автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.05
диссертация на тему: Социолингвистический аспект англо-американских заимствований в современном французском языке новейшего периода: к вопросу о нормализации англицизмов

Полный текст автореферата диссертации по теме "Социолингвистический аспект англо-американских заимствований в современном французском языке новейшего периода: к вопросу о нормализации англицизмов"

КИЇВСЬКИЙ УНЇЕЕРСИГЕГ ім. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису УДК 804.0: 801 - І /

КЛИМЕНКО Олександр Сергійович

СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ІШГЛО-АМЕРИЖНСЬКИХ ЗАПОЗИЧЕНЬ У СУЧАСНІЙ ФРАНЦУЗЬКІЙ НОВІ НОВІТНЬОГО ПЕРІОДУ : ДО ПИТАННЯ ПРО НОРМАЛІЗАЦІЯ АНГЛІЦИЗМІВ

Спеціальність 10.02.05 - романські мови

ч Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Дисертацією е рукопис.

Дисертацію виконано на кафедрі французької філології Київського університету ім. Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Білецький A.Û.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Семчинський С.В.;

кандидат філологічних наук, доцент ' Налай В.Я.

Провідна установа: Харківський державний університет. ■

Захист відбудеться ■ 17 • лютого 1996 р. о 10.00 на засіданні спеціалізованої ради Д.0І.0І.09 при Київському університеті ім. Тараса Шевченка /м. Київ, будьвар Шевченка, 14, актовий зел/.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського університету ім. Тараса Шевченка £ м. Київ, вул. Володи-мирська, 58 У.

- "''’і ; '

Автореферат розіслано 9* & " січня 1995 р.

Ечений секретар

спеціалізованої ради кандидат філологічних наук

доцент

3.0. Гетьман

І

Проблема англо-америкаиських запозичень у сучасній французькій мові, незважаючи на велику кількість публікацій як у самій Франції, так само Я в інших країнах, не втрачає своп актуальність. При цьому коло інтересів дослідників англіцизмів * на цей час псступозо переміщується з вивчення су;о лінгвістичних аспектів запозичення, які вже достатньо повно висвітлені в романістиці за період, який пройшов після другої світової війни f пор. И. Catech,

Ь * Üeroy , J . Hey-Defcove , J.-V.Vinay et ¿ЛагЬеІве^М.К.БраГІн?, М.О.Віллер, З.Н.Галімулліна, О.О.Гутман, К.Л.Єгорова, Г.І.Пядусо-ва, О.Д.Федчегао, О.О.Фрідаан ], на розглядання його соціолінгвістичних, аспекті в. Сучасні дослідники підходять до розглядання свідомого регулювання суспільством процесів запозичення з англійської мови та її американського варіанту /S.Bengtseoa,Eîreâcaeeep,I.BaBi-кін J. Одначе незважапчи на численний матеріал для аналізу, існу-вчи досліди нормалізації англіцизмів не дають ясної картини Сучасного стану в цій Галузі культури мовлення. Отже вони не містять теоретичних обгрунтувань послідовного й несуперечливого нормативного підходу до проблеми англіцизмів. Не дивно, що вони або не дасть чіткої відповіді на питання про доцільність нормалізації залози* чень, або відкидають можливість подібної нормалізації s принципі.

' Таким чином, актуальність цього дослідження зумовлюється існуванням, за умов міфологізації високого ступеня нормалізації фран-

^ В мехах цієї роботи термін "англіцизм* вживається як загальний термія, придатний для всіх випадків впливу як британського, так і американського варіантів англійської мови на французьку, а також для впливу одного варіанту через другий ( уі^оцу ж значенні ми використовуємо термін "англо-амеркКакське запозичення* /. Кн вживаємо видові терміни "англіцизм*, "америтсвнізм" для точної етимологічної характеристики конкретній запозичень / пор. О.Д. Фед-ченкО, "Dictionnaire des jtaslielsmes-Iarouese"(l9S2),- "Dioxion-

. . 2 . : ' цузької мови, як? розкривається за нашого часу.проблеми кодифікації сучасної літературної норми щодо запозичень на базі вивчення закономірностей та різноманітних тенденцій сучасної об'єктивної норми. Ця проблема не може бути розв'язана без розроблення теоретичних принципів нормалізації англо-американських запозичень у сучасній французькій мові новітнього періоду, зокрема, без установлення наукових критеріїв належності англіцизмів [ варіантів корми, зумовлених англо-американським впливом / реальній літературній нормі [ тобто сучасній нормі, яка встановлюється несвавільно_Л Практична накодифікованість реальної літературної норми відносно англо-американських запозичень - найважливішого регулятора породження літературно-нормативних інновацій - зумовлює особливу актуальність розробленая соціолінгвістичного аспекту неології щодо ан-ліцизмів. Цей аспект пов'язаний із формуванням реальної літературної норми на стадії використовування / тобто відносно ще не соціалізованих інновацій ангдо-американсьхого походження ].

Предметом цього досліждення виступав нормативна прийнятність англо-американських запозичень та інновацій англо-американського походження / морфо-синтаксичних варіантів корми 7 у сучасній французькій мові, що встановлюється в межах варіювання автохтонних та запозичених варіантів різного ступеня асиміляції.

Об'єкт дослідаення складають факти всілякого походження нормалізації англо-американських запозичень у сучасній французькій мові, а також англіцизми, прийняті об'єктивною нормою, що розглядаються в плені їх належності до реальної літературної норми, та інновації англо-американського походження, що аналізуються в плані встановлення ступеня та характеру їх перспективності для сучасної мови.

Метою цього дослідження є розроблення теоретичних основ нормалізації запозичень, яке включає, зокрема, встановлення об'єктив-

на іге des anglictEiaea - Robert" (Х982) .

з

них критеріїв нормативної прийнятності 8нгло-американських запозичень у французькій мові в конкретно-історичний період останніх десятиліть XX сторіччя. У практичному ш^ні це дослідження має на кеті запропонування моделі опису деяких ділянок реальної 'літературної норми щодо запозичень на граматичному та лексико-семантич-;ному рівнях.

Специфікою мети дослідження і завданнями дисертації визначається застосування комплексної методики, яка поряд із вивченням вітчизняної та закордонної літератури включає методи збору даних / складання картотеки атестацій запозичень та їх французьких за-мін-еквівалентів, анкетування носіїв французької мови /, методи аналізу мовного матеріалу / лексико-семантичний аналіз, структурно-морфологічний аналіз, стилістичний аналіз, компонентний аналіз із елементами контекстуального аналізу, порівнювальний метод, квантитативна оцінка з притягненням статистичних даних V«

Джерелами Фактичного матеріалу дослідження стали тлумачні словники французької й англійської мови, французькі словники нових слів, а також французькі збірки інновацій, словники правопису та труднощів / серед них словники англіцизмів^, словники спеціальної

лексики, різні двумовні словники /78 найменувань /. Ми також вирока використали дані нашої суцільної вибірки з творів сучасної художньої та публіцистичною літератури, а також із науково-популярних і спеціальних видань /73 найменування J і нашої випадкової вибірки з періодичних видань за 1979 - 1993 p.p. / 280 номерів 21 назви періодичних видань У.

Для зручності порівняння даних нашої вибірку / обсяг вибірки Нг» І? млн. .слововживань ] з даними Taictionnaire des .frequence з / І97І7 /н » IOÖ млн. J і "Словника сучасних слів" П.ЖільСера /1980 / /His 100 млк-У ми подаємО довірчи інтервали ймовірності англо-американських запозичень відповідно .

Додатковим джерелом фактичних даних стала наша анкета, на яку відповіли 9 носіїв французької мови віком від 21 до 32 років, які мають філологічну чи незакінчену філологічну освіту й, отже, належать до соціальної групи молодих освічених франкофонів - носіїв сучасної літературної корми.

Досягнення цілей дисертації, які зумовлюються викладеними вище актуальними проблемами, накреслило коло завдань, виконання яких становить наукову новизну цього досліда.ення. Отак, ми прове-лй критичний аналіз стану практичної нормалізації англо-американ-ських запозичень у світлі проблеми літературної норми та нормалізації мови в сучасному французькому мовознавстві. У межах цього аналізу» зокрема,висвітлені застосування нормативно-обмежувальної

позначки " ев^Ноіаща "/їнавгісапівшв" ] у словниках "ВоЬеП;"; критерії, за допомогою яких французькі лінгвісти встановлюють прийнятність англіцизмів. У дисертації запропонована типологій соціолінгвістичних акеіологічних критеріїв, у якій несвавільно встановлюється ієрархія основних критерії» прийнятності запозичень, зокрема, на граматичному та лгкскко-семантичному рівнях. 'Застосування компонентного та контекстуального аналізів дозволило встановити присутність у семантиці деяких груп запозичень особливих категоріально-оцінних сем, які зумовлюють брак і неможливість утворення повних французьких еквівалентів запозичень. У план: розробки соціолінгвістичного аспекту неології щодо англіцизмів установлені аксі« ологічні типи інновацій англо-американського походкення на стадії ’ використ'овувакш~ відповідно до ступеня і характеру їх перспективності для сучасної норми. Установлені випадки прийнятного й неприйнятного вживання інновацій, які в принципі не призначені для введення в мову /'оказіоналізмів/, а також виведені правила використання практично не соціалізуемих інновацій, які вихлюпають можливість їх популяризації.

Теоретичне 'значення нього дослідження полягає в тому, що $о-

но, розробляючи об'єктивні основи нормалізації англо-америхансь-ких запозичень у' сучасні й французькі і! мові, вкосять певний вклад у теорію культури мовлення, зокрема, в плані встановлення неЗідно-сності іф'-'.теріІв нормативної оцінки й зумовленості способів нормалізації ще не соціалізованих інновацій їх аксіологічнкми типами.

Практичне значення виконаного дослідження полягає в тої/у, що Його результати та фактичний матеріал мо:хуть знайти застосування в такій професійній діяльності, де дотримання реальної літературно / норми набуває особливо важливого значення. Результати здій- г сненого дослідження також зможуть знайти використання в курсах лексикології в розділі "збагачення мови шляхом іншомоених запозичень? а такок у курсах загального мовознавства в розділі "свідоме регулювання суспільством мовних процесів".

Перспективність роботи полягає в тому, що теоретичні висновки та результати аналізу нормалізації англо-американських запозй-' чень можуть сприяти активізації досліджень по проблемам, пов’язаним з установленням реальної літературної норми сучасної французької мови новітнього періоду.

Апробація роботи^ Дисертацію обговорено на кафедрі французької філології Київського університету та рекомендовано до захисту. Матеріали дисертації використовувалися на міжвузівський науковій конференції "Проблеми лексико-граматичної семантики романських мов у їх національних варіантах", яка відбулась у Київському університеті в 1985 р., а також на науково-практичній конференції молодих учених, яка мала місце в 1965 р. у Київському державному педагогічної^ інституті іноземних мов, і на науково-практичній конференції Східноукраїнського державного Університету £ м. Луганськ у 1994 р.

У цьому дослідженні виносяться' на захист такі положення.

І. Послідовне й несуперечливе застосування нормативного під-

ходу відносно англо-американ'.ьккх запозичень у сучасній французькій мові новітнього періоду передбачае встановлення належності запозичень [ і ..ширше. - будь-яких варіантів норми, зумовлених акгло-американським впливом У сучасній реальній літературній нормі. яка є "розумною* /'тобто нормою, яіса^йідбивае всі лінгвістично й соціально мотивовані зміни традиційних норм, так і зберігає спадкоємність з ній;:; / і загальнонародної) нормою. , .

2. Кауково-об’єктивнкми критеріями нале;щост! англо-американ-зьких запозичень [ варіантів норми У сучасній реальній літературній нормі є соціолінгвістичні аксіологічні критерії, які складають ієрархічно організований комплекс. .

3. Соціолінгвістичні аксіологічні критерії виступають як ос-,

новні критерії виділення аксіологічних типів інновацій англо-амери-канського походження, які розрізнюються за ступенем і характером їх перспективності для сучасної мови. ;

Структура та зміст роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів з висновками після кожного, закінчення, бібліографії, та додатків. . •

У вступі обгрунтовується актуальність досліджуваної проблеми, вибір предмету й об'єкту дослідження, формулюється' мета, визначаються його методи, наукова новизна, теоретичне значення та практична цінність, указуються джерела фактичного матеріалу, визначаються положення, які виносяться на захист.

На початку першого розділу "Нормалізація англо-американських запозичень у світлі проблеми літературної норми й нормалізації мови в сучасному французькому мовознавстві" розглядається нова політика "захисту французької мови" від впливу англійської [ ретро’ ' . ■ . «. ' елективний і націоналістичний підхед'і французького пуризму, ригоризм фр-нцузького лінгвістичного 4іг№ґизму /, і}ка найбільш активна провадилась з кінця другої світової війни до початку і-’О-х років

У цьому розділі такоя аналізується сучасна поміркована лінгво-со-" ціальна політика щодо англо-американських запозичень [ яка заступила політику "захисту французької мови"J, у рамках якої французькі лінгвісти, декларуючи необхідність переходу від практики оцінв-вання фактів та явищ норми відповідно до непорушних зразків традиційних французьких літературних нори до застосування стандартів сучасної літературної норми / пор. J.-P.Colir., J.Girodet , J.Hanse, P.Dupré J, насправді не пішли шляхом розробки принципів науково-об'єктивної: нормалізації. Показується, що в межах цієї політики, за умов відсутності в сучасному французькому мовознавстві чіткої нормативної оріьнтації, пошуки наукових підходів до нормалізації запозичень [ пор. ’le Grand Eobe:rt-8<7,"ilchette-90î'41e Petit Robert-81", tictionnaire des anglicismee" / 1982, 1986 У/уживаються як з інерційним пуризмом /i.J.Rauds/, так і з антинорхшіізаторством /j.Dubois , A.Hey, P.Trescasea, M.HSiler , K.E.M.George/.Orxe така мовна політика не задовольняє потребу французького суспільства в сучасній реальній літературній кормі щодо англіцизмів, яка чітко виявилась на цей час. На існування такої потреби вказують три основні чинники: - І/ політичне значення нормалізації англіцизмів, яке зумовлюється відновленням престижу Франції в сучасному світі: не-нормованість французької мови щодо англо-американських запозичень не узгоджується з’тією роллю, на яку Франція з цілковитою підставою претендує за нашого часу, і не сприяє зміцненню ролі французької мови як мови франкофонії та мови міжнародного спілкування; - 2/ формування оцінного аспекту сучасної норми на рівні відношення, що іклалося в освічених франкофонівt до загальних проблем культури копчення щодо запозичень; зміст цього аспекту віддзеркалює тенденцію ' гучасної об'єктивної норми, що намічається, до оптимізації запози-> іення з англійської мови; - З/ наявність оцінного аспепу сучасної юрми на рівні формування в мовній свідомості франкофонів спонтан-

ної £ некодифікованої ] норми відносно аигло-акериканських зало-зичен , яка здійснює регулюючу функцій в процесах мовної неології.

З урахуванням цультурко-мовного принципу "гнучкої стабільності* літературної корми £ який висунув В. Матезіус Уу> цьому розділі доводиться, що сучасна демократична норма щодо англо-амери-панських запозичень на втрачає ознак загальнонародної норми через те„ що вона не тільки відбивав всі лінгвістично й соціально мотивовані зміни традиційних норм, але й зберігає спадкоємність з : ними £ "розумна норма1!/« °

У цьому ж розділі встановлюється соціолінгвістичний характер науково-об’єктивних /"соціально значних, несвавільних, несмакових/' критеріїв належності англіцизмів £ морфо-синтаксичних варіантів норми / сучасній французькій реальній літературній нормі.

Аналіз критеріїв прийнятності англіцизмів, які вживають французькі лінгвісти Й нориьлізатори мови, показує, що використай-ня ізольованих /J.-P.Colln, "Encyclopédie du boa français dana Usage соаіІ9ирога*Д972 /, A.Gooase, АЛ Raude, A.Sauvageot , dictionnaire des anglicismee - Robert"/” IS82//чи об‘єднаних y ієрархічно не ? організований комплекс суто лінгвістичних критеріїв /J.-C.CorbeU/ як абсолютних аксіологічних критеріїв не спроможне забезпечити -адекватність нормативної оцінки. Тут неминуче виявляється про&яе-ма кесвавільності критеріїв нормативної оцінки, що поставлена ne» ред сучасною теорією культури мовлення /пор. l.Guilbert . , ’

Л.І.Скворцо» У.

Різноманітні лінгвістичні критерії, що вживаються як критерії нормативної оцінки, можуть бути зведені в дві групи - у І У хритерії відповідності мовних факті» непорушним лінгвістичним стандартам традиційної національної літературної норми fi системи французької іюви/ і £ 2 У універсальні лінгвістичні критерії нормативної прийнятності. Застосування критеріїв першої г.рупи зу-

мовлене нехтуванням реальним уживанням» яке притаманне ретроспективному нормативному підходу. Критерії другої групи встановлюють відповідність запозичень лінгвістичним стандартам ідеальної мови безвідносно до конкретно-історичної норми приймаючої лови й екстралінгвістичних умов її існування / наприклад, критерії відповідності таким суто лінгвістичним стимулам розвитку, які в галузі запозичення виявляються як суто лінгвістичні передумови запозичення, як тенденції до мовної економії, регулярності і диференціації;по-треби в узагальненні й емоційно-експресивних найменуваннях і т.п. /пор. С.С.Волков, б.В.Сенько; С.В.Гриньов/; а також група критеріїв асиміляції / адаптації / запозичень, критерії словотворчої га семантичної мотивованості, груда критеріїв інтеграції тощо /.Обидві групи лінгвістичних критеріїв не ураховують реальне, тобто соціальне існування приймаючої мови і, отже, об’єднуються за їх телеологічним характером ^,

Несвавільність нормативної оцінки при соціолінгвістичному підході досягається тим, що приналежність сучасній французькій літературній нормі фактів змін традиційної французької літературної норми в руслі ії демократизації встановлюється за їх відповідністю універсальним лінгвістичним критеріям прийнятності. У рівній мірі не свавільно, але за відповідністю закономірностям традиційної норми, встановлюється нормативність узуально поширених фактів, Наше розуміння телеолого-лінгвістичних критеріїв як критеріїв відповідності мовного факту будь-якому непохитному чи абсолютному еталону, або стандарту, який встановлюється умоглядно, спирається на розуміння Е.Косеріу телеологічного підходу до вивчення мовних змін як антисоціального підходу, якому притаманний відрив мовних змій від мовців і їх перенос у площину абстрактної схеми [Пор.; Косериу Е. Синхрония, диахрония и история У/ Новое в лингвистике. - Вып. 3. - М., 1963. - С. 301, 304 - 305] .

в яких відбивається спадкоємність сучасної реальної літературної норми з традиційними французькими кормами.

Знімання телеологічного характеру лінгвістичних критеріїв у рамках соціолінгвістичного підходу стає можливим через установлення певного статусу { рангу ] різноманітних лінгвістичних критеріїв прийнятності в ієрархічно організованому комплексі соціолінгвістичних аксіологічннх критеріїв. Цей ранг зумовлюється усілякими нейтралізаціями лінгвістичних критеріїв, які опосередковані реальною взаємодією різкоспрямованих тенденцій і різноманітних зако-нслірностей сучасі.Л норми, а також екстралінгвістичних факторів. Застосування комплексу соціолінгвістичних аксіологічннх критеріїв дає об’єктивну комплексну оцінку всіх лінгвістичних параметрів запозичення [ варіанту норми ] у конкретно-історичних умовах англо-французької мовної взаємодії.

У другоку розділі "Тенденції та закономірності сучасних французьких граматичних і лексико-семантичних норм щодо англо-амери-камських запозичень і ієрархічний ранг основних аксіологічннх критеріїв", виходячи з реального стану відповідних норм і екстралінгвістичних факторів, установлюється ієрархічний статус основних критеріїв нормативної прийнятності.

Найвищий ранг у міжгруповій ієрархії критеріїв нормативної оцінки посідають незалежні соціолінгвістичні аксіологічні критерії. Ці критерії, нейтралізуючи будь-які негативні критерії оцінки.здобувають абсолютну аксіологічцу валентність, тобто самостійно визначають цілком завбачувану літературну нормативність запозичень на значну перспективу.

Так, певні групи семантично адаптованих / тобто таких, які вживаються стосовно до французької дійсності ] англо-американських запозичень формують у мові-реципієнті лексичні мікросистеми, що об’єднуються відповідними категоріально-семантичними ознаками.На--

IJC

приклад, категоріальна ознака "/Американська./ масова культура £ контркультура У" опосередкована такою соціально-психологічною ціннісною настановою сучасного суспільства, як негативне ставлення до явищ американської масової культури £ контркультури У. Вона міцно пов’язана в складену категоріальнс-оцінну сему з категоріальними раціонально-оцінними ознаками "негативна соціально-психологічна оцінка" чи "негативна оцінка неестетичних явищ".

Незалежний характер критеріїв присутності категоріально-оцінних сем у семантиці запозичень при встановленні сучасної літературної норми зумовлюється тим, що ці семи виключають, до моменту їх зникнення з структур значень відповідних англіцизмів, можливість існування або створення їх французьких еквівалентів чи фран-сизацій. Пор. запозичення remake n.m.1. кіно перезйомка фільму £ копіювання оригінального варіанту фільму, який мав касовий успіх, за участю нових акторів У; 2. кіно римейк, перезнятий фільм; 3.кіно. журналістика, видав, справа спрощена редакція літературного твору, тексту £ яка має на меті привести його у відповідність до вимог кінобізнесу і таке інше У" /г£щ;Г ^«6® - 8,77;?g = 16,59 -68,65 У і неприйнятну через відсутність у II семантичній структурі категоріально-оцінного компоненту, який тут розглядається,французьку заміну широкої септики с<>ріе n.f.

Більш низький ранг у міжгруповій ієрархії критеріїв нормативної оцінки займають альтернативні соціолінгвістичні аусіологічні критерії. Ці критерії застосовуються при оцінюванні запозичень через те, що поряд із тенденціями, що направляються універсальними суто лінгвістичними передумовами мовного розвитку, у руслі яких відбувається проникнення англіцизмів, у сьогочасній французькій нормі діють протилежні тенденції, що зумовлюють Збереженая її національної своєрідності, які сприяють закріпленим в нормі французьких еквівалентів Запозичень.

Отже, альтернативні критерії являють собою парні позитивні аксіологічні критерії, що не схильні до взаємної нейтралізації.

При цьому, однак, може спостерігатися нейтралізація критеріїв пе-реферійних негативних лінгвістичних характеристик запозичень критеріями універсальних суто лінгвістичних стимулів мовного розвитку, які -зумовлюють реалізацій відповідної тенденції сучасної норми. Це дає підставу встановити нормативність запозичення без огляді' на протилежну тенденцію французької норми. З другого боку, може відзначатися нейтралізація критерія однієї з суто лінгвістичних передумов запозичення негативними лінгвістичними критеріями інших ієрархічних рангів. Реалізація цієї можливості вимагає застосування як основного критерія,що зумовлює : неприйнятність чи малоприпустимість запозичення, альтернативного аксіологічного кри-терія, який відбиває національну своєрідність французької норми.

Гак, внаслідок того, що у сучасній французькій мові універ- , сальна мовна тенденція до закріплення значень, що диференціювалися, за новою фоно-графічною оболонкою,-вступає у взаємодію з протилежною тенденцією французької корми до широти семантики французького слова, до альтернативних критеріїв належать критерії семантичної диференціації запозичень з французькими словами / недифе-ренціПованості значень французьких слів.

Отак, на підставі застосування як основного критерія семантичної диференціації з його французьким синонімом vedette n.f,

/а також сукупності позитивних аксіологічних критеріїв: давності запозичення /"1849 - 1919 /, фоно-графічної а.симільованості, лек сико-семантичної інтегргиі! ] встановлюється нормативна прийнятність запозичення atar n.í . При цьоцу.необхідною умовою виступає розглядання реальної структури зца.ц$ь цього запозичення в сучасній моїц, яка не знаходить відображення в дістати і й мірі в лексикографічних тлумаченнях французьких словників: star зірка,

видатний знаменитий актор, актриса, виконавець, виконавиця; надзвичайно талантий актор; актор, що володіє виконавсько» майстер-* ністп в вищій мірі /рв = 49,28 - 138,18 ]\ о видатна талановиті особа / поза межами мистєцтвва У; світило, славнозвісна особа [рв = 16,59 - 68,65 У; <? видатне досягнення, явище [ =6,41-

42,76У; 2. ітюн. зірка, знаменитість, типовий поверховий "імідж", "лице" знаменитого артиста / диференціація полягає й більшому ступені інтенсивності прагматичного .-«оіяіоненту "іронічність*/ = 16,59 - 68,65 У; о ірон. нашуміла подія /відкриття, винахід, досягнення і т.п.У Г гв= 3,65 - 32,75У.

Альтернативний критерій семантичної недиференційованості вживається як основний критерій, який установлює малоприпустимість, наприклад, трудновимовляємого у французькій мові запозичення hitparade 1964 У. Так, його словникове значення "хітпа-

рад; класифікаційний список найбільш популярних пісень [ тижня,

. місяця, року У" диференціюються з одним з нових широких значень "старого" французького слова palmarès к.га./' 1868 ] "список, перелік найбільш популярних виробів, видань і т. п., найбільш значних досягнень, організацій, що досягли найбільшого успіху; opalaarès пд. de le. chanson" по обсягу значення. Ця диференціація виявляється й у включенні семантичної ознаки "класифікація, розподіл місць* у інтенсіонал значення hit-parade n.m., в той час, як у розглядаємо-му значенні palmarès rua. ця семантична ознака належить рівню вільного імплінаціоналу.

Однак семантична диференціація hit-parade і palmarès за ознакою "класифікація, розподіл місць" може нейтралізуватися на рійні мовлення при контекстуальній актуалізації відповідної ознайл імплінаціоналу palmarès . Широке .-начення palmarès п*м,,що тут розглядається, у разі потреби може деталізуватися в атрибутивному словосполученні palmarès a.m. de la chsnsoa ¿fiop. деталізації різних ши-

роких значень palmare а : le '¿t ?iaarèe des Jockeya, le palmare a . du prix i'billpa ) le palmarès des 10",le palmarès de l'informatique? ‘ У рівній мірі можливо формування конкретного відтінку цього значення palmarbe е.и"/класифікаційний / список найбільш популярних пісень / ТИЖНЯ, місяця, року/" / пор. інший конкретний відтінок цього значення palmarès "/ класифікаційний / список найбільш популярних виконавців року і т.п.*: "... sa présence [de Cbrto-tiaa VarxderJ daos le palmarès Jazz Hot 87 C" Humanité Dimanche", 24.04.87.].

Установлюючи факти реальної Літературизї норми з використанням ьідкосних соціолінгвістичних аксіологічних критеріїв, необхідно враховувати можливість взаємної нейтралізації позитивних і негативних лінгвістичних критеріїв, а також їх нейтралізації екстралінгвістичними факторами. Такі критерії займають третій ранг, щодо їх аксіологічної валентності, в ієрархії критеріїв нормативної оцінки.

Так, визначення нормативності іншомовних семантичних впливів, на наш погляд, пов’язане з уживанням відносного позитивного ак-екологічного критерія семантичної похідності запозичених значень у структурах значень французьких слів, що їх приймають / у семантичних запозиченнях і семантичних кальках /, і відносного аксіоло-гічного критерія запозичення омоніма французького слова, в якому запозичене значення містить компоненти, несумісні з семемними структурами всіх лексико- семантичних варіантів французького слова, ще його приймає.

З усіх типі в мотивованоеті семантичних запозичень / кагізк /у структурі значень французького слова, що виделені нами, які можна зіставити і à способами автохтонної семантичної деривації / детер-мінологіаамія; заміна категоріальне;, ¿Міки; зміна інтенеигності вираження ідентифікуючих компонентів; перехід nH'iejeHuinrw.x сем

в іншу понятийну сферу; парадигматична мотивованість; зміна інтенсивності £або стирання ] категоріального раціонально-оцінного компоненту 7, наведемо випадок установлення між значенням французького слова й семантичною калькою одного з видів класифікаційного семантичного зв’язку £ наприклад, симілятивного / метафоричного / зв’язку, який об’єднує значення за спільністю ознак: семантична калька bulle л*."овал, коло чи інша замкнута фігура,в котру вписуються слова персонажа, 40 зображений на малвкці ■£ здебільшого в коміксах 7" / Pg = 6,41 - 42,*76] £ nop. англ. balloonn. і фр. bulle n.f. "повітряна чи газова булька; булька £ недовговічна ]*J.

Можливість нейтралізації критерія семантичної мотивованості неспіввідносними лінгвістичними критеріями, яка перетворює цей критерій у відносний соціолінгвістичний аксіологічний критерій, виникає в тих випадках, коли прийняття семантичних запозичень £ кале>{ 7 призводить до порушення основних особливостей сучасної французької лексико-семантичної норди. Таким чинником, що нейтралізує критерій семантичної мотивованості, може бути, наприклад, . небажаність витіснення французького слова конкретної семантики запозиченням широкого значення £ ураховуючи таку відмітну особливість французької мови, як її відносна бідність словами конкретного значення 7. Пор, закріплення сем0нтичного запозичення portable adj. у широкому значенні "переносний, нестаціонарний; портативний, переносний", яке призводить до витіснення французького прикметника portatif,lve adj. "портативний, компактний, автономно працюючий, або такий, що застосовується за будь-якими умовами £ річь, пристрій чи апарат /".

Критерій запозичення омоніма французького слова є негативним аксіологічним критерієм у випадках, коли який-небудь семантичний вплив призводить до створення небажаної омонімії. Так, запозичен-

ня значень англійського прикметника agressive а, *1. заповзятливий; активний, енергійний; динамічний; сміливий, бойовий; Z. цупкий; настійливий, напористий" fякі знаходять адекватну заиіну в кожному конкретному випадку в одному з серії французьких синоніМІВ dynamique, entreprenant, accrocheur, efficace, combatif,actif, audacieux J створює шкідливі омоніми французького agressif,-ive adj. • Справді, внаслідок нестійкості запозичених значень, для збереження їх семантичної інваріантності під час актуалізації по-, трібен великий контекст з повним набором ітеративних сем. Тому в мікроконтекстах, наприклад, une entreprise agressive, un vendeur agressif » утруднюючи комунікацію, пред усім реалізується

інваріант значення французького agressif,ive adj. "агресивний".

. Відносність негативного аксіологічн''го критерію запозичення омоніма французького слова зумовлюється можливістю його нейтралізації» наприклад, критеріями достатньо вираженої семантичної диференціації запозиченого омоніма з: його французькими синонімами /відмінності на рівні ідентифікуючи ознак, розбіжності в широті семантики, в оцінних компонентах тощо /.

Так, запозичений омонім conventionnel,-elle adj. *1. звичайного типу, не кардинально новий, нереволюційний [ у науковому, технічному планах тощо 7; <? звичайного типу / про зброю J, неядерний, невтомний; 2. той, що встоявся, добре відпрацьований,стандартний, серійний />в для 2-х значень = 32,20 - 100,50 J; 3. позбавлений оригінальності чи індивідуальності" не є некорисним у французькій мові. У семічні структури значень запозиченого омоніма 1-2 входить категоріальний компонент позитивної раціональної оцінки, що індицується семантичними ознаками їх імплікаціоналів "найновіші технології","передові науково-технічні розробки і т.і.". Виходить, значення, що розглядаються, не знаходять еквівалентної заміни в членах серії французьких синонімів traditionnel., ordinaire, habituel, normal» У сомічних структурах значень яки*' присутня

ймовірносно-імпліційовама сема негативної раціональної оцінки. Французькі синоніми conventionnel,-аНе не підходять для означання, наприклад, лексем [ синтагм / <іев oatellites : { пор.'Чео lan-

cements des satellites conventionnels soviétiques"[Science et Avenir", 1982, n° 435JJ,un Microscope électronique , які позначають прилади, розробки і т.п., що постійно вдоскошіліо-ються і в яких застосовуються найновіші досягнерня науки й гехні-

У значенні запозиченого омоніма ’'позбавлений оригінальності чи індивідуальності" відзначається розширення екстенсіоналу, порівняно з йоіо французькими синонімами traditionnel, habituel, ordinaire, banal .Насправді, воно поширюя поняття "звичайності, ординарності" на такі ознаки, які розташовані за межами екстенсі-оналів французьких синонімів. Розширення екстенсіоналу супроводжується зниженням інтенсивності вираження компонентів інтенсіона-лу, що допускає вживання цього значення запозиченого омоніма в контекстах, які актуалізують такі ознаки його імплікаціоналу, як "такий, що перевищує ранг звичайного, ординарного / сучасний, ви-щукуваний, розкішний і т.п. У, однак позбавлений неповторності, без "живчика" £Рв = 16,59 - 68,65 /; "банальний, £ все ж / звичайний £ що ховається за претензіями на неординарність„ глибину й ї.п. ] [ * 3,65 - 32,76 /; "добротний, професійний, майстерний,

однак нетворчий, позбавлений неповторності, оригінальності /"які притаманні справжньому мистецтву ]* £ = 3,65 - 32,7о /.

Найнизчий ранг у міжгруповій Ієрархії аксіологічннх критеріїв з точки зору їх аксіологічної валентності займають периферійні соціолінгвістичні аксіологічні критерії. До периферійних критеріїв належать критерії корфо-синтаксичної £ а також фоно-графічної асиміляції /адаптації ]]. Ці критерії, нз будучи спроможними нейтралізувати будь-які критерії оцінки, лише посилюють відчування не-

' c ■

прийнятності запозичень, що встановлюється на підставі групи негативних аксіологічних критеріїв. У свою «ергу вони легко нейтралізуються сукупністю позитивних аксіологічних критеріїв, що зумовлюють існування соціальної потреби в тому або іншому запозиченні. Внаслідок одержаної в спадщину в помітній мірі елітарності традиційної французької норми сучасна норма неспроможна супроводити глибоким."зрідненням" у граматичному / а також у фоно-графі чному/ плані інтенсивне лексичне проникнення, у якому переважно виявляється сьогочасний англо-французьвяй мовниЛ контакт. Це спричиняє зцгцнення на різних рівнях системи французької мови підсистем,що обслуговують англо-американські запозичення.

Аксіологічна релєаантність критерія морфо-синтаксичної не-адаптованості при Його застосуванні до запозичених лексем із немотивованою препозиціє» прикметника, а також до запозичених синтагм з препозицією інших частин мови { чи дієслівних форм / підтверджується вже внаслідок існування дивергентних явищ, які нерідко супроводжують проникнення таких синтагм. Це дає вагомі підстави, щоб нормалізувати / або кодифікувати як ненормативні Узалози-чення, які розчленовуються семантико-граматично, тобто англіцизми в "прозорою" структурою, яка виявляє препозицію визначального елементу. До того ж обов'язковою додатковою умовою можливості нормалізації таких запозичень є їх неприналежність до угруповань лексики, які вельми легко приймають і міцно утршцують англіцизми. Пор.’ public-relations a.X.pl. "служба інформації та пропаганди на підприємстві, у фірмі" ■*— relatione a.í.pl. publiques; check-point &.а. "контрольно-пропускний пункт" 4~ poete Я.ш. de contrôle .

Переферійність аксіологічного критерія морфо-синтаксичної не-адалтованості може виявлятися під впливом супутніх чинників морфологічної адаптації, ялі "розмивають" у більшій чи меншій мірі чіт. кість структури синтагм "гОзначальний елемент + те, що означаєть-ch"s ' ... ■ ' ■ :

,-Л ' •

- І/ трансформації синтаксичного зв’язку типу прилягання з порядком "означальний елемент + те, що означається" у префіксальний словотворчий зв’язок / наприклад, psychodrame п.га. "мед, иси-ходрама / метод групової психотерапії У", minicassette п.Х. ’'компакт-касета", eurodollar n.n. "екон. євродолар"2/ значного ослаблення граматико-логічного відношення підпорядкування з препозицією і изначального елементу в телескопованих словах, які утворені з "осколків" декількох слів різної величина / наприклад, fanzine n.m. /Іan /& tic / + /maga ] aine/ "спеціалізований жур- 1 нал / для аматорів кіно, спорту тощоУ", stagflation n.f./&tag/nation/ +■ Дд/xiation/ "ек. стагфляція* У; - 3/ переходу синтагма- . тичного відношення підпорядкованості з препозицією означального елементу в запозичених складних словах у відношення типу суфік- „ сального словотворчого зв’язку / наприклад, rollerball n.m."роликовий футбол", coQtail-party п. Г."вечір, на якому пригощають коктейлем" у.

Негативний периферійний аксіологічний критерій морфо-синтак-сичної неадаптованості, всупереч пурисгам, які не приймають запозичення з препозицією означального елементу в принципі, дуже легко нейтралізується сукупністю позитивних аксіологічних критеріїв, які опосередковують соціальну потребу в тому чи іншому запозиченні, Пор. запозичення, які поповнюють угруповання лексики, що широко приґатють і на тривалий час зберігають англіцизми, отже семантика яких містить сигнальну сему "відносно англізована ЛСГ": -"спорт" /наприклад, aperring-partner n.m."спаринг-партнер /для тренування професійного боксера У" У; - "сучасне мистецтво" /наприклад, lend, ¿ri п.т."ландіаафтне мистецтво ( те нг меті естетичні, а не утилітарні цілу" У.

У третьому Т703ДТЛІ "СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ аспект НСОЛОГІЇ іДоДО англо-ямераканських запозичень" встановляються аксіологічні типи

■ ¿с ■ . "

інновацій «нгло-амориканськора походження, що посідають різний ранг із ступеня та характеру їх перспективності для сучасної мови, які зумовлюють вибір адекватних методів нормалізації цих інновацій на стадії використовування. . :

Безсумнівно перспективними інноваціями для мови-реципієнтас неологізми англо-американського походження. Експяіцитно вводячи в поняття "неологізм" оцінний аспект, ми розуміємо як неологізми,які з’явились внаслідок впливу англійської мови, насамперед інновації, що в принципі призначені до соціалізації, прийнятність яких у нормативному плані визначається на підставі комплексу соціолінгвістичних аксіологічних критеріїв. При цьому в суто технічному плані, нарівні з іншими видами інновацій, неологізми виділяпться на підставі критерія нещодавності їх появи в мові, яка запозичує / приблизно за останні 10 - 15 років У і лексикографічного критерія їх відсутності у великих тлумачних словниках французької мови. . .

Ді іісні неологі зми англо-американського походаїення - це вживані й стійкі інновації на стадії використовування, прийнятні в нор~ мативному плані, які поза всяким сумнівом будуть прийняті об’єктивною У і літературною / нормою, чи лексеми, які вже прийняті як нео-запозичення, що, одначе, ще не встигли потрапити «о великих тлумачних словників. Пор, hélio-ingénierie n.f. / англ. aolar engineering п/ "техн. всебічна інженерна розробка приладів та обладнання для сонячної енергетики"; piraterie a.t./англ. pirating а. У "¿озм. незаконне тиражування відеопрограм"; progressive rock п.т/ можлива франсизація rock n.m.progreseiry "прогресивний .рок / складний синтез рок-му зики й симфонічних елементів з віртуозними сольними партіями У".

Потенційні неологізми - це інновації'“, які в принципі призначені до соціалізації.що встановлюетыя і+ч підставі пеь.<ої соціальної потреби в них, що визначилась, та відсутності протипоказань норма-

тивного плену. Вони відрізняється від дійсних неологізмів у основному незначними вживаністю та стійкістю. Слабке вираження цих ознак не дозволяє прогнозувати з достатньою часткою впевненості прийняття В перспективі потенційних неологізмів нормо». Iîop. album-poster п.т."альбом крупноформатних репродукцій з аркушами, що легко відділяються", acorer v.tr./від score п.а. "споти1, рахунок"/ "спорт, набрати очки", road book n.n."*8pr. авт. дорожній довідник". ; ■ -

Для ймовірних неологізмів, як і для потенційного Гх різновиду, характерні незначні вживаність та сталість,, однак бони відрізняються від останніх особливістю їх номінативної навзнтаженості, яка зумовлюється гіпотетичним характером закріплення відповідних денотатів як повноправної приналежності французької цивілізації. Пор. parS-»ekiing а.Vможлива франсизація para-ekl n.m./ "піді ймення на гірських лижах за допомогою підйомної сили спеціального парашуту", aadrobot n.m. /de and f ro- J + robot / "людиноподібний робот*. . .. ■ ■ ■ ■ . •

Основними критеріями, чо дозволяють відокремити всі підтипи неологізмів від такого виду Інновацій іншомовного походження, як • несталі інновації.а критерії літературно-нормативної неприйнятності останніх.

Несталі інновації акгло-амвриханського походження найбільш легко встановлюються у випадку наявності варіантних способів позначення, більш прийнятних у нормативному плані, nop.realitÿ-ebjw n.m. "телевізійний жанр, у якому телебачення виступав в ролі громадської служби У чо займається проблемами сім*ї, "розплутуванням" складних кримінальних справ тощ^/" /t<ilé-vérit<5 a.t., Ш6-вег*іев n.m. . До несталих інновацій слід зідаестя Я інновації, що не <ають співіснуючих варіантів, семантико-граыатично членування яких,

троте* Зумовлює неминучість їх заміни/ за умов існування спонтан- • іої норки щодо англіцизмів, цо склалася, зокрема, на фоні актив-

: мої роботи по упорядкуванню термінологічних англіцизмів/ французькими еквівалентами [ кальками /. flop. -teat-flring a.m. "пробне включення ракетних двигунів / на землі /" «-allumage n.m, d'eeeal ^'épreuve /; air-bag n.m. "авт. аварійна запобіжна подушка" «— ooueein n.m. de sécurité • »

Оказіонаяізми.що зумовлені іншомовним впливом, - це і то tin-ції с які вживаються одноразово, вони не призначаються для соціалізації в принципі, чи не соціалізуються при відношенні франкофоне в, що склалося, до англіцизмів«

Вживання номінативно не навантажених оказіоналізмі в, які в / принципі не призначаються до соціалізації, можуть розглядатися як прийнятні в певних контекстах, де їх використання веде до збагачення змісту конкретного мовного акту / вживання авторських оказіональних утворень / гапаксів/; передача характерних особливостей ідеолектів, носії яких тісно втягнуті в англомовне сере--довюце; вживання оказіоналізмі в із стилістичними цілями /.

Неприйнятність оказіональних уживань англіцизмів, які в принципі не претендують на закріплення в мові, може бути пов’язана з тим, чо вони засмічують мовлення й тягнуть за собою негативну соціальну оцінку того, хто їх використовуй, як сноба, який явно підкреслив володіння англійською мовою або непомірно схиляється перед усім англійським чи американським. Пор.Jamee Brown eat toujours l'un dee performers [=des Interprétée ] lee plue exltanta de la scène amériCjin0"/hX,Huaanltéï I5.04.S7/.

Вживання оказіоналізмів може бути неприйнятним і через вільну чи мимовільну їх популяризацію внаслідок "неправильного" їх використання для задоволення потреби в інтермо^ні.І референції. Існування цієї потреби пояснюється становищ«?« лідері, що повідають США в багатьох галузях сучасної науки і технік.1?, яке зумовлює не 7J льки запозичення англо-американських тефкіків, Ait; й застосування англіцизмів у так одній япсе<вдс;{^ера jjk&i|>)фуйМії¡Г" для від-

силання до термінів, що вперше з’явились у системах наукових понять чи технічних номенклатурна англійській нові, або відповідних повних англійських найменувань, що "роатифровують" англійські абревіатури, які звичайно входять у мову паралельно з Тх французькими повними назвами / пор. J«-BJCoecMlg^. Пор, helper n.nu ;

"біол.клітина, яка підсилює вироблення антитіл" - "leapalpara"

/le l'anglais help: aide/» ["Science et Avenir, I960, а°ЭЭф de- „ signers' drugшаТсинтетйчний наркотик" - "dea designers' ітаяв, < ou drogues de synthèse" ["Science et Vie", 1991, ne88îj, near death experience n.f. "клінічний стан; стан rfa Wxi'ctiepri" - "lea Hear Death Experiences /ou MDB.átats proches de la mor$'3cience et Vie"].

У закінченні викладаються загальні висновки до дисертаціІ, розкривається перспективність проведеного дослідження.

Список основної використаної літератури налічує 309 найменувань. Додатки до дисертації містять атестації вживань англіцизмів, їх французьких замін-еквівалентів та франсизацій; зразок анкети; список інформантів; умовні скорочення.

Виконане дослідження дозволяє зробити такі загальні висновки:

Послідовне састосування наукових принципів проведення свідо- . мого регулювання суспільством процесів запозичення з англійської мови сприяє демократизації сучасних французьких норм і активізації процесів французької неології.

Основні положення роботи викладено в публікаціях дисертанта:

1. Необхідні та факультативні критерії запозиченого слова в світлі теорії мовних контактів / До питання про неадаптовані ан-

гло-амеріканізми в сучасній французькій мові / // Іноземна філологія - І9Ь5. - Вип. 7?. - С. 103 - 109.

2. Сб уровнєвом фукнкционировании суффиксов английского происхождения в современном франі'урском языке // Предложение и текст. Структурно-семантические характеристики. - Киев. уч-т., М., 1984.

r. 6 c. - Деп. в ЮіИСК АН ССР. - »13.647. - Л ЛІ.84 г.

3. К вопросу об аксиологической норме современного французского общелитературного языка в отношении англо-американских заимствований // Проблемы лексико-грамматической семантики романских языков в их национальных вариантах: Метод, рекомендации. -

- Ч. 2. - К.: Киев, ун-т, 19ЪЬ, - С. 15,

Клименко A.C. Социолингвистический аспект англо-американских заимствований в современном французском языке новейшего периода: к вопросу о нормализации- англицизмов: Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук / Рукопись, -• Специальность 10.02.05 - рсманские языки. - Киевский университет им. Тараса Шевченко. - Киев, 1995.

Б диссертации разработан комплекс социолингвистических аксиологических критериев, дающих объективнуо / непроизвольную, невкусовую J оценку всех лингвистических аспектов заимствования в конкретно-исторических условиях англо-французского языкового контакта. Предложена аксиологическая типология еще не социализовак-ных инноваций англо-американского происхождения в соответствии со степенью и характером их перспективности для современого ягыка.

Klimenko A.S., Sociollnguiatio Aepectof Anglo-american boon werde in ilodera írench of the Newest ïericd: on tit* Standardizatі on oí Angliclama"s Dissertation submitted for a Candidate of Philology degree / fcanusoript. -Speciality 10.02,05. - Rooanee languages. Kiev Saras Shevchenko University. « Kiev, 1995.

She complex of sociollnguiatic axlologieal criteria, giving objective value-judgements concerning all the linguistic aspects of anglicises in Modern írenoh has Ъееп developed, the typology of axiologioal kinds of ixmovationa not yet e->olall6ed, distin»*' gUtehed in conformity with the degree and the oharacttr of their perspectiventBB for Modem Treneh Is pnpostd.

Ключові слова: 'соціолінгвістика, літературнії иорма.кормаліза' дія, аксїологішшй ,-<ритерій, англіцизм.