автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Развитие исторического образования в Украине в 20-30 годы XX в.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Развитие исторического образования в Украине в 20-30 годы XX в."

ДНШРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

г г " "1

1 5 ДЕК ШВ

На правах рукопису ЧАДА6ВА КАТЕРИНА ЮР 11ВНА

РОЗВИТОК 1СТ0РИЧН01 ОСВ1ТИ В УКРАГН1 У 20-30 РОКИ XX ст.

Спещальшсть 07.00.0^- 1стор1'я Укра'ши

Автореферат дисертацп на здобуття паукового ступени кандидата ¡сторичних наук

Д|мпропстровськ—1990

Дисертац1е;о е рукопнс.

Робота ви конана на Kafea,pi соц1ально-пол1тичних диеципл1н Харк1всысого худсыньо-проклсловоги ¡нституту.

. НАУНШЯЙ KEPLiii-ift - доктор ic-горичних наук, npoifecop 0л11шик Ми кола МиколайоЕич

0ИЦ1ЙН1 ОПОНЕНТИ - доктор ¡сторичних наук, про;1есор Якунин Biктор Дузьмович; кандидат ¡сторичних наук, доцент Удод Олексацдр АндрЛювич ПРСБДКА СРГАН13АЦ1Я - Харкгвськи'й держгвний ле^агопчний

ун1верситет-1м.Г.С.Сковороди -

Захист-вЦбудетьсл " /3 " .¿истолъу.<3-1996 р. о /3 годит на засЦанш епец1ал1завано! вчено! ради Д.03.01.15. по приеуд-ленна наукового. ступени доктора 1сторичних наук при ftHinponeT-ровському державному .ушверситетг /320625. м.Дшпропетровеьк, пр.Гагарина, 72, ауд.307/.

3 дисерта^ею можна ознакомиться у öiбл!отец! Цшпропет-. роЕського державного ун1герситету.

Автореферат роз деланий " // " 1996 р.

Вченнй секретер спеи1ел1зовано! ьчено! реди i:?H.i.:iAiT- ic: орячн.чх- hü у к, доцент

I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ :

Актуальшсть тени. Проблема розвитку {сторично! осв1ти.з вьогодн! одн!ею з нпйсйльш важливих I актуальних. Це пояешшть^ вя тим, 40 в наш час (до бурхливий процео переосммслення мину-лого, розробляяться нов! погллди та оц|нки р|зних acnejCTiB в|тчизняно! icTopfl. Гостро в!дчувавться потреба в нов1й кон- > цепцП, нов}й !сторичн1й свЦомост!, головним зм!стом яко! бу-де знания та всеб^чне розум1ння факт!з.

Глибока криза, яка охопила политику, економ!ку, !деолог!в, культуру та i ншг сфери нашого сусп!льства за пер!од радянсько! влади, не могла не торкнутися i осв!ти. Уся система осв1ти.стала одHien з найб1льш беззахисних сфер , буда уражена метавта-зами комавдно-адмШстратинно! системи. В той же час aiccioMoe в положения: криза осв!ти - це катастрофа для всього cycnijb-етва. Тому радикальн! зм!ни в розвитку yeiel осв1ти стали вкрай необхЦннми. Мова й*е про впровадження принципово ново! концеп-ц!1, етрижнем яко! в гуман1зашл та гуман1таризац}я всього педагог! чного процесу. Гуман!тарн! знания дають можлив!сть подо-лати вузькопрофесгйне мислення, виховуоть духовно.багату, ви-сокоморальну особист!сть. Особливу роль в цьому процес! в!д|г-рад !сторична оов1та, яка сприяе формуванню св|тогляду 1нтел1-генцП - одн!е1 з найб{льш пол!тично активних верств еусп1льст-ва. Бона в свовриним'барометром стану суеп!лкно! свгдомост! й вЦображуе як про^ресивн1, так 1 негативн! тецденцП розвитку вторичного процесу.

Намагалчись знайти в!дпов1д! на численн! запитання, «о поставь перед сучаеною педагог! кол, ми все част!ше-звертавмссл до нап1взобутих стор!нок !сторН. Тому характерное pa'coj |сто-рично! науки сьогодення в зростання ¡нтересу до п(знання клао-

4оI пояснювться притаманною kojshîb науш потребой »йв'иеНня пройденого шляху. 1схорична осв!та в Укра1н1 мае гли-.¿oîc| традшЛ I i саме тому в умовах реорган!зац{I нзродно1 ос-bJth в. наш час особливо! ваги набувае вивчепня та використання 'доев1ду становления 1сторлчно1 ocbîth у 20-30-т! роки XX ст.

,0б"ектом цосл!дження ? Micue i роль 1сторично1 ocbîtm в висгем! народно1 осв!ти УкраГни у 20-30-тг роки XX ст.

Предметом даного дисертац!йного дослЦження став розвиток ■ {сторично! освети в Укра!hf у 20-30*-tï роки XX ст. Ця проблема не g суто icTopH4noio. Бона сто!ть на Merci багатьох наук: icTo-!рП» • ¿стор{ографН, педагог! ки, методики викладання хсторН, тйрно! осЫти взагал! i вимагае наунового вивчення та анал{зу з урахуванням сучзсних вимог.

Хронолог! 4hj рамки доолЦяення охоплюать 20-30-ti роки XX Разом.з тим автор-торкаетьСя й под{й попередн!х час1в, 40 пояснювться потребами дослЦження j ^ае можлив1сть розкрити питания,, ао вивчааться, в îx послЦовному зв"язку. Визначаючи саме .ui xpoHcOiori4HÏ рамки дисертант виходив з того, мо цьому складному пер{оду притамнн1 значн! особливост} у державно-пол!тично-иу, економ1чному та громадському життк Lie був час, коли в наций кра1н! складалася могутня командно-адм!н!стративна, тота-л1тарна система, яка охопила Bci. с^ери життя сусп1льства, в тому числ! й народну осв!ту. Командно-ацмШстративш методи ке-р!вшштва духовним литтям, безумовно, завдали велико! шкоди його розвитку. Але вони не змогли позбавити його социально! сут h0ctï л1 кв!дувати демократична, гумашетлчн! та моральна нама-

гр.ння.

Терлторгальн< mc.kI . Л. осл{д<кеннд охопл.ое практично в со Укра!нсь;:у PCP, входила до складу колишнього СРСР. "ля по-

5 ,-■'■•■'■•■ ; .

)1вняння викориетовуеться рег!ональний принцип анпл{зугблЬа^ 1их центр!в |сторично1 осв{ти, де були в!дновлен{ в -середин! 50-х рок1в ун!верситети та д!яли педагог1чн| Iнотитутцц/Ки1в, [арк!в, Одеса, Дн!пропетровеыс/. Шдкреслимо, но процееи, як{ з|дбувалиея в 1сторичн1й осв!т1 Укра1ни у 20-30-т1 роки, мали 5во! особливост!, але проходили синхронно з уе!вв кра!нои ззагал!. Тому поеднання загальнодержавного. республ!канеького нац1 онального I регионального матер!алу дав можлив|сть в.орга-н!чн1й едносг! показати загальне та-особлива у дашй проблем!.

Стушнь науково! розробки теми. 1сторГа вивчення пробле-<и можна розд1лити на к!лька хронолог!чних етап1в, кожний з 1ких мае сво! особливость

1стор!ограф1я теми бе'ре початок в;ке у 20-х роках, коли шь' ганнями народноГ осв|ти займались парт1йН1 та державн! д!ХЧг, 1рац!вники оев!ти^.' Насамперед, це прац1 загального характе-, ру, в яких розглвдаэться економ!чн1, оридичн!, соц!альн! ас-текти народно! осв1ти, знайшли свое вЦображення деяк| нап-рямки пол1пшення пЦготовки кадр!в сусп1льствознавц!в. Для 1аного дисертац!йного досл!дження маать безперечний !нтерес роботи провЦного {сторика того часу М.М.ПокровськоГо та ¡н- . зих науковц!в, в яких знайшли воображения питания про стан "та

*Лен1н В Л. Промова на П Всерос1йському з"1зд1 вчител{в-! нтернащонал! ст!в. 18 с|чня 1919 р. // Повн.з!бр.твор1в, -1.37; Ряппо Я.П. Сусп(льствознявство в наших школах // Ра-^янська осв!та. - 1926. - N1; Його ж. Что дала Октябрьская революция в области-просвещения на Украине. - Харьков, 1926; Установча кон^еренщл Укра1нського товариства "Хсторик-марк-сист" // Прапор марксизму. - 1929. - И; Рубач М.Л. Рсесозз-на кон4еренц!я ¡сторик!в-марксист!в та деяк! чергов! ня// Л1Т0П!Ю револанП. - 1929. - У2.

рогййток ¿еапосередньо вторично! осв1ти^. Однак, в цех пра-Л|Ак"'вйкладання !стор!1 ще не анал!зувалось всеб!чно та ц1л1~с-яо,:В той час матер!ал для широкого наукового узагальнення лиие накопичувавел. Перш! намагання зробити анал1з за коном!р^ йостей'розвитку 1'сторично! науки в УкраЫ в ц!лому та дати характеристику д!яльност1 окремих заклад!в историчного проф!-Хю м?етяться в сер!I статей оглядового характеру,, надрукова-Яих'в, к!нц! 20-х рок!в. Серед них перш за все треба назвати досл!дження А.е.йримського^, а також в !стор!ограф!чн!й час-тин! грунтовно! монографП Д.1.Багал!я "Нарис !стор!! Укра1ни 'насоц!ально-економ!чному грунт!"^.

';"•... ! Перша половина 30-х рок!в - це пер!од розгортання "бо-!в на !оторичному фронт!", коли науков! школи та прац! М.С. Грушевського,'Д.1.Багал!я, ДЛ.Яворницького, Н.Д.Полонсько!-Василенко, И.ЬЯвбрського та багатьох !нших вадатних укра!н-' ^ьких'вчених були роз критикован! за "буржуазний нац!онал!зм",

. ^Покровский М.Н. Об обществоведении во 2-м концентре П ступени // Вопросы школы П ступени. - М., 1926; Його ж. 0 подготовке новых кадров научных работников // Научный работник. - 1927. - КЗ; Дядиченко В. До проблеми пЦви^цення педагог! чно! квал!ф!каш1 лектор!в Вид!в // Комун1стична осв!та. - 1931. - Н} Дубыня Т., Панкратова А. Десять лет института Красной профессуры // Борьба классов. - 1931. - №11.

■ ? Кримський А. 4о зроблено на Укра!н! в париш !сторико-ф!лолог!чних наук за десяти! ття 1917-1927 рр. //Записки 1от.-ф1лол. в!дд!лу УАН. - 1928. - КИ.ХУ1. - С.273-280.

^ Багал!й Д.1. Нарис !стор!! УкраЦни на соц{ально-еконо-м!чному грунт!. - ТЛ: 1стор!ограф!чний вступ I доба натурального господарства. - Харк!в, 1928. - 0.^-96. '

"пол!тичний документал!зм", "немарксистськв вЦнотення"*. По-:.

*

чаток цьому шкЦливому етапу поклав горезв!снмй'лист Стал!на 10 редакцН журналу "Пролетарська револэщя"^. Ка л1тератур1 цього пер|о*у лежить в!дбиток заЦеолопзованост!, пол!тиЧ-но1 уперецженост{, занадто багато яви.ц висв!тлааться лише лк результат виконання вгдповЦних порт^йних р!шень. Надм1рна I штучна пол}тизац{я шкодить об"ективн{й аргументаи!!, науково-му анал!зу. Це вЦноситься й до {сторичних праць цього переду. В б'ыыаоат} з них фактичний матер1ал пшбрано з точки зору його "вигЦност!" для прославления усп1х!в I приховуван-ня недолШв.

Новий етап розвитку 1сторично1 освгти в кра1н! розпочи-навться з середин! 30-х рбкгв з появоя постанови в!д 15 "трзвня 1934 р. "Про викладання громадянсько1 1стор!I в школах СРСР"^.

* Див.: Скубицкий Т. Классовая борьба в украинской исторической литературе // Историк-марксист. - 1930. - №17. С.27-40; Пичета В.И. История Украины в,советской историографии //Двадцать пять лет'исторической науки в СССР. -М.;Л., 1942. - С.168; Ястребов Ф. Рец. на кн.: Багал1йД.1. Нарис 1сторП Укра1ни на сощально-економ1чному грунт} // Прапор марксизму. - 1929. - №б. - С.167-176; Скрипник М.'Помилки та виправлення академ| ка М.Явореького // Боьшовик УкраГни. - 1930. - N2. - С.12-26; Розгромити цо к! нця залишки" . контр-револяЩйних нац!онал{ст1в I троцкист1В // Бьчьаювик Укра1~ ни. - 1934. - »8-9. - С.29-66.

^ Сталин И.В. О 'некоторых вопросах истории большевизма // Пролетарская револацил. - 1931. - Кб. - С.3-13.

3 Правда. - 193*1. - 16 травня.

■'¿¡Ц^ф^ивом^е!-та.,к1лькох !нших парт!йнотдержавних поста- -, «ЬВ ^являвться серГя журнальних та газетних статей з питань лсторично! осв!ти*. Матер!али, що в них м!стяться дають змо-^.простежити на загальному фон! умови, за якими розвивалась Исторична осв!та на той час. Серед праць того пер1оду заслу-•говуют* на увагу сучасних педагогов та 1сторик!в статт! Ва-; нага М.ф, I Нечк!но! М.В,^, де даеться грунтовний анал1з то-_ гочасних програм ! пхдручникгв, робляться ц1кав! висновки. Корисний фактичний материал додо в!дродження ушверситет!в в середин!,30-х рок1в м1ститься у статт! Валескаяна П.^.

В к!н.40 -г на поч.50-х рок!в окрем! питания дослЦжува-'но! проблеми в т!й чи !иш!й м!р! висв1тлювались-в монограф!ях про загальний розвиток радянсько1 вищо! школи. Так, в прац! СГнецького 0,'Я.^ висв! тлюються деяк! аспекта проблеми подготовки .кадргв сусп!льствознавц!% СРСР. Але спешальне науко-' це дбсл171ження з проблем розвитку !сторично! освети ще не було створене.

* Скелеты в школе. - Правда. - 1934. - 5 апреля; Историческое образование на новом этапе // Борьба классов. - 1934. *- #5-6; 0сновн1 пгдсумки робота Хнституту ¿стор!! ВУАМЛ1Н за 1935 ргк // П1д марксо-лен!нським прапором. - 1936. - №1.

^ Ванаг Н. Поворот к исторической конкретности // Борьба классов. - 1934. - №5-6; Нечкина М.В. Об учебнике и"чувс-' тве исторической перспективы" // Там же. •

^ Валес-каян П. Государственные университеты // ?ронт науки и техники. - 1935- - №9»

^ Синецкий А.Я. Профессорско-преподавательские кадри высшей ¡¡.'колы СССР. - М., 1950.

3 к1н.50- поч.бО-х-роЫв розпочинавться новйй пер!од В осл!дяенн! нашо! теми. 3"являеться низка грунтовних" моногра-^ >f И, дисертац!й, в яких проблема орган!зац! I осв!тй розгляда-;.,

ться б!лы!г детально*. Автори анал{зуить заходи -подо орган!за-' »

[Ц навчально-методично1 бази вило! осв!ти, забезпечення ripdr есорсько-викладацысими кадрами, науково-дослЦно! роботи." г I цей час друкуеться ряд монограф1й, оглядових статей,прис-¡ячених безпосередньо розвитку радянсько! {сторично! науки та осв1ти^. Разом з тим, ui роботи-написан! пЦ кутом зору :ише позитивного кер!вництва'з~ боку"комунТ^тично! napfi I роз--итком народно1 освети.

Щнним надбанням укра!нсько! !стор!ограф!I стали роботи 10л!ограф!чного характеру' поч.70-х рок!в^. Звертаать на себе вагу npaui H.B. Комаренко, П.А.Дддиченка, Ф.Ь'.Лооя, В.Г.Са'р-ея, А.В.Санцевича . Iii автори вводять до наукового oöiry начну к!льк1сть нового icTopiограф!чного матер1алу, роблять нал!з д!яльност! окремих установ {сторячно.го проф|лю. Але,' адянськ! icTopnKH предавали тод! в складних ¡деолог!чних мовах й були вимушен! замовчувати негативна явила суслыьно-■о ¡¿иття та !деал!зувати усп!хи культурно! револвцП.

* Вида школа Укра!нсько1 PCP за 50 poKÎB // ВЦп.ред. !.гЛ.Питов. - 4.1. - К., 1967; Гутянський С. К, Здгйсн'ення ле-пнських принцип1в народно! осв1ти на Укра!н1. - К., i960;' !ыстров H.A. Борьба Коммунистической партии за дальнейшее 1азвитие и укрепление советской высшей школы га Украине 'I92Ö-I939 гг./: Автореф.дис.... канд. ист. наук. - К., ISü'b

^ Бу-чик Л.П. Очерк развития школьного исторического об-йзования в СССР. - M.,I9oIi Коваль М.К. До питания про ство-ення та д!яльн!сть наукових !сторичних установ на Укра!н! в ерш! роки Радянсько! влади // Укр.iст.лурн. - LjÙî. -Кч тд îh.

^ Роьиток (сторично! науки нз Укр^Тhï за роки Радг.нсько! 1лади. - К., 1973 та ¡н.

ю

U/iWX працхх AOMiHye некритичний пЦх!д до д1яльност1 1Стори-' ■ ко-парт!йних навчальних заклад^*-.

. • Ц1 ■ тещенц!I збереглись й в !сторичн!й л!тератур! початку оО-х рок|вс. Автори ¡це не ставили перед со боа завдання специально висв!тлюввти проблему сп!вв|дношення науки, осв!ти та пестики. Такий пЦхЦ заважав об"ективност! дослЦження. 3 дру ' го! половини ВО-х pokîb 3mîct науково! !сторичио! литература поступово починае зм1ниватися. Робляться спроби дати нову трак-

■а

товку сталШзму, проаналгзувати його сошальнг Kopimw . Серед роб!т загального характеру сл!д bîamîthth cneqi альт пра-ui по тем! "Стал!н!зм та !сторична наука"'4, як1 М1стять в co6i эначний фактичний материал та uiraBi висновки.

^ Комаренко Н.В. Утворення та д^яльшеть !сторичних кофед на Укра?ш в 20-tî роки // 1стор!ограф1чн1 дослиження в Ук-palHCbKiк PCP. - ВипЛ. - К.-., 1971- - С.33-47; II ж. Установи ¡сторично! науки в Укра!нськ!й PCP /1917-1937 pp./. - К., 1973 Д'ядиченко В.А., Лось Ф.Е., .Сарбей В.Г. Развитие исторической науки в Украинской ССР. - К., 1970; Сарбей В.Г., Санцевич А.В. 1сторичн! науки в систем! Академ!! наук УРСР // УкрЛст.журн. I969. - К2.

* Рибалка.I.К., Довгопол В.М. 1сторики Хармвського ун!-верситету // УкрЛст.журн. - i960. - Ici; Б!лоцерк!вський В.fi. Номун!стична парт!я - организатор культурно! револяцП в Ук-païHi /1926-1937 pp./. - Харкав,. 1935; Бурмака В.П. Деятельность Коммунистической партии по совершенствован«:!) преподавания о&цественных наук в вузах .УССР /1926-1937 гг./: Автореф. дис. ... канд.ист.наук. - К., 1980.

^ Ссмьслить культ личности Сталина: /Сб.ст./. - М., Ï9S9: Дяниленко В.М., Рясьянов Г.В., Кульчицький C.B. СталШзм на -Укра!н!: 2C-30-TÏ pp. - К., 1991; Уповал 0.1. Стал^шзм i Укра!на // Укр.гст.гурн. - 1990 - 1991.та !н.

^ ,\'-ушн 3. К. '^ормувинн* куяьту осаби Стал i на та гстори-ко-п?ра i m« н?ука !/ УкрЛст.хурн. - 1955. -Н; "ого л. -'.П. CtatiiH, сталинизм и историческая наука. - Днепропетровск, I¿9 Чстггиг. -л сч2л::н;им: /Сб.ст. /. - ''.., Т>91 îû 1н.

Особливе м!сце серед пер{од'ично! л!тератури цього пер(о-' у займають дискус1йн1 статт! про вплив Ч.М. Покровського на озвиток радянсько! исторично! ocbith та на.уки^.

В 90-х роках розпочався новий утап у роззитку в!тчизнянэ!' CTopiorpa$iI: проголошення суверен!гету i розбудова незалеж-о1 Укра1нсько1 дер^ави зм1нили умови розвитку исторично! науки, агальнимн тенценщями л!тератури останн!х рок{в в гаироке.ви-ористання нового фактичного, документального матер1алу, п'раг-ення до. об"ективност! {сторично! науки^. Поряц з публ}Kauiea сторнчних джерел i ввданням праць рав!ше заборонених 1стори-:ib почався перегляд ненаукових концепций та стереотип!в^. Се-ед праць цього nepioaj малть пряме вЦношення д.о окремих ас-ект1в проблеми дано! дисе'ртацН дослЦження А.В.Санцевича, .Я.Пирога, I.B.Bepön'1.

^ Энтин Д. Спор о М.Н.Покровском продолжается // Вопросы стории. - I9S9. - K5i Милюков П.Н. Величие и падение Покролс-ого // Вопросы истории. - 19эЗ. - «?4 та !н.

^ Репресоване краезнавство /20-30-т! роки/. - К..' 1991; амоплавська Т.О. Пошуки.у визначенш ¡сторично! освети /19X7— 923 рр./ // Р¡дна школа. - 1992. - I/9-I0; Богдашина Ö.M. Ил-ьнГсть Харкгвсько! кафедри icTopii укра!нсько1 культури 'I92I-I934 рр./. - XapKiB, 1994.

3 Касьянов Г.В. Академик М.I.Пворський: Доля вченого // кр. i ст. журн. - 1990. - К 8; 0нопр1енко О.М., Дербань Т.О. Доля 1ауки в vKpalHi /kih.XIX ct. - 30-т! роки XX ст./ // Укр.1ст. ;урн. - 1993. - Jr'4-б; 'Повернення ¿з небуттл: докукенти f ка-ер1али про дертви стал!нського свавглля у Джпропетровсько- ' iy университет!. - Дн!пропетровськ, 1995-та in.

4 Санцевич A.B. Зщатний укра!нський !сторик М.^'.Слг.бчен-:о. - К., 1993; Пир!г Р.и. аитщ М.С.ГруиеРсьюго: Осанне де-: ят и л i T'i я /1924-1934/. - К., 1993; Зерба 1.П. 'Н.Д.(1олонська-¡асиленко - ! с тора к та археограф /IctH-19/З/: Лис. ... кчщ. ст.наук. - К., 1»4,

чииИ .праць заруб!«них вчёних з дано! гфобаеми;'«!ститься в робот! В.Д.Соловея*, який зазначае , то головнатеза. цйх праць - зростаача пол!тизац!я радянсько1 !с~ юрично1 науюьта негативн1 насл!дки цього процесу.

' Окремо слЦ в!дм!тити роботи !сторика укра1нсько! д!аспо-ри Л.Винара, який протягом багатьох рок{в знайомив св!тову громад ськ!сть з ¡менами славетних укра!нських !сторик!в^.

Отяе, огляд !стор!ографП обрано! проблеми свЦчить про те,. 40 в значна к!лыасть праць загального характеру, багато ■статей, ад висв! тлшть окрем! аопекти. Проте в!дсутнл спеш-ольна робота, яка б давала всеб!чне уявлення про розвиток 1с-торично! осв!ти в Укра!ш у 20 -30-т! роки XX ст.

, Мета I основн! завцання дослЦження визначен! з урахуван-няк актуальност! та ступеня науково! розробки теми. Метою ди~ сертацМ е всеб!чне комплек'сне досл!дження розвитку ¡сторич-'но! освИи в Укра1н! у 20-30-т1 роки XX ст. в систем] вЦ ви-що1 до середньо! школи.

Вихбдячи з цього дисертант ставить перед собою там зав-цання:

- вивчити основн! ыллхи та форми п!дготовхи кадров !сторик!в в Укра!н1 -у 20—30-т! роки;

- показати стюрення системи установ гсторично? освети, нап-

' ^ Соловей В.Д. Процесс становление советской исторической науки /1917-сер.30-х гг./ в освещении американской и английской историографии/ // История СССР. - 1965. -

^ Винер Л. Олексанлр Оглобл.ш !' Укра1нський !сторик. -1У01».' - Уг11; /'ого Матер!али до б! огра^Н На тал 11 Лолонсько!-Веси^то // Т-м :хе. - 1963. - У2-'И Г'ого ж. Мкхайло Груюевсь-к«й: укра! мым'-рсс! йсъка конфронтацЬп в !стор!огра«Н. -Торонто - Ныа-Г'эрк - :'.юкхен, 1у53.

ямки Г* -д!«льном*;

розглянути стан матер!ально-техн!чноГбаэи 1 вторично! осв!~ ти.та його вплив.на як!еть пЦготонш кадр!в; , . проанал1зувати головн! напрянки парт!йно-державно! пол! тики галуз! {вторично! осв!тй, причини ! насл!дки зм!ни проблема-^ ики !сторичних доел!джень та напрямк!в викладання I сторичних.. ;уро!в у 20-30-т1 роки; ' . \

■ ввести до наукового об1гу рангш нев!дом! матер!али з архГ- ->!в та книгосхови4» критично переосмиелити вже в!дом1 док-умен-' -и на новому методолог!чному р{вн1; ' -

• сформулйвати практичн! рекомендац! I, виходячи з того, 40- пи-"ання !сторично1 освгги 20-30-х рок1в маоть зараз не лние няу-:ове, аде ! еуто практичне' значения.

Методолопя ! методика дослЦження. При вир!шенн! поетавле-" шх завдань автор спирався на 'загальнонауков! методолог!чн! [ринципи об"вкти®ност1 та !сторизму ь оц!нц! культурно! .слад- ' 4ини минулого. Основними спещально-кзуковими методами досд!длен-1Я стали проблемно-хронолоИчний, пор!вняльно-!сторичнкй, а то-<ож анал1тичний методи, як! дозволили розглянути та писв!тлитл ^ослЦлуван! проблеми в Ясному зв"язку з под1ями •!" яви4ами, до Ндбувалиея в Укра!н!' у зазначений пер10д.

Джерельну базу дисертацП складаа комплекс р!зно'ман1тних иерел. Це маловЦом!. документ видих орган! в дердавно! Х'лиди га управл!ння СРСР ! УРСР, орган!в народно! осв!ти. Всього автором Еивчено 20 фонд ¡в Центральных дерле.вн.и ! в!домчих г.рх! -31 в Укра1ни. Вперше вводиться в науковий об!г ц1нн! докуиенталь-

м£тер!али 10 поточних арх1В1В навчальннх за клад! в 1 дерл^в-них архпчв ¡Ывсько!, Харк!всько1, Сдесько! и. Дшпроп.епро^сь -ко! областей. 1Ъ.&ливим ¿дерел'ок дослЦдення стали и*1гр1али пер!одично! преси, мемуарна л!чература, статиотичн! .И!ркики.

«hayкода -новизна роботи полягав в тому, ¿о це одне з перши> .értetilsAbHMx комилексних досл!д/кень, присвячених розвитку систе-мм-державно! !сторлчно! ocbítm в Укра!н1 у 20-30-тi роки в ус!) П.'ланках вЦ ви^о! до початково! школи. В ньому на ochobí но-Вих.п!дход!в розглядайться як позитивн!, так i негативу сторо ни цього процесу, анал!зуаться причини, 40 гальмували розвиток íct0p44h0í ocbíth та науки, виявдяються 1х наслЦки для сучас-ного пер!оду.

Теоретичне значения дослЦження. Результати дисертац!1 ро: широють !нформац!йну базу для глибокого узагальнення досвЦу i торично! осв!ти в Укра1нг. Положения, ло викладен! в робот!, 'оприлать формуванко загально! концепцП викладання !сторичних KjpeiB на сучасному етапК

Практичие значения дисертацП полягае в тому, 40 И мате-pía.nn и^лутфути використан1 при читана загальних KypciB з !с t.opiГ;Укра1ни, педагогики, методиш викладання ícTopil, а тако при пЦготовц1 курсових 1 дипломних праць, в проев!тницьKÍй д! льност1 , ntAroxoBui HapnciB з icTopil навчальних заклад|в кра1 ни. Висновки i рекомен\ац!! дисерташ иного дослЦлення подуть спрльти, на думку автора, поглибленнд i пол,алыай розробц! ма-лодослЦженнх проблем iсторично! ocbíth в УкраШ.

Особистий внесок дисертанта у розробку обрано! проблеми полягав в тому, >но автором введена ^о наукового об!гу злачна kíдьк!сть калов!¿ом;« зрх!вних чатер!ал!е, узагьльноеться noai ".ивний досвЦ, накопичений зусиллями попередн!х дослЦнлк1В. fía захист гиносдтьсг. iaK¡ положения:

- перi од 20-30-х рс к|в - це скпсдний, нздзвичайний етап у роз-витку ictop.imhgí ucbíth, який маг. далеко Цуч! наследии;

- ¿0--I-Í pos и IV» -J у л'.т часом зиносни благопопучного розвлтку ¡ск.рично! гаукн га осмти. Це с5ув n epi сд cniii сну^;ннл pía-

I ^

них !сторичних напрлм^в, шк1я, наукових об"вднань. В цей час проходить реорган!защя. старих та створення нових установ исторично! осв!ти;

- Нерелом К1ния 20-х рокгв в сусшльно-пол!тичному .чситт! зм1-нив вгдношення мгж политикою' та !сторичноя наукою г осв!то;о;

- "сталШзащя" Iстор11 в!дбувазться в-наслЦок ц!леспрямова-них пол1тичних акцгй, супроводжуеться репрессии проти вчених та педагог}в;

- в-результат! партгйно-дер'кавно! полгтики в тоталитарному сусщльств! 30-х рок!в 1сторична осв!та стае ЦеолоНчним придатком державно! машинн з диктаторськими засобами кер!вництва нею, канон!зашею и!йно! концепцЦ, дорстокою цензурою;

- деякий позитивний досвгд п!дготовки спешал; ст!в-гсторик!в у 20-30-т! роки не втратив свое! актуальное^ I заслуговув на увагу з точки зору сучасних завдань ¡сторично! осв!ти.

Апробащя дослЦдення. Матер!али дисерташ! обговорэва-лись на зас!даннях кафедри сои!ально-пол!тичних дисципл!н Хар-к!вського художньр-промислового !нституту. Основн! положения дисертац!!, практичн! висновки та рекомен*ац1! юпов!далися автором на *ев"яти науково-практичних конференщях, а такок знайшли воображения у дьох мето^ичних розробках, газетной публ1кац!!. Голоьн1 ие! цослЦження вЦображено у трьох наукових статтях.

П. СТРУКТУРА I ССН0ВН1 ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТАШ Структура робота визначатась у в1дпов!дност1 з головними завяоинями доол!д"*ення. Дисертац!» складаеться 13 вступу, двох розп,1 лIв, висновк!в, приметок, списку д^ерел та використано! л!тератури, додаткпз. II обе яг - Т. 30 с:?р1нок.

У в с туп I обгрунтову.отм::; гчетуалын сть гемк, 1! хроноло-

г!чн{ та територ!альн! меж!, мета ! основн! завдання досл!джен~ ня, анал!зуеться стан науково! розробки ! джерельна база проб-леми, розкриваеться методолог!я та методика дослгдження, нау-кова новизна, теоретичне I практичне значения дисертац!I, фор-иулюються основн! положения, 40 виносязься на захист.

Перший розд1л - "Головн! етапи розвитку та д!яльност! ви-4их ! середньо-спещальних навчальних заклад!в !сторично! ос-в!ти" присвячений, по-перше, анал!зу стану !сторично! осв!ти в Укра!н! в дореволюшйний час та використаннв його досв|ду в раг^нський пер!од. Робиться висновак, до ви^а {сторична осв!та в той пер!од була представлена 1сторико-ф!лолог!чними факультетами Харк1вського, Ки!вського та Новорос!йського /Одеського/ ' ун!верситет!в.' Кр!м того у Шжин! був ¡сторико-ф!долог!чний !нститут, для навчання ж1нок у Ки1в1 д!яло !сторико-ф!лолог!ч-не -вЦд!лення Вивдх ж1ночих курсив. Досить ц!кавим навчально- ■ науковим закладом був таком Кн1вський археолог!чний {нститут, !н! шаторами створення якого були В.СЛконНнков ! Н.Д.Полон-рька-Василенко. В межах досл!дження робиться спроба вЦдати належне й згадати пр1звида видатних"укра!нських вчених-гстори-к!в, 40 закладали фундамент укра!нсько! {сторично! науки. Автор д1Йшов "висног.ку, 40 в процес! формування радянсько! ви-401 школи до них проблем звертались двгч!: в перш! п!сляжовт-нев1 роки, коли досв!д старих I сторико-ф! лолог! чних факультета внзчввсн э Л03И1ЛЙ його револэшйного подолання, а пот!м - на початку 30-х рокгв, коли в!дроджугались -Iсторичш факультет!; ь университетах ! робилась спроба "деякою м!рою використа-ти корисне'з! спьд-чини кинулого.

По-друге, к досл1дкуеться тппння парт^йно-деряав-

но! ппл!тики -цодо розьмтку та викладання ¿сторичьих курс!в в

20-30-т! роки XX от. В результат! докладного анализу пар-пйно-державних постанов та р!шень з"ясовано, що вже з середини '20-х рок1в разом з ¡деолог!зац!еа всього сусп!льства в и}лому в!д-бувазться пол!тизац!я та ¡деолог!зац!я !стори.чно1 осв1ти та науки. У взаемовгдносинах мьк владо» та осв¡тою дом1нуе командно-директивний метод кер!вництва. Головне завдання 1сторично! освети зводилось до аг1тац1йно-пропагавдистського забезпечення режиму. Парт1йн1сть в науц1 стала "протиетавлятися об"ектив-ност!. "Стал! шзащя" IсторгI призвела до обмеження науково! проблематики, негативно впливала й на розвиток методолог!1 !с-тор!1.1стор!я повинна була виховувати так званий державний пат-р!отизм, тобто в!рнгсть тоталитарному режиму, формувати {мпер-еьку св!дом!еть. Полгтизащя негативно впливала й на кадри !с-торично1 науки. Це проявилось в репрес!ях проти вчених ,ф1зич~ ному знищенн! багатьох як дореволэц!йних, так I молодих науко-вШв /М. 1.ЯворськиЯ, О.Ю.Гермайзе, М.С. Слабченко та !н./.

Але, на наш погляд, було б не в!рно внажати, що розвиток !сторично! освети та науки в т! роки повшста зупинився. Тому особлива увага у розд1л1 звертаеться на створення материально! бази 1стор:1Чно! осв!ти та пЦготовку ц кадр ¡в, а та кож на фор-мування структура та зм1сту ¡сторпчно! освгтн в 30-тг роки, коли теля прийняття постанови 1934 р. "Про викладання громздян-сько! }сторН б л колах СРСГ" чдродлсуаться 1сторичн! факульгети в КиТвському, Х".рк1 век кому, ? н!пропетровському ; Одес» кому ун!-верситетах, вЦкриваються !сторичн! ¡¿акультети та вКд!лення в педагог!чних та учительських Iнстлтутзх I пед.техн!кумах.

СлЦ згадати та кол, до у 20—т1 роки, коля проводилася политика укра!н!ззи! I, пяину роботу проводила ¡оторична секшя ЬУАа ь ччеленлмч ком!о1яси т? кз}вдр;.чи.' Ц очоллвзв академ|к

М.С.Грутевський, який створив свою наукову школу.

Шсля закриття ун1верситет1в у середин} 20-х рок1в при ¡н-ститутах народно! осв!ти в Харков!, Киев!, Кгтеринославг, Н!~ жим, Кам"янц!-Под! ль сякому д!яли науково-дослЦн! !сторичн! ка-федри, що проводили значну науково-педагог!чну д!яльн!сть. Най-б1льш в!домою була Харк!вська науково-дослЦна кафедра !етор!I укра!ксько! культури /1921-1934 рр./, засновником яко! був ака-дем!к Д. 1.Багал1й. В1н заснував новий напрямок в укра'!неьк!й гсторичшй наущ- та освт.

Для П1дготовки !сторик!в-марксист1 в в 20-т! роки радянсь-кий урдд створюв центри нового типу, марксистськ! за характером. Не були Вс-еукра!нський 1 стпартв1дд!л та мгсцев! гстпарти /19211929 рр./, £омун!верситет 1м.Артема /1922-1938 рр./. Укра1нсь-кий институт !сторП марксизму-лен!н!зму /1922-1931 рр./, реор-гамзований в 1931 р. у Всеукра!нську асоц!ащю марксистсько-лен!нських ¡нститут!в /ВУАМЛ1Н/, УкраЩський ¡нститут з !сторП цартП та Жовтнево! револйцП /1929-1939 рр./» Хнститут;'Черво-но! професури /1930—т! роки/. Пров!дним ! сюриком-марксиетом /того часу був академ!к МЛ.Нворський, який очолив трет!й нап-/ р'ямок в укра!нськ1й !сторгограф!! 2о-х - поч.ЗО-х рок1в.

Таким чином, /сторична осв1та у зазначений пер!од перебу-ьала у скла.дних умовах. Як-До у 20-Т1 роки 4е д1яли установи та |сторичн{ школи р1зних тип!в, то з друго! половини 20-х рок1в ПарТ1Йно-державне кер!вництво на чол! гз Стадиям гПдпорддко-вув !сторичну осв!ту своему диктатов!. Разом-з тим з середини 30-х рок!В в Укра!н( в основному склалася мережа та структура вкдил та середньо-спец(йльн,и нпьчальних закладов !сторично! ссь'17н, була створена необидна 1.'атерЦи;ьнк I надрова база, яка викорнстоьуотьея й понин|.

У другому розд{д! "Становления школьно! 1сторично1 осв1тй в Укра!н1 у 20-30-т! роки" анал1зувться стан шк1льно! ¡сторич-ч но1 осв1ти та в1дношення до предмету гсторП у 20-т1 роки, а також перебудова, докорми! змгни в цьому процес! у 30-т? роки. На основ! документ!в того часу автор показуе сп1вв!дноиення !е~ торичного ! пол!тичного, рац!опального й !деолог!чного в орга-н!зацН шк!льно! ¡сторично! осв!ти. Увага зосереджена на пол!-тиш держави в галуз! {сторично! осв1ти, д1яльност! кер{вних структур ОСВ1ТИ, показане кадрове забезпечення ишл як у як!о-ному, так ! у к!льк1Сному в!дношенш. Окремо розглядаеться питания зм!сту шк!льних начальних планов, програм та п!дручник1в. Даеться довдадний анализ р!зних методичних шк!л того пер!оду.

В результат! робиться висноеок, .до характерними рисами програм середини 20-х рок!в були лгквЦацЬ. гсторичних курс!в як самосТ1Йних навчальних дисципл!н, введения зам!сть них курсу сусп!льствознавства, який синтетично поел,нував знания з (с-тор!!,'пол!теконом!1, поточно1 пол!тики тодо. Гсторичний мате-р!ал розглкдався як зас1б розум1Ния актуальних проблем того часу. Шелл маловиправдэних експерймент^в ¡стор!я як самост!йиа навчальна дисцнпл!на була в!дновленэ. в школах на поч.ЗО-х рр. Не було обумовлено вс!м ходом розвитку кра!ни, а також м!«народ ними обставинами. На перший погляд держава створила вс! умо-ви для повнои!иного вихованн«. {сторично! свЦомост! школяр{в. Од на к диктат стал!нського антигуманного, ынтинащональчого режиму не дозволяв !стор!1Чн!й осв!т1 виконувати свое головне зав-дан нт: - виховувати справжшх па"гр!от!в, .формуиати нац!ональнпЬ св!тогляд.

У висновках пЦвечеи! ггогов! пЦсумки доелгдженкя. Все-б!чне вчвчення розвитку !стор-1чко! освети I' Укрп!н1 у 20-50—Т1 рок:1 дав :«ши*1сть ствеяджугсли, чЭ № бу« екчадний,' !

суперечливий процес, який мав далекоЦуч! наел!дки для «ього-

дення; I. 3 одного боку, цей пер!од дав значний позитивний дов-в!д. В цей чае вкдаласд нова система орган!зац!1 !сторично1 ое-в!ти, вперше в Укра!н1 почала д!лтл мережа дердавних увтанов, як! готували науковц1в 1 викладач!в-!сторик!в. У 30-т1 роки громадянська !стор1я вводиться дк обов"*зковий предмет в почат-ков1й та середн!й школ!. ГНсля численних реорган!зац!й в!дрод- " жуетьея ьи^а-Iвторична-осв!та. 2, Серед значних досягнень ¡вторично! осв1ти нашо1 реепублпси у вивчаеМий пер!од сл!д наэвати й етворення Ц матер!ально! бази, покрацення роботи арх!вяих та музейних установ, розширення досл!дницько! роботи ! появу ц!ка-вих друкованих ввдань, впорядкування висте'ми виЕчення |сторичних д^еципл!н, нарешт!, розробку навчальних програм I написания п!дручник1В майже з ус!х !сторичних куре!»-..

3. Але, з !ншого боку, цей процее мав ! авн! негативн! риеи,

. поь"язан! з формуванням в еусп!льств! культу особи Стал!на, ко. м^цдно-адмЫетративно!, тотол!тарно1 системи. Бона штучно галь-иувала творчу ¡нШативу, науковий пошук, приводила до репрес!й проти вчених. Парт!йне кер^вництЕо кра|ни добре розум!ло роль /!сторичноГосв!ти у формуванн! сьЦомоет! широких мае населения, в Цеолог! чному забезпеченн! поличного диття еуеп!льства.

4,: Численн! реорган!заш I, перебудови, пошук найкрмих шляхов орган! эпиН ве!е! системи ¡вторично! осв{ти проходили довить валко» супроводжувалися зни-ценням всього старого дореволяц'гй-ного. 5. .Одмак, еучасний лерех-Ц до ново!, демократично! суе-п!льно! системи потребует вивчення досвЦу л!дготоьки ¡еторимв ь Укра!н! у 20-30-т! роки. Це дасть можлив!сть позбавитивд повторения минулих помилок у використанн! саарих, аде неэрЦко рац|01«дь1».« ('.рм I метить ^дготськл сусп!д,с1Г-оань»ц1в.

: 2i

■ Виходячи з того, пропонулться так! практичн! рекомендац!1, Викориетання яких може сприяти, на думку дисертанта, пол!пшен-hd fвторично! оев!ти в сучасних умовах:

1. Проблема розвитку !сторично! осв!ти е окладовою чав-тиноо комплексно! прогреми гуман!тарного виховання, яка фак-тично формучться зараз в Укра1н1. Тому необх!дно розширити пЦготовку iсторик1 в в ун1верситетах i пед!нетитутах, а також JaxiBuiB ви4о1 квал!ф1кацН - через acnipaHTypy 1 докторантуру.

2. Доц!льно збгльшити мережу !сторичних установ i навчаль-них заклад1в, зокрема реИональних укра!нознавчих центр!в з широким диапазоном педагог!чно! ! пауково! д!яльноот1..

3. НеобхЦно посилити контакти м!ж ¡сториками центру та тери(|ерП, историками д!аспори.

4. НеобхЦною умовоо усп!шного розвитку !сторично1 ocBi-ги я 11 матер!ально-техшчне забезпечення, передус!м мо.кли-BicTb для iсториKiв прашвати з yciMa ¿сторичними джерелами, зокрема арх! в ними, а також видагати та придбати литературу.

5. Уявляеться доц!льним видання серiI матер1ал!в з !сто-р!1 викладання гсторичних дисципл!н в УкраШ.

6. Рац!ональним може бути снстепатичне вивчення /методами соц!олог!чних опитувань студент1в i школяр!в/ р!вня та стану вторично! o'cBiти, а таком шлях!в ¡1 удосконалення в кожному конкретному невчальному закт.д1.

Основнии змiст дисерташ! викладено автором в публ1кац!ях:

1. Розвнюк ¡сторично! науки i оск!ти в Укра!hi в 30—ti pp. // Зб!рннк наук.праць викладач1в та acntpanTiB !ст.фак-ту Хар-к!вського державного педагогичного институту in.Г.С.Сковороди. - XapKiB, IJ-УЗ. - Bun. I. - С. dd-97./0,5 др. зрк./

2. Проблеми сгворения усiзной !сторично! науки ia осв!ти в Украпп в 30-ri pn. XX ст. И Наук.-метод, кон;;>. проф. -

в и кл. складу та аеп|рант!в Харк!в.хУАОж.-пром. !н-ту. -- Харк1в, IS94. - С.109—110. /0,1 др.арк./ З..Роль музе!в у справ! зберелення та розвитку !сторичних знань в Укра!н! в 20-30-Ti роки XX ст. // Проблема музе&^знавства та вЦновлення !сторично! пам"ят1: Тези доп. наук. кон$. -XapKiB, 1994. - С.44-45. /0,1 др. арк./

4. Використання доевЦу становления 1сторично! науки та оев{ти в Укра1н! в ЗО-Ti роки XX ст. // Культура Укра!ни: ICTopia 1 сучаен!сть: МЬкнар. наук.-теор. конф. Тези доп. - Харк!в, 1994. - С.27-29. /0,2 др. арк./

5. Роль 1 Miciw ж!нки в укргЛнсь'кому сусп!льсав1 у 20-30-х-ро-ках XX ст. // Иночяь рух в Укра!н!: !стор!я i сучасн!сть: ' М!хнар. наук.-метод. ко№|. 'Гези доп. - Одеса, 199ч. -

С.66-90. /0,2 др. арк./

6. Джерела становления шк!льно! !сторично1 осв!ти в Укра1н1 з точки зору ¡сюрично! ретроспективи /193О-ri роки/ // 1нф,-

; метод. в!снлк обл.!н-ту неперервно! освГти пед.прац!вник!в. / - ВипЛ:8. - Харк!в, 1935. - СЛч7-150. /0,3 др. арк./ J, Полонеька - Василенко Н.Д. як. ввдатний !сторик Укра!ни // / ' Наук.-метод, конф. праЬ-виклал.. склгду та acnipaHTiB Харк. худо;.:.-пром. !н-ту за п!дсумками ноук.-творч. роботи. Тези ■ • доп. - XapKiB, 1995. - C.I09-III. /0,2 др. арк./ С. Тр!уиф-1чено1 // Я. тл, ми: Орган республ. сшлки ж(нок. -

К.ji 13*5.''/0,25 лр. арк./ 9. Розpodка державно! подiтики з питгнь poataixy 1сторично| ое. . е!ти г Укра1н1 у ЗО-Ti роки XX ст. //Дел. в Д КГБ Укра!ни BiA 03.01.35 р. за 1'35-Ук.95. /0,5 др. арк./ ,

Чадаева E.D. Развитие исторического образования в Украине' в 20-30-е годы XX ст.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата истори- -ческих наук по специальности 0/.00.01 - История Украины. Днепропетровский государственный университет.- Л непропетровск,1996.

Защищается диссертация /рукопись/, основные положения которой изложены в 9 научных публикациях. В ней комплексно исследуется состояние исторического образования в Украине в 2030-е годы XX ст. в системе высшего.среднего специального и среднего образования. Установлено, что в условиях тоталитарного режима содержание исторического образования было подчинено нуждам господствующей идеологии. Сделаны выводы о возможности использования некоторого положительного практического опыта подготовки специалистов-историков тех лет.

Chadayeva K.U. Development of historical education in Ukraine in 20 - 30-s of the XX-th century.

The thesis- for receiving1 the candidate's degree of historical sciences in speciality 07.00.01 - the History of Ukraine. The Dnepropetrovsk State University! - Dnepropetrovsk, 1996.•

The principal propositions of the thesis (manuscript) being defended, are stated in 9 scientific works. The conditions of historical education in Ukraine in 2Q - 30-s of the ffi-th century p.re fully examined in the system of higher, secondary and special education. It vias determined that under the totalitarian regime the content of historical cut cation was controlled by the ruling ideology. The conclusions are nads about the possibility cf application of certain positive practical experience in training- cf historians in that period.

Юшчов! олова: ocniTa, tcTOpifl, наука, сыдом!сть.

Г

¡^s j