автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.03
диссертация на тему: Религиозное просветительство и литературное наследие Кердера Аубакира

Полный текст автореферата диссертации по теме "Религиозное просветительство и литературное наследие Кердера Аубакира"

ги

Р Г Б 0 Дбай атындш шати мвлдекеггік ушберсиіеті 7 ФЕВ 1? г

Нол.т.аз5а цуфшда Сері к %баеды^у/.ы Бармаганбвтоз ДІШ-АГАРГЛДІЩ SDHE КЕРДЕРІ ЭБУБЗК1РД1Н ЭДЕБИ 1Ш»АСЫ

• IÛ.01.03. - rç&sarç адебиетінін тарихы

Филология гялквдарынич кгшдіадатьі гмяммя дэрежsein алу vain дайиздаями дпссартэцияшц

АВТОРЕФЕРАТЫ .

Алматы, 1995

йудас Эл-Оар'аби атындата Кдзак мемлекеттік улттыц уии-верситетініц каза^ адебиетінїц тарихы мен сыны кафедрасынца орын-далда.

Гылыми жетекшісі «* профессор С.О.СРДАЛИЕВІ

Татіш жетекшісі - филология гылымдарышн докторы, профес сор Х.Ж.СУЙШПЭЛИЕВ Ресми оппоненггер - филология гылымдарыныц докторы, профе сор СоНЕГИМОВ

- филология гнлымдарышп кандидаты

к.сздшков

' йетекші уйым - Цоркы.т ата атындагы Кыаылорда иедагвгтік институты. .

' Диссертация 1995 далы " Абвй

атындал* Алматы мвмлвкетгїк университетін!ч /480100, Алматы ^ власы, Ленин дангылы 13/ жашидагы филология гылымдарышц кандидаты гьтыми дзрежесін алу гаін диссертация коргау жвиіндвг! К.І4.05.0Е мамаидандырылган кецестін изжілїсінде цоргалады.

Д^ссертєциямеи Абай атендагы Алматы мемлекеттік университет) ніч гылыми кітапхаиасиида таиысуг а бо л ада.

Автореферат І9У5 яылы

таратылды.

Ыамандандорылган кецестіц

гылыми х&тшыса, филология пшыидарыккн кандидаты,

доцент ’ С.М.МАКПЫРОЗ

- з -

ЗЕРТТл.У ІУИНШІШ ¡шян СУПЛТТАМАСИ Ата-бабEi/ыэлан арман болган тупкх макаа? - їзувлбіадіккв Кол я^тквіпен бері і'зигвгі ке^ас иипериясшнц '-,,~толитарлш£ идео-логиясы у а ад жылдар бурмалап, керсет г,ей уотаген эдебив? пек мз-диветіміаді тарих вацкнаи арзкп0 рухали омірімізге жаратип Йу~ гінгі кундє оларга жацаша ксэкарае іургксннаи бага бері луде»

XIX гасыр акыры кон XX гасир басьида Казак халхшыц тари~ хында хептвген оагеріетер бодцы. Пул кеэвнде Ресей ехідаті жща реформалар жасап, кокгазтаедъру саясатьтн ззкэ асырды0 Ел билау шгйосіне езгертс єїігізілїгг, улттыц еака ган салттыц колы квсіл-ді* Казак далзоинда отпршыляык орштанднру саясаты белан &A№U Ооюїдай жан-жактн кыеяагска їусгєн Kaaatc халкы 03 эдегт-гурпынь тілінв дінін сащтпу утаін XIX гасыр соцы мен жаь;ы гасыр басында казак адпбнетінде діки-агартушшмк агыи калыптаоты.

Осы кезецніц белді всілі, казад здебиагінде вшгарыаяары кай-snmwca толи санАлган акьждердыц бірі - Збубакір /Кердзрі/ Боран-кулулы. дбуПвкір ваі емір сургвн густагы оя ішіндегх ахуалдц, курт бнсша tvckcü оуиртпалыкта шрга юосш, аадакнщ опадыэ ха-лінз кальтт, халюстыц яагдайыи ойлап, куі(шзн бсии-яаргысьз öip-лікто болдк.

Акын сыгармашы/шч емірі к, аюлуцлс табарлігін зврттву XIX racwp аяги юн XX гасщр багдада паяай даласшда болган тарихи жагдаялпрга жанаяа цнрпуга, ултт* вдабиетіиіздін Дм^ын* ауш~ ша одо^и';гтіц жазба эдабиетнв удасу сзгівдо туатда идеялщ-етер-кєудік іздвиістерді пайдалаиуга, дэсггр ыея хадашмлдык праблэ» маеыка бейланьагя гш;я гуямрыэдар жае&уга кешктеееді» Д* ms к, біздіц такиреьглиэдкд й^рулігі /актуаяьдігі/ гасыр баснидагн здэ~ Р!Оїінізв5ГІ процеегх «срсет!:пв öujt5o!:xp ßtcwi шыгармоларина ¡ка~ няаа ксэкарас тургиеииаи бага бзріп, сол кезвцкхц -харихи сйп&тгш

- 4 -

тчренірох ашип к&рсеі'а,и!ідіі--іадп .

іУ,л ецбектіц такьфабьміщ мацьадилнгн цозак адзбтаті тарихшда болган дік'л агартушьілук агьмдьі жаца у аттик коокарас тургксннаи карап, тотаритарльїк идаологчш садцаршіаи Кязах гальгмдарь.'льщ Сул проблема /ціш-агартушьілкк^ турали келз-ічйлзп вїїткан ецбектеріне зор салнп, сол кеавцн2ц тарихи с;іпатина язж діни-^гартуиншк агкмньщ кернекті екілі ОбуС-жір аі;ьш шкгармаларьімон СІрлікте карап, терецірш: гирттеу больїп тьбш&ди.

:«ргтеу,дгк, чаксать! мен уіндвттері, І\і,ікмя жумистиц нєгізгі максатк - гаеир басьмдагн діни-агартуьилік, агшди кисшшен дале.» дзу„ Оси агь);.:дац керне кті ькілі аСубакІр 1\ердорі шіріна, ескен оргасина блііданиотьі зр-гурлі оцгімелзрді шьіг армади льгк омірОаянша Катксти деректерді ■голь.’ктьгрш бір іаге ? усі ріп, акишшц адеОи му-расша гашми талдау жасаіі, оішц іиіігармад&риньгн канрлкк, тькьірьш-тиЧв етяльдік ерекселіктерін таньггу максатьі кезделінді, Дталгал максатка гкзту ушін минадай міядетмр коїШлдн".

- Діни-а.гартуішлш; агкмшн ту/ сзбебін нарастиру.

- Ол туралн галлмдариміа аЛїкан гікірлврге назар аудару.

=- Сол кезовдогі адебиптіміїдзгі тулгалардьц шмгармаларш

танда-білу.

- Ргнмннч Селді екілдзрініц СХрі - ЗбуО'зкір ингармвларичвк бірлікте карап, дауір їкшсіга беабендоу.

~ ибубчкір еміріне кяїкстн ербір дврекке нааар аудару.

- Збубзкір Шівияеинцагн халнк здебиоті мен жьграулнк дастур икпаліш ойвд-щау..

=> /івдннин филооофиялнк ой-уалгамдарнньщ мзн-магинасьш аиінп керсету.

- /кш бейнвлеу ‘гвеілдер* шк керкемдік кура^:дарь'н жіктеу.

чЕушзтац гцлмми жацалцгм. 2ер?теу гасир Саснндаги діни

вгартушыльпс агым дан о т:ц с кілі Убубзкір ІОзрдзрі шьггарчаларина арналган дисбертві;иял!лс ецбек. Нум: era ачіін ^ыгармалары гылыми аДналшіга ж&надан ? ve ко и дрроктвр їигізівдє онкц ємірімзн Сайла-нистмрила і.ауаладк.

/кыннын турлі і-гускадаги емірбалндкк дерзктврё гвлымй салыо-тирулар мен талда/лар аркклн dtp і яго Гїаірілгзи. ІІкгариаларннщ к£зылу тарихы дан кейіпкерлзрі н&нінца дз ткц дерзктор Сврілгек.

Тутастйй алрщідье бул з ерг то у дЪги-вгартуЕЫДЫК шн Обубакір Кордоріьіч адябі! мурасі гол-яаістн талдар&и, ултяле кез>Сар£®пе'Н баяндалган ецбек болып табыладч.

Длос^ртацияныч гылыми ка из ппактикалнк мані. Ззрттэу нэтизгв-лоуі Обубакір Кердарі ьОг.Сі.лси нагізіндз гасыр басиидагы пояаия-мкэдяры идеялмк-керкемдік ізденістарді jstarn оккчэн з&мандай авдн-дар иыгармашшшгындагы дзоггу уласут кереотаді. Діісеортацияда аЛ-тн/тган ой-туяыршдарды жаца казак здзбиоті тартаки'.і ¡заеауда, гз-гергы оку ормндарьяпщ филология факультеїїзрїндс аркайц кур® гоп семинарлар еткізу барыеинда, сондаЛ-ак ок'/лщ, oçy кургщдаран га~ зуда паядалануга бо ладі.

Яз array кеагарі. %кД*'8^а ^лїтак ги/кк акадзыиясыныц эдобизг язю одар иквтиіутннмц пат Оргаднк ршш кітаїшшаснккд вдлказ-бя корындагы ибубзкір апынга катагсид кагериавдарц ігеи диеоэртакт-ті»ц ал ішішн яинаган ^apessapt яеИдалшмдды.

Обу бо кір ¡(ердорі г єні к де зр гылдарда варетвге» W.Jjtîsod«, Ь.Кенгэбеяв, ¡^Шуьализз, Х.Оігпігалзяиев, F./ои/адов, Д.СИдикчюе»

Н.К.чр^'хвлкэдоп т.б. оцбекторі кумыеча теориялш{ г»из квторзлогил* лиге гнгіз poring? колдагелиды.

Дтосертациядас гумшта Обубакірдіц ерторзкто жарад керген Еыгармаларына їувінік Ceptлді. /гсынщщ еоцгы жклдарда етркялагчш

вягдоофларта «иццьу гаслами, йбусзкір Кврдерініц "Казагш" ат-■ш *шр-жинага Вартгауді^ басти нисанаеи болды.

%мистьщ еиниан етуі./апрпбацияем/ Диееертациянвд; материал-дары ти негівгі цорт индия ъры гылми яурналдарда язн® ідарзіеді бавпадьзде хариял&нгак ь'ацалалярда баяндадци, Ьл-Лараби атыидо-гк Кадак мвилвквттік ухттык унивірситетініц 60-жь:здык тойыиа орал еткак гмлыми конфаранцияде /¿лиаты, 1994 хыпь кааан/ шив Ьатиз Цаеацетан ж »-Є г&якмдвриныц :..5-аі конфарвнциясыкда /Актове, ІУ94 Ш, маусьы/ жан-какты coa <5одды„

Диссертация Эл-Фараби ать^дагы К^изак мвилвквттхк улттшс уни-вароитетінзн цааа^ здебивтікіц тлрихы w*h ®ыны квфэдравшдь. иене Абай атиидагы hwxrn мзмлвкеттхк уда вэ р с к го т І ні м nasas; адвбивті кефадраемчдп тал?«ланып# коргауга уеынылды.

Дяеечртацияныч куршшми. їїумье кірівлвден, уи тараудан^ ко-рдаыадыдаи яэнз пайдаланьш’ан эдвбиетмр тізікі ней ту рады»

ДИССЕРТАЦИЯНЬП1 НЕГІЗГІ МАЗКУНЫ Нумувгач кіріеп© беліміндв твторьттеч иацдадылыгы0 гэргтеу-ДІЧ маква?ы мак міндвтеврі» гклши яацалыгы, теориядык »ею пр&к-текалда? мзні туралы oes б о лада»

Бірін-зі ■gapays "Діни-агартудшльїк" нгым"» Ьул тарауга кьзак адебигті. отрихыздагы діта~аг артушш: ык &гнмиц пайда болу «эбвитв-рі шн впйлдаріка алзе sepws;grÍH8 гьидши еип*ттама берхдді„ Дїрбелаїф иол XX уазирдыц басы казак ха/дыкнц ©міріндегі ояэул£ квзац, Осн кавда п&тшалык Ресайдіч кавац далавына "»ор-так-оомбылыгы” куй еанап удаді. Толщ с?араылдьвда ушыр&ган казак хал кын»? шх® уст болмп0 сакталуы юн емір evpyira глкен катер твнді Патаа екішті ¡iasan халкша какдаы ивчгелін батыра туеу таін, 1868 ямды “Ндзаї* далаеш билцу ерокалерік я» ген атпвн 8ьц шьи-арил

"Казадтыц жер{ цазинальц мучпн" доп ¡зарияладн яанв эк1ыщд1к би-леу тэртхбж дв азгертг!. Бул га’.<ныц няксат;' ;;аг:г^ жерхн мвидв-нш ¡^азад байларьм еэара яауластнрып, Я1кшлд1к к1рНэу ед1.

Бугаи деЯгн езшщ «тар елдврхнде орыстандыру саясатын хеке асырган патша 9К1мет1, назад даласында XIX гасирдиц бхрхкшх яар-тысниа Д0Й1Н мекит тургызуга нагдай тхасап, кслаы дпшш? тарауы-на ыцпал аттг. Бувдай кагдаЯга баруы отарешлдщ? саясатын кург!зуде аз ни0ттвр1н табу ыацеатиыен вД1„ Уацыт вга коле казак даласы йен халкиныц салт-санасымен лете тан .«скак еяр саясатты патша екхм-шл1гх халыкгыц тШ мен дгншвн айыркп орыстандырмац болды» • Бул казак ел1н рухани ^улды^та устау уихк таптермайпи амал тугьш. Отаршылдык орыстандиру соя сатина сол квздегх пасташц об-лыстык генерал-губернаторы, эсгсери губернаторлары, уозд баетшдо-ры г.энв христиан дхтнхи басшлары кумыла к1р!ст4. Яер-лорлордвс орис-казак мектептерх ашыльш, казак болыстыгиадага иеш1? габышп( балаларды мусилманша окыту уиш арнаЯн '(МЩС&и корок бодцы.

ОсындаЯ г.ан-глнти цыспацна тускен казак халвд г?уйы^тан шгар нол 1здед1. Бутан дейхн Росвй гкшонне карей ацодш бгрнвшэ улт-азаттак, котерШстар1 жзцелхе гапты. Ссщвдайда "ауасш .туртеи елгз ая^иргы тыиютыц, губанаш оездаи табнлыас па вкеи, енд1гх ем!рдщ ем1 боЯ усыпил, сабырыэн издал» дшган тхрок хздеу бол-мас па еяен деЯд!. Эр замалда, ар влдщ тартсинда ум!т некое 1 су аегьаадагы глртасца согилда, талкан болгая шацта зрбхр яан оз ка-расымек ых^ырануга ойналганда оскндай ыоишдавда пгсхп, му ига ба-тют, дхн бэсхгш |ЗД9ЯД1',*<,

Ресей екшвгпиц отариалднц ориетшадиру саясакна к,азах; халде: аз когаыында жвтэкш ндеолотаясы болгак ислам дшш ^арсч курос уэсхлх ретхндэ цолдавдн. Буидай улт-азагтнц р,озгалнствд пеке баГ. йуозоэ М. Одебие? 'гарихыо Ллыати( 1991. 210-220 бет.

гыт болыа цашні таскан К'.ихш ї\чліаодар дэлолдеп казып кур. Академик М.Цозыбаоз "XII раеардяц окіниі картысында ол цозгалыстьщ шз-иуші бір саласи агартувмлыада уласти. Гасир басшда агартушылын,-і^а кацадан бірнешо еуен цосшда. Ошц бірі - улт б о лип цалылтас-цан хальода отаршыадик; шецбер таршылыц насади, ол егемендікті кек-седі, жаке ел болып ірге кетеруді кїн тзртібіне койды. Екінші еуен

- цазак, елі отаршшіар тартап апган ата-мекенін, кеш-цонысын цай--■гарш алуда кехседі. Жер цайгысы ел ^йгысына айналды. Тіліне, ді-ніне цауіп-цатзр тонгенін тїсінг'єн ЗО миллион мусьілмандармен бір-ге чазад халцц да тебіреніске ушради. Діни еуен мен агартуашлыц

ПІ •

еуен ТОГііСТІ! - Двп КОРОЄТ6ДІ .

* Казак здебиетініц тарихшадагы діни-агартупшльщ агим оси ко-зєедв і^липтасти. Онщ уза^ уациг айтилмай келгені "бізде ултшыл, алааіашл атаулыдан кейінгі '/лкєн айип дікшіадік ,.. бисмнлла дап саз бастаган» алланы ауизга алган 6аск;а ацш-яыраулар, ныр-шларда клерикал, діншіл двп айдатаудан алдыыызга глн салмай ке-леміз"* деген тужиривды ескарсеке едебкетіміздегі басы Шортанбай-дан басталган дпецддік пен оный вкілдері мен шгармалари туралы турлі кардаЛларга’ йайланысты жазсац та, ішндагин ашып айта алма-диц. Кецей укіиеті хвзікде адвбкзтіміздіц тарихы, даму эволюциясы, ' ?етикалш$ їанкм-білік европоцентрист^ кез^арас^а негізделді.

Ді ни-агаргуїшальщ агш^іщ гщындарц'иен ишгармаларан айтсац( "улы достыгшызга" кэлецка т/сірзгігі болдщ. Собебі і^азаі^ толырагкндага бул агшньщ дуниеге келуі тікелей отаршалдыц орыстандыру саясаты-на байланысты еді.

"Здебиегіміздегі бул кешпелі дчуір... назак;ты патша салсатн билеп алган, цол-аягші байлап. багыздырып алган» керік ялип азі-

ніч яерелерін казанка ульщ і^нла бастагаи отаршлдкд зрокетін кт-

1. Казахстан п начале Ж в. методология,историяграфия,источниковедение. Сборник статей. Алмати, 1993. 4 стр.

2. Какішев Т. Санадагы варалар. Алиаты» 1992. 174 бет.

...І

сейте бастаган, дшінєн аЯыра бастаган уа^нт:;нда келді - дел

ІІ.Зуезоа сипаттама ¡клсагаи козенде, їг&заі? здсбиегі тарихшеда ді-ни-агартусшл::^ агьм дамьт, онкц окілдврі &з олавдеріндз замал жа-расынан жазылар єн айта басгзды.

XIX гасыр аяги ген IX гасыр басьлда і^згааділ^ ошшга гул їда! техннка-шк; прогросс адэясы гстемдік стті. Бул г.;згдаЯды діни- агар-тувшар назардан тис Ц'^аурран чок,. Олардцц тигармаларинда дуния /светского/ оі'уь басты вдея цнлыл */с?аса да ¡.біліі/піц, гильмниц алдыцгы цатардаги яетістікгврін білуго ша^ирди.

Діни-агартуши агьм окілдері оз вагарммарізда, мусшамшпил- ■ ди:<; білім саласинда пайда болгон канд багит - усли жадидті гац-тадц. Бул ск^дан жаца едісі болатш. Осц адхстіц нзтікссіндо кэд-реселзрд*з діни са.бацтар:.:он цатар озге лзндер октила басггады. 0.%и-тудкц бул адісінін арк,асында, ел арасында білімго і’нта-йігзр есіп, балалар аз уа:«ітта сауатміл^а котті.

Цбирайдиц ".«усіілманійілдедтіін тутцасшіан'* кеЛгн ?,азаі? гідхндо дін ілім туралы кіталтар да шкга бастадн.

Ресейдіц отаргділорыстаздыру саясатвага щіраи ултїьщ падением і сайта/ 'іаін т/рді ктрес форгшлры ?удьи Импвркя цол астшада-ш іль:гцс халыцтчра мушл;-їаи тгр;:ілік сйкаїда :-;урЗД'* Вір :хаг;зи Канауаашхда хгсяен муамиая туркі яаяыцтараньщ улсгля; сана-сезі-!.!І сяшп, бірлікке, :літиудцалстеда укталди. Бул едзяш г,азац ді-ни-агарт/сшара да і'одцап, оз ішсірлерін бівдірді*

Вір ескврзтія кя,едай, діик-агартуте шдвздардащ сыгарлалгркн о^-гга-чдп /оохросо ко^-?с укіиаті гусіадагн зерттеулвр де/ барлагы ивиксд&чгс?» лзддереиіл агнзди галаган квртаргяа агулу?,ар болип аур»

иоцгії такала, аітаагарда иуядай саяси апаашц бояма-

I. Эуезоз М. Здебке? гар»’»** /о?гтаг 19Э1» Гі£6~бє'.%

- _

гандагьш зерттеушівер керсетеді., &салы, тарих гылымдарыныч док-торы М.Дойгелдиев: "Империя жагдаЛында тек цазац жэне татар ел-дері арасында гана емес, яалпы ресейлік мусылман, туркі халы к, тары арасында керінген бул табиги езін-езі садтау ниетінен туындаган ынтымацтастьода улыдержавалыц, уды орыстьщ пигылдыц идеологтары панисламизм, пантюркизм айдарын тагып, реакциялык; магьгна беруге тырысты. 0з рагінде бул едіс империяльц куштер алып кетіп, мемле-кеттіх саясаттыц ^уралына айналдырылды. "..Басцаша айт^андав ‘"панисламизм" мен "пантюркизм" идеясы саналы турда, улт-азаттьщ цоз-галысна царса ¡^ойылган і^йтьфци курес адісі болатын"^,

Здебиетіміздін тарихшдагы діни-агартупшльщ агым мен оныц екілдері гуралы, цырагы "лрзыл цензура" казінде де буркелей керсетів, ыецзеп сездірген зерттеушілер болды. Чысач идеология арца-сьшда Ресей екіметініч отаршылдыц орыстаадыру саясатына ^арсы ту-ган бул агым мен оныц екілдерін амип айта алмай турліше жазыл, керсетіп келді. '

Даза^ топырагшда Що^ан, Нбырай, Абай бастаган агартушыльщ вдеясьша тогыс^ан діни агьртукылы^ агымда ^азац^огамы иен оныч алеуметтік, рухани тынысымен тыгыз байланыста еді.

Мірнацші бастаган азатшылдыц идеясына дейінгі едебиет тарихш-да тагы дхни-агартущылыц агыиды керсеткеныен цазакч адебиетініч та-рихы байымасаг кутавдашйды.

"§5^бакір_/Керйері^^оранздлуямшу_ішгарма^ий_§¥ІВ®®дау!1_

деп аталатын екінші гарауда ак^н еміріне ^атысты деректер ар^ьиш шгаркаларыныц дуниаге келуі „ ацындыц болмысы, шгармашылы^ вмір-бакны женівде мол маглумат беретін арнау еленцер, айтыстары ту рала коцінєн сез болады, , ' .

Збубакір акын еміріна ^атасты юшалган республика академия кі-

тапханасы мен здебиет институты цориндягы двректер язне лсазылган зерттеу мацалаларда бір ізділік жок.

Ацынныц Еьщцан Tsri - Кіші гуздегі Лзтіру тайпасыньщ, Кердері руынан, оныц ішіндегі Кетврмен аталыгыньщ Таран деген туфшынан тараган. Ел ішінде "Гаран тарани! тойга бармаса, той той болмай-ды" деген сэз бар. Атасы Ai т к, у л батыр атаяган. 8з скесі Боранцуд внерпаз, темірден туйін туЯгєн бесаспап шебзр адам болган. Ерте-дан кеыке дейін цолоиерман айнахысып, ар шап^анда иоцаадал отыра-тындын;тал жецгелері цалжыццал "Шоцан" деп атал, осы аты елгв ка-йылып коткен. Ата цонысм аайьл' бойындагы Терокті жерхнен патгса . саяс&тиныц ар^асында цсныс аударушлармен ванжалдасып, А^твбедо-ГІ Керделхлергэ келіп цоныстанады. Кейін вбубекір екесініч кошіп :алуін бнлай баяндайды:

' ВІЗ КІШІ JKY3 ішіндо,

Кердзрі дейтін халыцпыз.

Су ішінде балыцпыз.

Авдушы душлан хап болып, '

Оралдан кйліп цалыппыз.

Боращул отбасыныч Жайык; бойынан кошіп квлгенін бул деректен

басца Ы.Эуезоа зерттеулврінде жэяв Ц.Свдицоз мацаласында айтыла-

ди*. Сондай-аи; йбубакірдіц "Й^лбатьсрга. айтцаш" олецінда де:

...Бурынгы откен атамыз -

Туркебай, Айт^ул омір гшін0 .

Доныстан аут келіпліз.

Байларыца мал цосьш, '

Біілеріне сыр носші,

Аралас квшіл журіпліз. '

І. Эуезов М. 20 томдш; шгармалар жинагы.15 том.Алматы,1964.262-6.

. А^табе газеті 1993 яыл,20,21 сауір.

Бороді'уедщ айе^і Жансулудыц туцыаында да иешендік, ан^щды^ дарыган адамдар аз болмаган. ОсындаД ата салты ыен ана сутінем нар алган афэдыц Борал^лдыц та улы - вбубекір, Омар, Мергели мен їлбике, Дэркед атты ^здарыныч іиінде тула бойы тучгышы Эбу-бакірге гонады.

Ачьи емірін сэз еткенде басы ашылмай келе ватман мэселв туган кэне елген яшдарьшыц ертурлі басылимдарда тур/лсе жазылуында.

сбубакірдіч "Ауырып жатн,анда айтк/'кы" атты елецівде: йасыы бар жиырма жеті, жылым тауьщ,

Сейледім курбы ішінде Солып сауьщ»

Райи ауруымниц ¡^аЙтпаган соч,

Дертімнен бурыкгыдан к^идьш науіп, - деп влен ішінде екі рет атал етеді. Ацынныч бул сазіне Караганда "ІВ53" жылы ту гак деп норсетіп келген мэлшер чисшіга «елмейді. І^за^аа жил санау бойыша, 1661 жыл тауыц жилы болады да, ал "1858" доп керсетілген кыл тауыч ж&лкнаи уш аил бурш Дшцы хилы болып/ кэ~ леді. Афшшч цаЯгыс болган уа^иты туралы уш турлі /1903, 1905с 3912 ш/ ыалхкеттер бар. Бул ак;ывды херген, білетін адаидардан жазыл алыкган. Осы дерактердін ішіндегі алгашфі екеуінде акдо ду-ниа салган ш да» зкас вамасы да /45-44 кас/ алші^ емас. Ендігі міндет осы деректердіц цайсысы дурне, соны аньцтау.

Ая^ін зираты Ан;тобо облысы, Алга аудаї-ш, Збубакір атындагы /бурынгы "Коммунист", оныч алдында Каманагаа атанган/ колхоздьщс іьабасай гебесіадегі цорівда.

"Суроткердіч внері емірімон, яки вз басынан кешхен гумыр тір-иілігімен тыгыэ байланысты. Ол емірде нені жете таныса, соны куртка анзрі арцылн теїштадиї^. Осы тургндан казар аударсац, Збубекір

І. фібдолов 3. Арна. Алматы,, 1988. 97-бет.

- ІЗ -

поэзиясыкыц негізгі идеалы^ та^ырыптиц мгэмуки мен шыгармасылыц омірбаяны туралы соз еткенде оныц емір сурген ортасы мен уан^тын ескерген абзал.

Бул - XIX гасырдач яегпісіниі жылдарынан бастал XX гасырдыц алгашды яылдарында Рэсей импернясыньщ каза:^ дерінде екі аягынан тік турыл отаршылды^ орыстандыру саясатын кемелдендірген кезі бо-латын. Еркіндікпен кешіп-к;она иаруашлыгын яургізген цазач хал-чыныч гасырлар бойы пайдаланган шуйгін дэ шурайлы ата-цсшыстары-нан, шалейтті далаларга ыгыстырылды. Бул "малым - жаным садага-сц, лани.; - арым садагасы" - дейтін цазад халк^ ушін "ацтабан субырындвдан" кем совпаду. Бурыннан келе наткан "беліп ал да биле Я бер" деген негізбен 1863с І89І жылдары rçasaiç даласында акім-шілік озгерістерді іске асырды. Муньщ ззі гасырлар бойы рулик-таЯпалык; чогамда емір суріп келген ханга,кеЛіннен ага султан га багынып, дал ежелгідей болмаганмен де тутастыцта болган халщ-тыч ycarç топтарга болінуіне зкеліп соцтарды.

Осшшн берін керіп, сезіл отырган чаианда ел цамын яеген а^ын-жыраулар бул азгерістерді цинала чабылдагангугын =, Ел-яурты-ньщ вткенін, туїас бір халыцтын тагдырда "бір ауыэ созбен швшхен" айбынды да ацылгеЯ азаматтардьщ сезін© уйыган квзін ацсагал изар заман афшдары" ездері емір сурген кезевді втяір сынга алуы да совдыцтан. • .

Збубекір де осы такырыпта былай дел жырлайды:

Жалган сеэ азаматца болды онайс .

Замана болды шшда» алде калай?».

. .Дудайш азі сантал оцгарласа, '

Больш тур буя заїлана судай лай.

Ащнда цаза^ ^огамында отарлаупьшардыц зсерінен зділатсіздік етіп алып, казац психологиясыныц озгеріп, меимандік пен осек-оті-

ріктіц орщуі, халыц уйыган дін, имандыльщтьщ аяк; асты болуы цат-ты ойландырады.

флай царал жел сок;са,

Солай карал майыскдн.

Біздіц кдзам, балдырган.

Атца кінген жацсыга,

Патшалы jk/pt шен беріп,

Сыйлая есін тандарган.

Ejí ішіндегі бас котерер жандар да азі шен-шекленгэ сатыльш, 93Г6 курт втегінде Errpin0 айтканша квнді. Квнбеймін деген Иса' тай, Кенесары, Жандожас Есет батырл&рдыц квтеріліеінін взі жвці-ліскв ушырады.

Аруацта тугаи ерлер таусылды,

Дртанды кэрсе к;аЛырган - деп ^ысыла ah урып, курсініп, шарасыады^ган шыгар кол іздеді. Ол вз муцын0 іштегі ку йік карій Ыахамбвтшв фшгьш чусца ^арата айтк;ан sorç. Оннц елоц-кырларьшдагы сарьи - езі дарі с алып тэрбиеленген рухани пвктік пен цайцрымдылш^ты уагыздайтш діни коралгыга царатып кырлады. ...Opucrça болып ^аыщоршы,

• Мусылманныц улшан,

Цызыр Ілкяс шегінген.

...Алладан кэрдвьд болкаса,

Панде гаріп не цылсда? .

Ацыннмч насихат арнау шрдарьшьад кайсысын алсаі? та осиєт-улг гзіл-ocnarç а он едал бойшдагн жагкысыэ иьышцтарды сни ай отырып, куран свзї, хадиспен уусіндіріп /цорідти/ вдамгєршілік, иманды-лыц еолды уарыздайдыо Халы^ты ізгіліккє тэрбкелеудв ацыннъщ бул влзцдерініц мані ота зор кэне л^ртшшшч мувдай жырларды аса ьщы-

аспен тынд&йды. •

Збубакірдіч кепгеген арнау елевдері, олечмен жазылган хатта-ы бар. Сондай-ак олеч тілмен сапарнама яазганс оньщ "Орскіго келен сапарында" деп аталагын туындьгсы осы жанрда жазылган алгашцы уындылардьщ бірі»

А^ынньщ артында калган уш айтыс сГар. Оныч екеуі лсазба турда-і жумбад аЯтыстар. фжохкет жолдаган жеті жумбактыц жетеуіна до бубакір орынды жауал бэредх. каракалпак шайыры %лымбетпен ай-ысында, арада узак зшлдар хат жазысш айтысып отырган. Обубакір-іц соцгы хатына Караганда Кулимбвттік жауабын тузатіп, аз шеші-ін айтады.

Збубакірдін Ногай Нурыммен айтысы тут^иылдан болган ауызша цындык айтыс. Бул сурз айгыста Збубакірдіц білімдх, цисынды соз-гріне адын Нурым тетеп бере алмайды.

Эбубэкхр акынныч лайгамбарлар цауышкнч ага тек шежіресінен ібар бервтін влэн, туріндаг’і екі пежіресі бар= Булардыц уРпа^ пін танывдык ма«і зор. •

Збубзкірдіц шгармашылык емірбаяннн акын жайындагы естелік-зрда толыцтыра тусєді.

ббубакір ацыннын шыгармашылык вмірбаянш байштап царагадда іьік кез кзткізетін ишнды^ - оныч эз заманыныч елэумвттхк маселэ-5рін катара білгєндігі. Ол эаман сазы мен дін шаркгат аояы, гнім мен оку5вн0рдіц пайдасы сакілді ар алуан тацырыптарда толг ада. -ітша екіматініч отаршылдыц орыстандару саясатына карсы ой айтып; тал влініч взгв водврман твразвсі теч болып, іргелі ел болуда :леп, армандагал аді. Аіуш арыаны іска асып квладі. -

Збубакірдіч аадмдын гумыри курделі квзэвдв отсе дв, халкина иіолі пхкір айтып, влінін цайраткер улы болып, казаЧ адебиеті-

ніч тарихында озіндік оріш бар а^ьін екевдігімен багаланады.

Ушікші тарау: "О^бокіраі^а^^у^шебещігі",. Вуд тарауда 80у05кірдіц а^ыщж болиаси, Уйренген мектебі, олендеріндегі дос-пр уласу маселесі, негізгі идеялыц-тацырыпгыц мазмуны, толгау-гцрларындагы фклософия.ші', эстетикалыц, агартушлш^ козцарастарц-ныц rajpwen туйінделуі нзно коркемдік ерекшеліктері жонінде аЯты-ладцо

Вбубзкір тшраулик; дэстур устанганына царамастан біз они ак;ын-дар тобына гсатказамыз. Оньщ бойыидагы енер шрауларга да.аіуіндар-га да тан.

Аіуж елевдері эпитет тецзулергэ, образ сэздерге толы, йило-ссфкядьц ой толгадцар ацын толгеуларызда коптеп ушрасады. í)6y-бекірдіц іьировизатор ацщ екеніи ескерсек, мінсіз агьіл-тегіл шр-толгауларшая оньщ саз енорікіц шин маніндегі иаЛтглили ше-бері оконіна коз яеткіземіз.

обубокір оыхр сурген уа:;ы'г - цазац халк^іш; курмоуі.коп, кур-делі кезегдорініц бірі. АйгаЯлап, ту алш аішц ііапцан уак^дт екес, шрттзн Оуріпі іїітєн утіи„ уисіз туїіїїицтирган cytWiK, оаі'.ая. ІІат-Ей екіїжті сглсахіліиц цаЯдаи иіигип, цаДда екетіп бара кат^анш: буцара з:-~іці^ -г/гіл, кесеїз ион кеко^гардіц де, дана і.;ен даранші да пайыздай алмай дая болган зар зоман. Гасырдар бойы білегініц куші, гяграгіиііі огшен sayra верін ^аятатлагон ар х&ш%; аГи&с-7иц г.-'-гс.уг.,, О'етпе-бе? каудец ботіно гіко rçapan, кабушіга muryra 6&C.ÍU зика-з^ц саясат паї зышшн бкзікїіц к,ай яагынаи гдіга-

pUíl «і*й2й ї'/^гії-ц, і-;аЯгага б&чтм £a¿g¿ai sa? бседц. Ар-имая arçaa-s’Q öasLUKU. Агг-цоїшс, ks.í жайлаулар їселіигектордіц вїшігіна кои--

Mino, Söyöüsip 0їар2іуу?нк срдотоядоду саясати белен адш ¡ис-гіне «егкек осакдаїі KVpr,uii • козоэдо kuiuí. гдсз^тада. Окед сщдї- -

дик. екері патша саясатыныц тУЙткілдерпї халщца елец тілінен тг-сінікті аеткізугв фізмет втгі. Ол езі аццаган мзселені буцарага айта берді, яаза берді: Халич уйиган дін норалгысымен тусіндірді, цара свэбен айтти, назш сэзбен айтты, хырлады, себебі оныц идея-сы осы болатын.

Ацын орделі кезевде емір сурді двді. 1\аза^ сияцты халъщтар біртіндеп отирьїцішлдовда кошіп„ вндіріс цуралдарыкщ яуысуы халы^ санасша кептеген озгерістер экелэ бастады. Осындай ииелвніс-тх сэт те ел іиінен аыгкл, улт муддєсін шен-шекпенге айцрбаста-ган ел билегіш би-болыстар мен зкімдер, ескі сопы-молдалар жаг-дайдц ушцтырып жіберді. йбубокір халіуі тал болган куйзєлісті халд і бцлдйша. туйіндєйді :

Бул заманньщ шагинда,

Еря ер ¡^алш, би озды„

БиЛвр ОЗЫЛц ііал ОЭДЫа .

Arç ордалар тэрк болып,

Балшыцган салган там оэда.

Замана бузы^ болган соцс На жацсыньщ басынан,

Корлщлелан кун озды.

Назад цогашндары эдлдырау РесеЯ уніметінв бодаидьс^ца отко-оін» XIX гасцрдыц алгапщы аартисында ханды к, курилыстьщ ^улатилуи-мвн басталгалнне соньмен бірго дербестігінєн де аЛырылган халац -секілді к и i íí t ^улан rçasarç едік // замана іліктірді салып цаідіан -деп акьш бостандЩс улт азаттигы ушіи дарулы бас кетерілулерден наткяе шгара алиай гауы шагылгакын ьієцзєЯді . Б і раї; озінен бурын-гй sap замай ацындарындай горыгуга сллыпбай азяв до "соншзн ара,-

Т

ласкан залпи Дерти в ем іадоудіц талабы да бар . Бул дортгіц вмі І. Эуезов Ü. Эдебиет тарихы. Алмат, I99I а. 229-бет

- IS -

адам баласда дурыо долга меедзейтік( оси еиірдегі таяныши, рухали куші, - дій болса„ екіниіі дауасы - енар ыан білім. Зб/бакір аіугн пікіріи патша укшатінщ царамагиндаги букіл мусшшан х&лідшіа армады;

йаЯг&мбар ха^ эдд&ны бір біліціз0 Орыскш. мэн м^смлманиа гіл біліщз.

Кунімє казірікіч Караганда,,

Гадагіи к&зац-ног&Йдьщ гга білій,із,

’ Пайдага дгншша караыайды,

Орысша отшаган Оул кунічіз.

XX гасыр б&сывдагы адебивтті зер сала зерттвген профессор Б.Квшебаозтан;мЗаиан дачгейіне катерілуі £, ©мірдіч, заманшщ вг-кєй-їєгкєїііис ^огаадьщ цурідлистар иен улы о^игалардш? мвн-кайш вето ацгару ушіи кісіге уея вазвди болус тазушлда; дершые талаи~ ты болу yetiiis казуш о^іг£нс дуния білім ел г ад болу и, балгілі дэрвхсэдо біліиіі ыэдзино?іс sop арудициясы болу е ета-квтв гияка^' ты, галими дуниа„ цог&и тту /мировозрвнкасі/, сался-елеуистїік кэзц&раси б о лун карек"^,-деген трсырышна ^о^тасш;, дбубакірді зар е&ілл окілдоріна кора і цондыра бормейтхнг агартушшшк багыг-иатідазатш бірдек-бір врекшзлік то осн.

Збубзкірдіїї ацшдыц болмасмн sa^a циршан такытатын шгарма-ларіі о«ш- голгауларц. Бул толгаулармнда апш емірдвгі едбшшстар^'' raj ЕішелаСіада бодш коті^ан езгерістергв взінаа бага бареді. Іф-гакдщ :~эш sop шселолврді кржш кале0 ез зашньогда цалштаскан вдвї-гурьпь улт бойына уйиган шшндьшщс ^аза^ дашсывдагы тірші-лік - щш їоигаулариниц їуп зраегі* Кеша ыан бугін, аацсы мен саман, дос пен дусгшл„ eiiip мзн олій арасшщагы к&тинас Збубвкір

2, Кеняебавв Б„ XX гаснр б&сывдаш эдебиеи.Алыаты,1976s.,

22-бер. , . „

яырларинда езгеаа хорініс табадн. Акинны1 ; шобер тілі мен берік логикаси толгауларын биік сатыга когэрген.

М.Эуезоэ кбшгі9лі дауірді /кайде зар замен/ "зар заманяьщ еч акырги куйін иертіп тоцтагаи а^ин", Нарманбетпен бітіреді. Олай болса шыгармаларыныц дені сол кезе^о келетін,, зрх Шортанбай, %рат сынды ауыз адебиетіндегі жыр элв}(меа жазган, заман "игерін шерлегзн” обубакірде оси котел і дауірге аз-езіяен к і род і. Деген-иен оиыц :хсгарыдагы э.к.индарга Караганда сэл озгешалігі бар. lilu-гариалараш царастыра кеде дорыта айтаркмыэ: Біріншіден» Збубзкір елекдеріндо оз заиакыньщ сярын реалистік баг-ытта букпесіз кэр-С0ТТІ»

Екіншіден, отаршылдын орысгандцру саясатыка царсы улт саласм мен Ypnarç тзрбиесі ушін зиявды эрекегтердак аулац болуына гндеАр бариа хальвда діни гюралгымен "еии &йта білдх»

Ушнаіден, бул туйыцтан шыгар аол - баргаа мусылмал хал^ымэн ынтыман;тасты^та болшс халіушда о^у-энзр уЙрепу аріухли басца олдермен терезесі уец улт боламыз деген ойда бухарага :шткі зе білді.

ббубакір иыгармалары дауір гыкысия бізге .г.аткізіл 0 назым саз-бея келісті суреттеудіц улгілерін кэрсете білгендігімен я^унды.

Эсем елец орамдарм мен езіндік ссиет-еногасі бар поэзпяси .мен ^а-заі^ адебиетхнін алтын ¡^орын байнткп0 ио^гигш бніктатті.

Тарау соцыида Збубакірдщ позтикальщ тілінев коркомдік-бейло-леу ї^ралдарцна талдау яасалган.

Кормтынды. Рэсой укіштінв бодан болу казак цогамын ¡сурт эз-гвртгі. Сайын дала твсінде бір улт болып зркін всяен халыцты огко . икпвриясынщ отаршшщш; саясаты пеїібер яасап кыса тусті . Зулым саяеаттіщ ззрін еріден бїлген ал устаган кесемдер мен кол баста-ган батырлардыч ашцан бірнаше улт-азатты^ котарілісі неціліс тап-

-готы. ,

Mi не осы уацытта. - Шоі;ан5 Ыбырай, Абайдыц агартушылык; дзету -ріп калгастыргон, "ел цашш сезбон ао^гаган коцшлар екендігін"* тшшгк;ан ацшдар ел басына тускєн ауырлыцты елещен жырлап керсета бастадц. Бул иеоец адебнетінде діни-агаргуїшлмц агим калшта-са бастады. Бул козацде зиишц санасын тек дім ар^шш гана емее, оцу-енер білу aprçunu саумцтандырыпв теуелеіздікке жетеиіз деп тусініп, яища ОКУ ушін епгйолі усил-каднтті ^олдады. Бір кацты ^анаушалыцка тускєн ?уркі халыктари бірлікке, ынтиыак;тастик,к;а умтылды. Бул вдеяни да діки-агартушн агим екілдері ;кцтады.

Здебиат тарихында Оолган осы агшеды айта алмай келген себв-бі£діз„ узац шлдар ^огашьшзды Саск;аргак партия саясаткна хлі, к,арсы багыттагы агш есебінде царастырда, Ендігі керда, казак, зиялылары бастагаи азатазддьщ едеясина алтын кепір болган діни-йгьртушылы^ты иэке агш ретінде таниту - едвбиетші галымдардыц бораш.

Оса аши кзрлекг;. вкіях - Збубзкір езі емір сургвн квззи-іщ ииндагин ¡шрмвн жеткізе білді.

Ак^ш когаыда. бояші катран езгерістерді сезініп, ел msh sepre топген г^уш-цатерді білді. Ол букіл хшішдац улттач психология-сына азгеріс снгіоЗак болган патша саясаидіа к5арсы„ озі даріс ал-гон діни коралгы арцила кдрси тура білді. Дій - gts курдолі угш. Бул сласиз дїііиодєгі адамзаттиц суйенер соцгн тірегі, руханії куші. Ос« ка тусіиє бідген акын дін арцалы у аг издай отырып, каман-нен жиреніп, хэдседья уйраиугеР зияндн едегтврден сац болуга, улг-tüjî дастудаі cîiK?s.jTa угіїтейді.

/ік;ш елеі{-їшгаулз.різеда ата-цоныстыц вагвніч иелігіке квшіп, отарлауаылар ейрокша айцалгашна югйіие кар тегеді.

І. Зуозоа М. Эдебиет тарихы, Аяиаты,I99Î. 112-бет.

Обубзкір поззилсшада кезге тусер кіасиегтардіц бірі - филосо-фиялиц толгамдардиц орин алуи. Гумир сурген кога>ддаги жагдаЯлар-дям гуйган ойларкн гибраг лот націй соз туріед© ямрмен кестелел, магннасьі терен гужьіримдар »асаЯди. Ацьм философиясн улттщ психо-логияман тигиз байланиста. Ониц зерделілігі мен таравдігі, байца-гаштига оЯ-толгамдаршшц багасин арттира тусєді.

Збубакір жирларнннц коркемдігі ялгинан і^азал; здебиатінен ape:t-гае орнн алатмн ая;ил« Оннн поазияскнда іщ тещулер яиі каздеседі. , Аьулї жазган жзне табан астьшда сумрьш ішгарган елавдарі влді УЙі-ріл акзтвтім, агьш судай екпінді болші калвді. Збубакір зшрлари . уйцас жагинан да а^самаДдн,

Біздіц зарггеуіміз діни-агартунилмц агим май снмц балді окі-лі обубзкір мураларда к.гмчт, амгармашлиц аясии аціш корсотуга арналган. Онцц ан>шдщ болмисмн зр циринан ташту калешекто да С93 боларн даусиз. Ак,им мурасн цазац здебиеті май зерттеушіларі ушін аснл дазьжа болш кала бармек.

Диссертвциямиц негізгі мазмуни тамандвгі басшшмдарда берід-

Ді г

X. Злім Цожахмет пєи Кердері Збубакір айтнсм. Каз.’.ІУ хабаршьіси Филояория серияси П шигун, Алматн,Х994ж.

2» Кердері Збубзкірдін здаби мураси. Батис фзацстан кас галнм-даршшн Y галами ісолференциясмнкщ иацалалалар шшагіх. Актобв, 1994 я. '

3. Збубакір Кердарх замана жнршнсм» Казак тілі мен здебиеті.

НІ, 1994 я.

4. Діни-агартушн агим. дулдиз $2, 1995 ш. баснлуда.

5. Збубзкір /Кердері/ Ворашгулульшьщ шгармашілкц омірбаяни.

Депозитгік цолжазба. Тіркелуі 5650 - Ка 94.23.12.1994-х. і^аз.

МЕіі ГАГЗИ. Алмати.

6. "І^азагим“, "¡Sac адаш" 1994, 18 цацтар.

7. Окмрман ойинда курсе /Збубзкір шгармашлнги турал«/ *Ак-твба" газаті 1993л. ,15 мауснм.

Резюме

Бермаганбетов Серик Жубандыкович Диссертационная работа на соискание ученной степени кандидата филологических наук по теме "Религиозное просветительство и литературное наследие Кердера Аубакира", состоит из введения, трех глав и заключения.

Во введении обосновывается актуальность исследования, формулируется цель, задачи, ведущая идея, научная новизна, доказывается теоритическая и практическая значимость исследования.

В первой главе изложены причины появления религиозно-просветительского течения в истории казахской литературы. Творческая деятельность поэтов и писателей начала 20 века рассматриваются в среде исторического времени, т. е. влияние тоталитарной идеологии не позволяло многим ученым высказывать свободомыслие, ка чем диссертант заостряет внимание.

Во второй главе рассматривается литературное наследие поэта Абубакира в связи с его биографией, Уточняются факты его зхизни и деятельности. Раскрываются творческий талант поэта. его поэтический дар. •

В третьей главе большое место отведено поэтическому мастерству, художественным особенностям, языку поэта. Показано впйкнио народных традиций к письменной литературы на творчзство поэта.

В заключение диссертации подводятся итоги исследования, излагаются теоретические выводы и рекомендации. '

Summary

Bermaganbetov Serik Jubandykovlch

The dissertation work Is written for a roaster of Philological Science on the theme: "The religions

enllghtment and llteraly herltance of Cerderi Aubaklrov".

The research work consists of Introduction, 3 chopters and conclusion.

The introduction concludes the actulity of the research, shows the purpose, tasks .the main Idea, the theoretocal and practical meaning (Importance) of the research-.

The first chapter gives an account of the appereance of religions enllghtment trend at the history of Kazakh literature. .

Creative activity of the poets and writers of the 20 century discusses at the part of historical time. It means the influence of totarital Ideology daesn't give a chance to the scientlflcs to speak freely about their thoughts. The reseorcher pays more attention to this attention.

The second part shows the leteraly herltance of the poet Aubaklrov. in accortance with his biography, define more precisely about his life and activity and opens the creative talant of poet and his poetical gift.

The third chapter discusses the poetical skill, artistic pecularitles the language of poet.Shown the Influence of the folk traditions and written literature on the poet’s creation.

The conclusion concludes'the results of research, shows the theoretical points and recommendations.