автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Социально-экономические и политические изменения, происходившие в 1925-1929 годах в казахском ауле (осмысление с позиций сегодняшнего дня)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Социально-экономические и политические изменения, происходившие в 1925-1929 годах в казахском ауле (осмысление с позиций сегодняшнего дня)"

РГГ) 0Г1

1 П ьЬ? V

КЛЗЛКСТЛН РГСПУПЛИКЛСЫ Г.1Л1М Л\ 11IIIIСТРЛIГ1 Л ПАН АТЫ II ДАТЫ АЛМАТЫ МЕ.МЛ Г.КПТТ1К УИИВГ.РСНТПТ!

Колжазба кукында

Ц О ЛС А М Ж АР О п А ДА 141Л ПЕРПЕШЦЫШ

1925—1029 ЖЫЛДАРДАРЫ КЛЗЛК, АУЫЛЫНДЛГЫ ОЛГ.УЛ\ЕТТ1К-ЭКОНОМИКАЛЫК ЖЭНЕ Г.ДЯСИ 03ГЕР1СТЕР

(бугшп квзкдрастар т\:ррысынан пайымдау) Мамандык, 07.00.0|)— Отан тарихы

Тарих рылымдарынын, кандидаты рылыми дэрежес!н алу ушш дайындалган диссертацияныц

АВТОРЕФЕРАТЫ

АЛ Л\АТЫ - 1995

Жумыс Абай атындягы Алматы мемлекеттпс универснтеть шц 1\азакстан тарихы кафсдрасыида орындалды.

Рыльши жетекпл:

— К,Р УГА корреспондент ыушес1, тарих гылымыныц докторы,

профессор . Т. С. САДЫК.ОВ

Ресми сарапшылар:

— тарих гылымыныц докторы, ч

• профессор 9. С. ТАКЕНОВ

— тарих гылымыныц кандидаты,

доцент М. А. АКЫНЖАНОВ

Жетекнп ¥йым — Алматы тс\пржол келт инженерлер1 ннститутьшыц К,азакстан тарихы кафедрасы.

Диссертация 1995 жылы « . . » сагат ___________________

Абап атыидары Алматы Мсмлекеттж ун1шерснтетнпц/480100. Алматы каласы. Леинн дацгылы 13. К. 14.05.09 бонышна ма-мандандырылран Кецестщ мэжшсшде корралады.

Днссертацнямен Абай атындары Алматы Мемлекеттж унн-верситетииц г-ыльшн К1тапханасыида таиысура болады.

Автореферат 1995 жылы « . . »...............таратылды.

Мамандандырылган Ксцсспц кылымп хатшысы, тарих гылымыныц кандидаты, доцент

- з -

К'/ШСТиЦ 1ШП1І С.ріЛТГАї.іАСи '

Г а к и п ы її т ы і| м a ij и з и и е н н <3 н і я э н } к ц е. І&2Й-І929 аіілдат) аіаянгшіца аушіинда

болган алауматтЫ-эконоаикалнц жане paaqti 8згзт}ісїеп гупали сиз итмвнпе 6ниц щдпуалал іштініц бмлщ жцтатаїМ камріга-НЫН ИЭИС5 ТЧПЛІ Нв КУПЦ8ЛІ бОЛРШГИІІ COItliM^IJ dini’O OC'J эз гоп і о-тэгшщ на^силыц зісеяотінінз, болашарнна iaa^ya.;M»i б'^пасммц тын нтвотен сонгвнін,' б|пга; осн взгзпіс'гапяЬі іцла асі**илуі| балысынпа б'/л їміт тцталмаіі олапяШІ fcatinatf нітгійЦ/іШ’иіі. 1‘угыз-г інші аДту квпвк. Сонпдаїан буд дпоц'Цсто^ці гшіШ;і йеіт'тау мен талцау бі«ионііпа олаїра бзоілрбіі’^а?анм|, • рлаї »&)|нлиИ-квзца^астап ивн иікЬл&ппЦ Й}інс» зт’Пйі боль>гі зв-

з :їаті<аніглі гацдапугі болма.ііш, Bfjj ойрв»>іо'і?й1 тупали соцги квзпз гана и/Лалі йзііє ишдіцк^ сдіікааімді каз!{а^асї'і*о дошо-

. г . _ , / ■ '■ ■■■ .і . - ■ ' 1 ‘ ; > ' • ; ' ' ;

таса баетапы. Оган тин і.іаНгсінііаИ йойсилзтіійад цоМі ftpyra ботб^пыс наса’/нммз сзоеп болып $}йЙ> фзвЗуШй йвн как» цогамнмн ранній Ьяиатва боліїмнмн іуіаа^ік'ан "ёййублТш^Ьыниц іі'-'Єзипонгг НіО.ііазагйазй взікіі-| ^-датКС'ГаЙ(4гн ізгєуіндІ' мэыле-кв* пвтінпе калілНасуй шн ламуынш} ііїМїєЇМАйн** йзі*ві1 бц&І-гінпв аіікиипая ж^нв г/оыс їуіатвічаїї бепйі^ .

намул, магі'аікгік иагіімасїаіідн ^зФфиіфіау їбіійійЗйліі !і-/Иалі Hirthtita капам жасіу акаііои-іийііи йамапйбіій Інгапудн^ бїламас.із К'.палч паїінйа танііляй, ^.иа'Фы^ квмЯ9Ійі’їП( іі&іііотїа-cyu fa fa ііойд-ілн ядгдаіі касілуча - пеЛііігзн Ьйдіі Qflu бішена»

оті,шпл б із ніалиптасфш ганияіщіи бдіїсалд:-} Йагалап цанцаіі . болмаечн эяЬе к; лчіишістін бас та-mjn,- бабили яэнэ сЬлшікїн

ариЬгиіртя&івгі Н<Ч#*&йуЫ tKicritsu Еэна йв бастысы - бар.ішк когімішк пій?® Курній бЫамЖыЫиЫ яэИэ ідаяактаршй«8ііа-

гы буримНІ їЬталйїарлія? ^эзгаШн '6а}эЫн®ачтарчм мімпетті 1*урпэ ес&ерё bttfpifcij- У Ййаіїііай &&аІЙ чанай кадаЬад та тёё арылгуы-мУі Отакій віШ{' ІадШ№Й ^ал.Шітаізція аййгологкяы іійіі дэстг-рІМе сЗИкЙ fcf^ftn*,4fosby •• . ■

ІІрїічШп Н ;Шзір&авй й^ін арі ^І^ааНотаїйійі Sis увіін 6%bi?a eihkbi М ЬЙгІрігйЬЙтіЙІні ЙШейіШ Н^У^асйпйтШа #>аМ «ійУїНйІ Ьр»ін йіійгі- ІергйіїТІйін^ ЙІбйМ вм^іУІИій дарітігі йсгаріі кете^ШйїЬііЙ І^іку .Jtoli Ойфі 6&і вЙ-

^вййдіі тЬтайі#а|іЛші {к^ШЙІЦ'ЙрКйиді^та^іій Ійінйетті т?$п,ё ёо-М$ кё&ёкйНй назір куларЙЙ ВїзяІН <М бврттоуІіиізгіІИ емірлїк «аівєт'Нгін іУ^ійІІЙлі.-. 6/Л •ретій &У й/ег,ау£іій ВІійІН Kaisaft ауй-іиініїігй І9ЙЕ£*І§2а> йылАарЬап^ еаЬёИсЙ|ш! сіін квабёй їалкаун^ іійаН згіфткі Ібііг&нкн dhijo&k Jtefteki Соннійн бїргй dp Tatibi-рйгй адувШ^&і ІШ М^ЦхрЙкі ЬйМ&ЬЫ; Йврттеугё• АйН *6<й£ йн#& буіі-кі^ейй йвнІЙіі ‘fcaiatii ІЙіі&н $Ші(І кв^арайтын Йосипі да бебей боіііШі .'. . . . ■' . • ■ . ;

. Йа^імнЩ} квйзсФендїруіїйгі рвйін 8зрггвушй

Ьfpka ІІйіШй fep і іі'<1тІЗйаНші келгоіі 6fs йа'іфа ОдаНі Удьфагі* Hsii&kt&iJi їб^&тькц $оз&к калЫ 63 Т&увЛ-

feisHbbie йі &<УічиША'ШІЙ &Ш&^ДО№й І^і.тйЙіііАс-' Май дерак-*ерді й&йіШаШьііЦ kiі іуііІЙ^І <Ш й&й&ардаЦ гікінаі «артысмнда f.aiast пушЫЙМ Йе#&Й йіц^ійійі.ііайадан варын керігі на$пай*

2. Соида

аркни «саэиш'сынын чая*арысында болш аня| Ріртацдьц назарива ілігіп датчан шюврчалцар Hst’jaftuia нврсатугЛ на^еа-г єїіЧ Оїирикз. У у ниц озі осы озгеріетзр чала Л {око асы(зылди, цан~ пай -їзсільдзн iciM а*ги, одаряй бурінрі воэкэдайтар ?ургавднан «адаіі бага/ыуга болалы, бул *ачырыр #ойыщ жьіі^гі fo?<fyjjue-їарга яайін нэна опак ка Л ін КЗНДаП зор^ївудар» ар?кіули э^бвк-?ер зар’Я{ корді, оларга аікірімЦ цанцай баяу' rapes - !\j$4jh сурздтарга кнуan 6aраці цап йсагіїзПнЬ, . . .

Іаця эконошюлш; еаяеат казаці вдгчн аупвн-{Цм?|А|' £0-аыляарцщ вкінсз! іартосинда казэд ауылцНя^ Іон» асыршамп сзяс*гтн а^оуиатт ік-акоііомііиал«ц з?ім оцяо'.| азр$рі4?»рп|н • уотодолорштд арцауи болгацын, оі«н “арне пан Эшчым «-зт . В*іі*JLjHHHiiіц иооіізраткаївндіру м&нларыпа наг Ыилпа^Ы asity кора к* .

аача икшюцшгалик еагійагт.ц dajj'L'iJU баргац X оьазінзн іияііг і{ааа$ дуилаїї кіціч-їайисї |к емуо золМ&н дашод, ауцл ашшдарин tcsaaapaini^Tqauipyra.rapta о'сырып аушиш еоада-ішзигв і>?уга азірлау каре а п«і*ан гЧй іНік Задач. Ориган рраа сзптєяйн /иыипчс'гору щт наоїіхнї stysaicfj ярШщіщїрмаїьглі біргз цазіц луыданкЦ баоцц шаруїіг^ілн^ яалік^зрїнаи йрвісдалі^-crept, гіарго, дагацдкн^ііудааш; цаїнійечарм. йаАланіЗйїи м^йадв-«ор «з осішрілузії! вша* Одчрды шйлу УШІгі.tySJlattfii 'ді «злені варалар їско асырылцы, ЦугінН над^ шаруаііаршіиіі ішіаеші ватр--їіи костіраїтіїонуЬіі» бірійсуіч Ь>йІйД-зуїЦ асір ііНрійи' брлдУ.’ Гнп1йішиИ і{гізаі{ йуїми Kbjjjtoandcf'Jpyi’Aj іаШіаіі уйащас-гируга^ олсы® вйір cvpyfa ЬояыЗДш.iwraiWlfj rtdhtu^ s^fp.Уліо ааі« Со~ гам асчратсгМн їариіки ^(іаолиї'Мрц^і i\aa±<wati ^арижацларг^пыц

вцЗ-itiVljplfintt 10ЙІЛ| уріАІ •♦уріМН Рі'іі .И‘)нфі1| ру p_btt)icivii.|li НЙЛДІ.

- В -

Атолыьтд масове жвнійце таришмарымыз orinopfnin пікірім виді гана азші; айїа (hoiafeu Оеагші бзИлінцстн £0~mj кнлцарячц lira! аарїисьшгіагіі каза;? ауьілшідагьі бсшчк озг^ргитцрпх, бггінгі кеді^арастар т ;рЬіеьШ'ін цаіініща'іі іілцтн «ннііщ иагдайларды їариісїьщ ЬіігЛ а'кйкігнна айііаішьгрудьі макЬіт етїікі Диасертаїдм-№)і) МафімиаМгн Мэй Ьзні тур'ілгі аііткаітзі бірінгаі кёзэкте бул ззрттеу к'/Шймникі і^зачбтаИ тірйшіі Шойубликамызлнч кеівгісі м-зн бїМнгібІй ЙІлу tiiiinj Вны гіі;іиМн т/ргшіан зерідалоу їдін аИрщ'М ііійчз’і бояітіі двгі есдіігеііміз.

З 9 р і Т Є І М Y М Н Ь Н И И Н Й0ТОЛОЛОГИ Я-я ы к н з г і з І - гулдал гургшіяіі имндьіцтн бгрквмзоіа квр-С8іу я аж» ззрттеупій тарчхилнгын бісдьдаі^а ода отнрші, іщп~ РІ.1СІТН кЭ331|-КЭЭ9Н№р|ИЭН керсету; ’

Зегіїте^дін м і ij й а т-м індеттер! т у р а л ьі; Іврттау я/му&інчц нвгізгі мщоаты бурмп яурттылмк назарнііай Цйлтііічсїі к.Члвнріїлнп квлгай перзктпМэдвр яанч каца

бзїйурчс нагІ8іііл9 кілштасмп жтлч'ан коізкарас тургысчиш яазн-

- ■ • • * . .. . -дяп» йарш{ topiit йзднЗД ещооктвр могізінде 20-;аа шлаарішч

в кінзі і яарїьгснндагьт і^гзаїс аунлыит болгаи опгерістер сонм -квз-

карастар тургыеннай пайцыдчп кэрезту.

Зарттёу .«умысыиыч Ларыбчндгц шнадал міндатт ші шзшуді

ал га »<ояяиіі:

Бтрім'лідеіц КІзЩ ауылында &W34 пнлаардчц окінлі яартнсынпа вургізїлген злоугаттік-акондм.ікош;' шарадар, оннц кунгзіі яз не келв^кэ »а>*тара. В/л і^ада Gin# оси жчлппогагч

а/казац аунляпдага штівни-агарту жуичсч жоно опчн ьнтор !-1.ЛПНЧ негіоі;

я/сгістія ж? ні ■забчндмч; їпряарді Oo.'f'j

в/ шаруаларын иоопоратив^внп1ру}

я/ 1р{ шаруаларци тзркглоу нэпа оны }ска асыруяагп асыра о1лтыуш1л}ктвр - сияцтм мэсалзларге кэц1!л 6йлдЬ<. Ек1нд|двн, ауцд квцастерЬ-юн шаруалардыц когампщ уйымдары гураяьг масалоге тоцтадиц. Оньщ {ш1нде* а/ цазац лушын К0цаствнд!ру{

а/ 1У2о-1уй6 ншдардагм жоргтяЬгех иэрлордег! ка из стар саилаущ -

б/ ауылдыц ке!|9стврд1ц 1927-1^29 жылдардагц сайлаущ в/ "ирсат* одагы нэпа оннн цызмэт! сияцти мэеалелард} Еерттад1к.

3 а р т т в у а у и и с ы ны н у а к н т ц мен к в а в Ч в <м> * ротIнпо» 20-пш яылдарцчн шшгй нартысцн, яг'мц 1УЙ;>-ГлЙ> яилдарли аддьп<. Осы шлдарда болган иазак ауцлнндагы оэгер^тэрд^ «Ъазацстан гарлхын очьм-Уйрэнуда аэяв аврттвлмэгвк{н аскер,я,1«.

Э 9 Р V Г 0 У Ж у М и О М Н и !| Ж Л (| 3 Л Ы PH не I! кунлмлыг м. ,Гиссвруац:шлин| жумысяа оурьш гыльш аИНа-лимга кошямаган эарттеуш^лорд!»? назарынан тыс калмп калган, лэл!рзк аптатын болсак# аркцвторда это цупиа дегвн бзлгЪшн

■ а^рнцмаланнп» зэрттвут1л«рд!ц колнна ■гитП келгэн иуяаттар мен маглугамар нвг1э1ндв юно тария ацтяцдацфары рбт!мдв* коП{нг1 кввла яарияланмп датчан е^бзетар ар^нлы тарихы пын-~ дыцти корсэту зчотггау нуймсмши Ивг1&г1 аацалыгм болып табы-латщ. Лчтор буя тацирш боИйнла» эерттау ззушсда Я1фр!эу Оа-рнсннда бурынНрц калыптасцан таптыи вэнэ цатац партиллтщ прчнципторл! вавшиявда сшляП яалпы пчмократяяяйц при^ций-адрге вуйенд!.

З о p г т e у ж 7 м н с ы н ы и с а р а и т а л у н, Риссортіцчя Дбай атшчипл ;л«тч ь/зилікєїтік Уітерсятйтініц "І^ткстаи тарічи" ка-ілпрісуняг) коїр'ітЬігон ьшШоішто тал-цмлапмп, коргауга усчныиды.

/’неварт an чянуц мт-змуншіа орійлао аіторпш* бірнзше тщ-лалчр-j U9M 9кі Ш1ГЫИ и ітшішдп л жарын чорпї.

.ч.иссартац:ишп{ ецбон кіріспз, вкі таргу, цоааьаг балїм взяв паплаланалган оцоботгтпрл hj тinfer! бзртлгпи.

Ktpfcaore ясфгтеу такьірчбчімц на codeirrt о сила П алчипш-лиги, оігдц їланнпи юп ю'ипилчги, уаj;;mu дан квовндері» што-по:юг:іялнк негігч f і:ортт і лу! мпч біргв оса тг^-гаил боРиїт йар;и'лчі'Г'.иі басшилпарга зояу «гсалгин.^

Ьул баснлима ч>/сй| ар'ісичпд &>*ш зплчарпчн Й-at аарти-сннпігьі казач ауьмйііти болгін озгоріеторго ор-їїрлі б.ігх 0о~

I. Acs-tnfosoi f\. 'И сомтижудич аула. Дш і-Ата, ІОГкі.

Дб^глхоачн a«D. Ісшшио-ін и структург лаэ!«стаиа. Соци-ольно-акокомнчэскпа исг^ктн ^ункинонноочанші я трансформация /1'М0~И-Ы~ъ it./ . ‘

їогжанои Г* ovpayasiftw и ге.ккобус»уазн>та тоэр и об пулв.-/Ліарлшов козііі*стчо їСззахстанІ^'ЯЇ, о. _1 _

Сояодооск'ій 'і.Г. .іазахскн;: ауя. ‘і іх««т, D2A. .3. Hypna'it-

ооч К. ^азакстннімц 'ааоулллр conempt» /ХгЛ7-Е#-л а»./. Алматы, 19'Й, Ііуогшйсач ;i.U. ‘Срястьяиоиио оогіілизіцИн Казахстана п иврекопнуй авояол. /иіма-ііта, Xvou. іурсупбаоз n.ii. Лобепа колхозного строп з -arvj/.ccT-i'io. Дли\-‘-.та, Ї;<Ь7. бул на соїгьікі» лізчхска- пул п їдах роаол^цчч... Длт-Дта, 1907. бул па соныкК Колхоянш «Ь^стьяиспо Лазахотааа. Алма-Ата. iJjQi ,й{Я яа согші. їорк:»стпо колхозного строя в иазахетанэ"ларкя истории коллукт!Пкзаг|:іч сельского каэяйстча в сомз-ачх расиубл;шчк’’. ІХЗ; б,л пі сопикі. -Із истории коллэйтячиэздиа оэльсяого хозяйства ;{-ідахстана,-"Уостнйк Mi Каз ССР", iii^i.7 II. нуч:ми п.Н. і'з истории ликяилация хозяііС'.-ч баоч-яолу!оояплоа я Кв,тетаие .-^зооо-тия АЛїіаз ОС15. Свобод ист орисская. l‘JaOb -j‘1. ІішЛ, Бул

па cosmi. Сопатизацая кгхэахокого аула.с h£6-IW.: гг./,и., 1952. Коэыбэдв і’/.. Аістаноачтар йигдчата. - Амиатм. І&У2. *р:‘.гельт\лоп К... Шарбекот І. Тарих татам на лвіїлН Алмати. 19^3, голо глин Г’.'Л. ііартні'нод стролтэльстто т 'л~ захстано. Сб.рэчвй и ст. /ІЖ^ІОЗО гг./. М., д-д. лздакстан на путях соц;іаллстичвского сизр«устоо^стіа. Сб. ст. 4 рочэР, ?ч., /1г-Д, ІУЗІ, Отиэт ‘.раояог’о idjs-п'ата УІ йсакадахоиоії партноііїореицяи. і\о«л-0рла. !.*> *пм*в т.б.

- У -

рШи ар турлі (ііїсір айїилашидьігші алту кервк,

Б р пікірлер ігоніидо, балгілі тарихшдарднц бір і и.К.Григорьев ааініц "Фзакстанпдги 20~30-гаы яшгадряагы тарихк про-цзстардіц сплати ши турлері ■гурасннла", - дэгзн мачаласында орьшдьі пікіряар айталган^

В.К.Рригорьзчтін айтуи-боїШшіа, жчлпи бігліЬі пэ тусінігі-мізяе 20-30 нылдардагн чаааі; аушындаги тіптї Йуіііл іу^ацстан-паги жагпайд* екі кззец болды деген пікір обьактиптіїі щчндаада еаіі келеді.

Ончц бтртилісі, РК/б/И-ниц X сьезімеи КіїИІНГІ ЗДЬЦ-ТУЛІК салнммнан мвліварлі сатада капів жаца зконриикадчц саясаотыц іске аснрылда ткатцан тусы. В/д квэпэ иаллы квчастер- елінда і^аакстанца, каэац аушында іггі озгзрістчр болдн.

Республика боііннша игл басы 1922 жмлмяи салыстырганц!» біраз оскзн, памаман ІУ29 янлдаи басталатнн вкЬгатл-аиІраІл баскару здіеініц - якішні орнигу квзеці бо./ыя табчаалы, Осы квзендвряегі тарихчмиэды баЛеалдыльщпвн баяндау, боладачч* сабац <зту, цогамтанушларлиіі цасчатті нарызы двп тусіи-зміа. іуігпр Дазацсгдн тарихсмлариныц арасында Кдлвді'-ап ятріп втквн бір гасирга вуаі< квзецці кара тускз бояіі керсзтіп, коцвс кыл-яарин тугялсоП гарихтьщ карэн вше цоцыр-чоктнгнн цулататын дїднгнна ким салуга азір яургэн суцаржи< адамдар кебаміп т-лоді. гі'/нцц баечялаіі смянун айтнаганпмц бЗіндз соп ту ста емір стріп калацтнч бадытм утаін> кечеС злінїц кєлошйгі гяін жеі( си~

I. Грнгорьвт В,К. Относительно характера и фори исторического процесса я Казахстане в 20-э-Зи-е годы, в сб.ст* История Казахстана: белш пятна. А-Ата, ІУУІ. 217 .

бана ецбек вт in, жаумем вагаласш каши пила еткен ага урпач-тш{ алдьшда кэя1р{лмейт1н цияиат акэн1н TvctHytHtg керзк,

В.К.Рригорьуятй; яогарылд б{э сеэ еткэн мадаласындагы та-гн dtp баг&иы ainip республйкада яьодйн, сондай-ащ бураигы 0яа1С бойынша яарщ корген эдвбиоттерпб партия ^нмдарнпыц щт~ сына эл!л бага бер!лмзу{ бовды цлген niKipi. "0к1н1шкв дарай ресгсубликапагы, сондай-ак;* ояацтагы зцебивттерпэ делtureH онда,-партия уйынпарыньщ \'иымдастыруды (Пимдастыру, кэшиeni аулыды отнркдагаландьгру колына кеткШкт! теорчялыц дайнндчксыз, 1;ажот-т! тримрым тэн1р(!б9с1з KtpiCKeHi айтнлшМлм. Ьзрt б^рдвн, кта-тоумэи !ствл{п, iст 1 ц ойласгнрылган коспарыиснэ* отнрыдщмлан-днрулмн бвлг!лангви цифрларьшсыз, оларды "тебпшзн" алый (Залгi— jmli салу ардшш }стел:нгвн1 айтылыдйды* "Коллентивт0ид}ру из-г!з!нла отмршдал1Н1шрум ядеясын Ф.И.ГолоодкиН аунлпагы f?aMay-шы таптарга бэрЪтен олгаащн соккыдан /1920 ашдгы 700 бай-фаодаллы мр^лоу/ кеП1н dip зшлдан соц 19&> шла У дарашада кйлщты /жимпастиругн <угу и in орыс шаруаларытщ кулактардн тзрк5лиудпн коЙЫ оПлануга I'd тл уадыты болгаи болса артта далгаИ ауыл KoanetfieftliH бip-ад аый уадыты болда.*

Шынында 20-10 - Енлдардагы натдаНдм талдап, йан-йадти салМадтоп orari о6ьйктйя?1к бнга бэругэ бапггталган осы Сиядты <Ирем-6аран йариялатлар балмаеа* ол кылдарцыц тар^кын баян-дагал кегхтйГзн адобййттер, жарияламалар Голо^кинд! ^aprati-с!лэушн дь’рьшуымдарц sail вочютаряыд оой^ан факт!лар-

д! Ф1з0вктва айтудш! аса алкай кодздЬ Осындай сумдьщ яаилар-

' . . О . '

дУ fcito асырутьМар nani басагШаьвда аллы» Mertf ойлады* нэ ta-

li История Казахстана» бэлт пятна» cd.статей. /1лматы» 19Э1, 2I9-22I-6.

бап?і аантаяасып аласурш аснгыстода салннди, элдэ олардац барі де наок/ноы фашист болды m, олаИ болса солардиц арасын-яа аз огаИцнимиз да лурган зоц па - осы сняцты каііларга о Л голгап байсалды т/рдэ аауап бэру гариктсщ эдабкатіиізпо кем

болнгі каладі.

Сол шлдарда шаруалардц коопоратизтандіру ішсзласі тоці— регінгівгі пік ір салистирганда оган атудіц зол дары, іарз івдарі еияцта изсвлзлар таластіщ басгн масаласі боеда. Кооператив нпэнсы Ленин ашцаи нацалыц егао а ко пін зогарцда да аПттні;. Ол '’Коспаратичтандіру їуралн** доган вцбзгінда оішн капиталист іи ;<огаи тусиида да болатинын атап карсзтквн вді. Казіргі ауыл-гьп; сало лід? шр лорда болілі наткан езгарісторді", онын ішіндз Йіркатао колкоздардщ акцяонарлік когамга айналу шсални ала ■гоп боясаі; ыуныц да вэй карапайын кооперация еканін баПкау ^,.ан eмоо,

Лоншжіц коопвративтондіру идаясц іааруаларца социалисты цогакга откізудіц идоясы болды. Ол бул цогаи нуршшсына оту сипаган аылдарды цашиды дэгондэ оси моопвративтену ар-вдл'л упьпщасу пдаясцн оаруалар букарасыныц санасцна еіціруді коодвяі. Онн котунясїік партия ньяц косеидарініц бірі ірі s комето? Цухарин дурно туеінді. Ол шаруалардкц еоцпализш»® ба-колкннц тауар айналым аясші басш е?з?іи> сойгіп шдруа-ларцуч барды;; тспїаршшн соцнадиэнгз піоїп» еоіп езтілєтініп гяап корсаеті, Ол шаруоларш кшїоудан, оларга зорлед-зоыбы-ящ пасаудан сацтаидырдн. Социалиаиге отудіц кураеоіз ко лин, тзрбмолій йолнн вацтали» Еукаринніц бул идаялари «атты сннга алннди. Бгрлщ шезлдга таптнц їургндан каліп курган Огал:ін бастаган большвпшстар сш партияшц Орташк Комитет ініц 1920

жмлги. карат а^нндагн, £929 жилгы кокок аИиндагм, соя яылгы цараша айиндагы пяэнувдарында, сондай-ач» ХУ1 партия кон'Ьч-рэнцияларында цатты сынга альт оган оцгаыл уклон деген ат бд-райлю та^тч. Б/л т/ста Сталинд!к эм!р1п1л-эк!мл1л жуйе эбдвн цалнптасып жэткэн ол1. Ол партиялык» азаматтык демократиями бяснп згаишя олпо урей тугнэа бастаган бодатын.

1<,чзоцстанцагм кагапелт жэнв жартылай келпелт ауыл шаруала-рнннч РвсзйпЬ? Кара топырантм аудандарындагы шаруалардан эрэк-гаэлЫтор!, айырмашшмцтары баршылнц ламу лецге(Н пе темам болды. 1\ар.абаПыр т гра!лЬс яасап жатцан оллрцын псчхологиясн да взгешэ ад}. Ленин артта ц-алган- шэт аймактардьщ ламудын капиталист !к иолмна социай еоциализмгв 9тyf жэнЬтвг! багдарларцм бзлМлвгчнде б/л ерзкшелЬтфДт му^чят ескеруд1ц цаа9тт1г1м атап кврсзтт!.

Лонинн!^ осы Н'/сцауларина арка с'/йеган ^ча^отанныц квп-тагвн эиялмлары шаг аймацтарпагы шаруаларцыц еоциализмгв вту колы цандай болмзц? - пвгэн суракца жауап бэруге тчрысты. Бугаи кауап бару утц}н ок! мосалзнЬ< басын апнп ал у керек болдьг. Б}р{на!д0н, казак ауыльшдэ. таэт№< ж!к бар ма, кок; ца, ек{нч!{-деп, Казан твцкер^с! ЧЗДак ауылнндл болды ма, жо^ па деген мэсзлелорц! анщтай барьтп казан ауылн социалиэмге. чандаЛ жол-мзн оту1 керэк деген сурацтнц басни амкв алу кдрдк вд1.

20 жылдарднн ок1наа1 жартнсинпа дамуднн одалгтык саты-сында турган казац ауылында таптнк жЫтел}с эН жирхя жатты* Онмц куш алуына Кец'зс’-’э^мзггнщ ауыл кетшйлвр?н{ц кагтат д{г{н

■ алд{ аукаттн шаруаларга каосн ко**!, бай шаруаларпч .цанауш, кубдаык ет!п кврсэту! аз ыцпалян тиИзд!. В5р«; М/Нчц аз! яа-сандч Ж1ктал1с ед!. 20-шч жШтарцан бастал жург1ятлген жац I

- 13 -

•кономшсалнк саясат соныман dfpra и'ацзс ак{мят1нтц алим-салщ 1 '?иЧ оннц ауиртиалнгнн алд!, ауцаттн ааруаларга аударш* кедоП шаруаларльщ муппосгн цоргял цолиаштауц, оларпм алим-сашцтан босатмп, олчрга жецпштти насча бару! к.члоii таруалгрднц шаруасын тУзату!но муык1ип1к тугызли. Коцзс б!<1мотштц цолаауи оларпы баП юаруяларпыч Цанап соруын ла mfiicreni. СгЖттп 20-жчлпарпнч eKtmat жартысинда квлеПлердН| орташалануи, орта гаа-руалардыч аук-аттн шаруа катарши «лируы epic алии, Сонпыктан да Ахмэт ВаПтугзсчиотшч казак шаруаларыннн ^аунмпастцгин жficico балугйч кате екоигн, ошт уагща аПмрудын в у рис амзст!гтм дэлел-доуге тнрысун сол тустг.гч аулыпдгн ягглаплн иа^сы бглгзндгктэн «асалгчн цорытиндн eni.* 0/л niuipt уш1н Байтурснноптич цугын-га Tvcin буржуазиядьм-ултшыл атанранн Ваьтурсшшчтыч

rtfidpfH Смагул Саруацасоэ та цуаттапи,

(,азац ауилчнчч таптщ ж!ктвл!о!н твэтрвк аяцтаут; '."ипл аткэн к^зацтнч облмстьщ vuihiuii партия кон^зраицияснига С.Са-дуацасот ".-vaafpri казна ал^мтз c^KiHicTeprci ем,эс творчестао-лмч бчПбгг чьтзмвттi кгг{п отар. Cj.r.i к-т«;аолтч1( ницапан avp-гтз1лган эксароарчациялар емес вчбэк пен гцлгол" - пая отз р

оринпьг afiTTH. 0л элд{, аучатти бай шаруаларш тмксчрудыч мал чируадишгнмвн аЛналне-атнн республика экономиками крпнратчл, оныц дпиуняа орни толмас орасан зор нуцсан neMTipauiHfii кера б}лп{. Сонатам да ол элпf «аруаларян отделам тукыртуга,

1. Toi’jKinoa Г, U БлЛтурсуночз и ЬаЛтурсунонцчне» ixijibU'-jp.tiK Казахстана. 1У32 1? Ь, 2J-6.

2, Андол. 1У22, 14 .атлшз.

erfcriit жэна шзбыняык г-тарлард^ кайта белуге csllTfn щаруолардач лэул-этт{ бал!г1нз зорлык-зомбылщ яасауга шгак карси шыцты, CailTin, ол зм!ра1л-эк1ш11л баскару ятгйос!идеологтары та-рапыняш "ултаыл", "ултшл-уклонлмл" дегвн ат«а т болды. Оныц nfKiptu цолдаумыяар "Садуакасошнылар" атандырнлды.*

Назацетанныч элоум9Т*'1к дамуыныц багдары туралы п!к}р а!1-тута барган аграрлнц гылымньщ ек!лдвр1 Е.ПолачанскиП, С.Щлецов, li.Кондратьев, В.Чаянов, Сириус тага басцалары казак ауыяыныч кэлеаэг! Хурала ертурл! nhttp а'Дттн. Мэсэлвн Полачанский ауыл-дагн tmrfart мзде ни юга - а;щ{ шаруалар, оларсыз ауилдьщ дамуы mymkIh ото - два корсотт!. Швецов оны колдауш баска галым-дяр "казак" мал ocipyifli кэро кешпэл! шаруа. фршаган орта, тв-Htpsri оснндай болш r/рганда оныц басцаиа болуы mymkIh енэс. OtlTKOHi о дан, оныц ыцпалынан ол езгардай казак шаруасы шнга

. . О

алмайды, оган тауолд! болш кала бвредх - двД1. Соншлон 6ipra олар "шаруаашынтщ т*р1н анщтайтын да TOiiipairrari табигаттыц ерэкшэл!г!" двп кэрсзттЬ^ Сэит ftx олар казак ауылына о сор отв-т!н сьгрткы факторлардын ма^чвуна кэб!рок кац!л болд1, 1у«ак ауылыныч ел<зушгт!к-кэдэш дарежосЫ котеру wiin максагш кыз-iisT sty Kep9KT{riH9 назар аударды. Шын ко^лдэн иывдан осындай аанаанфяыц niittpi уш!н олар да кугынга tyctI, ката») сынга алы-пып аЯипталпш .

I. С.Садуакаоаэ. {{аэадтыч Аэабы аз ба вд1?// 1^ызыл ^азадстан. 1922* №7-8.вурналыиан.//ЕгвмзНд1 Назакстан. 19У1. 14 карата.

2* ПрлочаискиП Е*А* За Новый аул-котау» 14.1929,

а

3. Казахское хозяйство а его естественно историчзоких и бытовых условиях сб.под.об^.редакцией С.И.Швацова. Л, 1926, 102-6,

4. Кавахскоэ хозяйство в efo вот»- Йот* й бытовых условиях. Л.» 1926, 102-6,

іуїзш; аушшпнц злеум«ттїк жаглаііи коніндагі арт/рлі пі-кірлер цатти аЬццталыа аушшьщ цацуи таін тоїс бтр гана 'лол цалдирылпы. Ол ыаипаи ерікті кзнв еоіі:сіз калхоапаетнру аолн елі. Партия, Свалян, оныц апукпіш чГібмндн, тчбампн камекиісі Головкин соцгн багчїтм іски асипу /шіи баплвд яарялаппи алДЫ.

Голо.^кшшіц 1№о жыдгы -Іізацетанга влкелік иаргім комитет і ніч бірінит хачммсы болип кеду і олптц їагліірннцагн чаоі-ратті бчтбутіетмц бчои болям. Ол ,;олгаїтян кз.ігн "і^ізоцстан ц;іа:«і тоцкзрісініц бнічаушща", "••оціїз окічптіно 10 гай" поган кітаптап .ингчрми оларпа ".>,азан тоційоісгнщ ісагза^

аунли свзгви омчо" - печі ,^агм;; азрінпе гіолган іутн теичері-сінон иоЯінгі алвуматїі«-з*оном;ікадці; азгврістетзг;! :«окна аы-гаоуга сеИтЬі оннц орнмн толтдау улін гочдауші тартар алулн т<і«пчдлчк *<пгчп-щ (нИ'ізде*пкаіі балгы. 1чгзац коїдмунтетет'' дан зияяылаоыныц біпкітаон буган Голо чокчимом .чоріадачнан бас иаап мацулпауга їіпт т й'.пї аллмнда .(уаттауга мэвбур болям. Олаппыц гюасинпн б(гаи йяіш? цлчсч 'иыцканиап ,п.а болдч. Солаопнц бірі наэацтыч керна к® і философм Ильи с і/^лоз ол )-ніц біт) иакаласинда /ол Голоцакин гідзакстаниан кзтквинвн кел-. ін иарыц керді/ былай дцо клады: "іШі ґ/ізодстан партчя уПчш Іі>йЬ жчлпан коп бурый ^ааац ауылчнгса идзам точкерісі яецісте-т>ін нмгаИту опнц еріоін коцзГіту аоніндв итогіаілгбн иг і жу-мистарпы оз ичрихыиаи віа{руі>9 атол бетодйлі ден чеептз ’Мій. МуНДаЙ НИГШНТЯРДИН оаа Т.-ШШіПТЧІІШГІ КУІі! буПЫН козіміз хету-па"^ Голо укжн Ь( ^ато пЬсірін уиконолоіітЬі оед токтой квп-

I. Об опмон 'ігро і ,еч;п Лтжско.'І («я'иончльног. П0)/ит;ічі! и '•азіхсмїк»//ЙОл мктл латхстача// '•,*?, У’-б.

цатнстч вліб’Л Жиігзлляи п,а аМттьі. Ол озініц "душі «оммуниоі"

аурн-ллмнда «апяаяанрші ’Чазацстпвда Оетябоь яолинпага кїтюс"

яврзи мацаласшща іуїзаи твчяаоісінсж кеіїінгі чазак ауьшиндагьг

жтагізілгзн Яїігаставян талдаїі келіп Голоаркянніч *Дздн тецкд-

Т5Ісініц лг;бі цазаг» аушмна жанасчан ао^” двгенініч 'Дикі оті-

рііс в ке нін атап копсзгті.*

0и кмлдарда Голоиркимніч фзан тоцкатИсінщ лобіи цазак

ауальї ее з бо ні яегея етіпігін бзлгілі тачихіач М.і'Лзьіблйп та

2

влкоютлодї. Ол взініч "ї'оло.*зкиіі жзно Ндза^стан" л<зРвн мі-кіадасмида оніщ ліадацстапдагн кизметіи оі «легінен откізіп

З

баояш; кнчлатвдиа бага богилі.' Онщ ©міоініч кшімчсгаонн ааїьг. Голоиркпн тур їли аитцанпд и.іуззнбасп ончч іідзацотанда-гм цаиед ізгн цшшьшган «даметішн аш.<тсшіш! б/кіл оміпіне аюлу звасаи келія ошч ГСГЗинньщ вскі м/дш.еіінтч бірі бола жї-Т)}а талаП турчдонзднц кипсоткенін, оньщ »ойммтздао пзп атала-тин агьшпа яа болш колін очан цаііта гіаптия цата'п-.піа опалга-ши казаш. Кензс к>«лпашіііи па Голо-іркин езінтч смч^вЗД» ауа ааИилгда міназін* аснра сЬітеугч ввгр тутатштигни тілаіі-та-лай шсаллашеи далзлиеп бвпепт,

КвПінРІ йилдапяа авдк&н І-,аза;',етапну 20-жшша’Злщ вкін-ші иартнсннан 30-вчлдат)шщ алгал;-;н жаотнсчндагм тпяхші ^аи-тятан елебизттердіч бзпінде щ;плік Голощоким тутплч аптнлади, С'ішн цаза:' кальними таглданндарн «асздлч.,,?ьі полі иаі-»-каі;тм

1. Ауьтл коммуниоі* І9ГЛ>. і? ХО. ІЗ-І9-6,

2. позчбает И 4 Л^тачда;?тат) а^икатьі. лщаяалап яинаги. Алмати,

Ш. 20и-й34-б. *

3. Соняа 209-6. ,

- IV - ,

зшк-пелвімлі. і'зк біт гані Я^бВіСТИ ОНМ Р-ЦпаЯ ЇЇТауґа ТЬГ'НСК'ІН-

пиі« бді1.алапм. 0л и”аоюн-іші стг>ан;вд астоп'.ш” лот пталапш В.Усічзтгін Іі/Х жилы »апнц калган чцСки'і.*

. Осм вцбякто ачто” /дтмилгагі; уклонди /оннц конівкт і. вкі-лі «отіняє А.«хіЯ т упсннозты, С.Сапуяцасочтн/ откіп сынгг ала келіп бчлаи пізи яазалы: "иацчональннії уклон, аналогично тпоц-к-лс-о-зячо.чьэчскому блоку и талому уклону, бнл пасіртігіїсозан _

ч лпгепатупэ, чяояно и организационно паятомлзн кошунасти-чвско.І ла^тчэй. із чыступлзиия витгных іпптя»інчх тботжпсоч Л.А.Антріїзпа, І'.ІІ.Голо^вклна, Г.Рііслулот, і рзизнилх кон$в-"енцт-і пвспубяиканскоГі напттіио.Ч спганязздии паск^іла полч-Т!!4-эская НЭСОСТОДТОЛЬНОСТЬ !! пдаКЦЧОїШООТЬ национал уКЛОіГ-ІЯ-р

мч'"*. і^'-птніз бо паптдан» улмял-"’:яонт>щ “ауіпінвн сактгп калгани уіітп комщтстеп гнг,?н аРтумнсд Ам^г.і-л пзя Гвло«г>*ян-г? сосни б'і-чіт "чпкулочкч игніїа/і'і болім 'ПРгаїїм. иітантчц тлт біп )<e^fнrn ачточ Гило^зкцнніц аулы изнімязгі "аядаган" агасуімлнгмн ацтгпкм кглетінім баііцаталч, "Уніучнчх* с;іл, исслопспатз.і.ьского »з.твтгл§иіа ятно ня хзатзло для *«мс70П0н-нчго чеплолочания аула, ппоиикно^ония і ого. социалміуг) ігмрю-лу, пыячячняя его исторического места. Оісутегпт павикедъных ппдпстач.чоняй по гэто?ту ко-’зиному эапрооу но могло пэ сказаться на науко и тактика тех лит. 'З.И.Годаг/эккл - члзн КПСС с 1а03 '■'п? і , атпчмп счковтань казахского ітяпого комитета паптия с ІХо гола, цногч одолипщзіі для социалистического стпоптчльстта

1. Усп.чп Р 3. Гасіс^тая стпаницн истопчя. Алма-Ата, 19£6..

2. Сонпа 20-6,

и пзспублике, сиз», wo И.іуа ‘(.(хяйпаы на то омут... до 192 о года"* - дал издали Kivatkmm,

Лчїопдііч иного сдзлапш.ь! для соиглаиіістичзского стоои-їєльсї'і'і" кегвн сйгшзгіін оииганца хаш;тч цшу ап.^плы социалист id куш-мсца кои си\бок сініоді пза аауопдадц ti/ivui ояаа болганин баькагачиай боласнз, Азтоп Казахстан уаоикит ниц ншани. Гоуіо v;cinm цазаг? халциныц о л апч;шм цалаЛ еот>лаганмн білзїін апам. СаДїе ууг>а они ияцтаудан таотыпбаран. Голо’ізкігніііч і'АЗ’.ч тоі(!Кї<ісі гдзіч аумиина со'<паіі огїі” пегон ївоисіпіи !v"i?e окопі» Усачзч »о<да дагатиііт*. Вгоац онн он йугтшсо'іікііі (чч'ітсгтпмлиі болалм. лл iv/паммсоч болеа озініц ткчпабчнл.а "ІІ'Йй янлга пбі'ін яріш Голово кпи коліп ауцлші социалист}« і\ут»м.'і'л; о»>іс плгаїт naw-m у^нг-щапи болганшн олат) гу ’їл.'.іГііін:' Лілгтм-'.н і?, «мшім* язп Голсьу.шшга кагдатзди;; va-н'тгагч.^ Олі’і ew-.'co од олкаліч лаотия коміїтатініц аісінші кодчаї’сп болті нсп-і aj.mig *з rut, %щяп яа китимио, екі аГпчиз-байтч кагал басї'П{їищ нцгашліа жутмшчш адампн ол туаагина t.’i.-j салуи ї?т*н (5ояіпїіт>м .

Ліі.чіш Голо-цзішиді ичцтап мацццтаПтин иаі;ала«ап сонги казхч дйііін басилш келді. і’,аяацстанпа оныц «гуганнна ага шл толуин атап оїуг'о танцская пигылдат» бовпы. 1070 ьг-им ацяан аИында "!vi-oaxci'aticitaji пттда” газяті мої) "Социалист і к і^азацстаи" ол туяа-jm мг^аьа капикяаа онда ош копнекті, аяси ^аппаткип", - два копоєїїі. І9Х жила оган осындаП «окгмв міноздамв бзпган, оныц

І. Уо-ічоз *3.3. Раскпзддя стгпиивд мсгогмч. Алма-Ата, I9df>,22-6.

2 .«іКапахетанск-ш птвда. ІуТб, 23 акпан* '

- ІУ -

туган'інт. ПО ви то лункі апналган мзщллялап т»нк копді.

1987 тли Мэокоупз чвддан йіачол«Ц!юй тіівваинив* ідо атаиа-тип ячнадтага пЛазшщогжйзтни мацаласинда т оны Іугпякс-таи-дарн халыктыц аагіпар дупнлуича -ійдатм апам зійє, даііпаткоп, іо-ке'"> впей патінлз копссту талабы баПкаладн.* Усачзчтtit ГолоЩзшш •гупады айтатын tустали яа сол сия^тм сматтш.алипмэн ргеаснй нат^г . . .

Сонымэн 20-жылпапдщ вкіниі яаптысннпа іїазач зумлмияа »а-ца ом{п пруга баіїланистьі нікіп-талдстапніщц здоби-дао б in аз із цаллчпганьгн сол яылдачдыц басылымда-'ииаи окт отьшганчядн аны^ байцайшз. . .

Сол иылдапдыц епіл ыындыгмн кзпсзтотін жапилламалачящ сонрм жылдапяа зо Носа 30-£ылд*пдан :nf агшіічЯ гапвд квгв бастаганын аРтуымыз кепок. Олапда сл|т коек,б?! песлублик.дяи^ газэт жупмалдаппан па копуге соліпі!. Сзнимвн бi^re яокзлегон кгтаптап да шмгып tea ладі. Сол шлцапдщ ацякатын капсатуга олвулт глас носатым сцбзкїіц білі гіИстопня Казахстана: бэлыэ

g

пятна" дзп аталатын ецбэк. . .

/ІО-ПО шлцапдыц та^ихи М.дозыбаззткц "А «тацяацтач аіїица— $и" дзп аталатми ма^алалач аянагЫндагы матвпиалдач да 6tpaa~ ма заксн баяндалзды. Оган ямьтиара. тапта мацала енгет С си п л ( 6fnf "НаэаН r/en fniij татіихн" деп аталатн» шщалада дазак кврі-ніц аумагмн анндтауга байланнстц квятоган itonsKten бач. Osina Іідзакстанннц дазіпгі кюкачаенмиц далаіі далштасданн, ошщ оч-

1. ”ечолчцяе.“ сплстш-п.из. {.І., 1907* ІІЗ-І28-16,

2. Истопия ійпахстана, іЬлне пятна. Алматы» І9УІ.

тепеіі ба^гі талиш байнпхн бошідзлаші. Ucu икнактагн "Д>цал-шлнк акикаї’ц" дза аучлаїнн мацалзла осы ги шэдлмггиц сабшітапін, цанла цупбанітщда уаштатцАнцн аптоп нацты допэктал нагіз tuna тчли.аПітч. Осы макалапа ол социализм к'/лу. кааііша бастан кеіакан коланоіо цубнлигіїа^і'а ктм «Іналі? ■* пагші сулац ко.іш оран ?о*здп&і алудп белуга т;г>чеапы. Оимц обьзктизтіи жэнэ субьоктяв-

ТІК СебЗПТЗл}ц Т’^ЖИлдапаИ ОНИ КвНІЯГО 1<0‘1:.Л.1ЦН КЭЛСаТЭДІ.^

Осы жшиидо онгвн "ijaaw «апі* два аталатан мацалада і.да;щ-етан.жв'л ауингынщ б/ггні'т шэкаласнннн калштасу таляхн иацты иалзк'гел ап^ыли баянддлапы. Птлч-m їалихш бгоігіа маэган бул мацала оси жшвиспщ кунмн катвл!п туп дои а.«а аламна»

О

"їапих їаг.інмьї на кэп пі?" -• паган ионоглафмнцц ца б із-p. тії aanTToytMfave тікежіГ) ка^нсіл ба-», Я/л «цбок когюмді шст талауцан уулапм. Онмц адгдщм тнлиун цаза^ чптоллигатрясчнъщ каїал •гарт-пу” лап аталашь ища XX гас^днц 2U жу^яа^цнда далылтасд басїагач «шілиін-аісіьиіл басца^у жМнсініц катал лі ^аЙц-'Ммсмз тстіїп іН’Ч цшеч ш;«ам шіі; злялиддлыныц таг тля соцгч кзэпэ я^птеїзуїітл-іпдіц игілігінз гЫнанган, булин кезиен таса усталчп квлгвн маївшіалад'- нягізіню баяндалапч. ‘Лтап-г»Н oitfnmt та-ny "і.чамл табап п/бгпылпы” деп атілалм. Ондд Голо-і/жии. тусчипчги і^гзак (яа^уалалиниц цнпгннн, олалгтші ~tecati яеМпв, Опта Азия лэспу<$я'лка»а«ш(а жан оактші яуа чфніп босуу, і^адядстд»парм ачшкгмм эалвааталы туг.па нацгы пэлвкто* погі-

X. Коныбаяч in, .^їанпак'гал акидаты* .Ьшті, 19j&, Jii-jO-бб,

2. Іфіїгельяивч .«эмбэт, Омалбакоч Талас» їалик таглнмч из явіші? Алматы, ГЛ-1. ■

з і идо баіїсалдч да опннцты баяндададн. іїітапта ктатеп колхоз** ластітуга уїмчагаїі о пан загщап шегій зал шэкквн цаозц гаапуа-лапннып эм гг* г мои 20-40 янлпотцагы [(азш; зиллмлагвдгщ тзякіго тускэн тагцыпдаыц саба^таа еквні дэлвлпГ* нанымшл кот>сагілгон. Оси кітаптмц кіпіспчсінце былай яелінгбН: "ХХ гаср^ц £0-сщ яэна ПО-жмлпагп.тнуц алгаїаки лалтисілідаг'-і і'/іза{ста!іііг.іі| саяси-экоиочикалыч копо алеумоттік ем!Иі тупали* ссгндпіі-аг; осч татж-;си кезецнін хальп; ташхы жсшіндо жапш; кэпгзМ'Ш|бзстоп аз ота. Б?паіі; когампні; ОМ мен гылчмда идеологиям; пчіс'ггг гстаигігі вагдайннда оміпгв келгвн бул знбектоо бїтінгі тавдії саааям озга-пістепге уиьпаган когамдыц с^ашсть* цандраттандчйуіган далдії. Татк гнлчшнда болш жяті;ан озгзп ісгепге с/йвио отнгтш олапдыц кззге утіш тупган шнадаіі методологияльп; К9мшіліг«вп{» «тауга бо латі: бІМнтідзн, бул вцбок автоллапн дапалган «эсэлало-чге цчтнсты куяатттс матопиллп/алды срмит.ш ппіідалануд» таїтіч, паттіялчч'М"’ ігочніртпїі басшшгада алцн, сонілі штиязсінде нзп-тегзн г^лгіттал біл яацты тгоіндіпілді немэсо мігдпом надавшая тис колнп і; о Я та; вкіншідан, ту^а осы птанцип цодомквд ппоцве-стелпі талдаупа ля нзгізгз алынды* і'о салон •рздаїпїік иоз!№)ао ткана билік ескі атаулыгп бітіопво майдан тадаялагаїї квзацда Го-ло-цекитаілдео ман саяси бас^алу инсткруттдїадші цазак цогаш-ішц тек езіне тан вп.мсиеліктвпінв- і',анда!і натыиаста болпмдигын аництауга муикііі болтді. Соцгм кеяга .тюіїіи змітаїіл-зкіїгаіл бае~ ■са пу лгГіесі т/сннда йргцк'Лі» адебиеттіч кемзіліктспінс, онмц зобзатвпіно отз о-пшгл, туяыпчмдч д^зыс бата Йелідгон» Сайш селгпндо ■га’^чнамаячч ^олуп-ін 2и-ячлд-отвнц екіюзі каптнсшщя ;азая; аучльтпдг озгспістйлдіц ішігпіі яоно колені® иачтапын, 0!|пч, абтгетч, чгі Ж7ТІСТІКЇЄПХПІЧ ,?лі по яеикШкеіа .тгтгтолін откт-

ганші* сецш аы^и'тда rv ,'ан Сіпзм-сапан сол казвцга катисты бал вапїТкїулвпдІн біа а;',їш оин^ган иааан.нщ толщ сугт’теыа-сі» б,з пэ али'іПїКішя кол і а о-тцчша.

ДНОСіі"^Аіц:LШііч,' ЕНБЗШН ІШГІЗГІ ІШЛДО іі-'/ііістц!) • і;іоісіЦісініш 'їаі{ьпнгі'?Ш( мані іан иаірлздцлш'и8 бул їанипапиі ззпкгеу Viuiu3 адушц «івгіогі сзбоптооі* тацыпып боііьша шккян эдвбятеепмэн запггву вушоуапанщ еоїісїікуотгі іаи квші!лік«ап|, дапакувшлік аііідандамасн» зоптееудіц гылымя-нгаіалиш мэн кунцнлыги киосатідпі.

Дасссзпїццііяшліі dtnfisui татуи "казац ауилинца иуюгіоілгвн зйаунаУїІіС-зконаипііалик иапалап оиьщ к/іц'пй иэш неломко иац-їапііІ!„ - яогі ги'ллчпа. ІЗ/л ї'апчуца !йО-аи шлца^доіі екіниіі нао-тосиагаги аунлпагп моггени-агапту s/шешп »аіьмш<ти тчлпду ка-салгаь і'іі’хщ аунлчнда іоііз асияылран иэдони ^полиция деган

о .

a-rnan бзлгілі здоалзпцвд 'баонсанда ауил адамкатінь»} саиаспн-sa-іі'іча каша-мсшау vain titncununa иушеїао вупгіаіляі* Заданна шапу.ап-'ш vi'uio*n щшс істацв олапга келїп8 сауаа-сатга; кагушні і,!>/пгон щапуалалга локц:шс баяндомглап одылщ-и Оку amwy ц/дїаждапияа болііпгон кашиіщ колезі апп'ы. .лцадап шітвічзн мэдани-какешлот» ашлди. 1931 калы Роедубдикада 700 ск<у vtifо 46 аиіікаиа» І(Ю киоші сгау* иб «луб, ІЗ »оатр, ІйО шнютаач'о, Ш0 гвдаюшьі кяшцондапгц» 12 иуеоііа їсі. -т\ '

пагїпсії'/ііч'олзпі боліш.^ Вріір ауал алацдаталащ oiS-ooioi» квцейї-їі, еауа'і'ї’алілн ацуга ущітшядди. itami отаулап» сн?У viuioni

І» Куль/рутіоо сі'по.іа’альсї'ї'іо ті Казахстана0 І іоіи іІлна-Лта, іт/4п^б.

іф-ишлі» олетцмц мітетаалдщ ічгзоі [іьггяПтнлпн. "Дукл (шіпі%

51 А* вол*, "Сана” с.шцтм шпзіиц! баснлнмцап бзтінло ауал яаг~ яаШі» тучмосн» кзціизи тдилцн. Хаиівда взшіаИ бастауьгя <Няїї! бзоу !сі озіс алпм. Б{поц, б/л жугаетапднц базыснндчц и»укои-шлітчи пян асншстод» 6зг>єкзїс$їіліктєго де о«ын алдч. Халауда б'(я згон1илз( нацти і'лзалцап кзлтізілгзн.

"яссо^тацяянн!! алгдацй 'гапауьіііда соиьп^зН бігігз ЕО-щя ншлаїльщ окіиііі гкгаысшща к^гізілгзн колеипі олвуїттік-экошшкалщ шапалаттэд бЬів аапуалапду гзпго опнілпсті^у» вгінцік яіамз пабчнднї? язтілзпді бзліскз галу шсзлзеінз бзйла-і!ус?м Ісгзп кеціизн г(а'Яг«лпм. і&ідзії іпт'уалаппщ нудпзоінз опай ттгійїяран бул нітталіпнлі ба*п?оііига олазп1-?^ о*'?/одшшуі*» экоиомчкалиц яагпа'Дитп^ шихтуй ііі яоии* В/лдади- іо-’С» аеп«у (Записника казцсо'гаи кзлгіісізяікгоп^і с.?ігу изп-лн ЕМсг’Ік йанз ччбштнц гшилзпд! белу» бондаїї-ак ааг<уалапдьІ сап|ктіш>м«а, воопо«атичтвпро та^ту* олдпщі колкоздастьтпугі зз|т>лоу їпзін кэ-пз и болям. В/я аа-алслга аузлгі кзздз удяан уміт апткпі зоніи-изм цапаган Я’лугілап б/запасы* (Лпцші~б1пгв зкімлій~ай{п:а{л яаца ауйвий} чаяшітааЛі кзлё каті{аиш< біла йаотадм*

Бул яуіізмііі атап !з!ігі;анда, змітоаЬі-зкІшІл басі^йіпу отііззі-» н{ц К9лзцеіздЬ«тзпі ІУ23 шл« яупРізІлгзн ІтіІ шапуалапдгт тзпкілау бапнсмнца аПцнн кепіндї.

Іл! баИяаппл тап^Ьпеу мэсолзсЫ зан-иш;т« яапз ааііг/за ззпттвулопгв буПвіга отипміі шнгпаіі туяьиммдапга •гоктялш втуга болапм» б}г>інлідзн - !?аза^ баіілачнИ тапкі.тау Цадацотандагн кштоіі колко, -асїьпу саясатмнкч баспамдгч їспетті бол-

іш. Екіншівеч, баіїлатщ» тзтмфізулзи матзшалдш; пап-шам да„ чухани ткагннзн и паза.1; кепзйлоп{ оштзнз уткан ші;.

/иінаїіден, мал ш-г^утіш-іті іспиті iiueii vсшпидоипудиц удрісі to і бай цоаадщїипнн к/ііоету - {дза^станції’и ми, лгпуааилш'н-ниц даму цатцнньшмц vdttuiyitft, тауатінгануц кущ1 їеиеипчуіне пег fa касапи.

Твптін-аіавн, цшл-Ч баЗлзпші талкілеу - коммунисті« партия чан &43С аісіштініц лапа и і пе і;ата сисатн боліш. Наплач кояалыцтапин КУішан ■їатчсіламзП-ак» ол-іоди сальцпан, окономлка-лш; аліетоп мвм текин, солапдуц нзгізінлв, коопвчатшітік, fen-шолік, «ока номесе колхоз ця .аапуашылнцтао цупуга болатнн епі. Сонда і^ізацстанниц аса адатум, тауачлилиги иогапц, калнка"ал№< двцгвйпегі, і''і -хгптлч паслублшсага аПналунна бечік негіз каланатом впі,

Діісойптлцлян’лі Fl-aii 'ги-пуп "Дуііл канестапі изн шачуалап-лмч цоганд'ц ^і'.тїдаоїг кзт ауи-чагн cwgii єзгєлісїоі",- пеп агалапч. Вуя тапауяа, цапац «уичлдоыа кинаагендіпу упаньшщ койияуп кзна сїг-щ тс на асіг'члутШичі келечсізпіктвп коцінон соп оолатл.

fywut аунлші кецзсгенціпу itou жагпаііда, іоу^шлящ жаіів каябояу.ашідмцнан пї^гізіліи, щачуалаоящ кацзс а імагіне цачси напазшінгш тугдаті.

Каца когам к^улагм тожітібзиіц кзткіліксіздігі, аушшагы сауаусыз чоли; оаясзнділопдіц, асм^а сілтеуге салннуч, вогапгы сг'ыпдачпг-', аіікаіі-иу яацгааасм казак аушшипагы кецэсФандгоу шаліла"!,п/ чуня апампіпм rubi, мул по кагшлсиз іске аПшшшппн,

і'у{д талаупа к^за»; ауьілимдаги І92о-ІУ27 *нлда*»дары« сондаП-аи; Ї-З'гі'7~і-Л1д жылпачдагн кацоствп сайлпунчыц цалай кгфіаіигвн-jitrf nuttu ддчактот а*ч?алн баяішаладн.

Іи>ірс*опд<н цуплшнмц к;ала:ї іпітелгоні туч-ц,;т, аучл -»п\м~

- 2l> -

пятниц ц-гиніі цатмсцанірдгч ту^аль» нактч міглумтата*» качті'іілв-nf.

ІЧ^чуп'ї, ayi-wm-flf я-'гплчпло і;упчлгаи, "і,осіггті", ")І'гигп" уііда-па^нчин цнзмзті квцічеіі баяндалган. .

’’іІСС'З-'Т'ЩШІП.ГЦ ЧО^ЧТ'ЛШІ ТОГ.'ІЛГЛІГТ'І, бугінгг мяпмчтмц ца-

тннястн памчту* жо:<!і ща^уатолъщга, лгекр. кзсіикрплікнв нвгіз-TTfjj'rr ' пемоюатчялчк к,огам цупу ? ^гнсунші алганда, 2LV-::ju ячл-папіріч єініні йч’гшсчнп'.ігя ят'ізілгои шлтлтд.тц апамішч H/Hin цалсм іотвпрвн эксшг»т»нтт*и, бдй^эя копу яппаяапи бдя-рачішпі аС'тшіапч. '

іучтіц ауилняпд іііМгалпдппиц «кішяі ка^тмсчняд жітгізїлгвн

СаЯС',<-ЗЛ9,У№?ТТІК, :ЭКОНОМЧКОЛМ!{ НалаЛЯТІЦУЦ бїТІНРІ ОМІП гзіп /літам сабаїсталн бап. Ол сгбак.тап оконсшкаїкі нгаїЮчплаїщі’іу* яекч кастпкдялочпі ламыту, яеісе касіпкоплеп Men Меклзкот ат<а-снчпагн качым-катыиасты ісалнгітастьг>у масдлвлвпіи тпон ойяас-ті.тмп, яуііалі птfгі яу^різуге івацктагт/г.

гі/ізгті ботб/шо» ягекошзлендЬіуга вгупе, кальпстын алеу-моттік к'/ктачьні іске асьг>уга баПлачнст жігогізіліп «атцан кэ!1-бг1 напалаппыи кінз^аттапм* аснгыстыгЫ, коконеія жагйаіїлачга упчнпьпум осы сабакталір] жзто білизгзндіктйН fieri оГЫауга да болапы.

20-ш жчлпалпщ aitiimf жа^тисиндагн чадчц аумлыпцарн пз-rer>icT‘vni ц.тлчИ, каипа!’ багнтта і cm асшу аонінпегї цаоац з'-шлнл г-пьтчмц ттісшілагм пік in таласта^ии Отгачлфпи кзлгзн сагіси, экочом-гкалыц таяЬіібв ла-іингагн яоз?, тогша* комуніст ■Р.Л.ГолО ^сіг'чіц пя.інЬї цаекуиямпік шігшшдлнч їсте аснпуга іюііязланвді, ол:і'>зи ц.лт'ш жіб<»«уі по бурінгі (итб (нно яамднпа-гч басмачу rcf,T обітни из на иукият кигілнптупїі! ішп^кттріи р.с-

КЄГіїЄТІН СИЯі{ТЦ*

&аяпы алганца, s.,orav. дамушъщ бзлгілі біп кааацініц теяЬкібзлаоін ааптссеп нацте далектеп нагізінде ко’ішгаїин б'{л гіносаптацнялик и/мыстцц оа1 капці білу, опиц сабіктапцн vfinaHy, яі'апу ушіи о-ілрілі падеже на иацмзы болуи ткіс пан d.'i-лдймаа. ОГіткені талях тарлимдатчін білшйішіе, и/ouc ’г^сінбаіі-інша, о цап тнісїі цолцтьшдшап масаиаГшниіа алга басу мумкін єна о.

Цяссзчтацяя боі'шнша ааалияланган ецбэктеп ї'іаікп.

1. Д.ПДоаамяа'пст» 20-щы ашпатмслц аяц танінпегі астнк дай— шіпау шн "Бай шачуашулычтачцн тзпкі.неун бапысындаги зан~ сазггыцтап. Алмати, 105)4, наушэ.

2. Д.іІ.Цозвдокатнт, Ьдзап. ауылнн кецестондігіу пацгазасн./йО-ши кылгплд<щ екЬіді жатигиси/. Еамбыл, 1994 ныл,

3. Ц.П.Цожамаапоча. В-моннЬ) 6anjn воц^а шнгапаыыэ ба? /немэ-со ї(ааак ауилдапынца 20-йы жылда’тца.мэдеин-агатггу аумнсы цчлаії йупгШлді? Ацицаг, 1995, # 2,

Социальна-экономйчесйие и политические ■изменения| происходившие в 192Ь-19й? годзх в Казахском ауле

(осмысление с позиций сегодняшнего дня)

3 диссзртацйи на основе новых методологических принципов и р^нае неиспользованных архгшш, опубликованных материалов воссоздаются картины кдазни казахского аула накануне массовой коллективизаций сельского хозяйств показывается методы работы партийных и советских органов в аулё й на селе* перегибы, чрезмерно * сНешное, поверхностное отношение; ймёвшйз места в их деятельности . Эти ненормальные явлений» спосдбствавиив утвер\<ден»ро командно-административной снствыМ руковйдства, крайне отрицательно сказались на дальнеШшх судьбах крестьянства, разрушили естественно исторические развитие казахского аула. .

Ь диссертации изложены их уроки, дан критический анализ архияних источников и литературы по томе, сделсЫн важные выводи.

аооіо>»оаоавш1оа1 peiifcisai cbossoo Easaisb viilesee the of ''*l£2;M$29 < feus netlero. pbiafe viea).

. . їіш diaeastatio^ io 40vofeed to tho investigation of tfco Ш8 o£ KajiMtb ^ЇІІеесо la thd 'perіой at a ace csrieultarcl

c&llttetivisut'ltjiu' •' •• ; •'• - ' •

In thin papfct ше ^fcjapdclpgioal pviaoiplca sM archives nxp a^Jn.iiplbjin;] tlwao coaroda I analyse shos c. rivicl pict-fjva 4» iJart,y'copi!:»n<5 t'co койї of Soviet oxft&es i.n'K&sakh yil-laaedefeaaiX' afcfcituvtes tccard орвзов paoplc* ІіуцЗй of fclwiv autlyitiao «іші aappori'iaial rolatioa uncles tLasii oU>ouEsfc§nooa. ' • ' •'

SUfeeo iiog&vxpjii fcoturpc of party nativity clealy olio^efi that Clio tbt<iii6urioij "si'atisssi of ’ цр’/оггШщ bail fa Ъвй injmeS; on tiiii fuitus) life - fa$ Kruml'h pOadsinfciy*Hutu£a;Ly nistcrio&l 6evclp}ia<iiils of -Kuss^h villa^ea ceta destroyed* ’

Tan ovitipal' й?Ц;]Ц»вій o| bMhival fioeuawita tuii U.te&-a«* tui-s все gj.vyn ii| fch«'dissertatioib'i'ho asthas givao tto coaaaltetioiip сt 'Inv^sfeisailoiW-.- ’ . • '

Црдпиоано в почать Ю.03.95 r.

•ipn'.l}ar.! зйУ."'|ї7і]£о. " :