автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.01
диссертация на тему: Проблемы фольклорного прототипа в ранних повестях Н.В. Гоголя

Полный текст автореферата диссертации по теме "Проблемы фольклорного прототипа в ранних повестях Н.В. Гоголя"

АКДДЕМ ¡Я НАШ УКРА1НИ 1НСТКТУТ Л1ТЕРАТУРИ ш. Т.Г.1ИЧЖА

На правах рукопчсу КК1ШК0 ОЛЕКС'АНДР СЕМЕНОВИЧ

ИРСЕЯЕМК уОЛЬКЛОИЮГО ПРОТОТ1Ш В РАКИ IX

П031СТЯХ м.в.гоголя

10.01.01. - Росмйська литература

Автореферат дксертацп на здобуття вченого стуленя кавдвдата .¡Лдолог ¡чншс каук

Ки1в - 1992

Робота виконана у в!дд1Л1 росШсько! л1тератури 1 Л1тера-тур народ1в Украши 1нституту л1тератури Ш.Т.Г.Шевченка

Науковий кер1вник - доктор ф!дологгчних наук Н.Р.Мазепа

ЙН1 опоненти: доктор $1лолог1чних наук В.П.КазарЫ; кандидат $Iдолог1чних наук В.Я.Звинящивський.

Пров1дна установа - Шжинський державний педагог1чний

¡нститут 1и.М.2.Гоголя

Захист вибудеться "_" _ 1993 р. о ■ год.

на засианш спец1ал1зовано! ради Д 016.35.02 в 1нститут1 литература Ы.Т.Г.Шевченка /252С01, Ки1в, вул.Грушевського, 4/.

3 дисергац1ею ыожна ознайомитись у б1бл1отец1 1нституту л1тератури Ы.Т.Г.Шевченка АН Укра!ни.

Автореферат роз!слано "_" _ 1992 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано! ради

кандидат $ Iдолог1чних наук

1Г

В.Я.ЗвиняцкIвський

Взас«озв"язок фольклору 1 л!т*?р1тури давно i по;т1.-но у вагу до:мйдиик!в. ОсоОлико ця проблема ц!кана .поиэм'о тьорчосч! II. В. Гоголя ,оск1 льки эпос*^р"Дньо торкаствся росЬ'сько-украУноьких фольклорних эв"язк!в 1 дап мочлив1 стт. побачити мое! г/п.бишч льи-ща Кх спадковост!. Особлива н!сце в в1тчизнямиму гоголлзнавств! заимаоть питания вивч^ння фольклорной традицП р творчост! раиньс-го Гоголя, яким призвячтн! числтнн! спчц!альн! доел! джсння.

1>ольклорна основа "Вг;чор{в" н!коли уп викликала сучн!ву, 1 Т°ПСр, КОЛИ в!ДО!|! ЧИСЛПНН1 сож^тотвэрч! МОТИВИ, МОЖЛИВ! прототип.! t д ж-? pi ли, виразн!пп "проявлк-тъся" {< трвинна м!фолог!чна скак-тика, зиушуочи уважн!т<> прндивитись ДО при роди ut^ono ЧИЧНОГО O'.VJ-волу/якиЯ визначае. вртгат! р;шт, суть ! сыисл опов1дзнь. ПодЮкил ракурс, як здасться.с одни'/ ) най'Нльга пчрсгиктирних при осмислшн! фольклоризму Гоголя, ilo вир! с !3 ГЛИбИИНОГО Ml >0!1 ЭТИЧНОГО СИ Ii И р"! -тизиу i прекрасно зб?р1г "П1рв1сну" ~дн!сть взасиоэв"нзку 1 взасчо-зал°кност1 найаагалыйглх и1фолиНчних "Л-чгчп! и.

Водночас донин! hi припиня -.ться накопиччння фольклорного иат?-pl алу , я.о дозволяс кож"н раз по-новоиу ои!нпнати м!фоао-тичну тра-диц!о в "Вечорах" t "Уиргород!". Так, поотягом останн!х рок!в проводи еся 3öip иаттр!ал! в, .о ср:дчягь про д-мо^олог! чн! уявл"ння лп-дч? на тчритор!Y ц^нтральних облает?!! VKpaYmi. Пропоноран! записи стануть приводом ! грунтом п» т!льки для почлуи!р поо рлл!кти миолог! много св!тогляду п"вноТ частинн лид'И 'а нгмг) часу, ал? а ochubod вир!га?ннн д-яких л! тч оатур-)чн 1рчих пробл-и.

идш си з на.1б1льш актуальних ■ сьигодн! iiport.vua [ ольклориого нрот,jthпу в л!т?ратурному твор! , и.о пов"язано одн! си стороной з б!льш глибокини иожливостями вивч?ння фольклорно! тоалицН, а другое - з комил"ксним анал1зом 1 сиротой р?конструкц!Т лрха'Гчних и!фолопчних структур, як1 збпр?глися в фольклор! i л!т?ратур! нового часу. Цьому питанию присвяч?но немало досл!дж?нь, вадаио к!л?-ка т?матичних зб1рок, цо св1дчить про поступов? в1дродч?ння паукового !нт?р?су до пор1вняльно- 1сторичного истоду п1сля тривало! кринки м1фолог!чно! мколи t П класичних нр?дставник!в.

Розультати t ?Ф?ктивн!сть р?конструкц!Y давньоТ духовно! кул>-тури в багатьох вииадках залипать в!д того, як розуи!иться зада-4i роконструкц!Y, И дж?р"ла t м?тоди. Лнал1з досл1дж?нь остани!х рок1в св!дчить, що нин! р?конструкц1 я вс? б!дьгаг*. розуи!сться як сп!вв!дн?с?ння ц!лих текст!в аоо окртмих !х ел^м^нт!в з загаль-нов затекстовоо картинои св!ту, а джер^ла завжди носять непряиий

Г

характер, адже картина се!ту, яка ц1кавить досл!дника, завжди по-даеться Qouy в вигляд! конкретцих культурних текст!в чи Ix фраг-IjshtIb, "прив"язаних" до визначеноК культурно! традицП.

Дякуючи традицП, тексти, шо належагь п!зн1и епохаы, иояуть слугувати джерелоц знань про арха!чн! культури. ) Пишук всяко! фольклорно! паралел! до гогол!ьського тексту пер-ь1сно передбача^ cnporty реконструкц!! найдавн1шого в!рування, пошук . единоначальност! , архетипу, "облоики" якого эбергжен! казкоо, повоям, в!руваннии, nisutu письиовии джерелои.

1х структурно 1 пор!вняльно-1сторичне вивчення подае иатер!ал для серЗошюго теоретичного уяагальнення проблеии, яку.стосовно Гоголя, вперше сфориулював Ю.М.Лотиан:"... твори Гоголя иожуть слугува-ти основою для рекосгрукц!Y и!фолог!чних в!рувань слов"ян, укор!не-них в найдавн1ш| часи 1, зрозуи!ло, на ptвн! саиосв! доиосп, Гоголи не в1доиих". 1дея E.H. Лотиана д'1асно достатньо пл!дна на фон! р!зноб!чних в!доиоотей про и1фолог!зовану СЕ1дои1сть саиого Гоголя, то творив.под!бно пеьноиу ряду, св!а художн!а св!т по зразку 1 подоб! г1гангського utфу як " абсолютно необх!дно! категорП дуи-ки i життя". /и.Лос^в/.

Метос даного досл!дження е осиислення дяерел особливого Уфолог! suy Гоголя, що вир1с 1з арха1чних и1фолог!чних погляд1в на св1т, t в1дображеного перш за все в ранн!х пов!стях "Вечор!в" t "Цирго-роду", Ця лета зуиовлоо основн! завдання роботи:

- ввести в науковиа об! г з!браний авторои дисертацН фольклор-ниа матер1ал центральних областей Укра1ни, наиагаючись визначити Boro генетачн! зв"яэки з уже в!доиики в!руванняии чи ix елемента-ми, заф1ксованиыи у раннього Гоголя;

- спробувати визначити иожлив! фольклора! чи л!тературн! дже-рела, якими wir користуватися Гоголь;

- подати спробу реконструкц11 елеиент!в арха!чних уявлень про "синього чаклуна", "криваву в!дьиу", як1 згадувться у Гоголя;

- розкрити роль вищого ритуального сценар!о творення"доско-налого св!ту" !з хаосу, властивого художн!а св!доиост! Гоголя 1 зв"язаного з! cnpoouu особливого, "нового" ц!фотворення;

^Лотиан Ю.М. Гоголь и соотношение "сиеховоа культуры" с коии-чеокиы и серьезный в русской национальное традиции// Цатериалы всесоюзного сиипозиуиа пи вторичнии иоделирувьии систеиаи. ВыпЛ-э. - Тарту, 197ч.-С.132.

- розглянути po.ib t значг,ння и: ;опо°тичноТ ату-игутики ъ :;ottc-тях Гоголя, ïï сеиантичних зв"язк!1' ч д"мо' -¡.ion чкии ¡о::ьк.:о?о <.•

Цатер!а.юм роботи s пое! ст1 "Вечор! в на хутор! б'1ля ДиканзмГ,' традиц!йно примкнут.ч ло них п>ов1сть "Bifl" з1 зб! рки "Миргород", записи матер1ал!в про деионолог!чн! уявл^ння, а такоя слов"я.-)сыс i чч-р1вна казна / в записах 0. Н. Афанасьева, U.Лрагоианова, II. 4ytf.ni ;ько-го та tH./, яка зберегла числ"нн1 архаТчн! рел!кти.

Наукова новизна роботи поля гас, ло-mprce, в залучи ни t uanpl-ал1в запису зразк!в сучасноТ деионолог! Т як йодливого об"скту дос-л!дяень архаТчних стереотип!в. По-друг", в cnporti залученнк д* ионо-лог!чних записав до вир1ш"нни актуальних л1тературознавчих проблей. Бказаний н1дх1д до проблеии фольклорного прототипу, татаи чинси, орт снтований на анал! з ссианткн архаТчногч uî ту ! проблем!; ¿его реконструнц! Y t, одночасно, '¿находиться в кол! л1т" ратурозгавчих КОНЦ°ИЦ1Я, Де BUCbi'MDe гьоя становления худолнього cri тоглиду Гоголя .

Перший розд!л - "^ольклорн! образи I со»ети раниього Гоголя в конг'кст! вивчення сучасних шппс!в деионолог!чних в!рувонь ук-paÏHi'.iB"- присрнч"ния ашш *у фольклормоТ традицН у "оголл, яка ряд суттсвих осо^ливостей.

П°рш за ссо , фольклоризи Гоголя, особливо в nepniiii частим "Вечор!в" пере початки з гдиюл cuct«îu! синкретичного компл-ксу архаТчних ы'гролопчних уявл^нь. •!р, озн.аччг, uo ïx р^нонструкц!я зв"язана з нео(и!лн!стс комплексного вивч'нин ucix компонент! F духовно! кулчт/ри v ïx Bia^yofliï, nporp-jciti'iiouy чи греоивному розвитку. У 1ь"яэку з ЦИМ, ДеыОНОЛОГ! 4Hli:l фольклор ц'кавии ЯК ^Л"-ипнт Tpacmii ■••hoï нультури, t ui сти ть bî домоет! "п ро окреы! факти побутоноТ 1 виробничо! д1яльноот! , ритуально-ичггчну !1рактк"у,со-uiонормативн! установки, про предмета иатер!ально! культурк i iн., тобто на ochobî фольклорних даних ыоина в1Дновити д°як! ар>а!чн1 ф о р и и конкретного етнограф1 чного субстрату".^ Вар!ативн1 тексти, невербальн! форми традшЦЛно! культур», етнограф1чгии контекст т pi вноиравниии джерелами р^конструкц} Ï, ям вииагать, шоправда, ко*ен cboïx специф1чних метод!в,досл!д*ення.

* Виноградова Л.И. Фольклор как источник для реконструкции древней славянской духовной культур!^/ Славянский и балканский ь-хлор.- М. :Наука, 19tiv. — С.10^.

1дея розд!лу, таким чином, полягае в аргуыентацИ необх!днос-Ti вклсчення в цчй семантичнии ряд також i дeuoнoлoгiчниx уявлень як можливого джерела, ко uiстить числеhhi елементи архаТчного св1-тогляду.

Як в!доио, демонологП властив! архаКчн! рел!кти, «к* ¡¡ро^кгуо-ться на заф1ксован1 у Гоголя елеиенти уявлень про в!дьиу, русалку, чаклуна, 1х иЬропоетичну атрибутику, ритуальн* д{ i, прим! ром купаль-ськ! 1гри, плач / cuix, народження/похорони, i*a ! in. Проте дов-гиа час в л!тературознавств1 розроблявся елях означения пвреьзжно жанрово! залекност! "Вечор1в" в!д фольклорних текст! в - казок, по-в!р"!в, народного театру, тощо / B.I.€pbOuiна, U.В.Самишк!на/ t встановлекно, таким чином "зовн!шньо!" фольклорноТ традиц!!.

Блкчьке семантичне спор!двення численних демонолиг!чних перси-KasiB у Гоголя дозволяв думати, цо в багатьох випадках могло бути викорисгане одн" i те к фольклорне джерело. Зокрема,це стосустьея зблииення жишчих дёйанолиггчних оОразгв, чорта 1з "Вечора напе:)е-додн! 1вана Купала" 1 чаклуна !з "Страшно! помети". Ц! явища особливо примгтн! аналгюм деталей, портрет}в, повед{нкоо героев, мифолог! чними атрибутами, семантикос кольору. Наприклад, пом!тнии в багатьих винадках cHHia кол!р, шо супроводжу? ойраеи нечист!, чак-лунства у Гоголя:"розлилося синя св!тло", "сине полуи"я", чу-ли ей легенду про синього чаклуна?.." t iH. t наявний в сучасних пов!р"ях. Под!бн! в!дпов!дност! говорять про особливе значения кольору в м!фологП, який символ!зус синкретизм косм!чного / природного/ i лидськиго.

Фольклор "проявляя" особливу м!фопоетичну традиц!в "Вечор!в". За зовн!шньос ссжеткоо мозагкию, опоэиц!со християнськогэ - язич-ницького, нерманентним мотивом "дияволоборчества", демонилог!ч--нии "piзноман!ттям" 1 т.д. вбачаеться наявн1сть единого елементу "зчеплення"; в художн!я св1домист1 автора пост^но присутн!а "виши" ритуальний сценар1й творения Космосу 1з Хаосу хиття.

Арх!тектон1ка зб!рки - ц« м!ф про життя, в якому неиаг н!чоги спального s д!йсн!стю. Bin в1добраяао 1нше киття, иргашзиване j на аиигуалтиих началах, в!дрожуг>чих 1деальн1 фории иобуту i буття. Як народниИ карнавал протиставиться оф1ц{йному святу, так i uiф "Вечор1в" протипоставлениа оф1ц1йноцу и!фу про д1йсн1сть. Якраз в зв"хзку з цим пошук прототипу виступае як зас!б виявляння розпо* Ьсодяених архаКчних шар!в в райках т!е! худояиьо! система, ство-

- $"-

рити яку так прагнув полодий Гоголь.

"Вечори" на нашу думку, являють собою особлису спробу "ново!" м!фотворчост1. Гоголь творить св1т, принципово протилеяний тсиу, в якому найбыьш повно виявився сучасний яому момент гсторичноК д!й-СНОСТ1 , а ции СВ1ТСМ у ф1лософсько-!сторичн! 1 ПОЛ1ТИЧн1й СЕ1Д0-мост1 К1нця - першоТ трети ни 1У ст. традицЫно г. Петербург. ?ос1? ська поетична культура 18 стол!ття створила сп^циЦчшп! патербурзь-кии и!ф: Петербург - це сиивол могутньо! я ново! держави, в^род-жена земля втраченого ! заново здобутого одв1чного блаженства.

Траг^дгнна трасформац1я цього мгфу е1дбудечьен в 30-Т1 ;оки у 0. Чушк тна, ! суиер»чку з петербурзьким мгфом лочинао 0 Гсголь. 1 Еже е "Вечорах на хутор1 ОI.чя Диканьки". НезЕ-ична наполегли в! сть , з якою Гоголь "иодельт" сет-Л власни 1 св1т, св!дчить, без г.уммву, про нкийсь проти лаяний феномен, П"вн", волод!ючиисилою, яка шее небезпеку СЕ1тов1и ць-п сност!. иим протилежним I грхзним в сI о Iл "непридуманост!" сн! гом 1 г. для Гоголя !1пт°рбург. Власне, та1 е протиставлення "народного-столичного" спостер!гасться в пере;иов1 до перхо! частини циклу: в основ1 ново! м!фотворчост1 - "иулцьке" вгднош^ння до св!ту, воно подано автором як нроынц!ине, але уяз-лясгься нами як наролнг>. Абсолютом же народного в гогол!вськ|х по-В1стях виступа^ ¿лканька, яка разом II сеоКми околицами иредотав-ляс "увесь майде св1т" 1 над!ляетьсн, дякуючи цьому, максимумом сак ральностг.

Твор^нгй в "Зечорах" се1т булуеться за Ес1ма косм!чнипи законами, як "сер1я зб!льгауваних I один ь один вм1стимих простор:в" /В. М.Топоров/: в неону с св1Я сакральшы ц^нтр - /лканька, ярмарок, дв!р осаула, коло танцюючих I !н. ! борогьба з вотюдиии силами в ньому; г сбоя перефергя - Миргород, Гадяч, Полтава, К» !в ! хаос - Петербург. Котна точка, нанесена на коемгчну орбгту во-лодIс нкостями планетарного маштабу I ор!снтована на заданий цен^-р, яким являвться диканька.

В середин! Цього всесвггу, в його сакральному центр1 в!,;бува-' еться. боротьба з хаотичним началом ради досягнення кос1Лчмих мок-' ливостеа життя. Ритуальна гра навкруг демонолог!чного персонажу дуже часто вистуиае центральною под1ею сюжету, метою, а не засобои; I поки евхт уивляеться хаотичним рухом, простр!р сакрального цент-, ру - це "прокляте м!сце", де двоб1й з червоною свиткою, чортом, чаклунои, вгдьаою модели«; ситуац1ю ритуально! боротьби " в самому

сакральному цен'.'рт , u.o crac i центро:;. хаотичних, ворожих лидин1 сил" / В.И.Топоров/. Це перманентна боротьба за в1дновлення "позитивно'!' " сакральност!. I вказ1вка на uicue под! Y в цих випадках прмнципова для Гоголя. Згадайыо подв1р"я осаула в "Страши!й пом-ctí" i сотника в "BiY", В1дэначеш нагромадженням маси лсдей; село в "Вечор! напередодн1 Твана Купала", "... якого топор i сл1ду нема? i яке було, може, не дал1 ста крок1в ь1д Диканьки"; "дияволь-ське м!сце", "сатанинська мара", "прокляте шсце" в середин! кола TaHUDD4nx, за иизначениям д!да в "Заворэженому uicui". Пост!йне "проявления" ритуальних зв"язк1в дозволяв глибие прочитати ui(¡io-иочтичну символ1ку i атрибутику розпов!дей. Особливого значения, npHuipou, набувас п t зня рел1Пйна шфологема Дол!, тотоиня деяким античним парил'лям, ^о ьиступао у Гоголя як "мапчне коло", но замика- велики и чи малин ¡i рост! р. Очевидно, символ! ка кола Дол i спi ввштсить':я з ярхаТчниы коунлек^ом míропо-тичиих с1-.ивол1в, се-маитично сп ор !лн"ни х: üko, Bíkho, Яйце, ;онцп, lit сяць.

В п«вн!й ui pi чоло Дол! спро'ктовано я - заверпення "Вечор1в" 1 "Миргороду". Цикл1за;йя створис гчгантськии всеов'.т, який охоп-ло': pi 3hí сторони jí.ichoctí, безк!нечнил густонаселеним npocTip з одинлм сьогод'нннм i майбуттям. 1щкл фактичло "виражас 1дпс едюст: , б^3kíнечноот! i завершенности , досконалэК краен... Коло окреслое вкутр! ic н i и к!нечниЗ простер, але кодговий рух, но угво-ргв цей npocrip, потенц!ально безк^чния".

Осягнення доленоснoí "безк!нечност!" складае, мабуть, худож-нв !дею "Bo4opiB". IT реал!зац1я зв"язана, як эдасться, з певноо типолипчнов особлиbí ctu цикл1в: розиов!д! в них ^див1дуал1зова-н! ! розуmí ння смислу Дол1 ибумовл'-но, церш за все, м1фолог! зованим становий св!тоглядом оповгдача. Оаме визначення "профос! йно!" на-лежиост1 вже по cyTÍ с мифологема, яка характеризус особливий стан: п а с i ч н и к Кудий Панько, д я к Аома Григорович. До перефер1йних iipohbíb "доленосного начала" можна в!днести такой мотиви сну, дороги, "сатанинсько! мари", kkí досить часто вар!и-DTbCñ у "Вечорах".

Значне uicue тут в!дводиться, без сумн!ву, "iího4Íh демонолог! Y", яка уявля^ться символом pyuHÍBHoY стих!Y, п!дкреслсс хаос д!йсност1 t заиеречуе становления гармон!Иного косм!чного порядку. -

Топоров В.Н. И"йлах М.Б. Круг// Мифы народов мира: Знциклопе-дия. — Т.2, 51., 1908,- с.18.

За прийомами ритуально! ооротьби з в! дыши, наприклад, по^тиля ц(-лий комплекс арха!чних атрибут1в, особливий синкретизм пр;м., як: збереглися в демонолопчному фольклор: I у Гоголя. !1лра за вса лри-ы!тна зовнлип сть В1дьми 1 I! стаг'ва а^ибутика. Шдьиа у Гоголк, як I в фольклор!, не ма- постНного традиц! иного обриоу, а."" »зрак-терн! !! риси обов"язково в1дображ° 1П : е1 дьиа-красуня в "Трав^ЕТ* ночГ' { в "В1I", страшна "з1гнута баба" в Вечер1 напередодп! 1вана Купала", "н! хорогга, н! погана собой" "олоха в "Коч: перед Р!:.1В0к", "стара красуня" в "Сорочинськоыу ярмарку" ! т.д. За зоен!пмьс1 н^ггральн! сто таких спостереж"нь лпгко оозгалусться !х загальн;Я напряы, "т"нд"н!пя", яка визначасться прагненняи прямо чи побочно В1дм1тити рг 31 олои чн! сть р!,'Ь«и, гТ зовнх п:нх статвпг атрибут!, без яких, проте, не обходитьоя яодн^ нар»лн°уннл^ння.

У пропонован! й робот1 пом1тнл на:ыгання по:л ¡дозного 'вп.'учения" стат^ро! аттабугики 13 д"ион логП, коли в рол1 сирого.-о : опоит жног) контексту залучен! Bi.-Of.ii -''ольклорн! ля°р"ла / казни, л"гпн-ди/, р"М1 н'[С1РНЦ1 I 13 л!т°ратурних твор!в /Пугск'н , Гоголь, Ьу. гаков/. ЭбЛ1И"ння них лк'Р'Л посгупово розкифровус тралицИ нии I ! ро-лоНчний синкретизм понять I явии., властивий архаичному ск'тоглн-ДУ. У Гоголя, вин клясться, виразно зб^р^чсна еднгсть Еза^аозь'яз-ку I вза-»озала«ност1 смерт1-наротя'ння, плачу-см!ху.сакрального-проранног;, хаосу-космосу, смантична н°розп{ зн"н! сть багагьо.. понять ! явии, в I нт 1 рпрг>тац! Т навколигсньо! д1!!сно;тт: оинкр-тиз! "пролуктивного акту", "си^рт!" I 1н. Гибто, г.-г». ;члзчачг. -ио

л ри сутн! сть тих мЬ;'0Л0Г1чних ,мод,,Л',,.1, як! д о л ни ни ;хилЬ|П м>а-жати арха!чни:.:и. °итуал в ."аному випадку с в! г. ч;: т ь про с;:нкр"тг зм 1п ¡--ОЛОИ ЧНО! овмомост! , КОЛИ "рнутш гня г'г н! сть м1 гу 1 ригуа.'у створо-ться... не формал ышм заообом обрядоьих дГ<::тр, а т отогнуто оемантичноУ структури, тими символ гчними игралигиаии, яI г насамппред нев!дл1лыи в!д м!фолог!чнил "уявл'шь".' "ам* таки;н уявляотьон елементи ритуально! гри навколо в1дьнк, зв"»за1П з яи-ночоо ¡лфолопчноо атрибутиков / гпч, вогэнь, вогни , предие-и ткацтра/ I зб^рекенг часткэво в купальському обрядорому цикл!. Не-аоиякого значения набувас також иЬрологема !я!, всеб!чно "розчоб-лена" Гоголем ! виступаича як загальне "коси!чнч" дгиство нас! чзн-ня, и.0 сходить до арха!чно'1 символ!ки 1 безпосередньо зв"язак"

^Мелетинский "^.Ц. и историческая поэтика фольклора// Фольклор: Поэтическая система,- М.:Наука, 1^77,- 0.26.

ч покдс^нняи вогнв, водт , обрядовим тваринаи.

7 Гоголя пом1тн1 численн1 р1вн1 "Чснування" арха!чного ритуа-1у: аого сусп!льна замкнутость, елеиенти "ганьблення чужинця", який ^труиаеться в ритуа.1ьне коло, сакральн1сть трапезно! атрибутики /напр. .'величезни» ст!л п1д 1конами", " в кожнхй к1мнат: величезна п:ч, шо камае майже трегв частину"/ 1 1н. Кр1м того, цей посл!довний провес сакрал!зований I в1н, певно, завжди виконуе функц1в соц1альну, в направлении на 1 дев"виживання колективу". Його "виконання" не ипадково. засновано на сп!льност1, "всеоб"емност1" сусп1льства.

Таким чиной, винення проблей фольклорного прототипу у Гоголя зтановмть науковий 1нтерес I ор1снтоване на пошуки глибинних фольк-лорних джерел худояньоги свНогляду пиоьменника. Шрування в бага-тьох випадках зб>регли синкретизм архаТчних м1фопопчних елемент1в, спостережения за якиии виявляг !х про°ки!с на твирчу св1дои!сть ранньиго Гоголя. Чи намагались просл1дкуъати шляхи лише деяких архетип I в, як! маоть тоср'днв причет^сть до п^облеми прототипу в "Вечорах", виходячи з припуш-ння про осоплиша м1филог!зм худошьо! св1домост1 Гоголя. В!н творив СВ1Т, в якоиу живуть його г^ро! I !снуоть реч!, як св1т и!ф1чнии, як повн1стю визначена 1 "Ц1лким необх!дна категор$я думки 1 хиття, далела втд всяко! випадковост!.

У зв"язку з 1£им пом!тно, цо вже у "Вечорах" починаеться реал!-зьц!й вино! худодньо1 мети ''оголя, ыо проглндае у створенн! едино! ун1 в-; реально! "св1тово! систем", космосу, де д! I кожного знаходять-ся в гармон1йн!й едност1 з д!ями вс1х.

Шфолопзована св1димгсть раннього Гоголя мае сво!м джерелом "нерозр1знен1мть" мистецтва 1 д1йсност1. Ця св1дом1сть синкретична, эаснована на в1р1 в мочлив1сть перетворення д1исност! шляхом мистецтва, створити зразок сусп1льно! тармонП.

и1фолог!чний синкретизм 1 сакральн1сть переносяться на всяке явище д1йсност1: особливого значения в художньому св!торозум!нн1 Гоголя набувае с л о в о; як I всяке М1фолог1зоване д1йсгво, воно - сакральне, а отже слово стае - пророкуванням. Вже в "Вечорах", таким чином, ми помхчаемо присутнхсть основних принцип!в гогол^в-сько! худодньо! I св1тоглядно! еволюцН.

Другиа розд!л - "Нов!сть В1й": фольклорним прототип 1 и ого и1фопоетачн! атрибути" - висв!тлве проблеми вивчення и!фопоетично!

* Лосчв А.'®. Лиалектича мифа// Лосев А.Оилософия. Уфология. Культ.ура,- и., 1951,-

атрибутики в Л1тературноыу контекст!. Лдже пробл°1Ш фольклорного прототипу, Kpiu рчконструкцП загальних ахфолопчних схем, мер)>д;.ль-но пов"язан! з необх!дн1ctd анал1 зу окреиого атрибуту i всього багат-стЕа з"сднуичих елеиенттв, як! дозволяоть говорити про ui уоиое'.'нчн! традицП в xyAOfHi-ouy текст!.

У розд1Л1 розроблясться ¡дея про т!сния зв"язок Вгя i 'Jorv атриб} tí в з загальнослов"янськии uiфологгчним коиилекооа. Бона дозви..яс повернутися до досягнень nopiвняльно-тсторнчно! и^тодологИ i мюунути на перший план синхро ний аналгз, якии переДбачае иироке згстаэлення ц1фолог1чних атрибут!в в казнах, легендах, повтр"ях р!зних нарсд!в з иетос виявл^ння нанб!льш оптимального вар1анту у в1дношен»1 юга до досл1 джуваного явика.

Уатер1алои для такого анал!зу виорана чов1сть "Шд", про q ольк-лорну основу яко! дос1 не стихат'ь дослгдницькх суперечкп. Сущ ib викликас, перш за нее, в!дсутн1сть в слов"янсь"оиу або будь-як1му ÍHmouy фольклор! персонажу, максимально ело'иго з Bicu i якого полна було б оезпочи-.ково назнп'и проиоразои гогол1 вського тsopihi я. Зв!дси багато припу^ень про moswihbí ддер^ла noticTÍ i фольклора про-тотипи, як1 стали ochoeod гогол1вського образу.

Очевидность фольклорной основн noticTi спичатку начтов/увала-досл i дни к i в на постуки в ооласг1 сюжету народно! казки чи леген.м i його bíдногеннп до "Bíh". ьчен! старгого поколпшя /У.Драггш.\ноз, Т. Окуневський, М.Суыцов/ намагались через народний си^ет "виатп" на "Bifl", i в результат! ношуктв наЯб!льш близькиии иояливииа ,це-релаии noBÍcTi називались широко розповсоджена в украгнських зз)-дах 1стор!я парубка i панночки-В1дьии i П вар1анти в ристаськН казц1 "Иаан ьыкович", OL'iopycbKin "Праз ¡ллишик" i деяк1 íheí. .Ii з-н!ше В1дикреиилась друга група вчених.яка розглядала Вгя в конт ;к-ctí слов"янських rioBip"ÍB ! легенд про нечисту силу / В.Абаев, ].н. Тванов, и.Назаре вський, Н.Крут! нова/ i спробувала вказати floro ливий фольклирний прототип: Голудивий, Буняка,Касьян i3 nobi?"ti про лоте, л1 совик, !ндо1ранський оог в!тру í&^u i щш! деиин'.ч-Hi i с ют и. результатов! цих рчли,уп:в став оезперечний зисновон: :.оя-ва с1Я у Го го. <я TÍCHO пов"язана 13 коиплексои деионолог!чних Bi;>y~ вапо В загрибниа Сг>1 т 1 ЙиГи х>.

В^доиий фольклорист Ф.Колесса в1дносить до них, зокре а, ":;еи-ляного д1дька", елеыннтл уявлень про якого, на иого дуику, сход»ть до язичницьких вгрувань. Деионологхя д^сно зберегла свЦче.чня i ро

<5ез1изнну iстоту, яка мешкав гид землей í про можлнвост! i"i розгн1-ваного виходу на cbít, i кка в1ддалено нагадуе гогол1вськсго Bifl. Все ж, пряма вказ1вка прототипу зустр1чав ье одну серЯозну иерешко-ду: в1дсутн:сть в фольклорному фонд1 ímohí В1я, не дивлячись на £Cß очевндн1сть Uoro слов"янсько'1 етииологП /Кий,¿i я, Hin i i н./'

Результати анал1 зу в1домих ппотез в1дносно появи ímohí "Bifl',' запропоноъаних в pi знии час 0.Афанасьевим, В.1Ллорадовичем, В.В.Тва новиы, О.Н^з.чревським, H.KpyTÍковов, дозволявть Ббачати иого слов"я нське похолтгння, сп^ввхдносне з рядом се.:антично олизь'их míb, о0"сднаних мотивом ока /bí 1,в1ко,поетки.видеть, виждь i íh./» а тако* багачьма фонетичними acuniainnuH / вуН, вовк, boi i íh./ Прямуичи acouiативним шляхом, молна сЗуло б доповнити ui символ1чнт ряди, ыаоуть, i такими словами як в i й н а, в i й с ь к о /жах, шо ековуя лвдину при uoheí Bin, острах 3ycTpiu: з ним i т.п./, в5 в в i т е р / в iiobíotí читаемо: "Вихор ¡пд.чг.вся по uepKBÍ , попадали на земле íkohh... Все л^ало i нооилось, шукавчи вссди фхло-софа"/, в и е вовк /"... иочулось далеко вэвче завивання..."/. Ыомлива aconiauifl з укр. - в i И i т.п.

В до^дженннх octihhíx pokíb /Б. Абасв, В.В.1занов,тто Тчиро/ висловлена думка про Heo^xiднхсть розширення географiчних меж по-шук1в фольклорного прототипу Bifl, яка niдтзерджуться п:логвроп?й-¡ськими паралелями ^'-fy'o, осетинським Вапг, кельтським Ьалору

i деякими íhbimii ui ^олопчними персонажами. Ix шроке рэзповсод-кення пер^дбача-: багато "остаткових явит" в слоб"янських Е1рування/ ; i тут ц1лком можливии спор1днени.1 зв"язок уявлень upo Bifl .i ih.o-'свропейською mí ролопчноо традицию, а значить, з -'омплекссм аоха-,;1чнкх BipyEaHb. Як здаеться, ím"h Bin -вл никло в результат! ронетич-них npouecÍB, huí о0"-!днали фооии Див / Дi*/, bíдигчен! 0.Аранась-

htoi ечнантики: ц<? «¡ож^отва в!тру, як! потрчдяаш-ь про олизыс? "ношетя. Певне, Bin спочатку i був саме таков "позитивной" icTO-тоо, i т!льки niriHiu'e народна фанта:Ля поступово надбила иого рисами.демону i його 1м"я попало niA табустичну заборон}. Гоголо, мабуть, вдалося почути легенду про цв ¿стоту/дие. евтдчення 0.0.Смирново'1 в ii Eiдомих "Записах"/', i та^мничим iueHeu Bin BiH назвав свое творения, яче bbi брало hi як не зв"язан1 з уяв-

лення про Шолудивого Буняку.Касьяна, л1совика, зеиляного д!дька.

Apxai4Hi атрибути 4iтко проступають через все розповтданпя

"В1я". В ройо-Н б1лыл докладнппе розглядапться м1 ¡о.югеиа она, зсз-н1шнтсть демона, роль пальця в архагчних мНолоп чних укэ;.ен:нг:х /пор. в пов1сп: "Ось в1н! - закричав ВЫ 1 вказав на нього г иа з-ним пальцем"/. В достатнЫ 1ир1 цо и1фопоетнчну атрибутику з^рег-ла сх1дна слов"янська чар!вна казна. Особливо пр'.плтнии цикл рсс:й-ських народних казок про Ли,чО, з зовн1шн1сто I поЕадками якого ст1Е-в1дноситься ВЫ. На фон1 Лиха одноокого, Нш, багатьох демон! чм-л \ персоналов, иого подопа повн1сто транши* на I зв"я:-ака з йдсбра-женням аноаальних ф1 31 олоН чних явит: слЫота багатьох геро'п чар: е-них хазоч, в1 дш'говхусча зовшим сть, навнтсть в уяьленнях багатору-ких 1стукан1ь, багатоокого Аргуса, трьохокого арапа I тн. 0J.Be-селовськии ввакав под1он1 нриклади плеоназму арха!'чнии пи рая? пням поняття сил и, могу 'ГП ост I , пильногп."^

Проте, ь." задоЕго до появи В!я ии помтчасмо б поеьгп с/1 ноту заблукавгах в пол! бурсак1в, незрнчтсть староI втдьми, яка п1доз-рию довго ловить дому е тгсному овечому хл1 в1 *, незряч;» втдь-а не бачить '¡алософа, I це "небачення" передаеться и ому, со вп' улг вступив у зй"язок з нечисти. Соди я вгднесемо слЫоту еоито'1 Хомсо паненки, при и цоведхши в ц;рчв1 1 1н. Так виявлясться в поеёгп атрибути "прийд-пнього" Вгя /пор.: "Зона лекала як »ива. Б роли - н!ч серед оонячного дня... гордо нрип1диялись над з а к р л т и -м ич о ч и и а, а в I I, и.о гопли «арои..." I т.д./, модулой гь-ся деяк1 иого звички / пор. розмову ломи з сотником/. ВЫ незриуз присутнЬ< в багатьох сценах, в!н .всеосн.*ни його поява ьемннуча.

Таким чином, розробка ?1лосорсько! теми '".'иргсроду" - страху СМерТ! В1Д вид1ння ЗНаХОДИТЬ У "ВН", МШИМ М1 ¡/олснчн'.ГЛ п1дг:КСТ, де сиккретизм плачу / см1ху/ смерто/народяення, тиття/сиерт! }еэ-перечно присутнЫ, але вяе виступае в авторськЫ св!домост1 я< вираяення зак1нченого гиттсвого циклу, в якому все знаходитьм в сп1вв1днош"нн1 з1 смерти. П поява у Гоголя поступово ¡з мЬроло-НчноТ категорИ переростао в фатальну неминучгсть, де виклвч!ний акт народи^ння, а значить - руинуеться св1т, иЬрологгзовака "<ос-м1чна" дЫсн1сть. Тому у "ВП" явиьа життя - смерт! офорнлвсться як опозицЫн1 поняття 1 особливого звучания набуЕавть християчсыи мотиви, характерно надал! для Гоголя.

У "ВГ!" вперше м1фолоН зованиИ се1т "Вечор1з" в його стр;м-

* Веселовськии А.Н. Историческая поэтика.-¡1.:Высшая школа,1у8>.-С. 69.

л1нн1 до kocmimhoi довершеностi вступай в протиртччн з профанноо дёЬн1стс. 'Гоыу не Еипадково повУть будусться на иостгйних опозшп-ях, пчрш за все - часовхн / день-мч; ранок-веч!р; шичасозе-в1чне/ i просторов!и / столиця-npoKinuiя; подв1р"я Братського монастиря -дв1 р сотника/, як1 окреслооть i"f осоолиеии хронотоп, МЬролоНчниЛ npocrip тут уыовни.'., г^ограф1чн1 реалП "окреслсвть" у я в н е просторове сер-'довище, де проходить под1Я.

Худо«н!и простер у "ВП", як i в чар!вн1и казц1 , володУ малиц "опором середовина" /тер.'пн Д.O.Jliхачова/, rvpo'i в ньоау п^р'1-мiiLyиться незвично легко i швидко на величезних просторах. ¿инам^а простору, легкхсть, з якои втдбуваотьсн bci дП, знаходяться в б^з-посередньому зв"язку з чар1вниы потеншалом казки, ьтручапням чаргв-них сил /Яга, Ворон, ыдьма/ аоо пред»ет1в /килиы-лНак, скатертина-самобранка, чар1вне дзиркальце/. Так i y"Bii" чар! иному дгютру гпд-лчгас \ома 1,як герой 4apiBHOi казки, ттапчни' зв"язок з нечистое силои загрожуе юму погиб^лло, i безмеятН прост!р поступово почи-нас звужуватись навколо нього, Ein "матер1ал1зу^ться", стас б1льш явниы, ви м i риванн;д.

Зпочатку це прост!р Киева, куди повертаотьсн -,ома i почува-сг,бе в траНчнгй самотносп , дал: прост! р дооогн на xyrip сотника', noTia - велике поселения i огородине thhoj панське подв!р"н, схо-ване В1д лид^ьчого ока. "Полон" -'оми в ньоау г^петично слоди;ь ло казкового захвату героя КоиЛсы, Чудо-к'до, Яго») i до иого визъол"н-ня , зв"язаного з трикратним i сии той. У цих випадкал прост:? сакра-Л13усться, перетворпочись в uicue двобои з хаотичними силами. Таким и!сцен у "Bi'i" ста^ npooTip церкЕи, ио вистуна': уиов^оа опозшцг-и KiiiBCbKiii 6yp<;i , де "зростав" лома. Иросторова дистаншя поступово зиеншур.ться, спочатчу до po3uipiB "невеликого церковного дворика", а noTiu - внутр1шнього прим1шення церкви. Це i с та сакральна просто-рова точка битви ьакрокосма з хаосом. Ось вона при.^иас реальн1 окрес-лення: "Вона встала, «де по церкв1 з закритими очина... Вона иде прямо до нього. П^релякано окре ели в в}н навколосе-б f. коло".

Отже, мгролопя поосгору у "BiY" bi дpi эня^ться у-овнои безме*-нтсто, яка поступово знужуться до осяжних просчорових реалЬ). 0ск1ль к» со*ет будусться на иротистоянн! .<оии i в1ды.'.и, к!нцевоо просторово! точкой с останне м1сцезнаход*ення "противник!в" у поединку. Просторово уиЛльненнн е зв"язку з ним п Еажливии ui ^опо^тичнии атрибутом, як;4 в!дображас «лпиент ритуального по-динку з хаосом в сакральному цент-pi »недоступному нижчтй «t ролог!'i, в тому числ1 i Bio.

Перебивания i nepejiwHHfl в простор! зв"нзанл п умо ;-'p-\;Hf-> з художнЬл часом, якпй BLiirpac в Mi ;i велику роль, почнна^чи э о. оз"я-3KOPOI Еказ1вки на "прачас" i зак1нчуачи ети ологгчнг.а результата розповтдання. Цен час початкови1, до iсторичного ыдлп<у порочного Tenepiянього часу, Bin безаежни.1, нк бчзаепмиа проц-с творен 1я iii-.-i4-ного зразка CBiTy. Чя г^унчцгя здпюнусться при допоао.л ритуалу, икни ¡нсц°нус поди i СИ(JB0.ilт зу - H^nepepBHic'i b при роды; а i ллтт вих

ЦИ К ЛI Е.

1нш1 риш у часу казни, ai н уыовнин, але заики,уши в cm-exi i не Mi ходить 'а його аем. Казко^ип час, по в^ношенни до атлчч'го, •'uni ричн:м i !1ро:анни.', тобто hi н другорядты , ocöj.iii i о в ти < di пад-ках, коли дйсчво починас ло-ал1зунатнсн, i .1:1 визначасао ного "¡•"'огра-¡¡чним" просторожим пара:4>тро■(.

По.лбн* ми спочатчу спос г- pi гасао i у "Sil", i'.klo о^ум-яни iipocripTyi по лупою стисну -ться , то з кате го pi-и часу клоуна ть-ся зворот'ни проц-с: час про Даниил in ре рост-ас в ui олопчну оеэиу-iiicTb, бчзк1неч:йот'.. '(онкретизуичись на початку noEicTi, час пссту-пово починас "розгсирнтись", захопливаш початков часов! кгдр1 зкл -hiч, ранок, цчч1 р, нкi з""днуо1ься в добу. Час в ui ?олопвоьак1.1 св{лоаосгп ■'.плосо.а розростасться до 1П;.>:чних po3uipib. Особливо щ взноситься до Н0Ч1 , яку Bin проводить в церквт, i яка продоьжуегь-ся, е припиши, б е з .к i н е ч н о, осмльки кожеь поен i день э-слс-чае перчжиьання, повторения н"и.одавн! х еид{нь", беза^жноо вияелн-стьсн остання Н1Ч ломи в церкв!, а загибель йоги проходить ьяч у часовому 6"3ue«,ni. Таким чином час перетворсоться в ui:i4HH-, Baity-ичи традицп1нии ритуал cuepTi / народження, и,о сходить до арх"--типових ¡1°ргаообраз! в.

Заклична сцена поет стх сиавол1зуо, власн" , ритуальну переао.'у нал хаосом в сакральному ц<;нтрт , Б1дц1чену загиоелло лоии , чумпцн, яки>; з самого початку випадас 13 загального ритуального кола.

У "Bi'f" «и спост"piгасао посл^овн" в1дновлення ui -.олоИ чно:' з:--чносп , яке уявлнсться знову « таки засобоа досягнення kocmihhoY дос-кoнaлocтi буття. floui* тиа, "Biit" став останньос творчо-j опэобоа "орган:3auii" наЕКолишньо1 дЫсностх шляхои худо«нього ьтх.иння ,и-и.их ui piчнпх тдеал{в.

Все сказане про .;.ольклорнии прототип Biя i иого ui :опо''тичн}

- 1ч -

атрибутич.у показуе склады сть Ц1 е'/ проблей» в Л1тературознав-' ств1 i можлив1сть р1зно<51чних аспектов ii вир1 ш"ння. Заиропоно-вании 1Пдх1д , но ЗЕ"яз:;е феномен В1я I сиоринених ному фольк-лорних персонах!в з архаТчними ¡«фолопчннми уявленняин нам зда^тьсн налбыьга перспективнии I таким, який вимага-- ноеих пошукгв. Днал!з и1фопоетпчно1 атрибутики П1дтверджус, ¿о образ В*н, як I багатьох 1нших гогол1вських демонгчних персокажхв, мае глибшш народно-иоетичн! джерела, I лише постЫне нако.ш-Ч'*ння фольклорного матер1алу може слугувати закладом IX успешного вивче!ня.

На закгнчення формулюються осноен! еисновки роооти ! намгчен^ перспектива вивчелня ироводних аспектов проблеми фольклорного прототипу.

Перш за все варто згадати, но г сну. гснки зв"язок Фольклорных образ! в у Гоголя я "персонажами" багатьох деионолопчн;:х у я в.-, лень, як! побутують I сьогодн! на Украли. в!дноситься в п»р-шу чергу до фольклорних прототип!в "Вечоргв на хутор! б!ля 7!и-каньки",

Вивчення стану сучасно'1 деиоиол<>п I, II зв"я;Шё з ^-.зльклор-нкыи рем1н!сцАнп1я:аи у Гоголя дотволя-:, в свои чергу, гоиортн про речонс1рукц!о наидавн!ших м1'уо.чог1 чних ырувань слоа"нн, чис-ленн1 елементи котрих збер-тлисн у ранн! ^ иов1стя<. иисьм^ш-.и ка. Проблема реконструшй'i ттсно зв"ялана з виявленням традиции» а и!ф0П0"тичиих атрибутов ! осмислчшяи и архаочних д»»рол.

Таким чином, мри вивченн! фольклорного протомшу кео'Зхтдна перш за все розмоеа про генетичну спормн'чи сть багатьох иг:'0-по^тичних эразк1в I атрибут!в.частчово в1дтворет!х у п!зн!х л!тературнпх дж^релах. Синкретизм атрибутивно елемент!в визнача-«ться в <5агатьох випадках наявн!стю витого мЬро-ритуального сц"-нар1в творения Космосу, а також единою системою значепь, яка розд^ля^ св1т на лвт вза-:мозв"язан! сферп - космос / хаос, смерть / народження, плач / сим, сакральн" / поофанне.

В "Вечорах I "Миргород!" итфопоетична традиц!я безиосеред-

ньо зв"язана з художн^м пошукои ун1вероа.1ьних шлях!в доснгиен--ня гариошйно!' " свггово! систем»", котра уявля^ться як космос, но перемог хаос. Отче, (¡юльчлорна природа рашйх иовлстг,и Гогс-ля нерозд1льна з глибокои впевнен1сто художника в можлиьост! пере-ТВОреННН д1исноот1 шляхом мистецтва, I зуиовлоп подчльеу иого творчу еволоц1с. Ранш и гоголгвсьшы дольклорнзм випер5джа^, чата чином, численн! подалым письменнины« худоин1 досягнення.

Перспектива розробки ироблеми прототипу надал1 уявлясться, по-перше, як розмова про архаУчнии мьу I його реконструк.и о, нл тему, но прив'-'ртап увагу останки часом / прац1 В. Топорова, Н.Велецько!, В. греы1 но'1, . Толстого , 0. Баи бури на I 1н., тематкч-н1 зб}рки, присвячпн! проблемам реконструыи I ;ч1кт1 ь тра:иц1 инчК культури 1 т.ч./. По -друг^, не озмисления художьього св1ту Гоголя I иого дч>р',,л якраз в контекст! велико'1 дискусП' про се! -тоглнд письаенника, яка вне ведеться, руинуичи чнслеьн! ооцгсл;-Н зован! стер^опши, и.о досталиоя нам у спадок.

Основн! полотннн дисертлцы в1добра»ен1 в иублгкац1 я>-:

1. Личность Н.З. Гоголя в мемуарном наследии .Л а веча// гикористання спадииш повеонутих 1 забутих д1яч1в науки та культу-ри в навчальному ироцес1 педагоНчного вузу та иколи: Тези респ/бл. цмвуз.наук.-цракт.кон;).: м. Ровно,<?9-31 травня 19^1 р. - Ровно,

2. Народнгй календарь как олемент композиции "Вечеров на хуторе близ Диканьки" // Тезиси докладов Ш Гоголевских чтений

15 - 17 мая 1990 г. - Полтава,1990.- С.60-6Т!

3. К вопросу о фольклорном основе повести П.В.Гоголя "Вил" // Творчество Н.З.Гоголя и современность. Тезиса докладов и сообщений научно-практической конференции / май 1969 года/. - Нежин,1989.- С.68-6У.

<♦.'0 ^ольклорних параллелях к образу ведьми в романе Я.Л.Булгакова "Мастер и Маргарита" // Республиканские чтения / тезисп/. -Черновцы, 1991. - С.99 - 100.

5. "Повести Белкина " А.С. Пушкина и "Бечеоа на хутор" близ Диканьки И.В. Гоголя как два повествовательных цикла// Первне Пушкинские чтения. Сборник статей и матералов,- Владикавказ: !! зд - во С01У, - С. 86 - 90.

Пг '

V/