автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Славянские поселения VIII-X вв. в Украинском Прикарпатье

Полный текст автореферата диссертации по теме "Славянские поселения VIII-X вв. в Украинском Прикарпатье"

Ср о-)

«гг о? нац/ональнл лклдвиия наук укрлШи

О 1НСТИТУТ АРХЕОЛОГИ

¿О „

1__ ^^ На правая рукопису

^ УДК 903.1 /477/

ФИЛИПЧУК Михайло АндрШовнч

СЛ0В'ЯНСЬК1 ПОСЕЛЕНИЯ УШ-Х СТОШТЬ В УКРАШСЬКО^ТУ ПРИКАРПАТТ1

1сториЧ1П науки 07.00.(|^- Археолога

АВТОРЕФЕРАТ

ДИССрТЙЦП IIл эдобуття нпуконого ступеня кандидата ¡сторичннх наук

К11Н1 - 1996

Робота виконана у в! Укра!нознавства л.м .

дд1ленн! археолог!! Институту 1м.Крип'якевича НАН Укра1ни

Науковий керавник - доктор з.сторичних наук, с.н.с.

Приходнюк О.И.

0ф1ц1йн1 опоненти:

доктор ¡¡.сторичних наук,с.и.с.Кучера М.П. кандидат 1сторичних наук,р.н.с.Тельнов М.П.

Провгдна орган1зац1я - Кихвський нацюнальний

ун1верситет о.н . Т . Шевченка

Захист в1дбудеться '199 року

о _{^Р годин! на зас!дани1 спец1ал1эовано! вчено! ради по захисту докторських дисертац1й (Д 50.25.01) пр, Хнститут! археологи НАН Укра1ни '> 5202 5 , м . КИ1В , вул . Володимирська , 3

3 дисертац1ею можяа ознайомитися в науксв1й б1бл1отец1 !Гнституту археологИ НАН УкраЛни (м.Ки!в,вул Видубецька,40)

199 6]

Автореферат вд.дл.слано " " и Л 199Ьроку

Вчений секретар спец!ал1зовано! вчено! ради кандидат

л.сторичних наук ^_ В . О . Петрашенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

В iciHiii I тис. н.е. на теренах европи в!дбувалися складш економ1чн1, соц1альн1 та- пол1тичн1 процеси, котр! зумовили бурхливе фЬрмування слов'янських держав, эокрема i на землях Укра1ни. П1дгрунтя державотворення, якими були економ!чн1 та соц1альн:1 "структура, складалося в середин! слов'янського сус-п1льства, хоча в цьому не останню роль вл.д1грали зовн^шньо--пол!тичн1 фактори: завершения великого переселения народ!в, балканськ1 вз.йни, падл.ння аварського каганату, який роз'едну-вав i тримав у пост1йн1й напруз! cycifliB — слов'ян.

Письмов1 джерела досить CKyni на в1домост1 про соц1ально-пол!тичн1 зрушення в. слов'янських суспл.льствах. А тому важ-ливим завданням укра1нсько! археолог1чно1 науки залишаеться визчення слов'янських пам'яток останньо! чверт1 I тис. н.е., що сприятиме повнз-шому розкриттю тих складних економ1чних i соц1альних npoqeciB,, що вл.дбувалися в тогочасному сусп!льств1 i призвели до .утворення nepinoi держави сх1дних слов'ян — Руси-УкраЛни. Незважаючи на важливз.сть окреслених проблем, cryniHb ix вир1шення не зовс1м задовольняе вимоги, котрд. стоять п£ре'д сучасними досло-дниками.

3 часу в1дкриття пам'яток. типу Луки Райковецько! виявлено i дос.л1джено чимало поселень, що й дозволило фах1вцям на пл.дстав1 ±снуючих джерел визначити. територд.ю Ix поширення, хронолог1чн1 рамки, локальн! особливосто., а такпж загалом охарактеризувати pi3Hi сторони життя слов'янського населения в переддержЭвний nepioa. Важливе Micqe у вир1шенн! загальних та специф1чних проблем слов'янознавства належить Укра1нському

Прикарпаттю Тут,протягом 40-80-тих рокхв зусиллями 1.Д.Стар-чука, М.П.Кучери, , Г. I. См1рново1, В.Д.Барана, Б. О. Тимощука,. I.П.Русаново! та 2.нших фах1вц1в, великими плотами (б1льше 1000 кв.м) досл1джено 7 селищ та 3 городища. Результати них робз.т знайшли в1дображення в повл.домленнях, публд.кац!ях, статтях, монограф!чних працях, як1 стосувалися окремих пан'я-ток, локальних областей ах поширення та рег!ону в ц!лому.

В останне десятилаття автором вивчалися слов'янськ1 селища 1 городища в Голог1рках, Солонську, Ст1льсысу, Плл.сые-ську (Льв1зська обл.), Бук1вн±, Делевл., Ш.дгородд1 (1вано-Франк1вська обл.), Коростоват1й (Черн1вецька обл.), що сут-тево доповнило джерельну базу к!льк1сно та якз.сно. Розв1дки 1 розкопки поселень, хамеральне опрацювання добутого матер1алу эд1йснювалось на п!дстав1 нов.г^н!}: теоретично-ыетодолог1чши; засад, зокрема геодезично^гопографхчного, стрьтиграф1чного метод1в, новац1й при систематизацИ артефакт1в та злггерпре— тацл.!. Це дозволило отримати нову з.нформац:ио, що лишалася поза увагою спец1ал1ст1в: топограф!чн1 умови розташування т!еа чи 1ншо1 пам'ятки 1 характер оточуючого середовища; величина площ поселень та 1х забудова на певних етапах :1сну-вання; локал1зац1я пункту в систем! синхрошшх поселень тощо. Такий п1дх1д дозволяе простежити динам:1ку екоиом1чнпх, со-гиальних та пол1тичних структур переддержавного пер!оду в Укра1нському Прикарпаттл., що й зумовило актуалых!сть обрано! тени дисертацл-йного дослхдження.

Матер1али з найб1льи досл1джених попередниками (Незвнсь-ко, Пла.снесько) 1 автором ( Корос'.оват:., Стл.льсько, Бук1вна, Плз.снесько) пам'яток культури типу Луки Райковецькох спра-цьовано з використанням нетрадиц1йних та удосконалених трл-

о

дицЛйних метод1в паукового пошуку. Вони й стали предметом нашо! роботи.

Основна мета дисертацИ полягае у всесторонньому вив-ченн! ранньосередньов1чних пам'яток Укра!нського При-карпаття 1' на ц!й основ! вир!шенн! таких проблем вторичного розвитку тогочасного сусп1льства якссистеми заселения рег1ону та економ!чно-соц1ального розвитку населения Прикарпаття у УШ -X ст.Для досягнення поставлено! мети автором розроблено нов! та вдосконалено традиции! методи польових та теоретичних досл!джень,з до-помого» яких визначаються завдання дано! роботи.1х суть полягае в:

- розширеному розгляд! топограф!! поселень, який би в!ддзеркалював не лише !хне м!сцезнаходження, але й най-ближче оточення;

-теоретичному обгрунтуванн! ! апробацИ метод!в дос-л!дження ранньосередньов!чних городищ ! селищ за !х по-верхневими сла.дами - рештками" заглйблених ! наземних житлових та господарсько-виробничих споруд,об'ект!в эа-гально-громадського призначення тощо;

-теоретичному обгрунтуванн! ! апробац!! (на матер!а-.пах короткотривалих та довготривалих поселень) законо-м!рностей формування культурного шару ! впливу на цей процес природних та. антропогенних факТор!в,а також про-стеженн! горизонтально! ! вертикально! стратиграф!! досл!джуваних об'ект!п;

-вид^ленн! критер1!в. под!лу рухомого матер1алу що-до !х в!дношення до 6б'ект!в на:достов!рн!, малодосто-варн!.! недостов!рн!,як1 лежать в основ! розробки прин-

ципйв вз.дносно1 хронолог:.! поетапного розвитку посе-лень;

- з'ясуванн1 динам1ки економ1чних 1 соц1альних зм1н в переддержавний пер:1од на територИ Прикарпаття,кр1зь призму планувальннх структур закритих 1 в1дкритих посе-ленських комплекс1в.

Наукова новизна дисертацИ полягае в:ц1леспрямованому формуванн1 принципово ново! джерелознавчо! бази з ура-хуванням теоретично обгрунтованих,нових(геодезично-топографхчний) та вдосконалених,традиц1йних (картогра-ф1чний,стратиграф!чний,та 1н.) метод1в досл1джень; роз-ширеному трактуванн1 топо.графЛ! ранньослов'янських по-селень 1 виявленн1 закономерностей заселения региону протягом першого(УШ-поч.IX ст.)та другого(поч.IX- X ст.) пер1од1в зазначено! культури в Укра1нському При-, карпатт!; обг*рунтуванн1 головних принцип1в формування культурного шару, зд!йсненн1 якз.сно нового в1дбору рухомого матер1алу 1 простеженш пофазових зм1н планувально! структури розкопаних д1лянок поселень вз.дкритого типу; л. на ц1й основ1 -обгрунтуванн1 динамл.ки ландшафтного типу господарства та постановил. проблеми про формування пол1сно! структури слов' янсько! спд.льноти у вказаному регл.она..

Практична значения роботн. Вироблена модель формування джерельно! бази може бути застосована у вивченн! археолог1ч-них пам'яток як у Прикарпатт1, так ± в деяких (под1бних за природними умовами) сум1жних регаонах. Нов1 матер1али можуть стати джерелом для написания узагальнюючих праць, присвя-чених З-СторИ ракнього середньов1ччя в Украо-нд., лекцГйних спецкурсах, при створенн1 експозицз.й краезнавчих музе!в.

лпробац±я результата досл!десення. Основн! положения ди-:ертац!! опубл1ковано в 10 друкованих працях автора, апробо-зано а допов1дях на республ1канських (Льв1в, 1987; Черн1вц1, 1994) та м1жнародних (Галич, 1993; Броди, 1993; Льв1в, 1994; Заршава, 1993) науково-^георетичних конференц1ях.

На захист виносяться так! положения: система заселения 'кра!нського Прикарпаття протягом УШ — X ст. та динам!ка :коном1чних х соц!альних структур досл!джуваних поселень >азначеного рег!ону.

Обсяг ! структура роботи.

Обсяг: текст — 179 е.; список використано! лз.тератури — 17 :.; додатки — 94 е.; О-ЛюстрацИ — 97 с.

Структура: дисертац1я складаеться з вступу, чотирьох юзд1л1в, висновк!в, додатк!в та альбому 1.люстрац1й.

ОСНОВНИЙ ЗМ±СТ РОБОТИ ' вступ1 до дисертацИ подаеться коротка !стор1я досл!джень оселень типу Луки Райковецько! в Прихарпатт1 та за його ежами. 1х вивчення мае вазкливе значения для ц1л1сного озум!ння культури на всай територИ 11 поширення. Дал!, арактеризуються основн1 етапи досл!дження пам'яток, ана-1зуються найб1льш вивчен1 поселения у Прикарпаттл.. Обгрун-овуеться необх!дн1сть залучення нових методов формування жерелознавчо! бази, систематизацИ отриманого матер1алу та ого 1нтерпретапИ . У завершены! вступу визначаеться мета 1 авдання роботи, вказуються 11 методолог!чн1 та джерело-навч1 основи

Розд1л1.ТОПОГРАФ1Я ПАМ'ЯТОК КУДЬТУРИ ТИПУ ЛУКИ РАЙКОВЕЦЬ-Э1 В ПРИКАРПАТТ1. Питанию вивчення топографИ ранньосеред-

ньов!чних слов'янських поселень культури типу Луки Райхо-вецько! до цього часу придз.лялась ще недостатня уваГо,. Дос-л1дники обмежувалися !нформац1ею про н1сцазпаходжешш пам'ятки щодо сучасного населеного пункту, г1дросистеми, рельефу м!сцевост!, lia сьогодп! цо питания розглядаеться ке ст1льки на узагальнюючоиу, ск!льки. на описовому pisni. Топограф^ пам'яток наводиться перевалено û додатках. Хншппп словами, вона в1д1гравала i продовжуе п!д1граватн другорядну

|.

роль в досл1дженнях. Введешш в науковнй об!г.да:1п;: -про ,:;1сця розташування поселень в хонтекст1 навколшшього серодози'йа» дозволяе використовувати таку. важливу категорию ±пЬор;;ац11 як окофакти. В зв'язку э цим терм1н "топограф!«" городищ 1 селищ слз-д розум1ти як McUwse яезм1ни1 sa тисячол!ття умови природного середовища (геоморфолог1я, поверхнева бодп, рослшш!сть, грунти), що оточують пам'ятку.

Територ1я Прикарпаття представлена двоча дандшафтшшн зонами: л1солучною — в nepeflrip'i Карпат та ло.состеповою — на exifl в1д л1солучно1. Кожна з них характеризуемся -певним!: рисами: геоморфолог!ею, рельефом, висотоо над р!вием -моря, типом Грунтових порад, кл1матичними уиовами i рослинн1стю. Ландшафта! зони под1ляються на географ!чн! облает!, a tî, i свою чергу, на природно—географ!чн1 райони, ландшафта, урочища, фацМ. Специф!ка природних умов Прикарпаття полягае i ix розноман!тност! на Bcix р1внях природно-^геритор!альни: комплекс1в, починаючи в!д фац!й i завершуючи зонами, що ш погло не вплинути на BK6ip Micqb для проживания й господа-¿-'.jîiiîHHfl слов'янського населения протягом VII 1-Х стол!ть.

Загальна KÎJibKicTb пам'яток культури типу Луки Райковець ко! а1домих на сьогодн! на територ!! Укра!нського Прикг\рпат

тя сягае близько трьо.ч з половиною сотень. Звичайно, ni дан! с не 30bcím t04hí, оск1льки з Ofluiei сторон» в Hayai ще немас едино! думки щодо усталсних хронолог!чних рамок qiei культури у вказаному parioiii, а з другоа — поки що biflcythi 4Ítk! кри-'Tepii для розмежування хронолог!чно сун!жних з нею культур. Однак, иезваягаючи на це, результат!! картографування, як вже aiflOMiix в л!тератур1, так i виявлених автором пам'яток,а також анал!з достоз1рнпу. даних про !х м!сцезнажодження дозвс-ляють д!йтч висновку про iiepiBHOMipHicTb заселения рег!ону. Найвиразн!ше це простежуеться там, де було проведено cyuinbHi обстеження: на Пруто—Дн1строзськ!й píbhhhí, в Буковииському Паредкарпатт!, де в!дкрито б!льше 200 пам'яток VIII-X ст., а також в деяких районах Придн!стровського Покуття i Придн1-стровського Под1лля.

Розширене поняття топографИ дае п1дстави под1лити па-м'ятки на дв1 групи: "иизиннд." — tí, що займають hiijkhíü ярус иадзаплавних терас великих i cepefluix pix (Дн1стра, Прута, Сирету, Cobhuí KiuMaHCbKoi, Дереглуя, Н1члави, Серету, Гнило! Липи, Коропця та íh.), та "височинн!" — як! розташову-ються у верхав'ях струмклв i n0T0KÍB на середньому i верх-ньому ярусах надзаплавних терас, а також в циркопод!бних уло-говинах горбог!рних плато. "Низинн!" поселения дом!нують протягом I nepiofly (VIII - поч.IX ст.) культури типу Луки Райкозецько!. До uie! групи в!дносяться так! bíaomí пам'ятки як: Кодин I ! Кодин II (пер!од III-A, III-Б — за i.П.Руса-новою, Б.О.Тимощуком) , другик етап селища Незвисько, селище Pqüjkíb I. На тл! загального числа пам'яток "низинна" група хоча й становить третю частину в!д загально! к!лькост! поселень, але не складае яко!сь замкнуто! чи монол!тно! ц!-

л1сност1. До не! входять селища, топограф1чн1 умови яких мають незначн1 bíamíhhoctí в характер! рослинного покриву, поверхневих вод, Грунт!в. ix сукупн1сть формуе географ!чн! м!сцевост! з певним природним м!кроландшафтом. Проте, зага-лом, розглянут! природн! фактори дозволяють ' об'еднувати ui поселения в окрему трупу, i вир!зняти ix bía "височинних". Хронолог!чно вони переважно тяж!ють до раннього пер!оду ку-льтури типу Луки PaüKOBeubKOÍ i датуються VIII-IX ст., ча-

I *

сом, який орган!чно пов'язаний i виростае з генетично спортивно! iñ paHimoi культури — культури типу Прага—Корчак. Основним- типом поселень на цьому етап! е виключио селища з невеликою площею, забудованой житловими i господарськими бу-д!влями. '

Починаючи з рубежа VIII^IX ,ст. топограф!я поселень по-ступово зм!нюеться. Слов'яни просуваються у BepxiB'я неве-личких струмкхв, потоков, pi40K, займаючи здеб!льшого цирко-под!бн! улоговини "височинних" надзаплавних терас та горбо-ripHnx плато, покритих лучним р!знотрав'ям i широколистиыи (здеб1льшого буковими) л1сами, як! проростають на лег> уг-линкових дернових, св!тлос!рих й cipnx оп!дзолених грунтах. Жодного випадку локал!зац!1 поселень в межах поширення важ-ких суглинкових чорнозем!в не заф!ксовано. П!дтвердженням висловленому е факт в1дсутност! слов'янських поселень VIII-X ст. в степових районах (Застан!вський карстовий с". вий район, nÍBHÍ4Ha частина Припрутського терасового л.,. те-пового району, степов! райони Придн1стровського Покуття), — mícuh, де були проведен! cyuiflbai обстеження. Ва::<ливим аспектом розширено! топограф!! досл1джуваних паи'яток с не хастичне. а системне ix розташування в межах того чи !ншого

ландшафта. Не вихлючено, що це зумовлене Появою серед'висо чинних'" поселень городищ, як! в1дсутн! в "низинн1й" груп1. Займаючи циркопод1бн1 улоговини зиачна частика селищ 1 городищ знаходиться в даний час п1д покривом широколистяних с!в або пасовищ. Хронолог1чно "височинна" група дом!нуе про-тягом II пер1оду культури типу Луки Райковецько! 1 датурться 1Х-Х ст.

Як бачимо, запропоноване розширення трактування поняття топограф!! дозволяе ф!ксувати I вводити в науковий об!г ба-гато нових ц!нних даних. Це, передуем,.!нформац!я про природы! умови розташування пам'яток та !х навколишне середо-вище, що дуже важливо у вивчени! господарства та його структура в тогочасному слов'янському сусп!льств1.

Кр!м т.ого, вивчення природних умов м!сцезнаходження пам'яток сприяло виявленшо хороткотривалих закритих комплек-с1в, п1д час досл!дження яких виникла необх!дн!сть впрова-дження нових ! удосконалення традиц!йних метод!в досл!джен-ня. Мова йде про обгрунтування,, апробац1ю ! перспективи за-стосування геодезично-топограф1чного методу,що полягае у виявленн! за поверхневими сл!дами заглиблених ! наземних об'ехт!в) та стратиф!кац1ю довготривалих поселень на в!дкри-тих м1сцевостях з позицИ теор!! формування культурного шару.

Розд1л II. ГЕОДЕЗИЧНО—Т0П0ГРАФ1ЧНИЙ МЕТОД ДОСЛ±ДЖЕННЯ СЛОВ'ЯНСЬКИХ. ПАМ'ЯТОК.Розташування близько 100 "височинних" поселень в л!сах,. в1д яких збереглись поверхнев! сл1ди заглиблених 1 наземних об'ект1в, зумовило розробку ! впрова-г>-ення принцип!» геодезично-топограф1чних досл!джень. 1х еле-

меити були вперше застосован1 в 30—50—тих роках. А.В.До-бровольський, П.П.Ефименко, П.Н.Третьяков, I.I.Ляпушкан звер— нули увагу на западини-житла, за поширенням яких визначалась площа селищ I городищ, 1х забудова тощо. В к1нц1 70-х — на початку 80-х рок1в Прикарпатською експедиц1ею п1д кер1в-ництвом. Б.О.Тимощука було виявлено х зафз.ксовано близько 80 селищ 1 городищ УШ-Х ст. в эал1снен1й м:1сцевост1 Хотин-г

сько! височини та Пруто—Сиретського межир1ччя. Селища 1 горо-

I

дища фхксувалися за рельефними сл1дами заглиблених жител, господарських ям, ров1в, вал!в та з.ншого. Роботи,започат-кован1 Б.О.Тимощуком, були продовжен! автором.

Не думаемо, що буде великоЬ помилкою, коли ствердимо: 1дея

I •

вдосконалення традицз-йного дослл.дницького процесу — архео-логхчних розкопок без попереднь^зго виявлення окреслень дес-трукц1й, внзр1вала 1 формувалася разом з 1нту1тивним ви-пробуванням, впровадженням 1 використанням "нетрадиц!йних" пошукових роб1т.

Однак, т!льки зараз, коли в!днайдено, обстежено 1 карто-графовано рельефн1 сл!ди понад 100 зниклих середньов1чних поселень, вона стала науково необх1дною. У 11 основ1 лежить г1потеза, згд.дно якох серед сотень городищ 1 селищ, що при-пинили свое хснування в перз.од раннього середньов!ччя, рештки окремих можуть збер1гатися в сприятливих умовах у вигляд1 поверхневих сл1д1в — залишк1в заглиблених 1 наземних об'ект1в р!зного призначення. Так1 сприятлив1 умови з'явилися внас-л1док раптового припинення функц1онування, а в подальшому 1 повного занепаду пам'яток, територ1я яких вЛдраэу ж покрилась самос1вними л1сами, або пасовищами, що знаходились поруч, 1 залишилися у цьому стан1 по сьогодн:шн1й день. •Утворене

м!кросередовшце добре зберегло рештки, оск1льки на них впли-вала тальки спов!льнена руйнац!я (навелкэвання) заподьяна при-родними чинниками — змивними та намивними процесами. Стан, в якому збера.гаються пам'ятки, зафа-ксований в кадастрових планах Х\/11-Х1Х ст. Щ плани дають ц!лковиту уяву про меж1 поши-рення л1с1в, пасовиа, орних уг1дь в кожному конкретному ви-падку.

Наш1 комплексн1 геодезично—топограф!чн1 досл1дження (на-дал1 ГТД) охоплюють так1 роботи:

1. Анал1з решток об'ект1в за результатами розкопок коро-ткотривалих поселень в зал!снених м1сцевостях;

2 . Пошуки зниклих середньов1чних поселень(надал1 ЗСГ1) за зовн1шн1ми ознаками об'ект1в;

3. Геодезичн1 зйомки план!в в:1дкритих пам'яток.

Щодо сучасно! поверхн1 залишки об'ект1в под1ляоться на "вгнут1", "ллощикн1" та "випукл!". 1х сучасний вигляд та эозм1ри репрезентують певний за призначенням об'ект. Наприк-1ад, серед "випуклих" основне м!сце посадають землян1 насипи, ж! в залежност1 ва.д форми, параметр1в та масцезнаходження ■южуть бути оборонними валами, греблями, межами, штучним на-ющенням земляних ст1н заглиблейих житлових 1 господарсько— >ем1сничих 6уд1вель тощо. Р1зн1 категорл.! об'ект1в дозволяють (е до проведения розкопок виявити р1знх типи забудови посе-|ень. Здобута таким чином д.нформац1я е достатньо вагомою, але ¡е настл-льки. щоб можна було на 11 основ1 вд.дразу гчр1шувати омкретн1 узагальнююч1 проблеми економ1чного чи соц1ального арактеру. Особливу увагу ми звертаемо на характер об'ект1в а конструктивний тип, к1льк1сть. 1 якхсть артефакт1в,

тратиграф1чн1 умови залягання рухомого й нерухомого мате-

р1алу, тобто на ту 1нформац1», яку можна эдобути т1льки в результат! археолог!чних розкопок. Зв!дси випливае, що опти-мальним вар!антом формування джерелознавчо! бази е поеднання геодезично-топограф!чних та археолог!чних (розкопки) роб!т. На сьогодн! можна вид!лити три ступен! поеднання геодезично— топограф!чних та археолог!чних досл!джень.

Основу найнижчого складають виключно геодезично—топогра-ф!чн! досл!дження, тобто анал!з деструкц!й та пошуков! робо-ти на предмет виявлення, ф!ксац!1.!' попереднього датування нововадкритих ЗСП. Вони доповнюються виб!рковим шурфуванням ! розкопками окремих об'ект!в. Зазначен! заходи спрямован1 на пошуки !нформац!а про типи споруд, час !х !снування, площу поширення культурного шару тощо.

Другим ступ1нь в однаков!й ц1р1 охоплюе як ГТД, так ! широкомасштабн! розкопки житлово—господарських комплексе чи значно! часгини пам'ятки. Це в!дкривае нов! можливост! для детального вивчення городищ ! селищ, зокрема м!кроструктур найнижчих ланок сп!льноти на матер1алах.побутово! та вироб-ничо! сфер життя одного поселения.

Найскладн!шим у запропонован!й градац!! е трет!й ступ!нь. В!д попередн1х в1н в1др!зняеться тим, що геодезично-топо-граф!чн! та археолог!чн! досл!дження поширюються не на одну, а на дек!лька синхронних пам'яток, як! в св!й час входили до певно! територ!ально1, або нав!ть м!крорег!онально! ц!л1с-ност! типу громади (гн!здо-поселень за Б.О.Тимощуком) чи по-л!са. Вивченню п1ддаються не т!льки ЗСП з !х речовим мате-р!алом, типами споруд, планувальн::ю структурою, але й палео-економ!чне середовище з ус1ма природними ресурсами.

Г Роздхл III. Д0СЛ1ДЖЕННЯ КОРОТКОТРИВАЛИХ ТА ДОВГОТРИВАЛИХ ПОСЕЛЕНЬ. СТРАТИГРАФ1ЧНИЙ МЕТОД.В основ! досл1дження пам'яток раннього середньов!ччя, як ! будь-якого пер!оду, лежить стра-тиг.раф!чний мэтод. Особливо! ваги Bin набувае nifl час роз-копок багатошарових городищ та селищ, коли необх!дно заф1к-сувати р1зночасов1 культурн! шари. Хоча поняття стратиграф1я трактуеться в теоретична археолог!! як один з основних мето-д!в !нтерпретац!!, водночас воно е висх!дним ! чи не найго-ловн1шим моментом у пронес! формування археолог!чного джере-ла.

Культурний шар складаеться i3 эалишок стоянок, городищ, поселень, могильник!в, що представлен! шаром грунту, насиче-ного артефактами та орган!чними рештками. Як правило ain по-ширгаеться в межах заселено! площадки, д!лянки тощо. Його як1сн! ! к!льк!сн! показники перебувають у прямо nponopuiü-niü залежност! в!д !нтенсивност! та тривалост! життя, щ!ль-ност! забудови "-ситлсво-гссподарськнми спорудами, характеру господарсько! д!яльност!, умов збер!гпння рухомих i нерухомих залишк1в i т.д. Для розум1ння процесу формування культурного шару еталонними е короткотривал! "закрнт!" комплекси, дос-л!дження яких зд!йснювалося геодезично—топограф!чними та археолог!чними методами.

Таке поеднання метод1в доэволяе з'ясувати "механ!зм" i "зм1ст" формування заповнень об'ект1в р1зних категор1й. На цей прочее впливали численн! фактори, котр! под1ляються на природн! (об'ективн!) ! антропогенн! (суб'ективн1). До при-родн1х з!дно<.м1ться: характер, товщина та посл1довнхсть заля-гання верхн!х luapio, грунту; piaeiib денно! поверхн!; д1я се-редовища на об'ект в npoueci н!велювания м!кроландшафта. До

групи фактор1в, спричинених людьми, входять: глибика земляного котловану та конструктивы! особливосха нижньох частини споруд; умови припинення функцл.онування об'ект!в 1 можливе !х повторив використання; вирхвнювання площадок п!д нову забудо-ву тощо,

Оскд.льки на короткотривалих поселениях на залишки об'ек-' т1в впливали лише природн1 фактори, то пор1вняльний анал1з, стратиграфхчио! колонки нашарувань в хх заповненнях та за межами об'ект1в дозволяе констатувати, що процес формування заповнень об'ект1в ц1е! категорИ е не що !нше як спов!ль-нене до певно! мхри зворотне перев1дкладення верхн1х шар1в грунту. Природний шлях формування 'заповнень.. призводив до в1дкладення в котлованах л1нзопод1бних та вгнутих в перетин! прошарк1в грунту. При 1илковитл.й в1дсутност! культурного шару за 1х межами, в заповненнях спостер!гаеться ''стерильн^ть*': однотонн1 грунти без будь—яких решток рухомого матер1алу. Якщо комплекс виник на м!сц1 поселения ран!шого часу, то в заповненнях об'ект1в може траплятися матер!ал попереднього пер1оду.

Культурний шар в межах та за межами об'ект!в формувався р1зними шляхами. Його в!дсутн1сть за межами споруд св!дчить про короткий час функцз.онування поселень 1 дозволяе розгля-дати хх в статичному зр1з1, з'ясовувати конструктивах особ-ливост1 заглиблених жител та господарсько-гвиробничих споруд, п1дтверджувати позиц1ю тих досл1дник1в, котр1 вважають ма-тер1ал, в1днайдений на дол1вц1, в п1чц1 чи на робоч1й площади! об'ект!в, та дн! господарських ям ! ров!в як такий, що безпосередньо пов'язаний з об'ектом.

; По 1ншому формувався хультурний шар на довготривалих поселениях. "В!дкрит!" комплекси можна розглядати як сукуп-н!сть асинхронних "закритих" пов'яэаних або не пов'язаних м1ж собою безперервн1стю розвитку. Залишки об'ект1в р1зних буд1-вельних фаз заэнавали впливу значно! к1лькост1 суб'ективних фактор1в. Д!я природних чннник1в зводилася до м!н!муму. Характер, товщина та посл!довн1сть в1дкладення верхн1х шар1в грунту та р1вень денно! поверхн1 формувалися п1д сильним впливом антропогенного фактора. Це обумовлювало глибину котлована 1 конструктивы! особливост! об'ект!в. Кожна наступна фаза характеризуемся зб!льшенням товщини культурного шару, зростанням р!вня денно! поверхн! ! поступовии зменшенням глибини нижньо!- частини заглиблених споруд щодо материй. Це в свою чергу призводить до зм!ни грунт!в у заповненнях. Такий висновок п!дтверджуеться на матер!алах Кодина I та II, Нез-виська, Бук!вни, Пл!снеська та багатьох 1нших пам'яток ран-нього середньов!ччя.

Наведен! стратиграф!чн! спостереясення дозволяють не т!ль-ки вид1ляти пер!оди, етапи чи визначати хронолог!чн! розриви в !снуванн! поселень, але й вказують на необх!дн!сть розпо-д1ляти рухомий матер!ал на достов!рний (знайдений ^на дол!вц1 чи в печ! споруди, або дн! ями, рову, погребу) та малодос-тов!рни (!з верхн!х шар!в заповнень об'ект!в), що надзви-чайно важливо для його систематизац1!.

Загальнов!домо, що систематизац!я найчисельн!шо! катего-р1! знах!док — кухонних горшк!в проводиться формально-типо-пог!чним методом з привязкою до хронолог1чних !ндикатор!в ! служить основою датування культури типу Луки Райковецько!. Ми зистематизували кухонний посуд за схемою, запропонованою Ж.—

К Гардечом, яка дозволяв враховувати не т1льки еволкиию форм, але й фактури т1ста, прийом!в коструювання, режиму випалу, характеру орнаментики, що в свою чергу разом !з стратигра-ф!чними даними складае основу пофазового 1 поетапного члену-вання досл1джуваних пам'яток. В основу ж пер1оди,;ац11 1.в!д-носно1 хронологИ покладено зм1ну топографИ поселень ("ниг зинн1" I "височинн1,%), вертикальну та горизонтальну страти^ графаю об'ект1в, а також еволюгию керам1чних комплекс1в.

Сп1вставления синхронних фаз "закритих" 1 "в!дкритих" комплекс1в, топограф!чних даних дозволяе визначити нижню межу культ у; >и типу Луки Райковецько! в Укра!нському Прикарпатт1 поч.УШ, а верхню — к1нцем X ст. Перша репрезентована другим етапом селища Незвисько, етапом Б селища Рашк!в II, та передами Ш-А, 1 Ш-Б селищ Кодин I та II. /А друга — 1-Ш етапами Бук1внянського селища, 1-11 етапом городища Пл1с-несько та короткотривалими комплексами з1 Ст1льська, Коросто-вато!, Солонська,' Голог1рок.

Роздал .IV. ЕК0Н0М1ЧНА ТА С0Ц1АЛЬНА СТРУКТУРИ . ПОСЕЛЕНЬ.Уривчаст1сть тг неповнота письмових в1домостей про слов'ян Схл.дно1 Свропи напередодн1 утворення у них держав-ноет! не дае повного уявлення про те, як жили наш! предки, що являли собою окрем! житлов! ! господарськ! буд!вл! та поселения загалом. Едине. що може эаповнити !снуючу прогалину в наших знаниях — це археолог!чн1 пам'ятки, залишен! слов'ян-ським населениям. В працях, що з'явились останн!м часом (Ти-мощук Б.О., 1976, 1982, 1990: Русанова И.П.. Тимощук Б.А., 1984 та !н.) на основ! археолог!чних джерел частково висв!т-

лено питания господарського, социального i пол1тичного роз-витку, етн1чно1 приналежност1 населения окремих областей Прикарпаття. Завдяки новим пЛдходам удосконалено традицз.йн1 i розроблено та впроваджено нов1 методи польових досл1джень та камерального опрацювання матер1ал1в. Це дозволило по-новому роэглянути топографд.ю поселень, вид!лити короткотривал1 городища i селища, пофазово розчленувати багатошаров1 лам'ят-ки. Отримано в1домост1 не т3.льки щодо планування асинхронних житлово—господарських комплекс!в на поселениях, але й Micue останн1х в систем1 заселения окремих природно—географ1чних областей Укра!нського Прикарпаття. Ми схильн1 дотримуватися структурного анал1зу археологхчного матер1алу, що сприяе глибшону розум1нню характеру житлового та господарського бу-гивництва, забудови поселень, Ix синхронного розташування в систем! ги!зд—поселень, заселения окремих природно—геогра-|>i4HHX район!в та областей. Це дае змогу простежити динамз.ку господарсько! д1яльност1 та соц1ального устрою слов'янського 2усп1льства Прикарпаття VIII-X ст.

Впровадження нових п1дход!в п!д час досл1дження закритих <.омплехс1в дозволило дещо по о.ншому розглянути житлове бу-[Цвництво. Завдяки фз-ксацл.! добре збережених залишк1в за-"либлених об'gktib встановлено первинн1 параметри жител. 1ростеж<=но, що загальна висота ст!н дор!внювала сум1 рекон-:труйовано! глибини котлована i пЛдвищення дерев'яного кар-сасу на останн1м. qi cniBBi-дношення впливали на висоту i довжину даху. Рештки двосхилого даху довжиною 2,5 м вдалося 1ростежитя у -зигляд1 ropinux крокв i плах на поселенн1 Коро-гговата III. Стабп-лъннми величинами в просторовхй побудов1 кител виступають початкова глибина котловану, висота дере-

в'яних ст1н, нахил даху. 3 параметрами х;ител тд.сно пов'я-заний тип ст!н 1 двосхилого даху. Перший представлений зрубною 1 каркасною конструкц1ями. Зрубн1 ст1ни набули по-ширення в л1совз.й зон±, що беэперечно св1дчить про вико-ристання як буд1вельного матер!алу хвойних пор!д дерев. В лз.состепов1й зон1 доманували каркасн1 ст1ни. На нашу думку, такий каркас робили конструкцией в "соху", при якз.й на даре-винах залишалися коротк! гз.лки, котр1 використовувалися для закр1плення горизонтальних деревин до вертикальни;: стооп!с. Така конструкц1я стз.н вз.дома за етнографгчннми данями Укра-1нськогоПрикарпаття. Дрхеолог1чн1 матер1али дають п!дставн вважаги, що основним кр!вельним материалом були очерет та солома. Ц1кав1 законом1рност1 простежуюяться й щодо опал»-вальних споруд. 3'ясовано, що обз.гр1вна площа печей—кап' яиок (единого типу опалювальних пристроив в житлах) прямо про-порцхйна об'ему жител. Бона становить в1д 2,8 до 4 кв.м, при об'ем1 прим1 ень — 18—28 куб.м. Сла.д зазначити, що висота печей була сталою — близько 0,60—0,65 м. Це зумовлено тим, що п1ч т!сно пов'язана з посудом для приготування . Середпя висота горщик1в досягае 26—30 см, а найб1льше розширення припадае на 2/3 висоти.. Горщики опускалися кр!зь отв!р в купол1 печз.. 1х дно було вз.ддалене ва.д череня на 40—45 см. Це був максиИальний коеф!ц1ент корисно! дИ вогню.

Планувальна структура вивчених посёлень представлена р1зними типами забудовк. Протягом першого перо.оду, що представлений виключно невеликими селищами (площею X—2 га) "низинно!" групи, переважаютв перший та другий типи забу-дови: угрупуванням жител навколо компактно розташопаних господарських ям та групуванням житлових будХвель по 3—5

разом. На таких селищах нараховуеться в1д 15 до 20 об'ект1в, серед них — 10-15 житлових.

"Височинна" трупа (II пер1од) представлена селищами та городищами. На селищах спостерз.гаеться сгив!снування II—V тип1в забудови: групування жител по 3-5. в кохш1й груп!; поодиноке в1ддалене роэташування сторожових буд!вель; ком-пактне групування житлових 1 виробничих об'скт1в; компактне розташувак.ш житлових та господарських споруд на окремо ви-д!лених д!лянках селищ.

Надзвичайно важливими для характеристики культури типу Луки Райковецько! е тип забудови городищ, котр1 з'являються протягом другого пер1оду. На городищах—сховищах будь—яка за-будова житловими чи господарськими буд1влями вхдеутня. На хптраверсних городищах б!ля внутр1шнього периметру валу с наземн1 споруди громадського користування - довг1 наземн! будппки—контшш. Иаяпп1сть на укр!плених площадках :китловн;< ! регисничих об'ект!в (Добршивц!, Ревно II) Б.О.Тимощук справедливо 1нтсрпретус як господарсько—адм1н1стративн! центр«. Яланувальна структура великих за площею городищ з ба-гатьма укр1пленнмн площадками (Ст1льсько, Пл1снесько, Ревно I—Б, П1дгороддя та !н.), що функц1онують на завершалышх етапах дано! культури в досл!джуваному рег!он1 е ще до к!нця не вивчепа. Окрем! укр!плен! площадки св!дчать про ймов1р-н!сть там р!зно! забудови. Це дозволяс писунути г!потезу про 1х пол!сну модель ! розглядати п1д цнм кутом зору.

Неодпор1дн1сть планувалыю! структури селищ ! городищ в!ддзеркалюе складн1сть господарського та соц!ального устрою. Сп!вспвлення ландшафтного середовища з планувалыгого структурою та рухомим матер1алом селищ на р!вн! групування сб'ект!гз, нам' яток, гн!зд—поселень чи "низинно!", або "висо-чинно!" груп дозволяють стверджувати наявнАсть ландшафтного

типу господарств. Ландшафтн!сть господарства — це абсолютна його диференц1йован1сть 1 максимально можлива технелог1ч-н!сть на р!вн! конкретних гн1зд-поселень.

Для "низинних" селищ основною галуззю господарювання було чемлеробство, яке базувалося на переложн1й систем! земле-оброб1тку лучноболотних та дернових грунт1в нил;нього ярусу, надзаплавних терас. На це також вказуе планувальна структура селищ I характер рухомого матер1алу. Перел1г створював мож-ливост1 для розвитку ос1лого скотарства, р1вень якого визна-чався внутр1шн1ми потребами населения, а умови (потенц!ал) ресурсно! зони визначав також 1 заняття !ншими промислами;— рибальством тощо. Такий тип господарювання св1дчить про те, що 2—3 розташбван1 поруч селища складали землеробську общину, волод!ння яко! окреслювались природними межами, ландшафту.

Значн1 зм1ни в господарств! настали на рубеж! УХ11-1Х ст., коли поширюеться "височинне" розташування поселень. 1х поява була обумовлена ростом населения при екстенсивних формах господарювання. 3,а тих умов структура господарства визна-чалася потенц1алом т1е1 чи !ншо! ресурсно! зони. Однак, кар-динальних зм1н землеоброб1тку не . в:1дбулося, хоча перел1г трансформувався у "Буковинську падс!ку-перел1г" — систему, як!й притаманне освоения л1сових масив1в з дерновим, дерново— па.дзолистим 1 пд.дзолистим поширення г"рунт1в. "Буковинська п1дс1ка—перелл-г1' сприяла розвитку приселищного скотарства — галуз!, де найшвидше (разом з ремеслом) простежуеться Мнди-в!дуал1зац!я господарства. Св!дченням цього е виникнення на окра!нах селищ другого пер1оду л.ндив1дуальних двор1в ! са-диб, де переважали невелик! хл1ви для ст1йлового утримання велико! та др!бно! рогато!' худоби. Гнтенсивний розвиток приселищного скотарства сприяв поширенню чинбарства.

Топография поселень та 1х ресурсних зон засв1дчують, що в кадрах общинного эемлекористування з'являються великос1-мейнл., а л.нод1 й 1ндив1дуальн1 землеволод1ння. Це добре про-стежуеться в Коростоватському п^здз,—поселень. Отже, Другий перл.од культури типу Луки Райковецько!, що представлений в Прикарпатт1 групою "височинних" поселень характеризуемся не повною перевагою яко!сь одно! галуз1 господарства, а е по сут1 багатопроф1льним I ц1лком залежить в1д т1е! природно! н1ш! (ресурсно! зони конкретного ландшафта), яку освоювали мешканц1 того чи 1ншого гн!зда-поселень .

1нтенсивний розвиток ландшафтного господарства створив умови для ■виробництва надлишкового продукту, що зумовило зм1ни в соц1альн:.й сфер1 сусп1льства. Найменша ланка сопельного оргаи1зму — с^м'я поступово в1докремлювалася вз.д велико-с!мейного колективу типу патрон!м11, 1 економ1чно та юридично функц1онувала як неаалежна структурна одиниця, перебх/ваючи в старих родинних структурах. Поступово община набирала рис територ!ально—сусд.дсько1. II адм1нд.стративним, господарським, а можливо й рел1г1йним осередком були городища — общинн! центри. Отриман! матер1али дозволяють ставити проблему про пол1сну структуру слов'янських городищ в Укра1нському При-карпатт1. Вс1 ознаки, як1 характерн1 для не! археолог1чно простежено на матер1алах городищ в Коростоват1й, Сто.льську, ПлЛснёську (слов'янський перз.од), Солонську, Пз.дгородд1 та л.н. Ця структура знаходилась в динам!цл.. Протягом нершого пер1оду культури типу Луки Райковецько! проходило зародження полд.с1в (Чорн1вка II), роль яких зводилась до ремо.сничо— адм1н1стратирних центр!в, що дом!нувалн в гн1зд1—поселень. Згодом (II пер:1од), ' з появою городищ поступово формуються малл., середн1 та велик! пол1сн1 структури, як1 досягли свого рОЗКв1ту У К1Н. X ст.

ВИСНОВКИ. В результат! вивчення поселень типу Луки Райковецько! в Укра1нському Прикарпатт! залучено нов! та удосконалено традиц!йн1 методи досл!джень на комп!лятивному га експл!кативному р!внях. Це дозволило по-новому розглянути: топограф!» пам'яток, . формування культурного шару на короткотривалих та довготривалих поселениях, !х пер!одизац!ю ! хронолог!ю, планувальну структуру городищ ! селищ !, кр1зь призму. забудови пам'яток та характеру навколишнього середо-вища, по-новому висв!тлити проблему заселения рег!ону в слов'янський час,1 на ц1й основ! показати економ!чно-соц!альний розвиток населения Прикарпаття у УШ-Х ст. Такий п!дх!д розкривае широк! , можливост! у вивченн! ранньослов'янсько! до бы не лише в Укра!нському Прикарпатт!, але й в сум!жних з ним рег!онах.

Основн! положения дисертац!! опубл!кован! в наступних працях:

1. Филипчък М.А. Исследование крестьянской усадьбы XX в. в с. Коросговата // АО 1983 г. - М.: Наука. 1984. - С.367.

2. Филипчук М.А. С1пьськ! садиби Шви1чно1 Буковини Х-Х1 ст. (За матераалами археолог!чних достпдаень) // Мэлод! Учен!-сус-тльствознавц! УРСР — 70-р!ччх> Великого Жовтня. — (Тези респ. наук. — теор. конференц!!. 17—18 грудня 1987 р.) — Льв!в, 1987. -С.155-156.

3. Филипчук М.А. Робота Галогарсько! археалог!чно! госддогов!рно! експедиц1! // Нов! матер1али з археолог!! Прикарпаття ! Волин!. -Львзв: Св1т, 1991. - С.93-95.

4. Филипчук М.А. "1ван Старчук — мистецгвоздавець, досл1дни> антично! ! слов'янорусько! археолог!!" // Записки Н1Ш. - Т. ССХХУ. -Львзв, 1993. - С.97-103.

5. Филипчук М.А. "1ваи Сгарчук - досл1дннк давнього Ши«:< , ка" // Тези III Всесв1тнього з'1зду брздаан. — Броди, 19lvi

- С.26-27.

6. Филипчук М.А. Слов' янський пер i од в icTopi.i Шиснеськл // Тези tii»n. конф. "Галицько-Волинська держава: передумогм вишешення, icropin, культура, традицИ". - Львхв, 1993.

- С.22-23.

7. Филипчук М.А. Геодезично-топограф1чш. дослздкення ранньо-слов' янських поселень // Тези конф. "Населения Прутсько-Дш стровського межир1ччя та- сумЬгашх територш". — Черн.1вщ: Рута, 1994. - С.28-30.

8. Филипчук М.А. Генезис Прикарпатських городищ VIII-X ст. а no3imifi nonicHol структури сусп!льства // Тези мхжн. хо^, ■"Еволюц1я розвнтку слов' янських град!в УШ - Х1У ст. у пе-psflrip'i Карпат i Татр". — Льв1в, 1994. — С.9-11.

9. Фвшпчух М.А. Нега гнэх!дка: Пл.1снеський саркофаг // JJi-топне Червопо! калини. — Льв1в, 1994. —»10—12. — С.50-55.

Ю.Миханпо Силипч1/к,Андр1й Гусак. Л'лтлобуд1вн1ядтво в Укра1н-ськону Прккарпатт! на рубета I - II тис.н.е.// Матер1али МЪшзрсдного 1сгорико-народозкавчого cer-iinapy "Населения Бой-к1втини у конгекстл. загалыюкерпатського етнокультурнсго розвитку".-Льв:1в - Cat'.6ip, 1995. - С.99 -101.

Fylypchuk M.A. Slavic Settlements of tha 8th .through the' 10th

I

centuries in Sub-Carpathian Ukraine.

A dissertation sufcmitet in fulfilment of the reguirement for the academic degree of Candidate of History with the specialization 07.00.04 - Archeology. Institute of archeology of the National Academy of Sciences-of Ukraine, Kyiv, 1996.

The text of the dissertation to be defended includes the results of a Study on Slavic settlements of Luka Raikovets'ka type in Sub-Carpathian Ukraine. There is given the widened interpretation for the tern "topografhy%\ the new reseach netods ( geodetic and topographic, statiyraphic, etc.) are improved. Using of the system method of approach during the investigation has made possible to discover the dynamic of the economic and social changes.in Slavic society of the printed-out region in the pre-State period.

Филипчух M.A. Славянские поселения VIII-X вв. в Украинском Прикарпатье.

Диссертация на соискание научной степени кандидата истерических наук по специальности 07.00.04 — археология. Институт археологии Национальной академии наук Украины, Киев, 1996.

Защищается текст диссертации, где изложены результаты исследований славянских поселений культуры типа Луки Райковецкой в Украинском Прикарпатье. В работе подана расширенная трактовка термина "топография" . поселений, обосновываются и применяются новые ( геодезический, структурный ) и усовершенствуются традиционные (картографический, стратиграфический и др.) методы исследований. Применение систематического подхода в исследованиях позволило проследить динамику экономических и социальных изменений в славянском обществе данного региона в предгосударственный период. Ключов! слова: Культура типу Луки Райковецько!; поселения; селииэ; городища; планувальна структура; ландшафте господарсгво.