автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Терминосистема психологии в русском языке :статика-данмика

Полный текст автореферата диссертации по теме "Терминосистема психологии в русском языке :статика-данмика"

Ки!вський уиЁверситет twetii Тараса Шевченка

■V л -На правах рукопису

ЧЕРНЕНКО 1рина Микола!вна

ТЕИЛШОСИСТЕМА ПСИХОЛОГИ У Р0С1ЙСБК1Й M08I: . СТА ТЖА-ДШАМ IK А

Спец1альшсть 10.02.01 - росШська мова

Автореферат на здобугтя вчеяого ступеня кандидата филолог¡чних наук

.ttfiîB - 1993

Гсботл ЕТ'конана на кафедр! росийськох ков*' К"Увського унхвер-стйгу хь;енг Тараса Шевчанка

¡„с.уког'м кертвнтк

доктор ф1иолов1чн"х наук,доцент Л.О.Кудрявцева

Сдхиг/нх опонелт1

доктор ф1яолог1чнр!х наук, прс-(?есор Т.К.Черториаька кандидат филологхчних наук, -доцент С.В.КокоЙЛо

Пров1дна устьноьа

Кш"янеиь-Под1 дьськи.й держаыш(< педагог1чний хнститут ■

Сах^ст- ¿1дбудеться "Л5 " ЛШ/ТгОг/) 1994 р. о /О годунт на засхданн! гпеихамзовад&Г нчено! ради К 068.18.16 у К'/пвському унхьерсигет! хменх Тараса ¡Севченка за адресом-252С17, КиХ'в-Г/, бульвар Т.Шевченкй, 14, ауд. 64'.

3 дисергац^ею' можна овнайоиитася в иауковхи бгбл1отецг университету..' /гул. Воледишрська, 58^.

Автореферат розхслангй 199

Вчен-мй' секретар спецхалхзованоУ вченоХради. . кандидат фхяологхчних наук, доцент риШ-фС Шаяоеа Л Л.

Досл!дження герипносистемл психологII росхйсько! мови е над-звичайно амуальним. Недивлячись на те, що психология - наука з розвинутим концептуальним апаратом, трнвалиш традициями, рос Iй-ська пслхолыччиа терм!нолог1я сформувалась пор1вняно недавно. Паршою спробою ф1ксацИ росШських психолог*чнпх терм!н!в е Психолог ¡чний словник за род. Б.е.Варшави, Л.С.Зиготсысого, виданий у 1931 роц1. Назване лексикографЛчне виданна е немов би початком в!дл!ку формування терм!носистеми психологН у рос1йсыий мов1. Бурхливий розвиток психологН як науки за пор!вняно короткий 60-р1чний пэр1од дозволяе простежити шляхи створення, розвитку 1 вдо-сконалення терлШв, реа>изац!ю семантпчних процес1в, певн1 тен-денцН» способи I засоби термшотворення. Вивчення терм^осиств-ми психологН дозволяе також зробити зашшв! теоретичн! висновки, що в$ добраяють специфику мов гуман1тарних наук, 1х наближен!сть до повсякденно! мови, на якШ св!дом1сть суб"екта часто себе ви-словлюе. Необх1дно в1дм1тити, що росНЮька психологична термшо-лог!я до цього часу не п1длягала системному л!нгв Этичному анал!-зу. 6 окрем! розробки теми у вигляд1 статей, в якнх представлен! або тезаурусний опис окремих роспЮысих терм1я1в /С.в.НпсЖна/, або анал!з н!мецьких тершнолоНчних одиниць /Л.Г.Жукова/, або результата перекладу психолог1чних "термЫв з англ!йсько1 мови на рос!йську /е.В.Н1Кошкова/.

Таким чином, актаальн!сть наиого досл!дкення визначаеться тим, що у ньоцу вперше роспЧська психолог !чна„терм 1 нолог¡я гпщш-гае багатоаспектному л !нгв Этичному аяал!зу.

Метою досл1дкаш1я е всеб!чний анал!з рос!йсько! психологично! терм!нолог.П, досл1джешы словотворчих I семаятичних проце-с!в, що в1дбуваються у н!й, а також тенденцШ, закладених у розвиток цих процес¡в.

У ход! роботи вир!шувались так! запдзння. обумовлон1 поставлено» метою:

1. Дати характеристику структур« термШооистеми психолог!1 та II складу. Визначити основа! джерелз формування терм!носисте-ми.

2. Описати ! проаяалгзуватл взят! у синхрон!! психолог 1чн!. терм!на в семантичнопу Г словотворчому планах.

3. Визначити нзйбьчьл характерн! слособи ! продуктивн! мо-дел1 тарг.миотзо2юння дач розкриття особливостел деривад!! психо-

логччних терм!н!в.

4. Провести анал!з загальномовних семантичних процесíb у да-híü тврм{яосистем1 /chhohímíí, антон!ми/. i

5. Описати i проанал1зувати данам iку -розвитку термшосисте-ш психолог i 1 у д1ахронн, розкрити ochobhí тенденцП uie! дана- J míkh, !1 особливост1.

Об"вктом доол1джеяня е психодог!чн! терм iни /б iля 4000/, ви-лучен! методом сущльно! виб ¡рки з: I/ Психологi4Horo словника за ред. Б.е.Варшави, Л.С.Ваготського, виданого у 1931 р. /61ш 1000 термíhiв/; 2/ Психолог¡чного словника за ред. В.В.Давидова, А.В.Запорожця, В.Ф.Ломова, 1983 року ввданкя /б¡ля 1500 термiнгв/; 3/ лексакограф1чного видаяня "Психология . Словник'за'рад.А.В. Петровського, М.Г.Ярошевського, ввданого у 1990 роц! /бiля 1500 терм xa íb/. Виб i р першодкерел обумовлений.тим, (цо словник 1931 р. е першоп найб1лып повнои фгксацieio pociiicbKo! психологíhhoI тер-шнологй, а словники 1983 р. i 1990 р. - найсНлыа повн! сучасн! лексикогра$1чн1 даерела з психолог^, видан! р!зними авторами. Анал1з вказаних словникíb дозволяв нам подати опис терм!носисте-ми психологЯ як у синхрон iI, так i в д1ахронИ, визнапити ochobhí тенденцН розвитку термшосастеш.

Мотодолог1я i методика досл^кення. У ход1 робота застосову-еться л 1нгв1стичнай метод опису дослЦяуваних мовних явщ на основ i лексикограф!чних данях з елемантами компонентного анал!зу, деф!н!ц1йний i словотворчкй анал1з. У робот! використовуються приГюми суц!льно! вкб!рки лексичних одинидь, синхронного I д!а-хронного дослщжання терм!н!в i тернпюсполученъ. Для визначен-ня м!ри продуктивност i застосовуються еле мента методу симптоматично! статистики. Використовуеться таков метод "польового. структуруваняя".

Hayкова новизна досл1дження полягае у тому.-що:

I/ у. ньому вперше репрезентуеться система роспЧських психолог Í4HHX терм!н1в;

2/ вперше застосовуеться метод поля для выявления 1 опису структури терм!яосистэш, а особливост! !1 лекекчног'о складу по-ясндаться в золежност! В1Д нале ;-"Д ос т Гт ерг.п н i в до центру, пери-fT-eni I чп маргинально! гони;' " -

Е/ вперше длеться номглексняЯ анал!з тернIhockcтемя психологи пк дпнаглчно?, взд1ля:?гься провтдя! тендевдп ц'ге! данам!к

4/ дагаться практичн! рекомендацП щодо внесения деяких втра-чених терм!н1в у сучасн! психологсловники.

Теоретична ц1ян!сть доел!давння полягае у тому, що запропо-нована концеш^я моделюваяня термШосистеми психолог Л дозволяв дати ц!л!сний опис терииносистемд психологН у статиц! та дияам1-ц{, визначити специф1ку мови гуман1тарних наук.

Практична значим1сть дисертац1йно1 роботи визначаеться мок-ливостями використаняя I! висновк!в:

I/ для досл1 джзння проблем розвитку. гуман 1 тарних наук, а сама нов!тн1х, що вшикли на стику р1зних дисцишйн, що вивчають один 1 той же об"ект р!знимд способами.. При цьопу нова дисциплина мояе не створити принцип?ально ново! терм1яологП, але залучае до свого кола тэрм1полог1ю ддецишпя-дкерел;

2/ э метою впорядкування всього корпусу психолог1чиих терм!-Я1В, позбавлення в1д надм!рних синонЬ.ив, омон!м!в, а також внесению деяких втрачених термш!в;

3/ при викладенн1 теоретичного курсу лекцШ по тем! "Тзрш-нолог!чна лексика", а такой на практичних заняттях по словотво-реянго;

4/ для тершнографИ - теор!! г практики створення терм!но-лог1чних словник{в, а саме психологгчних.

На захист виносяться так! полонення:

1. Структура пспхолог1чно! терм!носистеми ввдобрануе загаль-ну тендендш мов гумаягтзрнах наук до 1ятерферещ!!, взаемодП та "пврет1канню" терм!я1в, впливу точних та природничих наук I е по--льовим утворенням, що складаеться 13 трьох зон - ядра, перийэрг!, марг ¡валт- но! зони.

2. Особлив¡сть об"е:сг/ психолог1чних досл!даеяь обумовгла специф1чну наповявн!сть польовпх зон у, структур! терг.'Лнйскстеш: найменш насачен! ядро /20% вс¡х терм¡н{в/ 1 перифергя /10% вегх терм!н1в/; на:':б1льш яасичена марггнальна /зм!шана, що перес иметься з 1 Н!л;ик терм!носистемэмц/ зона /70% вс1х терм!и1 в/.

3. Динам1ка термгносистеш психологП мае подв1:Чну обумовле-Я1сть, пов"язану з розвитком нэукозо! думки взагал1, а такоя з початковим етапом формування 1 розвитку. рос Шсько! психолог1чно!

■яауки.

4. У терм!носистеи{ психологи Д1ють т! ж семангичнI процс-са } словотворч! модель що ! в Л1терэтурнп'! гювг, а такох з

Шиих терм!нолог!ях /синон!м1ко-антон!м!чн1 зв"язки, пол!сем!я, г1пон1м!я, аф!ксальне терм1нотворвнш, кошозиц!я, юкстапозиц!я/. У той же час для психолог1чно! терм!нологН характерна одна особлив ¡сть: под1Л лексичного складу терм!носцстеми на терм!ни 1 тер-м!н!зован! слова, у залекност! в!д зм!ни смислово1 структури ви-х1дно! лексема у процесс терм1н1звц11.

Апробац!я робоги.

Основний эм1сг робота знайггов воображения у допов!дях,зроб-лених на конференц!ях молодих вчених /Ки1в, КДУ, 1990, 1991, 1992 рр./» на терл!нолог!чних читаннях /Ки!в, 1991 р./, на м!жяа-родн1й науков!й конференцИ "Проблеми мов для спец!альних ц!лей, науково! { профес!йно1 ковдуя1кац!1 /Ки1в, 5-6 травня, 1992 р./ 1 публикациях. Результата дослщхзння обговорив ались на з ас ¡дани! кафедри росШсько! мови ф1лолог1чного факультету КиТвського уя1-верситету 1м.Тараса Шевченка.

Структура 1 зм1ст роботи. Дисертац!я складаеться 1з Бступу, трьох роздШв з висновками до кожного з них, загальних висновк!! списку основно! використано! лгтератури.

У Ветуш обгрунтовуеться виб!р фми I !! актуалья1сть, фор-мулюються мета 1 завдання досл!дяення,' визначаеться наукова новизна, теоретичне 1 практичяе значения, матер!ал 1 метода досл!д-кення. ' •

У пеутт роздЫ "Склад 1 структурна орган!зац!я терм}носи' теш психолог!!" вказуються особливосг! психолог!чно! терм!ноло-г г Г, пов"язан! з форг^ванням психолог!! як науки, описуеться структурна организация тармШоспстеми психолог г!, а такоя даегь-ся лексшсо-семантична характеристика термхнтв.

До гЛнця ХУ1 ст0л1ття явица, що вивчае психолог1я, познача-лись загальним терм!ном "душа" \ зважались предметом одного з роздШв фхлософП. Термхн психолог 1я був вперще введений у к!нц ХУ1-стол1ття нхмецькиш вченими Р.Гоклен^сом х О.Кассмзном. Початком психолог!! як самостп"шо1 науки прийяято вважати роботу В.Вундта "Основи ф1з 10лог1чио1 попхологП" /1874 р./. На рубак! Х1Х-ХХ ст. почався швидкий розвнток психолог!I, стхщульований успххама природознавства, медицины. Особливо штенсивний розните психологП вхдбуваеться у XX столхтть а саме з 20-х рок!в. Су-часна психология мае значяу хлдыисть в¡дгалуяень, що впступагсо 7 вх;гляд! окремях г-олузай, багато з яках придбали самосг!йний

татус. У структур! терм!носистеми психолог II знайшли вщображея-я так! склада! продеси, як взаемод1Я I взаемовплив наук в епоху ТР, "дерет!кання" ряду герм!н!в з одних: областей знания в 'иш'1, икористання меюд1в точних наук.

Для опису структура тершносистеми психолог! I нами застосова-ий метод поля. До недавнього часу даний метод використовувався ля досл!дження (йушаионально-семантичних, лексшсо-семаятичних :ол!в, польово! структура лексичного значения /Ю.М.Караулов, О.В. 1ондарко, Г.С.Щур, А.М.Кузнецов, ¡.А.Стернш, 3.1.Комарова та !н-\\/. В останя1й час з"являються роботи, в яких польовий метод за-¡тосовуеться б!льш широко /М.Мавдудян, Л.О.КудрлХц^ва/. Спираючись ¡а вказанг досл!дження, ми зробили сдробу використгти «¿эхад поля ухя структурац!! терм!носистеми психолог!I.

Традиц!йно в структур! поля видгляються даI зони - ядро { [ерифер!я. Однак, у терм!носистем!, що анал!зуеться, здаеться до-(!льним вид!лити також особлшзу, марг!нальну /змшану, перех!дну/

' ' " ' ~~ ~ ' ¡истем

Як критер!1 в^днесеяия терм!я1В до т!е! чи !ншо! зони ми ви-сористовували пр1шцип функщ онування, а також початкового виншс-1вння термшологгчних одошидь у тЫ чи ¿яшШ галуз! науки.

Ядро психолог!чно1 термгносистеми, тобто термши, що вияикли I психологИ ! означають основн! категор!1 дано! науки, становить зобою дек1лька тематичних п!дгруп, складов! одояиц! яких означа-оть: а/ пещпчш процеси /защита помологическая, высшие психические функции, натуральные психические функции/; б/ пешпчн! стаяи /инсайт, вера,, надеада/; в/ галуз! ! напрямки психолог Я /авиационная психология, глубинная психология/; г/компоненти структури эсобистост! /сверх-Я, личностный конструкт/; д/ почуття,емоцН /любовь, страх. ненависть, зависть/ i т.д.Б!льинстб ядерних тер-У11Н1в мае у психолог!! одне значения. Однак, у деяких терм!п!в спостер1гаеться категор!альна багатознач1исть: проекция /процес 1

14 Див. вид!лення марг!нальяо! зони мовно1 модел! /М.Маадудян "Л!нг-в!стика". - М.: Прогрес, 1985 р./, а такок марг!нально1 зони лексико-сеиантично! кояденсадН /Л.0.Кудрявцева "¡"о^елювання • дашам!ки словникового складу /на матер!ал! лексичних новац!й росШсько! мови/". Дисерт. ... доктора ф!лол. наук. - И.,

1992 р./.

результат/, переживание /процес 1 стан/, психоанализ /метода, на-прямки/

Характеризуючи ядро, необх!дно в!дзначити, що по к!льк!сному складу воно незначне: ядерн! терм!ни складають близько 20$ терм!-нолог!чних ном!нац!й психолог!!. У цьоаду - в{дм!ня1сть дано1 тер-м!носистеми в!д терминологий таких, наприклад, наук, як математика, ф1зика, медицина та !н.

Перифер1йну зону терм шосис теми психолог! I форцують терм!ни, що запозичен! з !шшх наук ! спец!ал!зували у психолог!! свое значения.

Так, запозичений з медицияи терм!н атрофия придбав у психологи певцу специфшац1ю значения. Пор.: "Атрофия - уменьшение массы и объема органа или ткани, сопровождающееся ослаблением ила прекращением их функций; в основе А. лежат расстройства питания тканей, приводящие к постепенному замещению паренхиматозных элементов фиброзной тканью"./Енциклопедачний словник медичних терм!-Н1В, т.1, М., 1982 р., с.102/. "Атрофия /в психологии/ - дегенерация некоторой психической функции вследствие отсутствия упражнения или неблагоприятных, травмирующих воздействий /продолжительный эмоциональный стресс, конфликт, фрустрация, наркотики, интоксикация и др./ /Психолог!я. Словник, М., 1990 р., с.31/. У терм!нооиотвм! психологП арх!сема "дегенерац!я" сп!вв!дносна з арх¡семою "зменшення", що представлена у медичному словнику*. У. психолог1чн!й терм!носис.тем! випадають семи "маса", "об"ем", "орган", "тканина". 1х м!сце займае сема "функц1я", яка присутня 1 в медичному тлумаченя! терм!на, однак на одному з останн1х м!сць. У психологН сема "^нкц!яп е основною диференц1йною семою 1 займае одне з перших м!сць..Кр!м того, у психолог!! эпявилась нова даференц!йна сема "асих!чний". Таким чином, у дан 13 терм!носасте-м! терм!н атрофия спец!ал!зував свое значения.

Звуясення значения, його спец!ал!зац!я в!дбулися у терм!на семштики знак, що став загальнонауковим. У р!зних напрямках психологН даний терм!н придбав г!пон!мд. Пор.: "Знак - стимул в схеме "стимул-реакция", - у 'бихевиористов; Знак - символ, носитель

к Пор.: "Дегенерация - уменьшение и упрощение органов в процессе исторического развития тех или иных организмов" /Словник !нозем-них сл!в., М.-, 1954 р., с.203/.

бессознательных влечений, - в психоанализе; Знак - сигнал, носитель социальных отношений, - в символическом интеракционизме". /Психолог1я. Словник., ГЛ., 1990 р., с.124/. Таким чином, у терм1-на знак в психологП з"являеться категор1альна багатозначшсть: знак-стимул, знак-символ, знак-сигнал.

Характеризует периферШну зону, необхгдно в1дзначити, що во-на е найменш насиченою у структур! поля: II форцують б!ля 10?» тер-МШв.

0собЛ1ш1стю терм1носистеми психолог¡1 е те, що переважна 01льш1сть термШв запозичена !з терм1носистем ¡нших наук без зм1ни

значения, тобто без вторшшо! терм!шзацП. У зв"язку з цим здаеться доц1ЛЬним вид1лити у структур! поля термшосистеми особ-ливу, марг1нальну зону, у яки! функцюнують терм!ни, сшльн! для ц1лого ряду терм!Носистем. Характеризуючи маргшальну зону, необ-х1дно вид!лити три групи наук, з яких эапозичущться терапии:

а/ природничг науки ДЯолог^я, ф13Г0Л0Г1я, зоология, медицина/: абулия, апраксия, градиент, локомоция, рефлекс, сон;

б/ сощальн1 науки /фшософ!я, соц!олог5я, педагогика, лог1-ка/: авторитет, волюнтаризм, воспитание, дедукция, имадя, индукция, каузальность,коммуникация, мишление, суждение;.

в/ точн! науки /математика, к!бернетика, фгзика/:- «.агоил-н. альфа-ритм, информационная модель, информационный поиск, корреляционный анализ ! т.д.

Через те, що психолог¡я у значнп! м¡р! була сформована на ба-з1 ф!з10Л0гп, медицина ! бюлогП, переважна б^льчпсть термШв марг!нально! зони запозичен! з даних наук. Таким е, наприклад, ядерний для ф1з!ологп термш рефлекс. Пор!вняемо дефшщп даио-го термша у психологичному словнику, а також в ¡нших галузевих словниках: "Рефлекс - опосредствованная нервной системой закономерная ответная реакция организма на раздражитель" /Психолог1я. Словник, И., 1990 р., с.340/. "Ре&лекс - возникновение, изменение или прекращение функциональной активности органов, тканей или целостного организма, осуществляемое при участии ЩС в ответ на раздражение рецепторов организма" /Ф1з1олог1чний словник,?'Л°87 , с.320/. "Рефлекс - реакция организма на раздражение, осуществляемое при участии нервной системы" /Енциклопедичний словник медет-них термш1В, т.Ш, М., 1982 р., с.44/. "Рефлексы - реакции организма, осуществляемые нервной системой в ответ на воздействие

внешних или внутренних раздражителей" /Б1олог1чний енциклопедич-ний словник, М., 1989 р., с.538/. Пор!еняльний анализ деф!н!ц!й даного поняття показуе абсолхзтну тотожн!сть ¡х семних компонентов: арх1сема - "реакция", диференцШн! семи - "орган¡зм", "центральна нервова система", "в1дпов1дь", "роздратування", "рецепто-ри".

Значна к1льк1сть термШв марг1нально! зони у психологи за-позичена з медицини. Частила з них /б ¡ля 10% марг1нально! зони/ е наовами р1зних патолог¡чних стан!в псшпки 1 ф!з!ологП людини. ДефшщП даних термин в у психолог !чному та медичному словниках абсолатно 1дентичн1. "Акалькулия-- нарушение способности производить арифметические действия, обусловленное поражением теменной и затылочной долей доминантного полушария головного, мозга" /Енцикло-педичний словник медичних термШв, т. I, М.; 1982 р., с.31/, "Акалькулия - нарушение счета и счетных операций как следствие поражения различных областей кори головного"мозга" /Психолог¡я. Словник, ?.!.,' 1990 р., с. 13/.

Без вторшно! терм!н!зац!1 запозичен1 так! базов! для ф!ло-софИ терм!ни, як шшение, мировоззрение, сознание, самосознание, отчуждение та ш.

Маргинальна зона у польовШ структур! терм шосистеми психолог!! е налб!льа насиченою, I! формуэть б ¡ля 70£ терм ¡полог ¡чних одпниць.

Польова модель герм¡нооистеми психологИ може бути представлена у граф1чноцу вигляд!:

I - ядро /205?/ - власне психолог 1чн1 терл1ни; П - парифер1я /10$/ - терм1ни, запозичен! з ¡шлих наук, що п1д-

лягли спец!ал!зац!1 /"звуженшо"/ значения; Ш - марг!нальна зона /70$/ - термШи, запозичен1 з 1шиих наук без зм!ни значения.

По своему походжонню психолог1чн1 термШи е як власне рос!й-сышми, так 1 запозиченими. У психолог II активн! вс! три типа за-позичэнь: I/ терм!ни, утворен! !з запозичених елемеш^в; 2/ тер-м!ни - ориг!нальн! запозичення; 3/ терл!ди - кальки шшомовних тарм1н!в /Д.С.Лотте/.

Серед запозичень особливо роЗповсюдженI ном!нацП, утворен! на баз! греко-латинсышх елемент!в, наприклад: биоритм. интроспекция. психопатия 1 т.д. Оригшальн! запозичення представлен! у психолог И двома видами: буквальными ! перетворениш /терллноло-г!я Д.С.Лотте/. Буквальних запозичень пор!вняно небэгато. Б!льша частияа веде походяення в!д грецько! мовно! основи: апраксия /грецьк/, катарсис /грецьк.Да^А&ъиб/ ! т.д. Р!дше у ц!й груп! зустр!чагаться запозичення 13 европейських'мов: стресс /англ. /, транс /йранц. ^ъхллЛ' /,

гештзльт /н!м. ъК&иъ&О /.

Набагато шигде розповсюдкенI ориг!нальн! запозичення, що характеризуются опущениям чи добавлениям якого-нзбудь елемента. Де-. як! терм¡ни, що придали !з грзцько! та латинсько! мов, утворен! шляхом в¡дс!чеяня ф{налей: анализ /грецьк. (ХгихСубоь. /, аспект /лат.а^сбСссА- /, Частина терм!н!в придбзла у росШськпЧ коз! • родову флекс!ю — ■ 11Д.: абулия /шд грецьк. Ои - заперечувальна частка ! - еоля/; агрария /в щ грецьк. - запере-

чувальна чартка ! ^са^О - шилу/.

Кальки е 'лаймена продуктивним типом запозичень. У йезначнгй киькост!. предстазлэн! вс! три типа кальок /по терм1нологп О.В. Суперпгоько!/: морфемн! - бессознательное /н!м. локсег-п! - игра /н!м; /; фразеолоНчн! - мозговая

атака /англ. /.

У досл!дауБаяот1у терг.Мномасив! широко розповсюдке!п родо-ви-дов! в!дносини, що квал!ф!хуються як гшонпия. Гшоншгаи взносили представлен! у р!зних тематичних трупах, серед яких особливо вид ¡ляються наззк псих1чних процес!в, а також назви галузей психолог!I.

Тагл багатоярусн! глкнтичн! В1дносини спостерТаиться, на-приклад, у терм I на ирздпчзскад пси>:ология:

Для термшосистеми психологй характера такi загальномовн! семантичнi процеси, як сшю1пг.ия i антонп.пя. Bei силон imii, що зустр1чаються у даному терм1номасив1, ш ввдносимдо терм!ноло-гччних дублетiB, оск1льки вони сп1вв1Дносяться з одним i тим яе об"ектом. Pi3Hi групи дублет1в в!дображують процеси розвитку тер-ышосистеми психологiI. Так, вщиляеться значна трупа дублетних термшолохччних пар, яка складаеться з рос1йських та 1ншомовних сл!в: близорукость -миопия, внушение - сукастия, восприятие -перцепция, самонаблюдение - интроспекция i т.д. В1дм1чен1 одиничн1 В1шадки, коли обидаа cmioHiMa е !ншомовними словами, цо пояснюе-ться рiзнонаправленими мовними контактами, наприклад: обсессии -ананказуы, психостимуляторы - психоаналептики. Широко розцовсюд-seHi cniBBiwiocHi дублетн1 пари: термшолог!чне словосполучення -односл1вний TepMiH, коли розгорнута форла терйнолог1чного словосполучення являе собою сполучення росШських лексичних одиниць, а стисла - штернацшнальнкй ц1Льнооформлений терм in: запечатление у животных - лмприятинг, виразительше двияения - пантомимика та iH.

Для термшосистеми психологи властива значна ¡илыисть анто-HiMi4Hiix протипоставлень. -Регулярно i посл^довнов дослищуваному масив i мовних одиниць проявляються обвдва в хдомпх типа amoHiMil -! лексичний i граматичний. У гермшологП представлен! терм!ни-анто-нi(ли, pi3Hi по структур^ а також ¡илыисно-компонентному складу. . ; Лексичний тип'aHTOHiMii представлений, в основному, б1нарними тер-м!носполученняш, наприклад: речь устная - течь письменная, торможение центральное - торможение периферическое i т.д. Р1дше - трьох-кошонентшши терм шосполучзшяыи: натуральные психические функции -высшие психические функции. 0д1шичн1ш прикладом представлена лек*-сична aiiTOHiMifl у napi односл¡вних номшац!й: маскулинность -

фамннпнность.

Серед односл!внпх ноьпнацгй протиставлення найчастше виража-еться словотворчими елементами, наприклад: экстериоризация - инте-риоризацил, экстраверсия - интраверсия, экстернальность - интер-нальность. Семагтику протилежност! у перерахованих парах створк>-ють словотворч! елементи латинського походження, пор1вняйте: экс-терио-/интерио-/в!д лат. - зов^шШ; ¿п^ссол^. _

внутр!шн!й/; экстра-/иятра- /ъ\д лат. ецо^Ья* - -

всередину/; экстер-/интер- /в1д лат. - зовншяШ,

сл&Ъ*гос4- - вяутр!шн1й/.

У П роздШ "Словотворча I структурна характеристика терш-н1в" розглядаються основн! способи творения односл1вних психоло-хЧчних терм!н1в, а також анал1зуються структурн! ши термшоспо-• лучень психологН, описуються базов! модел! !х побудови.

Досл1даення психолог1чних термШв з точки зору пох1дност1-непох!дност! 1х основ показало, що 61льщу частину складають ном1-нац!1 з пох!днш/и основами. Терм1ни-деривати, утворенI В1Д сл!в, що мають одну пох1дну основу, мають так! способи творения: а/ су-ф1ксац1в; б/ преф!ксац!ю; в/ змшан1 аф1ксальн1 способи; г/ суб-стантивац1ю прикметншс ¡в I д1еприкметншив.

Суф1ксальний спос1б е досить активним способом творения пси-холог¡чних термШв. НаПб1льшу продуктивн!сть мають так! суф!к-си: -ШрЕ/, -ЕНИ^/ЕУ, -АНИ^/£/, -1Щ/А/, -АЦП/УА/. -ЕЩ^/А/, -ОСТЬ, -ИЗМ. Б!дзначаеться закр!плен!сть певного семантичного значения за рядом суфшс!в. Так, з допомогою суфшса -ЕНИ^/Е/ ви-ражаеться значения абстраговано! процесуально! ознаки: замещение. 3'допомогою суф!кса -ОСТЬ називаються властивост! псих!ки особис-тост!: конформность, экстернальность.

Префиссальний словотв1р мае у термшосистем! психолог!! мен-щу продуктивнее, н!ж суф!ксаль:1ий. '-Шьне положения серед пре-ф!ксальних утворень займають термши ¡з значениям, протилежним по смислу мотивуючому слову, тобто з аятон!м!чними словогворчими елементами. Наприклад, дис-: диссимуляция <— симуляция; не-: /группа/ неофициальная<-— /группа/ официальная ! т.д.

Преф!ксально-суф1ксальний словотвГр, а також субстантивация прикметншс¡в ! д!епрнкметншив малопродуктивнI в термшосистем!.

Значна киьк!сть психологIчних термШв е семантичними дериватами. Дан! номшацП утворен! шляхом тсрмпизацп загальновки-ваних сл!в л1гературно! мови. 'Гак! деривати ми, уел¡д за 0.Д.!'лт-

рофановою, вШоошо до термин¡зованих сл1Вк. У семантищ термг-¡пзованнх сл1в вхдбуваеться уточнения, додавання деяких елемент^в смислу, як I роблять !х спец1альяими словами. Даний процес прийня-то квал1ф1кувати як "звуження" значения слова. Пор1вняемо, наприк-лад, наукову дефШ щш 1 загальномовне тлумачення слова "дружба". "Дружба - близкие отношения, свойственные друзьям" /Словник роопй-сысо! мови С.¡.Ожегова, М., 1952 р., с.154/. "Дружба - вид устойчивых, индивидуально-избирательных межличностных отношений, характеризующийся взаимной привязанностью их участников, усилением процессов аффилиации, взаимными ожиданиями ответных чувств и предпочтительности" /Психолог1Я. Словник, М., 1990 р., с. III/. У Л1тера-турнп! ыов1 слово "дружба" утворене В1д Д1еслова "дружить" за до-помогою суфгкса -б/а/- 1 мае значения абсграговано1 процесуалыю! ознаки. У психолог¡чну термШосистецу дана лексична одиниця входить як семантичний дериват, набувае спец1ального, терм!нолог!ч-■ного значения. У науковШ дефшщП збер1гаеться арх1сема "вино-сини", диференцШна сема "товариськГ' /тобто, притамашП друзяы/ замIпена на оещ "м1жособист1". Вводиться нов! диференц1йн! сеш "процеси", "аффШац1я", що е суто науковими у дан1й термшосис-гем!. Такой з"являоться нов! диферешЩн1 семи, що е загальномов-ншли: "взаемний", "сшдавання", "почуття", "в ¡дпбв^дний", /'перевага". Таким чином, загальяовживане слово "дружба" стае членом термшосистеми психологП. Цей же тип семангично! деривацП харак-теризуе так1 терм хн^зоваяР'психолог П загальновживан! слова: зависть, задача, лидер, ложь, любовь, ненависть, поступок, сон, слухи, структура I т.д.

Серед способ1В творения складних сл1в у термлносистем1 психологП активн! композиц!я, або основоскладання, I юкстапозищя,або , словоскладання. Серед описуваного ыасиву психолог1чних тершн1в, що маготь б1льш хпж одну мотивуючу основу, термПш-композити скла-дають близько 70$ термшолог^чних одиниць. Даним способом утворе-, Н1 як терм1ни-1менник11, так 4 прикметники, що входять до складу термшосполучень. Основний масив композит ¡в^менншив - це склад-1П слова з шдрядним в!дношенням основ. Як перша основа терм1н1в-композит1в виступають переважно основи ¡менншив: группообразова-ние, щзшсотерапия. 1з займенникових основ активно використовуе-

ж "лтрофанова О.Д. Мова науково-технияо! л!тератури, М., 1973 р.

ться компонент само-: самоактуализация, саморегуляция 1 т.д. ие-ред композит1в з опорним компонентом, р1вним самостийное слову, зяачне М1сце займають утворения, характера!, головним чином, нау-ково-техн1чн1й терм!нолагП, з першим компонентом - скороченою основою або зв"язаним корнем. Найб1льш частотною е окорочена основа психо-, наприклад: психоанализ, психодрама /всього 23 термина/. Одиничними прикладами представлен: ¡шп окорочен! основа, наприклад: зоо- /зоопсихология/, пато- /патопсихология/. лог- /лого-терапия/. тифло- /тифлопсихология/ ! т.д. Продуктивном у сучаснг" психологшн!й термшологп е тхш утворень !з зв"язаним першим компонентом штернац!онального походження. НаЗб1льш частотн'1 так! компоненти: био^ /той, що в!даоситься до життя/ - биоритмы /мозга/; нейро- нейропсихология; ауто- автогипноз, стерео- стереотип. Продуктивною моделли композиц!! е сполучення основ 13 зв"язанин. опорним компонентом, наприклад: -скоп /у назвах прилад1в та шструмен-Т1в/ - тахистоскоп; -грамма /у назвах результат!в запису чого-не-будь/ - социограмма; -метр /у назвах лрилзд!в/ - алгезиметр. Хз-рактерним для психологН е вхшвання зв"язаних опорних компонент 1В у мотивованих ними чи сп!вв1дносшк з ними утворениях з суфгксом -И//А/: -метрия /социометрия/, -графия /профессиографпя/, -гения /дщдактогения/. -логия /характерология/ I т.д. г.'енш продуктивном тшом творения складних терм1яолог1чних ном!нац!й е юкстапозиц¡я /б ¡ля 22% тарм!нолог!чних одияиць, що магагь б*1льш нп:; одну мотиву-ючу основу/. Шж'корньовими компонентами юкстзпоз1тв спостер1га?с>-ться означальн! п!дрядн1 в!даосинп. Наприклад: контент - анализ, . гештальтпокхология. Абрзз!ац!я у тершносп.сте:м психолог!! прзд-ставлена одиничним утзорзнням: КГР /козно-гзльваническэя реакция/.

Доел Ьдяення тершяологП психолог11 показало, що серед тер-м1Нолог!чних неодносл!вних нот.пнзциЧ ввд!ля:оться три оспов;п П1Д-групи по к!льк1сно-ког.мояентяог,у складу; сНнарн! конструкпп -85$; трьохкогяюнеят1и - 10',»; пол ¡ког.понзнтн I - 5$ /розрахунок прозодився з'1д загальши гилькостг тзрмшосполучснь психолог!!/.

7 тер^лносистем! були вгуплен! найб^ьш узагальнен1 б!нзр1п кошлекси, що в основою для. побудови ВС1Х досл!джуваних терм'шо-сполучень: А/Мзксимальну проективность

продемонструваиа модель А <-Л/ , наприклад: афферентний синтез, идеог-оторний акт I т.д. Другий продуктивней тип представления' дво^сл1бнимй теркхносполучеяаямп, утаораниип за моделли /А-Д/г. , наприклад: илхозяй восприятия, порог ощущанля I т.д. Трьохкомоо-

г5

нентн! термIносполучения утворен! на основ! видьлених базових 61-нарних конструкщй.

В основ I творения чотирьох- 1 п"ятикомпонентних терм!носпо-лучень лежать рхзн! комбгнацН базових 1 часткових моделей маншо-го об"ецу.

У Ш розд!л! "Динам 1ка розвитку терм!носистеми психологН" проводиться дослщження як!сних та кйыНсних зм1н лексичного складу термШосистеми за 60-р!чний пер1од /з 30-х рок1в XX ст. 1 до 30-х рок¡в XX ст./. Визначаються пров!дн! тенденц!! цге! динамики у свгтл! загально1 проблема розвитку росШсько! л1тературно1 мови. Проводиться анал13 динам!ки синон!м1ко-антон!м!чних в!дносин.

Динамка термЫосистеми психологН мае подв!йну обумовле-н1сть, пов"язаяу з розвитком науково! думки взагал1, а такок з початковим етапом формування ! становления росгйсько! психолог!ч-но! науки.

За 60-р1чний период у терм1носистем! в!дбулись значн! як1сн! та к1льк1сн! зм!ни: збереглось бгля 30,2 терм!н!в, що характеризую-ться певними понят}йнимл чи структурнимизмщеннями.

Найб1льш характерном процесом як юно! зм1ни семантики терм!-н1в е "звукення значения". Термш адаптация, шо означав "привыкание, приспособление органов чувств /рецепторов/ к раздражителям" /ПсихологЛчний словник, И.," 1931 р., с.13/,-у сучасшй психологН вяиваеться як самостийно, так 1 у склад! термШосполучень: адаптация - адаптация сенсорная - адаптация слуховая - адаптация социальная. Прикметники, виступаючи у сво1й основой фуикцП - функцН означения, виранають тут не як!сну характеристику в ззгальноприй- . нягог^у розум!нн! цього слова, а родо-видов! водности. Терм!я адаптация утворюе г!пошм!чне гн!здо, де вершина - родове найменуван-ня, а термшосполучення - видовь Така родо-видова сшвз!днесе-нгсть - загальна особлив!сть розвитку семантики тершнологН психологН. В деяккх терм!колог!чних ном¿нациях звуження, спец!ал1-зац1Я значения, а такок розвиток родо-видово1 сп1вз1днесеност! призвели до змши форл числа. Так, наприклад, терм!нолог!чн! сло-восполучення зрительная агнозия, акустическая агнозия, тактильная агнозия заф!ксован1 у психолог ¡чному-словнику 1331 р. в одни-ни У сучаснхй психологН зам!сть однини вкпваеться мноална, що ' иоь"язано з звдиленням р1ЭЕИх видгв агнозГй. .

.У даяких терм!н1в спостер1гаеться розвиток кагегор!ально1 6агатозначиост1 на основ: иегонвпчяих переносов /перенос назви

¡о • ■• . ' г:-

з процесу на його результат/. Напршслад, терши проекция, що означав перв¡оно "психический процесс", у сучаснпй психолог¡1 називае "процесс и результат" /Психолог1я. Словник, 1990 р., с.298/.

У ряду терм!н!в лексико-семантичнI змши вщбулись шляхом лек-сико-семантично! конденсацП. Найбтш активно використовуеться у терм1носистем! семантичне включения з суф!ксац!ею: конкурирующая деятельность —конкуренция. Малопродуктивна семантична конден-сац!я без суфшсацг!: экстериоризация чувств —экстерпоризация.

За минулий пер1од терЛни, втрачен! психолог!чною терл^носис-темою, складають б ¡ля ВО,» лексичного складу словника 1931 р..термин, то з"явились у терм1Носистем1, - б1ля 70%.

Оновлеяня лексичного складу тертпнослстеми в¡дбулось у зв"яз-ку з появого значно! к1лькост1 нових галузей психолог¡1, кожна з яких форлуе св!й категор1альний апарат.

Характерною особлив¡стю розвитку терлШосистеми психолог¡1 е тендешия до втрати спнонпив. У словнику 1931 р. нами виявлено 26 синон{м!чних пар, 19 з яких втратили у тепер!шпй час синон!-ми.

Збереглись, в основному, Т1 синон1м{чн1 пари, у яких мпв!с-яують терм!ни-дублети росшського та ¡ншомовного походження.

На в!дм!ну глд синон!м!в, к1льк!сть антатпчних пар у тер-м5носистем1 за минулий пер!од значно збичыдилась: у досл1даувано-гду матер1ал1 виявлено б ¡ля 30 нових еквшолентних опозищй.-

Загальн} висновки вводиться до таких положень:

1. ТермШоскстема психолог!! станозить собою польозе утворен-ня, що складаеться з трьох зон - ядра, периферп, гларгшалыю! зо-ни. У психологи ядро е незначнпм по хилыисному складу: його форму ють 20^ власне, психолог¡чних. терпрлв. ПериферН!нэ зона иагкенш ' насичена й охоцлае 10£ терулнхв. У данлй зон! розташован! терпки, зчпозичен! з шпих наук, що характеризуются спецгэлгзашеп сво!х значень у поихологп.

НайбГльаюо по кгдылсному складу е марг1нальна зона, до яко! и ¡дносяться терм ¡ни, що прийти у психолог ш э шыпх областей знания без згпни значэпь. {"I фор^/ють б¡ля 7С'о термжолопчнш: одпшщь. Таким чином,, равна яаповкзнхсть польових зон у термгно-сксгем! психологи е специфично» рлсою дано! науки.

2. У терм¡носиотем! психолог¡1 акишп Т1 ж семаитичн! процесс 1 словотворч1 модель що I в литера ту рнй мови Широко представлен! ан№1тпч(й эп"язки, що -реакизуються в термшах, резких

по структур!, а також к1льк1Сно-компоненгноцу складу. Менш роз-повсюджен1 синон!м!чн! зв"язки. Ус1 сияон1ми, що зустр1чаються у даноцу терм1номас!Ш1, в!дносяться до термшолог!чних дублет!в, так як вони сшвв1дносяться з одним 1 тим же об"ектом. Ппон!м1ч-н! в1дносини у'психологП представлен! у р1зних тематичних трупах, серед яких особливо бид1ляються назви галузей психолог!!. Част те всього родове поняття виражене однослгвним терм!ном, ут-ворюе неглов би вершину гшон!м!чного гн!зда, а видов! - терм!но-сполученнями, де означення виступають конкретизаторами означува-ного.

Продуктивними способами терм!ногворення у психолог!! в айиксадьнх способа. Серед способ¡в творения складних сл!в най-б!льш активна композиц!я. В терм!нах-композитах активно викори-стовуються скороченI корн! ¡нтернац!опального походаення, а також зв"язан1 компонента !нтернац!онального лоходження. Менш про-дуктивним типом терм!нотворення е юкстапозид1я. Абрев1ац!я як спос1б твореяня психолог1чних терм!н1в непродуктивна.

Значна .частила психолог ¡чних термШв е семантичнима дера-ватами, утворениыи шляхом терм!н!зацН загальновживаних сл!в ро-с!йсько! мови. Особлив!стю психолог!чно! тврм!нологП е те, що термш!зован! загальновживан! слова називають основя! психолог 1ч-н!1 категор!!.

3. Динам!ка термшосцстеми психолог! 1 мае подв!йну обумов-•лен!сть, пов"язану з рорвитком науково! думки взагал!, а також з початковим етапом становления ! форэдування рос!йсько1 психолог!ч-но! термшосистеми.

За минулий пер!од у терм!носистем1 в!дСгулись значн! як!сн! та к!льк!сн! зм!ии: збервглось бгля 20% терм!н!в,. адо характеризу-ються певяими пояятШними чи с тру к ту рними зм!нами; герм!нп,втра- , чен! терм!носисгемою, складають б!ля 60Е» лексичного складу словника 1931 року; терм!ни, що з"явились у. торм!носистем!, - б!ля 70%. • ,

Найб]льш характерними процесами як!сно1 зм!ни семантики тор-М1н!в е "звуження значения", розвиток категор1ально1 багатознач-ност1 на основ! метон!м!чних перенос!в, лексико-семантична конденсация, а саме лексико-семангачне включеняя з суф!ксац!ею. ,

У результат! анал1зу дкнам!ки синон!м!ко-антон!м1чних в!дно-С1ш нами виявлено дв! протилежя! теиденцН: втрата синоя!м!в та "

поява нових антон!м!чних прзтиставлень.

По тем! дасертацН автором опубл¡кован! гак! роботи:

1. Особенности семантики'и структуры терминов-названий отраслей

• психологии.//Терминологические чтения /цикл 2/ "Проблемы языков для специальных целей, научной и профессиональной коммуникации". Тезисы докладов. Часть I. Киев, 1991. - С.48-49.

2. Особенности структуры психологических терминов в русском языке.//Проблемы языков для специальных целей, научной и профессиональной коммуникации. Тезисы докладов международной научной конференции. Киев, 5-6 мая 1992 г. - С.140-142.

3. Про структуру ! семантику терм1н1в - назв галузей психолог!! в рос!йськ!й мов!.//Досл!дження з ф!лолог!1. Зб!рник наукових праць. Ки!в. 1МС ВО, 1993 р. - С.205-209.

4. Як!сн! зм!ни семантики росН5ських психолог1чних терм!я!в у д!ахрон!1 /з 30-х рр. XX ст. до 90-х рр. XX ст././/Ки!вськ. ун-т. Ки1в, 1993. - 7 с. - Рос.-Деп. в ДН1Б Укра!ни. 16.11.93, 15 2286 - Ун 93.

5. Структурна орган!зац!я гврм!нослстеми психологИ у рос!йськ!й мов!,//Ки!вськ. ун-т. - Ки!в, 1993. - 8 с. - Рос.-Деп. в ДНТБ Укра!ни. 15.11.93, К 2285. - Ук 93.