автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.02
диссертация на тему: Сельское хозяйство Украины в период НЭПа

Полный текст автореферата диссертации по теме "Сельское хозяйство Украины в период НЭПа"

ХАРКШСЬКИЙ ДЕРЖАВНЫЙ УН1ВЕРСИТЕТ

Р Г Б ОД

На правах рукопису

KAJIIHI4EHKO Володимир Вшторович

V/

СЕЛЯНСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО УКРАКНИ В ПЕРЮД НЕПУ

07. 00. 02 - icTopin Украши

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацн на здобуття наукового ступеня доктора 1сторичних наук

Харшв - 1994

Дисертацзею е рукопис.

Робота виконана в Харк1вському державному ун1верситетз. 0фШШ1 опоненти:

доктор Юторичних наук, професор Кульчицький Станислав Володиславовь доктор Зсюричних наук, професор Кучер Олександр Омелянович; доктор Юторичних наук, професор Лях Роман Данилович.

Пров1дна органЗзац1я - Полтавський педагогэчний Институт.

Захист в1дбудеться " ЛлЛ _ 1994 р.

о 15 год. в ауд. 1У-65 на заС1данн! спецзал£зовано! вчено! ради Д.02.02.08 в Харкдвському деркавному университет! / адреса: 310077, Харк 1в, пл. Свободи, 4 /.

3 дисертацаею иокна ознайомитися у Центральна науков:Ш б1бл1отец! Харкавського державного унйерситету.

Автореферат розЮланий

>1 /19ч,

г

Вчений секрехар спец!ал1зовано! вченох ради

/

I. ьАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОГИ

Акт.уальнЮть теми. Аграрний сектор нашо! биономии вже давно еребувае в глибокай криз!. Одн1 автори ввашать, що вадмова ад колгоспяо-радгоспяо! системи а вадродкення андивадуальяого ^ермерського/ господарства - де единий шлях, що веде до виходу кризового становища. 1ншз впевнена, що колгоспи 1 радгоспи да-зко не розкрили сво!х мо^ливосгей, що адманастративно-командна истема нещадно 1х експлуатувала, а тому усуспальнений сектор ян1, коли колишня система зникае, розкрие вс1 переваги великого эсподарявання. Але балъшасть авторав висловлюе думку, що право 1 ^снування машть вс1 фории господарювання, вкпючаючи й Шдива-гальна селянськ! гослодарства. Головное умовою 1хнъого аснування ае буш ефективнз'стъ 1 эдатнзстъ вивести сзльське господарство з зизи.

У цьоиу план1 для нашо! кра!ни актуальним « вивчення доев аду ¡лянського господарсгва в 20-.1 роки, коли вояо було осяовяим вирником с.1 льськогосподарсько! продукцп в республац!. Необхзд-¡сгь поглибленого вивчення разних аспектзв функЩювання селянсь-:го господарсгва в пераод непу, коли буди зад!ян1 ринкова ыеха-:зми, мае для сьогодення 1 практичне значения. Уроки непу в наш с можугь бути дуке корисними владним структурам для правильного ;значення вадносин мзе державою з селянином.

Дими причинами I обумовлений вибзр теми дисертацайного доел ад-ння - 'Селянське господарство Украхни в пераод непу". Мова е про андив адуа льне господарство, розумзючи лад цим термШом динну 1 еконоьпчку орган1зац1ю, члени яко! об'еднана сп1льним джетом, мают в спальне сз'льськогосподарське виробництво,сам! ацюють у ньому.а , заяежно в ад обставик, сил а матерзальних забав, додатково займаються промислами або заробз'тками поза влас-м господарством. При такому розумзннз андивздуального селянсько-

- Ц -

го господарсгва вивчати Кого - означав доолЗдити умом рецви^ку cinbCbKoro господарства на в!дносно невеликих земельних площах, з'ясувати, ад воно отримувало i витрачало, яка перспективи мало.

. Хронолог1чн1 рамки до.сдадаення - 1921 - 1929 рр., тобто bír прогодошенкя зам!ни продрозкладск продподатком, цо започаткову-вало нову економ!чну пол1тику, i до початку суц1льно! колектив1за-4ií, що означало остаточну л1кв!дац1ю непу.

TepHroplaabHi рачки досл!дкення - УРСР у ыеках I92I-I929 рр. Сгав наукового дослДдження теми. 1стор1ю вивчення 1ядивбального селянського господарства иокяа под1лити на к1лька етапДв: перший eran - це 20-i роки; другим етап - це ЗО-i - перша половина 50-х pokíb; speiiü etan - це друга половина 50-х - перша половина 80-х pokíb; четвертий етап розпочався у друПй половин! 80-х рокíb ХОЖНИЙ eian HKiCHO В1Др1зНЯ6ТЬСЯ один в!д одного.

Загальний стан с!льського господарсгва Укра!ни у 20-х роках ви-св1глювали М.М.Вольф, М.Б.Гуревич, О.К.ФШповськиЙ га аншЗ . Знач на KinbKlCíb праць досл!дник1в 20-х pokíb була присвячена окремик питаниям теми. Зокрема досл1дкувалися: аграрна полггика /прац!

О.Г.1Шхтера, В.МДачинського, С.К.Луценка, 0.В.0д1нцова та íh-2

ших/ , розвиток кооперацП на сед! / роботи Н.П.Скалиги, I.Батона,

Вольф М.М. (Пльське господарство Укра1ни. Харкав, 1927; Гуре-

вич М.Б. Пихания сучасного селянського господарсгва Укра!ни. Хар-

kíb, 192?; ФШповський О.К. Розв1дка з орган!зац1! селянського

господарсгва . Харк1в, 1926 та 1нш1. 2

Шл1хтер О.Г. Шдсумки аграрное .поШтики за 10 рок!в.// Укр.зеиле^ впорядник. Харк1в, 1927. № I0-II. С. 5-19; Качинський В. Партия i с!льське господарслво. XapKíB, 1928; ЛуценкоС.К. Сальське господа рс'гво Укра!ни та полатика партП. харкав, 1927; Одинцов О.В. Основы сельскохозяйственной политики на Украине. Харьков, 1925.

П.Виоочаяського, Л.Лозового та шших/ , землеустр1й соляяських земель / досл1дження е.Д.Маркевича, !.1.Белон1на, М.Гараж!, О.Щадилова

та 1ишх/ , демогра$1чна характеристика селяяського яаселения /пра-

3

ц1 Ю.О.Корчак-Чепурк1вського, С.з.Мшаева тощо/ , трудовий баланс села /досл!дженля Л.е.'Шца, е.Алмазова, Н.Бенедикта/ , використая-ня найиано! прац! в с^льському господарств! /роботи Д.Слюсаря.Л.Са-

калига Н.П. Про с1дьськогосподарський кредит, його завдання та

оргая1зац1ю. Харкзв, 1925; Батюк X. С1льСькогослодарська коопера-

ц!я на Укра!н1. Харк1в, 1925; Височанський П. Кооперативний кредит.

Харк1в, 1928; Лозовий А. Основя коолерацЗ!. Харк±в, 1928 та 1нш1. 2

Маркевич 6.Д. Земельне законодавство та землеустрй. К., 1925; БелояЗя М., Гаража М. Характеристика землевпорядження на УкраШ. Харк1в, 1928; Щадилов 0. Землевпорядження та орган1зац!я трудового господарстза яа УкраШ. Харк1в, 1926.

3

Корчак-Чепурк1вський 0.0. Б1дтворення населения Укра1нсько1 ГСР до початку пвршо! п'ятир!чки.// Демографачн! дослЗдяеяяя. К., 1975. Вип. 3. С; 78-114. / Робота була написана наяршнт 20-х рок!в/; М1наев С. Насл1дки вселюдного перепису 1926 року яа Укра1н1;' Хар-

к1в, 1928; Хоменко А. Населения Укра!йи. 1897-1927. Харк1в, 1927.

4

Минц Л.Б. Аграрное перенаселение и рынок труда в СССР. М.; Л., 1929; Алмазов Е., Бенедикт Н. К вопросу о производительности труда и нормах выработки в сельском хозяйстве.// Одесская областная сельскохозяйственная опытная станция. Одесса, 1925. Вып. 3. С.1-14; Ястреб С. Некоторые черты организации труда в крестьянском хозяйстве Харьковского округа. Харьков, 1928 .

- б -

туновського/ , матер1ально-техн1чне забезпечення селянського г

2

подарства /пращ О.П.Подв1нського, Я.Ставровського/ , аграряЗ

ретворення п1.сля Яовтнево! революцЗ! /досл!дження В.О.Якимансь

В

го, В.М.Качияського та 1яших/ , соцаально-класова диференцЗаца

4

селянства в пер1од непу /прац1 М.Б.Гуревича/земельна оренда

5

/робоги С.М.Соснового, С.е.Шпака та :Шщих/ ^ найы та здавання бочо! худоби 1 реманенту /робота К.Хоменка/ , розвиток окремих лузей с1льського господарства /дослЗдяоння А.Я.Альтермана, М.Б |евича/ , зв'язок селянського господарства з ринком / прац! е.] Слюсар Д. Наймана праця в сЗльському господарствЗ Укра!ни.// : ник статистики Укра!ни. Харкав, 1929. № 5. С.41-54; Сатуновськ. КЗлькЗсть оСЗб наймано! працЗ на Укра1н1 в 1925/26 - 1928/29 р ^/ВЮник статистики Украхяи. Харк1в, 1929. № 4. С, 53-59. Подв1нський О.П. КапЗтали в с1льському господарств! Укра^яи. : к!в, 1929; Ставровський Я. До питания про недостатяе використа робочо! худоби в дрзбнлх селянських господарствах.// ВЮник от

тики Укра!яи. Харк1в, 1929. К» I. С. 54-60.

3

Качинський В. Очерки аграрной революции на Украине. Харьков, Якиманский В.А. К итогам аграрной революции на Украине: По дан

анкетного обследования 1922 г. Харьков, 1924.

4

-Гуревич М.Б. К вопросу о дифференциации крестьянского хозяйств

Украины. Харьков, 1926. Вып. 1-Ш та 1ши.

Сосновий С.М. Оренда земл! на УкраШ. ХаркЗв, 1926; Шпак С.Е

Аренда земель в Харьковском округе. Харьков, 1927 та ЗншЗ. 6

Хоменко К. Наем и сдача живого и мертвого инвентаря на Украин Ц На аграрном фронте. М., 1927. № 8-9. С.175-183. Альтерман А.Я. Розвиток хлЗбяого господарства та хл^бно! торг лЗ Укра!ни. Хар^в, 1928; Гуревич М.Б. Стан селянського скотар ства на Укра!я1 в 1^29 р./'/ ВЮник статистики Укра1ии. Харкав, 1929. № 3. С. 19-26.

вецького, Б.О.Якиманського та 1нших/ . Без врахування результата, викладених в цих роботах, сучасному досл!днику не обШтись. Але, як правило, досл!дження 20-х рокдв не охоплюють весь пер1од непу, гериторЗально обмежеяЗ окремими регЗонами, мають недостатки джерельку базу, цифров! дан!, наведен! в цих працях, вимагають значного уточнения, висновки й узагальнення несуть на co6i в!дби-ток епохи.

Особливу увагу на 1ндив1дуальне селянське господарство звернули представники орган1зац1йно-виробничого напряиу в аграрий науц1. Головними представникаии И були - О.В.Чаянов, М.П.Макаров, а на Укра!н1 - О.М.Чел1нцев, О.К.ФШповськвй . Представники цього напряму намагалися довести некапЗталЮтичну природу с1ыейно-трудо-вого селянського господарства. Фактично мова йшла про господарство середняка, яке в пер1од непу доШнувало на сел1: Вчен! орган!-защйно-виробяичого напряыу доводили, що родинне господарство селянина мало, велику ст1йк1сть i викивало таи, де господарство, за-сноване на каймитськЗй пращ, не функц1онувало,Разом з тим , О.ВДа-янов та його однодумц! прекрасно усв1домлювали, що селянське господарство не може розвиватися 1зольовано В1д соцЗально-економ1чного розвитку KpaiHvi i вся система економ1чяих, соц1альних i полдтич-

дих уиов яиття штовхала' селян до кооперацj!._

-•Хривецкий Е. Емкость крестьянского рынка Украины в 1924/25 хозяйственном году. Харьков, 1925; Якиманский В» Рыночный оборот в крестьянских хозяйствах Украины по бюджетному обследованию 1923 г.

Харьков, 1924 . 2

Чаянов A.B. Крестьянское хозяйство: Изб. труды. M.f 1983; Челин-цев A.M. Теоретическое основание организации крестьянского хсй-зяйства. Харьков, 1919; Макаров Н.П. Организация сельского хозяйства. М., 1926; ФШповськиЙ O.K. Розвадка з орган1зац!1 селянського господарства на Укра1н1. харк!в, 1926.

3 початком масово! колектив!зацЛ с1льського господарства к1ль-кЮгь прадь, присвячених доколгоспному селянству, р!зко зменшипася» Увага вчених-аграрникХв була переключена на практику колгосп-но-радгоспного будЗвницгва, багато досл!дяик1в було репресовано. Б 1938 р. з'явився "Короткий курс Ш1/6/". 1ндивздуальне госпо-дарство в ц!й прац! змальоване негативно, всшко падкреслюеться його безперспективнЮть , перебЗльшуетъся негативне значения про-цесу дроблення сепянських двор!в. Кризу зернового господарства в ц1й прац! пояснювали здр!бненням селянських господарств, а хл!бну кризу - куркульським саботажем. Зв1дц1ля, на думку автор1в книги, виппивапа необх1дн1стъ сущльшн колектив1зац1! та л1кв1дацй кур-кульства як класу . Догматична зде! "Короткого курсу ВКП/б/" були покладен! в основу bcîx праць з аграрно! проблематики, як! з'яви-лися в Радянськй KpaîHi з к1нця 3(Ьх до середини 50-х рок1в. Ca-, не п!д таким кугом зору змальовуеться 1ндив2дуальне селянське гос-подарство в загальних працях з icropil народного господарства СРСР i УРСР, у роботах 1.Д.Лаптева, е.Н.КочетовськоГ, E.E.PeHKiHoi в кандидатських дисертац!ях, що з'явилися наприк!нщ 40-х на початку 50-х poKtB у зв'язку з 20-ти i 25-ти р!чшши юв!леяыи "ве-

2

дикого перелому" та 1нших досл1Дженнях . Для л!тератури 30-х -першо! половини 50-х рокЬв були характерн! догматизм, захоплення цитатно-1люстративним методом викладення ыатер!алу, недостатне викорнстання джерел, надьЯрне вихваляння колгоспно-радгоспно! сис-• IcioplH Всесоюзно! КомуяЮтичжн napriî /б!льшовик1в/: Короткий курс. К», 1938. С.270.

2Лященко И.П. История народног^созяйства СССР. M., 1956. Т. 3; На-риси розвитку народного господарства Укра1нсько1 PCP. К», 1949; Лаптев И.Д. Советское крестьянство. M., 1939; Кочетовская E.H. Национализация земли в СССР. M., 1952; Генкина Э.Б. Переход Советского государства к новой экономической политике. M., 1954.

теми. У пор 1внянн3 з литературою 20-х рокiB у дослз'дженнЗ селян-ського господарства Укра!яи в ВО-х - першлй половина 50-х рокiB спостерхгався значний спад.

Новий етап у вивченна андив¿дуального селяяського господарства - . це друга половина 50-х - перша половина 80-х рокзв. Критика культу особи, незвакаючи на П обмежений характер, позитивно вплину-ла на як деть робЗт. Вокрема, з праць, де дослЦкуеться аграрна политика радяясько! влади в Укра!я1 в роки непу, яеобхЗдно видЗ-лити роботу Б.К.Мигаля. В Н1й автор висватлюе питания, HKi безпо-середньо стосуються андивгадального селяяського господарства 20-х рок iB; передачу селяяаы земельного фонду, звмлеустрЗй, державну допомогу у в1дродкенн1 тваринництва, машинопостачання, проведення агропропаганди тощо . OKpeui аспекти аграрно! подчини 20-х рокЗв

в УкраШ знайшии вЗдобраиення в сгаттях П.М.Деяисовця, е.Т.евсеева 2

та immx .

У другой половин! 50-х - першЗй половин! 80-х рок iB активно досл!джувався процес революцШих аграриях перетворень. Це пра-Ц1 М.о.Рубача, 1.К.Рибалки, Р.Д.Ляха, МЛ.Ксензенка та iHnmx. Дос-ладники встановили , що практично весь земельний фонд республ1ки потрапив у користуваняя селяя, вадбулося осередяячуваяяя села, були створен! необхЗднЗ умови для розвитку BCix Форм землекористу-Ыигаль Б.К. Зд!йснення аграрно! полЗтики на Укра!н! у в1дбудовний перЗод / 1921-1925/. ХаркЗв, 1974.

евсеев е.Т. Пракхичяе здайснення податково! полЗтики на УкраШа в 1925-1929 роках.// Питания idopll народ1в СРСР. XapKiB, 1972. Вип. 14. С. 84-93; Денисовець U.M., ериак О.П. Еконои1чна полЗтика КouyHiCTH4Hol партЗ! 3 Радянського уряду щодо куркудьства на Ук-paiHi в 1928-1929 роках.// Питания iciop3I народЗв СРСР. Харкав, 1973. Вип. 16. С. 39-48 та 1ншЗ.

вання на сел! . Але вплив революцШих аграрних перетворень на

с!пьськогосподарське виробництво, остаточн! результата перероз-

поддлу земельного фонду республ1ки в 20-х роках потребують додат-

ков'их дослдаень.

Змгни сод1ально-класово1 структура селянства в доколгоспному се

2

вивчали С.Г.Водотика, О.Ф.Ганка, Ф.Г.Турченко, Р.Д.Лях .

Кошти з седянського господарства були головним дхсерелом для поз

реб 1ндустр!алйзац11, тому потреба вивчення балансу варгЮяого об-

мхну uiж местом i селом гостро постала перед досл1дниками радянсь-

ко! економ1Ки. О.О.Барсов та С.В.Кульчицький звернулися до nie! 3

складно! проблема . Анализ цих праць дозволяв краще зрозум11и ме-

xaHiKy перекачуваяня kosbtîb адмзнЮтративно-командною системою з

с1льськогосподарського сектору економдки в зндустрдю, осмислити

Рубач М.А. Очерки по истории революционного преобразования аграрных отношений на Украине в период проведения Октябрьской революцш К., 1956; Рибалка I.K. Аграрн! перетвореняя на Укра1н1 в перход гроыадянськог В1йни / 1919 р./. XapKiB, 1967; Лях Р.Д. Розв'я -зання аграрного питания на УкраГМ / ISI7-I923 pp./. К.; донецьк, 1975; Ксензенко К.И. Революционные аграрные преобразования на Украине /декабрь 1919- март 1921 гг./. Харьков, 1980.

Водотыка С.Г. Классовая структура крестьянства Украинской ССР в 20-е годы: Социально-экономическая характерисгика.Автореф. дис. . канд. ист. наук. К., 1984; Ганжа О.Ф., Мазур И.д. Особенности изменений социально-экономической структуры крестьянства украинског Полесья.// Региональные особенности экономической политики перехо; ного периода в СССР. М., 198а. С. II3-I26; Лях Р.Д., Турченко Ф.Г Изменения социально-классовой структуры сельского населения Украи ны. // Годы борьбы и побед. К., I98d. С. 139-145 та iHiui. 3

Бароо« A.A. Баланс стоимостных обменов между городом и деревней. M., Ibfcy; Кульчицкий C.B. Внутренние ресурсы социалистической индустриализации. / 1926-1937 гг./. К., 1979.

причини стагнацП сзльського господарства наприк аши 20-х рокав.

В астораографп дього периоду поматне бажання дослШтПв в!д-

точити технику досладження, використати нова ыетоди. Сане з вико-

рисганням математичних метод!в виконам роботи В.П.Пушкова га

1.М. Промах1но! при вивченна соцзальних типЗв селянських господарств

Укра!ни 20-х рок!в .

У 60-х - перщШ половина 80-х рокзв вОДодився йтерес досла'д-

никзв до проблем селянсько! поземельно! общини в пожовтневзй пе-2

раод . Але ансхитут земельно! громади в УкраТна , його значения в житт1 села 20-х рок1в залишився поза увагою досладншИв.

Наприканц! 70-х рок1в з'явилися два велик1 монографЛ В.П.Данилова, де вадтворена ц ал Юна картина соцаально-економЗчного роз-

3

витку доколгоспного села 20-х рок1в . Але автор використав матераал здеб1льше по РРЗСР, лише залучаючи, при потреб!, матер1ал по УРСР.

Результата радянсько! ЮторДографП з аграрно! проблематики петарду нбпу падсумрван! в узагальнточих прадях « котра з'явилися в Пушков В.П., Промахива И.М. Опыт применения факторного анализа для классификации, изучения структуры и моделирования социальных типов крестьянских хозяйств: По материалам крестьянских бюдкетов Украины 20-х годов XX в.// Математические методы в социально-экономических и археологических исследованиях. М., 1981. С. 31-76. 2

Данилов В.П. Обдана у народов СССР в послеоктябрьский период: К вопросу о типологии общины на территории советских республик.//Народы Азии и Африки. М., 1973. № 3. С. 42-54. Данилов В.П. Советская доколхозная деревня: население, землепользование, хозяйство. М., 1977; його Советская доколхозная деревня: социальная структура, социальные отношения. М., 1979.

70-х - 80-х роках .

Таким чином, у пор1внянн1 а попереднаы пер1одом, в!тчизняна Юторичяа наука в друг!й половин! 50-х - перш!й половин! 80-х рс к1в досягла пометного прогресу у вивченн! сальського господарсз nepiofly непу. Разом з тиы, збереження в KpaiHi командно-адиШс ративно! система з П короткими !деолог1чяики рамками, значно ус ладнювало об'ективне висв1тлеяяя ооц!ально-екояои1чяих процес!в, зокреыа i в цария! селянського господарства.

Проголошена у 1985 р. перебудова в Щерила можливост! для кардинальных зи1я в ycix сферах життя кра!яи. Це як Юна межа в Юте pi! нашо! держави. Але в сусп!пьств1 завжди Юнують певя! !нерц; Hi процеси. Тому лише з 1987 р. охали з'являтися статтi 1 вистуг Юторик1в, де йдеться про необх1днЮть перегляду стереотип1в, щ таманних попередяьому пер1оду. П1д новим кутом зору почали рози дати 1 весь комплекс питань кра!яи в 20-х ^оках, зокрема i мокли вар1аяти розвитку селянського господарства .

У друг1й половин! 80-х - перш!й половин! 90-х рок1в у niîepai

j)l продоваували розробляти проблема Юторично! демограф!!, зокре

-История социалистической экономики СССР. M., 1976. Т.2. 1977. 1

&тор!я народного господарства Укра!нсько! КР. К., 1984. Т.2; I

тор1я Укра!ясько! PCP. К., 1977. Т.б; История крестьянства СССР.

M., 1986. Т. 1-2. 2 „ ' Данилов В.П., Дыигренко В.П., Лельчук B.C. Нэп и его судьба.//

Историки спорят. М., 1988. С. 122-190; КульчицькиЙ C.B. Лен1ясм

нова економ!чна пол!тика та И зд!йснення в УРСР.// Укр. Ют. щ

нал. К., 1989. Кг 8. С. 88-93; Исаев й.А. Переходная экономика не

па.// История СССР. M., 1990. te 2. С. 126-140; Рибалка I.K. Ста-

л!нау1на й розееляшвання кра!ни.// Укр. Ют. хурнал. К., 1989.

■ fe 10. С. 10-21; Й И. С. 3-12 та !нш!.

иа i седа / досл!джзння Ю.О.Полякова та Знпшх/ , arpapHi перетво-

2

рения на Укра1н1 пЮляЖовтнево! революЩ! / праця Г.В.Хыеля/ ,

• 3

iiiKB 1дац11 експлуататорських клас!в /робота Ф.Г.Турченка/ , вя -

иориотакня наймано! прац! в доколгоспяоиу cení 20-х рок 1в /ыоно-4

сраф1я С.Р.Ляха/-, становления нового укладу в житг! селянства

'досл1дяення С.ВДульчицького, С.Р.Ляха, В.I.Марочка/ , голод

6 " [921 р. / праця О.Н.Мовчана/ , державного регупювання сощально-

!Коном1чних в1дяосия на cení в уиовах непу та розвигок с!льсько-

7осподарсько1 коопераци /досл1дкення 0.1.Ганж1, А.Г.Морозова та

1нших/ , досл!джували господарську змичку м!ста i села /робота

■ ■ " 8 " " .............. ........

З.П.Бокарева/ , селянське господарство в умовах военного комун1зчу

Поляков Ю.А. Советская страна после гракданской войны: территория и население. M., 1986. >

Хмель И.В. Аграрные преобразования на Украине. I9I7-I920. К., 1990.

Турченко Ф.Г..Великий Октябрь и. ликвидация эксплуататорских клас-5ов на Украине. К.; Одесса, 1987.

•Лях Р.Д. Каймана праця в с1льському господарств1 Укра1ни в уио-

зах непу. К., 1990. >

Кульчицкий C.B., ЛяхС«Р., Марочко В.И. Становление основ социа-мстического уклада кизни крес:гьяяства_УССР. К., 1988.

'Мовчан О.Н. Трудящиеся УССР,в борьбе с продовольственными трудностями при переходе к .нэпу. К., 1988.

Ганжа 0.1. Державне регупювання соц1альяо~еконои1чн^х1в1дносин на

5ел1 в умовах непу.// Укр. Ют. журнал. К., 1990. № 10. С .103-110.

iopo3oB А.Г. Д1яльн1сть спец1ал1зовано! с1льськогосподарсько1 коо-

зераЩ! на Укра!н1 /1923-1928 pp./. // Укр. 1ст. журнал. К., 1989.

L° 8. С. 76-87 та imai. 3

Бокарев Ю.П. Социалистическая промышленность и мелкое крестья-зкое хозяйство в СССР в 20-е годы. M., 1989.

/правд В.В.Кабанова/-, соц!ально-економ1Чна типология селянських

2

государств / робота Ю.А.Святця/ .

Таким чином, на протяз1 20-х - першо! половили 90-х pokíb у в1тчизнянШстор!ограф1! доел1джувалися pí3Hi сторони селянсько-го господарства перюду непу. Але синтетично! прац1 нема, цШс-но! уяви про 1ндив1дуальяе селянське господарство при ознайомлен-н1 з наявною л!тературою скласти не мокна. В зв'язку з цим потребуюсь вивченяя демографачна характеристика селянського населения; структура селянсько! родини i ií вплив на господарство; трудовий баланс 1 рзчний цикл використання пращ в селянському господарст-вй; п1дсумки перерозпод!лу земельного фонду í земельна яад1ли селян Р13НИХ perioHiB Укра!ни в 20-х роках. Перспективною темою,на фон1 нияЗшньо! кризи колгоспяо-радгоспло! систеш í заЩкавлення гродадкЮно республ!ки фермерскою формою господарюваняя, е вивченяя досв1ду земельних громад i альтернативних форм селянського землекористування в 20-х роках. Потребуе ретельного анзл!зу мате-р1ально-техн!чна база 1ндив1дуального селянського господарства та ефективнЮть використання худоби i реманенту, стан землеробства 1 тваринництва, питания про продуктивнють селянсько! npauí, харчу-вання селян, бюджет селянського господарства.

Завдання даного дослДрженяя - коыплексне вивчення 1ндив1дуаль-ного селянського господарства Укра!ни в пер!од непу /1921-1929 рр,

Виходячи з означеного, автор ставить за мету вивчити так! питания :

- неп 1 селянське господарство / стан селянсько! еконоШки наш -Кабанов В.В. Крестьянское хозяйство в условиях "военного коммунизма". Í.I., 1988. 2 " - ■ ' Святець Ю.А. Соц1ально-економ1чна типолог!я селянських госпо-

дарств Укра!ни в роки непу: /Масов1 джерела та методи !х доси!д-ження/. Автореф. дис. ... канд. Ют. наук. Дн1пропетровськ, 1993.

редсдап переходу до непу; перехЗд до hoboi економачно! пол1тини; селянське господарство i сЗльськогосподарська кооперация; деряав-яе регулювання селянського государства; згортання непу/;

- селянське населения та його праця /демографЗчна характеристика селянського населения, селянська родина, трудовий баланс 3 рзчяий цикл використання прац! в селянськоиу господарств3/;

- селянське землекористування / розподЗл земельного фонду, земельна оренда, зецельна громада 3 форми селяяського землекористування/;

j

- робоча худоба, реманент 1 будЗзлЗ в селянськоиу господарств» •

- землеробство 3 твариннидгао у селянськоиу господарствi;

- бюджет селянського господарства.

Науковз новизна дисертацЗ! полягае в тому, що в нЗЙ вперше в 1сropiorpa^ii комплексно дослЗднуеться ЗндивЗдуальне селянське господарство Украхни в перзод непу за оснозниыи показниками його життедЗядьностЗ, зокрема:

~ вперве у вЗтчизяянЗй ЗсторЗографЗ! всебЗчно висвЗтлюеться и-тання про селянське населения реслублЗки в период непу, в тому числЗ плдрахована його чясельязстъ, питома вага в суспЗльств1,дь~ слЗд^еться розселеяяя, природний рух, статево-вЗкова структура, забезпечення господарства робочою силою, склад селянсько! родина, нац1ояальнЗсть1письменя101ь селян, трудовий баланс i рзчний цикл викориманяя працз в селянськоиу господарств 1;

- на основЗ всього комплексу наявних джерел всебЗчно аналЗзу-еться селянське землекористування, спростовуеться широко розпо*— сюдяене в радянськЗй ЗсторЗографЦ твердження про надзвичайне розпорощеняя селянського землекористування в 20-х роках, вперше всебЗчно дослздкуються форми селяяського землекористування,висвЗтлюеться дЗяльнЗсть земельно! громади nepiow непу, II функщ'Г

значения, вплив на селянське господарство;

- вносяться 1стотН2 дополнения в ааявн: в л!тератур1 дан! про к^лькЮть 1 вартЗсть основних фондав селянського господарства, I структуру , ефективн1сть використання;

- повнме досдЗджуються систем« землеробства а агрокультура с лянського поля, уточниться дан1 про динамзку гГос1вних площ, та I структуру, валов3 збори зерна та Зншо! сальськогосподарськоI про дукдП, хл 16 о-фу ракши! баланс; доводиться, що селянське господарство передуем дбало про задоволешш натура льно~спо::швчих пот реб родини 1 лише пзсля 1х задоволения звертало увагу на ринков а культури; звЗдси робиться висновок, що головна причина зменшсння товарное! 1 зерновоз галуЫ в ¿0-х роках,поравняно в дореволюдай-ним периодом, де натурально-спокивчий характер драбного селянськ го господарства, яке домтнувало в доколгоспному сел 1;

- глибше, Н1ж то виевхтлено в спец1алыШ лДтератур!, досл1д~ жуеться розвиток селянського твариннидтва;

- всебЗчно анал!зуеться селянський бюджет;

- найвакливЗший дифровий матерел введено у 84 таоииц!, самостийно виконаних автором.

На захист виносяться так! положения:

1. 1ндивадуальне селянське господарство цер1оду непу залишалс традиц1йно.о родинноа оргак1зад1ею, що грунтувалася на стальному бюджет! 1 мало спШьне с:льськогосподарсы:е виробнидтво.

2. В умовах ново! економ1чно! политики селяни поступово транс формовували традицШе господарство через кооперативно спллкк, земельно громади в прогресивному напрямо, подвиздвали Гюго проду тивность. Але, оскольки неп згорнули до конця 20-х роков, то перспектив для ондив 1дуальнох,о селянського господарства в уыоиа> коротко! адмшетративно-командно! системи в наций кра!нз не с>уз

- 17 -

воио було приречене на л!кв1дац1ю.

3. У сслякському господарств! 20-х рок1в спостерагалася ст!йка залекнЮть розкйру господарства J к!лькосг1 робочих рук родини. Праця наймит1в, не виключаючи i заможна двори, складала м!зеряу чаотку у трудовому баланс! селянського господарства. Отяе, ¿нди-в!дуальне селянське господарство в роки непу мало трудовий характер.

4. Здр1бнення селянських надшн у 20-х роках у пор1внянн1 з дорсволацййяим пер!одом не спостер!галося. Але напршияц! 20-х рок1л Bei ыокливост! для розаиреяяя селянського землекористуваняя

в Укра!н1 булл вичерпан1, екстенсивний шлях розвитку себе вичер-пав. üorpiöHo було переходит« до ЗнтенсифакацП, рац1онал!зацп i реконсгрукцп с1льсысого господарства. Ciapi форыи землекористуваняя /об'динна i д1льничо-черезсмужна/ гальмували впровадження передових агрогехн1чких прийом!в у землеробств!. Реальным виходом для пере-важно! б!льшост! селян Укра!ни в ц1й ситуацИ Mir бути перех1д ц!лих громад на багатоп!льн! громадськ! с1возШни. Хутори i в!д-руби у зв'язку з малоземеллям були неефективними для переважно! б!льшост1 господарсгв республ!ки.

5. Земельн! громади в 20-х роках поступово перетворэвалися на орган!зац11 кооперативного типу, в!дкривали для вс!х сво!х чле-н!в перспективу прогресивного розвитку. При збереженн! i розвитку ц!е! поземельно! орган!зацН селянства потреби у суц1дья1Й ко-лектив!зац1! не було.

6. Натвр1ально-техя1чна база селянського господарства мала не-рац!ональну структуру 1 неефективно використовувалася, була в1д-сталою 1 вимагала докор!нно! реконструкцИ. Вих1д був на шляху кооперативного використаняя складно! с1льськогосподарсько! техн!-ки через машино-тракторн! товариства i земельн! громади.

7. Для п1днеоеяня товарное!1 селянського господарства необх!дно

було пздвищити закупЗвельнз цзни, збЗлыиити вздпуск товардв для села, ползшиити кооперативний кредит, добитися радикальних з про-гресивних змЗн в агротехнЗцэ.

8. Бюджет селянського господарства 20-х рокзв був наделений передуем на задоволення споживчих потреб родини. Взн вЗдзеркалював хитке становище Зидивздуального господарства 20-х рок1в: традицзй-н! споживчЗ потреби перевакно! бальшостЗ сепянських родин вступали

в суперечнЗсть з необхзднЗстю виробничих витрат, змушували ыалопоеЗв-них 1 частково середньопос!вних для зберекення власних господарств всЗляко обыекувати сво! щоденн1 витрати.

9. Селяяське господарство в перЗод непу швидко вЗдбудувалось, нагодувало кразну, доказало свою аиттездатнЗСть, спромохнзсгь до прогресивного розвитку. В той же час воно залишалося дрзбнотовар-ним 3 малопродуктивним. Тому воно стояло перед необххднютю перебу-дови, аде не на шляху примусово! колектив1зац31, як це було здЗйс-нено, а на шляху розбудови разних форм вертикально! кооперацЗ!, де зберЗгався селянський двЗр, як саыостша господарська одиниця, 1 органЗчно враховувалися як приватнЗ Знтереси селян, так 1 громад-ськЗ 1нтереси сусп1льства.

ВЗдповЗдно до завдання 3 мети дослЗдження добиралися та аналЗ-зувалися джерела:

- документи 1 матер ¿а ли центральних 1 изецевих партзиних органов /друкованЗ, архЗвн1/;

- документи 1 матер Зали видах 3 мзецевих органЗв влади /друкованЗ, архЗвн1/;

- документи 1 матерЗали народногосподарських установ 1 орган 3-зацЗй, включаючи в цю рубрику 1 данЗ статистичних органЗв /друкованЗ, архЗвнЗ/;

- документи з ыатерЗали гроиадських органЗзацЗй /друкованз, архЗвнЗ/;

- 19 -

- матер за ли периодично! преси;

- листи, скарги, заяви селян.

Аналзз дкерел ми почали з партзйних документ1в тому, що з перших рокзв радянсько! влади комунЮтична пария намагалася поставит« п!д св!й контроль ус! сфера шття крахни, зокрема 1 села, а партЗй-нз органн стали над деревнями структурами. Так, стенографзчнд звз-ти парт.Шшх зЧздза з конференций, !х резоляцз! та рзшеяня е зак-ливим дгерелом для вивчення аграрно! политики в Укра!нз. Звзти гу-бернсышх з окру.>.ишх партконференций, пленумзв окружномдв я губко-м1в КП/б/У, матер 18ли губернських нарад по робот 1 на сел:, окрукних нарад секретари с]льських партосередкза да ¡от ь мо:;;ливзсть досладнику вивчити як аграрна политика зпливала на шдивздуальне селянське гос-подарство, а матер шли обсгекени аграрного сектору екокэмзки партком кЛями да.ить знформацза про реальнкП стан сзльського господарства. Частина партзйних документзв кадрукозака, зокрема нами використано 35 друкованих збзрникав партзйних документзв з матер за л зв, але пере-ваыт озльизсть зберзгаеться в архзвах. Були використанз фонди центрального деряавного архлзу грома^ськил орган1ьаЩй Укра!ни /ЦдАГО Украхни/, а такол ¿итомирського, Одесъкого, Запор гибкого, Лу-ганського а харизвського облдернархзвзв республики, цо обер^аить матерзалм колишнзх партарх^взв . Архзви пздоиралися автором з тат:им роэрахувком, цоб наявн! в них документи г катер за ли в з'дзеркалювали особливостз косого рог зону республики - Ползсся, Л1вобереккя, Пра-воберезсл,Степу , а в межах останнього - Доиеччини, зндустр зального.. Приднзпров'н I суто аграрних стспових округ.

Значку шформацм) про селянське господарство м1стять документи та матерзалп вицих з мзсцевих державних органз'в влади. Так, у Земельному кодекс! УРСР викладенз ссновна принцип» аграрно! пол1-хики радянсько! влади. У стенографзчних звЗтах зЧздзв Рад та се-

сзй ВУДВК ыд'стятъся зв!ти уряду та окремих комдсар¡ат>в, зокрема ) Нар'кшзему, де подана загальна характеристика стану сзльського гос-подарства за зв!тний пердод. По доповддям на зЧздах д сесд'ях розге талися дмскусп, в ходд яких делегата наводили численна факт и реаль ного стану селянського господарства, аналдаували податкову, коопзра гивну, земельну политику радянсько! влади. Частина цих матер;алдв надрукована / нами використано понад 50 таких збдрникдв/але бдль-цисхь зберзгаеться в Центральному деркавному архдвд вщих органов державного управлдння / ДДАВО Укра1ни/ г мдецевих облдеркархдвах та 1х фдлдях. Зокрема використанд ыатердали Житомирського, Ки1вського, Одеського, Черн1гдвського, Сумського, Полтавського, Харкдвського, Луганського, донецького, Запордзького облдергархдвдв та ¡х фШй в Бердичев1, Н1кин1 д Прилуках. В протоколах, резолюциях, стеногра-ыах повдтових, окружних, губернських эЧзддв Рад, заеддань виконко-мдв зосереджено рдзномандтяий иaтepiaл про стан селянських госпо-дарств на мдецях: вддомост1 про розпод!л земельного фонду, вилучен-ня земельних лишк1в, землеустр:Ш 1 форми землекористування, довддки про стан р1зних галузей Мльського господарства тощо.

Значна к:длькдсть в1домостей про дндивддуальне селянське госпо-дарство зосередкена в матердалах народногосподарських установ, 1 органдзацдй: Деркплану, Наркомфдну, Наркомпрацд, Йаркомзему тощо. Фонди вказаних вддомств, особливо Наркоизему, та 5х мдецевих орга-н1в мдетять матердали про посд'вн! плонЦ, врожайнд'сть, валов д збори сдльськогосподарсько! продукцп, погол!в'я худоби, землекористування, стан р!льництва д тваринництва, аграрну пол1тику ра-^янсько! влади, запаси працд в селяноькому господарствд д його про-Див., наприклад: Стенографический отчет 2-ой сессии ВУЦИК У1 созыва 24-2? мая 1922 г. Харьков, 1922; Ш сесдя ВУЦВК IX скликання 20-31 травня 1526 р.: Стенографдчньй звд'т. Харкд'в, 1926.

уктивнзсхь, оренду зеылЗ, ïï умови, р1вень товарност! рЗзяих га-узей сзльського господарства тощо.

Особливе значения для теми дослЗдгеяня иають публЗкацЗ! ЦСУ PCP i УРСР. У 1920 р. були проведен! сяльоькогосподарський i де-1огра$1чниЙ переписи. Вони дають основнЗ дан! про стая селянського господарства напередоднз переходу до непу. НайважливЗшЗ вЗдо-¿осг! про селянське населения 20-х рокЗв мзстяться в матерЗалах Всесоюзного демограф Зчного перепису 1926 р. Першорядне значения для дослЗджеяяя селянського господарсгва 20-х рок1в иають матерЗ-али поточно! сшсвкогосподарсько! статистики, зокрома щорЗчнЗ вибЗрковЗ опитузаяня /веснян1 та осзяя!/. До прогреми весняяих опитувань були включея1 питания про селянське населения i робо-чий склад родини, загальну площу землЗ i и розподЗл по угЗддяи, посзвну площу i структуру nociBlB, кЗлькЮть худоби га птицЗ, на-явнзсть реманенту, форыи зеилекористування, зеыельну оренду, яайы i здавання в оренду реманенту 1 худоби. ОсЗннЗ опитування спочатку тек шли широку програму, включаючи питания про населеняя, худобу, реманент, врозкайнЗсть, угяоеняя та ораяву на зяб. Масове джерело про Зндав1дуальне селянське господарство 20-х рокЗв на УкраШ -це матерЗали динамЗчних гнЗздових сзльськогосподарських перепи-С1в 192? i 1929 pp. Bas лив оа особливЮтю цього дзерела було уг-рупування селянських господарств за вартЗсш основних засобЗв ви-робництва. Програиа динаыЗчних переписЗа включала окрЗм роздЗлЗв для реестрацИ основних елемеят1в сзльськогосподарського вироб-ництва /робочих рук, посзлзв, худоби 3 реманенту/ ще 3 розд1ли про мЗжгосподарськЗ зв'язки селянських дворЗв. Дуке важдивим дже-релом для вивчення Зндив!дуального селянського господарства е иа-тэрЗали селянських бюджет1в, зЗбраних 3 опублЗкованих ЦСУ Укра!-ни в 20-х роках. Вони мзстять вЗдомост1 про населеяня, баланс ро-бочого часу, зеилекористування, посЗзяЗ групи, худобу, птицю, ре-

«анент, будЗвлЗ, запаси збЗжжя, вартЮть всзх капзталлв господа] ства, гуртову продукц1ю сЗльського государства, загальний приб^ ток селянина, рияковий о£>1г, оплату працЗ, податки, кредитнЗ ош ради, особисте спокивання членЗв родини, грошовий баланс господарства. НайвакливЗшЗ цифров1 данЗ про сзльське господарство республики мЮхять статистичнЗ довЗдники, якЗ у велккЗй к!лькоС5 були в и пущен! ЦСУ СКР 1 УРСР у 20-х роках .

Важливе дкерело ЗнфорыацЗ! про ЗндивЗдуалъне селянське госпо-дарсгво - це иатерЗали громадських^ зокреыа коияезаиЗвських оргг нЗзацЗй. Вони частково- надрукованЗ , але переважна бЗльиЗсть вЗг клалаоп в архЗвах. Зокрема нами були використанЗ стенограми аЧ; д!в коияезаыЗв, протоколи засЗдань сЗяьських та волосних КНС 1 звЗхи про IX дЗяльнЗсть. Вош; изстятъ дан1 про класову боротьбу на сел!, податкову, кредитку, кооперативну полЗтику, землеустрЗ! ыашинопостачання тоцо. Матер1али безпартЗйних селянських конфере ц!й доповнюють в!доыост! коынезаШв. Для досл1дкення кооператив! го руху на сег1, його впливу на селянське господарство яами вике

ристана р!зяоман!тна 1нформац!я, цо зосередкена в друкованнх ма-

3

терЗалах кооперативних орган1в 1 в архЗвноыу фонд! 1ЩАВ0 УкраП: Всеукра!нсько! спЗлки сзльськогосподарсько! кооперацЗ! "Сзльськк господар". Для аналЗзу дЗяльносг! земельно! грошди перыорядне г Наии використаяо понад 50 таких збЗрнккЗв. Найкращий з них: Вб: ник с-гатисшчно-економзчних вЗдоиостей про с!льське господарствс Украпш. Р!к перший. ХаркЗв, 1929.

Див., наприклад: КомЗтети незаиожних селян Укра!яи /1920-1933/:

ЗбЗрнвк документЗв 1 матерЗалЗв. К., 1968. 3

Див., наприклад: Всеукра!нськик союз сзльськогосподарсько!, кре дитово!, кустарно-промислово! кооперацЗ! ЧИлъський господар": Зв1т за третЗй операцзйкий р!к. ХаркЗв, 2926 та Знш!.

чення маэть протоколи застань ц!еI грокадсысо! организациях -вал;: /приговори/ загальних зборЗв членЗл громади 1 матер!али до них.

Великий 1 рЗзшпшШ'Яий матер 1ал про селяяське господарство мЮтй'гься у пер1одичн1й преоа 20-х рок!з. Зокрема, шив використан1 стенограми 1 зв!ти про роботу з'хзд1в, конференц1й, нарад, стат-

пзртЗйких та радянських керавник1з, спецйпасцв сНльського гооподгрства, репортаж! та зв 1ли з с Зяъсъкогосподарських виста-.во!:, оглядав, конкурсу, ан$ормацая 1 доводки з паргайких, радянських, зсмелъних та кооперативных органав, заШтка та дописи селъ-корав тодо.

£е одке специф1чне дкерело по тема - це листи, скарги, заяви селян до партШэдх, радянських, зекельних, судових органав. Тут без прикрас, суворо 1 випукло подана панорама життя доколгоспно-го села, на перзе масде виступаютъ т! сторони буття селянина, як! здебз'дьае замовчувала ар1ц1йяа пропаганда.

Пенка акфоршцЗя про 1ндивадуальне селянське господарство мае-тптъея в збЗрниках документав та матераал1в, опубп1коваяих в дру~ г1н половин! 50-х - 80-х роках .

В цЗлому, дкерельна база по тем! дослЗдкення цЗлком достатня а достоверна для розкриття теми.

Практично значения роботи полягае в тому, то матер 1али дисер-

тац!1 моауть бути використан! при пЗдготовц! загалъяих курсЗв з_

див., наприкпад: Боротьба трудящих ХаркЗвцини за побудову фундаменту соц1ал1стично! екояомаки. 1926-1932: Бб1рник документав а кагер1ал1в. ХаркЗв, 1959; 3 ЗсторИ соцЗаластично! перебудови сЗлъ-ського господарС'хза на херсонщин! / 1918-1941/: збзрник докумен-тЗз 1 матвр1ал1з. Херсон, 195?. Вип. I; Социалистическое строи--тельство на Черниговщипс. 1921-1941: Сборник документов и материалов. К., 1933 та 1нп1.

ЮторН Укра1ни, краезтавчо! л1тератури, курсових та диплошшх роб 1'£ , при експозицн Юхорико-краеэнавчих кузе!в, присвяченмх О2льськоыу господарству. Досв1д вивчення 1ндив1дуального селянсь-кого господаротва 20-х рок!в може бути корисним грошдськост! кра-1ни в наи! часи, коли так кваво дебатуеться питания про приватиза-д1ю зеил1, розбудову ферыерського господарства.

П. СТРУКТУРА 1 КОРОТКИЙ ЗМДЗТ ДИСЕРГАЦП

Дисертац1я складаеться з вступу, шести роздШв, висновкдв 1 додатк1в /посилань, приШток, таблиць, списка дкерел та л!терату-Ри/.

У всгуп! обгрунтовуеться актуальяЗсть проблема, вказуеться на об'ект досл1дкеняя, його хронолог!Чн1 а територ1альн! райки, ана-п!зуеться Ютор1ограф1я 1 даерела, визвачаеться ыета 1 завдаяня роботи, Н наукова новизна га практична значения, форыулюються ос-яовн! положения, як1 вияосяться на захист.

У першому розд1л! -"Неп д селянське господарство" - подана за-гапьна характеристика стану сдльського господарства напередодй! яепу, висвйглюеться перехЗд до ново! екояомдчяо! политики, доСл!д-адеться вплив с1льськогосподарсько! коопврацИ на селянське господарство, дернавяе регулювання розвитку аграрного сектору еконоизки 1 задушения непу.

У наявн1й л1тератур1 1 джерелах зустр1чаються суперечлив1 дан! про стан с!льського господарства республ!ки напередодн! переходу до непу.Тому автор пров1в коп1тку роботу по сп1вставленню р!зно-ыан1гних цифрових даякх. Анал1з рвЗдчить, що пос1вн1 плогцЗ ско-ротилися за 1913-1920 рр. на 15 р1зко зменшилася питона вага ринкових 1 зросла роль натурально-споживчих культур. ЗношенЮть реманенту складала 50-70 %. Пом1тно скоротилося погол!в'я робо-чих коней, плеи1нно1 та продуктивно! худоби. За вказан1 роки впала яа 47,7 - 69 % врокайяЮть основних культур. Валовий зб!р хл1-

<Ив в 1920 р. у республ!ц! становив 5X3,5 млн пуд, тобто не б!лъ-ше 38,5 % в1д рдвяя 1913 р.

Криза селянського господарства була викликана к1лькома причинами, що нашарувалися одна на одну. Процес занепаду сальського господарства розпочався в роки nepinoi cbîtoboî вйни. Белику шкоду селянам завдала гроыадянська в1йна. Були зруйновая! ыайже soi еконои1чн1 зв'язки Mis селянським господарством i проыисловЮтю, Mis BHyipimHiM i 30BHimHiM ринками. Л1кв1дац1я великих господарств-головних виробник!в товаряо! с!льськогосподарсько! продукцЯ в кра-1н1 до революцИ - не могла яегайноконпенсуватися за рахунок роз-ширеняя виробництва в селянському господарств1. Нарешт!, пол!тика военного комун2зму,. а всередия! iï - продрозкладка, болюче вдарила по селянському господарству. 1иття владно вимагало докор!няо! зм1ни eKoHoMi4floî пол!тики радяясько! влади.

Неп зм!нював военно-комунЮтичн! , адмШстративно-командн! методи господарювання на економ!чн1, передбачав всеб1чний розви-ток говарно-грошових вхдяосин, в!дкривав можливост! для розвитку рЗзнмх форм кооперад!!. Зокрема, у дисертацЗ! досл!джуеться д1-яльнасть кредитно! кооперац11 на сел!, спец1альних машино-трак-торних товариств, машинопрокатних i зеряоочисних пуякт!в, буря-ков их, скотарсько-молочарських i птах!вничих спилок, висв!тлюеть-оя роль кооперацП у nociaçamii селяноькому господарству необх1д-них йому знарядь прац!, товарiB та матер!ал1в виробничого призна-чення, у збут1 продукц!! с^льського господарства.

Автор простежуе, як протягом 20-х рокiB в!дбувався процес поступового посилеяяя державного регулюваяня розвитку селянського господарства в царин! землевпоряджаяня, переселения, постачаняя сортовим нас!яням, очистки зерна, створэяня агрорайоя!в, агропро-паганди, застосуваняя штучних добрив, сгвореняя племрозпл1дник1в,

ветеринарного захисту, промислово! переробки сольськогосподарсь-К01 сировини тощо. 3 року в рок збо'льшувалася рдзноманотяа допо-иога незаможному селянству. Але наявних капЗталовкладень у соль-ське господарство було недостатньо, а з 1927/28 р. о ц! кошги почали скорочувати. В першому роздолЗ детально розгаядасться г.роцес задушения иепу адмзнЗстративяо-кошндною системою, показуеться, то боротьба прихильник1в 3 противников непу не вщухала протягом 20-х роков, водход в!д непу о його згортання вЗдбувалися не вЗдразу, а поступово. ВЗдкритий насгуп на неп розпочався з 1928 р., а кого остаточний злам вздбувся наприконцЗ 1929 р.

У другому роздзло - "Селянське населения та Його праця" - подана демографЗчяа характеристика селянського населения, селянсько! родини, визначасться трудовик баланс 1 рзчний цикл використашщ працз в селянському господарств!. ЗгЗдно з переписок: 1926 р. селян нараховувалося 22 млн, або 75,82 $ всього населения У1СР. У докол-госпному сел! спостерЗгаласд дуке вис ока народкувакость, вис ока смзртнЗстъ, раиной вступ до илюбу, малий водсоток розлучень. Автор робить висновок, цо без тако! демографЗчно! модел3 повсдЗнки !нди-вЗдуальне селянське господарство , цо грунтувалося на ручн!й прац! та Статево-вЗковому розпод!л! обов'язк!в м!е членами родини, не могло б Зснувати. Перепис 1926 р. виявив, цо 67,9 % селян республики були самодзяльними. Великий вЗдсоток саыодоялъного населения у селян сводчить про нкзький р!вень розвитку виробничих сил у докол-госпному сел!, оскЗльки иедостатня технЗчна забезпеченЗсть господа рства змуиувала селян залучати до працЗ максимально мотиву кЗлькость робочих рук. Разом з тим, високий водсоток /49,2 %/ продуктивная труп селян /вЗком в!д 15 до 49 роков/ вказуе, цо зндивз-дуальне селянське господарство було забезпечене робочими руками з надлишком. Анал!з показав, що у пор!вняни! з дореволюцЗйним перЗо-

дом, на npoi'iisi 20-х рокзв помзтно зменшився розмз'р оелянсько! ро~ дини, оо ос) лив о в шлопосдвних трупах. За п1драхунками автора, се-редн!й рози!р б1ДНяцько! родини в Укра!н1 коливався в!д 2,7 до 4,1 чол. У 1927 р. у бздняцьких родинах проживало 17,72 % селян-съкого населения республики. Родина перес1чного середняка нал1чу-вава в.1д 4,1 до 6,1 чол. У 1927 р. у середняцьких родинах прокива-ло 76,8 селянського населения. На одну др1бнокап!таластичну /кур-кульську/ родину припадало 6,9 член!в. У 1927 р. у др!бнокап!та~ лЮтичних родинах проживало 5,48 % селянського населения УРСР.

За п!драхунками автора на початок 1921 р. в УРСР нараховувалося приблизно 4,1 ылн селянських дворзв. У 1929 р. двор!в було 4,6 или, а но 5,2 млн, як то вказано в лдтератур!. Остання цифра грунтуеться на веснянону опитуваня! 1929 р., яке значно переб!льшило масштаб« дробления селянських родин. Пов'язаний цей феномен з посиленням пода ткового -теку , що змуиувало селян вдаватися до ф1ктивних розд!-7ii3 для зменшення сумц подаску.

Май! пддрахунки евлдчать, цо в 1926 р. трудовi ресурси селянського господарсгва УкраГни нараховували 11688,5 тис, роб!тник!в.Пи-тома вага чол об iK is складала 45,3 нанок - 45,1 п1дл!тк!в -9,6 Отке, у трудовому баланс! села чолов!ча 1 к!ноча праця бу-ла пайке однозначна. Селянська господарство грунтувалося на стате-во-вдковоиу розподдл! прац! д для нього р!вноц1ннкыи були д чоло-BiK з ;-аш;а. Иоряд з дншими чшшикамн - землею, худобою, реманен-:ом - забезпечення робочою силою селянського господарства було не-

обх!днои умовоо його замоаност!. Спдвв1дношення працд власно! ро-I "

0ск1льки ново! хермднологп ще не вироблеяо, то автор дано! ди-сертац!! користусться термшолог1ею, прийнят!й у в!тчизяян1й !сто~ р!ографjI радянсько! доби. Зокрема, Шд термином "куркульськд" або "др1бнокап!гал1Стичн1" господарства автор розумде верх!вку замож-них селян i не вкладае в цей терман однозначно негативно! оц!яки.

дини 1 наймит!в показуе, що в доколгоспному сел! найыана праця окладала хрохя б!лыае 5 % в1д р!чного запасу робочого часу у се-лянському господарств!. Зокрема, у найзамокнаших селян, що мали понад 15 две. пос!ву на дв!р, питома вага найыано! прац! отанови-да т!пьки 5,9 %. Охже, селяяське господарсгво 20-х рок1в було в свохй основ 1 трудовим.

Автор п1драхував, ад вихраха людино-дв1в на I дес. поо!ву в селяяських господарствах УкраШ в роки яепу коливалися в!д 16,4 до 34,8 / залежяо в!д рег1ояу 1 пос1вно! груш/. Ц1 цифра св!дчаи про невисоку продуктивнЮгь прац! оелян, незважаючи на велик! трудов! зусилля / робочий день одноос!бника пересачно окладав II год. 20 хв., зиеншуючись взикку 1 зростаючи вл!тку/. Невисока продукхив н!сть буяа зуиовлена передус!и пануванняи ручно! прац1 у селяясь-кому гооподарехв! 20-х рок1в.

У третьому роздШ - "Селяяське земпекориотування" - анал!зует1 ся розпод!л земельного фонду, досл1дяуетьса земельна ореяда, земельна громада ! форми сепяаоького землекористування.

Шагания про розпод!л земельного фонду УРС? у доколгоспний пе-р!од одяе з дискус!йних у в!тчйзнян!Й !стор1ограф!1. Це змусило автора провести ретельний анал1з джерел. Виявилося, що земельный фонд республ1ш& в меках У&Р 1929 р. ставовив 41333,4 тис. дес. 3 них до революц!! /дан! 1914 р./ селянам належало 21600,0 тис. дес. або 52,3 %. У 1929 р. у користуванн! селян перебувало 36133,4 тис дес., або 87,4 зокрема 33547,2 тис. дес. с!льськогосподарських уг!дь, або 95,8 % в!д загалу. Отке, у пор!внянн! 3 1914 р., зеипе-користуваняя селян зросло на 14533,4 тис. дес., або на 67,3 %. На I жовтня 1929 р. 8,2 % селянських земель налекало копгоспаы, 91,8 перебувало в 1ндив!дуальному користуванн!. У в!тчизнян!й Юторао-графП широко розповевджена думка про здр!бнення селянських госпо-дарохв у доколгоопкий пер!од. Однак, проведений анал!з джерел ов1?

чить, що nepsc1чяо на одне селяяське господаротво Укра!ни в 1916 р. припадало по 5,63 дес. земл!, а в 1926 р. по 8,32 дес., на одного 1дця в 1916 р. 1,06 дес., а в 1926 р. - 1,64 дес. Вони заперачують здрлбнення селянського землекористування за вказан1 роки.

Безземельним га малоземелъшш селянам п!д час аграриях паре-творень перейшли чаотково земельн! лишки с!льсько! буржуазП /кур-кул!в/. Однак, у в1тчизняя1й 1стор1ограф15 називають pi3Hi цифри кояф1скованих лиинив. Це змусило автора провести анализ яаявних дкерел. Анал!з показав, що с1льськ! багатп за час В1Д Жовтнево! революц1"1 до к1нця 192? р. втратили 4604,3 тис. дес., тобто приб-лизно половину CBoîx земель. НаприклиЦ 192? р. селянське зеыле-користування в УРСР виглядало так: пролетарски та нап!впролетар-ськ! /б!дняцьк!/ господарства, що складали 23,7 % bcîx селянських двор!в, використовували 14,2 % селянських земель /5130,9 тис. дес./; господарства др!бних товаровиробник!в /середняк1в/, що складали 72,3 % двор!в мали в своему користуваян! 78,3 % селянських земель /28292,5 тис.дес./; др!бнокап!тад1Стичн! /куркульськ1/ господарства, що складали 4 % двор!в, використовували 7,5 % селянських земель /2710,0 тис. дес./.' Отке, в 20-х роках переважна бзльшзсть селянських земель перебувала у користуванн! середняк!в. Краще були забезпечен! землею селяяи у Степу, гЗрше на Правобережж!. Кар-ликових господарств, що мали менте 3 дес. на дв1р, у середин! 20-х рок!в на Укра!н! нараховувалося 26,8 io / на Правобережк! -43,7 у> /. Господарств 1з земельнии иадЗлом понад 15 дес. у рос-ny6niui тод1 нараховувалося лише 3,4 %. основним типом на Укра1н! було господарство, що мало в1д 3 до 6 дес. /40,6 % в!д загалу/. Таким чином, у доколгоспноыу сел! перевакаяо др!бноселянське землекористування. У 1927 р. у республ1ц1 нараховувалося понад I млн дворзвабо майже четверга частина, яким не вистачало земл1 до нор-ми над1лзяяя. Земельна оренда ю-гогно но пом'ягшувала отан оалян-

ського зеылекористувашщ. Так, у 1927 р. орендний фонд в УРСР до-сяг свого максимуму - 2953,3 тис. дес., що складало мае половину дореволацЗйного. При цьому, орендована деркавн1 земельнЗ фонди складали тЗльки 856,5 тис. дес., а решта була оссредселянськоу орендоа. Справа ускладнювалася 1 тим, що 78 % орендного фонду республЗки було зосереджено в Степу, а земельна т!енота найбЗльие вЗдчувалася на ПравобережаЗ. ДокорЗнно змшпзся 1 склад орендар!в п 1сля революцИ: у 20-х роках ними виступали здебдльше замокнЗшЗ шари селян, в той час як до револоцП землю орендували переважно незаможнЗ. Головна причина здавання землЗ в оренду в 20-х роках -нестача у незаможного селянства основних засобав оброб!тку земл!. Таким чином, потрЗбно зробити впеновок, що вих1д для малоземельных був лише на ыляхах кооперац11 та антенсифакацП с 1льськогосно-дарського виробництва.

У дьому в1дношекн1, велик1 потеяцзйнз можлявост1 о'улк закладс-н1 в земельн1Й громад1. Ц1 земельяо-громадськЗ об'еднаняя селян з'явилися на УкраанЗ зг1дно з Земельшш кодексом 1922 р. У дисер-тацЗ! наголоауеться, що вони вЗдрЗзнялися вЗд дореволюцЗйпих сЗлъ-ських громад 1 1х не слад ототожшвати. СЗльська громада до рево-люцЗ! виконувала функгЩ низово! адманЗстративно! одиниц!. II.Юля Ковтнево! революцЗ! цЗ функцЗх стала виконувати сЗльрада. Окрам того, обмеження виборчих прав для заыонно! верхЗвки села кз давало мокливостЗ викорисхати, не порушуючи закону, збори виборцзв для вирЗиення тих громадських питань, як! ранЗшс вирЗшував сход. Фак-тично дЗяльяЗсть сЗльсько! громади була паралЗзована. Земельна громада, цо виникла пЗсля 1922 р., не иала владних адм1нЗстрати>>-них функцЗй. Бона була тЗльки територЗальним об'едпаншш селян-землекористувачЗв. НеобхЗдпо зазначити, що згЗдно з Зомспьним кодексом УРСР селянин маг користуватися землею гЗльки в склад! зе-

цельно! громади. По-1ншому було в РРФСР, де селянин за власниц ба-ханням из? користуватися зеиельним иад!лом 1 в складд земельно! громади 1 поза нею. А оск1льки в РосII Юнування земельних громад було таено зв'язане з общинное формою землекористування, де вона була пан!вною, то в л1тератур1 почали ототокнювати земельну громаду 1 селянську поземеяьяу общину. На УкраШ подобие ототожшоваяяя неправоьЦрие, оск1льки земельна громада була розповсюдзкена по всЗй територИ республик, а поземельна община юнувала в окремих реП-онах, де була обпданна форт землекористування. Наприк1нц1 20-х рок1в в Укра!н3 яараховувалося 40 тис. земельних громад на 54,8 тис, с1л та хутор!в 1 10,7 тис. с1льрад. У дисертацИ велике масце вздведено вивченню впяиву д1яяьностЗ земгромад на селянське госпо-дарство.

Важдиве мюце в селяяському землекористуваян! поддала форма землекористування. В багатьох випадках саме в!д не! залежала ефек-тивнЮть земдеустрою, впровадження пол1пшених с!возм1н, застосувая-ня сзльськогосподарсько! техн!ки, а отке 1 п1днесення с1льського господарства. У 1923 р. дЗльничо-черезсмукяа форма охоплювала 61,3 % селянських земель в республ!ц1, общинна - 26 %, в!друбна -4,5 хут1рська - 1,4 %, колектгвна - 4,2 %, зм!шанЗ форма - 2,6 % Отке, висловлена в литератур! думка про переважання на Укра!н1 в 20-х роках общинно! форми землекористування не зЩтверджуеться при анал1з! наявних даерел. Найпоширен1иою формою землекористування в Укра!н3 залишалася д1дьничо-черезсмукяа. Дя форма була про-гресивнЗыою за общаняу, оск!льки закр!шговала зеиельн! д!лянки за окреыими дворами 1 не дозволяла передШв. Але 1 1й були притамая-н! численн! недол!ки: багатосмужнЗсть, черезсмукнЮть, дрХбносмуж-нЮгь, далэкоземелля, примусовий характер савозмЗни при збереженнЗ системи в!дкритих полЗв, трип1лля, що було несумЮним з прогресом у с!льському господарствз.

Саи! селяни добре усв!домлювали недолги схарих форм. Тому час-тина з них намагалася пол1шшхи стан землекористування шляхом переходу на хухори 1 в!друби. Але останн! мали переваги над схари-иа формами х!льки тод1, коли мали достатню площу / м!н1муи 10 дес. для Правобереккя 1 Л1вобереккя, 12 дес. для Степу 1 ПолЮся/. Аде оск1льки б1лыа1сть селян Укра1ни мали зеыельн1 над!ли значно менян, тому хутори 1 в1друби були для них не виг!дн1. Адм1нЮтратив-но-команднн система з 1деолог!чних м!ркувань хея обнекувала вих1д селян на хутори 1 в1друби, оск!льки останн! перешкодкали колекти-в1зац11. Тому хутори 1 в1друби в 20-х роках не набули значного по-ишрення на Укра1я1.

Намагаючись знайти вих!д з незручяосхей Юнуючих форм землекористування, селяни в 20-х роках звернули увагу на громадськ1 багахоп!льн! с!возм1ни. Це не була самост1Йна форма землекористування. II орган1зовували при землевлаштуванн! в громадах з общинной або д1льничо-черезсмужною формами. Завдяки введению тако! с!во-зы1ни усувалась багатосмужнЮть, черезсмужнЮть, вузькосмужнЮть, знищувались в1дстал1 трип1лля та рябоп1лля, встановлювалося рац!о-нальне чергуваяня культур, заводилися однор1дн1 поС1ви 1 просапн1 культури, в!дкривалися мокливост1 для сп!льного використання машин, та прогресивних агротехн1чних прийом1в. Перопективи на шляхах бага-топ1льно1 гроиадсько! с1возм1яи передбачалися для всц оелянських гооподарств, а яе лише для багатозеиельних, як то на хуторах 1 вырубах, що було духе вакливо з сод1ально! точки зору. Разом з тим, на вЗдм1ну в1д колективно! форми землекористування, при громадсь-к1й багатоп1льн!й с!возмШ зберЗгався селянський дв!р як самос-т1йний суб'ект господарювання, дуке вдало поеднувався особисхий 1 громадський 1нхерес. Саме тому в середин1 20-х рок!в перех1д до громадських багатоп1льних с!возм!н при землеустро! селянських земель набирав масового характеру. На X жовтяя 1927 р. 2,4 тис. зе-

мельних громад на плоиЦ 2,9 млн део. перейшли до громадських 01-возм1н. Причини, що гальмували введения багатоШльних с!возм1н /недостача тягла, насшм багаторачних трав, неорган^зованЮть збуту продукцИ просапних культур тощо/ при зб1льшенн! кап1тало-вкладень в с1льське господарство 1 сприятливяй ц1нов!й пол!тиц1 моана було усунути. Потреби у суц1льн1Й колектив1зац!1 не було. Щлком зрозум1ло, що при заведенн1 громадсько! багатоШльно! с1-возм1ни р1зко Шдвищувалася роль земельно! громади. Наведений в дисертацИ фактичяий матер1ад св1дчить, що громада поступово ставала орган!зац1ею кооперативного тицу. Землевпорядження 1 мелаора-ц1я, орган!зац!я 1 дотриманяя багатоп1льно! с1возм1ни, боротьба з шк!дниками 1 бур'янаии,; у творения прокатних пункПв с!льськогоспо-дарських машин, здучних пункт!в, млин!в, ол1йниць, крупорушок тощо - все це п1д силу лише громад!. Отже, без тиску згори, на основ! особистих 1нтерес!в селяяи кооперувалися при викояанн! цих. роб 1т, Для виконаняя сво!х функц!й земельн1 громади акумулювали значн! копии. За нашими п1драхунками вони в 1925/26 р. становили 29,2 млн крб. Для пор!вняння, державн! каШталовкладення в 1нди-в!дуальяе селянське господарство Укра!ни в той же р1к складали 49,8 млн. крб.

У 1928-1929 рр. спостер1галися випадки переходу деяко! частини земгромад на Укра!н! на статут тсозу. На I линяя 1929 р. дей пере-х1д зд1йснили 355 громад з 40 тис., як1 Юнували в республ1ц1, гоб-то лише 0,9 % в1д загалу. Отже, переважна б1льш1сть земгромад не посп!шали перетворювахися на колективн1 об'еднання, селяни не бака ли втрачати господарську самост!йн1сть, яку окрем! двори мали в громад1,1 перетворюватися на "гвинтики" в колективному господарств!. Земельна громада , як демократична орган1зац1я всього селянства, не могла бути !яструментом примусово! колектив1зац!!. Тому в 1930 р. вона була л1квкована командно-адмЗнЮтративною системою.

У четвертому роздШ - "Робоча худоба, реманент 1 будзвл! у селянському господарств 1" - досл1джуеться матерзально-техн1чна база с!дьськогосподарського виробництва.

Основною тягловою силою в ¿ндивЗдуальному селянському господарств! Укра!ш1 в доколгоспний пер!од була робоча худоба - кок! ! воли. У джерелах га л1терагурд зустр!чаються разнз цифри про к!ль-к!сть робочо! худоби у республзц! в роки непу. Анал1з дкерел показав, що весною 1923 р. у селянських господарствах Укра!ни нал!-чувалося 3760,8 тис. коней або 76,9 % рзвня 1916 р., а в 1927 р. гх нараховувалося 5005,7 тис., тобто б!льше. н!к в 1916 р. Вол!в у селянському господарств! в 1916 р. нараховувалося 493,4 тис., а в 1929 р. 552,1 тис.Оме, за роки непу селяки в1дновили дореволю-ц!йне погол!в'я робочо! худоби 1 перевершили цей р!вень. Це св!д-чення велико! енерг!! селянства, коли воно сво! зусидлн спряыовуе на власне господарство, коли воно в!дчувае себе справки!« господарем свое! дол!.

При характеристик стану робочо! худоби важливо всгановити ефек-тивнЮть !! використання в селянському господарств!. Передусзм во-на визяачаеться к1льк!стю роботах одиниць на плоэд посЗву. П!дра-хунки автора св!дчать, що в середин! 20-х рокав лише 6,64 % селянських господарств Укра!ш: забезпечували оптимальне навантаженяя робочо! худоби. 51,66 % селяя-власшШв могли забезпечити сво!ы коням або волам т1льки м1наыапьне навантажешш, а 41,7 % селян не могли забезпечити ! цього, тобто в!д утримання робочо; худоби терп!ли збитки. В ц1лому, до 2/3 робочого часу коней та волав не використовували по причин! др!бних розм!р!в селянських господарств Та , не звакаючи на значне недовикористаняя робочо! худоби, в нш вадчувалася велика потреба. Адже безк1нний селянин втрачав моа-лив!Сть самос?!Йно вести господарство. В 1923 р. зз Укра!н! без робочо! худоби кал!чувалося 46,63 £ селянських двор!в. У 1929 р. -

8,7 Таким чином, на протяз! 20-х рок1в в!дсоток ц1е! кахего-селян дещо зменшився, але все к залишався надхо великий. 3 од-!ею головою робочо! худоби в 1923 р. було 32,76 у 1929 р. -7,9 % дворов. Це те ж, з екояом!чно! точки эору, яе вамостЗйя! осподарства, оск!льки виконувати ряд с!льськогосподарських роб!т м було не п!д силу 1 вони змуиея1 були вдаватися до супряги. На-:вн!сть в укра!нському сел! наприк!нц! 20-х рок!в понад 3/4 безликих 1 однок 1яних двор!а - гр!зяий показни^к кризи в енергетично-1у забезпеченя! с!льського господарства. В 1927 р. лише 29,23 % :елянських господарств користувалися власною худобою для с!льсько-?осподарських роб1т, до супряги вдавалося 34,31 наймали робочу судобу 33,62 %. Часхияа безхудобних двор!в використовувала кор!в адя польових роб!т. А це показяик страшенно! хехя!чяо! в!дсхалост1. £итхя владно вииагало докордяно! реорган!зац11 тяглово! сили у селянському господарств!.

Ремаяеях - це ще один чинннк, без якого не иояливе сшськогос-подарське виробяяцтво. Доревояюцйяа /1913 р./ варх!сть кап1тапу в реманент1 /355,7 млн крб, в цЗяах 1926 р#/ була досягнута в

1927 р. Але, не зважаючи на певн1 усл!хи в ц1й д!лянц!, селянсь-ке господарство Укра1ни далеко в1дставало по забезпеченню реиа-нентом в1д передових зах!дних кра!н. Так, на I дес. пос!ву в

1928 р. у селянському господарств1 Укра!ни припадало всього 9,1 крб. варюст! знарядь прац!. Для порзвняння, у фермерському господарств! США наприк!нц! 20-х рок!в на таку ж площу припадало гн-вентаря на суму 31 крб. У 1927 р. без знарядь прац! було 37,8 % селякських двор1в республ!ки, а це кожне трете господарство.Влас-ним реманентом у тому а роц1 обробляла землю лише 32,1 % двор!в, супрягою користувалися 25,3 рейта наймали знаряддя прац!. Роз-под1л реманеяту у селянському господарств1 Укра!ни не в1дпов!дав потребам о!льськогосподарського виробяицтва: з одного боку був .

кадто високий процент безреманентних господарств, а з imaoro боку частина двор1в мала його надлишок. Др!бне господарство ставил sopCTKl рамки оаоюсуванню складнях машин у стськоыу господаре в!. У дисертац!1 наведен! цифров! викладки, як! св!дчать, ад б!л ыенш складний реманент не окуповувався в переваянай б!лыиост1 се лянських двор!в. Тому дрзбнотоварне господарство було змушене ба зуватися на ручн!й працз селян» Статистичн! дан! свадчать, цо в 20-х роках вручну с!яли в!д 15,2 до 99,8 косили косою або кал серпом в!д 19 до 96 молотили цЗпом в!д 5,4 до 90,7 пров!юв ли крукалом , решетом або лопатою в!д 2,7 до 85 % селянських гос подарств Укра!ни, залежно вад региону. Автор робить висновок, то забезпечити господарство реманентом б!льш!сть селян могла т1льки на шляхах кооперативного використаняя, передуем через машино-тракторн! товариства ! зеыелыи громади.

Ситуация аз забезпеченням китловими 1 господарськими будавляь селянського господарства була дещо кращо», Kir. з робочою худобок ! реманентом, але ! в цай царина кокне двадцяте господарство не мало власного китла, а кожне сьоме не мало господарських прим!и,( ЯкЮть селянських буд!вель у 20-х роках залишалась невисокою, bi нест!йке буд!вництво на сел! розповсюджувалося дуае мляво, для придбання цегли, черепиц!, зал!за у селян не було достатн!х кош-т!в та ! виробництво будматер!ал!в далеко в!дставало в!д потреб: У дисертац!! робиться висновок, що матерзально-техн!чна база селянського господарства республ!ки в 20-х роках була вадсталою ! потребувала докорлшо! реконструкц!!.

У п'ятому розд!л! - "Землеробство ! тваринництво у селянсько господарств1" - досл!д!:уеться система землеробства ! агрокульту селянського поля, виробництво 1 реалазацдя продукцЯ рдльництва розвиток тваринщцтва.

У оп0Щальн!й nii&paîypi 2!доуии едина кадоиф!кац!я оиотем

землеробства. Однак ведомо, цо системи в!дрззняються одна в!д одно! !нтенсивн!стю використання земельних уг!дь. Це проявляемся в в таких зовн!шн!х органозацзйних ознаках як характер використашм р1лл 1 /пар, толока, перелог, посови/, розпод!л посовно! площо м!к рЗзтши культурами /озим! та яро зернов!, просапн!, сз'ян! трави то-що/. Тощ ми в 1ндиводуальному селянському господарств! Укра!ни 20-х рок!в вид1лили так! системи землеробства: перехзднз вод перелогово! до рябоптно!, рябопзльну, парову трип!льну, пол1шиену просапну 1 пол!паену травопзльну. У диоертац!! охарактеризован! особливоот! коено! систем. За роки непу спостер!галися прогресив-нз тендеядИ у системах землеробства, парова трип!льна ! рябоп!ль-на системи зазнали значних зман, за хх рахунок набувала поширення пол!паена просапна система. У 1929 р. , за нашими п!драхунками, 37 )о с Зльськогосподарських площ селян республЗки займала ползпшена просапна система, 38,4 % - трипзльна, 11,5 % - рябопзльна, 13,1 % -!шз! системи. Чорн!, чист!, зайнят! пари в селянському господарст-в1 Укра!ни в 20-х роках займали ще скромне мзсце, але поступово вони витзсняли в!дсталу толоку ! зернове безпар'я. Наведен! в ди~ сертацп факти св!дчать , цо селяни збзльшували площ! злущено! стерн!, розпирювали оранку на зяб, угноювали все б!льше р!лл!. Однак, брак тягла, неземлевлаштованзсть, част1 перед!ли земл!, недостача насзння с!яних трав, проблема з реал!зацзею врокаю про-сапних культур помзтно гальмували поширення передових прийом1в агротехШки на селянському пол!.

Р1льництво - гол овна галузь у селянському господарств! Укра!ни. для характеристики ц!е! галуз! ванливе значения мають дан! про розпод1л пос!вно! площ!. Дореволюц!к-.на посавна площа /1913 р./ на Укра1н! була в!дновлена в 1925/26 господарсысоиу род!. В 1927 р. в она досягла свого максимуму - 23081,2 тис. дес., або 117,5 % в!д р!вня 1909-1913 рр. Структура селякських посавних площ у 20-х ро-

-зеках значяо в1дрЗзнялася вЗд дореволюцЗйно!. Передусзм зменшилася питома вага зернових культур « У 1916 р. вони зайиали 91,5 % се-лянських посЗвЗв, а в 1929 р. - 82,5 %. За 1х рахунок збЗлыпилас питона вага технЗчних культур. У 1916 р. «3 культури зайиали лип 5 % селянського поля, а в 1929 р. вке 10,7 %. ВищЗ цЗни на технз нз культури, нЗж на зерновЗ, стимулювали селян розширювати площ; пЗд соняшником, цукровим буряком тощо. Окр1м того, розширення П1 пЗд просапниыи культурами було викликано 1 потребами агрокульту] У 20-х роках, порЗвняно з дореводюцШшм перЗодом, сталися знач! зм1ни 1 в структура зернових культур. Так, у Степу, головному з< новому регЗонЗ республ1ки, озима пшениця витасняла яру , кукур: за витЗсняла ячмЗяь. На ЛЗвобереажЗ 1 ПравобережжЗ зменшувалася питома вага натурально-споживчих - жита, гречки, проса, ячменю, збальшувалася питома вага ринкових культур - пшеяицЗ, взвса, куз рудзи. У дисертац11 наведений дифровий матерЗал за 1916-1929 рр по окреиих рвМонах з посЗвних трупах, що наочно свЗдчить про структурнЗ змЗни в селянських посзвах, про прогресивнЗ змЗяи у р1льництв1 в план1 його ЗнтеясифЗкацЗ! 1 збальшеняя товарностЗ.

АнаяЗз структура польових посЗвЗв рЗзних пос1вних гр

селянства виявив, що вирощування то! або Зншо! культури в Зндив дуальному селянському господарствз Укра!яи визяачалося кЗлькома факторами. Насамперед, селяни намагалися забезпечити натурально споживчЗ потреби родини.Звичайно, що питома вага натурально-спо живчих культур у малопосЗвяих господарств була вищою. Лише пзс задоволення натуральних потреб родини селяни звертали увагу яа ков1 культури. Саме тому 1 в найб1льших селянських господарства де питома вага ринкових культур була найвищою, натурально-спои культури не зкикали, !х сзяли стЗльки, щоб задовольнити потребу родини. Другий фактор, що серйозно впливав на поширення посзву но1 культури - це трудомзсткзсть и вирощування. Саме тому питс

¡ага таких працезатратних культур як картопля, цукровий буряк, ку-сурудза, соняшник, при Bcix !яших умовах, була вищою в посевах ц)!бн:ших господарств, де були зайва робоч1 руки, His у краще за-5езпечених посавною площею двор!в, де робоч1 руки здебалыаого були зайнят! вирощуваняям яе таких грудомЗстких зеряових кульгур.

У 1925/26 р. валова продукция р!льництва Укра1ни майже досягла цовоенного равня, а в 1927/28 р. перевищида його. Якщо в 191Ь р. в- Укра1н! будо вирощено продукцИ р1льяицгва на 1300 шш. крб., ео в 1928 р. на 1338,7 или крб. /в пор!вняльних ц!нах 1926 р./. 3 ц!е! суша яа долю зернових культур в 1928 р. припадало 823,1 млн, тобто левова частка. В роки яепу поступово зростали 1 валов! збори зерна /в 1927 р. 1102,9 млн пуд., в 1929 р. - 1185,3 илн пуд., або 98,9 % в!д р!вня I909-1913 рр. /. У 1913 р. на одного кигеля Ук-ра!нн було вирощено 684 кг зарна, а в 1927 р. 615 кг. Для пор!внян-ня в США яа початку 30-х рок!в вирощували 719 кг, у Канад! - 1298 нг Отже, вирощування зерна яа Укра!н! в 20-х роках, не зважаючи на певн! зрушеняя, не досягло дореволюц!йного р!вяя 1 пом!тяо в1дсха-вало в!д аналог1чнвЕ0 показника в основних кра!нах-виробниках зерна.

Безпооередяьо сзльським населениям Укра!ни в 1923-1929 рр. спо-кивалося 71,1 % валового збору хл!ба. Такий виоокий в!дсоток влас-не селянського спокиваяня хл!ба св!дчило про переважно споживчо-натуральяий характер зернового господарсгва. Страхов! запаси скла-дали пересi4Ho 10,8 %. Товарна продукц!я /сальдо села/ становила nepeci4Ho в I923-IS28 рр. на УкраШ 187,3 млн пуд. хл!ба, або 18,1$ в!д валового збору. У порЗвяянн! з I909-I9I3 рр. товарнЮть скоро-тилася на 54 %. Головна причина скороченяя товаряо! продукц!! зернового господарсгва Укра1ни крилася в яатурально-споживчому характера др!бного селянського господарсгва. Наведен! в дисертацН циф-ри св!дчать , що висока товарнЮть зернового господарсгва Укра1ни

в аореволиц1йний час значною н1рою тримапосд на зменшених нормах споживання селян. Отрицавши п1д час аграриях перетворень землю, се-ляни передус!м розширили власне спокивання хл!ба. Товарнасть селянських господарств можна було зШнити, впливаючи на фактори, котри-ми вона визначалася. Передусам, потрЗбно було зац1кавити селян ц1-ною на зерно, вкласти у зернову галузь додатков! кошти, щоб пЗд-вищити врожайнЮть, валов а збори.

Селяни в 20-х роках в1дновили дореволюц!йн1 валов! збори тех-н!чних культур, але врока! залишалися низькими, що серйозно галь-мувало нарощування валово!, а отке ! товарно! продукцИ. Необхадно було впроваджувати нов1 технолог!!, пЗдвищувати агрокультуру, материально зац!кавити селян-виробник!в, розвивати постачально-збутов!, переробн!, машино-тракторн! кооперативи. Велику роль у цьому прочее могла в!д!грати земельна громада. Село пов1льно, але неухильно в 20-х роках розвивалося у цьому напрям1, та згортання непу ! приму-ссва колектив!зац1я звели цей прочее нан!вець.

Тваринництво - друга по значению галузь у селянському господарств! Укра!ни. На протяз! 20-х рок!в селянство доклало чимало зу-силь для в!дродкення ! дальшого розвитку тваринництва Укра!ни. По-год!в'я продуктивно! худоби у 1928 р. значно переважало р1вень 1916 р. / по велика рогат!й худоб! становило 134,4 по свиням -134 %/.кпе кормове питания було вузьким м!сцем селянського тваринництва. Недостатне, яезбалансоване, б1дне на б!лки годування, поган! умови утрииання ! незадов!льний плем!нний склад череди спри-чинипи до низько! продуктивност!. У дисертацн наводиться дан1, що св!дчать про эначне вДОтавання укра!нського тваринництва в!д тваринництва зах!дних кра!н. Щоб радикально змшити на краще становище в ц1й галуз! потр!бно було, передус1м, реорган!зувати р1льницт-во -основу для виршення кормового питания.

Шостий розд!л дисертац!! - "Бюджет седяноъкого господарства".

Бодает в!дзеркалюе в цифрах все багатогранне буття селянина як всередияа господарства, так i в зв'язках з яавкопишнам cbítom. ПЗд-валина бюджету - це основний капрал селянського господарства. На протяз! 20-х рок!в в1н невпинно зростав, становлячи 2304,9 млн крб. у 1923 р. i 2814,6 млн у 1928 р. Якщо в 1913 р. на одну душу в селянському господарств! припадало по 109,8 крб. основного кап!талу, то в 1928 р. по 117,8 крб, / в пор!вняльяих ц!нах 1926 р./. Отже,

р!ст становив 7,4 %, не зважаючи на значн1 руйнування господарства п!д час в!йни, недородов 1921 i 1924 рр. РозмЗр основного кап1-талу селянського господарства зростав у напрямку в!д безпос!вяих! ! малопос!зних до багатопос!вних, аде дан! про прирЮт основного ка-п!талу показують, що в роки непу швидк!сть його приросту була най-вицою у середньопоС1вних трупах. Це ще одне св!дчення, що в докол-госпному cení передусам змацнював сво! позицп середняк.

3 розмаром основного капйалу tícho пов'язана його структура. До и складу входить худоба, птиця, бдноли, буд!вл1, реманент, запаси продуктов, корм!в i матер!ал!в. Анал1з показуе, що в ycix по-С1вних трупах селян на першому míchí по вартост1 капиталу стояли будавлЗ. Перес1чяо на них припадало майке половина основного капиталу. На другому мЮц! стояла худоба, перес!чна вартЮть яко! скла-дала Bia 1/5 до 1/4 основного капиталу. Трете мхсце в структур! основного кап!талу подаляли Mía собою реманент ! запаси. Пересачно на реманент припадало в!д 13 до 15 % вартост! основного капйалу. Така низька питома вага реманенту .серед основного капиталу ще одне св1дчення недостатньо! технично! забезпеченост! !ндив!дуального селянського господарства у 20-х роках, разке перевакання ручно! працд. Разом з тим, анал1з структури основного капиталу св!дчить, що i3 зб!льшенням nociBy в господарств i, збйыиувалаСя питома вага тих його елемент!в /худоби та реманенту/ в!д яких безпосередньо за-

лежала продуктивнЮть 1 ефективнЗсть господарства. У багатопос двор!в орган1чна будова кап1талу була кращою, що вказуе на про, тивн:ше ведения господарства. Розм1ри 1 структура основного ка] пу иали вир!шальне значения для прибутковост1 селянського гост дарства. Дан1 про гуртовий /валовий/ прибут он селян св1дчать, I середин! 20-х рок1в найзамоанша група мала перес1чно на двар ] буток в п,3 рази б!льший, н!ж у яайбаднию!.

Бад ральництва селяни Укра!ни отримували головну частку при( ку. Так, в 1923/24 р. - 55,8 % / в!д тваринництва - 20,8 в3; ших галузей с!льського господарства - 8,1 Заняття поза влас! сальсышм господарством принесли в 1923/24 р. селянам Украхни ] прибутк1в.

Для всеб!чного висватлення питания про селянський бюджет, П( рабно спинитися на ринковому обагу в селяяському господарства. п1з св!дчигь, що в ринковому обагу брали участь вс! селянсы господарства, але разной буда 1хня роль на ринку. У безпосавнщ селяЯ набуття 01льськогосподарсько1 продукца! на ринку була в I рази б!лыиа нш в1дчукення. Отие, вони на ривку виступали як С1 кивача с1льськогосподарсько! продукцп, а не як продавца. Груш з посавом до 2 дес. на дв1р вадчуиували продуктов с1льського гс подарства приблизно стиьки, ск!льки набували, тобто 1х роль я* товаровиробникав була нульова. Тальки починаючи з пос1вно! груг що зас1вала понад 2 дес. на дв!р, вадчусення сальськогосподарс] продукца! стаб1льно перевалсала 1х набуття. Але лише у посавних пах з пос!вом понад 9 дес. на дв1р селяни реал!зовували на риш понад половину вирощено! продукцп.

Анал1з складу набутих селянами ринкових продуктав показуе, г у калькюному обчисленн! бальше купували багатопосавн2 1 безпо< я!. Малопос!вн1 1 середньопос1вя1 купували менше, обмекуючись ! необх1дн1шими продуктами. Становище ¡х як самостдйних господар

буяо яесгайне, вони були змушея! економити на всьому, аби зберег-ти власне господарство. У склад! набутих ринкових продуктав у без-посавних разко переважали реч! особистого вжитку i продукти харчу-ваняя. A Í3 зб!льшенням посаву на дв!р паралелъно зростала питома вага набутих на рияку предметов виробничого призначення. Отже, туг ми спостерагаемо якасну р1зницю м1жполярними трупами селянства: безпосзвн! купували товара, як! споживали найман! робдтяики; вели-KonociBHi селяни набували товари, як i Heo6xifiHi господарям засоб!в виробництва. СередньопосЗвя! займали промЗжне становище. Разом з тим, фонд спокивання перевакав виробнича витрати у bcíx пос!вних трупах селян. Пояснити дей факт можна лише тим, що виробництво в 1ндив!дуальному селянському господарств! Укра!ни в 20-х роках було спрямоване передусам на задоволення споживчих потреб власно! родини.

АналЗз показав, що понад 3/5 фонду спокивання селян припадало на продукти харчуваняя, 1/5 фонду селяни витрачали на одяг i взуття, 1/10 на паливо, оевгглення та житло. Отже, елементарн! потреби лю-дияи - харч!, одяг, взуття, житло - поглинали понад 9Д0 фонду спокивання селянина-одноосабника. Це незаперечно св1дчення яевисокого рдвня життя селянина, не зважаючи на його помине паднесення в роки непу. 1925/26 р. був найб!льш благополучным для селянського госпо-дарства Укра!ни за весь пер!од непу. В тому род! пересачно на одну душу селяни республ!ки сложили 194,6 кг борошна, 15,2 кг круп, 136,4 кг картопл!, 3,4 кг ода!, I кг вершкового масла, 6,1 кг сала, 14,3 кг ы'яса, 4,4 кг риби тощо. Зокрема, у листопад1 1925 р. Перес i4Ho на I день на I душу в селянському господарств! Укра!ни припадало по 630 г хл!ба, 90 г !нших вироб!в з борошна, 70 г круп, 600 г городини, з яко! 400 г становила картопля, 80 г ы'яса, 210 г молока, 13 г сала, 3 г вершкового масла, 13 г риби. Ц! дан! евзд-чать, що р1вень спокивання м'яса, сала, масла був меншё норми, що вкушузало овлян бЗльшэ опояиэаги хпida i картШ, esa s ц1доиу кз-

лорЗйнЗсть харчуваяня дзлком вЗдповЗдакафЗзЗологЗчним погребам.

У висновках пЗдбитз пЗдсумки дослЗд».ення 3 зформульованЗ зага нЗ рекомендацЗ!:

1. НаприкЗнцЗ громадянськох вЗйни селянсъке господарство рес-публЗки переживало тяжку кризу. ВихЗд був знайдений на шляху нов економ1чно! полЗтики.

2. До середини 20-х рокЗв селяни витягли сзльське господарств з кризи, а в наступнЗ роки валова продукцая рзльництва а тварин-ництва перевершила дореволюц1йний рзвень, основнЗ потреби крайни продуктах харчування 3 сзльськогосподарськзй сировинЗ були задов воленЗ. ЗрЗс 1 матерЗальний рзвень киття селян. Вое це свЗдчить життездатю'сть зндив!дуального селянського господарства, його сп можндсть до швидкого вЗдновлення.

3. Але для подальшого поступу в аграрному сектор3 економэки н обхЗдна була докорднна реорганЗзацЗя селянського господарства. В но було традицШим, сзыейниы, дрЗбнотоварним 3 знаходилося на д зндустрзальнзй стадЗ! розвитку. Воно Зснувало передусЗм для задо ня власних натурально-спокивчих потреб родини. ТоварнЗсть його о новнох галузЗ - зерново! - була бЗльш нЗк вдвЗчз меншою, нзж в д революцзйний перход, ПродуктивнЗсть працЗ залишалася невисокою, ; зумовлавалося дрЗбними розм1рами господарств, пануванням ручно! цЗ, вЗдсталими формами землекористування 3 системами землеробств: ОкрЗм того, на стан селянського господарства дуда негативно впли: тиск адмзнзстративно-командно! системи, що неухильно посилювався протягом 20-х роК1В. Податкова, цзнова, кредитна полЗтика против; непу серйозно гальмувала розвиток селянських господарсгв, порода; засни у сдльськогосподарському виробництвЗ, особливо у вирощува: зерна.

У ситуацИ, цо склалася в Укра!нЗ в 20-х роках, реальним в ходом для перевакно! бальшостЗ селянських господарств з безвиход;

тарих форм землекористування мзг оути перехдд земельних громад на агатопдльнЗ громадськд сЗвозмдни, поступове залучення селян до р1з-:их форм вертикальних кооперативдв. ПЗдвищити ефективнзсть виробнидт-а, задовольнити потреби кра!ни в продуктах харчування д в сдльгосп-ировин!, пдднести життевий рЗвень селянства можна було на шляху не ;нищення,як до дього прагнула адмднЮтративно-командна система, а пе-юбудови традицШого аядивддуального господарства. Одяак, одержав-¡ення 3 бюрократизация кооперацдх, лдквддаддя земельних громад зве-[и нандведь хх позитивна можливостЗ в планд перебудови та тетради ¡елянського господарства в економдку кра!ни, а примусова суцдльна ко-(ективдзацдя знищила д саме Зндавддуальне господарство.

5. Багатор1чне панування у сдльсъкому господарства колгоспно-рад-■оспного ладу не принесло очакуваних результатдв. Нин! сдльське гос-юдарство республдки переживав затяжну кризу. Селянин, вЗдчужений Iдд засобав виробнидтва д результатов свое! працд, не здатний наго-1увати кра!ну. Досв1д передових крахн свзту показуе, що вихдд з кри-¡и можливий при переход! на ринковий шлях розвитку д при роздержав-аеннд економаки, при ва'дродженна л вдльному розвитку рдзних форм гос-юдарюваняя. Потрдбно поступово ре органЗзувати колгоспи 1 радгоспи у сооперативи вертикального типу, де селянське господарство стане ре-1льним господарем засобав виробнидтва 1 вироблено! продукцИ. Думаться, що при поддбядй реоргандзадд! варю використати позитивна здобутки земельних громад 20-х рокдв, звичайно, вносячи вадповЗдяЗ сорективи на епоху 1 ментальндсть селянства. Не вийти з кризи, якщо ге звернутися до насущяих потреб селянина-виробника, до первияяо! зиробничо! одиница - селянського господарства, де органдчно поеднав-:я 3 трудЗвник 3 власник.

Основний змдст дисертацд! викладений у таких публакаЩях авто-:а: •• • •

1. Селянське господарство Укра!ни в доколгоспний пер1од /19211929/. Харк1в: Основа, 1991. 10,5 друк. арк.

2. Селянська поземельна община на Укра!я1 в доколгоспний перЬ од.// В1сн. Харк1в. ун-ту. Харк1в, 1984. № 266. 0,5 друк. арк. /Рос. мовою/.

3. Форми селянського зеылекористуваняя на Укра!я1 в доколгоспний пер!од /1917-1929/. // Питания ЮхорН СРСР. Харк1в,198Е Вия. 30. 0,5 друк. арк. /Рос. ыовою/.

4. Селянське господарство Укра!яи напередодн! переходу Радян-сько! кра!яи до яепу.// В1сн. Харк1в. ун-ту. Харк1в, 1986. № 296. 0,5 друк. арк. /Рос. новою/.

5. Доколгоспне селянське господарство У.кра1яи в радянськШ 1с-тор1ограф1!.// ВЮн. Харк1в. ун-ту. Харк1в, 1987. № 302. 0,5 друк. арк. /Рос. ыовою/.

6. Селянська родина на Укра!н1 в 20-1 роки.// Питашм 1стор11 СРСР. Харк1в, 1989. Вип. 34. 0,5 друк. арк. /Рос. мовою/.

7.Демограф1чна характеристика селянства УРСР 20-х рр. // ВЗсн. Харк1в. ун-ту. Харк1в, 1989. Ш 343. 0,5 друк. арк./Рос. мовою/.

8. Резулыати перерозпод1лу земельного фонду УРСР /1917-1929/. // Питания ЮторГх СРСР. Харк1в, 1990. Вип. 35. 0,5 друк. арк. / Рос. мовою/.

9. Системи землеробства в 1ндив1дуальному селянському господар-ств1 УРСР /1917-1929/. // Питания ЮторИ СРСР. Харкав,1991. Вип. 36. 0,5 друк. арк.

10. С1льськогосподарський реманент в 1ндив1дуальному селянському гоСподарств1 УРСР /1917-1929/. // ВЮн. Харк1в. ун-ту. Харк1в, 1992. й 362. 0,5 друк. арк.

11. Бюджет 1ндив1дуального селянського господарства Укра^ни в

-4720-х роках.//31сн. Харк1в. ун-ту. Харкав, 1992. 1(2 363. 0,5 друк. арк.

12.1ндив1дуальне селянське господарство Укра1ни в пер!од непу /1921-1929/. // 1сюр1я та археология Слоб1дсько$ Укра1ни: Тези допов1дей та пов1домлень Всеукрахнсько! конференцН, присвоено! 90-1й р1чниц1 ХП Археодог1чного зЧзду. Харкав, 1992. 0,2 друк. арк. 13.Трудовий баланс селянського господарства УкраТни в 20-1 роки.// Укра!нський 1сторичний зб!рник. Харк1в, 1993. Вип.37. 0,5 друк- арк.

Каяиниченко В.В. Крестьянское хозяйство Украины и период нэпа. ■ Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.02 - история Украины. Харьк. гос. ун-т, Харьков, 1Уу4.

Защищается диссертация, основные положения которой изложены ъ i3 научных работах. Они содержат комплексную характеристику нндивш адьного крестьянского хозяйства ¿0-х годоь. Установлено, что этот : хозяйствования показал большие возможности к быстрому восстановлен: своего потенциала. Однако, крестьянское хозяйство оставалось мелко товарным. Начавшаяся его реорганизация на путях внедрения общестзе них севооборотов, вовлечения в структуры вертикальных кооперативов перестройки земельных обществ имела значительную перспективу, но о не была реализована в связи с ликвидацией нэпа.

Kalynychenko V.V.

Peasant farm of Ukraine during the New Economic Policy (NEP) period.

The thesis for a doctor of historical sciences degree on speciality 07.00.02 - History of Ukraine. Kharkiv State University, Kharkiv, 1!

The thesis,the principal propositions of which are stated in 13 scii tific papers,is defended. They comprise a complex characteristic of individual peasant farm of 1920-s. It was determined that this type of farm management showed great possibilities for fast restoration of its potential. Although the peasant farm remained to be the petf goods economy. The reorganization which began in the ways of introducing common crop rotation, involving into the structures of vertii cooperatives, restructuring of land societies had a significant prospective but it was not realized because of the abolition of the

Ключовг слова: селянське господарство, неп, земельна громада.