автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.02
диссертация на тему: Проблемы этапности человеческой жизни в казахской поэзии

Полный текст автореферата диссертации по теме "Проблемы этапности человеческой жизни в казахской поэзии"

РГ6 ОД 2 З ИЮН 1997

БОРАШОВ БАЯН Т0Л1ПУЛЫ

ІСДЗАК, ПОЭЗИЯСЫНДА АДАМНЬЩ 0МІР КЕЗЕНДЕРШ БЕЙНЕЛБУ ПРОБЛЕМАЛАРЫ

10. 01. 02 кдзак, одебисті

Фалэлсгпя гьинлдоірьшьщ кацщщатн гьигьвяз дврежесіт алу -ушін дайьнідалган доссерташшныц АВТОРЕФЕРАТЫ

АЛМАТЫ, 1997 ы.

%шс Казахстан Республик асы Гылым министрл1г1 -Гылым Акадомиясыньщ Ы.О.Эуезов атындагы Вдобиет каш онер кнститутында орындалды

Гилыми КеТСКШЛОр!1 ФИЛОЛОГИЯ ГЫЛЫЛ1ДариНШ( доктора,

Мырзахмзтов Ы,

филология гыльшдарыньщ кандидаты Сыдиыцов Ц.

Росыи оппоненттьр: Филология гылыодарыньщ донторц

Кэкшев Т.

филология гылшдарыньщ кандидаты Зайкенова Р.

Натекай уйыы: Абай атындагы Алматы ыеылокеттЬс университет!,

цаоак; эдебшт кафедрасы.

Казахстан Роспубликасы Гылым министрл1Г1 - Гылым Академиясы М.О.Эусзов атындагы Эдебиет жане онер институты жанындагы фнло-логил гылыадаршыч .гокторц дэрел;ес:н беру зпвншдег1 Д 53-34-01 диссортациялыц кенсст^ц ыэяил1С1нде цоргалады. •

480021, Алматы гчаласы, К'/Рмангаэц кешос1, 29

Диссертациями Казахстан Республикасыньщ Гылым шнистрлхг! -Гылш Акадеыиясыньщ Орталык; гылыми кхтапхаиасында танысуга бола-ды.

Автореферат 1997 жылы ____таратылды.

^иссертацияльщ кецестщ гылыми

хатшысы, филология гыльшдарыньщ

Диссертация 1997 килы /Ъ ___________сагат

кандидаты:

-І-

ДИССЕРТАЦИЯМИ ЙАЛШ СИПАТН

Зэрттву мг^м^лгі^озактілігЬ іісилскатіїїіздіц дербзстігі ееп тзуалсіз саясатынич арцасмнда саясл руханії смірга взроцент-рястік кез^арас пєн квцвс дауіріндвгі идеология цнспагаїан боіі газа аяиаЯ, вленбой колгзн оркенітатіиізді, изд9Нио'*і«і8ді толш;-цзддн зтіп корсетуге, ончц бір улкеи слласы-туган здобиотіиіз-діц ооіндіп цайталаибас ореко^лігстарін яуртамлывда .тзткіаіп, таїтцдм^, тзрбиелік «уіаіадіктеріи цажз?імізг0 жаратугн колаЯли гзгдай ?удя. Осы тургнда одебиатіиі зден влеуді орнії алатми, бас-хаям^тар і'здеитатінда утраса бзркзйтін, бола щалгші купда да цулдз бзс^еаа сппаттагті соз ериогініц езгеяэ бір турі доп біз йдаа гугмряякц ар козевдерінв, жас і»лшарінв багмтталган пф кгсталврініц озіндік та о^зау кораведік олеііін атана^птіз.

Адаклщ гу^мр бзяйетарі - здобизтініздіц куіі тортібінои огэлдон ?успо(! коло гсіт;<ан ^ол?угд такюрнптардьгц бірі. Хал;л{ 0доб!!оіїіндз, сонкц іиіядо, зсіреса, б&тмрлар їмрннда жяі корі-ніс бзрз?іп цартайрді* пацтохн орлі-заЯнптнларднц гаг дай», олар-днц бір пзрбеятнв зар болті, бір тацірга залбармнун, алла-татала-іпщ кардвмікен перзент кбрз^іні, балш»я< туган сзтінон бастап ор сзткенгв дойінгі ваір вткелдерініц нуцият зордзлонуі оси егзлгі дзстурдіц втноиздеттотіміздз садтаяган нацтм іздерініц бірі. бз бастауки олоугат оііірінея гт&тт буя дзетур вгзлгі туркілердіц газ ба адзбквтіно дз із тастанай коткон аюц» Ол УІ-ЇШ гасирлардагм кенэ тур і к затіклда касалгаь "Тоннкек", "Кул-їєгіп", бзрігірзп'гвгі "%<»тн білік", "Диушіи хітизч* силцто есворткіштордо йііт/д корініо тапчан. Бул їа^иртш, койін к.аза^ кау?«,'Няц ХУ-ХУП гас!ірлардагм шраулар поззиясында, ХУИ-ХІХ г&смрларда атн тарихта цалган ацнидарди? олвц-шрлармнда даич

їусті. Кейіпкордіц кас ерекшзліктарін карга косу XIX гаснрда іргесі цаяангап ултін^ каэба адебкеї^іьіізде одаи ері Еалгасда таунп бугінгі кунге дейін квліп езт*гі, свйїіп оныц осм кунгі eas внериілері салалатьгн аунзвкі вдвбивт окілдврі-термаші, кмр-шлардащ арі шнгармшнлнк, ері орьяідаупнлнц рвпврту&рняа квліп уЛВСїМ. , .

Адам виірін бейнвлеу дзстурініц х&лш? поэзиясмнда басца ар алуаи салаларнна да «гвн еквнін айта катуіиіз керок. Ддаи еиірі-иіц ер козеціно с&Й кас шлаер орекшаяікїврін «ганнтапш кгщая-иэтвлдер, шешандік со здер изн олоц шрлардщ колднгн тврізді жазба вдебйвтїіц улквнді-кіиіді яаггрлармішн боріндв до of-iip Go-лвсторініи жако едгшга каплта кайт^арн суреттеледі.

Жалш чуркі зсаямкч&рчг одебивтіидо, соинц ішіндв кав&к эдэ-бивтіндв де адам вміріиіц жас мзлшері сатмяартяі бзйнелейтін шн-гвркаларден г«лкми прагтнкалчі? саякапг, тшгмндмк кзне *арбиелік ти иагннасн sop. Сол*”* бола тура бул масо лен і гнлмшт *?ургидаи зарттогвн ецбактер ззірго сен кагмнан да, соидай-ак кэеэлаге тореадеп бару кане онн жан-ка^тн цаиту кагшіан да жаткіліксіа.

Бул сояадагм дуниолі ктеріиі сдіц к.азщ* здвбиоттаиу гклныннмц оорттву обьектісі ретіндо гнлнни куртанлмк назармна ілікпоуі, кас ерекшелікїррінб байланнсто поэзия улгілерініц хщнак?алш, бзлгілі бір куйагв келтірілмзгендігі аорггоушіиіц осм ізселоге дек цоймп, диссоруациял^ такмрчп обЬектісі ретіндо царастерун*-нмц <5ае*гн себсбі гана болш койюй, изсвленіц езектілігі ігсн варулігії: до аныцтайдм. '

Зерттру.. куше»П№і каус^ур* «ан_.».гіндатуері. Дкссор'гшіт іа^мрнп-тм septtsy барнс«нда цазац ддебаатіидо йол ісоодвсстік адашмц кас оратшвліктеріно срналгші ловзиядо^ cwrapiaump улгілоріи кк-

- з -

иацтап, даму жолдарш корсзтіп, оларды ор?урлі кі^рьпші талдауды, оаікдік арокшліктсрін слшп, бзлгілі бір куйеге 7ус*Р*п» казіргі улг’р.л- тарбио саласішдаги орнід: аіш^тауди і.:а!'сат етеді. Огш щзз-ra acupy ушіп пшадай иіндет^ер моЯилади:

- Адан еміріи б-зіїїіізло!!”!!! Ел-т"риалардіщ гсртталуі» к;арас?цру;

- тдс пакаси шрлауппші бас талу уа^итаті, дчлиптясу, дді'у орагс-сзлігін ацдау;

- шна^талган зр алушг олец-кырларды, ^ацал-кэтзлдордг, пз-пандік создор вн афорпзиддрді оУІр каззідозрін цар&й яікїзуі;

- ояардн жас маклеріно дарай саралау;

- зйзл затынщ оиір баластері изн гас иолтарі бойшпза байко-

дануіи аішцтау; •

- тас срзкпвдігі Екрлапатмп улгілзрді т&Одап-физкологлялщ, аіизз-я^лш* оагорістврі тургискяхн *алдау;

- адом емірі козецдаріндегі ггагаббит, ку.’!зрлщ, т^уіптсргя^ цармм-цатг-ластарди царастцру;

- гуг'гр квззту^ріно в;араЯ адампщ ^огаі«даги, от басішдагн сл~ «зуї^оттіпт ортш'щ озгаріегзрін белгілау;

- од ate тин гас аранЕалікївріиз катисчи пвазяядыц тунндшіардац такмедл;» пзлсапаліг; изпіп варделоу; .

- олардіщ позтикалш; бітіиіп, коркввдів ерзяпвлігіп саралау. 3^т>т?е>у гтгешин гатодологяяунх вагіодзт>і. Б* лгі лаптоп і:з^-

сяч по.*! міндоттзрді яуззгз асируга тарихя о&лиетирмалы гзиэ *гга»«* лоряяяд адістер (^олдагта открші, гпааба здеЗпет» фольклор тураага-дг'.ги олсмгдіг: гзка отсіцщ гылштп зартїеулар «їтододогияли; псх’із

С'ТІ П ПЛ1ЯГДЯ.

.Д^ссертациянии гнш:т гачальти. Бурин-соцдо арнайн 8-зр?їсу гкісатси раїіидо ц&расгирьишагаи, эдаблатікіодіц озіндік ер'мт’'*

дасиоїтерініц бірі боямп саналатмн адашінц кас иамасн сзе еїі-лотіи позтнкалиц улгілср їалдалмп, аз шешікін Taywnt гнлмш иЛн&лгдеа пуском.

Здобпотіиіздб ви і уамрасатнн; сітц взіндік ерекполігіи біл-дірстін орта дзуірдои бугінгі кунгв допінг і nos адсбнеч улгіло-рі тпщчахяі.

Бул кате-риалдар цалшиасу, даку кезеедвріно орай, едашія? опір болвстеріне, sac памасниа сай куйояшьдо.

Адаї! оиір кезввдсрін сурет«геПтін адебиеч"га цолдатмхйінн те-рій-аїк ?> «туДеге колтіріліп, бур-і і адзбиеї*го коздсспой’уін гишка айналмига туспегеи шс колшеріне байланмстм тормиидер снгізілді.

Жас ерокиолікторі шрланган едобивт улгілоріидо аддісімц яаен па царай табкпі, иінез-їсулнцтнч, алеукзттік, пзлсйпалмі^, танчи-тзліьмгербиелік к;нрлармяа накды саралаулар тасалди.

Тах{фмп сецберінле зерттеу Иц-ссіїалар^на алынатьт дешк ко"~ £2Й=

- хальп; аунз вдеОпотінін батмрлар жмрм, лііро-опостмц ямрлар, г;исса-дастандар, aflwcrap, шешєндік создор, ортегілор, мадал-мзтслдор, Еунб&ктар, т.б. улгілврі, гаке ацмндар туындмсн;

- КОКО «уурісі дзуірінен осн куй ге двйін КОЛІП Е07К0Н кипім «/уркіліи 5змр-70лгаулар, терма-тацпацтар, ацмл-на^нд /двдактикалів/ сарміїдагн оловдар, косеисоо тип?! проз&лнц шмгаріштр, кзнорлі опнтафияларі

- біздіц заманышзда да киїгаскн т&уш адш гу»*фмимїі ms зракагліктерін білдіротін эр алуаіі танрдогн вдаармалар;

- шшокил, физиология, ювсиология, горои’голопш, сексологий sane ?.б. иодішобкологктанц. ілівдор тобн?

- халгот, гас ерекполіктсрі, пздагогнкалмд. психология;

- халмт; подагогинаснг яэне од1С?ем-зл1к зерттеулер:

- философиялш; /ос!ресо цазацчзд тол философпяси тургнсттнда-гн/, саяси-элоумэ?т1к зерттоулерде айтмлган оП-п1к:рлср;

- двнографиялиц, цогацднц-саяси глно олоугаттхк эерттоулер гаи статистикалмц материалдар;

- турк: нэс!лд1 ясурттардмц, сондай-ац казал; халципнц то ор:~-сэл1ктбр!и снпаттауга арналган этногрпфиялмц деректерг пап тео-ркялмц зорттоулер:.

Заразу жукисмнни гмлмми ггэне лрактигсалиц тан!. Звргеву пзтп-гэяор!и асог&ри оку оркндармнда оцмт*».,,г*,:»»н каэац эдебиот! адрет? курскяда, арнайм курстар мен сеют ар сабацтарняда, арнсулп ор*а гэно галгсм бШм боретш коктэптерде кек1нсн пайдалацуга» цагл7-даром! каглу«?апар алуга болздч;

Дяссортаят тарапкяал ус*й»тлгаи оН-г/гкрм-мдар цазац одз^п*^ багдарл&ьаснна орайласатм! ггеоркяльц «эослояерд1 игерудв, сг.ст>-дм ор! цараЯ зерттеп тануда, оцулм-.^ар ноя ог^у цуралдарчП гпзу барксинда да цадвга асадч.

1здон1с нв7итас1ндв- тугндзПтип ой цорнтмп/у.тлзп осы сплэдггг!! тунская чурк1 халч^чар?» адвбио,т1п1ц а^а-гтан гзсолэяерга гукт; холзтхн чустаркн салистирд отпрял, торэндэто с^га-уйрснуго, ззрттеугв да 'лг1 кдпая отсд! дзгзгг сйд&г^з,

Еуицстнн сплин оту1. Зорттоу нэтагзспггц яейб1р ту ста”:» ‘ ши наг1аг1 туйгндср! авторд-щ гнлнкц хинадоар кон куриалдарда вэна 1гэрэ1вд1 баспасаздсрда яприялмггаи гатэркалдарчиг», А^юб? педагогика институтмииц 1993-19"» гиядар йрзлягмпдагн гмлжг? -зд1стоийл!к, Батие Цасакстен яшс гаягедарчпкгц торт 1 на! аП!'Щт-т-п? /Аз^тебо, 1992 нмл, кауснм/ иоифзрогщияларшда 4гяндалт. згуря ,«:«• лтте; талдмскжан огт1.

Диссертация катсриалдарп Д^тобэ пэд&гопгка ииститутсклц ка”

нац филология факультеті студенттерінз оцшгган лекцнялик курс-тар иен практикалик сабадтарда паПдалаишідц. Автордац жетекгаі-дік етуіизн оси тапирип из.зиуш басщшпщка адіиігаи курстик, дип-аоцгщк кушстар тазилда.

Дііссертйцпл Ц.Еубанов атиндагн А^тебо унішорситотініц казац здобтзті, К°®а Ахкзт Иассауи атиндаги Туркістан Халщаралиц гід-зац-Турік уігаворситетініц казак здобиеті шн фольклор каїш елем халіщтаїиннч здебизті кафздрал&рннда, Казахстан іеспубликаси їдч’іщ Тилшг Еяедешяси М.О.Оуезов атиндаги здобно? жзпо опер гаїститушніщ каз&к здзбиепгі тари»: белікіндв, институттиц Гшшіяз Ксцзсінде талкшіаннп, коргауга уешшлда.

Дяссвртациялик ецбектін курштішн. Жумме к і рі спадеш, уа тарау^ дан, коритиндвдан жзнв здебиеттар тізікінеи турада.

Дисссртацкякьгн кегізгі мазкуш.

ЖуМНСїШІ кіріспа беліміндо зєрттеу жушешшц кекейкесіілігі нон каксати, оньщ гнчшт хацальгги, тєориялик жанз праптккалик коні, такнрштщ кейбір тустари карастаралган зорттоу катерная-дарша полу берілгеи.

ДнссертадияніЩ "Вшр па^тарииа. ^рнадган. керкеи туиндиларда; дату, ^ошт&су_колда£и иен жуйелеяуі" де ге» алгадкн тарауцнда бундай тушідалар алдамен туу, курделену керзіиіпв карай бас тау /ТВ-ХІУ/, кеиелдену /ХЇ-ХІХ г.г/, казіргі заман /XX г/ квзац-деріііо белінстіндігі айтшіада, Бастау кезечінв оси такнріяітагц вдебивттіц цайнар булата ауцз адебиетініц батирлар жнрандагн

"Свксенге гаон келгєндо, бір бала квркей Токтарбай..........

деп бір перзентке зар болатин, карт адаидар -

І. Тер» батир. Алиати. "Жалки", 1990 , 77 - 6.

дчЧ кас иамасмнан хабардар ететін ячр жолдарч сияктч алгалщч

сатчсчнчц "Ер Таргмн" ямрмидагн "Бос жасчнда Картцожа.деп

бас толки, аяпчс бескв дейінгі яастм сан опал ап отвтін жнр жол-

дарнна уласатчм улгілері жатадч. Бул кезец сончиен катар гдэба

вдвбивтініц едолгі туркілік дауірі ХШ-ХІУ г.с ескерткіптерін

о

каитчп, осн козон басчндагч "Култогіи" ішрнндагн Култегін ал-мптиц емірі яолмнан жас мвлшврі гана суроттоліп, біз котаріп отмрган изсоленіи то к алгаст^ч кшанч берілсв, оларден уш гаснр койін каанлгаи Нусіп Балас&гуннчц "Куттм білігінде" аталия та-Кчркіт.ц кагня&сн торевдеп, аухт-ім кецзйгеиін "Нігічтікка али-нчп, окініп, ^арчтчц-вгдзлік хацчнда айткандарч"^ сияциі чарау-лар атаучнан байкайігчз. Ал Цоні Ахта? Иассауидіц "Диуани Хикнз-чімдо"^ осн іасеяв арі цараЯ гзтілв тускен. Шигармада «гуркі-цаза^ адобнатіндо алгшл рзт аиа н^рсагкнан омірдіц соцкна дзЯін-гі зрбір кили хронологиялчк чургндан толіта; гкрланмп отоді.

Еїеітгзі возеї; /ЗСУ-ХІХ г.г/ адам гуігмрмянц бвл-бштсторін су-реттейтін адзбкеч улгілеріиде ксптзгсн врвкйо касизттср ятлагси паї;. Зэрттеу пуі&гетйіда осн чіадрнптч ггал язи з твреч Енрлагаи Бу-і^ар гнрау кзн Шал ацчн вззгарматгонгчна' ?алдау хісаладч. Буі;ар

ЄНО Е03еЦД8рІНІЦ ІПІНДО ПІГІ'ї'їІК ПЄН КдрІЯІІ(КЄ ОреКШЭ КОЦІЛ бд-.П

5 . . , ,

ліп"... асау талцаїї буздмргол" гсастт* оиірді карі лі к емірі геи салчстнрип, квйіигі урпакка улгсви гибраттчц тарбиелік мацчзг? зор сскоттор айтадч. Шал Кулвкеулм адаи оиірі чуралн ец кэп газ-

1. "Тор? ботмр" Алиатм. "Іалмн", 1990. 165 - 166 бб.

2. Айдаров Г. Орхон ескерткіитврініц чвксі. Ллиатч, "ГнлміГ,

1990, 65 б.

3. Баласагун И. "Кутти біліп". Алгатн, "Еазуач", 1985, 81-б.

4. Иассауи К.А. Дкуани Хикігач. Алматч, "!іура?тас", 1993, 21-34-66. Ь. Букар дорау Калкананул«. Шмгар?;алари. Алматч, "Мураттяя",

199?, 6Б-66-66.

гон /40-ца цунк/ а^ын. Ол адам гуьмрннмц барлнц кезевдерін адр-5 '-Ч откгрмп, есірвсе царттнц, карілік шселесін улкен алеумэт-•гік дэрежаге кетереді. Бул кезевдо адам емірін кмрлауга а^ын-амрауларквн цатар улкен улес ^осцаи би-иешендер шмгармашнлнгм болдм.

Каэацтнч XIX гаснрдип екінаі жартнсмндагм кеквліне келгвн тел жазба эдебиет окілдврініц шмгармалармнда мундай улгілер мол

• ' . • г

кездесед:. Абай бул тацыриптм арнайкг некесе жанамалай 23 елечін-Д8 цозгаптм. Ацнннмн "Картайдм^, ой ладив;, улгайдч армаи",

"Жасм кіиі улкеннен уялмай жур.."Керек іс бозбалага тараптм-лнц" деген олэц шлдарнида, Абайга тэн гибрат, ацмл, терен ой жаткгр. .

Казак едабиетінде адам пгкмрыннц туганмнан цартайнп а^мргч демі тауснлганга дейінгі емір белестерініч ар кили кезевдері амрланад». К&зацтарда аДам емірінін кезевдерін ажнратудмц кадім заманнан бері келе г~тирган дзстурі бар. Ол мушел всвбі. Нумнста

осм дзстур туралч зврттеулерго шолу бврілвді. Булардчц ішіндвгі

■ ■ ' ■ ■ аіг :

еч квнвсі Махмуд Кавщаридіч "Диуаяи лугат ат-турк" свзіндвгі ш-

ліматтер* екендігі жэнв оннц халмі^ арасмндагн ацнздарди келтір-

ген ыушел туралм алгашцм эдеби материал болнп табилатнндмгн да

аїіїнладн. Сонммен цатар емір кезевдері туралм кейінгі зерттеулер-

ге да тоцталмп, талдау жасалмнадя. Адаи емір кезевдерініч дастур-

лі гмрланумн бойнна .січіргєн акин-казутлардоч, зсірзсо Кердврі

* • 2

Вбубакір куйелегєн емір бзлестерін багнтка ала отмрип диссертант

олардчі! ор^айсмскна жаке талдау яасайдм. ■ :

1. Кшкари М, Тубі бір туркі тілі /"Диуани лугат ит-турк"/ Алмати, 1593, 29-30 бб.

2. Кердері Збубакір. Цазагм.ч. Алмати, "їїазушм", 1993, бб-б.

Балалиц доуронді гї-трлау фольклорда да, яазба здзбиетіндв дз ата-анасмніщ нзрвстого, сзбиго дзген «ойіріиін, суйіспеншілі-гіи білдірзтін олевдвр, ііацал-изтелдер ?.б. болта колоді. Бу-ларднц іиіндз кобірак ауизга алннаїмнч - бзсік зшрп. Бул кзоецді звїрлаудщ бір ©рзкпзлігі реп'іидо тіраідїгі кал паруапмлнгкпа бай-ланнстч хал»дт«ц здабкотіпдз сабиді, sac адавдм гасіта к;араі! кхп толініц аптиен а*?ау заадилнгм айїмладн.

Жігіттік квзвц балалш; иац сияцтч'квне дзуір адобігеті улгі-яорініц бар-баріидз сурамеле бермейді. Кебінесв бул кавзц ца-еизтін адакгїнд -тле іголшоріне сай поли гнрлатан ггустармпда бай-цатадм. Ал Баласагунннп "Куттгг білігінде" дігіттік дзурен бір «гугас кейде сурвїтоладі. Буцар-янрау ігігіїтік яас изжгері ілі-иок оси пацпгп барлтд кдсгеттіц хігонгмгм ратіндо ппірігх бескз то^таЯда. Койікнеи яімриа бвс*гі дзріпїву десїургз айиалип, кеп-то ген глраулар i-'sis щ^.тядар шитармаларміїмі кебірея орнн алпде.

Бозбалалчц, яігітгік доуракиз» голгас нон узамай "кзрі дз єгоо» тс к'л смзс" кеиолдему коезці квлвді. Кед а^гащар бул балесїі кетагі вукой гастчцтиц цайтнп келкзсін, ертецгі кзріліх-?іч шогілі гадин еісзпін ?усіке'?ін араямц, ор?а ша;; охопім а'А’агл. стаді. Зрідегі Ешісегуи, Иассауи, бзрідогі Буцар мірзу, Ечлузл ІИолаї; осн гзотаг» саяартти гдандарга таи ор атану, адангор5зі-лік, устогддил?!^, кгандилнц, л^даПга вчу йоліяіа чусу '

сия^т кайлард>.т нацчм да шзй'ор боЯиелзген. ■

Кдзац вдзбио?інда адвм оиірі бепестеріп sac сипа*нка г?арай Полуда ерзіга назар аударауіаі козені-клрідік. Егвр огзлгі дзуір здабжяіидо цар? адам ерекшвліктврі *олміс гііпшаоа» XY-ШІ гсскр-лар ацми-ягрдуларгзда бул улзєя тацмрчіща аПналнп» царїтшргкі* гзг-

даПы егжой-тогжзЛлі царслып, ол тлкон злауизттік мзооло дзрояааі-но которіледі. ІСзрілік чзсолссі XIX гасыр ацьшдарын да толгалды--рип, бір-біріне ук;самаДть:н, кейдо цар&мя-цайш ой тугазган. Б у ид а Я

■4

пікірталас, м-эзолен, улы Абай мон Шакзрім. влвіЦовінвн"ба-іц»ладн. Шзкзрім улк^ндіктіц цасырот акелвтінін, оныц артывда т&яу бір іо бар охоиік ескертоді. Егор цадірівді білотін їй-іші болмасa" ouij-ден олій аргык, езЬ{ к;азип дяйындон цабіріеді" ддп тчщіледі. Сои-дицтан ацын " Алпыотзд ары барчаада;?, бг’К’і’^-Я шал бол г,.глма;^л.р"-дгп їтйвді. Абай да: "і^артац тадті^ги пдамнан є? аза.Яма:;. 0? азайса

О •

ар ІСІЦ барі таґір.іі;"**зквнін эбдон ттсінеді. Шаквріццо бислогиялыц цартаодщ ца.,1гысы басы..1 бслса, Аб&йдыц цайгыси терецірак "Тивдаушы-вды утычсиз, jpututx тацірім бсргсн-ді"^. Ец баотксы АбаЙдыц карі-ДІк туралы пікірі ттцілудвн аулац, ол "цаЯги тыгып иыкца, цамалт-пасин туйшда."^деп сьргітеді, ізгілікке, плрасаттылнцца награды. Сондщтан Абаїдиц бул мзсвло жоніндвгі ойнгїйіні: '

Карі. :<ті к&^іандял еяім тілвп,

5

Болсин дзген корім яоц жігіт арсиа... -догон жолдарда айцын хщгармяады, ,

І^азаі; едобие$індо ултшадач а. сил цаоиотторініц бірі - ул к виді сыйлау, цасторлеу акда-адзаулар, шоаендор туиндіпазільщ, мак^и-ыэтелдердщ вззкті «асолееі. І.Мак,.я?я.»з " Ся%чл:,щнан &;1налдш, . царт бабалар, Урпагьца на аЯтаоиц артта цалар’-дол к*РТТ*ГА*-н *ФИ-

ї. Яэкэрхм, Шыгармчлары, Алматы, "Ж&зу’ли,1&&,312 - б.

2. АбаЯ Ибплгнч Кунанбдев.Екі томик; піггар*іялар жинагн, І-т.

Алмати, "Йляуш", І9оо ,249-6.

3. Зулда сонда, 115 - б.

4. Бул да содца, 115 - б. ■

Бул да сонда, 93-6.

6, іацатавв ul.Ym тоэдш;. І - т.Алчатл, "лазуж”,ІХ^,41 - б.

всявт кттаті.

Адu'i гу^гытщ адчбиеттогі ичкв жао мелго^рі ттпіідогі корі-нісін нацты, Д*г*. тізбекті, тсптаиа я-эпй arsuiac/тізбвкті^оптг-ма, тента га-тізбе*ті/ двп wifue бвлвді. Еулардші іпінд» ада'/ныц явкв кіс сяшт корсету Огхон-Екиові «скорткшітпгімдв, "Алпамиа блтып" таг^ндл ісездвоч.",!. Олардьщ іхіндьгі ІСивлі сандар вскі панам-сеиіч бйлгіоі рбтіндз ец квнссі двп. всвмзладі. Евке сан-дар іілівдє .лгпзлтз-1. саида? бір ітагьшаи оц бврЗдзгіаі,

нвгітінен бм’исгкіі4 осврінен, зсіргсс ке^сс уафгіміда тгрдіо ал-ган чяотур, в/ііпі тагинчн ігтивлгойдан "wvohsji і" кане r jxi тіл інде "он", "іггп" /00-аяі,,ігп,70-ж^?'ггіп/ ов.чдврінін озгергок ттрі, басталф! квзда доцгэлзк сандапди білдірігі .квЯіннян онга 2 гзія ї'ввигші цатіргі 12 tire»*саіпш біл",іраді.

Яао шлячрїн топтап корсвтудіц ігааба ттрі сонау .'Ятсіл Залд^арунчш бяста^* алып, одам яасын кина^тап барып бвлрілі іжха іоебінд* чяі<цзда взгарістерді белгілоу тлін <оддаіггая. "Дуїти біліктв” афж o>iij> азліш сн-анная салтатг эр кезецгв сикаттаїїа Ачроді. кзНін бул длзгтїдіц З-тан на ІО-кан топтастизыл 95-100-Гв ивДік яыр*аган, .•

tiflxx кх,tar 1іасс:-ц/и поэаиячннда адал гу£мрын тугаинан, тіп-ті ана цургагиндаги ксиоцінвн бері царяй оурвтиЛді. Йміудіц Залг’ілі бір нвлиіе^інв доііін хронологіїялиц жтгйеиан тіабвктеп «вровтвді. січірді^ ор лииндаг* гіїняз-цулік;, влеуметтік ourtpio-ївці -ієн ;сч"^4в кіз«оараата^и да наг,ти Сзрілвді.

гінібір в.твц Уоі."т,і*»>рінд« не баскнда, не акгь'нда адал 6'ілгілі -іг.аага -гаУ.ін тздіквіз тіаовкмлш, арі цлг«.,‘.

бастей, оннаїї famrtuiwn карасрмрм-ЕЗДм» Apasac покосе тіабеїгїай-?оп?ау едісініц пайда бояун коздеЛсоц еігос, Ацнгщар скі ?зсід-діц sayip щйсиеттврін - ?опїауднц штцтнянтмя, ?іабаптоудіц иацтііЯнгнн алу арцнлн кас ьаяссрі кайми дагн елгндаріи ширата тускон. '

Одебиеттегі вас сракпзліктеріну ариалгап елзц-кмрдарда, кебі несе, ер адаццар туралн айтилатнйи байкелада. Догокшя олсц жолдармннй, тіпті тугол поззпялщ тумндданц оПал адан нас ераіг-солігіно арналгандарч да хні утамрасадм. Олардц шіддаап айол адам кас малшзрініц вабити фіізиологиллі-тц озгсшолігіизн ораПл&-смп Е-фланса, соннйоіі катар mwrapua авторміїиц -оиір сургся дзуі-рі ман дуннет&нмі&лт байлаимсти вйолдердіц настіа яарай кундо-лікті еиірдвгі жанв цогаццаги алоукоттік кагдайк - да Емряаиадмг.

бйвлдіи кастнц ко2сцініц вкінші жартчсмндагм туркнс КУРУ таті лі явна цазедтаги колій статусии царастчру теа^мряп тящн-нп аиа туседі. . ,

Зврттау вушсиниц вкінші тараум "Гуимрбзлосторі гмрлаїгукзз^ ^аги^едаин^ есіп-штілу^ ерекшвліктері t оЛ^оягелчстар. «©»!. №• еумоттік кзселрлорін" сництауга багмттаягая. Дясссртант казіщ вдобиатівдвгі адаииин темна ^арай есіп-г-атілуіндогі оагвріс-■горді емірдін усі козеці бойміша карастиради. Саба, бвлгаї, коткі ііеєк шщтарч вдобнотее ото мод вено аса суАісггашіілікпзл вкгр-лаигєм. Бул кезецніц Турмаганбот ацми "Атаимц оуояіііда, боліндо оттіц, Егсінші, ана карим теціндо оггіи"* дзгвн бастеучя Йодолі ЖусіпцоЕаулм:

Басмнда сатира судмц болдиц пайда.

Неше кун шайцвтгмп курдія бойда.

Сод судам цан-свд гаймп паЯда боя«п,

І. Бос racup »/рлайдц, П том, Алиат», "Еазухаи",, 1989 460-6,

СуЯая пои откє паптмц ун-терт айда Тармя;пай тар ^урса^тан таумп корок,

Тогма аП,о» пун каттчц оси каЙда,

Кудірзттіц куаімзн парки пэлек,

Коліппіа дунпв двгон кон сарайга...*-дзп дашта ячраайдм. Зэрттеуда бул сир долдариидаги балаинч косга коріпбоПтін, ана цурсагчидагч єцірі поэзия тіліизн орнек-толіп, "катнра судал пайда болип, бойда пайцалуч", "оуйок паи етав вабум", "ігурсацтан цорек табун" сия^тм тіркостор аркнлн адакнмц каралуч ькш даму сатмларм яайл» гмлнігл оцбектердвгі ту-даримдшаигардая кем туспяйтін дзлдікпзн бзйнолснгоні аталадо» Коркой ядобиэттв гас мвлпарі табнгн тургмдші осміїдай долдік-пзл, ар нуголго, тіпті аллдарга уласчп, калгаса бзроді. Застиц кесецміц со'^ги вкі ваги дзстурлі гурде бозбалалмк, яігіттік дчп алвяадч. Казац адабизтіпіц квйбір улгілеріндо б&шшмц, кейдо одзл да ергсок адаккыц туа барілатін тагстік нчжш-хасизтторінзн cans-стяі отчру ^ажзггігін еекер^іп котзтін т^тар да шіі коздзсзді. Буцар гираудмн зйояді токті кордон алуга шцзойтін:

Набчдам айгмр салсаіяіз,

Іауга «імор а? тукає.

Яздал цапяі адсацчз,

в

Топца кірвр уя тунас.... дэгсг! сгі%чп& веизт-иакмлдарч Сзсца аі^яі-гнрауларда да уіігізі ааздесіг» о*?чрадм.

Хаяи* даиалтігчИда аігіггіц "nwsvmRa орда <?|0нп, !эддавда гд-

1. Б©с гасмр гмрлаЯди. І-той. Адиатм, "Назуто", 1989, 270-6.

2. Букар Ewpay. Кадкашиули. ЕЫгаргалар». Алиата, "Иураттас", 1992, 26-6.

кал алатын" козі - кігії агасм кошлдонгон са^ дап атаватмн торт-іїсаі цушел позі нем бастсд едаы органкаиіндо бас*апцнда ото баяу, кейіннен удэй тусетін цайту процесі еріствйтіиін сураттойді. Бо-сіші иусзл ” косцалдау одабиотте ваочм^таИ коп ячрлаибагантн буя шан;?мц фйэкодогиялчк кеОкіиі "Еяуді ердіц каси" доса дагм, ДаЯраі’нц бурмнгццан тсіандсйді* дел бедзрлекоді.

І\Е.зсщ здзбивтівде кзріяік, асіросс оикц фкаиодогияям^ цнрн, сц кеп шлаорда сзке вта ор^еден Еирланган. Осягші б&Ялаячсти диссерігЕЛ? бзрідагі вдобиэтто /ХУШ г./ едаы чар*равмзі«ц Еазі-ааг,-чу корінісін коріна еотківо шрлагші Шал ш^ін снгаршзімлигкНй Екл-каїутм онмц "Норіліг:" доп аталатнії олецін фивиоло-

гкякід царіаа керіністорікіц окцяклопадияскндой дэгсн тог;іамга келзді.

Ддгашмч кгс калдаріке соЯкес боймнда даііу ^убмлуаармшн катар, одзуір психологиялиц езгерістердін болЕттим елоч-Е-.'рларда, еєеєндік свздордо йол коріиіс гащ&іи „дссертацкяятл? щимсеа бул епі щщтм процосгіц эдобиат улгілеріндо ксйдо ето тыгка куй-до бгріла?інііт алгаш рот арнайм навар аударнлади. Буя ереккалік-тер емір еатмларм бой^нша гуі^фдмц шгізгі бзл-бвлостсріно і^арай т&ядалад^. Баланси саби козінде-ак; Еммиум, уілдзуі, бмлдмрм, гздз штгнлда онзацтм ^арапайма создср аії?уи, огми тс-іс їіпініі* шмгунт дай«іідиц кана окэс, сонямон ^а?ар табмги ероккояікторіиіц дз болгісі.

Ддац гукирмн«іі ар козевдаріндогі ш&с цоліаоріна багк’гтшхгап смр квстолерін сез еткекдо бозбалали^ кап;т«ч ояец-Еурлардггн пскхіїаалігд 0зге£.'злік?ердіц огчггі - кынистык толмсуга ету нуинін с юс. Од адои Сой^ндаг^ табнги сезіидердін сщ куиті-сі рвтіндз каза^ адебиетінои тиісті ориі! слгсн.

Дисеертаит адвбиет зерттеулерінде аталгш: ииселете с>-гі>ст'.'К,

батыстиц, заразил кеіппелілері кэзкаэастари бэл зкенін аііта коліп, табцгітпон втони баЯланискдн цазацтгэда жишстиц цатынаст^а мораль-днк-этякалыц мэн бегіліп, оныц їси"* тутылатыкын соз «теді.^

Табигатл»?! г.имдасца*: кладу, утим-тусінігі меч тл:гілмЙо"::ь'і.і к«ГДІ - шьи. :?-ті немссс ктіці - ■*гг;:;..: деп тусіпу. баз. АбаЙ-диц "дімгьітхрми" олєціи**- и:„ '.гь: хіл-лгвтиі; і$ти:аа?и і(тн

мон і-езгй'бгїІ’.Г'ПІ ‘Гїодв тсціл, "жедщ" кї«і лсібіаан толтталуаа, йдан "толыцсып",.т-яЧа в;<ір к эру і я ^ттркі і'е-сїес муонл'/ан цау^/чищ космсг^ниллыц таїшц-ттсінігінз баЯіцдєп бару баз,

Йао улгяЛган в&Пші, ясрілікяо яодгоа кіздо адамжщ ціизз-елзі-яі да бвлгілі о.чгздіоторгз угаграйды. Длссзртацядда царт адашшц этой жэлы,; ;стЯі, іекі созіудія гтиііадіктвві гай табягаткннц зрттрлі гсуймиотаэы д«і іідзар^ап тио зализган.

0ПІЗ хоззіудоінз а-иалрмз одвбз тушщндадда адацздпдщ элеу-изтті» «эш олавдиц на^та ггхняха, иіизз-^улицти^ яаа-ктіііке» б&сиздари, ауил-айма^тауи , а;з?авдагіі бздвяіно баіізакиота бэлатая-дпгп да на^таш шеалда^изн дзлоздеиоді. Балаліщ ппцтари ата-ака аясыяда баЗвдш 0«ір, гасвспіиЬі квзіидогі одазлязадогі кт^т ез-гздістзвгз байлаїшста тлгзп злсуімттія оЬпсіпістззгз уласади,

/пад таедау, аацизац катану, тйлі-базалдн болу т.б.Д йасалы:

2доіаі езтті оя баска КІ505 до ®яаи хвцеохэ,

Еурааа вр.тш, бел бвяіп Ерзгісяви душаяман ‘

Пкгаз кп! туса ктваскаї ^

1. Сзйдії.’бвкоз А. "Ой тол?ац" "Парасат" гуркали,І993.№9,5 - б.

2. Абай /Ибраіши Цунаїїбазз/.Ег і гоцды^ шырариалаэ гмнаги, І тзи. • Алмати .Тлзупа", 1986.я., 125-6

3. Бас гясыд ішрл&Йдн. І той, Алгата.Ойазуш", І989.П, 59 - б.

дзге:г Аі^пігбзрді хагрсу оїбасн варудодоірнккц тірогі

бодукзн цсдар, еробекїер сгціатенз. цосмті» аукд-айьш;» їіпїі ел шоолвсін шаауге категсудч aptoii оїігі, беясона кіріскояі чургіш бозб&ла бай^аяада. К&аіргі ааійзишчн бурнягняарга Караганда білім-ді, біраї; оиір цимндчцтаркна батоо-бе*? келизгвн ійамарм ел цоргй-гая .бабалармннц елдік, врлік істерія шягас'їируга ересі катетінді-гін 1985 звдлгн Колтоцсан оцигасм їускнда керсета білгзні оси оци-рага байланмстн яина^'гарда кац їздрданган. Зарттеу куммскида алзуьеа1-•гік цацтдамсгар тусинда болатілі ц/идай оціїталардан гарі ел їннчиїн-і'киеі нвгізделген ікасіардчц салсн-адсумзттік белсакділігі ецбекке» окута ^ат«сн 'Т'/ргкСіліан цараспірмдгон.

Дяссертацияда ізгі цасиотгеріиги і^атар иніернацио-

іїаякзцион бурквшлвнген орчстардчфу саясатмимц сзиісі-їаотариимзднц аиа їілінзн агрануі, дінсіздеиуі, каскунеццік пан иипацорлм^, квЯ-інгі коздв е*вк алип бара капкан алнпсатарят?, а^пага vjyHwry, тза сцбок пон білій багасшнц trycyi сия^тм цасіргчтердіц ояоц-хмрлар-Д£sv корінісі улкен ЙЯеуііЗТТІК юсело децгей ІііО КО^врІЛбДІ. &/Я изселокор кастам» кігіттік шац <гурал« поззияям; улгідорго орай борі-ладіе

Еукмста одзбкотїогі адац гуіа^ркниЧ карілік тсгя чуралм уягі«* , яардін олаукатїік тургмдан бір-бірікон б&Илшінст скі ерашазлігі /о?ба,синдагч» цогавдагн/ аамраїмлада. Царттмц оз отбаснздап» олсу» ьз’ї’їІк гагдайміїщ чокзндоуі елдчмзн бвлсонді омірдсн цалнп, бала-шагага царап і'&лган коздагі кадірінхц коте бастаункзн /'"ш аузго басшм болш отеє дати, Еилікїі аладо sksh ^атои» баяа-сц”/* бугші еоізвмллц, кедвйлік цоенлеа, улкешіін сагдайн одаи да надар-дай тусуішн корі коді. Ал, огор, "Іук болар кдріліккз пайпау ба~

І. Цаза&; ханднгм дзуіріндагі адобіт. Алка>га. - "Ада млі", 1993, 132-6.

ла, Носмлса косір колін, кеютір жэнз"* дэгендсй яагдай туса, улкем адалямч злвукзттіп кат дайм тоиєндоуініц ец швгіне гвткені. ОсындаЙ улкен кісініц цогавдагм алеуиаттік жагдаймн зерттоугаі упадай обьвктивті яагдайлармзн байлан«стмрадм. О л ар: алдммеи аумл-айка^тагм азілдосер цурбмниц сиреуі, цулазмган кецілдіц алеуівттік - "талгнздмх" яагдайм жзна адебиетімізде квцвс дауі-рінде кобінесо идеология мцпалмивн социализм ард&смнда тасандц пасармп квткен царттардыц алвумвтгік бейнвсі, т.б.

Адам вніріно байланнстч тумнднларда азамат болмнси ивн «гірші лік тшмсмнмц изселвлері, влвуивтгік цінез-цулмцтич багнттарм, адам емірініц внегелі зящтарм цаитняган даналмц ой-туйіндер куйінде яаткен. Элвц-трларда, мацал-мзтелдердэ, пгешендік сеэ-дврдв шіряандай иашылмп татцан даиалмц ой-туйіндері елі бвлгіяі бір нуйега тусецоймаг&н, олар гаца цурилті келз катран ултщц философиям кщ цаамналарч всобінда цараст^рмлип, зерттоу тацирч-бмна орай талданадм.

9мір балестврін шрлаудан туинд&йтмн ой-толганмстардм автор тарихи цалмптасші дацу тургмсмяан мифологтошль діни, тур мне ти^ данал^ иуйвдегі керіністері боймнша саралайди. Езазл-гі дауір адвбивті ескерткіпторіндо, батмрлар гирнада адатщ бул оііірго квлуін зсірзлай йнтармл, оннц тез есвйіп Awpw^ кун-ней соц нурді/ , вр нотіп, ел цоргайтнн керенет куш цуатцп ив болуин /торт яасмна келгендо царагай найза толгайдч/^ нешїсв сП’гц дуниедек етуіи /Цорпггг/ циялдан тмгарнп «голгану бар. Кейі-

1. ІКас иама /Куроятитргая К.Сейдоханов/ Алгятт, "Налнії", 1984

ІОЗ-б. .

2. ОгыЭ-нат.Махамбот-наыэ. Алмати. "Гилмм", 1986, 35-6.

3. Галлов В. "Алтин сандмц” Альят "Ала тілі", 1993, ІІб-б,

кіроктсгі газба эдебиет улгілоріндо, ацни-жмрау поэзиясинда емір мен уа^кгт, адаи гутрнннц шщсатн дан тірзгі "о дуниа ывн буя дуние" туралм ойларда ислам асері куиейоді. Бундай тусініктіц вдобиеттегі ец айцчн кврінісі Коха кхшч Иассауидіц хикіатторіндо берілоді.

. Н-ШІ гасмрдаги ацмн-жнраулар поэзилсинда улквнді сцйлау •герзц гкбраттм ойшн сурвтчедаді. "Кдрияларквди шшанд&п, Кецзс цайдан табасич?"* ном со "И^Энты» сайрани иол жастмц еектнц" аягн царттнк коселінв козігіп, емір соцн тмнат^нш ескер?в7Ін

р

"Дуііиеніц басм сайрак, тубі ойрая"" сияцтн голдардан козшолі-лер врквняоїі тудмргаї; уятти; мінез-цулмк^м їаннтатин даналнц ой тузвдрнццарм ачгарнладчг.

ХІХ-ХХ гаснр казба адабиот вкілдзрі, есіраса Дбай, Шзкаріи, Сулїанк<шгу7, тагч б&сцаларм адам еиірі, онмц бастм бзл-бвлос-їері, кас ійлаврінв арналган Енгармалармнда даналш? ой-туйш-дэр юл байцаладн. Осы иа^сатпан диссертацклда АбаЙдагм глстар-

днЦ ад&мгврзілік цасиетторініц нагізгі сипаттарнн ^аититч.ч то-

3 *

лнц адаа яг ни кашли инсанм турали данальг^ ойларч •гаядалади.

Наоац хаякн одобш тінде ерте законная создіц турлі шнорі-

ііо салмп, їсроц ыагмналм, астарлм течоуган, басца халм^тарга

уцсаьпйткя, ултммнздчц взіншз сйлау куйесіив кататнії шеясндік

сейдеу дзстурі о«рлотм аорптсуда вас вздасмна байлаіімс?и улгі-

лзр арцмлч айцміід&ла ?уссді.

І^аза^>гнц гасирдар бойч атадан урпаада осиот ратіндо еиір

1. Кунісбаев 0. Тервц таынрлар. Ашйаты "Гнлїлм, 1994

2. Бес гаснр г^рлайдч. І той. Алмати. "Еазушм", 1989, 32-6.

3. ІЬ/рзахкетов М. "Абайдчч адаигерщілік нураттари. Алматн, "Рауан", 1993, 9-6.

тзасіриболорінон їороц оЯ нвгізіидо сур^птала, біздбргз жатасн їглзкрім имммр халт? далалмгнн бойтіа сіціргон ігак;алаларднч да пзлсапалт-'к мані бар. Автор олардмц пдал гуіімркямц зр козоіщорі-не баЯлапмстармн кецінен талдайдрі.

Дг'ссаргяцггяніл( уші на і тарауи - шамасмі білдіратін поо-_зиялм^ т^адмларднч таш.ч.дап^ сипатм, _тарб;»іїяік етні,_корксидік врекшаліктер^" деп аталадч. ■

0мір бзлостсрі туралн шмгартлар копаілігтц теп едобп їалгаикн гала цанагаттандорщі цойїяйдаг, оларда білій кекютзгіи кецейтуга багшталган зор виіртанмтцнштиц цасиеттер дз бар.

ОлаЯ болум тусінікті де. Себебі, булардн еиіргв келтірген -халщ неідзс а>їн бвлгісіз хал«^ вкілі. бмірлік тзяірибесі г$ай, ацтяі, яираулар коргоні кеп, вмірдеи гуйгсні .мол, ар^айснсм аз затнтагкц білікті адаедарн.

Дїіссвртацйяятд яуігтсгв тарихи «гулталар омірі, тар-су а?ау~ ларм бзрзр дорзгсгвр кзл зазад хихкщьщ салу-дзстурі, здзп, сулу-япц, толімдіх, даная*** танмадарм бойинаа квптвгеп »ясалдар квлтіріліп, еиіртаям'п^мятчк сипаттарн айтилип, далолдеиеді.

Бул такирмітгаг» здебноттіч тарбнзлік «ані яуииста бастм уп омір квзвцдврі бойинша п;арастмрмлган. Халкммчз урпак тер-биесі бвсіктвн басталатннмн жацсц тусініп, "Басік жирч" олед-дерініч* бала туралм іпщал-мателдердіц ііазмунцнда тек цана балануч р.знініи саулмгн гана ешзс, сонниен катар ол ^анкн жойтін абзал азаиат бол*лі ессс дзген игі тілвгі до бар.

Назад адабивтіндв бала тзрбиосшші цатар. гастарга гибраї, аісмл сез айту едауір орки алган. Зсіресд, ацмн-жнрау позвияснила кеч ямрланган жігіт кал дай болу короктігі туралм угчм тусініктерініч адаи тарбиееіндегі оркн врзкшв. Осм іспоттве

H-« 1 е» v»; о

* | Js ** £•' о

о W *• £>5

*» 03 1 с\ £ Г?

I ?й Пи »У р-3

я ъ Сг» е »$

2k P 1 ►ф ’r,i «3 £-1

<3 1 ►*»* *-*« *^j

*-• Г* § *“І

Й | « о

ki (5 **• ftf

f- 1 Я ш s €>

*4 » ** е Й AS C\ О

►tJ 1 ►а я Si

.7 | и» о fc3

Ь I .3 л я ►Э

71 * нз І! *A sj

t* * о *-*■* и*

"SZ 1 к

ё ! ЛЗ Л fis П О «

i *3 П V о

>i i к V р / •*

n о о Г5 ^3

e JW 3 ни »-*•

р о га П2

f Ht* и* Є сз s-ч*

}.‘J> н © к £♦* К4 €і> So г^с

' І ы ЇЗ Ё >%

V fc* к & 7% о s

г. Й ?*

* ■ь- *-*• f-1

f» •ts р> #3 >■1 ►3 й е» ■й

к Р £t p

» о ** гз Г *а ь* V

ІГ о Ok 3 к о

к 3 о с, О

г1' 3 о HJ о и* •tj *5 з

С к» *-♦» (“4* Я

V» *3

• о » Ъ р

FC о я

*ч О ТА

гз •ч* я

р о я.

-3 CJ ft t*

в С, i-% й

р її

о *“*• <5

2 7* a *>

ч* £'j 53

J~1 w

to p

*.0 із 1-1

ГО a

O’ £u

!

N о Сі Сэ »П:

r; ft р и ti Ї,’

й » с? « И СІ

Г- JJ

ЙЛ О Spo і . V-? it о

О »3 я *4» О %4

м *-2 h О

*3 к** $£ +%

И Л* CJ © •» «f г*

« кч >» С9 Й J4 »

•1- С* к ск >г п

К 5а О Г2

S о о Н О ■Л

>-л Ok й *3 S «

іл С) о о

т г-г гг- ►3 р

*•% « CJ ^3 И

6 Не* Р *а о

д-t ь h Ск Зч

5а сэ С а о

<а їз W о О. ►2

’U и* и М К

JE #5 *-t- о

»** (-4. £5 7* о ё & Г

>-«> W” к

СЛ С в

*1 О о ??

•-з CJ ?? с О о ft)

г* о ?"* о и О

/»5 І4 ЕЗ й)

зЛ SZ S* ►3 Wn Ё й‘ &-J >а

U И' М с

S Ї1» © *3 «3

1-і г* V и*

• F ы сч

»-* в П о

3=а Ґ- н гч

г£ & Ь <ЇЗ 5»

ь> п *2 W

к О Js о К

ІЗ о Ъ J^5 р Хч

е *-) 4.4 и

*zi kz м !3 р;

S v> ►3 К еэ

® Й Б (3 м

j~! с н gK, Р «

U д Я ►-* >*з -6 в»

X ьэ ё >а „Р5 В J-S

е А р Р в.;- h J4

чп Р Ы-

о 1к- Ft •< Єї

* /і ь гл ►8 ** В

П *3 и а ш

1? © в ї) *-3

fa в fc в ж» о. р

R -И Г‘ *з

ё г с* с\ о >ЛГ-

й о ta Р 1 в а-л

и f“ сч 1

п; Т bs

К ■С* Зя О & е> fcj

ь*» я с> р С» р и Й

-S5 a м Г- в М"' J^k

H! р й ►3 #1"

АЗ К *3 К

g 2 3 ^4 1'1 £ ■ti Й

О ►3 C3 !-* W «-4 ч "£

р >■ й ё о

5а м Е

Г* П Ш о К с

&.■» ftj а ад !£ JJ* н* С\

<3 иЗ О

Є о. р Л Р о й о

t4 ■H Ч о JK g

ь *1 j* с» Е_

►4* h Із а о *

0» р <Ъ *3 ►?} Cl

ex Ч ►j с? В О

cx о Р «< с- « te

P hi и» fej ни в

о • а Jj;

Б Я ^3 * £■ « Е d- *11 В <І

p О 3 § ы Є Й

Г! H ч Q в N СІ

P #» к* <•4 *s о о *-=

& ki О ►э •4 Р

u ft СЛ м* ►3 Й 5 С5 St

b} j* © 2“ <5 Із Е

p О 13 S a ^3

о -PC fi о и» "S р»- о в

Ё M сэ СХ Р ►і О ё м & рг

h Ч р « 0> ►3

R 5-е *s я

О Є fr ск и с «

c\ о о С5 f*

К н ъ* ftu Q м

С,а о »-»• с

с _р- р К Б о

Q H 7І

£3 p с\ э С5 ►3 и

& (J S? с: и fi п ►3

P ря 8 и м с * tr

& t* << О о

f* ►3 E » ь< сл •-?

U и Е о 1 С) и»

p К <3 О И •

о Ё bm Е ^ ' ' ® КЗ »-*• и* *3 иЗ

P AJ о о К Р

Я 9 1 Гч ни О. &

« О К g г; В О *< &

n сч <Й нг ts « Р. ►J о о Т

I

I I

Н^к^ООПУН, ОрИЗКТЗу 7уфЛерЬ<ЗН,К0Н 5».«!НСМШН озгошвлвио-’г1п саласп дзп царау лзн.

0п1р ясмцдэрхн, щс сатилвр«я1 бедерлоу цайсмбгр <гус?арда дара созд! :л?1и туршдоИ ?*7Г1р«аларда да коздосвд:. До ген ко и буяар тпзхиен поэзнялиц туииддлардыц, сониц к-лндо аднндьт^ олвадчр ган ячрау толгвулармнда, оленмвп заэнягвн иешеид1к соо-дор !.:эн хаямц?^ улг1дог! цара олец, терма яьгрлардиц улг1сЪгз тиод!. Солдатам бул тучндмларда соларга тан коркемдхк бейне-лзу «гасьчдор! мол паЛдалалылв,дм. Керкоодеудщ эс1росо ыагинапм пумстиру /иэтафорз/, алтстыру /азтоникия/, лмвандау /символ/, коШптзу /аллегория/, айгз^тау /фигура/, кацэеу /синекдоха/, цаЯталау /рудуплпкахтя/, рефрен спя^т кэркеэд1к орноктеулордхц лгя!рэ1г цолданмлатмнм баЛцалады. %кац, бумн, уЛ^ас зуйелорх '.Тд-нгпал да бул олеи, ?олгаулар соя ез!н1ц пойда болгон дэу!ртз ^атистн поотекаянц дэстурд! бой«ш пзц’гпп «ч*рген. Солай бола тура булорга каз<зк,г1 уйцас, арзиас уйцас» редиф, ^осарлч уйц&с-тардчц да жат сете окенд1г!н адгаруга боладм. -

Б1э сэрттзу бар?гСмнда ешр Сшюстер1не арналт&н адеби улг!~ лергэ яогармда аталган гплпм халгл* поэзляемпа ортад корхецдпе зд1с-?асЬчдард0Н бас^а оэ 1 нд±гг срокшолгктерд^, стильд^к айм-рт.-и иатинастардмч да зсор1 барлыгина коз 2этк1зд1к, Олардтл{ 1а1ндо гуггмрдгп^ узад гмлдардегн казевдорхп сатмлап суреттеудщ Бупар гяраудаи Састалчп, Шал а^ни гвт1лд1ргои еркектср!, коб1-пссо адаш«н гаяп»лА»Л- и1ив8-цулмц<гмц, элауиэг^к шпйндерЬ! коса цамткп, бхряакз толмц кейпш, ягни лгндн портрета лгасау, покосе нацтм он1р гясца /25-40/ сзйкос кэлетхи, 1шк1 свз!нгз к?-ри-тгел портрзтт бару» кеЛб1р пднн, ;зграулар икгармалармндагт» !гзс1?уя сариэдасчхтм, кацал-иэтелдорд!н эртурл! улгхлор1 мэл

. дг.;ииглї; сзздзрдіц пебір гигуаікн тугизу дасоовт&шякл кацтиш іаісигдавши ятл-жадти делвадашді.

ДОРШІВДі: баяівде цізацтиц увттш; ісвркеїгзоаініц озіїщіи сац& бір бетін бедвряойтіц цаотсріі ооасшшц бі©і еіо ігаяшг»іи срцсу еткеа одсібяот тггілері іугал здвбаотЬііздЬі извойїй биіктету-го бвлгіхі дорексде гісо ^осатшідиги туяц®ыццйл*да.

Дпсеертациянщ нзгізгі мадцукм деитіхгш, азі карлц карген сцбсктер:

І. Гушвнйнадиц вдобавт тягЬсрік, одгуде* Дїццу к®ссвде$іи вїуїтудиц срсш53іпїозі/ИЕдрах:и оку озивд&еедлги сцату игтодцкьец 85Г8 пед&геггаса цвсехохбді"/. Коїфщвкция шлсоив4М№> Ацтобв,

1925, 0:5 б.т.

2» 0аір каазцдеріно ба.йлашо?и едаби тушдалардац їгрбіїзлії: иані.//"К*зи; тіяі иза адобнеті". 1995,я. ££,0,3 б.т,

3, И вдебиеггвгі адсм руказри саїїиадал вивя&Ятш поэзия тяг'і-хедісіц лав педатогтаадд «ввбиогоудогі аягиві ог5Ш,//0$ятуаш'.-.пцнц гіш££і єдістоиажік кон'ізрзашяоц", Дцуобз, 1995 ,0,3 б.т.

4, Дцьи гу«и?и бвдеатарік-з «де&дгиі аде ба тушщнхладеги «ііу-кзттін изойяодся"/Д^азг.в; тілі изл едаби&ті" , 1525, , Р7-8.0.3 С.і,

5, Адаигшц оиір ккі^у баластерініц вде^иетіиг'і імікїсяіві// ■ Ц.Еубакон аиадыы Аі;т?ббс педагогике инсіитутшшц ЗО *акда?ьп;з. &ркагг*?чД зосдублккады:; "Еу&шес тбрилмку" кон|«реишясы.Ак;тсбэ, 1923, 0£3 б.т.

. б. 0;Ль; ксзацдорі коя касипа ьд;: їздай сдам боГи-гид&ги сзгецістср кї-рінісі/Дазац тілі иан здобисті". 1995 , 0,2 бсг.

7. Эйсл зптшал; оиір балссторіиіц повзиядаги боВпвдонуІ, "Іадвиіе - Поиск" ГЛ, 1997.ж.

РЕЗЮМЕ

Диссертационная работа Борапова Б.Т. на соискание ученой степени кандидата фкяологичоских паук "Проблаи* отапности человеческой кизни о казахской поэзии" посвящена одной из иалоиз-учекгшх, ио достаточно распространенных тем в казахской литература Автор делает научный анализ литература, которая пряно илп косвенно затрагивает данную проблему, гтрослеетвает путь и характеризует этапы сштовления исследуемой проблемы в казахской ли-тературэ, начиная с дрзвнеторкского перчода да наших дней, впервые приводят о опрзделеннуо скстецу опксьгааешэ в литература возрастные особенности человека по полу, перкодаи и годам шз-нп, вводит норыэ Теркины,

В диссертации определенное тасто уделено рассмотрения гианвн-ішх этапов человека в литература в различных аспектах-как с точки зрения Іцздико-биологического, психо-физиологического, соксуаль-ногої, так н социального, философского плана, отвечаются попото-риа особенности отображения их в прязвведениях письнэтгоЗ литература л в обрагцях устного народного творчества.

В работа па богатом фактическом иатеряаяе раскрывается гза-читэльпое познавательное я огромное воспататзльноэ значение тст качеств человека, которые присущи каддоцу периоду его гоірпи. В отои плане автор особое внтсшкэ обращает на преклонный воз-рас? человека. ■

Исследователь дает развернутныЯ анализ художественных особенностей, поэтических приемов показа и раскрытия возраст! пае характеристик человека в казахской литературе.

- 24 -

RESUME

B.T.Borashov's dissertation for the degree of tne Candidate of Philological p Science, "Man's Age In the Kazakh Literature'*, is devoted to one of toe Insufficiently explored but enough widespread subjects' In the Kazakh Literature.

The ahthor presents the analysis of scientific literature, which touches upon this problem directly and Indirectly. He characterizes the stages of 'formation of the feature under consideration In the native literature the Old Turkic period up to present days. It Is for the first time cbet a definite system of age peculiarities In literature Is produced. Besides the new terns are introduced.

Most attention has bean concentrated on the demonstration of different stages 01 human life In Literature In various aspects: both from medical-biological ’'point of view (I.e. physiological, psychological, sexual) and social, philosophical grounds. Soae peculiarities or their representation in the works of Literature and Folk Arts, are of special note.

Considerably cognitive and educational importance of human features, inherent in. each period of Life is revealod on the basis of the vlch original natevial. In this respect the author draws a «pedal attention to the role of the declining years. .

The Investigator gives a detailed analysis of the artistic peculiarities, poetic devices of demonstration and disclosing the man's ujje characteriutleg , In the Kazakh Literature.

L