автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Спiввiдношення вiртуального та актуального значення слова в англiйскiй субмовi архiтектури та мiстобудування (досвiд iнтерпретацii даних частотного словника)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Спiввiдношення вiртуального та актуального значення слова в англiйскiй субмовi архiтектури та мiстобудування (досвiд iнтерпретацii даних частотного словника)"

ОДЕСЬКИЙ ЛЕРЖ/іБКЯЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. 1.1.МЕЧНИКОВА

ОЯ

най да' «ра»« то.п»=,

КУСАКОВСЬКА Вікторіг Анатоліївна

%сйг

СПІЕВІЛНЖЕНШ ВІРТУАЛЬНОГО ТА АКТУАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ СЛОВА В АНГЛІЙСЬКІЙ СУШОБІ АРХІТЕШРЛ ТА ИІСТОБУ-ЛУЕАННЯ /ДОСВІД ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ДАНИХ ЧАСТОТНОГО СЛСВ-. ■ . НИМ/ '

Спеціальність І0;02.04 - германські мови

/англійська мова/

- . А в' т о р е ф в р а т

дисертаціІ на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

. О^еса - *1994.

Лисевтацієо х. ?уисли^. ^ '

Робота виконана в ОдссййР державній академії будівництва та архітектури.

. Науковий керівних - лоитор філологічних наук, професор ЬЕРВСИЄБ Сергій Данилович

" Офіційні опоненти:

- лектор філологічних наук, професор МІїЕЦЬКА Біра

Ярославівна ’

- кандидат фі хологічннх наук, доцент НіІРЕБА Иарія ' Цихолаївка.

Провідна організація - Одеський даржавниіі педагогічний • ' _ інститут іи. К.Д.З'аинського

Захист відб£деться~50 червня 1994 року о 13.00 'годині на аасідінні сп«**діалізоааіюї вченої ради з філологічних наук, вифр К 068.24.08. в Одеському державному університеті /270058, и. Одеса, Фраицувький бульвар, £4/26, ауд. 116/.

З дисвртаціео иоеда ознайомитися в науковій бібліотеці Одеського університету. - ' ' .

Автореферат розіслано *$.Я" травня 1994 р.

Вчений секретар- ‘ . спеціалізованої вченої ради

Тхор Н.М.

Реферована дисертація с спробою дослідженая співвіднопепня віртуального та актуального значення слова в англійській сурмові архітектури та містобудування /Л1І/. Актуально значення слова розуміємо як значення знака в конкретному випадку його реалізації, а віртуальне значення розглядаємо як "інваріантну основу мовленнєвих реалізацій, як словниковий факт, фант пам’яті" /IX.В.Ні-кітін/.

В останні десятиліття в лінгвістиці спостерігається зростання інтересу до проблем дослідження плану змісту різних мов в цілому Я, зокрема, до лексичної семантика. Велика увага надасться вивченню різних функціональних стилів, дослідженії» субмов науки та техніки, побудові їх імовірнісних моделей.

Укладання інвентарів лексичних значень слів, цо реалізуиться у текстах спеціальних субиов, необхідне для вирішення завдань прикладного характеру, таїснх, як створення иаастшїх мол, програм автоматизованого переклагу спеціальшсс текстів, автоматизованих систем навчання й т.п.

Згадані вдав прикладні завдання вимагають розв’язання тео- . ретиянлх питань, пов'язаних з аналізом характеру функціонування лексичних одиниць у складі текстів. Як відомо, Існує два вляхя дослідження семантики слів - від словника до тексту й від тексту до словника. Другий днях видається о'ільи оптимальним, оскільки дозволяє створити імовірнісну модель лексика й розглядати лексичні ОДИНИЦІ у системі ЗВ’ЯЗКІВ, 150 проявляються у иегах конкрет- . ної субиовп, яка обслуговує певну предметну сферу. Вивченню функціонування яекепчитс одиниць у субмозах науха й техніка присвячено ряд дасертаї.ій у'Й.П.Тоиасевич, Г.Ф.Дьяченко,Г.Я.ІЬчтарук,О.А.Пав-лова та Ін./.

Незважаючи- на те, що в сучасній лінгвістиці надається вели. с

ка увага вивчонн» функціонування лексичних одияядь у конкретних

субмовах й встановленню зв’пзків ніж інформаційною вартістю слів

та. їх кількісними характеристиками, особливості сахаяткки різних

класів слів що не одержал* достатнього висвітлення й потребують

подальаого яослІ;ргвння. . • .

Сказано ваде дозволяв говорити про актуальність реферованої дисертації. .

Ео;аосоредпін об’ектоа дослідження обрано клас іменників,ао Фуні'.піопугз.’ь у субиов і ІЛ. Це зумовлено великое силою охоплення тексту й.васокян ступенем інформативності даного ияаеу слів/імен-

кяхя схоплюють 25,26% тексту субкови All/. .. ' ; .

Кета роботи полягав в дослідженні характеру рвалізвці X сис-темххх значень іиенникіз у субмові ДІЇ та вивченні причті, чо Його зумовлюють. ,

Згідно з доставленою иетов необхідно було розв’язати ряд часткових завдань; . .

- створити частотний словник англійської су*иовм Дії й взділитц базову субмову;

- виділити корпус іненішків; розподілити їх за тенатнчниид .

групами й зонами частоти; - . . . '

- здійснити аналіз значень імешіїгків, до входять до теиатичикх

гру* /з урахуванням їхніх частотних та функціональних характери- . отак/і :

-дослідити змістову структуру значень іненняків, цо входять до иайчесуотнішю: тематнчНкх груп; визначила набір інваріаитнюс та днфвренціЯмих ознак;

- виділити групу високочастотній іксшнихів, зо проявляють ба-

гатозначність у нехах субцовн Aí£, й дослідяти особливості їх ак-їуалізадії; . •

- вкзя&чнтн ЛОВ багатозначних іиешгакіп, -цо функціонують у ' субнові Ш / у складі area, block, developmaat,facility, iloor,

ualt У;

_ - виявити семантичні угруповання яексичкзх одккиць, цо сполу-

чаються а данями ідешшкаха, т.т. внвчита характер лексичної спо-; лучуванойті останніх. •

Катеріплой робота стала вибірка орягінальнаг текстів предметної сферж AU загальним обсягом у 200 000 слововживань /СВ/. До вибір sus увіЯвли тексти з англійських та американських періодичних оддать за 10 р^кіг /І97Р-І988/. Для формування вибірки внкори-стовузалноя журнали п’ята найменувань: "Town & Couatry Planning", "¿he -Architect", "The Architect's Journal", "The Architectural Karlew", Building Design & Coas tract ion'.' •

В результаті обробки вябіркя було укладено частотний словник ІИ, то включав 6464 слова з ч&стотішз від 16726 др І включно. Виді-дано базову мову, даної предметно* обяамі- 212? слів у діапазоні частот від £6726 до Ю вклгчко. Сагча базової мови «хоплюють модв-.льовмі текст« па. 87,4-3^. Далі було відібрано 22970 прякл&діа ахв-аьккя Імеямккіа, цо входять до Тоиатачякх груп нексвюРсубмовн A¡£.

Як лексикографічиі джерела були никорлст&иі одиомовні тлу-иачні словники англійської мовк, двомовні загальні В галузеві словники, /усього 9 найменувань/. Теоретично дисертація грунтується на' 143 працях спеціальної література.

Застосовувалися такі методи дослідження: Імовірнісне моделювання лексики субмови, аналіз словникових дефініцій, хзктексто-логічимй аналіз,'елементи компонентного й дистрибутивного аналізу. ; '

Наукова яовкзяа робота полягав в тону, що впорао укладено частотний словник англійської субмови ЛІІ ¡1 виділено базову мову.

В роботі здійснено аналіз співвідяояения віртуального й актуального значсппя імен ііа парадигматичному 3 синтагматичному рівнях в плані вивчення особливостей реалізації снстешшх значень у мовленнєвому ланцюгу, змістової структури лекспко-свиянтичнях варіантів, кодифікації актуального значення в контексті, зв'язку між частетністп епова Та його багатозначністю, * також залежності смислу ЛСВ яід ознака автосонаяті Г/сітсеианті І.

Теоретичне значення роботи полягав в тому, по дані яро функ-иіовально-семантичні Я кількісні характеристики значень іменників, які реалізуються у субмові ЛН, можу« зробити певний внесок в подальву розробку теорії субмов, лексикології та лексикографіX.

Дані, одержані в процесі розв’язання перерахований часткових завдань., можуть знайти гграктичне застосування при створенні програм автоматизованого перекладу it анотування спеціальних текстів та документів., у методичних посібниках, пря створенні автоматизованих учбових курсів та навчаючих систем для студентів архітектурних факультетів. ’ .

Апсо<?апія роботи пзоаодилзся у вигляді доповідей та повідЛ-лень на засіданнях кафедр іноземних мов Одеського державного політехнічного університету та Одеської державної академії будівництва та архітектури, на підсумкових иауково-практичяях конференціях про-§асорсько-виісладацького складу ОДНА 1990-1993 pp. Про результате дослідження доповідалося у 1990 р. «а пауково-мотоддчлій конференції "Обучение прэфесецопаяьяо-орг'НпароаашюЯ диоязичяой речевой деятельности* /Калінінград/ та яа П Зональній яауково-методочкій конфервкц;І 'Теория я практика .перевод«* /Свердловськ/, у 1991 р. -на ивуково-иатодапній коиф^пешііІ "Соьреиеяпоя технология обучения

иностранному языку в высшей школе" /Вороної/. По темі роботи є 6 публікацій загальник обсягом у 8,92 друк.арк.

На захист рякосятьсй наступні положення.

1. У субиові ДМ реалізується я;гае певна частина віртуальних значень, існуючих: у системі мови. Актуальні значення проявляються у вигляді різних ЛСВ, функціонування яких чає системний ха- . рахтер й обумовлюється особливостями самої предметної сфери, а сакоз семантичним потенціалом слова.

2. ЛСВ, об'єднаві у тематичні групи згідно з позамовними критеріями, т.Т» на підставі предметно-логічної спільності, иохуть утворювати лексико-сеиснткчні угруповання на основі домінантної Інваріантної ознаки у їхній змістовій структурі.

3. Актуальне значення слова у субмові АЫ співпадає зі звичай-

ніш осмисленням яього слова у позакоитекстній позиці І /віртуаль-шпі значенням/ яра реалізації автосенаятичного ЛОВ. Значні відхилення актуального значення від віртуального спостерігаємо у випадку реалізації сииеемантичного ЛСВ, котрий налсгить до загально-наукового аеру лексика» У вд>оцу ізипедку відбувається поява нових ЛСВ чм додатком« актуальних смислів, ве зареєстрованих тлуиачни-ва і! галузевий» словкякамн. ■ '

Структура і зкіст розділів. Дисертація обсягом у 128 сторі-пок складається зі вступу, 3-х розділів, висновків, списка ьико-рцетаної літератури, списка джерел, вибірки та словників.

У вступі обгрунтовано вибір тоая дисертації, її актуальність,, теоретичну й практичну оиачимістьі сфорііуаьовапо основні завдання дослідження. ' , ' ■ ■ '■ •

У первому розділі формучияться вихідні поняття,, аналізуються різні .підходи до визначення і! вивчення иовпого значення, і зокрема, лгксичногоі значення сг чвп, викладається трактовка віртуального та актуального значень словесних знаків у сучасній лінгвістки!. Далі описується матеріал та методика дослідження. г

У дксорї'чії піддано перевагу прийнятому у вітчизняному мовознавстві рогулі нив лексичного значення. Біяьаість лінгвісті» при визначенні лексичного апочоапя слова підпраслдаоть Його зв’язок е поняттям та иілобрахоння у,понятті реальної дійсності. Засчоні.л роз-пядадтьсп ш: комплексна величине ио зюшчас іитвлектуакміо-«рмоціНпвй аніст слова, його зв’язок а по^наи пошітткм,' предметну

співвіднесеність й відношення слова до іит:вс човнях одиниць.

Проблема співвідноиеиня віртуального /словниково-новного/ значення слова та значення актуального /мовленнєвого/ пов'язана в першу чергу з розмежуванням иовя, иоалення й иовленнєвої діяльності. Сутність актуалізації віртуального значення полягає s тому, що на рівні мови існуЗ зв’язок мі* мовням елементом, який позначає певне поняття, та сигніфікатом, а в мовленні встановлюється зв’язок кія.иовіши елеиентои, якаіІ позначає певно поняття, й денотатоц /див. про це В.Г.'Гак, Ф.А.Літвіз/.

Відбір значення являє собою одноразовий акт, здійснюваний у зв’язку з тематично» сферою контексту у випадку реалізації слів» ао не виявляють багатозначності у иеіах однієї субіїози, наприклад, archivolt, archsfcoae, arcade, acanthus, stylobate, arch, motif j субиовх ІМ. Якщо * ідеться про полісеиіп у ue-zox . однієї субмови, вказівка ка тематичну сферу в явно недостатньо». Знятт : багатозначності пов’язане в цьоиу вкладку з акалізол контекстуальних ознак, то зуиовлюють актуальне значення відповідної иовної форил й иогуть иісгитися в иохах иікроконтексту /речення/, иакроконтексту /абзацу/ та всього тексту.

В даноиу дослідженні ии виходимо з того, цо повні знаки рев-лізуються в кауково-технічяоиу тексті на основі своєї системної зі ічиибсті, а контекст уточнює та конкретизує віртуальне значення, яке-не має чітких иех, оскільки неиохлаво о-'рані знатя всі актуальні с-нсли, цо э ними зоно ножо співвідноситися в текстах певної предметноГ сфера. . • ' •

У роздіяі1.3 подається опис семантичного простору досліджуваної субиовк. Далі здійснюється аналіз покспко-граиагячнісс класів слів, цо належать до базової иови, Я визначається відсоток О охоплення поденьоваяюс текстів кознии з цкх кпасіа.

Лексичні одинипі базової иовя Ш лродставлені десятьма кла-sait», cri в, з яких ^ класи - доиінаятні слова та 6 класів - слова заповнввайкя. Доиінантаі слова, цо означають поняття, безпосередньо тов’язаяі з яаукови-тохнічпоа ситуаціє», описувано» в тексті, исопяняоть 52(7^ тексту, а частка спів запоштваяня становить 35,72%-Їорівпяння частки кохяого г.екейко-граиатзчного класу в охопленні іодедьозгл пе текстів показало, яв- Ь»еігяпкя в гайбілья репцозепта-гав шиї класс-і слів, пкяі складао ядро явксякя дослідауаазої субноая.

Другий розділ присвячено дослідженню функціонально-семантичних характеристик елі», представлених у тематичних групах іменників і, зокрема, аналізу змістової структури слів, до входять до иайчастотнівюс груп.;

Опнс тематичних груп іменників як основних номінативних знаків дозволив передусім визначити, які явила^ об’екти та процеси , позамовної дійсності мають власні позипчеиня в англійській базовій субмові Ш. ■ %'Л. . •,

Іменники у базовій субмові-Ш представлені п'ятнадцятьма. \ тематичними групами. Вопи охоплюють 412 ле:ссем, що становить . 22970 словошсивеяь. Описок тематичних груп R дані про кількість , одиниць, що входять до иих груп, а також про Ьс ввгромадхену абсолютну частоту, представг.ені в Таблиці І /див. с.? •/. > . ... .

Тематичні групи є своєрідними мікросистемаии, котрі відби-■ вають змістову струї',лексики.субмови ¿U. У теиатпчякх групах , поряд а найиепувшиямі! спеціальних понять представлені , іменшікя, що відбивають зв’язок ерхитектурп з мистецтвом,суспільним ладом та його економіко»', :иііиатнчнішн й іахенарно-геологічккмиуиова--ІИ. " , ... . у.'-:'-'-.', V.v. ...

-Перші дев’ять груп в ключовими для досліджуваної субмови й містять найменування основних понять "даної предметної сфери. Най-частотнішиия виявилися такі групи: "Еяеиенти будівель тр.споруд", "Будівлі та споруди", "Елементи міста,та поселень", "Приміщення". Вони охоплюють 200 лексичних одиниць, що Складає 13^5 СВ.

Тематична група назв елеиеввів будівель та споруд вайчаслен-•ніпа. Іменника, цо входять до цієї група, є ключовими для субмови AM, оскільки планувальне вирішення будівні в першу Чергу. 5¿лежать від її конструктивноІ схеми та об*Ємно-планувальної структура. До цієї групи входять назви об ’єипо-шіенувальнвх, архітектурних та конструктивних елементів споруд /wall/P=522/, roof/F=215/> oolunn/P=171/, Сасасіо/Р='121/, *оио<іа61ов/?=40/, truss/y=2V, peáÍQ9Ht/r=12/ "а ін./, : ' / V-’;'V'/.V ' ■

У текетах досліджуваної субиов- • функціонують слова, до иале-хать до різних лексичних варів, які утворюють основ? наукового тексту. У групі назв ояоіісктів будівель і споруд зареєстровані слова в такшен .шетуйльязпш заачєяаяия, Kovpi ucssja аідв^ста до оаг&яьиопітературного, загаяьвонаукового та термінологічного ка-

Таблиця I

»a Тематичні групи Кількість елі» Кількість СВ '

I. Елементи ¿удігель та споруд 100 550?

2. Будівлі та споруд* 4-І 3496

3. Елементи кіста й поселень 32 2691

Приміщення , 27 1856

5. Назви осіб 5° 1850

6. Будівельні роботи й технологічні процес» 2Є 15*0

7. иетеиатнчні поняття 23 1496

8, Будівельні матеріали 28 1320

9. Проектна документація II 1232

10. Мистецтво 15 <«35

II. Економічні поняття 13 «3

12. Злементн природного середовкца 19 3S4

13* Інженерне обладнання будівель 12 28о

14. Сторони світу 6 269

15. Характеристики будівельних матеріа-

Cl лів та елементів 7 , 173

• . Всього: '412 22970

pis лексики» Більвість шсс одиниць належить до пару термінологічної лексики.

Т даній групі представлені архітектурні термін«, сконструйовані з грвко-латтіських елементів / ebacust apsie, arch, atsie,

architrave, astragal та і«. Д Наявність термінів грецького & латинського походження у досліджуваній субиові спричшіена позамовними чинниками, Бурхливкйрозвпток архітектури в аяткчкоиу світі зумовив формування відповідної термінології.

Ряд терпінів цієї групи, використовувані для іменування •лементі» споруд, утворені слгхоа модифікації загольаолітаратур-Ш значень слів. Так, наприклад, вляхом метафоричного переносу утворені термінологічні значення wing - крило/будівлі/, ага - консоль, flight - прогін /сходів/, heel

- каблучок, cradle - опорки подувка. ......

Чимало вузькоспеціальних термінів, використовуваних для . поц*вадіІ елементів споруд, не увійлли до базової субиови. Всі иуаькоспедіеїльяі терміни, будучи інформативними, мають досить ВкаькиК частотний ранг, І чимало Ех розтаиовані у зоні ниаькях частот /р <; ю /.

Теиатіїчяа група в осново» для виділення лексико-: сеиаитнчннх груп. Одецифічиі риси лексика конкретної субковк розкриваються за допомогов аналізу лексичних відноаень окремих номінативних одиниць у лексико-семантичиій групі» Лексико-семантнчна група становить лекслкс-сецгжткчку пар&дягму, ь котру лекспчиі одиниці, по належать до однієї частив» мови, групуються на основі інваріантно І ознаки. Визначення інваріантних та уточнюючих ознак у Змістовій структурі лексичних одиниць, до функціонують у науково-техкічиоиу тексті, Є важливий для розв'язання завдань прикладного характеру. Зокрема, це необхідно для фЬрмальиого ааласу смислу при uплинному перекладі. . ' . ' ' - -

Дослідження змістової структури значень лексичних одиниць,

«о входять до тематичної групи назв елементів споруд,- засвідчило, ~о в цілому ц» групу не моаи»а разглядатияк локсико-семаитич-иу парадигму. Але більвість ЯСВ розподіляються-за'підгрупами, а кожній а яких зафіксовано домінантну Інваріантну ознакуjC" ' .

Аналіз ’'иачекь іменників дозволив нам виділити підгрупи, . об’єднані на основі таких Інваріантних ознак: І/ чечтина споруди; 2/ опори; 3/ кокструкція; Ч/ покриття; 5/ мматок дерева чи мета— ау; б/ сторона споруди. ,

Основними уточнюючими ознакамг у змістовій структурі цих

.одиниць с "функціональна призначення" . / well - one of •

. . . о

cha aldea of a rooa or building connecting i'loox' and coiling or foundation and roof /, "розташування" / ЬазешепЪ - the part of a building Chat is.wholly or.partly below ground lovely та "особливості конструкції" / vault — an arched structure of laasonry usu. forming a ceiling or roof /. Повний перепік уточнюючи*- ознак, зареєстрованих у кожному з цих угруповань, представлено у Таблиці 2 /с.ю /.

Тематична'група "Будівлі та споруди“ охоплює лише 41-слово, але за нагромадженою абсолютною частотою цих слів вона посідає друте місце. Лексеми, що входять сюди, е назвами громадських, житлових, промислових будівель та іняюс видів споруд / building /ї=1002/, house/?=35V construction/F=200/, structure/F=180/, hoapital/Fsllß/* hotel/F=105/» bridga/i=39/ ?a i>tj.

Ця тематична група, виділена нами з частотного списку базової субмови АН, являє собой лексико-семантичну пардигму, усі члена якої містять домінантну ознаку "споруда". Домінантна оанака доповнюється рядом уточнюючих, серед яких зареєстровані такі:

1/ функціональне призначення; 2/ особливості конструкції; З/місцезнаходження; 4/розмір; 5/ вага; о/ ознака "особи".

Порівш..шя словникових дефініцій одних І тих же значень Імеїі-пнків у різних словниках показало, цо кількість уточнюючих ознлн та Ьс Ієрархія у 'змістовій структурі значень можуть не співпасти у різних авторів.

Висока нагромаджена частота слів, цо входять до тематичної групи "Елементи міста та поселень" зумовлена особливостями самої предметної сфери. Розробка планувальної структури м^та, його основних елементів та їхнього взаємного розташування е одним з най-важливіних етяпів архітектурного проектування. Більшість лексем ПІеіІ групи являють соС\>ю назви поселень та tx окремих зон / alte1 /У*235/, clty/F=512/, court/PslO}/, town/E=82/, district/F=56/» вцЬигЬ/?=29/» estate/?s12/ та in./

У пяануві іьній структурі міста велику увагу приділяють розміщене» вуличної мережі, організації руху транспорту, озеленінню території. Звідси Я уживання слів, пов’язаних'з цнии поняттями/ street; /У=286/, aquare/P=90.', park/F=7Ö/, plaza/K»25/, avoau.o/F=14//.

Інваріазгла озягка Тточяоюч; озяакя

§ЯШ°- йризва- *е»шя Розташу- вання Особли- вості КОНСТ -РУКИІІ Розиір Форма Вьга Мегері ая Спосіб виготов- лення Спосіб кріплення

І. Частика споруді» ♦ ♦ ♦ . / — О ’ ♦ .

— Опора ■ ■ ♦. + ♦ Лі»' - . ‘ а»' • - -

3. Конструкція * ■ ♦ - ■ - ♦ -

4. Ло;срвття г' ♦ 4 -

5. Щиаїоч дорева чи Квїелу _ ♦ - ♦ ’ ** * ' * ■ ♦ » ♦ *

6. Сторона порудн * ♦ 1 1 - " ♦ ■ ♦ - -

Більоість значень, ио входять до теиатичяої групи назв елементів иіста if поселень, иохла згрупувати і,а домінантною ознакою "частина зеиальиого простору*.* котра представлена як в експлігит-. піЯІ так і в імпліяитній фориі, наприклад, site - a space of ground occupied or to be occupied by a building.

Серед уточнюючих ознак у ЦІЯ групі слів зареєстровані такі:

І/ місцезнаходження* 2/ фудасаіояаяьие призначення; З/ розмір;

4/ заселеність; 5/ иаявність сгорохі; 6/ аатеріел покриття» Основними елементами плавувзяия будівель е пркміцекия, у яких відбуваються різні функціональні процеси. До тематичної групи. "Приитення" увійало 27 лексичних одиниць, які охоплюють : 1856 СЗ / roon/.F=445/, kitchen/?=66/, auditoriua/?=45/, foyer/F=42/,

bedr00B/S=53/, bathrooq/3?=25/j lounge/2=1?/та in./,

Дослідгеяня змістової структури значень цих одиниць показа-по, що дана група в цілому являє собою лексихо-семантичну парадиг-иу, члени пкої об'едяаггі спільно» домінантно» ознако» "пркиіцон-; . яя". Зязначальняи у цій групі, є слово гооа , Його змістова структура, зяраяав. значення, спільно для всіх членів групи,

; / ' Уточнюючими ознаками, зареєстрованими у змістовій структурі

, члвмівціеї групи, Єї І/.Функціональне призначення; 2/ тип будівлі: З/обладяаянЛ? А/ розмір! 5/ укебілвания! б/ ознака "особи";

'. 7/ виаукаиість. \. ’ ■ • . / •• • .. . _

, .3 проблемою визначення актуального значення слова у текстах

конкретної суйііовй; пов’язала питання про співвідношення азтосочан-. ї*ГЇ. та синсемаятії у заістозій cTPyj<Typi слова. Під автосенантіе» розуміємо здатність иозно?.одиниці виражати значення незалегно ■ під ікпих иовнійс, одишодь- До сшісемаятичких належать мовні одияи-V ці, що їирах&гать значення лине в сполученні з інииші мовники оди. ітутк.иа фоні контексту або ситуації /О.В. Гулига/.

■ БІльзість'ЯСВ, предетазлоНЕх у тематичних групах іменників субнови Ні, співвідносяться з автосекоятачииші ЛСВ, зареестрова-ниаи'у тлумачних словвиквх. У цих групах представлені такої син-сеиантлчяї ЛСЗ, які мають аярокнй обсяг значення/structure,eleaent,

* construction, building,гооа, caterlal та ін. /

Співвідяеееияя сансеваяїичніг: ЯЗВ з конкретний денотатои часто пов’язане з їхдю» здатністю заковувати заиіназальку функцій, якио ¿лід уяякатя повтореная'слів, котрі яазпзають ¡соякрет-.

«І споруда, матеріали та ін. Якщо прв першій з гадді типів споруд., npEMi«eHfc, *«OHCTpy«T*BHisx та архітектурних елементів автори вауко-

вкх повідомлень використовують автосемаятичні іиена-назни /bridge, lounge, franeworX та І”«/, *0 надалі при позна-

ченні тих же денотатіи перевага віддається сиисемантіІ. При цьому сипсеманти'ше слово набуває того ж змісту, що й автосеманти«-

нв / structure-*----»bridge , room—---------«-lounge, eleoent-»—

— ^-framework /, Слксемаитія таких ЛСВ зумовлос порівняно високу абсолютну частоту їх вживання у текстам вибірки порівняно

з більяістю агтосеиалгкчиюс ЛСГ>, до входять до тематичних груп. ,

Третій роздіг. присвячено дослівяеякю особливостей актуалізації високочастотних Іменників, які проявляю"!, багатозначність у мехах субмови All /у складі . ar^a.^ і>іоск, development, . .

facility, floor, unit /f Вил начальними чинниками від-

бору стали І/ висока частотність даних іменникових лексем; 2/їхня иолісемічиість у межах- г.оспідхуваної субмова. .

Лналіз даних слоенлкіа та перевірха цих даних свідченнями коитокстояогічного аналізу, здійсненого на'зібраному матеріалі предметної сфери АЫ., дозволили встановити лексико-семантичні варіанта іменників зоии високої частоти, пкі функціонують у субмо-ві ¿ЛІ. Укладено картотеку всіх мікрокоитекстів уживання «ях ЛСВ.

Семантичному аналізу піддано різнотипні контексти вживання указаних іменників. Різнотипними,вважаємо контексти, вживаючись у яких, слово називає предмети різних класів та реалізує різні словникові значення. . ' ; S

Аналіз контексті» ьютаалня відібраної групи їиеиииківпід-твердхуе думку про те, по контекст розаифровуєтьсп це за допомогою інтуїції, а влязом логічних міркувань» котрі о основному піддаються формальному опису./Т.В. Колшаяськпй/. Характерною рисо» такого аналізу Є врахування взаємодії слова, ао реалізується, з семантичними показниками- . . - ; : .

Дослідження усіх контексті», у яких актуалізувться вказані іивяиикн, дозволило встановити: оезвахаячи на те, що даа технічного тексту коні.ротках субмов, на думку ряду науковців, по хзрак-торва полісемія, розглянуті Імопаикн реалізують від 2 до $ віртуальних апачовь у текстах даної предметної сфери.

Ос обид» 'cri суйиояи «а лексачнону рівні прсквптатіся у знборі окремих ЛСВ того u ікссго слово з-повіж усіх аахлгтпз: у мові.

- ІЗ -

Результати здійсненого статистичного аналіз}" свідчать про те, цо одні ЛСВ слова вживаються украй рідко, а інші мають тенденцій «о регулярної зідтворюааності в науково-технічному тексті, т.т. високу синтагматичну вірогідність.

Найчастотніавй ЛСВ будь-якого з-поміж розглянутих іменників охоплює від 61,375 до усіх вживань слова у текстах суб-иови Ш. ЦІ дані свідчать про те, цо висока частота багатознач- ’ його слова у науково-технічному текст: пояснюються високою вяи-ванісги липе окремих ЛСВ( а не всіх ЛСВ, котрі функціонують у текстах конкретної субмоак. Так, наприклад, іменник development найчастіше вживається в актуальному значенні "зпбудоьа", яке охоплює 91# усіх вживань цього слова у текстах вибірки. Дана слово актуалізується також у значеннях "розробка" Й "розвиток". Однак параметри вживання слова development у них значеннях украй нечисленні й становлять лиав 9í£.

При встановленні значень полісеиічних слів у науково-технічному тексті не иохна спиратися тілі їй ка словники, оскільки не всі ЛСВ у словниках представлені в повному обсязі своїх семантичних можливостей, котрі розкриваються лкив при аналізі їхніх Функціональних характеристик. . .

В ряді випадків при реалізаціІ високочастотних синсемантич-ittix ЛОВ відбувається поява нових ЛСВ або додаткових актуальних смислів, не зареєстрованих словниками. Синсемантил таких елі», їхня контекстуальна обумовленість виражається у тону, до, яервбу-вшочи у прямому чи опосередкованому синтаксичному зв’язку зі своіии контекстуальними партнерами, вони підлягають вплину їхньої семантики, зазнаючи часткової десемаитизаціІ свого власного значеная. Але', як свідчить аналіз нашого матеріалу, ні «ойі акту-алгнл значення не виходять за межі семантичного потенціалу слова.

їак, наприклад, іменник агеа зареєстровано у текстах вибірки в актуальних значениях /"приміщення", "зал", "відділ", "части-к«.*, "прийкальча палата", "каса" та Ін./, йкі но відбиті в жодному з розглянутих слозияків. Ці значення потенційно закладені у саиаитичпу структуру даного слова, оскільки Ьс можна у певній мірі співвіднести з сигсеїіаатячпиші ЛСВ,представленими у тлумачному еловинку - пчвний протяг простору чи поверхні, або простір, гео

G . , '

їпкопуе спеціальну Ф/ккпів. Цей ЛСВ виражав » парадигматииі уза-Гвльнеяу оэяаку простору і, пограпляпчн на синтагматичну вісь,

мохе набувати різного змісту залежно від контексту.

Актуальні значення іменників area .- "прииіченнп" /F=97/ .

та unit - "б.тдіпля" /F=89/ не,відбиті конкретно у дефініці- , ях тлумачних словників. Але висока абсолютна частота вживання даних лексем у цих значеннях вказує иа те, ао вони не є оказіональними у текстах субмови АЫ. й можна передбачите, до зі збільиеі»-ням вибіркц частота їх зростатиме. Висока частота вживання ,й особливості лексичної сполучуваності деють підстаси вьвжати ці зна- . чення самостійними лексико-семантичниии варіантами у субцові АИ...

До семантичних .чйнйикіе обумовленості значення.слова належать типова сполучуваність кожного' з'Яого лекгико-семантичких ва-. ріантів. Кожний ЛСВ слова мас сьою ферму функціонування у певній субмові , котра являв собою ¿ум;, таповяХ контекстів його вживання. Саме тому , ліо умови реалізації в тексті різні для кожного;

ЛСВ, забезпечується однозначне розуміння повідомлення. , ’

Дослідження умов тх хірактвру актуалізації розглянутих Іменників дозволило і,ст;>иовит*і, що лексична сполучуваність відіррас . головну роль при визначенні номінативного потенціалу ЯСБ. • - ' \ \ Контекстні аарігяги слова в одному Я тому ж значенні..семан-<-ипно співвіднесені з одними й тики самим«: лексичними одиницями. Наприклад, слово агоа в актуальному.значенні "площа, простір" . сполучається в усіх сдкотипншс контекстах субнови, AJÍ з іменниками, які позначають частини будівель / ceiling area,vault area, stair аго a, wall area/ та приміщення / lobby,area, nursery ore'a, bathroon ' area /, ' Розширення сполучуваності за межі вказаних визе

груп воде до зміни значення. Тяк, у сполученні априкиоткаками та іменниками, що означають певну територію/ residential area, suburban area, industrial area, city area/, . . слово area

актуалізується у значенні "район". Такий ченои^ сполучуваність 'мохе бути не тільки показником значення, а И показником зміни значения: знінсстїсп значення слова - з’являються інші можливості сполучуваності. . .

Експлікація лексико-сеиантичнах варіантів відібрала! групи Інаннзків.відбувається наЯчастіве у цехах иікрококтекстшпс зв’язків. У ряді випадків nps реалізації слова, якг иас вироку понятійну осноау, для визрачсшіп актуального значения необхідний аналіз ке тільки безпосереднього лексичного оточешш, a й пираого

контексту, котрий розкриває ситуацію, в якій актуалізується розглядувана лексема.

У висновках узагальнюються основні результати проведеного дослідження, одержані при аналізі конкретного иовного матеріалу.

Основні положення днсертааії висвітлені у наступних лублі-г хадіях: • .

1. Особенности перевода слов "раэыытого" значения ^техническом тексте // Теорил и практика перевода: Тезисы докладов

Л Зональной научпо-иетодическоЯ конференкии.-,Свердловск: Изд-ва УПИ, 1990,- С.125 /у слівавт./.

2. Оптимизация обучения чтению научно-технического текста на субъпзыковой основе // Обучение профессионально-ориентированной иноязычной речевой, деятельности: Тезисы докладов научно-методической конференции.- Калининград: Иэд-во КВИМУ, 1990.- С. 10-

II /у співавт./.

3. Перевод многозначных слов в технической тексте /на материале английского подъязыка архитектуры н градостроительства/

/] Современная технология обучения иностранному языку в высаей вколе: Тезисы докладов яаучно-цетодичвской конференции.- Воронеж: Изд-вч ВВАЛУ, І99Г.- С.22.

4. Особенности актуализации я перевода существительного агеь в подьпзнке архитектуры и градостроительства // Перевод как а*д‘л речевой деятельности: Сб* науч. ст. - Воронеж: 11зд-во ВВА1ЇУ, 19ЭП.-С.61-65.

' 'у. Методические указания. Частотный єнгло-русский слоаарь-

• О

инпныуи по архитектуре и градостроительству.- Одесса: Иэд-во 01ІСИ,

1993.- 92*с.

0 б. Методические указания к лекдияи по курсу "Архитектурные конструкции, архитектура зданий я градостроительство". Для студентов специальности 2903 , 2904- /на английской языке/. Часть I,-Одесса! Нэд-во ОйСй, І993-- 4-3 с./у саівавт./.