автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.01
диссертация на тему: Социальная зрелость работников в условиях изменения общественных отношений (на материалах электротехнической промышленности)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Социальная зрелость работников в условиях изменения общественных отношений (на материалах электротехнической промышленности)"

ХЛРЮВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

С Г И г kin V

На правах рукопису

• 6 ¡.¿л и ПОЛОВИНКА 1РИНА IBAHIBHA

СОЩАЛЬНА ЗР1Л1СТБ РОБ1ТНИК1В В УМОВАХ 3MIH СУСШЛЬНИХ вщносин (НА MATEPI АЛ АХ ЕЛЕКТР0ТЕХН1ЧН01 ПРОМИСЛОВОСТ1)

22.00.01 — Теория, методолоНя i icTopin социолога

Автореферат дисертацп на здобуття наукового ступеня кандидата сощолопчних наук

X ар к i в — 1993

Дисертащя е рукопис.

Робота виконана в Региональному м!жгалузевому науко-во-дослЦному Центр! „1нформсо1полопя *, м. Харк1в.

Науковий кер!вник

— доктор фкюсофських наук Ю. Л. Неймер.

Оф1ц1йн1 опоненти:

— доктор фшософських наук, професор В. А. Полторак;

— кандидат ф1лософських наук, доцент П, П. Резников.

Пров1дна орган!защя — Харк1вський пол1техн!чний ушвер-

ситет.

Захисг в!дбудеться ,14_' т^ЦЙКоС _1993 р.

о [6 "00 годин! на зас!данн1 сПецТал1зовано1 вченоТ ради Д. 02.02.05 в Харк1вському державному ун1верситет! за адре-сою: м. Харк1в, вул. Мироносицька, 1, сощолог1чний факультет, ауд.

3 дисертащею можна ознайомитися у Центральна нау-ковШ б!блютецД ХДУ.

Автореферат розклано . ^ " ¿Ц 1993 р.

Вчений секретар 1 / ,

спец1ал1зовано1 вчено! ради '' ^^^^

/ "

ЗАГАЛЬНА ХАРЛКГЕКЮТИКА РОБОШ

. Актуальн!сть теми, Останне десятил1ття в УкраШ, як f в 1ших республ!ках колишнього СРСР, характеризувалось стр!мкою зм!ною соц!алъно-пол!тачного устрою, Порех1д в!д перЮду застою до перебудови супроводжувавоя бурхливою демократизацию оуоп!льного життя, головшми рисами котро!, в одного боку, стали пол!тичний плюрад1зм f гласн1сть, а з 1ншого, fleueHTpantsa-iiiH управл!}шя економхкою, винишеняя та розвиток 11 недеркав-

НИХ форм.

Гласи!оть, свобода друку, впровадаен! в тотад{тарну систему управл!ння, п!д!рвали 11 з середиии, оголивши Bci 11 вадн, сприяли розпаду СРСР t отворвшго незалекни: деряав. У хоян!й а НИХ БШШКЯИ hobi СуСП1ЛЬН1 сили, як! проголосили сво! пол!тич- • Hi, 6KOHOMIчн! та над!ональн! концепц!i. В колишньому соцгаль-. но-пол1тлчному MOHoniil сформувались антагон!стичн! силл, кожна з яких проголосила себе захисницею !нтерес!в народу,.

Сусп1дьнэ життя в цих уковах в!даначаеться бурхливвд i супе ре ч ли вш характером. В гострих сутичках 1дей та Д1Й одночасно хснують залишки старих i сходи нових суспхльних в!дносин.

Процао 3Miiai суспхльних вгдносин Мае сво1х носПв, суб'ек-т!в. 0ск1лыш цей процео.суперечлявий 1 пвредбачае р!зну спря-мовши сть | то для сучасного сусп!льства характерна глибока роз-шаруваняя по вхдношенню до перспектив зм!п. Bono вираяаеться пари за все в несхояому характер! д1яльност! 1 влзнатаеться-сощальнют позщ1ями суб'ект1в /1ндивШв та сод!алышх хруп/. Нэминуче, що в сусп!льотв! !снують особи та групи, hki сприяють становлению новях. форм власност!, пасивно опостер1гають за цим, а такоя протндгвть цьому.

Характер сусп!льних в!дносин дотерм1нувться економ!чними умо-

, для яких не тепер!пш|й час характерна наявн!оть ел вменив як дврективно-цантрал!з овано! економ!ки, так I ринково! на атадП зародкення, як! е д!аметрельно протилвжними ва принципами орган!зац11, за насл!дками свого вшшву ва хндив1да 1 всю систему оусШльннх в1даосин. В ав'яаку з шил характер д!яльно-от! 1ндяв1д1в в1др18нябться великою р1эномакгтн1отю. Оск! дьки с овальна зр! лгсть оообистост! проявляеться в '11 д1ядьност1, то в трудовнх колективах в1да!чаеться наявн!сть роб!тник1в 8 р!а-

р!внем соц1ально! эр1лост1, В:д того, насшльки велика в них частка ос!б 8 там або 1ншм й р1внем, який 1х соц1альний статус, яалежать не ильки насл1дки варобничо! Д1яльноот1 колек тиву, але А и!дсумок перетворенъ у сусп!лъств!. В ав'яаку а цим вивчення процес!в формування соц1ально1 8р!доот1 роб!тидка, вжявленкя фактор!», що Н зумовлгшть, дас можлив1сть повн*ше вроэум! ти 1'дроблему е$ектявност1 д!яльяост1. Для регуллвання вказаних йроцес!в кеобх!дн{ глибок! знания про 1х иехан1вьш, ааконом!рност1 проявхв та рушйн! он ли. Головною проблемою да-иого доол1дженвя е протнр!ччя м!ж реальною 1 необх!дною для прогреоу оусп!льства д!яльн1стю роб!тник!в. Ця проблема може бути вивчена кр1зь призму 1х сощально! эрглоот!. Вказане по-няття, нвзалежно в!д р!вкя його вживания /починаючи з окремо! оообистоот! 1 зак1ячуючи соц1альнгми сп1льност®1и/ мае надави-чайно велике значения при анал!в! 1сторичного процесу, при вд1нц1 повед1нки 1 д1яльноет1 1ндив1д1в 1 р1аного роду согцаль них груп.

Социальна врШсть особистоот! ь1днооиться до числа таких понять, котр1 не втрачають евого значения, не дивлячись н! ка як1 ям! ни в сусн1льии в1дносинах. Однак на кожному етаШ- роэ-витку оуспгльсгва цв поняття потребуй нового осмвслення. В!дло

в!дно SMiBan у житт! oyonf дьства ам!вюотьой f крнтерП оц!икп соц1алько1 вр!лоот! особиотоот!,

Вкаэанпй tepuin дооить чаото вакораотовувавоя f никорис-товуеться як в наукових працтс, так i в публ1циоадц1. Поняття "ооц1альна зр!л!сть" вгадувалооь в рамках внвчання д!н!сних ор!ентац1й, мотявац!! прац}, ооц1ально1 активноот!, трудово! повед!нки, соц!ального типу poöfтника та 1ншв. Кокне з цюс попять в1до0ратав лише одну 1з стор!н або пэвний элемент оогЦаль-во1 splaooTi, В той so чао досл1дяешт дано! проблема як ц1-лтснот соц}олог1чно! категор!! прид!лялось недоотатньо увагя.

Деяк1 аспекта соц!ально1 apf лоот! особиотоот! виов! тягаться в працях II.B. Андр!shkobo! , Е.А. Ануфр!бва, I.B. Бестужева-Лада, Л.П. Буево!, I.M. Данияенко, В.М. 1ванова, С.М. Ьсоннико-во1, B.I. Клюйна, I.G. Кона, А.Н. Красина, О.Н. Крутово!, В.Т. Лиоовського, B.C. Маркова, Ю.Л. Наймера, К.К. Платонова,• B.I. Соколова, Л.В. Сохань, Ж.Т. Тощенко, Ф.Р. Фшшпова, А,Г. Харчева, О.П. Целиково!, В.М. Щубкина, В.О; Ядова, О.О.Яку-би та 1н. Проблемами зр!лост! особи-отост! g позиц!й социально! нсихологг! займались Б.Г. Анан'ев, Г.М. Андр1ева, О.Г. Ао-модов, МЛ. Бобнева, A.A. Бодальов, Б.С. Братусь, В.В. Давидов, A.M. Лбонт'вв, Б.Ф. Ломов, I.M. Якобсон.

Чаотэ эгадування поняття "соц!альна зрШсть" без сёрйоз-ного теоретичного обгрунтування створювало ixmta проототя Uie'i проблеми, взсазувало на наявн!стъ велико! к!лькост} досл!д-«екь, тй присвяч9нйх,/яких в дГисноот! було не багато/ як наел!док всього цього, знизило ¡нтерео досл!дник!в до не1,

Природаим отаном досл1д^ень а будь-яко! проблема, особлл-во на початкових:отад!ях 1! осмислення,в наявн!сть широкого спектру поГляДхв. Проте на нин!шнг»ог<у oranf вавчення cyrf со-utasbiioi зр!лост1 практично Boi точки зору автор!в, котр{ за'Л-

маються ц!вю проблемою знаходяться в одшй шшщин! - вони зв'я-вують соц1альну врШоть лише з продасом становления особисто-ох1. Б1льш1сть праць, присвячених формуваяню оощальыо! зр!ло-от!, висв1тлюють переважно процеси цуж1ння людини, засвоення оообист1стю оы^вних ово!х якостей, початков! етапи II становления. Досл!д«ення, приовячен! б1льш п!зн1ы етапам, коли в иро-Ц8С1. д1яльност1 цх риси отримують подадьишй роз виток, в!дбу-вавтьоя розгортання творчих сил ладшщ, зустр!чаяться значно р!дше, притому розкриваеться, головням чином, процес соцхал1эа-д!1 1ндив1да, засвоення ним певного р1вня содхальностх. Лроте . становления особистост1 - це не т!лыш заоводння нею ооц!аль-них, а й розвиток II 1ндив1дуадышх рис. Але ж вивченню взавмо-розвитку 1 взаемозумовлшост!: ооц1алышхта 1ндив1дуальних рис особистостх, в нашо! точки аору, прщцляеться недостатньо уваги.

Форыування соц!ально1 ар!дост1 особистоот! не завертеться дооягненням нею ооцДально! зр!лостх. Пращ, присвяченх подаль-шим перспективам зШн соШаяьно! эрглостг особистостх, зустр1~ чаються надто рхдко.

Зосередивпш увару на окремих сторонах сод!ально1 зр!лост1, вчен! зашшили без надежно! уваги ряд майваялив1ишх проблем 11 формування. Зокрема, выявлен! 1 розглянут1 лише деякх факторы, -як1 впливають на содхальну зрШсть особистостх. Коиилексннй же 1х в!дб1р та класи$1кац!я зд1 йсиеш не були. Практично в1дсутн! доол1дження впливу НГП.на соц!альну эрШсть робггняка, недостатньо придхляеться увага вивченню впливу умов гоонодарювшшя ва його якост!.

Актуальность обрано! теш аумовлы:а недоотатн1м р!внем вивченостх проблем ооц1ально! зр!лост! оообиотост1. Особливого значения ця проблема набувае в умовах переходу до ринкових вГд-нооин, як! зм!нюк/гь не т!льки екоиом1чну ситуад!ю на шдприем-

отвах, а й перш за все обумовлюють зм!ну соц!ального типу ро-б!тняка* Вхд позиц!й !едив!да, його ставлэння до зм!н, як! в!д-буваються,.заложить ревень ! характер його активност! в оус-п!льних перетворшшях. В той же час досягнення економ!чного уоШху неможливе без эац!кавлено1 учаот! самого роб!тника в процео! оновлоння. Результати, одержан! п!д час досл!дження, мочсуть бути корненими як для подальиого теоретичного осмислен-ня проблеми формузання особистост!, так 1 для вир!шення пря-кладних проблем, як! виникають в продес! дхялыюст! промислово-го п1дприемства.

Мета дано! роботи - вивчанкя законом!рностей формування соц!ально! зр!лост! роб! ткика в умовах. становления новвх оус-пгльних в!дносин, виявлення шях!в ! спосоохв регулювшшя цього процесу.

Для досягнення с^ормульовано! мети в дисертацИ поставлен! й лнр!ш8я! наступи! тооретичн! ! дрикладн! задач!:

- уточнена дофнхщя поняття "соц!альна зр!л!сть особистост! проанал1зован! й узагальнен1 основн! точки зору на.Його вм!ст, виявлено його взаемоэв'язок з такими поняттяш як: "тип особистост!", "соцгальдай тип особистост!", "соц!альна актив-н!оть особистост!", "потешцал особистост!" та ¡нше;

- э позиц!й системного Шдходу розкритх мвхаигзми формування соц!ально1 зр!лост! особистост!, визначен! протир!ччя, як! ледать в основ! цього процесу;

- проалал!зована внутр!шня структура явища соц!ально! эр! — лост!, взаекоэв'язок 1! елемент!в та 1х ав'язок з зовн!шн!ми факторами;

- вшгол8И1 законом}рносп зм!н р!вня ооцгально! зр1 лост робхтнлкхв, всгзловлен!, обгрунтохзанх й класиф!кован! фактора, що його обумовлюють; оообливу увахту првд!лено досл!дтсешю вели-

ву ш форлування соц!ально! зрхлост! ро01тш!к1в зм1н в умовах госцодарювання, ИГЛ, трудового колективу, окрешх аоаект!в оусп!льнвх в!дноонн, зокрема, через одну з форм прояву цшс в!дао<хин - через потреби особистоот!«

- од!йсвено класиф!кац!и роб!тник!в у в!дпов1дност1 в характером 1х соц1ально1 8р!доот!|

- роз гляну то так! показ шки ооц1ально1 зр!лост! роб!тншса ян:'отавлення до прац! 1 соц}ально-профес1йна моб1лън!сть, вив-чэно сучаский 2х стаи, оц!нено нэронектнви 1х зм!н.

Ието,цолог!я доод!давння. Методолог: чною основою дисерта-д1Ёно! робота е прац! радянсышх та вакордошшх онец!ал1от!в вгалуз! соц!олог!х та соц!альнс1 психолог! 1.

Складовшя еяеиеига\ш изтодологИ досл!даекня е принципов! положения тоорП систем, промислово! социологи, економ!чно! ооц!одогП, а також ооц!акько1 пснхологИ колективу, грушз та особистоот!.

Об'дкт доогЛрчення - робхтшаки, вайнят! на п!дприемствах електротехн!чно1 промисловост!.

Прейдет досд!джения - процес зм!ни социально! зр!лост1 ро-б!тник!в проиислових п!дпрнемотв.

ЕмЩричнор базою робота в документа ! зв1тн1оть Шдприемст: алектротехн!чного продли, матер!али державно! статистики, а тако® результата проведених при бэзпосередн1й участ! автора науково-досл1даих роб!т: "Исследование социальных характеристик виоококвалифацированных и неквалифицированных рабочих от-раоли, определение тввденций изменения их структура в ходе научмо-техничвакого прогресса" /19В7-1988 рр./,. "Влияние нового еконсиячэсиого механизма иа повышение социальной эредооти работников 1' колхэктавов, определение духе!', я методов ускорения В1:ого процвоса" /19Вв~19Ш -рр./, 'Той. и к«,»» 5ЦЛ|ка»в пред-

приятий в жизнедеятельности трудовых коллективов в условиях перехода к рыночной экономике" /1990-1951 рр./, "Социальные проблемы регулирования занятости'населения в уоловиях рыночной экономики" /1991-1992 рр./.

Наукова новизна роботи. Розроблена теоретична концепц!я ! методолог!я ооцДолог! чного досл!даення соц!алько1 эр!лост! осо-бистоот!. 3 позиц!й ц!е1 концепцИ ! методолог!1 зд!йснено тво-ретичний анал!з пошптя "соц!альна зрШсть осойистост!", вияв-лено 11 кратер!й, який визначавться як р!в9нь прлйнятност! для !ндив!да 1снуиюТ система сусп|лью!Х вгдносин, визначено поняття "соц!альна зр!л!сть особистост!'' та "р!вень соц!алыю1 зр!~ лост! особистост!котрий в!добража«зтьтри складов!*, характер соц!ально! зр!лост!, р!вень прояву Цього характеру та бпрямо-. ван!сть реально! д!яльноот!.

3 ноэиц!й системного п!дходу розкрито так! аопекти форму-вання особистост! як: 11 включон!сть в оиотему оусп!льних в!д-носян та наДуття певного характеру ц!в1 включеноот!, вплив на цей процес ряду протир!ч /м!и оп!лкувшшям 1 в!докремлення»осо-бистост!, декларованими та реальниш ц!нностями та !нше/, Вияв-лен! та описан! 7 стратег!й иовдд!нки !ндив!да.

На баз! авторсысо! кокцвпцН ! за допомогою методологи ! методики, розроблено! дисертаятом, зд!йснено емп!рячно досл!д-кення, яке п!дтвердило правом!рн!сть обраного л!дходу. В результат! факторного анал!эу отрлмано 3 фактора для характеристики д!яльност! 1 повед!нки роб!тник!в.' Ка щй основ! розроблено по-казник ооц!ально! ар!лост!,. який в!добраяаз поведШков! характеристики роб!тника, нрийнлти!сть для нього суоп!льних в!днооин ! спрямован!сть д!яльност!. 3д1кснена класиф!кац!я роб!тник!в промиолового п!дпряекотва за характером та р!внем 1х сохцально! зр!лоот{, вид!лено 7 гр!ад ! 21 трупа роб!тник1в, як! волод!ють

ю

однаковим р!внем виробничо!, политично! та морально! активно-ст!, ало по—р!вному оц!нюють !снуючу оистему суспхльних в!дно-оян, виявлено основа! характеристики цих груп, од!нено оп!вв!д~ ношения соц!альких сил на Шдприемствах. Вид!лено 5 критерПв класифхкацИ о-нак, як! вшшвають на формувашш соц!ально1 ар!-лост! роб1Тник1в, доол!дкено характер цього впливу та мояли-в!сть регулювання сощадьно! зр1лоот1 роб!тник!в ирошслових п!дприемств. Встановлено неоднозначн!сть, суперечлив!сть впливу на сощальну зр!л!оть роб!тник1в зм!н в умовах гооподарювандя, НГП. Визначено три стад!1 змхнення ролх трудового колективу в оуоп!льств!, виявлено олабкий одноопрямований вплив трудового колективу на повед!нку робх'тни^в в облает! хнношщйно! д1яль-воот! та взаемостосуш^в з !нпшми його членами,

Практ^чне значения роботи. Проведене досл!дження сприяе п! знанию як! оно'! та к!лькхсно1 визначеност! со^ально! зр!лоот! роб1тник!в та механ!зыу хх формування. Результата досл!дження мохуть слуаити теоретичною базою для подальшо! розробки проблем ооц!ально1 зр!лост! робхтника в умовах економ!чно! реформа, зм!ни система суоп!льшсх в!дносин.

Узагальнення, висновки та практичн! пропозицН, як! Остаться в дисертац!!,. дають моклив!оть Шдвищити обгрунтован!сть прогнозування ооц!алыю-економ!чних процес!в на п!дприемствах, ■'побудувати технолог!» социального управл!ння трудовим колективоы

На основ! результат!в доол!дження виникае моалив!оть; вд1йонити виб!р форм господарювання, найб!льш прийнятних для даного колективу, оклаоти прогноз соц!альних насл!дк!в 1х впро-вадхення, вокрема, отримати уявлення щодо характеру та !нтея-оавност! 8м!н в соц!альн!й повед!да! роб!тник!в, виявити так! •напряшси Шдвицення 1х соц!алыю1 ар!лост1, котр! дозволять при !наих р!вних умовах отримати максимальн! економ!чн! та ооц!аль-

Hi ефектл i здН'шнити якомога 61льыий вшита- на к1нцов! результата.

Пропозиц!х, викладенх в дисартацН » можуть бутя заотооова-н! п!д час розробленяя Hiлкяих првграч социального розвитку pari oui в, Шдвищення ефективност! викорястання робочих кадр! в та !яше.

Розробкп автора молуть використовуватись як учбовий мате-р!ал для отудент!в соц!олог!чнпх фшультот! в вуз!в, для систо-ми переШдготовки та п!двгацення квал!ф!кадП кор!вник!в.

Апробацхя роботу. Основы! нолоташт проведеного дослхдисен-кя цоповхдались та обговорювалнсь на Всесоюзн!Й науков!й конфе-ренцП "Перестройка и социология труда" Дол'ят!, 1989 р./, на галузевому науково-прикладному сем1нар1 "Актуальные'социальные проблемы предприятий и организация социологической работы в новых условиях хозяйствования" /Харк1в, 1909 р./.

Результата досл!д~сення викладон] в"9 публ!кац!ях та 12 науковпх допов!дях ! ззГтах, адресованих МШстерству <вяех<тро-технхчно! промисловост!, шззцх Шдцрземств цхе! галуз!, Все-союзнхй (родэрад!Î профсп!лок "Электропрофсоюз", Харк!всысотлу о<5ласному цонтру зайнятост!, Харк!bcbkîй обласн!й дортдцмШ-страц!'!.

Розробкп ! цропозиц!! автора реал!зовадх на пхдлрисмствах електротехн!чно1 промпсловост!.. Вони булп включен! в Комплексна програму соц!ального розвитку та п!дащення народного добробуту электротехн!чно! прошюлсвост! на 15 рок!в /1990-2005 pp./.' ПропозицП автора викориотан! при розробц! технолог!! д{яльно-ст! лро(£кон!в, яка була розглянута Лрозвд! сю Всесоюзно'! фодора-ц{! профоп!лок "Электропрофсоюз" i рекомендована для викорястйн-ня в практичн1и роботх профком!в п!даривг«.ств елоктротохнхчнох нромясловостг та ешргетшш. РакомэкдацП автора првйнят! до

уваги Д1Д чао окдадашш програми регулювання зайнятост! населения Харк!всько1 облает! на 1993 ! 1994 роки.

Структура роботи. Дисертад1я складаеться з передмови, двох розд!л!в, зак!нчення, списку л!тературних дясерел 1 13 додатк!в.

основный зьпет робсуги

Впаредмор! обгрунтована актуальн!оть теми, И наукова новина," в!д!бражений р!вень I! розробленост!, сформульована проблема! визкачена мета 1 зацдання досл!дження, його ыетодолог!ч-на основа, подано перел!к проблем, котр! потребують подальшо"! розробки.

Петаий розр!л "Теоретико-методологгчн! аспекти досл!даення соц1ально1 зр!лост! особистост!" мЮтить анал!з л!тературних дяерел, обгрунтування концептуально! схеми досл!даення, виклад погляд!в автора на ряд проблем формування соц!ально! зр!лост! особистоот!, розгляд протир!ч, котр! лежать в оонов! цього про-цеоу.

Особист!сть являв собою совдальну систему, котра перебувае в пост!йному зм!ненн!. Одним з проявхв 11 динам1ки е становления .1 зм!на соц1ально! зр!лост1, п!д якою в дан!й робот! г°зу-м_!еться характер включения особистост! в реальн1 сусп!льн! зв'яз-ки-1 в!дносини, що проявляеться в д!яльноот! ! в!добра*сае I! в!дношення до розвитку /прогресивних зм!н/ колективу, оусп!ль-'ства*.

0ц1ннв ставлення !ндив!да до умов свого !снування аязначав опрямован!сть його дГяльност!, р!вень активност! ! являеться передумовою зм!ня цих оботавин. Отяе, в процес! форщування соц!-ально! зр!лост! особистост! найб!льш важливим нам здаетьоя

^ НейМер Ю.Л. К вопросу о социальной зрелости личности и коллектива,- В зб.: Социология труда в новых условиях,- Самара: • Вид-во Самарського дерч. ун-ту, 1992.

31 включения в систем}' сусп!льних вхдносин -1 придбання нею визначеного характеру ц! б! вюшченост1.

'. Включения людини в реальну оистему суопхльних в1Дносин виявлявться в р1зноман1тност1 вид!в I р!вн1 активностI д!яльно-ст!-'Характер включеност! проявляеться в спрямованност! ц!е! д!яльност! на досягнення певних гцлей 1 в!добра:хае ставлення особистост! до зм!стовно! сторони зм!н в сусп2льств1: сирияв вона цьому процесу, протид! з йому. або я займае нейтральну позицию. Вих1дним критер!ем ощши цього ставлення б погляд !ндив!-да на !снуючу систему суоп!льнкх в!дносин: опрнятлява вона для . нього, чи несприятлива або ж у кього немае з цього приводу конкретно! душш.

Яйцо характер конкретнях сусп!льних в1дносин гальмуе роз-, виток сусп!льства, то чим б!лыи активно особист!оть приймав участь в його перетворенн!, тем вица м!ра прояву 11 характеру ! рхвня соц!ально! зр!лост!. В сучаских умовах високий р!вень сопельно! зр!лост! мае лише та особист!сть, котра як вербально, так 1 реальною д!яльн1стю оприяе впровадяенню прогрееявних но-вовведень в ус! сфери життя Колектнву, сусп!льства. Шд про-' гресивнпми перетвореннямя нами ррзум!ютьоя так! змпга, котр! приводить до покращення життя людей - росту задоволешш 1х потреб, покращенню углов для самореал!зацП людини ! формування согцально активно! особястост!, ,ц!нност! ! 1Нтереси яко! не вступаютьв протир!ччя з загальнолюдоькими тонкостями.

Розвиток соц!уму визначаеться протирхч'мм адаптпвними формами активност! ц!с! сп!льност1, як! забезпачують 11 збере-ження 1 стаб!льн!сть, ! проявами активном! особистостей, со-ц!альних труп, що складають соШум,спрямовано'! на '!! зм!ну. Таким чином, но мололттн!оть сп!льност! по ряду соцхальних рйс особистостей, як г 11 складають /непохитн!сть поглядгв та 1Н./,

а ааяпШсть в н!й р!зних по активност! 1ндив1д!в - вапорука подолання соц!адышх криз, розвитку ц1е! оЩльност!.

Зшдца закону зворотньо! афэрентац!!*, знания 1ндив!дом якост!, корисноот! результату оообаото! д!даьност! мае першо-чергове значения дня розвитку ц!е1 особжжютК Цей результат моке м!стити лаг I проявиться в повн!й М1р! не в!дразу, а через деякий чао. Оц1нешй в момент д1яльноот1, або ж в2дразу пхсля не'1' як позитивней- цей же результат може обернутиоя найтяжчими негативннш насл!дками в майбутньому. В русл! цього об'ективним критер!ем соц!альнр1 • вр!лост! особиотот! може служити або до-отатньо в!ддалений результат д!яльноот! людини, або бц!нка опрямованоот! 11 д!ялыост! з поэиц!й загальнолюдсышх ценностей, оск!льки вони е вт!лешшл всього нопереднього розвитку еуоШльства.

Ооноьно» ушвою формувамня сощально'} зр!лост! оообиеюст! е иаявн!оть прогар!ччя м!я сп1лкувашшм та вхдокрешенням. Прид-бання особист!стю вкачущих рис проходить в процесх злиття II а . роц!альиою оп!льн1ого, розвяток ке 1аддв1дуальних оообливостой потребуе в!докреш1ешш в!д ооп^уму. Шсля проходкення чергового циклу такого роду взаешпереход!в особвот!сгь иабувае нбвиг'"рг?с, р!вень 11 соц!ально1 зр!лоот! вШнюзться.

На форедваняя сод!ально1 зр!лост! особистост! великий вшшв мае протир!ччя м!ж декларованими та реальными щнностями. Воно рвал!ауеться перл за все через сиотему соц!альних пютитут!в ! мае два аспекти овбго прояву, один з яклх створгаетьоя м!и разними соц!альнюли !нотитуташ, а другий закладеио в 1х внутр!ш-ню отруктуру.

Оск!льки соц!альн! !нститути опрямован! на формувания ос!б

Афаиао'св В.Г, Мир дивого: системность, эволюция и управление,- М.: Пол!т1вдат.-.1961, стор. '¿80.

а певнима рисами, то для становления соц!ально зр!ио1 особисто-ст! необх!дно з'ясувати.що воиа собою являс. ЗзМдно наш!й точ-ц! зору, соц!ально зрЗлоо мочна ввачсати особлстгсть, яка мае систему поглядхв - г визначав свое ставлення щодо 1онуючо1 оиоте-ш суспхлышх в!дносин. Причому характер цих погляц!в г вказа-но! души, незваяаючи на те, позитивна во на чи негативна, но робить особист!сть незр1лоа, а в!добраяае характер 1 р!вень 11 оохцально! эр!лоотх.

Залеяно в!д оиднки ¡¡ндив1до:л !снуычо! системи оуогпдьних в!дносин можна виэначитя чотиря велик! групп людей:

1. Особи, що не приймають !снуючу систему сусп!лышх вхд-нооин ! зац!кавлен! в прогресивннх перетвореннях на виробницт-в!, в сусп!лъств! 1 спрвяють цьому своею д1яльн1стю /позитив-ний" характер социально! зр!лост}/;

2. Особи, що нряймаютьвказану систему й дотримуютвея як прогресивннх, так ! регресивннх псгляд!в на перетворення, як1 в!дбуваються, але не запекавлен! в будь-яких эм!нах /нейтраль-ний характер социально! эр!лост!/;

3. Особи, що нэ прак.тають вказану систему 1 в!дцають перевагу рогресивним зм!нам, повернет® до минулого й борються за це /негативний характер соц!ально! зр! лсст!/;

4. Особи, що проявляюсь ба;щуя!сть до ц!ех скстеми, а такой Т1, хто нэ мае про не! повнот думкя /соц!альна яезрШсть/.

Прийнятн!сть для ¡гздив!д!в !снуючо! системи сусп1лышх в!д-носин являе собою доепть широко понятая, про яке, на нашу думку, мояна судати, з'ясувавыи, якою м!рою роб!тники баадшя б, щоб !снуюча система суон!льнпх в!дноспн зосталась в штшньому ви-гляд!, чи допустима нота для нлх, чн задоволен! вони лею, чн Оагають и зм!нення. Будучи операшснал!зоваш»/ш до рхвня хнди-каторхв, перел!ч^га питания дають моглив!сть скласти доотатньо

иовне уявленкя про думку 1вдявШв з цього приводу.

У середин! групи 1ндив1д1в, як! приймають, не приймають 1 байдуже сщдимають 1 сну ючу систему сусп!льних в!днос1Щ, спос-тер!габТьоя дек!лька стратег!» повед!нки.

Перша характеризуемся активною д!яльн!стю, високою вироб-кичою активн!стю. Однак спрямован!сть ц!е! д!яльност! заложить в!д оц1нки лвдиною системи сусп!льних в!дносин.

Так, при прийнятност! вказано! системи д!яльн!сть !ндив!-д!в спрямована на '11 збереяення й ам1цнвшш, а також активну протид!ю прихильнякам зм!н. В раз! неприйнятноот! !снуючо! системи оусп!льних в1дносин 1 наявност! у !ндив!да зац1кавленост! в прогресивних перетвореннях, його д1яльн1стьп!дзньчас"ься активною бсротьбою з тими, хто заважае впровадженню прогресйв-ких нововведень.

Друга стратег!я не передбачае активно! реально! д!яльнос-т!, а характеризуемся вербальной п!дтримкою тих, хто дотриму-еться першо'1 стратег!'!.

Третя стратег!я в!др!знябться иасивШстю. Особи, як! обра-ля 11, сп!вчувають тим, хто дотримуеться першо'1 чи друго! стра-тег!1. Реальна активн!сть 1ндив1д!в, як! обрали третю стратег1ю повед!нки, невисока, але в мепах Ц1е! стратег!'! е група ос!б, котр! здатн! п!д д1ею обставин проявити високий р!вень виробни-чо'1 актишост!.

Чотверта стратег!я багато чпм схожа з третьою й такон ха-рактеризуеться пасивн1стю, але ц! особи сп1вчувають тим, для кого характерна шоста стратег!я.

П^дто! стратег!'! дотримуються !ндиг:1ди, як1 мають високу виробничу. активн!сть 1 тим самим сприяють покращошго стану справ в IX трудових колективах. Однак ц! особи вербально л1дт-рямують тих, хто сорав шосту стратег!ю повод!шш.

Шосту стратег^ виявляють люди, mi мають ¡ювисокий рхвень реально! активност!, вгддають перевагу поверненню колили!х ча-cíb i здатШ активно боротися э тш/д, хто ба:кав бн прогрооив-них перетворень в трудових колектпвах, в сусшльств!, а -окоа а тими, хто зац1кавлеш1й в зм!цненн! становища, яке оклалося. Роал!зац!я вербально! активност! oció, для яких характерна шоста стратегия, отримуе свое практично втглення лкше в раз! неприйнятност! для робхтника вказано! оиетеми,

Дхяльндсть !ндлв1д1в, як! д!ють в!ДПов1дно з четвертою, п'ятою та шостою отрате^яш, зрештою .деструктивна í шже оберну тись негативними насл1дками для- трудового колективу. Вчинил цих лддей в багатьох випадках йдуть у розpis э ïx лереконалням. Так, приймаюча i о ну ючу систему суошлы-шх в1дносин, батаычи ïï a б арехення та зм!цнёння, вони сприяють дестабШзацИ обстановки, хоча й не прагнуть до цього.

Сьома стратегия характерна для тих, хто в!ддае перевагу hí в що не втручатися, залишатись э боку в!д подп:, шй в}дбуваються.

Приведен! отратегН повед1Нки оообистост! s результуючим вектором îx повед!нкк, В!н складаеться з окремих д}й, як! можуть мати р!зну спрямовангсть. Вое залетать В1Д масштаб!в i частота npohbib цих-Д1й, виду д!яльност1, hkí вони визначають.

0кр1м розглянутих труп icirye значка к^лыасть 1ндив1д1в, для яких характерна социальна нeзpiлicть. Ц! люди bí др!зняютьоя виооким р!внем приотосова^ност! до р}зних ситуац1Й. На окремих етапах свого яиття, де найб!льш Д1яльн1 власн1 iHTepecn, вони можуть п!дтримувати кожну з описаних вшце грутг.

Викладэна концепция дав можшв!сть визначити piвень социально! зрхлоот! особистоот!. íloro в1добра?аю1Втри окладов!:

napuia - характер соц!ально! зр!лоот! /позитивний, нейт-ралышй, тгативний/} дщга - р!вень прояву цього характеру: ви-

сокий /активна д!яльн!сть - перша та шоста стратег!1 повед!нки/, оеродия /вербалъна п!дтримка - друга та п'ята стратег!!/, низь-кий /иасивне си!вчуття - третя та четверта стратег!!/, надто низы'иП/невтручання - сьома стратег!«/; третя - спрямован!сть реально'1 Д1 яльноот! /конструктивна, деструктивна/. В!дпов!дно з цим на одному з полюс!в социально! зр!лоат! /низький тт р!вень/ розм!щуютьоя !вдии{да з високим рхвяем виявлення негативного характеру соц1альж>1 зрглост!, реальна д!яльн!сть яких деструктивна /шоста стратег1Я повед!нки/, а на другому /високий 'II р!-вень/ - особя з високим р!внем виявлення позитивного характеру соц!ально! зр!лост!, реальна д!яльн1сть яких конструктивна/перла стратег!я/. Во! 1нш! груш 1ндив!д1в розташован! в !нтер-вал! м!я вказанши полюсами.

Розглядаючи з в!дм! чених позиц!Й поняття соц!ально! зр!ло-от!, необххдно и!дкреслити оистемний характер явица, яке ним описуеться.Як елементи цього поняття сл!д вивчити трудову, по-л!тичну й моральну зрШсть.

В друтаду розд1л1 "йормування соц!ально! зр!лост! рбб!тни-К!в" наведено розультати оц!нки соц!ально! вр!лост!, виявлен! й описан! групи роб!тник!в, як! в!др!вняються за 31 характером, класяф!кован! фактори й ознаки, цо II визначають, рсаглянуто вплив на соц1ольну 8р1л!сть роб!тник1в ц!ло! низки фактор]»,

В трудову сферу лвдпна вступав, в основному, як особист!сть, 1до вже оклалася, але процес II фор^ування на цьому не завер-шувться. Подаяьш! 1! зм!ни дав можлив1сть в!добразити оц!нка ооц!ально1 зр! лосп роб] тгк! в. Для не! використовуваяся фактор-ний анал1в, в ход! якого 8 27 в!д!браних ран!ш0 ознак було от-рикано 13 фактор!в. 3 1х числа в!д!бран! три тайб!льш вагоких, Парший фактор /ю-лгл м! стать II ознак/ взбивав як!сн! параметри впробничо! д!яльноотх ро(Нтник!в, другий /4 овнаки/ харак.тбрнзуе

вербальну дол!тичну актх!хш!стз особистосг] на виробництв! та поаа ним, а трет!й /5 ознак/ можна !нтерпретуаати ян вербальну моральну активн!сть, р!вень готоеност! людихш в!дотоювати сво! моральн! позиц!'!. Для оц!нки морально! зрЬюотх валике значения мае перший фактор, бо в!н дао моялив!сть глянути на роб!тника, по-перше, з позид!й його. реально! дхяльност!, а по-друге, очнш його безпооереднього кер!вняка.

В результат! досл!д*ення виявлено 21 трупу респоцдент!в, як! в!др!аняютьоя за характером 1х соцхально! зр!лост!. Виявлен-ня параметр! в гщх труп дод! лъно проводати на трьох рхвнях - эа-ле?шо в!д охЦнки росЯтниками сиотеш сусп!льних в!дносия - прйй-нятна вона для них, непрлйнятяа, або я вони до не'! ставляться невизначено. Будучи призмою, через яку проявляемся весь комплекс су'сп!льних в!дносин, сама трудов! вхдносиня можуть бутя доотатньо предотавницьким, !ндикатором останн!х. Розпод!л на- три р!вн$ даз моаишв!сть пор1вняти характеристики труп, як! м!стять роб!тник!в э однаковам р!внем виробничо!, пол!тично'! та морально'! активност!, котр! дотримуються аналог! чних стратег! й пове-д!нки, але по-р!зному оц!нюють систему сусп!льних в!дносин. Вя-д!лея! групп були об'еДнан! в 7 трхад. Для выявления сп!лышх рио 1 в!дм!нностей м!ж трупами викориотовувавоя ряд "золотого сечения"»

Досл!дження показали, що повед!нка роб!тник!в залеаить в!д 1х погляду на !снуючу систему сусц!льних в!дносин. Для оо!б, за-ц!яавлешпс в 1! з?Л1Нх /17 %/, вона неприйнятна. Найб!льш рэльеф-н! в!дм{нност1 м!а групами роб!тник!в, вид!лених залежно в!д 1х сод!альнох зр!лоот!,-притаманн! особам, як! В1Др1зняються висо-ким р!внем активкост!-,' але мають неоднаковий 11 характер: позя-тивнпй /1,3 %/, нейтральнлй./7 %[, пегативний /4 %/, Протир!ччя на п!дприемотвах найб!льш гостро виявляютьоя, як правило, саш

м!ч цими групами.

Найб!льш численну трупу створюють роб!тншш, для яких прий-нятна !снуюча система оусп!лъних в!дносин . Сород них

пильной уваги до себе заслуговуе трупа оо!б з оередн!м р!внем прояву характеру социально! зр!лост! /10 %/, оск!лькв в силу оссбливостей роб!тник!в, що Ц складають, е велика небеэпека: з вм!неншм ниш! оц!нки сусп!лышх в!днос«н на виробницгв! з'явить-ся йначна реакц!йна сила.

Не миш небезпечною для прогресивних перетвореныоооби, як! косиршыають •! снуючу систему 1 проявлять негативней характер соц!аяьпо"! зр! яосуп /II й/, оскГлысл вош! вхдкриго на афгшують сеого негативного в! дношення до нововводень. Значно! уваги до себе потребують т1, хто непевно оц!нили !снуючу систему суоп!ль-них в1дносин /12 %/, бо ц! оооби эдатш достатньо гнучко зм!ню-вагп но т!льки отрятег!» свое! повод!нки, але й спршошпгсть свое! д!яльност!, Дося!дчсання показало, що наДчаот!ше !х д!яль-н1оть 1 вербапьиа повад!нка блпчче до аналог! чних характеристик ос!б, яких задовольняе система 1 як! но зац!кавлен! у зм!нах.

Основою, яка дае мохлнв!сть вид!лпти {акторп И ознаки, що впднвають на соц!альну 8р1л1оть роб!тнпка, стала 1х киасиф!ка-д!я. II припцптг.ш o6ie.no р!вонь, механ!зм, спршован1сть ! характер вплпву сзнаки на ооц!альку зр!л!сть, а такод характер сирийняття Ь'дмвхдом навколмшньо! дпюност!.

Одним з найр.а-шт!иих (¡актор! в-, як! обумовлюють зм!ну социально! эр]яост! роб!тника, д умовя господарювання. Доол!дження показало, що в м!ру «¡двлщекнк р!вня включения прац1вника в в!д-иосини власноот! /в!д розпорядчення влаон!схю до волод!иня нею/ ■ в!дбуиаюгьоя вое сЛльаг значн! зм!ни в трудовпх ситуецхях, у взае-мов!дн011ткнях.мг1 учасшгетли в'/робкичого процэоу, в 1х отавленн! до п^а. Прячому "позитияпх зм!;ш, на .душу самих роб!ткик!в, пе-

равящують iwraTHEHf.

Для ефоктивного управления повзд!нкои роб!тник1в вакливо враховувати ! нтеhciibhiсть впливу »знаки на р!веш> 1х сощально! зр!лост!. Крит ар i ем в!днесення ознаки до т| el або iuuioi групп ariдно даного принципу класи$1кацП с т!енота короляцШюго за'язку. В!дкосно'цьога виявлено 6 труп ознак. Встановлено, щр р1ввнь социально! зр! лост! роб!т1Шка залегуггь в !д його тле,-mo-art до соц!ально-про|ес Шю1 верствп, складьост! прац!, отрима-Hoi оси}Tii, соц1ально-поихолог1чнях, ufHicno-opieiiTauiiljuix ! ряду !ншх характеристик.

Согйалъна зрШсть роб1тника е в б!лыяост! випядк1е п!дсум~ ном д!1 иа нього соц!ашшх втдносин, на яку вони влливаютьяк прямо /через фор;-«! ового прояву - потреби/, так i посередиьо /через результат дИ - груповх нормн поведПпш, ставлешя до прац!/. 3i.ilна соцхаяышх в!дносин прийняла односторонЫ характер i торкнулаоь ззаемой!дносин мгх роб!тникамя, затострила проти-р!ччя м!з кер1Еникш,щ i ро<Ятниками, а це погру?.уе найб!льш не-Оезпечними, з наш! точка зоjy, кон£д! ктачи - соцгальшшя.

Ставяення до прац! - один 1з показшж!в соц!алы$о! зр!лост|. Оскхлыш, результати д!яльност! роб!тник!в багато в чому 8але-кать в!д того, як вош! 11 оц!тють, В1Д зйдоволешш нею, ця суб'ективна сторона ставлення до npaixi в умовах кризи економхки набувае особливого значения. Вказаш сторона ставлшшя до прац! мода бутй в!добрагг.е«а через самооц!ш<7 podfтяяками: а/ !нтенсив-ност! 1х прац! ! б/ зацхкавпеност! у робот!, яка ними виконуеть-ая. Бона залэмть не ст1лыш в!д об'вктивгеих углов /стану облад-наннл, opraiiisaafi, оплати прац! та !ншо/, ск1лькй в!д субъективная: SftKTOpiB, соц! ального самопочуття рсб!тяик]в /яалриклад, ciR язгляду, к лк!й м!pi лраця дав (тлив^сть 1м корлстуватйся nosai'oa nasKo.'tBPtwfx, вхд'узата г.орион: ог'ь. своз! прац{, втаглтл,

що влаон! момибоот! достатньо повьо викориотовуються на вироб-цицтв! i таке 1нше/.

Вивчешхя ставлення до ххрац! показало, що на виробництв! сфорлувався специ^чний люшеШзований, в1дчудашй вхд влаоно! ирад{ тип робхтняка_, який характеризуемся як! оними эmí каш структуры трудових ц1нностей в 61 к нпзъко!' 1нтбнсивностх прац! i втрати хктереоу до 11 змхсту1. riepiui результати досл1Дпэння зм!н, яких зазнають ягЛсШ характеристики робхтникхв в результат!, пере-Творень в умовах господарювання, показали, що оосбиот! риси мають тенденщю до позктявних зм!н. Перех1д до ришсово'1 економ!-ки приокорить процеси smíhh соцхальнох зр!лоот! роб1тник!в,зб!ль-шить в трудових колективах частку оо}б а позитивнш 11 характером.

ИГЛ - один з наймогутн1ших факторхв, який стосуеться вс!х ctopíh жнттсд!яльносТ1 людей i Б1дблваеться на 1х повэд!нц! ,Роз-виток НТП йа останн! два десятир!ччя зв'язаний з автоматизад1ею,-В ход! доел}дтення встановлено, що найб!лыа значн! профес!йн1 1 соц!альн1 smíhm, якх нэсуть в ооб! 'il впровадедння,в1дпов1да1зть 11 етапам i п!детапам. Прогноз зм1нп hkíchmx характеристик poóiT-вика niд впливом автоматизацН дае основу для оч!кування неоднозначного, суперочдивого впливу 1ГГП на 1х сощальну зрШсть. 3 одного Óoicy, вм1на в функц!ях отворяв передумову для росту якост! робочо! оили, а також 11 ооц1ально1 зр!лост1, 3 другого бозсу, як i ран! ые, велика потреба в роб1тниках в невисокими нрофео!йно-квал!фхкац!йяями характеристиками, що створюе грунт для формуван-ня роб!тник!в 8 низьким piзном трудово! активност!, а отке, чинить вплив на Зх страхег!ю поззд1шш. В той же чао. випередадшя росту як!сних характеристик робочо! сили в nopi bhhhhí з потреба-т---1

Докладные про це див.: Неймер Ю.Л. От кризиса общества к кризису труда // Социологические исследования, 1922, Л; 5, ст.23-32; Половихпса К.' Парадоксы отношения к труду Ц .человек и труд, 1922, J? 4-5, ст.62-64. '

ми вяробництва часто приводить до зипкошш !х задоволеност! на т!льки своею працею, а й вс!ею системою сусп!лышх в!дносия, до в Лицевому результат! веде до зм!и в характер! ооц!алыш1 ар!-лост!.

Найвашшв!шим соц!алышм 1Нститутом <з трудовий ко л актив, тому во! найб!лыа! зм!ни, як! в!дбувагаться в оусп!льотв! по в!дношенню до особистост!, в!дбилися на т!й рол!., яку в!н в н!й грае. В умовах глобатьнйх зм!н в пршщкпах господаршвання особляву ва'.ш?в!сть набуваюпь так! аспекта яшттед!яльност! колективу, як !1Ш0вац!йна д!яльн!оть та взаемостосунки м!-а. його членами. Як критер!й оц!нки вказаних аспект!в обран! думки рес-повдент!в про активн!сть перова-хаючо1 б!льшост1 член! в власного колективу по удосконаленню р!эних сторон його «шттвд!яльност! та про реакц!! в колокткв! на критпчн1 заувазепня. В основу оц!нки колектив!в покладен! дв! складов!: р!вень прояву риси, яка досл!д7.убться, та спрямован!сть результату його прояви. За копною з складовнх було вид!лено 5 тип!в колектив!в,-

Вплив колективу на роб!тника мо'ке здШшоватись "з трьох калряпктв: односпрямованому, коли повад!нка роб!тшка сп!впадае з позиц!сю колективу; протилегшому, коли роб!тняк чинить всупе-реч колективу, ! нейтральному, коли роб!тник намагаеться сво!м невтручанням, пасивн!стю адап^гуватиоя до умов власного колективу. Досл!д?.ення показало, що на формування социально! зр!лост! особистост!, ! самэ на хх ¿кноващшгу поэедхнку, в багатьох ви-падках трудовий колектяв вплявае слабо. Оц!нка, яку дають респондента сво!м колективам, несе на соб! в!дбиток характеру соц!ал£-но! зр!лост! роб!тндкЬз, що його впзначали.

Встановлення рпнкових в!дноопн вямагав в!д роб!тника прояв-лоння та.:пх ряс, як творче ставленик до прац1, доброоов1сн|ст:ь, дглова ос?ог.,яо:т!сть. В эв»кз-су з цпи винчения особлпростей

зм1ни панугочого на виробництв! типу роб!тника, виявлення прр-тир!ч, характерных для цього цроцеоу, пощук шлях!в ïx вяр!шен-ня являють Шзнавальний 1 практичний iirrepao.

В заключенн! сйощульован! основн! вионовки та рекоменда-ц!5 8 вир!вення. внявлених в досл!даенн! проблем.

Ооновн! положения дисертацП воображен! в ол!дуючих пуб-л!кац!ях автора:

1. Трудовой потенциал и факторы, его определяющие. В зб.: Научно-технический прогресс и проблемы отраслевой социология.-U. t ГСДАН'СРСР, 1987.-0,7 др. акр.

I

2. ИГЛ и социальные проблемы рабочего класса отрасли.-М. : ■ 1нформолектро, 1989.- 3 др. арк. в сп!вавторств!.

3. Разработка системы мер по убавлению мобильностью рабочих // Тези Всесоюзно! науково-практично! конферонцН "Перестройка и социология труда",- Куйбишев, 1989,- 0,3 др. арк, .

4» Зормированио социальной зрелости личности '// Социологические исследования,- 1991,- й 3. - 0,5 др. арк.

6, Чем занят директор? // -Деловая жизнь,- 1991.- й 7, -0,4 др< арк,

G, Парадоксы отноцешш к труду // Человек и труд,- 1992,-& 4-5, -г 0,5 др. арк.