автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.03
диссертация на тему: Проблема "люди-история" та своерiднiсть и художественного вирiшення в творчестве Кристи Воль (роман "Образи дитинства")

Полный текст автореферата диссертации по теме "Проблема "люди-история" та своерiднiсть и художественного вирiшення в творчестве Кристи Воль (роман "Образи дитинства")"

) Ом

ІНОН 1395

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УИІБгРСИТЕТ ІМЗНІ ІВАНА ФГАі.КА Спеціалізована вчена рада К Об'З.гб.ІО

На правах рукопису

ФІСЬКОВА СВІТЛАНА ПАВЛІВНА

ПРОБЛЕМА "ЛЮДИНА-ІСТОРІЯ" ТА СВОЄРІДНІСТЬ її Х/ДОЖНЬОГО ВИРІШЕННЯ В ТвОГЧОСТІ К?ІСТИ ВОЛЬ'*' (РОМАН "ОБРАЗИ ДИТИНСТВА")

10.01.03 - Література зарубіжних країн

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобутт^і наукового ступеня кандидата філологічних наук "

Львів - 1995

Дисортзцд. ЄЮ Є і^’КОПуК.

Робота виконана ча кафедрі історії парусажг'лх літератур Львівського державного університету імені І.Л.Франка

Пауковии керівник - доктор філологічних наук, професор Нонна ?.сміька Копистянська

Офіційні опоненти:

Доктор філологінн’с-: нау* , професор, аклдеиік КЛИ України ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ Затонський Кандидат- філологічних наук, доцент

* Тетяна Ояе/лсі їв.чл Буйницька

Провідна устаксвг -

Чернівецький державний університет імені ’С .Седьхоьич ?. кафедра історії і теорії світової літератури

Захист відбудеться 1995 року с _І^Ь год

ка насіданні Спеціалізованої бчєнсї ради X.068.2б.10. у Львівському дер»авному університеті імені І.франка (290001, Львів, вул.Університетська, і)

З дисертацією моїкна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного університету ім.І.Франка

Автореферат розіслано

Вчений секретар Спеціалізованої вченої ради

к.ф.н.Т.0.Буйницька

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослікиршія. Проблема людини та історії,

співвідношення ікдивілуума та суспільства є однією з основних

проблем нашої епохи і - закономірно — центральною у багатьох

тзорах літератури XX століття. В залежності від традицій,

соц'.ально-лолітичних умов, завдань, особливостей у відображенні

соціально-історичного часу, сучасна німецька література ставить

і вирікає цю проблему своєрідно, причому виявляється творча

індивідуальність письменника. Зокрема, аналізуючи події

недавнього минулого, література сприяє формуванню історичного

мислення, розумінню історії як діалектичного процесу і

залежності долі людини від суспільних обставин та змін. З

питанням відповідальності кожного за невтручання чи активну

участь у тому, що відбувається в світі, пов’язане усвідомлення * 6

особистістю своєї суті, своєї ролі в суспільстві, шляхів

самореалізації і самовираження. Звертаючись до давноминулих і, здавалося б, осмислених в історичному значенні часів та епох, література на ' тегїерішньому етапі розвитку вносить в них актуальний зміст, функціонально перетворюючії їх в акт сучасності, наголошуючи на історичному досвіді, який повинен стати урокси. І, безперечно, сучасна епоха, наповнена бурхливими подіями, катаклізмами, війнами, привертає до себе увагу гостротою, мо*;"<вістю катастрофічних наслідків і ставить проблеми, які вимагають вкрівення не лише в політичному, соціальному, але й в психологічному, моральному аспектах. Саме так різносгоронньо, глибоко досліджує співвідношення людина та історія сучасна німецька письменниця Кріста Вольф. Воно є

центральним 2 ряді її творів, а також прань з питань естетики. Для художнЕ-ого втілення сзоеі когщепиії "людина-історія* Хріста Вольф звертається до різних епох: до античності, до XXX

століття,' до недавнього минулого - періоду пануванню фан^зму в Німеччині, до сучасної -.єггзхи. Безпосередній життєвий досвід письменниці і їі позсолінл* стає і гтеріалом для вирішення проблемі;, тобто . в ока пиие впайку істооію, історію своїх співвітчизників та сучасників.

Загальний ракурс розгляду проблеми знаходиться в руслі сучасного літературознавства, в яхокі • аналіз конкретних творів поєднується з постановкою загально-теоретичних, суспільних і філософських проблем, цо зумовлює теоретичну -Актуальність роботи. Твори Крісти Вольф є відповідним матеріалом для подібних досліджень. Бона належить до тих письменників, які ставлять складні, болючі питання, пов'язані з особистістю, її становленням, динамікою IX внутрішніх процесів, їі місцем в суспільстві та взаємозв'язком і трагічною залежністю від історичних обставин.

Виділення загальних тенденцій розвитку, естетичних

принципів, життєвих і творчих ПОЗИЦІЙ письменниці, .її - вкладу в

розвиток теорії роману, аналіз концепції часу та співвідношення і . . _ ‘ людини та історії і виявлення актуальних для сучасної людини

моментів, які грунтуються на життєвому, творчому та естетичному

досвіді Крісти Вольф, доповнюють відтворення об'єктивної та

цілісної картини розвитку літературного процесу XX століття.

Вбачається важливим дослідження співзвучності творчої спадщини письменниці •'? духовними тривогами і моральними

проблемами нашого часу і її значимості у сучасному ідейно-жультурнсму й естетично-художньому ітоогтсрі.

Для Крісти Вольф суттєвими с різноманітні, часто дуже

складні, взаємовідносини, ялі існують мі)? особистістю і. суспільством, між розвитком окремої особистості і суспільним цілим. Це характерно дія таких тзоріз письменниці як "Розколоте небо" (1963), 'Роздули про Крісту ?. ' (19(18), "Немає місця.

Ніде" (1979), “Касандра* (1983). Однзх, найповніше естетична концепція Крісти Вольф знайшла своє вираження в романі "Образи дитинства" (1976). Тому головззої об'єктом досяідиения є саме цей роман та оповідання, повісті, теоретично-есоістичні праці . письменниці. Це зашіиві твори, в яхих зображення дійсності через сприйняття героїв поєднується з осмисленням актуальних

політичних, суспільних, моральних, філософських проблем сучасності.

Ііота і згаданая досяідиешш. Дисертація присвячена комплексу проблем, пов'япаиих з розумінням теоретичної,

естетичної, художньої спадщини Крісти Воль£. На основі їх

з'ясування, а також детального аналізу роману "Образи дитинства* в аспекті час.о-простору робиться спроба "ослідити особливості втілення концепції "людина-історія* як складової частини концепції часу письменниці.

У відповідності з поставленою матою в роботі вирішується ряд . завдань:

— розкриття естетичних принципіа і категорій, які закладені як у формі, так і в змісті тиорів Крісти Вояьф; ’

З

— інгерпритація основних ідейко-гсматичних і формотворча: компонентів, дослідження філософських, ’ СТОГ-'-ІЧКІДХ, ПСИХОЛСГІЧНИ.. аспектів поставленої проблеми:

при аналізі часово-просторової організації роману "Сбрази дитинства" виділяються окремі аспекти: нашарування часових

пластів, метарівня, авторського часу, прономінальної структури, цитатної техніки, діалогізації оповіді, дослідження пам'яті, з'ясування особливостей змалювання Крістою Вольф кризової епохи (періоду панування фашизму в Німеччині), співвідношення людських доль і долі суспільства, особистої і суспільної моралі на вузлових етапах історії; *

* - виявлення місця Крісти Вольф у сучасній німецькій літературі і її новаторства у виріденні проблеми "людина-історія".

Творчість Крісти Вольф вивчається широко і в багатьох аспектах. Літературознавці (Д. Затонськкй1 , Т. Мотильова2 , П. Тугіш* ,- К. Цальманн4 , В. Крогмакн5 , А. Штефан6 та інші дослідники) розглядають основні світоглядні, поетико-стильові, жанрові особливості творчості письменниці, відзначаючи оі&інальність постановки тем та проблем і їх вдале поєднання із формальними поиуками. Велика кількість робіт, присвячених творчості Крісти Вольф, неоднозначність оцінок, наявність

1 Жанровое своеобразие современной прозы Запада. К. , 1989.

2 Мотылёва Т. Литература против фашизма. М. , 1987.

3 Гугил П. Криста Вольф, в кн. ://Писатели ГДР. М. :Радуга, 1984

4 Zahlmann Ch. Ch. Wolfe Reise "ins Tertiar*. Wurzburg, .1966.

5 Krogmann W. Christa Wolf. Konturen. Frankfurt am Main, 1989.

6 Stephan A. Christa Wolf. Kunehen, 1987.

4

полемік навколо її творів, вимагають критичного опрацювання, осмислення і, дуже важливо, конфронтації, співстазления з

теоретичними роботами і висловлюваннями самої письменниці. Внаслідок цього у дисертації вироблений власний підхід, власне розуміння її творів.

Безумовно, у великій критичній літературі про Крісту Вольф

вже ставились питання про структуру особистості у її творах,

відтворення нею періоду фашизму і своєрідність вирішення

/

проблеми розрахунку з минулим. Однак автор роботи вважав доцільним гСоставити проблему саме як співвідношення людини та історії , до відкрило можливість поглибити обидва поняття і відтворити цілісну картину поглядів Крісти Вольф на світ і людину в ньому.

В дисертації враховуються вже існуючі дослідження, але визначальними в висловлювання і твердження самої письменниці додо її художнього методу "суб'єктивної аутентичності" і поглядів на поставлену у дисертації проблему.

На основі аналізу просторово-часової організації роману

"Образи дитинства" із використанням теоретичних праць про часо-

простір і з виділенням окремих тематичних і композиційних

компонентів та виявлення їх функцій, у творі, користуючись

методом системного аналізу твору . , автор роботи розкриває

концепцію часу і люлинч та історії Крісти Вольф. При цьому

голозна увага зосереджена на функціонуванні певних художніх

засобів, структурних елементів, тематичних полів, простежується

, як вони залучаються до глибинних процесів тексту, як все ,це

вкладається в систему, яка живе, розвивається, виходить за межі

твору, виявляючи взаємозумовленість кожного елементу цієї

. я'г'

5

' складної єдності. Оілософські, психологічні, іегоряко-тес-речячні узагальнення, які до-* змогу зробити подібний слс-лем^ий ок&ліз конкретного твору, сприяли розумінню ролі людкня т історії як з точки зору самої Кріслі Вольф. так і з тсчхи зору читача твору або дослідника даної проблеми, оскільки ксва йде про процес ідентичності особистості в конкретних соціально-історичних

уМОВ£Х. 3.£ЗДЯКЛ Т~К СІ Гу СЇ.СТСІ-ІІЮМу ПІДХОДУ ДО ТвКСТу", імйНцусі'Ь^Я

дистанція між рсзпоБІдаючкі-і і сприймаючим "Я”, міг.; ’Я"-оповідача і "Я" -реціпієнта, який включається в ці моделюючі зв'язки, його потенційна наявність зідіграє важливу роль у итіленчі задуму письменниці. Дим зумовлюється иаукоио иоїшзва робоа-и

Науково-ирахїіічіїе значення- Положення і висновки дисертації можуть бути використані для подальшого теоретичного і історико-літературного вивчення даної проблеми, при дослідженні творчості Крісти Вольф, а також при підготовці загальних лекційних курсів,, спецкурсів 5 семінарів з німецької літератури,, при створенні .учбових посібників, дослідженні історико-літературного процесу і теоретичних проблем розвитку німецького і світового роману XX століття, при написанні історії сучасної німецької літератури.

Алробадіо робота проходила на науковому семінарі кафедрі! історії зарубіжної літератури і конференціях Львівського державного університету імені ІБана франка та міжнародній конференції Одеського університету. Основні положення роботи викладені в п'яти публікаціях авторки.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків, ілюстрацій, схем, списка літ4ратури. Бібліографія нараховує 27.? позиції. .

ЗМІСТ РОБСУЇЇ

У із-.-тупі обгруь гое'/єтьс . актуальність теми досліджєніїя,

з 'ясовуетьо5і теоретичне. і методологічна основи роботи, ступінь виьченоеті питання, мета, чавдання, м*тод дослідненнл.

Розділ 1. • ДОСЛІДЖЕННЯ КРІСТСО ВОЛЬО ПРОБЛЕМ

СПАЙНІДНОЕІЕППЯ ЛЮДСЬКШЇ ДОЯЬ 1 ДОЛІ СУСПІЛЬСТВА, ОСОБИСТОЇ

І СУСЛІЛЬНОЇ ЗГОРАЛІ, КОДЕЛ£Я ЛЮДСЬКОЇ ЛОВЕДІБКК ял ІСТОРИЧНІМ ЕТАПАХ КОРІННОГО ЗЛАКУ В СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИНАХ*. На основі аналізу звернення Крістою Вольф до конкретних соціально-істор;гч:-:их епох — періоду панування фашизмі' в Німеччині і сучасності — /0-х років, які письменниця поєднує, застерігаючи перед схильністю історії до повторень і нагадуючи їгро необхідність використання минулого досвіду у сьогоденні, мова йде про основні естетичні і моральні позиції письменниці.

Проза Крісти Вольф відзначається проблемністю, концептуальністю, глибиною філософських узагальнень і тонким психологізмом. Водночас, Кріста Вольф виступає як історик', публіцист і знавець найсучасніших наукових теорій. До цього ж вона є однією із теоретихів художнього методу "суб'єктивної аутентичності’, основні положення і категорії якого втілені у її творах. .

Письменниця намагається відтворити дійсність у двох планах:

в плані духовного осмислення і в плані безпосереднього її

переживання. У прямому зв'язку з вимогами змісту знаходиться

структура її творів. Це означає спробу наочно і переконливо'

показати, як особистість усвідомлює, до її неповторне буття —

частка загальноісторичного процесу. Та яким би важливим не буЕ

для Крісти Вольф взаємозв'язок сучасної' історії та

індивідуальних доль, як би точно кожного разу не визначався

. ^ І

історичний момент, історія ніколи безпосередньо не зображується

— вона завжди виступає через сприйняття діючих і рефлектуючих персонажі в.

В основі художньої творчості Крісти Вольф лежить її естетична концепція, викладена нею в ряді теоретичних робіт, в яких основні естетичні твердження формулюються у відповідності з суспільними умовами і вимогами часу. Функціонально теорія е для неї елементом перебудови суспільних процесів, які, оскільки вони є комплексними і суперечливими, повинні бути ПО-ІНЇЇОМу і скомпоновані. Письменниця вважає, до з минулим не покінчено. Якщо були знайдені і скоректовані певні -помилки у мисленні, то не можна так швидко змінити його типу, і де менше можна вплинути на тип. поведінки і реакцій, який закладений., в дитинстві і визначає відносини людини з її оточенням. Мова йде про те, щоб зробити минуле продуктивним для сучасності, тому слід провести тривалі і детальні дослідження тих комплексів минулого, які викликають біль і вину в сучасності. В цьому зв'язку письменниця вводить поняття або принцип "надії" . Вона не претендує: на повну документальну достовірність, на першому плані — функціонування свідомості, *Я"-автора в його бажанні достовірності:"суб'єктивна аутентичність*. Кріста Вольф намагається передати власний досвід як наслідок тривалого і часто болісного пізнання, власну довготривалу спробу визначення місця в цьому часі. Тому ії творчість слід розуміти як постійні пошуки, як відбиття пережитого, вистражданого, здобутого.

Процес написання е дуже важливим для авторки: з його

допомогою вона намагається впливати * на соціальні процеси, виробити новий досвід, отримати можливість по-новому ставитись до світу і самої себе, створити модель, яка б допомогла іншим людям. Досвід, який вона використовує при написанні творів, є завжди суспільним досвідом. У творчому процесі письменниця є посередником між об'єктивною реальністю і своєю суб'єктивністю. Автор — історичний суб'єкт,% яккй сприймає свій розвиток в

Розділ 2. *РУХ ЛЯДСЬКОЇ СВІДОКССТІ КЗДОВЯ ОСІ 'ПРОСТІР-

ЧЛС“. Аналізується часово-просторова організація роману "Образи дитинства". Твір складається з трьох часово-просторових пластів: хронотоп дитинства (1933-1947), хронотоп подорожі в Польщу (10,

11 липня 1971 року), хронотоп написання твору (1972-1975) . Центральною фігурою, навколо якої компонується весь роман, є оповідач, в чиїй пам'яті, спогадах, рефлексіях і асоціаціях поєднуються всі три сюжетні рівні роману. Часово-просторові рівні розміщуються один в одному приблизно хронологічно, вони на відділені один від одного, так, що слідують, переплітаючись, протягом 18-ти глав за принципом асоціативних заміщень (композиція у вигляді "джгута"). Виникає складає переплетіння в оповіді, близьке до внутрішнього монолого-діалогу, в якому окремі частини перехрещуються, з'єднуються, віддаляються. Це постійне коливання сюжетних пластів підіймає на рівні змісту проблему ідентичності автора, дитини Неллі Йордан і дорослоїі людини із зрілими поглядами під час пошуків відповіді на болісні питання, йдучи слідами дитинства. Співставляючи різні часові плани, автор пропонує своєрідний дріб — відношення структири пережитого до структури функціонування пам'яті, виділяючи завдяки цьому центральні пункти становлення особистості. Тому задум твору в цьому відношенні мовна визначити як намір співставити дві епохи, допомогти сучасникам зрозуміти свій час через проникнення в епоху гітлерівської Німеччини і пізнання її по-новому, пізнати себе як особистість, сформовану цими епохами.

Першій часово-просторовий рівень найвіддаленіший. Він містить історію життя Неллі Йордан, дочки дрібного торгівця, з 1933 по 1947 рік. Велика кількість другорядних героїв і пластична сценічна побудова сімейних епізодів і пережитого дівчинкою Неллі в поєднанні з інформацією, спогадами, дскгислами,.. аутентичними реконструкціями визначають цей часовий пласт. Слідуючи законам перспективи, Кріста Вольф . дотримується

принципу: у спогади втручається сучасність, сьогоднішній день є останнім днем минулого. При цьсму спрацьовує декілька ‘ закономірностей: оповідач по відношенню до рержого оповідного

рівня сприймає і включає у свій досвід час і простір такими, як їх сприймала і переживала головна героїня Нелчі'Йордан (принц:ш аутентичності). З іншого боку, саг-? оповідач знаходить своє вираження у відображеному досвіді головної героїні. Друга закономірність: досвід оповідача водо часу і простору повинен бути унаочнений так, щоб сама оповідь являла собсю відображення процесу організації часу і простору, створювала загальну картину рефлектованої на метарівні концепції.

Час і простір рівн^ дитинства характеризуються чітким окресленням: додо часу — прямим датуванням, вказівкою на вік

героїв, називанням історичних подій, цодо простору — детальним описом локальностей. Така часово-просторова конкретність служить змалюванню соціально-історичної епохи, а саме реконструюванню життєвих обставин дрібних бюргерів в період фашизму, аналізу основ психологічного впливу і утиску цих людей фашистською ідеологією.

Визначальним для другого часово-просторового плану (поїздки в Польщу, до тривала два дні 10, 11 лип»ія 1971 року), який

виконує роль посередника між двома іншими, є розмови, думки, роздуми і сни. Кріста Вольф пропонує психологічний'контекст для твору в цілому- Тоді, як дитина, яку пригадують, подасться безпосередньо в своєму досвіді, доросла людина, яка пригадує, об'єднуючий пункт припливу £погадів -і пізніших змін в їх нерозривному .зв'язку., Другий часовий пласт являє : собою своєрідний4 фільтр .з пізніших переживань, відомостей, думок,

Цей рівень подається як процес пригадування від події до події, від відновлення в пам'яті простору до подорожі в часі — спогади ' спонтанна реакція, досвід і знаішя людини, яка пригадує.

який "Повинні пройти усі попередні події і оцінки.

актуальні як передній план. Час зведений на цьому рівні до невеликого періоду — два дні, простір — локально окреслений: польське місто Г. , раніпе місто Л. В основі тексту — мотив подорожі, один із найважливіших мотивів роману, який визначає структуру твору. Він має властивість розширювати простір, охоплювати світ в цілому, освітлювати часові зв'язки через місце подій. У героїв, які подорожують (оповідач, її чоловік, брат Лутц, донька Яенка), формується новий досвід. Внутрішній рух роздумів і спогадів пов'язаний із зовнішнім рухом подорожі. Простір і час співпадають при такому виді оповіді або взаємнозн’/шуються. Рефлетуюче-просторовий рух стає в "Образах дитинства* лінійним, коли необхідно подолати великі просторові або часові дистанції.

Одна із найяскравіших якостей простору і часу в романі — без детального окреслення вказувати на складні і інтенсивні світові історичні зв'язки. В процесі відновлення інформації з допомогою пам'яті про св<?є дитинство у фашистській Німеччині, збагачення спогадів документальними матеріалами оповідач свідомо проводить паралелі з сучасністю, співставляє часи, оцінює їх ідеологічно і етично. Розширення-оповідного простору до всесвітньо-історичних розмірів характерна особливо для третього часово-просторового рівня оповіді — рівня написання твору. Відкривається широкий актуальний горизонт, який простому акту написання надає значення складової історичного потоку, таким чином встановлюється зв'язок людини, до пиле, із зовнішнім світом, рефлектуюче поєднання процесу написання і спогадів з розвитком і оцінкою сучасних світових подій. Світ вривається в рівень рефлексії, розширюючи і поглиблюючи його. Третій часово-просторовий рівень містить повідомлення про два інших пласти, про функціонування пам'яті, про завдання і проблеми письменницької діяльності. . 1

Всі три рівні можна розглядати відокремленими один від одного лияе евристично, тому до пригаданий, пригадуючий і .

роздумуючий (рефлектуючий) рівні свідомості із самого початку

сплетені один з одним. Процес пригадування і самоспостереження

ніби подвоюється, коли "розповідаюча свідомість' здійснює спроби

перебороти пригадане словами і спостерігати та рефлектувати себе

у власному внутрішньому світі. Ці нозі тематичні елементи

Ш

дозволяють провести історичні і полінні паралелі до дійсності. Світові події, які відбуваються в період написання твору, стають частиною внушньо-психологічного зв'язку. "Розповідаюча свідомість" спирається в своїй реакції на кожну подію і у визначенні кожної реакції минулого на сучасне- проводить часові і просторові містки, цоб могти об'єднати елементи свого досвіду. Композиція у вигляді трьохпластового сплетіння і метарівня як ідейного центру роману, -як формальна ознака на рівні зміту відображає ряд концепцій Крісти Больф. Така об'ємна структура роману створює чіткий філософський підтекст — погляд на людину як на надзвичайно складну істоту, значення окремих вікових етапів в процесі виховання і становлення людини, зв'язок між цими віковими пері-одами, саморух, ритм героя-оссбистості, поглиблення характерів і виявлення вчорашніх передумов і причин сьогоднішнього його морально-психологічного стану.

"Рефлектуюча свідомість" будує оповідь в романі "Образи дитинства". Поряд із трьома композиційними рівнями існує, такич чином, це один — метарівень, рівень оповідача, рівень критично рефлектуючої, коментуючої реконструкції, який являє собою безпосередній процес сповіді, "Я"-автора, спроектоване а художній світ. Це не лише місце і час, куди вміщена оповідь, це хронотоп рефлексій, звідки витікають власні думки і пояснення автора, відбувається вторгнення сніь, асоціацій, ремінісценцій в процес оповідних спогадів, робляться вставки історичних і сучасних подій, а текож висвітлюються набуті знання і досвід, "проводиться аналіз спогадів, їх вивчення і дослідження. Тому цей