автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Семантико-грамматическая структура глаголов на -ся в современном украинском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Семантико-грамматическая структура глаголов на -ся в современном украинском языке"

■

Ш1ШЛШ ашэш наук украУни енстшут укра!нсько! мови

На права* рукопису

МИХАЙЯЖ Рокоолама Пава1ша

ШШШО-ГРАШ'ИЧНА СТРУКТУРА Д1ССЛШ НА -СИ В СУЧАСН1Й УКРА1НСЬК1Й НОВ I

Спс«1альн1сгь 10.02.01. - украУиська ¡лова

Автореферат

дасвртацП на здобуття паукового отупеня калдидата ф1лодог1чню1 наук

Шв - 1995

Даовр»ац1ео в рукооао

РоЗота аихоыаиа у в1ддН1 граматики ¡нотитуту укра1ыоько1 ыо£И ЫАЬ Укра1ии

Ьауковав кер1вияк - доктор фЩояог |чиах наук, про^оор ГОРиДБНСШ

0$|ц(Ш1| шоненти . - доктор фиолопчнюс наук, про^еоор С01ЮГУБ ПЛ.

кандидат ф|лодог|чнш наук

клгашьсыи ед».

Пров 1 дна орган1эац1я - Ыншщький державши педагог |чшй институт

Захист дисертацП лШЗу^еться грудня 1995 року о 10.00 годны! иа эасЛдвнн! ооец(ял|зо£ано! ради £ 01.94.01 для захйоту доктороьках диавртац{а при Штитут! украГноько! мови ¡¡АН УкраШа /252001, КиГг-Ь яу/и- Груыеааького, 4/.

2 дисергац1ею ышшв озиайоцатяоя у б1<5л1отац| ¡нотитуту мовознааотяа 1а. О.О.ПохеОн! ЙАЬ Укра1ин. тв 1нотатугу укртИн-сько! нови [АН УкрпКнв.

* ■ А

Автореферат роэ1ошшо року.

оекретар —-г

Учений оекретар сдец1вп|змаво1 канд. фиои- наук Ц V" "" —уинок Б.к.

11нгв1стачно осмаслення Судь-якога мовного явшна заделать э1 д того, як боно детерм1нувться ка р1знвх ярусах мовноК структура. .. Яксо моюзияец! попередяього поксш{иня зосерсдауволя увчгу ¡ш ла:с-СгШ1 тп морЮлсгП як осноытх компонентах мовноУ структур!, то. остенн1м часом "головнями предметами в л1нгв1стичнах теор1ях ва-ступвють св.мантикя 1 синтаксис"1. Функц1он8льно-сеиангачяиЯ п 1 псадярсетьсд.. I на проблема структур« слою, зокреыа центрального класу сл!з - д!сслшя,

Частиноаовняи 1 силгяк слло-орган 1 '¿уючаИ статус д1 с слове ьшщ-ллеться у репрезентант/ його на лексачнсму, словогв!рному, ыорро-дсг1чному та сингякснчноау р!ьнях мова. Множинн!сть в1дношень м1х Гхн1«а категор!альнама елементами зумовлюг осойлиьост! певмо'/ трупа д!ссл1в.

Предметом нашого досл1даення с сецантшсо-громатачна структура д$есл!в на -ся б сучасн<й укрвКнсыЛЙ «оь1, яка розглч-даегься• 2 фу !ц<ц1 о;®ль>!ому аспект!, цо дас змогу пот1стю опасата . семантико-гряматичн! париегри цях д!ссл1в 1 з"ясуьатя баг8юплан&-И'М хяракгер еф1кса -ся.

I к I у в л и I от I дослшенйл вазначэеться необх!да}-сти широкого 1 р1зноаспектмого вивчення особладостей система д1е-сл1вш!х утЕОрзнь на -ся на грунт! сучвсноУ украКнсько? мова. ЕисЛр тени вуаовлений там, ¡до в украУнськоау моаозновств! проблема повно-го фу'&^онэльного вллву аф1кса? а<5о> як Яаго ще назньвють, посг-ф{кса -ся взагал1 не вавчпляся„

Лнвл1а л1теретурл з досл^уьоноУ проблема переконуб а гоиу.що д{ееловР э аф1ксои -ся здавна приьерталд увагу иовоз(!звц1в як свое-. р1дае явэдэ в д!есл1ин1й систем! нова« Прете розглмялйся ноии пере-» ваано в зягольнах курсах громэтпни тэ моног хаф1чних доел Гениях д:о~ слои. Серед спец1альних лрець вад1ляються гак!,як "Возв^тние г.-а-голн в современном русском яэико" Н.ОЛнко-Траницько? /К&З/,"Фор«н а функция возвратных глаголов /на матери&зе древнерусскою язнка/" М.С.Заряцького /Ц61/г "Возвратные глаголы а оовргмеянОы белоруо-. слом языке" И.Т.КохальоноУ /1Ь07/, ва матор!ал! укрвУноькоТ мови -лише роэд1л "Цор^олого-сантексачна струкгугя зворотних д!еол!в" у прпц! КЛЧГороденсько'/ та и.В.Кравч'енко "Словотв1рна структуре слова" /1501/, У цях прядях ваьчення д!есл1в на -ся пра"язувалр-ся касакперед а Ухньоа морфолог{чнои аба дексяко-морршюг! чиоо

* Степанов Ю.С. Имена. Предшштт ЦродЛожейия. - М»? Наука, 1581. - С'.ТК.

структурою. Основна увага прид!яялясл сяовотв 1рним процесаы у мозцас цього кпасу сп!в та опису \xHix яексичних 1 морфолог !чиих особливостей на суто формальн!й основ!.

Сучасиа я!нгв!стика характеризуемся аошуком системи в багато-ярусн!й структурн!й орган!зацГ! мови; посиленням уваги до скпадних взавмов!днои;ень м!ж синтаксичним функц!онуванням одиниць морфологи та '¿хн1ми семалтичними параметрами. В!влов!дно проблема д!б-ол!в на -ся викагав розгляду на !ншому р1вн!, який слрияе розв"я-зан 1Ш завдань системного вивчення семаншко-грзматичноК структура д1всяова. У межах цГеУ прсблеми вид!влиться насашеред так! кардя-наяьн! питания, як терм!нолог!чнв.визначент д!есл!в цього типу та функционально навантаження,аф1кса -сл. В1дчуваеться необх!дн!ст1> у терм1н!, який охопяював би вс! д!бспова а аф!кссм -ся. незачежно в1д '¿хнього значения. В украУнськ!й'граматичн!й традицП поряд з терм1ном "зворотя! д1еслова" часто ввдваються назви "д!бслова з часткою -ся", "д1бСлова з аф!ксом -ся", "д!есчова з постфиксом -ся", "д!бсяова на -ся". У дксертац1йн!й робот! використовувться терм1н "д!вояова на -ся", тему шо в!н найпсозор!ший, найточн!ший, а головно - об"бднуе во! д!еслова, до складу яких входить оф1ко -ся. У процес! гранспозиц!йного аяал!зу активнях ! пасивних конструкта доречним такок видасться терм!к "препикати пасивного стану", оск!яькн д!сслово на -ся у такому продставпенн! - це сомантико-синтаксична одиниод структуры речения, виражена д!«ол1внон лексемою.

Досл!дження зворотних д!бсл!в значнов м!рою заложить в!д ви-значенкя характеру й род! а$!кса -ся, який повн!стю не 1дентиф!ку-сться н! з словотворчими. н! .ч сповозм!нними аф1ксами. У сучаснШ украКвськ!й мов! в!н виконуе дв1 функц!У: словозм!нцу (як зас!б выражения пасивного значения у предикатах стану, утворенях в!д предиката дШ та сдовогв1рну (йасиваеться для утворення д!«сл!в з нов им лексичним значениям та зд!йснення транспозицН !меш!их основ у д1есл!вн!).

Виходячи з таких теоретичних заоад, у досл!дженн! системи в!есл!в на -ся викориотовуеться систвмно-структурний шал 1з, шо аовднув семантичний, саовотв 1рний, морфочог!чний та синтаксичний п1дходи до виов1тпення природа цього розряду д1есл!вних утворень.

Мета роботи полягав у р!знор!вневому досл1дженн! сеыанти-ко-гршатично* структура д1бся1в на -ся в сучаснЩ ухра!!всьх1й ыо-&1, виявленн! закономерностей функц!онування аф!кса -ся в л!еся!в-них лексемах р!зного типу, визначенн! найзагачьн!иих умов вияву секантичних I синтаксичних особливосгей д!всл!в на -ся та Ухн!х

граиатичних ознак.

Для реал!зацП nie! мети розв'язано так! завдання:

1) проанал!зовено систему afecniB на -ся сучасно? jxpaYHCbKoT нови в семангико-граматичному аспект!;

2) визначено <1ункц1ональне навантаження аф1кса -ся у отрукту-pt Btecats;

3) встановпоно типов! умови вияву значень аф!кса -ся як формо-творчого i словотворчого засобу;

4} вид*лено кпаси д1бсл!в на -ся залвюо в1я pout аф!кса -ся та характеру тв!рноК основи;

5) визначено продукти!н1сть cjoBOTBlpsiu тип1э й1д1«енних aJe-сл!в на -ся.

Матар1алом для досл1дження послужила картотека д1з-ол1з на -ся. створена за Словником украКнськоК моей в П-ти томах (К., 1970-1980), Словником украКнсько* иови за ред. Б.Гр1нчоика (К., 1907-1909), 1нверс1йним словником украУнсько* кови (К., 1385) га Локсичною картотекою 1иотнгугу мовознавства 1ы. 0.0.Лотвби1 HAH УкраКни. Як 1м>стративний матер1ал використовувапися речетш 1з твор1в ухрйУнських лисьМ0Нник1в та зразки публ1цистичного Я паукового стил!з.

У дисортац1Рн1Я робот! використан! тат<1 ¡лотоди: описовий (на синхронному зр!зi), дедуктивниР. з!ставно-йор1вияльниЯ, частково -метод idibüicHoro au antsy га метод трансаозацШното анап1зу.

Наукова новизна викоряста;юго дося1д5мння по-яягас в Tov.y, ио уперша зд1йснено $.ункц1ональний анал!з система д1есл!в на -ся сучасно^ украКнсько'* мови, висв^тшй основн! р-свя акяву та гасоби виражоння значонь зворотних nlcostB. Нвтрадиц1йпвм с комплексная (р1знор1вневий) п1дх1д до витлумачення функц!3 a$fK-са -ся. по дало змогу представити параметра сегштико-грсшатичкоГ структур!» д}вся1а s цш а|1ксом не лида як морфолоПчноУ овин;«!. . ала В овкантико-синтаксичноУ. Д1еспова яа -ся завеяю etc YxhIx структурна* t <?,ункц!оиальних особлиростея розмеяовуэться на так! групи: д1ссчоьа на -ся э пасиьним значениям (або предиката пасивно-го стану). д1еслова на -ся 1з сповотв1;но-граматячним значешиы, ■ д'есзова 1з сиовотв1р!ю-кяасиф1кац(йноп функцию а$1кса -ся або зворотн! а!д1монн1 Rtecnosa. Залропоновся! нзмч герм1нд та кяасм- . $1кец1я гакоя ст&ноьпять наукову новизну досл1джэннл.

Теоретична значения яаоертецШо* работя повнязанэ з квал1ф1кац1еи структура ntecBls на -ся в украУнськШ Most як ЕЕХлгаого ояомента д'«оя1ено'/ сногвмя вэагая!. Доол1джеикя.

вакокане в русл: загально* тенденцП до системно-структурного ви-вчення об"ект!в, розв"язуз ряд суперечливих питань у тоор П зво-ротнкх д!всл!в 1 в вкескои у розвиток функционально* граматкки.

Практична « 1 н н ! с т ь роботи полягае у ыожли-вост! використання УХ вжжовк!в у процес! викладання курсу грама-тики сучасно! укра!нсько¥ мови, зокрома теш "Д1еслово"». а такоя у лексикограф1чн!й практиц!, копи потр!бно розмекуватп форми з па-сивним значениям I саж>сг!йн! значения конкротних д!ссл!в з аф!к-сом -сл.

На звхист видосяться так} положения:

1. Проблема синтактико-граматичио! сутност! д1есп!а иа -ся

не кота ввакатися розв"язаноЛ лише на р!вн1 морфолог!У, вона потро-буе комплексного п!дходу з врахуваничм досягнекь семантики, слсво-твору. морфолог!У та синтаксису,

2. У структур! д!есл!в аф!ко -ся. виступаючи морфояоПчниы ' показником неперех!дноот!, виконуе словозм!нну й слозотв!рну функ-сШ'. Заяеяно в!д його значения та характеру тв1рно? ооиови серед д!есл!в на вид!ляються продикати пасивйого стану, д!еслова нй -ся !з словотв!рно-граматичнов функц!ею та в!д1менн1 зворотн! д!е-слова.

3. Предакатл дП та предякати сасивного стану форг.ують граыа-тичну опозиц!ю актив/пасаа. Пасивне значения д!есл!в на -ся най-повн!ше виявляеться за наявносг! у тричленн!й конструкцН суб"ек-та в орудному в!ды!нку. За семантикою предикати паоивного стану пов"язуються переванно з конкретной ф!зично» д!сю - станом.

4. Дксяова на -ся 1э сповотв!рно-граматичним значениям утво-рюються в!д перех!дних (1х <5ельш1оть) га неперех!дних д!есл!внис основ. В1ддерех1дн! яисяова на -ся иабувають эагаяьного значения зосередження дП на суб"ектов! 1 под!ияються на п"ять груп. В!д-непорех!дйш зворотним д!есловам властиве значения безособовост! та !нш! значения, як! семантико-сповотв!рних таа!в не становлять.

5. Словотв!рно-кпасиф!кец!йна функц!я а$!коа -ся виявяяеться в тому, шо в!н разом з суф!ксами або преф!ксамя та оуф1ксаыи утво-рюе ряд продуктивна* тьп!в суфIксалька-постфIксалькюс ! преф!к-сально-оуф1ксально-постф!ксальних д!всл!в.

Апробац ! я. Основа! положения роботи ! результата дося!джошш обговорювалися на конфвреиц!* "Семантика мови | теко-ту" (1ваио-Фракк!вськ, 1ЭЭЗ); на науков!й конфвренц!¥, приовячвн1й пам"ят! проф. Т. Возного "Словотв!р як впяв дянам!ки мови" (Льв!в,

1994) та на зас1данн1 вtда iтгу граматики 1нституту украУноькоУ мови HAH УкраУни (¡гавтекь. 1995).

Структура дисертаа1У. Робота скгсадаеться f3 в ступу, трьох роздШв, EHCHOBKiB га списку основноУ викорастаяоУ я Ire рагу» ри.

У в ступ! обгрунтооано актуальнЮть та новизну дос^дженкя. ви-значено üoro предмет, мету, зовдання та каукозо-практичне значения, викладено основн! тоорвткчн! засади..

У першому. роэд: гг г - "Семангичн t параметра предикат {в аасквно-го стану" - висв1тпюються питания, пов"язан1 1з становим значениям аф!кса -ся у структур! яворотних д1есл1а.

Перший структурниН п1дрозд!л "Загаиьна характеристика предяка-тia стану" розкривае 3i.itс? поцяття "предикат", Г.ого семантичних тигнв: "предикат дti" та "предикат стану". Увага зооер^джусться на тих предяиатлвзс сингахсемах, як: вяражавгься д!всловам:!. Предиката д(У позкачають д1ю. яка виконузться суб"ектом-д1ячем, найчаст¡ше особою. Заганьнсо власти- 'стю "предикат!в стану" в те, шо вони в1добрашоть тамчасову "пасивну" властность об"гкта.

Семантпко-скнтаксичн! типи продикат 1в (зокрема д!У та стану) поеднуюгься з, в1елое{дн:шя суб"ектшс.1И-компонентами. I хоч очевидно. шо е1дм1нн)сть м!ж д¡ею i станом визначаеться насакяеред семаи-тико-синтаксичнов особлив(ста предиката» ала в певних конструкц1ях саме суб"ект детврм1нуе пр«ликатну ознаку, служить УУ каузаторсм. Активп! конструкцГУ продет авяяють д1п, яка виконуеться суб"екгом-агенсом. шо виступае в позацП нос in предикатноУ оэиаки. У центр1 пасиэдлх конструкцЫ такэ д1еспово стану, при я кому суб'скт (якшо зtu виражений) у вказап1й позиц1У зам!нювтьсл о0"«кгои. Текил чаном, 1дегься про особливу групу предикат!в стану, як! виражен! д1в-словами на -ся. характеризуются подв!йшл> природою об"екта, поед-нуються 1э суб"ектною синтаксемою в орудному sfjMfüKy ( ижуть бути перетворея} на преяикати д!У.

У другому п1дрозд1л! "Структура опозиц!У актив/пасот" розкря-васться специПка протиставпення активно* конструкц1У t пасианоУ. як таких, шо зумовлеи! перотворенням предиката д!У на продикат стану.

Предикати д i г та стану характеризуются оссбяивов валентно» спогучувая}сгв в межах екгивних та пасивних соттаксичних конструк-ц!й. При цьоку семантика активних конструкиШ представлена ыодев-лю: "НазивняГ гЛдмйюк (д!яч) + перехШа л!«слово (активна д!я) +

ш10х1дкий в1дм!нок (прямиП об"вкт)". У отруктур! ппсивш1х конот-рутоий суб"ект реал1зувться у форм} орудного в1дм!нка: "Називкий в1дм!нок (прямий о<5"скт) «• неперех1дно д1воиово (пасивний отан) ♦ орудний в!дм1нок (факгичний суб"«кт дtï)**.

Специфичною ознакою конструкц!й з предикатами отану в наяв-н1оть суб"вктно* оинтаксоми - 1монника в орудному в1дм1нку без прийиенника. Семе в такому предотавяенн! продиката, при якоцу в центральна позицН у структур» речения - позиц!* nljwora - заметь суб'екта опшшеться об'Чкт, t поаягае суть пасивност!. Б1д-пов1дио 8 д1я. виражена д1«словом на -оя. оприПмавться як така, so 8Д1йотоеться сама по соб1. як незаяекна в!д вшсонавця.

ХонотрукцП пасивного стану можуть бути гричлениимл або дво-чззиншди. Тричпанн! отруктура з обЧктоы в орудному о1дм}нку на-от11ЫС1! тилоб) для укрвУноько! моБИ, по даяк! вчен! (О.С.Потебия, Л.Б.Шпл1ро) пов"язували пасивн!сть дtccnio на -сл з обов"язково» иаяв1(1сгю агонтивного додатка. Проте б1пьш1сть ыовознавц!в вважае, £0 пас га но значения зворотних д1всл!а мотиве t без такого компонента (ФЛ.Буопавв, 0.0.Шахматов, В.В.Виноградов. 1.П.Мучник. Н.О,Янко-Тринщы<а, К.Г.Городвноька). Цей висновок п1дтвордхують 1 матвр1шш Счовнжа украКнсшЛ мови 8 П-ти томах, який iraooT-руб пасшшt аначеннл д!еся1в иа -оя эдеб1иьиого конструкц1ями бог об"«кта в орудному в1да1кку. Отжо, двочяонн1 д1воз1вн1 структура пореважають над тричленними, а пасивн1сть д1«сдова на -ся мою бути тотокиою як за наявност! орудного оби«кта. так 1 без нього.

Характер»! риси семаитико-громатичноУ структура предикат Je пасквного отану. ïx к/тс»Г1кац1я за яексичним значениям та граыа-тична продотавмння подаються у тротьому п1дрозд11| "CeMafirmul гдгпя пр8дикат1в стану на -оя э паоквним значениям".

Особдкв1отв граматкчноУ Karoropiï стану < те, во вона анахо-дитьол на ыек1 яокоикн та граматипа. Тему в процэо! олая1эу про-дшсаг1в стану звертасться увага на яеео на ïxh! субиектно-об"сктнI ss"«3kh. аде Ё на яекоичний sut от д!«ся1в. на соиантвчн! параметра ях продскат1п cacasHoi'o стану, так i тих дрш!кат1в дН. а якшш sous сп1хш1;шойятьсл.

Д1ес5ова иа -ся s васивикм виаченняи утворвоться в1д незво-рэтша napexteBx. Безначалия воксячинх труп тв1рнвх перех1дних дtcceto ! cntEntsiociiax з наш сасивннх д15ся1в на -ся - важянва t iUiEonta проблема, лог/.oï цвоиюразово звертаяися мовознавц!. OcRlSbsa cïjfKîypa sleoiia ua -сл розгяядаеться г соиштюо-свв-

такоичноиу план!. I. таким чипом, "л!воп!вна функц1я" эб1гпетьая э поняттлм продиката в "структура!Я охем1 речения"*, то й класа-ф!кувати д!волова з пасивмим значениям дорочно за основними снп-токснчнима ознаками предикат !в. 1

Предикати дЯ 1з значениям руху, а також продикати прочесу та локитивн! преликати не утворюють продикат!в пасивного стану.

Продуктивною тпороння д!«сл1вних локсем на -оя в!дзняча-ються запознчен! або терм1нолог1чн! д!болова з вяаотивсю Iм моно-оем!чн1стю, напр.: ваадсшниоа. шищшдшжя. шшихмхш» дшшшшгш. Шожшхмтся. га !н.

Д!болова отпну, шо утворялися па укра!нському грунт!, представлен! дослть широко 1 розпод1лявться м!я трьома основними гру-пами: I) д!еолова стану, утворен! в!д стгв!дносних продикат1в -дЛ !з значонням тпороння: Ш1ЩШКЛ, МавШЕЯ.. ШЮТШ&а.

шщщиисд. шшаагт. ШВУШШШ- у^адшашшш ■

! под.; 2) д!вслова стану. тв!рн! д!еслова яких вкпзують на б!ль-ший чи монший стуи!нь вияву дП, спрямованоК на об"скт, пор.:

шшшш мша&шз- п^жатися. аашяшшш. дета3!-

цщ. смакуватисл,. улицлюратися та !н.; 3) д!еслова стану !з значешшы перем1аошм в простор!. яко поеднуеться !з значонням конкретно* ф!зичноК дН. напр.: аводиткся. ^ц^во^ятися, ■ЛЯл М5°Ж31Й£3 тошо.

Ыев! м!к названный розрядами д1есл!в 1Ш -ся неч!тк!, особливо м!ж двома першими. 1х об" днуе оп1льне значения: моячив!сть проведоння конкретно* д!* над предметами. Паоивн!сть виотупнз «диним значениям д!еоюва стану, якшо об"ект, на який спряыовшт д!я. - ноживий предмет. В 1нших випадках д1еслова на -ся посдну-ють пасивне значвння з р!энимл зворотниш значениями. Вони кяа-л!ф1куються як зворотно-пасивн! ! станов пять найб!льиу групу д1бсл1в на -ся в сучасн1й укра!ноьк 1{1 мов!.

Мор[оиог!чно б!льш!сть предикат1в пасивного стану представлена ноперех!дними преф!ксальиимп утвороннямя недоконаного виду у форм! З-ьоК особи однина та многини. Вид!лямться 9 осиовних »моделей д!«сгЛв на -ся, утворених в!д преф!коалы1их порех!днах д!в-ол1в з модиф1кованою семантикою. Основна граматична функц!я пре-ф!кс1в в-(у-), ви-, в!д-. до-, за-, за-, на-, пере-, п!д- (п1д1—>, роз- як пог.азник!в локонаного виду нейтрал 1зуеться 1!шш11стю су-

* Степанов Ю.С. Имена. Предикагц. Продяоэтонш. -Н.: Нпукя. 1981. - С. 319.

ф1кс!в -у ье-, -es-, -а- /-я/, як i вказують на пьзаверяен^сгь д!?.

Обмежен!сть парадигма д!есл!в на -ся з пасквним значениям вя-являеться £ непоьн!й особово-часлоь!й napa;wul, зокрема у в!дсутг-носг! форм наказов ого способу»

У другому роздШ - "Семантако-гремягачна структура д1есл!в _ ка -ся t3 слов от в i рно-г ¡я матичною функц!е»" - розкрш-квться хврак-тер то особлавост! великого розряду зьоротних д1есл1в„ як! не бе-руть участ! у станових протисгяьлиннях:.

У периому г^дроздШ И!1рс0леиа к«*слф!г.8цН д!есл$в на -ся в сучасному моюзьаьств!" полагаться р1зн! погляди на гдепуьяшш зворотнах д!есл!в, як1 ваплавають з бегатозначного тгпкгування Keieropli стану то П ваышього елемента - вф!кся -ся.

Д!еслоьа на -ся,, як1 не мала пасавного значения, розглядрли-. ся або в «ежах активного стану /О.В.Бондарко, Н.С.Ав!лова„ Л.Л.Бу-дан1н, Н.Ю.Шьедоьа,, А.П.Греденко/ , азо ян д!еслоьа зворогно-серед-нього/зЕорогного, середньо-зворотного/ стану /В.В.Виноградов, О.С.1сгр1на, С.М.Галк1на-Федорук, U.U .ШанськаЯ „ Ы.А .¿:оьгоОрюх, Б.М.Кулик/. Прачому^ кола nepcil вважалл, що кптегор!я стану охоп-люе bcJ д!сслова, го !нш! в систему станових форт не вводили диалога з афГксом -ся, утворен! в!д HenepexiAHUX д!ссл!е /щухшщ., fil¿LÍ£I!>Sfl/» безособов! форма на -ся/а такок особов!, як( вкрасться у значена! бозособОЕах /ррретьоя* птцрегься/: д!еслоьа на . -ся, що не мэвгь сп!ве!дносних ть!рнах д!ссл!в /г отдаться „ у см! хает ься/.

У длсертоц1йному досл!дже1ш1 д!есловяе як! трвдац1йно нази-валася зьоротнима д!еслоьама д!£сиого стану або д1есло£ама зво-ротно-середнього стану, в!дм ховуються в1д д!бсл!ь на -ся з па-саьним значениям ! визначаються як д!еслова, у склад! яких аф!ко -ся виконуб слок>гв1рно-грвшгичну роль. Ця rpyns об"еднус не дате в!дперех1дн! угьорення /як у прихильник!в гристпноьоУ reopií/, еле <1 д1еслова на -ся, uto сл1вь!дносягься з neiuрех!днама, в тому чаол! 2 бозособов! д1еслова, напр.: вкл 1 цдти зу ¿o т >íся. б!л!тцся. брязнутися. бунтуь,"тися, виснажитася,. жал!гася, снаглсд. 1рр:уюг тисд í под.

Загальне аначення, яке властаье вс1м д1ссл!внам угворекням 18 словогв1рно-грвмагичноо функШев аф!кса -ся, - це зосередхе-н!сть, 8ацкнут1сть дН на суб"ектов!, що виступае нос!вм предикатной ознаки,5воротн1 д1еслова цъого типу не шяуть сполучатася в прямим об"бктод /вонн неперех!дн!/, кр!и того, вона не можугь матп

- э -

naciiBtioY семантики, tu власгив1 особлив! синтаксичн1 зв"язки: I) орудний в1дм!нок iwoHt при д!есловах на -ся 1з сговотв1рно-граматичним значениям н1коли не мае значения д1ючого суб"вкта, floro функц1ональна навонтаження - знаряддя дЦ або зао{б, за до^ помогою якого зд1Ясшовться д1я; 2) синтаксичн! конструкцН мояуть поширюватися д1еприсл1вниковими зворотами, оск1льки д1вприсд1внка пов"яэуетьсл з назшэним в!дм1нком суб"екта - нос!я предикатно! ознаки t означав д!ю» шо в1дбуваеться овночасно з основною, вира-кеною зворотшш д!всловом; 3) тотокн!сть суб"екта - д!яча i прямого об"вкта níjmpoeraos вх-геввння (або можлив!сть ватановленнл) у реченн! означалыюго займошшка сам або займвнникових сполупень сам собою, сам no co6t.

Семантико-синтаксичн1 властивост1 зворогних д1еол1в ыають неоднакови!) вияв у рiзних тексико-грамагичних трупах. За основу початкового под!лу д!есл1в на -ся з словот81рко-граматичкою функцию бероться значения-твхрного д!еслова i пов"язана з ним пера-х!дн1сть- У п1дрозд1лГ "Сп{в81дноишння м1ж катогор!ею стаяу й ка-тегор1ею порох 1дност1/непорех1дносН" подаегься теоретичне об-грунтування пробломи перох!дност1 у мовознавств1, яка розгиядавть-ся в безпосередньому зв"язку з катогор1ею стану. У сп (вв1дношеи-н! стану i nopexifluocri основна увага звертасться на Члайже необ- -ыежену здатн1сть перех1дних nieenís мата сп1Вь1дяосн! утворення на -ся"*. На п!дстав1 цього вид!ляються дв! групи зворотних дle— сл1в: I) утворен1 в!д переходите; 2) утворон! в!д ноперох1дних д1бсл!в.

TpeTiä п1дрозд1л "КритерП систематизац1У в1дперех1дш!х Д1ё-сл1в на -ся 1з словогв 1рно-гра1латичною íyintuieD" охоплюз найб1ль~ шу трупу д1есл!внах утворень на -ся. У ньому наводиться р!зн! погляди на проблему класи1>1кац1 У зворотних в1длорех1дних д!ссл1в та анал1зувться кохна лексико-граматична трупа.

Словотв1рно-граматична роль аф!кса -ся виявляеться в тому, шо в д!бсловах на -сяЕ1длерех1дного творения на значоння неперв-х!дносг1 нашаровуються нов1 лексичн! значения, тобто утворюзтьоя нова лексема. Груиування д!есл!в цього типу адШснювалося sseötab-шого залемюЕ!д ciiiBBifliiouieiiwi Кхнього зпачення 1з семалтачнс» структурою в!длов1дного незворотного та граыатинних onocodta fioro виражоння (О.О.Пахматов. В.В.Виноградов, Н.В.Шведова та Jh.).

1 Еондарко A.B.. Буяалин Л.Л. Русский гяагод. - Л.: Просвещение, 1967. - С. 161.

- ю -

У дисертец!йному доол!дкенн! Сереться за основу класа{,1кац1я М.С.Зпркцького I д!есловв на -ся 1з слоьоть1рно-грв1Аатичною $унк> ц!св дпферепи1аотьсл в!дпоб1дйо на: I/ влясне-зсоротн!; 2/ вааеи-ио~зворотн1; 5/ вегалььозьоротн!; 4/ безо0"скгно-8ьоротн!; 5/ зЕоротно-naciujiii. Ш групи д!есл!в харштеризуються неоднако- . вами в!дт1нквия семантики те р!заими субиекгн(ьо0"ектни«и зв*язка-ш, як! яшилнються на семпнгико-ггтшгичном^ plин 1.

Власне-зворотн! д!есловя означоють д!ю, яка спрямовуеться на семою д!яча, з«$ншчи Исто ф!злчн! вбо духовн1 характеристики. Суб"екг-£Икон8гець вистуг.ве одночпсно 1 о0"<жтом,аф1кс -сл ька-sye иа ix поеднання 1 зоссредаен!сть предикатно! оинаки в одн!й лексем!, напр.: ^руднитися. Лдро,здв«тися. гпяьддхаЗЯ. ИНШй" XSJSS.» Ш!й]1ШйЩи£&> кв1тчстися. розтаи^вп.тчси.. IMiUeSIiJSSu * под. Ыдьа)1сть вчених, вшсрема О.О.Шахматов, Ь.К.ПоркезанськиД, Ь.Ь.Виноградов, вынкасть, wo тяк! д1сслопа означяють д!юр агернену на ф!зичну особу самого суО*екта,<, спрямовану на його зовн1шй1сть, по!.ерхн») його т!ла тошо^тобто ¿деться про зм!нц ф!зачнех характеристик нос!я предикатно'/ ознаки, пор.: взурагцся. рацддигися., тозчесатися. чопуттися та ht. Серед д!бсл1в 1з ышсне-зьорогним внвченняы видЛляютьсл д1еслоьпяк1 позначмють д!ю 1з сфедо внут» р1внього, духовного житгя ладини* типу гяньОит.чсл. аойов"язукятк-А3< поч.увятяся^ ^^алитисд. Ьласне~зьорогн!оть у цьому ьиладку по--лягас в тому^що д!я в!дбувоеться а вол1 суб'вкга - особи 1 здЫо-нюбтьсй Кого власними вусшшши*'

Власне-эворотне значения найвирпз^аа ышвллегься. у такому .. синтоксичноыу огочени!, да представлен! його осоолшост! та збережен! оеновн! умов я вирвження а caue: су Сект ао!гаеться в пряшш. оо"сктом 1 означав хаву 1стоту; непрнши об"ект /перевахно в орудному в!дм!нку без прийменника/ озшчае конкретнаД предмет; ыойли-ве (¡получения д!еслово !з займенником який п!дхреслБс тоток-iitcTb суб"екто-д1яча 1 прямого объекте, сеиантико-грвмятична в!д-пов!дн!сгь /хоч 1 не ебоолагна/ влйске-аьоготнах д!есл!ь сполучен-ням в!дпов!дного незворотного д!всдова 1з аайменнаком себе.. Напр.: "Пасяжира тихоокеанского к^Кау вт!шалася елегинами ташуша* кавоп 1 екэотачниш Шцншш неполна" /О.Берддяк/.

Взаемно-эворотн! д!еслова означаю» д!ю, яка яиконуегься к!ль-кома суб"бктами, кохен а яках одночасно в 1 оо'ектш, напр.: ооро-тяся. гунгуватися. кохагася. м.иритися. о_Ои!уетися. розд!литися, -ово ритвея. t под. Г0пп д!е£гЛв об"едив на сп1дьнш аначенаяи взвей-

ноет!„ гсроте у П мотас вид!ляються гак! а!дгрупи:

1. ВнутрЬшьо-взаемп! д!еслоаа. Виракшгь значения боротьбя або cníвдIY. Вза£шзв"яуки м1ж оуб"ектами найт!сн!ш!, оск!льки кожниЯ 1з суб"ект!в е опночасно ! виконавгзэм, 1 прямим об"ектом дП, напр.: рядитися. тузагися. тягатися, цЦуваткся.

2. Соредньо-сзаемн! д!есаова. Означають взасшу д!ю, шо зд1йснюеться з кетою cnicnpau!, д!ю фактично виконуе один оуб"ект, а непрямий об"скт висту пае сп!вд1ячом, пор.: в!татися, /¡{литися. Шшш- ШШХШ-

3. Зовн1шнъо-Езаемн1. Означають дЬз, пов"язану з рухом предмета (тоелу В.Б.Виноградов, О.С.1стр1ка назквають Yx Езаеию-мо-торними). 1м характерн! прсф!кси роз- та з- (о-), напр.: ^Цбрлти-

ss. шшахш. шшахжа.

Семантика взоеитост! у взаем о-зворотних д!еоловах повязана касвшорвд з граматичного формою множини д!еслоаа t в1длов1шо -з формой ынохини д !пчого суб"екта, а та ко я э одиничними формами д!еслоьа 1 суб'екта - виконавця. Пор,: "Будомо соб! щбязярц. як брат !з сострой, коли ужо нам побоотяря не можна" (Г.Кв!тка-Осно-а"янонко)1 "Яол!ц!я на вулицях фб_1[Н'Авться з юрбою" (В.Викничен-ко)« Сород сштаксичних особлнзостой вживания д!вся!в на -ся ви-д!лях>ться так!: наявн!сть у конструкцИ сиитаксема. вирау-пно? ярийшнником j + орудий! n i дм! но к tv.on!, як сл!вд!вчого суб"ектз; мохлив!оть вживания поряд з д!есловоы ополучеиня одисго,(у р!зних в!дм1нкових формах) для п!дкресле[11И значения взаемноот! ЛИ.

Загашюзворотиим д1еслоаам вяаствва зосоред>вн1сть д!Y на ааышу cyó'eKTt: л ¡я ив спркмовуеться на об"ек?, а продетазлясть-ся як стан суб"екта I виражае foro зовШшн!. <$!зячн! та вкутр!шн1 особлавоот!, напр.: йШХШЬ Еоселитися. цЦащм.

Ü2Шй12£Л> Д£Д§!Ш1££Я* й[хагися ! под. 12 о лексико-оо-мантичними характеристиками затяыюзворотн! д5сслова под!®шться на дв! д/дгрупи: I) д(еелоьа, як! озиачаоть зоmtiait, ф!зичя/ стали виконавця дП (¡рридкатиг.д, валятяся. витр!аатися);

2) д!есло«а на позначення внутр1ин!х перокиэань, почутт!в, псих!ч-' лих стан!» сусГекта (гашиша» 1Е1Ш!!Ш> 2Ш1ШШ£3» Л1ШЦг •¡j&Sjí), 7 кожах паршоТ п!дгрупи б1чыа!сть становлять д!вслова !з значениям руху. переместил У простор!. У них виразио просге.зуеть-ся значения зажну тост! дИ у афер! суб"«ита, а також кабуття дкелопом копоТ сеьшягика як ¡¡асч!док праедаання словотворчого

Еф1кса -ся. пор.: кидати (когооь. t кидатися (^аммлу)...

Друга п1дгрупа загацьнозворотних д!вол!в широко представлена в наукових дооя1дженнях. Проблематичнилш залшаюгься питания Y Y терм!нолог1чного виэначення та семантико-структурних параметр!в, Виокремяшчи специф!чну п1дгрупу аворотних д!есл1в !э значениям анутр!шн!х перешзань, почутт!в, ли розглядаемо YY в межах загаль-нозворотних д!есл!в, поряд з д!есловами на -ся Í3 значениям <$!-зетного стану оуб"екта, оск!лыш вони об"вднан! сп!пьним значениям зашшутост! дíY у сфер! суб"екта. ВГдмшкост! mís двома п!д-групами стосуюгься наоашеред можпивост1 виражешш пасивного значен за повнихумов: д!еслова на позначення конкретно-<$!зичних д!3 мозкуть сполучагися з су<3"екгом як гавои 1стотою, так 1 немал« предаетсы t набувати пасивно'1' семантики; д!вслова 1з значениям внутр!шн!х перегавань. псгчутНв пов"язуються здеб!1Ьшого з 1шннш<ами - назваш ос!<5, живих íctot 1 значения пасивност! Yu • но в паст иве..

. Безоб"ектно-зворотн! д!еслова об"едная! значениям безоб"ект-nocTf. Д1я»- виражена такими д!есловаш, властива суб"ектов! як floro характерна, пост!йна ознака ! сприймаеться без эв"язку з осГектш,. напр.: брикатися.- дряпатию?. галитися. кусатися, ¡jto.bx^-£Ш1- Значения пост1йно1 ознаки зумовлюе в!дпов!дну граматичну характеристику д!есл:в на -ся: вони вишаються переважно у форм! нздоконаяого вищг З-boY оооби тепер!шнього часу, осГект дíY в!д-оутн1й (в!н шслиться узагалыюно) функц!ю суб"екта викогують 1ыоннш<и - наэви !стот 1 неживих предмет!в. Напр.:"Еуло С такв. шо íí згадушти страшно,- бо там у неб! зоряно Í птааио, fl кусадться. як аст1 упир!, по к!шор1Еськ1 комар!" (Л.Костенко).

Зворотно-пас1шн! д1еслова - це д!вслова. у структур! яких aJi!kc -ся кр!м слоеогб !рно-граматичного момэ роал!зувати пасивне значения, напр.: Олокугатися, е изводя тис я. гогуватися. друкуза-

ШЙ, ¿2Ш2Ш£3 » под.

Miz системою д!есп!в на -ся ! сукупн!стю тип!в значень аф!к-оа -ся на lcnye ч!ткого сп!вв!дношення. Матер!али СУМу в 11-ти теши Шдтвордг/ють. но поеднашш к!лькох значень, у та/,у числ! В пасивного, в одн1й д.!ссд!вн!8 лексем! - явиаэ досить поиирене а оучасн!А украУнськ!й ыов!.

За сешничними ознаками в Mesax групи зеоротно-пасивних д1есд1в розр!з1ивться так! п!дгрупа: I) д!сслова на -ся, cnlesis-ноон! 8 вяаоие-зворотними д!есдовами. напр.: йичепурюватися.

дисчвпя<иуватися, митися, назкзатидя. тосо; 2) д!еоясаа па -сл, оп1вв1дносн1 з зогаяьяозворЬтнаш д1бозоаамя, зокрема з ne рвет п1дгдопов. во означав scbhíkído <$1зичну д1ю. напр.: вв1мкцутиоя» витягнугипя, золрягтися. обгооодктися та 1к. 1

Зворотно-пасивн! д!еслоза здатн! вира жат и пасивне значения за певних граматичних умов: у форм! З-boï особа однани та множила недоконаного виду переважно тапер!шнього, а такоя икнуяого та майбутнього чаоу, Важлсвим п!дтверджекшш пасивноот! д!вояоза ва -ся в наявн!оть у конструкц!? орудного в!ди1нка д!яча. За siíc-cyTüooTt вкзначеиих граглтичнах угон оф1ко -ся у д!в051внюс дек-саках рэа^зув власне-заорогнв t значно ч&аиШв - заг&шюзэорог?-П9 значения (у д!всловах на поэкачення $132fihoï дtï - отаяу). Пор» г "Ну а честь? Бона з ко аист ротг-'этьсп" (П.Воронько) - пас. знач. t "Проку тебе, ¿екддаа та i бэрам Eotx. шоб яе саабувсап" (М.КоцюйяяськиЗ) - звор. знач.

Зворотн! д1еояова !з значения» знугр1шн1:х пере»квснь. почут-rts nacHBKoï фунхцП но викоиупть. Тако«' ойиоженпй (або й зово1м пеиожлввий) вняв паоивного значения воавыго-зворотнима 1 бвзоб"зкг-но—ЭБоротнлмя д1еояовами. ко пояскязться Тхньса оемантксоа t особливкмя оуб" вктно-об"ектншп сп1вв!дношэннями.

У четвертому п1дроздШ "С^сяотв !рко-аеислтачн1 параметра в1длорох!дних д!ссл!в на -ся" характерпзузться трупа зэоротних д1вся1в, ио утворен! в1д кепврвх1гиих atecsta за допомогоэ ososo-творчого аф1кса -ся.

У в!дноперех1дн{ зворотн! д!оояова аф1ко -оя на вносить значения недерех1дност!, оск1яька ïxhî тв!рн1 д!еояова уже позбавяо-Ht зв"язку з прямим об"ектсы. Сяозотв1рна функц1я цього аф1коа полягае у наданн! зворотнш д!«словам новнх эначень або ïx п!д-tíhkís пор!шшно з тв1рншя незворотнгалл. В1днеперах!дн! д1«ояозл на -ся под1аяються ка безособов! та особсв!, Eeaooodoat зворотя! д1вслова творяться 81д неперех!дних д1есл1вннх основ, ооыантика яках вимагае суб"скга, ио в казвои susoï (стотя, пор.: лашя, -ЛаХйХаш. НМД - Уитисд. ЛЩШЕЙХЗ- ~ ишшзнаа- ? сннтаксичному контекст t вони часто суароводяуюгься об"ектои у даааньнаиу в{дм1н~ ку, який в трано$ор|,ац1вю суб"екта оообового тв!рного д1«олоэа. Напр.: "По ночах йому Ш_£ШС£3" (И.Коцтбяноышй).

Д1волова на -оя. як! збер!гавть особовий характер, sisHaifr* вться piaKouaHtîïioD овшштико-граматвчно» отруэтуро». НаЗб1зыз цЫсний розряд оообових зворотних д!ссл!в фориуггь лексеш 19 значеншшЧвад!яятася певним чольорся/. У ïxnlfi структур! û^Iko -es

овужить показнйком неч1ткост1, неот!Йкост! вияву ознаки кояьору. Напр.: шШи - шйтсд. с!р(ти - .е!р!тися. tfimilm - rewtnio?,, 1нш1 оообов! д!волова на -ся поребувають у р!знюс семантичнюс а8мязках з тв!рними незворотними 1 в!длов!дно характеризуются декоико-граматичною неоднор!дн!стю, пор.: АШШШ23> в1дступитиод. Ердэиув^я, св!титисд. Специфика цих вза€мозв"язк!в визначаеться здаб)пьшого 1ндив1дуально для хожноК пари д!всл!в. Аф1ко -ся мо*э мати виразие оловоти!рно значения, при цьому семантика зворотного 1 нез!юротного д!еслова ooeciu в1дм!нна. Е!лыи1оть таких д!ссп!в утъорона преф1ксально-постф1ксапы!им способом. НоИародуктивн!ш! преф 1кси ви-, на-, до-, роз- разом з пф!косм -ся форпують так! jeIgoixlent тши, в яких реал!зувться ефект посиленнл вияву динам!ч-ноК ознакя. напр.; цЩ.ШТКД< ШШ№№Ш> Шг

gpggTWft- 1ншим сп1вв!дносним парам властива бпиэьк!сть або й то-roiiilorb значень. тод| аф1ко -ся яиш увирмзнюе непирех!дн1огь д!«олова» еиступае П форлальниы показнйком.

Трет!й розд!я - "CioeoTBlpHa структура в1д1менншс д!еся1в на ~оям - присвячеяий словотв1рному аопектов1 д1«сл1в на -ся, утворз-ких в1д {манних основ. В!д1менн1 д1«олова на -ся - цэ р1знотилна . ва сщктурою трупа в!дсуботантивних та в 1дад"ективних д1воя!внюс утяорэнь, пор.: - ддспдахдсд. рн 1?до - гн1здуватися. эоим -ШШШЗШШа. ШШШ1 - РКЭДДИлатитисл, £al2jSfi - ррм'литися. рри^рий - дприкритяся. За способами творения воия под!ляються на оуф1каально-посгф1ксалыМ та проф1ксаяьно-оуф1ксально-постф1ксаль-н1.

Суф1ксально-постф1ксальн1 д1«олова характеризуются »ахими ознакамя: вони 1шшрах1дн1, як 1 бу!Ь-яке д1еслово з аф1коои -ся, представлен! перевазгно формой нвдокоианого виду, належать до того С8овоть1рного типу д!есл1в, суф!ко якого наявниЛ d Yxh!!< структура. Зеоротн1 в!д1моня! д!«слова належать до словота!рних тип!в. утворених sa доломогою cy^tucto -и- (-I-), -ув а- (нова-), -а- (-я-), -I-, напр.! Хкишхш. купитисд, лакс^итпс/ь 1]ШМ££Э. J$2MSI5£2> йШШШШта ты На!!продуктиш1виа1 в суЦкс -и- (-'(-). який пра-вднувться чьст!шо до 1ыонникових, pJwse - до лрикыетниковйх основ. 1ыоишжоо1 г.-'!рп 1 основи аавндн пьпох 1дн!. Семантнчну сдн!сть отановать ВЕаз частила в1дсубсшшаших д!есг!в, напр.: в'юнитвся, кшошзгксч.' тонпигися. юр,шткся; гаяузитися, яопуаитися;

asa» йашахш»

Су$!;:с -й- (-К-) »ходить лк обов"язксвкЯ коааононт до струи-

тури б1лыиост1 проф1ксально-суф!ксально-пост$!ксальних д1вол!в ! характеризуемся наЛб!лыюо частотой вгивання у моваеин1. Напр.: и^олотитися. злоскавитисд. нп.смГпитися, сШзнитиря. дрп-дрбригися,. приц1лит.ися та 1н. До нпПпродуктивн1ших прлф!ко1в нп-вожать: роз-, в- (у-), при-, з- (с-), о-. 1монников1 основ» в1иь-(Ишя вотупають у д!бсл1вн1 словотв1рн! процеои I формують слоэо-гв!рн! тили !э значениям "стати кимооь, поводити себе, як хтооь (шось), набути властиьостеР когооь (чогось), хто (шо) названий (названо) тв!рним !меннпком", напр.: ШШ^ШИДШЯ»

аййЕШШаШЖЛ» 2К11ЩЖ5> ^цб^р^читисд. I под.

1ш1 л1бол1вн1 суф!кси, зокрома -ува- (-сва-1 -а- (-л-), -1-, « монш продукт ив ними, вони виотуповть пореважно у склад! окромих д1«оп!в ! словотв!рних тип(в не становпять.

У вцр||овкп^ узагачьнюються результат проведеного дося!дгян-нл. В 1дзничаеться багато1ункц1ональний характер а£!коа -оя як важливого елешшти семантико-граматичноУ структура д1сол!а. П!я— креслюетьсл, шо д!всл1»на структура виявляеться на р)зних мознгос р!внях через зв"язок м!а Кхн1м1 катогор1альнши елоиентами.

Основut положения дисертац!! в!дображено в таких публ! ка-

ц1ях:

1. Граматична ! сяовотв1рна семантика д!вол!а на -сл в оу-часн!й укра1нськ1С мов! // Семантика мови 1 тексту: Този доп, t пов!д. nayK0B0Y конфарекцП, - 1ваио-Франк!воьк, 1993.

2. Семантичн! оп1вв!дно.иеш1я зворотних ?а в!дад"«ктганих д1сся!а // Словоти1р як вияв динпм1ки мови: Тези доп. ! пов1д. науковоК конференцП, присвячоноУ шиГяг! Т.Возного. - Льа!в, 1994.

3. ЛШ1.И5Д - (.д) - лвията ft Культура слога. -19Э5. - Вип. 48 - 49 (у друц1).

4. Проблема класиф1кацП д!всл1а на -ся !з с»ойотв!рно-грй-магичнсю фунщ!сп // Цовоз навет во. - 1995. - Я 5-6 (у друц!).

Boksoloca MykhaylyV. Seaantio and Oranaatioal Structure ot the Verb» on -sja in Modern Ukrainian Language.

The thesis in presented as a manuscript for the scientific degree of "Candidate of Philology" in the field'of the Ukrainian lftnSUftga (Speciality 02.01), Ukrainian Language Xnetitute of RHJ of Ukraine, Kyiv, 1995.

TUe thesis contains the analysis of the system of the verba ca -sja in modern Ukrainian language) the definition of sain groups of reflexive verbst the discover, of distinguishing features of the eeaantical and grc-oaatical structure in the functional fcapeot.

МихаЯлмх Р. П. Свмаитико-грамм&тическая структура глаголов на -ся в еогренекноу украинском языке.

Диссертация на соискание ученей степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01. - украинский язык. Институт украинского языка HAH Украины, Киев, 1995.

Ё работе представлен лнадив системы глаголов на -ся согре-кгнного украинсксго язнхе, олрецеязиы группы возвратных глаголов, гадвяаны характерные черты их ееыайтико-грамматичесной структура б функциональном аспекте»

Кш4оа( слова: семантиио-граматмчна структура, ц:еелора на -ся, преднх&ти паонвного стану, сЕовотв^рно-граматнчна функц!я аф!кеа -еш.