автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Проблемы изучения первобытного ремесла в археологии (социально-исторический аспект)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Проблемы изучения первобытного ремесла в археологии (социально-исторический аспект)"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМЫ НАУК УКРА1НИ 1НСТИТУТ АРХЕОЛОГИ

На правах рукопису УДК 903.01/.09

ЧЕРНИХ Людмила Андрпвна

ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ПЕРВ1СНОГО РЕМЕСЛА В АРХЕОЛОГИ (сощально-кторичний аспект)

1сторичш науки Спещальшсть 07.00.04 археолопя

Автореферат дисертаци на здобуття паукового ступеня кандидата ¡сторичних наук

Кшв - 1 9 9 7

ОД

ш

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконона у в!дд1л1 теорП i методики археолог!чних досл1джень та у в1дц1л! археологи енеол!ту-бронзи 1нституту археологи HAH Укра1ни

Науков! кер1вники: доктор Юторичних наук.

професор|В.Ф.Ген1нг] кандидат 1сторичних наук, старший науковий сп1вроб!трик В.В.Отрощенко

0ф1ц1йн1 опоненти: доктор 1сторичних наук.

професор Е.А.Балагур! кандидат 1сторичних наук ВЛ.Клочко

Пров1дна орган1зац1я: Ки1вський державний ун1верситет

1м.Т.Г.Шевченко

Зах1ст в!дбудеться 1997 року о 14 годши

на зас1данн1 спец!ал1зовано1 вчено! ради Д 50.25.01 по зах1сту докторських дисертац1й при 1нститут1 археологи HAH Укра1ни за адресов: 254655, м. Ки1в-210, пр.Геро1в Стал1нграда. 12.

3 дисертащею можна ознайомитись в науков1й б1бл!отец1 1нституту археолог!! HAH Укра1ни за адресою: м.Ки1в, проспект Геро!в Стал1нграда, 12.

Автореферат розосланий " ?/^-¿w^-e 1997 р.

Вчений секретар спец1ал1зовано! вчено! ради,

кандидат 1сторичних наук п в.О.Петрашенко

- 1 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальн1сть теми. Шзнання сусп!льно-економ!чного роз-витку докласового сусп1льства в конкретно-!сторичних проявах е найважлив1вшм завданням археологи як 1сторично1 науки. Одним з II напрямк!в виступае вивчення генези ремесла та характеру розпод!лу прац1 у конкретних сусп1льствах давнини. У межах концепцП другого великого сусп1льного розшдалу прац1 процес вид!лешя ремесла в самост!йну галузь подаеться у вигляд! найб!льш загально! тенденц!! 1сторичного поступу, з точки зору головних законом!рностзй переходу в!д перв1сност1 до класового сусп!льства. Але в конкретно-!сторичних проявах цей процес не був однозначним за тривал1стю, 1нтенсивн1стю. характером взаемодП технолог1чних та соц!альних передумов. що передбачае вар!ативн1сть форм орган!зац!1 рем1сничо1 Д1-яльност1. Тому завданням археолог1чних досл!джень е рекон-струкц1я соц!ально-економ!чних форм ремесла, як1 в1добража-ють ту чи 1ншу стад!ю сусп1льного розпод!лу прац! та його специфику в окремих сусп1льствах.

Стан вивчення проблеми генези ремесла визначае необх1д-н1сть упорядкування накопичених знань та подальшу розробку питань 1 в галуз! вих1дних теоретичних положень з характеристики об'екту досл!дження - ремесла. 1 в галуз! визначення !нформативних можливостей археолог1чних джерел для реконст-рукцП сусп!льно-економ1чних форм ремесла. Розв'язання питань !нформативних можливостей джерел не можливе без враху-вання конкретно! специф!ки - характеру 1 ступени вивченост! комплексу археолог1чних даних, пов'язаних з певними видами виробництва, як! !снували в межах певно! сусп!льно-еконо-м1чно! системи.

Мета 1 завдалня робота. Метою робота е розкриття особли-востей розвитку ремесла в умовах перв1сного сусп1льства, розгляд головних передумов еволюцП сусп!льно-економ!чних форм ремесла та можливост1 1х реконструкцП за археолог!чними даними. Поставлен1й мет! п1дпорядковано головн1 завдання робота: 1 - критичний анал!з сучасного стану проблеми вивчення генези ремесла; 2 - анал!з зм!сту поняття "ремесло", визна-чення специф!ки розвитку соц!альних форм ремесла в умовах перв!сного сусп!льства: 3 - розгляд можливостей реконструкцН соц!альних форм ремесла на приклад1 вивчення м1дно-бронзового виробнщтва степових АК п!знього енеол!ту-середньо! бронзи Укра1ни.

Методолог1чною основою досл!дження е фундаментальн! положения. розроблен! в !стор!1, шШтекономП та ф!лософ!1 стосовно принципе системного вивчення соц!альних явиц, характеру взаемозв'язк!в технолог!чного та соц!ально-екоко-м!чного чинник1в у виробнич!й д!яльност1. сутност! соц!аль-но-економ!чних процес!в, притаманних докласов1й стадП розвитку сусп1льства. Досл1дже1шя зд1йснено на баз1 комплексного вивчення археолог1чних джерел з м1дно-бронзового виробшщтва з залученням р1зних метод!в: типологП. картографування, к1льк!сного, пор!вняльно-!сторичного, функционального ана-л1з!в тощо.

Джерела у в!дпов1дност! до завдань робота можна под!лити на так! групи: 1) в !стор1ограф1чному аспект! джерелами ви-ступали досл!дження археолог1в з питань генези ремесла пер-в1сного сусп!льства загалом та вивчення м1дно-бронзового виробшщтва степових культур енеол!ту-бронзи Укра1ни зокрема; 2) в !сторико-теоретичному план! базою анал!зу категорП

"ремесло" 1 моделювання процесу розвитку соц1альних форм ремесла виступали: а - дослШення ф1лософ1в та пол1теконом!с-т1в з вивчешш законом1рностей розвитку сусп!льного виробництва; б - досл1дження з пер!одизац!1 перв!сного сусп1льства та характеристиц! головних щабл1в його розвитку, 1сторичн1 та етнограф1чн! досл!дження форм орган!зац!1 ремесла; 3) основу конкретно-вторичного аиал1зу складають археолог!чн1 дан! по вивченнв металургП степових АК п!знього енеол1ту-середньо! бронзи УкраХни: металевий швентар з 678 пам'яток - поховань, поселень. скарб1в та випадкових знах1док; 1нструментар1й м!дно-бронзового виробшщтва з 30 поховань та ряду поселень; дан1 спектральних та металограф!чних анал!з!в. Для характеристики металом1стких пам'яток використано виб!рку з 6336 поховань, а також доступн! дан! поселень.

Наукова новизна. Вперше зд!йснено критичний та лог1чний анал!з проблеми вивчення генези ремесла за археолог1чними джерелами. 3 позиц!й системного пз.дходу та з застосуванням масових джерел розглянуто можливост! розв'язання конкретно -1сторичного завдання, у межах якого: зведено та узагальнено накопичен! дан! по вивчешш рашйх етап1в м1дно-Сронзового виробництва степових АК УкраТни; подано детальну типолог1чну характеристжу металевого 1нвентаря. запропоновано функ-ц1ональну !нтерпретац!ю джерел; при обгрунтуванн! концеп-цП м!сцевого металург!йного виробництва визначено специф!ку його розвитку, головну спрямован!сть та можлив! форми сус-п1льно! орган1зац!1.

Наукова та практична п!нн!сть досл1 джеттля. Запропонова-ний принцип методолог!чного п!дходу та 1нтерпретац1я результате анал!зу можуть бути предметом обговорення, базою

подальшого вивчення ранн1х форм ремесла та м!дно-бронзового виробництва й слугуватимуть актив1зац11 дослШень у них га-лузях знань. Конкретно-!сторичн! результата можна використу-вати при написанн! узагальнюючих роб!т з давньо! icTopil Ук-раХни, icTopil ранньо! металургП. для розробки загальних та спец!альних курс!в у вузах.

Апробац1я результата досл!дження провадилася на 3aci-даннях в!дд!лу теорП та методики археологи та в1дц!лу археологи енеол!ту-бронзового в1ку 1нституту археологи HAH Украпш. на м!жнародних та рег1ональних наукових конферен-ц!ях та сем!нарах (Ки1в, 1987; XapKiB. 1992, 1995; Kani-танове, 1995, 1996; Тамбов. 1996). За темою дисертацИ опубл1ковано 17 наукових праць загальним обсягом 17 др.арк.

На захист виносяться так! положения:

- проблемна ситуац1я. що склалася при вивченнх генези ремесла за археолог!чними джерелами зводиться до неоднозначного визначення ремесла та суперечностей в застосуванн! архе-олог1чних критерИв при реконструкцИ конкретних його соц!-альних форм;

- характеристика ремесла у систем! матер1ального сусального виробництва у едност1 технолог1чних (родових) та соц!ально-економ!чних (видових) ознак його визначення надае можливост! здолати цю проблемну ситуац!ю;

- технолог1чн! та соц!альн! умови розвитку ремесла пер-в!сного сусп1льства передбачають розма!ття його соц!альних форм орган1зацП, викликан1 1 специф!кою розпод!лу пращ у зв'язку з окремими видами ремесла (за р!внем спец!ал1зац11 в общин! та м!ж общинами), 1 формою в!дношень на терен! виробництва та споживання рем1сничо! продукцИ, як1 в!дображають

стад!ю процесу сусп1льного розподХлу прац! у конкретних сус-п!льствах давнини;

- реконструкц1я соц1ально-економ1чних форм ремесла виз-начае необх!дн1сть вивчення i технолог!чних i соц1альних умов виробництва 1з залученням комплексу джерел, пов'язаних з ви-робництвом-реал1зац1ею-споживанням продукцП конкретних вид!в виробництв на тл! соц1ально-економ1чно! структура сусп!льств;

- характер м1дно-бронзового виробництва степових АК п!знього енеол1ту-середньо! бронзи, репрезентованого в Укра-iHi ус!ма головними виробничими циклами: металокомплекс степових культур й техн!ко-технолог1чн1 можливост! св!дчать про незначн1 масштаби виробництва та його дислокальнш характер, що передбачас общинний характер орган!зац11 прац1; його спе-циф1ку визначала спец1ал1зована д1яльн!сть майстр1в у складi окремих скотарсько-землеробських колектив1в; 1х продукц!я була пов'язана з вузькою сферою соц1ального споживання i в мезеах общини, i поза нею.

Структура та обсяг робота. ДисертаЩя складасться з вступу, п'яти розд1л1в, заключения - 180 е., додатк1в, що вм1щують: прим1тки - 110 е., список використано! л1тератури -80 е., список скорочень 2 е.. 1люстрац11 - 95 е., анотацП до 1люстрац1й - 28 с.» таблиц! - 110 с.

Основний зм1ст роботи.

У вступ1 обгрунтовано актуальн1сть теми досл1дження, вказан! його мета та завдання, методолог1чна основа та нау-кова новизна, подано огляд головних джерел.

Розд1л I. "Вивчення соц1ально-1сторичних аспект1в ремесла у радянськ1й археологи (1стор1ограф1чний анал1з пробле-ми)". Постановка питань генези ремесла та його соц1альних

форм З'-а матер!алами докласового пер!оду у радянськ!й археологи в!дноситься до рубежу 60-70 рр., що обумовлено накопи-ченням значно! емп!рично! бази, отримано! в результат! польо-вих досл!джень повоенних рок1в. досягненнями у галуз1 вив-чення технологи конкретних виробництв та розвитком соЩ-олог!чного напрямку досл!джень. На сьогодн! накопичено знач-ний досв!д роб!т переважно конкретно-1сторичного характеру з залученням окремих категор!й археолог!чних пам'яток та зроб-лено висновки щодо форм сусп!льно! орган1зацП виробництв чи 1х еволюцП у процес! поступово! зм!ни АК та К1С.

В ход! конкретно-!сторичних досл!джень, а також в уза-гальнюючих роботах, в яких нам!чено й методичн1 п!дходи (Массой,1972. 1976), сформульовано деяк! загальн! принщши ре-конструктивних побудов, як1 зводяться до: 1) розмежування "дорем!сничих" та "рем!сничих" пер1од!в розвитку виробництв; 1х конкретизац!ю пов'язано з визначенням сусп1льних форм ор-ган!зац!1 виробництва на грунт! !снуючо! соц1олог!чно! схеми генези ремесла, що виражено в так!й !сторичн!й посл!довност1: домашне виробництво (домашне ремесло, промисли, промисло-в1сть); общинне ремесло; власне ремесло (ж економ1чно са-мост!йна галузь); 2) у пошуках археолог1чних критерИв становления "рем1сничих" форм виробництва вих!дними положениями е момента. в!дзначен! Ф.Енгельсом при характеристиц1 процесу другого великого сусп!льного розпод1лу прац! - визначенпя ступени профес1онал1зму. спец!ал!зац!1, розвитку обм1ну. 1х реал!зац1ю найчаст!ше пов'язано з оц!нкою техн1чно! бази виробництв, територ!ального розм1щення прояв1в виробничо! д1-яльност! та з залученням поховань з виробничим !нвентарем.

Проведений анал!з досл!даень виявив неоднозначн!сть уяв-лень щодо об'екту вивчення - ремесла, у визначеннях якого на перший план виступають або окрем! економ1чн1, або орган!за-ц!йно-технолог!чн! момента виробництва - "виробництво на за-мовлення", "виробництво для обм1ну", "товарне виробництво" (Заднепровский, 1970; Максименков, Пяткин, 1970; Бибиков, 1970); "спец!ал!зоване виробництво" (Березанська.Ляжо. 1983; Збенович, 1990); чи "окремий тип орган!зацП прац!", пов'я-заний лише з "певним р!внем спец!ал!зацП" (Сайко, Терехова, 1981; Сайко, 1990) та 1н. В!дпов!дно р!зний соц!альний зм1ст виступае при характеристиц! сусп!льних форм виробництва як посл!довних 1сторичних етап!в розвитку ремесла у межах вказано! соц!олог1чно! схеми. що в свою чергу породжуе проти-р!ччя у визначенн! археолог1чних показник!в, як! в1дтворюють той р!вень у розвитку виробництв, що повинен в!дпов!дати "дорем!сничим" чи "рем!сничими формам виробництва. Це надае можливост! для р1зноман!тного, зокрема й протилежного тлума-чення одних ! тих же категор!й археолог!чних джерел, як! за-лучаються як показники певних сусп!льних форм виробшщтва. Характер обраних критерПв зрештою визначае строку ампл!туду точок зору про час виникнення ремесла (як певно! форми виробництва чи як економ!чно самост1йно! його галуз1), який сп!вв!дноситься або з р!зшми етапами розвитку перв1сност1 (зокрема й з пер!одом привласнвючих форм господарства), або лише з передкласовим чи ранньокласовим пер1одом, з розвитком державност! та урбан!зац!1.

В1дм1чена суперечлив!сть в1дбивае характер проблемно! ситуац!!, що склалася при визначенн! ремесла перв1сного сус-п!льства, одн!сю з головних причин яко! с в!дсутн!сть розгор-

нутоХ деф1н!ц11 ремесла, недостатн!сть теоретичних розробок з характеристики умов генези ремесла та еволюцП його соц!аль-но-економ!чних форм у пер1од докласового сусп1льства.

Розд1л II. "Теоретичн1 передумови вивчення ремесла пер-в!сного сусп!льства. Ремесло як предмет вивчення". Визначення ремесла, як компоненту матер1ального сусп!льного виробництва передбачае характеристику 1 технолог1чно!, 1 сусп!льно-еконо-м!чно1 стор!н виробничо! д!яльност1. У систем! виробництва ремесло за своею предметно-технолог1чною структурою, як праця по видобутку та обробц! природно! сировини. виготовленню за-соб1в виробництва та речей споживання, в1дноситься до сфери промислового виробництва, до його першо! (домануфактурно!) фази розвитку, яка грунтуеться на використанн1 ручних знарядь прац! за в!дсутност1 технолог!чного розпод1лу прац!. Вдоско-налення ручних знарядь впродовж тривалого 1сторичного пер!оду не виводило 1х за меж! як!сно! визначеност! - 1х !снування як ручних знарядь, функц!онування яких ц1лком залежало в!д мо-торних, сенсорних та !нтелектуальних зусиль людини. тобто зд1йснювалося у межах одного технолоПчного способу виробництва (Товмасян, 1970, 1972; Волков, 1976 та !н.). Ц! ознаки у визначенн1 ремесла е родовими, загальними, притаманними кожному окремому виду ремесла та ус!м етапам його розвитку, зокрема й найдавн1шим, пов'язаних з початком сусп1льного виробництва.

Значения прогресу ручно! техн!ки визначаеться р!внем розвитку продуктивних сил. тому за одного технолог1чного способу виробництва можлив! р1зн1 форми орган!зац!1 прац!: 1) за характером виробничих осередк1в та ступеней зв'язку вироб-ник!в з окремими видами пращ, що обумовлено: а) техно-

лог!чною специф1кою окремих виробництв, пов'язаною з необ-х1дними затратами прац!; б) роллю того чи 1ншого виду ремесла у задоволенн1 певно! сфери соц1альних потреб, пов'язаних з р!внем розвитку та специф!кою господарства 1 соц!ально! структури, якими в свою чергу визначаються 1 можливост! ви-в1льнення робочо! сили для сфери "нехарчового виробництва" та способи 11 розстановки у структур1 сусп1льного виробництва; 2) за характером в1дносин, як1 визначали умови прац1 та за-соби реал1зац11 продукцП, що могли набирати форм розпод1лу чи обм1ну. Це обумовлено панувчими формами власност!, характером сусп1льно-економ!чних уклад1в, за яких в1дбувалося ви-робництво та споживання. Сукупн1сть цих момент1в характеризуе соц1ально-економ1чн1 форми ремесла, що виступають динам!чни-ми, видовими ознаками у його визначенн1. конкретно-!сторична специф1ка яких визначалася взаемод!ею 1 технолог1чних, 1 со-ц1альних чинник1в.

В концепцИ другого великого сусп1льного розпод!лу прац1 виггворено головн! риси еволюцП сусп1льно-економ1чних форм ремесла при переход! в1д перв!сного сусп1льства до класового: спец1ал!зац1я рем!с1ШЧо! прац! та розподы власност! у зв'язку з р!зними видами прац!, що обумовило розвиток товаро-обм!ну. Але сусп!льний розпод1л прац1 - тривалий !сторичний процес, технолог!чн! та соц!альн! передумови якого визр1вали неодночасово; його витоки сягають доби перв1сного сусп1льст-ва, а продовжепня - в умовах класового.

У перв1сному сусп1льств1 загальною передумовою виробництва виступае община, натуральне господарство яко! заснова-но на принципах колектив1зму, що визначае можливост1 р!зних форм орган!зацИ прац!, зокрема й розвитку спец1ал!зовано1

д!яльност1. Витоки внутр!шньо- та м!ео6щинно! спец!ал!зац!1 на ранн!х етапах визначалися !ндив!дуалышми зд1бностями людей та в1дм1нами у природному середовищ1 мешкання. Розвиток продуктивних сил, виникнення в!дтворюючих форм господарства обумовили складний процес трансформацП виробничо! та соц1-ально! структур общини. а разом з цим формування технолог!ч-них та соц!альних умов спец!ал!зац!1 рем1сничо! прац! та по-в'язаного з нею обм!ну. Серед них: ускладнення господарчо! та соц!ально! структури общин, поява нових потреб та розширення сфери рем!сничо! прац!, поява нових И вид!в, зокрема склад-них технолог^; регулярн!сть господарчих сезонних цикл!в. от-римання пост!йного надлишкового продукту, як! забезпечували можлив1сть рац1онапьного використання прац! та реал1зац!1 1н-див1дуально! майстерност1; процеси соц1ально! консол1дац11 сп1льнот, централ!зац11 влади та управл!ння, соц!ально! стра-тиф1кацИ, господарчого обособления с!мей, як! обумовили ак-тив!зац!ю зв'язк!в м!к общинами. диференц!ац1ю споживання. розвиток престижно! економ!ки, трансформац1ю форм власност1.

Нер1вном1рн1сть 1сторичного розвитку. р1зний характер взаемодИ технолог!чних та соц!альних чиннж!в передбачае розма!ття конкретно-1сторичних форм ремесла докласового сус-п1льства. що в1дображають стад!ю процесу сусп!льного розпо-д!лу прац!. За етнограф1чними джерелами форми орган!зац!1 ремесла могли виражатися р!зним сполученням таких показник1в. як склад виробничих осередк1в (!ндив!ди чи групи) у межах общин, ц1^-л!сн1 колективи - общини; форми спец!ал!зац!1 виробник!в, що в!дображають 1х зв'язок з окремими видами пращ у пор1внянн! з !ншими членами колектив1в (общинами) 1 за ступеней сталост! занять цими видами прац!; соц!ально-про-

сторова сфера реал!зац11 продукцИ та II форми - у межах об-щини чи поза нею. розпод!л чи обм1н; дом!нанти у розпоряд-женн! готовою продукцию - сам1 майстри чи колектив (в особ! представник1в влади); ступ1нь товарност! виробництва, який визначався часткою рем1атчо1 прац1. пов'язано! з економ!чним обм!ном.

Вих1д на реконструкц!ю соц!альних форм ремесла за архео-лог1чними джерелами передбачае роз'вязання завдань по визна-ченню техн!ко-технолог1чно! структури окремих вид1в вироб-нидтв, масштаб!в виробництва, сфери та форм реал!зац11 про-дукцП, обумовлених II характером, роллю у задоволенн! певних соц1альних потреб, що вимагае вивчення комплексу археолог!ч-них джерел, як! в1дбивають процес виробництва 1 споживання на тл! соц!ально-економ1чно1 структури сусп1льства. Можливост! розв'язання цих завдань, конкретно-методичн! засоби та повно-та реконструктивних побудов визначаються станом джерелознав-чо! бази та ступеней II вивченост!. В цьому досл1дженн1 розглянуто матер1али по вивченню м!днобронзового виробшщтва степових АК тзнього енеол!ту-середньо1 бронзи Укра1ни.

Розд1л III. "Сучасний стан проблеми вивчення ранн!х етап!в м!дно-бронзового виробництва степових культур Укра1-ни". Степов1 культури п!знього енеол1ту-середньо1 бронзи (нижньомихайл!вська, кем!-обинська, постмар1уп!льська, ямна, катакомбна, культура багатопрутово! керам1ки) репрезентовано чисельними поховалышми пам'ятками, як1 складають основу для вид!лення АК; поселения вивчено набагато г!рше, б1лып1сть з них мае порушений культурний шар, слабо насичений знах!дками. Джерела для вивчення металовиробництва представлено двома го-ловними категор!ями: найчисельн1шими е металев! вироби, пере-

важно з поховань, а також 1з скарб!в. випадкових знах!док та поселень; виробничий 1нструментар1й. представлений головним чином у похованнях та поодинокими знах!дками на поселениях. Висв1тлення питань м1дно-бронзового виробнщтва даного пер1-оду носить дискус!йний характер, що обумовлено нер!вном1рн1с-тю, фрагментарн!стю наявних даерел. а також ступеней 1х вив-ченост!, яка в!дбувалася у межах окремих напрямк1в досл1д-жень.

На вивчеши металевого 1нвентаря базуеться пануюча в л1-тератур! оц1нка металовиробництва степових АК як металооброб-ки, залежно! в1д металургШмх центр!в Кавказу (чи Балкан за доби енеол!ту), з переважно 1мпортним походженням металевих вироб1в. Основою ц1е! думки е уявлення про типолог1чну схо-ж!сть вироб1в з степових пам'яток перш за все з виробами кав-казького рег1ону. що в!дзначалося ще з час1в вид1лення та пе-р1одизац11 АК доби бронзи (О.О.Кривцова-Гракова, О.ОЛессен, Т.Б.Попова), а також в!дсутн1сть даних щодо рудних копалень енеолхту-середньо! бронзи в степов1й Укра!н1. Розвиток цих положень пов'язано з вивченням металу методами спектрального анал1зу, з визначенням схожост! х!м1чного складу п!вн!чнопри-чорноморського та кавказького металу, що набуло концептуального оформления в роботах е.М.Черниха (1966, 1978), який ви-д1лив степов! осередки металообробки ранньо1-середньо! бронзи у межах ЦиркумпонПйсько! металург1йно1 пров1нц11 (ЦМП).

Однак морфолог1чну характеристику металу степово! Укра-1ни у б1льшост1 досл!джень п1дпорядковано питаниям культур-но-хронолог1чно! атрибуцП пам'яток, коли при сп1вставленн! предмет1в з в1домими типолог1чними схемами (головним чином Кавказу) в1дпов1дно завданням враховуються перш за все риси

под1бност1. Але типолог1чн1 стереотипи е показовими для великих рег!он!в ЦМП (Черных Е.Н.. 1978). Лише спец1альн! дослх-дження з типологИ окремих категор1й 1нвентаря (Кореневский. 1976 та 1н.) дозволили виявити у межах стереотип1в специф!ку п1вн!ч^опричорноморських вироб1в (втульчаст1 сокири).

Металограф1чшми досл!дженнями охоплено незначну частину металу, переважно з пам'яток енеол!ту та невелику сер1ю речей ямно! та катакомбно! К1С (Рындина, 1990. 1993; Каменский. 1990). Висв1тлення технолог1чного аспекту виробництва пов'я-зано головним чином 1з знах1дками виробничого 1нструментар1ю. При 1х публ1кац11 чи узагальнен1й характеристиц! знах1док розглядалися 1 питания щодо форм сощально! оргашзацП прац! - у русл! концепцП металообробного характеру виробництва (Березанская, 1980; Кубышев. Черняков, 1985). При цьому го-ловну увагу прид!ляли пер!оду катакомбно! К1С. де найяскра-в!ше представлено поховання з виробничим 1нвентарем. На п1дстав1 1х картографування з цим пер!одом сп1вв!днесено й формування "центр1в металообробки" (Нечитайло, 1988, 1990, 1991, 1992 та !н.).

Накопичення знах!док виробничого !нструментар!ю, що ф!к-сувться з доби п!знього енеол!ту-ранньо1 бронзи (Щепинский, 1973; Ковалева, 1984; Шапошникова, 1985; Кияшко, 1994), спри-яли розвитку альтернативного положения - щодо металургИ сте-пових племен на грунт! м1сцевих джерел сировини ЧШилов, 1959; Писларий, 1983). В.1.Клочко (1994) при огляд! джерел з вив-чення металовиробництва енеол!ту-бронзи таке полокення аргу-ментовано залученням геолог!чних св1дчень щодо чисельних пок-лад!в та рудовияв!в м!д! на теренах Укра!ни та Молдови як ймов!рних джерел сировини.

- 14 -

В деяких роботах п!д!ймалися питания щодо рол! металови-робництва в економ1ц! степових АК, у зв'язку з чим висловлено протилежн! точки зору: 1 про значну господарчо-економ!чну роль металу у степових АК (Черняков. 1982; Братченко. 1982. 1985); 1 про те, що головна маса металу (1мпорту та м1сцевих вироб1в) не в!д1гравала пом1тно! рол! в економ1ц1, а слугу-вала для насичення "символ1чно1 сфери", зокрема призначалася для використання у поховальних ритуалах (Березанська. 1971; Черных Е.Н.,1991). Але щлеспрямованого анал1зу джерел у зв'язку з цим питаниям дос1 не провадилося.

Неоднозначними е визначення соц1альних форм металовироб-ництва, оск1льки вони обумовлен! розглядом р1зного класу да-них: характеру техн!чних прийом1в металообробки (Рындина, 1993), анал1зу окремих категор1й виробничого 1нвентаря (Кубы-шев. Черняков, 1985); а також р1зницев у загальн1й оц1нц1 технолог1чних можливостей виробництва та в !нтерпретацП окремих категор1й пам'яток з виробничим 1нвентарем, зокрема по-ховань (Березанская, 1980; Клочко, 1994).

Стан вивченост1 металовиробництва степових АК диктуе не-обх1дн1сть систематизацИ джерел, 1х к1льк1сно1, типолог!ч-но1, функц1онально! характеристики з урахуванням накопичених знань як першорядних завдань у проблем! визначення техн!ко-технолог!чно! специф1ки виробництва, його масштаб!в та спря-мування.

Розды IV. "Продукц!я м1дно-бронзового виробництва степових культур п!знього енеол1ту-середньо! бронзи". У роздШ подано номенклатуру металевих вироб!в на п1дстав1 достатньо! статистично! виб!рки, яка охоплюе значну к1льк1сть в!домих нин1 вироб!в з поховань, поселень, скарб!в, випадкових знах!-

док 1 представлених с!мома головними морфолог1чними категор!-ями: втульчаст1 сокири. тесла, долота. нож1, стрижн1-иила, вилки-гаки, прикраси. Анал1з 1х включас: характеристику тип!в кожно! категорП вироб!в. враховуючи способи 1х виготовлення, еволюц1ю на тл1 стереотип!в металевого 1нвентаря Циркумпон-т!йсько1 смути; територ1альний розпод1л та к1льк!сний зм!ст категор!й 1 тшпв вироб1в у склад! археолог!чних пам'яток щодо головних пер!од!в (К1С) п!знього енеол1ту-середньо1 бронзи; функц1ональну характеристику 1нвентаря на тлх госпо-дарчо! структури степових К1С.

Особливост! п1вн!чнопричорноморського металокомплексу серед 1нших осередк1в ЦМП. виражен! в набор! категорш !нвен-таря та в морфолог1чн!й специф!ц! близьких тип!в вироб1в. простежено1 в межах б!льшост1 категор1й, св!дчать про те, що його основу складала продукц!я м!сцевого виробництва. структура яко! оформилася у в1дпов1дност! до мЮцевих можливостей виробництва та характеру сусп!льних потреб.

КатегорП 1нвентаря представлен1 розмаХттям тип!в, як1 в1дтворюють: функц!ональну диференц1ащю речей, процес удос-коналення функц!й (хронолог1чна еволюц!я тшпв), локальн1 традицП виробництва. Але загальну картину виробництва значно детерм1новано процесами обм1ну та споживанням продукцП. що утруднюс детал!зац1ю осередк!в виробництва у межах окремих К1С за характером та обсягом вироблено! продукцП 1 св1дчить про широкий опосередкований обм!н. Територ1альний розпод!л 1нвентаря не виявляс ч1тко! локал1зац11 тип1в. За даними по-ховань. як! м!стять близько 81 % врахованого металу. в1дм1че-но тендещ1ю к1льк1сного зростання знах1док у сх1дних рег1о-нах Укра1ни (Подонц1в'я та П1вн1чно-Сх1дне Приазов'я), де

представлено б!лып!сть вид!лених тип1в наймасов!ших категор1й !нвентаря (нож!, стрижн1-шила, пршфаси), що особливо характерно для пер!оду катакомбно! К1С. Серед поселень за к!ль-к!стю знах!док вид!ляються: Михайл1вське, Бабине-Ш (Нижн!й Дн1про), Костянтин1вське (Нижн!й Дон). Скарби та випадков! знах1дки, як! дають найб!льш металом!сткий матер1ал (втуль-част! сокири). переважають у Нижньому Подн1пров'1-По1нгулл1, в1дм!чаються також на Середньому Дн1пр1, Середньому Дону, у верх1в'ях С1верського Д1нця.

Металев1 вироби мали практичне застосування в р1зних сферах життед1яльност1. Але застосування металевих знарядь навряд чи мало значний господарчий ефект, який с можливим лише за умови 1х масового запровадження. У межах металокомп-лексу понад 62 % складають категорИ, не пов'язан! безпосе-редньо з господарчою сферою: зброя (втульчаст! сокири, кинд-жали. стилети); в!стря стрекал; вилки-гаки; прикраси (врахо-ван1 за числом комплекс1в). Знаряддя ж прац1 складають: спе-ц!ал1зован1 (тесла, долота) - 1 %. пол!функц1ональн1 (деяк! типи нож1в, шил) - близько 31 %. Сукупн1сть металевих знарядь та збро! значно поступаеться комплексу неметалевих (з каменю, кременю, к!стки-рогу, дерева, керам1ки, мушл!в) - не лише за абсолютною к1льк1стю знах1док, а й за спектром функц1онально! номенклатури. котра засв1дчус, що останн1 лишалися головними у систем! засоб1в виробництва й б1лып масовими у систем1 оз-броення (кам'ян1 сокири. булави. пращ1, рогов! клевц!, кре-м'ян1 в!стря стр1л. спис1в, дротик!в. киндкали).

В хронолог!чному план1 в1дм!чено поступове зростання абсолютно! к!лькост1 знах!док, 1х металом!сткост1 та типоло-г1чно! вар!ативност!, найяскрав!ше виражених у пер1од ката-

комбно! К1С. Але ц! зм!ни в1дбувалися в межах в!дтворення тих же функц1ональних категорш 1нвентаря. Зростання к1лькост! знах1док в3.дм1чено за рахунок прикрас (у склад! поховань), появи скарб1в, зб!льшення к!лькост1 випадкових знах1док втульчастих сокир. Прикраси та зброя характеризуються й максимальною динам1кою тип1в, щ!льно пов'язаною з досягнешшми у галуз! металообробки (появою сплав!в з заданими властивостями та закритих ливарних форм), що в1дтворюс головну ор!снтац1ю металовиробництва. Характер зм1сту металевого 1нвентаря у склад1 археолог!чних пам'яток, зокрема поховань, для всього розглянутого пер!оду св1дчить про р1дк1сн1сть та ц!нн1сть вироб!в з металу. 1х причетн!сть до атрибут!в багатства. престижу, вони не були об'ектами масового уяитку.

Розд1л V. "Техн1ко-технолог1чна структура м!дно-бронзо-вого виробництва. Питания орган1зацП виробничо! д!яльност1". У роздШ розглянуто технолог1чн1 та соц1альн! умови м!дно-бронзового виробництва. Базов характеристики технолог!чних умов е морфолог!чний, параметричний. функц1оналышй анал1з виробничого 1нвентаря з пам'яток Укра1ни та прилеглих рег1о-н!в Нижнього та Середнього Дону, його територ!альний розпо-д!л, змз.ст у склад1 археолог!чних пам'яток; результата спектральних, металограф1чних анал!з1в. в1зуальн1 спостере-ження. Ц1 дан1 розглянуто на тл! накопичених знань з технологи ранньо! металургП 1нших рег!он!в. Детально проанал!-зовано альтернативн! погляди щодо джерел сировини.

При визначенн! соц1альних умов прийнято положения про характер розвитку степових АК з комплексною системою госпо-дарства за дом!нуючо1 рол1 рухливих форм скотарства на ф1-нальних стад!ях перв!сного сусп!льства: процеси соц1ально! та

майново! диференц1ац!1, широкий спектр перех1дних форм влас-ност1, нестал!сть соц!альних формувань та пол1тично! ситуацИ за збереження общини як головно! соц1ально-економ1чно! кл!ти-ни, що забезпечувала взаемозв'язок та детерм!нац!ю виробничих 1 нормативних стосунк!в (Мерперт. 1974; Шилов. 1975; Ковалева, 1989; Мурзин, Павленко. 1989; Массой, 1995; Бунятян, От-рощенко, 1991; Бунятян, 1992 та 1н.).

Характер виробничого 1нвентаря св1дчить про наявн1сть за доби п1знього енеол1ту-середньо! бронзи ус1х головних цикл1в металургИ: роздр1блення руда, виплавки м1д1, плавления, ви-готовлення сплав1в, литва. кування (керам1чн1 сопла, пла-вильн! чаш1, тигл1-ллячки. ливарн! форми для в1дливки втуль-частих сокир та злитк1в-заготовок; кам'ян! знаряддя - рудо-дробилки. ковальськ! молоти. наковальн1. абразиви, товкач!, розтирач1 для виготовлення флюс1в, л1гатури, тощо; ковалки м1дно! руди (Костянтин1вське пос.) тощо).

Висновок щодо кавказького походження металу та металур-г1йно! сировини у степових племен грунтусться на визначенн! типу сплаву - за наявн1стю Аз-бронз, а тому не е беззастереж-ним. Х1м1чний склад степового металу показуе хронолог!чний пр1оритет "чисто! м!д!", зростання к!лькост! вироб!в з Аз-бронз разом 1з скороченням вар!ативного розмаху концентрацИ миш'яку на пер!од середньо! бронзи, що може означати викорис-тання м1сцево1 сировини з доби енеол1ту й процес освоения техн1ки легування. Неодноразово в!дм!чалася ! специф!ка степових Аэ-бронз - понижений вм1ст у них миш'яку (Кореневский, 1976; Ольговский, 1988). Враховуючи результата геолог1чних розшук!в не виключено видобуток м!д! у р!зних рег!онах Укра!-ни, але ф!ксац!я копалень ранньо! доби ускладнюеться з-за

незначних обсяг1в видобутку з поверхових в!дкладень, як1 часто знищено п!зн!шими розробками. В Укра!н!. як 1 в б!ль-шост! рег!он1в за невеликим винятком (Балкани). сл!ди копа-лень ф!ксуються в!д доби п!зньо1 бронзи - 1нтенсивн1 розробки виявлено на Донбас!. де в1дм1чено поверхнев1 виходи окислених м1дних руд (Татаринов. 1993). До цього рег1ону тяж!е б1ль-ш1сть знах1док з металу (у склад! поховань) та виробничого !нструментар!ю.

Проанал!зован1 дан! дозволяють розглядати характер тех-н1чних операд1й п!вн1чнопричорноморсько! металургП в межах найдавн1ших способ!в видобутку руда, виплавки ! плавления м1-д!, реал!зац!я яких не вимагала значного числа робочо! сили. Техн1чн! можливост! процесу дозволяли одержувати невелику к!льк1сть м1д! за одну плавку. У металообробц! застосовува-лися глинян1 ливарн! форми, значне поширення мало кування, зокрема формоутворюючого. Головн! моменти II розвитку - ви-роблення системи дозування металу з огляду на його деф!цит та необх1дн1сть узгодаення !нгрид!снт!в плавки, опанування Ав-бронз, поява литва у закрит! ливарн1 форми (втульчаст1 сокири) та за восковими моделями (др!бн! прикраси) - не були тими чинниками. як! б техн1чно забезпечували масовий випуск продукцП.

Фрагментарн1сть джерел не дозволяв встановити продуктив-н1сть певних осередк!в виробництва та дати 1х в конкретних к!льк1сних показниках. За сукупн1стю розглянутих даних (мета-локомплексу та технолог1чних ознак) можна зробити загальний висновок про в!дсутн!сть техн1чних можливостей для масового випуску продукцП, незначних загалом масштаб!в виробництва та його дислокальност!, що передбачае д!яльн!сть к!льк!сно неве-

ликих груп спец1ал1ст1в у склад! окремих скотарських общин. Ц1й тез1 не суперечать 1 матер!али поховань з атрибутами ме-таловиробнидтва. Для них е показовими звичайн! в!дпов1дн! культурно-хронолог!чним групам норми поховального ритуалу, строкат1сть у сполученн! комплект1в виробничого та супутнього 1нвентаря, в1дсутн!сть окремих могильник1в майстр!в-металур-г!в.

Для скотарських сп1льнот умови для зд!йснення регулярного металовиробництва були нестаб1льними 1 неоднозначними та визначалися можливостями отримання сировини для плавки м!д1 чи для металообробки шляхом власного видобутку-виробництва чи обм1ну. Це передбачае: 1) пер!одичну появу територ1ального розпод1лу прац! в середин! м1дно-бронзового виробництва й пов'язаного з ним обм1ну; 2) р!зний ступ!нь пост!йност1 занять майстр!в у галуз1 металовиробництва, зокрема цикл!чний (сезонний) чи спорадичний характер зайнятост1 майстр!в, як! могли бути зад!яними 1 в 1нших необх!дних видах д!яльност1.

Виходячи з характеру металокомплексу, виробництво не було нац3.лено на задоволення потреб ус1х член!в свое! общини: реал1зац!я продукцП передбачае вуете коло суспхльного спо-живання й ширшу просторову сферу - у межах власно! общини, родо-плем1нно! групи, 1 поза ними, тобто м!жобщинний обм!н. Враховуючи стад1альний характер розвитку, форт реал1зац11 продукцП могли бути неоднозначними в залежност1 в1д суб'екту споживання. мети обм1ну, категор!й само! продукцП - ступеню II ц!нност!, призначешш, а також в1д того, кому належало до-м1нантне право розпорядження нею - общин! (в особ! представ-ник!в влади) чи майстрам. Детал1зувати це нин1 не можливо. Але общинний спос1б життед!яльност! ! обмекен! технолог!чн!

можливост! виробництва передбачають 1 соц!альну. 1 господар-чо-економ!чну залежн!сть майстр1в в!д общини; останн1 не могли виступати як економ!чно самост1йн! суб'екти виробництва.

Заключения. Реконструкц1я конкретно-1сторичних форм ремесла докласового сусп1льства не можлива з позицИ вид1лення окремих ознак в археолог!чному матер!ал1 I вимагае комплексного вивчення джерел, як1 в!дображають процес виробництва та споживання на тл1 соц!ально-економ1чно1 структури суспд.льст-ва. Анал1з матер!ал1в з вивчення м!дно-бронзового виробшщтва степових АК п!знього енеол1ту-середньо! бронзи УкраЕни дозво-ляе д!йти таких висновк1в: металовиробництво не було необх1д-ним компонентом господарчо! структури кожно! общини; його ор-ган!зац1я 1 обсяги визначалися спец1ал!зованою д!яльн!стю майстр!в у склад! окремих скогарських общин, продукция яких була предметом обм!ну м!ж общинами; головна спрямован!сть розвитку металургП визначалася престижною та в!йськовою сферою споживання; процес розЕитку не виявляе суттевих як1сних змш у технологи та орган!зац11 виробництва. якI б дозволили мати б1льш потужний виробничий ефект. Перспективи розвитку знань диктують необх!дн1сть спец!альних досл!джень в галуз! вивчення технологи металовиробництва, зокрема й 1з застосу-ванням природничо-наукових метод1в досл!дження, а також детального вивчення господарчо! та соц!ально! структури сп1ль-нот степових АК.

- 22 -

3 опубл!кованих по тем1 дисертацП наукових праць ос-новними е:

1. Хозяйственно-экономические реконструкции в работах археологов 30-х гг.// Исследования социально-исторических проблем в археологии,- Киев: Наукова думка. 1987.- С.118-136.

2. Исследование социально-исторических аспектов первобытного ремесла в советской археологии // Проблемная ситуация в современной археологии (колл. мон. - 16.74 п.л.).- Киев: Наукова думка. 1988,- С.161-196.

3. До питания про поняття "ремесло" (в зв'язку з вив-ченням перв1сного ремесла) // Теор1я та практика археоло-Пчних досл!джень.- Ки1в: Наукова думка. 1994.-С.101-128.

4. К вопросу о сфере применения втульчатых топоров эне-олита-средней бронзы Северного Причерноморья //Проблемы археологии. древней и средневековой истории Украины: Тез. докл. конф.- Харьков: Изд-во АО "Бизнес Информ", 1995.- С.40-42.

5. Визначення вагово! системи доби бронзи П1вн1чного Причорномор'я // Археолог1я.- 1995,- N 4. - С.117-131.

6. К вопросу о происхождении кованых слабовыпуклых круглых блях в комплексах ранней бронзы Украины // Доно-До-нецкий регион в системе древностей эпохи брозы восточноевропейской степи и лесостепи: Материалы украинско-российского полевого археологического семинара.- Вып.2. - Воронеж: Изд-во ВГУ. 1996. - С.31-36.

7. О некоторых аспектах социальной интепретации погребений с производственным инвентарем // Абашевская культурно--исхгорическая общность в системе древностей эпохи бронзы степи и лесостепи Евразии: Тез.докл. международной научной конф.. - Тамбов: Изд-во ТГУ. 1996. - С.16-19.

- 23 -

8. До одн!е! концепцП соц1алыгого розвитку носПв ката-комбно! культури // Археолог1я. - 1997. - Н 1- С.109-117. (У сп!вавторств1 з А.В.Н1коловою).

Черных Л.А. Проблемы изучения первобытного ремесла в археологии (социально-исторический аспект).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.04. - Археология. Институт археологии HAH Украины. Киев, 1997.

Основные положения диссертации отражены в 17 научных работах. В результате научных исследований автора установлен характер проблемной ситуации, сложившейся при изучении генезиса ремесла первобытного общества, рассмотрены возможности реконструкции социальных форм ремесла по археологическим данным. На основании анализа массовых источников установлен характер медно-бронзового производства степных АК позднего энеоли-та-средней бронзы, представленного в Украине всеми основными производственными циклами. Металлокомплекс степных культур и технико-технологические возможности свидетельствуют о незначительных масштабах производства и его дислокальном характере, что предполагает общинный характер организации труда. Его специфика определялась специализированной деятельностью мастеров в составе отдельных общин, продукция которых была связана с узкой сферой социального потребления в рамках своей общины и за ее пределами.

Chernykh L.A. Problems of study of prehistory handicraft in archaeology (social-historical aspect). Dissertation for a Candidate of degree. History - speciality code 07.00.04 - Archaeology. Institute of archaeology National Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, 1997. The basic positions of the dissertations are reflected in 17 scientific works. The resulted study testify a problem situation in our knowledges on a idea of Prehistory trade development. Current approach defines opportunities to reconstruct the social forms of handicraft viewed from archaeological data. Broad spectrum of sources allowed to consider a character of copper-bronze production in the frame of steppe archaeological cultures of Late Chalcolithic - Middle Bronze stages. It is quite reasonable to suppose, that this manufacturing is represented by all basic production cycles on Ukraine. The metal set of steppe cultures and its techno-typological features testify to insignificant scales of manufacture and it dislocal character assumes band type of labour organization. This specificity was determined by specialized activity of the foremen in structure of separate bands. The manufacturing output firmly connected to narrow sphere of social consumption as within the framework of band itself as well as for its limits.

KjiinoBi слова: енеол!т, бронзовий в!к, ремесло, технология соц!ально-економ1чна форма виробництва, металург1я, степов! культури Укра1ни. „