автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.19
диссертация на тему: Структура, семантика и прагматика газетно-журнальной статьи на краiнознавчу тему (на материале французских и российских периодических изданий)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Структура, семантика и прагматика газетно-журнальной статьи на краiнознавчу тему (на материале французских и российских периодических изданий)"

РГо ОД

з о млй да

КИЇВСЬКІЙ УНІВЕРСИТЕТ їм.ТАРАСА ЛЕВЧЕНКА

Ка правах рукопису

ЮІСЕЯЬОВ АНДРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

СТРУКТУРА, С'Е.ШШІКА І ПРАГМАТИКА ГАЗЕТНО-НУРНАЛЬЮІ СТАТТІ' НА КРАЇНОЗНАВЧУ ТЕМУ /!ІА МАТЕРІАЛІ ФРАНЦУЗЬКІЙ ТА РОСІЙСЬКИХ ПЕРІОДИЧНИХ ВИДАНЬ/ . -

1 Спеціальність 10.02.19 - теорія мовознавства

Авторефарат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата Філологічних пчук

Київ - 1934

Дисертаці ио с рукопис

Робота виконана на ка£едрі теорії та практики перекладу роман к'.тх гав Київського університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник: Офіці.імі опоненті::

Провідна установа:

доктор філологічних наук, процесор Чередниченко Олександр Іванович

- доктор філологічних наук, процесор 1 Новікова Гйрїіїй СлексіїБііа'

- кандидат філологічних наук, доцент Бурбало Валентина Броні славі вна

Донецький деркавшій університет

Захист відбудеться "_____" _________ 19Э4 року о______ гсдп.чі

на засіданні спеці глісованої вченої рзди Д 01.01.09 в Київському, унівечоитеті іті,Тараса Шевченка /м.Кпїв, вул.Волсдш.мрська, 04/.

З длсєпгаці є? г.ххпа озкайоишісл у кауксзій бібліотеці Київського університету їм.Тараса Еєвчзнка /м.Клїв, вул.Володпглфоька, 53, кім, 10/. '

Автореферат розісланлй "______"_______________19Э4 р.

'■ Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат '^ілологічіпа наук, доцент

Гетьман 3.0,

Реферована ообота присьячона дослідкенгаз структури, семантики і прагматики газетно-яуркггльної статті на країнознавчу тему. ІІияі ханр статті на країнознавчу тему широко використовується у свїтовій ггре.Л, що свідчить про підвищену увагу до ниття зарубіжних країн і народів. Стаття досліджуваного яаігру покликана висвітлювати події і факти, які мають місце в політичному, економічному і культурному яитті країни. Краг-яознавча інформація мок в бути отвямана читачам із країнознавча статей, що публікуються як національно», так і зарубіжною пресо».

Розглядувана нами стаття зазнає впливу з боку різноманітних функ-Ціонаяь'п"ас стилів, то спричиняється обоягом її тематики та прагматико-ствлістичними особливостями.

Актуальність дисертаційного лосліпясннд обумонлгша взаємозв'язки!! інтеграційних ігооцесів, які відбуваються у сучасному світі, підвищонпгім уваги до життя інших каці опально-мовних спільностей, потребою читача в отриманні соціокультурної інформації, Враховуючи ту обставину, що до цього чаоу стаття досліджуваного каїгру не була об'єктом спеціального аналізу в роботах вітчизняних і зарубіжних лінгвіотів, виникла необхідність в'її КОМПЛЄКСНОМу ВИВЧЄШІІ.

Об'єктом дослідження с тексти французьких і російських газетно-яур-нальних статей на країнознавчу таму, а такоя конститутивні елементи текстів розглядуваного яанру і стилістичні засоби, які забезпечують її плаг-матиаацію.

Мета дослідження: розгляд семантичних і прагматичних особливостей французьких і російських газетно-яурнальних статей на країнознавчу тему, виокремлення, систематизація і аналіз різноманіт. .а способів та засобів, які викликають прагматичний вплив на адресата.

. Відповідно до поставленої мети в роботі розв'язуються такі яппцац-ІШ: .

- розглядається композиційна структуоа газетио-аурнаяьної с*./гті

на країнознавчу тему; ' ;

- виявляються різноманітні способи прагілатизЕЩії заголовків і зачинів;

- визначається роль стилі стично шркованих лексичних одиниць та їх

прагматична Дикція в тексті статті досліджуваного жанру; •,

- аналізуються елементи експресивного синтаксису статті /риторичні запитання, лексико-ге :античні повтори, синтаксичне розтоптана зпідііг-ВД, синтаксичний паралелізм/ та їх роль в забезпеченні прагматичного впливу на адресата;

- здійснюється аналіз ролі реалії у створенні прагматичішх ефектів,

• - 4 - .

а такс? різних способів перекладу реалій; , .

- то зглядаються реалії як засіб внутрі текстової когезії. ■ . .

ііоюпна роботи полягає у залученні до аналізу малодослідженого матеріалу, у новому під/годі до опису французьких і російських статей роз-гд^дувагого ~анру, в комплексному вивченні стилістичних засобів, які забезпечують прагматизадію як компонентів тексту,-так і всього тексту га-зетііс-чурнат;ьної статті. . ■ ■

’■гтололог'чгу основу дисертації складають: .

а/ у іілосо4х;ькому плані - закони діалектики і найважливіші гносеологічні категорії: сть і явище, зміст і форма, загальне і окреме, як необхідний інструментарій вчення про загальні взаємозв'язки і системну організацію; - . ■ .

б/ у лінгвістичному - компаративний, інтерпретаційний, трансуормацій-нгЯ і сталістачішй методи аналізу. ' . . •

Теоретичне знгі'-оіг~ч дослідження полягає в тому, що воно робить конкретний внесок у будову стилістики, семантики і прагматиіш жанру газет-но-'урнальної отагті па країнознавчу тему. В роботі визначаються домінантні ознакі: досліджуваної статті та різні способи прагматизадії її КОНСТІІТУЇЛВНЦС елементіп. .. '

Практично значення дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути вигсорисгані при викладанні спеціальн;_х курсів з лінгвістики тексту, теорл письмової комунікації, порівняльної.стилістики французької і російської мов. .

Апробація роботи. Матеріали роботи були подані на науково-теоретич-' них семінарах кафедри теорії та практики перекладу романських мов, а такого ча міжнародній науково-практичній конференції "Іспанська мова і культура 5 сучасному світі" - К., 1934. . ‘

огр-.'кттоа роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списка використаної літератури та додатку. '

У вступі обгрунтовується вибір теми, визначається об’єкт дослідження, встановляються мета і завдання, методи дослідження, актуальність, новизна, теоретична та практична цінність виконаної роботи. .

^яст роботи. ‘ : -

і першому розділі роботи "Темати-ча і композиційна структура газетно-журнальної статті на країнознавчу, тему" розглядаються йсобливості жанру країнознавчої газетно-журнальної статті, її тематична і композиційна побудова. -

Газетно-журнальна стаття на країнознавчу тецу - це різновид аналі-

пічного жанру гаяатчо-пуйяіці стичного, підстилю; для неї властиві особлива тематична побудова, своєрідне дексична наповнення /реаліі, стшііс-гично ,<:арковаяа, лексика/,' активне-використання-засобі^ експресивного зинтаксису /лексико-сегіалтичгаїх повторів, риторичних.задитаїш, повторної номінації, синтаксичного рбзг’ортшшя опідигш, ‘паралелізму/.

’ Тематична побудова гшет.по-яуокалінсї статті досліджуваного жанру гередбачає виокремлення низки мікроте;.і, які створюють головну т му статтіїї архіїему. :Мікроте;ди,-які формують архітему статті розгладувано-’о яанру, мають, як правило,.-універсальний,характер. Аналіз газетно-жур-іадьних статей на ідзаїяпзаавчу то.му їз французьких,і російських періо-[пчішх ввдаяь зИявив як >|а»ультйтивну, так і облігаторну присутність >ізноманітних (якротег.’ у головній темі статті. Якщо серед мікротем, які гасять обдігаторний характер, ми вирізняємо: введення читача до проблв-іатики статті, -коротку історичну1 довідку про розглядуване питання, ошт акту"чи події, авторський аналіз, бисіюекї:; то серед мікротем, пр.ісут-ііьть даїх в. текстах,'країнознавчізс статей е факультативною, слід впокре-ита такі:, введення до оповіді . персонажів, залучення до аналізу більвю-о за обсягом довідкового матеріалу.

'. ,’Необхідно зазначити, іцо. в багатьох країнознавчих статтях такі мік-отеми'/як "опис факту" чи "події" і "авторський аналіз" можуть об’едну-атдся і - створювати одь/ .ілкротему, •

Коказозиційна структура.газат;ій-журнаш.ної статті на країнознавчу ему включає: заголовок, ’зачин,, основну частішу, висновки.,

-. . Основна частиш статті, досліджуваного жанру мав складну побудову, опа складається із різноманітних мікротем, які розкривають головну те-у'статті. Такі мікротоми здебільшого . - мають самостійності в те.соті з'єднані' між собою ланцюговим зв’язком. Вони можуть бути подані одним а кількома абзацами, пов'язаними тематично.

З газ етно-жург^ьній. статті на країнознавчу тему зустрічаються ва типи тематичної побудови Основної частини статті. Якщо для першого ту побудови властивий авторський поділ па мікрогема, які мають підза-зловки, то відщішов рисою другого типу е відсутність г-афічного поді-/ на мікротеми /цифрової індикації, інтервалів, підзаголовків/. В осінньому випадку мікротоми ідентифікуються читачем в процесі розкриття всі теми країнознавчої статті.

Значне місце в організації прагматичної спрямованості всієї газетно-грнальної статті на країнознавчу тему посідають зачини /вступні абза-і/, які несуть подвійна навантаження: донесення до читача в стислій >рмі максимуму ін|юрмації, яка дозволяє йому увійти до проблематики

. - 6 - '

статті, і створення сильного прагматичного впливу на адресата.

Прагма газація рачипів забезпечується різноманітними стилістичними засобами, які функціонують як на лексичноиу, так і на синтаксичному рівнях. До нік "огнг віднести: синтаксичний паралелі зи, риторичні запитання# лекскко-селпнтичні повтори /синтаксичний рівень/; іншомовну лексику.. /рєачії/, мова'та словосполучення, 'які об'єднані одніе.о оцінною семою.

Як організуюча частина газетно-журнальної статті на країнознавчу те;лу, заголовок шстить її головний сг.жоловий зміст. Прагматичність заголовку виклика: а його потріііко!С орієнтаціє». Орієнтація заголовку на • подальший текст /його перспективний характер/, його автоцентричність /реалізація авторських інтенцій та авторського бачення сі іту/, його ан-тропоцантричність /орієнтація на адресата, задоволення його інформаційних, естетичних і' духовних, потреб/ перетворюють заголовок у могутній ' засіб прагматичного вшіиву /Див.. Бернацкая А.А. Приемы прагматизации заглавия // Логико- ~еманткческие и прагматические проблемы текста. СИ. статей. - Квас; орок, 1990‘. - С. 33/. ..

Сділ 'зазначити, що текст і заголовок пов’язані мія собою не лише категорією псрспекції, але й катеґоріао ретроспекції, оскільки фактуаль-на і конотативна інформація, яка міститься у заголовку, може бути декодована після прочитання тексту .статті. • .

В .основу сучасних класифікації! заголовків покладені два критерії -структурний та прагмастилі стичний. Структурна класифікація заголовків включає: з ргаловш-одвочлени і заго.іовки-псшічленЕ. Ііині в газетно-журнальних статтьх на країнознавчу тец, заголовки-одночлени широко не використовують;:/!', .оскільки несуть, як на нашу думку, незначний експресивний заряд. ' . •

■Багато газе: .ю-курнальних статей на країнознавчу тему мають подвій-ішй /складний/ заголовок,-в якому ми розрізняшо головну і залежну частиш. Завдяки рє^росігективно-проспективній спрямованості заголовку, залежна частина, -як прагпло, подаєтеся речення.! чи складним синтаксичним цілим і слукить своєрідним "містком" ;.йж головкою частиною заголовку і подальша.текстом. Якщо в головній частині заголовку перевагу має прагматичний компонент, то. в залєкній превалює г^нотативний, оскільки вона зобов’язана частково иксплікувати інформацію, яка закодована в головній частині. .

З основі прагмастилістінної класифікації заголовків латать .аналіз їхніх компонентів, які виражені здебільшого різноманітними стилі етичними засобами. Враховуючії велику варіабельність стилістичних засобів,.які використовуються авторами для прагматизації заголовків газетно-журналь-

- ? -

ної статті па країнознавчу тему, лн спробували виділити серед них лише найбільш типові і пЛгпо’ко їжівані, ®сі а домінантним для досліджуваного іанру. Доцільно розглянути,- на "наш погляд, засоби прагматизоції з:_голов-кі в на двох півнях: лексичному /іменники та словосполучення, в яких міститься основний зміст статтівласні назви /топоніми і антропоніш/. реа-іЇї/ та синтаксичному /незакінчене речення, цитування, риторичне заш-гання/. . ’ ’ • . ’ .

. Так, в заголовку'статті, в якій Йдеться про політичну ситуацій у Франції.вживається метонімічненайменування "П’ята песпубліка’,’ яке сяу-’ує для номінації топоніма "Іранція" /французька республіка/. З розгля-(уваноїду загодов'су воно е тни словосполученням, в якому міститься основ-іа ідея статті. Невідоме для шірокого кола читачів, воно сприяє лідвк-іагія» уваги до ініор^ції, я:іа вживеться у статті:

- "Дятая роспу<й«ка": лрс-.-л рп.узргл /Изв, - 1992, 12 паря/. .

В заголовках країнознавчих статей широко. ютвавться різноманітні 'опонгаи і антропоніма: ‘ . ' - - '

Е^зіпе І, І’ваг в* зїаг /Р-М., 23. 07. 1992/.

■- . Праилатизація вищезгаданого-заголовку здійсняється завдяки ітнлі стичним засобам.• Йо^па'рше, президент Росії порівнюється в заголов-;у з відомим царйл-ре^орматором Петрам-1 / рівггві - виліп® і /. ііо-руго, іронічне звучання заголовку виникає за рахунок запозичено » ізаг “ в3іагн • ВЗЯТИХ ІЗ російської та англійської ИОВ.

, . Національні'реалії такск активно використовуються журналі стамв для рагштизації заголовків країнознавчих газетно-журпальшос статей:

, тлівгапй раіаиеа ііапз Хв Ьогіоіі / il.23.07. 199] / Прагматичний компонент цього заголовку грунтуг<ься ііа використанні еалії"ьогісЬ ", яка у сполученні з діссловом" раіаизег- створює авторсь-у метафору 11 раіаиеег , <іапз 1а Ьог^аіі .

Незакінченість речень, які фігурують в заголовках, сприяє виникнен-

о у читачів різноманітний алі’зій та асоціацій, тобто спонукає г тача з -активнісої розумової діяльності:

Шго - гериЬІіццд арг£з І'сіиЬте..* / И. 21.07. 1991/

Цитування висловлень персонажів,, про яких ідеться в статті, широко ікористовусться в заголовках країнознавчих статей, Функціонуючи в за-)ловках, цитовані висловлення служать' важливим засобом притягування чи-щької 'уваги і допомагають вігрізкити головну дужу статті.

Риторичне запитання досить часто є поширеним і елективним засобом >агматизації заголовків. Подібно до'цитованих вислоалень, ино акценте увагу адресата на головному інформаційному стрійні висловлення.

■ - 8 - . .

. .'исковки, які госідагть влклива місце в композиційній структурі газєтно-г.урнальної статті на країнознавчу тему, резюмують в тематичному відносеїші зг.тіст всієї статті та експлікують її архітему. Воші яаяя- . гть собою квінтесенціг“ііцюрмаційкого змету статті. Висновки країнознав~ чоі статті ретооспектніїїю-проспектквним зв’язком пов’язані із заголовком та основного частиною статті. ' V

Структурна класиці Каці я.передбачає диференціацію висновків за кіль-кіст?- абзаців*, які їх складають, Проведеній аналіз французькій, та,російських країнозн. лііх статей дав і,йтлпві оть констатувати, що кількість абт заців,-які складають висновки, варіюється від одного до двох. Таким'чином, мі: мояемо віщіліг.п такі види гкскозчіт»: висновки, які складаються • з одного абзаца, та висновки, що вміщують два абзаци. '

Прагматична класицінація враховує стилістичні засоби, які містяться d -чісновках та забезпечують IX прагматизацію. Прап.іатизація висновків . здійснюється як на лексичному, так і на синтаксичному рівнях, гозі'ладу-вані на'лі га?етнонкутна:>ліі висновки засвідчують:копійоване використання ке одного, а цілого р-шу стилістлчшїу засобів, з метою забезпечення прагглгтпчші'о вгпіиу на адресата. . . ' . •

Га базі текстів досліджуваного ганру ’іозглянемо. ваЯбілш повпрені . засоЗи праг-іаигаиії, в::л:ові:ів. Це реалії, метафоричні наЯлснуваняя /лексичний DiB^iib/; цитування, риторичне залітання /синтаксичний рівень/. ' Іншомовні реад:ї, які здебільшого складають невід'ємну частину га-зетно-журнальгої гтатті па країнознавчу тему,, викликають великий прагма-тйчниіі вплив на адресата, оскільки властивості свого денотата відображують елементи невідомої іноземному читачу культури. Наявність в .газетно-' журнальних висновках реьаій сприяє пожвавленню викладу та притягує увагу до інформації, яка міститься в статті: ■ _ . '

Се magasia il n*en est раз le dlrecteur mala le khaiain, ші mot оиЬІіб durant soixunte-dix ana, qui veut dire " le maitre ", Va khaisine n*ea раз an jpeculateur. XI batit poor durer-. Pour passer- le геїаіз h see enfants. / EdJ. 23.09. I99I / ■

Подібно до реалій, метафоричні найменування служать е|іективним засобом прагматизації висновків країнознавчих статей:

... Саг зі с© Parlement est nouveau, le president sovietique a lulf 6 elu par l'ancien Sovi£t supreme, et aucun vote n* est pas тепи reaffirmer sa l^gitinite.. Dn dinosaurs aussi glorieux qu'il solt, peut-il lutter efficacement contra une modification du jlioat de l'environnemeilt.

' w / m.25:12.1991 /

Вливання метафоричного найменування" dinocaurc ДЛСІ позначення пре-

, - 9 - - :

звдента СРСР мотивоване, ncpia -ja лев", нездатні стк* іл.Горбачова ;аптува-тися в нових* 'політичних обставинах; Цо ;:.ох;іа співставити з номотлпвіс-тю гігантських рептилій ишгел- в зшявшіх клі:»т ’ячнцх умовах. Вплив, який виказують висновки на anpsi-ата, зростає заддяки тому, що метафоричне найменування Jiirypye в реченні, яке ягшіс собов риторична залітання.

’ Серед активно вшіваних у висновках сгнлістичних засобів ;,;Сана шді-лити риторичні запитання, прагматична функція яких зводиться до акцентування уваги адресата на найбільш ваклив;. .:у тематичному фрагменті статті. та спонукання читача до більш г ибокого осмислення проблем, які розглядаються. • .

7 другому розділі роботи "Роль елементів експресивного синтаксису в створенні прагматичного впливу на адресата" аналізується викг. -гс-тання авторчми країнознавчих статей стилістичних засобів, які справляють сильний ■ прагматичний вїшга на адресата. Jo вищезгаданих стилістичних засобів можна віднести лексико-семантичні повтор.., повторну номінацію, синтаксична розгорнення епідигми, паралелізм речень, риторичні запитання.

Аналізуючи тексти газетно-журнальних статей на країнознавчу тему, ми знаходимо наявність в них лексичних одиниць, які повторюються. Ці лексичні одиниці забезпечують, як правило, взаємозв'язок речень, які складають абзац. В основі прагматичної функції лексичних повторів летить л н-цип "лексичного надлишку1,’ під яким ми розуміємо навмисне повторення лексичних одиниць впродовж всього абзацу чи тексту, з метою максимальної концентрації уваги адресата на тому чи -іншому тематичному відрізку висловлення. Прагматичний вплив, яки2 створюють лексико-семантичні повтори, може бути додатково посилений різними стилістичним:! засобами.

Заадива роль у забезпеченні прагматичного впливу на адресата належить повторюваним словам та словосполученням, які притягують до себе увагу читача. Прикладом цього може бути іменних tiarti . який вмивається у французькій статті, присвяченій російській дійсності. Прагматичний ефект подібних ',овтосів посилюогься'паралаяізком двох останніх речень:

Eaport^e ..аг la sentiment national Juaqu'ici inconnu, la jeunoasa qui >our la premiere foia, formait le groa de3 troupes da la resistance 3*est l6couverte une Emotion in<5ditet la fiertd. ?i .44 da за mattre aiibitement t eap^rer . ?ierti d'avoir vainou la peur-. ( Edj. 10.09. 1991 /

Порад з вищезгаданим, елементами експресивного синтаксису в аналізованому тексті вживається парцеляція, де в ролі парцелята виступає листа.. Jilt розтаиована залеана частина першого речення абзацу. Яскравою ілюстрацією для вищесказаного маїсе бути трансформація розглядуваного речення:

I'eat d^oouvjrt une ^notion inidita la fiert3” de sa mettre -ubitement & lapjrer at oslla d' avoir vainou la peur.

Така ішрцоаяція дозволяє виділити важливі компоненти семантичної структури речення, 3L острити увагу читача на тій чи іншій порції інфор-мапії. ■ ' .

Для статей на країнознавчу тему властиве використання повторної . номінації",-в якій беруть участь іменники, займенники широкого значення..

. В текстах вони подаються ;.;afee десє.чантизованимг, яким властиво визначати "нэ лиге окре;.аіЯ, конкретний денотат, але Я всяке явище, всю ситуацію, яка виражена раніше окремім реченням чи групою речень" /Реферовс-кая'Е.А. Лингвистическое пссле *'вание. стаукт>рн текста. - С. 63/.

Іменники широкого значення /широко? семантики/ мояуть бути вживані як ката.^орично, так і анафорично. Під ‘час катафоричного вживання слова широкого значення роз'яснюються в наступних реченнях. Так, фігуруючий в периому реченні абзацу іменник"retards "подрібнюється і конкретизується у другому:

Petards de la їіасч rouge. Се sont surtout lea Strangers, Allemanda et AwSric -'nз pour la plupart.qui ont fete l'<5croulement du comaunisme.

/ H. 23.09 1991 /

Широкого поширення в країнознавчих публікаціях набуло анафоричне вживання лексичних одиниць -широкої семантики, коли вони вміщують б собі . смисловий зміст попередніх речень. їх вживання пояснюється, з одного боку, принципом мовної еконоілї, а з іншого - бажанням автора зацікавити читача викладеною в статті і нформаці оо,- Так, прислівник узагальнює інформацію, яка присутня в попередніх реченнях;

Hals e'est a lr int^rieur entro le quatrieme et le eixleme ^tage que lea chosee s^riousos se. .assent. ТА, dans lqa qjielquea alzalnaa de bureaux' осоирбе par les prochea de Boris Eltsine on prepare l'apris- gorbat*

;cbevisme. / Edj. 12,10. 1991 / -

' Для російських газетно-журнальних публікацій на'країнознавчу тематику властиве вживання-лексичної одиниці, яка узагальнює смисловиє зміст попереднього реченк" вказівних займенників "этот и таков":

Никогда еще, пожалуй, история французского телевидения не знала столь массовых увольнений, какие только что объявлены на Пятом канале.

Из 820 его сотрудников окажутся на ..лице 576, в том числе га 104 журналистов - 84. Такова, по мнению его владельцев, цена спаЬекия Пятого канала французского телевидения, дефицит которого превысил три миллиарда франков Дзв., 25.07.1991/; :

... Президент не пойдет революционным путем и не станет отцом 6-й . Республики, Котора ознаменовала бы переход к более сальной президентской

власти на американский манер. Отого настойчиво требовали и правые и левые политические деятели /1’зв., 11,03.1392/.

- В’ країнознавчих публікаціях зустрічаяться лексичні одиниці, .-сі мають наскрізний характер. Так, в статті’тіепз, pourquoin'ai-je раз peur . 'de parler au telephone"{ Exp.1991 ) , де Ззеться про перші години ”ав-густовського" путчу, лексична одиниця/4e'Ie7’А рлє засвоює, піл вгиїтом Мі кроко тексту, якості,'які властиві експресивні 3 лексичнії од шпіці. Серед багатьох- текстових фрагментів іменник" telephone поданні у вигляді близьких за семантикою слів і словосполучень. Вживання впродовж усього тексту слів та словосполучень, які пов’язані загальною сеглок telephone' :. - дозводяє зробити висновок про. наявність в статті егтідкг.мі! t^l^phone,aonner,deerooher,rappeler, Ґаіге le nura^ro, lea ecoitaa

Для російських. країнознавчих, стате.! очнановог чірог властив.-'. наявність епідигтлї. -Так, в статті "ЕаДден реестр смерти" /ІІзз., 21.07.19j2/,

6 якій розповідається гоо долю картотеки рвреїп, що в роки другої світової'віЗни пробивали в Паримі, лексична одиниця "картотека" подана в текстових фрагме.пш словами '.-а словосполученням!, об * етнашмі загальною сшлою /реестр, реестр, смерті, документи, списки, анкети/.

’. , В газетно-яурнадьнхй статті .на країнознавчу тему суттєва рол^> у

створенні прагматичного, вшшву на адресата нал’ашгь риторлчи:-.; згаь.*'^-няі.і. Прагматична функція риторичлих запитань базується на створюваному ниш синтаксичному _"орна;.:зпті'.'.Синтансн-чниіі орнам-зпі - результат використання різних синтаксичні конструкцій, сле.іентів експресивного спнтакси-су /паралелізм речень, різноманітні повтори, риторичні запитання/, з метою виявлення максимального впливу на адресата. Беручи до уваги постулат про взаємодію і взаємозв'язок всіх злементів тексту, 'її приходимо їо висновку, що прагматичній вплив на адресата може бути посалений рга— яо.манітмии сталі стичішми засобами, які містяться безпосередньо в сашх зитооичних- запитаннях та текстовому фрагменті в цілому.

Під час кага{юричкого всівання риторичне запитання, розміщр-е, як травило,, на початку абзацу, спрямовує подальше викладення. При анаіюрич-юііу воно знаходиться в кінці абзгту, резюмуючи викладену вище інформацію.

В газетно-журнальній статті на країнознавчу тему риторичні запиган-м можуть бути розташваді я:? на початку, так і в кінці абзацу. їх гграг-іатичниЯ вплив на читача іше посилюватися в багатьох випадках за раху-юк різноманітних стилі стичішх засобів:

Eat-oe.par habitude, par n^gligeance ou par manque da tern: і? li a ffl am putchiatea de l’adh^aion du mar^chal Iazov pour qu • il oroirait lr all^geance de 1'аггаэе. XI a suffl qua Kroutchkov aolt dans le coup nr que l'op soit certain que І9 KGB offloleralt comme par le разза.

/ BdJ., 35. 09 І99Х/

■ . - 12 -

У наведеному прикладі прагматичний вплив, створюванні! внаслідок . ' вживання ритошічного запитання на.початку абзацу, додатково посилюється Л пг рая&чьно взаємозв'язаними речвштії,' які лгісглгься в абзаці, і мають / лексичний повтор /ді ЄСД030* Sttffire f

Аналіз низки країнознавчій публікацій виказує наявність риторичних запитань в кінці абзаців. Розташовані таким чаном, %они концентрують увагу адресата на основному смисловому змісті абзаців: ' . ■ *

.... Mr.ia pouYait-il croire que Eltsine ne Yerrait рая derrifere le coup la menace qui pe&ait aur. lui ? Conment af. ont-ila pu prendre en compte lea effets psychologique3 du.suffrage universal et des debats шёше brouillona du parlementarisme?/ Edj. 25*09*I99i/

В цьому фрагменті ггоагматичниД виляв на адресата викликаний кораля-^ ці о- паралельно розташованих речень і риторичного запитання. Автори газет:-: о-турнатьних статей на’ країнознавчу тему почасти використовують пара-лельшій зв’язок мі я реченнями абзацу. Тому створюється синтаксичний. "орна’,тент',1 взаємодія якого з семантичним наповненням речень, які складають абзац, призволить до і чтенсигного прагматичного вшшву на адресата. Аналіз сучасних країнознавчих публікацій дозволяє зробити висновок npq те, що поряд з абзацам;, які містять паралельний зв'язок міх реченнями, 'журналісти дедалі частіше використовують абзаци зі змішаним типом зв’язку /паралельний * ланцрговкЛ/. Іншт словами, в основі прагматичного вшиї-ву на адресата леглть синтаксична структура, створювана внаслідок кореляції двох виді а зв’язку, прагматичний вплив, викликаний цію синтаксичною структурою, стає більш інтенсивним за рахунок використання різноманітних зтигістичних засобів. До них мояна віднести образні порівняння, риторичні запитаішя, ефект обманутого чекання. -

Згковистовуячп матеріали французької та російської періодики, г/я розглянено роль, яка надається паралельному і змішаному типам зв'язку між речення:л при створенні прагматичного впливу на адресата, а також різноманітні способи його інтенсифікації. - . .

Пкроке застосування'на сторінках’країнознавчих публікація Одержали абзаци ошісевого типу, в яких речення з’єднані як паралельним, таї? і ланцетовим зв’язком. • ' ' '

La nuit des barricades on vit un colonel du KGB ordonner qu*on forne dea ohAinea humaineo devant 1'hotel de villa , un policier demander aux anciena d'Afghanistan de ae preparer. Un Jeu .e homme parcourait la ville pour voler lea camions Kamaz, lea lourda de la production et les'ranger ou ils aervaient de remparta. Et partout une espece de tension aton§ sur les visages celle qu’ont lea guetteura quand l'ennemi ne vient pas.

' . / Ezp. 23,10. 1991/

, - . - 13 - .

У поданому взде абзаці ми знаходимо кореляцію паралельного та ланцюгового зв’язку, що викликає сильтаї г.еряо'сутизноЛллокутившй ефект. Драматичний вплив,-спричинений сіпітаксичшп побучовсп абзацу, додатково зростає завдяки використанші авторок тжого стилістичного засобу як "ефект обманутого чекання? сакрі плене у читача негативно ставлення до .представників г:;;авопорядку як "colonel du1 KGS' "та policier "руйнується автором статті. Бон.: постають перед нами. у незвичній для них ситуації.' ■Посиленню прш’матичного впливу сприяє також образне порівняння:

une espfcoa de tension atone oelle qu'ont lea guetteura quaud l'ennemi ne-rient pas. •

' В російських газетно-журнальних статтях країнознавчу тему .ш зустрічає,:о абзаци описового типу-з паралельним зв'язком міх речення:.®:

, Умор Кв 'Жжтан. Певец. Актер. Гражданин. Немногим меньше месяца на-зат он отпраздновал свое 70-летие. Без особого шума и пшяных торжеств, ненадолго оторвавшись от работы над очередным фильмом. Он полностью выкладывался на сьеглках, как будто что-то предчуьствовал... /Изв., 24.07.1992/. ■

Реч°;яія абзацу, які розташовані паралельно, можуть створювати особливий прозаїчний ритм, взаємодія якого з семантикою речень, які складають абзац, викликає у читача ілюзію присутності в .тій чи іншій ситуації.

Праг-латігчшїй вгашв- на штресата, -який створює кореляція паралельного і ланцюгового зв’язку; зростає завдяки вяіваннв на початку абзацу односкладових речень /Певец. Актер. Гражданин/. ‘

■ Ящо ми поєднаємо п’яте і шосте речення абзацу, то' побачимо, що автор навмисне використовує парцеляцію з мзтоз концентрації уваги адресата на найбільи ватиіивому, як на його душу, фрлленті висловлення. В цьому випадку авторські інтенції спрямовані на те, щоб створити у читача не образ зіпсованої славою зірки,-а подати відомого актора як скромну, працьовиту лзодіту: ■

Немногим иенызе месяца назад, без особого шума и пшных торжеств, он отпраздновал свое 70-летие, ненадолго оторвавашсь от работы над очередным фильмом. ■ .

7 третьоілу розділі роботи "Роль експресивних лексичних одиниць в створенні прагматичного впливу на адресата" мова {іде про функції, які виконують в текстах газетно-яурнальних статей на країнознавчу тему стилістично марковані лексичні одиниці та іншомовні реалії.

Лексика є матеріальною основою велкого тексту. Вона ієрархічно підпорядкована більш вищим рівням його сг.мслової організації. Для кожного типу тексту властивий окремий набір'лексичних одиниць, вибір яких мотн-

вуек^оя як об’скгив.-глідг, так і суй»активними фактораш. До об'єктивних факторів мот на віднестз -власне тн?ор«ац1ю, яку потрібно передати в тексті, тч ;.таир0Е0-стллі стичні копана, /ні лластиБІ для того чи іниого типу тексту, Суб’йстивниш факторами є,..пера за все, прагматична установка, автора, яка реалізується у виоарі набору, певних стилістично маркованих лексичних'.засобів, та неставдартна дистрибуція, тобто своєрідно розпри-ділєнпя слів в тексті, "■ілсво живе не в системі, а в тексті, де воно включається в черепу, взаємозв'язаних засобів .виракення дуісси. і почуття.

Як елемент тексту олово №“а втрачати ’стилістирчу нейтральність і одержувати додатковий заряд, коже б ути використаним в межах регістру, до якого воно належить, чи поза ідол'' /ГураеваЗ.Я. Лингвистика текста: Текст. Структура и семантика. ~ Ы., 1&36. - С. 32/. ' . .

і Ііаявні сть' стилі стично маркованих лексичних оді.шщь в текстах газет-но-курнальіціх статейна країнознавчу тэму призводить до неоднозначного трактування інформації, яка міститься в статті, спонукає читача задуматися'над матеріалом,.що викладається'в статтях. Термін "маркованість" виявляє стилістичну позначеність повного явища, яка призводить до актуалізації , висування деяких ознак, що..описуються. Стилістичному маркуванню можуть підлягати.як інгеронтяо експресивні, так і адгеронтно експресивні лексичні одишгці, які' набувають- нових стилістичних відтінків лише в контексті. Стилістична марковані сть закладена в семантичній структурі лексичних одиниць у виглзді конотадіД, які здебільшого закріплені за окремими лексико-сеїлайтичниш варіантами. . ,

Ваишву роль в маркуванні лексичних одиниць відіграють’ засоби експресивного синтаісису, до яких можна віднести синтаксичний паралелям, риторичні запитання, лексичні повтори тощо.

Експресивність лексики знаходиться у зворотній залежності від сту-. пеня її засвоєння лювою. Ц&, в першу чергу, стосується інгерентно експресивних лзксичних одиниць, до складу яких входять неологізми, історизми, реалії. Подана класифікація властива ліпда синхронічної,іу підходу до мови, оскільки вищезгадані види лексики можуть втрачати свою природню експресивність. Так, неологізш втрачають властивий їм високий експресивний заряд внаслідок засвоєння їх мовою. Історизмі стають ''чспросивни-ми лексичними одиницями лише на певному синхронічному ері зі. Іншомовна лексика може бути запозичена мовою-сприймачем через входження її денотату в життя іншої мовної спільності. .

.Іманентна властивість нейтральних лексичних одиниць набувати стилістичні відтінки реалізує себе лишь при наявності певного мовного оточення. При цьому реалізація авторських інтенцій стосовно лексичної одини-

пі здійснгється як на рівні словосполучення і речення, так і на рівні складного синтаксичного цілого. В останньому випадку виникають дистантні стилістичні зв’язки, завдяки яким здійснгеться маркування слова лексичними одиницями, які віддалені від нього.. .

Так, словосполучення "ж лстр обороны" маркується дистантно розташованим іменником "голубьГ Прагматичний ефект створюється внаслідок руйнування газетного кліше "министр оботюны - ястреб";

Одни выступают за безоговорочное участие в войне против Ирака на стогоне западных соіозников. Другие считают необходимым сохра' эние Мира лю5ой ценой. Интересно, что в числе главных "голубей" .оказался шнистр обороны Франции ї.-П.Іїїевенман /1{зв., 12.06.1992/. ■

Іншомовні реалії з ~ Активним засобом, який забезпечу с підвищення експресивності .зсього тексту газетно-жушальної статті на країнознавчу тему. Пооблема їх функціонування і відображення розглядалася як ві.тчиз-.няними, так і зарубіжними лінгвістами /А.В.Зедоров, С.Влахов, С.Флорін, Р.П.Зорівчак та ін./. ’

. Сьогодні реалії здебільшого розглядаються як"слова і словосполучення, які називають об'єкти, що характерні для життя, побуту, культури, соціального та історичного ооззитку одчого народу, і чужі тая іншого" /Влахов С., Флорин С. Непереводимое в. переводе. - С. 38/.

' Виходячи із панівної ролі ^актуальної і'.соціокультурної інформації, яка міститься в країнознавчих публікаціях, ми розглядаємо реалії, як обов'язковий компонент жанрово-стилістичної домінанти. Яаярово-стилістична домінанта - це інваріант цього жанру, який реалізується в стилі будь-яко--’о тексту цьоуо запру. Інакше кажучи, це те ‘ Ддро7 ті особливості, які є для цього жанру головникл жанростворгючими /Див. Новикова М,А., Лебедь О.Н.і- Лукинова- М.Е. Стиль автора и стиль перевода. - К.,1988'

. Відомо, що реалія подібно до кожної лексичної одиниці є, перш За все, носіш денотативноі інформації. Конотативне значення виникав у неї внаслідок впливу трьох головних взаємозв’язаних факторів: темпорального, екстралінгвістичного, лінгвістичного'. .

. Темпоральний фактор стосовн реалій виявляється тому,, що деякі часто вживані реалії потрапляють 'на пеоиферію мови. Де здійснюється завдяки зникненню об'єктів, які вони називають, із повсякденного життя. Три-гаче функціснування реалій може призвести до зниження ступеня їх експре-. сивності' із-за накопичення, у. адресатів-фонових знань /екстралінгвістичний фактор/..Інакше кажучи, реалія стає повністю зрозумілою більшості читачів. Проте повної втрати експресивного заряду не відбувається, оскільки поряд з вищезгаданими факторами починає діяти лінгвістичний фак-

тор, який виявляється в нестандартній дистрибуції слова-реалЛ. Внаслідок незвичайної дистрибуції відбувається наповнення реалії 'овим конотативним значенням, "ю розкривається, як на рівні контексту, так і вього тексту. Причому реалія в цьому випадку може бути носієм я< негативної, • так і кснотгтивної інформації. Слід зазначити, що дистрибуція безпосередньо пов'язана з пресушзозпці е» автора, його початковою прагматичною установкою. , . .

Еволюція конотативних значень лексичної одиниці вміщув три стадії; . "зародяенняу "розквіт" "згасагая? Яскравим прикладом, якил підтверджу6 ■ наявність трьох стадій в еволюції конотативних значень реалій,;може'бути реалія perestroika широко вживана в 80-х роках. - ■ '

Для першої стадії /"зародження”/ властива активно ііроіиаденші реа-' .лії'1 perestroika ‘У французькі засоби масової- інформації, при порцоМу . пануванні позитивної конотативної інформації:’ ■ ,

Da la th^orie on раззв au conorat. Concret du program®» tfsonomiqua des affrontenents que lea oonsorvataura et les Jusqu'au bautistea >t lea natlonalistes tentant de lancer pour freiner le diveloppcment da la perestroika rdvolutionnaire. / R<5v. 12.05.1988/

Транслітероване слово несло в собі сильний експресивний зард.,, пїий, без сумніву, пояснювався екзотичністю російської реалії, яка стала символом епохи. Однак, необхідно зазначити, що паралельно з нею каталися контекстуальні синоніми' restructuratlon *' j" reconstruction'• які ие повністю передавали семантику реалії

Друга стадія /"розквіт"/ відзначилася широким вливання..! транслітерованої форми і виі!і сненням контекстуальних синонімів: У реадії почали виникати як негативні, так і позитивні конотативні значенню, що було наслідком підвищення частотності її вживання та варіабельності дистрибуцій: . -

A qui la faute si l'Arnee rouge n*est plus oe qu* elle dtait? Auz politicians r^pondent les nilitairea, A GorbatoheT et fc. Eltsina qui se battent pour la pouvoir et la perestroika qui a demaatelfi ІЧсопоаіе,

/ P-M. 17.04. 1989/

Ea Bielorussie le mouvement ooomenoapontan&nant risque de se poursulrre. faee k la rigidity dea dirigeant looaux sur lesquels le souffle de la perestroika4nreat gubre раазв. / 16. 05.І989/

Для останньої стадії /"згасання"/ "яастиве зниження ступеня експресивності реалії, внаслідок зникнення із життя суспільства денотату, який називала ця реалія, а також часткового запозичання цієї реалії давою-ре-

. . ■ - 17 -

ципі єнтом: :

Tout ae passe oomme si pour relayer la mytique d^faillante de la pflrestrollca. Chaoun тізаі* sur la souverenit^. Ce qoe la perestroika n'a^as fait Із " souverenite*Ів Sera. / Poin-t-X5.07.I991/

-Оказіональні реалії завдяки нестандартності свого означаючого і відсутності в іншій мовній дійсності означуваного е ефективним засобом експресії і' почасти використовуються авторами країнознавчих публікацій’ для привнесення національного'колориту. Більшість оказіональних реалій мають, як на нашу думу, інгерентну, вроджену експресивність. Однак, цей факу. зовсім не зшяуб ролі контексту при ^дерканні оказіональними реаліями конотативних значень. Відсутність у чит :а певита фонових знань змуиус журналіста пояснювати оказіональні, реалії в' попередніх чи наступних контекстах. Ось чому вони.фігурують в тексті спільно зі своїми контекстуальними аналогами, які передаються здебільшого періфразою. ІІед.'т:-лячись на часткове зняття ентропії- при сприйнятті реципієнтом оказіо-начьної реалії, аналоги почасти не можуть, викликати до життя ту систему образів і алюзій, яка закріпилася за лексемою в рідній культурі. Гак, оказіональна реалія " samogon талі контекстуалышй аналог "vodka artl-anal не викликають у вітчизняного і французького читача-однакових асоціацій із-за різного місця, яке кожне, із них посідає в національній культурі: - ■ • ' " '

... des rapports.alarmants sur la production ilWgala de vodka par lea particuliers sous le non de aaaogon f yadka artisanal /

/ P-M. 23.06, І99І/ Для'російських країнознавчих статей,, за наашмн спостереження! л, ■ менш властиве використання таких реалій. МсвшіоО, не зумовлено традиція--•ж-російської журналістики. Хоч в; низ-ці статей'вони всё я такя вживадть-ся: . ' . '

Заводила, неизменный участник всех уличных потасовок, он к 13 годам зкат вкус всех сгогетннх напитков и рос по его словам "лубаром" хулиганом /Кзв., 7.СС.19Э2/. _

Асиміляції реалій мовсю-реципієнтом передув їх адекватна передача засобами їлови, яка їх запозичує. До того я ці засоби мотивуються як семантикою реалій, що потрібно передати, так і прагматичною установкою ав-тора-переісяадача. Значущість прагматичних інтенцій перекладача обумовлена, пери за все, титл, що сучасний рівень контактів між народами стирає відмінності, які існували раніше. Це изводить до інтернатіоначізації лексики на концептуальному .рівні. У зв’язку з цим автору країнознавчої статті необхідно' вибрати такий спосіб передачі реалій, який би повністю

- іа -

відбракував їх сс; .аитику і одночасно сприяв би гго.чг:.і':.т;:чно!.іу впливу на адресата. Проблє:/у передачі реаяіЗ вивчали багато я::х видатні вітчизняні і тарубікн; лінгвісти. її позглада/ш в своїх іпглгас Ч.М.Зерелагін, В.Г.Косгсг.;аров, С,Влахов, 0.1'іоріи^ ЯЛ.РеД'сер, Р.П.Зсрівчак, ОЛ.Чередниченко, Теорії перегсладу. відф-іі такі спороби иврадачі сешішшртсталіс-тичшіх ,5ушсцій рєачій: транслітерація/гршісісрлгахія/, калькування, гіпероні мінно перейменування, дескриптивна пері.І/р:іза, комбіноваяа реношнація, транспозиція на,конотативному рівні, метод,уподібнення,. гсонгексту-альне трактувднш^ слтуаттгі ; відповідності.

Всі вищеперєраховані-спдсрби.в тій чи інші Я мірі використовуються в перекладацькій пршдацдї'Зфча вибір окрегдауо сдособу запенить не лише від стилі отечного і. сі.щ елового. навантаження, яке реалії несуть в тексті, але й від . індивідуальної иайртс.ркості'перекладача.

. Елективним .засобом, який коїгаенсує часткову втрату денотативної інформації т;рп сприйнятті адр^сатоц транслітерованого варіанту перекладу, можуть бути ретроспективний і яроспективішЯ типи ексшпнації. В основі ретроспективної' таіпдаспшстивної-.експлікації лежить здатність вказівного контексту декодувати за допомогою інфорздщйно-чої.’-енсуючих елементів денотативіїу і, конотативну дн^ордаціш,’яка міститься в реаліях. До того ж такі ідентїні’гатора ї.туть знаходитися як в безпосередньому контакті з реалі®, що відображується, так і бути розтасованими дистантно. Яйцо проспективна експлікація передбачав розміщення ідентифікатора після реалії, яка пояснюється, то ретроспективна припускає його початкову позицію. Ретроспективна експлікація активно використовується автором перекладу в тих випадках, коли веалія Фігурує в тексті кілька разів:

... 1е president du eoait6 povtr lea' affaires dea internationaliatoa notait le 3 ootobre dernier qua le gouvernsoent est eo-train, d'lla-borec un progroj&ma en faveur d* аде lens d‘Afghani:; tan. Ко из lea " Afghantaio " a-t-il dit... / Ы.. 10.11.1969 /

В поданому виде текстовому фрагменті ретроспективна експлікація створюється ча рахунок використаниг контекстуального аналога* апсіега d'Afghanistan як ідентифікатора.

Проспективна експлікація передбачає контекстуально трасування реалії за допомого» комунікативного блоку /розгорненого.првдатку/, якиЛ іде за нею. Цей комунікативний блок здебільпого входить до складу того я_висловлення і виражається окремим словосполученням:

Ъаз seules violences enregiatr.-es on e'te' Juaqu’pc^aant le fait de oa coamando da quelques » omoa ", сев troupes de uaintien de l’ordre олі <5t6 отв&гЬ Moceou. en 1939 / P-M. I9Q9 /

- 19 -

На з ахлст виносяться такі пало-кетія. ■ .

1. Головна тема /архітема/ газетно-лурнальної статті на "раїЕіознавчу

тему включає різноманітні -гікротеми, що магть як оолігаторняй /введення читача до проблематики статті; короткий історичний екскурс чи історична довідка про розглядуване питання; опис факту або події; авторський аналіз: висновки/, так і <|акультативяяй характер /введення до оповіді персонажів, залучення до аналізу більш широкого довідкового матеріалу/; • -

2. Прагматизацію текстів газетно-яурначьної статті на країнознавчу тему забезпечать передусім:

- стилістично марковані лексичні одиниці, реалії, метафоричні та метонімічні найменування; .

- лексико-семан'лічні повтори, повторна номінація, синтаксичне розгортаная епідигми, цитування, ритооичні затгания, синтаксичний паралелізм.

'3. Іншомовні реалії, ;лсі є частиною.жагново-стилістичної домінанти газетно-журнальної стаїті на країнознавчу тему, проходять три сталії в еволгції своїх конотативних значень /"заподяення',’ "розквіт? "згасання"/.

4. Прагматичний вплив, який чинять національні реалії на адресата,

безпосередньо залазить від способу їх передачі в тексті. В газотно-;чур-нальніЗ статті на країнознавчу тему широко використовуються як ретроспективна .експлікація /пояснєлчя реалії у попередньому контексті/, такі проспективна /поясненім реалії за допомогоя наступного комунікативного блоку/. ■

5. '‘.онвергенція /комплексне використання різноманітних стилістичних

прийомів в одному текстов о,му / игменті/ в ваяливкм засобом прагмаглзаціі як окремих тематичних .ррагментів, так і цілого тексту статті. '

Основні полонення дисертації відображені у таких публікаціях:

1/ 0 некоторых способах .постсоения зачинов /на материалах газетно-яурнальних статуй на страноведческую тещ/. - Деп. в УкрйНГЭИ 25.12.93,

Ті 2033. - Ук.92.К., 1ЭЭ2. - 5 о.; ‘

2/ 0 некоторых способах прагмлтизации заголовка /на материалах га-зетно-іурнальной статьи на страноведческую тему/'. - Деп. в УкрЛЇТЗй 2г 05.93, Я 331. - Ук.93. - X., 1993. -7с.;

З/ Структура і прагматика газетно-журнальної статті на країнознавчу тему // Тези доповідей на Мі таародні 2 науково-практичні .'і конференції "Іспанська шва і культура в сучасно;.^ світі!' - К., 1ЭЭ4. - С!.. 86-874/ 0 некоторых способа' передачи реалий в газетно-журнальной статье на страноведческую тему // Теория и практика перевода /Республиканский межведомственный научный сборник/. - У друці.