автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Синтаксические конструкции с альтернативнымиотношениями компонентов (на материале немецкого языка).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Синтаксические конструкции с альтернативнымиотношениями компонентов (на материале немецкого языка)."

ХАРК1ВСЬКИИ ДЕРЖАВШИ УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЧЕРКАШИН СЕРИЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

СИНТАКСИЧН1 КОНОТУКЦП 3 АЛЬТЕРНАТИВНИМИ СГОСУНКАМИ КОМПОНЕНТ!В

Сна матер1ал1 н1мецько! мови)

Спец1альн1сть 10.02.04 - германськ! мови

АВТОРЕФЕРАТ дисертацП на здобуття наукового ступеня кандидата ф1лолог1чник наук

XapKiB - 1996

Дисертац1ею е рукопис

Робота виконана в Харк1вському державному педагог!чному ун1верси-тет! 1м. Г. С. Сковороди.

Науковий кер!вник - доктор Ф1лолог1чних наук, професор СЙГЕР Генр1к В1льгелъмович.

0ф1ц1йн1 опоненти:

1. доктор Ф1лолог1чних наук, професор ВЕДЕНЬКОВА Майя СергНвна:

2. кандидат ф1лолог1чних наук К0ЛБ1НА Тетяна Васил1вна.

Пров1дна установа - Одесъкий державний ун1верситет 1м. 1.1.Мечникова.

Захист в1дбудеться 30 с!чня 1997 року о 12 годин1 на зас1-данн1 спец1ал1зовано! вчено! ради К 02.02.20 Харк1вського державного ун1верситету С310077, Харк1в - 77, пл. Свободи, 4, ауд. 7-75).

3 дисертац!ею можна ознайомитися у Центральна науков1й б1бл1отец! Харк1вського ун1верситету.

Автореферат роз!слано " ^ " року.

Вчений секретар спец1ал!зовано1 ради

Солощук Л. В.

Альтернативн1 стосунки, як1 реал1зуються у мовленневих висловлюваннях, надають 1м додатковий в1дт1нок суб'ективнос-т1 при зображенн! явищ, процес1в, становищ тощо. Суб'ектив-н1сть, як в1домо, притаманна ус!м мовленневим висловлюванням, сск!лькм вони пов1домляють не тальки про реальний, але я про ф1ктивний стан речей. У мовленн! реал1зуеться прагматична тр1-ада, смисл яко! полягае у тому, що у реченн1 маютъ м!сце р1з-номан1тн1 можливост1 вираження свого особистого в!дношення до предмету мовлення, до ситуац11 та до адресату. Мовленневе ви-словлювання також е продуктом розумово! та п!знавально1 д1яль-ност1 людини, яка не зводиться т1льки до в1дбиття реальност!. ПодП, явища, ознаки, про як1 яде мова у висловлюванн!., оц1нк>-ються, приймаються, в!дметаються. У решт1 решт вони утягуються в особисту сферу людини.

Альтернативн1 стосунки е результатом ментально! д1яльно-ст1 людини, яка пов!домляе про свое бачення реальних чи Ф1к-тивних Фзкт1в. 1х наявн!сть у висловлюванн1 перш за все пов'я-зана з неясн!стю ситуац11 для автора висловлювання, його не-певн1стю чи певн1стю у адекватному зображенн1 под1й, явищ. ознак тошо, неспроможн1стю автора спостер1гати за ними, його прагненням стимулювати сп!врозмовника до подолання невизначен-ност! ситуацП шляхом вибору.

Подолання тако* невизначеност1 не завжди реал!зуеться у процес1 комун!кац11. Це пов'язано з певними причинами: по-пер-ше, у процес! комун1кац11 не виникае потреби до вибору, подруге, м1ж об'ектами вибору С альтернативами) мають м!сце в1д-ношення чергування, взаемодоповнення та одночасового з1став-лення та протиставлення частин одн1е! 1 т1е! ж сукупност1.

Альтернативн! стосунки у мов1 та зокрема у сучасн1й н1-мецьк!й мов1 - це смислов! стосунки вибору та розпод1лу альтернатив. Ц1 смислов1 стосунки реал1зуютъся у рамках суряд-ност! 1 базуютъся на семантиц1 з!ставлення та протиставлення альтернатив.

Актуальн!сть обрано! теми досл!дження визначаеться на-буттям у сучасному мовознавств! все б1льшого 1нтересу до розв'язання таких важливих проблем як взаемов!дносини лог!ки та мови, визначеност! та невизначеност!, структури та семан-

тики синтаксичних одиниць. Кр1м того, альтернативн1 стосунки мають велмке поширення у мовленневих висловлюваннях сучасно! ,н1мецько1 мови, зустр!чаються на ус!х синтаксичних р!внях, а також притаманн! висловлюванням ус!х фунюЦональних стилей, д1алог1чному та монолог1чному мовленню.

Пб'йкгтпм нашого досл1дження е синтаксичн1 конструкцП з альтернативнимм стосунками компонент1в у сучасн1й н1мецьк!й ыов1.

Пррпмрт досл1дження - опис ус!х тип1в альтернативних стосунк!в у н!мецък1й мов1, семантичних фактор1в, як1 ¡¿х обу-мовлюють, сполучних засоб1в вираження даних смислових стосун-к1в, синон1м1чих та 1ерарх1чних стосунк1в м!ж ними, а також вивчення взаемозв'язк1в синтаксичних параметр1в конструкц1й з типами альтернативних стосунк!в.

Гплпвнпш мртпю дисертац!йного досл1дження е опис механ1з-му формування у мовних висловлюваннях альтернативних стосунк1в та засоб1в 1х вираження у сучасн1й н1мецьк1й мов1.

Ця мета визначила необх1дн1сть вир1н;ення таких заадшь:

- проанал1зувати теоретичний матер1ал, який стосуеться проблеми сурядност1 взагал! та альтернативних стосунк1в зо-крема та який представлено у працях сучасних л1нгв1ст!в та лог1к1в:

- виявити механ1зм формування альтернативних стосунк!в та описати фактори 1х формування:

- вид1лити та описати типи альтернативних стосунк1в, лек-сичн! та лексико-граматичн1 засоби 1х вираження:

- встановити та класиф1кувати сполучн1 засоби-вербал!за-тори альтернативних стосунк1в, визначити синон1м1чн1 та 1ерар-х1чн1 стосунки м1ж ними:

- вивчитм синтаксичн! структури, в яких Функц1онують аль-тернативн1 стосунки:

- виявити зв'язки м1ж структурою висловлювання та семантикою альтернативних стосунк1в у цих висловлюваннях.

Методика тпучН пжрннв. При вир1шенн! завдань, як1 були поставлен! у досл!дженн1, використовувався як головний функц1-онально-семантичний п1дх1д до анал1зу синтаксичних конструк-ц!й з альтернативними стосунками. Як головний метод лог!чно-

ло 'IHl.uü.37 шкорилтаау^.йля 1 ндуклипно -,ae,n:;KTHha:ui метод. ОкГбМИкИ мйТОДГ.МИ Д('СЛ1ЛлйННЯ е" глетов ОГШС.У. 0»Ш101'ШОГО ллостйгл г'&шы. кс;нтексто.пог,1шй-.й. штод кзклонлнтлюго льл~ Л1 зу, лт^уктурнгг-аллщгглчнкл,. зтил1лтичний,

л1льк:;.'.:пй-лк1снсгг) rcœyitrry та ¡«стол ыщелшйньл. йк cneiií-

ЛЛЪНЛ Мй'ТйДИ ЁУЛЗ ЬИКйС.МС'ГаНГ! ЗТЧЛ^ЛфОрМЛиХИПНН, П1ДСТЛНЗВ"-ЧИП MÜT3H тñ Ме'ГЗП РЛДК-.-=СЛЁШ;Л. /юв1РИ1СТЬ ОТОДОЖЖ: ял-

кик злбегшчуб'рься лостотнъо великш оболгом вксшадришк-Tñ.utiiüi'G й1:-,теь;5Л7 лл лилтльон метать. лкл лделЕлтн! зла-LñKH'.lta послд джнн л.

IhütQL:':'JlLUií¡üílíi ПС.ЛШ г.сллг.'Х у лилллмноыу П1 .плод! 20

зньченнл ..лъ'гас.на'.'лчьимк civc/hkIb у лучлснхи nir.íCUbKi;'; ¡áop.l. i.ieí-i п!лх1л гмлрлялллоя у лосл1дкйн2 мзклнхзму цошу&лння лик .лгиллйнил лтозунюн. 1 у сзипнтикй. зчлуктуги, леконаи)снастей фуНЛПХОНУеЛНПЙ ЭЯСОП1П U: ЕЩдаГйКНЯ. ЛИКС:К1м1ч!:ИК сго-лункЛь ulx ними, л T"3Ko:t: у noDV.'JOßi 1'Ункг!1онлл1л:о---с!лллнтач -НЗГ'О ТЛ ГЛ;ЛЬ.еТИ1-:0- CLiM.T,I;Tvi4hCrfl ЛЛЛЙЙ «.ЯЬТб^ОТИВНОГ/П. Спил ЛТС-УКТУШИХ ОСОЙЛКВОСТВИ ЛИКТСКСИЧНИК KOKCTC-îfiCIÏlS ЛЛЛЛЛО--

нетиьнмми стссункгм« Ыдбтася зд яек1лькомк опаодш ями, л с .■¿a: JJ Фупкиюнлльнйьз знсчу1Д;.сгпо i. латз-^линлеклн'тлсчл; ; ti;

s; ÜÖOtlüTHi'.Vn.V'HSCftOtOTKlCTO: V) т.1 ст^Лтлкли'Г] лта. Iiti опил тл;-.:о». лзз змзгу ичвзсдадйпли пел H&'/Ktia:, нлкпзну ifi ¿i iif-óuj.

„^CL!üHc.:¿üi„.Blíi;i;»ih. здспувлчл i-, оде^жин! гйэултзглтул. лк i лвилили .¡jo дксг^тлшйш! ¡:.лййтл, полягле у роэрсйп ¡лгзсклгй "Лилоду ло алнсу ле^лл-гики .аатлллнлтньнил лтллукклл у луч,зл-: aï: 141 Iii.:: lí L к i í'i r.ioel. гид1лйН1'1 гкл1п пил смиалоьи:; стсл;нк1:л

огш'лу эысойлр. уб лпзсйп11л 1л у kímüíjuíviíí tg

j.x :.whohlml чник ллозушллл спил'/ лтилг-турнил слзллнлс слли лниллкличких конструкции 3 лльл^лк лирники лтйлунклшл.

лл зляллт лннзел'п.ля тлгЛ. лсьлйжпнл':

1. 1из'юк.тинл! л1 гсллник у логЛчни:: лудшлшлл не ^ ТО Тэтами !ч1лпой1 JJIii:.-.: ЗУ:.! су H!-. Л- У ;.;ЗЛ1. '."папифллз диэ' EÎÎKU1Ï У 31:-часта Н1м;ч.[ък1й моб.1 л^'лягле у тсму, шо ил лдьте^лл^лзн;

л'узсунк.н лсклзилклллл лолиткое'! сиислоп! ЫЕТ1ККИ. Тому лль.....

тллкслгиан: ..толунки тлклзл!ляютьсл нл: J чиста--лл-1тйснлзл;--~

тернативних та г) альтернативно-субтитутивних.

2. Кожен 1з тип!в альтернативних стосунк!в мае свою спе-циф1чну семантику, св1й окреммй наб1р семантичних умов та сполучних засоб!в вербал!зац!1 в1дпов1дних альтернативних СТОСУНК1В.

3. Суб'ективн! за сво!м характером альтернативы! стосун-ки отримують додаткове суб'ективне ускладнення, яке зд!йсню-еться за допомогою д1есл1в ментально-перцептивно! д!яльност1 людини, а також модальних часток та присл!вник1в. Ц1 засоби суб'ективного ускладнення альтернативних стосунк!в не впли-вають на 1х характер, але е нев!д'емною частиною зм!сту ви-словлювань з цими стосунками.

4. Засоби вираження альтернативних стосунк1в (сполучни-ки та сполучн1 присл1вники) в!др!зняються своею семантичною емк1стю, альтернативною силою, чистотою значения та частотою вживання.

5. Структурн1 параметр« синтаксичних конструкции 1з аль-тернативними стосунками корелюють з семантичними факторами Формування певного типу альтернативних стосунк!в.

Трпрртмчнр значрння досл!дження полягае у тому, що було розроблено новий п!дх!д до вивчення альтернативних стосунк1в, були в1докремлен! та описан1 типи альтернативних стосунк1в, вивчен! засоби та способи 1х вираження у сучасн!й н!мецьк1й моей описан! синтаксичн1 структури, у яких вони реал1зують-ся, синон!м!чн! та !ерарх!чн1 стосунки м!ж способами вираження альтернативних стосунк!в, побудовано граматико-семантичне г1перполе альтернативност!.

Отриман! дан! мають прэктнчну тому що вони

стосуються ун1версал!й 1 тому викликають 1нтерес у досл!джен-нях не т!льки альтернативних, але а !нших смислових стосун-к!в, як! функц!онують в 1нших мовах. Результата досл!дження можна використати у курс! теоретично! граматики та стил!стики, а також у лексикограф1чн!й практиц1.

Дисертац!я виконана у сектор! н1мецько! ф!лологП факультету 1ноземно1 ф!лологП Харк!всъкого державного педагог!чного ун!верситету !м. Г.С.Сковороди зг1дно з планом НДР.

Апробап1я пг>ан1. Основн! положения дисертацН висв1тлю-

ються у 6 публ!кац!ях. Результата дисерташйно! прац! вико-ристовувалися в npouecl курсу сучасно! нгмецько! мови та ряду спецкурс!в на факультет! 1ноземно1 Ф1лологН Харк!вського державного педагог!чного ун1версмтету !м. Г.С.Сковороди С1995-1996), обговорювалися на м!жвуз1вськ!й науково-прак-тичн!й конференцП "Укра1нська мова як базова у вивченн! 1ноземних мов" в м. Ки1в 13-14 жовтня 1992 р.: VI науков1й конференцП за проблемами семантичних досл!джень "Стал1сти-ка рос1йсъко1 мови: теоретичний та пор1внялъний аспекта" в м. Харк1в 10-15 травня 1993 p.; II всеукраХнський м1жв1домч1й науков1й конФеренцП "Нов1 п!дходи до ф1лологП у вищ1й школ!" м. Мел1тополь 12-17 вересня 1994 р.

Наукова ппг-тя!рнпстъ та об'ективн1сть робота забезпечу-еться випадков!стю виб!рки, ио м!ститъ 4380 приклад1в речення. Ця виб1рка зроблена 1з н!мецькомовних текст1в р!зно! жанрово-стал1стично!1 приналежност1 обсягом 21120 стор1нок, а також ком-плексним використанням метод!в анал!зу, випробуваних у сучас-н1й л1нгв1стиц1.

Структура лмгрртап!йноТ npaul. Дисертац1я складаетъся !з вступу, трьох розд!л!в, висновк!в, б1бл1ографП 1 списку джерел.

У вступ.1 обгрунтовуеться виб1р теми досл1дження, визна-чаються И актуальн1стъ i новизна, вказуютъся мета й методика досл!дження, мотивуються наукове значения та сфери практичного застосування результат!в науково! робота.

V прршому рпзл1л1 "Проблеми вивчення альтернативних сто-сунк!в" йдеться 1) про загальн! проблеми вивчення сурядних стосунк1в у сучасн!й л1нгв1стиц1, як! стосуються лог!ко-се-мантичних стосунк!в м1ж компонентами сурядних конструкц!й та ix класиФ1кацП, взаемодП структури та семантики цих конструкции аспектного тдходу до ix вивчення: 2) про проблеми вивчення саме альтернативних стосунк1в, насамперед, у су-час-н1й л1нгв1стиц1, дан1. як1 у сконцентрованому вигляд1 представлен! в граматиках та словниках: про 1нтерпретац1ю альтернативних стосунк!в у лог!ц1: 3) про необх1дн!сть взаемодП лог1чного та л1нгв1стичного аспект!в е досл!дженняхг як! проводяться у сфер! функц!онування альтернативних стосун-

к1в.

Анал1з теоретичних праць, як! присвячено розгляданню су-рядних стосунк!в, вказуе на те, то у сучасн1й л1нгв1стищ в1дсутне однозначне виршення проблемы структур, пром1жних м1ж п1дрядн1стю та сурядн!стю, не вивченою достатньо повно е семантична структура сурядних сполучник1в. не знайшли свого вир1шення питания про структурну семантичну та смислову ед-н1сть складного речення, про р1вноправн!сть та в1дносну са-мост1йн1сть його компонента, про характеры! для складно-су-рядних стосунк1в типи лог1ко-семантичних стосушав та 1н., на що вказуе 0.0.Васильченко.

Лог1ко-семантичн1 стосункм, як1 реал1зукггъся у рамках сурядного зв'язку, достатньо докладно вивчалися у сучасн!й герман!стиц1, про то св1дчать теоретичн1 прац! X.31тти, 1.Батор1, Г.Бреттшнейдера, Е.Тюммеля, у сучасн!й англ!стиц1 С Дж. Ф. Пеллет'е, Д. Шифрин), укра1н!стиц1 С Ф. П. Медведев, А.П.Грищенко, К.Ф.Герман), русистиц! С С. 0. Шувалова, В. З.Са-н!ков) та 1н. У наш час все б1льш поширюеться точка зору, яка полягае у тому, то р1зноман!ття лог1ко-семантичних сто-сунк1в у рамках сурядност! 1 зокрема на р1вн! складносуряд-ного речення пояснюеться впливом трьох головних Фактор1в, як1 Формують ц1 в1дносини: 1) семантика сполучних засоб1в: 2) семантика морфолого-синтаксично! структури: 3) семантика лексико-синтаксично! структури складносурядних речень. Кла-сиФ1кац!я лог!ко-семантичних стосунк!в, за думкою С. 0. Шува-лово!, повинна бути проведена шляхом отримання данних про те, чи мае той чи 1нший тип смислових стосунк1в корелят в об'ективн1й д1йсност1. Спос1б, який запропонувала С.О.Шувалова, полягае у тому, що потр1бно встановити певний наб1р комбшац1й семантичних ознак смислових стосунк1в, причому кожн1й комб1нац1'1 цих ознак. повинн1 в1дпов!дати певн1 модел! мовлення. Серед праць заруб1жних л1нгв!ст1в окреме м1сце займае досл!дження Е.Ланга, який описуе механ1зм Формування в1дпов3.дних тип!в смислових стосунк!в у рамках сурядного . зв'язку. За його думкою формування окремого типу смислових стосунк1в - результат взаемодН семантики кон'юнкт!в та семантики сполучникхв. Причому останн! не е 1дентичними

- У -

в1дпов1дним лог1чним функторам. Сполучники мають свое влае-не значения, яке дае можливЮть сполучнику реал!зувати його у взаемодП з семантикою кон'юнкт1в. Це значения е оператив-ним за сво'1м зм1стом 1 призначаеться для того, щоб дати вказ1вку кон'юнктам виконати в1дпов!дн1 операцП над своими значениями.

Кр1м того, все б1льш поширюетъся думка про необх1дн1сть аспектного п!дходу для досл1дження структур, як1 м!стять су-рядн1 стосунки. В.З.Сан1ков иаполягае на проведенн1 досл!д-жень по трьох аспектах - синтаксису, семаитиц! та прагматиш. Взаемозв'язок цих аспект!в визначаеться характером природно! мови 1 повинен забезпечити точн1сть при опис! мовних одиниць.

Незважаючи на розум1ння необх1диост! використания нових п!дход!в при опис! явищ, пов'язаних 1з смисловими стосунками в облает! сурядного зв'язку, у сучасних граматиках н1мецько! мови 0.1Л. Шендельс. В. Юнга, X. Гр1сбаха та 1нших переважають класиф1кацП смислових стосунк!в, як1 побудован1 на традиц1й-них концепц!ях, а саме, на наявност! у висловлювани! того чи 1ншого сполучника - головного засоба вираження смислових сто-сунк1в. Важливим недол1ком, який властивий зазначеним грама-тикам та багатьом теоретичним працям С К.Етке, Дж.Ф. Пеллет'е, Д.Шифрин та 1н.е нерозум!ння того, що кон'юнкшя та диз'юн-кц1я у мов1 суттево в1др1зняються в!д в1дпов1дних понять у лог1ц1, що суттево р1зну природу машъ мовн1 сполучники та в!дпов1ди1 лог!чн1 слова.

V лоугпму розл1л1 дисертацН "Типи альтернативних сто-сунк!в та способи 1х реал1зацП" даеться пояснения власио! концепцП альтернативних стосунк1в у н!мецьк1й мов1, вказу-ються та докладно описуються 1х типи, способи та засоби 1х реал1зац!1, умови формування певних тип1в альтернативних в!д-иосин, пов1домляетъся про можлив!сть суб'активного ускладнен-ня альтернативних стосунк1в та способи цього ускладиення. Другий розд1л м!стить опис синон1м1чних стосунк!в м1ж альтер-нативними сполучними засобами, опис функц1онально-семаитичио-го та граматико-лексичного поля альтернативност1.

Вих1дна концепц!я розглядання альтернативних стосунк1в полягае у тому, що усл!д В.З.Сан1кову ми виходимо з того, що

поняття диз'юнкцП У лог1ц1 1 в мов! суттево р1зн1. Для роз-межування лог!чних та л!нгв!стичних понять, подолання дво-значност! у терм!нолог!1, яка виявляеться у наявност1 к1лькох понять, що використовуються у л!нгв1стиц1 для позначення альтернативних тип! в стосунк!в, ми зупинилися на терм!н1 "альтернатив! стосунки". III стосунки реал!зуються у ситуацП ви-бору м1ж к1лькома можливостями С альтернативами), як! являють собою факта, явища, ознаки тошо. Альтернативн! стосунки реа-л1зуються при участ1 таких головних фактор!в: 1) семантичних стосунк1в м1ж компонентами альтернативно* ситуацП: 2) спо-лучних засоб1в, як! оФормлюкггь стосунки м!ж кон'юнктами: 3). семантико-синтаксичних стосунк1в усередин1 самого вислов-лювання. Сама ситуац!я вибору передбачае наявн1сть м!ж об'ек-тами вибору С альтернативами) певно! однор1дност!. Але разом з тим ц! об'екти повинн1 мати ознаки, як! диферец!юють 1х, тобто альтернативна ситуац1я зд1йснюеться тод1, коли альтер-нативи одночасно можна з!ставити 1 протиставити. В залежност! в!д того, який елемент альтернативност! Сз1ставлення чи про-тиставлення) дом!нуе, виникае ситуац!я вибору, яка в!дпов!дае лог1чним поняттям суворого чи несуворого вибору сдиз'юнкцп або ад'юнкцП в1япов1дно). Виб!р, який м1ститься у висловлю-ванн1, передбачае з точки зору лог1ки наявн1сть у висловлю-ванн1 повн1стю-альтернативних стосунк!в Сдиз'юнкцП) та не-повн1стю альтернативних стосунк!в С ад' юнкцШ. Перш! обумов-люють б!нарний виб1р, який визначае несум!сн!сть зм!ст1в альтернатив, другая - виб1р м1ж кЬчькома Сб1льше двох) альтернативами, причому цей виб1р не обов'язково в1дбуваеться, а може нейтрал1зуватися 1 зробити зм1сти альтернатив сум1сними.

Як в!домо, лог1чн! судження та мовн! висловлювання мають загальн! та в1дм1нн1 ознаки. Головною в!дм!нн!стю мовних ви-словлювань е те, що вони в1дображають об'ективну д!йсн!сть опосереднено, тобто через сприяття людини, 1 тому е суб'ек-тивно-об'ективними за сво^м характером. Тому на в1дм1ну в!д лог!чних суджень характер альтернативних стосунк1в в них не можна оц!нювати з точки зору !стиност!/помилковост!. Основний мовний критер1й для 1х анал!зу - сум!сн1сть/несум1сн1сть альтернатив у хронотоп!, який складаеться з локальних та темпо-

ральних рамок под!й, про як! йде мова у висловлюванн!.

При вид1ленн! альтернативних стосунк!в у природн!й мов!, у тому числ1 у н1мецьк1й, необх!дно враховувати такий специ-Ф1чний мовний фактор як чистоту вираження значения. Маеться на уваз1 те, що у мов1 на значения, як1 в1дпов1дакггь лог1ч-ним значениям, накладаються смисли. як1 не властив1 лог!ц! чи BlflcyTHi у конкретному тип! вмсловлювання. Тому ми вид!ляемо у сучасн1й н1мецьк!й мов! так1 типи стосунк!в: I - чисто-апь-тернативн1 Ссюди в!дносяться повн1стю альтернативн! стосунки, як1 в!дпов1дають поняттю суворо! диз'юнкцП) та II - ашика-тивно-альтернативн1, що виникають унасл1док накладання (апл!-кацШ додаткових в1дт1нк!в смислу на значения альтернативно-ст1. У свою чергу апл1кативно-альтернативн1 стосунки склада-ються 1з: 1) !мшикативно-альтернативних: 2) дистрибутивно-алътернативних: 3) партитивно-альтернативних: 4) альтернатив-но-субститутивних. Вид1лення цих тип!в альтернативних стосун-к1в обумовлено наявн1стю у висловлюванн1 певних комб!нац!й семантичних фактор!в та ознак.

Чистп-альтернатиинi стосунки Формуються за допомогою альтернативних сполучних засоб!в у тих же умовах, що й у лог1ч-них судженнях, а саме: 1) при наявност! повного перел!ку альтернатив у висловлюванн!: 2) при взаемовиключенн! зм!ст!в альтернатив, що перел!чено, наприклад:

Die britische Macht mußte die von dort drohende Konkurenz entweder ausschalten cüier sich mit Ihr arangieren. С F. Wiliam Engdahl "Mit der 01waffe zur Weltmach", c.93)

Взаемовиключення семантики компонент!в альтернативних стосунк!в у висловлюванн1 визначаеться такими семантичними умовами: 1) антон1м!чн1стю зм!ст!в альтернатив: 23 р!зноспря-мован1стю д1й, як! призводять до одного й того ж результату: 3) протиставленням ствердження та заперечення: 4) градащй-ними стосунками: 5) к!льк1сним протиставленням: 6) умовною i мп л i каш. ею.

Засобами вербал!зац11 чисто-альтернативних стосунк!в е

сполучники "oder", "entweder___oder", beziehuncisueise", спо-

лучний присл1вник "vielleicht" разом 1з його парним вар!ан-том "vielleicht___vielleicht". За останн!й час досить пошире-

ним засобом выражения даних стосунк!в е використання граф1ч-но! зам!ни сполучник!в косою рискою, наприклад:

Markuskreuzunfi In einem Gewand präsentieren.С"Mannheim Illustriert", N4, 1995 p. ,C.12D

Серед an.nlкативнп-алътернативних стосунк!в 1мпл1кативно-альтернативн! займають особливе Micue, тому що лише вони у протилежн!сть до решти п1дтип1в, як1 входятъ у цей тип альтернативних стосунк1в, за своею семантикою наближаються до чисто-альтернативних, однак на значения взаемовиключення альтернатив накладаеться в1дт!нок причинно-насл!дкового зв'язку. Цей зв'язок реал1зуеться як правило м1ж двома альтернативами, одна з яких е умовою, невиконання якоХ призведе до негатив-них насл1дк!в. Така умова може мати характер а) погрози, по-ради, рекомендацШ 6D 1нФормацП, яку треба мати на уваз1, щоб запоб!гти якимсь негативним насл!дкам, наприклад:

а) погрози

Hau ab, qnn^t. geht's dir schlecht. CH.G.Konsalik "Strafbatall ion 999", c.62):

б) 1нформацН

Ich darf sie nicht so anstarren, sonst lauft sie mir ueg! СD.Noll "Die Abenteuer des Werner Holl", 4.1, C.332D.

Сдиною та найважлив!шою семантичною умовою реал!зацП у висловлювани! 1мпл1кативно-альтернативних стосунк!в е наяв-н1сть м1ж 1х компонентами причинно-насл!дкового зв'язку, який сполучаеться i3 взаеыовиключенням Ix зм1ст!в.

Вербал!заторами даного типу альтернативних стосунк!в, у першу чергу, е сполучн! присл1вники "sonst" та "andernfallst", а також сполучники "oder" та "entweder... oder".

П1д дистрибутивнп-алътррнативними стосунками ми розум1е-мо стосунки, як1 мають Micue м!ж альтернативними явищами, си-туац1ями, ознаками i т.п., котр! чергуються у час! та повто-рюються. Суть цих стосунк1в полягае у розпод1л! СдистрибуцШ альтернатив у час1 та по черз1 один за одним. Цей розпод1л в1дбуваеться у широких темпоральних рамках, як1 дають можли-в1сть сприймати альтернативы! явища, подП 1 т.п. як Ti, що не взаемовиключають, а взаемодоповнюють одне одного. Широта

wird sich auch die Steubestrase mit der

часовых рамок передбачае перманента1сть чи 1тератывн1сть альтернативных под!й, наприклад:

Rai fl strömte kühlrieselndes Wasser, bald warmglühende Welle Uber ihre schauernde Haut. CS.Zweig "Verwirrung der Gefühle", c.135)

Семантичними умовами даних стосунк1в е 1) семантика п!дрядних речень часу, як! вводятъся сполучниками "wenn", "während", "indem" та деякими !ншими, та як1 мають сему !те-ративност!: 2) семантика присл!вник1в "manchmal", "oft", "selten", "häufig", "immer" та iH.., як! e найб!льш утвер-сальними та широко вживаними лексичними засобами, котр1 вза-емод1ютъ з !ншимы елементами зм1сту для вербал!зацП дистри-бутивно-альтернативних стосунк1в; 3) семантика прийменнико-вих труп i3 темпоральним значениям: 4) семантика прийменни-кових труп 1з темпорально-дистрибутивним значениям.

Вербал!заторами дистрибутивно-альтернативних стосунк!в е, перш за все, сполучн! присл!вники "manchmal... manchmal", "mal... mal", "bald... bald", сполучники "oder", "entweder... oder", "beziehungsweise".

Паптитмйнп-альтрпнативн! стосунки являють собою смыслов! стосункм, як1 реал!зуються м!ж частинами одного й того ж ц!-лого, яке, у свою чергу, являе собою певну сукупн!сть. М1ж частинами цього ц!лого в!дсутн1 контрадикторне протиставлен-ня, тому шо вони доповнюютъ одна одну i врешт!-решт скла-дають загальне ц!ле. Одночасно вони мають у своему розпоряд-женн! ознаки, як! диференц!юють ui частини. М!ж даними озна-ками мае м!сце взаемовиключення, яке нейтрал!зуетъся належ-н!стю часткових понять до одного й того же зб1рного поняття, у результат! чого ознаки сп!в1снують, наприклад:

Dort gingen Frauen aus und ein oder standen auf den stufen und plauderten. С F. Kafka "Der Рго2ев", с. 36)

Семантичнимм умовами, що забезпечують актуал!зац!ю партитивно-альтернативных стосунк1в Mi» ознаками, як! детерм!ну-ють р!зн! сторони предмета, явища ! т.п., сл!д вважати: 1) наявтсть у реченн1 !менник!в у ыножин1 та ix субститут1в, як! выступають назвами сукупностей - !стот та не!стот: такими субститутами е: а) ocoöoBi займенники: б) словосполучення.

як! включають чмсельн1 показники !менника: в) показники за-гальност1: 2) наявн!сть 1менника у однин1 з генерал!зованим значениям: 3) наявн1сть неозначено-особового займенника "man", який виражае невизначену к1льк!сть людей: 4) наявн!сть одно-р!дних присудк!в, як! вмражен! д!есловами у пасивному стан!.

Вербал!заторами партитивно-альтернативних стосунк!в е сполучники "oder", "beziehungsweise", "vielleicht", "entweder. ..oder", спец!альн! сполучн! присл!вники "teils...teils", "teilweise...teilweise", "halb...halb". Сл!д мати на уваз! те, що хоча останн1 й являють собою спец1альн1 засоби вира-ження альтернативного смислу, в1н Сцей смисл) реал!зуеться при участ! цих присл!вник!в т!льки за певних семантичних умов, як! перераховано вище. Яшо в контекст1 цих умов немае, присл1вники "teiis...teils", "teilweise...teilweise","halb... halb" збер!гаютъ характер еднальних сполучних засоб!в. KpiM того, партитивно-альтернативн1 стосунки реал!зуються у рамках асиндетичного зв'язку, який передбачае зам!ну альтернативного сполучного засоба на його граф!чний символ:

Für unsere Kundendienstabtei1ung...suchen wir ServiceTechniker im Tnnpn/Aiihendlenst.. Therrnlk/Klihlnng. ("Mannheimer Morgen", N71, 1995p., c. 48)

Альтернативнп-субститутивн! стосунки реал1зуються у ви-словлюваннях, як1 м1стять згадку к!лькох альтернатив, м!ж якими в!дсутня необх!дн1сть суворого вибору у результат! ней-трал1зац!1 Ix взаемовиключення та при наявност! можливост! Ix одночасово! реал!зац11. До фактор!в, як! визначають нейтрал!-зац!ю взаемовиключення альтернатив, сл!д в!днести елементи зм!сту висловлювання, як1 Формують часов! рамки !снування альтернатив. Ц! часов1 рамки бувакггь максимально широкими чи зовс1м розмитими, що викликае наявн1сть у реченн1 плану абсолютного безв!дносного часу, який е Фоном реал1зац11 альтерна-тивно-субститутивних стосунк!в.

Можлив1сть одночасово! реал!зац!1 альтернатив та в1дсут^ н!сть необх1дност! зробити Bnöip oflHiel з них при виключенн! друго! Счи 1нших) мае м1сце за певних контекстуальних Ссеман-тичних) умов: 1) наявност! у альтернатив загальних ознак: 2) семантично! близькост! альтернатив: 3) умовно! !мпл1кац!1;

4) знаходження альтернатив у одному й тому же хронотоп1:

5) семантиш байдужост1 до вибору: 6) семантиц! пор1вняння: ?) семантиц! 1люстративност1: 8) семантиц! обмеження: 9) семантиц! заперечення; 10) у сполученн1 2 понять, як1 ан-тон!м1чн1 за зм1стом: 11) семантиш ц!л1; 12) семантиш пе-рел1чення можливостей; 13) семантиц! неоднозначеност1 вибору, яка реал1зуетъся за допомогою неозначено-особових займен-ник!в "andere" ("sonstige") та "beide".

Прикладом алътернативно-субститутивних стосунк!в е таке висловлювання:

Ein stehengebliebener Schirm, eine auf das Seidene verschüttete Soße, ein heruntergefallener Zop! oder andere solcher nichtigen MiBzellen genügen, nervöse Evolutionen hervorzurufen. С H.Schmitz "30 Katastrophengeschichten", c.86)

Вербал!заторами альтернативно-субститутивних стосунк!в е сполучники "oder", "beziehungsweise", "entweder...oder", подв1йний сполучник "und/oder", сполучн! присл!вники "vielleicht", "vielleicht...vielleicht".

Як згадуеться вище, альтернативн! стосунки е суб'ективн! за cboIm характером. Суб'ективн!сть цих стосунк1в посилюетъся там, то, по-перше, автор висловлювання може п1дкреслити свою впевнен1сть/невпевнен1сть у правильност! свое! точки зору у зображенн1 якихось явищ, под!й тошо: по-друге, ui под!!, яви-ща i т. п. альтернативн! за cboIm характером, зображуютъся як насл1дки перцептивно-ментально! д!яльност! людини. У першому випадку автор висловлювання використовуе р!зн! модальн1 слова - показники персуазивност! C"auch", "sogar", "vielmehr", "vielleicht" та iHmi), наприклад:

Enzyme unterstützen die körpereigenen Abwehrzellen, die verschiedene Aufgaben erfüllen. Sie attackieren Krankheitserreger oder auch, krankhaft veränderte Zellen. ("Der Spiegel", N48, 1994p., c.209)

У другому випадку автор висловлювання розташовуе альтернативн! под11, ознаки 1 т.п. у рамках диктумно! под!! ! ви-словлюе свое в!дношення до цих альтернатив за допомогою модус-но! ситуац!!. Це дае йому можлив!сть спостер!гати за якимись Фактами, залишаючись осторонь в!д них. Модусна ситуац!я фор-

- lö -

муеться при участ! д1есл1в ментально-перцептивно! д1яльност! людини ("wissen", "meinen", "glauben", "denken", "sagen" толю), наприклад:

Er hatte sofort gespürt.. daß sich die Steinhofs in einer gedrückten oder erregten Stimmung befanden. CK.H.Weber "Muse-umsrauber", c.241)

Загальною рисою обох випадк!в суб!ектмвного ускдаднення альтернативних стосунк!в е те, шо вони не вшшвають на характер цих стосунк!в, проте виступають спеииФ1чними елементами зм1сту висловлюванъ з альтернативними стосунками.

Розглядаючи семантику сполучних засоб1в, як! використо-вуклгъся для передач! альтернативного смислу, та Ix синон1м!ч-н1 стосунки, ми використовуемо концепШю Функ.и! пна.пънп-се »античного п1дходу до Ix розглядання, що була розроблена 0. В. Бон-дарком.

Вивчення синон1м1чних стосунк1в м!ж сполучними засобами, як! виражають альтернативы! стосунки, проводиться з урахуван-ням функцП, яку вони виконуюггь, а саме, потешДально!, близь-ко! до Ix узуального значения, та результативно!, яка пов'я-зана з участю сполучного засобу у вербал!зац!1 певного типу стосунк!в.

Ми вважаемо, то сполучники синсемантичн! за своею природою та мають оперативнэ значения. У зв'язку з цим вивчення синон!м!чних стосунк!в Mi« ними базуеться не ст1льки на з1-ставленн! !х узуальних значень, ск1льки на з1ставленн1 функ-ц1й, як! вони виконуюггь.

Сполучн1 присл!вникм мають подв!йний характер. 3 одного боку, вони являють собою повнозначн! слова, як! здатн! вико-нувати функц!ю другорядних член!в речения, тому Ix сл!д вва-жати автосемантичнмми за !х природою. 3 !ншого боку, 1хня семантика дае !м можлив!сть реал!зувата себе як сполучн! -засо-би. Ця потенц!альна функц!я перетворюеться у результативну за певних констектолог1чних умов, про як1 йшла мова в1дносно окремих тип1в альтернативних стосунк!в.

Зг1дно з тою результативною Функц1ею, яку сполучн1 засо-би виконують при реал1зацП альтернативних стосунк!в, ми ви-д!ляемо так! дв! групи альтернативних сполучних засоб!в:

- If -

lj ппл1Функп1ональн1. до яких належать сполучники "oder", "beziehungsweise", "entweder... oder" та сполучн1 присл!вники "vielleicht...vielleicht": 2) мпнпФункп!ональн!. до яких належать сполучн1 присл1вники "sonst", "andernfallst", "manch— mal... manchmal", "mal...mal", "bald... bald", "teils...teils", "teilweise...teilweise", "halb.. .halb" та об'еднання сполуч-hmkIb "und/oder".

CmhohIm1чнг стпсунки Miж альтернативними сполучними засовами складають к1лъка р!вн!в: перший р1вень - м1ж пол!функ-ц1ональними засобами з найвшим 1ндексом семантично! емкост1 Сможлив1стю брати участь у вербал1зац1! ycix 5 тип1в альтер-нативних стосунк1в), другий - м!к моноФункцЮнальними з 1н-дексом "1" Сспроможн1сть брати участь у вербал!зацП лише одного типу альтернативних стосунк1в), трет1й - м!ж першою та другою групою цих засоб1в.

У третъпму ппгзп! п1 нашого досл1дження мова йде про струк-турн1 особливост! синтаксичних конструкц1й з альтернативними стосунками. Опис цих структурних особливостей в!дбуваеться за такими оппзип1ями: а) функц1ональна значущ1сть Савто-/синсе-мант!я): б) симетр!я/асиметр1я: в) оборотн1сть/необоротн1сть: г) в1дкрит1сть/закрит1сть. Виб1р цих позиц1й не е випадковим. тому що вони визначають таку важливу особлив1сть синтаксичних конструкц1й, як можлив!сть сполучуваност1 компонент1в. Ц1 опо-зицП охоплюють yci синтаксичн1 piBHi та широко використову-ються у досл1дженнях Е.В.Гулиги, В. Г.Адмон1, Ю.0.Левицького, 0. С. Савииько! та 1нших л!нгв1ст1в.

Анал1з синтаксичних структур за цими опозиц1ями вказуе на в!дсутн1сть однозначних кореляц!й м!ж типами альтернативних стосунк1в та певним набором характеристик синтаксичних структур, що спростовуе г!потезу про наявнять цих кореляц!й. Але у той же час простежуються певн1 законом!рност!, котр! виявляються у переважанн! одних параметр1в та меньшому роз-повсюдженню 1нших для структур 1з р!зними типами альтернативних crocyHKiB. Так симетричн!, обороти!, в1дкрит1, автосеман-тичн1 складають 8% в!д запального числа конструкц!й, як1 м!с-тять апл!кативно-альтернативн1 стосунки Су 50% з них Функшо-нують альтернативно-субститутивн!, 30°/. - дистрибутивно-аль-

тернатив1, 20% - партитивно-альтернативн!).

У ичгнпяках робота подано теоретичн1 узагальнення на основ! проведеного комплексного анап!зу синтаксичних конструк-ц1й !з альтернатавними стосунками компонентов.

1. Шдтвердилося положения про наявн!сть у сучасн!й н1-мецьк!й мов! двох головних тап1в альтернативних стосунк!в: 1) чисто-альтернативних та 2) апл!кативно-альтернативних, що у свою чергу складаотъся з а) !мпл!кативно-альтернативних;

б) дистрибутивно-альтернативних: в) партитивно-альтернатавних: г) альтернативно-субститутивних.

2. Альтернативн! стосунки у сучасн!й н1мецьк1й мов! е ок-ремим типом смислових стосунк!в у рамках сурядност!, означають виб!р та розпод!лення альтернатив, !х семантика базуеться на одночасовому з!ставленн! та протиставленн! альтернатив.

3. Кожен !з тип!в альтернативних стосунк1в мае св1й влас-ний наб1р семантичних умов та сполучних засоб!в вербал! зацП в1дпов!дного типу цих стосунк1в.

4. Сполучн! засоби формування альтернативних стосунк!в розпод!ляються на дв1 групи: 1) пол!семантичн! засоби; 2) мо-носемантичн! засоби. Вони в!др1зняшъся своею семантичною ем-к!стю, альтернативною силою, чистотою значения та частотою вживания.

5. Суб'ективне ускладнення альтернативних стосунк!в в!д-буваеться п!д впливом д!есл!в ментально-перцептивно! д!яль-ност1 людини, а також модальних часток та присл!вник!в.

6. Структуры! параметри синтаксичних конструкц1й !з аль-тернативними стосунками не повн1стю корелюють з семачтичними факторами формування певного типу альтернативних стосунк!в.

Основн! положения дисертацП викладено у таких пуШШш-

п1 ях:

1. 0 словаре немецких союзов//Современные проблемы лексикографии: Сб. научных трудов/ Под ред. В. В. Дубичинского,

С. В. Вакуленко, А. И. Даниленко. - Харьков, 1992.- С. 159-160.

2. Альтернативные отношения в современном немецком языке С семантические типы и способы выражения)// Система мови та мовленнева д!яльн!сть: В!сник Харк!вського держун1верситету N386.- Харк!в, "Константа", 1996.- С.143-147.

3. Функционально-семантический подход к рассмотрению семантики альтернативных союзов и союзных наречий и синонимических отношений между ними Сна материале немецкого языка)// Актуальн! проблемы вивчення мови та мовлення, м!жособово'1 та м1жкультурно! комун1кацП. - Харк1в, "Константа", 1996. -

С. 139-191.

4. Про комплексный п1дх!д до анал1зу синтаксичних структур, як! м1стять альтернативн1 в1дносини Сна матер!ал1 н1-мецько! мови)//Нов! п!дходи до Ф1лологП у вищий школ1: Ма-тер!али Друго! всеукра!нсько! м1жв!домчо1 науково! конферен-uiï 12-17 вересня 1994 року.- Khïb, 1994.- С. 65-66.

5. Альтернативн! речення 1 способи реал!зацП в них диз'юнктивного зм!сту Сна матер1ал! н!мецько1 та укра1нсько1 мов)//УкраЭ! нська мова як базова у вивченн1 1ноземних мов: Тезы допов!дей науково-практично! конференцП 13-14 жовтня 1992 p.- Kmïb, 1992.- С.80-82.

6. Стилистические особенности функционирования альтернативных союзов в сложносочинённых, простых предложениях и словосочетаниях в русском и германских языках//Стилистика русского языка: теоретический и сопоставительный аспекты: материалы VI научной конференции по проблемам семантических исследований.- Киев-Харьков, 1993.- Ч.11.- С. 80-82.

Tcherkashln S.V. Syntactical constructions with alternative relations of components in contemporary German.

Thesis for the degree of a Candidate of Philological Sciences, speciality 10.02.04 - the German languages, Kharkiv State University. Kharkiv, 1997.

This paper contains the description of syntactical constructions with alternative relations of components, types of alternative relations, methods and means of their expression in contemporary German, synonymous relations between the conjunctional means of forming the alternative relations, functional-semantic and grammatical-semantic fields of alterna-tivity.

Черкашин С.В. Синтаксические конструкции с альтернативными отношениями компонентов Сна материале немецкого языка).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата Филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. Харьковский государственный университет, Харьков. 1997.

В работе описаны синтаксические конструкции с альтернативными отношениями компонентов, типы альтернативных отношений, способы и средства их выражения в современном немецком языке, синонимические отношения между союзными средствами вербализации альтернативных отношений, функционально-семантическое и граматико-семантическое поле альтернативности.

Ключов1 слова: альтернативн1 стосунки, вербал1затори альтернативних стосунк1в, семантичн1 умови вербал1зацП альтернативних стосунк1в, чистота значения, 1ндекс семантич-но! емкост!, альтернативна сила.