автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему:
Синонимично-антонимичные отношения в системе имен прилагательных портретной характеристики человека в современном украинском языке

  • Год: 1994
  • Автор научной работы: Козка, Ирина Кирилловна
  • Ученая cтепень: кандидата филологических наук
  • Место защиты диссертации: Харьков
  • Код cпециальности ВАК: 10.02.02
Автореферат по филологии на тему 'Синонимично-антонимичные отношения в системе имен прилагательных портретной характеристики человека в современном украинском языке'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Синонимично-антонимичные отношения в системе имен прилагательных портретной характеристики человека в современном украинском языке"

ХАРКІВСЬКИЙ ЕЕШАВНИИ ПЕДАГОГ НБИЙ

РГБ ОД Уяіверсшт ім. г.с.сковорщи -1 НІШ '№

Ва правах рукопису

К О З й А Ірляа Каридівиа

СШОНГШЧЮ-.*НТОНГШЧНІ ЗІДБОШЕШЯ .

З СИСТЕМІ ПРИКМБТШЇКІВ ПОРТРЕТНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛВДШ В СУЧАСНІЙ .УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

- 10.02.0^- українська шва

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Харків - 1594

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному'педагогічному , університеті ім. Г.С. Сковороди

Науковий корівник доктор філологічних .наук,

професор Лясиченко Лідія Андріївна

Офіційні опоненги: доктор філологічних наук,

- професор КалашнЕК Володимир

• Семенович /Харківський державний університет/

. кашщдат філологічних наук,

" доцент Симонок Валентина Петрівна

/Українська юридична академія/

Провідна організацій: Інститут української мови НАН.

7країне

Захист відбудеться я ^ г Сі/Шл^ х995 р. о _____________годен і.

на засіданні спеціалізованої вченої ради К Ц3.2І.01 Харківського деркавного педагогічного університету ім.

-Г.С.Сковороди /310078, Харків, вулЛернишевського, 60/.

З ДЕсертацієо шана ознайомитися в .бібліотеці Харківського державного університету.

Автореферат розісланий " ^ 1994 р.

Вчений секретар ЬшЛ\

смціадізовааої вченої ради t уПриходько B.C.

Пйганач про лексичні • синоніма мае велику історію з лінгвістиці, однак кожен етап розвитку ¿лозознавстш ставить перед дослідниками нові завдання. У наші дні великого ■значення набуває вивчення синонімічних відношень у лексичній системі української мови на рГвні окремих тематичних і лаксяко-семантичних груп слів за допомогою сучасних лі а- -гвістлчнлх методів дослідження.

Вибір теши дисертації зумовлений тли, що прщ&еткака

портретної-.характеристики людини становлять у сучасній ук' ' • . ■ . ♦

раїнській літературній мові.складну за своєю структурою лексика-семантачну групу з розгалуженою системою синонімічних і антонімічних відношень. Слога цієї групи дають достатньо конкретне уявлення про той тіш лексичного значення, який З.В. Виноградов свого часу назвав експресивно-синонімічним і-якому досі приділяється, на нашу думку, недостатня увага. ' ' ’ '

' Актуальність теми полягає в тому, що прикметники портретної характеристики належать до шару лексики, який відзначається високою частотністю вживання і відіграє важливу роль як виражальний засіб і. в повсякденній комунікації, і в художньому мовленні. Значення дослідження цього питан-, ня зростає з посиленням уваги до вивчення мовної картини світу і національної специфіки відображення в ній об"єк-тивної 3 концептуальної картин світу. Прикметники портретної характеристики відображають складні відновання міх словом, референтом і людиною-мовцем, а також внутрісистемні зв”язки слова /полісемія і поз"язані з нею явища розширення і звуження значення слова в узусі і вживанні; синонімічні відношення із складною ієрархією залежностей, антонімічні та ін./. Дослідження такого типу створюють передумова

для проникнення б систему відношень у лексичному складі з цілому. ■■ -

Об'єктом дослідження е прикметники портрегної харак- . тернетики людини ь сучасній українській літературній мов:.

Предмет вивчення - структурно-семантична характеристика зазначеної групи прикметників із погляді’ їх внутрімов-нех і позамовних /насамперед синонімічних/ звкязків.

Передумовою цього розгляду.є визначення теоретичних засад дослідження, виявлення корпусу і систематизація слів, оораних для аналізу. •

Мета робота полягає в дослідженні синонімічних зв"яз-ків прикметників портретної характеристики в сучасній українській літературній мові.у їх зв'язках з іншими лекси-го-семавтЕїЯимк та словотвірними явищами. ..

Для досягнення поставленої мети передбачається розвія-зата так: завдання: ' . ■ . ,

- визначити корпус прикметників портрегної характерне- .

тики., що мавть синонімічні зв"язки; ,

- здійснити класифікацію прикметників*цієї групи;

- визначити систему синонімічних зв"язків і їх типи • в проаналізованій частині лексичного складу;

- встановити особливості структури синонімічного ряду е прикметниках портретної характеристики;- '

- схарактеризувати антонімічні відношення в обраному

для аналізу корпусі слів; .

- простежити міарівневі зз"язки системи прикметників

шхріретної гарам?еристика8 що входять до певних СИНОНІМІЧНИХ рядів. ■ ■ ,

Мегодологічноа основою дослідження є розуміння діалек- •. здказго зв^язку х взаємодії явищ сі.іту, аоетєма зб"язі$ і

взаємодії шеи і-мислення, га матеріалі стичне, вчення про складне структуруЕання мовної системи, про взаємодію іюза і мовлення. . ■

Метода лінгвістичного аналізу а роботі зумовлені по -ставленою метою і фактичним матеріалом, який був у розпс-. рядасенні дослідника. Оаи'сово-тахсономічшй'метод використовувався при класифікації прикметників портретної характе- . . ' ристики. При аналізі структури синонімічних рядів і синонімічно-антонімічних блоків автор дисертації послуговувався

4 '

.методами компонентного аналізу і компонентного синтезу.. Новизна роботи виявляється з тому, ідо вперше методами компонентного аналізу проаналізована складна група прикметників портретної характеристики сучасної української а;оеи і виявлені певні закономірності семантичної диференціації прикметників цієї групи, їх системних зв"язків як на лексико -семантичному рівні, так і з міікрівневдх відношеннях. Уперле досліджено структуру синонімічних рядів прикметників цієї групи, виявлено їх розгалуженість як за кількістю кон-ституенгів ряду, так і за типами диференціальних ознак, розглянуто додаткові мовні засоби розрізнення лексичних значень у групі прикметників портретної характеристики. Новизною б також ге, ідо були простежені семантичні процеси, які відбуваються в прикметнику з більа загальним значенням, коли вік уживається для характеристика додана, причому виявлено, що відповідні семантичні перетворення спостерігаються як на рівні лексичного значення слова, так і на рінні семантики деяких словотворчих формантів. .

Теоретична значимість дослідження полягає з тому,.що воно створює.передумови для аналізу семантичної системи прикметників української .моза і типологічно споріднених із

нев кое при дослідженні проблем синоніміки, а такоа: для дальших теоретичних узагальнень щодо структури лексичної системи, типів Лексичних значень і т.ін. .

Практичне значення дисертації зумовлене тим, що її . матеріали і теоретичні полохення можуть бути використані при викладанні української мови, зокрема її-лексики й стилістики, в спецкурсах і спецсемінарах з лексикології та семасіології сучасної української шви у вкцій школі,- при викладанні української шви та в тюзакласній роботі в середній ШКОЛІ. - •

Для аналізу використані матеріали суцільної вибірки прикметників портретної характеристики із. "Словника української мови" в одинадцяти томах /СУМ^ - усього'220 одиниць, а такок дібрані з художніх текстів ілюстрації /понад 5000 прикладів/. Тексти репрезентують різні види й жанри /поезія, художня, публіцистична та наукова проза/. Проаналізовані тексти хронологічно належать в основному до 20-го століття. • /

На захист виносяться такі подсжеаня, які випливають із проведеного дослідження: .

1. Прикметники портретної характеристики в сучасній українській мові становлять складну систему« Ш° пов"язана на яексико-свмантдоному рівні різноманітними зв"язками.

2. Проаналізовані в роботі слова мають розгалужені синонімічні й антонімічні відношення, які збагачують виразові засоби для характеристики зовнішності особи.

3. Переважна більшість-прикметників портретної характеристики мйв антоніми, - а синонімічні ряди з протилежним значенням створюють синонімічно-антонімічні блоки.

4. Кокна з виділених за позалінгвіетичними ознаками _

лексико-семактичних підгруп маз в струхгурі синонімічних рядів притаманну саме їй систему зласне мовках протиставлень.

5. йохка з проаналізованих підгруп прикметників кає . властизі їй засоби виваження зовнішньої, характеристики люди-

“ Р “ ~ '

ни і відмінності цодо місця того чи іясого лексико-семантяч-ного варіанта в структурі багатозначного слова. .

6. Додатковими дяференціальниш ознаками прикметників цієї лекснко-семантячної група в структурі синонімічного ря- • ду можуть виступати словотвірні форманта. .

Аппобапія роботи і її результатів. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на засіданнях секторі-української мови та сектора англійської мова, на стрічних підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди, на УІ міжнародній науковій конференції за проблемами семантичних досліджень "Стилистика русского языка: теоретический а сопоставительный аспекты" /Харків, 1993<. „ . ' . / '

. . Обсяг та структура дисертації. Дисертація складавться

із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатка. Загальний обсяг робота становить 207 сторінок.

. ’ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

7 вступі обгрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, його методологічна осяоЕа, зазначаються предает, мета, завдання, вказуються"основні метода, наукова новизна, теоретичне та практичне значення дисертації.

Пертий розділ дисертації "Теоретичні засада дослідження синонімічно-антонімічних відношень у лексиці" присвяча-

є

ний оглядові наукової літератури з питань лексичної семанти-

ь .

ки, зокрема синонімічних і антонімічних зв"язків у словниковій системі. Аналізуються праці Ю.Д.Апресяна, МД.Арутюко-ьої, .С.Г.Бережака, Д.Блумфільда, Л.А.Вулаховського, Л.М. Васильєва, З.Б.Зііноградова, А. П. Єьгеньевої , и.А.Жовтобрюха, ї. АЛисиченко, Д.О.Бовикова, ф.Р.Палмера, Г.Пауля, Е.&Ру-<саяівського, О.І.Смкрницького, Е.П.Соколовської, Ю.О.Степанова, й.А.Стерніна, В.Ы. Галії, Г.А.Уфімцевої, Д.М.Шмельо-

- ва та багатьох інших. При вивченні історії питання звертається увага на формування і розвиток семасіології як розділу мовознавства, визначається коло термінів і понять, які використовуються в роботі: лексичне значення і його семантична структура,, компонент лексичного значення, лексико-се-мактичний варіант, сема,, синонім, антонім, синонімічно-ан-ТОНІМІЧНИП ййОК І Г.ІЕ. ’

У цьому е розділі дається класифікація прикметників портретної характеристики, побудована на підставі теоретичних засад, розроблених й. іі. йірауловим, Е. II. Соколове ькою,

- ' # - .

С. М. Шраммом та іншими дослідниками. Огляд різних 'спроб .

класифікації прикметників доводить, шс окремі прикметники портретної характеристики розглядалися дослідниками, однак це відбувалося на рівні невеликих груп слів або окремих ' прикладів. Спеціально к лексяко-сешнтична група пршшет-. елків портретної характеристики з погляду сгрукгурно-селіан-тичної організації не була предметом дослідження. Обрані для аналізу прикметники поділяємо на три групи: і/ прикметника паспортної характеристики /параметричні/;

?/ прикметники ec.seирїяої. характеристики; %/ прикмегнаки психологічної, портретної характеристики. Для позначення.

• '¿ii.zbc.szx груп ш коп£стугмойя г^риіна: л, ■ зьэден;:;.^ в науко-

зяй обіг О.і.Білецьким у літературознавстві, бо зважаємо їх

доцільними для називання відповідних явищ і з мові, .

. Хоч ця класифікація грунтується на позамовних ознаках,

зика має й'лінгвістичне виявлення, про то свідчать проведе' 9 .

ний у роботі аналіз-. Кожній із названих трьох груп прикметників портретної характеристика відповідає з роботі окремий розділ. . .

У другому розділі аналізуються синонімічко-аизг.я ім ічн і відношення б системі параметричних прикметників паспортної

■ характеристики, розглядаються прикметники, які виранакзть певні зовнішні параметра людини /зріст, повноту, особливості статури/. Тому бони стримали назву параметричних. Пд група прикметників належать до наАстаріках паріа лексичного складу шви. У розділі .анаді зуються синонімічні ¿антонімічні відношення рядів слів з домінантами насокий - .низь- ■ кий, великии - мадий, говстиД - гонкий, гладкий - худи.?, стоуякии - кремезній. зисокоплечиЛ. .

Для всіх прикметників цієї групи спільною s сема ''ознака особи", але диференціюючу Зункців аоаа виконує з .словах з більш широкою семантикою /високий, rosстай тощо/. Звуження значення виражається через сполучення слова з назвами осіб. Парадигматично ця ознака заявляється в складі синонімічного сяду /СР/. Параметричні прикметники портретної характеристики в українській ¿ові маюгь розвинену систему синонімічних і антонімічних відношень. Оскільки параметри, як правило, пов"язаяі з певного акалоа розмірів, то і з.А’.озі бони виявляються сидоні'лічнаш слозамі, значення яких відрізняються різною мірою виявлення ознаки. У пій групі прикметників переважають енспресивно-сцінні синоніми, причому деякі з них утворюються як зкспрзсавно-слнонхиічні

/довготелесий, довгов"язиаЛ '

У складі синонімічних рядів, які мають від п"яти до п'ятнадцяти констигуштів, відбуваються подія синонімів на блоки, до відрізниоться наявністю/відсутністю виразної стилістичної /довгов|*язий, довготелесий належать до розмов-•' ного стилю/ і експресивної С'еій.

Синонімічні ряди прикметників параметричної характеристики відзначаються також, наявністю словотвірних варіантів слів, які 'аіи розглядаємо в ряді випадків як оновлення образності й емоційності через зміну плану вираження.

Значне місце в ускладненні синонімічних рядів цієї група прикметників експресивніші конституентами посідають утворення слів б прозорою внутрішньою формою /довготелесий. малорослий. яозинуватдй’тощо/ та форм з суфіксами суб"єктив-кої оцінки, /довжелезний. дрібненький та ін./.

•Синонімічні - ряди-, які виражають позитивну -оцінку,' переважно і:єнс скяадні як за кількісно кояституентів, так і за кількістю диференціальних^ознак, ніг: ті, що містять оцінку негативну, у прикметників синонімічно-антонімічних блоків гладкий - худий та стрункий - кремезний, де домінанти ніби не діісгять-оцінки зовнішності, більша розвиненість .рядів ■ худий та кремезний моке розглядатися ,як показник більш, низької вартості цих ознак у системі цінностей носіїв'мови.

У синонімічних рядах розглянутої групи прикметників чітко виражене семантичне ядро, яке складається із слів, найалижчкх до домінанти за значенням,, слів, що відрізняюгь-ся здебільшого ідеографічними ссмами, і периферія, до якої належать слова з екапресивно-еаноніь.ічним• значенням, словотвірні варіанти та експресивні утворення на декі оказіо-

* наявних. ,

Синонімічні відношення в групі прикметників естетичної характеристики портрета людини аналізуються в третьому розділі роботи. 7 системі прикметників естетичної характеристика виділяється дві група слів: і/ які безпосередньо виражають естетичну оцінку: гарний, поганий. вродливий, потворний; 2/ назви ознак, які можуть бути предметом естетичної оцінки. До останньої належать прикметники, які називають окремі риса зовнішності, зокрема колір шкіри, волосся, форму голови, носа, вуст .тощо. Останні мокна віднести до групи слів естетичної характеристика портрета умовно, бо одна і та я ознака може по-різному оцінюватися залежно від позиції, смаку, ідеалу того, хто спрпймаз.

Відокремлення групи прикметників естетичної'характеристики від параметричних в умовиш, оскільки параметричні оцінки гея можуть бути предметом естетичного сприймання. Однак параметричні ознаки більш об"ективні, в естетичних відчутні аим є суб'єктивний фактор.

Серед прикметників естетичної оцінки насамперед призер-таз увагу група слів, що виражає загальну оцінку людини. Ці прикметники мають широке значення і в шві можуть сполучатися з назвами будь-яких предметів і явищ, які можуть харак- ■ теразуватися як гарні чи погані. У системі прикметників, які ми розглядаємо, відбувається, як і в параметричних високий. низькай тощо, обмеження семантичного обсягу за рахунок сполучуваності з назвами осіб і відповідно включення в зміст семи "ознака’ 0006»" . •

Яо прикметників, які виражають загальну оцінку особи, належать синонімічні ряди з Домінантами гарний - поганий. милий - ‘неприваблаваД. ; ’

Ці синонімічні ряди мають складну семантичну структу-

ру, в якій велике місце посідає градуальність значень за міро» вияву ознаки, а також стилістична диференціація. . Особливо це помітне в рядах з негативною оцінвою семою. У таких рядах значне місце посідають слова, утворені за допоштою префікса не- від основ прикметників, що виражать позитивну оцінку. Т&кі слова е свого роду евфемізмама, які пом"якшують негативну оцінку.

• Однією із зовнішніх ознак людини, як відомо, е її кольорове забарвлення /колір шкіри, волосся, обличчя тощо/.

. Дослідження доводить, .що прикметники, які характеризують портрет за кольоровими ознаками, виражають відносні прикмета: такі, що не збігаються з назвами основних кольорів, а в кольоровій гамі стоять, блике до того чи іншого кольору /чорний, білий щодо кольору.волосся та шкіри людини тощо/.

• Така невизначеність/відносність/ кольору зумовлює розгалу-' кену систему синонімів, оскільки колір моеє мати багато перехідних відтінків. З другого боку, співвіднесеність з назвами основних кольорів чорний — білий та тємний - світлий, незважаючи на деяку нечіткість забарвлення, зумовлює наявність у них антонімічних відношень.

У розділі розглядаються синонімічні ради .з домінанта-' ш чорнявий, білявий, смаглявий, загорілий, чорношкірий. русий, білолиций, сивий. . ■

4 Прикметники кольорової характеристики поділяються на два великих блоки, у яких протиставляються кольори темні й світлі. Всередині кожного блоку виділяються синонімічні ряди, що розрізняються за носієм ознаки /переважно волосся, ккіра, обличчя/. У синонімічних рядах протиставлення відбу-вазться зь ступенем виявлення ознаки, за обсягол: значення і ступенем лексичної зумовленості, за наявністю/відсутніс-

тю яскравої внутрішньої форми, меншою мірою - стилістичною маркованісто. Значне місце посідають у синонімічних рядах словотвірні варіанти слів. При цьому може відбуватися десе-«антизація суфіксів.

. Синонімічні ряди всередині цієї групи прикметників утворюють синонімічно-антонімічні блоки.

' Четвертий розділ присвячений аналізові синонімічно-антонімічних відношень прикметників психологічної характеристики портрета.'Психологи і літературознавці підкреслюють важливість психологічного портрета в системі засобів вираження внутрішнього стану людини, який особливо виявляються на обличчі, зокрема в очах, поглядах тощо. Тому вважаємо за необхідне включати до прикметників портретної харакге-ристики і слова, що виражають зовнішній ваяв внутрішнього стану людини. При цьому розглянуто 8 синонімічних рядів з домінантами неспокійний, насторожений, розгублений, безтямний. гострий, уважний, не.увакний. спокійний, на прикла-гі одного з них продемонструємо внутрішні особливості орга-іізації СР. До прикметників, що виражають психологічний юртрет людини, належить синонімічний ряй з домінантою 'острий. що складається із слів гострий-пронизливиД-прони-іувагий-проникливий-різкий-рі зучий-колючий у похідних зна-еннях, пов"язаних із характеристикою очей та погляду-лю-ини. ’ _

До цієї групи належить похідне значення слова гострий гонкий, проникливий" /СУМ^,' яке виникло на основі сине-гезичної метафори. У СУМ це значення подане як лексично з обмежене, однак аналіз текстів дає підстава характери-[вати його як лексично обмежене, оскільки даний ЛСВ спо-чається переважно з іменниками очі, погляд і стосується

людина: "Параграфа присіли біля столу, Примітки причаїлись

у кутках, Очима гострими підсудну пракололи цитати із баг-■ . ■ ’ . - .. 4 .' ■ ■ ■

нетами в руках" /В. Симоненко/і’' Проаналізоване значення містить сему недоброзичливості або, принаймні, сприймання його як недоброзичливого, що в текстах нерідко підкреслюється, лексичним оточенням, у якому наявні відповідні слова: гострий - яезмнуеншй /погляд/, гострі - розумні а хитрі /очі/, гострі - жадні /очі/ той,о. Консгатуент пронизливий у значенні "пильний, проникливий /про очі, погляд і т.ін." /СУМ'' та його морфологічний варіант пронизуватий мають вищу за гострий інтенсивність ознаки. їх значення містять емоційне ■ забарвлення і характеризуються негативною оцінкою, ¡до пов"я~, зане з не приємним відчуттям, вираженим іілпліцитно в прямих значеннях цих слів. Такі переносні значення пов"язан.і з синестезичною метафорою: "А святий не.спускав з них пильного свого погляду, такого жаховиго пронизливого. що, здавалося, в дверях дірку просвердлить, ладо.спробуєш.куди заховатися" /П. Загребельний/. До цього ж ряду належать одно.з похідних значень слова проникливий - "пильний, спостережливий, гострий /про очі, погляд і т.ія./" /07і/. Якщо відповідні значення слів гострий. пронизливий..пронизуватий виникли в ре~-зультатісинестезачного перенесення назви прямого лексико- . семантичного варіанта, що виражав фізичну дію /імпліцитно/ чи стан, то в слові проникливий прохідне значення виникло в результаті метонімічного• перенесення. На відміну від слова пронизливий, проникливий пов"язане з позитивною оцінною • семою; "Висока, ставна /Ніна Гордіївна/,' чорне, аи ніби . синє волосся... і очі... Глибокі, проникливі, з непоганими Еогниками, ясно-зелені й чисті-пречиеті" /Ю. Мушкетні/. Близьким за значенням до цього ЛСЗ є одно з похідних значень

слова різкий - "пронизливий,' гострий /про погляд/" /СУіУ.

У сьмантичній.структурі слова різкий це значення міститься ка певній відстані від прямого, з яким боно пов"язане метафоричним зв"язком. Лексична сполучуваність названого ЛСВ також обмежена: "Брови наставлені, очі за окулярами - різкі . зосередгені: поет наче палав, вяутріаньо не згасаючи" /В. Харчу к/. ЛСВ різучий у переносному значенні "який викликає неприємні відчуття, справляє неприємне врааення" /СУ!'/, на нашу думку, погребує розширення словникової дефініції - "госх'рий, пильний /про погляд, очі/": "Вузькі.й такі чорні, що ак оізучі. Зульфатові очі на мить заплющилися" /Григір 'Вотюнник/. Похідним значення до цього СР уходить консгптуект кодочий. Закономірністю в меяах ряду є те, по прикметники за емоційно-оцінним компонентом можуть розтасовуватися у двох напрямках щодо домінанти - у висхідному /позитивне забарвлення/ і в спадному /негативне забарвлення/; колючи,1 *—- різучий *— різкий -— пронизливий/ пронизуватий *-----гострий —»■ проникливий.

У вираз: обличчя знаходять зовнішній вияв різні психічні стани., зокрема емоції, і ми можемо "бачити", які почуття переживав людина. Зовнішні прояви психічних‘станів мапть в українській мові розвинену систему лексичних засобів виракення. Незважаючи на важливість зовнішніх проявів, бонн с все ж вторинними до самих психічних станів. Це зна-

• ходять виражеіїкя і в засобах номінації:.-якпо'в системі ' прикметників, ер характеризують паспортний портрет, пере-важавгь прямі значення слів, то при вираженні психологічного портрета основним засобом є вторинні /похідні/ значення, які Словник української мови'здеб'ільиого розглядає як відтінок.значеная. £ погляду лексикографі це, мабуть.

виправдано, однак із семасіологічного, вона, гадаємо, є окремими значеннями, бо мають відмінну від прямого предметно-понятійну вхдаесенісгь, а також е конкретними. •

. рисою, яка відрізняє прикметники психологічної портретної характеристики від паспортної, є також те, ігр слова, пов"язані з психологічним портреті, виражають почуття вже СВОЇМ- предметно-понятійним.компонентом. Том}' серед них маіі-же відсутні диференціальні емоційні семи, натомість значну роль у синонімічному протиставленні, відіграв сама "дуже", яка виражає більш високий ступінь інтенсивності стану. Виняток становлять переносні значення /світлий, ясний rogo/.

Оскільки прикметники психологічної портретної характеристика пов"язані з виракеняям стану, то серед них значне місце посідають слова дієприкметникового походження, які мають сему динамічності ознаки /схвильований, стурбований. роагубленда тощо погляд, очі, обличчя-і г.ін./.-. Прикметники психологічної характ іистики, на в гамі ну зїд лроаналізозгшях у попередніх розділах, мають обмежену лексичну сполучуваність переважно із словами обличчя, очі, погляд. ' •

-VWVA/ .

Відмінними від попередньо розглянутих груп s й анто-німічкі зб"язки прикметників психологічної портретної характеристики: у попередніх групах синонімічні ряди вступали в антонімічні відношення попарно, у причетниках .же, по характеризують психологічнаіі ;.портрет, для синонімічних рядів з домінантами розгубленії«!, безтямний, гостокй, йастозд-кениз'антонімічним е ряд з домінантою спокійний. ТТри цьому когеа.ряд вступає.в антонімічні відиозеняя вибірково з познака конствтуентама синонімічного ряду спокійний. Напр., до ряду з домінантою • розгублений - сподійаяй, до ряду з доі:і-

кантоо гострий - спокійний, лагідний тощо. Випадає в цьому плані з групи синонімічний ряд з домінантою увакний. до якого антонімічним е ряд неуважний. Це, гадаєш, зумовлене там, по ці слова виражають не стільки емоційннЗ, скільки інтелектуальний психічний стан. '

Оскільки значення групи прикметників, які аналізуються в даному розділі, е переважно похідними, то виникає питання про способи перенесення значень. Цій групі властиві переважно синестезична метафора та метонімія, пря якій назва стану людини як цілого переносяться на ознаку її частини/обличчяочі, погляд тощо/. Значна група прикметників виникла в результаті переходу в прикметники діепряк-

М6ТНІ1КІЕ,

Синонімічні ряди, щ виражають стан неспокою чи напруження, мапть більш виразні диференціальні ознаки т є більп складними й розгалуженшл, ніж антонімічний до них ■ряд з домінантою спокійний.

Проведене дослідження дає підстави зробити такі гисновки: .

*

І. Дослідженш прикметників портретної- характеристики в українській мові дозволяє виділити в її системі два типи слів: а/ прикметники паспортної характеристики, тобто такі, що виражають зовнішні ознаки людина; б/ прикметники, які називають ознаки психологічного портрета, тобто •зовнішній вияв внутрішнього стану людини. У свою чергу . прик/етника паспортної характеристики поділяються на дві підгрупи: прикметники, пов"язані з параметричяиш ознаками і прикметники .естетичної характеристики.

• 2. Кожна з названих підгруп має внутрганє члекуггз- •

ня. Хакі підгрупи вдділястьсл за позадіягвістм;-*.^ "

нами, однак вони мають відмінності і власне лінгвістичного плану. Поділ ка параметричні та естетичні ознаки є значною мірою умовшім, оскільки в естетичну характеристику людини входять і параметричні ознаки. Та й сама естетична оцінка е відносною і залежить від позиції особи або оточення, яке дає оцінку. . __

3. Пршиетники паспортної характеристики, лк правило,

■ виражають ознаку особи прямими номінативними значеннями.

При цьому слова, які дають дуже загальну параметричну /ряди з домінантами високій. низький, великий, мадий тощо/ та загальну естетичну /синонімічні ряди 'з домінантами гарний. поганий і т.ін./ характеристику, звукують обсяг свого'значення за рахунок сполучення з назвами осіб, ідо вносить се- ' му "ознака особи" в значення такого слова у відповідному синонімічному ряді. Така-раса властива іі деяким назвам йгз-'как естетичного характеру /чорний, білай/. Цри цьому можна говорити на про окреме значення в структурі багатозначної лексеми, а про вживання відповідного значення. '

4. У слів психологічної портретної характеристики особи значення зовнішнього вияву психічного стану є вторинним відносно значень, які характеризують відповідний психічний стан. Значення'зовнішньої психічної ознака особи е лексично обмеженим, оскільки виявляється в сполученні З КІЛЬКІСНО, обмежений набором слів, поБ"язаних з обличчям і його окремими -частинами чи явищами, з ними пов"язаними /обличчя, ,

' очі, погаяд і т.ін./. На відміну від значень прикметників паспортної характеристики, які ми-розглядаємо як уживання, слова психологічної портретної характеристика виражають окреме значення, пов"язане з інтим, ніж пряме, денотатив-но-сигніфікатавним компонентом. '

■ 5. Прикметники портретної характеристики мають розвине-

ні синонімічні зв"язки: синонімічні ряда окладапться з великої /п"ять і більше/ кількості конституентів, які відрізняються перевакно квантитативними /за ступенем виявлення ознаки/, конотативними оцінними селами, с тил ьо вший ознака- ■ ми, тобто, головним чином, семами, що стосуються "значиміс-яого ореолу" і не торкаються предметно-понятійного макрокомпонента значення. Яйкі малопомітні семантичні відмінності перевакно експресивно-стилістичного характеру дозволяють відносити значення подібних слів до експресивно-сяноніміч-нкх, там самим повернувшсь до питання про існуйання такого, типу. Матеріал прикметників портретної характеристики доз- • воляє на питання про існування подібного типу значень відповідати ствердно. ■ ' .

6. У мегах синонімічного ряду спостерігається членування на-окремі блоки слів, пов"язанах інтегральними семами і протиставлених іншим .словам або .їх підгрупам певними диференціальними ознаками. Крім того, можна виділити групи близькозначних слів, які, якщо не входять до складу синонімічного, ряду, то тяжіють до нього за суттєвими ознаками.

7. У синонімічних рядах прикметників портретної харак-

теристики виділяються форми су<5"єктивної оцінки з зідповід-ниш суфіксами здрібнілості' та згрубілості, які служать засобом експлікації .емоційно-експресивною, компонента лексич-' неї семантики та ступеня виракення ознаки. У ряді слів суфікси сусГектлвної оцінки десемантизуються щодо своєї ос-новяої словотворчої функції і стають засобом вираження не ставлення.чи оцінки, а семи "ознака особи" /чорнявий, бглявиЯЛ- ■ :

5. На користь виділення експресивно-синонімічного та-

пу лексичних значень свідчить наявність у синонімічних рядах прикметник: в портретної характеристики значної кількос-

■ . - 4У ■

ті словотвірних варіантів, які шляхом оновлення Плану вираження- сприяють свіжості сприймання самого значення. Оновлення зовнішньої і внутрішньої іїорі,і слова досягається такоа шляхом творення складних слів з явно вираженою внутрішньою формою і аюційно-експресившш компонентом. Подібні утво- ... рення нерідко стоять на межі між у-зусом і оказіональними утвореннями, і віднесення їх до першого зумовлене переважно частотністю- вживання. . .

9.:- Синонімічні ряди прикметників розглянутої групи е складними не тільки за кількістю конституентів, а 1 за характером' групування, слів. Кількісне зростання проаналізованих синонімічних рядів зумовлене прагненням мови до оновлення експресивно-виражальних засобів, що помітно ьв інших семантичних групах, пов"язаних з оцінниліи компонентами значення і з оцінкою явищ. '

Ю. Зв"язок в параметричними, естетичниш та психологічними характеристиками явищ у прикметників портретної характеристики зумовлює наявність системи протиставлень антонімічного характеру, причому антонімічно протиставляються як окремі слова,' так і цілі синонімічні ряди. Антонімічне протиставлення синонімічних рядів сприяє утворенню синонімічно-антонімічних блоків, у яких протиставлені антонімічні ряди.мають симетричну структуру: кожному слову синонімічного ряду з протистаЕлення за значенням, а в багатьох випадках і з<., внутрішньою формою. 7 розглянутих

синонімічно-антонімічних блоках спостерігається також певна асиметричність, при якій кільком синонімічним рядам

може протистояти одая антонімічний з більш широким'зка-

ченням. ■ . .

Основні Положення дисертації зкайплл відбиття в таких публікаціях автора: '

1. Класифікація прикметників, що варакаюгь фізичні ЕЛаСТКЕОСТІ людини // Лінгвістичні дослідження: Збірник наукових праць. - Харків: ХДПІ, 1992. - С. 71 - 74.

2.Семантическая характеристика имен'прилагательных,

выражающих временные внешние признаки человека // Лексика ' русского языка я методика ее изучения в вузе-п в школе: Сборник научных трудов. - Киев - Харьков: ИЯ АНУ - ХПШ,-1953. - С. 76 - 77. . . .

3. Семантика и функционирование синонимов, характеризующих лицо человека // Стилистика русского языка: теоретический а сопоставительная аспекта / Материалы II науч~ ной конференции по проблема.»/, семантических исследований.

- Киев - Харьков: ИЯ АНУ - ХПЖ, 1933. - С. 30.

Козка К. К. Сгнонимичнс-антонимячнне отношения в системе имен прилагательных портретной характеристики человека з современном украинском языке. •

Диссертация является рукописно. •

' Диссертация на соискание ученой степени кандидата -филологических наук по специальности 10.02.02 - украинский язык, Харьковский гос.педагогич. университет им. Г.С. Сковороды, Харьков, 1994. Защищается диссертационное исследование, опубликованное в 3 научных работах а содержащее теоретическую разработку проблемы структурно-семантачес-

• * кой организации, сааонішического ряда в системе имен прилагательных портретной характеристики в украияскоіі языкз. Установлено, что имена лралагат-влыше избранной для '-лаая-

за группы можно разделить на три группы: паспортной /параметрической а эстетической/ и психологической характерно-тики портрета. Установлены особенности семитической структуры синонимических рядов в каждой подгруппе, определены ди|йеренциадьные семы, способы их экспликации. Определены аятонимческае связи синонимических рядов в каадой подгруппе. Определены о;щле для всей группы имен прилагательных портретной характеристики и специфические для каждой подгруппы структурно-семантические особенности. Установлены связи лексико-семантического и словообразовательного уровней в структуре синонимических рядов.

I-КSynonymous and antonyraous relations in the system of adjectives revealing portrait characteristics of the man

in the modem TJkrainian language.

.. The present thesis is a manuscript. .

• The thesis for a candi date'я degree ( Philology ), speciality 10.02.02 - the Ukrainian language, Kharkov, state Pedagogical Tfciversity named after G.S. Skovoroda, Kharkov, The work presented to the defence ¿s publi-

shed in 3 scientific works and contains the theoretical working out of the problems of structural-and. se-nantic organization of the synonytoous row in the system of adjectives revealing portrait characteristics of the чап in the Ukrainian language. In the.course of analysis it' '

has been established that the adjectives of this group fall int<i three groups: *0 passport ( parareeter and aesthetic ) and psychological characteristics of the portrait. The peculiarities of the «eriantic structure of the synonynoua rows in each subgroup, differential 3emes

as well аг the riethods of their explication have been revealed. The anto^n^r^ou*“. relaticms of the ^ynonvnou?

»•owe in each subgroup спж'п for all the group of adjcct’ver of the portrait character* я tic*-and specific f0T rill sub егоvp structural-and semantic peculіarsties havn

heen determined In the paper, delations of the lexico -secant:о anri derivational levels in the stricture of the рупоптпо"? rows have "been defined.

Ключові слова: .

лексичне значення, синонім, антонім, сема, структура синонімічного ряду,'. Y '

вписано ео друку 07.12.94 р. Папір тіяиж.-журн.

рмат 60x84 І/Іб. Умов.-гр.аркуш 1,0. Умов.-вид. аркуш.

заж 104 екз. Замовлення № 130.________________________;_______

тапршт ХЗЖ,-м. Харків-12, вул. Свердлова, І.