автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.04
диссертация на тему: Становление и развитие искусствоведения в Харьковском университете (1805-1920 гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Становление и развитие искусствоведения в Харьковском университете (1805-1920 гг.)"

ЛКАДЕМ1Я НАУК УКРАТНИ 1НСТ ИТ У Г МИ С'ГЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ Т/Ч ЕТНОЛОШ ¡мен! М. Т. РИЛЬСЬКОГО

На правах рукопнеу

ПОБОЖШ СЕР Г! К 1ВАНОВИЧ

СТАНОВЛЕНИЯ

Й РОЗВИТОК МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА У ХАРК1ВСБКОМУ УН1ВПРСИТЕТ1 (1805-1920 рр.)

17.00.04 — образотворче мистецгво

АВТОРЕФЕРАТ диссртацп на здобуття вченого ступеня кандидата мнстецтвознавства

КШВ ПШ

АКАДЕМ!Я НАУК УКРА1НИ НСТ ИТУГ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА, ФОЛЬКЛОРИСТИКИ ТА ЕТНОЛС. ¡мен1 М.Т.РИЛЬСЬКОГО

На правах рукописи.

ПОБОЖ1Й СЕРИЙ 1ВАНОВПЧ

ТАНОВЛЕННЯ Й РОЗВИТОКМИСТЕЦТВОЗНАВСУь.ч УХАРКШСЬКОМУ УНИВЕРСИТЕТ! (1805-1920 рр.)

17.00.04. — образотворчемистецтоо

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацн на здобуття вченого ступеня кандидата мистецтвознавства

Кит-1993

Робота виконана в 1нстигут1 миегецтвозлавства, фолйслорисгики та етнолог^ хмен! Н.Т.Рмьоького '^Н Укра'гни

Науковип кер!вник -

кандидат мистецтвознавства о.К.Федоруд

ОфШйнь опоненти:

доктор иисгецтвознавства П.О.Бмецький кандидат мистецтвсзнавства Н.1.В8л1го«ька

'с

Пров1дна устаноьа -

Лъв1воький Ьютитут прикладного 1 декоративного мистецтва

Захист вгдйудеться " 2р" к&с'т199^ року о "/^"годш:

на гас!дани! спецхал18ованог ради'/Д.016.36.01/ по захисту дисер-

<

тац!й на здойуття вченого ступени доктора наук в Институт! мио-тецтвоанавства, фольклористики та етиологи хменх М.Т.Рильського АН Украхни /252001, Ки'1в-1 ,вул. Грушевського, М, П поверх, кхноза^.

3 дисертацхеп можна ознайомитися у б!блхотец1 1нституту мистецтвоэнавства, фольклористики та етнолог!Х 1мен1 М.Т.Рильоько АН 3.'.раЗни,

Автореферат розхсланий "/6 1994 року

Учений оекрвтар спец1ал15овано'1 рада кандидат фхлологхчких каук

О.Кикитенко

I, Загадьна характеристика. Актуальность теш. пр-

обой сьагодення е вивчення icrop.fi украгнського гшс^ецтзознезог-I вхд доби Середньовйчя до нашего часу. I прохода?:; воно повинно двох напряиах, По-перше, це монограф1чне- вивчення тзорчост! ок-!Ийх иистецтвоэнавцхз, а по-друге - виявлення центрхз, дс розвн-лася наука про иистецгво, В подальшому це даоть аисту створим »вну картину розвитку науки про иистецгво в Украхн1, а такоз > 1Хйде складовов часгиноп до магйутньог синтетично? хоторхТ укра-гоькогс мистецтва. Такиьги нистецтвознавчиии осередкаыи в 7кра1нх щ утлзерситети i музех, В концентрувалося коло фаххвцхв-[етецтвознавцхв, до сво1аи теореткчниии доолвдяеннями га пракгич-ши заходами у галузх цузейно! працх назначали основа напр' Iзви-лсу науки про иистецтво.

Харкхвськиа ун1верситет, ¿дхрития 1805 року, був другим :сля Киево-Могилянськох акадеихх' виции учбовии закладом подхбно-) типу на 1хвобереян1й Украхн!. Протягом XIX стол1Тгя в уи ¿вернем йшов безперервний пронес тэозвитку мистецтвознавсгЕа, ста->влендя якого припадав на вО-Х-гх роки, а ровхвхт - на початок [ столгил. Викладання теор1? га 1сгор1х листецтв, естетики разом музеем красних мистецтв I старовини при унхверсите?! х схлали ц головн1 руш1ан1 оили у загальноку процесх розвитку науки про ютецтво в Харкхвськоиу ун1верситет1. Третш фактором у цьому про-5сх треба вважати науково-дослхдяу працю в галузх ийсгецтвознав-гва, що проводилася вченише та студентами 1 отрицала втхленкя у эуксваних працях, доповхдях на заседаниях вчениг ; >варкств.

" Розкриття та аналхз цих трьох факторхв, якх и^-1 -щ значальни-I у стаиовлен^ та розвитку иистецтвознавства в унхверслте?1, IIливI для роэумхння складного процесу зародаення та функцЬну-1ння науки про иистецтво в Харк1вському унгзерситет1. Цим 1 ви-хачаеться актуальнхеть тех'и дисертацхх, Вибраний комплексная сдххд до вивчення процесу становления й розвитку мистецтвознавства цьому вицоыу учбовому за кладх, що поеднуз аналхз практичных гй, йЪв'язаних з комплекгуваиняи колэкцх! ухлверслтетського му-5Ю та подаяьпов И каа^логхзацхег» х теоретичного диройку унхвер-ггетсысих вчених - надае теих дпеертацп значущостх. " „

Пета робоги - дослхдити хсторхю мисгецгвознавства в Харк*в~ ькону унхверсмтет1 з часхв його заснувьння /1805 р./ до реорганх-захх университету /1920 р./ та аизначити хх значения для розвитку

. украхноького мистеотвознавогва. Для досягнення i!iei мети були по отавлекх га вирхпуаалися такх завдання:

I/ Бизначеннк основнкх тендешпй у с^аковленн! га рогзитку ммстецтвоснаветва в Харк1всы<ому ушверситетх;

2/ простеяекня иляххв становления унхверситетського муззв краских кисгеитв га старовкни,*

3/ впзначення pair У.аркхвсысого хеторико-риологхчзого тове риства у процеох становления иистеитвознавства;

4/ аналхз праць укхверситетськтх вчених у галуэ! мкстоцтво-знавстьа; #

5/ виявяення взаеыовхдношенкя роззитку му.стеотво знав сиз а з о хнтими гуианггарнини наукам^;

б/ сиегематизагця га введения до яаукоЕого обхгу новкх ар-ххвыих иагвр1ал1в, ио ыояуть заповнити прогалину в хоте ii ук-ра'гнсхйшго иистеитвознавства?

7/ звернення уваги до sad утих мистецтвознавчкх праць вченю Харкхгоьксго уьхверсктету, що до нашого часу не втрати,?*1 свого значения,

Дослхдкення здхйсннвалося на daei дореволтийних видакь ко icTOpii Харкхвського унхверситету, иистецгвознавчих праць зчени: университету, арххвних та иеиуарних магерхалхв, Дяерелознавча б< дослхдненпя опиралась на наступи! видання: Збхрник Харкхзо'Ького хсторкко-фыодог&ного товариства, Запкски Харкхвського iaraepaii ського университету, Зхсяик хсторико-фхдодгогхчного'товариства, Вхзантхйський зрекеннхх, а тахож матер!али Центрального дераава! хсторичного apxisy Украх'ни та арх!ву Харкхвського унхверситету, Враховувчи йторичнкй аспект дослхдження, автор дотримувавоя ic торико-хронологхчнох послхдовностх у вхдповхдностх з поставлени; у кйхноцу роздиа завданняга.

Наукова новизна. Дослхдження становления та розвитку цисте вознаверва в Харгс1всх>кому унхверситетх в хсторичноиу, иисгецтво знавчоыу та культуролог хчному аспектах проведено вперше. До на-укового otfiry введен! не тхльки hobi 1мена вчених, hki зробили cbIj» внееок у розвиток науки про «истецтво /В.1.Веретешпков, О.М.Деревицький, Д.1.Каченовський, 0,1.Успенський, Г.С.Чириков/ але я маловхдомх до цього часу nparti з мистелтвознавства /поках чики та каталоги музею красних мистецтв та стеровини, статтх у абхрниках, журналах i газетах/. Новизна дисертапхх полягае не.

?1льки з тому, иоб проаналхэувати коаний факт етосовно нисгевдво-¡австза^ в Харкхвськоиу ун1верситет1, хоча i ци дуге вамиво, алв, ¡редусхк, - у простеяеннх всього процесу розвнтку ijiei науки у iHouy вкщоку учбовому закяад1, На ocHoai вторичного га теоретяч-iro осмкслення вхдоиого матер1алу вперша подаеться цЬпсиа кар-!на функ:донування науки про мистецтво в Харк1всъкоиу унгверси-»i в XIX - початку XX столхття.

Прак'ркчяе значения диоергац11' полетав в тому, що iiarepiaa, »владений в Тх оонозу, збагатить не тиьки icTopir» украхноького гстецгвозиавства, алв й йоге иуги використаний у прапях ггастецтво-твц1в, icTopuKiB, иузойних лрацЬникхв, краезнгвцхв; при укталан-t ic?opii Харзивоьяого уахверсятету, рхзгюыанхгних екцик..оие^кч-5Х вядань. Матерхали роботи моиуть винориетовувагкся як при напи-ihhi icTopi'i украхнського кисаецтвоэнавства, так i окреиях моно-зафхй про миетецтвознавцхв,

Апробагия робота. £исертац1я обговорввалася i була рекомендо-ша до захисту вхддхлоы образотворчого инсгецтва 1нсгитуту ггис--ацтвознавства, фольклористики та етнологп i«eHi И .Рильоького Я Узуахни. По rtaii дисертаяхх авторам були зроблен1 дспов^ на 1уяоэих конференциях: до IIO-рхччя вад дня народження акадвихха Л.Имхта /и. ХаркЬ, 1987/; "Реставрация, ковоервагда аа атрибуция ам'яток нисте^-ва на Украхн!" /ы.Кац'янець-ПодЬгьсышй, 1989/; З.А.Таранушенко та проблема вивчення мнотецтва Слобоаакщини ГШ-XIX столхть" /иДебедин, 1989/; "иистецтво i народна тзорчхсть

XX столдотя" /м.Ки?в, 1990/* "Худохне яиття Хариова nepraoi реыня XX столбя" /м,Харк!в, 1993/; Прочитан! доп-'втдх на нау-ових ceuinapax: "Охорона та дослхдиення паи»яток археолог!? Пол-авщини" /к.Полтава, 1990/; "Украк'ноька культура 20-х poKie: на-хональне ввдродиення" /м.Эораель, 1990/; на л1тературно-Кл.» зць-их вечерах Суисъког обласно! ун1версально! науково? бхбЛХОТвКЯ *

Структура робота обуцовлпна специфхков розглядуваних нами итань. Дисартацхя окладаоться з вступу, двох роэдхлхв, заклпчея-я, описку використанох лitератури та apxiBtmx матерхалхв.

II, aiicT роботи,

У BCTyni обгрунгована паукова новизна та актуальн!оть тага, «значено мету, завдання доелЦкення; роголядаеться cryniHb рсз-облекоогч теак, подаезься icTopiorpa$i4Hr.a аналхз лйгермури,

присвячекхй пш аопектам, що нас цхкавлять.

3 дореволипйнил час деякх в i дои ос г i про шгстецтвозцавцхв Хар ххвського университету вмхдено у працях вчелих цього университету: Багал1я 2.1, "Карпе ictopii Харктаського университету"/X, ,1893-96 Халакеького М.Г. та Багалхя^Л. " 1омрико-фЬгал&гхчш;й факультет Харкхзського унхвереитету зз першх ICO рокхв cboí'o Ьнувакня /1805 1905/"/)!. ,1908/. Синтетнчний характер nepnoí працх та енцггклопедич ний друг с'¿, сбумовили стксле вккладекня вiдокостое. Глибкною анализу зхдрхзяяються досл1двенпя херкхгських вчених, якх предавали в унгьерс;:тетх в kíuux XXX - на початку XX столхгтя: ¡«'.Э.Сумцоза, б.К.Редхка, 1,0.Бр0довкча см совко окрвмих аспелтга розвитку гас-. тецтвознЗьстза в Харк£аоьному унхверситетх. Бначне мхеце у íx ífpa-цях придхлено внеску академхчного унхверсигетського иист даоз-навства в iciopin cbítoboi науки про ииетецтво. 7 60-80-х jo-ки увегу росхйськлх досдхдникхв А,В.Банк, М.С.Кдгана, К.Кулаева, В.М.Прокоф'ева, Н.1.7иаково1 привергае творчеств Ф.1.Егпга - одног з яскравлх представникхэ харкхвського унхверекгегоького иксч^цтво-внавегзг, В досйхдкеннях цих вчених акалхзусться не гхлыш працх S.'l.Eaisa s bí зактхйського мистецтва, але я вперше розглядаеться теоретична спадщина вчепого.

Проблемна стагтя калузького млстецтвознавця В,Г .Луцка пхдхйна акту8лыи питания стссовно стану вивчення украшеькох культурно? спадкини у евхмх праць ®.1,Ший?а, Певну увагу унхверситеэському инстецтвознавству придхляе харк1вська дослхдниця Л.С.Пхвненко, доел хджусчи художне киття Харкова кхнпя XIX - поч. XX от. Окрейих аспект1В творчост! в.К.Ред1на у контекст1 розвитку росхйсьиого та yKpaíficbKcro ыистецтвознавства Tici доби торкалися у сэохх працях Г.1.Вздорнов i 1д.Кизласова, а 1,М.Удрхс - у дисертацГх, присвя-4eaiñ проблемам становления г. розвитку украхнського ми ст е иг во знав» ства остаяньох чзертх XIX - початку XX ст. У ионографхх гапвськогс вченого Б.А.Афанасьева про життя i твирчхеть Ф.1.Имхта чимзле нхеця выведено розгляду праць Ф.1.Шихта, що були нш написан! пхд час працх в Харкхвському унЬерситетх. «

Надавчи neaitoí уваги окрэмим предегавникам унхверситетського кистецтвознавства, автора згаданих праць некие зверталися до проблем становления Я розвитку унпзерситетського академхчного иис-1 едавознаветта, цапке зовехм не вкзнечавчи проблеыи еволюци науки про «исгецтво у цьоиу вивоиу учбовоку закладх га Ti значения i «ic цз у игральному процес! розвстку украхксьшго мистецгвознавства, ■

У первому роздШ - " Проблема становления мистецтвозиавства Харкхвоысому у-ихверотоетг " роаглядаогься проблеии становления -зев крас них мистецтв та старовини, простекуеться процес викла-1яня теорН та хсторх? мистецтва, дхяльн1егь Харкхвського 1сгори-|-ф:лологхчного товариства при унхверситетх та його аначення у Iзвитку ^ н хве рсит ет ського академ!чного мистецтвозиавства. Головну >агу диоертант иридхлив взаемгэпливу цих трьох фактор1в, цо обучили роавигок науки про мистецтво в ун1вероитетх.

Одним з центров мистецтвознавчо? науки в Украхнх протяг""-П. - початку XX столхтъ був Хармаський ун1верситет. Унхверситети рали тими вахливиии центра«и, де складалися основн! напрянн науки зо цист еда во, проводилося сиотеиатичне навчання студент з теорГх 1 1стор1? мистецтва I проходило фориування мистентво знавчих шк1я. Харк1воькшул1вррситет в цьому планх не був винятком. За хдеев иного 13 заоновню^ - В.Н.КаразЬю Харк1воький унхверситет пови-зн був отати унхверсальнии видим учбовим закладом, де, поряд з унан1гарними х точниии науками, викладалися б малярство, 1сторхя Зразотворчого мистецгва га ар^хтекгури. Доцмьнхсгь такого поедания показала Д1яльнхсть так звано? яПоп1всько1 Акадеихх", яка

0 утворення ун1версмтету на Слобояанщинх виконувала власпе ункцхх цього видого учбового закладу.

Вяе за р!к до вхдкриття у Харковх унхверситету була придбана олекцхя граввр акадём1ка Ф. Аде луке а, до довгий час правила за на-чний пое1бник „яя класхв малевания та малярства при ун1верситет1. :олеюия склала основу музеи красних мистецтв та старовини, який а аовии статутом 1835 року набував значения обов'язхово? установи Ери ун1верситегах, Рхзноманмнх колекцхх за видами, яанраии х тех-(1ками образотворчого мистецгва вяхованцхв Харкхвоького унгвврси-гету 1.е.Бецького та А,Н. Алферова, подарован! ними до муеео, зро-;или э!бра;шя музеи одним э найкращих у тх часи. Склад цпх зб!рск,

1 такох каталогхв-покажчикхв холекцх? музею проанал1зований 1исвртантом,

Великий обсяг творхв образотворчого нисаецгва викликав появу саталогга-покажчикхв. Перший каталог музейнох колекцп вклгнав упгс 170 картии, подарованих 1.в.Бецьким р1дноиу учбовоиу закладу, каталог 1зац1я иузейно1 колекцп евхдчить х про початок науково-цос.гпдко1 д1яльностх в ун1веро.итет1. Аналхз каталог хв-пок&кчик1в . свхдчнгб х про'те, як з ковним випуском ускладнввалислг заздляая,

с

по IX ставили перед собою укладачх /ДЛ.Каченовський, Г.С.Чирию ЗЛ.Чорноволот/, В ад простого перел1ку творхв у пвршону поканчи: до,оц1вг.и цхлик иисг ецьких еж г л в осганньому кагалозх - гак зи-гля^ае :;арткца еволюцхх поглядхв науковцхр университету щодо на уково-досл!дно1 роботи в галу^х миотецтвознавства. 3 муаееи кра них кистецгв та сгарсиини лов'язаяа наукова праця вчен!$хЛук1вер тету на посад! завхдуючих музеем та його охорсшцпз /0 Л.Бхлецьк Д.П.Гордеев, б.К.Редхн, Н.Ф.Сумцов, С.А.Тарануиенко, ФЛ.Шмхт/.

Розвиток мксгецтвознавства в Харкхвському yнiвepcитeтi сти мулввало також викладання теорй' та хсторп мистептва х естетик Так само, як х в КиЪ'вському та Новоросхйсьхому университетах, я гйй час кафедра теорй' та 1сторй" мистецтва залишалася в ¿льнов тхльКи з появоя в умверситет! б.К.Редхна можна говорити про си огематичне викладання кисгеотвознаасгва.

Бодночас, у дисертацй розглядавться першолочатки викладан в1Д рок!в заснуванкя Харкхвського университету, - коли серед ди циплхн ф1гурували так ззаш "мистецтва": малевания, иузика, фех тування, танцх. Эапровадаекня нових дасцгал1н, утворення нових факулгтетгв х кафэдр, йоруч з иаявним музеем- красних иистецта 5 старовики, покликали до життя рхзноманхтнх спецкурси, де лрвдид лася узага мистецтвознавчим питаниям. Аналхз спецкурсхв дозволн осмислиги мхсце доробку О.М.Деревицького, О.2.Кирпичникова, О.С Потеёнх у тогочасхий мистец®вознавчхй науцх. Наприклад, у 0.1,1 пичникова деяк1 курси в його викладх ыюетрували ёасади науковс мисленкя вченого. Одним з перших в1Н ввернув увагу впливу В1301 на розвиток давньоруського мистецтва»

3 приходом до унхверситету б.К.Редхна починаеться системам не викладання теор11 та хсторГх мистецтва. Аналхз курсхв, як1 читав б.К.Редхн в университетдозволяе зробиги висновок про сгхекий хнгерес вченого до хсторхх иистецг_з Давнього Сходу, д< ньохристиянського та вхзантхйсысфо. Водночао в!н почав знайош 'га студеятхв 1 а ук?а1кешпм шстецтвом. б.К.Редхн не ты'-'и -почав систематично яиклядатй хсгорхю всесвхтнього образотворчо; .чистецтва, аде й саркяв вихованню науковцхв, як! своею працес продовжади пронес роэвитку мистецтвознаватва в Харкхвському ун верситет1 /0Л.Б1яецдатй, В.1.Веретешиков, 0 Л.Успенськиа/.

Одним з видхв науково-дослхднох роботи в унхверсигетх бул написания коисурсних творхв на, так зван1, "и&алыи" теми. В

" Ь

зробц'х брали участь студенти рхзних факультетов. В темам ц! тво-в поыхтнов була перевага тем з -давньох хсторхх та ихфолсхЧх. 3 явою в унгнеронтетг в.Н.Редша почкнають розроблятися також 1 ми 3 хсторхх мистецтва. Починают з 1908 року, в "Записках хм- л раторського Харкхвського унхвер .ту" ыааже .регулярно вихиугш-чя дгуки про твори, Подхбаа тендашия свхдчгаа про зростаетий терес викладачхв та студентхз до мистецтвознавства. Вдоуки 1,Шм1та на твори Д.П.Гордеева, С.А.Таранушеика вже сам1 по собх своерхдними програмами по вивченню в1зант1йського та украЗгнсьЕого стецтва, Окрга "недальних" засновуеться такох преыхя хиенх К.Резина з теорй' та 1с?орй' мистецтва, по було вагошш фактором инуливання розвитку иистецтзознавсгва в унхверситет!,

Рсаглядаючй проблеми становления мистеитвознавства, вхдзначае-вагомий виеоок у цай процео 1сторико-фхлолог1чного товариства и унхверситетх. Йог о Д1яльнхсть була пов'язана насаиперед з П1Д-сенняи громадського життя в Украгк!. Усвхдоилення национально! .мобутност! украхнського народу в другхй половина XIX ст. вяклн-ло до 1ИТТЯ низкугроиадсыог* органхзацхй; зверне'ння до 1сторич-(ро лшулого Украши; переосмислення природи та в1дтверення на по-Фнах худокник1в нац!оналышх пейзатпв; створення нового украхн->кого стилю в арххтектурх тощо.

Актив1запп мистецького житгя в провхнцхх сприяли подвияницька :яльнхсть Ы1сцевих аиаторхв мистецтва, орган13ац1я виставок, а 1Кож проведений у багатьох ихстах Украх'ни, зокрема в Харковх, пе-¡сувних худоннхх експозицхй, В свои чергу це викликало I роэвиток гсмцьког критики, 2 поквавлекня унхверсятегського 1кядем1чного 1стецтвознавства.

Найбхльи активно х нац1ональноовхдомо займався мисгецькоп жгяков професор Харкхвськсго унхвврсигету М.Ф.Сумцов, я кий у >далыпому виступив 1н1ц1атором створення Украхнського лхтературно-гдо*ньо-етнограф1чного товарпотва менх Квхггси-Оснол'янеика /гс-гвало з 1912 по 1918 рр./, га брав активну участь у робогх Хар-свського хстортео-фхлологхчного товариства. Зиникг.ешш них двох адтегу^й, за визначенням И.Ф.Сумцова, еп1впало з поквавленням !>рвхнс1йно1 хсторхографхх, з прагягнням до вивчеиш украхксько1 звнини.

Иета Харглвсыадо 1стсрико-фхлологиаого тоьариства полягала тому, ¡доб слсст) д^ллЗ'Кхсго сприяти роэповсюдвэинс хсгорглн:а та

- а -

фхлологхчних знань, полхпшеннв охорони паы-яток духовно? га мате рхальнох культури. Найбхльп поширеними формами пхдсумкхв науковс доел да о: роботи були реферати, якх зачитувалися на заседаниях, Аналхз тематики, зроблений у дисартащх', езичигь про ре, то з самого початку д*ялыпсть товариства набула яскраво виявлено'х фольклорно-етнограф1чно? спрямованостх. Збиранчя народних пхеен; крап, перзказхв, творхв декоративного мистецтга, привело б агаты членхв товариства до зивчення та поиирення знань, пов'язаних в проблематикой культури слсв'янських народхв у вехх íí виявах.

Для бхльсо1 частини членхв хсторико-фиологхчного товар ист було прита^анне тяжхння до универсальное?i, елтивне зедучання знань сумi иних наук. У píbhí роки до його складу входили мово-знавець О.О.Потебня, хсторики Д.Л.Багалхй, В.П.Бузескул, Д,1.Йв яицысий, лхтературознавцх 0.1,Кирпичиикоь, К.Ф.Сумцов, миотецтв двцх е,К.Ред1н, S.Í.Imít. 3 1886 р. печали систематично виход И2бхркик ¿сторико-фхлологхчного товариства", а э I9II т>. - "Bic хеторяко-фхлолог1чкого товариства", на сторхнках яких - 'являлис мистоцтвознавчх працх. Яиго в nepnri роки в томах реферат!в та опублхкованих творах сп.оетерхгалося тяяхння до досл:даеиь на ic торичну та фхлологхчну тематику, то s приходом б.К.Редхна в унэ ситег1 з'являеться бьяьие робir э icropii мистецтва. Ней пронес був пов'язаний з систекатичним викладанням ícTopif i Teopií об] soTBopíoro мистецтва, та активним функцхонуванням музею красна мистецтв та старовики,

У миотецтвознавчих працях членхв товариства помхтнии був : терес до укра?нськсго мистецтва, цо пояснювалося змхнами у пол тичному та культурному життх Украхни наприкхнцх XIX столхття.

В дисертац11 висвйлено роль та значения XII археологхчно: зйзду у процесх становления науки про мисте»,гао в университет Завдяки зусиллям багатьох член1э хсторико-ф. ,;огхчного то вар и ва у Харковх в 1902 р. успхшно пройшов черговий археологх«ний з'1зд, який став ще одним стимулом до подалыпого розвитку ук-рахноьксго миотецтвовнавства. На з'1зд1 особливу увагу було пр дхлено пам'яткам мистецтва Слобожанщини, До цього часу в Харкс увага до питань «рхсологх! та мистецтва региону мала епх8одичх характер. Лише поступово вхд "великого накопичення фактхв", щс мало Miene у друг i й половинх XIX ст., в1дбуваеться лереоомисл( окремих яввд миогецького життя i конкрегних пам'яток ннстецтв»

я тзндеяц!я знаходнть воображения у працях 6.К.Ред1на, дв помхт-в бажання автора роз1братиоя не т!льки в стилтиц! ыиотецысих ворхв, але й у IX причетностх до укра'хнсысох нац1онально! культури.

У другому роздхлх " Теор1я й 1стор1я ииотвцтва в працях ун1-ерситетськкх вчених * аналхзувтъоя основнх хвдпженчя миетецтзоз-авчих щпць вчених Харкхвського унхверситету, значения них праць галузх розвитку науки про ыистеотво,

Складний пронес становления та розвитку мистецтвознавства в архЬському унхвереигет! завершуеться наприкхнц! XIX - на початку X столхття формування» мистецгвоэнавчок' вколи. НаЕбхльи вагомий несок у II створення зробили домадяення ОЛ.Кирпичникова, 6.Н, 'едхна, М.Ф.Сумцова, ФЛ.См1та. В IX працях знайшли воображения гаси, що притаианн! дня нистеигвознавчо? школи Харк1вського 'нхверситэту.

Перш1 спроби розробки теор:1 образотворчого мистецтва належали ^ЯДронебергу. Головною засадой естетичних погдядхв вченого було юкяетя хсторизму, а такох розподхлення власне естетики í теор1Г ¡расних ингтецтв. Гостро критикуют класицистичну теор!ю наслхду-щння нрирод1, виступав цроти розумшш мистецтва як достов1рного сопхвванкя д:сйсност1. В дисертацГх* визначаеться поодинок!сть но-1укхв вченого у галузх теорхх мистецтва серед основних мистецтво-знавчих зацхкамень унхзерситетс'зких досл!дник1в.

Проблема ливчення захадноевропейського мистецтва в украхнлхо-«у мистецтвознавствх пов'язуеться нами передуохм з досл!дженням зченими Харкхвськсго унгверсигегу хсторхх хгал1йського мистецтва зпсхи Вхдродженяя. Активно заяыався вивчеяням цього перходу хстор!5 кистецтва Д ЛДаченовський. Його перу наложить декхлька фундамен-гальюгх досл1даень про 1?алхйське мистецтво. 1 найголозн1пе з них -про флорентхйських найстрхв живопксу та скульптури вхд чаохв Данте ео середина ХУ стол!ття, Творчий метод ДЛ.Каченовоького базуеться на поедпанн1 хсторичного та естетичного сприйняття, залииаючи осторонь стил1стичний аналхз паи'яток ииствшгва.

У контексгх формузання иистеотвознавчох иколи в унхворсяге?1 рогглядаеться творчий доробок спецхалхста з хсторП загальнох лхтератури Харкхвського университету ОЛ.Кирпичникова, фориування наукових 1нтерес1в якого вадбувалося пхд впливои 1дей Ф Л.Буелаева, Займашись вивченням icтopii мистецтва, ОЛ.Кирпичников рояглядав II у паралелях з розвитком л1тератури. У явииах лиературп х

мистецтва шукав взаемозв'язки та впливи, накага4Ляоь проотежити IX в культурологхчному контокстх. Постхйна увага вченого до хрис-тиянськох археологII блиаька до кола його праць з середньовхчноХ лхтератури. Але образотворче мистецтво хснувало для бЛДирпични-кова як Ьгторичний магерхал, що шдкрхплсвав йог о фхлологхчнх концепцй, Головное метою свох'х досладжень вхн вваяав створення ушварсаяьиох праги про жкття Богородиц у пам'ятках народно"!. елсвесностх х в творах образотворчого иистецтва. ¡1я праця повинна була, на дуику ОЛ.Кирпичникова, поставнти цхлкй комплекс проблем стосовно гагальки;: теоретичних шпань про взаеыодхю поезхх та гас-тецтва 1 спец1альних, /бхльш вузысих/ вавдань, з яких вирхзняепся хдея автора - показати безпосередаьо через 1конопис вплив апокри-фхв про Богородиц!) "а нацхопальну еп1чну поезхи, вияенити деякх питания християнсько'1 археологи та словесиост1, до мають зв'язок з культом Богородицх, Незвакавчи на суперечн1см> судкень про та-тецтвознавчий доробок оЛ.Кирпичникова, очевидна його заслуга у питаниях про сп1ввхдиошешм образотворчого мистецтзз 1 л1тератури, ио може внайги застооування пр^ написаннх синтетично! хсторй ук-ра'1нського мистецтва. Об'ектои дослхджень ОЛ.Кирпичникова були переважно питанкя середньовхчного та давньоруського мистецтва, що вхдповадало загалыий спрямованост1 тенденцхям розвитку миогецтво: навотва в ун1верситет1. В дисертацй' В1дзначаеться вплив хдей ОЛ.Кирпичникова на погляди б.К.Редхна, якия став сладкосыдеы ба-гатьох творчих починань свого вчителя по НоворосШькому ун!вер-ситету.

Одним з тих вчених, хто сприяв становлению та розвитку л тинхетики в Укра5£нх, був 6.К.Ред1н. Учень х посл1довник Н.П.Кондакова, в1н не належав до вчених, якх тяж;гюгь до широких узагаль» нень; в свохх працях дотримуваъ точного методу дослхдження: фа& у нього эазжди на першому ихсц1. РоЭпочавши занятая з хсторй' мис тецтва пхд керхвництвом Н.П.Кондакова в Новоросхйсъкому университет вхн продс.в*ував заняття у нього вже в Петербурзх. Пхсля подороже по 1талп х вивчення там пам'ягок вхзам^йського мистецтва в1н пиша доапдження "Мозахки рьвенкських церков" /Спб., Г'9б/, де чиелвнними фактами доводить хдеь эв'язку Равенни Сходом, В1зан тхЪи; робять висновок про належнхеть рявеннськйх мозахк почя*гко-вого перходу /до У1 ст./ I периду пропадания /з У1 ст./ до вхза тхяського иистецтва на грунт х 1талй\ з деякик впливси задних

;3ipuxB так зваий! "римськох" июли. Таким чином Е.К.Редхн на конфетному ыатерхал1 показав спхвкнування двох напряыхв середньовхч-:ого иистецтва, ¡по перетнулися в Равеннх: вхзантйського та зах{д-юго. Грунт овнхсть досл1дяення здобула високу оцЬыу у наукових :олах того часу, а висновки не втратили caoei актуальном*i i на |Ьогоднх, хоча i зазнали певних коректив з боку, наприклад, i,Jf Лазарева,

1стор1я эхзант1йс5каго иисгецтва залииилася провхднои темо» [аукоаих зацхкавлень у б.К.Редгна i пхсля того, як bih почав ви-;ладати у Харкхвсьхоку унхвсрситет1. В 1902 р. а одн1й з невеликих ¡раць, прйскячензЕй XII археологхчному з''хзду, BiH дае визначення азантхяськоиу мистецтау, яке, на його думку, с вгдродженняи дав-1Ьогрецы:ого мистецтаа, маючи на увазх звернення в1зант:йськсго шстектва до досвхду античних маястрхв. Про увагу до вхзант1йського шствцтва сввдчать численнх публхкапхх вченого у "В1эант1йському феменнхку" та археолоз*1ч:;их часописох. В дисертацп розглянуто «сантхнознавчг отуд ix б.К.Редхна, anaiis якях показав присххпливу гвагу ха'ркхвського професора досйроблеи атрибуцп эдебхльшого ма-ювхдомих пам'Ято:: илстецтза /диптих Ечмхадмноькох бхблхотеки, / * твньохрисеияпська лхксида э Болонського иузеп, триюшйй базилСяи грса в Равеннх/. Звертаеться вхн i до зяаних пам'яток давньохгио-,'иянського та вхзантхйсьного ниотецтва, яким е кр1сло епископа StaKcHMiana з Равенни, прикраиене плаьтинкаш; з слоновой истки 9 зобраконкям свягих. Введения нових пам'яток до наукового oöiry -эсь завдання, яке ставив вчений в цих дослхдженкях. Метод S.K.Pe-ина сплраеться перш за все на регельний анадхэ {конографхчннх зсобливостей твору, змхна яких дае йому мож..т.ив!г?ь робити заува-кення щодо стилхстики, або висувати новэ датування,

Теорхя Н.П.Кондакова щодо впливхв та запозичень у мистецтв!, 5ула розвинута в поделыиоиу Б.К.Редхяим на прикладх впливу елл!н1-зованого Сходу на равеннсысх пам'ятки. Не зввжосчи на вхднооно невелику к!яьк1сть проаналхзованих пам'яток, Яому вдалося пока-зати на конкретних прикладах елементи впливу Cipii на давяьохрис-гиянське мистецтво. У програмчхй, на наш погляд, npani щодо цього питания "CipiflcbKi рукописи э ыШатграми ИаризькоЗг яац!о-нально1 б!блхотеки i Британськсго музео" /Я.,1696/, в!н на прикладах вхруванкя, арххтектурних споруд, моза'х'к, тзор1в декоративного мистецтва, рукопиствз мхнхатграми проводить думку яодо ви-

pimajbHoi рол i Cipii в npoueci розвитку давньохристиянського иистецтва, Б i льве тпго, caue у Cipii bíh вбачае te джерело, ав1дки ваяло початок в1эвнт1йоьке иистеотво, фории якого звхдт-л отели иервходкти на SaxiA. Найбмына значення fíípií для початков oí ic-Topií в1зантхйоького иистецтва, на погляд б.Я.Редхна, виявляетьоя в рукописях, прикранеких иШатграии. Тоиу частица друкованих праць вченого торкалася icropií вхзангхйеькох м1н1атври, Як i в попереднхх досл1Дкеннкх, 6.К.Ред1н залучае поряд а вхдомими пак'яз каин /иШатври пурпурного кодексу МюнхенськоХ С1бл1отеки/ i аов-ciu недосдхдкен!. До таких в вноситься трупа рукописхв з в!зан-т!йсшши uiHiarcpauH обетежена та вивчена Б.К.Ред^и у бхблхо-теках Венеци, Милану та Флоре huí'i. Новизна цих досл1джень полягв* насампервд в тону, ¡«o вчений подае детальний опио цих pyKomiciB, якх пройми повз увагу Н.П.Кондакова у його Bwouift "Ьторй bí-sauTÍflcbKoro иистецтва й ÍK0H0rpa$ii за uiHiarюрами грецышх руно пис1ви /0деса,187б/\ Зосережхувчи увагу на хконографхчних типах, íx еволоцй', bíh лише побхжно торкаеться стилхстичного анал!зу,

Науковх яацхкавлення б.К.Редхна вхдбилгся i в його викладащ kíR дхяльност1 в Харкхвськоиу ун!верситет1, де bíh з особливии вацЬсавленням читав icTopi» в:зантхйсько1 мШатюри та иозахки. Свое захоплення вхк передае студентам, серед яких був i фмолог ОЛ.Бхлецький. Паи-ягi БД.Редхиа i була присвячека його доповШ прочитана 12 квхгнл 1909 р, на засхданн! хсторико-фмологхчного говарьства, Надрукоьаний а часов виступ оЛ.Ыленького "б.К.РедЬ .як íctopuk в1аангхйського иистецтва" /Х.,1910/ викликае подвхйки! imepec. По-перае, аналхэои творчостх б.К.Редхна i, по-друге, ' унаявлое погляди 0Л.Бхлеиького-ф1лолога в галузх иистецтвознав-ства, де bíh показуе не тыьки власну об1Бнанхсть, але й особист« ' ставлення до в1зант1йського иистецтва. О Л.Ехлецький вадзиачае також, «о i Н.П.Кондаков, i Д.В.Айналов ивергалися до ревеннсыси: uosaiк диве для гх пор1вкяння э хншник паи'ягкаии в той чае, як е,К.Ред!н эробив üx саиоот1йнии об'ектон дослхджень.

Питания вивчеиня в1зант1йського иистецтва у, е.К.Редхна пере шйталиея з дослхдкенняи проблей даваьоукра^кського иистецтва. Я i Н.П.11ондаков, СД.Редхн вбачае кхнцевий результат вивченпя bí-sauTiaci-Koü .археологii' у дослхдмннх давньоруського та ухрахнонс го ыист'ецтва. flp&uí G.K.Pejiiía та iurnix представнйкхь ун^ерси-тетсхкого .иистеюгоозиавства подтвердили цх полоиенкя.'Ланий

!пек? проблеш зкайпов зтхленкя х в осташий працх 5,К,Редхна Срисгиянська топограф Коэьми 1ндгкоплова за грецькими та ро-[йськпии описками" /и,, 1916/, де в!н зиову повергаться до твор-)Г0 доробку Ф.1.Буслаеза та Н.Л.Кондакоха, Як х вони, 6,К,?еДхн (аглядае ыгетрозаний рукопис як цхлхский органхзм, культурну ш'ягяу епохи, Вивчеяня ру::олису за методик«) Н.П.Кондакова до-юлкло хзрк1всд>коиу вченоку створити фунданентальну прат, але, 4 вхдкхяу вхд росхйського вченого, який засгосував метод тхиыл ) паи'яток вхзантхйеького :.г,:сгецтва, укргхнський дослхдник ввакав 1 иояливе аякористання Гюго х до паи'ягок украхнського мистецтва.

■Осеблква увага в гисёртащх* звертаетьоя на причини, ко спону-1ли €.К,Р<здхна спрямузата сэо1 науноз1 хнуереои до вигчення ук-акського нистецтва, Вони вбачавться дисертантом передус1м у пробах пхдкесенвд интересу в Украхнх до нап1онально1 хсторп та «Еьгури, а головке - у гроведеннх XII'археолог^чяого*э'1зду в 1?ков?; Г?гдготовка до 3'13ду спричинила появу низки праць вченого .л срахнознавчох тематики. Скл&датаи каталог до видку церковно? ?аровини }1йставк;1 з'х'зду, в1н зробив реестр нев1домих науц1 твор!в зкоративного та образотворчого мкстецтва, цо побутували на Сло-«анщинх. А обстеження церков Харкова надало зиоги не т!лькя ви-свати проблему кодо облхку нййбхльш цхнних творхв, але й допоило йому виявити оригхнальнх твори украгкських майстрхв. Аяалхз IX тзор1В при левнхй хх системам зацхь дозволив харкхвоькому ¡ехоиу локалхзувати хх мхоае сгворення, вввзущи на угогцнське эходжения, в1Дзначают при цьому сильний вплив живопису гёалхй-эх'О Вздроження на украхнське малярство, /ле, тоднсчас, в£д-аачав 1 те, цо копхвии крещ1 зразки захадноевропейського мис-гптва, укргпюыи майстри вносили в них мхсцевх риси х типи. Их 1дех розвинуТ1 б.К.Редхнкм у прац1 "1кона "Недремане око" X. ,1902/. Зстановлшчи двх редакцп цього типу хкон, В1Н в однхй нш зказуе на витоки хконографй' уГрепхх, по потхм поширилися укра5!дсыих паа'ятках, а в друг1й - звертае увагу на 1конограф1п ього мотиву в украхнськлх хкопах ХУИ-Х1Х ст., позначений рисами пливу заххднкх взхрцхв быьи раннього часу /ХУ-Х71 ст./.

Поважие и1сце в 1сторй* розвитку ун1верситетського акадепхч-зго мистецгвознавства займае видатний фах1веиь у галуз! давньох крахнсъкох лиератури, етнолог1х та фольклористики У.Ф.Сумнов, :?стеитвозназчх пристраст1 зазнали х в нього певнох евадьа1!Ё:

вхд кластного - до украхнського нисгбцгва% Серед чг.слекиог jiirepi тури про 1тал1йське ыкстецтво епохи Вадроднення того часу хототне мхсце заямае книга М.О.Сумцова про *иття i творчхсгь Леонардо да Biirqi, де автор точно визначае метод оцхнкк гениального твору май-етра - "Таяно!г вечер!". Простенити ставлення цього твору до попе-редн1Х фресок i картин акалогхчного смету у кон?екст1 роззитку хгалхйського мистецтва того часу - ось на думку вченого той тлях, за якиы треба пти в осгшсленн1 "ТаяноХ вечерГ' в icropii BcecBii-нього иистецтва. Не зважапчи на деяи структур« неточностх та не< зрозумхлу розстансвку акцентхв на ткх чи 1нших творах, И.Ф.Сумцов дае глибоку оц!нку творчосгх Леонардо да Birni, вЦзначавчи кра$и; реалхзи хтал1Яського митця як теоретика та пхднесений гуманний 1деал1зц художника-пшопксця. Наведенх дисертантом дос1 невгдои! apxxBisi матерхали стосозно реакцп деяких вчених /О,М,Миронов, ОЛ.Яцимирський, ДЛ.Яворницький/на вих1д дослдаення харкхвськоз вченого дозволяоть надаги бхльш об'екгивно1 ouihkk книз1 М.Ф.Суыц!

Серед TBopiB М.Р.СумцоЕа з питань украхнського мистецтва Bi-докремлено знаходятьоя розвхдки про Т.Г.йевч^нка. Вивчавчи твор-ч1сть украхнського поета i худояника, bih вказуе на илях SS по-дальшого комплексного доалдження, но мае поеднувати його поетач-ний, яивописний та графхчюи} дор'обок, Не втратило акгуальностх й твердження и.Ф.Сумцова про необхин1Сть фундаментального видения поетичних i малярських творхв Т.Г.Шевченка, до адхйснюеться тхльки в нашх днх.

У дослхдженнх "До icTOpir! укра'х'нського iKOHomicy" /X,, 1905/ Н.Ф.Суццов, як i 6,К,Ред1н, в!дзначае наявкчсть в украхнському давньому малярствх двох взаемопов'язаних тенденцхй: воображения в гворах суто нац!ональних рис i присутнхсть в них елемешмв 8а-хиноевропеяського мистецтва. Дана праця - Bsipenb спорвдненост± також поглядхв И.Ф.Сумцова та 0Л.Кирпичникова, яка виявляеться в ¿дех едностх слова та зобракення, словесиост1 та хконопису.

Судкення е.К.Релднй i И.Ф.Сумцова про два напрями у розвитку укра'х'нського хконопису знайнии вэдгук в праиях 0 Л.Б1кецького, эокрема в статтх "Вгддгл церковно'х старовини на Х1У-му археолог in ному 3>i3?,i в HepniroBi" /Х.,1909/, де в1н також накреслив ч1тк перспектив« сгссобяо доелхдхенья впливу Заходу на ухрахнське una-тестго та вкквлешм в ньому самобуних рис. 0.1.51лецький пхдкрес лее веглив.'сть вкзчекня хкокн, i'i наукозох атрлбуцхг. На думку

[еного, датованх хкони е ткми вххаки, як! датэть ор1ентири дослхд.. !каи при вивченнх тих чи хипих пам'яток аиетецтва I культура вза-1лх, Правхльагсть теоретячних полокень ОЛ.Бхлецьяого знаяыго*' .дтзердкення в сучаскому украхдському шмтеотвознавствх при вивши! дазнього малярства,

В д'лсергацх: в1дзлаченс, до погляди представнгаав унхверситет->кого мистецтзознавства з иього питания розроблялися ними в кокает! рсзвктку ухрахнсьяого мкстецтвоянавства Т1ех добл. б.К.Зздхн, .Ф.Сумцов, ОЛ.Вхлецьниа, х юивський зченкй МЛ.Петров, зая-1ли Р1яучу лозихцэ цодо самобугностх ухрахнського малярства УУП-'И ст., не впадают при цьоку доситъ сильн1 впливи заххдноев-шейськсго ыистецтва, . '

Лодалыта активизация мистецгвоанавстза в Хвркхвському уихвер-[?егх поз 'Я за на з iwF.ii Ф.2.П ихта, який починав дослхдюгцьку яльнхсгь з зивчепкя в1з„нт1/!ського мистецтва. ФЛ.Емхта мокна ежати послхдовникои б.Я.Редхна, продозжувачем традиций визчення :Зйн?1йсысого та дазньоукрахнського кисгецтва в Харкхвському унх-:рситетх. ахяльн'огь них вчених, ix спадкоемнхсть у на$ових пи-1нкях прязвела до сформування на початку XX столхття в Харкгзоько-■ унхверситет1 МЕСтецтвознавчох школи.Г.

В дисергацхх простереться шлях 'формування ФЛ.'Лпта як вче-1ГО. Починаши як мед1евист, вхн постулово переходить до визчення пряток вхзаигхЯеького мистецтза. Але в1н ке замикаеться у в!д-гёденоку пи;.; хслх нсукових запхкавлень. Даний факт булс зхдзка-:но у двох невеликих дослхдженнях, офхцхйних вхдгуках на наукову яльнхоть оЛ.Емхта, ио налегали перу М.Ф.Сумцо^а та 1.0,Бродо-[ча, Аналхзупчи прац1 Ф Л.Шихта про вхзант1йоьке та болгарське отецтво, К.Ф.Сушгов в!дзначае хх головне доото'1нство: якх б пи-1нкя иистецтва ФЛ.Емхт^е аиалхзував, вхн розглядае хх завжди I конкретному тлх, проводить рхзномак1тн1 паралех, виявляе зако-|{11рност1. Особливо К.Ф.Сумцов П1дкреслЕе ту увагу, яку вчений тдхляб впливу Сходу на Вхзантхю.

Вхдгук 1сторихаиперкви 1.0.Бродовича вужчий за тематикой, нхж тередня прагл. Автор розглядае вхзантанознавч! прапх ФЛ.Емхта точки зсру хконографхх. Я?, г М.Ф.Сумцов, 1.0.Бродович уев секу 1сл1дженкх недостатки) уваги придхляе хнозечнин джереяам з аналогиях тгатань, в!д чого страждае об'ективна повнота опхнки твор-!стх ФЛДкгга.

í.l.toú? розроОив також о риг ¿нальну концепгйп походження ук-pai нського мистецтва, Вона лох'гчко вписувалася в систему погляд!в вченог?, я кому хмпонувала теорхя взаемовпливхв та запоъичень не тыьки в галуз! вивчення в1зант1йаького, але й давньоукрахнського мнстецтва. Особливо яскраво ui погляди виявилися в його npaui "1'истецтво дьвньох Pyci-Украйни" /Х.,1919/, Проблематика книги цхкава i з точки гору його дослдоень в1зэнт1йсьхого та давньоук-рахнськаго мистецтва, а такой пок&зуе заотосування автором теоретичных розробох подо конкретних пам'ягок, Характеризуй«, напри-клад, ¿фххтектуру Чернхгова, вхн приходить до висновку про вирх-вальну роль Кавказу на кихвськх та чернЗххвськ! пам-ятки, а спо-CTepirawv. внутрхшне огдоблення Кт'вськох Софхх Ф. 1.Шхт помхчае хх вхдмхну вхд конс-антинопхльських храи1в. Sa гхпотезов вченого смальту для ки'хвських моза'1К привозили з АбхазН, хоча нов i архе-оJ'эрхчнi дослхдження показали, що в Печерському монастирх хснувал майстерня для внгоговлеиня смальти, через до теорхя O.I.EMira зазнала певних коректив. .

Серед доробку Шихта вирхзняюгься його теоретичн1 npani. У nepaifi - "Закони icTopii .Введения до курсу загально! icTopii мистецтв" /Х.,191б/ автор поставив за мету виявити в еволюц« мистецтва повне вхдоб#акення еволвци лсдства. Заплутанхсть деяки полокень та незак1нченхсть дослхдження не дало гиоги досягти поставлено! мети. Б1льш грунтовно теоретичнх постулати роавинут1 в.1.Шихтой у другхй khsisí. Алалхз uie'i npaui "Мисгецтво його пеихологхя, його стшасгика, його еволсцхя" /X.,1919/ показуе, во ФЛ.Иихт о'хльш чхтко систекгаизував cboí погляди, надавим iu досить струнного вигляду. Розглядавчи теоретичнх засади ®.l,5¡MÍri дисертант вказуе на витоки них суджекь, до знаходяться у працях Дсбо, Bixo та Вельфлша. Якдо Французький та ^галхйський нислитеа надалк йоиу хдео аагального плану подо цнюпчност1 icTopii люд-ства, то швейцарсъкий вчений вказував на icropin млстецтй! як на иа£3«ьш вагоийй об'екг i матерхал, да спостерхгаоться форми su i-ни стил í в, а налог хч л i до 1сторичних процесхв. Украхцськоиу вче-новгу вдалося сиитеаувати boí hí аде? в закл$чн1й редакцхх 1924 р Счхливхсть иистецтвознавця-новатора викликала неоднозначну ouíhk; в yKpa'iHCiKouy та росхйськоиу мистецгвознавств1. Наведен i в дасе] ranií bí2tj>k!i на теоретичнх дссл1дження Ф.1.Шихта пхдводягь нас до SKCiiOBJ'y про неспроиожнхсгь тогочасного нпстентвознавства

(•ектвзно оцхнктя смхлкву гхпотезу е.х.йхта через тенденцхп 1ря!'у?ая;ет георегичнгх розробок у загальяе рхчкзе сфхцхальнох «игикя то?алхтарно1 держави.

Разом з тик, в1дэначаемо, шо теоретичкх поглади харкхвського je^pro ке були isocibosaiciu явпкен на початку XX ст. Одночасно з jHueuaiea оЛ.Емхта вже хонували оркр!нальнх Toopif О.Богомазсва, .Уандиаоьхого, К.Иалевкча, li.IapioisoBa, Як i кокна з них, теоре-1чна медаль ОЛ.Емхта не була х не е кхнцезор'подо пояск ння ге-ззи тнсячолхтнього мкстепъхого пронесу та вхднакденкя унхзероаль-гос сасобхв худоЕИЬсго твору, як! вплкзапгь на глядача,

"хдоунсэувчи творчий доробок О Л.Dura П1Д час його npani в jpKiBcbKouy унхверсптетх, дисертапт вказуе на знесок вченого у эзвктск ауэеПнох спрааи в Укрс.;н1 як в теоретичному, "ак i в рактичному пяанх. Одн.теп з о знак наявност1 пколи в певн1й галузх ауки е процее пототозгм кадрхз, со продовкуюгь роззкток основах засад, закладонхх по-ереднхки поколхннями вчеютх та об'сднаних езнкки методологхчжат засада:«. Виховання O.l.CMiTOM ni.ioi' пле-ди учн^в A.IT .Гордеев, О.А.Берладхна, ?.0.1взновсы<а, O.O.Hi-ольська, С.А.Таганушенко/, як1 продовкузали розпоэссджузати хде? чктеяя, визначило та пхдкрхпило пану гхпотезу про хенузання i оззнток ыкстецтвозкаэчо? ¡коли з Харкхвськоиу ун1вэрс::тетх,

Заключения. Пхдсумком досл*дження е наступи! висновки i спо-■терегенш. Складний. суперечливка процее станов*ч'ння та розвитку истецтвозназстза з Харкхзському унхверситет! вперве розглядаеть-я комплексно. У становление икстецтвознавчох науки в .хркхвсько-:у унхверсятетх зелике ихспе займа в музей краеьих мистецтв та ¡гаровини, !г.о хенузав при унгаерситетх i буз ot-гредком вивчення ■eopii' Ti ioTopi'i иистецтва i естэтики. Музейна вбхрка стала пер-stif об'ектом для ыистецтвозназчих дослхдяень. Масчи форму науко-«х каталогов, вони склали повний реестр музегшо! колекцп. Роз-s5tck кчстентзознавства, okpim того, стимулював викладяння есте-7кки, Teopii та icTopii иистецтва, Kpia мистептвознавцхз /б.К. 'бдхна, Ф.1.Емхта/, яг:х систематично читали курси лекц1й з цих ".исгаплхн, вагоний вкесок зребилк такоя хсторики i ф1лологи: ),1.БхлецьквЕ, А.О.Валицький, 0.1.Кирпични1 • 1.Я.КрокеЗерг, З.О.Потебня, Н.Р.Сумцов. Значку роль у розв> ' г ииотецтвознав-;тза вхд1грало 1сторико-ф1лолог1чне товари^тво при ларк1всьхому ук!верситет1. 2сго дхяльнхеть мала вплив на громадське тл

культурне киття Слобожанщини в кхнцх XIX - початку XX ст. i на рс виток нацхонально'х cauocBisouocTi в sera л i в Укра'хнх. Поступо^й переххд до вивчення национального иистецтва на зупкнии водночас i ' увагу дослхдншив до в13ант1йського иистецтва. Сп1в4снуваш!я та доповнення них двох тенденций привело ?о стьорення фукдаыенталь-' них инстецтвознавчих tbopíb i стало рупхйнов силох) розвитку в уН1верситетх науки про иистецтво. Анаиз цкстецтзознавчих праць ун!верситегських вчених показуе гакок наяв1псть в них двох ос-новнкх напрямхв: вивчення зхзантхйського, класичного га украхн-ського i давльоруського мкстецтва. Наявкхсгь у працях* 0.1,Кирпич никова, С.К.Редиа, М.О.Сунцова i £>Л,йта порхвкяльно-хсгорич-ного методу досладення дозволило зробити висковок не тмьки про спадкоекнхсть у прщях названих вчених, але й про единий пхдххд до вивчення паи'яток культури i нистецтва. Важливим с те, цо-ун1верситетське иистецгвознавство певнос uipoü вплинуло на роз-вигок цистецького ниття Харкова i Слобогашцини. Мистецтвознавцх вихованцх унхверситету С.А.Таранушенко i Д.П.Гордеев, продовжу-счк розвивата напрями акадек!чкого мистецТЕОЗнавстаа, дали йоку новий потоовх в poöori Харкхвсько'х секцп кафедри мистецгвознав-огаа 20-х рокхв, включно до ïï розгрому у 1933 poní.

Ochobhí положения дисертацй виов1тлен1 у публ1кац1ях автор

1. S плеяди фундатор1в: До 125-рхччя з дня народження 6.К.Ред1-на // Образотворче иистецтво. - I9BR, - J5 2. - С. 30-31.

2. €.К.Ред1Н // 1?истеш"во. - 1989. - JE II. - 0.62-64 /рос.мовогу

3. 0.1.Бхлецький як иисгецгвознавець // Образотворче иистецтво.. 1990. - £ 3. - С. 16-16.

A. XII археолоНчний зчзд у Харков1 у його в1Дношешй до вивчення питань археологй' та мистеитва Слобожанщини // Еитання археологхх Сумщини. Матер, наук.чпракт, конф.: "Проблеии вив. чення i охорони пам-яток apxeoлoгiï Суищини", - Суии, 1990,-С. 17-21.

CTarri, numicaHi до друку:

1, XapKÍBcbKa у]йверситетська школа цистецгвознавства: ioTopin, направления, проблеии // УкраЪ'нське иистецтвознавств^. -Вип. I. - I друк. арк, .

2. Олень ¡Нколъська: поргрет на тл1 тоталтрис1 доби // Образотворче иистецтво. - С,7 друк. арк.

coi . . л ! ,;г.. г. i. >0 ^ i .> а.