології соціального пізнання, зокрема, на ідеях, викладених у працях таких вчених, як Андреев Ю. П., Бойченко І. В.. Куденко в. І..

Нокляк В. Н., Плетніков Ю. К., Федотова В. Г. та інш.

Особливості предмету та завдань дослідження викликали необхідність використання результатів соціологічних, ленограФіч-них, етнографічних досліджень. У цілому роботу виконано на основі цивілізацШіого підходу, однак значна частина використаного емпіричного матеріалу та низка відповідні»’? теоретичних висновків стосуються передусім сім'ї в Україні. В дослідженні враховано результати роботи науково-практичних конференцій, пов'язані з темою дисертації, публікації періодичних видань.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, шо в результаті систематизації та узагальнення наукового натеріалу, шо характеризує еволюцію інституту сучасної сім'ї, проведено розгляд її функціонального стану і висунуто низку гіпотез, які оцінюють перспективи її розвитку. На підставі проведеного дослідження здобуто такі висновки, ао претендують на наукову новизну:

- найважливіша нетодологічна особливість соціально ФілосоФсько-

го аналізу сім'ї полягає в поєднанні "групового’ та ’інститут йного" підходів, шо забезпечує системний аналіз сім'ї як цілісного формування: .

- основними історичними тенденціями еволюпії сучасних сін'ї і шлюбу є процес їх відносної деінституалізацП. зменшення ролі зовнішнього‘ КОНТРОЛЮ В функціонуванні цих інститутів, зміцнення Значення Функцій духовного роду з життєдіяльності сін’ї та шлюбу, перетворення СІН'Ї ІЗ ІНСТИТУТУ пєрєдусін соціалізації в інститут, спрямований переважно на виховання;

- духовно-психологічні якості особистості (подружжя, батьків) часто не відповідають пін особливим вимогам, які ставляться

- б - '

до них у зв'язку з тенденціями розвитку сане сучасної сіМ'ї. шо с одним з її основних суперечностей; .

- сучасна сім’я в Україні знаходиться в кризовому стані, який

обумовлений, головним чином, особливостями сопіально-полі-

. точного та економічного розвитку нашого суспільства 1 полягає в порушенні нормального функціонування сін'ї, в прогресуючій неузгодженості потреб суспільства та особистості з потребакн сін'ї, пих потреб і реальних можливостей їх задоволення; -економічна криза в суспільстві і докорінні перетворення економічних відносин загальмовують тенлешіію зміцнення Функцій духовного порядку в сім'ї; в найближчому майбутньому в забезпеченні її стабільності господарсько-економічна функція продовжуватиме відігравати велику роль, розкриваючи свої резерви (накопичення та успадкування матеріальних благ, внутрьошнь-осімекне матеріальне виробництво). При цьому економічні труднощі продовжуватимуть блокувати пронеси нуклеарізапії сін'ї, егалітарізанії шлюбних відносин, призволятимуть і далі до зменшення народжуваності та до розповсюдження альтернативних Форм шлюбу, передусін, конкубінату. Надалі прогресивні тенденції в розвитку суспільства ножуть створити умови для стабілізації і демократизації сім'ї, становлення різних Форм біархатного шлюбу. .

Практичне значення дисертаційного дослідженню полягає в тому, шо його результати можуть бути використані

- в подальшій розробці методологічних питань функціонування сін'ї і шлюбу, а також в спеціальних сферах Фамі лі стики;

- при розробці і викладанні відповідних розділів курсу соціальної філософії;

- як спецкурс з відповідної теми; ,

- в культурно-просвітницькій діяльності;

- ПРИ розробці СТРУКТУРИ і ЗНІСТУ програми шкільного КУРСУ ’Етика і- психологія сімейного життя*;

- при створенні содіально-екононічних та політичних програм суспільного розвитку, планів соціального розвитку соціально-економічних і адміністративно-територіальних утворень.

Апробація роботи. Основні положення дисертації були викладені на Всесоюзній міжвідомчій конференції "Профілактика шлюбних дисгармоній* (Ворошиловград. 1908), Обласній науково-прак-' тииній конференції ’Соціалізм і гуманізм: проблеми теорії і

- Т -

практики." (Херсон, 1909), ХШ Всесоюзному теоретичному семінарі “Світогляд і ваухове пізнання" (Ужгород, 1990), конференції молодил вчених "Іновапійна діяльність в системі сусиідь-них відносин" (Носква. 19901. Міжнародній конференції ’Українознавство а розбудові держави" (Київ, 1993).

Структура роботи. Дисертація складається з вступу, двох глав, кожна'з яких включає в себе ио два параграфи, заключення і списку використаної літератури. Поставлені мета і завдання вимагали розпочати дослідження з розгляду загальнометодо -

логічних асиектів цроблени, яким присвячена иерша глава. 0 кін аналізується соціально-філософський зніст ионять 'шлюб* і "сім'я", існуючі методологічні підходи до вивчення сучасно! сін'ї. визначається специфіка соніально-ФілосоФського нідходу до проблеми. В другій главі на підставі розроблених в першій частині роботи методологічних пришиті в і засновків

досліджується онтоиогічний зріз проблеми: взаємодія основних видів сусиільних відносин і сім’ї в процесі їх розвитку, а також перспективи розвитку сучасних сім'ї та шлюбу.

’ 0СІЮВ1ШИ" ЗНІСТ РОБОТИ

■ У "Остуиі" обгрунтовується актуальність теми дисертації, аналізується ступінь розробки ироблени. формулюються мета і завдання дослідження, визначається методологічна і теоретична основи роботи, її наукова новизна, практичне значення, результати аиробанії,’ а також логічна структура дисертації.

Р першій главі "Сім'я і шлюб як предмет соціально- філософського дослідження" - розглянуто методологічні асиекти

соціально-філософського аналізу інститутів сім'ї і шлюбу: зав-

дання та особливості соціально-філософського підходу до ироблени. принципи визначення вихідних цонять. ■

Р нерцону параграфі першої глави - ’•інститути сім'ї і шлюбу ик проблема соціальної філософії" - визкачаютьсн ариншши і значення соціально-філософської дефініції понять *шлюб" і "сім'я". З нього питаная різноманітність позицій в сучасній науковій літературі зводиться до двох основних точок зору. У відповідності з однією з них. інститут шлюбу лежить в основі сім’ї, згідно з іншою - навиаки - сім'я с основа шлюбу, В дисертаційному дослідженні доводиться, шо неправомірним є саме

. - о - .

иршшии визначення понять “шлюб" і "сім'я", коли одне з них береться як основа іншого, перетворюючись таким чинон у предикат дефініції. Соціально філософське визначення цих ионить повинне враховувати наступні методологічні придпйіш: ао-церше, шлюб і сін'н - тісно взаємопов'язані, але разом з тин, відносно са-ностійні. історично і суттєво різні явиша; ко-друге, соціально-філософський характер дефініції потребує шоб предмет визначався мовою філософських понять .

Донині зустрічається позипія. у відповідності з яков діти £ СУб'ЄКТЗМИ ШЛЮбУ. то с наслідком нечіткого розрізнення .сутності понять “шлюб’ і Гсім'я" в їх сучасній Формі. До XIX століття функція статевого спілкування не відігравала значної самостійної ролі в сімейно-шлюбних відносинах, тому призначення шлюбу визначалося в продовженні роду. Однак вже І. Кант. Г. В. Ф. Гегель показали, шо сутність шлюбу полягас в подружжі, а сутність сік*І визначається її головною Функцією - репродукуванням людини, тобто відношенням "батьки - діти*. Таким чинон, сучасний шлюб - не соціальний інститут, шо об'єднує сукупність соціальних (юридичних, моральних! релігійних) норм,' які санкціонують і регулюють взаємовідносини иодружжя, їх права та обов'язки у відношенні одне до одного, а також відповідна цій сукупності норн певна конкретно-і сторична Форма відносин ніж подружжям, в сучасному суспільстві, і в Україні зокрена. домінуючою Формою санкціонування шлюбу лишається право, тому дослідження інституту шлюбу в багатьох аспектах с пріоритетом юридичної науки. Сім'я ж, що є більш багатоиірнин відношенням, найважливішим елементом соціальної структури суспільства, як об'єкт дослідження більш відповідає специфіці соціально-філософського аналізу. •

Одним з вельми розповсюджених хибних поглядів при взна-ченні сім'ї є підхід, шри якому подружня любов, взаєнна відповідальність членів сін'ї визначаються як її основа, тобто бажане видасться за дійсне і суттєве. Соціально-філософський аналіз структури і функцій сучасної сім'ї дозволяє визначити И як історично конкретну інституйовану спільність, малу психо-.логічну групу, шо задовольняє потреби суспільства в фізичному і духовному репродукуванні людини, члени якої пов'язані шлюбними або кровно-родинними відносинами і спільністю побуту. Позитивними якостями цієї дефініції є вказівка на такі необхідні і

суттєві моменти: соціально історична обумовленість сімейних

відносин-- І сімейної організації; присутність в сім'ї поряд зі спільними для всіі соціальних явиш рис і якостей низки сік?--ішФічшіх особливостей (налочисленність сімейної групи, шлюбні або кровно-родинні зв’язки, спільність побуту); те, то існування сім'ї та її особливі соціальні Функції є наслідком содіале-ної необхідності, пов'язаної з одиі се з найважливіших Форм про дукувашш і репродукування безпосереднього життя.

, Приведене визначення сім'ї відображує її роль у взаємовідносинах з суспільством - з одного боку, і в міжосо-бистій взаємодії з іншого. Цей подвійний статус сім’ї е основою формування двох основних методологічних підходів її

дослідження - як соціального інституту та як малої исихо-логічної групи - відносна самостійність яких відображала недостатньо високий рівень розвитку та інтеграції різних спеціальних сфер Фамілі стики. Відповідно, філософська теорія не мала необхідного конкретно-наукового натеріалу для узагальнень, тому сім'я практично не була спеціальним предметом соціально-Фіію-соФського аналізу, та описувалась за допомогою традиційних родових абстракцій (елемент соціальної структури, форма соціальної спільності), або ж - за допомогою понять швидші; алегоричних, ніж наукових (осередок, мікромодель суспільства). Зараз здобутий емпіричний матеріал дозволяє иристуішти до аналізу дк-цаніки функціонування сім'ї на рівні філософського узагальнення. Останнє може грунтуватися переважно на ьудь-якону з двох визначених підходів. Це пояснюється тим, шо вони вичерпують певний онтологічний зріз реального статусу сім'ї в суспільних відносинах: її взаємовідносини, з одного боку, з особисті сто, з другого - з соціальним середовишем. В дисертації сім'я розглядається як соціальний інститут тому, шо одним з завдань робота є аналіз взаємодії основних видів суспільних відносин і сім’ї в процесі їх розвитку. Ьодночас. така постановка проблеми не заважає розглянути деякі аспекти розвитку сін'ї як налої групи: ніжособистісні відносини, формування особистості в сім'ї. Причому соціально філософський аналіз, який дотребус розгляду пих ВІДНОСИН і Процесів КРІЗЬ ПРИЗМУ їх взасПОДІЇ З ІНШШНИ СУСПІЛЬ ними відносинами, виводить дослідження за межі вузько групового підходу. Інакше кажучи, саме на рівні Філософського узагальнення в повній мірі виявляється відносність протиставлення "інсти-

туційного" і 'груаоаого" підходів, а їх єдність, інтеграція с одним з методологічних ПРИНЦИПІВ соціально-філософського дослідженая динаміки функціонування сучасної сім'ї.

Поряд з тіш. крізь призму історичного розвитку сім'і названі НІДЯО/Ш виявляються не настільки вже й вілносюши. шо дає можливість в новому напрянку використати црикіша єдності {сторичного і логічного в пізнанні еволюції сій*ї. На" початкових етанах свого розвитку сін’я ше не була соціальний інститутон. але вже була надою психологічною групою. По мірі інституаліза-пії суспільного життя, і передусім, з Формуванням такого інституту, як право, сін'я сама перетворюється в інститут, однак в уновах індустріального і постіндустріального суспільства роль зовнішних структур по відношенню до сім'ї починає зменшуватись, вони віддають значною мірою регулюючу функцію індивідуальним поведінковим принципам. Зменшення ступеня інституалізації сім'ї суироваджусться змінами в системі її функціонування.

Другий параграф першої глави - "Зніни функцій і структури сім'ї як предмет соціально-філософського аналізу" - починається з обгрунтування значення певного розуніння систени Функцій сучасної сім'ї для дослідження її динаніки. Система Функцій сім'ї е відображенням взаємозв'язків подвійного роду: суспільство впливає на сім'ю, формує певний уклад її життя, а сім'я чинить зворотній вилив на соціальну організацію суспільства. Тому проблема Функцій сім'ї в значній мірі є проблемою взаємозв'язку і взаємодії сін'ї і суспільства.

•Більшість дослідників роблять спробу побудувати універсальну, нібито загальну, класифікацію функцій сін'ї. Не робиться і через об'єднання низки функцій, в результаті чого їх нараховується три - чотири, і через максимальну конкретизацію - і тоді система включає всебе до десяти Функцій. Такий підхід викликає ряд заперечень з наступних причин: і) система функцій . нає конкретно-і сторичний характер; 2) взаємозв'язки суспільства і сім'ї динамічні і багатоманітні, як і взаємовідносини членів сім'ї, тому "чистих" функцій .немає. їх розрізнення ндє вельме відносний характер; 3) в силу того, шо сім'я вивчається різними сферанн знання, існує різне розумінні термінів. Виходячи з пих аргументів, в дисертації зазначається, шо значення нас не-стільки кількість функцій в систені І їх назви, скільки читке з'ясування їх змісту та практична дієвість (налідність) цієї

системи в даному науковому дослідженні. В межах содіально-Філо-со^ського аналіз? динаміки Фяншіонування сучасної сін'ї достатньо обмежитись загальним уявленням, відповідно якому система Функцій сучасної сім'ї включає репродуктивно-еихоену, господарсько-економічну, духовно-енодійну. сексуальну. а також Фупкдів соціального контролю і статусу.

Велике методологічне значення нас виділення головної Функції сін'ї. а також визначення домінуючого значення тісї чи іншої групи Функцій в розвитку інституту сім'ї. Як зише було показано, відношення “батьки - діти" виражає сутність сін'ї. яка с унікальний неханізнон відтворення людини. Тону репродуктивно-виховна Функція грає головну рояь в хиттедіяльності сін'ї.

Незалежно від конкретної класифікації Функцій сім'ї їх можна розділити, з одного боку, на ті, шо задовольняють переважно духовні, а з іншого - переважно матеріальні потреби людей. Вже в період Формування моногамного шлюбу сім'я виконувала всі визначені функції, однак роль і зміст кожної з них протягон ІСТОРИЧНОГО розвитку сін'ї були РІЗНІ. До середини XX століття господарсько-економічна Функція грала найважливішу роль в існуванні сім'ї та її взаснодії з суспільством. По мірі виникнення І РОЗВИТКУ суспільних інститутів (пєрєдусін. установ соціалізації і сфери послуг), зростання економічної свободи жінки, зміни психо-емодійиої структури сучасної особистості -відбувається і зміна в системі Функцій сучасної сім'ї. Основна тенденція цієї зміни полягає в переході визначального значення від функцій, шо задовольняють переважно матеріальні потреби -до функцій переважно ДУХОВНОГО роду. Дя тенденція є іншою стороною описаного више процесу трансформації сучасної сім'ї з соціального інституту переважно в психологічну групу.

Характер і спрямованість процесів, які відбуваються в сім'ї на сучаснону етапі, а також їх взаємодія з загально-соціальними процесами в найбільшій мірі розкривається через аналіз не тільки функцій, але й структури сім'ї, яка включає в себе, крін відносин споріднення, духовні, моральні, психологічні відносини, в тому числі, відносини влади та авторитету. Причону слід враховувати, ао структура сін'ї характеризується Фактами свідомості та поведінки, шо відповідають цим відносинам.

Певні уявлення про структуру сучасної сім'ї дають підстави для тапояогізааії цього соціального інституту, то нас велике не

' - 12 -тільші теоретачие. але й практичне значення: науково обгрунтовані типології с передумовою вирішення конкретного практичного іглташи цро те, які з типів сучасної сін'ї в знозі виконувати в новиг соціально.економічних та дукошііс умовах широке коло необхідних Функцій. .

Ериза сім’ї в розвинутих країнах Заходу нерідко обгрунтовується шлаком описування різних негативних явиш, які тлума чаться однозначно, без проникнення в їх сутність. Так, зростання кількості розлучень нерідко видасться за синптон кризового становила сім'ї, міх тин. ае явше свідчить скоріш про Форну-; ваїшя сін'ї. нового типу, де головним Фактором стабільності стає моральна та духовна єдність, взаєморозуміння міх її членами. Соціально-філософський аналіз взаенодії сім'ї 1 суспільства дає можливість подолати обмеженість Феноменологічного підходу црн оцінці стану сін'ї. . ;

В другій главі - 'Розвиток суспільних відносин і еволюція інститутів сім'ї і шлюбу* - розглядається взаємодія основних видів суспільних відносин і сім'ї в процесі їх розвитку, а також аналізуються перспективи розвитку сучасних сім'ї і шлюбу. В першому параграфі другої глави - "Взаємодія основних видів СУСПІЛЬНИХ відносин і сін'ї в процесі їх розвитку" -досліджується онтологічний зріз динаніки функціонування інституту сучасної сім'ї. На початку параграфа розкривається значення розуміння подвійного характеру продукування і відтворення безпосереднього життя: як продукування засобів до життя І продукування сане людини. На підставі цього обгрунтовується ідея про синкретичну натеріально-духовну природу сімейних відносин.

Історично конкретна система зовиїшних і внутрішняя матеріальних зв'язків з приводу відтворення людипи є в кінцєвону рахупку осново» сім'ї. Виходячи з цієї тези, а також з певного розуміння структури економічної функції сім'ї, давться аналіз взаємодії . економічних відносин і інституту сучасної сім'ї в пропєсі їх розвитку. Приведені в роботі Факти показують, шо неефективність екононічяої системи, яка панувала в Україні до кінця 80-х років, повною нірою відобразилася і на розмірі сінейного бюджету, і на структурі витрат сін'ї, поставив її в умовах загальної кризи суспільства на нежу виживання, філософський аналіз широко розповсюдженої копнепції побуту і заснованої на ній політики насового залучення жінок до технічно слабо роз-

' - із -

аинутога виробництва лає можливість о а і пити наслідки них явна і процесів, які наклали свій відбиток ка успішність реалізації >кснсні’шої їугїкії і І сім’;. В уновах_ Формування ринкових віяно-с;ш с сенс говорити про зідродяишя ролі Функції накопичення _ Г інституту усишасвіїшн в даті сім’ї. Пя тенденція із цілому буде сприяти зміцненії» інституту сін'і, посиленню функції.забезпечення соціального статусу дітей, а можливо, і формуванню нового тину сім'ї в нашону суспільстві.

Глибинною основою суспільних відносин виступає суспільне виробництво, з тому числі, виробництво людини, сім'я. Водночас, сімейно-шлюбні відносини чинять великий вплив на РОЗВИТОК соціальної структури суспільства. Соціально-економічна диференціація суспільства, яка супроводжується ускладненням духов ного життя людей, зростанням вибірковості. £ важливим Фактором зростання кількості самотнії людей. В дисертації піддано критиці методологічні принципи досліджень.. В ЯКИХ ЗТВСРДХУСТЬСЯ, шо соціально гетерогенні сін’ї це меїш стабільні, ніж гомогенні; показані ідеологічні коріння ні сі позиції - прагнення підтвердити уявлення про розвиток суспільства до його соціальної однорідності. В зв'язку з цин показано, шо потреби соціальної практики і конкретно-соціологічної теорії сім'ї диктують необхідність розробки наукових уявлень про реальну соціальну структуру сучасного суспільства.

Соціальні відносини грають важливу роль в мотивації вибору супутника життя і в Функції забезпечення соціального статусу дітей. На основі матеріалів авторського соціологічного

дослідження показано, шо сучасна сім'я характеризується прагненням до внутрішньої гомогенності, причому важливим Фактором

шлюбної вибірковості є соціальній і матеріальний статус канди-

дата. Тобто сім'я виступає безпосередньо інститутом відтворення соціальної структури суспільстві, в чому, зокрема, виявляється її зворотний валив на соціальні відносини.

Аналіз взаємодії політичних відносин та інституту сін’ї обмежується в роботі дослідхеннян взаємовпливу сімейно-шлюбних відносин та ідеології, державно -правових інститутів, тону шо протягом останніх десятиліть політична система в Україні функціонально зводилася до партії і держави. Короткий огляд і сторичного шляху, який інститут сім'ї пройяов за цей період, показує, шо відношення політичній структур до сім'ї характери-

- -

зуьшося двома основними рисами: 1) непослідовносте, насильством відносно .ііряяодіюго лоду розвитку сін'ї і шлюбу; 2) відсутні сто комплексної, науково обгрунтованої програми взаємодії політичних структур і сімейно-шлюбних відносин. Матеріальна арирода сіиешшх відносин вимагає дійти висновку про тс. що неможливо вирішити окремі ароблени сіи'І. не ВИРІШУЮЧИ їх ирототиаи на рівні всієї соціальної системи/ Політичні інститути иовшші мати систсну заходів доііоноги сім'ї, але необхідно. щоб ця система обмежувалася правовою, медичною, соціальною Формами допоноги І не втручалася в загальний, хід розвитку сім’ї: ножливо тільки його регулювання, але х не управління нин. Тотальне керівництво розвитком сім'ї і шлюбу, які нають власну внутрішню логіку свого історичного розвитку, неможливе, шо необхідно враховувати цри визначенні концепції сімейно шлюбної політики в умовах Формування української державності.

Взаємодія духовних відносин і інституту сін'ї значною мірою здійснюється опосередковано - через інші:ВИДИ СУСПІЛЬНИХ відносин. Особливості виливу економічної і соціальної системи, а також цроиеси. характерні для всіх індустріальних суспільств (урбанізація, ІГГР) призвели до того, шо численні люди за своїми ДУХОВНИМИ, КУЛЬТУРНИМИ якостяни виявилися не готовини до зміцнення значення любові і норальності в стабільності сік'ї і шлюбу. Здатність любити будується на певному Фізіологічному Фундаменті, але визріває тільки в суспільстві, передусім, в певних уновах сімейного життя, в батьківської сім'ї. Якшо ця здатність не розвинута, основа сучасного шлюбу нерідко виявляється ніфічною. наслідкон чого е нестабільність сін'ї. Зрівняльна систена розподільних відносин призвела до того, во молоде цокоління все пізніше стає матеріально незалежним від батьків, наслідкон чого є інфантильність, соціальна і психологічна незрілість молоді, особливо виявляється втрата сучасною людиною своєї культурно-статевої ідентифікації.

. Специфічно філософським є питання нро суперечливість сін'ї. як відношення, передусім, батьківського, шо вимагає стабільності, раціональності - і коханЯя, як відношення подружжя, в значній мірі ірраціонального. Якшо розуніти кохання як специфічно людську діяльність, а не тільки як почуття, стан і відношення, то, як і всяка діяльність, кохання передбачає ира-

" - І5 '

їда. В гаксн/ рай і' .;5а'я виявляється, так би новити. особливіш трудовим колективом. 2 якому саіісшпованая. взаємовплив, продуктивне саілхузацнл с головнею лісес» стабільності. Однак, якщо згадати, ііо ^езві.чпевідайь'ие зіласаешія до прані стало олнин' з голові!их наслідків впливу соціальної системи на особистість в нашому суспільстві, перспективи подружнього кохання навряд чи уявляються зтішнини.

Насамкінець в параграфі розглядуються деякі соиіаль-но-ФілосоФські аспекти виховання особистості в сім'ї, аналізується співвідношення понять "виховання" і "соціалізація*, розглядуються особливі вимоги, які сучасна епо-ка висуває до лимонної Функції сім'ї; відзначається, шо вірним є розуніти під об’єктами виховного процесу не тільки дітей, але й подружжя; в ході історичного пронесу сін'я все більш перетворюється з інституту соніаллізакії з інститут виховання.

Р друі’ому параграфі другої глави "Перспективи розвитку сучасних сім’ї і досліджуються тенденції розвитку ос-

новних структурних і функціональних компонентів цих соціальних інституті в: перерозподіл традиційних ролевих Функцій. їх поши-

рення та ускладнення; егалітаризапія шлюбних і ускладнення міжпоколіншк відносин, посилення процесу нуклеаризанії сім'ї. Наслідком них тенденцій є загострення низки суперечностей: ніж

професійними і сікейшши РОЛЯМИ ПОДРУЖЖЯ, між функціями сім'ї по відношенню до суспільства і Функціями по відношенню до кожного її члена, ніж зменшенням ролі традиційних Форм зовнішнього контролю і недостатнім розвитком його внутрішніх форн, між потребами суспільства в соціальному відтворенні і зменшенням народжуваності, між необхідністю в спадкоємності соціального досвіду поколінь і послабленням трансляції традиційної культурної інформації. Ці суперечності посилюються різким падінням протягом останніх років рівня життя, а також невідповідносте» духовно-культурного потенціалу особистості вимогам сучасної сім'ї, шо дозволяє говорити пдо глибоку кризу останньої. Однак унікальність низКи функцій сім'ї, передусім, репродуктивно-виховної. винагає /зняти питання про снерть сім'ї, більш того, ножна ГОВОРИТИ про посилення ролі сім'ї в сучаснону СУСПІЛЬСТВІ.

Визначення перспектив розвитку сім’ї можливе З ТОЧКИ ЗОРУ її "ідеалу", який склався в суспільній свідомості і реконструюється засобами соціології. Більш продуктивним вбачається

.інший методологічний зідніл через адаліз можливих шляхів вирікшій основних суперечностей сучасної сім'ї і, відповідно,' визначення тіш і а сім’ї. здатаих іЗнксііуімти необхідні Функції.

Зменшивша ролі зшіішаього ікгйгролю. цосилонаи пронесу са-. нооргаїііаапїі сім’ї шшшінстьсн а розповсюдженні різних, альтернативних Форм шлюбу, як и ранках моногамії (конкубінат), так і власне їн протилежних. Якаїо прийняти до /ваги, шо патріархальна і подружня моногамії <: «вона цришшово Різнили Формами шлюбу (патріархальна моногамія, по суті, а дійсності моиогаісю не е. тону шо структура її мотивації та Функцій припускає і навіть' иередбачає адюльтер), коіливо говорити про кризу патріархальної ноноганії, як домінуючої’тривалий час форми шлюбу, та її еволюції в напрямку подружньої ноноганії. Ототожнення'патріархальної, ноногамії з моногамією як такою є гносеологічною причиною розповсюдженої хибної думки відносно перспектив нопоганного шлюбу.

Б "Заключенні* дисертації підбиваються основа! підсумки роботи. Форнулшгься висновки, шо випливають з розглянутої тени. '

Основи} ідеї дисертації викладені в наступних публікаціях:

1) Студенческое самоуправление как средство активизации . жизненной позиции студенческой молодежи // Октябрь и налса. -Тез. докл. на областной научно-практич. конференции. - Херсон: ХГПИ. 1988. (У співавторстві з ЛисгкЛ. В.). - С. 64-фб. - 0,2л. а.

■ 2) Роль сеньи в гунанизагага общественных отношений // Со-

циализм и гунанизн. - Тез. докл. на областной научно-нракгич. конференции. - Херсон: Знание, ХГПИ, 1989. - С. 84-85. - 0,2д. а.

3) К вонросу о взаимосвязи любви и семьи // Духовное творчество: процесс, еффективность. - Тез. XI11 Всесоюзн. теор,- се-нинара "Нировоззрение и научное познание". - Киев-Ужгйрод: Институт философии. Ужгор. гос. ун -т, 1590. - С. 197-198. -0,2д.а.

4) Деякі методологічні питання дослідження Функцій сім’ї // Специфіка сучасного соціального пізнання. - Київ: Яибідь, 1992. - С. 72-77. (Проблеми філософії. Вип. 93). 0,5д. а.

5) ЦивілізаШйні особливості української шлюбної свідо-ності // Українознавство в розбудові держави. - Доп. міжнародної конференції. - Київ: Київськ. ун-т, 1993. (У друці - 0,2д. а.)

Клоо пш,ФПУ,-