автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Способы выражения директивности в немецком научно-техническом тексте

Полный текст автореферата диссертации по теме "Способы выражения директивности в немецком научно-техническом тексте"

одосысий дершш эдкерсрпет

1м. ХоХоМЕЧНИКСЩ

На правах рукошсу

ШВШ Валентина Олеко 1Твна

ЗАСОЭД ШРАЗУ даРЕШШОСТХ В НШЩЬКШУ

нтсво-тЕхншшу текст:

Спзц1ашисть 10.С2-04- ггрионськ! мопи

автореферат

дисертец!" на здобугтя паукового ступ сил кандидата ф1лолоПших наук

Одеса - 1994

Дисортацгсю с рукопис.

Робота виконаиа в Лшпропетровськоиу дер-кавному ушввр-tHieri.

Науковий керхвншс - доктор ф!лолог1чних наук, профосор ВелеНЬйОБА Пе.;\р СергНвна

0фщ1йм опоненти:

- доктор ф}лолог1чних наук, професор БЕРЕСШВ Coprití Данилович;

- кандидат ф}лолог1чних наук, доцент ЯЦ1й Ыюсайло ¡Захарович.

Прэв1дна установа - JanopisbKiifl доржавниП ун1вэрситет.

Захист вхдбудоться " 9 ." чпокни 1994 року о 13.00 годшй на saciEajmi ьчсно! ради К 063.24„08 э ф!лолог1ч-jjiix наук в Одеськоыу доржавноцу ун5еэрситот1: 270058, Одаса, французышй бульвар, 24/26, ауд. 116.

3 дисортоц1е» кояна ознайоиитнся у imyKOBiíl 6i6nioTeqi Одоського унхЕорснтогу.

Автореферат pcsicnaiiiill " S " 1994 р.

Вченнй ссзхротар спсц1ал1эовагюТ вчоно! ради

Доц1льн1сть вивчення за?об!в висловлювання директивност! в науково-техШчному текст! в! дзначасться у працях як в1тчизняних, так I заруб!кних л!нгв!ст!в. Подаиий прагматичний тип висловлю-вання пои'язаний з дтрективним мовним актом, п1д як им ми, усл!д за СЛ.Беляавою, розу1.11емо таку функц1 онально-прагматичну катего-р!ю, яка з допомогою мовних засоб1в в!дображае наы1р того, хто говорить "спонукае адресата зд1йснити або но здШснкти д1ю або зм1-нити /ге зШнити/ якесь становище" / Беляэпа СЛ. ,1988, 7 /.

Доел!Д1ики категорП директивностIв окремих мовах прийшли до висновку, що подана категор!я но вводиться лише до катетор1Т гра-матичного способу /Беляева С Л., 1988; Гречко В.К.,1986; Приби-ток 1.1. ,1971/.

Саме р!зниця лексичних I граматичних форм 1Г вираження, що Шстять с с;..у "каузаЩГ д!Г", дозволяв говорити про систему засо-б I в вираження поняття директивност! в кожн!Й конкретнШ мов1, яка досл!дауеться.

3 номун!катишою функц!сю нови сп1вв1д?юсяться нонтактноуста-новча /фатична/, кшптивна /засвоення/, волюнтативна /вплив/ 1 функц!я збер!гання та передач! нац!ональнот самосвIдомоет!, тра-диц!й культури та !стор!Т народу /Л1нгв1стичний енциклопедичний словник, 1992, 564/. '

Л к т у а л ь н I с т ь ц!еГ дисертац!йноТ роботи обумовле-на недостатн!м вивченням директивност! як л!нгвостил!стичного яви-ща 1з-за ряду ТГ своар!дних рис виявлення в ноуково-технIчнюс текстах, що пов'язано з тим фактом, що ди^ективнЮть та каузац!я ыа-ють значну поеткомун!катиону силу /Ночепцов О.Г.,19с5, 148/.

Адресат збудкуеться до продумпного Нам1ру зробити щось, пов'я-зана з розуновою 1 практичною д!яльШстю, п1н повинен знайти в!д-пов!дь в!дяосно прийняття /¡еггрийнятгя/ науковоТ Ппотези, насл!д-К1В эксперименту, продовжити науковий пощук, Еикористати насл!дки д!яльност1 поперед пгк1 в в дан!й галуз! науки I тег-;1ки тощо.

КомуШкотнша 1нтенц1я того, хто розмовляз, поп'язана э вира-жешгям суб'ективноГ модальност! /Виноградов в.в.,197б; зс^отова 1.й., 1973; Шведова Н.В.,1980; Петров Н.С.,1982/, о вона я кожнсиу окре-мому комун!кативному акт! та И о го пород тнн1 - текст! висловяюо р!зний ступшь сШвпричедаост!, гчц1кавл<" чост1 и!дправника 1нфор-ма*ц!Г в д!Г на адресата I пов1домлення Рому свого стявлмшя до того, що висловлювться. На^ково-техШчний текст сносить о в1д-ношенн! своГ корективи та иодиф!кац1Г.

На сучпсному етоШ мшчення клтегор!Т днректпшоет! леобх1;^ю силачнти в понят! йннй апарат поняття: адреспн? ! адресат, нг,м1р /|»генц!я/ .мовця, 1ллокутпвна сила виеловлювяння, - Haïrai слога-f.us, пошшен враховуиатнсь людськиП фактор, д1ялышИ характер ви~ словляввннп та йоге д!я ив адресата, прагматика.

Длрективн! MOEiil акти у сфер! науксво~техн!чноГ д!яльн,ет1 юодшш характеризуються в!дпов!днок> специ$1ко» иошого в »ранения. Еони гтов'язаШ, наспмлсред, з пись.мовою мовом, з в!доуш!стю рс~ сльного адресата. To*iy деяк! jJhpbIcth вважяють, цо ^ираасння ocltí предмет!в та стицульоввтк д!й мае потеиц! ельний характер. Предмет 1 роч1, про лк1 ¡¡деться, Тх ев1доы1сть, внробництво, со-робка точо мг,сняться не т!ль;ш як конкретн! I реально 1снуюч! в цой момент, ало й "як реч!, як! ¡ложуть бути ьиготовлен! через рf к, два, три toro" /Гречко В.I. ,I98G, G /.

1{я iieKOHicpsí-íUcTb, потенц!альн!сть ч1добра-:;ено з долоыогою особливих лексичкнх ! грамятичних зесоб!в, своер!дно«уг1 гзираже«— пя иодус'а по л НИ Г прескрслтив!в, реквсстнв!!, ! сугестив!в в нс-yiîodo—техиíчноьу текст!.

Даректавний 3Ï.ÎÏGT в науково-техн!чног.гу текст!, як ветаиовшн доел1дджи, овнчайю представлено на фон! S у вздемозв'язку о трьома иодальшшя сферами внеловловвшя: ба^ачост!, кокливост!, ]!Ообх!дност1 /Беляево G.I. ,1988; Гречко В.К. ,1936; 3!яьбер.».яш ЛЛ. 1933; Ззегрсва С./.,1985/.

При цьог.г/ внявлясться, 40 в галуз! лексико-громатичиих 1 ma» таксичнкх сгрукззтр перед дося1дш:ко:л в1дкриваатьсл "псв;гаорг.!! ксшшвост! окрс:л.к структур як у план! внралхшя 1нтеиц!1 ног.:п, так ! в'план 1 Тх г.:од;;ф!кац!й в опло.7Лост! в!д фушщ! опального стл-л;э та ;:снру тексту, цо доел!дхусхьслп/3олотопа Г.Л.,1973, 52/.

У робот! кхявгвяъси тонок шюитя "пкцонтуатор" та "¡arenca™ ф!катор", як1 взят! !з роб1т Ко:жноГ ! Суцинського I.I. свйчснюс вивченав зассб1в висяовясшш категорП' акцентупп!t'. /д-цзнтуоторл, па дуглгу доол!(гд;п:!в, слрияють ширнтрац! ?, ¿алу^.; ны убеги адресата до -игсловиовгансг або до в1дпов1дюТ частим га~

сяоклвесшя.

Оск!лькл нас ц1кашть л J н г в y-î : о ш еш ; с в : i 1 ccrteic? копотрукцШ о .¡лгректишим smIctom, то визначено iic>"¡ так! вих1дн! постулата: ~ го:сь:.{оекя вид i:ob¡¡; - ШдсупИсть реального адресата; «.потс»Щ!пзьн!сть стазгльовшго! д!Г;

-- лфчнешл директивное^ I в тЮШй ззаеподИ з вкрпзснчям :<одвлших сидеть бпжансст!, i.:o:;;jihboctI , необх!диоэт!; CHOcpI^jUcTb зиявленнп мотпвпц! V, идросувглст тп в1дгна1:эн-Uít стикульонгрчог д! Г.

H о п и з и a доел I д о п п л та ¡loro <? о о -Р : i чи а ц I п и I с t ь пояпгве у виенойках з1дноеио сис-7С. : л зпрат.еиня д;ше<стииюст! n иауково-тахнIтосу текст!

! »стюнтекпп ^пстотност! цкх засо<Л в, в новому п1дход1 до ышо-;;!д;.,д ;1!нгг;с-стпл1сти-1итх особлнпостеП кекенко-грйматичтх t cïui-•гвзеярякх структур з директквнш зм1стом, я розпнтку Где Л п I ди jc— '¡о иатогорП' "акцентное?I " /îîaxim I.II. ,1957 î Грепнська П.С. ,.Т9В9; Сус?1!сы:кЛ I.Ií, 1981 m Iни./ im конкретно:*/ нопнопу кзтер1ел1 ~ пзугово-технIw глх тзкетах сучасно!" Шкецысо.Т мпш. йопизнл полл-túz 1 э самс.чу п!дход1 - шасорпстглн! л Ишво-мовчснпекого ,1сиек-;у :м!сз17лошг<т директшшх конструкции

!! о т о n цього диссртоц1 îîuoro досл1дкешя г шштзинп засеЛ п шю.ювлэвшня директивное!! n иауяово-технItiioîfr- текст!.

Голопна !.:зтп вионапилп конкрети! лап д n н и я дссд!д";ен-нл» як! кии сфор!"у.тозати ток:

1. Енявнти основа! лексшсо-громптп'зП I cminiccirail конструкцИ'

значениям дпректипюст! d itoyicono-icxiriчю:rj текст!;

2. Всагшовити модалыМ ?гадиф!кац!Т дпшгх конетрукц!Л;

3. Визиечити CBoeplfjJlcTb тп спсцир1ку "нппооюшм" днректнпп;/,. ;:онструг;ц!й;

<5. Встяновкти роль "Iнтеискф!катерI в" л токе?! при виражоши директивное?! ;

5» Вклвктн с1;оер1ди! сть а1добра~:«п1я п дтгро::тт(спх тп:як гогно-яИ1Гз1сти'3!их фактор!в, jnt мотиваг,1я, рдрзеувешш, в!дсбрг.-.;с;шк

'.ТИИУЛЬОВЗНО!' д! V.

Наумова д о с т о в I р и 1 с ? ь г а над! 'Л -и I с г ь п1дпраишх полегать, систе'Г! дс:<сз!з 1 васно:?г:1в зп-бозпзчуються широтою внкорнстсшл л1:1Гь1с?.ТС1;к д-:ерзл /еппес'д на&.ктнупгнь склс.дсетьск з 193 поанцИ!/, нпд1Г'!1сто ¡'г^одспо!'!^-ноГ та теоротичнсГ баз», г^првзс-'татиз'Мстп дося! д»<¡uoro !птзр!с-лу та обробкоа роауггьтм! в дося! ^tetara yero;:« sí ^зтечзтихяс? cf."

tnct'iiki!,

л

Практична ц 1 н н 1 с т ь досл!дхення вбачаеться в ыакиивост! конкретного використання 71 висновк!в в практиц! вик-ладання ШмецькоГ мови и техн!адому вуз! /вони иже частково вшго-ристовувалися кафедрою Шоземних мов Дипропетровського 1нженерно-буд!вольного Шституту/, у викладанн! теоретичны курсIв "Стил! стя-ка ШыецькоТ мови", в спец!ольних курсах дня студентIв-герман 1 ст 1 в та асп!рант!в, для широкого кола л!нгв1ст1в.

Метод» доолЦяення, Основний п1дх!д до вив-чзння директивное? 1 в науково-техШчному текст! - комун!кативно-д1ялший / ЗргесЫ1£Ш(ЦилБв1ЬеогАе / з урахуванням елемент!в тео-р!Т семантичного синтаксису I теор!Т "ак"штуваннпп, о також сш-такенчного моделювання; Частково були використан! методи ыатематич-ноТ статистики з кетою виявлення частотност1 вживания окремих син-такенчних моделей.

М отер! ал.ом д о с л 1 д ж е н н я стали тексти', взя-т1 1з ыо','ограф1й, навчальних пос!бник1в, статей з будЧвельноТ спра-ви, робототехШки, електронно-обчислювальноТ техн1кн тощо /загаль-ний обсяг 11973 стс-р1нки/. Корпус приклад!в складов 6900 випэдк!в вживания директив1в в науково-техн!чному текст!.

На з а х и с т в и н о с я т ь с я так! положен-н я :

1. Директив«! конструкц! V у Шшцыюцу ноуково~техн1одому текст! утворюють систецу засоб!в з Тх специф1ко;о в план! л!нгво-стил!стичног.у, I в план! частотност!.

2. Директивной зм1ст перехрещуеться та взаеыод! е з 1шимн ыо-далыиши значениям! тексту I його 1нтенсиф1,каторами, пкцонтуотора-Ш.

3. Днрективн1сть в науково-техШчноцу текст! пов'язена з Штра-текстовою та екстратокстово» реляц!я1Ш.

4. Ряд специф1чнкх рис директивном! науково-техн!чнсго тексту висв1тляе лтгво-мезленневий аспект Тх розглядшнл I вряхуггдая таких фактор!в мовленневого коцуи1катишого акту, як мотивац!я, одресувакня, виргисеш? стигдаьоваиоГ д!Г.

Лпроб о ц 1 к ы. а т о р ! о л у : за теыоэ дисертоцП' крочитан! долов 1д1 но ы1кчуз!всысих, роПснальних I Ыглшродг.'.я ноуково-прокгачннх семШарах ! кощ;ерс;щ!яг: "Шяяхп п!двнщення сфектншосуг! злошоГ д!Т ъ уковах д!яовоГ 1:о;лун1кац!Т" /1слп5!нськ,

о

1990/'; 'Когнитивна i комунгкативпа структура тексту. &ункшоналъ-mi И яналхз" /Днптропегропсыс, 1991/; 'Íhoocmiií мови в пауков i tt fii-ялыюстг $axÍDunn /Гаглсент, 1951/; 'Проблем» ноп ,"ля спецхалъшк nifle'U накоЕо! i пуо^есхонально! комунхкацй " Ди1в, 1993/; 'Потоки порхвняльно-эхетанюго дослхджешт романсысих та гертпам;!'*: моэ" /Ярославль, 1992/.

За матерхаламн fiocnipr.emm в О публхкащП.

Структура робот и визначаоться II нетоя та заиканиями:

Перша глапа приевлчега пиявлстш» засобхв выражения диреятнвно-стх в наукоЕо-техшчному текст1 та остановлено 1х частотностх;

Друга глаза - розгляду директивного вислои.таваннл d лхнгво-ноплоппЕиму аспектх. Kpii.t того, днеертацгяг мгетпть вступ, висиоп-км, список тгкористано! Л1тератур;г, список джерел та IX прпписаннг гндехсгв.

3 И I .C Т РОБОТ II

У в с т у п i обгрунтований Bu6ip теми, п £..чтуалыг1сть та орнгшалъшеть, вказанх методи дослхдження, floro завдання ia поло-гкення, ^э вшосяться на захист.

У г л а в г I, яка складасться хз чотирьох роздШв,, вияв-;.'ен i ochobhí л е к с 11 ко-гра ма т ¡ган i та енптакемп конструкцх! Í3 пна-ченням Д1фе1{тивност1 в шмецькому науново-техтчному текст! /да- ЮТ/. При цьому звертаяться увага як на моделг, так i на ir лсксико-граьптнчне папоснсния. А пал i з моделей мая структурно-се-юнттшиЧ характер, ocitiлькн враховутоться piaiii тши та видн попово! нодальност!, а також своархднхсть II шдифпгацхП /балдносп, несбх1дност1 та motujiíboctí/, rnti виявлга ИТГ.

Оскхлы"! 1ГГТ BÍ^pÍ3iiraTbcfl узагалыетэчга, беэособовнм характером, то при шшчепт директивгв ггростетуоться взевмовз'пзо;: "шфектпвихсть" i суб'скт дгТ /або су'б'слети дх1/, оеобэтта, лет,о висловтазться "i.yi«cnicTb" pil.

Досл5;зня1ш яиазуэть на кожливхсть особливо* акцетуат: т. сяовлювшп'я /Сожина М .Н.,1987; Сущннеыш* 1 .1 .,1-0-1 то:;о/, тогу ц робот1 шшгачаоться, за зопомогоэ гшгс 3<s.joСгв а ПТГ ноялнво гЧ-лупнтн увагу а юсата до внеловетвання, яке с дкроэтисои, г.о грк~

вертас потенщалъного адресата до нихоншшя будь-яхо! розуково! û6o практично! Д1!.

Виявлявться також частотшсть вживания эасобхв вираження директивное^ г ШТ.

Структура директивно! ситуацх! в НТГ в|дрхзняатьср своерхд-шств. Бона визначена фактом в1Дс;тност1 реального адресата. Але адресат не усувавться, bíh мислиться як якийсь потенцхальний одержувач 1нформащ". Тому, незважаючи на монолог1чний характер ШТ, bíh не усувае piaxoriamiï /Славгородська Л „В., 1966/.

Схематично ыожна показати голеihí компоненти структури директивно! ситуащ! таким чином:

Ат пов!домляп, що ж^"" rioBKiîeïb-, щоб Ар /виконав будь-

^ бажаю^""^ яку розумо-

ву або прак-• тичну Д10/

де Aj - вхдправник iHáopuaqil, А £ - одержувач хнфорыащ!.

Для нашого ^о'сл1дження вхдображення структури директивно! си-Tyaiiiï, очевидно, розкриваеться у специфичному модальному харак-Tepi висловлавання, у св'язку э оформлении особи моеця i особи -рецшпп.та, у вираженш ступеня категоричности внеловлювання i в floro ахцентностх.

Бивчений тми штерхал переконуе d тому, то кодальн! значения ыожливостх, необх1Дност! i бажаност! в^обраяапться в НТГ та-иш чином, що у випадку модального контексту /або Ьлзеративно! CHT¿anil/ bíh, як правило, мае явну тенденц!о до вираження директивно! модальностх/.

Синтакснчн! констругаг!, ¡mi ми роэгляке;.:о, i rtr.i виражають рирективну ыодальнхеть, е, з точки оору стилхсткчно-мобно! систем«, окремши вигадкаыи виявлешя ттьгорх! акцентностх.

Всахаоться, cío оаф1ксовшп нами в ншецысому ШТ скятактичкг конструквд!, як вмразники директивное?!, кокуть бути такоз роз-глянут* i ¡nt эасобч^вираження ыодезгглоетх.

Наприклад, вставка тастига складного речешш с блоком-акцен-туатороы /слоном-активхгшторои/, яриЕиачешш шгого = залучити yrary сдрссата /чптачз/ да 1ШКй&д!е, еудлень, пропоэицй тощ о, як! иаявн! в aaBC.'Jiiü /п!дрядн4й/ ч-aeïwii речешш. Де "формаль-

но-1нфорнативний елемент, ¿начення тгаго в повнхй н!р1 розкршзазть-ся лтзе в иаступиону речеши" /Кожина М Л., 1967, 38/.

Подхбна рухливхсть синтаксичних структур, 1х иодифпгац11 в фуншиопальному пл?ч1 пхдтверджуо тезу, висунуту М ,Н.Кожиноэ про те, що мова не просто система мови, а "функщоцуюча система" /а рхзних сферах мовно! дЫлыгостх/ I що саме та кий п}дх1д днференц*а-цх! мови виявлпе те, що "його комунгкативна фушпця в не потенц1~ альноо, а реальной, ахочон4.

Для напого дося1джегаш вазхливх два фактори: I/ структурно-св-иантичний I 2/ комушкативно-дискурсний. 3 точки зору -семантики, Лосл1рлуван1 нами структури с по сутг вид1льними /або оцпшо-ви-д1льниш|/.

3 точки зору комунЬсатквно-дискурсно!, вони проявлять залак-1псть В1Д попереднього тексту, але ще в бхлыахй М1рх - В1Д подалъ-шого.

Базисна модель директивного висловлгавання мстить з точки зору синтаксису:

блок - фактуальний,

блок - акцентуатор

хнформатор

Необхгдно розглянутн, як ця базисга модель Зезпосередньо реа-л1зувться в ткаииш ЮТ.

Наша робоча гхпотеоа: вся багатограннхсть аа-собхв вираженнл Д1фективност1 о НТТ зводимо до В1ДП0В1ДН0Г0 набору основних синтаксичних моделей.

Синтаксична структурна схема складного речення - це в{др{зок тексту мгле двома краками або знаками, що Хх •эампгоэть, { як{, ы{с-тять кхлька предикативних ядер, а не одно, як у простому реченн!.

При анаЛ131 мовного материалу ыи звернули увагу на: I/ оеновн! синтаксичн1 иод ел г вираж^ння директивное^ в НТТ| 2/ частотн1сть вживання синтаксичних конструкщй; 3/ перехрещення /взолмод{о/ пи-раяення значения директивностг та ыодальност: ыожлипост!, необх!д-ноет г А б ала то от I; 4/ появу в эагалыгогживаннх моделях синтапсич-них яонструкщй в систем! мови нових функц1й в ткладання злачогаег директивном* на 1ня1 катсгор1алън1 значошот, так} як акцентуация! 5/ установления р1эш;х в:цйп синтаксичниг коиструтщ1й та акт иа-тизац!я.

Перейдено до розгля-ду фактичного иовього иатер1алу. остоз!

в

Ц1К KpnxepiiD нами буяо всгаиошгегго такх к'одилх ciuiTaircsrausix одинщь:

I/ директив!» конструкцгх о "wir";

2/ диревтивш синтаксичш конструкщ! о ыодалышыи pisсловами; 3/ конструкц1я "ooin + zu + Infinitiv" з/лстобого pieслова; 4/ хмперативт форми;

5/ констругад!."soin (РгЦзепв Konjunktiv) + Partizip II"; б/ KOHCTpyKuiff "пз&л + Präsens Konjunktiv" 7/ ар'ективш моральт конотрукцП "ее + cein + Adjektiv + zu + Infinitiv, daso ... i когзтрукщя "ooin + Adjektiv + bar";

8/ пасивнх констругай* з директившм отстой;

9/ рирективш конструкцх! з хыенникоы;

10/ вставн1 конструкцЛ з директившш ohictou;

II/ директивниЯ intjxIiitiid;

12/ рирективний прийменних I i П.

Таблицп !■] I.

Ч\СТ0ТН1СТЬ ШИГЛННЯ а\С0Б!В ВИРАЕЕШЙ ДИРЕКТИИЮСИ В ITTT

№ 1Ш

Засоон вкраження директнвност!

• ': Кглькгсть:Проду1:-:ВибхркоЕО пршгтархвгтгашстьгссрода у :иоделсП:колацЙ ь:о— : в Ъ :делх

I . Д1фС1!ТИВ,!1 КОНСТРУ1Щ1Х з "wir"

2. Днре1:тган1 сотаксичш конструкция з ыоральними pic словами

3. Коиструкщн "ooin + zu + Infinitiv

■4. Ap'citTHDiii кодавып конструкцЬ

5. liincpariJEHi дормп

6. Конструкция "Eoin(Xtßoonc Konjunktiv + Partizip II"

7. КоНСТруКЩЯ "клп + Prficono Konjunktiv" -e

8. Паснвнх r.oiicTpyiaiil з дирекнша!

BMiCTOU

9. Вставих глнструиШ в днрсктшшш

OMiCTOU

10. ДнроХГИМШЙ ini'illb'KD

I9SI

1188

1064 1003 443

338 286 201

iva-

III

28

17

15 14 7

4 3

0,2342

0,1721

0,1542 0,1453 0,0549

G ,0562

0,474

0,02Я

2,9 0,0255 1,6 0,0162

о

II „ Директивих констругац! з iменяй-

пак:: 35 0,5 0.0005

12. ДиректнвниГС Д1спрштстник I i, П , 10 0,2 0,0002

Всього: 6ООО

Глава П, по складаеться этрьох розпхл;.п, ттрнешгчсиз роз-гляпу директивного висловлявання /7Ш/ в лхпгво-мовлетнпиому йсиек-Ti, тому що дат внсловловання t/лгать випогйднх рисН' свозрхдностх г оалеям В1Д соцгального контексту i специфики мовного акту, и лйо-иу заряди два учасншш: адресант i адресат /автор х чигач/. Реалх-зашя апторсь:;о! iiiTemjil декодустьсп в jciuuonoify продукт! KOMyni-Kaui" - текст:, n якому доснть CBJspijüio i специфично' вхдобраха-оться мотиващя висмовлвгоння, адресат я i виражешя дхХдо' яко! стимулясться адресат.

Саме ui фактор» ми видi лили * розгяяиуми о 'позищХ 'Лхнгвости-лхстнчно!, а саме ня позицх.т, як п;яе Суло сз^Ьано, багато1 в «ому вкзначена Л1нгво-мовним пхдходои до m'nmciлш'üi^eicranin й ПТТ. ■•' •• Ззалсавчи на те, що 1ПТ бхльссп nipob, пг/с"те;;ст будь-лкого - " iinroro фушсц1оналького стило реррахопаниЯ прямо i безиосередн'ьо'•••■ на дш розумового характеру, пбо на гауЗ'аЛп будь-'якоХ"tipwiximi pii адресата, ми погоджупмося з дуиго:), цо текст-гдгаюм1»пп;вели- -чипа" / Hotoch V/о, Eoio ГЛ., йозопегоп .!„, 1920,' 124 ; Кол:мн--ckiiü ГоВо,1990, 69/. " " " :

У ко:iyniдативному акт: як ышхмум два утсники: адрсс-чп? /автор тексту/ i адресат /читач/, на якого направлено шхпонл^сашгя, при новному оформлсшй якого враховуоться та«' осиовп? 'нош'го-ро-зуноях акти, гз'яза»« о мовноо •конуйхкацгс»: адрссувашст, ко'.пва-' ц£.1'» вкапхвка па дхо, до шл сткмулм тьел адресант."

Bnöip /в1Дбхр/ мовних засобхв при оформлешх пдресуватр, тисацх! i вказхвки Д1Й, до ятсих спонука. ться шресат, знаходитьел, натурально, в прямхй залетностх В1Д фуикцхонального стиля i :кифу тексту.

RjpoHo, цо директивне вкс.тавгавакня о невхд'емноч складовоп часткоэ ПТТ, осихлыси сам текст ввагаоться нами я: "мост Д1Я... i pmi, "текстн - це не ильки результат лопереднього лланусашл, " Е0Г!Н cai.ii s ко.чухшеативннми pinuu"/ilotach "U,Relo И.,Говояегen I., ICDOg 99/0 Тсгг/ "техпгка" подання Д1фы:тисного пнсловлпепння по-редбачгс вкб1р в1Дпов1Дних мовшк oacoöin, rnci -варгозться не •

то

TÍ5bt;n в sar«KHoeri nip основной ni л i директивного висяовлкжання, a ü в1д автореысо! шгенцН . 3 другого боку, цей Biiöip в деяк1Й ui-pi визнаодвться i фушайональшши стилен або жанром тексту.

При цьому функц1оналышй стиль розушеться як ст1Йка система, спромодна регулчвати Bipöip ыовних sacoöiß у cboIx конкретних текста ¿зих проявах /Раэхнкхна Ы .Н., 1988/.

НауковиР отиль, як i будь-який иппий функщогальний стиль, мае вплив на üiíi6ip uophhx oacotíio, в1дпов!дних найб1льшо» Mipoo пому-iit кативному зачпанш даного висловлювання /Зверева F.JI.,1985, 207/ Для НТГ мояугь бути вид1лен1 ряд особливосюй мовного виражен-ня адреса nil , осмльки читач /адресат/ потегацальний.

Узагальнон1сть, потощ1алънхсть ДВ вхдображазться в кончай конкретно иовi за допошго» BipnoBÍjinroc л1нгвостил1стичш)с засо-

ÖtD. 4

При ananioi новного иатер1алу були виявлеш TaKi окспл1цитн1 liOBiit засоби, що сприяють вираженш адресацх!:

- директива! конструкцхТ o "wir";

- iunepaTHBHi форш /особливо П особа однини/.

Так, при вживаннх форыи 1мпгратива П особи однинн адресат nacTime спонуюшться до виконання в1дповхдних розуыових piH. Наприклад: Berechne immer auf 1000 Uter fertigen Mörtel 13333 Liter looe Uacoel (PStX, 22).

Та кож було встановлено, що директивна конструкцх! сприяять íh-тратекстовШ реляхйТ, а значить i »oriui викладу иатер1алу, станов-лячись широко вяиваниы ыетаыовним засобом при вхГраженнх директив-ноот!. Наыйдки цього лгнгвостшистштого аналхзу в!дображен! в таблиц{ Р 2. Знаком V в шй вхдыхчвна наявшеть tic! чн iinnol основноТ твкстовох релящ!. Знаком м-" -II В1дсутн1сть.

Тпблиня Р 2

ДИРШИШ, $Ш СЛУЗГАТЬ ДЛЯ ЕИРАКЕННЯ АДгеСАЦП

1 нтратекстов1 реляцИ Г.кстратекс roai

релящ!

в1гсилка :в1дсилка до Ыдсилка до : Одышка до главк,роз-:граф1ко-на-:зыхстови< васлхд-д}лу,п?оа- гочнпго иато-:ко1монентп) :t;in екопе-гра|а,абзз •jpiaay.cxia, :тексту /теэ,:риыенту, ца :^сриул,таб- :phchobkíb. :досл!ду,

:лиць,граф{к1р:положень/ :практики

Н oeoda oíKUiüt * + + * •

wir -fr Infinitiv +

wir-nvnllont Infinitiv*

bctqbh! конструкцН * дирентивниЯ 1нф1н1тив -директигний я ic гтршг-

нотник п

+ + 4

4 Ф

- + 4,

4. 4*

Мотивация в ЬТГ ивг ряд специ<Пчшк рис. 3 одного боку,, вока знаходитъ своз вир/ихення в таких кятегор1ях .тексту, як яогхчшсть, эв'яэакгсть, об'ехтит^сть переказуваного uaTcpiasy, з другого, - Еока нерсэривно пов'язана з нодально-експроснгнсо фуняшео. Шд тапоэ фуикшсо ксгкга розушти "flio на смоцхйно сере-доп:пзэ адресата /аргумент/, i засоби, tr,о забезпочу^ть та»гу flta -"значения футпщй" /Пвдськкй фактор в i'cni. IS9I, S4/.

Ось чому я{нгв!сти постШно вказузть, где дипеютшИсть d ШТ еггарсотъся на три ыодалын сфери: ба>7лн1сть, 1!сзлир!сть, иеобх!д-н!сть /Э!льберман Л J .,19Е8; Белгавп Е.1 .,1908; Гречко 3 .К.,1936/. Пазедено ириялади:

-- ркрвятИЕН! сть в узгодженн! з ыодалытм эначипши "бака^еть": Oft Int ев wttnachonawert. parallel betriebene Вгиапэп - und Funponanlagen nögllchat glelcholfcbla 1p Vorlauf dor normalen Batrlebazelt au belaßten (ZPdDW и П, 61).

- рирезгтнБн!сть в узгоджешй з, мэдалыпш зндчегешм "ггажливоет!"; . Gelegentlich lat auch möglich. Einzelquollen kursfrlotlg abzuschalten (Z и V i d B,38).

- Д5!рективш сть о yorcjnsemi з цодагъним значениям инеобх1дн1сть": Еа lot daher erforderlich, die Abdlch'unrc noch wQhrond dor Fortführung der Eauarbolton durch vorOborgtiiando üaoanahnon

vor SchnduneiiV-virkun^sn zu schützen (D seh H, 155-156).

3!браниЯ нами ичтерхал дозволив зидЬтати споциф1чн! скнтапсич-Hl г;с!.струзщ!1 значениям директивностг, п"Л слушать в ЯТ1 влра-^женю котивадИ оаядяки Зх ергументупчому i агцонтуэчону он!сту.

Яз правило, так! кондтрукщ! о чотиричяоннини-п'ятичлипшын, напргатад:

En rruno natürlich vorauRRanotgt worden, daon der Boton prak-

К:

tiach volU-tümUc verdichtet iat (B, 73).

Конотрукщп складамться хз займеншка, модакыюго дш слова, {птепспфпсатора i тспптшщ.

Особливо» ознакою акцечтумчлх конструкций e piani яекскчш iii-•геисифпсатори i модалый слова, ыодалып частки, пришпвники часового i модального характеру, а такоя локалып уточнеш-и.

Модально-аргумэнтуоч! конструкцт! вгдрхзняяться особливою прагматично» спрлмован1ста. Вира;1саю*'и директивигсть, вони спршвть ло-гхчнтлу викладанш думок, peanisauii пртаинно-тслхдковгес, умовшк вхдиоиень та В1Днопс№ нети. При аналгзг особлива увага була приД1-лона класифп;ац11 пггенскфпгаторгв. •

Аргументукт 1Нтепсиф1катори можуть бути чотнрьох вцпгв:

I/ узагальтоячг / allgeinain, generell, im allgemeinen, zu-Eafimeiifacsond /, як папрлклГ'Д: Generell kann кап ieotatellon, dasa vemaaohte Topologicn .. .Auonaimser3choinungen aind(ZiI, 11),

2/ jlonoEinoOTi / ergänzend, einschränkend, in dieaem Zusammenhang u. er. v.'. /, $at НаПРИКВая: Krinsend ooll in diesem Zudüei-nonhang erwähnt worden, daa dio Dämpfung einea Kabcia frequensab-hilngig iöt, sie eteigt mit zunehmender Frequens an (A, 233).

3/ nincyMlconi /aehlicGolich, abschliessend, folglich u. a. m.) Я1С напрм:лал:SchlXenolich niuaa Ka^auch wissen, газ dor jowoiligo Coaputer laioton kann und vna nicht,und v,ann ein Computer für dio LUsung eines Probleraa sinnvoll eingoootzt v/erdan4кяпп (CidG;37).

4/ лрогнозуючг / ferrer, bald u.a. /, як напркклад:

Уогпог nuoa man unterscheidчп, ob dio Antennen in der E- oder H- Ebeno alo Gruppe angoordnot werden (A, 204).

Дуыасться, що наНяскравшчм оасобом виракегаш Mipit ewoqiiSiiocTi рисдовленнл е окяичпа форка речоння. Саме иона допоюгао в деяких вкладках сксшлцгиувати директивой >:чрактер внеловл^вашот, а ьоно, пк uii впевнняись ви»и, nov,;c Сути захованш, оавуаяьоэаиим та вняв-л»ться лте за допо:.;огоу ииоокого контексту /ИаховсыаШ .,1937, 93/. _

Bijs^üo, «о окличгп речению но утаорооть окрсиого ко-у.-^кативи«-го типу р^чокь. Ось чо!.;у -idici речения ьпжна спостертш; у ucix.oc-tainitx кочун излишке типах рсч^иь: розпо'Лвшк, вгувжуъааыиос,-гг.-

питалы-mx. Окличш речения - заняли сигнал про особливу cmohiü-Н1сть вигловлюгашн».

В ИТ е?лотивн1 оигнали эв"г 'с---н ia зоровгш, гра'Нчгими образами. Чнтач повинен адекватно декодувати знак оклику. Це сигнал ' особливо" Mipii категоричностi, ви.тилення, фонусупаннл увагн читала на Tifi «и ii-шгй i»fopr.!auii о Не вдаючись до класифткащ! дирек-tüjhüx сисловлпвань щодо оэнак емотивностх, В1лм1тим^ лило, цо автор паукового тексту у подгбних випаднах нас m'.iip Д1яти га читача Я емошйно, ггоб Й1льш дтйово заткаэити, залучити увагу, попереди-ти, шдстрахувати, запевнити точо.

Розглянемо приклади.

В директивах э miini типом, що Пдуть один за одним, автор ка-тегоричииП у в"sсносках та рекомендашях. Кртм того, подгбний пара-лелхзм у гг*ияанш синтаксичних <?орм у взапмодхТ о окликои викриваз позишю автора, а втор сь ну кодпльнтсть:- GewindeEnnße steto schmieren ! VerbingungGfläche säubern] тошо.

Зроэумьто, ми noDüHHi обмеяитись неповшш списком д1ссл1 в, ио В1дображаоть характер Д1Й, на яК1 вказузтьсп в директивах, тобто до Р7лт. стинуягстьсл адресат. Г^и нъому im эикористовусмо iii;Hiti-тази гаЯбхльш частотних Д1ссл1в, що эустр1чаютьсн в досл1джувашк нами еинтаксичшк конструкциях директивного змхсту.

Як показав Д0СЯ1Джува!Шй мовиий ¡.атергал, Bei iiitiinrтипн Д1фек-ткпхэ кояна вхднестн до двох осногних груп.

До nopaoi групп вгдносятгзя пгНттиви днзиив moehoI i роэу-uosoi Д1яль!!Ост1. Читача-адресата заклнкагать згадати, зваяити, эвернути угагу, мати на увазх, лам'ятати, пор1зняти, впевгагад тецо. Hi слова Т!И1У richten, beachten, erwägen, berücksichtigen, flehen, überprüfen, vermerken, denken, erwarten uow.

/ßtßслова розтаповаш нам! в эыенцувальшй частотности/.

Напрпклад: Es nuB daher berichtet werden, welcher Arboitcbore-ich für relchc Kancle oder Bereiche der verßehiodenen Когизп (^eignet Ist (A, 130).

До групп мдносяться Д1сслова практично! або tfioiwuol •

5 erfüllen, herstellen, vereinen, verfornsn, anpassen, oi-iset-• ssn, drehen, segeln, Kontieren, brennen «ijiy.

Папрняпщ: 2in solc:-ea Metall ist ohne zusätzlichen üokriotol-licationn^lühen beliebig verfornbnr. da wehrend der Vorforeuns Heins bfeibende KaltverfoBticung auftritt ( TSi, 31 ).

к

Cev.auiir-«;:;ii иэ^юаст- ьиач'оог.омгмп, пов'язаиий с Kopojutnieo поы;»-исиаГ1/исгаг»:в1!:!.Ч о:Ист ти.рехчтшл, орер;;уз споо граиатичне си-рглспин чоргэ оаисроччлт,» " nicht* in " к«1аи Иггатшна соглитик . [¡cm'jiün.ni 13 и»?.чхс:ш<.н TtmiB заборони, nonspo^'-omw пеба-

huCJiiMi.lD 1 in, Шпршглад: Eine Belüftung über duc

EÜekecblütiventil iui iu cnpfahled; da der VentilverachluB

du roh hi'ui'ic'Hi 8Ш..;д uaj ScMinBou undicht werden Ibrn

Заборона t.:o,i;c бут r:;:.pa:;iena i бЬшз иатагордано, напр^кдад, у тог.гу paai, коки iiaiiBiilci'i. гэдаиюго дхсслова та вигук сириго заборони, що сто сечься аастосусанни. вибухонебеэпечтк хшЬшхи ро-човгах у певпоьу то,шсьтог1чпо!.'.у npouoci, кзлриклад: üonsin, Benzol, Azeton ,<lÜi:£:..Vi nicht verwendet werden ( 1)Ш, 115 )

Ii.in7!iui'iü3 салорсодии; ц1стпться в реко^ендецйях в речениях l " au veirssiden" , иапргжяад:

Ua croBere Uaachärfen r.u vot.veiden, iot der Filn unmittelbar ua ücr ScbveiBüalit uiuubriuceii, und zwar an der V/ui-zelccite

( rv:, 131 )

Fpatfinni засоби п1дсий'иэ\'ь категоричшетъ заборони, наггриклад: In Epaunbetondecken düri'eu La ine Dübel eingebohrt •■/ erden ( Bs, 125-126 ). Не останни роль хидичрас при виракеннх Herauil канр тексту. Явдо токсти являвть собою офхцхГшх вказхвкн, рекоыэндаш*, то адгшгёст-рашя визначаз /розробляа/ певхн pil, обЛ1гаторн:; для виконания. Туг ьшсористору^ться piEHo:.:aHiTiii мовнх птаихш, як наприклад: "Ilinvvoioa für die prcktiocha Ar.-.vendun^", "Sonstige Hinv/eice", "einige allßaKai: j Hinveite": iiuij Einbau tolclxr Sichoru-£en nur ejnjfre allfer.q lnc Hinvja l r.i, da die {/сЬгсис1:ьа1:«е1иипц des Ke.atellerß auufiirlicho Au^aben enthält". - Eiabcualchorur-acii ^iud i>o EU bofeotigon, daB die Schrnubeukopfo Eicht ¿Jach den En'feruja doc аиЗогеп ocbKteceX-—uch' Idc zugänglich Kordon ( Sy, ).

KjjacJvHuattifi гоксиио-граматшшого opisy принципом катогоркч-1гост!/не:;атогор:!чпост; при виракеннх директивное?! гпскть радуаль-чхтП характер, Чирао те, во внслоспсашга притаманииР o:i,.->:n дсякий cvyahn. катогорнмюегх шд Д}*о сильно'/, до занккено*( послаблено!, по:,!'--

ТГ)

Викеристаямо тест на гидстанопку.

Dip IiBennuskl.'ldunjs ist nach don p.eltcr.dt;:: Vor.îclu 1 f to;; für

dio

Лпне вис говгапанигт моята гропогёхити: ... в9 dns.i en •..-ür:ochsr.v.vort int /;:птегор;г!Нгсть T ступени/. Ляпе сисгпвлпггтвт мо'.тз гроюг-'мти та коп за попомогев ... во dace ео r^lich ivt /v.r.тегорjî"ii{сть П ступени/. О .итак гирлоълпгчшп »wrtsn гроиог-ити i sa попомогоо ». по йога оз aotnsndis tot /?гатеггр'"т1сть

Я ступеир/„

Тему стугтнь raTornpwnîocîTi »«лглтться Tcwilno оточетгч,контекстом, у яксг1у п'пгаатьсп piano-лл1 Tili сассбн m «г сию та nijmi-пенпя ступснл глтегоркчногт!.

Уэаглльненг результат!! д;ослi í'T полано у вискоз-sax дисортанН .

Прогопснв r.oesiíwinm ^озполте críetyr¡ynn:i:

Ï « В ишеньксму 1ГГГ чотчтрн гг'-пптако-.скнтагсг.кчшгх яолсл! о яо-üiiíyn'iiiwi! /конструкцИ э wir, конструкцГ/ о uor.i^bv.v.v, ;iict:~ora-ни, конструкшя sr-in izu-t -Jnf-i-hit-LV i пя'актив ni поглльш кокструкщ!/,,

2. Лирсктивн в 1ПТ гтгяамдаться з звог cïcp: псутч о блоком-аплонтуаторои, до привертго 2-тагу адресата, а прута с Тора с in*op--•nîUîîitoD, «{актуальное.

3 ЦПОГО ВКПЛКВГ.0, ВО ЛИрСКТИВИ НСЖуТЬ рОЭГЛрЛТГКСТ» ЯК '¡тр"и • рврэу ковко!. saTcropiï а|щснтностх.

3. V tiiycHT)KO!ty îriT розмеяовузтьсЛ ява тг.пн тузац!" : I/ ,iic-слога *кшо-резу'ового характеру i 2/ Геолога прлктк'ЗкЯ пбо

3ÏÎHH0Ï JUÏ .

•1. Гиралстш:? KOTffi>aqiï лерсхрегцустьсл з ° га'хсгаин) модальности г 11 тр^х гплогннх inoc.Tacjix: браноеtí, нопливостг i носЗххд— ко CT i .

5. Головноа nijwiniron ригою алрссувашкт в ГОТ с появп'Знш? ха-^ рлгстор релгщхй, в якими воно пов'лпане: ';нтралхнгв1пт1иноэ t окет-рляпячнетичноа.

G, Лтнгзо-мозяешваспект роэгллланш япрскташтх висяовг»-гшп» лоэиот. юн аробити висновки, по ïx слецн$1кл гкивангст. э ni-

лоиу текст!, складов* частгаш молелi /блок-акцентуатор та блок фактуальний шформатор/, напсвненнл модел1, лексичне i граматичне /1нтенсиф1катори, лексико-граматичт форми наказу/ використаиня гра$1чних onco6iB тоио - свхдчать гтро те, то директиви ыожуть бути в!днесен1 до метамови ПТГ.

OcHOBbi положения дисертащ! воображено у таких публхкащкх автора:

1. О скрытом прагматическом воздействии в научно-техническом тексте // Прагматика и типология коммуникативных единиц язшса.-Днепропетровск: ДГУ, 1989.-С .89-92 / у спЬвавторствх/.

2. Некоторые способы выражения директивности в научно-техническом тексте // Пути повышения эффективности речевой деятельности в условиях деловой коммуникации.- Челябинск, 1990.-С.68.

3. Lexikalisch-grammatische Uittel beim Ausdruck der Direktiven // Das Wort. - Moskau, 1991. -S.6l-b5.

4. Директивные конструкции с " wir " в немецком научно-техническом тексте // Когнативная и коммуникативная структура текста. Функциональный анализ,-Днепропетровск: ДГУ, I99I.-C .66-60.

5. Некоторые особенности выражения директивности в научно-техническом тексте // Тезисы международной конференции "Иностранные языки в научной деятельности сЦециалиста".- Ташкент, 1991 . С .157158.

6. Употребление директивных конструкций в научно-техническом тексте // Проблемы языков для специальных целей тучной и профессиональной коммуникации.-Киев, 1992 .-С .62.63.

7. Особенности употребления .вставных конструкций в научно-технической тексте /га материале немецкого и английского языков/ //Метода сравнительно-сопоставительного исследования романских и германских языков.-Ярославль, 1992.-С .96-99.

8. Особенности употребления императива в научно-техническом тексте // Прикладная лингвистика. Научно-методические материалы.-Нктомир, 1992.-Вот .5 .-С.5 6-59.

Гги^.1. .C'V.iJA-. tvX'it-C