автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.02
диссертация на тему: Структурно-семантическая характеристика медицинской терминологии в народных названиях кожных болезней в украинском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Структурно-семантическая характеристика медицинской терминологии в народных названиях кожных болезней в украинском языке"

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Г.С.Сковороди

На правах рукопису

ПЕТРОВА Ольга Борисівна

СТРУКТУРНО-СВШТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ТА НАРОДНИХ НАЙМЕНУВАНЬ ШКІРНИХ ХВОРОБ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

10.02.02. - українська мова

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Харків - 1994

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у секторі української мови Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди.

Науковий керівник - доктор філологічних наук,

професор Лисиченко Лідія Андріївна

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук,

професор Муромцева Ольга Георгіївна

кандидат філологічних наук, доцент Боярова Людмила Георгіївна

Провідна організація - Інститут української мови

НАН України

Захист відбудеться 199 4 р,

на засіданні спеціалізованої вченої ради К 113.24.01 при Харківському державному педагогічному університеті ім. Г.С.Сковороди ( 310078, м.Харків, вул.Чернишевського, 60 ).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного педагогічного університету ім. Г.С.Сковороди С ЗІ0І68, м.Харків, вул.Блвхера, 2 ).

Автореферат розісланий

» 994 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради В.С.ПРИХОДШО

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ .

У лінгвістиці теоретично вивчення питань.пов'язаних з термінологією,яка є Функціонально важливеє для професійної діяльності лвдиші ділянкоа мови,почалося відносно давно.Поняття "термін","гермінологія","номенклаїура'' були сформовані взагалі дз до початку нашого сторіччя і зафіксовані у наукових працях,а згодом і в енциклопедичних ?а тлумачник словниках .Існує значна кількість праць,присвячених вивчаннв термінології взагалі (0,0.Реформатський,Д.СЛотта,Б,М.Головін» В»П.Данилвнко,О.В»Суперанська,В.М.Овчаренко,М.А.ІовтоіЗрюх, Я„С«Паламарчук,В.М.Русанівський,Н,І,|>ойісо Д»В.Сайадош,Г.П»Ма-цак та ін»),а також проблемам медичної термінології(ГЛ.Бе-кенарь,Л.С.Кудицька,Л.В.Дубровіна,Н,1.Ермоленко,Я.Й.Вакалвк, Г.А.Краковецька та ін.).Сучасна мовознавча теорія не дае.про-то,відповіді на багато запитань,що виникають під час практичної роботи з термінала.В українському мовознавстві проблема термінології фахових галузей у теоретичному аспекті розроблена недостатньо» мірою,а зіставив з народними найменуваннями вивчення,як відомо з лінгвістичної літератури,ще зовсім практично не здійснювалося.Втім,зазначені питання посідають, одне з важливих місць у низці актуальних лінгвістичних проблем.

Актуальність дослідження медичної термінології і народних найменувань шкірних хвороб в українській мові визначається:!) недостатньою вивченістю з лінгвістичного погляду галузевії» термінологічних систем медицини,зокрема дерматологічної

2) відсутністю зіставних досліджень медичної термінології та народних найменувань шкірних хвороб в українській мові;

3) наявністю в сучасному мовознавстві значної кількості супе-

речливих і невирішених проблем щодо критеріїв визначення термінал також складу і меж наукової терміносистеми;

4) нерозробленістю деяких проблем термінології у сучасному українському мовознавстві. Актуальністю зазначених проблем зумовлена і необхідність вивчення і визначення принципів добору термінологічних одиниць до фахових,зокрема медичних,галузевих термінологічних систем.Питання про критерії входження назв до фахової термінології й досі є дискусійним.

Через те,що зіставне вивчення дерматологічної термінології і народних найменувань шкірних хвороб в українській мові ще не розроблялося в українському мовознавстві, таке дослідження створює передумови для розв’язання деяких теоретичних і практичних питань української медичної термінології, і це -визначає наукову новизну роботи.

Предметом структурно-семантичного дослідження обрано мовний матеріал української дерматологічної термінології і народних найменувань шкірних хвороб.Шкірні хвороби мають достатню лексичну репрезентацію не тільки в науковій термінології,а й у загальномовному лексичному фонді української мови.

Джерела дослідження. Матеріали для дослідження добиралися із словників (загаллномовних,медичних термінологічних,енциклопедичних гойо).Також були зроблені вибірки з художньої літератури та фахових текстів з дерматології(монографій,довідників, підручників,посібників тощо).Внаслідок опрацювання зазначених джерел було складено перелік дерматологічних термінів кількістю близько 1500 найменувань і перелік народних назв кількістю близько 600 одиниць.

Метою роботи е комплексне структурно-семантичне дослідження складу терміносистеми дерматології та народних загаль-номовних найменувань вкірних хвороб в українській мові,їх по-

рівняння га виявлення принципів термінологічної і иегерміно-логічної номінації шкірних хвороб в українській мові, а також змістової і номінативної структури зазначених термінологічних і загальномовних одиниць.

Із цим пов'язані конкретні завдання дослідження : І) визначити місце проблеми термінології фахових галузей у сучасній українській мові;

2) простежити становлення термінології шкірних хвороб в українській мові;

3) встановити і зіставити семантичні структури терміносистеми дерматології і загальновживаної системи найменувань шкірних хвороб в українській мові;

4) виявити відмінність і схожість термінологічних і загально-мовних найменувань шкірних хвороб в українській мові;

5) визначити критерії термінодогічності номінативних одиниць і на їх підставі проаналізувати термінологію і народні найменування шкірних хвороб в українській мові.

Специфіка структурно-семантичного дослідження ,запровадженого у роботі „визначила використовування комплексного аналізу із застосуванням різних методів доолідження:описово-аналі-тичного.логіко-класифікаційного,компонентного аналізу лексичного значення, квантитативного»

Теоретичне значення дисертації полягає у тому,що результати її можуть бути використані в дальших теоретичних дослідженнях у галузі теорії термінознавства.у здобутті нових знань щодо структурно-семантичних га функціональних характеристик • термінологічної підсистеми мови,а також щодо зв’язків фахової терміносистеми з народно» системою найменувань.

Практична цінність роботи зумовлена тим,що одержані ре-

зуяьтати можуть бути використані в лексикографічній роботі при складанні загальномовнйх і термінологічних словників,а також у навчанні фахівців-медиків українською мовов та їх професійному спілкуванні»

Апробація положень дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на конференціях молодих учених (Харківський інститут удосконалення лікарів,1908,1989,1993,1994),на засіданнях сектора української мови Харківського державного педагогічного університету ім.Г.С.Сковороди(1994), опубліковані у збірниках наукових праць "Актуальні проблеми лексикології і стилістики'ЧСараговський держуніверситет,1993),"Лексика російської мови і «етодика її вивчення в вузі й в школі'ЧІнстигут мовознавства ім.О.О.Погебні АН України,Харківський державший . педагогічний інститут ім.Г.С.Сковороди,Київ-Харків,І993).оа мовним матеріалом.проаналізованим у дисертації,складено й опубліковано в співавторстві з викладацьким колективом кафедри дерматовенерології Харківського державного медичного університету "Українсько-російський та російсько-український термінологічний словник з дериаговенерології"(І994).3 теми дисертації с 4 публікації загальним обсягом понад 5 друкованих аркушів (список додається}.

На захкст виносяться такі наукові положення:

1. Термінологія шкірних хвороб в українській мові становить собоп добре структуровану галузеву підсистему загальноме-дичної термінології і відповідає міжнародним стандартам і ви- , йогам сучасного наукового спілкування»

2. Розглянута нами термінологічна підсистема шкірних хвороб в українській мові складалася протягом кількох століть

і продовжує розвиватися разом із розвитком самої дерматологіч-

мої галузі медичної науки. Джерелами української дерматологічної термінології були: І) власне українські найменування я:>: .

основа і початковий етап її формування; 2) збагачення іншомовними иіжиародкими термінами; 3) творення похідних термінів за допомогоп словотворчих'засобів української мови.

3. Народні назви при включенні до наукової терміносистеми

зазнають суттєвих семантичних перетворень ! зокрема,відбувається аміни у компонентному складі і типі значення, назва здобуває наукову дефініцію тоио. . .

4. Суттєві відмінності міа термінологічно» системою І СИС-* темою народних назв спостерігаються у типі і структурі значення,типі тлумачення«структурно-граматичних.особливостях найменувань,сфері їх функціонування,типі структуру вання і системності.

II. СТРУКТУРА ТА ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ .

Мета і завдання роботи визначили її структуру й обсяг.

Дисертація складається з вступу .п'яти розділів, виснов-кіаСусього 184 сторінки тексту),а також додатка.що містить перелік дерматологічних термінів та народних найменувань вкірних хвороб в українській мові (20 сторінок), і списку опрацьованої літератури (222 джерела) та джерел лексичного матеріалу дослідження (48 назв).

У вступі мотивується вибір теми наукового дослідження, його актуальність,новизна,характеризуються об'єкг'.предмет, матеріал і методи дослідження;»изначаеться мета і конкретні завдання роботи;обгрунтовується її теоретична і практична цінність,формулюються основні положення,що винесені на захист.

Перший розділ присвячений проблемі визначення основних

понять термінознавства у сучасній лінгвістиці.У ньому подано огляд існуючих лінгвістичних визначень терміна,термінології, термінологічної системи,На грунті аналізу цих визначень виявлені найсуттєвіші,на най погляд,ознаки терміна :І)співвідне-сеність з науковим поняттям фахової галузі;

2) системність;

3) функціональна фахова спрямованість;

*0 можливість існування у вигляді слова або словосполучення;

5) можливість утворення на грунті лексики своєї мови або запозичень з інших мов.Функціональні особливості терміна,які полягають у його співвіднесеності з науковим поняттям ,цо входить до системи понять певної галузі знання,визначають його семантичну специфіку. ' .

Проблема відмежування терміна від петерміна,визначення меж терміна залишається одним із найсуперечливіших питань тер-мінознавотва, по-різному оцінюються лінгвістичні одиниці з погляду їх включення до сфери термінології.Певно» мірою це пов’язане з різним ставленням дослідників до таких понять,як "термінологія" і ''номенклатура''. У нашому дослідженні ми дотримуємося погляду,згідно з яким до окладу терміносистеми входять герм і ни-п оня ггя (напри клад,"грихофі тіл гладенької шкіри", "червоний дермографізм","поширена сверблячка","еригемагозно-вєзи-кульозно-бульозна багатоформна еритема","екзема волосистої частини голови","дигяча папульозна кропив’янка","дерматит не-з’ясованої етіології" тощо) і номенклатурні терміниСнаприклад, "пігментна пляма","гноячок","шкіра","виразка","пухир","вузлик”, "висип”, "луска" тощо).Номенклатурні ж знаки(найменуван-ия типу "кріозонд дерматологічний КД-З") не виражають термінованих понять ,а позначають лише окремі об’єкти ,і тому,звичай-

но ,но вважаються складовими компонентам:! термінологічної системи ,хоч і перебувають з неп у зв'язках і взаємодії.

Порівняння дерматологічної термінології з системою народних найменувань шкірних хвороб дозволяє виявити специфіку термінологічних і загальномовних назв.У цьому плані вадливим є добір критеріїв гермінологічності мовних одиниць.Як критерії віднесення слова або словосполучення до складу термінологічної системи ми використовуємо у нашому дослідженні такі характеристики:!) значення терміна співвідносить його з професійним науковим поняттям, а не з побутовим поняттям або загальним уявленням; .

2) у терміна актуалізований абсолютно або. переважно його поняттєвий,а не предметний зв'язок;

3) термін має чітку наукову дефініцію,лексичне значення терміна збігається з семантичним складом цієї дефініції;

4) термін функціонує у науковому фаховому контексті,значення терміна співвіднесене з повною фаховою діяльністю;

5) значення терміна вільне від конотація, іншої,ніж фахова, стилістичної забарвленості.Згадані критерії застосовані у нашому дослідженні при описі дерматологічної терміносистеми і системи народних найменувань шкірних хвороб в українській мові.

У другому розділі описуються й аналізуються процеси становлення термінології екірних хвороб в українській мові у зв’язку з народною загальномовною медичною лексикою.Визначені і схарактеризовані історичні етапи утворення назв шкірних хвороб в українській мові, також проаналізовані різні джерела української медичної лексики,зокрема назв шкірних хвороб,за визначеними етапами. . '

Виникнення основних українських медичних термінів сягає корінням іще праслов’янської епохи та часів Київської Русі,бо народна медична лексика є чи не найдавнішої) і має найтісніший зв’язок із життям і погребами людини. Шкірні хвороби за своєю суттю мусили одними з перших отримати назви в мові,бо мають наочні зовнішні ознаки. .

'З часом відбувалося вироблення наукового стилю в літературній мові,безпосередньо пов’язане з утворенням наукової термінології.Цьому етапові притаманна наявність церковно-монастирської медицини ( з традицією переписування або перекладання церковнослов’янською мово» грецьких або латинських джерел ), науково-чужомовної (засобом професійного спілкування дипломованих лікарів була латинська,польська чи німецька . мови ) і цехової медицини лікувальників-ремісників (які користувалися українською мовою для професійного спілкування). Українські медичні назви цього часу письмово зафіксовані у "Лексиконах",“Лікарських порадниках","Травниках" та інших лексикографічних та науково-практичних працях ХУІ - ХУІІІсг.

Загальномовні словники XIX - поч. XX ст. (б.Тимченка, М.Уманця і А.Спілки, Б.Грінченка та ін.) містять вироблену на ті часи українську систему народних медичних найменувань, зокрема назв шкірних хвороб .Завдяки плідній праці українських учених (Наукове Товариство ін. ?.Шевченка у Львові,Наукове Медичне Товариство у Києві таін. ) у ці часи були створені основи української наукової медичної термінології.Продовження систематизації й упорядкування медичної термінології відбувалося в дальших виданнях 20 - 30-х рр. XX ст» (словники МЛ'аліна, О.Курило, В.Ф.Кисельова, В.Крамаревського та ін.).

З кінця 30-х рр. змінюються принципи укладання терміне-

логічних словників згідно з настановами "Медичних термінологічних бюлетенів" 1934 - 1936 рр. (переважне подання Інтернаціоналі змів,загальні зміни у бік відповідності російським термінологічним зразкам тощо),що призвало до штучного скорочення кількості власне українських медичних найменувань,їх питомої ваги серед медичних термінів (словники 1936 р.,1948р., 1960 р. та ін.). Незважаючи на несприятливі умови для розвитку ( офіційне надання переваги російській мові як основній мові наукового спілкування, відсутність періодичних галузевих, зокрема дерматологічних, фахових видань українською мовою тощо)8 у Ю-60-і рр» була систематизована українська медична термінологія (що не можна, втім , сказати про галузеву дерматологічну ). Потреба в українському словнику дерматологічної термінології у зв'язку з переходом до викладання фахових предметів українською мовою спонукала автора цієї дисертації скласти такий словник (199і* р„ )„Матеріал,який містить це видання , проаналізований у ході нашого структурно-семантичного дослідження дерматологічної термінології.

•Структурно-семантична характеристика термінології дерматології в українській мові подається у третьому розділі.

За визначеними в роботі критеріями характеризується склад і структура терміносистеми дерматології в українській мові.Неоднорідність компонентів згаданої термінологічної системи описана відповідно до їх неоднорідної поняттєвої співвіднесеності .номінативної та семантичних структури.Виявлено відмінні риси термінологічних номінацій »їх специфіку ш,одо компонентного складу значення.

Сучасна термінологічна система дерматології в україн-оькій мові об'єднує термінологічні номінації на позначення

понять і об'єктів цієї науки, тобто назви анатомічних та гістологічних елементів шкіри, назви патології та аномалій шкіри, назви симптомів шкірних хвороб , назви методів лікування цих хвороб тощо.

В українській науковій медичній термінології хвороби шкіри дістали назви за різними ознаками. Ці терміни можна поділити на такі групи:

І. Номінація за найхарактернішою ознакою шкірного захворювання :

а) за назвами об'єктивних симптомів (наприклад, за назвою

морфологічного елементу висипу "гноячок" утворена назва "гноячкові хвороби шкіри"); ,

б) за назвами суб'єктивних симптомів (наприклад, за назвою суб'єктивного симптому "сверблячка" утворені назви хвороб "поширена сверблячка","сверблячі дерматози" тощо);

в) від назв патоморфологічних або патофізіологічних проявів (за патоморфологічною назвою "акантоліз" утворена назва хвороби "власне неакантолітичний пухирник");

г) аа назвами кольору або забарвлення шкірних уражень (назви кольорів "рожевий","червоний" послужили осново» для назв хвороб "рожевий лишай","червоний вовчак");

д) за назвою форми або розміру шкірних уражень ( за назвою "плоский" утворена назва хвороби "червоний плоский лишай"); є) за назвами щодо глибини уражень шкіри ( за допомогою назв ознак "глибокий","поверхневий" утворені назви хвороб "глибокі мі кози","поверхневий панарицій");

є) джерелом назви хвороби може бути назва ознаки щодо ступеня розповсюдженості та розташування шкірних уражень ( за до-поногою назв ознак "дифузний","вогнищевий","генералізований"

ІЗ

утворені назви хвороб "дифузна склеродермія "."вогнищева склеродермія","геноралізована окдародарнія" ); ж) за назвами щодо специфічності шкірних патологічних процесів ( за допомогою назви ознаки "простий" утаороні назви хвороб "простий природжений бпідермоліз",’’прості бородавки"); • й) за назвами щодо форми клінічного перебігу хвороби ( за допомогою назв ознак "гострий"."підгострий","хронічний" утворені назви хвороб "гостра екзема","підгостра екзема","хронічна екзема"). .

II. Лругу групу в цій класифікації становлять терміни, створені на основі назви об'єкта захворювання:

а) від назв анатомічного чи гістологічного елемента шкіри

( на грунті назви "епідерміс" утворена назва хвороби "епідермофітія");

б) за назвою щодо локалізації патологічного процесу ( за до-помогоо назви локалізації шкірного патологічного процесу "великі складки", утворена назва хвороби "епідермофітія великих складок");

в) за топографічними назвами шкірних уражень ( за допомогою топографічної назви "стопи” утворені назви хвороб "кандидоз стоп","екзема стоп","псоріаз стоп").

III. До третьої групи належать терміни , в основі яких лежить назва або ознака суб’єкта захворювання :

а) за назвою ознаки за віком (наприклад, за назвов суб'єкта захворювання "немовля" утворена назва хвороби "міліарні абсцеси немовлят");

б) від назви статі ( за назвою ознаки за статтю "жіночий" утворена назва хвороби "жіноче циклічне полисіння");

в) від назви фізіологічного стану суб'єкта захворювання (за

І*»

ознакою "вагітність" утворена назва хвороби "хлоазма вагітних");

г) від назви професії ( за назвою "моряк" утворена назва хвороби "зморшки моряків").

її. Четверта група містить назви хвороб .утворені за назвою реалії,з якою схожі прояви шкірної хвороби (наприклад, за назво» рослини "кропива", ураження від якої схожі з ураженнями шкірного захворювання "кропив’янка").

V. П'ята група об'єднує назви хвороб,утворені за назвою їх причини:

а) за назвою збудника хвороби ( наприклад, за назвою патогенного мікроорганізму "стафілокок" утворена назва хвороби "сга-філодермія";тваринного паразита "воша" - назва хвороби "вошивість"; рослинного паразита "грибки" - "грибкова хвороба шкіри");

б) від назв хімічних та інших речовин ,що викликали шкірну хворобу ( від назви "нікель" утворена назва хвороби "нікелева токсикодермія");

в) за допомогою патогенетичних назв ( від патогенетичної назви "алергія" - назва хвороби "алергічний дерматит")}

г) спосіб,шлях набуття хвороби послужив основою назви шкірно-

го захворювання ( за допомогою назв "заразний",”контактний" утворені назви хвороб "заразний молюск","контактний дерматит"); ’ .

д) від назви дії,що викликала шкірну хворобу ( за назвою дії "приморозити" утворена назва хвороби "примороження").

VI. Ця порівняно невелика група містить тепміни,створені за географічною назвою місцевості ,де поширена шкірна хвороба ( географічна назва "Європа" послужила основою назви

шкірної хвороби "європейський'глибокий бластомікоз").

УІІ. Цю групу становлять терміни,створені за допомогоп прізвиїда вченого, який досліджував шкірну хворобу С наприклад, за допомого,л прізвища вченого "Жібер" утворена назва хвороби "рожевий лишай Іібера").

Таким чином, ми.бачимо,що за ознаками номінації дерматологічна термінологія дуже багатоманітна,однак найголовнішими є суттєві ідентифікуючі з наукового погляду характеристики шкірної хвороби. '

Другий рівень структурно-семантичного аналізу розглянутої нами лексики становить виявлення різних за семантичним складом і співвіднесеністю в ньому поняттєвих ( сигніфікатив-них ) і предметних (деногагивних) компонентів термінологічних одиниць.За цими ознаками ми поділяємо дерматологічні терміни . на : І) сигніфікативні ( наприклад, "гоксикодермії","сгрепто-стафілодермія","кандидоз шкіри","сверблячка",'‘алергічна хвороба шкіри","дерматози нез'ясованої етіології" тощо - близько 70 відсотків гід загальної кількості термінів);

2) сигніфікативно-денотативні ( наприклад, "садном,"вузол”, "виразка","иозоль",''трііцина","пігментні плями","родима гіляиа" тощо - близько ЗО відсотків). -

Слід відзначити,що я^ким бй не був ступінь вираженості сигніфікативності,усі згадані нами найменування^можна вважати термінами а) за функцією - позначати певний відрізок терміном системи; б) за сферою функціонування - фахова сфера; в) за наявністю дефініції у межах терміносистеми; г) за наявніств визначеного місця у системі термінів дерматології.

За походженням серед проаналізованих нами термінів £3 відсотки є власне українськими ( наприклад, "короста"."кро-

пиа*лнка”,"соербоць","жіночо полисіння","грибкові захворювання шкіри", "грибкові захвороватш волосся", "парші" тощо),

<*0 відсотків - запозичені ( наприклад,"пруриго","уртикарія", "фавус","ангулярний стоматит","стафілококовий сикоз" гово),

37 відсотків - змісані (наприклад, "плямиста атрофія шкіри", “симетрична аденома сальних залоз","фавус волосистого покриву голови" тощо). Менш третини споконвічних назв є єдиними номінаціями дерматологічних понять або об'єктів і не масть іншомовних за походженням синонімів-дублегів ( наприклад, "обмороження",“змозолілістьи,"короста","пухлина" тощо).У більшості ж е запозичені дублети ( наприклад, "вугри" “ "ак-не", "свербець" • "пруриго","кропив'янка" * "уртикарія", "свиняча бешиха" » ''еризипелоїд" , "парші" * "фавус" тоао).

. За сгрукгуроо близько ЗО відсотків дерматологічних термінів - однослівні номінації ( наприклад, "вошивість","бро-модерма","актиномікоз"), 70 відсотків - словосполучення ( 40 відсотків - двокомпонентні, наприклад, "захворювання шкіри", "підошовні бородавки"; 20 % - трикомпонентні , наприклад, "справжня дитяча екзема","злоякісні новоутвори шкіри",

"кіста сальної залози"; 10 % - чотирикомпонентні і більше, наприклад, "злущування рогового шару вкіри”,"фіброзне запалення підшкірної тканини " тощо).

Як у будь-якій термінологічній системі, у дерматологічній розвинені родо-видові зв'язки , що знаходить мовне вираження .наприклад, у збільшенні кількості характеризуючих компонентів у видових назвах порівняно з родово» ( наприклад, "атрофія" - "шрамувата атрофія", ''веретенувата атрофія волосся”,"біла бляшкова атрофія шкіри Мішана" тощо).

Третій розділ роботи доводить,цо,незважаючи на багагома-

І? .

нігнісгь ознак номінації і структурно-семантичних особливостей проаналізованої термінологічної підсистеми медицини, вона є добре структурованою , бо різноманітні сечангичні елементи в основному скоординовані між собой.

У четвертому розділі подається структурно-семантична характеристика системи народних найменувань вкірних хвороб в українській мові.За допомого» компонентного аналізу виявляється семантичний склад народних назв шкірних хвороб.

Народна система найменувань шкірних хвороб є певно» системою номінативних одиниць,що функціонують у мові. Переважну більшість назв шкірних хвороб становлять споконвічні однослівні номінації ( наприклад, "вовчак","тімениця","струплях", "просяниця", "вогник","жовтяниця" тощо -99 % від загальної кількості назв). Слів іншомовного походження небагато,біль-шість запозичень відбувалася за давніх часів, і зараз такі назви.не сприймаються в українській мові чужомовними ( наприклад, "беииха" - запозичене зі східнороманських мов).

Шкірні хвороби в українській мові одержали назву за різними ознаками. .

І. Найменування шкірної хвороби за її симптомами:

І) об'єктивними: а) за назвою симптому (наприклад, на грунті назви хворобливих утворень "пухир".Чковно" створені назви хвороб "пухирник","пухирчатка","пухирниця";"жовна","жовняк", "жовниця");

б) за назвами реалія,з якими схожі симптоми ( наприклад, за допомогою назви "просо" - реалії,з яков схожі хворобливі шкірні утворення,притаманні певній икірній хворобі,створена назва "просяниця");

в) за назвою кольору або забарвлення шкірних проявів ( на-

приклад, назви "пістрячка","пістряк","багрець","жовтачка", "жовтяниця","жовтільниця","жовтуха'‘ створені за назвою забарвлення хворої шкіри);

2) суб'єктивними ознаками ( наприклад,за допомого» нз.зви суб'єктивного симптому "сверблячка" утворені назви шкірних хвороб "сверблячка","свербець").

II. Цй групу становлять найменування шкірних хвороб з& причинами або умовами виникнення :

а) за назво*; дії,що викликала хворобу (наприклад,назва "задн-рачки" утворена від назви дії "задиратися)”);

б) за назвов причини або умови виникнення хвороби ("вітерник"-назва хвороби,утворена від назви їх удаваної причини "вітер");

в) від назви збудника акірної хвороби (від назви паразита “волос",який вважається збудником хвороби "волос"),

III. До третьої групи належать назви хвороб за дісо,наслідками патологічного процесу ( наприклад, "опадеш.” - назва ' хвороби,внаслідок якої скіра ніби "спалена").

IV. Місце розташування ураження послужило основою для иаза хвороб четвертої групи ( "занігтиця" - назва хвороби,яка утворена ла грунті анатомічної назви "нігті",що називає місце ураження).

Таким чином, ми ббчимо.иіо народні найменування ,як і наукові терміни,найчастіше пов'язані з об’єктивними або суб'єктивними ознаками, однак у народних назвах переважає емпіричність ідентифікації вкірної хвороби.

П'ятий розділ присвячений порівняльній характеристиці принципів номінації і складу фахової термінології та системи

народних найменувань дкірних хвороб в українській мові.

У цьому розділі схарактеризовані напрями розвитку термінологічних і загальноиовних одиниць у зв'язку з мовними процесами у фаховій і народній системах найменувань, висвітлені також принципи поняттєвої і мовної диференціації назв шкірних хвороб у термінологічній і народній номінації.

Подана етимологічна характеристика згаданих двох систем.

Проведений аналіз дає підотави зробити такі висновки

І. В українській мові існує розвинена .добре отрукїурова-

• %

на термінологічна система дерматології,яка відповідає сучасним міжнародним стандартам.Поруч і» цим у загальному ( нефа-ховому ) мовленні існують народні найменування шкірних хвороб,які є первинними, споконвічними і значною мірою живлять ■наукову дерматологічну термінологію.Склад цих систем відрізняється кількісно: дерматологічних термінів значно’більше, ніж народних найменувань шкірних хвороб С у нашбну переліку відповідно 1500 і 600 номінацій ). Тематичні підсистеми дерматологічної термінології ( шкірні хвороби; симпгони шкірних хвороб; аномалії шкіри; шкірні синдроми; анатомічні та гістологічні елементи шкіри;’фізіологічні функції і с?ани шкіри; причини шкірних хвороб;ліки для лікування шкірних хвороб; методи і засоби лікування шкірних хвороб; дослідження вкіри) та народних назв ( шкірні хвороби; ознаки шкірних хвороб; ■ хворі на шкірні хвороби; причини шкірних хвороб; способи появи шкірних хвороб; анатомічні елементи шкіри; виродливості шкіри; ліки для лікування шкірних хвороб; засоби лікування шкірних хвороб ) містять різні складові одиниці (навіть при •

збігові назв фахових і народних підсистем) згідно з критеріями їх добору.семантичною структуро*), сферов функціонування тощо.

2. Термінбсистема дерматології в українській мові складається з назв,що походять з української народної системи найменувань шкірних хвороб та інтернаціональної дерматологічної термінології іншомовного походження.Народні назви шкірних .хвороб при переході до наукової медичної терміносистеми зазнать оуттевих семантичних перетворень.

3. Слово або словосполучення відноситься до складу або терміносистєми, або народної системи найменувань на підставі

.наявності у них певних характеристик щодо типу значення, типу тлумачення, сфери функціонування,рівня номінативного узагальнення. стилістичної забарвленості.

4. Принципи диференціації шкірних хвороб та відбору певного поняттєвого обсягу для найменування в народній медицині і дерматології досить рівні. Спостерігається,з одного боку, біль-вий ступінь узагальнення номінацій у народній системі і,з другого боку, більший ступінь деталізації і конкретизації номінацій у науковій теркіносиотемі дермагології.

5. Народній системі найменувань шкірних хвороб властиві переважно однослівні назви;'у науковій дерматологічній термі-носистемі домінують багатослівні або багатокомпонентні найменування, ця особливість зумовлена докладно розробленою гаксо-номієо нозологічних одиниць - шкірних хвороб.

6. Специфіка номінації шкірних хвороб у народній системі полягає : І) у найменуванні за зовнішніми ознаками,суб'єктивними відчуттями, зовнішньо» причиной або іншими емпіричними ознаками шкірної хвороби; 2) у використовуванні одно-сліених назз; 3) у високому ступені узагальнення номінація;

4) у номінативній диференціації хвороб за єдністю зовнішніх ознак або проявів. '

7, Своєрідність номінації у. фаховій терміносистемі дерматології полягає : І) у підпорядкованості всіх найменувань системі та .ієрархії поняттєвої сфери, що виявляється у структурі термінів ( наявність компонентів,які вказують на місце терміна в системі; перевага багатослівних та багатокомпонентних номінацій; ступінь узагальнення перебувас у залежності

■від родо-видових відношень у поняттєвій системі); 2) зберігається історично первісний принцип найменування на грунті зовнішніх ознак хвороби, запозичений з народної номінативної системи; 3) переважним і провідним є принцип найменування не тільки за зовнішніми,емпіричними ознаками, а Я за суттєвими з наукового погляду (етіологією, патогенезом, збудником тощо) , • ’ .

Таким чином, ми бачимо, цо наукова дерматологічна термінологія і система народних найменувань шкірних хвороб відмінні за своїми структурно-семантичними ознаками, але ■ перебувають у тісній взаємодії : термінологічна система поповняється лексемами з народної системи найменувань, а певна частина термінологічних назв переходить до загальнонародного лексичного складу, втрачапчи при цьому семантичні ознаки терміна.

Основні положення дисергації знайшли відбиття в публікаціях автора:

1. Об ’украинско-английских соответствиях при переводе медицинской терминологии // Учбово-методична конференція, присвячена 70-річчю Харківського інституту удосконалення лікарів. - Суми, 1993. - С.ЗЗ.

2. Соотношение номенклатурних и терминологических единиц в систене обозначения понятий и объектов подъязыка медицины // Актуалыше проблемы лексикологии и стилистики : Изд-во Саратовского гос. ун-та. - Саратов,1993. - С.55-58.

. 3. Особенности русской и украинской терминологической

лексики в методическом аспекте // Лексика русского языка и методика ее изучения в вузе и в школе : Сборник научн.тру- • дов. - К.-Харьков, 1993. - СЛ5І-І53 / у співавторстві /.

4.’ Українсько-російський та російсько-український термінологічний словник з дерматовенерології : Вид-во "Основа*’ при Харківському дер», ун-гі. - Харків, 1994,- 74 с. (<і,75 друк.арк.) І у співавторстві /.

PETROUrt O.t). Structural and semantical description of nodical terminology and common nominatIons of skin diseases in Ukrainian. ■ ‘

Thesis for academic degree of Candidate of Phylological Sciences in speciality 10.02.02 - Ukrainian language,

G.S.Skovoroda Kharkov State Pedagogical University, Kharkov, 1394. . •

It is defended the thesis published in 4 scientific works and containing the theoretical' elaboration of a problem of terminological and non-terminological nomination and also results of comparative structural and semantical analysis of dermatological terminological system and system of common nominations of skin diseases. In, Ukrainian. It is established ' that Ukrainian possesses a developed, uell-structured system of dermatological terminology that is adequate to the modern international standards. The examined nominative systems differ in structural' and semantical features but are in close interaction.On the basis of analysed Ukrainian' dermatological terminology ( 1500 terms)'and common names of skin diseases (600 nominations) it is composed and published "Ukrainian-Russlan and Russlan-Ukralnian terminological vocabulary on derisatovenerology” uhich has a practical value for modern Ukrainian medicine.

Петрова О.Б. Структурно-семантическая характеристика медицинской терминологии и народных наименований кожних болезней в украинском языке.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологически х наук по специальности 10.02.02 - украинский язик, Харьковск.гос.педагогич.ун-т іш.Г.С„СковородцДа{)ьков»І991і. Зачитается диссертационное исследование,опубликованное в 4 научнцх работах и содержащее теоретическую разработку проблеми терминологической и нетерминологической номинации,а также результаты сравнительного структурно-семантического анализа терииносвстеми дерматологии и системы народных наименований кожных болезней в украинском язике.Установле-ио.что украинский язык обладает развитой,хорошо структурированной системой дерматологической терминологии.соответству-евдй современным международным стандартаи.Изученние номинативные системы отличаются по структурно-семантическим ха-рактеристикам.ио находятся в тесном взаимодействии.На основе проанализированной украинской дерматологической терминологии (1500 терминов) и народных наимеяований кожных болезней (600 номинаций) составлен и опубликован "Украинско-русский и русско-украинский терминологический словарь по дерматовенерологии",который имеет практическое значение для современной украинской медицины.

Клачові слова* медична термінологія„народні найменування «кірних хвороб,структурко-семантична характеристика.