автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.08
диссертация на тему: Развитие театрального искусства в Ливании (генезис и современное состояние)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Развитие театрального искусства в Ливании (генезис и современное состояние)"

?ТБ О»

KHÏBCbKM ДЕРЖАВИНА 1НСТИТУТ ОТЬГУРЛ На правах рукопису

НЛШААТ 31БДАВ1

ГОЗВИТОК ТЕАТРАЛЬНОГО ККСТЕЦТВА У JlIBAHI / ГЕНЕЗИС ТА СУЧ АС НИЗ СТАН/

17.00.08 - ïeopin I 1стор1я культури

АВТОРЕФЕРАТ дисертацН на здобуття наукового ступеня кандидата 1сторичних наук

ШВ- 1994

ДиоертаШею е рукопис

Робота виконана я КиТвському деркавному 1 нети тут! культура

Науковий кер1вник - кандидат мистещвознавотва,

доцент Р. 1.1. Осипенко Оф1ц1ша опоненти - доктор фглосо^сышх наук, професор С.Д.БезклуСенко - кандидат ^сторпчних наук, доцент Н.Г.Подаляк Пров1дна орган! заШя - Р1ишнсьшШ ¡1 юти тут культури

ться.. л

Эахиот в(дбудеться. .ЙЧС/.-. ,Лч<. .1904 р. о 14 годин! на зао1даши спец{ал1зовано! вчсно! ради Д CI.34.02 при Ки1воькому державному 1нститут1 культур» /м.Ки!в, вулХорса, 36, ауд.209/

3 дисертац{ею можна ознаЯомитиея в б((Шотец( 1нотитуту /м.Ки1в, вул.Щорса,.36/

Автореферат розКхландй. ЛЭМ р.

Вчешай секратар спец1ал!зовано1 роди Г.М.ЗЛГАДАРЧУК

- 3 -

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦП

Актуальи1сгь проблем. Эавдшшя культурного розвитку Л1вану потребують ц1лого комплексу загальнодердавних заход|в, спряио-ваних на створання сприятливих умов для опанущкня кпселешши справян!ни духовниии цИшостяыи. У цьоиу комплекс! однии а го-ловних в завдання п1двигцен!1Я ефективност! проп; анди театрального иистецтва як ваяливого коипоненту у прсцес! виховання л!зан-ського народу.

Своечасн!сть i необх1дн!сть звернення до питань розвитку театрального иистецтва у JIIbuhí, досл!дяення генезису t сучасно-го стану театру обуиовлек! такими аспектами.

Актуалыши е вивчення театрального иистецтва perlону Арабсь-кого Сходу з ¡toro cauodyriiiu духовнии життям i багатою культурною спадциною, з тиц м!сцец у t с гор t ï cbItoboï культури 1 культурного взаеиовпливу ulx народами, яку в!п поо1дав у сучасноиу

CBilt.

Л1ван - невелика кра'пш цього pert ону, як!й, проте, налекить ваяливе ulcuo у духоштиу, ¡дейноиу 1 кулыурноиу житт1 арабсько-го cal ту. Якщо арабська культура у пер!од свого розвитку, в "золотил в1к" стала сполучною ланкою uis давньогрецькои i ввропей-ською культурою, цо В1дродяувалась п1сля епохи серэдньов1ччн, то eau Л!ван завяди користув;вся славою моету uix Сходом i Заходом эввдяки своему географ!чному роэташуванню, в!дкритост1 зовн!шньому св1ту 1, не в останню чергу, н!шаному рел!г1йноыу складу. Ц? обуиовило специф1ку кулыури, ïï багатство 1 так звану пол1фон!ю: тут в в!дголосчи ф!нШйсько1 культури, дату pou hkoÏ було л!вапськв уэбережяя Свредземного моря за п!вто-ри тисяч! рок!в до п.е., кулыури. стародавн!х вгиптяп, вав1-лонськсХ культура, культури давкьо* ГрецН t давнього Риму, а такок кулыури осиансько!" - ад*в Л!ван 6ув св!дком багатьох за-

- li -

войовницьккх навал за свои трнвалу icropio. Арабський кулыурниИ иплив псчався iyï э завоевания арабаыи л!ванськогп узбе;>еи5Я iq долнни Бекаа.

Практично неыоядиво розглядати питания театрального ииотецт-ва у Л i iiuni окреп о в!л пнтань, со стосуютьсп загального впливу на иього арабського театру. РеалыМ процесс становления сцен1чного иистецтва в арабськоиу péri oui йшли HepiBiiouipno i носннхронно: за niBTDpa стол^тя пальму л1дерства захоплювала то одна, то iHuc арабська icpaïna. Тону загольноарабське i суто л!вансысе у питанн! цодо театру TicHO пив"язан!.

Тсигши дискус!й продовжус залисатись питания про генезис театру у арабськоиу cbîtî, про те, чи 1снувало це цкстецтво у ара-с51 в pan 1 ив, чи не було воно запозичене .у европейських карод!в у

иииулоиу CTopi44i, колк у Л 1ванi з"пв1!лись nepai сцьи1чн! виота-вн /Маруан ан-Наккаш, 18^7 р./. Це вказуе на роль л ism* лысого театрального мистецтва у загалышиу npoueci становления арабського театру.

Дуже вааслквnu g впьчення театрального иистецтва у Л1ван1 у такиЦ пер1од як гроиадянська в!!!на /1975-1990 pp./. Безперечно, сполучення понять "грокадянська в1йна" i "театр" s досить чезви-чнип для театру. Кулыурознавство, включаючи i театрознавство, пк правило, каюгь справу з явиеэки становления ii розвитку культур«, а гроыадянська BiiïHa - це категор!я, пов"язана не т(льки з руйнувашшм иатер[алышх nismocïeît, але й з дефоркац!сю духовного яиття Kpa'ïHn I! розпадои культурного простору, в якому воно Icuyc. Отже, про якб театрально иистецтво цогна вести иову в епоху uiaycodiiub i братовбиЕств? В той час, епоха гроиадннсько'! В1йни для Л iвану в основному завериилася, i внникла потреба п!д-вости хоч би деяк! висновки, зробнти спробу поглянути у «аПбутне крапш, визначити порспективи розвитку и культури i, зокрема,

театру.

Хронолог1ч1п рачки. У за"язку з недосл1джен!с;ю питания, дисортанг зробив спрвйу охопиги всю 1сгор1в л1аанського театру в!д дкерел до наших дШв.

Сгуп!нь иаукозо! розроблецост! тени.

Дасл!дження театрального ыистецтва у Л1инн1 ран1ие не проводилось. Разом з тин окреи! иоиенти роэвитку л1ван0Ы{0Г0 театру ц1павили досл1дник!в I рап!ше. 3 цього питашш в широка л!герату-ра, яку хохма представит по р1 эних напряыках. У дисертацП наводиться докладкий розголужений анол1з них роб!т, серед яких иояна вваяати пров!дниии так!:

- робот !сторико-л1тературного плану, цо розглядають иис-тецтво театру кр!зь призму словесно! творчосг]^;

- особливо сл!д сказати про роботи вадатного укра!нського вченого А.ЙЛрииського, присвячен! л!винськ1й драматург!'! друго$

половпни XIX ст.2/;

- роЗоти кулътурознйвчого циклу, як! и!стять характеристику

культури арабського рег!ону^;

- роботи, цо торкаються I с тор! I театралышх феноиен!« в арабсыШ кулыур)''/;

I/ Гибб Х.Л.Р. Арабская литера тура.-Ii., 196СЬ Долина A.A. Оче{>-ки истории арабской литературы нового врбион!.-!.!., 1973; Падки Ьухавед Юсеф. аль-1.'.асрах!Ш диль Адаб аль-Арабий аль-Хадис /Пьеса в современной арабской литературе/ .-Бейрут, 1967.

2/ Крымский А.Е. История новой арабской литературы Х1Х-начала XX всак.-И., 1971.

3/ Андреев А.Д. Происхождение театра.- М.-Л., 1959; Немирович-Данченко 13л.И. Избранное наследие.-М., 1952-195'».- T.I-II; Станиславский К.С. Собр.соч. в X т. - М., I95V-I96I.- T.I-8.

V Абу-Шаниб Адель. аль-"асрах аль-Арабий аль Кадим "Кирагуз" /Древнеарабский театр "Карагуз"/. - Даиаск, 1965; Теянур Махмуд. Талае"а аль-масрах аль-Арабий /Предвестники арабского театра/. - Каир, 1963; Катая Сальман. аль-Масрах аль Арабий шш айц уа иля айн? /Арабский театр - откуда и куда?/.-Дацвск,' 1972.

- роботи, присвнчен! 1сторП арабських краТи.^

Беручи по уваги актуальн!сть проблеии, вдо розглядазться, I в!дсутн1сгь досл1джень у цьоыу напряику, нами була сфориульована тема даного досЖдженкя: "Розвиток театрального ыистецтва у Л1-ван! /генезис та сучасний стан/.'

Об"ектои досл|дженпп е театральна нистецтво Л1ваву I Кого звпязок з процесои соц{ально-еконвы1чного розвигку кра'хии.

Предает досл1дження - умови ефективного функц(онуваиня про-фесШшх 1 сакод!пльких театралышх колектив!в Л1вану.

Пето» лослгдиеккя е виявлешш об"вктивних 1 суб"ективних причин розвитку театрального мистецтва у Л1ван1; вивчення загаль-ного культурного стану л(ванського мистецтва; визначення перспектив подальшого розвитку театру.

Для досягнсння д]в 1 йети у досл1джеши визначаються та вир1-шувться так! заедания:

- розкрити специф!ку театрального мистецтва у Л1ван1;

- просгежити специфЬсу зародження театрального иисгецяза у Л1ван1;

- досл!дити сучасний стан функц! онувашш теагр!в у Л1ван1;

- сп1вотавити резулыати роботи л!ванських тзатр(в з д!нл1г-н1стю театр1В у 1ниих арабських'кра!нах;

- визначити вляхи розвитку л!ванського театрального мистецтва на перспективу.

Теорегкчну основу досл!дження визначае сфориульована у су-часн!й ф!лософсьх1й, соц!олог1чн!И, культурозиавч¡Я, педагог1ч!НЙ

I/ Амель Махди. Фи ад-Дауля ат-Таифия /О конфессиональном госу-. дарстве/. - Бейрут, 1984; Дахер 1'асууд. Тарих Лубнан аль-Илжтимаи /Социальная история Ливана/.- Бейрут, 19?'*; Эркогарт Даууд. Лжабаль Сурия. Тарих та Ыузаккарат /Ливан. Горная Сирия История и воспоминания. - Бейрут, б/г; Зарубежный Восток и современность.-¡и'., 1914.

та суы!шшх науках концепШл театрального мистецтаи як зпсобу ес-твтико-художнього розвитку особистост!, як явици св1тоьо1 культур», цо ув!брало у себе дсси!д багатьох народи 1 нтиональних культур з урахуванняи осношшх тенденц!Я ! спецнфIкл рояпигку то-атру у Л!ван! те !нших арабсышх крапшх.

Теоретичному роэв"язаннв проблеии сприяло агьчешт прьць арабських театральних д!яч|в 1 критик!» Тулейыцта Зак!, Аз1зи Мухамеда, 1/андура Муханеда, Хусейна Муха мед Комель, Ниджиа Ыуха-иед Юсеф, Ассафа Роджо, Абу-Шаниб, Адель, Рушд! Фуад, Лд-^юук! Олеар, Катая Сальная, аль-Хак1м Тауф!к, ТеМиур Махмуд, ар-Ра1 Ал!. Ваяливици у план! нашого досл1дження були роботи !сторик!в культей I л!тератури Зейдан Лжерд!, аль-'1ахур! Ханна, Хур! Р<иф, аль-7!жабарт! Абдель-Рахман, ат-Тихтиу! Рафаа, ац-Кабещт!, укра-гнського сходознавця А.й.Крииського, а також рос!йських досл!д-ник!в ПЛ.Конрада, М.ЮЛрачковського, В.В.Бертодьда, О.О.Лон!л1-но, Т.О.Пут!нцево'1, ¡О.и.Западськсго, д1яч1в театру I театроэнав-ц!в К.С.Стан!славськрго, ВЛ.Немировича-Данченка, О.Д.Авдеева та 1нших,

Дгерельиа база дисл!дхення. Насвмперед сл!д зазначити, цо театральн! трупи у Л!ввн! не повинн! були здавати матер!оли, як! стосувалися 1х д1ялыюст!, до арх!вних установ. Окр1м того, на-в!ть явдо як!сь театральн! ^тер!алч випадкЗво й потрапили до ярх!ву, вони навряд чи зббреглися, бо п!д час громадянсько{ в1й-ни 1975-1990 рр. д!яльн!сть арх!в!в була знищена. Тому у процес! роботи над дисертац!ею автор звернувся до докуиентальних ! л1те-ратурних дяерел. У якост! л!таратурних джерел були використан! опубл!коваь: як в арабськ!й, так 1 1нозеин!й прес! журнальн! та газотн! статт!, мемуари, монографП, що висв!тлювали окреп! питания л!ванського театрального життя.

Документальними джерелами охали спостерехення за д!яльн!с-

тв театральных колектив!в, в1деоз"Иомка вистов, 5ес1ди а иитця-ии.

Ко г,1ш;ст ¡вноситься:

1. Теоретичн! положения про зародження, розвиток театрального иистецгва у Л1ва1П у ракках культурного взаемовпливу 1 взае1?.й-т\11 з народам ЛраЗського Сходу.

2. Театральне иистецтво у Л!вин! иас свою нац!ональну спе-циф!ку, певн! градицП- 1 характерн! тенденцИ у розвитку, бняв-ления яких принцг.пово вахлпво для удосконалення театрально'! спра-ви у кра'1н1.

Каткова новизна госл1г.»екня. У дисертаШ уперае узагальню-сться 1 пидаегься теоретйчноиу анал!зу !сгоричиий досв!д розвитку театрального иистецгва уЛ1ван1. Розглядввться вся система театрального виробництва у крагн! в контекст! ново'! соц!окулыур-!Ю1 реальности

Теспеткчке та прпктпчне значения робоп; полягае у тону, що в н!й «¡стяться конкретн! рекомендацН ¡подо подальшого розвитку театрального «истоцтва уЛ1ван1. Теоретичн! висновки та узагальнення даного дисертацШного досл1дкення иожуть служит, методичною основою практично! роЗотн з удосконплення, реорган1-зац11 та оптин1зац!'1 д!пльност! -профес1ональних I саы'од!яльних колекгкв'в.

Иатер'гали лнсертак!Иного дослЦяоння ыряуть бути використа-и! в науково-досл!дницьк1И робот1, а такоя у вуз1вськоиу курс! локц1И з теорГх 1 1сторП культури.

Апробац!я роботи. Основн! положения дисертацП обговорено 1 схвалено на кафедр! тоорН ! 1стор1Т культу})и Ки1вського державного ¡нституту культури. 1до1 дисортац!1 апробован! у висту-пах на науково-теореткчних кон$еренц!ях викладач!в, асп!рант!в \-уэ1в культур;; 1 ыистецтва Укра1ни.

- 9 -

Структура дисбргацП.

Нсобхi Д1и с ?ь доснгнепня поставлено! йети t завдапь досл!д-яення визначили таку структуру дисертацiï: вступ, три розд1ли, заключения i список л 1 тератлри.

П. ОСНОЫШ 3Î.ÎICT РОБОТИ.

У вступ! розкриваетьсп актуалыПсть обрат проблеии та науково-практична Ц1нн1сть теин дисертацЦ", викладаються иета, завдання, о5"ект, предиет, иетодп досл1даення, û такся впзньча-ються наукова новизна, теоратлчне i практичне значения досл!д-яення, подаеться широкий анел!з дхерел та л!тератури, цо тою чи iHiao» мiрою торкаються проблеии, цо доел!дяувться в дисертацИ.

У nepaouv розд(л1 роботи - "Розвиток театрального кисгецгва у арабсысих Kjiaïпах i иого вплив на в.шикнення i становления л|-вансысого театру" /I8V?-I943 pp./ проведено ¡стир/.кс-культурнш\ аиалiэ особливостей становления культури арпбських крахн, виз-начено «icue i роль у niil театрального иистецтва. Приндипово ваяливиы е те, цо загальноарабське i сухо л1ванське у питанн! щодо театру у робот! ïIcho лов"язуються. Проел¡дковуеться початок розвитку иистецтва у араб!в. Зг!дно з кондепд!ею М.и.Надама у середнн1 иинулог'о стор1ччя з бвропи повернувсп освоений л!-ванський торговеиь Ma рун ан-Накаа i зд'йснив постановку nc-piaoï п"еси /184? р./, йдучи такт, чиной na3jrcrpiy об"ективник потре-баи культурно'! взавнодН' и!я Лрабськии Сходои, який наиагався вяе вийти з-п!д осиаиського ярыа, i ввропою, що зосередяувала св!й погляд на иайбутн! колон!': на Сход!, насилала до бгипту солдат Наполеона, а до Cfpiï f Л i па ну християнських и!с!онер!в I прийыала у себе иолодих !нтелектуал!в й торговц!в, що виявля-ли иогутн!й потяг до осв!ти ! культури.

Ионцепц!я Н.Аз!аи !сторико-соц!олог!чно»: в !слаиськоиу

cycnUbcmt паиувала абсолютна господин воля, що обмежувала осоЗисгу свободу (ндив1да. Розкол Умаиа Ал1 I його спадкоемц1в эроЗив мохливлм при iiniatii виникнення театрального феномена. ¡¿.Asia вЗачав потребу dycninbcrca у драматичному мистецтв1 як результат глиЗинних конфл1кт!в: особиста свобода 1 воля бог1в; своЗода лсдини i соц!алы:е середовис;е; людина у боротьб! з собою. АрибськиК театр Аз!за бере почвтек Bia 1847 року. .

Визначено, що процес розвитку театрально! творчост! в араб-ських краКнах був nepiBHOuipHKii: nepai вистави на ввропейсысий зразок роэлочались у Л1ван1 у 1847 роц1, в той час як деяк! араб-ськ! кра!ни пркйшш до- дюго у недавньому минулому /наприклад, крах пи АравИ i I рану т!льки на початку 50-х рок!в XX ст/nepio-ди п!дйому i застою театрального руху характеризувались асинхро-нн!стю вяе у spyritt половин! минулого стор!ччя: засг!й театрально'! творчост! у С1 рii I JiiBaHi у 70-1 роки сулроводкувався роз-KBiiou сцен1чно'{ справи ySranii. П1сля експедицП Наполеона у вгипет на py3eai ХУЫ i XIX сюл(ть, реформаторського пракНння Кухаиеда Ал1 y6r«mii'i itoro боротьби за Cipi» 1 Палестину /перша чверть XIX стор!ччя/ наступив час, коли нац!ональна саиосв!-AOMicTb apa6iB почала пошуки власного "й" J виокрекдення себе в1д TypKiB-oflHOBiputB. П1онери арабського нац!онального руху усв|домили uipy в!дсталост! у розвитку власного народу як результат османського панування протягои чотирьох стол1ть, складн!сть завдань настулно! владн, як1 могна сфорыулювати оди!ею фразою -"наздогнвти св!тову цивЫзац!ю, ув!йти у цив!л!зований св!т" -HKi продовяумь вир1иуватись J в наш час. Так почався рух арабського просв!тництва "Нахда", який 1нод! ¡иенуеться арабським ренесансом.

3 соредини XIX стор!ччя конфл!кт м!г арабською нац1ональаою .1|дои|стю I турецьким пануванняи в Османськ!й iunepl'i вже на-

був эаваришшю} форыи. Цьоиу сприяв вплив епохи европе;',ського Просв!тництва на свиоьпсть иолодо! ираЗсько'1 ¡нтел1генцп, особливо у Л1ваи1 1 СIрг I» де влникли голова сили оновлення ираЗ-сько! кулыури. Нац1опальна св!дО!псть арабов, 1*0 зародиласа сане у Л 1ван1 ! (При, вперше почала в!дд[ляти кац!оналы1в почуття в!д релейного, арабське в!д ¡слаиського. Ми назначаемо в робот! це як ду.г:в вааливий иомент. Адхе, сл1д враховувагл, «о Осианська 1ыпер1я завждя спр/йналась як продов:»еинн единой !слаисыс01 дер-иави, ствврено'1 арабаии, а це не сишулввало сщ:ссв!дои сть ара-с51в. Початок пробуднення нац!ональних почутт!в араб1в у /иван! I С1р11 викликано деякики специф!чниии причинами.

По-перше, Л!ван ьшв в Осианськ!!! ¡иперИ осоЭливнЯ статус самостийного кияз!вства через те, цо тут прокисали ! друзи, I ма-р!он1 ей. У Л 1ван 1 живуть .1 представяики !нсих конфес!й ¡слана 1 християнства - в цьому багате дхерело духовного аиття сусп1льства. Протягом к1лькох сгол1Ть Л1ван був ареною активно/ д!яльност1 зах1дних и}с¡онер(а, як! значно вплинули на розвиток просв!ти араб^в-хрмпшн 1 створення навчальних заклад!в, а також сприяли ознайоыленнв !з зразкаки зах1дно1 культури I заохочували колодих людей до здобуття осв!ти уЬ'вроп!.

I актори, ! драматурги, 1 режисери в арабськоиу театрьльно-иу рус 1 починали з аиаторстви, вс! згакан! функцП, до того ж функцГ! ади!н!стратора-продюсера, посднувались в идМй особ!. Це був театр ледннк-оркестра, явдо ыонка так сказатн, 1 пркклад!в цьоиу багато. Ц! п!онери йвли до театру з соц!альних сфер, як! пе иали прямого в1дношення до ккзтецтва: И. ан-Наккаш - купець, Дж.Абьяд - сдабовець на зал!зничноиу вокзал!, аль-Кабин! - ва-гар, Яг Сайду - вчитель, С.Хидхаз! - читець корану 1 т.!н.

Трупи э давн!х час!ь складались за с!мейнов ознвкою чи з кола близьких друз!в. Ж1ночI рол! виконувались опечатку юнаками,

noiiu на cueni з"явились xirnoi з числа християнок або еврейсько! Hauiональност!, a niaHiiue i! мусульманок. П1д постановки теат-ральних вистав використовувались приватн! юта, каз!но, a ni а— Htiae з"явились спец1альн1 пртМцення, що в!дкрило иоклив1сть для появи ciaaioHapiB i в!дносно стабгльних труп.

ТеатралышЯ рух в значн!й uipi був пов"язаний з розвиткоы 1иикх вид1в иистецтьа - перш за все, музики 1.niiepaiypii. йодер-н!зац1я арабсько'1 пузики в!дбувалась у райках жанра музичного театру, багато д¡яч1в якого стали коипозитораыи-класиками I вадат-ними сп!вакаий.

1нтерес до "ел J тарного" акадеи1чного театру завжди був обу-мовлений зародковим станом драматурги як л1тературного кайру. Цел 1нгерес i покликав до яиття так1 «¡тературн! явица, як "драматург ysipaax", ¡¡¡о виявилась нежиттездатаою i "драматурги для читання", яка так 1 залиаилась жанром суто л!тературииы, далеким в(д сден1чно1. практики,

Ставлення до драматурги було р!знии: ел!тарний театр го-ловниы чином робив ставку на переклади класичнях TBopiB i сучас-Ho'í европойсько'1 драматург!I. Ставлення до переклад!в розвива-лось Bifl в!лыюго, коли перекладач не дуже турбувавс^ про точну в!дпов!дн1сть свого вар!анта opiirinany, до скрупульозного, коли забезпечувалась максимальна адекватн!сть переклада ориг!налу. Децо nisHiice, на початку 40-х рок!в XX стор!ччя виникли спроби перекладати европейську драматург!» у драматичний арабський ва-р!ант, побудований на усв1домленн1 того, що переклад повинен яв-ляти собою новий драматург!чний текст, здатний для постановки на дан!И сцен!, для певно'1 трупи, арабською новою.

Досв!д арабського театрального руху п!дтвердкуе, що "Тартюф" ыоае бути ц!лком арабським творои, головне, щоб у po6oii, ckusíuo, над Брехтом, ¡üekcnipou чи Мольером була творч!сть, був

театр. Що ж стосуеться становления арабсько1 драматурги', то у пер!од, яки.1 Ш1 розглядаеио, це не Зуло вир^ено.

!йЯстерн!сть арабського актора розпочиналась з елеуент!в народно! гри у з1рок "народного театру", цо у значив и!р| ."ила в1д оЗдарованост! ! отнхШного таланту, а такоз з иехан1чного насл!-дування твхН1ки гри европейських актор!в у пред- ■,авник1в "шсаде-и!чного" напрямку розвитку театру.

В той час, як европейська театральна драма, цо була запози-чена, наподегливо нниагалась зитверднтись у творчост1 арабських д|яч!в театру, Мало неприховане вымирания рел!ктових слеиент!в народных вистав, корн! яких снгыоть у XIX стор!ччя. Це вымирания компеноувалесь т|ев трансфориац!ею, як1й предстивники "народного" театру поддали цг елеыенти, викорпстовуючи 1х у сво'1'й творчост! /елеыанти театру "хакиватГ', т!ньового театру, ¡грових внсгав, народного гуыору ! сп!ву тоцо/. Тцкий у вигляд! суто творчих ус-п1х!в "народний" напряи у театр! /коиерц1Иного ! особливо музич-ного ханр1в/, що иабув свого розвитку у Эй-т! - 40-в1 роки XX сгор!ччн. Проте найб1лы» шмдними були спроби синтезувати елемен-ти народного мистецтвы, народного гуыору ! класичного арабського сп1ву з елеыентаыи европейського театру, музики I модер1пстськи~ ци в!яннями в арабськ1й л!тератур!..

Анал!з розвитку театрального иистецтва у рамках пер!оду, що ми розглядаеио, уиовно обмехуеио 1943 рокои, коли була прийнята консгитуц!я Л1вану, яка привела до глибоких зм!н у дергавному, сусп1лыюау й культурному иитт! крайни.

У другому роалШ "Особливост! функд! онувиння л!ванського театру у пер'од а 1949 по 1975 р!к" розкривиються нов1 як!сн! зрушення у культурн!й пол!тиц! Л!вану, що в!дбулись п!сля одер-аання кра'1'ною незалежност! у 1943 роц1. Актив!зувались зн! боки ииття л!вннського сусп!льства, в тому числ! ! розвнток сфери

- 1ч -

театрального иистецтва. У uei; час складазться безл!ч театральна* труп з рi3hoî.:dкituiin репертуаром i pisHKun творчиии завданшши i напряш'.ьми. Теьтральне шстецтво стае сусп1льн;т явицеы, необх!д-нии i актиБняи компонентой духовного il культурного аиття Л!вапу. Осоэливо вежливою Зула здатн!сть цього ыисгецгва втпшвати в codf традицп i досягноиня р)зннх вид!в народного иистецтва i Biinoni-дати духу л!берал1зиу, яки;! був вдастпвий л1вансыс1й 1нтел1генц11. Театральний рух у Jiicaul став ^дикаторск розвитку cycniflbHoï ов1-до1:ост1 i самовиявленкя народнкх театр1в.

3"ясовано, цо poaKBiï театрального иистецтва тих рок!в сп!в-пав si cia3ini3auiec поличного I соц!ального ладу, з !нтенсив-hzu розвиткои тур;:зиу у кра'Ш, пркскоренняи TeuniB ypdani3aulï, укладенняи коифес!скального мару uia piasmiiu рел1г1йниии обетами, який npoiciiyBaB до nepuioï половини 70-х рокчв, нашшвом кап(-талу I п!двм;енням потреб в орган1зацН видовищ. Специф1ка краКии t атмосфера цього часу зняли проблему ыови, в!д яко'1 страадав I стракдаз театр звьчно! к!лькост! кра'1'н, що розвиваються - теаг-ральн! колективи, як! зробкли ставку на народнкй д!алект, здобу-ли значних творчих ycnfxlB.

Для "театру 1нтел1генц1'1" у Л(ван1, що в1дтворсвав европей-

/

ську модель "театра рекисера", були характерн! гунан!стичн1 на-erpoï, ф1лософськ! пошуки i эагострена соц!альна спряиован1сть, яка набрала форм пол1тизацН театру, особливо п1сля 1967 року, то став зворотним у настроях 1нтел1генцП 1 у культурному хитт1 не т!льки Лвана, але ft всього арабського св1ту. Незабаром процес пол|тизацН театру, який uas великий yenix, прив!в до розмегува-ння у серодовшц! глядач1в. Театр зайиов у безвих1д при р!зкому загостренн! соц!ально1 1 пол!тично'1 ситуацН у KpaÏHi. Б!льш довготривалиыи у цьому театральному напрям! були тенденцН, в яких ставились на перше и1сце вииоги творчого п!дходу до театру

I як! розглядали пол1Тичний аспект як щось пох!дне, що знахб-диться на задньону плани Дьоиу напряиу судилось зазнати ¡зо-ляц!ю аудитор!!' глядач!в ! иатер!альних фактор1В "конерд1йного" вкробництва видовищ /кокврц!НнI покази к!но 1 телебачення тоцо/. Багато з представни^в "ел!тарного" театру вШйшли в!д творчос-, а деяк! перейшли до "кокерц!йного" театру, але все »цей на-пряы витрицав !сш'.т й у подальпоиу наЗув сзого розвитку.

Напряи "народного" театру робив ставку на з!рок, що користу-ввлись у народ! велико» популярн!стю. Якцо но говорит про колек-тиви коиерц!Яного плану, то наИб!льи яскрав1 прояви "театру од-н!вК з!рки" - коцерц!Яний театр "аль-Уаган!" /театр Шушу/ ! цу-зичний театр "ар-Рахбан!". пров!дпа роль у якоку налезала сп$-вачц! Фейруз. I в тому, ! в !ншому випадку реаисура в!д!грапала другорядну роль. Друторяднии було ! и!сцэ драматург!? у творчют! "Кушу", в той час як у "ар-Рахбан!" був здобутий у ряд! роб!т той синтез, який характеризуй цШсний театр.

Досв!д цих двох колектив1в став св!дченкяи того, що най-б!льш пл!днии для л!ванського /! взагал! для арабського/ театру в шлях э"вднання переваг "ел!тарного" 1 "народного" напрям!в у театральному шютецтв! арабськях кра'1'н.

Викликае увагу ¡нфраструктура театрального виробництва у пер1од, що ни розглядаеио. Ун!кальнии явищеи театрального гиття були фестивал1 уБаальбец!, де аиф1театр храпа КЫтера /! добуло-ваяа до нього п!эн!ие буд1вля сучасного типу/ стали осередкои мистедько!' культури, чого не можна сказати про !нш! под!бн! ам-ф!театри, розкидан! по всьоыу арабськону рег|ону в!д С!р!Г до 1ордан!1. Незважаючи на сезонний характер, видовище уБаальбец! знаходилось у центр! уваги театральних д!яч!в протягои усього року. Шдготовка фестивал!в являла собою ц!лий комплекс акц!.» ! заход!в, пов"язаних з п1дготовкою кадр!в р!зних специальностей.

ь i4ix.ii 1чииы ьсиа^етши майбутн1х показав { з вст'ановленняи и!«-иа^одних кшиикт1в а потешиальними участниками фестивали.

В циоиу и-иана иказата на три типи будинк1в, як! використовувались для театральна! д1яльност1: каз!но /чи кафе/, тнпов1 йуд1вл! 1шлац1в I к1нотеатр|Б. Стац1онирнмми з точки зору театрального життя були лише 5уд1в.'п, серед нких можна назвати нац1-онцльний театр "Еушу", театр "аль-Ашраф1п", "Арабський культурней центр", "Вест Холл" у Бейрут] в Америкенському ун1верситет1, фрнн-цузьк1, ингл1йськ1 I в1рненськ1 куяьтурн} центра ( будинок "П1-кад!лл1".

Покази "ар-Рахбан!" обмежувались 1нфраструктурою Баальбека 1 будинкои "[НкадилГ1. 15о к стосуеться коиерц1йних вистав, тв вони йшли усиди, в тому числ1 1 у К1Нотеатрах. Це питания для даного напрямку не мало значения. Деяк1 його представники про-цв1тали ! мали власн1 стац1онари /"Театр-22-00" I "Театр Оару-

ка"/.

Найванлив1шою рсоблив1стю 1ш}>ра структура театрального ми-стецтва бума в(дсутн!сть дераавнох п!дтримки. У пор1внянн.1 з машгабами допомоги, яку театри огримували в!д держави в ¡нших арабських кра'{нах, цей факт був духе важливим, тому що ставив "серйозний" театр у Л!ваШ у нер!вноправне полоаення 8 комер-ц1йним, комед1йним 1 музичниии театрами, як! мали б!льш вироку аудитора I цоишв1сть самост1йно вкршувати матер1альн! проблема забезпечення геатрального виробництва. Така обставина вШ-грала чиыалу роль у фориуванн! замкнутого кола, у ставленн! ел1-гарного театру до свохх глядач1в, том> ао в1доутн1сть матер!аль-иих можливостей посилювала 1золяц1с театру, а 1золяц|я не дозволяла забезпечити прибутков1сть виробництва. Але, иатомЮть "Театр 1нтел1генцН" у Л1ван1 був в1льнин в!д вимог ценэури г богу держави, яка втручалась у справи нистецтва духе р!дко.

- 17 -

В ц!лону стан !Нфраструктури театру в!дбиван ступ|нь Ир'го зр!лост! як соц!ального !нституту. Проте яиття театру було перервано гроыадянською в!йною.

У третьому розд!л1 "Л!ванський театр за номх соц1ально-кулыурних умов" /1975-1990 рр./ аиал1зу»ться характера! пвисш у театральному рус! кра1ни у цей пер!од. у 1975 роц! у Л1вап1 почалась гро'мадянська в1йна, яка сталА повнов неспод!ванкою для вс!х д1яч!в театру. 3 крайни потяглися хвил! еи!грант!в у вс!х напрямках /в1д Париау до Африки/. Перестав 1снувати театралышй форум Баальбака. Було зруйновано споруди театру Шушу "вль-Вата-н!п, Торговельний Центр у Бейрут!, де зосередилось все виробниц -тво видовищ л!вансько1' столиц!. Шлий ряд театральних д!яч!в за-лишились не т!льки без прим!щень, але й без яитла /А.Мультака, Л.Чультака та !н./.

Перевакна частина д1яч!в театру була змушена заробляти на хл!б поза сферою театрально!' творчост!. У сполученн! !з зруйновано» ¡нфраструктурою сце^чног'о виробництва I в!дпливои його кадр1в це створювало безлюддя у театралыНй справ!.

Найб!лыз суттзв! зм1ни в!дбулись у репертуара¡й пол'пяш театру. Дом!нуючою темою-театральних вистав стае громвдянська в!Йно ! пол!тичн! питания, повпязан1 з нею. Два роки гроиадян-сько1 в!йни у Л1ван1 були часом, коли з"ясувався ряд обставин, цо ыали р!иуче значения для подальшо! дол1 театрального руху. Зи!нилась роль театру у сусальному яитт!. Знову в!н повшен був ствердяувати свое право'на ¡снування. При цьому тоатр повинен був, в!дбиваючи пол1тичну. тематику, эалишатисв засобои худояньо! пропаганди. В!дбувалась трансфорцац1я у настроях глядаиьт аудитор Л, значна частина яко! аукала ыокливост! розвазитись у р!з— них шоу. Драматичною була доля глядацысо! аудитор!! музичиого театру, який прославляв 1дШю Часллвбго"село.Глядач! театру аль-

- 18 -

Рахбан 1 впали у anatiio, розчарувались у всьому.

Пение було втрат у "театра ¡нтеллгенцП". Вузько глядацьке середовкще цього напряыку окладалось а людей, що серйозно ставились до иистецтва й були полтчно актившши. Репертуар театру в£дпов!дав ix запитаи та iurepecau i точу аудитор!я "сер-йозного" театру залиишлась у незмПшП* KUbKOCTi. 3"явш1ись 61-aeimi у Be'.ipya-i, головтш чипом, з швденннх periouiB, окупова-ких 1зра!лем,.! до теми п!вднн ввернулись багато театральнпх колектив!в. "Фактор п1вдня" був каспльки важливпм, «о це привело до перекесення центру театрально!' активност1 у гтров!tmiio. Ьад-ю загострилась проблема ф!наксування театрального виробництва, яка i panicie була иевиршекоа. Треба було скоротити витрати i це актшИзувало тявЬшя до иодел1 "б1дного театру".'

У 1978 роц! повертасться до роботи у театр! б1лыа1сть театральнпх дIячIв ¿¡вину. Почалася зм!на театралышх покол!нь у л!ванськоиу театральному pyci. Багато s тих, хто робив перш! кроки у перш{й половин! 70-х рок1в, зайняли у цьому рус! положения л!дер)в. Це досв1дчен! реаисери А.Асааф, Р.Дяебара, Я.ьц-Щедрац1, молода зм!иа - 3iHa ар-Рахбан1, Ра1ф Карам, Набих Абуль-Хасан, Ахмед аз-Зейн'те !н. 3 старшого покол!ння залиши&-ся т!льки ар-Рахбан!.

Досв1д л!ванського театру за перЮд 1978-1990 рок!в моана умовно под!лити на два пер!оди. Щодо першого, то в!и тривав май-же 5 рок1в. Другий пер!од почався в 1982 року й ознаменувався поверненкям до сцен!чно! творчост! ряду Bijwuwx митц1в - Дв.Ху-pi, А.Мультака, Л.Иультака, Ш.Хур! ти !н., а також появою пред-ставник!в ново! хвил! у театральному рус!. Процес зм!ни покол!нь був не простим, його складн!сть полягвла в умовах роввитку самого театру у цей час. Адже !сиували ! музичний театр ар-Ра: а-Hl, i театр "1нтел!генцГ1, коиерцШий театр /хоч далеко но той.

- в -

(до при Шушу/. Лле яшцо ар-Рахбан! - стари! працювали у музиЧнп-иу театр!, як ! ран!ит, то IX спи ! вихованець 31яд почав роби-ти св!й иузичний театр, який однак, могша було водночас в!днес-гл } до няродно-коиедШого яанру ! до експерииенгального театру !нтел!генц!1. В той час, як Р.Днебара ! Я.ащ-Цадрац! наполег-ливо продоваували працювати у напряику "акадеьмчного" театру !н-гел1генц!'1,'Р.Ассаф эробив «¡кавяй екъпериыент ! створив "театр Хакават!" як колективний суб"вкт театральна творчости У жанр! народно!' коиедП працювавН.Абель-Хасан, який пав гаку лопуляр-н!сть, що деяк! практики у ньоку вбачали "Пров!нц!алыюго Шушу", хоч в!н розпочав свою д!яльн!сть з пол!тичного "театру !нтел{-генцП". У рол! Насредд!на з реяисерои Дх.Хур!, нав!ть П.ощ-Щод-рац! зробив спробу створити народну ко(гед!ю. Л.Р.Джебара взявся за режисуру останнього спектаклю у ар-Рахбан! - старших, про к>-чи сво! сили у аанр! цузичного театру.

У театральному ыкстецтв! Л!вану Яили покуки нових театрал!г-них фори ! апробац!я техн!чних прийои!в, адеквятних ситуицп, то склалася у сусп!льств!, 1 новому М1сцю, яке належало театру у ц!й ситуацП. Напрямки ! канри театрального ыистецтва лнвалкся без аи!ни, але у багатьох иитц!в сталися зруаеняя у поглядах из театр, на взаемини сцепи ! глядача.

Досв!ди Р.Ассафа, 3.ар-Рахбан!, Р.Корина мохна класиф!ку-вати як панти-театр", як спробу в!д!йти в!д звичвих: театралышх схем, ствсрити театр, що в!др1знявся в!д "театру рехисера". Тут була спроба знайте пший шлях до публ!ки, збер!гаючи при цьому атрибути, пов"язап! з !деалом "театру !нтел1генцп". Д!плыпсп, А.аз-Зейна, Н.Абуль-Хасана та !нишх можна оц|нити як прагненпя подолати слабк! н!сця "народного театру", аокреиа в!дсутн!сть реаисерськоУ !де! 1 драматичного малюнка, вЦгехуюаннп в!д по-л!тич1шх ! соц!ально значиних тем. В!рниыи согН, по эвакавчн на

икспериыенти 1 пошуки, эалмились ар-Рахбан! - старш! з1 сво-{ц иузпчнпи театром I Р.Дхебара, Я.ац-Цадриц! !з схильн1стю до акадеи!чносг1. Дл тендера виявилася наИ51льш аивучою у л!ван-ськоцу театр!.

Ашшэуючи сьогодення л^ванського геатру>сл1д в!дзначити, що у ньоиу пануе жанр водев^ю, низькопробн! вкотави 1 театр "шансонье". Багато иитд!в перейшш до коиерцШного театру. Иде натиск телев1а!йно'1 продукцп на театральна шютецтво, 1 пануе думка, що театр тримаеться тиьки на гуиср1. Але покол1ння нит-ц1в залишаеться без роботи, в1дсутн! соц1ально-кулыурн1 програ-ми, спрлиован'г на виховання нового глядача. Театралышм внроб-ннцгвои керувть коиерсанти, а продисери виступають одночасно у ролI драматург^ 1 реиисер1В. Ц! протир1ччя не дають можливос?! театров1 виконувати свою ¡сторичну худояню функц1ю, п1дтримува-ти споконшчну в1ру людшш у зд1Йснення св1тлих ир!И 1 в!дпов1д-нии чином впливути на людську свгдои^с^сь.

На основ! проведеного анал!зу зроблено п1дсуики 1 сформу-льовано вис ковки роботи в ц!лому..

Наел!дни проведеного дисертацШюго досл!дхення дозволили зробити ряд висновк^в:

Становления сучасного мисгецтва театру уТИван! е частинов аагального продесу розвитку арабськох театрально: кулыури. Цей нроцёо Е1Дбувався в умовах в!дкритого культурного простору, в епоху п!днесекня арабсько'1 ввц1онвльно1 самосз1домост1, у пер1-од, що наступив п!сля поход1в Наполеона у бгинет $ С1р1» на рубеж! ХУЫ I XIX стол1ть, розпаду Османсько! Ь'перН, чаотиною ' яко! був арабський св!т, посилення культурного впливу Заходу на кра'пш Арабського Сходу. На цьоиу фон! становления театрального мистецтва, як у Л1ван1, так 1 у всьоиу арабськоиу св1т! не могло бути оргак!чнин, саиобутн!и, саиос?<Йним. В ньому зм!шувались

транснац1ональн! i Hauiональн! елеиенти, i при цьоыу дои!нуючим було прагнення ув!Йти у слоений cbit, наздогнати цивЫзоввн! крахни. Зв1дси надм!рне захопления еврспейсьяиии зразкани i зне-важливе ставлення до канр1в народного сцен!чного иистецтва.

Досл1д:г.ення эасв!дчило поиилков1сть суперечок соред мистец-твознавц!а про те, чн був театр у арабському св!т1 у перший в!к свого !снува'нш: привнесении, зовс1ы чjoshm. чи, навпаки, д!йсно арабськии иистецтвон. Встановлено, що сл1д говорит не про араб-ський театр, а про арабський /л!ванський, египетський i тин./ театральний рух, до характеризоваться передачи пЦнесення, спаду й перен1цення ix з одн!е1 арабсько! кратки до iiraoi, з одного peri она у Иший.

Результат досл1Джепнп дали зногу випвити так! осповн i за-KOHOMipnocri арабського театрального руху:

- иасл!дування свропейськии зразкам з боку серйозного, ака-ден!чного театру;

- вивчення i накопичення досв1ду у представниюв цього на-прямку; повторения помилок i експеримен?!в, що вде були у овро-пейському театр!; показ висгав, розрахованих на yenix у широкого глядача;

- ст!йке прагнення народного напрямку театрального руху /комед1йний i нузичний театр/ до контакта I взаенод!й з публ!-кою; використання елемент1в нар'одних внетав, гуиору, сп!ву, фольклору, апробованих метод!в 1 прийом!в; пристосування до вииог глядацького перес!чного смаку;

- т1сний взаеыозв"язок театрального руху з uonepni зац!ею музики ! л!тератури. МодерН!зац1п арабсько'1 нузикя в!дбувалзсл

в основному у рамках яанру муэичного театру, богато з л!яч1з яксн го стали композитораии-класиками ! видатнимн сп!вакани. Ел!тарни'< академ!чний театр розвивався на основ! таких л!тературних явив.

нк "драматурги у ь1ршах", що вияаилась невиттездатно», "драма-турИи для читання", яка так 1 за л «шилась жанром чисто л!тера-турним, далеким в{д сцен1чно! практики!

-сташюшш до драматургГ: було эавкди диференцМованим /на— и1ть в обох хеатральних иапрямках; ел!тарний театр робив ставку, головним чином, на псроклади класичних твор!в 1 сучасно! евро-пейсько! драматурги. При цьому переклади ад!йснювались як в!ль-1Ш, без точно! в1дпов1дност| арабського вар1анта ориг1налов1, так 1 буквально, коли переклад був максимально адекьатний ориг!-налу. Виникли зразки ориг!нально! арабсько! драматург!!, як! анайшпи св!й вияв сама в райках "серйозного" театру. Напрямок но народного театру робив ставку на 1мпров1зад!ю ! тексти, що ви-киристовумлись для вистав, не аивяди мали едину драматург!чну л 1н!ю. Особливо ч!тко це виявшюсь у жанр! музичного театру, да и! д.1 у вилась компеляц!я не г!льки сцеи!чного матер!алу, але Й п1-сень, як1 ни заввди орга1Нчно вписувались у загальний контекст з точки зору драматурги. Таке ставлення до драматурги зникувало ц!нн!сть вистав народного театру.

Криэовий стан арабського театру пов"язаний г в!дсути1стю ориг!налвио1 драматург!!. Але ми ввакаемо, що становления й роз-виток драматурги - це питания часу як для арабського театру, так ! для арабсько! л!терагури.

"В!дзначимо, що театральна критика як галузь театрального нирибництва не розвинена у Л1ванI, не зважаючи на наявн!сть чи-сельинх газетких ! нурналышх в!дгук!в на окрем! вистави I висту-пи иидатних виконавц!в.

Ыайстерн!сть арабського актора повпЯ8ана а наел¡дувашшм а!ркам народного театру чи техн1ц! гри европейських актор!в. Пе-р!од 60-к - 90-х рок1в ознаменувався появов яокравих акторе; -их *ялаит!в I передумов для виникнення специ^чно! ианери сучасно!

гри. Особливу роль у'цьсиу в!д1грала поява спец!влышх иовчалыпи заклад!в для п1дготовки актор!в театру, о такоя д!яльн1сть режи--сер!в, що одержали осв!ту в бвроп!.

Анал!з доел!дницького матер!алу показав, цо театрал^ий рух у Л1 ванI пов!льно, але невпинно Яшов по шляху профес!опал!аацГ(, до появя великих колектив1в з! сво'/м репертуаром г техп!чнкм осич-венняи. Це с'в!дчить про становления театру як сопельного |пституту, яке, однак, ще не досягло свого заверявши,

В той час, як европейська театральна фориа наполегливо ннип-галася утвердитися у творчостГарабських д!яч!в театру I знайти прихилышк1в серед гллдач!в, паралельно йшов процес в1дживашт ре-л!ктових елеиент1в народних видовищ, який тривав 1 в наш час. Це , в|дгивання компенсувалось д1яльн!стю представник!в народного театру, як! використовували у сво!й творчост! влементи театра ''¡м-коват!". "т!ньового" театру, бровях вистав, народного гуыору I сп!ву тоща. Однак найб!льш пл1дииии виявились наиаганнл сиптезу-вати елеиенти народного мистецтва з еленентами ввропейського театру, досягненняии евролейсько'! кузики I арабсько'х л!терагури. Досв1д л!ванського театрального руху 60-х - 90-х рок1В яскраве тону п!дтвердженр.я, '

Матер1али дисертац!йвого досл!дзеннп •дппоиагають визначити перспсктивн! иляхи розвнтку театрального мистецтва у Л!еы!!:

- Проведения державою культурно'! пол (тики, спрямованп! но эалучешш л1ванц!в до ыедсвр!в мистоцтвн, що форйують загалыюсн! товий фонд худоаш!х ц1няосюй5

- Розробка\Иац1снальио1 державно'!, комплексно! программ ео-тетичняго'виховання населенна, склидопою частиноя якоК попини! бути пропаганда досягиень и галуз! театрального икстоцтва I гти-

нулювацня художньоК активност! л1еинц!в у рсзяитку сакод1яльно'| творчост! {

- 0рган1зац1я систематичного контролю 1 управл!ння за характером спокивання театрально! 1 нфорь:ац 1*1 через так!, наприклад, засоби масоьо! коыун1кацп, як рад!о I телебачення. 1датер1али на-шого досл1дкення говорить про те, що театр за зм1стом свое! ро-боти здатний достатньо ефективно впливати на розьиток художн1х 1нтерес1в I смак1в слухацько! аудиторп рид!о I телепередач, ви-ховуючи у не! критичне ставлення до (нформац!!, яку вона спрнймае;

- Шдродяення традиц!! проведения таатральних фестивал!в у Баальбед|, нк! можуть стати лаборатор1ею культурного обн!ну 1 вза-емозбагачення худо2шьо-шстецькогодосв1ду д!яч!в театру р!зних кра!н, зокреии крахн Арабського Сходу}

- 0рган1зац1я паукового центру з шпань культури I иистецтва, основну мету у д1плыюст1 якого вважаемо зибезпечення спадковос-т! культурного процбсу на основ! узагальнення й систематизацп мистецько! спадщини, публ1кац1! наукових праць з питань 1схор(х

1 теорГ! культури й, зокреиа, театру, вЦтвореннн у них наукового процесу св)тових стандарт1в;

- Удосконалення система изготовки нрофес1йних кадр!в для роботи в театрах кра!ни.

ЗА ТЬМА) ДИСЕРТАЦ11 ОПУБЛ1 КОВАНI РОБОТИ:

1. До питания розвитку сучасного театрального иистецтва у Л1вин1.- Зб1рник статей асп1рант1в Ки!вського дернавного 1нститу-ту культури. - К., 2994. - С.Ш-117.

2. Л1ванський театр у роки громадянсько! вП1ни.- Питания культурилогп /Шжв1домчиЙ зб!риик МТЗ.-К., 1994,- С. 100-110.

8. К1лька погляд!в на одну проблему. // Укра!нський театр.-1990. - вересень-ковтень.- СЛ.