автореферат диссертации по политологии, специальность ВАК РФ 23.00.01
диссертация на тему: Теория конфликта: историко-политологический анализ

Полный текст автореферата диссертации по теме "Теория конфликта: историко-политологический анализ"

Льшнсьхий дсрггаздшй ушверситет •m. ïnaj'a Франка

РГБ од

.1 g ^SS На правах рукопису

УДК- 301.162+ 327.56

Мац1еаськ«й ZOpiii Володпмпроанч

ГЕОР1Я ХОНФЛ1КТУ: 1СТОРИКО-ПОЛ1ТОЛОПЧНЙ АНАЛ13

с и е ц i а л ъ н i с m ъ 23.00.01-rneopin та icmopin полтшчиоî науки

автореферат дисертацн на здобуггя паукового ступеня кандидата пол1тичних наук

Л Ь В i D —

Робота виконана на кафедр! политологи Льв1вського державного университету ¡м. I.Франка

Науковий кер!вник: кандидат фЫософських наук,

доцент Иолвдук Микода Васильевич

Оф1цШш опоненти: доктор соцюлог1чних наук,

професор Черниш НаталЫ Йоситвна

кандидат ф!лософських наук,

доцент Фартушний Анатолий АндрШоаич

Пров!дна орган!зац1я: Кшвський державний педагопчний

ушверситет ¡м. М.Драгоманова

Захист в 1дбудеться 12 грудня 1996 року о 15 год. 30 хв. на засданш спец1ал!зовано1 вчено! ради Д.04.04.04. з полпданих наук при Льшвському ун1верситет1 1м.I. Франка за адресою:

290602, м. Льв1в, вул.Ушверситетська 1.

3 дисертац!ею можна ознайомитись у Науковий 61блютещ Льв1вського державного ун!верситегу ¡м. I.Франка

(м. Льв!в, вул. М. Драгоманова5) Автореферат роз!сланий И листопада 1996 року.

Вчений секрадар спец}ал1зовано1 вчено! ради

Денисенко В.М.

ЗАГЛЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуалмисть._хеми^_Проблема досл!дження сусшльних конфл1кпв набула нин! особливого значения. УкраТнське сустльство, яке переживае нелегкий перюд трансформацш, залишаеться пол1тично незоргашзованим, неструктурованим, рбзколотим регюнально 1 тому з6ер1гае небезпеку виникнення деструктивных конфлшт1В..

Прийняття Верховною Радою УкраТни Основного закону нашо! держави створюе умови не лише для шстцтушонал1зованого регулювання сусгальних конфл1КТ1В, а й для формування у громадян вщпов1Дного ставлення до конфликту як нормального сусшдьного явшца. ' ;

Проте сама Конститущя не може автоматично регулювати, а там больше попереджувати виникнення, конфл1КТ1В. Основи знань про сутшсть конфл1ктних процес!в у сусшльств! дае теор1я конфликту. Однак ця теор1Я е ще пор1вняно новою дисцнплшою для В1тчизняних досл!дниюв. Тому ¡снуе нагальна необхгдшсть грунтового вивчення основних методолопчних засад та концептуальних п1дход1в, що ¡снують в рамках теорп, як до анал1зу сусшльства в шлому, так 1 до вивчення одного з найб1льш важливих сощалышх явищ - конфликту.

Теор1я конфл1кту як певна галузь сусшльного знания вимагае особливого, власне шштолопчного анал1зу, бо час^ше в науковш л1тератур1 н розглядали т!льки соцтлоНчно (в поршняльно-методолоНчному планО. ,

Не менш актуальним е розгляд теоретичних проблем, пов'язаних з вивченням сусшльних конфлжтт. Насамперед сюди належить уточнения поняття конфлшгу, його вщмежування вщ, шших сум!жних юнять, визначення основних тдход!в до анал1зу сустлышх «мфл>кт1в, проблеми типолог1зацП конфл!Кт1в та 1н.

В реш и проблема розвитку понят!йного апарату политологи,' в 1усл1 якоТ розробляеться проблематика конфликту, також вимагае эсобливо! уваги. Поняття конфликту е сп!льннм для багатьох

сусшльнн.х наук, эокрема соцюлоги, сошально! психологи, ф1лософп;та ¡и. Концепту ал 1зашя поняття коифл!кту в рамках цих дисциплш е р)зною. Тому виокремлення пол!толопчного розум1Ния конфл1кгу е необхиним для формулювання предмету пол1толопчного анал1зу цього сусшльного явшца.

Усе викладене вище спонукало автора до дослщження теорИ конфл!Кту в методолопчному плаш, що дало 6 можлиысть п подальшого розвитку та практичного використання науковцями У кражи.

Об'скт__досл!Д»кення^ _дисертац1нно1 роботн - конфликт як

ужверсальнин феномен сустлыюполаичного життя.

Предметом досл«дження е теоретнчн'1 модел! та концепци авторш, об'еднаних рамками сучасноТ теорп коифл!кту. У зв'язку з цим анал1зук>ться ¡сторичш форми розвитку теорИ та особливост! П функшонування у перехщш ¡сторичш перюди.

Ступ'щь розробкн_ проблеми Шштнчна стаб1льшсть, а особливо конфл1кти I напруга - це коло питань, на яких значною мфою зосереджена увага пол!толопв. Якщо на Заход! вони широко висв1тлювалнся I лягли в основу в)дпов1дних полполопчних коицепцш, то в краТнах, де панували командно-адмнистративна система I тотал1тарн1. режими, щ проблеми були ттснеш на периферш сусшльного знания. 1снування конфлжт1в прнпускалося, у кращому випадку, в царит М1Жособиспстних стосункж, якими займалася социальна пенхолопя, у дисциплшарному простор! яко! и зосереджувалися дослщження ше! проблематики'. 1ншим напрямом, в якому допускалося розроблення проблеми конфликту, була «критика буржуазно! соцюлоги». За вае! свое! ¡деолопчно! заангажованост! ш пращ все ж таки давали уявлення про деяк1 ¡де! захццшх теоретик!В

'Бородкин Ф.М., Коряк Н.М. Внимание: конфликт. - Москва, 1080;

Аронсон Д. Теория диссоианса // Вопросы философии. -1987. - N 7.; Здравомыслов А. Г. Фундаментальные проблемы социологии конфликта и динамика массового сознания // Социс. - 1993. - N 8 та ш.

1<онфл1Кту2. Ще одним допустимым полем дослЬаження були «неантагон1стичн1 конфл1кти» . Демократичш перетворення, шо розпочались в СРСР у друпй половин! 80-х рр,, викрили npocTip для стихи KonijwiKTiB маиже в ycix сферах нашого життя.

Радянське сусп!льствоэванство внявилось теоретично

обеззброеннм перед цимн процесамн. Тому з'яинлась потреба поглибленого вивчения сусп!льннх конфл1кт1и. Однак обмежешсть марксистськоТ методолог!! не допускала можливост1 ¡снування серйозннх протирш в радянському сустльств!; Це й зумовило те, що досл!дження з uiel проблематики характсризувались левною описовктю та надм!рною критикою зах!дних теоретнкш.

У зв'язку з геопол!тичними змЫами (розпадом СРСР) та рядом невирпиених BHyrpiuiHix питань, Heo6xwiicTb вивчення сустльних конфлмшв набула особливого значения. ГИдтак проблематика 1сонфл1Кту почала розроблятись в науковмх центрах, що посгали на TcpuTopiax пострадянських республ'|К.

Вивченням конфлпспп досить интенсивно почали займатись i в Украни, зокрема в 1нсгитут! соцюлогп HAH УкраТни, в 1нститут! досл1Джень проблем молодо 1нститут1 стратепчннх дослижень та в ¡нших наукових центрах. У 1992 та 1994 роках у Чершвцях були проведен! науков! конференцм, присвячсн! проблем! соц!алышх конфл1'ктш, onyö.iiKOBaiii науков! 361'рникн тез допов!дей на них Конферешях1.

Перни спробн застосування конфл!ктного тдходу до аналЬу сусп:льно-полтмннх процеав в УкраШ були здшснет в рамках проекту

jII<"iiiiio|)ciiko Л.А. Буржуазная социология конфликта. -Москва, 1982; Лёве П. ' Классовая боротьба или социальным конфликт. О теориях «равновесия» и конфликта » буржуазной политической социологии. - Москва, 197G; Буржуазией.' общество и поисках стабильности. - Москва, 1991 та in.

' Платонов К). И. Социальные конфликты на производстве /,/Социс. -1991.№11; Зайцев Л.К. Социально-трудовой конфликт - это норма // Социс. - 1993. - № 8; Конфликты о обтестис. «Круглый стол» ученых //ОНС. -1991. - № 1 та in. »

' Конфлшти у сусшльстш: ;iiагностика i проф1лактика: у 3-х частицах. -Ки'Ги-Чершвш. - 1995; Молодь i ироблеми конфл!кту в riepio/t переходу до демократичного оусшдьстиа: у 2-х чистинах. - Чершвш. - 1994.

«Псштичшш портрет Украши: становления ¡нститутци багатопартШност! й формування сощально-полггичних ор1ентацш електорату в процеа побудови вщкритого сусшльсгва»5. Щкавнй пцдод до проблеми формування предмету конфлпаологп та внзначення основних понять 1 категорий цього нового в УкраМ напряму дослщжень моститься у «Словнику-до1иднику гермппв з конфлштологп», що був створений авторським колективом шд кер1вшщтвом МЛ.Шрен та Г.В.Ложк1на. Це одна з вдалих спроб галузевого формування дов1дково! Л1тератури, здшснених в У крапп останшм часом6. Особливо! уваги заслуговуе анал1з конфлжтннх процент у м1ждержавних стосунках, 1х вплив на гкштичну стаб'шыпсть та функцюнування лолтмних систем, здшснеиий у шдручнику «Пол1толопя» за редакщею ОЛ.Семк1ва7 . В иншй пращ автор звертае увагу на функца конфл1кт1в, що вони виконують в пол1тичппх системах суспшьств переходного перюду8. Пор1вняльний анал1з функцюналктично! та конфл1ктно1 парадигм зд!йснений в курс! лекшй з сощологп Н.Й. Черниш.9 Окремим проблемам теоретичного та практичного вивчення сощальних конфлжт'ш присвячено ряд публжащй у вкчизняних наукових виданнях,а .

5 Головаха 6.1. Стратепя «ипально-колггнчного розвитку Украши (досв1д перших кроюв незалежност) та noBi opieinripn). - Кит, 1994; Ьекешкта I.E. Конфл1Ктолог1чнш"[ П1ДХ1Л до сучасно! ситуацн в Украшь - Кит, 1994.

6 Словник-довшник TcpMinio з конфлппологи / За ред.. HipenM.I., Ложкша Г.В. - 4epniBui-KiiiB, 1995.

' Пол1т1гша стабыып'стъ i конфлпеш. В кн.: 1 ¡о.-птолся ¡я /За ред. ОЛ.Семкша. - Льв!в, 1993.

8 Сем к in O.I. Поэтична система- украТнський BapiaiiT// HayKoiii проблеми розбудови державиосп УкраТни.Вид. Науково-дослЬдпого шетитуту " Проблеми Люднни. Т.2. Терногиль,1995.

5 Черниш Н.Й. Соцюлопя.Курс лекшй.Конспект. Випуск2. Льв1в,1996

Головаха 6.1. По.и'тична залученшеть населения // Шыйтолопчш читапчя. -1992. - N 2; Ilaniiia Н. Готовшсп» населения до сошального протесту // Иол1толопчш читання - 1992. - Ы2;Перебенискж В.II. Сошальш копфлпетц: становлении, стан, лерспсктиви // Депоц. ДНТП УкраТни, 28.06.1993. - N 1270. - УК93;11очепцов Г.Г. Чсченська криза очима коифл'жтолога / / Ирана люднни в УкраТт. - Buri. 11. - 1995; Нагорна Л.Г., Савелыв В.Л. Сучасш cTiii4iii пронеси в контексп koi«p.^iкю.югii // Укра'шсыснй icropiriimii журнач. - 1.993. - N 9; Костенко Н.В. Кримсыош конфлжт: мораль нротн права // Фыософська i conio.iori'nia думка. - 1991. - N И та in. •

j

Якщо проблем! пивчення коифл'жпп надаеться певна увага, то

цього не можна сказати про саму теорт, анал1з та узагальнения яко!

те не проведен! украшськими досл1дннками. Юлька нариав теори,

представлених в навчалышх поабниках, звичайно, не можуть

задовыьни'ш вспх академ1чннх та наукових потреб" В\дсутност1

в1тчизнииих теоретичних праць не можуть замишти переклади твор11!

деяких захшних автор1в. Це, як правило, невелик! нариси та стагп, що

з'явились останшм часом в деяких украшських та росшських наукових

12

виданнях I ше не набули широкого наукового осмислення , Це ж саме стосуеться вивчення ¡сторп политично! думки в контекст'1 анал!зу 1де{ конфл1кту. Такий шдхи до анализу ¡сторн полтшних ¡дей е ще вЦчносно новий для украшських дослщштв. Запропонована нами спроба анализу ¡деТ конфликту, що на Заход! розглядаеться в русл1 «¡сторн ¡дей», безумовно, не може бути вичерпною 1 потребуе належно? уваги з боку гптчизняних ¡сториюв полгшчно! думки.

Серед дослщницьких устаиов, то эаймаються вивченням конфлиспе потр)бно вказати на створений при 1нститут1 соцюлогп РоайськоТ Академи наук Центр з винчении конфлиспв, (кер1вник А.Г.Здравомислов) який видав уже п'ять випусюв спещал1зованого

" Теория конфликта .//' Очерки истории социологической мысли/ Под ред. Л.Д. Ручки, И.П. Танчера. - К., 1992; Сошолопя конф.мкту // Сощолопя. Матер! ал и до локцшиого курсу / За ред. В-М. I [ Ьи. - Лыив, 1906. Теория социального конфликта // История социологии/ Под ред. Л.СЬ Елсукопой, Л.Д. Грнцанопа.-Минск, 1993;

13 Коллшз Р. Теор1я копфлжту и еучаппй макрогсторнчшй соцюлогп // Ф1лосск|*ька 1 сошолопчиа думка. - 1993. - М» .6; Дареидорф Р. Элемента теории социального конфликта / / Социс. - 1!)94. - № 5; Преторнус Р. Теория конфликта // Полис. -1991. - № 5; Зешхаас Л- Етшчш конфлжти: причини та шляхи роэв'язання // Пол'толопчш читаиня. -1994. - №2;

б

бюлетня" . Сл1Д в|дзначити, що росшськими дослшниками нагромаджешш значили досв)д вивчення uiel проблематики11.

. Вагомий внесок у розвиток Teopii конфлжту наложить захшним теоретикам, яю виображають ochobhi напрями дослшжень в рамках сучасноТ Teopil конфл^ту15. Головн1 концептуальш подходи до анал1зу соц!альних конфл1кт представлен! у працях Дж. Тернера, К.Фшка, Дж. Бернард, Р.Мака, Р. Снайдера та ¡нших теоретиюв конфл1Кту"\ 1сторичн1 етапи розвитку теорП конфлжту розглядаються в працях американських та европеиських ¡сторик1в сусшльноГ та пол1тично!

13 Социальные конфликты: '.жон'рктила, ирошолироиаиие, технология разрешения. - Москва, 1991. - Ныи.1; Конфликты и консенсус. - М., 1991. -Вып.3-1 та ¡и.

" Запрудский Ю. Г. Социальный конфликт. - Ростои-иа-Дону,1992; ДмитрЖ'вЛ., Кудрявцев. В.;' Кулряиц|'1«1 С. BiKVU'iiiic и общую теорию конфликта. - М!, 1993; Здравом ыслрн Л .Г. Социология конфликта. - М., 1995; Михайлов- H.A. Принцип «поронки» или механизм рааиертынания мсж»т!Жч> ского конфликт» / / Comic. - 1993. - №5; Алехин В.И. Сущность, структура, типологии и способы pa.ijM-iiiciuiM социальных конфликтов // Вестник МГУ. - .1991. - серия 12. - N> G; |1|к/)лсмы комфликтолопш // Comic. - 1993. • № 9; Колесоиа Л. Причины сощм'мсииых межэтнических и межко!|фссИ011алыIых конфликта»■// ОСмцеггиеиные науки и сопремеиность. -1992. - 4 та ¡п.

15 Dahrendorf К. Lissays on the Theory of Society. • Stanford, California. - 1967; Dahrendorf R. Class and Class Conflict in Industrial Society. - Stanford. - 1959; Dahrendorf R.Toward a Theory of Social Conflict //Journal of Conflict Resolution. - June 1958. - N 2; CoserL. The Function of Social Conflict. -Glencoe, Ш., 1956; .

Coser L. Conflict. Social Aspect // International lnicyclopedia of Social Sciences. David Sills (ed.). - New York, 1968. vol.3; Coser L. Continuities in the Study of Social Conflict. - New York, 1967;

Rex J., Key Problems of Sociological Theory. - London, 1961; Collins R. Conflict Sociology, Toward an Exlanatory Science. - New York, 1975; Moulding K. Conflict and Defens. A General Theory. - New York, 1963;

и Тернер Дж. Структура социологической теории. - М.,.1985; С. F.Finc. Some Conceptual Difficulties in the Theory of Social Conflict // Journal of Conflict Resolution. - 1968. - vol. XII. - N 4.; Mack R.W., Snyder U.C. The Analysis of Social Conflict. Toward an Overwiew and Synthesis // Journal of Conflict resolution. - 1957. - vol. 1. - N1; Bernard J. The Nature of Conflict. - 1'aris, 1957 та in.

думки 17 . Ангииз соц^л-дарвшктичного напрямку сусшльно! теори, в якому ¡дея конфл1кту набула «позитивно!» ¡нтерпретацн, здшснений

1я

американсысмми та европеисъкими дослиниками .

1нтерес викликають робоги польських вченнх, прнсвячен! теоретико-методолопчним проблемам внвчення сошальнйх конфл1клв,э Якшо на Заход! вивчення сошальнйх конфл1кт1в, та й розвиток само! теорИ конфл1кту набулн значного поширення то в УкраТн! дана галузь дослижень лише утверджуеться ' серед традицшних сустльних дисципл1Н. Незважаючи на значну к!льюсть публ!кашй з окремих аспектов дано! проблеми, практично В1дсутн1 комплексн! дослШження, як! давали б змогу просл!дкувати !сторичн! етапи розвитку теор!Т конфлжту, огляд основних напрям1в досл!джень, що ¡снують в рамках теор!!, аналЬ самого поняття конфлшту та ш. ЕИдсутш також пол!толопчн! дослшження, як! б по-новому пояснювали проблему владн, ¡нтересу, пол!тнчного простору як основних детермшант та сфер розгортання конфл!кт!в, а також звертали увагу на особливост! пол!тичних механ!зм!в !х внникнення. Оск!льки теор!я конфл!кту виконуе подвшну екопланацшну функц!ю (пояснюе не лише сам феномен конфлжту, а й особливост! сусально! орга^зацп, причини

" Martindale Don. The Nature and Types of Sociological Theory. - Boston, I960; Timasheff Nicholas S. Sociological Theory. It's Nature and Growth. - New York, 1967; Cohen P.S. Modern Social Tlieory. - London, 1970; Bccker U.S., Ilarnes U.E. Rozwój inyíli s[)o!eczncj od wiodzy ludowej do socjologii. - Cz.II.-Warszawa, 1%5; Baszkiewicz J. Ryszka F. .Historia doctryn politycznych i prawnyeli. - Warszawa, 1973; Szacki J. Historia myíli socjologicznej. - Warszawa, 1983; Janet P. Historia doctryn politycznych. - Poznan, 1923; Gclla A. i:\volucjonisiii a poczatki socjologii. Wroclaw, 19C6;

" Hoffstadtcr H. Social Darwinism in American. Thought. - Boston, 1955; Ossowski S. Wiez spoleczna i dzicdzictwo knvi. - Dziela. - T.II. - Warszawa, 19GG; Szczepar'iski J. Socjologia. Rozwój problematyki i mctod. - Warszawa, 1967.

19 Sztuinski J. Konflict Spolcczny. - Katowice, 1987.; Mucha J. Konflikt i s|»olcczcnstwo: z problematyki konfliktu spolecznego we wspolczesnych teoriach zachodnich. - Warszawa, 1978; Bialyszewski H. leoretychne problemy konfliktów siKilccznycli. - Warszawa, 1983; Morawski W. Konflict przemyslowy w( Ameryce. Practyka, ideología, nauka. - Warszawa, 1970; Paluch A. Konflikt, modernizacja, zniiana. Analiza i krytyka tcorii funkcjonalistycznej. - Warszawa, 1976 Ta íh.

виникнення масових сустльних рух1в, впш та революцш), то П застосування в пол ¡то лот набувае особливого значения. Отже, все це' актуал!зуе необх1дн(сть вивчення теорп конфлжту не лише для посилення наукового потёншалу пол1толопчних доапджень, а й для П практичного застосування при анал1з1 складних сусшльно-полтгашх процес!в сучасно! Украши.

Мета_1_завдання__дослЦження. Метою дисертацШного

досл1дження е створення концептуально! схеми розвитку теорн конфл1кту на основ1 дол1толопчного анал!зу концепцШ II основних представник1в. Виходячи з цього, в дисертацп поставлен!!! так! завдання:

• визначити методолог1чш засади конфл1Ктного аналЬу сусшльно-пол1тичних процеав для Тх практичного застосування у вгтчизняних д0сл1дженнях;

• уточнити поняття К0нфл1Кту та систематизувати осиовН1 концептуальн! тдходи до проблеми вивчення сустльних конфлтпв;

• вид!лити пол1тичний аспект та дати по.Итолопчне розумпшя соц1ального конфл!Кту для формулювання предмету тштололчного анал1зу цього суспшьного явища;

• проанал!'зувати еволюц^ю ¡де! конфликту в. тш частнн! ¡сгори полкично! думки, що спираеться на конфлжтний образ св^ту. Це завдання нами розглядаегься як реконструкция' основних ¡сторичних форм геори конфл1кгу;

• ДОСЛ1ДИТИ ' особливост! функцюнування шеТ ¡деГ шд впливом полпичних ¡деолопй в р!зш ¡сторичн! перюди;

• встановити передумови виникнення та прослщкувати еволющю лауково! теорп конфлжту до початку XX ст;

• здШснити пор1вняльний анал1з теоретичних моделей та концепцш автор ¡в, шо представляють основн! напрями розвитку сучасно! теорИ конфл1кту;

• проанал1зувати спроби застосування елемент1в теори конфл'жту у дослшжешчях сучасних сусшльно-нолшпних процеав в Украш!. "

Теоретичною та методолрпч|1ою основою дисертацп е загально-лопчш методн (анал'13, синтез, шдукц1я, дедукщя), методи пол1толог1чного анал1зу (пор1вняльний, системний, структурннй), принципи ¡сторизму, вксновки теоретиюв конфлжту про природу цього сусгпльного феномена, а також методолопчш засади само! теорп конфлшту. Використано також окрем! елементи з методологи "¡стор^Т 1дей".

Иаукова новизна . робоги визначаеться самим шдходом до постановки завдання роботи, Вона конкретизуеться через наступш положения 1 висновки, що виносяться автором на захист:

Вперше у впчнзняшй политологи застосовано комплексний . ¡сторико-полгголопчний 1идх1д до аналЬу теори конфл'1кгу.

Створено концепгуальну схему еволюцц теорИ конфл1кту, що спираеться на анал1з П ¡сторичннх форм, визначення основних тенденцш розвитку у XIX ст, характеристику сучасних напрям1в, що склались в 71 межах.

Дано пор1вняльний анал!з захщних шюл," що представляють основн! напрями сучасноТ теори кинфлшту.

Систематизовано р1зномаштж коицешш анал1зу соц1альних конфлшлв, а також у форм! таблиць подано Тх основш класифгсацп.

Представлено власне розумшня та дано визначення поняття конфл!кту, в якому конфлп<т характеризуется двома принципами: принципом взаемодп Онтеракцп) та принципом боротьби. Поеднання цих нринцишв в1др1зняе власне конфлшт вщ сумЬкних за зм1Стом понять (ворожосп, суперництва, конкуренцп).

Конфл1кт штерпретовано як необх1Дний компонент сусшльного життя, що властивий уЫм без винятку системам сустльства.

Встановлено функцн конфлшгу в полиичнш систем! сусшльства, як! значною мфою залежать в1д типу полпичного режиму, в рамках якого дпний конфл!кт мае м1сце.

. /

Визначено пол!тичний аспект та подано пол1толопчне розумШня соц!ального конфлжту, що разом можуть розглядатися як формування предмета пол!толопчного анализу цього сустльного явища.

Проанал!зовано стан та перспектив« роэвитку конфлттолопчних досл!джень в УкраМ.

В науковий об!г введено значну юльюсть праць захшних теоретик!в, яю' ще не були дослужен! з точки зору гаинтологёчного анал!зу.

Теоретнчне ¡. практичне значепня днсерташ!. Зроблеж у процесс досл1дження висновки дають змогу розширити теоретичт рамки проблематики конфл1кту, виробити нов) перспективш напрямки його анал!эу. Особливо важливим, на наш погляд, е виокремлення методолог!Чних засад теорп конфликту для розвитку в!тчизняно! «науки про конфл!кти». Водночас застосування теорп конфл1кту в полптмюг!! сприятиме розумшню конфл1ктних процесш у полггичнш систем! сусЫльства, особливо у структурах влади, поширення практики пол!тичних метод ¡в !х регулювання, уннкнения напруженостГ у м1жнародних стосунках. Ряд положень дисертац'й поглиблюють знания про суть конфлжтних процес!в у сусШльств!, причини 1х виникнення, зокрема у перехщному пертд! при розв'язанн! складних завдань трансформаш! у б1льш демократичн! форми сшвжиття, 1 можуть прислужитися настугннм дослиникам при вивченн! р1зних аспект конфл!кту (наприклад можливостей' його прогнозування та регулювання).

У дисертацп проанал!зовано велику кшьккть оригшальних праць захщних теоретик!в, як1 ще не набули широкого узагальнення в У крапп, з якими автор мав змогу працювати шд час стажування (1994-1995 рр.) в М!жнародний Школ! Сусп!лышх Досл!джень при 1нститут» ф>лософ!!1 соШологП ПольськоТ Академ!! Наук (м.Варшава).

Матер1али дисертацШного досл!дження можуть бути використан! для роэроблення методолог!! пол!тично! теор!!, вивчення ¡стора пол!тичних вчень, складання Спец!ал!зованих курс ¡в з ¡стера пол!тично! думки, соц!ологН (наприклад, «СоцюлоНя конфл!кту»), пол!тично!

соц1олоп1, соц1ально! психолог!! та теорИ м!жнародних в!дносин, а також у навчальному процес! у вузах, техн!кумах, л!цеях при читанн! вказаних дисципл!н.

1 Дпробащя___досЛ1дження. ОсновнГ положения I результата

Д0СЛ1Дження обговорювалися на наукових зв!тних конференц1ях кафедри пол1толог11 Льв1вського ушверситету в 1993-1996 рр., м!жнароднШ конференцп «Етн1чн1 конфл!кти» (Варшава, 1995), П'ятому м!жнародному конгреа по ЦентральнШ та Швденно-Сх1дн1й бврош (Варшава, 1995), на зааданнях методолопчного сем1нару Пол1толог1чного центру «Генеза» (Льв1в, 1996).

Структурадисертацн . Мета I завдання досл!дження, його концептуальна структура I змкт зумовнли под ¡л дисертацп на вступ, чотири розд1ли, висновки 1 список використано! л1тератури. .

ОСНОВНИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТАЦ1К

У Встуш обгрунтовуеться актуалыпсть теми робота, визначаеться мета, об'ект та предмет дослщження, його наукова новизна, теоретична та практична цшшсть.

У першому роздШ- "МетодолоНчш засади вивчення сусшлышх конфл!ктш: множнншсть концептуальних шдход!в"- анал1зуеться поняття конфлжту, уточнюеться його змкт, виокремлюетья пол1тичний аспект та даеться пол1толопчне розумшня конфл1кту, а також розглядаються основ!» походи до вивчення цього сусп1льного явища.

1снуюч1 визначення конфл1Кту в основному в!дображають його суть, розкривають причини його виникнення та мотиви учасниюв конфл!кту. Водночас в процес! досл1дження зроблена спроба конкретизуваги розумшня цього поняття з допомогою двох визначальних принципш динамики конфл1кгу. Це принцип ¡нтеракцИ (взаемодп), який означае активиу взаемодш як мМмум двох сторон, та принцип боротьби, який визначаеться бажанням сторш нанести шкоду або знищити суперника. Вид1лення цих двох принцип!в неЬбх1дне для в!дмежування самого конфликту в!д сум1жних понять, насамперед В1Д

ворожосп, конкуреицп та суперництва, а також внутр!шньо1 боротьби,; яку можна спостер!гати як у окремих суб'ектов, так I сусшльних груп. Звшси був зроблений висновок про те, що деструктивна взаемод1я е визначальною рисою всякого сощаьного конфл1кту.

Соц!альним конфликт автор внзначае як деструктивну взаемодш щонайменше двох сторш, причинами яко! е несшвпадання цшшсних ор1ентацш, несум!сн1сть ¡нтереав або недостатшсть ресурс!в, а метою -збереження або зм1на ¡снуючих в систем) в^дносин. Тому необхщною умовою виникнення конфл!кгу е наявнкть певно! оргашзаци, в межах якоГ вщбуваеться взаемод1Я суб'ект!в конфл1Кту, /СошальноГ структури, утворено! з диференцШованих груп, шститутт влади. 1ншими словами, для виникнення конфлжту необх!дна певна система, що вмщуе в соб! вс! назван! структурш елементи.

В дисертацшному досладженш ворожить розглядаеться як певний псих!чний стан, що може бути передумовою конфл)ктно1 поведшки; суперництво, як комплекс заходов, вибраних суперниками для демонстрант свое! вшцост1, перевагй на шляху реал1зацИ певних сусшльних завдань, а конкурентен- як змагання за кращий доступ до обмежених ресурав, що може набувати нав1ть форм боротьби, проте такоТ, яка ведеться лише визнанимй в сустльств1 морально-правовими нормами. : ". !

Разом з анал!зом самого поняггя конфликту у розд1л1 визначено головш критсрп, за якими можна класифшувати конфл!КТИ. Розглянувши деюлька простих (однокритер!альних) та складних (багатокритер!альних) класифжацш автор, вшнляе наступи! критерЯ тшголопзацп конф'л1кт1в: суб'ект, зм!ст, форма прояву, форма боротьби, функцп, розмах, час, причина.

В досл1джент проанал^зояаяо соцюлопчний, сошально-психолопчний та сёмантичний шдходи до вивчення сощальних конфл1КТ)в. У зв'язку з цим було вид1лено полггичний аспект та полгсолопчне розумшня конфл1кту, що разом можуть розглядатися як визначення предмету политичного анализу конфл1кту, а отже й

I»

формування пол1толопчного шдходу до його вивчення.

Полполопчним п!дх1д до вивчення конфл!кт!в, на думку автора, полягае у аналЫ специф1ки пол1тично! ситуацц, в яки"! розгортаеться конфл!кт, ошнш р1вня складност! проблеми, що була причиною його виникнення (тобто визначення р!вня «политичного резонансу» конфлжту або вид!лення його поличного аспекту), а також визначенн! основних пол!тичних детермЫант конфл'1Кту, насамперед, владних функцш та повноважень, за як! точиться конфл!кт, вплнву, який в1н зд!йснюе на життя сустльства, особливо його пол!тйчноТ системи (анал1з функцШ конфлшту) та засобт його вир!шення, що вказують на тип поличного режиму, в рамках якого конфл1кт мае м!сце. Основними предметами пол^толопчного анал1зу К0нфл1Кту е влада як детермшант конфлжту та функцп, як! конфликт виконуе у полтмшй систем!.

У другому роздш- "Основа! ¡сторичн! етапн еволюцп теори конфлжту"- здшснюеться реконструкшя ¡сторичних форм теорЯ конфлжту шляхом анал1зу Т1е1 частини ¡стари сустльно-полггично! думки, що спираеться на конфл!ктний образ св!ту. Центральним понятгям у даному роздш виступае ¡дея конфл!кту. Динам!ка еволюцИ Ц1еТ !де! простежуеться на основ! методолог!! " 1сторН !дей", тобто загостренш уваги на цшжсно-лормативних ¡нтерпретац!ях даного понятгя в р!зш 1сторичн1 пер!оди. Значка увага придьлена штерпретдШям ¡де! конфл!кту двома протилежними за зм!стом доктринами- соц!ал-дарв!н!змом та марксизмом.

: Встановлено, що лдея конфлжту була одшею э основних (поряд з ¡деею порядку) та найдавн1ших ¡дей, навколо яких формувалися сусп!льно-пол!тичн1 доктрини. Зароджена в полггичнШ сфер!, !дея конфл!кту стосувалась головно пол!тично! влади та держави. В!д античних чаав до початку Нового часу ¡дея конфл!кту розглядалась як джерело змш (Гераклит), або як джерело могутност1 !мпер|й (По/нбш, 1бн-Халдун), або ж як необхадна умова об'еднання роздр1блених держав (Мак!авелл!, Боден). Оск!льки вс! без виключення мислител! були зайнял пошуками найефективн!ших форм державного устрою ! правлшня, в!дношення до !де! конфл!кту, II ц!нн!сн! ¡нтерпретац!! були в основному позитивна Зм!на ¡нтерпретаци просл!дковуеться в!д

початку буржуаэних револющй Нового часу, що особливо пом1тно у творах англШсышх мислителш Т.Гоббса, Д.Юма, А.Фергюсона. Фактично з цього часу можна говорити про зм1ну штерпретацП Ц1еТ 1де1 не лише за змГстом (р!зко негативна у Т. Гоббса), але й за формою. Так, Д.Юм, А.Фергюсон, а дал1 Ж.Тюрго започаткували емшричний п!дх1д до розумшня конфл1кту, як до певного факту, який можна пояснювати й вивчати. Можна стверджувати, що починаючи з XVIII ст. Шея конфл!кту у форм1 конкуренцшно! боротьби з'явилась у теор1ях французьких економкт1в, представник1в ф1зюкратичноГ школи. Французьк1 вчен1 не лише почали розглядати ¡дею конфл1кту у вщнесенш до економ!чного життя, а й по сут1 змштили фокус досл!джень. Для них об'ектом анал!зу була не держава, а людське суальство, в якому ведеться боротьба за обмежен! ресурси. На це звернув увагу англШський економкт Т.Мальтус, який вв1в у науковий об1г поняггя «боротьби за ¡снування». 1дея конфл1кту з економжи повернулася в сферу сустльних вщносин, де знову ж почала розглпдатись в цшн!сних категор1ях.

XIX ст. знаменувало новий етап у розвитку ¡де! конфл!кту. НайбЫыы значним поворотом було застосування ¡де! конфл!кту в бюлогП. Ч.Дарвш сприйняв цю ¡дею у форм! боротьби за ¡снування тд впливом Т.Мальтуса 1 розвинув П у цшсну концепшю походження вид1в. Вщтак ¡де! конфл1кту було надано наукового обгрунтування. Концеп:ия Ч.Дарвша, та й весь розвиток прир.одознавства справили значний вплив на сусгпльну теорда. Положения англшського вченого про виживання найб!лыи пристосованих вид1в та боротьбу, що ведеться М1Ж ними на вс1х етапах еволюцн, знову були повернут! на сощальний грунт. Першим вменим, який назвав себе «сошал-дарвппстом», був англшський економкт Уолтер Беджгот. Анал1зуючи процеси сустльного розвитку, вш особливу увагу прид!ляв боротьб1 як фактору штеграцп с.устльства. В Америщ под!бш погляди мав В.Самнер, що досл1ЛЖував звички та традицшн! способи групово! поведшки. Самнером були зроблеш фундаментальш висновки про схильшсть ¡ндивдав оцшювати оточуючий свк через призму уявлень свое! сощально! групи, яку вчений назвав «етноцентризмом», !х здатшсть до

груповоТ едност! та вияву ворожрст! щодо чужих труп, анал1зованих ним в категориях «ми-група» та чвони-група».

1деолопчн1 ор1ентацн цих вчених були спрямоваш на захнст нових промислових груп Сврогш та США, що розночали свою д|яльн!сть з початку XX ст. Це дае шдстави розглядати Гх як представник1в раннього етапу розвитку соц(ал-дарвинзму. И роте ¡деям М1Жгрупово! боротьби, спадковост! та прнстосування окремими дослшниками було надано ново! штерпреташ!, що вшображене в ряд! расистськнх теор1й. В ¡деолопчному план! акцент був змццений в1д в!Дстоювання штересш нових промислових груп до обгрунтування можливост! расово! селекци. В^дбувся своер1дний поворот в1д «оборони» до «наступу». Цей поворот до внроблення позитивно! «программ Д1Й» представниками расово-антрополопчноГ школи автор розглядае як початок другого етапу еволюцп сошал-дарвМзму.

Огляд концепцш найб1льш вшомйх представникт цього напрямку таких, як А.де Гоб1но, Х.С.Чемберлен, Дж.В.де Ляпуж та Ф.Гальтон, свшчить про в1дх1д цих автор1в в1д принцишв наукового досл!дження, п1дм!ну !х ¡деолопчними преференШями. Пращ теоретиков расистського напрямку послужили основою для формування расистськнх ¡деологш, найбшьш нелюдською з яких став шмецький фашизм тд час Друго! свпово! вШни.

XIX ст. було позначене виникненням ще одного, не менш потужного напрямку сусшльно! думки, що спирався на ¡дею конфл1кту - марксизму. 1дея конфл кту в доктрин! марксизму функцюнуе на юлько:< р1внях: на р1вш онтолопчно! теорп, що пояснюе загалын процеси сусгнльного розвитку, на р1вн1 теори сустлыю-економ1чно! формацЛ, що обгрунтовуе необх1дшсть сошальио! революцп, на р!вш теорп класово! боротьби та на емтричному р1ВН1 при анал'1з'1 окремих кторичних випадкш. Разом з1 спробою пояснения законом1рностей суспишно-полтгжого розвитку марксизм, як сустльна програма, виконував також значну ¡деолопчну функщю.

Якшо сошал-дарвнйзм в своТх двох формах в ¡деолопчному план! був спрямований на вщстоювання штереав правлячих груп Захщно!

баропи та США, то марксизм, як протилежна йому форма конфлжтноТ 1деолог!Т, своТм завданням мав водстоювання штереав робаничого класу,

Поряд з цими двома напрямками сусшльноо думки, яю в болышй м1р1 виконували одеологочш, а не науково функцн, в XIX ст. зародились основи науковоТ теорн, що спиралась на ту ж ¡дею кооофлокту. Саме тому XIX ст. автор виокремлюе як окремин етап еволюца ц!е] 1деТ, а разом з тим зародження ранньосоц'оологочно! теора конфликту, що виникла як своерщна реакшя на надм1рну !деологозован!сть сусп!льного знания, В1дмоншсть науковоТ теорп конфлжту вш двох форм соцоал-дарвшозму та марксизму полягае у В1ДХ0Д1 вод ц!нносннх !нтерпретацШ ¡де! конфлокту, визнання конфликту об'ективною реальностоо, яку можна вивчати I аналозуватоо.

Соцюлогочна теор1я конфликту формувалась на грунт! тих самих постулатов органЩизму та еволюшошэму, що й концепца сошал-дарвон!стов. Через це працо раншх теоретиков конфликту, особливо Л.Гумшювича, болыШсть !сторо1ков сусшльно! думки розглядають в рачках соц1ал-дарв1шэму. Анал!зу ц!е! концепца було придолено (ллыне уваги. В результат! автором зроблено висновок про методолопчну некоректность такого подходу. На наш погляд, його концепцт слод розглядати не в русл! сошал-дарвнйстичного напрямку, а як таку, що дала початок ранньо-соцюлопчшй теороо конфл1кту.

Постдовниками Л.Гумпловича в ' Шмеччиио та АвстроТ були Ф.Оппенгеймер та Р.Ратцекхофер. Орогшальшсть концепца утворення держави Ф.Оппенгеймера полягае у залученш численного Тсторичного матер!алу та застосуванн! економочного анал1зу процесов класовоТ диферетйацп, спрямованого проти концепца К.Маркса. Основний аргумент Оппенгеймера полягав у твердженно про те, що класова диференшаШя не може виникнути в бвропо в результат! заселения германськими племенами всох в!льних земель. Тому право на першочергове придбання земл1 було радше пол!тичним, нож економочним.

Г.Ратценхофер сбою увагу зконцентрував на проблем! ¡нтересу, якин Bin розглядав як самост!йну одиннцю сопельного пронесу. 1нтерес, як сошальна реконструкц!я б!олог!мних потяНв, ииступае у Ратценхофера основою aconiauil чи flncouiaitfi ицишдт. В залежност! В1Д спрямування ¡нгересу, конфл!кт в цих процесах В|д!грае ¡нтегруючу або дезштегруючу роль. Сформульопан! Ратценхофером !де! про можл(т!сть регуляцн сустлышх конфл!кт згодом були розпинут! в сучаснШ Teopii конфл1кгу.

Якщо Оппенгепмср обгрунтовував свою кошдепц1ю виходячи з еконо>пчного анал!зу, а Ратиенхофер спирався на пспхолог!чн! чинннки, то як перший, так i другий подняли основну тезу Гумпловнча про наснлыпшький шлях утворення держави. Тому ранньо-соцюлопчну Teopiro конфлжту з ü особливою увагою до проблеми утворення держав» можемо визначиги як своер!дну «теор!ю завоювань». Такий ni;ixi;i при розгляд! концепцШ утворення держави подшяють деяк! ¡сторики тштичних вчень та правознавш.

Представннками ранньоТ Teopii К0нфл1Кту були вироблен! засади паукового досл1дження та запропоноваш ocnoBHi тдходи до анал1зу конфлжту як сустльного явшца. Для nioHepiB соцюлопчно! Teopii конфлжту характерном було погодження щодо наступних тез, HKi лягли в основу сучасноТ Teopii конфликту:

1) К0нфл1Кти е ¡стотною рисою icTopii; хоч вони i мають р1зний характер, але виступають суттевими чинниками розвитку;

2) под1л на пануючих i шдданих е В1чним; таким самим е виникаючий з цього конфликт;

3) конфлпсти спричиняють до зростання згуртованосп ширших труп..

У третьому розд1л1 днсертаци- "Сучасна теор!я конфликту: основш шдходн до проблеми анализу сусшльства"- здшснюеться пол1толог1чний анализ теоретичних моделей та концепшй автор1в -представниюв сучасноТ Teopii конфлжту. Шд поштолоцчним автор po3yMie анал1з тих структурних елеменлв Teopii (основних понять та категорш), як! належать до предмета пол1толопчних дослщжень

(дсржави, влади, ¡нтересу, авторитету) та того, як вони функшонують в теоретичних моделях окремих автор1в.

В днсертацп визначаються основа принципи, на яких сформувалась методолойя сучасно! теорн конфлжту. До них впершу чергу належать теоретичш положения Г.3|ммеля про функцюнальне призначення конфлжту, його характеристика як «нормального» сусп!Льного явища, яке шддаеться науковому аналЬу. 1ншою складовою, на наш погляд, е прац! основоположник^ соцюлога политики, авгори яких щё в1дом! як представники теори ел1т. Саме вони акцентували увагу на особливостях нер1вномф1Юго розпод1лу влади-одте! з основних детермшант всякого полкичного конфлжту.

Третьою основною ланкою виступають загальнометодолопчн! засади сучасного поличного анал1зу сусшльства, сформульован! в положениях А.Бентл1 та М.Вебера. Висновки останнього про необхшшсгь об'ективного <незаангажованого» анал1зу сусшльних явищ увшшли до загального фонду сустльного знания.

Наремт, четвертою складовою сучасно! теорИ конфлжту е теоретичний напрямок сусшльних досл1джень, представлений вченими Франкфуртсько! школи.

Разом з визначенням ¡нтелектуальпих джерел, на яких сформувалась методолопя сучасно! теорп конфлжту, було видмено дв! тенденцп або напрямки П розвитку у XX ст. Це чкритичний» та «аналогичный» напрямки, що ¡снують паралельно, проте становления сучасно! теорп конфлжту значною М1рою було зумовлене домшашею останнього. «Критичному» ршню розвитку теорп в!дпов!дала Д1яльн1сть Франкфуртсько! школи, П1К активносп яко! припав на кшець 40-х - початок 50-х рр. XX ст. Представники ц!е! школи розвивали «критичний» напрямок сусшльних наук, що часто ототожнюють з неомарксизмом. Теоретики «аналггичного» напрямку -це представники молодо! генерацп, яю визнають, що конфлжтна перспектива е центральною для розвитку «объективно!» або «науково!» сустльно! теорн. В межах цього напрямку здшсненено полколопчний анал1з концепцш чотирьох автор ¡в: Р.Дарендорффа, Л.Козера,

Дж.Рекса та Р.Коллшза, що дае тдстави класоиЫкувати !х як основно

с

подходи до аналоэу суспольно-тштичних процесов, яко склалися в сучаснш теорЛ к0нфл1кту. КонцепоШ Р.Дарендорфа та Л.Коэера ще Дж.Тернером визначено як д1алектнчна теор!я конфл!кту та коифл!Ктний функцю1кипзм. Що ж до кошоепшй Дж.Рекса та Р.Коллшза, то автор представив ох як онституцоональошй та загальиометодологочноой шдходн в рамках даноТ теорп.

Вид1ляючи ц! чотири напрямки сучасно! теорп конфлокту, автор шдкреслюе 1х надежность до одше! ¡сторнчно! традици, що розглядае сусполым пронеси, виходячи з конфликтного образу св1ту. Така тягл!сть ¡сторнчно! традшш запевнила автору можлошсть розгляду теорП конфликту як окремого напрямку соцюгумаштарного знания, як певноТ парадигми, шо склалась в сусшльно-полотоочшй думцо на противагу парадигм! «функщоналозму».

У четвертому роздш- "Розвнток та застосування теорЯ конфл1кту при аналш! суспольно-полотнчинх процесов в УкрашГ-розглядаегься сучасний стан в1гчизня.чих досл^жень проблематики конфликту та розкриваються можливосто застосування теорп для внвчення сучасних сусшлыю-полотичних пр'оцес1в. При цьому анал1з показав, що незважаючи на пожвавлений розвиток 1йе! проблематики, яккний р1вень Д0СЛ1Джень вимагае бути кращим. У нас ще й сьогодш не набереться й десяти робот, в яких проблема дослоджешш конфлокту чи конфл!ктного аналозу суспольства була би поставлена на належний методолопчноой грунт. Тому головна увага досл!дника була зкониентрувана на працях тих автор1в, яои ц!й проблем! прид!ляють найб|льще у ваги. Серед них потробно водзначити роботу 1.Е.Бекешкшо! " Конфл1ктолопчний тдхщ до сучасно! ситуаш! в УкраТн!" та бЛ.Головахи "Стратепя соцоально-пол'точнога розвитку Украши". Загалом автори правильно визначають причини стримуврння сусшльних коифлтпв в Укра!ш (це ! страх населения перед вшшкненням гострих конфл1ктов, самоорганозацоя його економ!чного жнггя, водносна свобода дробного подприемооицтва, тощо). Протё без вщшдадо залишоолися головы'] поотання: чи погробою за сучасних умов в Украон'о чекати

виникнення широкомасштабных акшй протесту? та, чн реальне взапуа будь-яке прогнозування стосовно можливостей вибуху конфл1кт!в?

Автор, сппраючись на методологию окремих теор)й конфлжту спробував в1дпов1стм на ш питания. Так, зпдно теорп В1диосно! депрнвацп конфлжт виникае тод1, коли трупа починае усв!домлювати, що вона позбавлена чогось у пор^внянш з шшою групою. Таким чином, в1дсутшсть шшо! групп для пор1вняння може розглядатись як один з можливих фактор1в стримування конфликту.

1нша теория цього напрямку - мобШзаин ресурав - необхцшою передумовою виникнення конфлжту називае наявтсть лиерш, як! здатш мобшзувати людське незадоволення, образа, агресивн!сть (що е ресурсами) для колективннх акцш протесту. ВЩсутшсть таких л ¡дер ¡в також пояснюе причини стримування конфлжту.

Врешп, впходячи з пропозицш теорП революцП, в!ропдшсть сошального вибуху не е найб!льшою тод), коли становище широких мае населения постшно попршуеться (що ми маемо в УкраТнО, а лише тод!, коли довшин час Тх ситуашя покращувалась 1 раптом зазнала резкого попршення. Досл'аження показують, що вимогн населения зменшуються в >йру попршення ситуаци. Впходячи з пропозиции даноГ теори, нанбш>ша ймов'|ршсть социального конфлжту в Украпп настане шд час покращення ситуаци, коли бажання те б1льше покращитп своТ умови зростуть, а можлнвост'1 для Тх задоволення будуть недостагшми. 1ншнми словами, у ситуаци, коли населения тдчуе, що становище покращнлося I раптом настане загроза втратити те, що вже досягнуто, ймов!ршсть виникнення конфлжту буде найб1льшою.

Що ж стосуеться можливостей прогнозування конфлжтт, то автор схильний вважати, що ситуация протнетояння пом ¡ж "владою" та "народом" (початкова фаза конфлжту) може тривати безконечно довго, а точшше, доти, доки партш влади до кшця не розтратнть експлуатований нею потенщал державцост!, шеля чого роль незначного катал1затора може В1Д1грати будь-якии чинник, здатний мобшзуватн потенцшно готових громадян для учасп у стиулйиих формах полиичноТ активности

Цей факт зумовлюе й певн1 практичш рекомендацп. Перше. Увага украшських дослщниюв повинна бути звернута на опанування свкопого досвцту вивчення проблематики конфлжгу та на розвиток власних дослшжень з врахуванням специфжи украшського сусшльства.

Друге. Необхщшсть розвитку В1Тчизняно! науки про конфлжти не внмагае додаткового обгрунтування. В цьому плаш необхщним е не лише оволодншя мстодолопчними засадами само! теорп конфл1кгу, а й вирпиення ряду завдань оргатзацшного плану: визначення щодо напрямк1в дослцгжень (наприклад, вивчення специф!ки еппчпих ксшфл1кпв); розробка окремих проблем (вииикнення, динамжи, регулювання конфлжпв), пристосування укра!нсько! термИгологп до ¡снуючих в литератур! стандарта.

Трете. Дослшження теоретичного та науково-практичного плану повинш виконувати не лише шзнавальну, а й прогностичну функщю. Тому викорнстання елемент1в теори конфлшту в пол1тологп видаеться особливо корисним в плат попередження можливих внутркусшлытх та гшждержавиих конфлшпв.

Четверте. Науков1 пошуки не повинш обмежуватися агкшзом ■абстрактних методолопчних схем та тдход1в, а спрямовуватись на поширення знань про конфлжт як нормальне явище громадського життя, на формування ш'дповщноГ поведшим у конфлшт!, вироблеиия своершноТ «культури конфлжту», яка за умови неупередженого апалЬу своГх Д1Й та д1й ¡ншого повинна сприяти розвитков1 широко зроэум^лоТ «культури компромку». Остання, на думку автора, повинйа стати одним з головних елеменвв пол1тично! культури всього украшського сусшльства.

У В'ЛШовках дисертацИ поведено шдсумки проведеного досл1Дження та викладено практичш рекомендацп щодо розвитку проблематики вивчення конфлжт1в в УкраТш.

Ключов1Слова : конфлшт, поняття конфлжту, теор>я • конфлжту, ¡дея конфликту, сустльний конфлжт, полКичний аспект конфлжту, пол!толопчний шдх1д до анал1зу конфлжту, конфлжтна модель, конфлжтна парадигма, конфлжтолопя.

Список публшацШ автора:

Деяю проблеми теори конфлжт1в та насилля (до поблеми утворення держави)//Генеза. Ф1лософ1я, 1стор1я, ШыйтолоНя. м.Львш, N1(3) 1995, (0,5 арк.).

Теор1я конфл1КТ1в: метолопчш засади// С*удП Полгголог1чного Центру Тенеза", м.Льв!в, 1995, N4 (0,5 арк.).

Розвиток теори конфл!кпв в працях Ф.Оппенгеймера- та Г.Ратценхофера // Студи Полколопчного Центру "Генеза", Киш, 1995, N5 (0,75арк.)

Мегодолопчт засади вивчення сусп!льних конфл1кт1в: множиншсть концептуальних шдход1в.//Студи Пол1толог1чного Центру "Генеза", М-Льв1в, 1996, N2 (В друцО.

АННОТАЦИЯ

Мациевский Ю.В. Теория конфликта: исгорико-.

политологический анализ. Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата политических наук по специальности -23.00.01 - Теория и история политической науки. Львовский государственный университет им. И.Франко. Львов, 1996.

Диссертация посвящена исследованию методологических основ теории конфликта исходя чз анализа её исторических форм (от античности до нач. XIX в.), рассмотрения главных тенденций развития в XIX веке (социал-дарвинизм, марсизм, социологическая терия конфликта), сравнительной характеристике концепций современных представителей (Р.Дарендорфа, Л.Козера, Дж.Рекса, Р.Коллинза).

Рассматриваются теоретические вопросы анализа социальных конфликтов, > представлена их детальная класификация, сформулировано авторское видение политологического подхода к анализу этого общественного феномена.

A N NO T A T I O N

Matsiyevski Yuri V. Conflict Theory: Historical- Politological Analysis.

The candidate thesis (manuscript) submitted for obtaining the degree of Candidate of Political Science/ Speciality 23.00.01- The Theory and the History of the Political Science. Lviv State University, Lviv-19%.

The thesis is dedicated to the investigation of the methodological grounds of the conflict theory. The research based on the analysis of the historical forms of the conflict theory (from Antiquity to the beginning of XIX century), elucidation of main tendencies of its development in XIX century (social darvvjnism, marxism, sociological conflict theory) and comparative analysis of the concepts of the contemporary scholars (Ralf Dahrendorf, Luis Coser, John Rex, Roadal Collins) who represent the main approaches within contemporary conflict theory.

A special attention has paid to the theoretical problems of the analysis of. social conflicts. The author presents his own vision of the political science approach to the study of social conflicts.

Шдписано до друку 4,11.96. ФориьЕ 60x84/16. flanlp друк. №1. Друк офсв1,Уиов№.друк.арк.2,б, Уиовн.фарб.Б1дб.2,6. Обл.-вид.

арк.2,8. Tupas ICO. Заиовленця 2?б.

»

Цавишко-офсетав лаборатор1я Лъв1вського дер£уй1ьерсиФету lu. I.Франка. 290602 Льв1в, вул, Ун1верситетська, I.