автореферат диссертации по культурологии, специальность ВАК РФ 24.00.01
диссертация на тему:
Теоретико-методические аспекты реализации функциональных резервов спортсменов высшей квалификации

  • Год: 1997
  • Автор научной работы: Булатова, Мария Михайловна
  • Ученая cтепень:
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 24.00.01
Автореферат по культурологии на тему 'Теоретико-методические аспекты реализации функциональных резервов спортсменов высшей квалификации'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Теоретико-методические аспекты реализации функциональных резервов спортсменов высшей квалификации"

УКРАШСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УШВЕРСИТЕТ Ф13ИЧНОГО ВИХОВАННЯ I СПОРТУ

' » -л

'• I п

На правах рукопису

Булатова Мар1я Михашмвна

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧН1 АСПЕКТИ РЕАЛ13АЦН ФУНКЦЮНАЛЬНИХ РЕЗЕРВ1В СПОРТСМЕН1В ВИЩО! КВАЛ1Ф1КАЦН

24.00.1 — Ол1мшйськин 1 профеайний спорт

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобуття паукового ступеня доктора наук з ф1зичного виховання 1 спорту

КШВ - 1997

г ь оев

Дисертащсю с рукопис.

Роботу виконано в УкраУнському державному ушверситет! ф1зичпого виховання 1 спорту.

Науковий консультант - доктор педагопчних наук, професор, дшений член УкрашськоУ академп наук нацюнального прогресу Платонов Володммир Мнколайовнч.

Офщшш опоненти:

доктор педагопчних наук, професор Волков Л.В., доктор бюлопчних наук, професор Середенко М.М., доктор педагопчних наук, професор Дубогай О.Д.

Пров1дна оргашзац1я — Харювський державний шетитут ф1зич-Н01 культури.

зааданш спец1ал1зовано1 вчено! ради Д 50.29.01 Украшського державного ушверситету ф1зичного виховання 1 спорту (252650, м.Кипз-5, вул. СМзкультури, 1).

3 дисертащсю можпа ознайомитися у б1блютещ Украшського державного ушверситету ф1зичного виховання 1 спорту (252650, м. Кшв-5, вул. СМзкульгури, 1).

• Захист шдбудеться " 5 " лютого

Автореферат ро31слано

Вчений секретар спещал1зовано1 вчено1 ради, доктор педагопчних наук, професор

1ващенко Л.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальт'сть робота. Остання чверть 20-го столггтя харак-теризусться винятково штенсивним розвитком спорту вищих досягнень, зростаиням його популярное™ у свт.

Впровадження передових досягнепь науково-техтчного прогресу значпою м^рою обумовило прогрес спорту вищих досягпснь, спрпяло вдоскопаленшо системи шдготовки та шдвищеншо ефектиппост! змагально! д!ялыюсп, проф!лактищ спортивного травматизму, спортивному довголппо.

1птснсивно розвивасться спортивна наука. За осташп роки не менш р!зко зросла у р!зних крашах св!ту к!лыисть заклад!в, яга опрацьовугать актуалын проблеми сучасного спорту нищих досягнень, але й, що пайважлившю, припципово змпшлись доамдницыи можливосп наукових цонтр1в 1 лабораторш. Це призведо до появи наукового знания припципово нового р1вня, яке здатне кардинально змшити та вдосконалити систему шдготовки спортсмешв. Особливо значними е досягнення у таких спещал1зованих в!дгалуженнях наукових дисциплш, як спортивна морфолопя, бюх!м!я та ф1зюлопя.

Прогресу сучасного спорту багато в чому сприяе 1 передова спортивна практика. Гснування, велико! галькосп шгал спорту у р1зних крашах свггу, як! в1др1зняються самобутшстга, не трив1аль-ними тдходами до р1зних компонент!в системи спортивно! шдготовки, також значною м1рою визначило прогрес сучасного спорту, продемонструвало можлшнсть досягнення результата ¡снуючого р!в-ня альтернативними шляхами.

В результат! узагальнення досв1ду подготовки спортсмешв вшцо! квал1фп\ацп у р1зних крашах св1ту, анал1зу результата досл!джень в облает! загально! теорп та методики шдготовки у р1зних видах спорту, оргашзаци спорту у р!зномаштних забезпечувальних дисциплинах — ф13юлогп, бюх1мн, психологи, бюмехашщ, аиатомй, морфологи, медицин! та ¡31., можна видишти тс головы! сфери д!яльност1, як! обумовили прогрес спорту у свт за останш Десятил1тгя.

Перша з них — оргашзацшно-кер1вна. Тут, в першу чергу, сл!д вид!л1Гги напрямки, яга дозволяють шдпорядкувати матер!ально-тех-шчш, кадров!, фшаисово-економ1чт та шип передумови реал1зацп можлийостей сучасно! теорп спортивно! подготовки та змагально! дд-.яльност!. Серед найважливипих з них сл!д видишти:

1 ■ 1} оргашчшш взаемозв'язок оргашзацшно-методичних засад подготовки на р!внях спорту вищих досяшень, юнадького, шдлггкового та

дитячого спорту вкушено Bcix найважлившшх компонента процесу гад-готовки та змагально! диьчыюсп, кадрового, матер1ально-техшчного, науково-методичного i лжарсько-медицинського забезпечення;

2) обумовлешсть системи спортивно! п1дготовки та змагань, ма-TepiaAbiioi i морально! стимуляцн пращ ¿портсмешв, Tpenepie та ш-ших фах1вщв, необх1дшстю планово! багатор1чно! тдготовки у напря-Mi досягнень вшцо! спортивно! майстерносп;

3) створення оргашзафйннх умов, HKi забезпечують центрамза-ц!ю п!дготовки висококвал1ф!кованих спортсмешв, !х постшну конку-ренщю у тренувальннх заияттях та використання и як фактора п1д-вищения працездатносп, бйльш rioniioi мобшзацн функцюналышх резерв1в оргашзму, оптюнзаци адаптафйних npoueciB;

4) заохочеиия альтернативных шдход1в у систем! тдготовки спортсме1ив високого класу (В.М. Платонов, 1986; А.С. Хоменков, 1991; B.C. Келлер, В.М. Платонов, 1993).

Друга — матер1ально-техтчна. Можливосп uici сфери здшени-ли радикальний вплпв на зростання спортивно! майстерносп та досягнень у Bcix без винятку видах спорту. Тут, в першу чергу, оид видДлити сучасш спортивш споруди, обладнання та швентар для тренувально! та змагально! д1яльносп. Виключно великий вплив на зростанн>1 майстерносп у р1зних видах спорту спещального тренажерного устаткування (D.B. Sale, 1984, М.Н. Kelemen et al., 1985; S.J. Flech, S.L. Deon, 1987; D, Schmidtblecker, 1992), електронних комплек-ciB для контролю за ефектившетю змагально! д1яльносп та р!внем тдготовленост1 (L.R. Johnson, 1981; F.J. Avis et al., 1985; I. Jacobs, J. Pope, 1986; D.A. Murrey, E. Harrison, 1986; D. Wasserman et al., 1987; E.W. Banister, 1991; A. Dai-Monte, 1996), систем змушуючого керування процесом формування рацюнально! структури pyxiB (Е.В. Colliander, Р.А. Tesch, 1990; G.A. Dudley et al., 1991).

Велике значения мають спещальш д^сти, як1 знаходяться не лише у в1дпов1дност1 до специфжи вид1в спорту, але i до особливостей тренувальних i змагальних навантажень, способу життя у кожен конкретний момент процесу П1Дготовки та змагань (В.А. Смульский и др., 1996; W.D. Мс Ardle et al., 1981; А.С. Grandjean, 1983; A.L. Hecker, 1984; J.F. Hjckson et al., 1986; C. Williams, J. T. Devlin, 1994).

Третя, яка e основною, — спортивно-педагопчна. Основними напрямками у.щй сфер1 .адяльносп, яга забезпечують прогрес спорту, сл1д вважати тага: по-перше, це прирют навантажень. Анал1з показуе, що протягом перюду кшця 60-х — початку 80-х poKiB тренувальш та змагальш навантаження у р1зних видах спорту зб1\ынилися у 2 —4

рази (С.M. Вайцех1вський, 1985; В.Д. Моногаров, 1986), що стало фактором, який забезпечив стрибкопод1бпип прирост сгюртишшх рекор-д1в у Bcix видах спорту з результатами, яга пим1рюються метрично. Однак, прагаення до подальшого збшлнення об'сму роботи, який мав мкце, наприклад, у велосипедному cnopTi, плаванш та деяких iiimnx видах, до ycnixy не призв1в. Б1лыи за те, у кппц 80-х — початку 90-х рогав не тьм.ки наметилась чт<а тендешця до стабЫзацп тренувалышх навантажепь, але i в окремих вииадках навантажеиня були помтю зменшеш у зв'язку ¡3 застосуваиням тдвищення ягасних характеристик процесу тдготовки (В.М. Платонов, 1992, 1995).

По-друге, це — перебудова усього процесу багат'.<р)'чио'1 тдго-товки в1дпов1дно до специф1чних вимог вибраного для спец!ал1зацп виду спорту (О.Я. Шепилов, В.П. Климин, 1979; В.М. Платонов, 1996), що знайшло воображения у зб1льшент об'сму загально! тдготовки у традицшному po3yMiiini цього слова. Ця теидешця торкнулась не лише спортсмешв bhcokoï. квал1ф1каци, але i поширилась па д1тей, тдлшив, юнагав (К.П. Сахповський, 1995; В. Бальсевич, 1996), так впевпено було показано, що не адекватна виду спорту загальна (базова) шдготовка на pannix етапах багатор1чпого вдосконалення здатна зд1йснити непоправний вплив на проф1льш для дапого виду спорту морфо-функцюналып можливост1 оргашзму спортсмена (В.М. Волков, В.П. Фшн, 1983, В.Б. Шварц, C.B. Хрущов, 1984; Н.Ж. Булгакова, 1986, В.М. Платонов, К.П. Сахновський, 1988; К.П. Сахновський, 1996).

По-третс, оргашзащя ycicï системи спортивно! тдготовки на досягпенпя оптималыю'1 структури змагально! Д1ялыюсп. Протягом 70-х — 80-х рогав ч1тко виявився потяг розглядати змагальну д1яльшсть як системоформуючий фактор у в1дношенш до Bcieï системи тдготовки спортсмена (В.М. Платонов, 1980; Т.М. Абсалямов, 1983; Д. О. Полщук, 1986 та ш.). Важливим в цьому питанш було те, що мова йде не лише про вдосконалення ycix найважлив!тих компонентов змагально! ддяльносто, яга с значутцими на етат тдготовки до вищих досягнень, але i про створення в1дпов1дного фундаменту на paHHix етапах багатор1чного вдосконалення.

Встановлено, що на piBHi вшцо! спортивно!' майстерносто у структур! змагально! ддяльносто значимими часто виявляються компонента, яю на р1зних етапах багатор1чного вдосконалення не впливають суттево на pineiib спортивного результату. Це вимагае шд час створення функционального фундаменту уже на paHHix етапах багатор1чно! тдготовки ор1снтуватися на то складов!, яга

забезпечують ycnix на piBiii вшцих досягнснь (В.M. Платонов, 1986; М.М. Булатова, 1995; V.N. Platonov, 1991, 1995).

По-четвертс, показ як цшсносп тренувалышх та змагальних наваптажепь, вЦпочинку, в1дновлювалышх процедур, спещального харчуванпя та in. з тнм, щоб забезпечити оргашчну едшеть та вза-емозв'язок фактор1в стимуляцп протжання данпх адаптацшних реакцш i фактор1в реал1зацп", вт1лсння цих стимумв у заплановаш CTpyKTypiii та функцюнальш перебудови (С. Williams, I.T. Devlin, 1994; V.S. Mishchenko, V.D. Monogarov, 1995).

Було б помилковим вважатн, що в щй облаем icnyc повна яс-HicTb, але отримаш результат» та окреслеш перспективи розробки проблеми сшдчать про серйозш резерв» подальшого вдосконалення систем» гпдготовкн в цьому напрямь

По-п'яте, вдосконалення систем» керування процесом шдго-товки на ociioBi об'сктнвних знань про структуру змагальноУ ддяльпост! (Т.М. Абсалямов, 1983; Ф.П. Суслов, В.П. Сич, В.М. Шус-Ti», 1995), яшп та сховаш резерв» фупкцюнально1 шдготовленосп спортсмешв (H.I. Волков, 1993; V.S. Mishchenko, V.D. Monogarov, 1995), сфектнвш метод» та засоби контролю i вдосконалення спортивноУ майстерносп як на piBui загалышх, так i окремих компонеьпв (В.M. Платонов, 1986; В.О. Запорожанов, 1994; G. Schnabel, P. Hirtz, 1994). Узагальнення досвЦу практик» та анал1з спещальноУ л^ератури св1дчать про те, що цей напрям, який спирасться на можливосп сучасноУ д1агност»чно1 апаратури та досягнеиня сучасних наукових Teopifi i шдход1в, с одним з найважливш»х у cnpaßi вдосконалення систем» шдгоговки спортсменîb (Е.В. Лшський, О.В. Абрамов, 1988; I. Jacobs, J. Pope, 1986; L.R. Johnson, 1987; A. Dai-Monte, 1996).

Подальше вдосконалення спорт»вно-педагопчноУ сфер» д1яль-HOCTi, природио, виршальною Mipoio буде внзначатися науковим обгрунтуванням систем» шдготовки спортсмешв, ïï в1дп0в1дшстю сучасному piBHio розвитку науки та практики. Неважко впевнитись, що яю б сторони системи шдготовки спортсмешв ми не тддали анамзу, п подальше вдосконалення пов'язане з проблемою фуикц1ональних резерв1в орган1зму спортсмена — ïx п1двищеншо та розвитку здатност1. реамзацп за умов тренувальноУ i змагальноУ ддяльност1. На даний момент у цш обласп знань накопичено великий offeM емтрцчного матер1алу, який потребуе систематизацп, теоретичного осмислення. У процеа подальшого наукового опрацювання е необх1дним осмислёння того, що проблема резерв1в людського орган1зму е загально-науковою, вимагае комплексного

шдходу, особлнвост1 якого у кожному окремому нипадку обумовлюються спецификою роду ,уялыюсп.

Методолопя дослЦжеиь. Серед иеобх1дпих структурнпх еле-mchtib проведепнх досл^джень булп ви,улеш: 1) наукова проблема; 2) ппотеза; 3) предметна область; 4) об'скт; 5) предмет; G) емшрпчш та теоретичш тзпавальш задали; 7) засобн та меюди. Кожен з цих структурнпх елемепт1в розглядався на двох ршпях: 1) ycici роботн як щлого, що мае складну внутршпно структуру; 2) окремпх ou'cKTiu з характорними для них особливостями.

niA час формування проблем як початкових пупктп; досиджень реалазувалося прагиенпя дотримапня ряду прпицниовпх методолопч-них вимог — зв'язок проблемн з загальною методологи, ною i,\icio та загалышм напрямком дослЦжепь; формування проблемн навколо групп oo'cKTiB, яга Ticno пов'язаш м!ж собою паявшетго снор1днених проблемппх ситуацш; зв'язок проблемн з шшими иайважлившшми структурннми елементами процесу шзпанпя: гиютезами, долями, засобами i методами та in..

ППд час постановки ппотез враховувалось, що правильно сформульоваиа наукова ппотеза сприяс чггкому визначеншо предмета дооиджень, BiAirpac важливу роль у копкретизацп та об'сктивпост1 цъ\ьових установок конкретного досидження. Ппотеза повинна бути оргашчпо пов'язапою з предметною областю, об'сктом та предметом досл^ження, формуватися у вигляд1 узагальпень та стверджень, яга несуть принципову наукову новизну щодо предмета досМажснь.

Рацюналыю побудована тзпавальна д1ялыпсть вимагае також визначенпя таких категорш, як предметна область, об'скт та предмет доеллджения. ГПд предметною областю розу^плась велика гальгасть o6'cKTiB, властивост1 яких та стосуики м1ж якими розглядались у вибрашй для опрацговання областс знань. Зверталась увага також на BiAMiimocTi >пж об'сктами дано! науково! област1 та предметами, яга виддлялись для 'fx вивчення. Об'скти дослгджень як системи, процеси, структурш елементи, функцп, залежносп, взаемодп i т.п. icnyioTb об'ективно, незалежно BiA того, хто тзнае. Однак саме досл1дник вибирае об'скт, включае його до системи д0сл)джепь, описуе те його розумшня, з позицп якого буде вид!лено предмет дослодження, поставлено задачу шд1брано засоби та методи, штерпритовано результата. Предметом досл1джень були спещально видмеш сторони, властивосп, в1дпошення о'б'скта, яга досл1джувались з певною метою за конкретних умов.

Таким чином, предметом досл1дження можуть виявитись pi3Hi

сторони об'скта, яю в1дпов1дають науковим штересам та уявленням досмдника, що надае предмету значно! долл суб'ективного.

Багатопланов1сть проведених дооиджень, у яких виникла потреба отримання нового емгаричного знания, диференщащя та штегращя наукового знания, теоретичних узагальнень 1 т.п., вимагала роз-межування газнавалышх задач на емгаричш та теоретичш. Емт'ричиг задгач/ були спрямоваш на з'ясування та уточнения факта, вивчення конкретних умов та сфер да зв'язгав, залежностей та законом1рностей, експериментально! перев1рки теорш, ппотез 1 моделей. Теоретики задач/ передбачали пояснения одержаних факта, формування непро-тир1чного наукового знания, його введения до ¡снуючо! системи знань.

Реал1зовазн у робот! методи досиджень спиралися на сукушпсть засоб!в газнання, яю широко використовуються у загалыпй теори та методищ спортивно! гадготовки, а також су>нжних наукових дисциплшах: спец1ал1зованих розд1\ах ф1з1ологи, морфологи, бюх1ми, психологи, теорн та метод)пи гадготовки у р1зиих видах спорту. Для розв'язання емгаричних задач застосовувалпсь методи спостережен-ня, вим1ру 1 експернменту, теоретичних — лопчш та математичш методи. До основи гадбору метод1в, яю використовувались у дашй робота, була покладена гносюлопчна функщя метод1в газнання, в!дпо-в1дшсть Ложного методу поставленш задачу змкту предмета досл1д-ження. За шшими р1внозначними умовами перевага надавалась тра-дицшним, досить широко розповсюдженим гад час проведения дос-л^джень, методам. Це дозволяло отримати результати, як1 можна з1-ставити з рашш одержанимн фактами, якшшше провести анал1з отриманого матер1алу та його штеграцио до системи знань про конкретний об'ект доо-иджеиь.

Засоби, яй застосовувались у процеа досл1джень, було подь\ено на три групи: 1) матер1альш, 2) математичш, 3) лопчш та мовш. Кож-на з груп засоб1в була пов'язана з в!дпов1дними задачами та методами. Розв'язання емгаричних задач здшсшовалось застосуванням матер1альних засоб1в, теоретичних — лопчних та мовних.

Ща, час формування методологи досл1джень враховувалась не-обхвдпсть реал1задп методично! установки, яка передбачала, поряд з максимально глибоким 1 точним досл!дженням видьлених предмет1в, ор!ентацпо та з'ясування м1сця знань про об'ект, що досл1джуеться, у систем! знань б1лыи високого р1вня. Тому важливим моментом нашо-го дос/идженнр було прагнення до синтезу наукового знания, яке на-лежить до р1зних об'екта предметно! обласп, що опрацьовуеться. Така методолопчна ор1ентац1я дозволила зробити акцепт не на ви-значенш та описанш елемента, а на !х упорядкувашп за зв'язками та

стосунками, що робить сукутписть знань практично роал1зованога у систем! выбору, оршнтацп та шдготовки спортсмена.

Загальиа проблема. Знания в областо загально! теори спортивно!' гадготовки, теори та методики гадготовки у рьзпих видах спорту, р1зних допомшапк наукових дисциплшах не лише значнога м1рога обумовили штенсивний розвиток спорту вищих досяшень в остаппс десятир1ччя, але дозволили з'ясувати напрямки подальшого паукового пошуку, оп-рацювання яких може зд1йснити зпачний вплнп на подальше вдоскона-лення системи шдготовки спортсмешв, зростання !х спортивно! майстерносп. В наш час з повною впевпешстю можна стверджувати, що винятково високий р1вень досяпюнь у сучасному спорто далеко не с межею, можливе подальше значне тдвшценпя майстерносп спортсмешв за рахунок вдосконалення системи спортивно! гадготовки. Най-бЬ\ыш перспективи в цьому плаш смд пов'язувати з опрацюванням проблеми формування та реал!задп фупкцюналышх резерв1в спортсмешв на основ! врахування !'х шдив1дуальннх особливостей, оптимально! структури функцюнально! гадготовленосто, яка в!дпов!дае вимогам сучасно! д1яльносто у конкретному видд спорту (дисциплин, видд змагань), опрацгованга та реал!задп законом1рностей формування р!зних компонентов спортивно! майстерносп у систем! багатор1чного вдосконалення спортсмешв, врахувапш фактор1в оточуючого середовища, у якому !'м доводиться тригуватися та змагатися.

Загальиа гтотеза. Наявиа достатня гальгасть засад для положения, зпдно з яким основним напрямком вдосконалення системи спортивно! шдготовки спортсмешв високо! кватиф1кадп' на сучасному напрямку розвитку спорту вищих досягнеиь с широкомасштабш комплексн! досл1дженпя проблеми формування та реал1зацн функц!-оналышх резерв1в орган!зму спортсмеп!в за умов специф!чно! трену-вально! та змагально! ¿уяльносто. 3 метою опрадювання щс! проблеми зараз створено ус1 передумови: накопичено великий об'см сучасного бюлопчного знания, яке одержане на матер1ал1 спорту вищих досягнеиь ! в1дображас закопо>пр1юст1 адаптацп орган!зму людини до на-вантажень сучасного спорту; забезпечено наявшсть р!зноб1чного знания в областо теори та методики спортивно! шдготовки з иайваж-лив1ших аспектов формування функцюналыюго резерву систем орга-шзму спортсмешв, вдосконалення р1зних сторш гадготовленосто та змагально! д!ялыюсто; сформовано достатнш передумовний науково-практичний матер1ал з проблеми реал1зацп функцюнального резерву у специф1чшй трснувалыпй та змагальшй д!ялыгосто щодо р1зних складових фупкцюналышх можливостей спортсмешв ! р1зних виддв спорту; накопичено великий досв!д науково-методичного забезпе-

ченпя шдготовки спортсмешв до найбУлыних змагапь, впровадження паукового знания до спортивно!' практики, впливу результата його апробацп на висунеппя новпх перспективних ¡дей, ппотез, постановку актуальных ць\ей ] задач подальшнх дослзджень.

Предметною ооластю досмджень с загальна теор1я та методика тдготовки спортсмешв впсокоУ квалУфжацп до СЫмшйських ¡гор та шшнх великих змагапь.

Як об'сктн дослУджень було ви,улено:

- споц1ал1зац1я та шдшпдуалззапУя шдготовки спортсмешв високого класу з врахуванням структур» Ух змагальноУ дшлыюсп та функцюнальноУ шдготовленост);

- завдатки юних спортсмсчпв та основш законом1рносп Ух реалУзацп у процеа багатор1чпого спортивного вдоскош1Лепня;

- функцюнальна шдготовлешсть спортсмсчпв та й реал1зац1я у тренувалыпй та змагальнш д1яльносп;

- середньопрське, впсокопрське та штучно ппоксичне тренувания у систем! тдготовки спортсмсчпв високого класу до головних змагапь як фактор формування функцюналышх резерв1в;

- система гпдготовки до тренувальноУ та змагальноУ д1яльноеп за експеримепталышми умовами оточуючого середовища, виклика-ного дюн; високнх 1 низькнх температур;

- профь\актпка та подолання впливу на оргашзм спортсмена часового стресу, якпй викликании далекими перельотами та иегатии-но впливас на реалУзацпо функцюналышх резерв1в у тренувалыпй та змагальнш дзяльпость

Мета досл^дження. Основною метою цього досл1дження с опрацювання науково-теоретичних основ формування 1 реал1зацп функцюналышх резерв1в спортсмсчпв та обгрунтування на цш основ1 перспективних напрямюв подальшого вдосконаления загальноУ теорп' та методики шдготовки спортсмезпв впщоУ квал^фжацн.

Загальна задача досл1дження зводилась до визначення 1 вивчення найбшлн перспективних напрямив опрацювання проблеми функцю-нальних резерв1в спортсмешв у тренувалыпй та змагалыпй д1ялыюсп, пошуку шляхтв введеня нового знания до ¡снуючоУ системи знань ] практично!' ддяльносп з П1Дготовки спортсмезпв. високо'У квал1фжацп.

Окр сап задач/ випливали ¡з змюту проблем та ппотез з кожного з видьлених об'екэтв дослУдження та сформульованих у цьому зв'язку предмета досладжень.

Наукова новизна / теоретична значимость. У робо-п викладенс теоретико-методичш засади шдвищення та реал1зацй фулкцюнальнш ре.зерв1в спортсмешв у тренувалыпй та змагальнш д1яльност1

Те ретично обгрунтовано та експериментально шдтверджено систему спец1ал1зац11 та шдив1дуа,мзацп гадготовки спортсметв, в основ! яко'1 с взасмозв'язок оптимально! структурп змагально! Д1яльност1 та тдготовлепост1 з шдив^дуалышми зд1бностями спортсмена. Вперше висунуто та експеримснтально обгрунтовано теорио 1 методику пром1жного выбору, ор!сптацп та шдив1дуал1зацн подготовки спортсмешв, яка спирасться па завдатки та шдив1дуальш функцюнальш резерви конкретного спортсмена. Досмджено структуру функцюналыю! гадготовленоеп спортсметв (на матер1ал1 системи еиергозабезпеченпя), як1 спещал!зуються у цикл^чних видах спорту, 1 впорше встановлепо закоиом1рност1 вдосконалення фактор1в потужносп, смносп та реал1зацн (рухлив1сть, стопасть, економ1чшсть) у систем! багатор1чно! та р1чно! гадготовки спортсмешв високо! кваллфпчацн. На основ! комплексних теоретичних доомджень середпьопрська, високопрська та штучна гшоксична подготовка представлена як важлива складова частина системи гадготовки спортсмешв, оргашчно пов'язана з й шшими компонентами. Викладено теоретично-методичш засади подолання несприятливого впливу на оргашзм спортсмена, його працездатшсть, спортнвш результата ! т.д. спеки, холоду, а також часового стресу, який став насл1дком десинхрошзацн циркадннх ргтив.

Положения, ям вшюсяться на захнст:

- наирямки гадвшцення ефективност! спортивно! гадготовки, пов'язаш з формуванням та реал!за1исго у тренувальшй та змагальшй д1яльиост1 функцюналышх резерв1в спортсмена;

- законом1рносп спещалдзацп та шдив^уамзаци гадготовки спортсмешв високого класу на основ! оптимально! структури змагально! д1ялыюсп та функционально! гадготовленоеп;

- загальна методолопя 1 конкретна методика пром1жпого выбору юних спортсмешв, ор^ентацп та ¡ндив!дуал1заци процесу !х багатор1чного вдосконалення, яга спнраготъся на в1рог!дну шформацпо про завдатки та шдив1дуальш резерви функцюналыго! адаптацп конкретного спортсмена;

- структура функцюнально! гадготовлепосп спортсмешв, яга спешамзугаться у цикмчних видах спорту, \ законом!рносп вдосконалення фактор1в потужност!, смност! та реал1зацп у процеа спортивно! гадготовки;

- середньопрське, високопрське та штучне гшоксичне гренування як складова частина системи спортивно! гадготовки, -яка здатна значною >прою стимулювати формування та реал1зац1Ю функ-дюнального резерву в тренувальшй та змагальшй .ддяльносп;

- 3aKonoMipnocri иодолання несприятлнвого впливу екстре-мальних кл!матичних умов (спека, холод) i часового стросу, викликаиого далекими перельотамн на ирацездатшсть cnopTCMCniB, перенесения наваптажень, ефектившсть тренувальпо! дшльносп та piBOHb спортивних результатов.

Практична значимость роботп полягас у можливосто викори-стания п теоретичних положепь та нрактичних рскомендацш у систем! спортивно! шдготовки спортс.мегпв високо! квсъмфжацн. Важливим напрямком практично! реаллзацп результатов роботи с !х викорпстаипя у робото з гпдвшцення квал1фп<:ацн тренерського складу та иаукових npanininiKiB, яга ui,vioni,\aioTb за систему пауково-методичного забизпечення шдготовки спортсмешв, шг эоке впровад-ження до програми навчалышх дисциплш у вузах ф!зичпого вихо-вання i спорту. Практична цшшсть роботп, без сумшву, полягас i у з'ясуванш перспективних напримгаи подальшого паукового опрацга-ванпя системи спортивно! шдготовки.

Алробащя результатов роботи. MaiepitLMi дослижень впроваджено до практики шдготовки 3uipnnx команд СРСР з велосипедного спорту, плавания (1984— 1991 рр.), 3oipnnx команд Украши з лижпих neperoniB, ковзанярського спорту, плавания (1991—1913 рр.). Результатн досл!джень впкористано гад час выбору перспективних спортсмешв в Укргинському республпчанському училищ! ол1мшйського резерву (м. Кшв).

Результат!! роботп широко впроваджено до практики шдготовки фах!вщв у вищих навчалышх заючадах шляхом !х широко! публжаца у шдручниках та навчалышх пос1бниках, яга було видано у pi3inix кра!нах CBiry: Укра'пп, Польши Аргентиш, Кита!.

OcnoBHi положения дисертацп допов^далпсь та опублжоваш у матер1алах 32 м^жнародних i нацюналышх иаукових конгреав, кон-ференщй у перюд з 1990 до 1996 року, включали предол1мшйський науковий м1жпародшш конгрес у м. Малаз1 (1спашя) — 1992 р., у м. Даллас! (США) — 1996 р., всесвшпй науковий конгрес в Лозанш (Швейцар!я) — 1995 р., III ceciio м1жнармдно! Олдмгайсько! академн (Грещя ) — 1996 р., м1жнародний науковий конгрес у м. Бангалор! (1нд1я) — 1996 р., перший европейсышй форум фахдвщв 3i спортивно! науки (Франщя) — 1996 р.

Особистшх ллесоя автора полягав у сЬормуваннд проблем, гшотез, опрацгованш та безпосередньому виконанн! основного об'ему теоретично! та експерименталыю! роботи, узагальненш та аналаз! отриманого матер1алу.

В окремих експериментах, яга були оргашзоваш та проведет автором, брали участь асшранти, котр! працюють шд п кер1виицтвом, студенти, члени студентського паукового товариства.

Зв'язок робота з тематикою НДР. Досмджонпя — основний з>пст цю! роботи, стали розд1лом зведених тем всесоюзних плашв наукових досл1джень в област1 ф1зично! культури та спорту: 1981 — 1985 рр. "Основа методологи та основш внмоги методики шдив1ду-алыюго кер1вництва тренувалышм процесом спортсмешв високо! квал1ф1кацн" (Номер державно! реестрацй 2.1.2.02 №81086927); 1986— 1990 рр. "Загальна структура та змют основних роздшв теорп спорту". (Номер державно! ресстрацп 2.0.1. N'.>860089810). У 19921996 рр. досл1джепня проводились у межах державно! программ "Вдосконалепня системи шдготовки спортсмешв Украши до Ол1мпш-ських ¡гор", напрям "Опрацювання фундаментальних положень тео-р11 спорту, яга спрямоваш на вдосконалепня системи шдготовки спортсмешв Украши до Ол!мшйських ¡гор".

ПублтацП. Матер1али дослЦжень опублшоваш у роботах за-гальним об'смом 149,23 авторських листгав. 17 робп\ у тому числ1 16 наукових статей, шдготовлених автором самоспйно.

Об'см та структура дисертаци. Робота викладена на 380 стор., складасться 31 вступу, 7 глав, висновгав, списку використано! Л1те-ратури (750 джерел).

Дисертац1я ¡люстровапа 51 таблицямп 1 65 малгонками.

ОСНОВН1 РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ.

Ор1ентащя та шдпв1дуал1защя шдготовки юних спортсмешв на раншх етапах багатор1чного вдосконалення.

Постановка проблема обумовлена необх1дшстю опрацювання методологи ор^сптацп та шдив1дуал1зацп шдготовки юних спортсмешв на раншх етапах багатор1чного вдосконалення, до основи яко! було покладено завдатки спортсмешв та шляхи !х реал1зацп на р1зних етапах багатор1чно! шдготовки.

Ппотеза. Якщо допустити можлив!сть об'ективного под1\у юних спортсмешв певного вшу та квал1ф1кацй, яга спещал1зуються в одному 1 тому ж вид! спорту, на вЦуюсно самостшш групи, яга В1др1зня-ються суворо визначеиими морфолопчними та функцюнальними характеристиками, р1внем розвитку основних рухалышх якостей, пси-холопчпими особливостями, то необхЦно чекати одержання такого паукового знания, яке може зд!йснити принциповий вплив на визна-чеппя загально! стратеги не ст1\ьки пром!Жного выбору, ски\ьки

ор1снтацп та шдншдуа^-изацп процесу багатор!чного вдосконалення, що опираються на в!рог!дну шформацпо про адаптащйш рсзерви кожного конкретного спортсмена, Гюго схильносп до досягпенпя найвищнх результата у певнпх видах змагань та формування оптимально! ¡идишдуально! модел! загально! д1яльност1.

Об'сктом доамджень була структура гпдготовленост! та ор1снтсщГ! багатор!чно! шдготовки юннх плавщв. Предмет досл!дження полягав у вивчешй специф!чннх в!дмпшостей у шдго-товленосп юннх плавщв, як1 схплыи до досягнень на дистанщях р1зно! довжпнп, та обгруптуванш пь\яхш орюнтацп та ¡ндшпдуал1зацц !х шдготовки у процес! багатор1чного вдосконалення.

Метою доомджень було опрацювання науково-ме"одичнпх засад оршптацп та шдив1дуал1зацп процесу шдготовки юних спортсмешв на р^зних станах багатор^чного вдосконалення.

Для досягпенпя поставлено! мети розв'язувались тага задачи 1) визначити комплекс показнш-ав (морфолопчних, фшолопчнпх, бюх!-м1чних, психолопчннх, ергометричпнх, недагопчпих), яю дозволяють виявпти схнлыпсть юних спортсмешв до ефектнвно! змагально! ддяльноези на дистанциях р1зно! довжини; 2) розподьмгш юннх плавщв на групп залежпо вЦ схильносп до досягнень на дистанщях р1зпо! дс.-.жшш та встаповпти сшшпдношешш спортсмешв, як! увшшлп до р!зних групп; 3) опрацювати днференщйоваш програми шдготовки юннх спортсмешв, яи вЦображають !х схильносп до досягнень на р1знпх дистанщях спортивного плавания, та встаповпти ефектившеть застосування цнх програм на станах попередньо! ! спещал1зоВсШо! базово! шдготовки.

З'ясуванпя схильносп юних спортсмешв до досягнень у р1зних дисциплшах та видах змагапь здшсшовалося шляхом проведения ио-пгуково-копстатуючого експернмепту, у якому брало участь бЬчып шж 400 юних плавщв 11—13 рогав, яш впявили яскраво впражеш зддбносп до запять плаваниям. Кожний ¡з спортсмешв був обстеже-ний за попередньо обгрунтованпм комплексом з 32 показштав, що дозволяють всеб1чно оцшити схнлыпсть лортсмешв до досягнень на дистанщях р1зно! довжини. Показники, яга ресструвались, було подь лено на чотири групп: для характеристики морфолопчних особливо-стей спортсмен1в; для характеристики можливосп система еиергетич-ного забезпеченпя; для оцшки спещалышх вияив рухалышх якостей; для оцшки психоф1зюлопчних особливостей спортсмешв.

Внасл1док обробки результа-пв доеллджепь вдалося роздишти вехх шддосупдиих на п'ять в^носно самостшних груп — на основ! р!зномаштних показшпив, як1 в!дображають схилыпсть спортсмена

дс спринтерськс» або стайсрсько'У роботи: 1 — спортсмен» з яскраво вираженими спринтерськими зддбностям» (спрнптери); 2 — спортсмен», яга В1др1зняються з>ншаш1ми зд1бностями з перевагога схильносп до спринтерсько'1 роботи (мжсти з1 схнльшстю до спринтерсько! роботи); 3 — спортсмен» з1 змппапимн здзбностям» за в1дпосно р1вно>прним р1внем '{х розвитку (мжсти 31 змппаними зддбностями); 4 — спортсмен», яга в1др;знягаться змшгапнм» зд1бностям» з перевагою схнльност1 до стайсрсько!' робот» (мжсти з1 схнльшстю до стайсрськоУ роботи); 5 — спортсмен» з яскраво вираженими стай-ерським» зд1б»остям» (стайср»).

В генеральш» сукушюсп пд групп представлеш нс>р1вном1рно: найменш числешп груп» спринтеров 1 стайср^в (рлдпоглдпс б % та 23 %); б1льш числешп групи мжспв з1 змшданим» зддбностям» (20 %); найб^льш числешп представлеш мжсти з1 схилывстю до спринтерсько! (30 %) або стайсрськод ¡32 %) робота. За переважпою 01\ьипстю показпикдв в1дм1че-ш в1ропдди в1д>йнносп мок спринтерам» (1-а група), стайерам» (5-а група) та мжстами з1 змшаними зддбностями (3-а група). Мжсти з! схилыпстю до спргаггерсько1 роботи (2-а фупа) в1ропдно в!др1зшпоться В1д стайср!в I мжспв з! схилыпспо до стайсрсько'1 роботи. Що ж стосусться IX в]дмшностей В1д спршггер1в I мжспв з1 змшганими зддбно-стям», то в цьому внпадку можпа В1дзнач»т» лише достатньо виражедгу тендетщо до в^дмшносп середньх величин за найб1льш значними показникам», що доешь закопо>ирпо, враховуючи промЪкпе положения вказапо! груп». Аналогична картина 1 з мжетами, яга схильт до сга»срсько1 робот» (4-а група). 1х даш в!ропдно вддр1зняються вдд, отри-маних у спортсмегпв 1-1 та 2-1 груп 1 мають теидепцпо до вддмшносп шд час зктавлегшя з даними, яга заресстроваш у спортсмен1в 3-1 та 5-11руп.

Спортсмегпв з 1-1 груп» (спринтер1в) в]др1зняють велига значения зросту, мае» -пла, охоплюючих розм1р1в, довжини верхтх 1 шиктх гашцвок (табл. 1). Вони володпоть високою анаеробною потужшепо та функцюналыюго рухливютю 1 переважаготь спортсмегпв шших груп за показникам» алактатно'1 1 лактатно! потужносп роботи, величинами максимального кисневого боргу, коефдщента збьльшення сполсивання кисшо, часу досягпення максимального споживання кисшо (табл 2).

Показники психолопчних особливостей у цих плавщв св1дчать про високу лабь\ыпсть 1х нервово! систем», реактившеть (табл. 3). Спещальш рухальш тести дозволил» виявити у спортсмешв з групи спр»нтер1в високий р1вень абсолютно! швидкосп плавания та в»бухово'1 сили (за висотою вистрибувания), низьга показнйки довжини ковзання та аеробноУ витривалосп (за результатом пропливання 2000 м в1льним стилем) (табл. 4).

: ч

ст> Ol

to со •—

"о о А.

ю to ■—

Н- It It

о to о

to ъ со

со а>

Ol _ Ol со "tO In to — It If о о

СО п Cl —

о It о

W -

СО Ol ^ o a. w

I

p -г; ^

t о ^

lêë

w ^

y 1

w'u

0Э 1+ Ä

P Í

III

° fj CO tO "

: ~ 2

■o " -

n * с

= -i я

с-н

с

а 2

1 S - ?

n ?! ч -

g1 о =

- - * х! -

* 2 I-

О -О Cl о О Cl

-i о

* s

2 5

to i.

-1 X - a

ч ra

-3 r. - -í

O

É o è oP

_ ío g Vi Я rj

е. со J IO o "

•a № £ It If ¿

- o P o o P

и Ъ if S

— со Oí о -о Cl со

Cl о со со со Cl to о

It If It о If о It It

о о о о

to со со 10 о о

о> IO со to

со Р IO 2 У Я

~ i а- 7 . ~ ci о

¿2 to " со -J ío

|ï It if It It It о P о P P

to Г "to P

tn ^ w

SioS??

bÈOlGlg®

to ~ to to ^ ~ It It It It

1 ^ О О P P

- - о о

о > со

о

Р 4 to

А* А*

-О to

со s V) с w í o i "to < Сп c

•J c^ . n

CO to

"fflugï

If It It- It

О ~ P ° -to - S

-О tO

_

V

■ 0

n

о

я

a

«

a

о

n

г

■а.

■<

7-

с —

x

n

Г)

ч to

с

V

-1

•о

й

n

я

to о

Т)

ч

n

V

О

s

13

Аь

Ol

f ? " »

= X = a s -a

4 2

- a

E 2 ? 5

H

a "

S 5

Ê3 2 ; о =

q :

-< s 3 ? 2 -

£

-a -a 1 Б

г

3 ■< n о

EEEOOOOO>>>

fcrbciciocicio О О £"2 й-яххххховопп

H n

X X

я a

& &

-i ч

о. о

H ч ч = s

с р 2 ?

a с

G тз с С' ч с -

« i "

П С. 'S ~

= -О "

О *

а * ^

л n - IÄ

~ to со со 10 С/1 to io — to -О Ol ~

Р3 in U О - - ,G1 -J О Cl ¡O Г.'

P? O i О Ol О О со СО О со СП — Г

~ о -о ю о о to — о о - от

£ it it it it it it it it i. it it a

- P r* iJ r* JJ P P .IJ Г" P о

2 en о а. о о to со en сп о (л :,

to to — 10 — to -о со to -о — g

.. to СО co to i. IJ to — co -O

. U U О p ^ W y i Cl Cl OJ c >

Я i- "со to U Ol i- to to 10 ÎJ

7Г to CO 10 CO to to о о to —

It It It It If It It It It It It It

Poooooooo — oo

co -, ----------

Ol Ol Ol to CO Cl Ol Oí Oí to о ■ ^ — to — IJ to to to Ol о —

tO CO "О to

to io _ co

to IJ О - li IJ w

Ü A. to Ol — О--— -0 to

" to to to to о J. A. 0 о g о §

It If It It It It It It If It ГГ If |f

P о о p — о о to _ CJ Р о

^ СО to Ol Ol to to "-1 "о "a. CT> ,

„lOU-JUAIOIJ-^ClAr;

- О p CSl СО О О — А. р — g "со ÎO СО Ь "о CT) СО ÎO "— "со to

"^uiooo«-OlOlJIJg

It It It It It If It It It If It It ¡I

- Г* r~ P P P P P P P P P О fí о о о en Ь и Ii en Ь too;, м СО Ol со — to to СО — A- to to г:

to CO to to -о о А»

p CO t—» Oi со to о со р СП о

M "to A-' о "со to А* "to — со

А. to to о со to о о to

It It If If It It It It It It It

О о о о о о — о

Ol CO "to о "to Ab со "со "to "о А*

to to Ol ся со со iO со en to

со to —

т.

№ п/п Показннки Групп спортсмешв

1 2 3 4 5

1. Час рухалыю1 реакцп, мс 154,02*0,02 162,0±0,02 188,03±0,02 215,02±0,02 234,03±0,03

2. Кии.юсть рух1в за 10 с 84,0 — 1,0 75,0±1,0 62,0 ±1,0 58,0=;= 1,0 52,0 ±1,0

3. Сила нервовсл системи (за характером криво! працездатноеп, тенншг-тест) сильна, слабка сильна, слабка середньо-снлыга, слабка, со р од! I - ела б ка середньо-сильна, слабка, середньо-слабка сильна, слабка

4. Лаб1льшсть нервово1 снстеми (тенншг-тест) внсока, внще середныл внсока, вшце середньоУ внще середныл, середня, нижчв середньо! внще серсдньо!, середня, нижче серодиын середня, нижче середньо!

Таблиця 4. Р1вень розвнтку спещалышх рухалышх пкостеи плапидв, як! мають спрнитереыи, стансрськ! та змииаЫ зд^бносп.

№ Групп спортсмешв

п/п Показники 1 2 3 4 5

1. Абсолютна швидысть плавания, м с'1 1,62±0,01 1,55±0,02 1,46—0,01 1,35—0,01 1,31 =±=0,01

2. Результат пропливання. 2000 м, с 2630,81 ±30,53 2320,50±.14,02 2024,31 ±30,30 1770,12±12,11 1698,03±47,11

3. Довжина ковзашш, м 6,60±0,11 7,54±0,72 8,50±0,13 9,72±0,23 11,38±0,42

4. Висота вистрибування, см 52,0±0,10 49,0±0,20 40,00±0,10 33,50±0,30 33,0±0,10

3 метою ыппачення ефектшшосп диферепщйовано! тдгоговки юних платив на еташ попередньо1 базово! шдготовкн було проведено довготрпвалин пор1ы1ялм1ИЙ педагопчний експеримент, у якому взяли участь три групп — "спрннтерп", "стайсрп" та "мшети". Експеримент було проведено протягом 24 тижшв (два самоспйиих етапи по 12 тижшв). У процеа експерименту впкористовувались дв1 12-тпжнев1 трепувальш програмп, яьа визначалися за ¿х переважшочою спрямовашспо. Одну з про1рам позначнли як "спрннтерську", а другу — як "стайсреьку".

На першому еташ експерименту плавщ уах труп пращовали за "спринтерською" програмою. Перед початком експерименту у шддосл'Лнпх ресструвався весь комплекс показнигав, що був рекомепдовашш у попередпьому роздьм ща сгагп для оцшки схильносп плавцш до роботп спрпптерського характеру. В кшщ першого етапу експернментального тренування проводилось повторно обстеженпя спортсмешв за цпм комплексом показнигав. П1сля цього починався другим етап експерименту, на якому спрямовашсть тренувального процесу було змшено на иротилежну — плавщ вах груп використовували "стайсреьку" програму. В кшщ другого етапу проводилось гпдеумкове обстеження спортсмешв.

В гезульта-п проведених досл1джень встановлено, що ефектившеть тренувального процесу юннх спортсмешв заложить в1д двох фактор1в. По-перше, це спрямовашсть та з>йст тренувальних програм, яга застосовуються, а по-друге, шдпошдшеть цих програм шдив1дуалышм особливостям плавщв, яга виражаються у '¿х схильносп до снринтерсько! або стайсрсько! роботн.

Схилыпсть спортсмешв до роботп р1зно1 переважаючо! спрямованосп передбачас 1 '¿х подалыш адаптащйш можливостк Спортсмени, яга схилып до спринтерсько! роботи, не дивлячись на ¿х вих!дну перевагу над плавцями стайсрського типу на р1внях швидгасно-силових та анаеробних можливостей, маюгь значно бЬлыш подалыш резерви для вдосконалення у даному напрямь I, навпаки, невисокий ,р1вень аеробного виробпгцтва спринтер1в не дас можливосп говорити про те, що напружеш тренувалый програми стайерсько! спрямованост! здатш ефектнвно стимулювати в!дцов1дш адаптащйш реакцп спортсмешв.

Юш плавщ, яга схилып до стайсрсько/ роботн та високих досягнень на довгих дистанщях, не дивлячись на достатньо високий ргеень потужносп аеробних процеав, мшоть бЬ\ьший адалтащшшй ресурс подалыпого хпдвищення р1зних компонентов аеробного виробництва та покращання на цш основ1 своис спортивних

результатов. Одночасно щ спортсмени мало схилып до зростання досягнень за рахунок швидгасно-силових та апаеробпих (перед уам алактатних) можливостей.

Мжсти з1 зм1шаиими зд^бпостями схилып до р!вно>прного розвитку широкого кола р!зпих компонентов шдготовленосто, ! основиим напрямком и вдосконалення повинна бути р1зпоб!чна шдготовка. У и основ! — збалаисоване гадвищення швидгасно-силових, анасробних та аеробних можливостей у тосиому взаемозв'язку з в1дп0в1дним техшко-тактичним вдоскопалеиням.

Необх^шсть диферешцацп тренувалышх програм юних спортсмсшв уже па еташ попередньо! базово! подготовки, яка випливае з результатов наших досл!джень, достгтиьо добре поеднусться з сучасними лп-ературними даиими, як! базуються як на експеримеитальному матер1ал!, так I па узагальненш досв1ду шдготовки плавщв високого класу.

Спещал1защя та шдив!дуал1защя шдготовки спортсмешв високого класу з врахуванням структур а 1'х змагально* д1яльност1 та функцюналыю! шдготовленосп.

Проблема полягае у необхадюсто опрацювання науково обгрунтовапих шлях1в конкретних методик спещал!зацн та шдив1дуал!зацп шдготовки спортсмешв вищо! квалёфжацп, яга забезпечуготь формування оптималышх шдив!дуалышх моделей змагально! д!яльносто, оргашчно пов'язапих з морфолопчними, функцюналышми та психолопчними можливостями спортсмена.

Ппотеза. Якщо допустити молсливють досягнення визначних спортивних результат!в за рахунок р1зних тип!в спортивно! д1яльносто, яга передбачагать переважагачий розвиток тих чи шших и компонентов, то до основи опрацювання шдив!дуалышх моделей змагально! д1яльносто й шдготовленосто, структур» та змюту тренувального процесу повинн! бути покладеш даш, яга в^дображають морфолопчш, функц!ональн! та психолопчт особливосто конкретного спортсмена. Лише в цьому випадку можуть повною м1рою бути реал!зоваш у процес! змагально! ддяльносто то функцюнальш резерви, яга тольки ! можуть повною м1рою виявитися за умов повноцшно! реаллзацп завдатгав кожного обдарованого спортсмена.

Объектом а осл¡джеппя с змагальна дгялыпсть та функц!ональна идготовлешсть 1ь\авцт-спринтер1в вищо! квал!фпсацп.

Предметом досл1джегшя — взасмозв'язок р]зних компонента змагально! д1яльпост1 та шдготовленосп, опрацювання 1 роал1зац1я ! иди в ¡дуально! модел! змагально! д!ялыюсп, яка в1дпов1дае виду змагапь, шдшйдуалышм морфо-функцюналышм, психолопчним та техшко-тактичним можливостям конкретного спортсмена.

Метою досл1джснь стало вдосконалення методики шдготовки плавц1в-спршпер1в ьисокого класу на основ! вивчення структури змагально! дшлыюсп та функционально! шдготовленостк а також шдивЦуалышх особливостей спортсмешв.

Зад а 41 д оа \¡джень:

1) впвчити структуру та особливосп змагально! д!яльносп висококвал1ф1кованих плавц1в-спрннтер!в на дистанцп 50 м; вивчити структуру фуши» опально! шдготовленосп плавц1в-спринтер1в високого класу; встановити зв'язок >иж особливостями змагальио! ддяльносп та функцюиально! шдготовленосп плавфв-спринтер!в; 4) визначпти осношп шляхи ¡идивЦуально! орюнтацп тренувального процесу висококвал!ф!кованих плавц1в-спринтер!в на основ! врахуванпя !х шдпшдуалышх особливостей, структури змагальио! д!яльност1 та функционально! тдготовленостк

Було вивчено структуру змагально! д1ялы1ост! та функцюиально! тдготовл'пост! 20 плавц!в-спринтер!в високого класу — фшалкта найбиуьших нац!оналышх, м!жнародних змагапь. За допомогою в!део-запису та електронного хронометрування зд1йсшовалась диферен-щйована оцшка ефективност! змагально! ддяльносп спортсмешв за найважлившими, в!дносно незалежними один в!д одного компонентами. ГПд час вивчення структури функцюиально! шд-готовленост! плавц!в-спринтер!в використовувався комплекс ерго-метричних, ф!зюлог!чних, б!ох!м!чних та психолопчних показник!в, яга в!дображають можливосп системи енергозабезпечення, схиль-шсть м'язово! тканини до робота р!зного характеру, властивост! нервово! системи.

Вивчення шдив!дуалышх особливостей змагально! ддяльносп ви-сококвал1фп<;ованих плавц!в-спринтер1в г-т дистанцп 50 м дозволило розподмити спортсмешв на три грутш — на основ! в!дмшносп у ефективносп подолання компонента змагально! дистанцп. Плавщ першо! групи переважають спортсмешв !нших груп у ефективносп подолання в1др1зка старту та перших 25 м дистанцп, але поступаються -у швидкостд пропливання настугошх 25 м дистанц!! та вддрдзка фипшу (табл. 5). Характерною особливютю змагально! ддяльност! плавщв друго! групи е в1дносно р!вном1рна п!дготовлешсть, яка виявляеться у пропорцшному р!вш розвитку р!зних компонента

Таблиця 5. 1ндиЫдуальна структура змагально? д1яльносп плавц!в-стсшсрт вшцси квал1ф!кацп.

Предсташшки труп Результат на дистан- Ц11 50 м, с Компонент!!

Старт, 10 м В1др13ок днстап-цшного плавания Фиши Перший 25-метров. в1др1зок Другий 25-метров. в1др!зок

3 ефектнштм стартом 23,3± ±0,05 3,63± ±0,04 14,46 — ±0,04 5,17== ±0,03 10,60± ±0,03 12,71± ±0,05

3 ршном1рною п1д готовкою 23,21± ±0,06 3,78± ±0,05 14,60 — ±0,05 4,83± ±0,05 0,92 = ±0,05 12,25± ±0,04

3 ефективним фИПШСМ 23,30± ±0,06 3,92± ±0,04 14,67 — ±0,05 4,71 ± ±0,04 11,28± ±0,05 12,02± ±0,05

Таблица 6. Можлнвосп систем» енергозабезпечення плавц1в-спр1штер1п з резною структурою змагально» д1яльносп п1д час досл\джень на 1зокшетичиому ергометр1.

Показники Представннки груп

3 ефективним стартом 3 р1вном1рною П1ДГОТОВКОЮ 3 ефективним фппшем

Алактатна потужшсть роботи, Вт-кг"' 4,26±0,02 3,38±0,02 3,83±0,02

Лактатна потужшсть роботи, Вткг' 3,16±0,06 3,12=8=0,06 2,83±0,04

Кнсневий борг за 10 хв. в1дновлення, мл-кг"' (теля 60 с роботи) 112,20±0,12 92,40=8=0,14 86,00±0,15

Концентрафя артер1ального лактату, ммоль-л"1 (теля 60 с роботи) 9,60±0,03 8,80=8=0,02 7,80±0,02

рН, ум.од. (теля 60 с роботи) 7,12±0,02 7,18±0,02 7,29±0,01

Надлишок основ (ВЕ), мкв л'1 (шсля 60 с роботи) —17,6=8=0,14 —17,2^=0,14 —15,8±0,12

Швидкють збишшення споживання кисшо, ум.од. (П1Д час 60 с роботи) 2,28±0,04 2,24±0,04 2,66±0,02

змагально! д!яльносп. Структура змагально! ддяльносп плавщв третьо! групп в!дзначасться високими показпиками дистанцшно! швидкосп пропливання другого 25-метрового в1др!зка дистанцп 1 вiApiзкa фппшу.

Таким чином, нав1ть за дуже короткочасно! змагально! ддяльносп, яка характерна для 50-метрово! дистанцп, можлив! р1з!п шляхи досягнення вищих спортивних результата. Разом з цим, кожний з цих шлях!в повинен передбачати досягнення певно! модел! та в!дпо-в1дно! до пе! функционально! шдготовленосп. Це, природно, передбачас не лише орюнтацпо кожного спортсмена на найб1лъш сприйнятну для нього модель змагально! Д1яльност1, яка в1дпов!дае шдив1дуалышм морфо-фуикцюналышм 1 пснхолопчним особливостям, але ! в!дпов1дну побудову тренувального процесу, ор1ентованого на формування функцюнально! шдготовленосп, яка здатна забезпечити реалззацпо вибрано! модель

Структура змагально! д1яльност1 спортсмешв с воображениям структури Ьс функционально! тдготовленостк Плавщ першо! групп визначадоться високими показниками потужносп алактатних ! лактатних процеав ь вспоено цього, суттево переважають представниюв друго! та третьо! груп. У структур! !х м'язово! тканини переважа-огь швндкоскорочувальш волокна. Як правило, спортсмен» ще! групи в!дзпачаються слабкорухливою та високозбуджуваною нервовою системою. Плавщ третьо! групи в1дзначаються в!дносно невисоким, алактатним анаеробним потенциалом. У них дещо нижч1, пор1вняно з! спортсменами шших груп, ! глжолшдчш анаеробн1 можливость Однак вспоено менший анаеробний потенщал у спортсмешв ще! групи компенсуеться економ!чним використанням енергп, штенсивним введениям аеробного процесу, кращими пдродинам!чними якостями. Плавщ друто! групи за сво!м функцюнальним потенщалом пос!дають пром!жне положения. Особливо елдд вддзначити !х висози глжолдтич1п анаеробш можливост1 та в1дносно збалансований р!вень розвитку наддважливших компонента, функцюнально! шдготовленосп (табл. 6)

Таким чином, серед плавщв-спринтер1в високого класу зустр1ча-ються спортсмени з рдзною структурою змагально! ддялыюст; та фудпецюналыю! тдгото'вленостк Планування у п1дготовщ цих плавщв однакових тренувальних програм не може вважатися ефективним, оекдльки такий шдадд не дозволяе повною м1рою розкрити потенщальш можливосп кожного конкретного спортсмена. 1ндив1ду-ал1защя тренувального процесу плавщв-спринтер!в високого класу повинна передбачати ор1ентацно кожного спортсмена на иайб1\ьш

пр'-Гл.ятпу для нього дистапцпо ! модель змагально! д1ялыюсп, яга в1дпов1дають шдив]дуалышм морфо-функщоналышм 1 психолопчним особливостям спортсмешв. Необх1дно також забезпечнти побудову процссу тдготовки, яка забезпечить формуваппя фупкщопалыю! шдготовленость що в)дпов1дас вибрашй модель Зокрома, шд час побудови процссу тдготовки плавщв-сприптер1в у макроцикл1 слгд орюптуватися па комплексно вдоскопалення уах компонмтв струкл'ури змагально! д1яльпост! та фупкщопалыю! тдготовлепост1 — на початку та в середшп шдготовчого перюду, 1 максимальпий розвнток тих компонента змагально! д1яльносп та фупкщопалыю! шдготовленост! плавщв-спринтер1в, до яких у них паявна особлива схплыпсть — у заклгачшй частит шдготовчого та у змагальпому перюдь

Науково-теоретичш та методичш засади формування 1 реа-л1зацп функщональних резерв1в системи енергозабезпечен-

ня спортсмешв.

Проблема. Переважагочий обсяг досл1джепь проблема фупкцю-нально! шдготовлепост1 спортсмипв пов'язапий з вивчепням потуж-ност1 1 смностс функщоналышх систем. Що ж стосуеться ряду факто-р!в, яга пов'язат з реал1защсю фупкцюпалышх резерв1в за специф1ч-ними умовами тренувально! та змагально! д1ялыюст1 (рухливють, сп-йгасть 1 екопо>пчшсть функщоналышх систем), то у !х опрацювашп залишасться ще велика гальгасть нез'ясованостей 1 протнр1ч, що при-зводить до проблем як у теорп питания, так I негативно в!дбпвасться на ефективност1 шдготовкп спортсмешв.

Ппотсза. Маемо достатпьо зac¿v\ для прппущення про необхдд1псть всеб1чпого вивчепня ролг фактор1в рес~шзацп фупкщопалыю! шдготов-лепосп спортсмешв, яга спещал!зуються у р1знпх видах спорту. Встано-влепня IX значимость взасмозв'язку з факторами потужносп та смпосп, методики вдоскопалення у р!зпих структурпих утвореннях тренуваль-ного процесу, без сумшву, зробить б1лын повного та збалансованою систему знапь в обласп теорП спортивно! тдготовки, дозволить значно т-двшцити ефектившеть тдготовки спортсмешв у напрямку зростання молсливостей найвалслившшх функщоналышх систем та реал1зацио !х потепщалу за специф1чннх умов тренувально! та змагально! дальность

Объект досл!дл<;еиня — система функцюнально! шдготовленост! спортсмешв.

Предмет — фактори потулшосп, емпосп та реалгзацп у систем! енергозабезпечения тренувально! та змагально! д1яльност1 спортсмешв, яга спещал1зуються у циклшних видах спорту.

Метою робоги с опрацювання пауково-теоретичпих та методич-них засад формупапня функцюнальних резерв1в снстеми енергозабе-зпечении спортсмешв та !х реал1зацн у процео багатор1чно! 1 р1Чно! шдготовкп.

Задач! досл1джень: 1) впвчптп структуру функционально! гидго-товленосто спортсмешв, ям спец!ал!зуються у р1зних видах спорту та мшоть р!зшш ршонь спортивно! ктъмфпсацп; 2) встаиовити значимость та ршснь розвитку рьзних компонентов структур» функцюналь-но! шдготовленосп залежно 1пд етапу багатор!чно! та пер!оду р1чно! шдготовкп; 3) опрацювати загальну стратегпо ! конкретну методику формуванпя функцюнальних резерв!в спортсмешв та !х реал!зацпо у тренувалыпй та змагальшй дшльносто залежно в!д спортивно! спеща-л!зацп, рпзня квал!фжацп, етапу багаторгшо! 1 р!чпо! подготовки.

3 мегою розв'язанпя поставлепих задач на р1зних етапах багато-р1чно! шдготовки ! в р1зш перюди речно! шдготовки обстежувались спортсмен)!, як! спец]ал!зуготься в цикл!чних видах спорту: велосипедному спорто (шосе) 66 чол., нланашй 127 чол., лижних перегонах 25 чол., б1з1 на середш дпстанцп 30 чол. Сиортсмени р!знились за вжом (в1д 11 до 25 рок!в) та квал!ф!кац1сю в!д другого спортивного розряду до майст/.а спорту >йжнародного класу. Обстеження були проведен! за широким комплексом показншив, яш дозволили всеи1чно оцшити можливост! снстеми епергозабезпечення спортсмешв. Для оцппован-ня потужносто снстеми епергозабезпечення ресструвалось 28 основ-них показшп-ив (алактатна, лактатна потужшсть, кисневий борг, максимально споживання кисшо, максималышй кисневий пульс та ш.), рухливосто — 7 ( час в!дновлення ЧСС до 120 уд-хв.'1, швидк!сть шдвшцення УО, та ш.), стой ко сто — 5 (час утримання навантаження критично! потужносто, коефщкнт функц!оналыю! стойкосто ЧСС при стацюнаршй робот! та ш.), економ1чносто — 10 (ватт-пульс, вентиля-цшний та гемодинам!чний екв^валент та ¡п.).

В результато досл!джень встановлено, що формування функцю-налышх резерв1в спортсмешв за факторами потужносто та реал!зацп (потужносто,. стойкосто, екопом!чносто) знаходшъся у тосшй залежнос-то в!д квамфжацп спортсмешв, зокрема, у видах змагаиь, у яких спо-ртивний результат значною м!рою обумовлюсться можливостями ае-робно! системн епергозабезпечення. Досягнення спортсмешв вшцо! квшифжацп (майстри спорту, майстри спорту м1жнародного класу), дуже тосно пов'язаш з1 здатшстоо до реаллзацп аеробного потенц!алу, тобто рухливютю та економ1чтстю аеробпих процес!в. У- спортсмешв б1льш низько! квалофжацц (спортсмешв першого розряду ! кандидатов

у майсТри спорту) результата бь\ьшою Mipoio обумовлеш р1внем потужносп аеробно! системи енергозабезпеченпя (табл. 7).

Структура функцюнально! тдготовленосп спортсмешв обумовлюеться спецификою виду спорту та довжнною змагально! дистанцп (табл 7). Даш, яга було представлено, св1дчать, иаприклад, про те, що для досягнеиня високих результата у плавапш на 200 та 400 м, 6i3i на дистапцно 800 м та 1500 м по ряд з потужшстю анаеробно! системи енергозабезпеченпя велике значения маготь рухлив1сть та потулсшсть аеробно! систем» е»ергозабезпечення. Innii фактор» реал1зацп можливостей аеробно! системи (спйгасть, екопо>йч!псть) впливу на результата пе мають. Для дссягнення високих результат1в на стайсрськнх дисташцях, навпак», поряд з потужшстю в^ддйчаеться внключно велике значения спйкосп та еконо>йчносп аеробно! систем» енергозабезпеченпя.

Повноцшпе формування i реал1зац!я функцюнального резерву щодо енергетпчного потешцалу спортсмешв багато в «ому заложить В1Д рацюнальпого розподь\у треиувальних засоб1в, яга спрямовано на вдос-коналення pi3inix компонента функцюнально! п1дготовленосп у систе-Mi 6araTopi4noi та pi4no! шдготовк». Найбшлпа ефектишпсть цього про-цесу в1дзначасться в тому випадку, кол» на pi3ii»x етапах багатор1чно! та р1чно! шдготовк» забезпечусться переважаюче вдосконалення pi3H»x KOMnoneimB. На другому i перппй половши третього етапу багатор1чно! шдготовк» (вЦгюв^ую до еташв попередньо! та спец!ал!зовано! базово! niATOTOBKii) основну увагу noTpiono сконцентрувати па шдвищепш вспоено! потужносп аеробно! системи енергозабезпеченпя. На подалыпо-му crani noTpiono змпцувати акцент» у робо-п аеробно! спрямовапосп за рахунок застосувапня 3aco6iB, яга сприяють шдвшценшо емносп ае-робпого процесу, його рухливосп, економ!чносп та спйкосп. Тобто вся система подготовки переважно ороснтуеться на щдвищення здатносп до реалЬаци наяпного резерву потужносп за рахунок вдосконалешт ш-1шгх компонента аеробного виробництва. Саме з цих позицш повинен визначатися 3mict процесу багатор1чно! гадготовк» у другш половит етапу спефалУзовано! базово! гадготовк» i етапу гадготовк» до в»щих досягнень. В результат! на piBiii вищо! спортивно! майстерносп треба не лише створит» зисокий потенщалышй функцюналышй резерв, але i реал!зуват» його за реальними умовам» спецпфгаю! тренувалыю! та змагально! /уяльносп. Аналопчним чином у багатор!чшй тдготовц. ви-ршгуеться проблема формування потешцального та реального резерву що/'т пшшх cTopin функцюналышх молслнвостей — швидгаенпх, сило-вих, анаеробпих та in.

Таблиц» 7. Характеристика потужиост» та фактор1в реал1заци функционального потетцалу плавав р1зно1 спец1ал1заци, яю знаходяться на piзJшx етанах багатор1чного спортивного вдосконалення.

Квал1ф1кац1я спортсмешв

№ п/ п Показчики Спец1ал1зац1Я спортсменов Майстри спорту, майстри спорту г.пжнародного класу Кандидата в майстри спорту, спортсмени I розряду. Спортсмени II та III розряд1в

1 2 3 4 5 6

Потужшсть функцюналышх систем

1 Алактатна потужшсть, Вт-кг"' 50, 100, 200 м 11,26*0,04 11,12*0,25 9,32*0,06

400 м 9,14±0,06 8,56*0,04 8,02*0,09

1500 м 7,32*0,16 7,04*0,21 6,51*0,10

2 Лактатна потужшсть, Вт-кг'1 50, 100, 200 м 8,42*0,02 7,43*0,15 6,73*0,09

400 м 7,46*0,12 7,01*0,28 5,67*0,07

1500 м 6.68*0.18 5,64*0,31 4,62*0,07

3 Кисневнй борг, мл кг'1 50, 100, 200 м 92,40*0,14 90,50*0,11 88,00*0,31

400 м 81,30*0,28 80,40*0,21 81,30*1,65

1500 м 70,40*0,52 63,20*0,36 59,3*1,12

4 Копцонтрац1я артериального лактату Wкp., ммоль-л'1 50, 100, 200 м 400 м 12,80—0,03 10,42*0,02 11,42*0,03 10,16*0,01 9,03*0,14 . 8,54*0,21

1500 м 9,61*0,17 9,52*0,02 7,65*0,71

5 Максимальне споживання кнсшо, мл-кг'-хв'1 50, 100, 200 м 55,40*1,28 54,30*1,03 48,72*0,71

400 м 64,20*1,04 63,80*0,61 62,31*0,97

1500 м 76,30*0,54 67,54*0,53 69,84*0,97

6 Максималышй кисневий пульс, мл-уд.'1 50, 100, 200 м 23,80*0,92 22,83*0,36 20,23*0,21

400 м 25,60*0,54 24,26*0,41 21,73*0,25

1500 м 28,30*0,39 26,64*0,54 23,73*0,25

Продовженпя табл. 7.

1 о 3 4 5 6

7 Макснмалышй об'см кропооб!гу, л хв 1 50. 100, 200 м 30,71 ±0,64 28,67±0,43 22,41 ±0,61

400 м 32,20 ±0,57 31,57 ±0,24 24,28±0,52

1500 м 35,92±1,14 33,14 ±0,58 28,86±0,83

Стннисть функцюналышх систем

8 Час утримання навантаження критично! по- 50. 100, 200 м 4,28±0,68 3,46±0.37 2,97 ±0,23

тужносп, хв. 400 м 4,40±0.47 4,24±0,51 4,32±0,71

1500 м 7,42±0,53 5,38±0,08 5,31 ±0,02

9 Коефщ1снт функцюнальио! стшкосп ЧСС при стандартшй робот!, % 50, 100, 200 м 400 м 4,91 ±0,54 4,60±0,24 5,01 ±0,14 5,03±0,22 6,21 ±0,11 5,14±0,34

1500 м 3,82±0,38 5.00 ±0,14 5,00±0,23

Економ1ЧШСть функцюналышх систем

10 Ватт-пульс, Вт-уд'1 50. 100, 200 м 1,18 ±0,04 '.'8 ±0,04 0,80 ±0,04

400 м 1,27 ±0,06 1,23±0,02 0,92±0,03

1500 м 1,53±0,03 1,34 ±0,06 0,96±0,06

И Вентилящйний екв1валент, ум. од. 50, 100, 200 м 24,50±0,12 26,50 ±0,74 31,47±0,17

400 м 23,12±0,63 25,72±0,51 28,01 ±0,21

1500 м 21,68 ±0,41 23,14 ±0,21 25,26±0,41

Рухлившть функцюналышх систем

12 Час Б1дн0влення ЧСС до 120 уд-хв,'1, хв. 50, 100, 200 м 4,80±0,26 5,08 ±0,14 5,31 ±0,02

400 м 3,90 ±0,34 4,51 ±0,28 4,92±0,27

1500 м 2,80±0,06 3,29±0,22 4,37 ±0,38

13 Швидюсть зростання споживання кисшо при 50, 100, 200 м 2,87 ±0,03 2,70 ±0,26 2,26±0,28

60 с максимальнш робо-п, илыасть раз!в 400 м 2,50 ±0,14 2,30±0,18 2,03±0,34

1500 м 1,98±0,13 2,04 ±0,16 2,07±0,19

У систем! р1чно1 подготовки б1м>ша частина першого етапу п1дго-товчого перюду пов'язусться з переважшочим тдвищенням потужност! системи енергозабезпечення. У кшщ першого етапу п1дготовчого перюду 1 на початку другого акцент змщуеться у бж зростання стш-косп та рухливосп анаеробних процеав. Вдосконалення економ1чно-сп енергозабезпечення поодас значне мюце у другш половин! п1дго-товчого та у змагальному перюдь Природно, мова ведеться лише про переважаючу спрямован!сть тренувального процесу на вдосконалення в!дпов!дних компонента системи енергозабезпечення. Наприклад, експериментально показано, що формування структури функцюналь-но1 шдготовленосп за факторами потужност! та економ!чност! енергозабезпечення у велосипедиста значною м1рою обумовлюеться осо-бливостями еташв та перюддв тренувального макроциклу. Так, показ-ники потужност! системи енергозабезпечення, досягнувши певних величин на середину п!дготовчого перюду, суттево не змнпоються надал!. Що ж стосуеться економ!чност!, то п зростання продовжуеться ! досягае найвищих показнигав на к!нець змагального перюду (табл. 8).

Таблица 8. Потужшсть та еконоьнчшсть енергозабезпечення у велосипедист у р1зннх перюдах тренувального макроцнклу

Фактори Показники Перюд тренування

П1ДГОТОВЧЯЙ змагальний

Потужшсть Максимальне споживания кисшо, мл-кг'-хв"' 67,43±0,61 66,43±1,32

Максималышй об'ем кровооб1гу,л-хв'' 37,23±0,42 35,84 ±1,11

Максималышй об'ем дихання, 2,02±0,05 1,98 ±0,08

ЛХВ"''КГ''

Максимальна концентрация лактату 12,34±1,17 12,53±0,02

ммоль-л"1

Максималышй систоычний об'ем, мл 199,12±1,72 190,12±5,13

Алактатна потужшсть, вт-кг'1 11,32±0,28 11,12±0,25

Лактатна потужшсть, вт-кг'1 7,62±0,12 7,42±0,15

ЕкОНОМ1ЧН1СТЬ Ватт-пульс, вт-уд."1 1,32±0,03 1,52±0,02

Потужшсть ПАНО, вт-кг'1 3,52±0,20 4,11 ±0,02

0,-варт>сть 1 л ХОД, мл 02-л"' 8,63±1,31 7,01 ±0,24

Мехашчна ефектившсть роботи, % 33,83±0.52 42,11 ±1-23

Вентиляцшний екв1валснт, ум. од. 22,32±1,32 20,12±0,24

Гемодинам1чний скв1валонт, ум. од. 7,72±0,41 7,05±0,12

Таким чином, як у багатор1чшй, так 1 в р!чшй шдготовщ поступово змщуеться спрямовашсть робота в1д перёважаючого вдосконалення фактор1в потужносто до фактор1в реал1зацп (мал. 1).

ГИдГ'ОТОПЧИЙ порюд Змагалыпш перюд

1 етап | 11 стаи

Асробна потужн1сть

Факторн реал1зац11

(рухлишсть, стшюсть,

■----- еконолмчшсть)

П|дготопчи11 перюд Змагалыпш перюд

I етап | 11 етап

Асробна потужп1сть^—- --^

Факторн реалЬаци

(рухлишсть, стпшсть,

ексшолпчшсть)

а б

Мал. I. Схематнчне сшввЦношенпя засоб!в, спрямованнх на шдпнщепия погужиост!, рухлнвость економ1ч1юст|, стшкост! системи енергозабезпечення у спортсмен1в р1зно! квлл1ф1кацИ в тренувалыюму макроцикл1: а — спортсмеми I розряду 1 кандидат у майстри спорту, б — майстри спорту та майстри спорту мЬкнародного класу

ГПдвшцення функциональных резерв1в спортсмешв високоУ квал1фшаци за допомогою додаткових чинншав (на матер1алах прсько!' I ппоксично! шдготовки)

Проблема. На даний перюд накопичено великий досв1д емгарич-них знань щодо використання середньопрських I високопрських тренувань, штучного ппоксичного тренування як засобу, який активно впливас на шдвищення функцюнальних резерв1в спортсмешв 1 р1вень !х спортивних результатов. Виникае необхщйсть узагальнення накопиченого матер1алу I впровадження його до складово! частини системи шдготовки спортсмешв, яка ор!ентована на формування функционально!' шдготовки, що забезпечуе досягнення найвшцих результатов у основних змаганнях.

Лпотеза. Маемо ва шдстави для припущення, що оптим!защя режим1в середньопрських, високопрських ! штучного ппоксичного тренувань на шдстав1 !х оргашчного взасмозв'язку як м1ж собою, так ! з тренуванням за р!внинних умов, здатна значною м1рою вплннутн на результатившсть шдготовки спортсмешв, яга спещал^зутоться у видах спорту, пов'язаних з виявленням витривалосто.

Об'скт досл1дження — середньопрсысе, високопрське ! штучне гшоксичне тренування як ефективш методи, щодо гндвшцення функцюнальних можливостей спортсмен!в.

Предмет дослщжеипя — мюце середньопрських, високопрських ! штучних гшоксичних тренуваннь у систем! р!чно! шдготовки спорт-смешв внсоко! квал!фжацп.

Мета робота — опрацювання науково-теоретичних засад 1 методики тдготовки спортсмешв за умов сёредньопр'я, високопр'я 1 штучно створено!" гшоксп.

Задач! досл/дження: 1) викласти науково-теоретичш основи використання висотно! 1 штучно створено! ппоксп у систем! тдготовки спортсмешв як чинника П1двищення !х функщоналышх можливостей; 2) виявити законом!рност! термшово! акмматизаци, адаптацн, реакл1матизацп \ деадаптацп шд час використання прсько! шдготовки; 3) розробити оптимальне сшвв1дношення тренування у горах, штучного ппоксичного тренування 1 тренування за природних умов у систем! р!чно! шдготовки спортсмешв, включаючи етап безпо-середньо! шдготовки до основних змагань.

В основ! досл!дження — вивчення л!тератури з проблеми висотно! ппоксп, середньопрського, високопрського ! штучного ппоксичного тренування, узагальнення досв1ду тренування ! змагань спортсмешв за умов середньопр'я ! високопр'я.

На шдстав! проведеного досл1дження знания з проблем висотно! адаптацй, використання середньопр'я, високопр'я 1 штучно! ппоксич-но! п!дготовки були подан!, як одш з ¡стотних роздшв системи знань у галуз! п!дготовки спортсмен!в високо! квал!ф!кацп. Основн! результата проведено! роботи зводяться до слЦугачого.

Р1зномаштшсть форм п!дготовки спортсмен!в з використанням додаткового ппоксичного фактора можна подишти на дв1 групи: природна ! иггучна. Ч1\ьне м!сце у систем! ппоксичного тренування спортсмешв посЦае природне тренування у горах. Штучне гшоксичне тренування повинно носити додатковий характер, який л!кв!дуе багато оргашзацшних ! методичних недолггав.

Тренування за умов середньопр'я ! високопр'я сл]д розглядати як додатковий зас!б спортивного тренування. Це тренування потр!бно планувати ттльки на завершальних етапах багатор!чного вдосконалення, коли можливосп шших тренувальних методдв, здатних стимулювати подальпшй розвиток адаптацшних реакцш, значною м!рою вичерпано.

Оптималый висоти для тдготовки спортсмешв високо! квам-фгкацп знаходяться в д1апазош 1800—2400 м над р1внем моря. Визнано ефективним також вар!ант тренування спортсмешв на висот! 3000 — 4000 м, що супроводжуеться проживаниям за умов середньопр'я.

Тренування за умов низькопр'я (1800—1200 м) рекомендуеться для спортсмешв, як! спещалтзуються у швидгасно-силових, складно-координац!йних, ¡грових видах спорту, а також единоборствах, де результата змагально! ддяльност! багато в чому визначаються не стЬ\ьки р!внем функщонально! шдготовки, сгальки ефектившстю

техшко-Тактичних, швидгасно-силових i псгончних компонента подготовки.

Характер пристосовних реакщй до умов висотно! rinoKcii дозволяс вид1лити три стадй адаптацй. В пернпй стад!'! адаптацй ппок-СИЧ1П умови призводять до виникнення ппоксемп i цим самим порушують гомеостаз оргашзму. Друга стадия (перех1дна адаптащя) повязана ¡з формуванням досить виявлених i тривалих структурних i функцюналышх змш в oprani3Mi спортсмена. Третя стаддя (тривала адаптагця) виявлясться у формувашй тривало! адаптацй. Час, який нео6х1дний для досягиенпя тривало! адаптацй, визиачасться: система-тичним застосуванням штучно! i природно! rinoKcii, спе1цал1защею спорт-сме1Йв, збшлпенням висоти (у в1дпов1дних межах), стпмулюючою адаптащйш реакцп.

Тривалють аюиматизацп спортсмешв у горах коливасться у /\iana30iii Bif\ 3 — 5 дшв i 10—12 годин активного навантаження до 10—12 дшв i 35 — 45 годин навантаження. L[i количання зумовлеш в1ком, спортивною квал1фп<ац1сю спортсмешв i особливостямп '¿X функцюшьчьно! шдготовленосп, характером попередньо!, а також досвЦом прсько! шдготовки.

Аюмматнзащя, яка досягнута у результат! тимчасового перебування у горах, збернасться деякий час теля повернення до piBHiiHinix умов. Реак/иматизафя спортсмешв мае фазовий характер. У riepuii 2 — 3 AHi теля повернення з rip спостер!гаеться шдвшцена працездатшеть, яка змйиосться фазою понижено! працездатносп (в1д 5 — 6 до 6 — 8 дшв), пот1м спостер1гаеться залишковий ефект прсько! шдготовки, який розвивасться наступи! 8—12 Д1йв. ГПк функщ-оналышх можливостей працездатносп припадае на 20 — 25 день теля повернення з rip, a nepini виявлеш ознаки деадаптацп пом1чеш через 30 — 35 дшв шеля повернення з rip. Строки деадаптацп залежать в1д специфжи виду спорту i наявнооп досв1ду гшоксичпо! подготовки гйсля повернення з rip.

В ocuoBi ращонального планування прських ппоксичних тре-нувань мае лежати принцип планом1рного проходження початково! стадп адаптацй з тим, щоб уникнути можливих негатнвних вплив1в: подовженосп шд час друго! (перех1дно!) стадп формування структурних i функцюналышх змш; шдтримки комплексу адаптацшних 3Min, яю характерш для третьо! стадп адаптацй на вспоено стабильному piBHi, який не допускае чергування явищ адаптацй i деадаптацп. Реал!защя цього принципу у спортившй практищ передбачае ппоксичне тренування не як одноразову акцпо, хоча i достатньо довготривалу, а як систему цикл1в природного i

штучно ппоксичного тренування, природно I систематично .ддючий процес багатор1чно1 1 р1чно! тдготовки квал^фжованих спортсмешв.

Основними елементами, якл повинш бути враховат шд час планування ппоксичного тренування у систем! р1чно! тдготовки, мають бути: тривалють, загальиа к!лыасть 1 перюдичшсть тренуваль-них збор!в, проведених за прськими умовами; акмматизащя спортсмешв п1д час тренування у горах ! реакл1матизац!я теля повернення у р!внинт умови: загальний обсяг 1 спрямування роботи, динамнса навантажень протягом року, а також у р1зних циклах р1внинно1 I прсько! тдготовки, вплив специфжи вид1в спорту на використання тренування за природних 1 штучних ппоксичних умов.

Р1веиь досягнень у результат! прсько! тдготовки адаптацп потр1бно регулювати шляхом врахування рацюнально! тривалост! й чергуванням прсько! ! р1внинно! п!дготовки; змшою напрямку трену-вального процесу у випадку появи ознак деадаптаци оргашзму спортсмешв; включения циклов штучного ппоксичного тренування. Тренування у горах мае велике значения для тдвищення ефективнос-п безпосередньо! тдготовки до основних змагань. I! якють визначаеться загальною тривалюпо прсько! тдготовки, сшвв!дно-шенням тренування на р!зних висотах, рац!ональним поеднанням природно! ппокси ! навантажень у процес! прсько! тдготовки," в про-м1жку м!ж зак1нченням тдготовки в горах ! строками основних змагань.

Реал1защя функцюнальних резерв1в спортсменов за екстремальних кл1матичних умов

Проблема. Р!зке розширення за останн! роки часопису найб!ль-ших змагань, проведения !х у репонах св!ту, яи характеризуються р!зномаштними кйматичними умовами, зробило проблему реашаци функц!оналышх резерв1в спортсмена за склады их кмматичних умов максимально актуальною. Серед кмматичних фактор1в найбьлын великий вплив мають висок! та низки температури. В зв'язку з цим виникае необх!дн!сть в узагальненн! накопиченого св!товою наукою знания про вплив спеки та холоду на оргашзм спортсмена, особливо за умов високих тренувальних ! змагальних нава1ггажень, а також мехашзми та шляхи забезпечення ефективно! !ндив!дуалыю! адаптацц до дш високих ! низьких температур. Гтотеза. Якщо оргал!чно пов'язати систему тренувальних (побудова тдготовки, склад засоб!в та методдв, динам!ка тренувальних ! змагалышх навантажень ! т.п.) та позатренувальних (спортивний одяг, харчування, тптевий режим ! т.д.)

фактор1в з можливим несприятливим впливом складних гаимагично-географГчних умов (спека, холод) на працездатшсть спортсмешв, ефектившсть тренувально! ! змагально! дшльносп, перенесегаш навантажень, стан здоров'я I т.п., то можна бути впевненим у суггсвому шдвищеши р!вня иауково обгрунтовано! системи подготовки спортсмешв та й результативносп шд час роал!зацп до практики.

Об'скт досл/дженая — вплив спеки та холоду на оргашзм спортсмешв та ефектившсть !х тренувально! та змагально! ддяльность Предметом дослЦукення стала адаптащя спортсмешв до дн високих та нпзьких температур. Метою робота е характеристика особливостей спортсмешв до умов високих та низьких температур та вдоскопалення системи шдготовки до тренування та змагань за екстриемалышх умов зовшшнього середовища.

Задач! досидження: 1) схарактеризувати стан оргашзму спорт-сме!Йв та особливосп функщоналышх реакщй на навантаження за умов високих та низьких температур; 2) встанопити особливосп адаптацп оргашз.му спортсмешв до умов спеки та холоду; 3) опра-цюваги рекомендацн з шдготовки до тренування ! змагань за умов високих 1 низьких температур.

В основ1 досл1дження — вивчення л1тератури з проблем адаптацп людини до складиих кл!матнчних умов, узагальнепня досв1ду тренувально! та змагально! д1яльност! за умов високих 1 низьких температур.

В результат! проведених досл^джень було узагалъиено, система-тнзовано 1 доновнено наявш знания та практичпий досв1д в областт адаптацп орга1Йзму спортсмешв до умов високих 1 низьких температур оточуючого середовища. Опрацьовано осповш рекомендацн з реал1зацп функщоналышх резерв1в спортсмешв за екстремальних юиматичних умов, тренувально! 1 змагально! ,уялыюст! за умов спеки та холоду.

У робот! проведено всеб!чний аналаз пристосовних реакцш оргашзму спортсмена до змш температури" оточуючого середовища, яга у найбшлн загалыюму виглядд зводяться до розсповання тепла за умов високих температур 1 його збер^аппя за низьких температурами. Змши зовншшьо! температура вспоено оптимального р1вня призводять до усунення ф1з1олопчно ефективно! в!дмшност1 м1ж внутршшьою та зовшшньою температурою тЬ\а, що вимагае в!д оргашзму людини адекватних реакщй, яга спрямоваш на шдтримку теплового балансу. Порушення цього балансу як в бж надлишкового накопичення тегь\а, так в 1 бж його сильно! втрати призводить не лише до зниження працездатност1, р!вня вияву рухальних якостей,

порушення структури рухальних дш 1 т.п., але 1 веде до виникнення ппертерм1чних та ппотер>пчних травм. Ппертер>пчним травмам особливо шдлягають б1гуии па довп дистанцп, марафонщ, велосипе-дисти-шосейники; гшотерм1чним — лижники, плавщ-марафонщ, велосипедисти-шосейники, яга виступають за умов сиро! холодно! погоди.

Всеб!чно проаналдзовано реакцн оргашзму спортсмена за умов спеки, охарактеризовано мехашзми шдтримки теплово! р1вноваги залежно в1д особливостей тренувально! та змагально! д1яльност1 та р1зномаштних фактор1в оточуючого середовища. Особливу увагу прид1\ено проблем! депдратацп организму, яка протжас одночасно з надлишковим виробництвом тепла, втратою електролтв, фермедгпв та гшоглдкемюю, проф1\актищ негативного впливу депдратацп на ефектившсть шдготовкдд та змагально! Д1ялыюст1 ! стан здоров'я спортсмеьпв. Охарактеризовано пристосовди можливосп оргадпзму спортсмешв до подготовки та змагань за умов спеки. Зокрема, детально розглянуто питания адаптацй спортсмедпв, яга протжають у таких чотирьох напрямках: 1) розвиток мехашзм!в теплов!ддач1; 2) економь защя теплотворення; 3) шдвищення стшкосп до гшертермп; 4) пове-дшкова адаптащя.

Здшснено анал!з реакци оргадпзму спортсмена на ддю холоду. Розглянуто мехашзми зб1лыпсння теплопродукцп та зменшення тепло-водач!, проф1лактики переохолодження. Питания взасмодп мЬк тепло-втратами ! теплопродукщсю, шдвищення функцюнального потенщалу оргашв та мехашзм!в, яга забезпечують адаптацпо до холоду, розглянуто в оргашчнш сдносп з проблемою реал^заци функцюналышх резерв1в у тренувальнш та змагальнш ддяльносп, зниженням захисного потенщалу систем, яга не пов'язаш з адаптащею до холоду. Вста-новлено, що ефективна адаптац1я, яка в]дпов1дас реалышм запитам спортивно! подготовки та змагально! ддяльносп, протжас лише за одно-часним впливом на оргашзм спортсмена холоду та м'язово! робота.

Показадю, що знандш основдшх сташв оргадпзму, яга можуть виникнути у випадку гшер- та гшотермй, засоб1в проф1лактики цих явищ, постшна турбота про оптималышй терморегуляторний баладдс оргашзму спортсмена у процес1 шдготовки до змагань не лише пабагато зменшують ризик гшертерм1чпих ! гшотерм!чних травм, але I сприяють суттевому зб!лыиенню ефективност1 процесу п1дготовки та змагально! ддяльносп.

Спещальш заходи, яга забезпечують ефективну п^готовку оргашзму спортсмена до виконадшя штенсивно! ф1зично! роботи за умов спеки, повишп включати: рацюнальне дозування штенсив-ност!

та тривалосп роботи залежно в1д величини i характеру теплового навантажешш; контроль за внутр1шньою температурою i температурою îiiKipn, реакщями серцево-судиино! систем»; поступове наблнжсння спортсмешв до навантажень за умов спеки (до 12—18 дшв); контрой депдратаци оргашзму та споживанпя р1дипи; поповпення запаав електролтв в oprani3Mi; застосування одягу, який створюс xopouii умови для теплов1дд,ачь

Коли спорт-сменам доводиться пи'окджати на змагання з краш з прохолодним або noMipuiiM кл1матом у крапш з теплим або спекотним кл! матом, то neo6xi,\no передбачи'ш попередшо ак/иматнзацпо. Дуже важливпм с знания основних вид1в та ознак ппертерм1чпих травм, а та-кож нершочергових заходов, яю повшпп застосовуватись до тих, хто отримав теплов1 травми. Невчаспе вживання цих заход1в може приз-вести до того, що теплове переиавантаження перейде в тепловий удар.

ГПдготовка оргашзму спортсмешв до ефективно! тренувально! та змагально! ,уяльносп за умов пизьких температур с зпачпо мепш складною проблемою у пор1внянш з шдгоговкою до умов спеки. Це, однак, не озпачас в1дсутносп сгюфалышх рекомендацш, осповними з яких с: застосування ефективпих BapiaiiTiB розмипки; застосування одягу, який 3ano6irac втра'п i, разом з тим, не допускас пакопичення волош; рацюнальне планувапия роботи pimioï штенсивносп та тривалосп, яке не допускас переохолодження; контроль за впутр1ш-ньою температурою i температурою niKipn, реакщями серцево-судин-hoï системи.

ЕИдповЦно до ¡HTeiiciiBiiocTi та тривалосп роботи, особливостей одягу, кл1магичних умов можна досягти високого р1вня праце здатносп спортсмешв, яш тренуються та змагаються за умов низьких температур.

Десинхрошзащя та ресинхрошзащя циркадних piiTMiii оргашзму спортсмена

Проблема. Розширепня часопису в1дпов1далышх спортивних змагань, як1 проводяться у р1зних perionax евпу, а також проведения тренувалышх занять i змагань у р1зний час доби, пов'язане з пору-шенням циркадних рн'ппв у спортсмешв та ïx чаете шдполягання впливовь так званого часового стресу. В зв'язку з цим введения до теорй та практики шдготовки спортсмешв знань в обласп десинхро-шзацн' i ресинхрошзацп циркадних ритапв, подолання негативного впл :ву часового стресу стае одшею з актуальпих проблем спортивно! пауки.

Ппотеза. Маемо ва засади для ствердження, що узагальнення знания, яке було пакоппчене ф1зюлопсю пращ, ав1ацшною медициною, ф1зшлопсю спорту,.теор1ею та методикою спортивного тренува-ння, теорюю ада1ггацп з проблеми десинхрошзацп 1 ресинхрошзацн циркадних ритм1в, подоланпя часового стресу з позицш зацжавлено-сп спорту вищих досягнень та впровадження цього знания до теорн 1 практики шдготовки спортсмешв високого класу, може стати суттс-вим фактором шдвшцення працездатност1 спортсмешв у тренуваль-нш та змагалыпй д1 ялы I ость

Об'ект доел¡дхсешш — оргашзм спортсмена за умов часового стресу, викликаного змшами режиму житгя та далекими перельотами.

Предмет досл1дження — десинхрошзащя 1 ресинхрошзащя циркадних ритм1в у тренувальшй та змагалыпй /уялыюсп спортсмешв високого класу.

Мета щс'1 роботи — вивчення особливосп адаптацп оргашзму спортсмена до часового стресу, який обумовлений далекими перельотами на сх]д та зах1д, обгрунтування побудови п1дготовки до змагаль-Н01 д1яльност1 у зв'язку з далекими перельотами. Задач! дос/адження: 1) з'ясувати реакцп оргашзму спортсмена за умов часового стресу, викликаного далекими перельотами, у сх1дному та зах1дному напрям-ках; 2) опрацювати рекомендацй з шдготовки до тренування 1 змаган-ня за умов часового стресу. До основи досл1джень покладено вивчення лгтератури з проблем бюлопчних ритм1в, десинхрошзацп 1 ресинхрошзацн циркадних ритм1В людини за р1зномаштних умов життсд1я-льность узагальнення евп-ового досв1ду подолання негативного впли-ву часового стресу у р1зних сферах людсько! д1яльност1, в першу черту, у спорт! вищих досягнень.

В результат! проведених доемджень було' здшенено синтез i адаптацно щодо задач спорту вищих досягнень накопиченого евн-о-вою наукою знания з проблеми впливу на оргашзм спортсмена часового стресу, десинхрошзацп 1 ресинхрошзацн циркадних ритм!в, ра-цюнально! побудови режиму життя, тренувалыю1 та змагалыю'1 Уяльносп за умов далеких перельот1в.

Встановлено, що головш життeвi функцп оргашзму людини де-монструють циркадну ритм1чшстъ. У спортсмешв ритм набувае спе-циф1чного характеру у зв'язку з часом проведения занять. Найвшщ показники працездатносп у спортсмешв в1дзпачаються в той час, коли вони звикли тренуватися. Природш добов1 коливашш вегетатив-них функщй, без сумшву, накладають в)дбиток на величину коливань показииюв специально! працездатносп, коли час занять зСягасться з ф1зюл0пчннм шком життсд1ялыюсп оргашзму, р]вень працездатност1

виявлясться дещо бь\ып високим пор1вняно з тпм, я кий спостернас-ться шдчас проведения занять у пеефектиппий, з точки зору ф1зич-но1 активность час.

П1д час перетипу галькох часових пояав в1дбувасться неузго-дження добових ритм1в психоф1зюлопчних функцш з новнм повним часом. ВЦдалення за далеких перельотсв природного циркадного ритму в1д зовшшшх синхрошзатор1в 1 с основною причиною часового стресу. Адаптащя до нових умов вимагас довготривалого перюду — в!д 2 до 18 дшв, визначасться шдив1дуальними особливостями спортс-мешв. Тршзалють ресинхрошзацп рнппв оргашзму спортсмена теля далеких перельот1в заложить в1д в1дсташ та папрямку перельоту, режиму, якпй передував перельоту, рацюиалыюсп харчувапня перед, шд час та зразу шеля перельоту, застосувапня сиацальних засоб1в та процедур, сиецифжи виду спорту та змагально! дисциплши, складно-ст1 д1 й, характеру попередньо! тренувально! та змагально!' ¿уяльность

Суд видьштп три фази ресинхрошзацп циркадних рит>пв теля далеких перельо'пв. Перша с})аза (перин реакцй' адаптацп) продовжуе-ться приблизпо добу 1 характеризусться наявшетю стрес-синдрому з суттсвим вЦхиленпям кшцевпх прнстосовних ефекпв в1д константного р1вня. Друга (основна) фаза адаптацп тршзас 5 — 7 дшв, коли в1д-бувасться початкова перебудова функцш организму та його регулято-рних систем з шдклгоченням компепсаторно-пристосовних реакщй. Третя фаза (завершения реакцп адаптацп) тривас 10—15 дшв; про-тягом цього периоду постутюво ¡ндновлюсться стабь\ышй р1веиь фун-кцюнувания основних систем оргашзму та завершусться формуван-ня гомеостаза. Прояви та тривал1сть фаз адаптацп залежать в1д галь-кост! часових пояав, як1 перетпув спортсмен.

Як ритмоспнхрошзатори рекомепдусться застосовуватн спеща-льне харчування, снодшш препарата, свгглов1 процедури, корекцио режиму роботи та вЦпочипку; в перюд, який передув змагаиням, планувати штепсивш ф1зичш навантаженпя з врахуванням майбутн1х часових рюБ.

Висновки

1. Подалыпий прогрес сучасного спорту вищих досягнень вирЬ шальною м1рою буде визначатися науковою обгрунтовашетю системи шдготовки СПОртСМеШВ, и в1дп0в1дшстго сучасному рившо розвитку науки 1 практики. Аналгз показуе, що подальше вдо^коналення системи спортивно! шдготовки е проблемою функщональних резерв!в оргашзму спортсмена — !х п!двищення та

розвитку здатносп до реа/лзацп за умов тренувально! та змагально! д1ялыюсп. На даний момент у цш обласп знань накопичено великий обсяг емтричного матер1алу, який потребуе ¡нтеграцп та теоретичного осмислення. У процеса подальшого паукового опрацювання необх1дне осмислення того, що проблема людського оргашзму с загальнопауковою, яка вимагас комплексного гпдходу, особливост1 якого у кожному конкретному випадку обумовлюхоться спецификою д1ялыюсп.

2. Пошюцшпе формувахшя та рсал1зац1Я функцюналышх резерв1в спортсмеп1в може бути забезпечене лише в тому випадку, якщо уже на ралппх етапах багатор1чпого вдосконалення (етагги попередньо'х та базово! гадготовки) передбачаеться органично поеднання двох фактор1в: 1) в1дпов1дн1сть уах компонента системи подготовки вимогам виду спорту та його конкретшй дисциплин щодо планом1рного 1 в^дносно збалансованого стахювлення усЬ: складових високоефективно! змагально! ддяльносп; 2) забезпечення в$дпов1дносх1 системи гадготовки шдив1дуалы1ш схилыхосп спортсмехав до досягнення найвихцих результата у певних дисцшшнах та видах змагань, яка ощхпосться за оцшками морфо-фушщюнального 1 психолопчного характеру.

3. Об'сктивна ощнка схилыхосп хоних плавщв до вххсоких досягнень на дистанцшх р1зпо'х довжини може здшсшоватися лише на основ! ¡отегративно! шформацп, яка отримуеться гид час використання досить широкого комплексу показишив морфолопчного, ф1зхолопчххого, бюх!м!чного, психолопчного та спортивно-педагопчного характеру.

4. Залежно В1д схилыхосп до досятень у р1зпих видах змагань ют спортсмени, яхи знаходяться на еташ попередньо! базово'х подготовки, можуть бути подолено на пять груп: 1) спринтери (спортсмени з яскраво вираженими спринтерськими зд1бностями); 2) мжсти зх схильнхстю до спринтерсхжох роботи; 3) мжсти зо зм1шаними здхбнос-тями; 4) мщсти з1 схильшстю до стайерсько! роботи; 5) стайсри (спортсмени з яскраво вираженими стайерськими здДбностями). Для генеральнох сукугшосп (юн1 плавщ.вщ — 11 — 13 рогав, стан занять — 3 — 4 роки) характерххе таке в1дсоткове ствв1дношення плавщв, яга увшшли до р!зних груп: 6:30:20:32:12.

5. Комплексна характеристика юних спортсметв, яга увшшли до р1зних груп, за широгахм колом показнигав морфолопчного, ф1зюлог1ч-ного, б1ох1м1чного, психолопчного та спортивно-педагопчного характеру може бути викорххстана як модель гид час ¡ходив ¡дуально! ор1ентацх! процесу гадготовки спортсмешв на другому та третьому етапах ба1-атор1чного вдосконалення. Експериментально встахювлено, що використання дпферехщшовахшх програм пхдготовки юних спортсме-

шв, яга побудоваш в1дпов1дно до шдивЦуалъно! схилыюсп плавщв до досягаем на дистанщях р1зпо1 довжини, е дшовим (фактором гадви-щення ефективносп подготовки на етагп попередпьо! базово! тдготовки у систем! багатор!чного спортивного вдосконалення.

6. У структур! змагально! д1яльност1 спортсмешв вищо! квал1ф1-кацп можуть бути видьчеш р!зш компонети, якл вагомо впливаютъ на кшцевий результат. Роль р!зних компонента може в1дзначитися в одному 1 тому ж вид! спорту' залежно в1д виду змагань та шднв!дуалышх морфо-функцюпалышх, психолопчних 1 техшко-тактичних можливостей спортсмена. 1снують р:зш типов! вар!анти досягнення високих спортивпих результата в окремому вид! змагань.

7. 1ндив1дуал1защя процесу шдготовки спортсмешв високого класу повинна передбачати оркнтацпо кожного з них на б!лыи прийнятпий д\я нього вид змагань 1 модель змагально!' д1яльност1, яга в1дпов1дають шдивЦуалышм морфо-функцюиалышм, психолопчним та техшко-тактичним можливостям конкретного спортсмена. Побудова процесу шдготовки повинна забезпечуватп формувення •гако! структури фупкцюнально! шдготовленост!, яка могла б забезпечити рсчъмзацпо впбрано! ¡иди в ¡дуально! модель Оптимальною стратепсю рсчь-азаци тако! моде.й в окремому макроцшем е комгхлекспе вдосконалення р1зних складових структур змагально! д!яльност! на початку та з середиш шдготовчого перюду I максималышй розвиток тих компонента, до вдосконалення яких у спортсмена иаявна особлива схиль-шсть, — в книц шдготовчого та змагальному перюдь

8. Сучасш уявлення про структуру функционально! шдготовле-ноеп спортсмешв В1Дображають необх!дшсть видшзння фактор1в потужност1, смносп та реал!зацп (рухливосп, спйкость економ1ч-ност!) 1 можугь бути в!днесеш до р1зних сторш спортивно! майстер-ност1, р1зних вид! в шдготовленост! спортсмешв — ф1зично!, техшко-тактично!, психолопчно!. Щодо спстеми енергозабезпечення фактор потужносп пов'язаний з гранично допустимими величинами зв1\ь-нення енергп в анаеробних та аеробних процесах; емносп — обсягом субстратних фонд1в та здатшетю до !х мобиизацп; рухливосп — швидгастю розгортанпя та швидкою змшою режимов активиосп процеав енергозабезпечення; стшкосп — тривалютго функщонуван-ня у заданому режим! активносп; економ1чносп — економним використанням джерел енергп.

9. Роль р!зних фактор1в у структур! фупкцюнально! шдготовленост системи енергозабезпечення залежить в1д особливостей виду

змагань, р!вия спортивно! квал!ф!кацп та п!дготовленост! спортсмешв.

У видах, яка в^дзначаються вццюсно недовготривалога змагальною д!яльшстга, результат значною лирою визначаеться потужшспо функцюнально! системи та й рухливктю. Зб!льшення довжини змагальних дистанц!й (велоспорт (шосе), плавания на 1500 м та ш.) пов'язане з р1зким зростанням рол1 таких фактор!в реал!заци, як ст!йк!сть та еконолйчьпсть. Специфика виду спорту накладае в!дбиток на роль р!зних фактор!в реал!зацй та обумовлюс !х оптимальне посднання з метою досягнення найвищого к!нцевого результату.

Щдвищення квал!фщаци та п!дготовленост! спортсмешв пов'язане !з зростанням рол1 здатност! до реал!зади наявних функцюналь-них резерв!в, що знаходить воображения у зб!льшенн! можливостей спортсмешв щодо фактор!в рухливосто, стшкосто та еконолйчносп, а в окремих випадках, ч зменшенш основних характеристик потужносто функщонально! системи.

10. Формуванпя функцюнальних резерв!в системи енергозабезпечення та розвиток здатност! до !х реал!зацп у тренувалыпй та змагальн!й ддяльносто у багатор!чшй шдготовц! повинно передбачати переважаюче вдосконалення фактор!в потужносто на еташ попередньо! базово! п!дготовки ! в першш половин! етапу спец!ал!зовано! базово! подготовки. Надал!, у друпй половин! етапу спещал!зовано! базово! п!дготовки, на еташ максимально! реалдзацн шдив)дуалышх можливостей та збереження досягнень, основний акцент мае бути зроблений на вдосконалення фактор!в реал!зацй — рухливосто, стойко сто та еконолнчносто.

У процеа р!чно! подготовки на першому еташ п!дготовчого перЬ оду основна увага прид!ляеться вдосконаленню фактора потужносто. У друпй половин! шдготовчого 1, особливо, у змагальному перюд! спрямован!сть роботи поступово змщуеться в б1к переважаючого вдосконалення р1зних фактор!в реал!зацн.

11. Тренування за умов висотно! гшоксп, яка виникае у спортсмешв у середньопр'! та високопр'!, а також штучне ппоксичне тренування, яга застосовуються у шдготовщ спортсмешв високо! ква-л1ф1кацн, особливо у видах спорту, що повязан! з виявом витривалосто, с дшовим фактором стимуляцп адаптац!йних реакцш, шдвшценням функц!ональних резерв1в оргашзму спортсмена та здатносто до !х реал!зацп у тренувалыпй та змагалыпй ддяльносто, яка проводиться за р!вшшних умов.

У процесс адаптацй до умов висотноГ гшоксй ви,уляються: стаддя лочатко!' адаптацй, яка пов'язаиа з наявшстга гшоксй та порушенням гомеостаза оргашзму; стаддя перех1дно'1 адаптацй, яка виявляеться у розвитку виражених структурних 1 функцюналышх змш в оргашзм1 спортсмена; стаддя стшко! адаптацй, для я к о! характерне формування стшких пристосовних реакцш.

ГИд час п1дготовки за умов середньопр'я та високопр'я необх]дно враховувати принцип .-ланом1рного проходження початково'1 стадй адаптацй з там, щоб уникнути можливих негативних вплив1в: подовженосп гад час друго! (перех]дно1) стадй формування структурних 1 функцюналышх змш; гадтримки комплексу адаптащйних змш, як1 характерш для третьо! стадй адаптацй', па в!дносно стабильному р^вш, який не допускае р1зко!' змши явищ адаптацй та деадаптацп.

Реал1защя цього принципу у спортившй практищ передбачае ппоксичне тренування не як одноразову акцпо, а як систему цишив природного та штучного ппоксичного тренування, процес багатор1ч-но1 та р1чно1 гадготовки квал1фп<ованих спортсмешв, який вводиться природно 1 регулярно.

ГПд час планування ппоксичного тренування у систем! р1чно'1 подготовки необх1дно враховувати: тривалкть, загальну юлыисть та перюдичшсть тренувальних збор!в, яи проводяться за прських умов; особливосп акл1матазацй спортсмена гад час тренування у горах та реакл1матизацп теля повернення на р1внину; загальний обсяг 1 спрямова1Йсть роботн, динамшу навантажень протягом року, а також у р!зних циклах р1вшшно1 та прсько! гадготовки; вплив специфиш виддв спорту на використання тренування за природних ! штучиих умов. Р1вень досяшуто!' в результат гадготовки адаптацй сл1д регулю-вати "шляхом врахування рацюнально!' тривалосп та чергування прсько! 1 р1вншшо1 гадготовки; 3Mina.mii спрямованосп тренувального процесу на внпадок виявлення ознак адаптацй; введениям цнклгв штучного ппоксичного тренування.

12. Серед ктйматичних 1 погодних факторов на результатившсть тренувально!' та змагалыю! ддяльност1 спортсмешв найб1льший вплив здшсшое температура оточуточого середовища. Пристосовш реакцй оргашзму спортсмена до дй спеки та холоду в найбмьш загальному виглядд зводяться до розсновання тепла за умов високих температур 1 його збереження за низьких температур. Надлишкове накопичення тепла, як ! його надм1рна втрата, призводять до зниження праце-зда ност1, р1вня вияву рухальних якостей, порушення структури

рухалышх д1й, а в окремих випадках, виникнення ппертерлйчних I п-потерм1чних травм.

13. Знания мехатзм1в п^тримки теплово! р1вноваги за р1зними умов, яга характерш для сучасно! тренувально! та змагальпо! д1яль-носто, вживания спещальних заход1в, яга спрямоваш на п!дтримку терморегуляторного балансу, р1зко зменшуе ризик ппертерм1чних 1 ппотерм1чиих травм, сприяе суттсвому збшлпеншо ефективносто процесу шдготовки та змагалыю! ддяльносто.

Ефективна тренувальпа та змагальна ддяльшсть за умов спеки можлива за дозуванням штенсивносто 1 тривалосто робота з врахуванням величини та характеру теплового навантаження; поступовому шдведепш спортсмешв до навантаження за умов спеки; контролю депдратацп оргашзму та споживання родини; поповнення запаяв електролтв; застосування одягу, який створюе хорош! умови для теплов1ддач1. ГБд час робота за умов низьких температур необх1дне застосування ефективних вар!антов розминки; використан-ня одягу, який перешкоджае втрато тепла 1, разом з тим, не допускас накопичення вологи; планування режиму робота та в^дпочинку, який не допускае переохолодження.

14. Проведения змагань та тренувалышх занять рано-вранщ та шзно ввечер1, часто далега перельоти спортсмешв високого класу, ви-кликаш проведениям змагань у р!зних репонах свп-у, р1зко загостри-ло проблему впливу на организм спортсмена часового стресу з його негативним впливом на функцюнальш можливосто й спортивш резу-льтати, обумовленого порушенням циркадних ритм1в. Керування про-цесами десинхрошзацн 1 ресинхрошзацп циркадних ритлпв за умов сучасно! тренувально! ! змагально! д!яльносто стало одшсга з актуаль-них проблем сучасного спорту.

15. Глибина та тривал1сть неузгодженосто ритлпв орган!зму спортсмена теля далеких перельотов, тривалють процесу !х ресинхрошза,-цн залежить В1Д багатьох фактор!в. Найважлившшми з них с напря-мок та в1дстань перельоту; режим, який передував перельоту; рацю-нальне харчування та застосування спещальних засоб1в ! процедур перед, п!д час ! зразу шсля перельоту; специфжа виду спорту та змагально! дисциплши, складн!сть рухальних дш у трепувалыпй та зма-гальн!й ддяльносто; характер попередньо! тренувально! ддяльносто; дос-в1д спортсмена у подоланш негативного впливу часового стресу.

16. У процеа ресинхрошзацп циркадних ритм1в теля далеких перельотов емд виддлита три фази: початкову, яка тривас близько до-би ! характеризуемся наявшетю стрес-синдрому ¿з суттевим в^дхиле-нням пристосовних ефектов в1д природного р1вня; основну (до 5 — 7

дшв), Я1<а включае найважлив1ип компенсаторно-пристосовш реакци; закмочну (до 10—15 дшв), протягом яко! в1дновлюеться'стабшший piBenb функцюнування основних систем оргашзму i завершуеться формування гомеостаза. Негатавний вплив часового стресу можиа зменшити, а процес адаптацн теля далеких перельотзв прискорити, застосовуючи ритмосинхрошзатори, роль яких можуть виконувати спещальне харчування, cbítaobí процедури шд час перельоту, снодш-hí препарата, корекц1я режиму життя перед польотом.

Список основних праць, hkí опублжовано за темою дисертацп

МопографИ, учбовi поабники.

1. Плавание д\я здоровья — Киев: Здоров'я, 1936. — /б д ар, сшвавт.: Сахновскнй К.П./.

2. Struktura makrocykly roeznego i jugo skladowych //Optymalizacia struklury treningu sporto-wego. — Warszawa: Resortowe centmm metodyczno-szkoleniowe kultury fizycznej ¡ sportu, 1991. — /2.2 д ар., сшвавт.: Platonov W.N., Sledziewski O./.

3. Struktura tieningu w ciagu dnia // Optymalizacia stmklury treningu sportowego. — Warszawa: Resortowe centium metodyczno-szkoleniowe kultury i sportu, 1991. —/1 д.ар., сшвавт.: Platonov W.N./.

•t. Pa'paracion física. — España. Barcelona: Paidotribo, 1992. — /23,0 дар., cniivurr.: Platonov W.N./.

5. Фничш як.осп спортсмена. — Китай, Ухань. 199). / китайськю мовою/. —/22,0 д.ар., еппыит,: Платонов В.Н. /.

б Фпнчиа тлютоика. — Кшв: ОлЫтйська лпература, 1995. —/23,3 д.ар.,сшпапт.: Плагинов ВЛ1. /.

7. Питание и системе подготовки спортсменов/Под ред. Смульского В.Л., Моиогарова В.Д., Булатовой М.М. — Кие»: Олимпийская литература, 1996 —/16,0 д. ар./.

8. Спортсмен n различных клнмато-географическнх и погодных условиях. — К.: Олимпийская литерагура, 1996. —/10,23 д.ар., сшвавт.: Платонов В.М. /.

9. Trening w roznycli warunkach geoklimatycznych ¡ pogodowych. — Warszawa: Biblioteka tre-nera, 1996. -/10 0 д.ар., сшвавт.: Platonow W.N./.

МетоАичш рекочендацИ.

10. Методические разработки по повышению мощности н экономичности системы энергообеспечения у квалифицированных велосипедистов. — Киев: КГИФК, 1984. — /1,0 д ар./.

11. Методические рекомендации по отбору перспективных спортсменов в циклических видах спорта. Госкомспорт СССР, Республиканский научно-метод. кабинет. — Киев, 1988 — /2,0 д.ар., сшвавт.: Запорожанов В.Ю., Еатушок Ю.И., Míuichko В.С. и др./.

12. Основные понятия (категории) теории физической культуры и теории спорта: Методические рекомендации. — Киев: КГИФК, 1939.-/1,2 д.ар., сшвавт.: Платонов В.М., Петровськнй В.В.. Матвеев С.Ф. /.

13. Оптимизация тренировочного процесса на основе изучения мощности и экономичности системы энергообеспечения спортсменов (на материале велосипедного спорта): Автореферат диссертации. — Киев, 1984. -/1,0 д.ар.,/.

HayKOBi cranL

14. Возможности направленных воздействий на адаптацию системы дыхания в процессе напряженной спортивной тренировки //Медицинские проблемы физической культуры. — Киев: Здоров'я. — 1984. — Выпуск 9. — 5 с. —/сптавт.: Миценко В.С./.

15. Мощность и экономичность системы энергообеспечения у велосипедистов-шоссейни-ков .ia различных этапах годичной и многолетней подготовки // Управление в процессе тренировки квалифицированных спортсменов. — Киев: КГИФК, 1985. — 10 с.

16. Оптимизация тренировочного процесса на основе изучения мощности и экономичности системы энергообеспечения у велосипедистов // Теория н практика физической культуры. - М.: ФиС. - 1906. - 6. - 6 с.

17. Оптимизация тренировочного процесса велоскпедистов-шоссейников // Научно-спорттньш вестник. - М.: ФиС. - 1986. - 5 с.

18 Совершенствование тренировочного процесса велосипедистов высокой квалификации на основе изучения MCüi;:ir>cr;; и экономичности функционирования системы энергообеспечения // Научные основы упраа\ення подготовкой высококвалифицированных спортсменов. — М.( 1986. — 2 с.

19. Отбор и ориентация тренировочного процесса юных пловцов на этапе специализированной базовой подготовки // Отбор, контроль и прогнозирование в спортивной тренировке : СО.научных трудов. — Киев: КГИФК.1992. — 20 с. — / сшвавт.: Платонов В.М., Морозова А.А./.

20. Spezialisierung und Individualizierung des Trainings von hochklassigen Sprintem im Schwimmsport unter Bemcksichtigung der Sruktur ihrer Wettkampíatikeit und ihres fihktionellen Zustands // Lei-s tungssport. - 1992. - Bd.22. - s. 33-30. - /епшавт.: Platonov V.N. /.

21. O sistema de escola dos xoves deportistas e a orientación da sua preparación en dilerentes etapes do perfeccionamento a longo prazo // 1992, La Coruna /Spain/. — p. 47 — 63.

22. La diversiíicazione Dell' allenamento nelnuoto giovonile//SDS, Roma, J992. - No.ZS. - p. 2—11.

23. Elfect of endurance physical training on cardio-respiratory system reactive features (mechanism oí training load cumulation influénce) //J.oí Sports Med. and Phys. FitneSs. — Italy, Roma: Minerva Medica, 1993. — p. 95— 106. — /сшвавт.: Mischenko V.S./.

24. Die Orientierung des mebjahrigen Trainings junger Schwimmer nach ihren Veranlagungen fui Sprintoder Dauerarbeit //Leistungssport. - 1993. — Bd.23. — s. 40-47. - /сшвавт.: Platonov V.N. /.

25. Ориентация процесса многолетнего совершенствования юных спортсменов на основе их предрасположенности к спринтерской или стайерской работе // Отбор и подготовка спортивного резерва. — 1996; 4 с. — /сшвавт.: Платонов В.М., Бородай О.В., Морозова А.А./.

26. Оценка функциональной подготовленности квалифицированных спортсменов па основании учета структуры аэробной производительности // Наука в олимпийском спорте. — Киев. - 1994,— Выпуск 1. — с. 63 — 73. — /сшвавт.: MimeiiKO В.С./.

27. Indiwidualizacja treningu mlodych plywakow pod katem predyspozycji startowych //Sport Wyczynowy. - 1994. - No.1-2. - s. 54-64.

28. Estructura global, tipos y organización de los sessiones de entrenamemto //Actualización en Ciencias Aplicados al Deporte, 1995, Argentino, Rosario. — p. 219-225.

29. La carga en las sesjones de entrenamento //Actualización en Ciencias Aplicados al Deporte, 1995, Argentino, Rosario. - p. 225-229.

30. El desarrollo de la fuersa-velocidad //Actualización en Cienciass Aplicados al Deporte, 1995, Argentino, Rosario. — p. 229-234.

31. La economía de los funciones y la resistencia de los deportistas a la fatiga //Actualización en Ciencias Aplicadios al Deporte, 1995, Argentino, Rosario. — p. 234 — 241.

32. Métodos para dessarrollar la flexibilidad //Actualización en Ciencias Aplicados al Deporte, 1995, Argentino, Rosario. - p. 241-246.

33. Спортсмен в условиях нарушения циркадных ритмов // Наука в олимписком спорте. — 1996. — 4. — с. 53 — 59,— /сшвавт.: Платонов В.М./.

34. Спортсмен в условиях жары //Наука в олимпийском спорте, 1996. — 5. — с. 24 — 30 /сшвавт.: Платонов В.М./.

35. Булатова М.М. Ориентация тренировочного процесса юных пловцов с учетом irx предрасположенности к выступлениям на дистанциях различной протяженности // Сб. трудов "Спортивный отбор и ориентация в системе многолетней подготовки спортсменов", посвященной 100-летию Олимпийских игр, Киев, июнь 6 — 8, 1996. — Киев,1996. — с. 9—10,

Програмн навчалышх днсцш1Л111.

36. Программа семинара (для иностранных граждан) по теории и методике спорта высших достижений. - Киев: КП1ФК, 1989. - 24 е.- /сшвавт.: Платонов В.М., Запорожанов В.О./.

Лекци.

37. Среднегорная тренировка в системе подготовки спортсменов. — Киев: КГИФК, 1987.

- 24 с. - /сшвавт.: Суслов Ф.П.. Красильщиков O.K./.

Материал» в зб/рннках наукових праць.

38. Особенности планирования микроциклов при тренировке квалифицированных юных пловцов // Мат. XXI конференции молодых ученых. — Болгария, София: ВИФ, 1979. — 2 с.— /сшвавт.: Усачев Ю.О./.

39. Построение тренировочного процесса квалифицировашплс пловцов при использовании работы различной преимущественной направленности //Нау"но-метод.основы подготовки спортсменов высокого класса. — Киев: Госкомспорт УССР, 1980. — S с. — /ствавт.: Усачев Ю.О./.

40. Особенности многолетней динамики адагггации системы дыхания и структуры функционалыюй подготовленности высококвалифицированных спортсменов (велоспорт, гребля) // Научные основы многолетнего планирования тренировочного процесса подготовки олимпийского резерва. - Днепропетровск: Госкомспорт УССР, 1983. — 3 с. — /ствавт.: Мйценко B.C., Галушко В О., Мироненко B.O. и др. /.

41. Контроль функциональной полготооленпости высококвалифицированных велосипедистов на основе структуризации ее ведущих физиологических проявлений // Проблемы комплексного контроля в спорте высших достижений:Тезисы докладов Всесоюз. науч.-пракг.конф. — М.:Госкомспорт СССР. 1983. — I с. - /епшавт.: Мйценко B.C.,Миропенхо В.О.,Паалж А.И. и др./.

42. Изменение физиологической реактивности системы дыхания в процессе напряженной мышечной деятельности как критерий прогнозирования функциональных возможностей организма //Прогнозирование в прикладной физиологии: Тезисы докладов. — Фрунзе, 1984. — 2 с. — /сшвавт.: Мйценко B.C., Дяченко В.Ф., Зунг Ч.Д./.

43. Ориентация процесса развития специальной выносливости у юных лыжников-гонщиков //Отбор и многолетнее планировании в спорте. — Ив.-Франковск, 1986. — 3 с.

44. Ориентация методики развития специальной выносливости пловцов на основе изучения подвижности и устойчивости аэробного компонента системы энергообеспечения // Научные основы управления подготовкой высококвалифицированных спортсменов. — М., 1986. -2с.- /с!ивавт.: Пономарев В./.

45. Особенности процессов энергообеспечения у пловцов-спринтеров на дистанции 50 м.

— Киев: Госкомспорт УССР, 1988. — 1 с. — /ствавт.: Батурина 1.Д./.

46. Ориентация тренировочного процесса пловцов-спринтеров на основе структуры соревновательной деятельности и функциональных особенностей // Тез. докл.ХП Всесоюз. научно-практ.копф. "Проблемы отбора и подготовки перспективных спортсменов". — Ярославль, 10—12 октября 1939 г. - Раздел 1. - М., 1989. - 2 с. - /ствавт.: Бородай О.В., Кудима П.О./.

47. Ориентация тренировочного процесса юных пловцов на основе использования предрасположенности к спринтерской или стайерской работе //Тез. докл. ХП Всесоюз. научно-пракг. конф. "Проблемы отбора и подготовки перспективных юных спортсменов." — Ярославль, 10—13 октября. 1989. - 2 с. -/ ствавт.: Морозова АА.,/.

48. Ориентация процесса многолетнего совершенствования юных спортсменов на основе их предрасположенности к спршгтерской или стайерской работе //Мат. междун. конф. "Отбор и подготовка спортивного резерва". — Киев: КГИФК. 1992. — с. 32 — 35. — /сшвавт.: Платонов В.М., Бородай О.В., Морозова A.A./.

49. Реализация функциональных резервов организма спортсменов высшей квалификации в тренировочной и соревновательной деятельности // Современный олимпийский спорт: Тезисы докладов междун. науч.когресса. — Киев: КГИФК, 1993. — с: 113—115.

50. Функциональные резервы организма спортсмена и оценка стуктуры их функциональной подготовленности // Современный олимпийский спорт: Тез. докл. междун. науч. конгресса. — Киев: КГИФК, 1993. - с. 255 - 258. - /ствавт.: Мйценко B.C./.

51. Orientation of training process for junior athletes based on the account of their morphological and functional features postures as components // Materials of Vth International Symposium on Exercée and Sport Biology, 9- 12, February 1995. — France, Nice.— p. 28.

52. Ways of functional reserve realization of elite athletes as reflection of their functional fitness // Olympic Scientific Congress, 1992, Malaga, Spain, p. 6—7. — /cniaatfr.: Mischenko V.S., Platonov V.N./.

53. Modelling of tactics for elite athletes // International Congress of Physical Education and Sport. — Comotini, 1993. - p. 25. — /сшвавт.: Arkhipov A.A./.

54. Orientation of training process of young swimmers with account for predisposition to performances at different distances // Book of Abstracts of the First Annual Congress. Frontiers in Sport Science: The European Perspective. - France, Nice, 1996. — p. 853-859.— /епшапт.: Platonov V./.

. 55. The system of long-term preparation of .elite athletes //Book of Abstract of the First Annual Congress. Frontiers in Sport Science: The European Perspective. — France, Nice, 1996. - p. 892-893. — /сшвавт.: Platonov V./. (

56. Theoretico-methodological aspects of sport selection and orientation // Physical Activity, Sport, and Health: The 1996 International Pre-Olympic Scientific Congress, 10- 14 July 1996. - Dallas, Texas, USA, 1996. - p. 123. - /сшпавт.: Platonov V./.

57. The structure and content of the system of long-term improvement, selection and orientation for athletes in the Olympic sports //Physical Activity, Sport, and Health: The 1996 International Pre-Olympic Scientific Congress, 10-14 July 1996. - Dallas, Texas, USA, 1996 - p. 124: -/сшвавт.: Platonov V./.

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени доктора наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.1 . — Олимпийский и профессиональный спорт, Украинский государственный университет физического воспитани и спорта, Киев, 1997.

Защищаются результаты исследований и их концептуальное обобщение, изложенное в 67 опубликованных работах. Теоретические и экспериментальные исследования, положенные в основу исследований, посвящены разработке проблемы формирования и реализации функциональных резервов спортсменов в • системе многолетнего и годичного совершенствования. Различные аспекты проблемы рассмотрены в связи с необходимостью учета индивидуальных особенностей спортсменов, специфики конкретного вида спорта, оптимальной структуры функциональной подготовленности и соревновательной деятельности, воздействия факторов окружающей Среды (среднегорье, высокогорье, жара, холод и др.), в которых спортсменам приходится тренироваться и соревноваться.

Boulatova М.М. Theoretical-and-methodical aspects of elite athlete functional reserve realization. Submission of the thesis for the doctor degree in physical education and sport in speciality 24.00.1 : Olympic and professional sport. Ukrainian University of physical education and sports, Kiev, 1997.

Abstract: Theoretical and experimental studies, being the basis of the given work, were dedicated to working out the problem of formation and realization of the functional reserves of athletes in the system of long term and annual perfection. The different aspects of problem were examined in connection with necessity to account for individual peculiarities of athletes, specificity of concrete sports event optimal structure of functional fitness and competitive activity, influence of environmental factors (high and middle altitude, heat, cold, etc.) ■ in which the athletes have to train and compete. ......

Ключов1 слова: спорт, система спортивно! шдготовки, спортсмен, фуцкцюнфльш рс-зерви, функцюнальпа система, адаптафя, шдив1дуал1'зац1я, закономфиосп, принцип«, засоби та методи шдготовки, фактори оточуючого середонища.