автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Румыно-российский билингвизм и языковая ситуация в пидведенному ареале Черниговской области

Полный текст автореферата диссертации по теме "Румыно-российский билингвизм и языковая ситуация в пидведенному ареале Черниговской области"

Г6 од 5 ДПР 1333

KíUDCbKlífi yilÍBIPCUTbT i мен i ТЛРЛСА ШЫЗЧ^КА

На прзвчх рукопису

ИОПгЛКУ i ван Зажиль о pirn

РУМУНО-РОЙЙСЪКИЙ ЬГЛГНГВГЭЛ ТА МОШЛ СИТУАЩЯ В П1ВДИ1ПОМУ

ap.^uií 4,.p¡iia-;i^Ko'í оьллст!

Спрц!чльи!сть 1С.02.CI - poeif-ська кора

Л р. тире ф е р а т дигертацтï на здобуття г ченого етупрня кандидата <¡4 лологпжих наук

Ки'1'p - 1993

Робота виконана на кафедрi расЩсько! моей ф{лологччного факультету Черн!вецького державного ун1верситету гм.Ю.Федьковича

Науковий кер!вник - доктор ф}лолог!чних наук,

професор DtJIA О.С. 0ф!ц!йн1 олоненти: доктор ф1лолог1чннх наук,

на sact данн! епец1ал1зованс1 вчено i ради К 068.18:16 у Ки'1вському университет! 1м.Тараса Шевченка за адресов: 252017, Киге-17, бульвар Т.Шевченка, 14, ауд.64.

3 дисертац!ею можна ознайомитися в науков}й 61бл!отец! университету (вул.Володширська, 58).

Автореферат розiсланий " $" 1993 р.

Вчений секретар спец1ал!зовано1' вченог ради кандидат ф{лолог!чних наук,

професор BPiu^lii В.М. доктор ф!лолог1чних наук, професор ПАВЕЛ В.К.

Пров1дна установа: Ужгородський державний ун!верситет

доцент

ШАХОМ ЛЛ.

Акту ал ьн lç тьдосл i g* e hhhj. Питания румуно (молдавеько) - рос! й-ського мовного контактуваиня на територ! ï Черн!вецько'1 облает! вже б!льше 20 рок!в зкаходяться у пол! зору ïx вивчення кафедрою рос!й-сько'1 мови Черн1вецького держушверс.итетуТ В результат! проведения досл1джень з"явився ряд-ваштивих праць O.C.Bi.io't, Ю.О.Карпенка, H.M.Hi к!тенко, 6;я.Павлюк, В. I. Столбуно воï, Ю.Г.Скиби та !ншх.

-3-1987 рону проводпться широк! соц!ол!нгв!стичн! досл!дження, проте до недарнього часу питания mobhoï ситуац!ï та функц!онування румуно-рос1йського б!л!нгв!эму в Черн!вецьк1й областг розглядалиеь фрагментарно. Шж ткм, анал!з ! оц!нка mobhoï ситуац!ï набувають актуально-ст! на фон! эростаннн нгц!ональво'1 самосв!домост! та уваги народ!в

до cboïx mob.

Вивчення mobhoï ситуац!г маа велике значения для об"ективного та всеб!чного досл!дження б!л!нгв!зму (основного компоненту пол!-л!нгв!стичноУ mobhoï ситуац!ï), його р!зновид!в I фор.! функц1 онування, що дозволяе прогнозувати тенденцП мовного роэвитку в досл!джу-ваному рег!он!.

0ск!льки основним елементом mobhoï ситуац!ï румуномовно!" части-ни Черн!цевько'1 облает! е румуно-рос!йський б!л!нгв!зм, у робот! подано загальний опис його функц!онування в пор!внянн! з 1ншими типами двомовност!, що функц!онують у цьому рег!он!, висв!тлено питания фонетично'1 !нтерференц!ï в рос!йському мовленн! румуномовних hocîïb цього типу бШнгв!зму як одного з результат!в його функц!онування.

У зв"язку з тим, що рос!йська мова на досл!джуван!й територ!!' е одним з основних засоб!в м!жетн!чного сп!лкування румун (молдаван), виявлення та усунення iнтерферентних явищ у рос!йському мовленн! ц!еï групи населения створюв умови для л!кв1даци мовного бар"еру i спрощуе процес сп!лкування м!ж людьми р!зних нац!ональностей.

3 прийняттям закон!в Украши про мови (1989) та нац!ональн! меншини (1992) вивчення mobhoï ситуац!ï та фуНкц!оиування румуно-рос!йського б!л!нгв!зму в румуномовн!Я частинх Черн!вецько1 облас-т! набувае особливо]_актуальност].

досл!дження визначавться тим, що воно покли-кане розширити сферу проблемних досл!джень у галуз! соц!ол!нгв!сти-ки. Комплексний п!дх1д до вивчення mobhoï ситуац!ï, б1л!нгв!зму та питань !нтерференц!ï як результату його функц!онування дозволяв не т!льки всеб!чно ! об"вктивно описати дан! явища на конкретному ыате-р!ал!, але й дае можлив!еть прогнозувати.мовний розвиток у даному

рег!он! та приймати в!дпов!дн! заходи, щодо недопущения дестабШ-зац! Ч та денормал!зацГ1 мовного функц!онування з метою спрощення процесу м!жетн!чного сп!лкування. Досл!дження в ц!й галуз! л!нгв!-стики мають певне практична та теоретичне значения, оск!льки вони сприяють розвитков1 культуролог! I, допомагають вивченнга взавмодП р!зних культур, висв!тлгаоть вплив м!кмовних зв"язк!в на культурний р!вень сусп!льства,

0Е§1<1УБУе_значеннз роботи полягае в тому, що його результати можуть бути використан!:

- для подальшоХ розробки соц!ол!нгв!стичних проблем новноI ситу-ацН, функц!онування б!л!нгв!зму та 1нтерференц!I;

- при реал!зац1I "Комплексно! программ духовного в!дродження ! розвитку украгнсько'х' культури 1 культур 1нших нац!ональностей, що проживать на територ!I Черн!вецъко'1 облает!, на пер!од до 200В ро ку" та "Программ розвитку укра"1неько1 мови та !нших нац!ональних мов у Черн!вецьк!й облает! на пер!од до 2000 року";

- при розробц! та читанн! спецкурсу з соц!ол!нгв!стики, при проведет! лекц!йних та практичних занять з фонетики, орфоепН з! ст} дентами з спец!альност! "Рос!йська мова та л!тература для румунсь-ких*шк!л";

- при розробц! методичних рекомендаций для вчител!в-русист!в, що працюють у румуномовних населених пунктах не т!льки Черн!вець-ко1 облает!, але й в !нших рег!онах Украхни з компактам проживаниям румуномовного населения.

Шук0ра_н0визна_50сл|£ж§ння полягае в тому, що результати комплексного опису мовноГ ситуащ1, функц!онування румун о -ро с! й с ь ко п б!л!нгв!зму та фонетично1 1 нтерференц! I вперше дозволили:

- дати ц!л!сну уяву про реальну мовну ситуац!ю, яка склалася в доел!джуваному рег!он! в радянський пер!од до 1992 року;

- дати загальну функц!ональну характеристику мовам, як! най-б1льш масово використовуються на територ!I облает!}

- представити основн! типолоНчн! модел!. б!л!нгв!зму та дигло-с!1, як! зустр!чавться в румуномовн!й частин! Черн1вецько1 облает;

- вивначити ! описати основн! фонетичн! !нтерферентн! явища в рос!йському мовленн! румун (молдаван), як! проживать на досл!джу-ван!й територ!У, виявити причини 1нтерференц! У та нам!тити основн шляхи 1х усунення.

Одержан! результати можуть бути використан! при типолог!чно-

му nopiвняльному вивченн! мовних ситуац!й. '

Основна_мета дисертащ йноi роботи виэначена темою - вивчен-ням мо в но i ситуацН та функц!онування ру1.;уно-рос1йського б!л!нгв!— зму в румуномовн!й частит Черн! вецькоi, облает!. Мета обумовила так! §§в5ання.да?л1дл§к1!я:

- обгрунтування вибору,.та'1итерпретац11 тих чи !нших соц!ол!н-гв!стичних понять з-урахуванняи конкретного матер!алу на баз! доел i джу вано го,, рр г i о ну;

- опис'мовН'Н ситуацП в Чер!ивецьк!й облает! та в ii румуно-мовн!й частинг;

- загальний соц!ол!нг.пстичниГ" опис функц!онування румупо-ро-cificbKOi дромовност! в соц1ол!нгв1стичн1й зон! "збалансованого б!л!нгв!зму" румуномовнег частини Черн!вецько'1 облает!;

- соц!вл!нгв!стичкий опис найб!лъи пом1тних !нтерферентних явиш у рос!йському мовленн! румуномовних hocIib досл!джуваного periotiy на фонетичному р!вш;

- вироблення рекомендац!й для стаб1л!зацП mobhoi ситуац!'! в Черн!вецьк!й облает! з урахуванням одержаних даних.

9б"§кт_та_^едает_доел!дження. Основним об"ектом дося!дження е рос!йське мовлення румуномовлого населения облает!. Предметом досл!дження виступае мовна ситуац1я, функц!онування румуно-рос!й-ського б!л!нгв!зму в румуномовн!й частит Чермвецько! облает! та фонетична iнтерференц!я як результат цього функц!онування.

^ISSiMj-Boro.MspeSS.iS-L^ISSJi-SoriifliieiJHB- ^ основу роботи покладено матер!ал 3i6pannft автором шляхом безпоеереднього спосте-реження, проведения експериментального опитування, анкетуваннч та !нтерв"юрання (магн!тофонн1 записи), а також анал!зу документаль-них джерел.

В процес: експериментального опитування з метою одержання даних по кожн!й соц!ол1нгв1стичн1й зон! досл1джуваних населении пунктах було залучено по 10 чолов!к кожно? з п"яти в!кових груп: до 7 рок!в, 7-17 рок1в, 18-30 рок!в, 31-50 poicis, 50-70 рок!в. При проведенн! соц!ол!нгв!стачного анкетування з метою одержання даних, необх1дних для виявлення характеру функц!онування рое!йсько'1 та гнших мов, залучались особи в!д 16 до 52 роклв методом випадко-вого вибору. Шд час збирання фонетичного матер!алу був зд1йснен-ний ц!леспрямований в!дб!р: в!дбирались т!льки особи, як!. в!льно

волод!ють рос!йською мовою.

В процес! експериментального опитування було одержано 4800 в!дпов!деЙ. На соц!ол!нгв!стичну анкету в!дпов!ли 250 !нформант!в У соц!офонетичному анкету ванн! брало участь 100 1нформант1в: одержано 9600 варI ант!в вимови (експериментальний список складав 96 сл!в). 3 метон виявлення основних явищ фонетично! {нтерференцП зд!йснено магн!тофонн! записи на магн!тофон! "СНй£". В обробц! одержаних даних використовувалась ЕШ "¿лектрон!ка МКЦ-1".

Для р!шення поставлених завдань у робот! використано описовий пор!вняльний, з!ставний та статистичний методи анал!зу матер!алу.

На эахист винегено так! цодмення.:

1. "Мовна ситуац!я", "61л1нгв1зм" (як основний компонент mobho'i' ситуац!i) та "!нтерференц!я" (як результат функц!онування б!л!н-гв!зму) з метою всеб!чного об"ективного опису та прогнозування мо: ного розвитку в тому чи !ншому рег!он1 потребуе комплексного вив-чення. П!д час вивчення багатомовно'/ ситуац!i доц!льно розум!ти п!д б!л!нгв!змом в!льне волод!ння двома мовами та ix регулярне ви-користання, а п!д диглос!ею - волод!ння двома формами !снування одн!е1 мови та ix регулярне використання. Для адекватного опису двомовност! необх!дно розглядати Bei його функц!ональн! тили в не-розривному зв"язку з вивченням mobho'i ситуац! i, в межах яко1 воно функц!онуе.

2. Мовна ситуац! я в Черш вецьк1й облает! може бути визначена як екзоглосна незбалансована.

3. До румунимовно'! частини Черн!вецько'1 облает! можна в!днести лише дв! соц!ол!нгв!стйчн! зони.

4. Рукуно-рос!йський бхл!нгв1зм як найб!льш пом!тний тип двомов-ност! виступае Т1льки в соц!ол!нгв!стичн!й зон! функц!онування "збалансованого б!л!нгв!змуп.

5. В рос!йському мовленн! румун (молдаван)' у зон! "збалансованого б1д!нгв!зму" спостер!гаються 47 основних !нтерферентних явищ (IV в систем! вокал!зму i 30 - ь систем! консонантизму). Усусення фоне-тичноТ !нтерференц!I сприяе усуненню мовного дискомфорту та спро-щенню процесу м!кетн!чного сп!лкування.

¿örSisylS-PS^OTH. По тем! дисертацП автором були виголошен! допов!д! на 6 м!жиародних, 2 всесоюзных, I республ!канськ!й, I ре-г!ональн!й та 2 обласних наукових конференциях. Надрукояано 8 нау-кових праць.

Дисертац!я с^ладаеться !з вегупу, трьох роз-д!я!в, заключения, списку використансн л1тератури та додатка.—

'•>' В£туп! викладена основна мета ! эавдання роботи, обгрунтування вибору теми та П актуальное«, науково! щнно-ст! та можливост! практичного використання одержаних результат! в. Тут же подана коротка !стор!я питания, визначено об"ект ! предмет досл1даення,-матер!ал, джерела та методи його анал!зу, наведено дан!-про апробац!ю основних положень дисертац!йно1 роботи, а також перел!к публ!кац!й.

У першему розд!л! "До^теор! 1_б]л1 игр!

зд!йснена спроба узагальнити !снуюч! положения та соц!ал1нгв!стич-н! поняття, як! використовуються в практичная роэд!лах роботи. Обгру-нтовано вибхр та1нтерпретац!ю тих чи !нших понять, як! використову-вались при написанн! дисартацП, з урахуваннда конкретного матер!а-лу на баз! досл!джуваного рег!ону,

Науковий гнтерес до вивчення б!л!нгв!зму (полШ нгв!зму) як результата м!жмовчих контакт!в виник ще в XIX стол!тт!, але саме яви-ще 6!л!игб!зму пов"язувалось з р!зними поняттями - "зм!шана мопа", "запозичення", "взаемний вплив" та !нш!.

Часто терл!н "мовн! контакти* використовуються як синон!м до терм!на "б!л!нгв!зм". Наприклад, В.Ю.РоэенцвеЯг шд "мовними контактами" розум!з мовне сп!лкування мгж двома мовними колективами.

Деколи ц! два поняття роэгллдаються як поняття р!зного плану. Так,.вузькотерм!нолог!чне значения терм!ну "мовн! контакт«" спробу-вав дати А.Е.Карл!неький, ч!тко розмежовуючи поняття "мовний контакт" та "бхлшгазм". Сл!дом за 6.М.Верещаг!ним, А.Е.Кард!нський використовуе терм!н "мовн! контакти" саме в лшгв!стичному значен-н!, а терм!н "б!л!нгв!зм" як "екстрал!нгв!стичний", що позначае всп

с,укупн!сть явищ взавмод!'/ мов в екстрал!нгв!стичнону функциональное план!.

Проте, 1снуе й !нший п!дх!д. Так, наприклад, ТЛ1,1лл"яшенко використовуе обидва терм!ни в ее-д!ол!нгв!стичному значены!, рахую-чи, що мовний контакт е процесом соц!ального плану, який характери-зуе мовн! вгдносини що заснован! на едност! пост!йно-!ндив!дуалышх та пост!йно-соц!альних мовних факт!в, а б!л!нгв!зм вважав явищем соц!ального плану, яке характеризуя мовну ситуац!ю, на в!дм!ну в!д мовних контакт!в, як! характеризуясь мовн! в!дносини. У дисертац!I

обидва терки ни використовуються в соц!ол!нгв!стичному значены!.

Доел!дження б!л!нгв!зму передбачае також вивчення мовнох си-туац!'/, в межах яко1 в!н функц!оцуе. Першу спробу пояснити понят-тя "мЪвна ситуация" 1 дати йому соц!ол!нгв!стичне означения неза-лежно один в!д одного зд!йснили американський вчений К.щергвсон та радянський доел!дник Л.Б.Йкольський.

Суттевяй внесок у розробку поняття "мовна ситуац!я" внесли В.0.Аврор}н, Г.В.Степанов, О.Д.Швейцер та !нщ. В дисертацП ви-користовуеться видоэм!нене визначення Л.Б.Школьського: мовна_си-туащ|я - це сукупн!сть мов та форм i снування моей, що функц!ону-вть на певнгн територ!! в межах певно: етн!чног сп!льност!.

Для вир!шення завдань вивчення мовних ситуац!й дуже важливо виробити едину метамову "|'х типолог!чного эпису. Використовуючи матер! ал рег!ону досл!дження охарактеризовано типи та ко дел! мовних ситуац!й (Ч.Фергюсон, У.Стюарт, Р.Белл, В.Г.Степанов, Е.Г.Туманян, Л.Б.Школьський).

Б!л!нгв1зм ! диглос!я, а також можлив} типи в!дношення м!ж ними, сл!дом за Ч.§ерпоеоном, Л.В.Ыкольським, О.Д.Швейцером та 1н-шими, вид!ляються як основн! компоненти мовноI ситуац!I.

У зв"язку а тим, що в соц!ал!нгв!стичн!й л!тератур! нема однозначного розум!ння терм!н!в "б!л!нгв!зы" та "диглос!я", на прикда-д! конкретного матер!алу розглядаються р!зноман!тн! п!дходи в !н-терпретац!I понять "б!л!нгв!зм" 1 "диглос!я". На основ! виявлення тип!в диглос!I, як! зустр!чаються на досл!джуван!й територ!!', кон-статуетьея, що диглос!я - це волод!ння двома та б!льше формами 1снування одн!е'/ мови та 1х регулярне використання. Б!л!нгв!зм -це лолод!ння деомэ мовами та Их регулярне використання.

Коли ж не розмежовуеться волод!ння двома, трьома та Й!льше мовами, то ц!лком в!рог!дно можна було б рахувати двомовн!сть ок-ремим випадком багатомовност! (хоч ! особливим) ! задов!льнитись одн!ею опозиц!ею: "монол!нгв!зм" - "пол!л!нгв!зм"(враховуючи ! ябШнгв1зми). Тому не випаДково в л!нгв!стичн!й л!тератур! терм!н "б!л!нгв!зм" нер!дко супроводкувться терм!ном "пол!л!нгв!зм" чи в дужках, чи з яким-небудь еднальннм сполучкаком. При вивченн! багатомовно!' ситуац! I доц!льно вид!ляти родову 0йозиц!ю понять "монол!нгв!зм" - ппол!л!нгв!зм", а в склад! другого - видово!' опоэиц!I "б}л!нгв1эм" - "полШнгв^м", яка в раз! нвобх!дност! може бути розчленована на *двомовн1сть" - "тримовн!сть" 1 т.д.

. Л л!тератур! "6!л1нгб1эм" як поняття розглдааеться то як !н-

див!дуальний, то як соц!альний феномен. У дисертацН бШнгв!зм розглядавться як соц!альний феномен, як результат тих чи !нших соц!альних ! соц!ально-етн1чних щзсщес!в. Оск!льки б!л!нгв1зм"як 1ндив!дуальний феномен - це предает перш за все психол1нгв! стично-го анал!зу, в дисертаци !ндив!дуальний-б!л!нгв!эм розглядаеться лише як конкретна реал1зац1я_б1л£нгв1зму соц}ального.

В!л!нгв!зм передбачае"сп1в1снування i вэаемодтю р!дно1 та не-р!дно'1 мови. Ha'ocHOBi анал!зу р!э1шзман!тних !нтерпретац1й понять ,"р!дна мова" 10.С.Ахмановот, у. Вайярайх'а, В.О.Аврор!на, М.М.Михайлова та !н.), в дисертац!'! шд р!дно® мовою розукпсться мова, якою людина оволод!ла ран те, нтяг гншими i яка ог>ункц!онально най-важливгша в його житт! (нав{ть тод!, коли вона не сп!впадав з мате-ринською чи нац!ональною).

В робот! на конкретному матерхя>М розглянуто основн! типи 6t-л!нгв!зму: чиетий та зм!т§пий (.Г.В'Дерба), контактний та неконтакт-ний, односторонней та §восторони|й СЮ.Д.Дешер!св), широкий та jgy§b-кий (Ф.П.5!л{н), хн^ив! дуальний. тщмасотЯ (М.М.Михайлов), perio-надьний_та_нац!рнальний (В.0.Аврор1и), приро^ний та итуодий (D.O. Ялуктенко), чигтий, координативний та субординативний (С.В.Семчин-ський), а також функцхональн! типи (Д.Ь.Школъський). Розглядають-ся також принципи опису типологх! бгл1нгв!зму (З.ГЛДуратова) I п5-няття "мовна дом!нац!я" .(В.А.Плуигнн).

■ У другому розд!'л! иМовна_с1т^«5|я_та_функщонуванн Ш510£М«>го_б!л!^ "

на основ! матер!ал!в сф!ц!йно'1 статистики, експершентального опи-тування та соц1ол!нгв!стичного аняетування подаеться загальниЛ опис мовнох ситуацп як в Черн! вецыйй облает! взагал!, так ! в п руму-номовшй частин! зокрема, яка скдалася в к!нц! радянського пер!оду (до 1992 р.).

1стор!я романо-слов"янсько: mobhoi взазмодН' сягае в У-У1 ст. Контактування мов сх!днороманц!в i слов"ян тут не пригошялося про-тягом в!к!в. В румуномовн!й частии? Черн!вецьяоi облает! в окреа! пер1оди свого розвитку бШнгвГзм- Йув представлений такими р!зно-sидами: романо-праслов"янськик, ллано-хорватсЬКкм, ваяахо-давньо-руським, румуно(мслдавсько)-церкоЕШслов"янським, румуно(молдарськг ) -русино-укра'шським, румуно(молдавсько)-польським та румуно(молдав-сько)-рос!йеьким.

0ск1льки румуно-рос!йський бЬг?пгв!зм характеризуй, в основному, радянський пер!од (1940-199Ipp.), то саме мовна ситуац!я, яка стлалась в його к!нц! (до 1992 р.),. стала одним !з предмет!в досл!д*еи-

ня.

Серед р13номан1тних способов анал!зу л1нгв!стично'1 ситуац!I вид!ляеться символьний опис, який дозволяй змоделювати ту чи Н!-ш у мо в ну ситуац!» 1 пор!вняти з !шшми та об"ективно !нтерлрету-вати 11. У сфер! соц1ол!нгв1стичного символьного опису висунуто ряд положень (в основному, заруб!жними л1нгв!стами - У.Стюартом, Ч.Фергюсоном, Г.Клоссом), як! змоделював Р.Белл. Беручи за основу систему символ1 в Р.Белла, пристосувавши И до рос!йсько1' мови 1 допрацювавши з урахуванням досл!джувано! ситуацП, складена "про ф!льна" модель мовнож ситуац!I Черн! вецько'* облает!, формула ж кожно? !з масово функц!онуючих на територ!'{ облает! мов даже бути представлена таким чином:

штшътжт - ся; боя? 70,0; яшкш), Я01_4, яр (з техн!ч-них причин с им вол и подано як в дисертацШ: стандартна мова; едина оф!ц!йна мова, як Л^ (основна мова) використовуе 70,8^ населения облает! (причому серед украшц!в - 97,що складае 68,39$ в!д загальнох к!лькост! населения); мова внутр!шньообласно'! та внутр!-шньореспубл!кансько'1' комун!кацН, мова викладання на вс!х ступенях навчання (в!д початково? осв1ти до р!вня асп!рантури), використо-эузться як мова богослуж!нНя-

?^УНська_мова_-С0; РОЯ, 19,3*, ЯУКр Я01_2, ЯР: стандартна мова, рег!ональна мова, як використовуе 19,3$ населения облает! (причому серед румун ! молдаван т!льки 72,41%: 53,0^ - серед румун 1 95,4$ - серед молдаван , що складае т!льки 14,23$ в!д загально! к!лькост! населенна; мова вузько* комун!ка-ц!-1 на рег! ональному р!вн! - використовуеться в рад! о- та телепередачах, регулярно виходять газети, мова п'кладання в початков!й та середн!й школ! в б!льшост! румушмовних населених пунктах, використовуеться як мова викладання спецаиоципл!н в Черн! вецькому держун!верситет! студентам румунського в!дд!лення, вивчавться як учбовий предмет в румунських групах Черн!вецького педучилища; в абсол4)тн!й б!льшост! румуномовних населених пунктах використовуеться як мова богослуж!ння.

?2£|йська_мова - СЯ; ПЯ; 10,5} ЯШК(Э), ЯО^, ЯР: стандартна мова, заохочувана мова, не мае оф!ц!йного статусу, алэ використовуеться в багатьох державних установах, хоч ! спостер!гаеться тен-денц!я переходу цизс функц!й до украшсько! мови; як Л| використовуе 10,5% населения облает!, в основному, в м!стах (причому серед рос!ян - 97,456' , що складае.6,53$ в!д загально? к!лькост! жител!в

облает!); мова широкоУ масовог кгчун!кац!У, використовуеться як зас!б м!жнац1онального сп!лкування нац!ональними меншинами облает! , а також як зас!б комун!кац! I з -I моим и областями УкраУни (особливо !з сх!дними та п!вденними), а також з державами "ближ-нього" та "далекого" заруб!жжя, хоч.во'станн! роки ця функц1я. стала переходити до украУнськоУ мови; використовуеться як мова ви-кладання на вс!х р!внях^(в!д початковоУ школи до ушверситету) ( хоч на сучасному етапГ спостер!гаеться тенденц!я переходу цих фун-кц!й до украУнськоУ мови на р!вн! ун!вёрситетськоУ осв!ти, збер!-гаючи при'цьому свою позиц!ю в Черн!вецькому мед!нститут!; використовуоться також в рел!г!йних ц!лях.

§5Рейська_мова_ (!диш та хврит) - СЯ; ТЯ; 1,27; ЯЭТ^; ЯО^; ЯР: стандартна гова, хоч 1врит до недавнього часу вважався кла-еичною мовою, 13 мдродженням ХзраУльськоУ держави знову став активно використовуватись разом з !дишем; терпима мова; як Л| використовуе 1,27^5 населегшя облает! - цифра, яка ргзко зменши-лась у зв"язку з масовик в!д"Уздом свре'Ув в ХзраУль (причому серед ввреГв нею волод!е 27,4!% мова вузькоУ комун1кац!1 - використовуеться в х;дожн!й л!тератур! ег.рейськими поетами I письменни-ками, як! продовжують писати на !диш! та !врит!, друкуються окре-м! статт! та заголовки черн!вецькоУ газети "Еврейские листки", яка виходить.в основному, рое!йськок> мовою, !дш використовуеть-ся як робоча мова черн!вецьких еврейськйх культуролог!чних орган1-зац!й., !врит використовуеться як мова викладання у в!дкрит1й в 1991 роц! еврейськ!й школ! в Черн!рцях; обидв! мови використову-ються п!д час рел!г!йних обряд!в свреЙськоУ общини.

0ольськ@_мог.а - СЯ; ТЯ; 0,17; ЯУКд; ЯО^-; ЯР: стандартна мова, хоч, в основному, використовуеться буковинський д!алект поль-ськоУ мови (в селах Дршиця, Стара Красн!шора, Порубне, Бояни, а також в м.Сторояшнець та м.Черн!вц!); терпима мова; як Л^ використовуе 0,17$ населения облает! (причому серед поляков - 2-},4%), шо складае 0,17^ в!д загальноУ к!лькост! населения облает!); мова вузьког комун!кац!У - використовузться як робоча Товариством польськох культури, а також як розмовна в м!сцях компактного проживания поляк!в, використовуеться як мова навчання у в!дкрит!й в Черн!вцях польськ!й нед!льн!й школ!, використовуеться разом !з латинською в римо-католицьких церквах м,Черн!вц!, м.Сторожинець, с.Аршиця, с.Бояни, с.Порубне та с.Стара Красн!шора.

- КЯ{ ТЯ; ЯР: класична мова; терпима мова, хоч останн!м часом в результат! м!жконфес!йних конфя!кт!в прихильники Автокефально? УкраУнськоУ ИравославноУ Церкви в!дмов~

ляються в!д не!, мертва мова, використовуе б!лыв!сть православ-них церков пордц з украшською 1 румунською, а також в!руючими старообрядцями поряд з рос!йською.

Латинська_мова - КЯ; ТЯ; ЯР: клаеична мова; терпима мова{ використовувтьсч в римо-католицьких церквах поряд 1з польською (м.Черн!вц! , с.Дршиця та !н.) та румунською (е.Бояни).

Проведене досл!дження дозволяв охарактеризувати мовну ситуа-ц!ю, яка склалася в Черн!вецьк1й облает! в к!нц! радянського пер1-оду як екзоглосну_незбалансовану та виробити рекомендац!I направлен! на збереження стабхльност! в досл!джуваному рег!он!.

В румуномовн!й частин! Черн!вецько'1 облает!, на основ! типо-лог!чних моделей, запропонованих Е.Г.Туманян, вид!ляються ш!сть основних б!л!нгв1стичних опозиц!йних моделей:

ат- Вт; Модель_2:

Мо£ель;_1_:

Моде ль_ 3: а

а

Модель_5: ат

а1 аг

В1

— В| ; Мо§ель_4: е^

---вт

1а

Модель б: ат

В1

С1

■В1 - Б1

ВГ

! т.д.

де а - румунська мова, в -'рос!йська, с - укра'хнська, д - поль-ська; !ндекс I,- л1тературна форма; 1а-, в, с - л!тературн! вар!-анти, 2- д!алектн! форми, 2а, в, с,... - р!зноман!тн! д!алекти, 3 - народно-роэмовна мова, простор!ччя чи гов!рка, 4 - соц!альн! д!алекти, жаргони ! т.д.

До румуномовно? частини Черн!рецькох облает! в!дносяться дв! соц!ол!нгв!стичн! эони. В результат! експеримеетадгшего опитуван-ня виявлено, що -для одн!ех з них притаманн! асим1лкц!йш процеси (наприклад, т!льки. 53,05? румун .п!д час останнього перепису населения визнали рукунську мову р}дною), у друг!й - функц!онуе "зба-

I

а

I

:ансований 6!л1нгр1зм". В робот} мечено також кшяхи усунення ос ювних передаю в виникнення г. ру^нонрвкгй-частин! -Чернт вецько'Г ¡бласт! кризовоУ "ситуац! Т tía к-сноку грунт i.

Оскгльки pyuyHo-pcci йський б i лт нгв! зм виступаз як найПльш (асоЕий i поштний в зон} "збалансснаного б!л!нгв!змуи, саке в :í межах i проводились ochobhí дослдаення на баз: соц!ол1нгв!с-гичного анкетування. Результати досл!дження показали, що у ц!й юц!ол!нгв!стичн!й. зон:, р основное, cnocTepiгаеться збалансова-використання чотирьох мов: румунськоТ, pociñcbKoi, украшськоУ га нольсько'х, а явищажмасовоТЕ mobho'i асим!ляцП не спостер!га5ть-:я. Найб!льга пом!тним с р^уногрос]йський_б1л!нгв1эм.

У третьому розд|л1 '

iíí 2 büS§tiS3. РУУУН 2 г Р2 fl с ь ко го_ б] л i н г в] з му и розглянуто творвтичн! проблеми íнтерференц!i, дано норотку характеристику звукових систем рос!йсько1 та румунськог мов, виявлено та проатеэдзовано ос-новн! !нтерфврентн! явища в рос!йському мовленн! румуномовних нос! ib 1 нам! чен! шляхи íx попередження та усунення.

Результатом будь-якого мовного контактування, у тому числ! f б!л!нгв!зму в ¡нтерференц!я. Б1льшгсть л!нгв!ст!в користуються визначенням У.Вайнрайха, який ввагав, що !нтерференц!я - це в!д-хилення вгд норм будь-яко! мови, лк! вгдбуваються в процес! мов-лення двомовних !вдив!д1в в результат} того, що вони знають б!ль-ше мов, н!ж одну, тобто внаслгдок мовного контакту. В робот! п!д ! нтерференц! ею роэушеться вгдхилення в!д литературно! норми в мовленн! на нерхдшй мов! п!д отливом ргдноУ.

Вид!ливши в рос!йськ!й мов!, сл!дом за РЛ.Аванесовим, 5 голо-сних { /и/, /е/, /а/, /у/, /о/) ! 34 приголосних ( /п/ - /б/, /ф/-/в/, /т/ - /д/, /с/ - /э/, /л/, /м/, /н/, /р/, /п'/-/б'/, -/в'/, /т'/ - /д>/, /с'/ - /з'/, /ш/ - /ж/, /к/ - /г/, /л'/, /м'/. /н'/, /р'/, /ш':/ - /ж':/, /х/, /ч7, /ц/, /J-/) фонем, а в румунськ^й, сл!дом эа А.П.бвдошенко, 9 голосних ( /1/, /е/, / е /, /£/, /а/, /а/, /и/, /о/, /9/) i 20 приголосних ( /р/, /6/, /t /, /c¿/, / (с /, /£/, /v/, /S /, /2/, /$/, /J /, /.*/, /«7,

///, /Р /, ff /, /к/, /£/, /$/ ), в!дм1тимо, що в румунсьИй мов! е нап!вголоеш - нескладов! /\/ ! /и/. Що ж стосуеться / о / i / е /, то вони в позднанн! з [в.] утворюють голосн! [о] ! /¿7. Нр!м того, /5 ], в основному сп!впадае з рос!йським звуком /frj, в той ч,?с як /и/ рос!йськ!й мов! непритаманне.

Розглянувши основн1 в 1дм¡иноет! м!ж эвукорими системами рос!й-ськоУ та румунськоУ мов, було встановлено, що помилок у вимов! на-голошених голосних у рос!йському мовленн! румуномовних кос! I в практично не спостер!гаеться, за виключенням початкового наголошеного /о7, вимова якого п!д впливом р!дноУ румунськоУ мови, може набути /у/ - под!бного звучания Основн! ж труднощ! у систем! вока-

л!зму виникають п!д час вимови ненаголошених редукопаних голосних звук!б, оск!льки в румунськ!й мов! редукц!У ненаголошених голосних не !снуе.

Особливост! вимови деяких приголосних в румунськ!й мов! в!д-рЛзняються в!д Ух аналог!в у рос!йськ!й, а це також призводить до !нтерференц!У, Труднощ! у вимов! рос!йських приголосних у процес! мовлення виникають ! в звнязку э наявн!стю в рос!йськ!й мов! таких явищ як асим!ляц!я за глух1сти й дзв!нк!стю I,особливо, 3 наявн!стю у рос!йському консонатизм! корелятивноУ ознаки палатальност!, яка в!дсутня у румунськ!й мов! (Г.М.Гожин, А.П.бсдошенко та !н.)

Оск!льки в зон! функц!онування румуно-рос!йського чэбалансо-ваного б1л!нгв!зму1' на рос!йське мовлення румуномовних носНв, в основному, впливаз т!льки р!дна румунська мова (в 1нших зонах на неУ вгошвае також украУнська), а румуно-рос 1 йська двомовн1сть най-б!льш поширена саме у ц!й зон!, то матер!ал, э!браний тут, I л!г в Основу цього роэд!лу. Шд час опитування 20 !нфорыант!в разного в!-ку та осв1тнього р!вня виявлено 47 явищ фонетично У !нтерференц!У п!д впливом румунськоУ мови, як! пояснгаоться двома основниыи причинами: а) навичками мовлення, набутими в процес! використання р!д-ю! мови, звукова система якоУ мае ряд особливостей, що в1др!зня-ють Н в!д аналог!чноУ системи рос1йськоУ ;:ови; б) стараниям ви-мовляти рос!йськ1 слова за правописними нормами.

3 метою соц!ол!нгв!стичного анал!зу розпод!лу Найб!льш пом!т-них !нтерферентних явищ за в!ком та осв!тою була складена фонетич-на анкета ! проанкетован! 100 чолов!к, внасл!док чого одержано 9600 в!дпов!дей.

У систем! вокал!ему було виявлено 17 основних в!дхилень в!д л!тературноУ норыи вимови. При цьому помилок у вимов! /у/, /ы/ та Ы практично не споствр!галось. 1х не було ! при вимов! !нших наголошених голосних, за винятком початкового /о/ (нзцриклад, /Уо/чень эам!сть /о/чщц» вимовило 48,!нформант!в), зам!сть ро] 42,СЙ вимовили /е/ - /же^лчь, 39,0?» - ма/н'е7вры.

Основн! вгдхилення в!д л!тературно1 рос1йсько1 еш.гоеи у руму-________

номовних носххБ досл1дауг"ШНо1 зони у систем! вокал г эму зустр!ча-ються при вимов! ненаголошених-: голосних, що пояснюеться перш за все двома причинами: в1дсупистю в румунсьмй мов! редукц!I ненаголошених голосни}; та прагненням до орфограф1чно'1 вимови слова. 3!дхилення в1д л!тературно'1 норми спостер!галися при вимов! сл!в: - 32,0% в!дхилень, л/о&мкз - 55,0%. /а/втобаза - 38,0%, с/о/бдкз - 43, /т^а/ж/лый - 68,0?., /ж'е/на - 68,($, /ц'е7н§ -54,03; I т.д.

У систем: консонантизму виявлено 30 основних в!дхилеаь В1Д л1тературно1 норки. Серед основних причин виншшення 1нтерф©рен-цП при вимов! росЫських приголосних можна вид!лити протиставлен-ня твердих 1 м"яких приголосннх в рос1йськ!й мов! та його в1дсут-шсть у румунськ!й, внасл!док чого в!дбуваеться недодиференц!ац!я за м" як! ста або зверхдиференц!ац!я (наприклад, в 38,0% випадк!в вимовлязться се/м• ь] зам!сть ае/м'^а/, в 25,0% - бе/л'7ка, в 30,0% - бо/л/шой, 1 т.д.). При вимов1 буквосполучень чк, дт, пш, а та-кож однобуквенних приймениик!в ! сл!в, як! починаються на приголо-сний, м!ж приголоснжи звуками вшшказ голосний ишпркклад, дево -/ч'и7ка - в 24,0?- в1дпор1длх, [умному - в 40,ОЙ). Причиною виник-кення Iнтерференц!1 е також налшиоть асшлгляцП' за глух!стю/дзгин-к!стю у росН1ськ!й ыов1 та П вгдсутнгеть у румунсыий \наприклад, 61,Ой 1нформант1в вимовиди му/ж/, 32,0% - т^/б/ка та !н.). Помил-ки зустрКаютьея I внасл!док намагання орфограф1чно! вимови слова: по/здн/о - 32,0%, л_е.Гг/ко - 18,ОЙ, /чт7о' - 42,0%, се/г/одня - 16,0%, учи/т'с'а/ - 32,! т.п.

Соц!ол!нгв!.стичний анал!з найб!льш пом!тних в!дхилень в!д норми л!тературно"! рос!йсько! мови у румуномовних носПв дозволяв ствердтувати, що пони зменауготься такин чином: найбгльша к!льк!сть помилок спостерггавться у людей старшого впгу ю0-7и рикгв), змен-шупться таким чином: найб!льша к1льк!сть помилок спостер!гаеться у людей старшого в!ку (50-70рок!в), зменшуеться - 41-50 рок!в, 31-40 рок!в, до 18 рок!в, а найменша мльмсть помилок у !нформан-т!в 18-30 рок!в. За осветим р!внем мае м1сце така законом!рн!сть: чим вищий р!вень осв!ти !иформанта, тим менше вхдхияень в1д л!тв-ратурно! норми. Треба эазначити, що Прояв Нтерференц!I п!д впли-вом р!дноУ мови VрумулськоI) в процес! сшлкування з людьми !ншо1 нац1 ональнист!, в яких наявний менший процент в1дхилень в!д л! те-

ратуржп рос!йсько¥ мови або взагад! !нтерференц!я в!дсутня, ство рюе певний мовний дискомфорт.

Усунення фонетично? 1 нтерференц11 спринв в деяк!й м!р! уник-ненню мовного дискомфорту, а це в свою чергу спрощув процес м!ж-втн1чного сп!лкування. Для цього пропонуБТЬСя використовувати так! методичн! прийоми роботи над вимовою: вйрави для опанування ' -правильно! ритм!чно! структура слова, виробленнр, слухового сприй-няття звука, надбання навичок мовлення} вправи на вимову ненаго-лошених голосних, м"яких ! твердкх приголосних, випадкIв в!дсут-ност! асим!ляцН' за дзв1нк!стю/глух!стю приголосних, а також впре ви, пов"яэан! э под!лом слова на склади, вид1лення наголошених склад!в, пояснения артикуляцП звука, оставления э аналог!чним звуком р1дно! мови, демонстрування зразка правильноI вимови; трену вальн! вправи з виучуваним звуком 1 речень з цими словами, вике рнстання техн!чних засоб!в.

Статистичн! даш дозволили зробити висновок про те, що р!вень культури вшови у першу чергу залежить в!д осв1ти, а току для по-долання !нтерферентних явищ, як! виникають п!д епливом р!дно1 мови, навчання нер!дн!й мов! повинно проходити, в пор!внянн! з р!д-ною ! мати практичний напрямок.

У в и снопах знайшли в!дображення результати роботи, як! п!дтве] дили правильн!сть вибору комплексного вивчення 1 нерозривний звп1 8ок мовно'Г ситуац! б!л!нгв!зму як 1! основного компоненту та 1нтерференц!I як результату функц! онувакня двомовност!. Показана роль под!бних досл!джень в розвитку культуролог! 1, а також можли-в!сть 1х практичного використання.

Результати проведеного досл!дженнп дозволяють зробити так! ви сновки:

1) при вивченн! багатомовно* ситуац!I п!д б1л!нгв!змом доц!льно вважати в1льне волод!ння не менше н1ж двоыа мовами та ¿х регуляр не використання, п!д диглос!ею - волод1ння двома чи б!льше форма ми 1снування одн1е1' мови та ix регулярно використання, а оск!лыс б1л!нгв!зи функц!онуб в межах певно! мовно'1 ситуацП, то для аде ватного опису двомовност1 необх!дно розглядати вс1 п функц! онал н! типи в нерозривному зв"язку з вивченням мовнои' ситуац! I;

2) мовна ситуац!я в Черн!вецьк1й облает! визначаеться як пол!-л!нгв1стична екэоглосна неэбалансована;

3) до румуномовно! частини Черн!вецькоI облает! в1дносяться лиш соц1,ол1нгб1стичн! зони: зона "иерех!дно1 асим!ляцП"та'зона

"эбалансованого б!л!нгв!зму"; ^^ ~ ""

4) у зон! функц!онува"ня "збалансованого б1л4нгв!зму" спостерх-гавться використання чотирьох. мов:-румунськоУ, рос1йсько'У, украУн-ськоУ та польськох, а найпошйрен!тим типом двоыовност! 8 румуно-рос!йський б!л!нгв!зм; ^ Ъ) увимов! румуномоених носП'в спостер!гавться 47 основных ор-фоеп!чних в!дхилень в!д норми росМеькох л!твратурнох мови, усу-нення ж фонзтично'У {нтерференцГх сприяг певною м1рою л! ка!дацх I мовного дискомфорту, що в свою чергу спрощуз процес м!жетн!чного сп!лкування.

¿о§а^2к включав список населении пункт! в зош ф|ункц!онувашя румуно-рос!йського "збалансованого 6$л!нгв!зму", таблиц! розпо-д!лу результатов досл!дження функц! опального використання мов р!з-ними верствами населения в досл!джуван!й зон!, списка румуномовних !нформант!в, чия мою лягла в основу вид!лення основних фонетич-них хнтерферентних явищ в рос!йському мовленн! п!д виливом румун-ськоУ мови, а такой таблиц! розпод!лу 47 основних в!дхилень в1д норми л!тературнох рос!йсько'У мови в рос!йському мовленн! румун (молдаван) за в!ковим та осв!тн!м р!внями.

По_ теы!_еисертац! У_ е _ т ак х _ пу б л I кащ У:

I. Рсмано-слов"янська двомовшсть на територ!У Швшчнох Буковшш //50 р.к!в возз"еднання Д!вн!чноУ Буковини ! Хотинського пов1-ту з Радянською Украхною у склад! СРСР: Тези доп. та повхдомл. обл.!ст.-краезнав.наук.конф., II-12 трав.1990.-Черн!вцх,1990.-С.1Ь5-157.

2.. Некоторые аспекты функционирования молдавско-русского двуязычия в восточнороманских поселениях Советской Буковины //Всесоюзная научно-методическая конференция "Проблемы мекпредметных связей в условиях билингвизма", 16-20 сент. 1990.-дрогобыч,1990.-0.87-88.

3. Некоторые социолингвистические аспекты функционирования молдавско-русского двуязычия в восточнороманских поселениях Северной Ьуковины //Соц!ол!нгв!стичн! проблеми ЧершвецькоУ облает!: Тези доп.рег!он.наук.-практ.конф. ,19-20 жовт.1990.-Черн!вц!, 1990.-С.50-52.

4. Рокано-слов"янсь^ий б!л!нгв!зм ГНвшчноУ Ьуковини //50 рок!в возз"еднання Мвн!чнох ьуковини, Хотинського, .Акврманського

та 1зма*льського iiobítí в БесарабН а Укр.РСР: Тези доп.респ. конф. ,22-24 листоп.1990.- Черн!вц!, 1990.-С.78-79.

5. Языковая ситуация в румыноязычной части Черновицкой области //Современные проблемы романистики: семантика, прагматика, синтаксис: Тез.докл.6-ой Всесоюзн.конф.по романскому языкознанию, 16-18 октЛ991.- Москва-Воронеж, 1991.- Т.2.-С.24-25.

6. bimbile vorblte £я regiücea Cernaufci (eínteze)// Curierul ro-

иаиевс. -.1991. - Mr. 15-16. - P.7.

7. Символьний опис мовно! ситуац!! Чврн1вецько5£ облает! // До виток!в назви краю Буковина (600-р1ччя nepuioi писемноi эгадки): Тез.доп.та пов!домл.Ц Буковинсько1 1ст.-крабэнав.конф., 2-3 жовтн.1992. - Черн!вц!, 1992. - C.I09-HI.

В. Aspecte eociolingvietice ale functionaril limbilor in actúala regiune Cernáuti// fara fagilor. - Cern&ufci-Tírgu-Mureí, 1992. -P.93-97. ^