автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Теория этнополитики в западном обществоведении: структура и принципы исследования

Полный текст автореферата диссертации по теме "Теория этнополитики в западном обществоведении: структура и принципы исследования"

Р Г и ОД 2 7 шп 199*»

1КСТИГУТ 1СТ0Р11 УКРЛЕНИ НАН УКРА1Ш!

На правах рукопясу

МАЙБОРОДА Олвксандр Мгкитович

ТВОРШ ЕГЮГОЛПИКИ В ЗАХ1ДН0МУ СУСШЛЬСТЭЭЗНАЮШ: СТРУКТУРА I ПРИИЩИ ДОСЛ1ДНЕННЯ

07;Ш;03 - Всесзитня 1стор1я

Апторофорат

моногра?1У на здобуття вченого сгупепя доктора !отор.'чш!х паук'

Шв - 195И

Дисергац1Я е монограф!ею

Робота викокана в 1нститут! icTopli УкраУни HAH УкраУни

0ф1ц!йн1 опоненти: - док-гор !сторичних наук,

чяен-кореспондент HAH УкраУни бвтух В.Б;.

- доктор ф!лософських наук, член-кореспондент HAH Украхни Попович М.В.

- доктор !сторичних наук Варварцев М.М,

Пров1дна установа - 1нститут нац! ональнпх в ¡даос и к i по--üTMorii HAH УкраУни

Захкст в!дбудеться t^/O^A^Jj. 1994 р>. 0 год.'

на зао1данк1 cneuiajii30B8H0'i вчено!' ради Д 01.43.01 по захисту дисертац!й в 1нститут! укра!ноько? археограф! I HAH УкраКни за адресою: 254050, КйУб, вул.Пугачова, 12/2.

3 мочограф!ею можна ознайомитпся в (51 йл! отец! 1нституту украшсько? археограф!i HAH УкраКнц.

Автореферат роз!сланий

Вчекий секретер спвц!ал!зованоУ ради Тод1йчук О.В.-

I, ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА !,ЯЮГРА311

Актуальн!сть теми. СучасниЯ етап розробки у в!тчизнян!й науц! етнонац!ональноУ проблематики характеризуется тими самими рисами, що властив! украХнському сусп!льстзознавству в ц!~ лому, Неспромоян!сть марксизм у поясненн! ц!лого ряду явиц в етнонац! ональн! й icToptY людства вякликало природний потяг ук-раУнських вчених до cbítoboY науково! думки, до запозичення Y: передових досягнень* Проте, ххня !нтегрзц!я у св!тог>е сусп!льст~ вознавство супроводжуеться ц!лим рядом труднощ!з.- В першу черту, десться взнака тривала в1д{рван!сть украшсько! науки в!д поре-дово! думки; као013нан!сть щодо концептуальное засад', понятiЯ-ного апарату та !нструментар1ю, прийнятих у св1товсму сусп1ль-ствознавст^}. Приучению до перадово!" науки завау.апть як бвзог-лядне захоплення вс!ма без вяключення поглядами 3apytíisniix вчених, Yxne бэзсистемно коп1ювагаи", так i мшгул! стороотипп'-, нав'я-зан! ко;лун!стичною пропагандою;-Завдання !нтеграц!1 тих напрям!в укра1ноько1 !сторично1 науки, що стосупться етнонац}опальноY !сто-pií людства, ставить на порядок денний питания про системно уза-гальнекия таоретячних засад зах!дно1 вгнопол1толог1чпоУ думки та И здобуткгв

Потреба в узагальненн} зах1дного досв!ду вявчення етнона-ц}оиально1 та етнополэтичноY tcTopl'í р1зних краш викликана та-кож завданнями, що Yx висувае етнопод!тична ситуация в Укра'£н1 ¿ OonoBHt положения эах!дноУ TeopiY отнопол!тикп являпть собою базу для розробки нац}онально! пол i тики в Укра?чськ1й держав!; для формування максимально гармонгйноУ модол! м!хетн!чних взаемин.

Предметом лосл?диення е псяоявння í висновки', викладен! в зах!дн1Я англомовн!Я л!тератур! з питань етнонац!онально? та ет-нопол!тично1 icTopii'1, соц!cuioriY, пол1Тологи_, coufально1 психолог! í та !нш.-, як! у сум!оност! являють собою ц!л!сну наукову ToopiB, здатпу пояснюватя сучасний етн!чний ренвсанс у св!т! i передбачати тенденц!У етнонац!онального 1 етнопол!тичного роз-витку в!дпов!дно до конкретних сусп!льно-пол!тичних ситуац!й.

Досл!даицька увага спрямована такох на !стор!ю етнопол!тич-них pyxiB в окремих краУнах', яка являз собою емп!ричну базу ет-нопол!тичноУ TeoplY ¡t

Теоретична розробка етпопол!тпчно1 проблематики розпоча-лася в зах!днсму сус^льствознавств! ще ка початку 70-х рок! в1, а.:о кайб1льш активно цей процес в!дбувався з другоУ половини 70-х до иная 80-х рок!в.- Саме цой В1дтянок часу охопленкй хтк^ иолог1Ч»ими тамгами дано го досл!дкеяня* ■

Ь'.ртп лослтдяочяя полягаз у проникненн! в сутшсний зигот зах!днях кауково-теореткчних поглядев на $еномон отиополгтики^ у визначенш IX гносоолог!чно? ц!нност! вхдпохидно до тенденц!й 1 напря:.'Лв отпополгтичного роззитку р! зяих краТн у минуло:^у } сучасному, у з'ясув-нн! хх наукового 1 практичного значения як Сази для розвит^" в1тчизнкно1 теорП наци! ! м!жнац!ональних в!дносин та 4ор>.уваш!я етнонац! онально'1 пол!тики в Украг'н!

Досягнення поставлено'1 мети реал! зовуеться виконанням пос-тавл'ених у доелдаенн! зявппнь:

- виявлення основних концептуальных напряшв у оучасшй зах!дн1й .етнополттологП';

- визначения основних елемент1В структура заодно!' теори атнопол!тики та з'ясування Ухнього зм!сту в1дповхдно до загаль-нопол1толог1таих критер!Ув;

-узагальнення поглядев зах!дних сус^льстврзнавцтв на проблему* взаемозалежност! м!я причиною 1 насл1Дком в етнопол^ичних явищах;

-анализ зах!дного наукового шдходу до етнопсд1тики як до системно* цШсност1;

- оц!нка застоеовуваних у зах!дному сусп{льотвознавств! кратер!¡в визначенкя основних етап!в "етн!чного в!дродаення" у св1тов!й 1стори;

- з'ясувйння погляд!в зах!дних сусп1льствознавц!в щодо фактор! в, як! визначають як!сну еволюц1ю етнопол!тичних процес!в

на рхзних ! сторичних егапах';

- анал13 иожливост! застосувашш полоасень зах!дноУ етно^ политично!" теор!У для пояснения етнопол!тично! ситуац!I в ~о-лишньому СРСР 1 для планування наи!онально'У под1тики у багато-нац!оналышх державах?

- застооування подокень теорН як гносеолог!чного кратер!я марксистськоУ теор!У нац!й на продает визначення можливост! ви-користання останньоУ у подальшому розвитку нац! ональноУ проб-1 лематикч;

Виконаннл постамента завдань досягасться методом аналогичного узагальнвння погляд!в зах!дних сусп1льствознавц}в нависло основних структурних елемент!в етнопсштично! теор!У пгд-пов{дко до загальнопол1толог*чних положень гз паралельнпм вста-новленням ступошо Ух короляц!Ч науково-!сторичними фактами, як1 експл!кують процес втнтчкого в!дродяення у св!т! у хроно-лопчнс.чу 1 просторовому вим1рах i яеляпть собою емп1рпчну ¿азу теорН етнотгалгтЕкн.-

Лзг.врвльна бззд. Моногрэф1я грунтустьсл на англомовних публикациях зах1дпих спец!ал1ст1в в галуз! етнопсд1тики - монографиях, науковлх зб1рнйхах, журнальних статтях. Опуйя}г;ова!й пра-ц{ тематично групуються по таких напрямах.

В першу чергу публ}кацН {з загальноТ теор!][ отношШтики та нащонал! зму. До шс'1 групи в^носяться прац! таких загально-визнаних авторитот1в, як А.См1т; Е.Гельнер, Дя^отш1льд, О.Туд-жман, Р.шяорлюк, Д.Котцо, П.3ан ден Берг; Х.Сетон-Уотсон1, У.Коя-нор, К.Енлоу, Мдехтор, Т.Нейрн1 та ряду 1ншюс.

До шег ж групи вхдносяться ! науков1 зб}рники, присвячен! проблемам нащонал1зма, нац!обуд!вшнггва, екичного Ыдродлення.-Свред них ыожна наззатп "Ети!чн!сть ! нац!обуд1вницуво" /Еевэр-л{-Х{ллз - Лондон, 1974/, "Нац1онал!стичн1 рухи" /Лондон - Бей-з}нгсток, 1976/, "Нацгя" I "держава" у Свроп1" /Лондон, 1980/,

I.Smith A. Theories of nationalism. - London, 1971; Idem. Ethnic revival in the nodern world. - Cambridge, 1981; Cellner E. Nations and nationalism. - Oxford, 19B3; Rothschild J. ¿thnopolitics: A conceptional framework. - 'lew York, 1981; Cudjman P. Nationalism in conteinporery Europe. - Boulder,1901; Szporluck H. Comnunism and nationalism. - New York, 13G0; Kotze D. Nationalism: A contemporary 3tudy. - Cape To;vn, 1901; Van den Berghe P. The ethnic phenomenon. - He-.v York - Oxford, 19B2; Setori-.7at3on H. nations and status. - London, 1977; Connor '.V. The national question in marxiot-leninist theory and strategy. - Princeton, 1984; Knloo C. Kthnic ooldiera: titate security in duvided society. - Athena, 19GO; Idem. Police, military and ethnicity: foundation of state power. -Hew Brunswick - London, 1980; riechter M. Internal colonialism: The celtic fringe in the britiah national development. 1536. -1966.-- London, 1975; Nairn T. The break up of Britain: Crisis and neocolonialism. - London, 1977.

"¡1овий нац}окал1зм розвкнутого Заходу" /Бостон, IS85/, "Нац{о-ыальнвй сепаратизм" /КардiФ, 1982/, "Етн! чно в1дродяекня у су-чссних демократии«« державах" /Нью-Йорк, 1980/, "Ethíihiiü сепаратизм i св!това поойтика" Дондон, 1984/, "Моншост!: сп1ль-Н1сть та 1д0нтичн)сть" /Берлин, 1983/', "Захист етн{чних меняти" /Нью-Йорк, I9SI/', "Сучаск} д}аспори у м1жнародн1й полтщГ' /Лондон - С!дней, 1986/, "Нац1онал1зм у Сх1дн1й Бвроп!" /Нстл -Лондон, 1973/, "Етшчна р1зноыан}тн1сть í конфл!кт у Cxijwffi eBponi" /Сайта Барбара, 1980/, "Культура 1 нац!онал!зм у Сх1д-hííí Cbponi д8в»ЯТКа*цшт0г0 стсшття" Долумбус, 1985/, "koh'íjlikt у CBtTOBOfjy TOsapiiCTBi" /Брайтон, 1984/, "ЕтнИний конфлiкт у м1кнародних В1Дносииах /Нь;о-1!орк, 1977/ та trcni.

У гг/бл$ кац!roe nepnio'i групи най<Яльш г.овно i предметно вик-ладоно здобутки заходя oí сусп1льствознавчо? думки щодо природа етнонаШ ональних pyxiB, пронес i в г.од1тизацН crainuocTi, в них застосовано загальновизкани.н. понят!йш:й i терм1нолог1чний апа-рат, с також найсИльн розповсюдкий принципи t методи анал!зу 1стор1!чнах явищ, як! niдкосяться до етн!чко! пол i тики.

Другу трупу стаковлять npaui, hkí ойкеяувться колом питань", пов'язанкх i3 взавмозалежн1стго м!ж етн!чною 1донт1;чн1стю i пед}-тичг'ою а1сгивн!стю. 3míct зах1дних етнопол!толог1чш1Х погляд1в на згадаш питаная розкриваеться у працях Дж* де Во, Я.Крейчх i В.Ве-л!мського, Х^Блолока, Дж.Армстронга, П.Браса, ЯЛандау, Г.Голан^ та i5штихЗгадаш питания були темою багатьох дискус1й, зм{ст t результата яких були дояесен1 до широко!" аудитор!í через ряд зб1рник!в, таких як "Етн{чн{сть: теор!я i практика" Деыбр1да', 1975/, "Етшчн1сть" Дыо-Яорк, 1977/, "Етн1чна 1дентич(псть: культурна <5езпо]5ервшсть та зм{нюван!сть" /Пало Алто", 1975/, "Ет-

I£- Vos C., de. Ethnic pluralism: Conflict and accomodation// Ethnic identity. - Palo Alto, 1975; Krejchi J., Velimaki V. Ethnic and political nations in Europe. - London, 1981; Blalock H. liace and ethnic relations. - Englewood Cliffs, 1982; Armstong J. Nations before nationalism. - Chapel'Hill, ¡982; Brass P. Ethnic groups and nationalities//Ethnic diversity und conflict in Kastern Europe. - Santa Barbara, VjeO; Landau J. Diaspora and language//Kodern diaspora in international- politics. - London-Sydney, 1986; Golan G. Elements of russian tradition in soviet socialism//3ocialisra and tradition. - Jerusalem, 1975.

н!чна 1дентичн!сть у транспац! ональному св!т!" /Зеотпорт, 1981/, "Культура, еткгчн^оть та ¡дснтичнтсть" /Нъю-Лорк, 1983/, ""ова i псштика" /хГьзо-йорк, 1934/..

Окрсму валику групу складають пуйл!каиП, прпсаячен! анал!-зу еткопол!тично'1 icropii окремнх рег!он!в ! краУн. В1дпот>!дно до посталдених у монограф!i завдань авторська увага була зосо-реддена в г.сряу чергу на тих з них, що стосупться ioTopii ко-лленього СРСР 5 зокрзма УкраУнл. Монографтчнкми дослдаенияу.и uisi те;/.:: s, зокрзма, npaui К.Каррер-д'Анкос, А.Макоул!, Р.Карк-л!нз, Р.Рокета, Jlr..XocKinrat Б.Гараси.'лг.а, А.Ес::.>пгсена та С.УУмбуеа, О.Баргхорна, Б.Кравчепка, П.'.!агоч1^ та ikzhx.

З.чачно бмьше коло дкерел uic'i групя складаать статт1 ! роздхли зах!днкх автор!в у р^зноиаштних наукопих зб!рниках, серед яких козна вядглпти "Дов1Дник по найбхльяах радянських на-uiональностях" /Ньгь-Йорк - Лондон, 1975/, "Радяпська пол!тика ! практика подо нахпонгльностей" /Нь»-'1орк, 1978/, "Е?н!чи! кор-дони РадянськоУ Аз! У" /Йыо-Лорк, 1979/, "Егн!чна ?оо!я в СРОР: д!лема панування" /Нью-Йорк, 1380/, "Нашобуд!вшштво ! пал! тика нац10иал!зг.5у: нарися з AecTpiКськоУ Галичинп" /Кем<5р!дк, 1982/, "Зовшшня i внутршня полгткка у Схгдпхй бвроп! I9S0~ro року: тондонци ! перспектива" /Лондон, 1933/, "УкраУна п!сля Шелеста" /Едмонтон, 1983/, "Закавказгя: нац!онал13м i соц!аль-н! зм!ни" /£н Арбор, 1983/, "СРСР i мусульманський CBiT" /Лондон, IS3i/t "Соц!ол!нгв!отичн! перспвктявп радянських нац1ональ-них мов" /Еорлп:, 1935/, "Радянсыш С ере дня Аз1я" /Ёсб'ср г; 1284/; "Радянськ! нац!сналькост! у стратег!ч1ПЙ перспектив!" /Лондон -С1дней, 1955/, "Остання !мпер!я" /Стенфорд, 1985/, "Горбачов !

I. Ccrrere d 'i)ncausae Н. iiocline of an Empire: The soviet

socialiot republics in revolt. - ¡lew York, 1962; ¡.¡cAuley A. lieli^ion, nationalise and economic development in Joviet Uentral Asia. - Colchester, 1908; Karklins R. Sthnic relations in the USoR. - Boston etc., 1986; Rockett K. Ethnic nationalities in the Soviet Union. - Кaw York, 19B1; Hocking G.History of the Soviet Union. - London, 1965; JIarasymiw B. Political elite recruitment in the Soviet Union. - Hew York, 19G4; 3ennigaen A., iVimbush 5. ;.'.ualim national corniuniam in the Soviet Union. - Chicago-London, 1079; Barghoorn i. Soviet ruasian nationalism. - '.Veatport, 1976; Xrawchenko 3. Social change and national conaciousnesa i:i twientieth-century Ukraine. - Oxford, 1965; b.agoczi P. The ru3yn-ukrainian3 of Czechoslovakia. - tfien, 19S3.

радппсько майбутио" /Баулдер - Лондон, 1388/; "Политика, сус-шльстко I национальность у горбачовськтй Рос!I" /Баулдер -Лондон, 1989/.

'До одну трупу дг.орол ехмадавть публпоц!У, кЛаен! у так! п!дс;,и г.ертодичнг вядання, як "Амзрикен пол!т!кол сайнз рев'п", "1ст юрошен куоторл!", "Джорнсл оф полЖкс", "Пол!т!кел саннз цуоторлГ', "Полтс! сг!шс1з", "Пол хт! кол стадтз", "Сов'ст ста-Д1з"' 'Стад13 1и кемпоротгэ ком'шйз.м", "Серьей", "Х!стор! онд теор!" та цхлого ряду пкчх.-

I ототн огря-т; л ^оПтом;;. 3 украУнсък!й науц! впнчення та узагадьнення захшшх етнопсштолог!ч1шх теороткчних здобутк!в с нов им напрямом. В часа шг/ваккя СРСР украшськ! дослгдоения заххдноУ етнопсштичноУ проблематики були п!дпорядковаш зав-дангим 1дзолог!чкого прогнборства, ! тому участь вЛтчазняиих вчеппх у св!тов1й дг.скусп з гситакь етнополгтшш здоб1лыаого опнп.-тлася поза с;оро:о науки. В порау чергу це стосуеться праць, спряг.ованкх на апологетику национально'/ поя1Тпкя КПРС 1 "вик-рлття" УУ зарубЬ:них критишв.

В той "о час, ряд дослхдннктв з б!льшо;о об'сктивн1стю пос-тавквея до захгдних погляд!в вшюсно стносовддлыюго та етно-пол:тичного розвятху у св1т!. В першу чергу прнгертають до себе увагу книги З.Б.Свтуха*, в яих простелено взасмод!ю науковах та пол!тико-1дзолог!чних 1нтерес!в у Спслучсних Штатах Америк! та вКгкад1. дорл!дквннлм виявлено, що застосування розробок относощологхв та отнопол!толог13 у назвсиих краУнах сприяло змешенню тел ;л.-:ст:пчноУ напружоност! Об'ективно такий вис-новок говорив ка корпеть америтнськях ! канодських фах1вц!ь з етноиац1окальноУ проблемам ки.

Окреп! погляди захътдих сусшльствознавц!в на зм!ст ряду егпополхтичних явпз; /етн!чного конфл1кту, повед!нки центрального уряду щодо меншкн та !ншях/ були розглянут! у калоктлвн!й

I.' Евтух В.Б.- Историография национальных отношений: в США и Канаде /60-70-с годы/. - Киев: Каукова думка, 1982.• - 160 е.; Евтух В.Б;- Концепции этносоциального развития США и Канадн: типология', традиции, эволюция. - Киев: Наукова думка, 1091. -

прац! А.МХтепакова, В.Б.евтуха та 0.3 .¡Натура-1 Науково-тсо-ротична база а\".ернкансы'.оУ дерхавноУ полI так:*. г,одо нац!ояальних кеншян була окремо розгляиута в пгдшпдуалып ¡1 конографП" 0.3 .Шатура"^ та у холекпж-пй копографГУ "Государственная полк-тика ¡1 обострение панаоналышх отношений в странах капитала"".'

Налеяить врахувати, цо згадан! прац! пг.салпся в умовя:; яор-> сткого 1деолог1чного контролю, цо знаилшо снос в!дбкття у пзь-ному переб{льсошп здобутыв марксистського сустльствознавствз портило до захш!01 тооретичноУ думки. Особливо пом! тнг.л цеп нвдолпс у двох останн!х з названия-праць.

В новому ракурс! дозволяс гллнути на розвнток отнопол1тлч-ноУ думки на Заход! монограф!я З.Л.Потульницького, у як!й про-аналгзовано концепц!У дер.-.авност1, авторами яких булл представни-кя украУнськоУ ¡сторико-псиптично'! науки4.

Процос декократизацГУ науки в Украпп пгдкрнв прост!р для плврал1СТнчного тдходу до влечения етнопсл^тичнпх яви-д. Зрозу-м!ло, по 1хнс всебхчпо ссмпслспнп, особливо г.олп моза ?.до про етнопол!тнчну с1'туаЦ1В в сам!II УкраУн! I визначення принцип!в етнонпшокальноУ полгтики в нН!, пп.'.'.эгас нялезгого теоретико-методолопчного р!В!1Я. Е^.о зройлон! пер'лг усп!ин! строби в цьо.му напряш". Подалызий прогрес у виичешп пробло.7.п будс забэспечо-иий за умояи зоовоенкя здобут!-пв СВ1Т0В01 отнополггологг:ноУ думки.

1. Шлепаков А.Н., Евтух В.Б., Шп.'/.г^/р 0.3. Пуряуазиио концепции национальных отношений в развитых капиталистических странах. - К::ов: Наукова думка, 1968. - 179 с.

2. Шампур 0.В.-США: бутауазноо государство и практика национальных отношений /сО-сО-с года/. - Киев: Наукова думка; 1939. -219 е.-

3* Шленэков АЛ;- Глава УI. Критика буржуазных концепций мояна-ционалышх отношений //Государственная политика и обострение нпционалышх отношений в странах капитала.■ - Киев, 1979,- -С.-278-303.-

4;- ПотульняцькаЯ В.'А.- 1стотля угоаУяськоУ псш!тологГ1 /Концепт 1 дерт.аг.ност! в уктоУнеьмй заруб1жн!й 1сторико-пол!тичн1й наувд/. - К., 1Э92. - 231 с.

5;- Етнопол!тична ситуац!я на УкраУш. - К.; 1991. - 92 о.'; Меяна-

Нйукорз копкзча.- Попереди1М1! працями були пом*чек! лише доя к} с!эястн{ лшп в рамках етнопол1тично1 проблематики, оск1-льки головш'.м УхиН1. предметом були науково-теоротичн1 розробки у зистосуванн! до пол1тш;о-1деолог1чннх доктрин зах1дних урядхв. Подана монографтя являс собою спробу широкого системко-аналгтйч-ного узагальнення зах1Дко! еткопол!тслог1чко1 думки, осягнення структурного з:лсту тоорп етнопал1тяки, выявления "и методолог1ч-ипх засад I досл!днкцьких принципв. У моногра-Ш" впершо ^загаль-ыоцо осковк! концепцП захтдних еткопол1толог1в щодо пряроди ет-нонсШопач! зг.:у, взо.-мозало.~ност1 мхж втно-псяхолог1чш:ми та со-ц!ал1>но-сконсм1ЧИ!::.!И мотивам;: пол{ткчно1 повед}нка, влзначон{ основа! концоптуальн! напрягла I проведено Ух поргвняльний ана-Л13. Продеионстровшю ейекткшпсть методу використання науково-тстор:;ч;:их ;1лкт!в як апробащ'Лного матер! алу на предмет е.'лт}р::ч-ноК персрлрки в1рност1 полокень тоорИ' етнопсиптики, то зробле-но ш1яхом гл прягладаннл до егнопоя^кчно? ситуащ* в колишньому СГСР, зокрема до УкраТни.

В г.'.оногра:£п продемснстровано науково значения захвдю? от1юпол1ткчно1' теор11 як вих1дно'1 бази розгортання В1тчизняних еткопсоптолог1чш;х досл1даонь. На вдалну В1Д традиц!Шюго оц1-шзального пгдхсду до захгдного сусшльствознавства, монография ыхс^кть в соб1 спробу окреслонкя нор,их сккетних лШй в бгк дальшого Еаглийлонкя еткспыпткчно!' теори разом 1з розшаронням географы науковпх цонтр!в, а таксис метод олог1чно'1 бази дослщ-жень.

П-рдчтп'-ша щпчтсть. Зшст монограф} I дай в руки деркавннх установ Укра'1ки, в 1дпов1дальних за нац:ональну пол1тику в кра'1-н!, узагальнепня досв1ду зд!Г;снешш тако1 пол!тики в ргзних кра'Унах разом } з пауков;-.;,! анагЛзсм 11 досягнень I несдач на предмет визначення оптимально'! для украУнсько! ситуацИ етнополх-

» ционалыше отноиония: термины и определения. - К., 1991.- -406 сКонцепщя отнопол^тичних досл!дтань в УкраХн!. ■ К., 1992. - 21 е.; Етнопол1тична ситуац}я в Укоаш!;- - К.; 1993. - 110 е.; Етнонащоналытй розвиток УкраТни: термин, визначення, перспектив;«, „ - К., 1993 800 с. Картуков О, Етаопслттолог1я. Данина мод1 чи вимога часу? //В1че. - 1994 й I- С. 128-137.

тпчно! модел!, яка мае забэзпачити гармон!зац!в м!кнац1опаль-них вгдносин, м!жетн!чкв взаЕМ0порозум!ння I злагоду.

Серед адресатов монографИ - пол{тичн} парт11 та громад-ськг орган!защ 1, як! виступають суб'ектамя пол!тичного ккття ! працээть над розробкою власних програм з национально! под!-тики.

3!брзний в монограф!! матер!ал мояо бути вккористанкй у д!яльност! нашонально-культурних тоЕариств в Укра'ш!> допомог-ти :м у визначенн! перспектив та оргснтирхв власногй розвитку.

Монография мохе бути використана як учбовий матер!ал при читанн! курс!в етнопол!талог!У у влпщх учбових закладах, у ьау-ковс-просвхткицыий робот!.

Аптюбаптя насл1дк!в доел{д-^ення. Кргм подано! на захист монограф!!, матер!али досл^дкекня буля використан! автором у ряд! наукових публ1кац!й, список яких наведено наприк!нц! автореферату. Автор спирався на материала доелгдаення також п!д час дискус!! на Трет!Я сесГ! Хельс!ннзько! громадянсько! асамбле! /Анкара, 2-5 грудня 1993 р./, у практичн!й громаде ько-полIтич-н!й д!яльност! в якост! члена презид!!, а згодом гслови Ради нац!ональностей Народного Руху Укра'ши', зокрема при п!дготовц! альтернативного офШйному законопроекту "Про нац!ональн! мен-пини в Укра!н1" поданого в!д РН НРУ проекту закону "Про нац!о-нальн! права громадян У1фа!ни" /зага;ьний зм!ст викяадено у газет! "Веч!рн!й Ки!в" в!д 16 червня 1992 р./, а такох при п!дго^ товц! "Програмових засад нац1онально! пол!тяки Народного Руху Укра!ни", вм1щених у прес-рел!з "Рух-прес" № 34 в!д 10-12 грудня 1993 р.

На баз! матер!ал!в доелгдяеляя був ¡тгдготоалений I у люто-му-кштк! 1991 р.- прочитаний студентам 1У курсу Кл!вського державного педагог!чного ун!верситету тм. М.Драгоманова спецкурс "Нащональн! з!дносини в УкраУнг з когоепц!ях заруб!ию! пол!-толог!!" /16 годин/.

Структура лосл!ддення.- Монография складасться ¡з передмови, чоткрьох глав, заключения, ирм.йток ! трьох пока^гчиив - тема-тичного, !менного, етн!чних та географ!чнкх найменувань.

п.- короткий з:л!ст шшграм!

Пародмова шагать в codi постановку проблема, обгрунтуван-ня П актуальности, визначенкя мети досшдяенкя.

Пйт-дп глава - "Етнопа-птика - ковий шдх!д зарубгжного сус-п1льствознаЕства до вивчоння нац!ональних рух!в" прксвячена ви-никкенню 1 оформлению основних концептуальних на прям! в зах1дно! втнопол1таюг1У.

Концептуальна дкфоранШещя с г род етнопоя1толог1в була насадком 3Öiry двох коизових явищ в 3axfДНСМу сусп1льств1 - pi3k0i актив! зацй" починаючк з 60-х рок!в отноиолхтичних pyxiB, загост-рення етн!чних кон^л!кт!в, а та кож кеспроиошюст! доти пан!вних "психо-культурнпх" тлуыачень нац!онал!зму надати повне 1 всеб!ч-не пояснения пряроди hobo'i фаза етн!чного вадродкення.

Б!д середини 70-х рок! в зах!дна етнополттолог1я починае долети одноб2чн!сть "искхсмг/льтурно!" традиц!?, пряд!ляючи б!ль-пе уваги ситанкям, пов'язаним i3 соц!ально-економ!чною диференц!а-ц!еп етн!чних коншин. В1дх1д в!д ippaui онально-ы!стич!1ого пояснения етн!чного В1др0дженпя супроводжувався виокремленням двох основних концептуальних напрял!в - ноомарксг.стс ь кого та eTni-. цистського i гсстрою поденкою м!ж ними, в прочее! яко! в!дбу-лося становления зах!днох Teopi'i етношштики,

Дискус!я серед зах!дних пол!толог!в навколо етн1чного В1д-родаення була започаткована публ!кавдею праць представник!в нео-марксистського кппряму - "Внутр1сн!й колон1ал!зм" /Лондон - Берк-л1, 1975/ М.Хехтера /¿ПА/ та "Розпад Бритая!i" /Лондон, 1977/ Т.Нейрна /Великобритан!я/. Втд назви прац! МДехтера запропоно-' вана ними концашця виникнення i розвитку етнонац!онал!стичних рух!в стала в!домою як концепц!я "внутр!инього колон!ал!зму".

На В1дм1ну ь!д ортодоксального марксизму, М.Хехтер 1 Т.Нейрн додержуються думкп про примат нац!онального над класовим. В той ко час, акгив!зац!я етк!чного фактору в яитт! людей пояснг-ться ними з вульгарно-матер!ал!стичних позиц!й, закладекях засновни-ками марксизму, тобто як феномен; детеры!нований виключно еко-ном!ч:шми стосунками м!х етносоц!альними кодективами*

Центральним пунктом концепцП в в!рно визначене положения про те, що у взаемов!дносинах м!ж високорозвинутим "центром" i в!дстал^ю "перифер!ею" перший намагаеться перетворйти останню

на "внутр{ишо коло^ю", обплутуючи П путами еконоуЛчноТ залеж-ност!,•залииаючи кор!нному населению ченп випдн! оконом!чн! н1ш1 1 створюючи у такий спос!б "етнокультурний розпод!л прац!" м1ж пан!вною 1 п!дкореноп етн!чними трупами. Перетворешш пери-фэрн на внутр!шню кологг! о веде до "нор!вном!р:юго розвятку" М1Ж окремими етнонац!ональними твритор^тли, л кий значно поглиб-люсться разом !з поширенням кап!таЛ13му. Щоправда, зазначастызя, що в окремих випадках "пер1'.^ор!я" за сеоУми еконогЛчними показ-никами моад I випервдкати "центр". Таим чином експаяс!я кзп!-тал13!.1у ! вигаякана ним нер!вном!рн!сть розвитву м!ж "центром" I "перя$ер!ею" стать виргшальнк.ч фактором вяникнення егкока-ц!онал!зму серед перифериях грул.

Апеляц!я етнонад!онал1зму до культурних особливостэй групя пояснюеться з познай "внутр!внього колоя!ал!сму" тим, цо звор-нения групи до власних культурних дяерел обумовлене бяклчэчно потребами пол1тично! незалежност! I досягнення економ!чкоТ р1в-ност!.

Фактографхчною базой концепц!1 "внутрхинього колон!ал!зму" була !стор!я вал!йського ! шотландського нащонал!зму, Разом з тим, в ход! дискуси', цо розпочалася у зах!дн1й полттолог!'!, майже во! $ах!вц! виступили проти того, щоби вксновки М.Хехтера ! Т.Нейрна, зроблен! на основ! поэдйнсм:х явищ, були визшк! за-гальною теор!вю. Критика неомаркскстоьког гиторпротаци грунту-валася на тому, що ситуац!я "внутр!шнього колон!ал!зму" но була осойлзв!стю вс!х без виклпчення отнонац!ональних рух!в. Англ!й-ськ1 соц!ологи А.См!т, А.0рр!да, !нл! вчен! грунтовно продемон-струвалп, що етнонац!онал!зм вкнлкав ! тод!, коли "перафер!я" випередкала за економ!чними показниками "центр" Драг па Баок!в ! реата 1спан!У, Богем!я ! Габсбургська !мпер!я/, 1 коли 1хн!й розвиток був приблизно р1вном!рнпм /Йорвег!я ! Швсц!я, 0!нлян-д!я ! Роо!я, Балканськ! кра'Уни ! Оттоманська !(лпер!я/, 1 в той же чао в багатьох випадках "нер!вном!рн!оть розвитку" не вела до появи етнонащонал!зму.

На-грунт! критики концвпц!Т *,вчутр!шнього колон1ал!зму" в!дбулося гуртування тих зах!дних автор!в, як! п!дходвли до феномену етнопол!тпки з позиц!й кояцепц!? етя!чност!. Розроблеяа ними система погляд!в на природу етнопол1тичнях рух!в ядобула

пазву "етн1щ:стс'ька позищя" /"етнхцизм"/. У зах!дному сусшль-ствознавств! стало нормою вватати всю "етн1ц2стську позиШю" едкнкм концептуальнш Ц1лкм, означаючи и як "нову" /"нош:й ет-шцазм1*/. Проведений пор!вкяльний анал}з погляД1В етн1цист1в дав гЛдстави для басков:"/ про наявнхеть в етн1цизм1 двох основных наирямхв.

Пермий з них об'еднус автор!в, ят, вяступашк протк нео-марксиотського економгчного дотормпйзму, водночас переб1ль-шуать роль етн1чност1, ввакаюча П се,модостатн!м Лектором етно-наШ ональних ртрпв. Серед предстов.такхв цхе! групи найв1дом1шим с 1м'я А.Са1та /Великобритания/ - автора загальновтдомих монографий "ТеорП нац10нал!зму" /Лондон, 1971/, "Нацхонал13м в двадцатому столхтт!" /Оксфорд, 1979/, "Етн1чне в1дродженпя в сучасному 0В1т1" /Кембрда, 1931/ та багатьох статей.. Елизьи до нього за свохм шдходом до етнонащ онал1 зму Р.Ал1ано, К.Бут /Йеликобрнтанля/, Б^Андерсен, Ч.Оостер, У.Фольц /США/, Д.Котце /ПАР/ та 11ш!.' Авгори цього напри,1у заперечують т1сний зв"язок ¡/лк нащонал!змом та економхчнкм розвитком, схиляються до погляду на наЦ10нал!зм як на похЛдне вгд печуття спхльно! 1сторично'1 дол! гругл, в1д И культурно! ун!калькостх г т.п.

Паралельно з щею групою у зах1дн1й пол!тсяог11 виокреми-лася теч!я, представнаки я ко У вважають економ¡чкх }нтереси групи та У! етн1чну :дентичн10ть рхвнозиачпими факторами виникнен-ня етнонац10нал!стичних рух1В. Заяишаючись у р1чищ! етп}цизму, вони в!дкидають х економ1чний детерм{нхзм неомарксизму, 1 вуль-турно-покхолог1чн1 захоплення "старого" етн!цизму, що дало п1д-ставу у досл^енн! саые до групи застосувати визначоння "нова етн!цис*ська позиц!я". Аналхз праць "новях" етшцист1в показав, що хм притоманне не огульно в}дквдання ¡шлях етнопол!то-лог!чних напрям$в, а намагання скорястатися вс?м ц1нним, що в них накопичено, для переходу на новий щабель усв}домлення етно-П0Л1ТЕЧЯЕХ явищ.- Найб{лып в!домг.ми фах!вцями, яких моана I днес-ти до "нових" етн!цист1В, г Дж.Ротш1льд /США/ - автор книги "Ет-нопол!тика: концептуальн! рамки" /Нью-Йорк, 1981/, К.У!льямс, А.Пдденс /Великобритан1я/, У.Фр1мен; ДкД1нц, Х*Елелок; П;-Ван ден Берг /СШ/ та багато 1нших^

"Нова етн?цистська позиция" грунтуоться на тому, г,о феномен етнонац!онал!зму е пох1дним В1Д взаемопереплетЬпм дзох сусп!ль-^ них явищ - процесу "модернхзац!I" економ{кя I прагнсння етн!чяих груп до самозбереження 1 захисту своТх знтереЫв - як матер}аль-них, так I духовних* Етн1цисти новоУ хвел} дали приклад об'сктив-ного анал!зу сусп}льного розвитку, виявивыи г{бридпу тенденц!ю в ньому, яка полягае в тому, що в пер!од бурхливо'У 1ндуетр1ал1-зац1У та урбашзавдУ зростае прагнекня як до ун!версаЛ1 зацГГ, так } до "етнопол1тично1 в}дданоот!".

Критикупчи неомарксистський шдх!д', "нов{" етнхцисти вод-ночас скорасталися його позитивном доробком, зокрема опоотере-женшши щодо ситуаШй "внутр1шнього колош ал! зму"-, "этнокультурного розпод!лу прац1". Таш спостереження мають велику тцн-нгсть при анал!з! етнопол!тичних ситуаций в багатонацхональних державах, зокрема в колишньому СРСР, дозволяпчи глибше усв!дда-лювати взаемозв'язок М1Я спотвореним характером експо.'.нк в ко-лиинхх радянських республгках, пол!тикою русиф}кад:У, цо зд!й~ снювалася в них, ! Ухн!м прагпенням до еконо;,пчноУ 1 подлинно! незалежяост!.

1стор1Я вяокремлэння ооновних отнопол1толог1Чних напрям!в серед зах!дних сусп!Льотвознавц1в с дут.о повчальною в умовах, коли в!дбуваеться перегляд В1тчизняними вченими !дейно-тРэре~ тичних засад теорГУ над1У } м1янац10!.альнях в1дяосин,- Приклад становления "новоУ отн!цистськоУ позицЛ'" слуяять додатковим аргументом на користь того, що будь-який ¡нтелектуальний прорив у галуз! сусп!льствознавства кояе вгдбутися не шляхом теоретичного взасмоза п еречення, а иляхом теоретичного взазмозбагачення р!знмс теч1й I Ухнього сильного просування у напрямку яшсно витого св!тоглядяого р!вня.

Глава друга - "Структура теор!У етнопол!тики" - мае своею метон систематизац!п зах!дного етнопол!толог!чного знания в!д-пов!дно до елемент!в, як! скяадаать етнопсл1тичну модель; здат-ну в!д1гравати роль наближеного аналога такого загальпо!сторично-го явища, яким е пол!тизац!я етн!чност!. Конкретно застосування загальноУ структура теор!У пол!тики до отнопол!толог!чних дос-л!джень дало можлив!сть зизначити пр!оритетн! напрями зах!дного

сусп!льствсзнавстза у визначенн! основних елемент!в етнопсд!-тично! те ори та з'ясуванн! гхнього з;,исту.

В паршу черту, проведена досл'лдення дало змогу з'ясуватя методолог!чн! засади захшю!" етнопол!толог!'!. Розглядаючи ет-нопол1тичн1 явгсца у б1лын широкому контекст!", н!ж класовкй, до якого аводить розушнкя пол!тяки марксистоька традиц!я, або н!ж Ъсихо-культурний? який дом!нував тривалий час у зах!дному сус-ПхльстЕОЗпавств!, сучасна этнопсхптолойя у бтльпост! в!дкидас ' як ототожкення етн1чних I класових кокал)кг! в, так ! романтизаШю 1 демоиолог1зац!ю Ы'Н1ч.чост1.

Широкий спсетр етнопод!толог!чиих праць розкривае головку предметну сферу етнопол!толог!1 - етн!чний ::онфл!кг, вивчення якого здП'снэсться по таких основних напрямах, як доел! джоши поодиноких випадк!в етл!чпих ктчв, тооротичне до-ипджешш

р13номангтних форм етн1чних колфлтктгв в минулому } сучасному, портвнялыш вквченнй етнокон'"£ш!ктних сг.туаШй.

Досл!джоння зах!дними етнопсштологами питания про суб'скти ! об'екти етнополттякЕ продемонстрували, до цей елеиент етнопо» Л1тичн01 те ори' зосередкений на м!сцт 1 ролг "нац1?.-дер;кав" та етн!чних труп /етшчних манзин/ у Ухньому склад!. Выявлено також, що '.'еш1н "нац!я-дер.т.ава" утвердився у зах!дному сусп!льствознав-ств! не в!дразу, а пгсля тривало; полем!ки м!ж тики, хто синте-зуваз поняття "наия" 1 "деркава", 1 теми, хто внстутпав проти такого синтезу, Велика значення для розумпшя етнонацг ональних 'процес1в в кра'пих СНД на сучасному еташ Ухяын' ¡сторм мають висновки зах1днкх фах!вц!в вхдноско 1срарх1чнох взасмозалежност! "нац!й" I "дерзав" в предо с! Тхнього синтезу, Спостережешш У.Кон-нора, Р.Гр!льЬ та пших за кацго- та державотворчкми процесами', як! вже в!дбулися в р!зних кра!нах, дали п!дставу говоряти про два випадки синтезування: коли нац1л творить державу /"пол!ти-зац!я етн!чност!"/ ! коли держава творить нац!ю з гетерогенного населения /"етн!зац!я пол!тики"Д

. Зах!дними вченими визначен! також ! сутн1сн! параметри !н-шого суб'екта етнопол!тики - етн!чнс? групи. Зд!йснений анал!з взаемов!дношення етн!чно? групи !з сощально-класовими, б!хев!о-рястсышми, психолог!чними кратер!ями сприяв кращому розум1шш

П правосуб'ектност! у псиптичному ккттг сусп!льства.

Щннам здобутком заххднох етнопсл!толог!У /А.См!т, Д.Котце, УЛ!нц, Х.Сетон-Уотсон та I кл г / е виявлення основных сутнхсних рис тих !досиюг!й, п!д прапорами яких виходять па пол!тичну арену обидва суб'екта. Особлив!стп сучасних зах1дних тлумачень сут-ноот! нац1онал!зму як !деолог!1" "нац!Г-держани" с ди^еренщайя його на два р!зновидп - "класичний", що характеризуется ого!з-мом та агресивн!стю, ! "новий" /"неонаШонаоизм"/-, для якого ха-рактерпа зосеродаон1Сть на внутр1ш!их екожиЛчних I соц!альни:: проблемах, на питаниях над! опально!" безпеки, захиот над!скальпах !нтерес!в у мЫнародних вхдноеннах 1 т.п.

Суттевкм внеском у наукове розум!ння питают сл!д визната працв Р.Шпорлюка /СМ/ "Комун!зм I нац!онал!зм" /Нью-Йорк - Оксфорд, 1988/, яков доведено, що нац10нал1зм як сусшльне язиад веде свое походаецня в}д ¡дай Велико? франпузько'У револпцГ:, г4о в1н знайзов сбоя вт!лення в !деолог}'1 державного протеки!о:йзму в период оргахпзацхУ ы! ¡».народного розподхлу прац! ! в такому своему розум!тп був I е пратсманнвм вс!м державам, в тему чкел! 1 комун!стичн1й рос1йськ{й тглпэрИ'*

Зах1дне суспгльствознавство ваокремило також }деаюг1», со пратаманна пол!тизованим етн!чш:м трупам, ! яка, хоча ! близька за свохмп характеристиками нац1 оналI зму, все ж нас своГ :лдм!н-кост!.- Запропонований на Н означен»* терм!н етнояац!оналгзм зб!льшив понятгйиий апарат етнопшитологп, допемагаячя уникатя терм1нолог!чноТ плутанина при анал131 стосунклв М1Ж "нац!ями-деряавама" та етшчними групамп.

Розглядаючи такий елемент структура втнопол!тичног теор!Т, як питания про ц!л! отнопол!тачних рух1в, зах!дно сусп!льство-знавство, по-першо, вкявило певне сп!впад!ння м!х ц!лями нац!о-нал!зму та етнонац!онал!зму, враховуючи прагнення етн!чних труп до здобуття статусу "нац!К-дерсг.ави", а по-друга - зосередало ува-гу на особливому мгец! економ!чних проблем у програмах етнона-ц!онал!зму, п!дтвордивпи цэ спостерекення фактичнам матер!алом", цо стосузться, зокрема, !стор!Т Азербайджану та Галичини /прац! О .Альтштадт .та I „Руднацького/.

Одним !з складових питань хстор! I етнопо11!тика е питания про взаемозшюшоннл м!х етнопшйтачним рухом ! полГтичною сис-

темою, в рамках я ко! в!н вгдбувасться. Велико? ц!пност!', особливо в контекст! сьогодн!ганього ускладнення етнопол!тичноУ си-туац! У в УкраУн! I в щлому в СНД, набувають висиовки про те', що головною функцхсю деркавного апарату с забезпечення вюсиван-пя держава пэред лицем м1кетн!чного розколу А.'Внлоу/; а тому 1)агатоатн!чн!сть населения коде бути не лише загрозою держав-н!й сдност!, а й засовом збережеыня пол!ткчноУ влади в руках центральных орган!в /Дя.Рогпйльд/, як цв п!дтвердауеться анап!-зом практично! нацхональноУ псаПташг, що УУ здгйснювало кор!вни-цтво СРСР /Р„Рокот/.

Етнопол!толог!чн! досл!дження на Заход! дали змогу б1льш повно зрозужти роль л!дер!в псштизованоУ етн!чноот! /етн!чноУ ел!ти/ 1 з'яоуватп лятання про Гхне соц!альне п!дгрунтя. Загаль-ноприйнятою стала точка зоруА.См1та, ыо етн!чна ел1та рекруту-втьея з !нтелектуальноУ частики отн!чно! групи при особливому !.;}сц! :ктел1генц! I, '"в першу чергу гуман!тарноУ, через УУ функ-ц!ю хранителя !сторэтноУ св!домост! групп. Особливо важливим с весноеок про законом! р:-п с ?ь висування хнтелтгенцГУ на авансцену поличного мття ьнасл1 док прискореноУ урбан!зац!г, яка ство-рас сптуац!ю УУ пзвяоУ В1дчуж8Ностг в умозах м!ста, що виклвкае потребу пошуку пласних етн!чних корен!в. Завдяки етнопол!толо-г!чнс!/у акалхзу з'являоться ножлив!сть неупередженого погляду на л!дер!в сучаснях етнгчнах руххв ! в краУнах СВД в ц!лому, ! в УкраУн! зокрема, уннкасчи традиц!Ених звинувачень Ух у перосл!-дуванн! власних парпслхпх!нтерос1в або задоволенн! особистих по-л!тичних амбШй.

Зах!дними етнопол!толог!чними досл!дженнями виявлено, у як!й сусшльн6-пол!тичн1й атмосфер! виникае ! розвивасться ет-н!чний конфл1кт, Кого основн! етапи - "збирання" етн!чноУ групи, УУ мобШзаШю нарезим, пол!тизац!ю /Шв..Ротш1льд/.' Ак-центац!я "старого" етн!цвзму на хультурно-психсяог!чних, а "нового" - на матер!альшгх мотивах повед!нки етнопол!тичних с б'ек-т!в не завадила, а навпаки; сцрияла всеб!чному -розум!нню ситуа» ц!й, в яхих в!дбуваеться псл!тизац!я етн1чност!. Атмосфера ет-н!чного конфл!кту складаеться; зокрема, з психолог!чних та емо-ц!йних компонент - в!дчуття невдовслення в!д неможливост! реал!-зувати етн.-ш! 1нтереси /А.См!т/, групового почуття загрози

гласному !снуванню Дж. де Во/, "ностальг!У" за власним {сто-ричним минулкм Дж .Армстронг/, мовного питания /П.Брас/ та !н-ших. Не мент важливу роль вШграе економ1чна конкуренц!я, яка !н!ц!ве сакрал!зац1ю стн!чност1 та УУ !деслог!зац!ю Дж.Ротш!-льд/. ГИдсумковий висновок полягае в тому, що групове невдоволен-ня виниказ як роакц!я на обмезенкй пол!тпчний статус групя, на УУ дискрим!нац!ю в економ1Чн!й та осв!тн!й сферах, на негативп! стереотипи, що наз'язуються подо неТ, на обмеження у вибор! про-, фес!й /Г.К!нлох/.

Досить грунтовно розглянуто зах!днимя фах!вцями ту частину е?нопол!тичноУ теор!У, яка стосуеться форм етнопол1тичноУ пове-д!нки з боку суб'ек?!в етнопол!тики. При цьому форми повед!нки систематизуються як за Ухн!м емоц!йним забарвленням /наступаль-на або захисна, активна чи пасивна, насильницька чи ненасиль-ницька/, так I за поставленою метою. В остаян!й якост! анал!з дас можлив!сть визначити форми повед!нки окремо пол!тинованих втн1чних груп 1 "над!й-держав". Щодо етн!чноУ групп, то у зах!д-н!й пол1толог1? визначен! так! формк IУ поведшки, як само!зо-ляц!я, комунал!зм, автоном!зм, сепаратизм, ¡редентизм, добро-в!льна ем!грац!я. Найчаст!ше в!дзначаються так! форма повед!нки "над!й-держав", як усунепня небажаного суб'скта з етнопол!тич-ноУ арени /геноцид, етноцяд, примусова асим!ляц!я, депортац1я за меж! дерхави/, депортац!я в мех.ах держави, колон! зац!я, нех-тування етн!чних вимог, легальна ! нелегальна дискрим!нац!я, ут-ворення ыехан!зму узгодження етнопол!тичних проблем, автоном!за-ц!я, федерал1зац!я. Проведена зах!дними фах!вцямя оястематизац!я форл етнопал!тичноУ повод!нки дае можлив!сть кращого розум!ння сутност! тих крок!в, що Ух роблять етнопол!тичн! суб'екти в сьогодекн!й УкраУн!.

Розробка зах!дними етно1.л1тологами питань, як! являють собою складов! отнопол!тичноУ теор!У, мае своУм внеском у ов!-тове сусп!льствознавство необх!дний понят!йний апарат 1 системна уявлення про откопал1тичн1 явища. Накопичене по них питаниях знания являе собою базу для анал!зу поодиноких етнопол!тич-них проблем, виявлення в них сп!льних особдивостей ! визначення на ц!й основ! загальнит законом!вностай. ггритаманних _втнонол!-тичного процесу в уо!х багатонац!ональних краУнах неэаложно в!д р!вня Ух розвитку 1 соц!альноУ та пол!тичноУ ор!ентац!У.

Глава TPOfq - "Принцип !сторизму у побудоз! етнопол!тич-них кошюпц1й"- мае cboïm предметом з ах {дно тракт ування взагмо-' залекност1 м!ж теоретичним узагальненням i фактографгчнпм ма-твр!алом, що стосуетьоя в!домих !з cbîtoboï icTOpiï етнопехл!-тичпих ситуац! й.

Досл!дженням встановлено, що методолог!чн! засади зах!д~ hoï етноиол!тично'! Teopiï в т!й ïï частин!, яка стосуеться ви-користання i пояснения !сторичних факт!в, повн1сто в!дпов!дають основным вямогам !сторизму, а саме: визнання причинност!, зако-HOMipHOCTi етнопол!тичнвх явиц; визнання етнопол!тики як системно? ц!л!сност!; розум!ння розвитку етнопол!тичних процес!в як зм!ни ряду етап!в, кожний з яких е в!дносно завершении, ста-б!льним, !з власими ос облив остями; виокремлення еташв етнопо-л1тичного розвитку як зм!ни його р!зних як1сних стан!в•

Методика роботи э !сторичними фактами в етнопол!толог!чних досл!даеннях грунтуеться нй тому, що, подперши, !сторичн! фактк паревгряються шляхом вм!цення ïx у пояеюовальн! модел!, а подруге, сам! ц! модел! но обираються дов!льно, але мусять бути "адекватними" досл!куваному об'зкту. "Адекватн!сть" пояснюваль-них етнопол!тичнлх моделей визначавться передус!м в!рним вста-новленням причинност! етнонац!ональних рух!в.

Зах!дна пол!толог!я д!йшло висновку, що в!дпов!дь на питания - чи е етн!чя! конфл1кти маскою класових кон^я!кт!в, або, павп^ки, чи е вони породженням соц!ально-психолог!чно'£ реаль-ност! - можа бути лише емп1ричною, залекноа в!д конкретно? си-туац!Y. Тобто, етнопол!тична теор!я в!дки дав принцип моиопри-чинного пояснения вс!х без виклвчення втнопол!тичних ситуац!й виходячи з яг.оТ-небудь одн!е! сторони сусп!льного процесу.

Загальна методолог!чна вимога анал!зувати. факти в рамках певних моделей зумовила ситуац!ю, коли кожний з етнопол!толог1в використовуе науково-1сторичн1- факти виходячи з тих наукових !дей, яким в!н в!ддае перевагу. Тому проблема причинност! етно-пол!тичних pyxiti вир!шуетъся у полем!ц!, з одного боку, Mis неомарксистами та етн!цистпми, а з другого боку, м!ж самими ет-п!цистами, яких стооовно даного досл!дження запропоновано ваз-качати як "старих" 1 'нових"

Т1 "етн!цисти", як! вважають економ!чн! аргумента випадко-вими в етн!чн!й ворожнеч1, посилаються, з одного боку, на д11 тих меншин, як! перебувають в г!ршому бконом1чному стан! /католики в Ольстер!, баски у вранцП; албанц! у Серб!?/» а з другого 601-у - на т! меншини, чи! соц!ально-економ!чн! параметри в кращиии /каталонд! I'баоки в 1спанН, латиш!■та естонц! в колиш-ньому СРСР/^ В таких 1 нтерпретац!ях оамодоотатн!м ! оп!льним для вс!х ситуац!й фактором вважагться етн!чл1сть, а культурна лвто- . ном!я - самоц!нниа параметром сусп!льного життя, Випадки, коли групи домагаються економ}чноУ автоном!?, розц!нюються як праг- • нення аппчно! ел!ти до психолог!чного самоутверждения /Й.Крей-ч! ! Б.Вел!мсышй/.- Як приклад самодостатност! етн!чност! для виникнешм етн!чного конфл!кту наводиться, зокрема", Авотро-^гор-пина з И кркчущою нездатн!отп розв'язатв мовну проблему /ЙЛандау/. А.См!т, зокрема, ун!версальною причиною виникнення отно-нац!онал!зму вватсае так звану "!сторицистську" революц!ю; що П зд!йснили !нтелектуаля,'• як! пожвавили придушен! етн!чн! почут-тя.

Критики одностороннього акцентування на втн1чност! покликали на допомогу факти, цо св1дчать про оддаково важливу роль економ!чних стимул!в етнонац!онал!зму, зокрема в Груз!? мину-лого стол!ття, де в!н був реакц!ех> на в!рмексыу буржуаз!ю, яка загрожувала !нтересам грузинського дворянсгва ! середнього кла-су /1?.Сан1/, або в Азербайджан!, де нац!онал!зм був реакцию на пол!тичну дискрим!нац!ю та економ!чну конкуренц!ю з боку п!д-приемц!в ! правител!в християноькоГ в!ри - в!рмен1в та рос!ян /О.Альтштадт/.

Предотавники "нового" етн!цизму д!йаши висновку, що моно-причинн! пояснения такого явища, якигл в этнонац!онал!зм, е вик-ривленими /Цж.Ротш!льд/. На думку, причини етнонац!онал!з-му зводяться, по-перше, до наявност! культурное!!нгп!с тичних в!дм!нностей м!ж окремими рег!онами, по-другв, до появп в сере-довищ! нац!ональних меншин "нових" л!дер!в, як! домагаютьоя б!ль-тоУ пол!тичноК влади ! автоном!! для своз! групи, ло-трете, до тривалого пер!оду е коном! чкоТ нер!вност1 м!ж пан!вною групою ! п!дкореноо менш1стю А.УТльямс/.

Приклад багатопричияного пояснения етнона:д10нал}стичних ру-х!в дае Ф.Тудаман, який розглянув пол!тизац1ю ельзасШв, лота-рвнгц)в та брето.'п-пв у Франц! i, фламандц!в у Бельг! Y, 6acKiB, катапонц1в та гал1с1йц1в в 1спанН, турк!в на Kinpi, народ!в ко-лишнього CPGP. Зокрема, сепаратистськ1 рухи у Прибалт!йсышх рес-пу6п1ках bíh пояснював пойоювагшга коренного населения за власну eTHi4iiicTb в зв'язку з посилеяою 1мм!грац!ею pocinn, у BipMeHií та Грузй' - давн!ми традиц1ями нац1онально1 1дентичност1 i державное т! , в Eijiopycí Y - економ!чною дискрим1нац1ею, в УкраУн} -погхршенням л!кгь1стичноУ, економ1чноУ та демографхчно! ситуацГУ.

Базован! на багатопрачинному поясненнх етнонац!онал{зму, етнопол1толог!чн! дослгдження на Заход1 п!дтвердили свою ícto-ричн!сть тям, щг вони влходять з уявлень про ncwiтику як сферу з1ткнення людських 1нтерес}в, причому не лише класових, а таких, що в!дбивають всю складн!сть людськоУ вдач!.

Вагомим ycnixoM зах!дноУ етнопол}тологГУ було проникнення у внутр1шн1 як1сн! зв'язки етнопол!тичних проце^в, розгляд 1х як . систем, чие функц!онування п{дпорядковане певним законом!рностям. В першу чергу була встановлена д(алектична /протилежно спрям о-вана/ взаемозалежн!сть м!ж двома основними суб'ектами етнопол}-тики - "над!ею-державою" та ет^чною грудою, що зумовлюс потен-д!йну набезпоку руйнацП "нац!í-держави" внасл!док 1нкорпорац!Т нею 1ншоетн1чних труп /Р.Гр{льо/.

,Дискус1я серед зах!дних етнопол!толог1в про сутн1сний 3.míct етнолол!тич;юУ модел} сконцентрувалася переважно навксло питания про сп1вв1дношення класового та етнокультурного фактор!в. Аргументи проти виэнання за класом рол! поМ1тного фактора зво-дилися в основному до 1люстрац1й'його функцП гальма етн1чного в!дродаення /11 .Брас/. Btím, семе ця його функц!я вказуе на його оуттеву роль в етнопол{тичних процесах. Б!льп гояосно лунас думка тих, хто вважав, що типолог!зац1я багатоетн!чних сусп{льств на грунт! спрощеного протиставлення "0}льш1сть-менш1сть" без врахувакня класбвих антагон!зм1в не здатна дати повного системного уявленпя про модель м!жетн1чноУ взаемодН. Вельми цйсавою в запропонована Дх.Роти1льдом типолог!зац1я багатоетн!чних сус-п!льств за трьома молодили: вертикально-! грарх!чною, де моно-

пол}я на владу збер!гасться одшеп етн!чпою групою /ПАР/, па-ралвльно-сегментованою, при як{й групи згуртован! всередин! 1 в!докремлен1 одна в!д одно! /система "м!лет1в" в Оттоманськ!Я !мпер!1/ 1 с1тчасто:о, коли кожна трупа мае в своему склад! людей р!ЗП01 сондально-проФесГйяо? приналекност!, а кожний глас зхлпчае в себе представник!в р!зних етшчних труп.

Вагомкм иауковим здобутком зах!дно!" егнополхтологи сл!д ввакати виявленяя вир!шального фактору, який эумовлюз зм!ст ! фунгацонування будь-лког етнополхтично! модел!..Таким фактором е модерн!завдя - бурхлияе промяслове зростання ! прнскорена ур-бан!зац!я, в рамках яко! виаикае феномен, названий "парадоксом пол!тязацГ/ етшчност!". Суть його в тому, що !н!цгаторсм ет-н!чного в!дродконня виступае не с!льська населения, яке е продуцентом традищйно'/ етнгчно!' культури, а м!сько, н якому роз-повсюдауаться б основному европеТзован! стандарти. 1снування цього "парадоксу" в коляшньему СРСР ! зокрема в УкраУн! було л!дтвердяено конкретними !сторико-соц! олог!чншя досл!дженняш! Р.Каркл!нз, Б.Кравченка та !ншпх, як! продемонстрували пряму залежн1сть м!я укра'1н!зац!ск> роб!тничого класу в УкраГн!, зб!ль-шенням укра!'нц!з у склад! М1ського населения ! зростанням на-ц!ональних вимог.

Досл1да".ення центрального питания етнотШтологН - язаемо-в!дносин м!ж владою та етн!чн!стю, якими визначасться характер системних зв»язк!в етнопол!тики, були зосереджен! на баланс! влади м!ж конкуруючими етн!чними трупами. Стосовно колишнього СРСР, зокрема, основну увагу було пряд!лено рол! таких пладних !нститут!в, як держава, парт!я та арм!я. Висновки зах!дних фа-Х1вц!в /Е.Каррер-д'Анкос, Д.Матуиевського та !ниих/ зводяться до того, що у сусп!льств! з однопарт!йнсю системою розпод!л влади мтж нац!ональностями В1. .начався в першу чергу 1х пред-ставництвом у правляч!й парт!!', ! в цьому в!дношенн! перевагога користувалися рос!яни або зрусиф!кован! нац1онали. Щоправда, !нколи недостатньо враховуеться /Л.Байс!нгер/ особлив!сть модерн! зац! У в СРСР, яка найб!льше торихулася рос!йськшовних рег1он!в, як! давали найб!льшу частку пол!тичного кер!вницгва.

Досл!дження рол! збройних сил п!дпорядкован! пошуку в!дпо-в!д! на запитання - чи сприяз багатоетн!чняй Ухн!й склад нац!о-буд!вництву, чи в!н посилюе етн!чну в!докремлен!сгь? Зокрема,

визначен! умови, за яких збройк! сили сприяють !нтеграц!У - р}в-Н1 можливост! прооування по служб!, однаковий вгйськовий обов'я-зок для всIх ети}чних труп, з:."лсаний склад вс!х в!йськових п!д-роздШв, однакова ступ!нь дов1ри до ветх в!йсы:овослужбовц!в, неприпустпг.поть примусового нав'язування культури пан!вноУ групп Д.Енлоу/. За висковком Р.Карюйнз, С.УУкбуша вс! ц! умови коднкм чином не виконувалися в Радянськ1й Ap.mii, ¡до загостр»-вало кан,10нальн1 почуття в!йськовослуабовц!в ! морально готува-ло IX до участ1 в рус! за створення нац10нальних зброЯних сил.

В систем! етнополгтичних в!днооин величезна роль належить культурному Фактору, поск!льки в!дродг.ення груповоУ культури о одним з центральних гасел у процес! пол1тизац!У етн1чност!.

Зах1дн! пол'тсшоги /Ч.Фостер, Б.Андерсен та !нш!/ з!йшли-ся па тому, цо етноспециф!чя! риси групи безпооеродньо зв'яяан! з псиНтичноа культурой, ! навить нац10нал!зм "над!У-держави" ви-никае на етн1Чному грунтI,'прикладом чого була, зокрема, "нату-рал!зац!я' свропейських династий /Романових, Гогегщоллерн!в, Ганноверц!в/, як! почали 1дентиф! 1дгвати себе !з етн!чк!стю краУн, у яких вони правили. Св!дченням етнокультурних основ пол!ткчноУ поведзнкя була, за спостереженням Дж.Шллера, б!льша лояльн!сть до радянського режиму з боку народ!в, як! мали мент, глибоку культурну традиц!ю. Б!льи!сть согоджуеться з думкою Р.Рокета, що чим б1льша сила !стор:тих ! культурних традиций етн!чноУ групи, тим сильн!и! в н!й в1Дцентров! нац!онал!стичн! рухи, прикладом чого е украУнцг, грузини, В1рмани, прибалта. •

Вех!дноп етнопол Личною тезою про »йсце культурно! специ-ф!ки в етнопол!тичних моделях е та, во пол!тичн! системи у бс1х державах, характер !хнього етнопол!тичного устрою е насл!дком прямого впливу нац1ональних традиц!й пол!тично! культури. Най-й!лып повно ця теза розкриваеться прикладом Рос!йсько! та Ра-дянсько! !мпер!й, де нац!окальна пол!тика мала своУми засадами симб!оз рос!йського нац1онал13му, який йшов в!д 1деУ. "третього Риму", ! радянського вар!анту марксизму-лешн!зму /О.Туддман,-Д.г.1атушевський та ¡¡и!/. Досл!даеннями зах!дних вчених вияв-лен! ! так! етнокультурн! даерела рос!йсько! пол!тично! тради-ц!У, як "селянський стиль повед!нки" з його прим!тив!змом, шо-

в1н1змом, почуттям общинност!, культом л {дера /С.Бюрант/, дср-жавницьке почуття як неодм{нна складова наШ опально? психолог}I, зумовлена тим, то фэрмувашш багатоетн!чно? колон1ально? дергка-ви передувало формувашго рос{Ксько? нащ!, знасл1док чого рссх-яни звипли вважати росхйськпмя вс! земл{, як1 потгашшля до складу 1мперП /Р.ПаЙпс, Р.Шпорляк/.

Анал{з великорос1йського пг.цхонал! зму дав змоху виокромити його основн1 теч{1. Р.Шпорлпк вхдзначаз дв{ теч!?, що грунтуготь-7 ся на рос!йському етноцентризм}. Перша ощнпе дернаву за тим, як вона ставиться до рос{йсько! мови, л{тератури, рел1Г1'х I т.п. Тому багато предстазняк1в ц{ е? точП вважали радянський реяим, який в1ддавав перевагу мярксистсы:о-лен!нськям ц!нностям перед нац{ональними, нерос{йськкл. Друга тич{я рсеглядэс рос{:1сы<у хс-тор!и як 1стор1ю рос!йсько? дерхавн } то:.!у в часи СРСР впступала не проти владп компартИ, а проти принципу р{Еност{ отнхчпкх груп в радянськсму федеративному устро'х'.

За внсновкамп Ф.Баргхорна, до спектру рос!йського нац!она-Л1зму в1Дносяться "радянський рос!йськиа нац!онал1зм" /вш же "радянський патр{отизм"/, так зване "псевдослав'янофЛльство", а також "дисидентський рос1йськяй нац{онал{зм".

Ряд зах!дних фах!вц1в Д.Сетон-Уотсон та 1н:а{/ заперечують тезу, що радяиська иац!ональка пол1тика грунтувалася на 1деолс-г1? рос{йського нац{онал{зму, в}дсначаючи, що русиф1кац!я не була У? головною мотою, що рос{йська культурна спадиина зкищу-валася так само, як $ нерос}йська, а тому бхлыз точною назвого ц!еГ пол {тики була <5 "радянизац1я".

Окремо розглянуто в зах1дному сусп{льствознавств{ впяив мовного пптання на характер етнопсл1тячног ситуащУ. Ряд фах{в-ц!в /ПДенце та }шп{/ вважають, що дебати навколо мовл с прик-риттям б}льш чутливих пол1ти*. .их питань. Так, Р.Шпорлюк способно мовного питания в УкраУн! в!дзначае його символ1чн1сть. 3 той же чао визнаетьоя, що мовно питания у б!лыпост{ крахи с одним з центральних в етнополхтичних в{дносинах Дж.Ротппльд, Я Ландау, Е.Гельнер/. Зокрема, О.Пр{цак вважае, що для украУн-ц!в становления незалежноГ л{тературно1 мова } розповсюдження иевчонвово? 1деУ збройноУ боротьби за незалежя}сть мал и само-

достатнг значения. В ц!лоиу ж пануе дут.-.кг, що кон^ктними в сам! суоп!льства, а не питания про позу /Дж.Ф i mi а ы/.

Одним з провщних фактор!в в етнопол}ткчних подтях вважа-вться кокфосНший, через близькгсть гаках явищ як релгг]я i культура. ГНдкреслено, цо в ряд! випадкЫ рилтя за.ч!нюй собою або посилво етн!чн!сть - !рландц1, хорвати, серйи, югославськт мусульмани, eBpei. У вага звертагться на сктуаиП', коли релШя i цорква були пров!дниками пол!тично! мобШзацГ1 народу - па-приклад, католицька цорква у Польац /Г.Монт!коне/. В inanx выпалках, рел!г!йн! цгнност! ставали засадами пол!тичноУ поведтнки -наприклад, як зазначае Г.Голан, традиция поваги до людини, що вкоронилася в чесыу культуру з гуситським рухом, переросла в традицш паци$1стоького ! легитимного виртшення складних проблем. Етнополхтична функция paitrii !люотруеться також тим, що конфе-ciima приналежн1сть особи, як це було в Радянському Союз}, е перешкодою для П денац)онал!зац!i /А.Бенн!гсон/, а також тим, цо вона, як це було з ушатствсм в УкраШ, може стати символом на-ц!онально'1 !дентичност! /Я.КрейЧ! i В.Вел!мський/.

Ряд етнопол1толог!в попередкае про небозпеку надм!рного за-хоплення роллп церкви i вважае, що релЖя спркяе колектпвшй мобШ зацг i групи лише на початков!Г: стадН' отн!чного в!дрод=сен-ня, але в наступному, якцо церковники не з!йдуть вчасно з полМ • тичноУ с цени, вона мохе стати И о го гальмом /К.Енлоу/.

Ъ ц!лому анал!з як!сного зм!сту етнопол!тики, зд!йснений зах!дними фах!вцями, зокрема з використанням радянського досв!-ду вир!шення нац1онального питания, виявив, що система етнопо-л!тичних в!дносин у багатонац!ональних деркавах функц!онуе у вигляд! боротьби протилежних тенденций, як! в!дбкваються у дЬ:-льност! р1зних етноиол!тичних суб»ект!в. Узгодження цих тенден-ц!й являя собою найтяжче завдання у забезпеченк! нормального функц1онування етнопол!тичних систем.

У процес! розробки теоргг етнопол!тики зах!дн! сусп!льство-знавц! залучили'у якост! ev.nipii4HO'i фази широкий !сторичний ма-тер!ал, який п!дтвердив етнопол!тичн1 законом:рност! як у простор! , так i у част. Одночасно 'Ы вдалося уникнути помилкового ототожнення вс!х етнопол!тичних явищ без врахування того icTO-ричяого контексту, в якому вони в!дбувалися.

Суттсвим здобутком зах!дно'1 етнопол!толог!У було впявлення основних етап!в "отечного в1дродяоння". Особливо дискус!йним виявилося питашш про його початковий отап. Пол!тична а ютив 1 за-ц!я етшчних труп в багатьох крахнах св}ту на злам! 50-60-х ро-к!в нашого стол!ття була сприйнята багатьма фэх!вцями як початок етшчного В1дродаення. Проте, поступово усталплася думка, цо перший етап етн!чного в!дродження припадае на середину XIX ст., коли бурхлквих темп!в набула модерн! зацтя ! широка впровадкен-ня каштал^тичннх в!дносин, як! супроводяувалися наШ онально-ви-звояьними революц!ями 1848 року. Однак, ряд д0сл1дник!в не по- • годився з такою пор!одазац!ею, в!дносячи початок етн!чкого в1д-родхення до час!в Велико? франпузько'1 революц! 1" /А.0рр!дя/ ! нав!ть к!1ЩЯ ХУЛ ст. /А.См!т/.

ДискусШшм виявилося ! питания про рун!йн! фактора першого етапу. На противагу ткм, хто заперечуе прямий зв'язок м!ж кап!-тал13мом та от(пчним в!дродженням, бгльпйсть дослхдникгв схи-ляеться до думга про пряму затемнеть обома явящами Д.Бле-лок/,- На корпеть такого п!дходу св!дчать досл!дження з !стор!1 нац!ональних рух!в у В!рмен!У /Г.Л!бар!дян/, Галичини Д .Руд-ницький/.

За споотереженнями зах!дних автор!в, основн! риси отн1чноУ под!тики, гI цгл! залииаються неам!нними як на каш тал!ститаому, так ! на соц!ал!стичному етапах етн!чного в!дродження..3окрема, прагнення центрального уряду обмежити права етн!чних труп були в!дзначен1 як в !стор!У кап!тал1стичних Сполучених Штат!в, так ! в !стор!I комушетичних краГн - КНР,СФРЮ ДРВ, а осойливо в СРСР Д.Коннор, Ф.Тудташн, Ф.Баргхоры та 1кш!/.

Заххдн! досл!днпки, звернувши увагу на пост!йн!сть феномену етн!чного в!дроддеш1Я 1 пол!тизац!'? отн!чност!, на повторю ван!сть основних приндип!в етнопол!тичних взаемов!дносин но-запежно в!д сусп!льно-пол!тичного устрою багатонац!ональних держав, продемонстрували тим самим суттевий прогрес у застосу-ванн! д!алектичного методу.

Велика увага у эах!дному суспхльствознавств! була прид!-лена як1сним зм!нам в етнопол!тичних процесах по м!р! Ухнього розвитку, I в першу чергу т!й рол!, яку в1д1гравала у цих зм!-

-ге-

нах "модерн! защя". Зокрена, було з'ясовано, п;о початковий етап orniчного в^дроджошш був позмаченпй пратненнями етшчних сп!лыюстеИ до статусу "иацп-доряави", а пор!од теля 1848 р. тим, що б!лыпсть "нац!й-держав" почали сповтдувати "традицго-нал!стсы«Ш" нац1онал13м, який закликав до згуртування народу навколо лравлячого класу або монарха i тем самим спровокував вшшкнешш свого антиподу у вигляд! отнхчного пац!онал!зму. 0с0блив1сть етн1чного в!дродження пгсля друго'1 cbïtoeoï втйпи полягае у тему, цо народи ус Bi дом ил и свои еконошчшеть irepiBHi — сть, менше визнавть авторитет до ржави через ïï бюрократизацию, одночасно зб!лыпилися шмоге м!сцевого контролю за розподьчом !нвестишй, народи почали мотзо залежати в}д воликих держав зав-дяки допомозГ м)жнародного сп!втовариства Дж.Ротт!льд/.

. Одночасно були проанал!зован! як!сн! в1дг.1(пност1 Miz ет-н1чним вtдродясшшм у зах!дн1 й та сх!ди!й частинах Свропи. Якцо ддя Заходу був притаманний "буржуазний" нац!онал!зм, то для Сходу - "аристократичний/ /Полыда, Угорщина/, "народний" /top-б!я, Балraptя/ та "бюрократичний" /Румун(я/ вар!анти нац!онал!з-му /П Лугар/.

Найб!льшу увагу етиопол!тичними досупджешими прщцлено ямсному переходу у пол!тизацП етн!чност! в!д руху за етн!чн! вимоги до ситуацН етн!чного конфлtкту Ï3 застое уванням наскль-ства 1 т!й род!, яку в!д!грав у так!й зм!н! модорн!зац1Я. По-piвнлльний анал!з етнопол1тичних ситуац!й виявкв, шо модорн!-зац!я i викликана нею урбан1зац!я хоча й сприяють втрат! трупами cboïx традиц!йних рис, але сама вона одночасно стимулюе ïx сачоутвердження на грунт! miacnoï стн!чно'г !донтичкост!', що п!дтвердив, зокрема, приклад Сородньо'! Аз! Г, де зм!ни у с!мой-них стосунках мали зворотн!м ефоктом актив!зац!ю 1сламу /ЕЛкоунс та Ф.Груп/. В!дм!чено також, що вимоги, що ïx висувае модерн!за-д!я, !нколи п!дшговхують центральн! уряди до крок!в, як! с об'ек-тивно неминучими, але сприймаються трупами як злий нам!р. Так, на думку ДжЛПопфл!на, розповсюдження мови пан!вних Hauitt у ба-гатоетн1чних !мпер!ях мало на мет! не знвдення над!ональних мов, а пол!пшення внутр1пньооконом!чнпх зв»язк!в, засоб!в комун!ка-ц!ï ! т.п., але етн!ч;;ями трупами це субъективно сприймалося як загроза ïxh!u культурам.

Б1льш!сть етнопол!толог!чних концопц!!! ваходить з того, т,о будь-якпй етнопол!титтпй рух грунтуеться на утверткени! {дентнч-ност! "cbosi" групп. Що я до .тканого зм!сту етнопол Личного процесу, то в!н коликою мгрою визначаеться iioro метою. У визма-4oimi я мети р!вноц!нну роль п!д!граюгь як соц^алько-аконокйчн! прагнення, так i омоцГАндй фактор. Вир!п:зльна роль eMouifl п!дтвэр-джусться, зокрема, прикладом ПАР, до п!сля поразкп 6ypin в!д ан-ivitiiuiB парт!У, яга ставали па проапгл1 Есысай курс, традицНшо ■ зазнавэли поразки, нав!ть коли Ухи! ft влб!р був бьтьа рэц!опалыш1 Д.Фольц/. АпеляшУ до !сторнчнпх почутт1в, як це продемонстру-еэли Е.Каррор-д'Лнкоо, Р.Каркл!нз, Т.Колтоп та iirai, характери-зували отшчн! рухи ь колизшх радянськях респубд:кях.

Предметом окремого розгляду з боку зах!дн.".х етнонол!талог!в були HKicni ЗМП1М на pi3nnx етапах нац!ональноУ пол!тики КЛРС,-Анал:з дав шдстави вид!лити чотири отапи - 20-т! - початок 30-х рок!в, коли центр пшов на вимуиен! поступки республ!кам; ренре-слвний пер!од в!д початку 30-х до серодини 50-х рок!в; "зрутлен-ня до KOMneiicauiУ", якими характеризувався поргод в!д середини 50-х до KiHiOT 60-х рок!в, !, нарепт!, повернення до централ!за-uii" ! русиф!кацГУ в!д к!под 60-х рок!в /ГДюТс, Р.Рокет, Б.Кравченко/*. В!дзначазться, що характерною особлив!стю Bcix етап!в були зростаюч! вямоги нац!ональних ел!т, як! виникли i зм!цн!лл внасл!док иодерн!зац!У 1 стали !н!ц!аторами 0тноконфл!ктниху си-туац!й.

Розглядаючи в ц!лому ети!чний KOiiiJii кт як небажаяу стад!ю в ётнопшптичнсму розвитку, деяк! заруб!кн! авторп в!дзначают1; Кого позитивна значения для nauiональноУ консол!даи!У, посилай-чиоь, наприклад, на досв!д Афган!стану, де боротьба з радянсь^ кою окупаЩею сприяла об'вднанню !слам!ст!в та св!тських !нтё-леетуал!в /Е.Иеб1/.

На даному етап! вивчоння етнопол!тики зах!дн! досл!дники цр, претвндують на то, що Ухн! теоретичн! узагалыюння можуть дат и-ун!ворсальне пояснения вс!х етн!чннх конфл!кт1в. Але вже ciop-мульован! положения дають змогу значио просунутися в напршку

х - Ще чвкас Ece6i4iioro наукового осмяслешш настушшП пер1од -поребудови 1 розпаду СРСР.

розв'язання головного завдшшя - влзначения тхс! м!ри, порушен-ня-яко1 вякликаз якгснпй перех!д втд звпча^юго отечного проти-

р1ЧЧЯ ДО 0Т1Н ИНОГО К0ПфЛ1КТу.

У чятпотупЦ глрв! - "Тоор1я етнопсштикп } практика нац!о-нальнях в!дносин: проблема приЯняття политичного ршення" - уза-гальнено висковки зах!дно! етнопол!тологГ1 содо по:гуку найопти-мальнших шлях!в розв'язання етн1чш:х проблем.

Спостерсиегаш за етношмптичною практикою в р(зних краТнах п!двели захгдних <Тахгвц!в до висковку, що оучасна епоха в ц!ло-му ворожа сепаратизму, ало бглья толерантна до автокогЛзму та комунал!зму, в зв'язку з чим поиед!нка суб'ект1в отнопол!тики мае бути узгодкона 1з загальносв}товими процесами, особливо тими,1 визначають тенденцИ розвитку основних суб'екпв етнопол!тики, 3 одного боку, на думку фах$вц1в, немая п}дстав передбачати знпк-нсння 0агатоетн1чних держав /Яж.Ротш!льд/, а з другого - пол!тич-ний розвиток людства не обов'язково прямуватиме у вс5х випад:сах до нац1ональноу деряави, що 1 надал{ збереже проблему етк!чнпх меншин /Е.СЯшор/. До того ж, етн!чн!сть но обов'язково е загро-зою ¡снувашю "нацИ-держави" через свою амб!валентн!сть: вона одночасно 1 кидае виклик нац! оналыпй сдност!, 1 використовусть-ся централЬним урядом для зм1Цноння державно! безпеки Дж .Рот-га! льд, К.Енлоу/.

Етнопол!толог1я виявила також параметри, за якими мусять прийматися р!шення суб'ектами еткопол!тикп: р!вень групово! со-л1дарлост!, сп)вв1дноиення сил м!ж пан}вною I Шдкоренокэ трупами, наявн!сть або в!дсутн1сть у них сшльних норм 1 щнностей, р1вень Ухньо! культурно! в!дМ1Нявст!, !хн! самооцтнки щодо мож-ливо! взаемно! !нтеграц!!, глибина 1сторично! пам'ят1 у член!в групи /Цж.Ротпильд, Т.ВИдер, ДжДенч/.

В ход! етнопол!толог1чш1х досл!джень помхчено, цо характер етнопол!тичного р!шення великою мгроп визначаетьоя вектором модерн!зац!!, цо 1люструеться, зокрема, боротьбою "зах1дник!в" ! "слов'янофШв" у Рос!!, "ддадид!ст!в" ! "такл!д!ст!в" у Се-редн!й Аз!! /Р.Каркл!нз, А.Макоул!, А.Бенн!гсен ! М.Броксац/.

Доля етшчних сп!льностей велико» м!рою заложить в!д того, наск!льки моралышмя е етнопол!тичн! рЫвння урядгв. Спостере-

.тогаш ряду авторхв дозволили Ум ввести в отнопол1толог1ю понят-ТЯ раптових /зрох^апоиа/ 1 умИСПИХ /еп^епеегей / ЗМШ вТН!чН0СТГ 13 характеристикою останн}х як вхдверто мак!авел!евських /Я;Крей-41 I В.Вел1мський/. Одночасно в!дм!чено, що !гнорування морал! у зд!йснопн! ет1пчно'1 пол!тики песо центру по б!льшу загрозу, пос-к!льки викликас втрату лояльност1 з боку етнНних груп, прикладом чого була сп!впраця багатьох украпщ! в 1з н^мцями в рога дру-гоУ сп!товоУ в! Сии /3 .Алекс!Ув/, а репресивний курс взагал! веде до втрати завойованих позиц}й /Ц.МатушевськийД

На думку Дж.Ротш!льда, виб!р урядом етнопол!тичного р!шен-ня зводиться в основному до трьох вар!ант!в: виправдання дена-ц!онал!зац!У потребами модерн!заШ'У, л!берал!зац!я етн!чного контролю, "дзоркально в!добраяення", тобто 1гнорування вимог ет-1ПЧНИХ труп на п!дстав!, що Ух виконання загрсжуватиме самому !снуванню пан!вноУ'групи.

Будь-яке р!тення, в той же час, вимагае в першу чергу з'ясу-вашя причин винакнення етнопол!тичноУ ситуац!!, I оск!льки во! вони б!льшою або моншою м!рою нэв!дд!льн! в!д економ1чних умов {снування труп, то позитивним може бути лише такс "р1ионня, в якому захист культурно! своер!дност! менпшн п!дсилюаться еконо-м!чними програмамя Д.Макайвер, Р.В!рс!нг/. Проте, як зазначалося, само економ!чний б!к етнопол1тики е найб!лып уразливий; оск!ль-ки програми економ!чного п!днесення периферЛ як правило супере-чать вимогам економ!чноУ рац! ональност!*, а кр!м того", ведуть до зм!цнення м!сцевоТ ел!ти ! зростапяя П пол!толог!чних вимог /Г.См!т, А.Мотиль, Д.Матушевський/;- Незважаючи на внутр!шио су-перечлив!сть економ1чних програм, вошГ, вважае Х.Блелок", мусять бути обов'язковим элементом етнопол!тяки, ! не лише в соц!ал!с-тичному, але й в кап!тал!стичному оусп!льств1, оск!лыш кап!-тал!стична оконом!ка не несе лвтоматично покращання умов життя мешпин;

Кр!м економ!чш1х програм, етнопол!тичне р!швння мусить вклю-чати в себе реформувпння державних !нститут!в', зокрома збройних сил 1 под!ц!I /К.Енлоу/, посилення пропаганда над!онал!зму як !деолог!У "нац!У-лержави"! апеляц!» до традиц!йних цппг остей па-н!вноУ групи /Г З'аковська-Хармстоун, ДДаммар, Я Лерб!шайр/; пропаганду !доодог!У подв!йноУ !дентачност! /ЧЛостер/,

Обов'язковою ланкою у процес! прийняття етнопол1тичного р!-шошщ в розробка прогнозу щодо найб!льш в}ропдного розвитку по-д!й. Теор!я етпопол1тики п!дтвордила над!йн!сть свое!" прогностич-но: функцП. Яскраве п1дтвердження - розпад СРСР, х!д якого в основному сп!виав 1з прогнозованими захгдними етнопол!тологами сцонар}ями. Щоправда, ряд аЕТор!в /П.Рутлавд, Т.Колтон, М.Макоу-л\/ вислонлювали сумн!ви щодо перспектива дезпггеграцП СРСР. Пхюте, дану обставину доц!льн!ше в!днести но на рахунок отпопо-л1тячно! теорН, а на рахунок одноб1чност! !"хн!х побудов, у яких, аналопчно до неоиарксистських, нодостатньо враховувалися етно-психолоНчн! момента повод}кки радянськпх народ}в - прагнення до самозбереження, сприйняття незалежност! як самоц!нност!, по-чуття нац!оналы'э? г1дност! 1 т.1й

■ Анал!з етнопол1тичних ситуац!й пореконав досл!дник}в, що вар!анти ршень, спрямованих на збвреження коротко! централ!зац!? зпгрожують етнонацЮ.наглстичною реакщею, навить коли пол}тика центрального уряду щиро спрямована на пал!шюнкя економ1чних умов меншин. В.зв,язку з цим приверн^§а1?нопол!тичний досв}д, пов'яза-ний з децонтрал}зац1ею, зокрема, з такими П вар!антами, як фе-дерал!зац!я, хомунал!зм ДД1акайвер/, збереження етнхчно?, особливо мовно'!, р!зноман!тност! /Ч.Фостер/.

Наукова обгрунтован!сть е,знопол1тично! теорп п}дтверддув-ться I тим, що П полокеняя повн1стю корелюються !з сьогодн!ш-ньопьситуац}ею, коли ув!йшли в протир!ччя прагнешш кра!н СНД до ре&чьно!' самост!йност} 1 намагання рос!йського кер)вництва шдкорнти '¿х своему пол1тичному та оконом}чпому впливу.

У заклвчонн} п!дкресл»еться, що теор!я етнопсштики, роз-роблена зах!дними сусп!льствознавцями, в вагомкм науковим здо-бутком, а П положения мусять стати базов для досл}дження на-ц}опально! проблематики в державах СВД, зокрема в Укра!'н!, п!с-ля того як виявила свою обмежен!сть марксистсько-лен!нська тео-р}я над!!.

В той же чйс, теор!я етаопол!ткки ще далека вгд статусу довершено! 1стини I продовжуе поглибдюватися. Подалыпий прогрес в етнопол1толог!чних досл!даеннях може бути праскорений шляхом розширення IX географ!!', зал учения до них спец}ал}ст}в, як! стоять на р!зних теоретичних 1 методолог!чних, в т.ч. марксист-ських, позищях.

ВсесНчний анал13 зах!дних наукових розробок з тоорГУ ет-попол!тики дозволяв винести на публ!чний захист так! ochobhí положения:

- теор}я етнопол}тики, розроблена зах}дними фах!вцями з пол!толог!1, етнологГУ, iOTopf'f, сощологп та !ниих гялузей знания протягом друго! половили ?0-х - 00-х рок}в, являс собою ц!л!сну систему погляд}в на природу ннц!ональних pyxln та 'ixiiiñ знутргшЛй 3míct, оформлену у ч{тко окреслену структуру;

- оформления TQopt'í етнополхтики було зумовлене актив!заднею етнопол!тичних pyxiB в усьому cbítí í потребою íx науково-х-о осмислення заради потреб практично!' пол1тики;

- досл}ддення дозволило похлибитм уявлення про основн! кои-цепт.уальн! напрями эах!дног етнопол!тологП i кр!м вже в}домого под!лу на неомарксистеьку } етп!цистську позицй" виокремити все-родинг останньо! "старий" i "новий" етн!дизм;

- положения "нОЕОго"^яа1як)ть^собою як!сняй стрибок у cbí-товому сусп!льствознавств!, якай полягаз у подолашп як клосово-економ1Чно'1 однобтчноетг марксистеького п!дходу, так i психокультуролог 1чних пр1оритет!в "старого" етн!цизму;

- иэукова спромоян!сть TeopiY етнополгтики зумоллонз засто-суванням cyvacnoí методолог}!', зокрема додержанням вимог принципу !сторизму;

- теоргя етнопол!тики здатна чиконувати як пояснмйальну, так i прогностичну функц{1, яшипчи собою базу творения ímobip-них етнопол!тичних моделей, етнопол}тичних передбачень i плану-вання отн}чно1 пол!тики;

- досв!д розробки теорН етнопол!тики в зах!дкому сусп!ль-ствознавств1 пхдтверджуе пл!дн!сть методу синтезувашш наукових положень, запропонованих р!зними, нав1ть протилежними науковими напрямами, в т.ч. i марксистским, що но 3HiMae з порядку донного питания про подолання як вульгарно-матер1ал!стично? одно-614hoctí марксизму, його абсолютизаш? класового фактору та вхд-даност! економ!ко-детерм1Н1стсысим схемам, так i притамэнного багатьом зах!дним авторам надм!рного захоплення тррацгональними та м1стичними пояснениями етнопсшхтичних явиш;

- емшрична перев!рка Teopií етнопол!тики шляхом нэкладан-ня И положень на ¡оторкчну сктуац!ю в колишньсму СГСР проглюст-

руваля повторювап!сть оснознях етнопол!тичних яввд в р!зних крсУ-нах незаложно в!д ïx сусп1лыго-пол!тичного устрою, Шдтвердивпш тим самим, то у рамках теор!У сформульован! загальн! законом!р-ност! етпопсштичного розвитку у св!т1, чвм доведено ÏÏ як нау-кову; так i практичну ц!нн!сть.-

Ш. АЕТОРСЬКГ ПУШКАЦЙ 3 Д0СЛДЕУВАН01 ПРОЕЯЕМИ

I. Теория отнополитики в западном обществоведении: структура и принципы исследования.- К.: Наукова думка, 1993,- 13;5 др,;а*

2( Православие в истории России,- М.-, 1987,- 2',5 др.арк.

3, Нац!опальна псштика як сусп!льне явище,- К.: 1н-т !сто~ ptï УкраУни АН УкраУни, 1990: - 2 др.арк.

4, Проблема взаемостосунк!в нац!У та етн!чноУ д!аспори в су-часн!й буржуазнхй !стор!огра$!У //1сторичн1 дослдаення; 1стор!я заруб!жних краУн,- К.; 1987.- Вип. 15,- 0,9 др.арк.

5, Национализм как общественное явление //Национальный вопрос за рубежом.- М.; 1989.- 2,8 др.арк. •

6,- Етнодемограф!чна ситуац1я в УкраУн! за переписом 1989 р* //Етнопол1тична ситуаШя на УкраУн!.- К., 1991,- 0,5 др.арк,-

7, Заруб1жна етнопол!толог!я: про природу нац!ональних рух1в //Илософоька t соц!олог!чна думка.- 1991', # 12.- I др.арк;

8* Рец. на кн.: "УкраУнськ! канадц! в 1сторичних зв'язках !з землею батьк!в" /ДкраУнський !сторичйий журнал,- 19Э1,)Ю.-0,4др.

9;- Проблема зумовленоот! нац!ональних рух!в в етнопол!тичних доол{дженнях /Л1ол!толог!чн! читаняя.-1992, Л I,- I др.арк;-10,- Деботус етнопод!тика /Д!!че.- 1992,)« 3,- 0',7 др.арк. II* Чи з!ллютьоя нац!У в майбутньому? //В!че.-1993,М.-0,5др: 12. Статт!: "Нац! онал-б1лыпоЁизм"; "Гельнер Ернст", "Гення спадков!сть нац!У", "Етн!цизм", "Нац1ональна !деолог!я", "Нац!о-нальний !деал", "Нац!оналышй !нтерес", "См!т Антон!", "Етн!чний конфл!кт", "Етн!чний ренесанс"/, "Етнодемограф!чн1 процеси в Ук-païni "Етнопол!.тика", "Етнопол!тична ситуац!я в УкраУн!", "Ет-н0и0л1тияне передбачення", "Етнопол!тичний прост!р УкраУни", "Ет-ноцод", "Модерн!зац!я i нац!онал!зм"; "Нац! ональне питания", "Нац!ональн! проблема" //Етнонац!ональниЯ розвиток УкраУни - Ki-*, 1993. - 1,2 др.арк;

13 .• Про п!дходи до розв'язання нац1 опального питания в Ук-раУн! за умов багатопарт 1 йност! /ДкраУпа XX ст.: проблеми нац!о-пального в!дроджоння¿— К., 1993.— I др.арк;-