автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.05
диссертация на тему: Система словообразования в старофранцузский период (на материале производных с суффиксом -age)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Система словообразования в старофранцузский период (на материале производных с суффиксом -age)"

2 h ФЕВ 1Я97

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Кремзікова Світлана Юхимівна

СИСТЕМА СЛОВОТВОРУ У СТАРОФРАНЦУЗЬКИЙ ПЕРІОД

( на матеріалі похідних з суфіксом -age )

Спеціальність 10.02.05 - романські мови ( французька мова)

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Київ - 1996

Дисертацією є рукопис.

Робота вяхонаяа на кафедрі французької мови Донецького державного університету.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Катогоїцииа Ніна Олексіївна

Науковий консультант:

Офіційні опоненте:

Провідна установа:

кандидат філологічних наук, доцент Бурбело Валентина Брошславівиа

доктор філологічних наук, професор Бобир сва Марія Максимівна

кандидат філологічних наук, доцент Магушинець Іван Іванович

Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича

Захист дисертації відбудеться 'ЬІІ" ьШчгиги> 1997 року о /О ‘’^ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 01.01.09 при Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252 033, Київ, Бульвар Тараса Шевченка, 14, гуманітарний корпус, ауд. 56.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка (Київ, пул. Володнмнрська, 58 ).

Автореферат розіслано “ ” *-с 1997 року

Вчений секретар спеціалізованої ради _________—

кандидат філологічних наук, доцент ' /j А^. Белова

Реферована дисертація присвячена дослідженню системи словотвору у старофранцузький період - проблемі, яка до останнього часу залишалась поза увагою дослідників.

Актуальність даної роботи зумовлена:

- обгрунтуванням висунутих у сучасній лінгвістиці теоретичних положень про окремий статус словотворення як спеціального розділу мовн, що являє собою систему взаємопов'язаних комплексних одиниць;

- необхідністю ідентифікації структурних характеристик словотворчих одиниць, зокрема комплексних, таких як словотворчий тип (словотворча модель), багатоланковнй словотворчий ряд ( словотворча парадигма ), словотворче гніздо;

- недостатньою дослідженістю словотворення, як системи словотворчих типів та продуктивних багатолаякознх словотворчих рядів у старофранцузький період -

- важливістю з’ясування механізму словотворення на ранньому етапі розвитку французької мовн;

- зростанням інтересу до використання структурного підходу та сучасних методів дослідження в роботах історичного характеру з метою виявлення системних відносин між одиницями того чи іншого рівня.

Метою дисертації е виявлення механізму словотворення (специфіки словотворчих зв'язків ) на ранньому етапі розвитку французької мови шляхом ідентифікації та систематизації комплексних словотворчих одиниць.

Для досягнення поставленої мети у роботі вирішуються такі завдання:

- визначити суп, комплексних одиниць словотворення: словотворчого типу, багатоланкового словотворчого ряду (словотворчої парадигми ), словотворчого гнізда та уточнити їх структурні характеристики;

- провести розмежування цих одиниць за критеріями лінгвістичної моделі;

- виявити та систематизувати словотворчі типи похідних іменників з суфіксом -age, як одних з найбільш продуктивних у старофранцузький період;

- ідентифікувати словотворчі значення продуктивних словотворчих типів іменників з суфіксом -age, внявитн тип зв'язку між компонентами кожної словотворчої моделі;

- дослідити багатоланкові словотворчі ряди та встановити специфіку зв'язку конкретної словотворчої моделі іменників на -age з певним типом словотворчого ряду;

- провести зістаано-порівняльний аналіз продуктивних комплексних словотворчих одиниць у старофранцузькій та сласній французькій системах словотворення;

- виявити фактори, що зумовлюють специфіку словотворчих зв'язків, характерних для раннього періоду розвитку французької мови, як на рівні словотворчого типу, так і на рівні багатоланкового словотворчого ряду.

Мгтоди дослідження. В дисертації застосовується структурний підхід, підпорядкований вимогам лінгвістичного моделювання (Лосєв О.Ф.), що дозволяє представити словотворчі одиниці не як застиглі схеми, а як функціонуючі моделі. У роботі використовуються методи компонентного аналізу, словникових дефініцій та елементи порівняльно-зіставного методу.

Об'єктом дослідження виступають старофранцузькі тексти різних жанрів (епічні творн, архівні документи, хартії, податкові реєстри, статути, боргові книги) та словники старофранцузької та сучасної французької мови. Предметом аналізу є закономірності та особливості словотворчім процесів у старофранцузький період, зокрема утворення похідних іменників з суфіксом -age, та їх зв'язки з іншими словотворчими типами, продуктивнішії в цей період.

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тому, що в ній вперше робиться спроба вирішити питання про закономірності утворення та функціонування словотворчого типу { як однієї з прояв лінгвістичної моделі ) та його відношення до інших словотворчих одиниць в рамках багатоланкового словотворчого ряду у старофранцузький період;

- за головний критерій виявлення та розмежування таких комплексних одиниць словотвору, як словотворчий тип, багатолаиковнй словотворчий ряд, словотворче гніздо прийнято поняття та ознаки лінгвістичної моделі;

- розкривається сутність багатоланкового словотворчого ряду, як структурного угрупування, кожен ступінь якого потенційно містить в собі інформацію про інші лаяки словотворчого ряду;

- до наукового аналізу залучається малодосліджений мовний матеріал старофранцузьких архівних документів ( хартій, податкових реєстрів, статутів, боргових книг, тощо ).

Теоретична значимість роботи полягає у розкритті сутності комплексних словотворчих одиниць: словотворчого типу, багатоланкового

словотворчого ряду ( словотворчої парадигми ) та словотворчого гнізда, як якісно різних структурних формувань.

В дисертації уточнюються поняття словотворчої структури / словотворчої моделі, словотворчого значення, ВИЯВЛЯЮІЬСЯ ДИСТИНКПІВШ риси словотворчої парадигми та словотворчого гнізда на основі критеріїв лінгвістичної моделі.

Прзктичнз цінність роботи визначається можливістю використання її основних положень і висновків у лекційних курсах "Історія французької мовн", "Лексікологія французької мови" ( розділ "Словотворення'' ). Матеріал дослідження може бути використаний на заняттях з практичних аспектів французької мови, при створенні спецкурсів з історичного словотворення та комплексних словотворчих одиниць, при написанні курсових та дипломних робіт.

На захист внносяться такі положення:

1. Словотворчий тип як лінгвістична модель е суть реально існуючої групи похідних слів і одночасно це функціональна спільність похідних слів.

2. Словотворчий тип є єдинороздільна цільність, структура, кожен елемент якої потенційно несе все значення моделі.

3. Словотворчий тіш не можна зводити до поняття схеми утворення слів, бо структура це не тільки склад елементів, але й взаємовідносини ніж ними.

4. Словотворче значення, як результат взаємовідносин між елементами структури словотворчого типу та його конструктивна суть, є однією з провідних структурних ознак багаголанкового словотворчого ряду.

5. Багатоланковнй словотворчий ряд с проявою лінгвістичної моделі, що характеризуються не тільки структурою похідних, утворених за певним зразком, але й смисловою цілісністю ( реалізація одного ЛСВ ) та функціональною спрямованістю.

6. Система словотвору у старофранцузький період - це сукупність словотворчих типів та продуктивних багатоланковнх словотворчих рядів структурно різних.

Апробація роботи. Основні положення і висновки роботи відображені у дев’яти публікаціях. Результати дослідасення доповідалися й обговорювалися на VI Всесоюзній конференції з романського мовознавства (Москва - Воронеж. 1991); на Регіональних конференціях "Гуманитаризация

образования и преподавание иностранных языков в ВУЗе" ( Донецьк, 1992 ) та "Профессионально-ориентированное обучение иностранным языкам в ВУЗе" ( Донецьк, 1993 ); па ювілейній республіканській конференції "Лннгво-дидактические концепции обучения иностранным языкам" (Донецьк, 199S ); на П Міжнародній конференції "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур" (Дніпропетровськ, 1995 ); на вузівських наукових конференціях Донецького державного університету та Московського педагогічного інституту ім. Крупської; на засіданні кафедри французької філології Київського університету ім. Тараса Шевченка (Київ, 1996).

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку літератури.

У вступі обгрунтовується вибір теми, визначаються об’єкт дослідження, його мета, завдання, а також формулюються основні положення, які виносяться на захист.

У першому розділі “Комплексні словотворчі одиниці. ГЗрінципи їх виявлення та розмежування” аналізуються структурні особливості словотворчого типу, багатоланкового словотворчого ряду та словотворчого гнізда. Уточнюються критерії їх розмежування згідно з ознаками лінгвістичної моделі. Теоретично та практично обгрунтовується вибір одиниць дослідженая, які найкращим чином можуть відтворити словотворчий механізм у старофранцузький період.

У другому розділі “Словотворчі типи щадієслшшк іменників з суфіксом -age в старофранцузький період” досліджуються похідні з суфіксом -age, які систематизуються в різні словотворчі типи та підтипи. Аналізуються взаємовідносини похідних на -age з численними у старофранцузький період словотворчими типами імен дії, виявляються особливості їх функціонування та 5х парадигматичні зв’язки у рамках багатоланкового словотворчого ряду.

У третьому розділі “Оруктура та семантика відіченшіх словотворчих типів іменників з суфіксом -age та багатоланкових словотворчих рядів у старофранцузький період” досліджуються словотворчі значення відіменних похідних іменників на -age, морфонологічні особливості їх утворення та реалізація словотворчої валентності у багатоланкових словотворчих рядах.

В четвертому розділі представлено міжсистемний аналіз діахронічного плану. Подається порівняльна характеристика продуктивних словотворчих одиниць двох історичних періодів: старофранцузького та сучасного. Констатуються елементи схожості та розрізнепня.

В закінченні узагальнюються результати роботи, визначаються перспективи подальшого дослідження.

Основний зміст роботи.

Система словотвору певного історичного періоду розвитку мови являє собою сукупність комплексних словотворчих одиниць. Як показали дослідження останніх років, система словотвору сучасної французької мовн характеризується не тільки сукупністю окремих словотворчих типів, але й наявністю їх більш складних утрупувань - продуктивних багаголанковнх словотворчих рядів (словотворчих парадигм) ( НО. Катагощина, L. Guilbert).

Словотвір, як система взаємопов’язаних одиниць (простих і складних), відноситься до числа найменш вивчених розділів французької нови, особливо раннього її розвитку. В підручниках з історії французької мови, розділи з словотвору або відсутні, або подані коротким переліком способів словотвору і словотворчих афіксів. Вивченню старофранцузького словотвору, як системи структурних одипиць в їх взаємозв'язку, присвячений досить невеликий ряд праць.

Особливістю словотворчої системи старофранцузького періоду, як вважає багато лінгвістів, е те, що вона являла собою однорідну систему утворень від народних основ і володіла більшим дереваційним потенціалом. Механізм його ще дуже мало вивчений в сучасній лінгвістиці. Немає опису словотворення старофранцузького періоду, як системи словотворчих типів, взаємопов'язаних один з одним, як це зроблено русистами, немає також і досліджень, присвячених проблемі багатоланкових словотворчих рядів (як це вже зроблено на матеріалі сучасної французької мовн; див. праці L. Guilbert "La crtativite ІехісаЬ", P. Larousse, 1975; H.A. Катагощина "Как образуются слова во французском языке", М. Просвещение, 1980)

I Основною метою дослідження є виявлення механізму словотворення в старофранцузький період (тобто характерних для того часу словотворчих зв'язків) шляхом систематизації словотворчих одиниць. Однією із одиниць дослідження вибраний словотворчий гип, що розглядається як лінгвістична модель, а не схема. Бо схема не передає сутності явища, а тільки механічно (схематично) його показує А модель передбачає

відтворення структури яакица, яка найточніше передає його значення. (Лосев А.Ф. "Введение в общую теорию языковых моделей". М, 1968) Крім формальних елементів, структура лінгвістичної моделі володіє ще й смисловою цілісністю і функціональною спрямованістю.

Утворення старофранцузьких слів дуже різноманітне, і модель дозволяє систематизувати, довести все до ладу, виділити важливі моменти словотворчого процесу. Структурне моделювання не встановлює ніяких нових мовних фактів; воно тільки подає структуру вже знайдених фактів і зводить їх в систему.

Другою одиницею дослідження в праці прийнятий багятоланковий словотворчий ряд (термін Катагациної Н.О.), який являє собою сукупність проективних словотворчих тилів, пов'язаних реалізацією одного ЛСВ за допомогою регулярного набору афіксів.

Слід відзначити, що визначають цю одиницю вчені різних шкіл і традицій по-різному. Якщо русисти ідуть в своєму розумінні парадигми від вже вичлененої одиниці - словотворчого гнізда, то французький лінгвіст

Ь.СЗшІЬегі уявляє словотворчу парадигму як результат тих змін, які проходить твірне слово в процесі комунікації і внаслідок різних трансформацій базової фрази. На відміну від розуміння словотворчої парадигми, як частини словотворчого гнізда (див. праці Тихонова М.О.), Ь.ОшІЬегі не обмежується формальним боком її характеристики. його парадигма викликана семантичними можливостями початкового слова, а позиції лайок постійні: відображають синтаксично та граматично трансформації твірної основи (див. кОиіІЬмІ "Ьа сг^аЙУІЙ Іехісаіе")

Конкретний вияв парадигми в словотворі сучасної французької мови виявила російський романіст Катагощина Н.О., підкресливши такі важливі властивості її побудови, як регулярність і послідовність зразу в двох планах: формальному та семантичному, і подавши ці системні утворення в вигляді багатоланкових словотворчих рядів. В рядах, виявлених

Н.О.Катагощиною, поняття словотворчої парадигми найбільш близько підходить і класичному поняттю словозмінної парадигми, де чітко просліджусться незмінність основи і регулярна змінюваність формантів.

Слід відзначити, що в даному дослідженні парадигматичні утворення розглядаються як автономні одиниці, де, заданий граматичними і лексичними аспектами значення твірного слова, ряд утворень може і надалі служити основою для інших похідних, які складають нові парадигми.

Як елемент багатоланкового словотворчого ряду, певний словотворчий тип функціонує у сукупності з іншими продуктивними типами. Згідно з критеріями лінгвістичної моделі, словотворчий тип розуміється як єдинороздільна цілість або ряд слів, утворених за одним структурним зразком, що характеризуються одними і тими ж відношеннями між елементами їх структури.

Словотворчі типи, що складають багатоланковнй словотворчий ряд, характеризуються певними семантичними і словотворчими зв'язками, які характерні для даного типу багатоланкового словотворчого ряду.

Багатоланковнй словотворчий ряд відповідає і другому критерію лінгвістичної моделі: її втіленню в другому мовному матеріалі. Дослідження свідчать про продуктивність певних словотворчих рядів на різних етапах розвитку мови.

Багатоланковнй словотворчий ряд має і свій принцип побудови, реалізуючи в ланках, що регулярно повторюються, той самий набір

словотворчих значень.

На відміну від словотворчого типу і багатоланкового словотворчого ряду, словотворче гніздо являє собою не словотворчу структуру, але сукупність структур. Будь-який елемент гнізда ноже бути усунений без суттєвої шкоди для всього утворення.

Словотворче гніздо не відповідає і другому критерію лінгвістичної моделі - принципу синхронного функціонування в іншому мовному матеріалі: в гніздо можуть входити слова, які функціонували в різні історичні періоди.

Словотворчі гнізда об’єднують від 100 до 400 слів, що реалізують всі ЛСВ вихідного слова, як прямі, тая і переносні, в той час, коли ланки одного словотворчого ряду зв’язані між собою одним ЛСВ і включають тільки продуктивні словотворчі типи.

При аналізі словотворчого гнізда більша увага приділяється його складовим частинам, які не утворюють нову смислову якість, а залишаються великою кількістю одиниць, пов’язаних кореневою морфемою.

При аналізі лексичного складу мови шляхом виявлення багатоланкових словотворчих радів, можна починати дослідження з одного продуктивного словотворчого типу, який потенційно утримує в собі інформацію про інші ланки ряду.

Таким чином, для вирішення задачі вивчення системи словотвору старофранцузького періоду з метою виявлення специфіки механізму

словотворення на даному історичному етапі, найбільш ефективними, на наш погляд, являються словотворчий тип і багатоланковнй словотворчий ряд-

c. Аналіз словотворчих зв’язків віддієслівних похідних іменників з суфіксом -age показав, що вони були неоднорідні, як неоднорідні були за своєю словотворчою семантикою і самі похідні. Виявлено, що найбільш продуктивними в старофранцузький період були словотворчі типи віддієслівних іменників з суфіксом -age із значенням дії, результату дії, збірного абстрагованого поняття (табл. 1).

Базуючись на тому, що різноманітність підтипів словотворчих типів пояснюється складом диференційних сем в структурі похідних основ, була проведена класифікація віддієслівних похідних із суфіксом -age - за підтипами всередині словотворчих типів. Виявлені найбільш продуктивні в старофранцузький період підтипи із значеннями конкретної фізичної дії, руху; інтенсивної дії; дії, виконуваної за допомогою с/г знаряддя, або іншого інструменту; дії, спрямованої на об'єкт з метою його зміни; примітивної технічної дії (табл. 1а).

Сема "збірності", будучи дуже сильною індивідуальною семою суфікса -age в старофранцузький період, обумовила його взаємодію з дієсловами інтенсивної дії, а також з словами ітеративної (більш чн менш регулярно повторюваної ) дії:

V N

crier -> criage (proclamation publique).

Сема "збірності" суфікса -age сприяла його поєднуваності з дієсловами, в семантиці яких були присутні потенційні семи "колективного суб'єкта" або "колективного результату", які могли реалізуватися як вторинні словотворчі значення: результат дії.

V N

charrier -> charriage 1). action de charrier

2). objets charries, bagsge.

Віддієслівні похідні з суфіксом -age із загальним словотворчим значенням "носія процесуальної ознаки" могли мати окремі значення: конкретний предмет - об'єкт або результат дії; речовина або збірне поняття -об'єкт або результат дії; місце дії або час дії ( табл 16 ).

Словотворчий тип іменників із значенням збірного абстрагованого поняття об'єднував іменники із значенням податків на різні види діяльності ( табл. їв).

Особливістю віддієслівних похідних іменників з суфіксом -age в старофранцузький період було поєднання декількох словотворчих значень (наприклад, значення дії і її результату; дії і місця дії і т.д.). Одне із них було основним (частіше значення дії), а інші - вторинними.

Другою особливістю старофранцузького словотвору є багаточисельність однокореневих похідних іменників із значенням дії. Проведений компонентний аналіз показав, що такі похідні досить рідко є повними синонімами. Поєднуючись з однією і тією ж дієслівною основою, суфікси -aison, (-oison), -eraent, -ance, -erie, -age взаємодіють із різними ЛСВ дієслова, реалізуючн різні диференційні та потенційні семи дієслова, входять у різні багатоланкові словотворчі ряди:

V N

abatre(l) — abatage ( action d’abattre )

^ abateor ( celui qui abat) abalre(2)----- abatement ( Йа! de ce qui est abattu )

V N

mesurer (1) ---- mesurement (action de mesurer)

( prendre des mesures')"— mesurage ( 1) action de mesurer

\ \ 2) droit perfu de ce fait)

\ mesureor (celui qui mesure)

\. Adj

mesurable ( qui peut etre mesur£ )

V N

mesurer (2) --------- mesurance (moderation)

(modfrer) Adj

mesurable ( modern )

Найбільш регулярніш багаголаяковим словотворчим рядом у старофранцузький період був ряд “віяльного” типу від дієслівних основ з утвореннями на -age, -eor, -able.

Ряд такого типу характеризував лексику ремісничого виробництва, де похідне па -age казиаало дію, на -еог - діяча, прикметники на -able -ознаку ( та6л. 2а).

Якщо ж похідне на -age мало значення результату дії, тоді дія назнаалась іменником на -ement (табл. 26).

Не тільки словотворчі типи, але й багатоланкові словотворчі ряди мали сфери свого функціонування.

Словотворчий ряд на -age, -eor, -able частіше зустрічався в документах (боргових книгах, статутах ремесел, юридичних актах), ряди ж із ланками -ement, -ance, -able - частіші в літературних пам’ятках.

Похідні на -age зі значенням результату, маючи потенційну сему “дія на створення результату”, могли реалізувати її, утворюючи дієслово шляхом додавання -ег й утворюючи таким шляхом словотворчий ряд із основою, що ускладнюється (табл. 26).

Віддієслівні похідні на -age зі значенням податку коррелювалн з похідними на -ement, -еог, -able у “віяльній” парадигмі або служили мотивуючим словом для багатоланкового словотворчого ряду з основою, що ускладнюється (так і у похідних зі значенням результату), сполучуючись із -еог, -іег, -егіе, -ег. Похідні на -age зі значенням дії цей тип ряду реалізувати не могли, оскільки сема дії вже реалізована (табл. 2в).

Ш. Для раннього періоду розвитку французької мови є характерним утворення відіменних похідних іменників з суфіксом -age. Відзначають, що в старофранцузький період суфікс -age, якнй був носієм індивідуальної семи “те, що має. відношення до того, що названо твірним словом”, міг поєднуватися з іменниками, назвами істот і неістот. Сполучаючись із семою істотності твірної основи зі значенням особи, суфікс -age міг реалізували словотворче значення “соціальне становище особи, що назване мотивуючим словом”. Найбільш точними диференційнимн семами, реалізації яких сприяв суфікс -age, були семи родинних стосунків, приналежності до релігійного стану, службовців або іншого соціального прошарку:

baron - bamage; vassal - vasselage; prestre - prestrage.

Вторинними словотворчими значеннями цього словотворчого типу були значення: а) сукупності осіб певної категорії; б) місця, де

відбувається заняття, функція особи; в) якості, властивої даній особі (так, barrage окрім значення “statut de baron” мало значення “ensemble de baron”; “quality guerriere, prouesse”).

Сполучаючись із іменниками - назвами істот і неістот, що називали конкретний предмет, суфікс -age брав участь у творенні словотворчого типу іменників зі значенням збірності (mouton - moutonage; fust - fustage ) ( табл. 2 ).

Особливо продуктивним є словотворчий тип зі значенням “абстрактного поняття, що позначає податок (мито) на продукт (виріб), якнй названий твірним словом. Цей словотворчий тип мав багато підтипів.

Словотворчі відношення різних словотворчих типів відіменних іменників із суфіксом -age з іншими словотворчими типами змінювалися в залежності від типу словотворчого ряду.

Словотворчий тип іменників з суфіксом -age і значенням “податок на товар, виріб, продукт, свійських тварин, місце торгівлі, спосіб торгівлі” є ланкою “віяльного” раду, де похідне на -егіе називає “місце виробництва та зберігання виробів”, “ремесло” або “сукупність”, “численність”. Похідне з суфіксом -іег позначало особу, що мала відношення до того, що назване твірннм словом.

Не завжди всі ланки цього ряду були заповнені. Якщо існували більш загальні податки, які платили ремісники та торговці, то ланка похідного з -age із цим словотворчим значенням не заповнювалася Про продуктивність словотворчого тішу іменників із суфіксом -age зі значенням податку свідчить наявність у старофранцузькому словотворенні багатоланкових словотворчих рядів із основою, що ускладнюється, де похідне на -age було і мотивуючим словом.

Склад р.іщу залежав від семаятихи твірного слова: у раді,

утвореному від іменника зі значенням “особа”, реалізуються семи “стан”, “обов’язок”, а також сема “дія”, яка потенційно присутня в іменниках зі значенням “особа”.

Похідні іменники з суфіксом -age, мотивовані іменниками зі значенням “особа” могли входити й до словотворчого ряду “віяльного” типу. Цей ряд був, в основному, трьохчленним, куди входили утворення з суфіксом -егіе:

N N baron - bamage (statut de baron )

N

- baronerie ( ensemble de barons ).

Якщо твірною основою був іменник зі значенням “не особа”, то ряд “віяльного” тнпу складався з 4-х ланок. Окрім похідних на -age, -егіе, з’являлося похідне на -іег, що називало “особу, що має відношення до того, що було названо твірним словом”. Похідні на -age у парадигмі такого тнпу мали значення податку.

N N

mouton - moutonage ( droit sur les moutons )

N r

- moutonerie (bergerie)

N

- moufonier ( berger)

У зазначених словотворчих рядах спостерігалося семантичне розмежування похідних із суфіксами -age та -егіе. Похідні з -age, передаючи значення приналежності до класу, рангу, стану, могли

актуалізувати сему “якість, властива представникам даного стану”. Похідні на -егіе реалізували конкретне значення “численність”, “місце, пов’язане з даною особою”. Проте треба відзначити, що похідні на -age, -егіе, що входили до словотворчого ряду цього типу, мали частково синонімічні значення.

IV. З метою виявлення специфіки словотворчих зв’язків у старофранцузький період, у роботі використовується синхронно-діахронвий підхід: спочатку проводиться внутрішньо-системний аналіз, який дозволив виявити основні словотворчі типн з суфіксом -age і ті багаголанкові словотворчі ряди, членами яких вони були у старофранцузькій системі словотворення.

Виявлені системні закономірності послужили підставою для порівняння в міжснстенному співставленні. . Порівняльний аналіз словотворчих типів іменників можливий не лише на основі їхньої загальної формальної ознаки ( суфікса -age ), але й на основі спільності словотворчого значення, основоположного поняття і словотворчого типу і словотворчої категорії. Будучи абстрагованою від форманта, словотворча, категорія використовується для діахронного аналізу, дозволяє розглянути не лише продуктивні словотворчі типи, але й типи, що втратили продуктивність. .

1) Так, словотворчий тип (СТ) іменників із суфіксом -age зі значенням “соціальне становище, приналежність до певної групи осіб, об’єднаних загальною ознакою” продуктивний у старофранцузький період, у сучасному французькому продуктивності позбувся цілком. А це словотворче значення передається іменниками з суфіксом -at ( -iat ). Так само, як і похідні іменники з суфіксом -age у старофранцузькій системі словотворення, похідні на -at (-iat) можуть мати збірне значення.

Пор. valet - valetage | professeur - professoral

2) СТ іменників із суфіксом -age зі значенням збірності також утратив продуктивність, але продовжує функціонувати в сучасній французькій мові. Непродуктивність СТ підтверджується нечисленністю ланок рад. Зафіксовані, загалом, дволанкові ряди цього типу:

bruit - braitage; volt - voltage; ampere - amperage (від іменииків-неістот)

Відмінність СТ зі значенням збірності на різних історичних зрізах виявляється на рівні підтипів (тобто диференційних сем, що реалізуються у похідному слові ). У старофранцузький період такими підтипами були:

приналежність до соціального ладу, релігійної, світської ієрархії. У сучасній французькій підтипами СТ е: “загальна справа”, “загальна ідея”, "суспільство”, “асоціація”. На відміну від старофранцузьких утворень із суфіксом -age, де могли бути актуалізовані різні значення, в сучасній французькій мові з появою похідних на -at відбувається звуження

сполучальннх можливостей суфікса -age з іменними основами зі значенням особи.

Пор. patronage ( organisation destine о a veiller sur I’enfance)

і patronat (ensemble des employeurs)

Там же, де суфікс -at реалізує не лише сему збірності, але й

потенційні семи “організація”, “заклад”, “якість”, похідних із -age немає, orphelinat: 1) ftablissemer.t pour les orphelins

2) orphelins general at: 1) fonction de g£n£ral

2) dignity de g£n6ral

3) temps que durent les fonctions

3) На сучасному етапі похідні з -at ( -iat ) не лише цілком реалізують основне словотворче значення, властиве в старофранцузький період похідним на -age, але й передають вторинні словотворчі значення, властиві їм у минулому.

4) Особливістю сучасного словотворення можна вважати продуктивність віддієслівних іменників із суфіксом -age особливо в спеціальних технічних сферах ( гірниче діло, залізниця, металургія). Існує й розряд похідних на -age, відмічених пейоративною семантикою. У сучасній французькій мові дуже часті утворення від дієслівних основ із префіксом des, d£, які називають заперечну дію:

V N

d£bouIonner - deboulonnage ( detmirc son prestige ); diboussoler - deboussolage (perdre la tete ).

У старофранцузький період від дієслів із цим префіксом частіше зустрічалися похідні на -ement:

V N

desavoier - desavoiement (s’^garer) (action de s’6garer)

deshonoster - deshonostement (deshonorer) (action de deshonorer)

Як і в сучасній французькій мові, так і в старофранцузький період віднайдені багаголанкові словотворчі ряди, ланками яких були похідні

імеиннкн на -age. У старофранцузький період віддієслівні словотворчі ряди відрізнялися великою кількістю ланок і великою кількістю дублетів. Так, ланку імені дії могли заповнювати 4 і більше похідних із суфіксами (-age, -ement, -ance, -aison, -erie тощо ). У сучасній французькій мові в цій ланці іноді зустрічаються похідні на -age та -ement ( але частіше вони реалізують різні ЛСВ дієслова й не є синонімами).

Ланка імені діяча в старофранцузький період заповнювалася похідними на -еог, -іег. У сучасній французькій мові з’явився новий словотворчий тип, іменник із суфіксом -euse, який називає механізм (знаряддя дії), коли похідне на -eur називає особу, яка виконує дію.

У сучасній французькій мові продуктивний словотворчий тип іменників із суфіксом -age зі значенням “технічна або спеціальна дія” є ланкою нового багатоланкового словотворчого ряду з основою, що ускладнюється, приєднуючи суфікс -iste й реалізуючн сему “особа, що спеціалізується на дії, яка названа твірною основою:

V N N

garer -> garage ->

(lieu ой Гоп peut garer) (celui qui tient le garage)

chauffer -> chauffage -> chaufiagiste

( action de chauffer ) (specialists qui chaufie)

Загальною ознакою старофранцузької та сучасної французької систем

словотворення є продуктивність багатоланкових словотворчих рядів,

вихідним словом яких були відіменні дієслова

Відіменні словотворчі ряди з похідними на -age, -іег, -егіе не є

більш проективними і являють собою частину системи старофранцузького

словотворення.

Аналіз матеріалу дозволив зробити такі висновки:

Як показало дослідження, система словотвору в старофранцузький

період характеризується не лише сукупністю словотворчих типів, але й

багатоланкових словотворчих рядів.

Особливістю структури багатоланкового словотворчого ряду є те, що

кожна ланка, зберігаючи властивість окремого СТ, містить потенційно

відомості про всі ланки ряду.

У роботі підтверджується структурний характер словотворчого типу і

багатоланкового словотворчого ряду, де структура являє собою єдність і

визначеність змістового розвитку.

Саме семантичний рух приводить нас від одного словотворчого значення до іншого, тобто від одного СТ до іншого.

Структурний підхід до дослідження старофранцузького словотворення дозволив уявити по-новому вже відомі лінгвістичні явища, зокрема, допоміг розподілити численні й, з першого погляду, хаотичні утворення за структурно однорідними класами, де ціле не зводиться до суми частин, є зовсім новою змістовою якістю.

Шрівияльио-зіставний аналіз виявлених словотворчих типів і багатоланкових словотворчих рядів різних історичних періодів показав, що словотворчі принципи кожного з них відрізняються специфічним характером структури.

Специфіка словотворчих типів іменників із суфіксом -age відбивається не лише у формальних сполучувальних здібностях їхніх елементів, але й набором диференційних і потенційних сем, які складають словотворче значення. Оскільки диференційні семи відбивають поняття, то відповідно мають диференційну відиесеність до екстралінгвістичних реалій.

Компонентний аналіз дозволив щільно дослідити змістову структуру похідних із суфіксом -age й визначити фактори, що впливають на структурну специфіку СТ різних періодів мови.

Проведене дослідження підтвердило факт спроможності суфіксів варіюватися в структурному та семантичному планах і, як наслідок, факт варіювання СТ у різні історичні періоди.

Дослідження підтвердило, що структурна специфіка СТ із суфіксом -age обумовлює їхні словотворчі зв’язки у межах багахолаякового словотворчого ряду. Продуктивні СТ із суфіксом -age вступають у регулярні словотворчі стосунки з іншими, формально і семантично пов’язаними з ними похідннмн й утворюють продуктивні багатоланкові словотворчі ряди.

Розглядаючи багатоланкові словотворчі ряди як серію послідовних трансформацій, більша увага приділяється не твірному слову, а одній із ланок ряду - похідному з суфіксом -age. Такий підхід пояснюється розумінням багатоланкового словотворчого ряду як своєрідної структури, де наявність одного елемента (у даному випадку похідного з суфіксом -age) робить можливим появу інших.

Таблиця 1

Словотворчі типи віддієслівних іменників з суфіксом -age а) із значенням дії. Підтипи

1. Конкретна фізична дія (рух )

2. Конкретна фізична дія, спрямована на об’єкт з метою його зміни

3. Конкретна фізична дія, що виконується за допомогою с/г знаряддя або іншого інструменту

4. Конкретнатехнічаадія, процес

5. Іменники із значенням ітеративної Дії

6. Іменники із значенням інтенсивної дії

avaler ->avalage (action de descendre) tailler -> taillage (action de couper) herser -> hersage (action d’herser)

tiller -> tillage (action de couvrir avec des laniires d’icorce de tilleul)

chargier -> chargeage (action de charger)

crier -> criage (proclamation publique)

6) із значенням результата дії. Підтипи

1. Конкретнії предмет - об’єкт або rendre -> rendage (revenu, produit)

результат дії

2. Речовина або збірне поняття - hivemer -> hivemage (Ы& qu’on seme en

об’єкт або результат дії hiver )

3. Місце дії як результат дії tenir -> tenage (propriSte)

4. Абстраговане поняття як результат priser -> prisage (appreciaii on)

ДІЇ

5. Знаряддя, засіб дії як результат дії trainer -> trainage (traineaux)

в) із значенням збірного абстрагованого поняття. Підтипи

1. Податки на користування пасовиськом

2. Податки на користування монополіями сеньора

3. Податки на інші види діяльності, що виконують суб’єкти сеньора

4. Транспортні податки

champier -> champiage (droit sur le

paturage)

moldre -> moldrage (droit paye pour 1’usage dumoulin) bomer -> bomage (droit sur le placement des bomss)

charier -> chariage (droit, prix de

transport)

Таблиця 2

Багатоланкові словотворчі ряди з іменником на-age

а) із значенням дії.

1. Слово творчий рад з похідним на -age із значенням фізичної дії 2. Словотворчий ряд з похідним на -age із значенням примітивної технічної дії V N abalre - abatage (action d’abattre) (fairs - abafeor (celui qui fait tomber) tomber) Adj - abatable (qui peut etre abattu) V N referir - referage (action de marquer) (marquer - refereor (officier chargS de le? draps) referir les draps) Adj - referable (qui peut Itre mar qui)

б) із значенням результату дії.

1. Словотворчий ряд з похідним на -age із значенням конкретного результату дії 2. Словотворчий ряд із основою, що ускладнюється, з похідним на -age із значенням результату або об’єкту дії V N heriter - heritement (action d’heriter) (mettre en - heritage (inuneuble) possession) - heritier (possesseur) Adj - heritable (qui peut etre her its) V N N loer - loage - loagier (buer) (maison) (locataire qui prend й louage)

в) із значенням податку на діяльність.

1. Словотворчий ряд віяльного типу 2. Словогворчнй ряд з основою, що ускладнюється V N aforestsr - aforestement (action de (donner le droit paitre les betes) de mener paitre) - aforestage ( droit de metier paitre les betes) - aforesteor (celui qui a le droit) V N N pasnier - pasnage - pasnageor (paitre) (droit de (quijouitdu droit palurage) da pasnage)

1. Специфика словообразовательных отношений в гнезде и парадигме стар офранцуженого глагола. //Москва, ІШЗ'ЮН АН СССР, 1990, №41611,

- 16 стр.

2. Отглагольные имена действия в старофранцузский период. // Москва, ИНИОН АН СССР, 1990, №41612,-18 стр.

3. Комплексные единицы словообразовалия в старофранцузский период. // Курск, . 1990, Тезисы докладов межвузовской конференции по романскому языкознанию. - 2 стр.

4. Семантика и структура словообразовательных типов в старофранцузский период. // Тезисы VI Всесоюзной конференции по романскому языкознанию. Москва - Воронеж, 1991, т. 1, стр. 102 -103.

5. Комплексные единицы словообразования и их роль в обучении французскому языку. // Тезисы докладов региональной конференции “Гуманитаризация образования н преподавания иностранных языков в вузе”, Донецк, 1992, стр. 81 - 84.

6. Взаимодействие словообразовательных типов в старофранцузском языке. // Тезисы докладов вузовской научной конференции. ДонГУ, Донецк, 1993, стр. 58.

7. Словообразовательные типы имен действия в старофранцузский период.// Тезисы докладов региональной конференции “Профессиональноориентированное обучение иностранным языкам в вузе”, Донецк, 1993, стр. 83 - 84.

8. Морфонологическне особенности отглагольных существительных с суффиксом -age в старофранцузский период. І! Тезисы докладов юбилейной республиканской конференции “Лингво-дндактические концепции обучения иностранным языкам для специальных целей”, Донецк, ДонГУ, 1995, стр. 58.

9. Отымённые многозвенные словообразовательные ряды в старофранцузский период. // Тези доповідей П Міжнародної Конференції “Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур”. 1 частина, Дніпропетровськ, Україна, 1995, ст. 101.

Хренникова С.Е. Система словообразования в старофранцузский период (на материале производных с суффиксом -age). Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 * романские языки. Киевский университет имени Тараса Шевченко, Киев, 1997.

Предлагаемое исследование системы старофранцузского словообразования проводится в рамках проблематики комплексных словообразовательных единиц путей выявления словообразовательных типов существительных с суффиксом -age и многозвенных словообразовательных рядов с этими производными.

Диссертацией установлено: в старофранцузский период были

продуктивными модели производных существительных с суффиксом -age, которые функционировали не изолированно, а в совокупности с другими продуктивными словообразовательными типами, образуя структурно различные многозвенные словообразовательные рядьь Тип многозвенного словообразовательного ряда определял специфику словообразовательных связей между его звеньями, которые рассматриваются как элементы структуры лингвистической модели.

Kremzikova Svetlana Y. The System of Old-French Word-Fonnalion (nouns with suffix -age).

Dissertation for the Candidate of Philology Degree. Speciality 10.02.05 -Romance Languages. Taras Shevchenko Kyiv University, Kyiv, 1997.

The dissertation deals with different types of nouns derived with the suffix -age and multi-component derivational series analysed within complex derivational units.

The derivatives with suffix -age were productive as a noun combining form in Old French period In combination wilh other word-formalion types they resulited into different multi-component derivational series.

Word-formation links between the components considered as elements of a linguistic model were determined by the type of multi-component derivational series.

Ключом слова: лшгшстнчна модель, словотворчий тип,

багатоланковнй словотворчий ряд ( слсвотворча парадигма), словотворч1 зв’язки, словогЕорче гшздо, система словотвору.