автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Суплетивизм в украинском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Суплетивизм в украинском языке"

' На правах рукопису

2 9 АПР Шй

КОНДОР МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ

СУПЛЕТИВІЗМ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

я

Спеціальність 10.02.0$ - українська мова

АФТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Ужгород - 1996

Робота виконана ва кафедрі української мови Ужгородського державного університету.

Науковий керівних - доктор філологічних наук, професор Дзендзелівськвй Йосип Олексійович

Офіційні опоненті: - доктор філологічних наук, члеи-коресповдент КАК України Німчук Василь Васильович;

- кавдддат філологічних наук, доцент Юсял-Яки-ііоввч Олія Василівна

Провідна установа - Тернопільський педагогічний інститут

Зрріст відбудеться 14 травня 1996 р, /поч. о І4-й год./ на засіданні саеціавізованої вченої ради Д 15.01.03 у справах захисту дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних ноук при Ужгородському державному університеті /294000, Ужгород, вул. Університетська, 14, ауд. 411/.

З дисертацією мохна ознайомитися в бібліотеці Ужгородського держуніверситету /м. Ужгород, вул. Капітулька, 9/.

Автореферат розісланий 1996 р.

Учзнвй секретар спеціалізованої вчоної ради кандидат філологічних

наук, доцент Белей 1.0,

£32£Й5І£10253 зуіяшваа рядо?і &ш.оріз. По-иерс-з, незва-гп исзарззісгь еутьгбтхзігігіг п українській пазі, дозеть зпа-с?у Псго вагу з загальне'.^ ісгорзчпсіу прссзсі козного розвитку,

5з „сзтг,з в ухраїясьЕстзг козозназегві г;з ке-було прздкзтем нояо-грз^і’жого дссдіяївазя. І!аіїС пігго з україаістіз по заіа-звея збаранлял гагоріаяу, ягаЗ даз бз глогхазіегь усебічно ваз чати су-аг.2їгзідті гя кезпз язацз. Пе-другз, з останні ролл рззгоряудася рсбета, псзвязрда з плрогш зга^аиг? української яозя, яітвратур-пз! 'їа ліохзгапзі. Лесаідапзя еуяхзззнзцу саряяз з"ясузанкя про-б™;1 ртЗ-ЗаїХу ;:ї3л, її *^7СТЙС273КГЛЯ. По-троге, вгясгеияя прп-сл загнизігая 3 йуізсціеаузєапя гагого "своєрідного язат.з, я*лм

о стздзїгзіси, газо езрхега варіпсіпаз ряду їооротатаях питань за-зтаз-пото гязсгпазстза"? .

•>?п я..упчур'і урспіггкрге» Осжпаа мага дасзртаяії - до-сг&^зз «упгягзівя в українській глозі з саяхроаічас^ та діохро-пгсп?:." с(г:сггг2, Зсго праяз у різ’аз легатах ггзз, зозр?ма з сгс?::л ігзпатаї, щптзггагл, пргсдізгпга, чязаізаааа, гаемвнг-::а і лізг^тга* Для дсггггзазя ~лїп пзстязлзао гагі заздаяпя:

І/ сдаадгг? пкгд?з|Л5гп7 зрярзда суллзтавіг:^ з ухраїясь-г,:3 :;г5і; 2/ ярсстзгяп пртптгл зіяіг*:пгля суяязтазізку та стаза £ого рсг^тау з уараїясьаіЗ їтез і; 3/ з“яеузатз роль язазя супло-їгзісгт' ’.з ухратськіЗ пезі; V покагата ззяязок суюгатззіз?'? з дзяагп ос?Зхзос?яст иозаої сязтема; 5/ розгляяугп суалзтянізи

з уараГзсіхІЗ пезі з яорівшті з ріаягс? слсз**язєі»?е?.я ?. пастково азслоз^скгхзз незеш.

^ГорбзчвзсхзЗ А.А. К вопрссу з путях вазнзхясзекзя суапхс-ггзиях-форм з славяЕскпх язиках.- Дусаабо,1367,- 0.4. •

Теоретична А практична цінність ішсрттеатаХ. Результати досліджень ішуть бути використані пра аивчонкі васобів вкрахвпак . граматичних значавь, саівзіднохзш» ніе лексичним та і’ракагкчїй.м значенням. '■

Проведені ламп дослідження ьэаа застосувати: І/ у вузівг&“ . кііх курсах сучасної української літературно! їлозн, історії, упрзїі:-* ської мови і т.д.; 2/ під час вгзчвикй українська! казн в езояії З/ у працях із питань лексикології, морфології та історії ігозп.

Мбтотакп лослілкакня. Автор б еро. до увага "загальЕ0їід?кеіу методологію, яка вкличас ют оди й Хфшдаш, застосовувані 2 Г357-пах наук; часткову методологію, що вкявчаз «згоди деязї Еаукз", тобто козознавсїва.' У дксзрт&ції Еїжорксгако зіетсвкйй та сгкс-стипиий штодп, прийоми ісгорико-етЕшлогічксго її самзииткаго аналізу. З основу дослідження фактичного кагоріалу поклгдізЕа йіи-хрокічний аспект, який стркжв визкаа&ЕВ працях £ ісгорії косе. . Мп виходйио з ПОЛОГ.ЄІШЯ про те, що "дкш діахроаічпгЕ підхід до-» ■ покатає зрозуміти, як сіуіалаея дана ковка система"? Одне:: у дасзр-тації те місце й синхронія. Автор в осягано^ дограється кеге~

дики аналізу мовного матеріалу, ца нрздетаіязяа в прэдвс А.А.Гор-

4 * 5

бачевеького, В.П.Кояацької, які.зяійснзггь сЕагсаяхй підхід, ге5~ то розглядають окремо частини ксзв, яйзйз прз?шйинк£; судкзтизі:,::. Об”яктом доолігоєння в сушштиак, вяязлзаі в ссегекі ікошп:-

2 - *■ ' . ' - • Лингвистический энциклопедический сшсаарь /Гд. род. В.Н.Ярцева. - М.: Сов, экцнхлоаедЕЯ,1390,- С.299.

^814 же. — С.І36. .

^Горбачевский А.А. Супплетивизм в русском языка /в сопоставлении с другими славянскими языками/: Дне. ... канд. факол. наук,- Душанбе, 1971..

^Конепкая В,П, Супплетивизм в германских язиках.*- М. ,1573,

яа, яр2УЛ5!?223сз, прзелівппЕп, чзолЬїшга, оайившшка Я дісегова /усього 7-3 СТХ^'ЛГЗІХІ ряди/. . '

: !ЇГ22ПЗи£5322?!3« Дисертація з пврззм кологра$ічтга.і доелідзея-

2.'гі <5гпг»23І5П7 са гаторівлі ушийської t«na. 7 роботі проака-ЛІЗСГ;ЗІЇ0 ЧП.'ЇЛО СуїШЗІЗІЗ, ялі со розглядалися в врацях поперод-пг£ія. Угеспсздзпо, "о crttzz'rjsхьц з уграїяо*зій позі слуазть пз-рз-дгіО дія взх'Ж'йгпїя па слсзозггішгпг:, а гжзсзфікаяіЗлих грага-Krrtas' /"О’гпіпз, .гоасзсо-хчггтггтичзах/ кгяороріі!. Кріп їого, аз-:.їер ргіютз. ics-rrro вгпгкзчзгпа_ syjirrersiгіу.

■ ' бг.теУті_ГО’>Р,:тпт.,т. :rtt •агтгоо.чт*(?я_.га ря.тяс»: , •

сгадоалсся, (ухезггзізи а українській мсзі ззао-П’сгст^стгс*: лорсзслг» для ззрсгошк пі слсзозт?і:тгах, а хлае~3і-ггзді-Лпзх гг г.гл’дппл, касгЬрі 3.

• ., ■'' Я. Г п?з*:озі з~г:.ггіглп суядзтдзіз:^ в оаяекі аракотзгка г^іЧ"? s irzzzi артсгааз ісгтеу роль відіграє 2пастлгзз”язсх ?лк егг»::Ыг«тл гзг/дярдгга рядглі /гзар», ду. -йЗЗЕЗ.- Л2ІГ&3»

**4ЛП “ ҐЛгУУ* а 3 crcrr»s діосдсза - лаязяіс» оддаяддсзвх діо-с.“:з /гт'у.» І^£7,>Л ■

• 0, ”jz:^rrziz'’ " :з с.~г-з гг’дгбсгої дг.?пг.'гя. Відь-

. ч

гісга r.-’-'ixiTr^r.^zxz суг^гппдд. рлдіз яозпіггп "бо п.ютсзо с^зр-’У^г^д п ::-;^5Т'“?йт.:'ЗІ:Г-.:'.гЗ 'п л^~о;ісз”г:кіп7:і поріодj 'гж-гаг; Д’-п'-'О с"г:с?-:зг!і рдяг/ І гл гласно уЕраїиом»У7 гру:г-гі.- . ’

. -1. .7 р?г:г?»:зі с7Х!П?гзіг:г/ сяссгсріга^ься д:а протялея-

?Л пр?г.?5д: аг'ддпметя суядг?тзіз за їх усухсшіл. Пзрза їскіои-ці.і <з дзр'-^с’^.*т;са Ъ у2раїсзьг.іЛ ::сзі.

Її- згд-а ~огг"^,сту)_?:т”;-.П\АГ1» Д~сзр™аціЛ"3 дсслідхзшхт втїео-ryr-глссл па гаторіалі» зідібрзксц? з:

І. йкрл ясвсузраїноького copxojy: слсзкяків уграїзсьхої козз, у їс*у.. ncosi ft діаггятяах, лінгзістясшх втлаоіа, дзяхйх

рукописних матеріалів тоцо. Для дссліхїеяшія ВЕКорхстоко ^ахсгл діалектика матеріал, зібршігй гзторса і студент аии-філояогеіа: Ужгородського двргавного університету.

II. Дхерел, що фіксують лексЕчваЛ сзуад козн дазкьоруеьжого

та ИІЗНІВ0Г0 періоду: ІСЇОрГЯВЯХ СЛОВЕНЦІВ,’ ІШСЗіПШХ Ші!я£Г02 і праць з історії кози. ' ,

Для порівняная в дксвртації ВЕйорсстано иагвріая не .їе:з .■ української, а і! і катах олоз"янськїх та иеагоБ"яясьЕпх ксз, відібраній із пврокладшос і тлумачних слоеехеів дах ков та ішззс дгз-рол. ■ '

Атсгобапія дясєртгіиії. Дисертація, обгооорзно. й схвалена на. засідаані жофвяря української ксзїг Ужгородського дсіруківорсаету. З результатам дослідгоаь автор вксгупаз ка к<ш$орвїдіхгх всаірак-' тії» та колоднх учених, а такса на каукозгк конференціях сроргор-сько-вішждацьхого складу Ужгородського дарзуніверсетету /1989- . 1358 рр./. Крім того, дисертант ВЕгакоагез доповідь па республіканські і науковій конференції "Науково-їехнічна раводзція: і-сучасні процеси розвитку лексики української кародцо-ровиовкої іісве* /Ужгород, 1989/. ■ . •

Публікації. З теш дисертації опубліксоако 7 праць /тези 2 дві статті; обсяг І аркук/. .

0і1ся2_і. ст.ру.к?л?а...робота. Дисертація скжадазться зі вступу /с.2-15/, 5-те розділів - "СушгетЕвіам у системі ікзшапз." /с.Хб -85/, "Суплетивізм у системі драккетвгка та ЕрдсгівпЕка" /с.85-Ю4/, “Суплетивізму системі числівника* /с.І05-І1І/, кСушгєїцвізи у системі займенника" /с. 112-12?/, -Суплетивізм у сжстеш дієслова" /с. 123-142/ - ?а висновків /с. 143-147/. До робота додаються: список умовних скорочень, список література 8 індезсс опгсанЕх слів. •

~ 7 -

£?!ІСТ РОБОТИ

5" ШШІІ <фрдавсваяо аргумости щодо актуальності тема дисертації; зяшшаеться нзта 2 асвдаяня, <н5"еяг і методика деслі-даэкяя} пярэра.тсзуагься дазрета $актз*гкого катаріалу; знхладено сопсааі вояокдявя, глі зпнссеться на захвог; обгруитозуеться на-уясза гаю», ^еерзтггага 3 пракпппа цінність диоорташзи подасться стал", ?/гзосітгзчої лі-горатури з питань сушзїЕзізл/дг.

. КрЬг того, гатор пропоре згасіте зпаначзішя досліджуваного яїггз, От.-га, суигстгвіси - т казно язизи, яке базується на аза-піп різас: дроггэ іг*т фзр:жст одуюго й того слова, гло вхс.'гэь Ті одяу ^сг.7;алсг,і,я^ яарадяьу, ?а різпонорангвїг'д слсза-г.^, .чкі :±і ссйсп о сгдгсзг ї."-ззгозиї лзесячИі зпач.іпгя,

гг'-тр,’: ~ *;;т •- ?Я1ІС22’':'С1 '* ™ Л*-*1!5 ~

?;"іГ5 і;; ?,-п слід ~о 1,з::"0 "зязніотт. закояслір- .

гсс".:::'??:”':!'.; "-дів /пор.: Г:-5'Л’?Л-І - Л^Г^'.Т-З» ’РСО “ Г/Ші’те

- Г.1/ і ,т.сгг.плл5 з’дяіле'гі е/х^тіт.п с. особд:^? Г*!';.?О—

гс’й:зн; ' '

"э с”:-"'-,гїй.: Зсмрії з::^з;пл су.г\:.:г:;!"?-/, ?о • -гро католо-'г:гл, по 'гзд пр'^ргг-ті ^?.г/ у^рїігзнсг;

7^’ггг-:» :^й;:г.:"-ь Г’УХ - ~Э7. ЛІ І сг. У г^лї:”г ,т пгл

•5хт~"с?.^ Л.2г~с‘-сгг, ГІ.С^хтргг&псгз Одта» тг-е^а 1'єтіт

ги уи2::і, г,о ;;^:лЗільп к.’:з:::із :ле::.з з у-ст:?.2’.:сі,гл:7 г.озос'к'ззоі'ві 2?Л1*.'2г: егсггя О.П,Сг'ІЯЛ'5ЯТ?а "Суилотпзп ;г:р.Ш:з:->:ет; г.соп*'; Слід дсл'-’гп, ::а изтс^сп спеціального ггз'і’.’клї лз^а сріл’зттзіЕ'.т' ярк-псгг'а тп др/гу голсзгл7 £]£ с-т. Пексгтя дсслід::жп*да, зідо^-з,

~от,"і ?,Д. Супплгт~н к лх мссто з слсзаргюі* состава то-лса: АвГОр?Л, д;;3. ... КППД* £$!5ЛОЛ. паук.- Татглпоп,і962.- С.З. 7Д?з.: ЗГЇЯ.- 1261.- .4 2.- С. 15-27. • ■

булл німецькі ліигпістк Л.їсблер і■ Г.Ос'ГгеСі... . < \

У І—Гу-гу -розділі "Суплеткзізьі У СЯСЇЄМІ Ішйшка". ВЕОВІЇЛШЇЇГ • ’ ся явице суплетивізму в мікроскстеулх назв спорідненості £ сзо-яцгва та назв тварин. Вааляво аідкрослигп, що суплетивні ршіт&- , пу гаребеш. ./мерт/ - кобУзниІЖ<№В>т/ " Гіот.Уг^тбІБ/і йЕ2-2й£- < . гії?.. піл/ - котова - телд і сісукггь на тлі регулярних, каар.: е(я& ' .

- вовчая - вовченя; лев - левяпя - тазан^. До ргчі, ?раш!£2Еі.ся' випадки, коли в одному ряді об"еднувгьоя як одаокорзкозі, «аг. і V різнокоренові /тобто'суплетивні/, утворення;- пор., ншірсквед,' Е23 ; /козел**/**- коза - дй,здм££; чолоз тк/муг-:. супогр * •'/ - лінка_/ктя«» ■ ?<таа. - суггоурр/ V. Само завдяки рзгулярнті. /одноісорензвиї’У -уїворзк-'-. ням можемо твердоту про каязнісгь" суялзтігзіц. ' у: - ' . '

йаувгяшо, що сєкаагячні 8в"язки іак-'влекекгагш'суюізгхзіїИл.'. та елс-ментаик регулярних рядів тотожні. Основна ві'даіваість,-Ч ними, на кану лукну., полягав в тоцу, 150 в пераду вкладау кавггл -: еуплетїізнкй засіб варааення категорії .-статі • та’ яоксям^гршздії'ї-ної категорії роду й навіть -числа /хоча & тут відіграйсь.роль' флексії, форми деяких напрямах відмінків, секаїгпгсаД а а.дщгй-; іду випадку, як відомо, статєво-родсоі. відаіклосїі 'ісїог.всзвзда-■ югься соїлаїггїічно, з дспокого» закінчень," віддовідашс суфіксів -;п-' прк словотворенніа такок за форшіа деяких цеярялк: вш-шшів, Засобакн вираження категорії числа поруч Із .супяегсзішгои-'/пор.• ■ чоловік - лшта/ переважно виступають вшіінчашія й наголоа.\/ . '. ■ Оскільки мій елементами суплетвзнях рядів ієну о твз тільки . - : граматична /морфологічна/, але й лексична відмінні с. і', .то. в сп- .схемі іменника'маймо лехсико-грашгвчниа /або дексико-цор$олагіч~ ' ш:й/'суплетивізм, у медах якого виділяються статево-родові й ві-.

^Гут і далі двома зірочками позначено регулярні утво-рекня, ка фоні яких виділяються суплетЕви. ..

г.сзі суїшяхзп. Пор.: бг-пт. - састса; син - лотка: барак - дів тіл

- ЛЕДЯ і Т.іи. ,

' Нарзягі відзнач®.», цо суплетивні іменники сягають у праслсв"-яйськеЗ і навіть прапід©європейський період. Очевидно, суплетивізм у г/ікросзстекі назв спорідненості Я свояцтва почав виникати значно раліпз, нія у назвах тварин. Не й закономірно, бо в глибокій давнині спочатку сіигздалися різносторонні взаєкиии мія людьми. ■

Приручати диких тварин та використовувати їх у господарській діяльності нервісда ладпна почала пізніша.

У 3-?.^ розділі "Суплетивізм у системі прикметника та прислівника" розглядаються суплетивні прикметники й прислівники. Пера за пео трзба гати ка увазі, що суплетивні сть прикметників спостерігається з парзмзтрзгшпх словах; у прикметниках, ляі всрагл-іпь бсойгпзосїі харадтеру й психічного складу ладили; ознаки пре- . даоїіз за їх зсзнійшійі особливостями. Пор.; великий - бідг-отей; т»в.лт>д - £ЗЕйЕЗ» лоб пий /лобтоі^гтей. хотодий. хашччй. татуптй/ ~ ктаігстй /лі ший. луччт'й/: гарний Лтпйкий. краснг^. гой у,у;''/ - ущ-~ гт^ті» /ліпший/: поганий /плохкй. паскуднчй. паску щп’й/ - гіг-гй /гурпнй. пгяяйЛ Стяв, суплепшізм згастгзгй явіскжі пр;пс.гзтіпі-к?:д і агузЕТЬ для утворення форг.пі конпаратива. Крім того, язгсо суплатпзізк? простежується і з нрпсяівніках, вико:г/ю>ш ідентичну .глр^ологіиу Огхпшз. ’

Варто зідзяатагя, що суплетивні ряяя тгпу 'ритий - кзтчнй ісяувгь пз фоні рзіуллркях /пор.: м<уг<щтй - молодший. двяевий -Я£І222ІІІй/» якгс; у козі їіабЕхато більша. Трапляються випадки, коли з одгс'.гу ряді співіснують і суплетивні, і регулярні форми; пор., кспрпялад, ганчий /хорсстгй/ - хтедиа /ліддйк гатЬіий!!/'. ?азс:л із ?п треба заувазптз, цо семантичні звиязкн пік елементами регулярних та елементами суплетганих рядів досить близькі або паліть тотожні. Проте в перлому вкладку мазмо суфіксальний спо-

сіб утворення синтетичної форма вищого ступеня, а в другому випадку - суплетивний /хоча й тух вазслизу роль відіграє суфікс -Ш- /-ч-/.

Разом із тим слід мати на увазі й те, що міг. елешкгащі су-плєтевних рядів простежується, як правило, ке лпше граматична, . але й лексична відмінність. Такий, наприклад, сушютив, як кса-ЕИй, акуьулае в собі значення прикметників гарний. яобшй та ін., тобто із семантичного боку не збігається повністю з ясднем із ІШХ. Виходить, суплетивні ряди об"еднуигь переважно ке форіш одного слова, а різні слова.

Цікаво, що лексико-сєглакгЕчна відмінність спостерігається Б мія елометами регулярних рядів; пор.: високий - втаий /див. СУМ, 1,492-493,543-547/, далекий - дальтзкй /11,207,209/.

Як показує досліджуваний матеріал, у гацулоцу більшою шроо була відчутна лококхо-семантична відмінність міс окремими прЕ-кмвтникаот й прислівниками, вік нині. Такі, наприклад, слова, як поганий і гішиЗ. багато й більше, у глибокій давкккі ко були оу-плетЕвамя. Отже, мій ними /тобто наведепЕми прикметниками 8 прислівниками/ ке іоц.'вало в давньоруський період /ХІ-ХІІІ сг./ і вавіть пізніше тих гиачвиязвях зв"язків, на яких базуються суплетивні ряди. ,

Заставо наголосити, що в українській мові наявні й такі випадки, коли окремі компоненти відрізняються між соб02 тільки щодо інтенсивності ваяву ознака. Пор.: глїібокий - глибший /82-83, 34/, дєтзяїй - легший /ІУ,431-463,466/, зак. діал. паскудний - гуть Шіій* у такому разі ступені порівняння мькка б розглядати як категорію суто морфологічну, зокрема словозмінну. Однак, різнобічний аналіз фактичного матеріалу свідчить, що ступені порівняння не слід однозначно відносити до слово умі ніж морфологічних казе-горіЗ. Тут спостерігається, за словами О.Б.Іоаченка, “яьізде, яке

стоїть на грані шз граютгпноа слсйозмікоп /парадпгматнков/ і лексичним слсзстворенням /дарквацієи/"? Загалом підгримуючи наведену душу, додаю, цо етупані порівняння, залежно під досліджуваних форьі /диз. вшде/, в едндх випадках я суто морфологічною /словозмінно»/, а а Ішшх - локсико-люрфішрічяо» /класафіяацій-

ііою/ НЙГбГСрІСЗЗ. .

Щодо еуплетязипх рядів, то вони засвідчують наявність у систолі прзта'етндка та прислівника лексяко-граматячнсго /або лекси-зо-коргйсшягічяого/ •сугогеїгзізиу. Огао, із суплетизамя ггоз"ягує?ь-сл, як правило, кяасг4’ікаціїїна категорія ступенів порівняння. Виняток становіть, очевшшо, ряд пасотлнкй /паскунннй/ - туипнй /пута?/, цо сб"сднує форт одного слова, які е виявом граматичного /їочніеє, морфологічного/ суплетивізм*

до оглзалого карго додати, :го переважній більшості досліджу-ваншс пгмх суплзгявиях рядіз яередуваля регулярні. Щоправда, серед суплсгвзтсс рядів о Я такі, що сякалися в праслов"янськгіі період і, ішлпво, навіть ранішз; пор., падрпхлад, угопі /ітавепуу/

™ аі”і’Л< псл.

У гааділі "Суплегізіви у спсггомі пзолівнпха" дослідяу-сгьсл суллотпзкі рот злііз - яза - лзіслЗ» зшхг

"а “ 52225*

, Зпрагхеряо, що еуятсїгзпі рщсі ^уякціокувгь ка фоні регулярних. Одгї” зазначимо, зо :лія влємоіггсмз суплоглзппх рядів тилу 2223 - пвтутеіТ існуагь такі самі відношення, як мія олєнзнтами однокорекевгх, напр.: пість - шостий і т.ін. Відмінність полягас в тогу, до в пергоглу випадку маємо суплетивне, а в другому -

с ■

Есаченяо А.З. Грамсатзчесхяй строй русского язика в сопо-ставленпя с словацккм: Морфологая.- Братислава, 1954. — Ч.І.-С.263.

"нормальне словотворення". Виходить, суплетивні ряди сбяедау®2Ь різні лексеми, а не форми одного слова. А це означає, що в системі числівника наявний лексичний суплетивізм.

Крім того, варто наголосити, к*о частина суплетивних числів-ннкових назв сформувалася на праслов"ялсько?лу грунті і, можливо, навіть раніше; пор., наприклад, псл. /%га?2Г /.

Проте, як свідчать писемні пам"ятки, суплетивний ряд чотири - оо~ •рок склався принаймні не пізніше XIII ст. .

У 4-?,«7 розділі "Суплетивізм у системі займенника" розгляда-кяьея суплетивні займенники. Касамиеред зазначимо, що суплетивізм притаманний особозим /пор.: я - мене. він - його і т.д./ та час-ткаво питально-відносним займенникам /пор.: 220 - кого, ио - до-цд/. Іншим група?.; займенників властиві одшкороневі форми /пор.: МІЙ - мого. моег»у і йод.; в§2 - цього. ньому і под./, на фоні яких існують суплетиви. ’ ‘ . ,

Важливо підкреслити, що суплетивізм у системі займенника служить /поруч з іншими засобами/ для вираження словозмінної граматичної категорії відмінка та неслоаозмінної /класифікаційної/ лексико-граматично» категорії числа?® Стко, слід розмежовувати граматичний /пор. вій. - його/ і лексико-граматичний суплетшізи /пор. я - из/.

Нарешті треба сказати, що більшість суплетивних рядів сфор-кувалася дуже давно. Наприклад, ряд д - мене, мзні і т.д. сягає, очевидно, у праіндоовропейський період. . . ' '■ ,

У 5-му_га;-шлі. "Суплетивізм у системі дієслова" досліджуються дієслівні суплетиви. Перш за все треба мати на увазі, що су-

“Шо ' • ' . " ■ '

Зауважимо, що категорія числа виступає класифікаційною

тільки стосовно займенників я* Ші 12. ШІ» цо відношенню до

ішіих займенників названа категорія в словозмінно».

плотявні зв"язіт простеяуозься «із дісслозаин, які сзначзпть: мовлення /гозоптая - сказати, повістп/. стосунок до об "зет а /гігл-ЇЗ - ШЛШ> ловити - йійиш/. уникання /боятися - аляка&ая/. спрямування таї /мотвтп -- зеоячя/. буття /с. єсть, еся. есто -суть, су?: й ~ йув. буде/, рух /ітя - ішпз. іита. ішло, і готи/. Крім того, в українській, й і в іншях слаз"лнськлх юзах, с чя-кало суплетивних форт, що висікли на базі коренів -ход- та -і-/-3-/, папр.; пяхотгсти - зайтп. петехоястп - гтерейгя. находи1 я -пядтл тощо. Разом із тем зазиачш/о, що суплетпзп виділяються па фоні регулярних утворень /пор.: кззатя - сказати. лозстя - злозн-тц. і т.іп./, яких у т'озі налічується більсз. •

. Ватштво підкресліітя, що'суплетивізм у спс-гемі дієслоза /разом із префіксами, суфіксом -з- /-л-/, відповідати закінченнями: Е°ШШЩ - с-казетгт: ітд - ішо-в. ігг-л-п: е. єсть і под. - су-ть/ служить для штра-юшіл категорії виду, зрідка - особи й часу. Що я до категорії ваду, то їй, на відміну від інших вядзназзашіх дієслівних категорій, яршамакна деяка особливість. Ші особливість полягає в тому, цо в суплетивних утвореннях реалізується як класифікаційна /пор., капр., лооитя - піР'.'втя/. так і словозмінна /пор,, напр., суплетивні їшрд відхряегя - відійти, надходити -ШіЗІШл/ морфологічна категорія виду. Такі дієслівні категорії, як час і особа, охсялеоть сушгетгзяі формя одного а того а слова, тобто каяегать до слсзсзіапгах.

Розглядаючи аітдсзі корслягязні ряди, ?лошга вяділітги локснко-граматичанй /чи лзксико-тарфологічнай/ /пор.: бгата; - взягя. ло-1ЖЛ - Діймати і т.д./ та граничний /чи морфологічний/ /пор.: ТЖШПШі - ВДЙЕЛ, Щ2<ШЩЕД - проНтп і т.ін./ суплотизізи. Що стосується часових та особових фори дієслова /пор.: д - суть, ітл -

І.ЕРЛ/. то в цьому винадь спостерігається граматичний /або морфологічний/ суплетивізм. Варто зауважити, цо впділенкя окремих рі-

зноввдів суплетивізму в сяегощ дієслова, як і в ішях-чаотниах мовв, пов"яаано з тда, що в одних випадках ш суслетизаьж існус

і лексична, і граматична відмінність, а в ікагах - тільки граш- . тична, тобто суплєтнзні фориа слів розрівняються секаетиов від-пшідної граматичної категорії /виду, часу і особи/.

До сказаного треба додєте, «о перевалка більшість діеслівтж суплетивних утворень вшшкла дуга давно, зокрзка в прасл®"яїїаь~ квй період. '

У результаті сиостерааань ца прїї&Ш! до відповідник висновків. ’

Пера за всо вооначжо, що язедз суплетивізму тісно Еоа"шана в розвитком та удосконаленням локсеко-сєшкгичної системи у країн-ської мови, становлекші частин мови і їх граничних /або лексп-КО-ГрОШТИЧНЮС/ категорій.

, РозглдааачЕ суилстсзкі ряди, шгла зцділети основні пр;:п:їш виникнення стшійТїзізцу: •

1. Секзягвчно зблікекня різнокорен&зих лексем. йакїичнгй ма-

теріал варзкоцгс В тсну, ЩО сушіетюні рлдк 0б"бДКУ»їЬ слова, близькі шз ссйоз а огляду ка основні лексичні значення. Треба додати, со окремі лексеми протягом історії зазната пореосмислен-ня /шшр., пгпа. маточка. сорок/ і ваз внаслідок перзосмпслешзя стали сушгеукзамЕ. 1

2. Запозичення з інша шв /пор., наприклад, копа "свпношт-ка"< уг. коса, "свиня"; поганий-слат. рааапісз "сільський, язичницький"/.

3. Взаємодія української літературної мови з діалектами /пор. діалектизми когут, пітя. вуйко. Фзйний. вєречи і т.д., які утворагггь суплетнвні ряди разом із -загальковашваними словами/.

4. Вшив позамозшх Акторів. Позамовні чьтшвкг /становлення сім"ї, приручання лвдиаою диких звірів тощо/ стосуються насш-

иервд сзгелотшишс іігенішків. Одкак, за слсгога С.В.Сємчшгсьеого, "всі !.Ьзеі заівд кігоць кііздеп визначаються суспільний потребами, тобто зоісї! онкгакеяі прячетсья, які перебувань' аа кезагт сака! коза"?* Треба мата ка увазі, цо суплотгз-г з'являються пора га вса у ззвязїд' зпообхілїіісто дгфорошцації окреигх понять, еовяя-заігах із людськім ішслояляи. Виходить, ке лета іненишсові, а а ііші суплетивні утворення - прикметинкоаі, праслівяпказі, чьслів-нлкезі, заЯмешпдонзі, дієслівні - спрнчвнвпі як іговтшп, так і позєгіовїявш чшшнканп. . -

Дорзчпо відзначити, цо протягся історії суплетнвлі ряяз за-знавалн помітних змін, зокрава кількісних. Досить часто був ас так, цо суплетгояпй ряд починав форцуватгся в праслозпяясьісяа чз пра-іидогврзпейськЕй період, а сотім він /оуалеттнпЗ ряд/ розшир»-еться. Наприклад, у праслов"янській кезх існував ряд *Л/ипа$а, ~ *сІ(ї(/а- /Шігйиь .*(1&гькл, /. Пізшпа до нього додаються сушіатгап КШЕШ* Двшп та і їх. ■ ■

Як свідчнть фаЕТпчкйй катеріал, у раззегкові суплзтізізку спостерігаються два протхяєзні процеси; взілпшзпня суплзтгвів і їх усунення. Порта тенденція з проз їдко з в українській нозі.

Однак простежується до деякої иірз й друга тендзвдія. Зокрема, у сучасній українській їлозі трапляються ввладка вггіснанпя супле-тевких однято» епксоввиа форгма та рзгулярнкеті угвордпшзш. йа-прзЕлад, замість супястізпях лйксом дівер *браз чоловіка", 9так-щ 'чоловікова соотра", отттк "брат друяяна", своячка "састра дру-2итая, піЬх^оо "брат дружиш", гяість "сестра друяшш*, часто вген-ваоться озгеові ксяструкціх бшг чоловіка. сестта чоловіка, бшт; Ш22ШІУ сбозтд-листяав:. У закарпатських говірках пабулз поет-

^емчшіськкй С.В. Загальне мовознавство,- К.; Зида паша, 1988.- С.2Є4.

рєння ОДНОЕОрекеВІ казвг пбвГ’оті. П@Й2Е2І§. Подібно» е доля й су ЦЯ &ї 125 із g Уесть, еси. есте/. СУТЬ /сут/. оскільки ІНШІ Еагаяь-нонародноз задвшалася тількв фора е. Біяьао .того, окремі с/пхз-тнвні слова позиіс?» вкйвдщ з укш*цу, напр.: кочете.. пfar ест, "півень"; oBtpfeTTa "сакка Еорэбоя". Ванакнзння та зешшєнея суплети-вів буде прост взуватися і в waJtfyMbOisy, бо новеє сгстека, в ssica тісно поввязано й&шаз суїшзгізізіу, еоробувее в бэзпарарнеду русі й розаетку. Разоа is ?а траба «ага ка увазі й те, цо особливо стіШсше ашшглнсл такі сушгатЕВні одинзці, які порівняно часто БЕЕзакїься носіяхш української кззе /иезрхзиад, сушшїквнг?, iiiSHESK ляаько значно часгісз вгішосться, his лівер/. Крім того, збереаешаэ супхзгквпнх утворень сярнке постібна погреба в розрізненні попеть.

Що 2 ДО частки Ш2Е, J Ш ВїШШШО oyiLESTESiSM, СЛІД СКй-затЕ, що кагводэ sxtza спостерігається в систолі пізкдгаса, nps-кматнкка, прислівника, чжслівиЕка, за&ювіша й дієслова. Сута о-ція служить для варааанші ловсечпог категорії статі та відяозід-ннз гргшатетнях /ча доксяко-грдоагх:чпвх/ категорій, а; содо: роду, числа, відаінка, ступенів порівняння, виду, часу й особи. Прлчо-цу в суплатЕзах переважно реалізуються вдас:$ікацхШгі категорії. По суті, фактичний каторіал'заперечує повгарену'дуїжу, згідно з якою ел&иесташі сузіЕетлвіїЕх радів ввсгуп&хяь форда одного fi того s слова. Частіш все-таки в суплетквнпх радах каєио різні лаксо-т, а не форда одного й того s слога. Що стосується різнозвдів суплвтнвізцу, то варто каголоести, со досліджуваний катеріал дає коглЕвість вміла? в лексич'шИ /олтт - рзрянй і т.д./, яексішо-граматичний /або лекепко-іяірфологічлгій/ /брат. - сестра, емиї&й

- більший, я - Ш. гозории - <яадпт.я./пові<я.п/ і т.д./ га граиа-тнчшхЛ /або иор?ологіЧііеД/ СУВЛОТЕВІЗУ /він - і’ого. ТОПХЩТГГ-П -РРОЙЛ тощо/.

•' ; Розраяну?! СуПХОТЕЗЗ. пзрзіюязгегь У ЇСГ7, до ОО СУШЯЇП-

їіізсзт більсса иіроз йжзрояз з цггах ікезигзаі /ЗІ стшюгвзязЗ ■ряд/ та діеожа /23 еуксзтЕзшк рядів/. В ішзх тїсгішх кзза ярзсгзлт’сггьоя зя&чяЬ кзвгз; рядіз: у_ пргзггзтвгг&г - 5, 'крпслівнз-гліх ,-'.б».',гіслі2япЕаз: - 3, заС^гзяпох - 8, С?г.о, загальна кіль-~гіс?ь сгазізтзь 73 ругкотЕзні р/ідз. ' ■ -

. Треба- гага о узазі Г: їо, дУз дасзргадії проакаяізовано пг-гаао мете суялзїпзазх рядів /пргблязпо ЗО %. від загашюг кількості/, ісіі, яж&яих: зел відо?я>,\ез буж-прзвеоїоа дослідазння а працях* '.35гсз,тгаяп2' тяавягі сушютязіз#, /про цз більп упввнзво >:слгл таердагз сгоаззно уніраїЕеьаи’в незозйззегвз/. Пор.: бг?яч~

:ю /г.у\'?г-м, гб”-7~лтА' теугт/ — —-> /г%?*утіуп. »гягдПр гт?уся/; йіШЗїїЩ ” Атрг-ч.. ?л—. кі? /ігоіхут)/ ~ гзчза /екю/:

• / < V / / У : / / - г / _ / . / /

7!С?*?Г-Т ?У*Т. ^ТТ^Г^ГГ*-./ —. <У£ГЛ /^ПіГТНГЯ,., .уп?С?>Г?й/; ІНДГГ'ґ! — ІПГЛТзІТЛї

2Г~2* й£ЗГ25 ~ плгсатгяяі ттАя - ввпттат' /в^пп??/. С»дз ичлз-геть ’ і .-прг^іксажьЬі' угверззаг:' з дісодівпгіз »рзяггя -ход- та -Г>: ?;їа2.ГТіІз ** Ш£ї!!»' &&Ш££ЯЗ ~’аІЗІ£2Л* пуотагтт -/тттпч/ -гаШІіііійіЗ?^- газяш&з г йдШ-* ’ гйгшзап - йМійд. • дівши- ' ^' -'ПГ!ЇІ13^;”ІІ^23ГШ ПІЛШІі.:’иШ222^2Л _ ЕЗЕЙН. 2ЙІЙ2Ш2Л

- "'Сї$ї,Н’7Г%ї^ТС’Г^Т'* — Гт-т?» •* ГНТТГГ?’’?, П^У07П*?Т| ** ДД1 ;7ІТ,

\\ Пз'стосусгьоя'_исрк2.*с:5пз-ісгарзчпогз впзчзвяя еуялзгЕзізцу, то взго.!"35, ^пз.корігсгп'а більшість дсаяідаузгипж суплотпгязх рядів /прпЗлззпо 03 £ -іаід асгальяої .зіякясті/ возиіег» ебо пасгко-с'ос*р''і.“.а;ї 15 араІпдсззрзпзйої-таЯ.чл ' прасяов’*янськаЗ період. Нзпрзизд: Ь. ЙГГ?. - ££2£ЕЗ» £Н - Л22£Ь ЛІШШ - &233КЬ гяятЗ

- Г^ШПГЗ? псл. гнпг; - д|д2ЛШ, дід — бпба^ с?г»?Я /птЯко/ - тітта.

Е?даі*аь - тМш - «.здеб^я.- вш Мл/ - горозд - та. млітоій

- йкггпЗ. т - ЛЖІііа. аІЛ - 531'0. йшхз ** 2М£Й* крім ТОГО, ісі-уггь і такі ретп /близько II ^/, . які сгалн Ездбаняли уіїраіноь-

£01 ковн а ШІ ст. Аот.тітг - сорок/ і aisiims /йотірсто /тарпазо. батькоf уйтусь/ ~ като^гта /нит^уит.. г>звдта. глтуся/; кгу /теотт»/

- т-;ачяа /тш,/ї г.с'л?Л /уб^тгп. кпостг/ - сткя /аайчуха. уту/сткаЛ ішіік “ даш; £22 - s^ssa! -

ужш5Й-./д.і]и.?п.5/ї погаі!іа^їїжсх^а_^?.от-ннЯ, ласхтготЗ/ - yiyrgg

Слід кая ва увсаі 11 ге, це ворізшашіа доадідаида xai^i сусхвтзвізцу снідань яг.оааь иіреа прз ?п:ологічгу подібність слоз"яасьЕис wa, Одсак саоШ ссс&сзосакиа у сфері суисгзшііху українська кова са£блкяа до рооі£с*»ї та білоруської. Езпразда, прос?егуга?і>ся суплегізш ряде» нріаегагш .тіжгк україЕгьяіі соьі, Вхцслево Ді^го 8-/3,0 л/ ТИЙДС рдді£, Пер.: Ас*ге»к» /г^гс^о,...^птт—

‘ 1 1 і ' , - ' ' і ' і У 1

Г9. Ур?УДТ</ — ?,-*Чд?(УТ"Р, /},'уг,/ У'г^р.. Т ’! і УУ!П\ /y.nJЧ-VV,

late/ - Іігзз - dbm; шйігії^ііг

^>.яі£ошоі*^ш/ ~ mbzxJji Ш!їи-ЇЖЕШ££/ - xbztiUbhzSi*.

Ociiazmi пе";;геш/і дгєзу^оііХ їіідебр£-е гас::: ■ ■ ■

1. CjiLs^-iiss: з уі:рлкськіі: гх;Л// /lezxsu до:.г.’^са IV

форэпцух г.олсдіії yvmiac І-S' хз:ш 2523 з?,, сеоз}.*;-шо5 70~лгг£з ІКСІІУ/.*»УггорздДЗБЗ,** C.I5G, ■

2. Яазцз сг/аготізізцг £ україксіїак ь:сл// Hayscso-sosEi^a равапзщл і сучасяі прецгон розвитку г.аксгі2: української шрод-Ео-рсзисзкої поза: Тсзл дшсзідз'Л Ргспу&йкгЕеьдої к>к$гр5яяії /Угтерод, ллегопад 19© р./.~ Угзрорсд,I9S3.- С.IS2-I53.

3. До питання про вдіпізскзпня суштитйзіецу в cecscu: діссжо-за// Нозкэ разработки в областе осгьствокішх в зруиатггарішх пгук /соучао-^вмптос^нЯ езоріаз: каучзік рейот ыалодиг упонш: Городского государственного ушзоровїеїе/.- Ужгород, I9S0.- 4.2.-

Kondor M,V. Suppletivicm in the Ukrainian Language (ватшогірі). Dissertation for a Candidate's of Philology degree presentation accordine to the speciality 10.02.01 - tbs- Ukrainian lr.acuace• Uzhhored State University. Ushhorod, 1SS6. • ' ■

Suppletivies in the Ukrainian leakage ia eynofcreaio and diachronic aspects is under investigation in tha present dissertation. It has boon ascertained* that the suppletivicn phsntssnon ексгБое us a result of sonantic rapproohsHeet pf the hotercroot leseaos. It is to bo stressed, that the pejority of tbs suppletive sets under investigation кзєге partially or entirely fornad in the All-Slavonic or All-Indo-EarDjjsan Period. - •. . . .

Кондор їі.В. Супшюїізпзг; в украхзісзсл язг-о Урупсдаоъ/* Дг.согрга-вся са .couosauno уадпой сїссеїш кзіусдага 'Qzjtozwmoezsz гсук so спвцвглиіоагз 10.02.01 - узкрашшіЗ ал;. Їкгородсїай геоудер- , стішшій угззьргсгез. Ужгород, 1225. .

В дассаргсдаз ксссодусгся сух^гшгплзы с yspamcjuw яз£«? і; ошгрсшлсеаоз к ягагрскэтссгк,: aczsx-sas. Усгажшеїго, ч?о іжл-л-іша сушсхсгЕзгзт всзтаасг и рззуякгагс сгигх.'отоскогс' cizzzzzu: разііОЕорзазкх ггзї:саі,% Слодусі* «йіз::> с7ґ.у:;;:ь, бс«г;ш;;*зо Ессдзхдгсглиг сушшзгшшх рядеэ «ойкоюїз шш часгсчаз с&ор^цреза-лось в обзрелазкяекзй еле сбцэЕпдсогрсзгСсзкй соркод.

■ Кяйчсзі слова: сушюївзізіг, сушісїіз, .cjErossai С°&&, су-пгзтЕЗщ у^воровзд, сукгэгзззихй

РЖ*

J