автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Семантически производные наименования во внутреннем лексиконе человека (на материале близкородственных языков)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Семантически производные наименования во внутреннем лексиконе человека (на материале близкородственных языков)"

Р Г Б К»йй1;ЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ iMeiii ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

í 6 О KT 1005

Ht правах рукопису

Гапчеико Оленя Анатол1Твна

СЕМАИТИЧНО ПОХЩШ НАЙМЕНУВАННЯ У ВНУШШНЬОМУ ЛЕКСИКОН1 ЛЮДИНИ

(НА MATEPIAJll БЛИЗЬКОСПОРЩНЕНИХ MOB)

10. 02. Ol — украТнсъха мовв JO. 02. 02 — pocläcbKa ма$а

Автореферат

диссртапп на здобуття вчсного ступени кандидата фмолопчних наук

Кша - 1995

Диоергац'1вю е рукопио

Робота виконана в КиКвоькому ун!вероитег1 1м. Тараоа Шавченка

Науковий кер!вник

0ф1ц1йн1 оубщнт

доктор $1лолог1чних наук, професор Сн1тко Олона Степан1нна

доктор ф1лоло!11чяих наук Шумарова Наталя Петр1вна кандидат $1лолог1чних наук Синиця 1рша АнатолНвна

Пров1дна установа

- К1ровоградоький державний педагог!чний {нститут

Захиот в!дбудеться "27 " _жовтия | 1995 року о Ю годи-

н1 на зас 1данн 1 опец1ал1зовано1 вчвко'1 ради Д 01.01.30 у Кипюькому ун!верситет1 1м. Тараоа Шевченка /м. КиКв, бульв. Т.Шевченка, 14,к-63/.

3 дисертац1ею можна ознайомигися у Науков1й бКШотец! Ки1в-ського ун1верситету ¡м. Тараса Шевченка /м. .вул. Володимирсыса, 58, к!м. 10/.

Автореферат роз 1оланий

1995 року.

Вчений секретар с1юд!ал130Банох вчежн ради кандидат ф1лолох'1чних наук, доцент

Шхова Д.1.

У ов1тл! антрополог 1зацН наукових доол1джвнь у сучасному мс-вознавств! стае все сИльш очевидною тендеиц1я розглядати мову не як !зольовану знакову систему, а в поеднанн1 з людииога /нос t см мови/, П псих!кою, м!сцем J функц1ями у св1т! та сусп!льств!. 3 урахуван-ням антрополог!чного чинника мова визначасться як д1ялыпсть людини, продукт становления мислення й найважлив!шиЯ зао1б оп!лкування. В контекст! д1яльн!сного п!дходу особливого значения набувае доол!джея-ня внутр1шнього лекоикону людиш чи асоц!ативно~вербальних мереж /АБМ/ - складових структури mcbhoY особистост!. В АВМ синкретично в!дбит! семантичн! й граматичн! зв"язки м!я словами, в!ддзеркале1п найважлив!ш! елементи мовноК картини св!ту, зашифрован! прагматичн! характеристики - оц!нки, уотановки, мотиви, ц!нноот! й 1деали Д).М.Караулов/ колективу мовц1в.

Пор1вняння onocodlB позначення реал!й та понять у р!зних наро-д!в дае можлив1сть наблизитиоя до вивчення духовного ов!ту цих наро-д1в, оск1льки р1эн! мови за своею суттю, за своКм впливом на п1знан~ ня ! почуття в наслравд! р!зними св!тобаченнями /В. фон Туыбальлт/,

Анал!э сШльного 1 специф!чного у будов1 аооц!ативио-вврбальних мерел носПв украТноько! та рос!йсько'( мов дозволяв не лише глибоко вивчати найхарактерн!ш1 риси двох нац!ональних мовних культур, ала й передбачати та прогнозувати психолог1чн! й ооц!альн! чинники "мов-но-кодовоУ переор!ентац!¥" /В.М.Манак!н/, стаорювати науково об Грунтован! методики викладання цих мов в УкраГн!.

■ Вивчення природи та механ!зм!в функц!онування асоц!ативно-вер-бальних мереж людини законом!рно ставить питания про засоби збер!-гання так званих сп!взначень у внутргшньому лексикон! людини, оск!лб~ ки явищо, що часто називають багатозначн1стю слова, мае р!зн! тлума-чення при структурно-сиотемному та д!яльн!сному п!дходах.

Актуальн!сть обрано! теми эумовлена необх1дн!стю всеб1чного вивчення будови й механ1зм!в функц{онування АВМ* носПв близькоопо р!днених мов в аспект{ виявлення спального 1 специфичного, з"яоува ня диференц1йш5х ознак семантично пох1дних найменувань кр1зь призм д!яльн!сного п!дходу.

Мета диоертад!! - розглянути сп!льн{ i опедиф1чн} риси в орга н1зац1'1 д!лянок асоц1ативно~вербальнюс мереж нос tin двох близькосп р!днених мов, проанал!зувати феномен внутрfиньo'i форми семантично пох1дних ном1нативних одиниць кр!зь призму внутр!шнього лексикону Hocti'b ykpaihcuko'i та рос!йськог мов, вкявити й описати соц!аяьно-прагматаген! чшшйки, як! визначають психолог!чну реальн1сть внутр1 иьог форг.ш семантично пох*дних найменувань.

Мета досл!дження передбачае вир!шення таких завдань:

X/ описаги прющипи будови внутр!шнього лексикону людини та його м1сца у структур! мовно! особистост1, а також на Шдсгав! si-ставного анал!зу експериментального матерiany визначити сп!льн! i специф!чш ркси украгнських i рос!йських вербальних асод{ац(й;

2/ на основ! експериментальних досл!джень розглянути типолог! Hi особливост! вербальних acoqiayift як засобу створення, збер!ганн t реаи1зацН семантично пох!дних ном!нативних одиниць;

3/ шляхом експериментального вивчення сприйняття й використан нос1ями мови багатозначних сл!в доел!дитя специф!ку збер!гання. у

внутр!шньому лексикон! сп!взначень багатозначних сл1в; . , —

Так звака сукупна АНИ, шо ¡нтегруе 1ндив1дуальн1 мереж!, j глядаеться як феноменолог!чва модель реально'! ABM, П узагальненй образ /див.: Караулов Ю.Н. Ясский язык и языковая личность. М.,15 в!н же. Языковая компетенция лексикографа как лингвистический истс ник в его работе над словарем // русистика сегодня. 1994. J63. С.9Е

4/ визначити роль внутр1дгаьо! форма у процес! формуваняя 1 фут-ц!онування оемантично пох1дних ном!нативних одиниць та у мэхан!змах Ш-,

5/ на основ! экспериментального доол1дженяя встановити можли-в1сть 1снуванвя 1 характер соц}ально-пгагаатичних чинник1в, що вшга-вають на внутр1шню форму сомантично пох!дних найменувань;

6/ розглянути культуролоПчн! особливост! внутр{шньо? форми оемантично пох!дних ном{нативиих одиниць /з точки эору 1х в1дбиття в АБЫ нооИв украУнсько! та рос!йсько! мов/.

Об"ектом доол!ддення е оемантично лох!дн1 ном!нативн1 одиниц1.

Мета 1 завдання роботи визначили виб!р метод{в досл1джекня.0с-новнш <5ув описовий метод, який передутая спостерзження над мовяи-ми фактами 1 внзначення на п!дстав1 1х анал!зу законом!рностей функ-ц!онування ном1яативних одиниць. Вивчення соц1ально-прагматичного аспекту внутр1шньо!£ форми оемантично пох!днгас ном1нативних одиниць та його прояву у р!эшх мовах зумовяло використання прийом1в i засо-сЗ 1в з(ставного анал!зу. Виявлення природа оемантично пох!дних ном{-нативних одиниць зумовило використання методики компонентного анал!зу.

Псих о- 1 прах,мал1нгв!ст1тчний аспекта вивчення семантично пох!д-них ном1нативних одпниць передбачають широке використання експери-ментальних методик анал1зу мовного матер!алу, зокрема, експерименту на.введения мовного знака у контекст, експерпмент!в на 1нтерпретац1ю значения ном!нативних одиниць, в!лвного асоц!ативного експерименту. Ексцериыенти проводились у форм{ письмового опитування /анке тугаи-ня/. Оск?льки впЕчання прагматичного аспекту ном!нативних одиниць передбачае знания остального фону, до анкет було введено додатков! питания, як{ дозволили виявити певн! соц}ально-демографIтаf характеристики 1нформант1в /нац!ональн1сть, в!к, р!дна мова, м(сце народ.ження I м!сцо пост!йного проживания, профес 1я, осв!та, воло-

д!ння 1ншши мовамя тощо/. До участ! у р!зних сер!ях експеримент: залучалися особи, що в!льно волод1ють нормами литературно!' мови, вщою /р!дше - середвьою оттец1альною/ освгтою /100 oció: 50 укра: ськомовких f 50 pocificbKOMOBHKx/, студента вшцях /180 oció: 100 j рашськомовних î 80 рос{йськомовних/ i середн!х спец1альних /130 ос 16: 70 укра!нськомовних 1 60 рос 1йськомовнюс/ навчальнкх закла; а також учн! загальноосв!тн1х шк1л /110 oció: 70 укра5Гнськомовнш 40 РОС tfîCbEOMOBHHX/.

ОскЛльки для виявлення етно-культуриих особливостей семант] иох1дних вом1катир.йих одиниць у близькоспор1днених укра'1нськ1й ti с!йськ1й мовах доцЬчьнкм е пор!вняння отриманих результат^ з дш про викоркстання цех самих семантично пох!дних найменувань hocíhi мови, що належить до Ikhioï mobhoï групи, як контрольний матер i ал користоБувалися результата в!лыюго асоц!ативного експерименту, i веденого у rpyni дорослих 1нформант1в /30 ос 16/ з вищою осв!тою, волод1Ю>ть нормами австр!йського вар1анта н1мецько'1 мови - oднieï мов зах!дногермансько? п!дгрупи германських мов.

Семантично пох1дн! ном!натквн1 одинщ!, що пропонувалися як ва-стимули в експериментах, спочатку вибиралися з текстових t лв: кограф!чнюс дяерел /складено картотеку ном1нативних одиниць, ïx ¡ чень, BaplaHTiB реал i зад lï у р!зних контекстах тощо/: використов; лися тлумачн! словники, словники 1ншомовних сл íb, неографiчнi в и. ня, словники асоц!ативних норм укра'1'нсько'1 та pociñcbKo'f мов; reí вий матер i ал /публ¡частичного i науково-популярного характеру/ в: рався з газет, журнала також деякях публ1цистичних твор!в к

80-х - першоï половини 90-х рокiв XX стол1ття; в.обмеженому обся ---

Газети "Аргументы и факты", "Веч1рн1й Кшв", "Голос Укра "Демократична Украина", "Комсомольская правда", '"Культура i житт. "Литературная газета", "Л1тературна Укра'<на". "Московские новост "Неделя"; журнали "В1тчизна", "Всесв1т", "Kmв", "Наук

жизнь", ".Моделист-конструктор", "Огонек", "Пульс", "Сучасн1сть"

6

залучалися художн! текста зазначеного пор¡оду. Знернення до газет-но-публЩистичких текст1в зумовленв спещзф!кою tчастичного стилю: те, що в!н розрахований на пшроку 1, водночас, неоднор1дну за соц!ально-демограф!чним складом аудитор)», визначве слециф!ку вико-ристання р!зних мовних засобгв, поеднання рис ргзних стшг!в ! зуиои-люе здатн!сть до швидкого реагуваши на вс! змiни у мов! t яситт! су-сп!льства. Газетно-публ!цистита! тексти найадвкватн!те в^дображають соц!ально-прагаатичну специф!ку використання ном1нативних одиниць, у тому числ! i семантично пох!дних найменувань.

й§У£Шй новизна досл!дження полягае в тому, що на основ! ана-л!зу експериментальних даних всгановлюються подхбн! й характерн! ри-си ном!нативно-асоц!ативних npoueciB у BHyTpiiraix лексиконах носй'в близькоспор!дненюс сх!днослов"янських мов, вкявляються особливост! с творения, _ збер!ганкя i реал!задП семантично пох1дних ном!нативних одиниць: на основ! наявност! регулярних асод!ативних зв"язк!в м!ж сп!взначенняии так званих багатозначних сл!в визначаеться роль вну-TpitiHboi форми у процес! формуванкя ! функц!онування семантично по— х!дних ном!нативних одиниць, П психолог!чна реальн1сть; простереться динам!чний характер прояву внутр!шньо¥ форми семантично пох!дних найменувань /здатн!сть до актуал!зацП й явйтрал1зац11/, а також ди~ нам!чн!сть актуальност! сп!взначень багатозначних сл!в; вотановлюегь-оя заложиiсть внутр!шньо1 форми семантично пох!дних найменувань в!д соц!ально-прагматичних чинник!в /культуролог!чних 1 тезаурусних/;на: основ! з!ставного анал!зу експериментальних даних визначаються куль-туролог!чн! особливост! формуванкя семантично пох!дних ном!нативних одиниць у носп'в украхнсько* та pOClÜCbKOi мов.

Творетич^д п!нн!рть дисертац1йного досл!дження полягае в його спрямованост! на розробку таких л!нгв!стичних проблем,як взаемозв"я-зок мови й мислення, взаемод!я ¡¡дат ¡дуального 1 сод1ального у ис:.и~ нативних процесах, сп!вв1дношення форми t зм!сту mobhoi одиниц!, ди-

нашзы значения мовного знака, соцхально-прашатична обумовлен1сть внутр!шньо'1 форма семантично поххдно! нрм1нативно'1 одиниц! та нац!с нально-культурна спецг^Нка семаитико-прашатичних процес!в.

Практична значения роботи. Результате досл!джень, експеримен-тальний i теоретичний матер!ал молуть бути використан! у практиц! викладання роздШв сучаснох укра'хнськоХ та рос!ЙськоХ мов /"Лексиколог 1я", "ЛексикографiA"/, У спецкурсах з актуальних питань онома-с!олог!1, етнол!нгв1стики, л!нгв!стично'х прагматики, психол!нгв!ст! ки; у викладанн! сучасно'х укра:нськ01 мови !ноземцям.

Апгюбап!я добсти. Основы! положения дисертац!йно!'-роботи i результата досл1дяення обговорювалися на зас!даннях кафедр роо!йсько'1 мови i сучасно'1 украХнсько? мови ф¿долог!чного факультету КиХвськох ун1версит0ту, на Всеукра1нськ!й науково-методичнiй конференц!* "Ук-ра'хноэнав;Ство у технхчному вуз!: методолог!я, методика, перспектив! /Кихв, 1Э94 р./. Матер!али досл!дження знайшли в1дображення у публ: кац1ях, впроваджуються у практику викладання украшськоХ' мови у ви-щ!й школ!, зокрема при викладанн! лексиколог!'i, фразеологГх та лексикограф!!, у методичних розробках для курсових 1 дшиомних роб!т.

Да захист вкносятерд так;!, положения дисертшН:

1. Обумовлен! аперцептивною природою лвдського мислення ном!н/ тивнх процеси супроводауються розгортанням асоц!ац!й, спрямованих i виявлення взаемозв"язк1в позначуваноЧ реал!? з !ншими явицами д!Йс) CTi. Основу внутр!шнього лексикону - АВМ - формують асоц!ативн! зв' ки, орган!зован! за категор!ально-тематичним принципом. Кожний еле-мент АВМ по-своему пов"язаний з життевим досв!дом нос¿я мови.

2. Ном!нативн! одиниц! у близькоспор!днених укра1нськ!й та ро-с!йськ1й мовах часто с близькими за формальними й семантичними озн. каш i збудаутоть у HociSfB цих мов однаков! /або дуже близьк!/ асоц ци, цо особливо проявлявться у формальних, парадигматичних ! тема тичних асоц1ад1ЯХ. Незважаючи на генетичну 6^,.ьк1сть цих мов, вар

балы-п один rati гид вшитом р!зних чинник^в /як власне мовнкх, так t культурно-соц1альних/ можуть асоц!юватися у ев!домоетi nocii'B Tiei чи iHiaoi нова 1з зово1м р1зними мовними одиницями. Специф)ка мов найб!льш яскраво виявляеться у бутгевих /онтолог1чних/ та деяхих видах синтагматичних асоц!ац!й /при включенн! слова-стимулу в певне стШ'.е /фразеолоНчне/ словосполучення ado рзчоння, яке являс codosi в1дому в иащонально-мовному колектив1 цитату, афоризм, приел!в"я тощо/.

3. Спхвзначення багатозначних сл!в психологично нер1вноправн!: у певний перiод часу ввд!лясться найактуальн1ше для носГ*в мови значения. Сп!взначения багатозначно/ ном!натявно1 одшпщ} можуть бути нер1виоправними у р!зних соц1умах i мати неоднакову актуальшеть для HociiB pi3Hiix нащональнкх мов. 1ерарх1чна пiдпорядкован i с т ь пох!д-них значень "основному" необов"язнова, як i наявн1сть пост HI л or о зв"язку мш сп1взначеншши багатозначного слова.

4. Mi« так званими сп1взначеннями багатозначного слона, як! збс~ рхгаються в р!зних дглянках АВМ, можуть виникати стгйк! еемантичн! скр1пи. Наявн!сть рэгулярних асощативних зв"язк1в /семантичних скрь п!в/ Misc сп!взначеннями пол1сем!чно1 ном!нативно1 единиц! можна роз~ глядати як прояв внутр!шньо1 форма семантично пох1дних неяЛнцтивних одипиць, яка е мотивом актив! зацН дхдянкл АИЛ, що найадекватнща В1днов1дае комуншативнгй ситуацП. Ввгулярний характер асоц!ативнпх зв"язк1в св!дчить про психолог1чну реальн!сть внутр1шньо! формк семантично нох1дно1 номинативно'! одиницi. Внутр!шня форма слова, яка усв!домлюеться ноо^ями мови, забезпечуе оприймання та використашя Яого сп!взначень. Нерегулярно ть або в!дсутн!сть асоц!ативного эв"л.ч-ку св!дчить про нейтрал!зац1ю внутр!шньо1' форма семантично похлднох ном1нативно"1' одиниц!.

5.. Внутр!шня форма семантично пох!дних ном!натиЕних одиниць мае с ц!агсьно-прашатичну с*Зумовлен!сть: в!добрадугочи сусп!льну практику нос Ив мови, ном!натквн! одиниц! утримуються в !ндив!дуальн!й св!до мост! людини за допомогою р!знях асоц!ативншс зв"язк!в, як1 формуют ся п!д впливом соц!альио-прагматичних чинник!в /в!к, профес!я, осв1 та та !н./.

6.. Внутр!иня форма семантично пох!днгос ном!нативних одиниць по в"язана з над!опально-культурною спецификою конотадП: еле.менти ма-тер!апьно!Е й духовно* культури народу в1дображаються в асод1ац!ях 1 визначають 1снування над!онально-культурно? специф!ки утворення та використання семантично пох!дних ном!нативних одиниць у р!зних мова Джервлами над!онадьно-культурно! самобутност! мови е фольклорн! тра диц!Т, система-обряд!в ! ритуал!в, котр! в образно-символ!чн!й фор» в!дображають !сторичниЙ досв!д народу, та 1нш! культуролог!чн! зна* ня, заф!ксовая! у ыовн!й св!домост! людей. Семантично пох!дн! ном!-нативн! одиниц! с формами реал!зацН национально!' символ!ки. Усв!дс лення нос!ями мови символ!чно! значущост! внутр1шньо'1 форми е асоц! ттено-образною п!дставою конотад!У.

Структура 1 зм!ст роботи. Дисертад!я складаеться !з вступу.двс

розд!л!в, загальних висновк!в, списку використано! л!тератури та дс датк!в.

У вступ! обгрунтовуеться виб!р теми, визначаеться Н актуалз н!сть, формултоться мета й основн1 завдання досл}дження, визначаеи ся наукова новизна, практична значения робота й основн! методи доел! дження.

Перший розд!л "Семантично пох!дн! ном!нативн! одиниц! у внут-р!шньому лексикон! людини" присвячено вивчешш рол1 I мгеця внутр нього лексикону у структур! мовно! особистост1, проблемам його орг: н!зацН', спедиф!ц1 збер!ганкя у внутр!шньому лексикон! семантично ! х!дних ном!нативних одиниць.

У МРШШУ Параграф! розд{лу /"Внутр1шн1й лексикон у структур! mobhoJ особистост!"/ розглядшэться ochobhi характеристики mobhoJ осо~ б ко тост! /мовна св!дом1сть, самосв$дом!сть, св!тогляд то-до/, основа! ptBHi it' структури, оск!льки мова е видом д!яльност! особистост!.

Вгочасться роль асоц!ац1й в орган!зад!з внутр!шнього лексикону: acoyiaTEDHi зв"язки мй ном1нативними одиницями формують основу вну-TpiiiMboro лексикону /асоЩатявно-семантичного р!вня структури мовнох особистост!/ - АВМ. Анал1з експериментальних данях дас пхдставу го-ворити про катогорiально-тематичний принцип орган !зацп АВМ з перэ-вагою тематичного компонента, оск1льки не Bet ношнативн! одиниц! вступають у катогорхальн! зв"язяи, а тачатячно спор!диен! одиниц! у внутрхшньому лексикон! утворюють бхлыл широк! поля i npocTime адап-тують у ооб! нове слово,' ■

Про категорхально-тематичний принцип органiзадi'i АВМ свхдчигс i той факт, що _форм-альд!_ вербальнх асоц!ац! i, яя! пов"язують ном!на-THBHi одинид1 на основ: под!бност{ певних формально-мовних ознак/зву-чання, словолпрно!' модел!, частшхомовнох лриналехност!/ зустр!чають~ ся порхвняно нечасто /у дорослих хнформант1в - близько ycix реакций, у д!тей - 14$ /.

Дом!нуючими можна вважати видя асоц1ац!й, якi реал1зують смисло-Bi /опосерадкован! прихованими компонентами зм!сту/ зв"язки сл1в у внутршхьому лексикон!; серед них найб!льш частотами е ларадигматич-Hi, сгахтагматнчн! та тематичнх aco«iay!i.

У смислоьому аспект! серед ¡¡щэгуцшяа^изних асоц!ад1й видхля-ються категор!альн! /при i'xнхй реалхзanil слова належать до одного тематичного поля, яке фтсуе свмантичн! зв"язки в однор!дк!й смисло-в!й сферi/, оинон!м!чн! /як! реал!зують катогор!i повсякденно1 св1-домост1 носi'в мови/, г!пон!м!чн! /що базуються на ¡ерарх!чн!й орга-н!зац!!' елемонт!в семантичного поля/ та антон!м!чн!.

Сщтагматизн! accuiaxjii проявляться у вигляд! однослхвних i не-

односл!вних асоц!ативних реакц!Й, як! Ыдтворшть моде л i словоспо-лучень /переважас атрибутивна модель/ 1 моделi простих речень /Nj-"l ~ N 1» " 1 ~ M] ■J. Mis словом-стимулом 1 словом~реакц!ею може встановлюватися невиражений синтагматичний зв"язок. У склад! багач сл1вно'1 реакц!ï-речення може повторюватися слово-стимул або його т xiдна форма; слово-стимул може виступати у вих!дн!й форм! як комш ненг речения або взагад! не входити до складу речения. Acoyiaytï i го тану характеризуються значним над Iональ но-культурит забарвлеш цо особливо яскраво виявляеться при включенн! слова-стимулу у пев! ст!йке /фразеолог!чне/ словосполучення або речения, яке являе co6i в!дому в над1онально-!.ювному колектив! цитату,афоризм,пркслiв"я ti

Як правило, граматичний клао■слова-стицулу впливае на грамат ний клас слова-реакц! ï : парадигматичн! ! сштаплатичн1 асоц!ативн реакцИ дом!нувть, в!дпов1дно, у р!зних сл!в-стимул!в. Taie, субст тиви! iwoim характеризуються ирхоритетшетю парадигматичних реакц 1мена ознак - скнтагматичних реакцШ.

Експериментальн! дан! п!дтверджують, що робота внутр!шнього сикону ладини базуеться на онтолог!чному принцип!: ктекний елемент по-своему пов"язаний з життевим досв!до>4 кос! я мови. Пережит i ■ нос мови ситуацГх зумовлюють вшикнення будтевюс_/он.£Олог!таих/ acoui щй. Слово-стимул, актив !зуши у пам"ят! лвдини той егпзод буттег знань, який ьпетять спор!днеш за ситуацгею, эастосуванням, вико{ ставши реалП або вхдошгй псих!чиий, емоцШний стан лндини, стае центральнам "вуздом" ц1ло'£ «epesi збудааних ним образов i пов"яз£

3 ним сл1в.

У другому параграф! /"Специфика збер!гання у внутрхшньему j сикон! багатозначних сл1в"/ д0сл1дкусться статус багатозначних i мшагивннх одинкць у внутрхишьому лексикон! лкдшш, спецкфпса зб< гання I механ!зми реалхзацп гх ептвзначень. Розглндаеться ступ!]

актуальноет! сп!взвачень ном!нативних одиниць для нооИв мови й ви-значаютьоя чинники, що впливають на цю актуальн!оть.

Слово, як зауважував О.Р.Дур1я, практично нтоли не мае одн1оК твердоК й однозначно? предметно* в1днеоенноот11. Питания про потен-ц!йие 1снування к1лькох значень практично у кожного олова Я обмежен-ня вих!дного /"словникового"/ набору в процео! мовленкя розглядаеть-оя як один 1э основних аспект!в психолог!чно* проблематики значения. Проблема орган1зац1К лекоичних значень у пам"ят! людини, в П внутр!ш-ньому лексикон! о одн!ею з найактуальн!ших у сучаеному мовознавств!.

Анал!з матер!алу дав п!дставу зробити висновок про наяБн!оть у внутр!шньому лексикон! семантичних скр!п1в м1ж сп1взначеннями бага-тозначного слова, тобто асоц!ативкого зв"язку, який актуал!эуеться при сприйманн! цього слова /0.0.3алевеька/. В асоц!ад!ях, котр! дають-ся 1«формантами на олово-стимул, иожна вп!знати дек!лька його сп!в-значепь /напр.: БЛАКОТНИЙ БЕРЕТ - 1/головний уб!р, 2/назва десантни-к!в або 1/десантник, 2/головний уб!р, або 1/ансамбль во^шв-аф-ганШв, 2/Серет блакитного кольору, або 1/вояк миротворчих оил ООН, 2/вояк ДЦВ / ГОЛУБОЙ БЕРЕТ - 1/десантник, 2/шапочка голубого цвета, або 1/головной убор, 2/десантник, або 1/воЙска ООН, 2/десантники; ДИСК - 1/музичний, 2/чаотина хребта, 3/спортивний / ДИСК - 1/музы-кальный, 2/опортивный снаряд, Э/часть позвоночника; КЛАН - 1/родина, 2/маф!я / КЛАН - 1/оемейный, 2/мафиозный; КОКТЕЙЛЬ - 1/нап!й, 2/су-м1ш к!лькох компонент!в, Э/сум!ш чогось / КОКТЕЙЛЬ - 1/напиток.2/нпи-глашение в гости, або 1/напиток, 2/оостоящее из нескольких компонон-тов; ЛИПА - 1/дерево, 2/обман / ЛИПА - 1/дерево, 2/подделка; НАПАДАЙ-ЧИЙ - 1/футбол!ст, 2/хул!ган / НАПАДАЮЩИЙ - 1/игрок, 2/хулиган;СПККТР-1/райдуга, 2/проблем / СПЕКТР - 1/мнений, 2/цветов, Э/проблем та !н./.

1 Лурия А.Р. Язык и сознание. М., 1979. С. 41.

У ряд! випадк!в $нформантами продукуеться /в результат! лексико-с мантичних деривац!йних процео!в/ нове, не заф!ксоване у словниках, значения слова-стимулу, що е яскравим ггроявом асоц!ативного характ ру людського мисленкя /напр.: АКВАР1УМ - щось темне й обмежеие;каф< на Хрещатику /«буд!вля 8 велико» к!льк!стю скляних деталей та дзер кал/, АФГАНЩЬ - порода собак, НОСТАЛЬИЯ - блакитний сум, що огор тае п!д "Рекв!ом" Моцарта /-емоц!йний стан людини/ тощо/.

Слово-стимул може аеоц!юватися у св1домост( 1нформант!в лише одним, вих!дним, його значениям /напр.: АКВАРИУМ - для рыб, АФГА-НЕЦЬ - жителе Афганистану, ДЕСАНТ - в!йоьковий, ЛИПА - дерево 1 т. що, очевидно, сз!дчить про !снування таких оп1взначень ном!нативни: одиниць, м!ж якими в!дсутн! аооц!ативн! эв"яэ'ки у внутр!шньому лексикон! людини.

Сп!взначення багатозначних сл!в психолог1чно нершюлравн!: у певний пер!од чаоу "на передн!й план" може виходити найактуальн!ше для носIIв мови значения пол!оем!чного слова. Шд час експеримента. них досл!джень були заф!ксован! випадки, коли у пор!вняно невелики! пер!од часу /близько шести рок!в/ актуальн!сть того чи !ншого значения !, в!дпов1дно, контексти реал!зац!К слова зм!нювалися /пор.: АФГАНЕЦ - солдат Советской Армии, служивший в Афганистане —*• 1/воа 2/житель Афганистана*; ДЕВАЛЬВАЩЯ - душ!, моральних ц!нностей -•» 1/морал1, 2/радянського карбованца -»- 1/грошово'1 одиниц!, купона, 2/духовност!; НОСТАЛЬГИЯ ~ грусть — тоска по Родине -»- Тарковский-тоска по прошлому, пережитому — 1/по недавним временам, 2/по Родине, 3/по дому 1 т. !н./.

Результата екоперимент1В доводять, що !ерарх!чна п1дпорядкова-

н!сть похишюс значень "основному" необов"язковак як ! наявн!сть ш

- , -

Поршим /1/ подаеться сшвзначення, що найчастше реал!зуеты в асоц1атквних реакциях шрорма1тв, далг - за зменшенням частоти ; Л1зацП у в1дпов1дях 1нформанТ1В.

ст1йного зв"язку м!ж сШвзначеинями багатозначного слова: близько 60% реакцШ в1дбиЕають у першу чергу пох!дне сп!взначення /або ж т!льки пох 1 дне, без посилання на первинне за час or.i* у творения i за-ф1ксовано у словниках як основно/.

31ставний анал!з раакц!й украшськомовних J рос1йсьномовних tii-фориант)п виявляе однаков! /або дужэ близьк1/ асоц1ативн! реакц!!. Проте, незвакаючи на генетичну близыс!сть цих мов, слова можуть асо-ц!юватися у си(домост{ иосИв т!еГ чи inmoi мови 1з зовс1ы р!зними номьщтивними одш1ицями, що пояснюоться вшитом р1зних чшшик !В /як зласно л1нгв1стичних, так 1 культурно-соц1алышх/. Спецкф1ка мов.що пор1внкються, найяскраЕ1ые виявляеться у буттевкх /онтолог1 ших/ 1 деяких видах сиитагматичних асоц1ацШ, а генетична близьк1сть - у форыольних, парадигматнчйих i тематичнюс асоц!ац{ях. 0кр1м того, в р!зпих соц!умах можуть бути н9р1вноправними сШвзначення багатоэнач-но? ном1нативно! одинид1: вони можуть мати piзну актуалыпсть для нос Si в р{знмх кацЮнальних мов /напр.: ЗЕЛЕНАЯ ФУРАЖКА - 1/пограшгч-ник, 2/fypayjca зеленого цвета, З/тпможошшк /ЗЕЛШИЯ КАЖЕТ - кашквт зеленого коль ору; НОСТАЛЬПЯ - 1/туга за мянулим, 2/туга за Батьк1в~ шиною, З/Андр1й ТарковськиЗ / НОСТАЛЬГИЯ - l/тоска по прошлому,2/Анд~ рей Тарковский, 3/тоска по Родина та 1н,/.

7 другому роздШ "Енутр1шя форма семантичко пох!дяях найме» нувань у !лехан!гыах асогИативно-вербальних мэрек" досл!джуеться феномен внутр1шиьоК форми семантичпо пох1дних ном1нативних одиниць, сксперименталькшл шляхом вивчаеться можлив!сть П поихсягог1чноК реалъ-nocTi для нос Ив мови, виявляються I'i вида, тезаурусы! t культуроло-г1чи1 чинники, що впливають на внутр!шню форму семантично пох1дних ном!нативних одиниць в укра?нськ!й та рос1йськ!й мовах.

Перший параграф розд!лу /"Феномен внутр!шньоУ форми семантич-но noxtAHHX найменувань"/ присвячений питаниям взаемозв"язку i .взас-

мовшгаву форми 1 зм!сту мовних одиниць, розшарування мовноХ форми на зовн!шню та внутр1шш). Розглядавться концейц!я 0.0.Потебн1, а кож погляд сучасного мовоэнавст^й на феномен внутр!сшьо! форми с© мантично пох!дних ном!нагивних одиниць.

Зачинателем вивчення проблеми внутр!шньоХ форми у в1тчизняно мовознавств! був О.О.Потебня, який, розвиваючи положения концепц! В.Гумбольдта на ^рунт! роо1йсько! мови, створив ориг!нальну теор! на основ! досл!дження конкретних мовних одиниць - сл!в. О.О.Потеб вид1ляв у слов! три аспекта: зовн1шню форму /"членопод!льний звук зг.пст, "що ,об"ективугться через посередництво звуку", * внутр1шшо форму /"найблшкч^ етимолог!чне значения слова, той снос (б , яким в раяае ться зигот"/

Поняття "внутрШня форма" в л!нгв1стичн!й л!тератур! трактуе ся неоднозначно ! продовжус залишатися предметом детального вивче ! дискус!й вже тривалий час /згадаймо прац! В. фон Гумбольдта,0.0 тебн!, В.В.Виноградова, А.Март!, В.А.ЗвеПнцева, Л.Р.Э!вдера, Ю.С слова, О.С.Мельничука, Б.0.Шготн1кова, В.М.1усан1Есысого, С.В.Сем чинського, О.С.Сштко, В.М.Тел1Я, Т.Р.Кияка та !н./.

Реальн!сть внутр1иньо'1 форми конструктивно пох!дних найменув шо являе собою аперцептивний розумовий образ, пов"язаний з осмисл ням взаемозв"язку позначуваного з !ншими явищами д!йсност!, й об"е тивуеться за допомогою значимкх одиниць мови - елемепт!в тв!рноХ структури найменування /О.С.Сштко/, як правило,-не викликае сумн у досл!днкк!в мови й с загальновизнаною.

На в1дм!ну в!д внутр!пшьо! форми конструктивно пох!дних най нувань, феномен внутр!шньоХ форми семантично пох!дних найменувань знають не вс1 л!нгв!сти /напр., прац! В.А.Звег1нцева/. Проте оста часом ряд досл1дник!в /В.М.Тел^я, Б.0.Плотников та !н./, спираючи

--j-----

Потебпя A.A. Мысль и язшс // Потебня A.A. Эстетика и noaTii I/.., 1976. С. 114-115.

на експериментальн) дан!, довели психолог!чну реальи!сть виутр!шьоК форми семантично пох!дних ном!кативнкх одиниць ! продовжують працкь-вати над ц!ею проблемою. Внутр!шня форма переосмислюваного слова ви-значаеться як мотивуюча ознака вторинних найменувань.

Значения слова реал}эусуься в певнШ комуи!катшэн!й ситуацП, в певному контекст!, тому як один !з експериментальних метод!в вивчен-ня природи внутр!шньод .форми семантично пох!дних найменувань був обра-ний експерименг «а явления мовного знака у контекст.

Хнформантя вводили запропоноваи! ном!нативн! одиниц! у контекст як у первинномул так ! в пох!дному значенн! /пор(вн., наприклад, ви-корисзжння таких ном!нативнях одиниць, як АКВАР1УМ, АФГАНЕЦЬ, БЛА-ХВДйЯ (БШЕТ/ГОЛУБОЙ БЕРЕТ, ДИСК, КОКТЕЙЛЬ, СПЕКТР та !н./, що св!д-•таз» про ¿сиушання у св1домоот! носНв мови асоц!ативних зв"язк!в ,М|!ж яввдами, .на поэначення яких використовуеться одна й та сама мов-на форла. Наявн1сть семантичних скр!п1в м!ж сп!взначеннями багато-значно! ном!нативно)! одиниц! мота розглядати як прояв внутр!шньо* форми семантично пох^дних найменувань. Регулярн1сть прояву асоц!а~. тивних зв"язк!в доводить психолог^чну реальн!сть внутр1шньо'! форми семантично пох!дних найменувань. Нерехулярний характер асоц!ативного зв"язку св!дчить про нейтрал1зацш внутр!шньо1 форми семантично похожи ном^ативно!' одиниц1.

0кр1м експерименту на введения слова у контекст проводився асо-ц!ативний експеримент, метою ккого дуло на основ! анализу отриманих асоц!ативних реакц!й виявити актуальность первиннгос I пох!дних значена номшативних .одиниць. Як слова-стимули пропонувалися т1 сагл! номшативш единиц!, що й для введения у контекст. Анализ р!знотип-нях ясоШативних реакц!й п!дтверджуе результата експерименту иа введения слова у контекст. Реакц!!' В1дпов!дають разним значениям сл1в-стимул!в.

Предмета та явила довколисшього свгту, в!дображаячксь у свгдо-

17

мост! лвдини,' закр!шгогаться в П пам"ят! у вигляд! сиотеми обраэ1в. Образи сл!в, через як! образи предмет!в ! явщ закр!плюються у вну~ тр!шньому лексикон! лвдини, актив!зугться у ов1домоот! нос!я мови п!д чао окладних прод9о!в, що в!дбуваються в ландюгах реакц!й, Мотивом актив!зацН саме тIе'1 д1лянки АШ, яка найадекватн!ша в!длов!да< дан!й ситуац!*, мотивом вичленовування необх!дноК групи аооц!ац!Й, що дають можлив!сть оформити лексичне значенкя, е внутр!шня форма олова.

Бнутр1шня форма як мотиву»ча ознака вторшших найменувань рза-л!эуетьоя в аооц!ативно-вербальн1й пам"ят! кос!я мови в певшй кому-н!кативн!й ситуадП. Поихолог!чна реальк!сть вкутр!шньо!( форма сема) тично пох!дних ном!нативних одинидь ц!дтверджуеться оксперишнтальн! ми даними.

розд!лу /"Социально-прагматична зумовлен!сть внутр!шньог форми семантично пох!дних наймонувань"/ чрис&ячений до-сл!дженню в!рог!дност! соц!ально-прагматично!' обумовленост! внутр!га-ньо1 форми семантично пох!дних номЛттивних одинидь та виявленн» со-Щально-прагматнчних чинник!в, що впливають на формувашш асод!атиг.-них зв"кзк!в у внутр!шньому лексикон! людиш. Параграф под!яяеться на дв1 частини.

У /"Тезаурусн! чикникд та 1'хк1й вшпп

на внутр!шню форму семантично пох!дних наймеиувань"/ йдоться про !с-нут.ання мовно! диференц!ац1I сусп!льства, вяявляються екстрал!нгв5-стичн! /соц!ально-прагштичн!/ чшпшш, як! впливакть на розвиток к< м!нативних процвс!в, обумовлюють соц!ально~демограф!чну спедиф!ку вз користання мовних засоб!в, визначають м1сде багатозначних номшатив-них о.д'.',н>эдь у структур! АЬМ ! внутрганьому лекекконI носНв мови.Бу-ла здМ!снена спроба простежити сп!вв!дношення !ндив!дуального й со-ц!ального в асоц!ативних продесах.

При утворенн! деяких оказ!ональних значень спрацьовують онтол

г!чи1 acouíauii, як( пов"язуюгь суто ocoducTfcHí спогади про конкрет-н! буттев!' CHiyeuti в минул ому /напр.: ВОРОНА - суха верба _1_зграя 4opHWC_nTaxjB на н^й/тополимя'_аллея, ЖУК -

ки_ ^Педевтиотня^' тощо/. 0каз1ональн1 значения ном1натквних одиниць можуть використовуватися для визначення псих1чного й емоц1йного ста-híb люд инк, И почутт!в 1 в!дчутт!в /ВОРОНА. - нохоронке^ ощущения, ДЕВАЛЬВАЩЯ - пост! йний с тан душ t^ i Щ?ому_св!т!, ЖУРАВЕЛЬ - спок1й, з_атишок, ЗОЗУЛЯ - теприемн!_с_ть/КУКУ11КА - од_точество t т.Ы,/, зов-Htiraix ознак людини /ОГОНЬ - рыжие_ волосы/, певних абстрактних понять /ВОРОНА - зло, ЖУРАВЕЛЬ - 1/повага, 2/недосягнуте, 3/добро, 4/с:мвол_ с iмейного щастя/ЖУРАВЛЬ - 1/счаотьо, 2/ра_злука_, С1ЛЬ -1/об-ра_за, 2/захист/СОЛЬ - обида/ та 1н.

Анал!з експериментальних данйх дав можлив!оть в1дзначити 1сну-вання певних соц1адьно /правее1йно тощо/ зумовлених образ1в-стерео-тип!в, як1 визначають х!д ном1нативних процео!в.

П1д час вкспериментальних досл!дкень була з"ясоЕана можлив!сть впливу профеоП на асоц1ативне поле mobhoí особистост!. Можна в1д-значити 1снування певних мовних стереотип ¡в у члэн1в р!зних профессиях труп, то вшгвляеться в особливостях сприйиання та використан-ня ними ном!нативних одиниць, вибор! найактуальн1шого си1вэначення. Асоц!ативн1 реакцй' в¡дображають 1вдив{дуальн1 особливост! hocí'ib мови й водночас когнiтивнi структури, як! стоять за мовними значениями. Часто для наэшзання специфгчних продметгв або явищ у гпдаювах використовуються семангичн! деривати загальновживаних сл1в, hkí на-бувають специйчних значень, CBoepinnoi "iipa$ecüüioi конотаци".

Серед acouiaTKi'ünx реакц!й :иформант1В на запропоноваях стимула, ;цо являли собою загальновж:шан1 слова з широким Д1апазоном значень, в!домих yciM нос iим дано! мови, ф1ксуються як cniJibui для представ-ник i в pi3>iíix провес 1Й, так i характерна, "npa¡¡eciíiHo маркован!" /пор., напр., реакцй' ¡нформанхЧв з економ1чною та техшчною осьгтою "ком-

пыотвр",- "у комп"ютер!", "устройство", "сканер" на слово МИША/УШЬ з реакц!ями, сп!льними для во1х нос!Ив мови, "тварина", "маленька", "с!ренька", "животное, маленькое" 1 т.1н<; реакцП 1нформант!в з техн!чною осв!тою "нанести метал на якусь поверхню", "операц1я","на нести тонкий слой вещества на поверхность металла /на поверхность предмета/" на слово-стимул 1ШШН£ИЛШЖШЪ з рвакц!ями !нших 1н-формант1в на дв слово( - "нанести пил", "намуоорить", "нанести пыли" а також СВЕЧА - Е^^^дьем температуры^/медики/, даигатель /!нф< манти з техн!чною осв!тою/ i т.1н./. Пом!чен! випадки, коли !нформ£ ти наводили к!лька значень' сл1в-стимул!в - загальнов 1 доме /-!/ й с: циф!чне/-!/. Це, з одного боку, показуе р!вень волод!ння 1нфортнтс "ус1м полем ст!йких лексико-семантичних вар!ант>1в слова" /Т.М.Др1д: а з 1ншого, дае змоху зробити висновки про "стуШнь волод1ння 1ндш дом елементами тезаурусу, що вивчаетьоя" /Т.М.Др1дзе/.

Анал1з матер!алу дас п!дставу говорити про !снування иевного внутр1шнього зв"язку ы!ж сп1взначешшми, мотивацН, яка лежить б сх нов1 викориотання нос!яш т1сК чи !ншо'1 ном!нативно{ одиниц!. Внут-р1шня форма слова, яка усв!домлюеться ноа !ями мови, допомагае ш оприймати значения слхв, запам"ятовувати й застосовувати профес1йя; та терм!иолог!чну лексику. Ном!нативн! продеси комун!кативно'1 д)ял; ноетI у виробничому середовищ! психолог!чно мотивован!: ком¡над!я ; тусться об"ективнож необх1дн1ст» назвати певний предмет або явища,: якими носШ мови стикасться у сво'£й повсякдешНй виробничШ д!яльн! ст!, й мае предметно мотивований характер,

Експернментальн1 дан! дають л!дставу говорити про певну в!ков; детерм!нован!сть асод1ац1й: життевий досв!д нос!я мови впливае на < мування мовних ствреотшпв, що визначають сприймання й використашъ номШативних одиниць.

Так, серед асощативних реакщй школяр!в 9-10 рок!в* формаль:

" "1 у-

у завдання цього доелдаення не входило детальна вивчення : ц£>сIв породжешш ыовлення, номшативних та !нших вербальних продес в онтогенез!, котр1 являють собою окрему важливу л!нгв!стичну проб,

мовних acoutauiít б!лыве, híjr серед реакц1й на tí camt стимула дорос-лих 1нформант1в та школярíb старшого в!ку /ВОРОНА - корона,. ЗОЗУЛЯ -ко_зуля, КАЛИНА - липа, ялина, МАК - рак, РУШНИК - bíjiuhhk/. Стимули-назви тварин викликають у д!тей реакц! i'-звуконасл{дування /ЯАБА -ква-ква, ЗОЗУЛЯ - ку-ку/, яких немае серед реакщй 1нформант1в з íh-ших вíkobhx труп. Харагегерними для д!тей е асоц1ац1_^ пов"язан1_£ еле-шнтами каэок_ /ЗЯ0 >- íEa6a-:HraJ ЗМЕЙ - Го£ыныч_, ЗОЗУЛЯ - птш^-чар_1в-ниця_, КОЗА - Дереза, ЛЯГУШКА - царевна, ЮТА - Д°к°т?ха, ПТИЦА - Жар-Птица_ та ¡¡л./. Оробливий toepec отановлять реакцй', в яких проявляемся рсо0ливоотг образного сприйняття д!тьми довколишього cBiiy /ГОЛУБ - Л;пгак, Ж1ЛТЯ - рупиик, 31Л1Я - нитка, МУХА - вертолет, РУШ-■ЩК - кобра/, ¿пдсутн! в íhiuhx в t ков их трупах.

Серед асоц1ативних реакцШ школяр 1в 14-16 рок i в значно менте фор-малько-моаних асоц!ащй /приблизно, стхльки ж, скхльки в реакцгях до-рослих хнформант1В - близько 9$ /, в^дсутш реакци-звуконаслгдування /як i у в1дпов1дях дорослих/. Значно р1дше трапляються "казков!" асо-uiaui'i.

Особливо яскраво bíjmíhhoctí у сприйнятт! й використаиш номпш-тивних одиниць шформантааи розного вгку лроявляються в онтологочних асоц0ащях.

Анализ ексиершентальнюс даних св1дчить про певнпй вплив рдвня та спе-ца|пки здобуто: освгти на мовну св^домзсть ноо!я мови, хоча вва-жати освтпй чинник абсолютно дом1нуючим у формуванш тезаурусу неправомерно. Порптюючи асощативн! реакцй й контексти, craopeHi íh-формантачш, /напр*, школяр íb молодших клас!в /9-10 poicí®/, школяр íb 6-10 класЛв /14-16 рогив/, яН навчаються б^льш тракалий час, i студентов середшх слецгалдних та вшцк навчальних заклад1в /17-20 ро-kjb/; або студентов, íh^opmshtíb з середньою слещальною ocbítoío va ¡щлрмангмв !э'зак1нченов ващою.осв1тою/, можна пом1тити bUbííhhoctí у спецв&ОД acouiayilt, впкористанн1 ном1нативншс одинпць й, осо&тиво,

у iainicii та структур! контекс^в. Очевидно, ртзнобгчн! знания, нас! Ti лвдиною в процес! навчання, розшрюють ii св1тогляд i, наколичу ючись у пам"ят!, поповнюють словниковий запас, дають можлив1си точнше виражати сво'г думки.

Як показують результати експериментхв, вербальн! acouiayti й особливоот! викорйстання нам!нативних одиниць залежать не лише Bii лгнгвхстичних законом!рностей, а й в1д таких екстрал1нгв!ст«чних * нак!в, як 1ндив1дуальн1 психолог1чн1 особливост!, в!к, фах, oci та й т.!н. Очевидно, ¡цо в над1ональному колектив!, поряд is coytaj но-демограф i чнов, !снуе мовна диферанцгацтя.

У друтш частин1 параграфу /"Культурологi4ni чинники та 'iXHii вплив на внутр1ынга форму семантично пох!дних найменувань"/ досл1дз еться сощально-культурна сдециф!ка номшативких одиниць, вгрогхд. HiCTb !снування надiонально-культурнох детермшацп у функц!онуъа: MexaHi3MiB ABM, даерела культурологiчних асоЩац1й.

Слово як продукт п!Знавально'1 д!яльност! лвдини й скарбниця . ського досв1ду /1ндив1дуального й соц!ального/, мае соц1ально-кул .турну значуиЦсть, воно е своер}дною "пам"яткого культури" /е.М.Вер щагш, В.Г.Костомаров/. Виявити надi онально-культурну.специф!ку в користання номшативних одиниць було метою проведеного в1льного а ц1ативного експерименту, до участ! в якому залучалися групи укра'1 ськомовних i росШськомовних шформант!в, а також груда австр1йц!

В анкетах слова Oimiei тематично* групи /назви небесних св!т природних явщ, тварин, птаххв, рослин, основних продуктхв харчув ня, предает!в домашнього вжитку, слова, що позначають абстракта! няття, позначення кольору/ в^окремлювалнся чотирма-д"ятьма слова шшгос груд.

Ззставнкй анал13 реавдй дае можливхсть вщцлити иевн!.типо1 си, властщз! асэц!ат;гепим реакц1ям носив конкретно! коцшнально: ви i эробпти висноеок про ¡снування над! онально-культурно* специс утворзкня i влкориставня семантично пох1ДКих найменувань у риз ни

22

вах.

Середовшце проживания народу, його яиттев! спостереження, особ-ливост! пойуту, елементи материально'! культури в!дбиваються в асо-ц1ац!ях, як! виникають у результат! пов"язування слова-« тимулу з пев-ними об"ектами довколишнього св!ту. В!дм!чаеться близьк!сть реащгй HOcii'B yicpai'HCbKoi та рос!йоько'1 мов порхвняно з реакц!ями аветрШ-ц!в, дроте е й в1дм!нност!, пов"язан! з наявнiстю/в!дсутнiстю i сле-циф!кою використанкя реал!й у побут! народ!в, обрядових д!ях тощо/пор., напр.: С1ЛЬ - хл!б, рушник, гяа, кухня, червоний_борщ, солян! горя/ СОЛЬ - необходимый продукт питания, кухня, химический злемент/МЬ2 _ прянощ!, життево нвобх!дний м!нерал, з йодом та iH./. Особливост! побуту, умов ииття вiдображаються ! в асоц!ативних реакц!ях на сти-мули-назви представник!в флори та фауни, типових для територ!'! проживания носiIB мови /напр.: ЖАЙВОГОНОК - поле з пшеницею, п!сня,небо/ ЖАВОРОНОК - поле, русское поле, солнце, теплое лето, полет*, ЖУРАВЛ1 -ос!нь, весна, хата, криниця-журавель/КУРАВЛИ ~ осень, клин, летящие в небе/KRAHlCH - великий птах, довг! ноги/.

У ланвджку асоц!ащй можуть м!ститися не зовсхм точн! /!нод1 по-милков!/ в!домоет!. Так, у деяких австр!йських !нформант!в слово "ворона" викликае асоц!ативн! реакцП "рос!йська зима", "Рос!я, Си-бiр", хоча ц! птахи поширен! не лише на територ!¥ Pocii, Cudlpy, а Й в хнших крахнах бвропи, у тому числ1 й у ABCTpi'i /пор. реакцН на це слово: укр. "ос!нь", "сухе дерево", "л!с", "поле", "зграя", рос. "дерево", "черная птица", "стая"; австр. '-холодна зим", "cHir", "чорний птах з великиг.! готовом", "рос!йська зима", "Росхя, СжНр"/.

Суттевим культурно-нац!ональним мовним чиинико« е в!дбяття у мов! фольклорних традицгй. Джерелами фольклорних елемент!в можуть бути народна м!фолог1Я, демонология, забобони, пов1р"я, обряди, фельклорно-л!тератур:п твори тощо.

"•2олыигорн1" асощацП .мокуть бути пов"язан! з в!дбиттям таких

_

РеакцГх австр!йськях 1нформаят1В на це слово вглсутт.

форм aóepiraiíiM i передач! нацЮнально-культурного досв1ду, над Юн Hoï система моральных i естетичних ценностей, як прикаэки, присл!в pí3Hi фразволог1чн! сполучекня /напр.: укр. "переливати з пустого порожне" у зв"язку i3 словом ВОДА, рос. "чужая душа - потемки" на во ДУША, 1ШТЯ - укр. "життя навчить", "життя - складне мистецтво" 'життя прожити - нё поле перейти"/ЮЗНЬ - "прожить не поле перейти" австр. "не будь "жабкою" /=см1лив!ше, не соромся./ на слово ЖАБА 1

ÍH./.

НацЮнально-культурне"навантаження" несуть реакцП, що поход в!д народних казок, дум, билин, пЮень /пор.: ШЕЙ - рос. "Горынш "Илья Муромец", ЖАБА - рос. "лягушка-царевна", австр. "Ляхушка-ко] ОРЕЛ - австр. "Король BirpíB"/.

Дясерелом нацЮнально-культурно! самобутност! мови а й систем; обряд!в i ритуал1в, котр.1 в обраэно-символ!чн1й формi вхдобража»' 1Сторичний досвхд народу, у котрих перепл i таиться дп, атрибути, i воли, вербальн! форглули рхзних 4aciB /КАЛИНА - укр. калина на руш ку, на вес!лл1, наречена, коровай, серед реакц!й 1нформант1в з íh груп асоц1ац{'1 такого типу в1дсутях, С1ЛЬ - коровай, рушник/СОДЬ хлеб, гости, ХЛ1Б - сi ль, рушник, весхлля, свято/ХДЕБ - соль, гос дорогие/вкот - церква, в!нчання, молитва "Отче наш" та íh./.

Семантично пох!дн! ном1нативн1 одиниц! е формами реалЮацП цЮнально'х символики, яка е важливим джерелом ni знания духовного ту народу.

Символхчна функц!я семантично поххдних наймепутань проявляс: у численних асоц!ативних реакц1ях, пов"язаних 1з традиц)йними сиг, ламп рослинного св!Ту /ДУБ - мудрий, велетень, твердость, сила, _( ни!: чолов1к /укр./, могущество, величие, долголетие, твордость /; KAJIiíHA - краса, красуня, ческЮть, дхвчина, вродлива д1вчина /т1; в-украиюькги хнйорманПв//, 1з символхзашею nTaxiB /ГОЛУБ - мир 3' ср'т> мир /укр./, символ свобод;-!, миру,/австр.//, SBipiB /

24

ЦЯ - хитр!сть, обман /укр./, хитрость, лживость /рос./, розум, кмiтли-в1оть /авсгр.//, земноводних, йлаэун!в, риб, комах /ЗМ1Я - небезпека, зло, страх, смерть, зрада, мудр!сть /укр./, злоба, коварство, страх, предательство, холодная красота /роо./, тривога /австр./, ПАВУК - зло /укр./, жестокость, хитрость, зло /рос./, тривога, безжал<сн1сть,хит-р1сть /австр.//. Не вс1 традиц!йн! символи в!дбиваються у св1домоот! су час них нос Ив мови. Водночао, иом!нативн1 одиниц! можуть набувати символ1чно переосмислен'них значена, як! не заф!ксован1 у традиц!йн1й м1фолог(К.

Символ1чно переосмислен! назви тварин 1 рослин формують фонд по-отiйних метафор 1 ст1йких пор1внянь нац!онально* мови, котрi викори-стовуються для позначення якостей 'i характеристик людини /АКУЛА - зла людина /укр./, хищник, человек без совести /рос./, ЗШЯ - зла людина „ /укр./, женщина, злой человек, обманщица /рос./, хитра, безжал!сна людина, фальшива людина /австр./, ЖАБА - мерзотник, жадюга /укр./, несм<лива людина /австр.//. В основ! таких символ1чно-образних асо-ц!ац1й лежить принцип антропоуорф}зму.

Етно-культурн1 особливост! иом1нацИ виявляюгься в асоц!ативних полях кольоропозначень; асоц!ативн! реакцп, пов"язан! з символ1чним переосмислениям кольоропозначень, в1др!зняються значною своер!дн1стю нав!ть у Hocii'B близькоспор!днених укра'!нсько'1 та pociiicbKoi мов/пор.: БЛАКИТНИЙ - спок!й, сон/ГОЛУБОЙ - мечтаД&ЬВ1АР-м ил овидий, приемний, ЗЕЛЕНИй - легкость, заспокоенкя, радхсний, молодий/ЗЕЛЕННЙ - цвет жизни, символ жизни, счастье/ ORt/Jf - над ¡я/. Кол1р над!ляе об"скт пев-ною символ1чноы значуицстю, характеристикою, оцшкаю. Б!льшою к1льк!-стю символ!чних значень характеризуються кольори, що ран1ше' за 1нш1 ув!йшли у культуру народу.

Внутр1шня форма-еемантично пох!дних ном1нативних одиниць ескарбницею национально-культурно Y специфики конотацi'i. Усвгдомлення нолями мови символ1чноУ значущост: внутр!юньо1 форми с асоц!ат1-шно~образной подставою конотацГх.

Мовна св'1дом!сть нос!я мови ф!ксуе не лише фольклорн1, а й 1ни в!дбит! у нац!ональн!й мовi культуролог!чн1 знания: це можуть бути в)дом) у культурно-мовному колектив! антропон!ми /ЕЕЯЬЙ - Андрей I лый, ЕЛАКИГНИЙ - Еллая Еяакитний, ORÜK /ведений/ - Guntap Orua знания, пов"язан! з в1домими л!тературиими творами, Ух назва, цитат /B0PÖHA - ворона сир, ворона лисиця /укр./, ворона-воровка, 6ej ворона, сорока-воровка /рос./, ЖУРАВЛ1 - "Нуравл! 16tкуса" /назва ( ки/ - австр., СЛОН -"Слон и Моська", СОЛОВЕЙ - там соловейко цебетг -пташечжа, жалобно поет/, з назвами популярних к1ноф1льм!в, вистш актуальных для нос Ив мови /ЗВЕЗДА - Через тернии к звездам, Grün /зелений/ - QrÜft_Tom»tУназва ф!льму/, КУКУШКА - Полот над гнездом i куши, БИ5г£нт/слон/ - "Людина-слон" /старий ф!льм xaxiß//.

РеакцП можуть даватиоя у вигляд! речения або словосполучения 1 фонов) знания у цих виладках заф!ксован! у мовн!й св1домост! у в: глядi готових "ланцюжк!в" мовних знак!в, як! актив1зуються п1д впл!

BOM СЛ1В-СТШУЛ1В,

У висновках викладено основн! результати досл!дження.

Основнi положения дисертацй' в1дображен1 у таких публ!кац!я:

1. Явища метафоризацШ в мов! заооб!в масово!' ,1нформаци//В ник Кшвського уШверситету: 1сторико-ф!лолог1чн! науки. Вип. 5. К 1992. С. 145-148.

2. Внутренняя форма семантически производных наименований /: материале русского языка/ //русское языкознание. Межвед. науч. ,сбо ник. Bun. 25. К., 1992. С. 82-S0.

3. Нац!онально-культурна самобутн!сть вербальних асоц!ац!й формувашш нац1оналыю'1 мопно* особистост1 //Тези допов!дей Всеукр сько: наукоэо-методично!' конферещП "Укра'гнознавство у техя!чному вуз!: штодологоя, методика, перспективи" 12-14 жовтня 1994 р. К., 1994. С. 185-187.

Гапченко Е.А. Семантически производные наименования во внутреннем лексиконе человека /на материала близкородственных языков/. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальностям 10.02.01 - украинский язык и 10.02.02 - русский язык. Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киов, 1995. На правах рукописи.

В диссертации на основе экспериментального изучения языкового материала исследуются типологические особенности создания и хранения семантичоски производных номинативных единиц во внутренних лексиконах носителей украинского и русского языков; определяется роль внутренней формы в процессах формирования и функционирования оемантически производных наименований и в механизмах ассоциативно-вербальных сетей;рас-сматриваются культурологические особенности внутренней формы семантически производных наименований /о точки зрения их отражения в ассоциативно-вербальных оетях нооителей украинского и русского языков/.

Gapohenko S.A. Semantio Derivatire Bemee 1а People's Inner Lexio<

(ев the Hsterial oí Similar Unguig»»). The dissertation la prase: ted tor the needealo degree of Candidate of PhilologyjSpeoiality 10.02.01 - llkreiniaa l»sguago, 10.02.02 - Buselan language, Xhe Kiev University after Т«гаи Sïwvohenko, Kiev, 1995.

la the thesis, the typological features of the creation and

keeping of aeaantio derivative noalnal unite la inner lexleona of Ruaaion end Ukrainian «peaking people are invest ig«ted on the be.-ala of the experimental etudy of llnguiatlo materiali the role of

the lauer iota are deternlnated la the prooeaaea of foralog and functioning aeaantle derivativa namea and Baohnadsaa of aascalatl

verbal netei the oulturologioal features of the inner fosa of eon

tlo derivativ« ашa ara exeained /frоя the point of view of th.l

reflection In aaaooiation verbal neta of Ukrainian and Buaaiaa speaking people/.

Ключов! слова:

асоц1атмвно-вврбальна мережа, внутр1шня форма слова, лексю лекоичне значешш, ыовна д1яльн1сть, пох(дне слово.