автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Прилагательные оценки в современной английской речи

Полный текст автореферата диссертации по теме "Прилагательные оценки в современной английской речи"

РГ6 од

1 -'і !(ІОй>в)^С£)шя державний університет їм. і. франка

На правах рукопису

ЛУКЕНЧУК Антоніна Василівна

ПРППИЕТННКИ О Ц І П її и АНГЛІЙСЬКІЙ

в с у ч а с н

НОВІ

І п

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

ЛЬВІВ - 1993

Робота виконана в Чернівецькому державному університеті їм. КХ Федьковича.

Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор' ' ЛЕВИЦЬКИЙ Віктор Васильович.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

ЩТКІНА Фаїиа Анатоліївна,

кандидат філологічних наук, доцент ПОЛКОВСЬКИЯ Бале рій ІЬлікарпович.

Провідна установа - Прикарпатський університет

їм. К 0. Стефаника.

Захист відбудеться 24 червня 1993 року о 13. ООгодині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 068.26.10

з,філологічних наук у Львівському державному університеті ( 290602, м.Львів. вул. Університетська, 1, ауд. N 433 ).

З дисертацізю можна ознайомитись в науковій бібліотеці Львівського державного університету.

Автореферат розісланий а травня 1993 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

КУЗНЕЦОВА ^/Лілія Андріївна

Реферована робота присвячена дослідженню лекси'го-семан-’ичної групи оцінних прикметників в сучасній англійській мові.

Актуальність роботи. Будь-яка структура в мові являє со-іою сполучення тих чи інших компонентів. Без установлення за-сономірностей сполучення мовних одиниць у складі більш склад-шх утворень неможливо розуміння їх структури. Вивчення сполу-іуваності елеменів різних рівнів мови було і залишається актуальним як в плані теорії, так і в практичних цілях. Системам іідхід до вивчення лексики передбачає виявлення парадигматич-шх зв’язків між тими чи іншими одиницями мови. Дослідження системних відношень в лексиці вимагає вибір певних методів і трийомів аналізу. Лексичний склад мови вже ;лдвно вивчається за допомогою статистичних методів, що дозволяє одержувати об'єктивні результати лінгвістичних досліджень. Застосування в семасіології об’єктивних, прийомів аналізу розкриває перед цією наукою нові можливості, зокрема при вивченні лексико-семантичних груп. Дослідженню синтагматичних і парадигматичних характеристик оцінних мовних одиниць присвячена порівняно невелика, кількість робіт. Недостатньо ще розроблені принципи організації оцінної лексики та методи її вивчення. Тому дослідження різних лексико-семантичних груп, синтагматичних і парадигматичних властивостей .елементів, які складають ці групи, за допомогою об’єктивної методики є, безумовно, актуальним.

Наукова іювизиа роботи полягає в тому, що в ній впеше за допомогою точних методів'дослідяено: а) склад ЛСГ прикметників оцінки в англійській мові; б) синтагматичні зв'язки цих прикметників з іменниками на рівні окремого слова і на рівні семантичних підкласів; в) парадигматичні зв’язки між елементами, які складають досліджувану ДОГ. Вперше одержано точні дані про широту і інтенсивність'сполучуваності досліджуваних прикметників, про співвідношення кількості їх синтагматичних і парадигматичних зв’язків, про частоту вживання оцінних прикметників та інші характеристики.

Мета і завдання дослідження. Основна мета роботи - це опис семасіологічних характеристик лексико-семаитичної групи оцінних прикметників в англійській мові, синтагматичних і парадигматичних властивосте а елементів, щз складають цю групу.

У відповідності з метою визначені такі основні завдання ,

- 4 -

даного дослідження: ,

1): інвентаризувати досліджувану лексико-семантичну групу;

2) дати у відповідності з результатами проведеної вибірки частотну характеристику досліджуваних прикметників;

3) описати синтагматичні властивості досліджуваних одиниць на рівні пікласів слів і окремих слів;

4) вивчити на основі синтагматичних зв’язків парадигматичні відношення міх досліджуваними прикметниками.

Матеріал і методи дослідження. Матеріалом, для дослідження послужилл оцінні прикметники сучасної англійської мови, вживання яких було проаналізовано в текстах художньої прози сучасних англійських, американських та інших англомовних письменників загальним обсягом близько 2,5 млн. слововживань, а також в тлумачних, синонімічних і словниках-тезаурусах англійської мови. В дисертації застосовано контекстологічний, дистрибутивно-статистичний і компонентний аналіз. Використання статистичних методів (критерію хі-квадрат, кореляційного аналізу) неоохідне для того, шоб надати всім положенням і висновкам належну доказову силу.

Теоретичне і практичне значення роботи. Результати дисертації сприятимуть поширенню уявлень про. системні відношення в певних лексичних мікросистемах, поповнюють арсенал дослідницьких методів новими прийомами. Результати даної роботи можуть бути використані в лексикографічній практиці, в практиці перекладу, викладання англійської мови в вузі, в курсах лексикології і стилістики, при написанні курсових і дипломних робіт.

На захист виносяться такі основні положення 1_ результати:

1. ЛЗГ с анних прикметників, створена за допомогою дист-

рибутивно-статистичного аналізу, являє собою особливого роду лексичне угруповання, яке складається з двох синонімічних рядів, домінанти яких знаходяться між собою в антонімічних відношеннях. Підгрупа прикметників позитивної оцінки складається з 10-ти лексичних одиниць: good, nice, beautiful, fine,

pleasant, excellent, perfect, wonderful, brilliant, kind. Підгрупа прикметників,негативної оцінки включає 8 лексем: bad, terrible, wicked, terAric, evil, awful, horrible, vicious.

2. Всі елементи ЛСГ характеризуються неодинаковою широтою та інтенсивністю сполучуваності з синтагматичними партнерами на рівні окремого сл>»ва і підкласу слів; деякі лексеми прояв-

ляють істотні відхилення від теоретичного РОЗПОДІЛУ частот вживання в тексті. .

3. Синтагматичні зв’язки досліджуваних прикметників з

іменниками характеризуються наявністю стандартних елементів на рівні слова і підкласу слів. .

4. Домінанта підгрупи прикметників позитивної оцінки -

good - характеризується великою кількістю синтагматичних і парадигматичних зв'язків. Домінанта підгрупи прикметників негативної оцінки - bad - характеризується веллкою кількістю лише синтагматичних зв’язків. .

5. Кількість парадигматичні« зв’язків залежить від «щадної взаємодії частоти вживання слова, кількості його синтагматичних зв’язків і числа перетину загальних семантичних ділянок. Безпосередньої залежності кількості парадигматичних зв’язків слова від кожного з цих факторів не спостерігається.

Апробація роботи. Результати дослідження доповідались і обговорювались на науїсових конференціях аспірантів та про-

фесорсько-зик^адацького складу Чернівецького держуніверситету, на науковій коференції "Лінгвістичний знак як когнитивне та культурогенне утворення" в м. Самарканд (1992 p.), на засіданнях кафедри німецької шви і загального мовознавства ЧДУ.

Основчі положення дисертаційної роботи відображені в чотирьох публікаціях.

Структура і зміст дисертації. Робота складається з передмови. трьох розділів, висновків, додатків, списка використаної наукової літератури.

У передмові обгрунтовується вибір теми, визначаються мета і завдання дослідження, розкриваються наукова новизна і практичне значення роботи, формулюються основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі "Теорія і методологія дослідження оцінних прикметників" розглянуто проблеми оцінки і теорії цінностей в філософії, логіці, лінгвістиці, особливості прикметників як частини мови, класифікації оцінних прикметників, системні відношення в лексиці та методи їх вивчення, типи лексичних мікросистем, зокрема ЛСГ, методи інвнтаризацп лексичних угруповань. В четвертому підрозділі першого розділу розглядаються частотні характеристики досліджуваної ЛЗГ sa даними словників, проводиться інвентаризація лексико-семантичної

- б '

групи оцінних прикметників за допомогою компонентно-статистичного аналізу, ,

Досвід інвентаризації ЛСГ, накопичений в Чернівецькому університеті показує, шр різні лексико-семантичні групи мають такі специфічні особливості, які обумовлюють при їх формуванні застосування нестандартних процедур. Специфіка ЛСГ залежить перш за все еи морфологічних і семантичних характеристик досліджуваних слів -- їх належності до певного граматичного підкласу (іменників, прикметників, дієслів) або до семантичного підкласу, а також від деяких іниих факторів (наприклад, вивчення ЛОГ в синхронії чи діахронії). Тому компонентний аналіз доповнюється статистичними методами, а дані словників -даними текстів, в яких вживаються досліджувані олова. Умовно процедури, які грунтуються на використанні тлумачних словників, назив&оть іноді "парадигматичними",- а процедури, які грунтуються на використанні текстів, - "синтагматичними". Найбільший ефект досягається при поєднанні процедур цих двох типів. Саме такий спосіб інвентаризації ЛСГ приймається в даній роботі.

ЛСГ прикметників оцінки - це лексичне угруповання особливого роду. На відміну від "звичайної” ЛСГ вона складається з двох синонімічних рядів, домінанти яких являють собою антонімічну пару: good - bad. Члени даної антонімічної пари сполучені відношеннями контрастної дистрибуції. Відмежовування ЛОГ оцінних прикметників робиться відносно вказаних домінант. Елементи даної групи об’єднані загальним семантичним компонентом - семою "оцінка" і рядом загальних синтагматичних і парадигматичних характеристик. Іфактика системного вивчення лексики показує, шо такгго роду угруповання вже стали предметом семасіологічного аналізу. <

Впертому розділі дисертації'здійснено "парадигматичну" інвентаризацію ЛСГ оцінних прикметників за допомогою компонентно-статистичного методу. Результати даної процедури є попередніми пюдо складу ядерних і периферійних наборів досліджуваних лексем. Ці набори уточнюються потім в наступних розділах роботи за допомогою "синтагматичних" процедур, які грунтуються на аваїіві текстів.

Формування ЛЗГ оцінних прикметників за допомогою компо-нентно-статистичног) аналізу складається з трьох основних

- 7 - -

етапі'пг ї) визначення ’’¡мені” (домінанти) групи і складання початкових СПИСКІВ СЛІВ, які розкриьшить ЗМІСТ ДОЙІЯ&ИГІГ в тлумачних та синонімічних словниках (всього Суло використань 12 словників). Для прикметників оцінки в англійській- моВї задано домінанти good (позитивна оцінка) і ЬпсГ (негативна оцінка). В початкові списки увійшли 114 прикметників позитивної оцінки і 56 прикметників негативної оцінки; Кожне слово тлумачення розглядається нами як семантичний компонент. На другому етапі з початкових списків виключались слова, які пов'язані з периферійними значеннями імені ЛСГ, . формувалось ядро групи. Ці списки,стратифікувались на основі частотних характеристик слів, які входять до їх складу. За поріг частоти була прийнята величина 0,5 (в нашому випадку представленість семантичного компоненту в 6-ти і більше з 12-ти словників). На третьому етапі в списки включались олова, які пов’язані з основним значенням домінант. Таким чином було отримано два списки прикметників: a) good, kind, virtuous, excellent,

benevolent, beneficial, fine, thorough, pleasant, nice, splendid, propor (12 лексем позитивної оцінки); б) bad, wicked, hurtful, mischievous, evil, ill, harmful, vicious, faulty, injurious, rotten, poor (12 лексем негативної оцінки). Дані шодо основного складу ЛСГ оцінних прикметників-, о дер,mu і за допомогою компонентно-статистичного аналізу, є лисе попереднім!. Набори елементів основного складу досліджуваної групи уточнюються в другому розділі дисертації за допомогою дистрибутивно-статистичної методики.^

Другий розділ "Синтататши зв'язки прикметників оцінки і методи їх дослідження" складається з трьох підрозділів.

В первому підрозділі другого розділу розглядаються частотні характеристіпиі дослідяувания слів за дшішй! текстів, деякі кількісні параметри приватників оцінка:

Вивчення сполучуваних властивостей' дослідгувашп-гзгтсгз-них одиниць здійснювалось за допоюгоа дпстрігОутпгпо-сг^ тистичної методики. Основна мета дослідізшнп- отр:"гггп'стг:~ даргні cfflrrarmтпчпі зв'язки, під íhbsst tsi- розушггэ ггті“ зв'язки, фактичні частоти яких-1 істотно перзвїгрль тгстгггггз очікувані. веяічішл.- Стандартні' зв’ язісг вкявласяь' гз- ссггзі статистичного аналізу за- допомгои1 критерію я-кваяраг і1 ю-ефіціента К, які обчислюються'в-лінгністйш за спеЩйльипгй'

формулами. Синтагматичні зв'язки слів можуть досліджуватись на рівні окремого слова і на рівні підкласу слів. В роботі розглядаються три види сполучуваності:

1) семантична сполучуваність у моделі "досліджуваний підклас + підклао слів-партнерів";

2) лексична сполучуваність у моделі "досліджуване слово + підклай слів-партнерів";

3) лексична сполучуваність у моделі "досліджуване слово + слово-партнер".

Процедура дослідження синтагматичних зв’язків прикметників з підкласами іменників і з окремим іменником включає такі етапи:

1. Розподіл .всіх іменників, що сполучаються з досліджуваними прикметниками в тексті, на певну кількість підкласів і укладання таблиг сполучуваності прикметників з іменниками.

2. Складання на підставі цих початкових таблиць альтернативних (чотирьохпольових) таблиць для подальшої статистичної обробки.

3. Статистичний аналіз альтернативних (чотирьохпольових) таблиць за допомогою критерія хі-квадрат і коефіцієнта взаємної спряженості К.

4. Обробка і інтерпретація одержаних результатів.

Розподіл іменників на підкласи має неформальний характер.

Теорія підкласів слів у лінгьістиш розроблена недостатньо і загальноприйнятих критеріїв їх виділення не існує. Тому доцільно використовувати емпіричний метод, тобто виходити з фактів, які дає дослілуваний матеріал. При виділенні підкласів іменників, з якими сполучаються оцінні прикметники, приймався до уваги також аспект і основа оцінки як елементи модальної рамки оцінних структур, в мові існує спеціальний клас слів для позначення аспекту і основи оцінки - так звані класифікатори. Ці слова часто є семантичною опорою для прикметників (наприклад, manners, Jest, looks, habits, т.п.).

Зважаючи на це, в контекстуальному наборі було виділено 20 семантичних підкласів іменників, :кі у Таблицях і схемах розташувались за таким порядком: 1) людина як особистість; 2)

людина в родинних та близьких відносинах; 3) професія, посада, поішшання людини; 4) духовний світ людини (почуття, емоції, каральні якості); Б) зовнішність людини; 6) фізичний стан,

- 9 - .

здоров’я людини; 7) інтелектуальні якості людини; 8) різні якості, звички, манери людини; 9) ділова сфера людини; 10) світ музики, літератури, мистецтва; її) державні структури; 12) часові відношення; 13) предмети; 14) абстрактні поняття;

1 Б) явища, події, факти; 16) дії, процеси, стан; 17) явища природи; 18) флора 1 фауна; 19) їжа; 20) параметричні одиниці.

За частотними характеристиками даних текстів було виявлено основний склад елементів ЛСГ оцінних прикметників, які розподілились таким чином;

1) підгрупа "хороший": good, nice, beautiful, fine,

pleasant, excellent, perfect, kind, brilliant, wo.-derful (10 Лексем);

2) підгрупа "поганий": bad, terrible, wicked, terrific,

evil, awful, horrible, vicious (8 лексем).

Саме цей склад досліджуваної лексико-семантичної групи підлягав подальшому статистичному аналізу.

Порівняння отриманих раніше списків оцінних прикметників (за даними словників) із списками, отриманими в результаті

аналізу текстів,'показало, вд зйгальними для обох наборів компонентів є слова good, kind, excellent, fine, pleasant, nice

(підгрупа "хороший") І лексеми bad, wicked, evil, vicious

(підгрупа "поганий"). Слова virtuous, benevolent, beneficial, thorough, splendid, proper, а такоя лексеми hurtful, mischievous, ill, harmful, faulty, poor, Injurious, rotten виявились маловживаними в текстах. Проте периферійні компоненти (за даними словників) beautiful, perfect. ..wonderful, brilliant та terrible, terrific, awful, horrible склали ядро

підгруп за даними текстів.

Статистичний аналіз досліджуваних одиниць показав, пз синтагматичні зв’язки оцінних прикметників характеризугггься наявністю стандартних елементів на рівні слова 1 на рівні підкласу слів.

В другому підрозділі другого розділу описано скнтзгет-ТЙЧНІ ЗВ'ЯЗКИ прикметників ПОЗИТИВНОЇ ОЦІНКИ, а В трзтьс!?7 підрозділі названого розділу досліджені синтагматичні, зв'язки прикметників негативної оцінки. Дані прикметники характеризуються такими кількісними параметрами, як обсяг підкласу, ойрота сполучуваності підкласу, вживаність підкласу. Дані характеристики знаходяться шх собою у певних взаємозв'язках, які

- .10 - , можна виявити за допомогою кореляційного аналізу. В роботі було визначено, що між обсягом підкласу і широтою сполучуваності існує нрямо пропорщйиа залежність, тобто чим ширше обсяг підкласу, тим з більшою кількістю одиниць він сполучається. Між обсягом підкласу та вживаністю підкласу, а також між вживаністю підкласу і широтою сполучуваності подібні відповідності спостерігаються не завади. '

Вільгою за обсягом є підгрупа прикметників' позитивної оцінки, ця ж підгрупа характеризується більшою вживаністю (середня ».¿личина частоти вживання підкласу 149,1). Середня частота вживання прикметників негативної оцінки складає 60,25. На рівні семантичної сполучуваності більшу кількість синтагматичних стандартних зв’язків виявив підклас прикметників негативної оцінки у порівнянні з підкласом прикметників ПОЗИТИВНОЇ оцінки (7 і 4 відповідно). Підгрупа прикметників негативної оцінки характеризується більшого селективністю сполучуваності (середній коефіцієнт К-0,037).

Ва рівні лексичної сполучуваності у моделі "слово + підклас” більшим набором стандартних синтагматичних зв’язків характеризуються прикметники позитивної оцінки у порівнянні з прикметниками негативної оцінки (38 і ZZ відповідно). Найбільшу селективність сполучуваності в підгрупі "хороший” виявим прикметники good, nice, beautiful, fine, excellent; в підгрупі "поганий" - лексеми bad, evil, wicked. Найбільш частотні прикметники виявляють найбільшу вживаність. Однак, частота вживання та селективність сполучуваності не завжди корелюють між собою, тому слід зауважити, щр селективність сполучуваності не знаходиться в прямій залежності від частоти вживання слів.

. На рівні • лексичної сполучуваності у моделі "слово + слово" найбільшими наборами синтагматичних стандартних елементів характеризуються прикметники good, nice, beautiful, fine (підгрупа позитивної оцінки); bad, terrible, wicked (підгрупа негативної оцінки).

Третій розділ дисертаційної роботи присвячений вивченню парадигматичних зв’язків досліджуваних ..рикметииків. Парадигматичні зв'язки між елементами ЛСГ оцінних прикметників вивчались за допомогою кореляційного аналізу, який проводився на основі сполучуваних властивостей досліджуваних лексичних одиниць. Було проаналізовано окремо зв’язки всередині підгруп 1

зв’язки між прикметниками ЛСГ в м, і лому. Це дозволило отримати об’єктивні дані про синонімічні і антонімічні відношення між досліджуваними словами. Аналізу підлягали 18 прикметників оцінки. Кількість ступенів свободи для кореляційного аналізу в даному випадку дорівнює df-18; мінімальний значущий коефіцієнт при df-18 дорівнює 0,44 (Р-0,05) або 0,66 (Р-0,р1). Таким чи-' ном, зв’язки між словами з коефіцієнтом нижче 0,44 вважались слабкими (графічно зображались вггриховою лінією), в межах

0,44-0,56 - помірними (графічно зображались однією суцільною лінією), вище 0,56 - сильними (графічно зображались двома суцільними лініями). Зв’язки між досліджуваними прі..сметниками зображені на схемах 1, 2, 3.

Найбільшу кількість сильних парадигматичних зв’язків виявили прикметники позитивної оцінки: tto<5d, wondërful,

brimant, klnd, nlce, beautlful, fine. В підгрупі прикметників негативної оцінки сильні парадигматичні зв’язки зафіксовано у слів horrible, terrible, avrful, violous. Домінанта підгрупи bad виявила лите слабкі семаї 'ичні зв'язки.

Кореляційний аналіз антонімічних відношень між прикметниками оцінки показав, що сильні семантичні зв’язки існують між слідуючими парами слів: good - terrifie, perfect - evli,

excellent * evll, wondërful - terrifie, brllllant - terrifie. Між домінантами підгруп - good - bad - існує лише слабкий семантичний зв’язок.

Вивчення семантичних зв'язків між елементами ЛСГ оцінних прикметників дозволяє констатувати той факт, пр всередині досліджуваної ЛСГ можливо виділити певні мікросистеми, які об’єднують лексичні одиниці загальною семою. Найбільш істотними є мікросистеми, які об'єднують елементи з високкн ступенем інтенсивності оцінної ознаки і виражають етико-есте-тичну оцінку: сема "прекрасний" (всередині ЛСГ пріпаятнисів

позитивної оцінки) і сема "жахливий" (всередині ЛЗГ прикметників негативної оцінки).

Аналіз системних відношень в лексико-семантичні А групі оцінних прикметників показав, щр між деякими кількісними величинами. які характеризують досліджувану ЛОГ, існує певний взаємозв’язок. Кореляційний аналіз між такими параметрами, як частота вживання досліджуваних прикметників, кількість їх синтагматичних зв’язків та кількість їх сильних парадигматичних

зв'язків, дозволив зробити такі висновки: між частотою вливання даних лексичних одиниць та кількістю їх синтагматичних зв’язків існує сильна прямо пропорційна залежність (коефіцієнт рангової кореляції г-0,9 - для підгрупи "хороший” і г-0,6 -дня підгрупи "поганий"). Між частотою вживання досліджуваних прикметників і кікдькістю їх парадигматичних зв’язків, а також між кількістю синта.мзтичішх зв’язків і кількістю парадигматичних зв’язків сильних залежностей не спостергіається, хоча в деяких випадках коефіцієнт кореляції має позитивно значення, вле надто маленьке порівняно з табличним (наприклад. в підгрупі "хорошій" - г-0,3 і г-0,2 відповідно).

Таким чином, можна вважати, гцо кількість парадигматичних зв’язків є результатом складної взаємодії частоти вживання слова, кількості його синтагматичних зв’язків і кількості перетинів загальних семантичних ділянок. Прямої залежності від всіх цих факторів не виявлено.

Висновки. Лексико-семантична група може бути сформована за допомогою компоьентно-статистичного і дистрибутивно-статистичного аналізу. ЛСГ ошнних прикметників складається з 18-ти лексичних одиниць: 10-ти прикметників позитивної оцінки

1 8-ми прикметників негативної оцінки, які об’єднані загальною семантичною ознакою "оцінка” і характеризуються схожими синтагматичними і парадигматичними параметрами. .Всі елементи ДОГ виявляють неодинакову шроту та інтенсивність сполучуваності на рівні. словй і підкласу слів, деякі лексеми показують істотні відхилення від теоретичного розподілу частоти вживання. Синтагматичні зв’язки досліджуваних прикметників з іменниками характеризукггься наявністю стандартних елементів на рівні слова і на рівні підкласу слів. Домінанта підгрупи прикметників позитивної оцінки - good - характеризується великою кількістю синтагматичних і парадигматичних зв’язкір. Домінанта підгрупи прикметників негативної оцінки - bad - характеризується великою кількістю синтагматичних зв'язків..

Між деякими кількісними, параметрами, які доповшгагь уявлення про сполучуваність досліджуваних прикметників, існують певні залежності. Обсяг підкласу і шрота його сполучуваності знаходяться у відношенні прямої взаємозалежності: чим більше обсяг підкласу, тим ширше його сполучуваність. Кількість парадигматичних зв’язків слова залежить від частоти його вживання,

числа синтагматичних партнерів і кількості перетинів Батальних семантичних ділянок. Прямої залежності від кожного з цих факторів не виявлено. •

Основні положення дисертаціі відобрамзно в таких публікаціях: .

1. К проблеме лексической сочетаемости / Черновицкий гос.

ун-т. - Черновцы, 1991. - 29 с. - Депонир. статья. ИНКОЕ

13.02.91, N43932.

2. Лексическая сочетаемость и методы ее изучения / Черновицкий гос. ун-т. - Черновцы, 1991. - 34 с. - Депоьлр. іюноґр. ИНЙОН. 25.07.91, Н45070.

3. Прилагательные оценки в англоязычной адогнствешгай прозе // Тезисы докладов межвуз. науч. конференции "Лингвистический знак как когннтнвное и культурогенйое образование". -Самарканд, 1992. - 0.76-77.

. 4. Особенности сочетавшем прилагательных оценки в агло-язычной художественной прозе // Вопросы роїіаио-герьянской и русской филологии: Ійявуз. сб. науч. тр. - Еітягорск: Штп-

горск. ПЄД. ин-т, 1993. - С. 231-242.

Парадлгштнчні вв’аки між прикметниками позитивної оцінки.

СХЕМА 2.

Парадигматичні зв'зки між прикметниками негативної оцінки.

СХЕМА а

Шдписано до друку 12.05.93 р.

Формат 60x84/16. Папір друкарський № 2. Офсетний-друк. У«. друк, аркушів 0,9. Обл.-вид. аркушів 1,0. Тираж 100. .

Замовлення 244. Безплатно

Лабораторія копіювально-розмножувального друку Чернівецького державного університету

»».Чернівці ,вул.Коцюбинського,2