автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Вплив iдей i досвiду словацького нацiнального повстання на претворення в Чехословаччинi у перiод нацiонально-демократичноi революцii

Полный текст автореферата диссертации по теме "Вплив iдей i досвiду словацького нацiнального повстання на претворення в Чехословаччинi у перiод нацiонально-демократичноi революцii"

РГ6 од

О МЯ in^'î

'•ДШГ.гОПЕТРОВСЬКИИ ДЕРЖАВНИЙ УН1ВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

КОВАЛЬОВ Володимир 1ванович

ВПЛИВ 1ДЕЙ I Д00В1ДУ СЛОВАЦЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПОВСТАННЯ НА ЛЕРЕТВОРЕННЯ В ЧЕХОСЛОВАЧЧИН! У ПЕPIOД НАЦЮНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНО! РЕВ0ЛЮЦ1Т

07.00.03 — Bcecsiтня icropifl

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацм на здобуття наукового ступени кандидата ¡сторичних наук

ДНШРОПЕТРОВСЬК 1993

Гобота виконана в Харывському державному ушверснтеть

Науковий кер1вник — кандидат ¡сторичних наук, доцент Пугач 6. П.

Офщшш опоненти:

— доктор ¡сторичних наук, професор Сухарев В. В.

— кандидат ¡сторичних наук Романцов В. Л\.

Пров^дна устапова — 1нститут ¡сторГ! УкраТни АН УкраГни.

Захист вщбудеться «12» травня 1993 р. на зааданш спец.1ал1зовано1 вченоГ ради К. 053.24.08 по захисту дисертацш в Дн1пропетровському державному университет! за адресою: 320625, ДСП Дншропетровськ-10, проспект Гагарша, 72.

3 дисертащею можна ознакомитесь у б1блютсц1 Дшпропетровського державного ушверситету.

Автореферат розкланий « «1 ¿¿. » 1993 р.

Вчений секретар спецда-'изованоТ вчено! ради, кандидат ¡сторичних наук

Тут Л. С.

АктуальнЮть проблеми. В icioplï держав I на род! в !нод! в1дбувэютьоя так! йодП кардинального значения, як!. мзють ви-нятковий вплив не подальший ïx розвиток. До такого роду под!й на лежать i Словацьке нац1ональне повета дня (СШ) 1944 року. Воно вШграло вир!пшльну роль у нэц!ональяо-визволья!й бороть-61 чеського та словацького шрод1в. Словацькя нац!опальна рада, револющйн! нащон8льн1 ком!тети, заводоьк! рада 2 проф-сп!лков! opraHisauiï, мШц!я та повстанська арм!я, яроголо-шення нових, piвноправ них взаемин м!ж чехами та словаками,роз-no4ari у ход! СШ cottffljibHi, економ!чн! та дол!тичн! перетво-рення - усе це було прообразом визволено! Чехословаччини,

1де1 та досв!д СШ нзбули ддлыпого розвитку у перш! по-воеhhî роки, коли у в!дроджен!й Чехословацьк!Я республ!ц! сфор-мувалася демократична держава, яка характеризуйлася пол1 июням длюрал!змом те бо ггтоу клад ною економ!кою. 3 вега новлешшм кону-я!стично! диктатури !де! та досв!д Словацького нзц!ональяого повстання щодо в!дбудови hoboï демократично! деркавност! були в!дкинут1. KpëïhI була нав'язана радянськв модель соц!ал1зму, яка 'зазнала краху шприк!нц! 8Q-x pokîb.

Видееться актуальним об'ектявно проз нал! зувэти тадшй важ-ливип те складний пер!од у icTopiï Чехословаччини, коли булг зробленэ спроса створення hoboï, демократично! модел! сусп!ль-ства.

1стор!ограЗля.

Iciopifl Словацького нац!опального повстання вивчаеться радянськш.ш, ' чесышми те словецькими досл!дншмш уже б!льи, Ht ж чогири десятир1ччя. Раданська ! стор!ограф1я так f не створила специального комплексного досл1дйення, при свяченого влли-ву !деи та досв!ду СШ на пере творения у Чехословаччин! в ne-pi од нацЮшльно-демократично! революцП, хоча, oKpeui аспекти одержали певне висв1тлення у монограф!ях та статтях ОЛ.Недо-резове, М.Г.Сеииряга, В. Г.Клокова, Г.П.Мурашко, B.B.Map'ïHoï, M.Н.Мухтзci пова , О.О.Ян!не, Я.Б.Юлераля, М.Р.Шабанова , Б.М.То-nopuiHa, В.П .Терехова^. 7 той яе час бага то важливих питань,

-1 Недорезов h.И. Аграрные преобразования в народно-демократи-. ческой Чехословакии. - М., Г954. - 216 е.; Он же. НацЮнвльно-освободительяое движение в Чехословакии (1938-1945;. - М.,1961г-370 е.; Клоков В.И. Борьба народов славянских стран против фашистских пора о о тит елей {I9S9-I945J.- Киев, I9SI. - 450 с.

1, насамперед, про взаемов!дносини чех1в та слов8к!в, про проведения земельно! реформа, про д!яльн!сть Нац! онального фронту чех!й та словак!в, потреОуготь нового оемисленвя на основ! конкретного Юторичного энал!эу.

Природяо, що ця проблема ширше й систематичн!ше розроо-лялася чеськимя тэ словадькими доел! дни ка ми. Нэйб1льш уваги було прид!лено безпосередньо Словацькоыу нац! ональному повстай-ию. Насамперед, сл!д в!дзн8чити фундаментальне п'ятитомне до-сл!дження "1стор!Я Словацького нэц!онального повстання 1944 року"1, в також колективну працю "1сторичне перехрестя. Словацьке над! она льне повстання - передумови та п!дсумки"* 1 монограф!!

Сеыиряга М.И. Антифашистские народные восстания. - М., 1965.267 е.; Он Ее. Борьоа народов Центральной и Юго-Восточной Европы против немецко-фашистского гнета. - М., 1985. - 326 е.; Топорнин Б.Н. Основные этапы развития местных органов народной власти, в Чехословакии // Новая и новейшая история. -1966. - Л 6. - С. 19-27; Шабанов М.Р. К истории создания национальных комитетов в ЧССР /У Советское государство и право. - 1966. - Л 8. - С. 142 - 143; Шмераль Я.Б. Расстановка политических сил в Чехословакии после освобождения страны и стратегическая линия К11Ч /У Из истории народно-демократических и социалистических революций в странах Центральной и Юго-Восточной Европы. - М., 1977. - С. 268 - 306; Мухтасипов М.М. Торжество правды: Из истории борьбы за становление ленинской интернациональной и национальной политики рабочего класса Чехословакии и его коммунистического авангарда. - М., 1983. -252 о.; Мэрвяна В.В. Крестьянство в.революциях 40-х годов Центральной и Юго-Восточной-Европы. - М., 1984. - 312 е.; Янин A.A. Восстание в тылу вермэхта: К 40-летию Словацкого национального восстания. - М., 1984. - 64 е.; Мурашко Г.П. Политическая борьба в Чехословвкии в 1944 - 1948 гг. и национализация средств производстве. - М., 1986. - 328 е.; Терехов В.П. Политика Чехословацкой национально-социалистической партии на начальном этапе нашо'нзльно-демократической революции Смей 1945 г. - май 1946 г..) /У Славяноведение. - 1992. -* 3. - С. 52 - 63. '

^ Dejiny Slovenskeho narodjiieho povstsnia 1944. • 2v. 1-5.- Bratislava, 1984.

2 -i v ^ я v

Beer Р., Bencik A. , Graca B¿ , Kren J., Solo J. Joiinn1. krizo-

В. Mi шика, М.Кропилака, Я.ЯОлоницького, В.Плевзи, В. Чади*.

Ваасливим напрямком poâii чеських те словацьких вчених е вивчення СЩ як початку НЕц1онально-демократичшЯ peвoл!oцiï у Чехословаччин1. Це проблема розкрита яа широкому документальному га врх!вному матер!ал1 у монограф!ях С.Фалтяна, Я.Яб-лоннцького, о.Цамйела, В.Плевзи, М.Ряегурнека^.

Досить широко BHOBi меняй у чеськ!й та словацьк1й Ююрач-н!й науц1 полНичний i coulaльно-економ!чний розвиток Чехосло-ваччини у nept од наШональко-демокрамчш^ революцН. Про це ов!дчать колективн! првц! "На перехрест! двох епох: 1945 -1948"®, "Виникнення ш родно-денокра тич ¡ioï Чехооловаччига"4, монографП Й.Бистржини, Я.Опата, М.Барновоького, Я.Цехаря та Зд. Сн1тила^. Усх ni првц! HarmcaHi на широкому документальному матер1ал1 i анзл1з ïx дав можлив!сть проотежити пол1тичн! та

vatka.Slovenské narodné povstaniepredpoklady a vysledky.-Bratislava, 1964.

Misik V. Slovenske narodni povstani.- Praha, 1945.- 59 s.; Kropilak M. Slovenske narodna povstanie.- Bratislava, 1974.277 з.;В1н же.Povstanie a revolueia.- Bratislava, 1984.-210s.; Plevza V. Revolucni odkaz Slovenakeho narodneho povstani.-

Praha, 1974.- 54 s.;BIh же. Slovenske narodne povstanie,1944:

tf v'

Pociatok narodnej a demokratickej revolucie v Ceskoslovenaku.-

Praha, 1984.- 210 s.; В1н же. 0 povstani.- Bratislava, 1989.120 s.; Oada V. Slovenske narodni povstani.- Praha, 1984.- 141 a.; Jablonicky J. Povstanie bez legiend: Dvadsat* kapitol о priprave a zaciatku Slovenskeho narodneho povstania.-. Bratislava, 1990,- 357 s. '

Paltan S. К problemom nârodnej a demokratickej revolucie na Slovensku.- Bratislava, 1965.- 107 s.; Jablonicky J. Slovensko na prelome. Zapas о vitazstvi nârodnej a demokratiekej revolucie na Slovensku,- Bratislava, 1965.- 442 s.; Cambel S. Revo-v

lucny rok 1945. Oslobodenie a prve kroky ludovej moci na stred-

v

nom Slovensku.- Banska-Bystrica, 1965.- 298 в.; Plevza V. He-

o

hurek.H. Revolueia v naatupe.- Bratislava, 1975.- 183 в.; Plevza V. Slovenske riarodne povstanie, 1944: Pociatok nârodnej a

<»

demokratiekej revolucie v Ceskoslovensku.- Praha,1904.- 210 s,

3 v v '

Belda J., Boucek 1,1., Deyl Z., Klimes M. Ita rozhrani dvou epoch:

1945-1948,- Praha, 1968.- 322 s.

4 v

Vznik lideve demokratickoho Geskoalovenska.- Praha, 1Э75.-137 о.

r) v •

■■3y3trina I. Lidova denokracie.- Praha, 1957.- 2£l е.; Opat J.

eK0H0Mi4Hi перетворення у Чехословаччин! у пер!од нац!онально-ÂeM0Kpsïii4H0ï революцП. У ряд! poöii чеських та словэцьких вчених висв!тлюються окрем!, але ваклив! аспекта демократична перетворень у в!дроднея1А Чехословаччин!. Тек, д!яльн1сть Нац! овального фронту доол1джена у монограф{ях М.Варт!ково1, Ст. Матоушека, П.Вошагликово!1; $ункц1онув8ння нвцЮнальних ком1-тет!в розглянуто в роботах Ст.Шулыда, Ст.Матоушека, К.Бертель-мана, А.Мерти, В.Шкоди2; питэнню про взаемов!дносини чех!в та словак1в 0ули присвячен! прац! 1.Гроспича-; t ЗдЛчинського, Я.Бэрто, М.Гоо!оровського, В.Плевзи3; нац!он8л1зан1я базових галузей прошсловост! та банк!в анал1зувться С.С!корога, К.Кап-

0 novou demokracii.Prispevek k dejinem národnej demokratioke revoluce v $eskoslovensku v letech 1945-1948,- Praha, 1966.267 s. ! Barnovsky 11. Socialne triedy a revolucne premeny na Slovensku v rokoch 1944-1948.-Bratislava,1978,- 227 a.; Cesar J., Snitil Zd. Ceskoslovenska revoluce.1944-1948.-Praha, 1979.410 s.'

^ Vartlkova M. Ód Koüíic po februar. Politika slovenskeho Narod-

y/

neho frontu od Kosickeho obdobia do februarovych udalosti

/1945-1948/.- Bratislava, 1968.- 198 s; Matousek St. Postave-f ^ nie Karodneho frontu v politickom systeme CSSH. Geneza a su-

iany stav.- Bratislava, 1975.- 358 3«; Vosahlikova P. Ceskoslovenska socialni demokracie a Harodni fronta.- Praha, 1985.-218 s.

2 Sulc St. Narodni vybory. Vyvoj, pravni zaklady, poslani, pra-ce.- Brno, 1946.- 532 s. ; Bill же. Organlsacni a jednoci rad mistnioh narodnich vyboru.- Brno, 1947.- 62 s.; Matouïek St. Slovenske národne organy. Do Uatavy 9.maja.Bratislava, 1960.324 s.; Bertelmann К. Vyvoj narodnioh vyboru do Ustavy 9.Kvet-na /1945-1943/.- Praha, 1964.-421 s.; Merta A. -Prazske narodni vybory. Vyvoj jejich organizace v leteoh 1945-1965.- Praha, 1966.- 292 s.¡ Skoda V. Marodni vybory - zakladni organy jed-

notne statni moci vCSSR.- Praha, 1975.- 257 s.

3 V ^ ✓ о s

Grospic J. a Jicinslcy Zd. Statopravni usporadtini vztahu ceskn-

ho a slovenskeho naroda v obdobi vypracovani a prijeti Ustavy

9.Kvetna.~ Praha, 1967.- 67 s.; 3r;rto J. Riesenie vstahu Cechov

a Slovakov /1944-1948/.- Bratislava, 1968,- 243 0.; Gociorovs-v v

ky M. Cesi a Slovaci. Historie vzajemnych vztahu ve ?0.stoüo-ti.-Praha, 1979.- 203 s. ; Plovswt -V. ilarcdnostna polllika KSffz оeskos 1 ovenokc vstahu.- JUatleluvn, 197-J.- 4?« .

ланом, Е.Враблщькои, В.Аготою, Р.Глушичковою-'-; докладно ви-кладйетЬся проблема земельно! реформа у монографиях П.Грегора, 1.Котяткр, K.Sxa, С.Цамбела^. Усе s, так як робота б1льшост! радянсышх !сторик!в, так î прзц! чеських та словапышх до-сл!дник!в були написан! п!д впливом пануючо! у той час 1део-Jlorlï, Тому в них переб!льшуйалзся роль компэртП, возвеличу-валася та/нав'язува'лася радйнська модель соп1ал1зму ! у б!ль-шост! випадк!в йедоощнввалася спробз побудови у Чехословаччи-н! Демократичного сусп!льства нэ основ! !дей та досв1ду СШ.

Шсля "оксамитово!" револвдН 1989 р. у Чехословаччин! з'явилися; роботи Я.ЯблоНицького та К.Каплана3, у яких подан! б!льш об'ектйвн! оц!.нки рол!.СЩ_у розвитку Чехословацвко!

. республики у пер!од HaniопэльнО-денократично! революц!!.

Таким чином, анал!з радянсьйо!, чесько* та словацько! . icTopH4Ho'í л^ератури за темой дисертап!'! не две цШсного в!доОрг;кенил дано! проблеми.' Тому виникла необх!дн!сть уза-Г8льйэти Й прознал! зувати зЮраний матер!ал ! на ц!й основ! спробуватИ !з суча снах позиций досл!дити розвиток Чехословач-

1- . ' • ..yv'i *

Sykora S. Zr.arodneny priemysel zbran naaho ludu v boj i za

aocialismus.- Bratislava, 1952,- 36.s.', Kaplan К. Znarodneni

a Bdoialismus,- Praha, 1968,- 260 a.¡ Vrablic E. Revoluoia a

znarodnenie nà Slovensku.- Bratislava, 1975.- 143 s.j BlH же.

Revolucia a druha etapaznarodnenia na Slovensku.- Bratislava,

1979.- 1S7 s.i Hlu&tckovà R. Boj o prumyslove konfiskaty v Ces-

koslovenaku.v letech 1945-1948.- Praha," 1983.- 181 a.¡ Lhota V. v

Znarodneni v Ceskoslovensku. 1945-1948.- Praha,.1987.- 31B a.

?

Gregor P. 0 revizii prvej pozemkovej reformy.- Bratislava,

V V

1947;-..46 s.; Kotatko J. Pozemkova reforma v Ceskoslovensky.-Prahà, 1949.- 35 a. ¡ Gambel S. Agrama otázka na Slovenaku a nasa revoluoia /1945-1948/.- Bratislava,■1958.- 181 s.t'BlH же. Slovenska agrárna otázka 1944-1948. 0 dvoch polonach agrarnej revoluoie na Slovensku, v ceskych krajinach a problem general-nej pozemkovej reformy.- Bratislava, 1972.- 428 s.; Jeoh K. Pröbuzena vesnice. К dejinam revoluoe na nasem venkove v letech 1945-1948.- Praha, 1963.- 479 s.

3 Jablonioky J. Povatanie bez legiendî Dvadsat' kapitol o priprave ■ a zaciatku Slovenskeho narodneho povstania.- Bratislava, 1990. - 357 s.¡ Kaplan К. Pravda o Csskoslovensku. 1945-1948,- Praha, '1990.- 247 s.

чини у IS45 - 1У47 p.p.

Mere i згядання дос.Идяення.

У дасертзшшпЗ noöoii ставиться 3s мету - об'ективно Д0СЛ1Дихи економхчн! ü пол1тичн! перетвореннл у ход} Словзиь-кого шц!онзлытго повствннл в контекст! влливу иого !дей те досв1ду на стаорення у Чехослов8цьк!и реслублхщ п!двзлин иол1тичного плирал!зыу i бзгзтоуклзднох економпш. У зв'язку i3 цим у дксертацП розв'язуються tbki ззвдзння:

- досл!дити icTopiD СиП як прэктичну реал!ззц!ю !дей 1 плзн1в демЬкратичних антифашистських сил щодо повоенного пе-ретворення суон!льствд ;

- розкрити на приклад! д!яльност! Нац! опального фронту чех!в та словзк!в 1 нецЮнальяих ком!тет!в процес форыування у кре'!н! nlдвалин оисгеш поличного плюрэл!зму;

- провнал1зув8ти с творения основ бз га тоуклз дно"! економ!-ки у ход! нац! онгл1запН Огзових гзлузей промисловост! та бзик! в 1 перерозпод!лу земл! зэ приниипом "Земля мае нэлекати тим, хто Ii обробляе";

- познечити ochobhI нзпрямки розв'язення питания про вза-емов!дносини чех!в те словзк!в ! державного устрою республ!ки.

Хронолог!чHi рамки.

Розробка проблема у дисертап!! обмежуеться пер!одоы з 1У44 р. до осен! 1У47 р. 2У серпня 1944 р. почзлося Словацьке нзц!онгльне повстення. Воно стало почэткоы нещонглько-демо-кратичнох революци у кра?н!. Хоча повстення було придупене, все ж 1де! тс досв!д CHI стали здхйснювзтися в!дрззу к у ход! зв!льнення Чехословзччини. Вл!тку 1У47- р., не оез влливу СРСР, чехословацький уряд в!дмовився В1Д учзст1 в "план! Мэртзллв". Це привело до nepeopieHTSitfi економ!ки Чехословзччини us Ра-дянський Союз, що згодом нризвело i'i до bIähdchoi зслежност!. В умовзх, що склалися, в cepnBi 1947 р., у Керловпх Взрзх в!д-булася нэрвдэ кер!вш1к!в буркуззних пзртхй. Було лрииняте pt-шення, що подельший шлях cnißpoOf тництвз з ксмушстгми лемоа-ливий. У вересн! 1У47 р. комун!сти спровокувели пол! тич ну кризу у Словаччин! з метою дпскредитац!? демократично! nspri'i. Шсля вересня-1947 р. не основ! р!шень 1нформац1йного бюро ко-мун!сткчких 1 роб!тш1Чих napTif; чехословаиьш ксмушсти оста-точно в$д!йшли в!д демократичпих !дей та досв!ду СИЛ. Виходячи

з усього цього, octHb 1947 р. була обрэна як верхня хроноло-г!чнэ грань дослШкення.

Джерелыгу базу диоерташ? складають, насэшеред, законо-девЩ акти (Конституция Чехословаччини в!д 9 тргвня 1948 р., Кошипька i Буд!внмче урядов! лрогргш), стятистичш дов!дшки, преса як пер!оду СШ ("Правда", "Нове слово"), так i та, що видавалгся п!д чес нэц!онально-демократично¥ револющ* ("Руде право", "Правда", "Час"). Кр!м того, широк! в!до.'лосгг и!с-тяться у зогршдах документ!в. У першу чергу неоох!дно ви-д!лити 3 14 томи "Словаиысогп над!опального ловстення 1944 року"^, а такой зб!рпяки документ! в "Словапысе не ц! она ль не повстання" за редакцию В.Иречана2 i "Шлях до травня"3, у яких Д10рэно матер|алп про формування hobo'í моделг чехословацького сусп1льства.

Одним i3 ва всливих дкерел, використаних автором, е мемуэ-ри. Серед них спогади л!дерэ буржуазного руху Опору за кордоном, президента республики Е.Бенеша4, одного з актизних уча-chukíb СНП, члена кер!вництаа компертП Словаччинп Г.Гусака®, npeM'ep-MíHiOTpa першого чехословацького уряду З.Ф1рЛ1Нгерэ®, ' м!híстра юстицП респубЛ1ки П.Дртияи', сп!вголови Словацько'< нац! онально? ради Й.Леттр!ха^.

iSlovcn3ke narodne povstania 1944.Zv.3-4.-Bratislava, 1984.

Slovenské narodns povstanie.Dokumenty.- Bratislava, 1965.-„1219 s.

3 </ v

Cesta ке Kvetnu. Vznik lidove demokracie- v Ceskoslovenaku. Sv. 1-2.- Praha, 1 965.

Berief Ed. Tri rolcy druhe svetove valley. Projevy a dokumenty z r.1938-1942.- London, 1943.- 164 a.; BIh же. Seat let exilu a drulio svetove valky. Re^i, projevy a dokumenty z r.1938-1945. - Praha, 1946.- 486 3.

Гусек Г. Свидетельство о Словацком национальном восстании.-М., 1969. - 871 с.

Fierlinger Zd, Od I.tnichova po Kosice. Vybor z rozhlaaovych projevu Zd.Fierlingra. Svldectvi a dokumenty 1939-1945.- Praha, 1946.- 427 3.¡ BIh se. Ve slu^bach csh; Paneti z druheho za-hranioniho odboje.- Praha, 1947.- 358 s. gflrtina P. Seskoslovensko múj osud. Sv.1-2.- Toronto, 19B2.

bettrich J. History of modern Slovakia.- Ile'.v Jork, 1955.' 329 p.

Для повного досл1д»ення економ!чних та' пол!тичних пере-творень у Чехословаччин! у пер!од нэЦ! онально-демократично? революцН зэлучалися spxlBHi матер!ели, що збер!гэються у фондах Центрального деркавного арх!ву Жовтнево! револгоц!!, Арх!ву зовнИпньо! пол1тики Рос1йсько! ФедерецИ, Словацького центрального державного арх!ву у Брвтниргв!.

Наукова новизна диоертзцН полягае в тому, нр внал!зу-еться великий масив емп!ричних даних про СНП та його вплив на перетворення у Чехословаччия1 у пер! од нац! онально-Демокра-тнвно! революцИ, багвто. з яких уперше вводиться до наукового об!гу. Практично уперше ЗроОлёяо спробу .Грунтовяого вйсв!т-лення впливу 1дев та досв!ду СНГ! на р!зн! перётворення у по-л!тичн!й та економ!чн!й сферах у I94S - 1947 роках.

Практична варт!сть дясертацП полягае у тому, що И ма-терГали могуть оути використан! при чи«анн! уйверситётського курсу Iciopil п!вденних.та эах!днвх сяов'ян, при п!ДГотовц! спецкурс!в те спецсем!нар!в з нов!тньо! !стор1| kpaiH Сх!дно1 бвропи, для п!дготовкй фундаментальных роб!s i !ст6р!1 4exi1 та Слове ччини.

Апробащя роботи. ДисертЗц!я обговорена та рекомендована до захисту на зас!двнн! кафедри ново! та нов!тньо! ЮторН Хэрк!вського державного ун!аерситету (жовтень 1992 р.), нэ кафедр! всесв!тньо! icropli Дйпропетровського ун!верёитету (березень 1993 р.). Основа! положения досл!дкення в!дбит! у пов!домленнях на перших Дряновсысих читаннях (Хэрк!й, 1988 р.), На нвуков!й фекулвтетськ!й конференцН (с!чень 1993 р.)! в публ!кац!ях автора, .

Структура 1 зм!ст дисертац!? шзнвчаються посте вяенимл для досл!дясення завданнями. Бона скледзеться з! встуау, оо-новн! положения якого викладен! у перш!й чэстин!. автореферату, трьох глай, висновк4в, списку дкерел ! л!тератури та додатка.

Перша глава "Словацысе нац!ональне повстейня - початок нвц1онально-демокр8тичноК революцп' у Чехословйччин!" склада -вться з шести параграф!в. 7 першому досл!джуеться процес формування Национального фронту. У Чех!! Нэц!оналЫМй фронт не,зм!г повн1стю виявити свою центрвльну координугочу роль ! залишився as до 1945 р. децентрал! зова ним. Створеяня Словапь-ко! нац!онально! ради (СНР) у грудн! 1943 р. заклало орган!-

зац!йн! основй Нац!онального фронту у Словвччин!. Д1яльн1сть Словацько! н8ц!онально! ради у пер! од СШ була першою практичною спробоп реал!зацН домовленост! Московского кер!в-ництва КОТ та Е.Беяейа про едн!сть д!й соц!8л!сгичдах пар-т!й та. вс!х антифяайстських сил, щр створило передумови для Iх 6ДН8ННЯ 1 п1сля повнога визволення кра!ни. У 1944 р. було створено Нец!'онэльний блок трудящих мгстз 1 селе, що включав до себе три чеськ! пол1тичн!'пврт!'( (КПЧ, Чехословвцька соц!-а л-демократйчна п8рт!я.тй ЧехосЛовацька нац1онзльно-соц1ал1-с'тична пврт1я) 1-став йёршою спробою за. кордоном оформити Нв-ц!одальяйй фронт, до. скледався. У першому параграф! автор на-магйвся пояаёзти, ян у пер!од аяти|ешисгсько1 боротьби р!зн! ' патр!отичн! сили сп1вроб!тниЧалй, розробляли I за час!в СШ ап^обуйяли нову пол14ичну модель чехословацкого сусп1льства.

У другому параграф! розглядайться процес формувэння нац!о-нальних йом!тет1в та !х Д!яльн!сть у ход! повстання. У пер!од СЙ1 на п!дстав! директиви СНР вересня 1944 р. ! директи-

ва' Нов! рейвдгвв СНР у внутр!пш!х справах 27 вересня 1944 р. нац!0н8льн! комИёгл ставали органами народно! влади на зв!ль-нен!й терйтор!!. Вош кёрувалй м!л!ц!ею, створювзли умови для безпезд мешКаШв, прбвадили розпуск та роззброення фзшист-ськйх ! профйшйсФсышх пврт!й Та орган!зац1й, прязначали управ-ловчих на н!меЕи>Й1, угорськ! п!дпрйемства, в такок у волод!ннях колаббрйц!он1ст!в, орг8н!3ойували людей на оборони! .робота, до-пймйгвлй арМ!1 га партизанам* надавала доломогу евакуйованим. Показано мко*< ¡¡¡о у ход! ййтифешистськоТ, наШонально-визволь-йо! боротьби стали форМуватися органи народного О8моуправл1ння в. особ! нац!ональних комЬёт!в, д!яльн!сть яких була апробова-йа у пер!од СШ. Нац!ональя! ком!тети ставали органами народно! влади.'

. У третьему параграф! п!'дкреслено, що пЮлл розколу Чехо-слов«ччлни, утйорення сэмост!ййо! Словацько? деряэви, л!кв!да-цП Чёхссловйдько! республ1ки окупацН Чех!! й Морав!! н!-- мецькими М1йськамй, демократичн! антифвшистськ! сили пропону-валй в!даовитися в!д !де! единого Чехословгцького народу, яку в!Дстоюв8ли Ё.Еенеш та ем!грантський уряд, ! в!д !де! сепара-' тизму\Гликк1всъко!-словацько! народно! пэрт!!. Вони пропонувя-ли принпипи р!внойр8в'я чех!в ! слов8к!в та федеративного устрою в!дродиено? ЧеХословэцько! республ!ки. Боротьба словзць-

кого народу у перЮд CHI, Д1яльн1сть СИР i на ц! она ль них ко-KiieTiB на поветаHCbKiii територ1¥ як оргзшв державно? влэ-ди змусили президента Е.Бенеша та ем! гра нтсышй уряд визна-ти i CKR, i нацхолельн! ком1тети, i право словзцького народу на рхвполрэвне становище у в!дродкешй Чехословаччин!. Таким чином, автор зробив спробу довести, що у перЮд п!дготовки та у ход! СШ були в!дкинут1 ifle'f чехословгК1зму i слоойпько-го сепаратизму та вгдзулося золикення точок зору представншив внутрхынього Опору та еицгрантського уряду на меибутнИг ycipifi ЧехословацькоЧ держави, визнання самооутност! словзц£кого народу i встаиовлення р1вноправ'я' Mi ж чехами та словаками.

У четвертому параграф! автор вхдзшэчзе, що незвзашючи на прот1;р1Ччя у штанн! про пока рання фашист!в та колаоорзц!он1с-т!в л ом! к комушетами i Е.Бенешем п!д час neperoaopiB у MocKBi у грудш 1943 р., сторони д!йшли висновку про неоОх!дн!сть пришиття спещального закону з да лот проблема. Где^ демократии них сил щодо пока рання зраднишв та колаборащоахстхв оули anpo6oBEHi у ход1 СШ на повета нськ!й TepiiTopii. Документ СНР aiff I та 7 вересня 1944 р., циркуляри Повхрениитва СНР у внут-р!инхх оправах в!д 8 то 18 вересня 1944 .р. ! Пов1реництвз СНР у справах економ!ки те постзчеши в!д 19 те 22 вересня 1944 р. об'ективно були спрямован! на послсблення економ!чного стено-вищз HsiipeaKniiiHiBO'i частили словацького сумпльствз. Е.Бенеш зыушений був уке нзприк!шЦ повета ння виз на та Keoöxifliii сть покера ння кола oopsuioiiicTiB ! у чесысих землях. Таким чином,перше спробе правосудия щодо зраднш^в та колзоораи!он!ст1в. у ле-piOÄ СШ заклала основи правосудия у цьому питанн! у в|дродке-fliii Чехословзцыш! республШ.

У п'ятому nsparpaji охарактеризовано еконш1чний розви-ток Словацькох дериави у 1939 - 1943 p.p. ! показано, що, не-звакаючи из pi3Hi точки зору буржуазного тз-комун!стячного ру-ху Опору у niiTBHHi економ!чного розвитку в^родкено'* Чехословеч-чини, вони були един! у тому, що П1сля визволення крайни необ-ххдно конфхскуЕети волод!ння н!мц!в, угорщв тз колаоорац!OHi-ст1в й дередати ix п!д нацЮнальне управлЬшя. У xosi СШ не niÄCiCBi декрету СНР про ф!нансову участь деркави у дхяльно-ст! громадсышх та приват них п1дприемств в!д 7 вересня 1У44 р.,. декрету СКР про конф!скац!ю вШецьких та apt зова них п!дари-

емств* i передач! 'fx аЦ на ц! она льне управления вхд 8 вересня 1У44 р., декрету СИР про о творения п!дприемства радЮ.мерей вхд 14 вересня 1У44 р., декрету СНР про с творения i H$0puaniHH0i служби Словаччини в1д 19 вересня 1У44 р., розпорядкенкя nosipe— ництва CElP у справах економ!ки й постечання про конфискат И Hi-мецького ^рничодооувного шдприемстве у Подканоа1Й в!д 19 вересня 1944 р. та чиселыц.ptшення нзцЮнальних ком!тет!в i зз-водсышх рад були зроблеи перш! пракотш кроки у здпюнешц демокрзтичнях перетворень в еконошчнп! c$epi. Таким чином, у ход! нзц1 онально-визвольно! ооротьои антифашистськ! пзрти сп!в-роб!тничали, розробили ноду екоиом!чну модель чехословацького сусп!льствз, окремх елементи яко? були зпробоваш у период СНЛ.

У шестому параграф! автор спочзтку л одев характеристику двох земель них реформ, тоото реформи 1У1У року i пер! оду С'ловлць-Ko'f дерниви, тй не. розв'язали такого гоогрого земельного питания для трудового селянства. Делi в!н прид!ляе увегу тому, як складно в!дбувався проиес розробки hoboi земельно? рефорш. Пер— шочерговим зввдвнням i"x була конф1скац!я земель himlub, yropniB та колеборац!он!ст1в. У перйд СИП це зввдання було конкретизова-не i стало зд!йснюватися на п!дстав1 декрету СОТ в1д 8 вересня 1У44 р. та директивы Пов!реництва СНР у справах економхкп та по-стачення в!д 22 вересня 1У44 р. У ход1 повстання був сформульо-ваний лозунг "¡земля мае налекати тим, хто Н оброоляз", реал!за-ц!я якого повинна була привести до справедливого розв'язання аграрного, питания в Чехословачч1ш.

Таким чином, полНичк! та економ!чн! перетворення у пер!од СШ стали початком нзц! онально-демократично}' революцН у Чехо-словаччин!.

Друга глава "Резл1ззщя*пол1тичних 1дей тз доевхду СШ у период Usui она льно-демокрз тачной револкшИ" складзеться !з трьох пврагргф!в. У перш ому на ochobi анвл!зу широкого фактичного ма-тер1алу в1Дзнгчено, що коли дотримупелнея ifle'f тз досв!ду пов-стан|ш, то у Нец!онельноыу фронт! пол!тачц! najpT'ff cniBpo6iTffii-чгли i з на ходили Kot.uipo.Mi chi pi шення у цаисклздШишх випэдках.а кош почався В1дх!д В1Д mix i нгв!ть вхдмова, то у ньоглу утвори-

х оз води i фабрик«, якх нале ¿к ли осозам е.вре1:ськог нэц!ошльнос-Ti, зле у riepio.u. окупай!i ззхопленг фашистами.

лися два протиленШ блоки. BiH перестав бути органом об'еднан-ня та ыпвросптшщтва р|зних nojiiтичних сшл. У- ход! розробки й прийняття Кошицько! урядово! програш м|к пол! тичшт парнями у Hani ональн.ому фронг1 було оакання шпрроЫтничати,' що щдкри-вало мокливост! буд1вдицтва демократиччргр чехословацькоте сус-п!льства. Перш! серйоэн! не а ла г оди виява ли сявсере Ди н t Национального фронту у пер1од niдготйвки й прийнятгя декрет!в про • нац1 онал!зац!ю базових гёлузей проШсловрст! та банк! в воред!

1945 р. Але тод1 були знэйден1 компром|р(Ц р!щення. I нзвиь ' п1сля вибopiв до Законодавчих дац1вшльних збор!'в у травн! : -

1946 р., незван«ючи на те, що компарг!« одержала• близько 38 % . голос!в, залишалися nsp.il на продовженйя айвробйщщтв'а у Нелокальному фронт!. Про це ов!дчить прийняятя Буд1вничо! . уря-дово! програш. У дисертацП вперше акцентовано увагуна те, що з с1чня 1947 р., коли ког.парт!я оголосила лозунг про завоевания 6ijibiuocTi нацп на св1й 6iK, почався ^дступ в!д политики сп!вроб!тництва у НаЩ овальному фронт!. [йсяя при.страсних су-перечок в уряд! вл! тку 1917 р., коли л!д натиском й.В.Стал!на Чехосшоваччина в!дмовилася в!д участ! в "план! Мэршалла", на-м!тився процес у творения двох протиборствуючих блок! в усереди-н! НаШонального фронту. В Карлошх Варах наприк!цц! липня

1947 р. в1дбулося таеыне заедания кер!вйицтва ЧНСП у пиЯаян! об'еднання сил те координацН д!й з ЧНП,. демократичною nepiisB -

•у Словаччин! та правит соц!вл-демокре1ами. На початку вересня 1947 р. такоК згоди Оуло досягнуто. Звертзлося уввгу на гё,щ£> остаточному розколу Нац!опального фронту 1 в!даой!- в!д ново! пол1тично! модел! чехословацького сусп1льства сдрияли р!шенкя -1нформац!йного бюро комун!стичнях ! poottiumx парт!й та. сло-вацыш пол!тична криза. Об'ективний анал!з матер!ял!в св!дчить про те, що словацька пол!тична криза в осени 1947 р. була спро-вокована комун!стэми з метою оолаблення позиц!й демократично! napTiY.Ha меж! 1947 - 1948 p.p. парт!! вке не могли домовитися у Нащонвльному фронт! по, «одному з обговорюваних пйтанЬ, .На початку 1У48 р. виниклв перманентна криза Национального фронту, яка завершилася захопленням влади у кра!н! компзрт!ею. Хоча у НацЮнальному фронт! п!сля лютого I94S3 р» залишилися Ti к пол1-тичн1 napii'i та орган!зац!!зле в!н втрвтив свою демократичну. сутнгсть, яким був у пер1од СН! та перш! чвси Шелл визврлення.

Другий параграф присвячений д!яльност! нац!оналышх ком1-

тет!в. Нвсамперед п!дкреслено; що фактичне перетворення naqio-нзльних ком!тет1в на органи влада на м!сцях повета нсько! , а niSHime 1 зв!льнено! територп послужило прецедентом, t тому президент республ!ки Е.Бенеш п!дписав декрет про нвц!01шльн! ком!тети 4 грудня-1944 р. як тимчасов1 органи влади. Але вже у Кошцыйй урядов!й програм! нзц1ональн1 ком!тети булл визнв-Hi як нов! оргэни народно! влади на м}сцях. Була розширенз . !хня компетенц1я, хоча вона i не знгишла iiue точного визначен-Ня. Важливим було те, що уряд реал1зував овою полнику через нащональн! ком! тети i повШстю спирався на них. На П1Дотав1 декрету СНР, приинятого 7 кв!тня 1945 р., директиви Пов1рениц-твэ у dhytpimhix справах в1д 10 kbi-тня 1У45 р., урядово! постанови в!д 5 трэвня 1У45 р., директиви мШстерствэ внутр!шн!х справ республ!ки в1д 19 травня 1У45 р. кац1ональн! ком! тети орган1зували в!дбудову зруйнованого народного господарства .активно брали участь у формуванн1 нових орган1в державного апа-рзту, признзчали упрааляючих на конфгскован! у н!мц!в, угорц!в i колаöopautон!ст1в п!дприемства i контролювали ixhd д!яльн!сть, Орали активну участь у зд!йсненн! декрет!в президента республ!-ки про нац!онзл1зац1ю базових галузей промисловост1 та банк!в, першого етапу земельно! реформи. В 1945 - 1947 p.p. в1дбувався процес подвльшого правового укр!плення нзШональних ком1тет!в як opreniB державно! влэди, який завериився зеконодввчим за-кр!пленшш ,!х у КонституцП 1У46 р. Нашоняльт ком! тети в nepiofl Hani она льно-деыокра чично! революцН у Чехословаччин! стели справд! нар одними органами державно! влэди.

У третьому параграф! показано, як пхд впливом СШ були в!дкинут! ifle! чехословак!зму и сепаратизму' i Е.Бенеш був зму-шеним визнвти словаков ргвноправною з чехами нэц!ев. Кошцька урядова програма була великим кроком уперед у зд1йсненн! р!в-HoiipSBHocTi чех!л ! словек1в. • Дисертянт звертае увегу на те, що вона була компромЮом м!к чеською буркуаз1ега, яка ! надвл! стояла на позии1ях едино! Н8цП , та комун!стами. На цьому ета-ni принцип федеративного устрою держави не оув реал!зований. Для з'ясування взаешвШюсин ы!к загальнодержавними та словаць-киш органа™ в!дбулася переговори м!к чехословацьким урядом та Презпддею СШ', д 2 червня 1945 р. була припнята перша празька угодя, у iiiij йшлося ло cyri про пол!глчну автономно з великими нередумоваыи до федерализму. Нвивэ!клив1шою п!дставов до

нього була участь СНР у розробщ загвльнодериавних закон!в. Але у зв'язку з виникаючима суперечками та звинувачешшш у питаши невиконання nepuio'i угоди з обох ÖoKiв виникла необ-х!дн!сть у нових переговорах, 22 кв!тня 1946 р. була П1длисана друга празька угода. Бона, привела до посилення рол! уряду i президента у призначенн1 дераавних слукбовщв у Словаччин!. СНР та SCip пов!решк!в перестали бути суверенними органам. Вони були поставлен: пгд контроль центрального уряду. Це був дальшии вхдступ вхд прогресивних iдей СШ у аир!шенн1 взаемо-вхдносин чех!в та словамв. 27 черВ1Ш 1946 р. була прийнятв гретя презыи.1 угода. Вгдбулося подальше зшквння полНичких iiiTepeciB прихильник!в чехословак!зму та комушспв на да ному erani. Це сталося п!сля перемоги демократично'! партН у Словаччин! на виборах до Уаконодзвчих наш онв'лышх збор1в. Демокра-тичн! сили спробували реал!зувати ¡дею федеративного устрою дерадви. Одиак третя празька угода Bi дай нуле принципи федерв-л!зму i "piBHHii з piBiuiM", HKi були проголошен! у nepiofl СШ. I це означало оствточний в!дх1д в!д демократична !дей те до-св1ду поветання у антенн! взаемов!дносин чех1в та словэыв. Хоча у КонституцН Чехословеччини 1948 р. х'оворилося про те, що республ!ка була державой двох .р!внопргвних народ!в - чех!в г в словахив, але вона на ßiwuiHy biä третьо!' празько? угоди ще б!льше звузила законодавч! посноваження СШ1 i по'силила контроль уряду над звконодавчою Д1яльн!стю СНР. Таким чином, Конститу-ц!я 1948 р. не розв'язала питания про справшно р!внопр0вшоть чех!в та словвхив. В1дмова в!д демократичних !деИ СШ у цьому пи тан Hi мала негетшй нвслхдкя для Чехословеччини.

Тоетя глава "¿!коноы!чн1 перетворення у BiдродаселгИ Чехо-словвччин!" склвдаеться з двох пэреграф1в. Не початку першого акцентуеться увага на тому, як у ncpioÄ tieni опельно-визволытУ боротьби проходив процес формування економхчиоК ыодел! в!дрод-кено!' Чехословеччини. На пустев! анел!зу висловлюввнь президенте Е.Бенеша ! предсхавникхв р!зних полхшчних nepiiü та гро-мадських оргвн!зац!и зроблено висновок про те, що незвекаючи на р!зн! точки зору перепаяно yci вони були един! у визненн! необх! ÄHocri зы1н у еконсмий Чехословвччини. Передбачалося нв-Ht инаЛ1 зувг ти базовх галуз! прошсловост1, банки, що налекали н!мцям, угорцяы те колесорацх oai стгы, а текож зберегти у еконо-Miui Kpei'Hii як держевну ,\.:так i приват ну влеенлеть не зесоби

виробництва. Це було звф!ксовано у Когмщьк!й урядов1й программ Президент республ!кн Б.Бенеш 19 травня 1У45 р. п!дписвв декрет про нед!йсн1сть деяких маьнових угод у пер!од несвобода 1 про на ц1 она льне управл!ння волод!нь н!мц!в, угорц!в, зрадни-к!в та колаборац!он!ст!в, деяких орган!зац!й та установ. у Словаччин1 встановлення нац!оналышх управляв ня п!дприемст-вех визначалося постановок) СНР, прийнятою 5 червня 1945 р., а у 4exi'i та Морав!! - двома директивами МШстерствв промис-ловост! в!д 18 червня I94b р. Зэпровкджешш нвц1 опального уп-рэвл1яня привело до в!дсторонення в!д кер1вництвг економ1ко» не лише Hiмецьиих та угороышх влвеник!в, эле й монолол!стич-tto't чесько! та словацькоi буркуезГ/. Форме nsulокэльного уп-равл!ння не вир!шла у к!нцевому п!дсумку питвнкя влвсност! на засоби виробництвэ 1 зробила вимогу нзц!оиал!защ! актуальною в!дразу а Шелл визволення.

Но протяз! п'яти м1сяц!в !шли дискусП всередин! пол!тич-нлх парт!й те Нац! овального фронту у питаниях обоягу, темп!в 1 форм нац!он8л13эцп бвзових галузей промисловост! та бзнк!в. Шдписзн! 24 ковтня 1945 р, президентом Е.Бенешем 5 декрет!в про Usui oils jii эвщю 5ут результатом складного Koi.inpcut су р!з-них зз своею суттю пол1гячних сил, як! под!ляли влзду у дерна-Bi та сор о лися за гегемоию.у чехословвцькому eyeniльотв!. Ре-ал!згшя цих декрет! в у Г945 - 1947 p.p. привела до того, що у економШ! Чехословаччини утворилося 3 сектори: деркавний, коопера тивний та пршзатний. На п!дствв! цього зроблено висно-вок про те, що у Kpa'fui з багвтеуклздною еконоьикою тэ пол!-тичним плюрал1 адом склэлася передумови для побудови демократичного сусп!льствз у Чехословгччин1.

У другому параграф! звертаеться увагв на те, що реал!ззц!я лозунга "Земля мае нглексти гчш, хто П оброоляе" у ход! першо-го етспу земельно! реформа сприялв розвитку в!льного землеволо-д1иня та в! дм ови В1Д тлеку ззовн! з приводу, с творения колекглв-• господерств у крг!ш. Це сприяло вирпблэшш еконоШчио! глсделг полого чехословацкого cycriiлъатвг. У пер10д наи!олгль-но-шззольно! ¡'оротьзп впнкклг 1дея згггльно! земелыю! рефер-мп. nOMuapTifl о тактичних ¡.ирку^внь.тобто щоб не поовэритися з ii. Ее пешем тв чеськими полх тич;ш:.;и пгрт!яш, вхда.юаилася Bifl uic'l i.ue'f. Ili с ля бурхливих дискус!й щодо земельно! реформи пол!тичн! пергЧ! пряЗелс до деаного рШення. Bono виклздене в

II oiflïii КошШько! урядово! программ. У в!ДПов1Дност1 до да! земля, £5уд1вл1, кивни га нерухомип 1нвентар н!мц!в, yropniB га KOjaöopauiOHicriB конф!сковувалися. IIa пхдствв! рхшень урядо-boï програш лочалися у Чехооловвччин! arpapHi перетворення. Перший егап земельно! реформи зд1йснювався у вШовхдност! до трьох декрет1в президенте республиш Е.Бенеша В1Д 19 трэвня, 21 червня, 20 липня 1У4Ь р. та урядово! постанови, вхд 3 верес-ня 1У45 р. У ход1 ïï понад 300 тисяч селянсышх родин, пере-ввжно ciu'ï схльськогосподврсышх npauiBHHKiB, бхдшшв, одер-кали I 2IV тисяч га зеыл!. Напрлк1нц1 1946 р. у чеських землях кхлькхсть самоотНших селянсышх господарств, порхвняно з травнем 1945 р. зб1льшилося на 272 тйсячх, тод| як п1д чао пер-шо! земельно! реформи 1919 р. к!лыисть таких господарств зрос-ла на 17 500. Перший етап земельно! реформа створввев умови в1Льного землеробства.

Але конфЮкащя земель hîmixîb, угорохв та колаСоращон1с-TiB не вир1»ла повШстю земельного пита пня у KpsïHi, хоча i зменшила його гостроту. Бона не торкнулася переввкно! часшш земель чесысих та словацьких по.шщшйв. У цих умовах восени -■ 1946 р. MtiitciepcTBü с1яьського господарства реснублхки звпро-понувело Ш1сть законопроектов, спрямованих не поглиблення аграрных перетворень у крв'Ш. Серед зеиропонованих нвкоиопроек- . Tib ГОЛОВ1ШМ, звичзйно, був про peBisno земельно! реформи Iülyp. За вдм законопроектом землеволодпнш пометив та звмокних селян, як! перевищували 150 га орно! чи 250 га ycieï земл!, пере-давалися безземельним i мелоземельшы селянам зе низышш ц!нами. У ход! наполегливих дебвтхв в уряд! й парламент! при xiiд-тримц! трудового селянства вл!тку 1947 р. ус! шгсть законопроектов були затвердкен! Иац!оналыими збораыи. У nepiод другого етапу земельно! реформи було одержано для под!лу 966 714 га землг. Але, як засв!дчують наведен! у дисертац!! стетистичнг да Hi, б!льш1сть земель булвпеседапедо дер;.:авних j п!зн!ше - кооперативно господарств. I це стало почетном в!дхо,пу до лозунгу "Земля мае нале нити тям, хто '!! оброоляв" та постунового впровгдження рвдяноько! модел! колектнв! зецП.

TpeTiii етап земельно! реформ! пол* я за нал з 4 законаш.зг-твердкеними Нвидональними зборами 21 березня 1948 р. Головним ¡з них був закон про нову земельну реформу. У вшювхдпост! до нього встгновлэвався максимум для приватного землеволод!ння у

50 га сиьськогосподарсько! площд. Надлншок викуплявся державою для передач! малоземельним та безземельним селянам. Здшснення третьего стану земельно'! реформи привело до утвердження радянсько! мо-дел! колектив1заци сиьського господарства у Чехословаччиш.

У висновках констатуеться, що у перюд з 1945 р. по оешь 1947 р., коли 1 де'1 та досвЦ СНП активно перетворювалися в життя, тобто На-цюналышй фронт був органом ствробтшцтва уах полпнчннх парий, нашональш ком1тетн стали по-справжньому народними органами влади, булн зроблеш спроби виршення питания про взаемовщносини чех!в та словаков на принцип] р!вний з р1вшш та федеративного устрою держави, здшснювалася нацюнал1зашя базових галузей промисловост1 та баиюв I в основному Оуло реал1зовано лозунг «Земля мае належати тим, хто И обробляе». Тим самим була створена система поличного плюрал1зму та багатоукладно! скопомжн, яка дозволяла закласти основи демократичного сусшльсгва у Чехословаччиш. Однак з осет 1947 р. тд тиском СРСР I шд впливом полтшноТ боротьбн всередиш краТнн, боротьбп, яка загострилася, ночалися поступовий в1дх!д та вщмова в1д прогресивних демократичних ¡дей та доевщу СНП. Це внявлялося у тому, що Нащо-нальний фронт, нашональш ком1тети перетворилися на додаток до ком-пар гп, був остаточно вщкинутпй принцип федеративного устрою держави, 1 у еконошчшй сфер1 стала утверджуватися радянська модель будшництва соша.ч1зму. В1дмова в1д демократичних ¡дей та досв1ду СНП мала далекосяжт наслщки для Чехословаччинн.

Список роб1т, падрукованих за темою дисертацп:

Ковалев В. И. Борьба КПС за объединение всех антифашистских сил н подготовку СНВ 1944 года / Харьк. гос. ун-т нм. А. А\. Горького. — Харьков, 1987. — 14 с. Рукопись деп. в ИНИОН АН СССР № 28501 от 2.03.1987.

Ковалев В. П. Влияние побед Красной Армии па назревание революционной ситуации в Болгарии и Словакии // Тезисы докл. н сообщ. обл. научно-практ. конф., посвященной 150-летию со дня рождения Марина Дринова. — Харьков, 1988. — С. 70-71.

Ковалев В. II. Становление национальных комитетов как органов народной власти в Чехословакии // Вестник Харьк. университета. — Харьков, 1992. — № 363. — Вып. 26. — С. 53—62.

ГПчп. до друку 24.03.93. Формат 60x847,«. Патр. друк. Друк офсетний. Умовн.-друк. арк. 1,0. Умовн. фарбо-вщб. 1,23. Облж.-вид. арк. 1,0. Тираж 100 прим. Зам. № 960. Безплатно.

Харьавське орендпе пол1граф!чне тдприемство. 310093, Харк1в, вул. Свердлова, 115.