автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему:
Украинская языковедческая терминология конца XIX начала XX веков

  • Год: 1995
  • Автор научной работы: Захарчин, Вера Валентиновна
  • Ученая cтепень: кандидата филологических наук
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 10.02.03
Автореферат по филологии на тему 'Украинская языковедческая терминология конца XIX начала XX веков'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Украинская языковедческая терминология конца XIX начала XX веков"

рV Б О»

г 5 СЕН Ю9Ь

ншональш. авдемгя наук укра!ш шотитгг яра1е;ько1 мсш

На правах рукопиоу

ЗАХАРЧИН В1ра Валентин1вка

укра1юш м0в03кавча тер1пнолопя к1нци ш-потатк/ xx ст0л1ття

(О- ьУ- ¿РЪ

Спец1альн1<га 10.02.01 - укра'1нська ыова '

АВТОРЕФЕРАТ дисертацГх на здобуття наукового ступеня кандидата ф1лолог1чних наук

Мв 1995

Дисертац}еи е руконис.

Робота викокана на кафодр! украГасысого- I аа'гальвого мозо-знавотва ТерногПлъського педагохМчпого ¡пстктуту.

Науховий кэршшк: кандидат ф^лолохччких наук, доцент Нвв}дошькя Л.М.

0фЩ1Йн! опокенти: доктор ф1лилог1чних наук, профеоор Плющ М.Я. кандидат ф!лолог1чних наук Накоиечна Г.В.

51ров1дна орган!зац1я -Прикараатський университет ' iM. ß.Cтефаиика, мЛвано-Фрамйэскс Захист в ¡дбудеться "Ю" жбвтнп 1993 р. о 10 год, на за-о1данн! спец1ал(зовано1 ради /шифр Д.01.94.01/ для захисту дисертац!й на здобуття наукового ступеня доктора ф1лолог$чних ■наук при ¡нститут! украГнсько! мовк HAH.'Укра!ни /252001, Ки!в-1, вул. Груаавського, 4 /.

3 диоертац1ею можна ознакомимся в б1бл1отец} 1нституту мовознавства ¡м.О.О.Потебн! та 1нституту украпюько! ырви HAH Укра1ни.

Автореферат роз!слано " d " 1995 р. Учений секретар спец1ал1зовано1 ради кандидат ф1лолог1чних наук_£ / Б.М.Ажнюк

ТЬрмпга як специЗдчний пласт лексики л1тературнох иови ота-пть об'ектом цплс.'оного науксвого досл}днення лише i3 се ре лита XX стТ При цьоцу лднгвдстичшй аспект упорядкування терм!но-систски було визначено ie иенш вааливии, идя логдчний чи зы!сто-вий'.' Зац1кавлення терм Вологде» з лп:гвштичного погляду пояс-нсеться ще й тии, цо цей динам!чний шар лзксшйд активно впливае на розвиток литературно: мови.

Дктуальндсть" доел таетшяТ Терм 1ни е вааливою с кладов on части» ной лексично1 систеии мози." Вони сб'едкузться в спецдальн! тер-м1нссистеми, кокка з яких становить певну.оукупншть взаемозв'я-заних тери1ноелеиент1в для виракекня наукових понять." "ТЬрихни е тиии одиницями нови/ якд допо'иагавть дй зддйставати одну з основ-них функц!й -* функцiи пдзназально-днформативну, пов"'язану з ре-естрац!ев та збзреженням нагромадкених людством знань."^

• За ос та ян i десятирдччя в украхнському мозознавствд з'яви-лося чииало наукових праць, у яких розглядгдться як загальнд-теорзтячнд питания тери1нологi'f, так д рдзнд галузев! терм!носители СдизГ,' наприклад, колективну монограф in Т. ЬПанько, ЬМ.Кочад:,' Г.'ЛЛацюк, ройоти А.А.Б/рячка, Т'.'Р.'Кияка,. А.'Й.'Крей-тор7 ЗЛОшчукл, МДОГаночяа, Т.1Л1анысо~ е.С.Регуиевського,'

0.А.СербенськоТ7 Л.'ОГОиыошкко та 5н7).

Окрем! питания, цо стосуиться становления i розвитку укра-Хнськох иовознавчоУ теры1посистеии такол привертали увагудосл!д-ник1в7 йобхддно вддзначити касаштерэд дв1 робота irorisima: "ICTopiH у'краднськоТ граматичнод: терм i ноль or1 ii"'' (Записки Укра-Гнського'«аукового" Товариства у Киев!, I908.-KH.I.-C.94-I29),

1." ПерзбиЯн1с ВГС. Деякд законоидрност! в розвитку тери!нолог!ч-

ноТ лексики//Мовознавство.Л974.-1>гк-С."3.".

'Чсторичний словник украХнськох' граиатично! терн ¡нольсл* 11" (Записки..., 1909.- Кн.,4.- с.49-€9).

7 сучасн1й укра'1нськ1й иов-озкавчШ науц1 досить в щошши е роботи Н.'А.Иоокаленко, присвячен1 питанняи !стор!У розвитку укра!нсько! граиатично! теригаологй' (дал 1 уМТ). Цз так! прац1, як: "Нарис 1стори укра'1'нсько1 граиатично'1 терншолог п" (К.:

Радянська школа, 1959), "Еарис 1стсрп украУнськоУ пунктуацШ-» •

но! терм1нологп" (СЦеса-, 1959), "О путях развития украинской грамматической терминологии" (у зсЗ. "Славяяска" лингвистичиа терминология". -Т.1.- София, 1962), "Оучаот синтаксична- тери1Нолог!я в сх1днослов'янсыш!с иовах" Су кн. "Дослихення з лексиколог11 та лексикограф]! ,-х{.,1965.- С,170-185).

- Про роль I.Я.Франка у розвитку укра'1'нськох ыовозкавчо!' тер-ШнологП йдеться в диезертацП Б.С.Регушевського "Цовознавча теришолог1я. ¡.Франка у св1тл1 його л1нгв!стнчних погляд!в" (Ки1В, 1961).

У колективнШ нонографп ТЛЛакько, I.и.Кочан, Г.П.Нацск "УКра'х'нське тера 1н ознавство"( Льв5в, 1994) розглядасться р!зн! теришооистеии, у юиу чясл1 й иовознавЧа, на фуккц!скальному" р!вн!: поява теры1на, його вииван^сть, ¡Нксац{я у словнику тощо; з'ясовусться питаний ферцування тёрм1косистем, роль особист остей у термйнотворённ!, мхеце терм!на у ту к озону контекст! та ¡н.

украх'нсъкГвчен!, розгиядасчи украДнськ! иовознавч! тера!ни в ¡сторичнону аспект!, досл!дяуючи шляхи формування Л11, вид!-ляли к!лька етап!в цього пронесу, кокен 1з яких в1дзначався пев-гаши рисами, зуиовлеюши факторами л1кгвального й позалЫгваль-' ног о характеру. У цьешу план! нашу увагу привертае пер1сд з к!н-ця XIX до початку XX отсл1Мй, якай Вйак&етМй тзр{сдои 1нтен-

сивного роззитку скйтеш украУнських цовознзвчих тернов, цо оклздалаоя тод! г.ергзахно на каа1ональа!й основ!. Б!лыа!сть тер-•¡мн!з виникала внасл!док тери1нолаг1зац11 давно в^доаих в укра-5нськ1й нов! сл!в (голов ни Я. глухий, кор!нь, пень, основа, зак!н-чення, озойа, час, стан та 1н.) або пляхоа у творения з елеиен-Т1В украУнськоУ иови за традиаШтши словотв!рниым моделями Оиенник, в!дц!кок, вкгук, речення, д ¡еслово тоцо).

7 цзй пepioд простереться функц1снузання низки териШв, як! використовувалися те в граматиках украУнських автс»р1в ХУ1 -ХУЛ ст., зокрзиа у в1дои!й прац! У.Сцотрицысого Ссклотаке, сггря-ее не та !н.) Варю зауванкти, со под№п терн!тг эбэр!гаг)тъся у рос.!йськ!а л!нгв!етичн!Я тери!носистаи1. На йен! XIX - XX ст. взивання каведених терч1н!в в украУнськ!Я цовсзнавчШ л1тературЗ могло спричинитися сане впливои рос!йськоУ иови.

Спостер^аються в досл1дяуван!й теры!носистеы1 запозичення з латинськоУ чи грецькоУ нов (при цьоыу паралельно до дзяких тер-и!н!в подаиться украУнськ! в!дпов1дники та кальки), наприклад: . асии1ляц!я- С лат. авз1в11аМо ) - упод!бкення, преф!кс (лат. ргве-Пхия ) - приррсток, с уф !кс (лат. ву^Иоша. ) - каросток, дифтонг (гр. «Црьгоааоа ) _ двозвук, морфема (гр. аогрЬв ) _ форма, эначуща частила олова; запозичення з польоько! иови, наприклад; час !в ник ( огаао1то11с ), реч )вник С гавою«гп11с ), складня С в1са:а<1— пЗа), з'борави числовники ( 11о»вЬа1к1 аЫогаив ) тощо; кальки з- н1иецькоУ, наприклад: се лести - ОвтаиасЬв , реченё наге -даЫиаг-'¿а!«-. > назвук - Ад1ацг та 1к.

О; нов на риса украУнськоУ иовозкавчо! тери1ноленсики к!нця XIX - початку XX ст. полягае в гоыу, ио у УУ фориуванн! широко використовувались засоба р!дкоХ нови, хоча спостер 1гаеться леве-

б.

лика к!льк$с?ь TepuiHiB, запозичених з ïhihkx, як слов'янських,

так i не слов'янських «оз. Gaue це i дозволяе вид1лити зазначений >

nepic® як окреиий етап у розвитку 7КТ, який ввдзначаеться ванос-нов стабШзац^ею ykpaïkcbxo'i фонетичко!, морфологî4hoï, синтак-сично'1, пунктуащйно!' теришосистеии. Досл1Дкушний nepic® розвитку ИТ характеризуемся тки, so основка терм1нотворча робота проводилась в Галичин5, де не розповоидж.увалася читпсть царсь-ких указав на заборону укра'1'кського слоза i з яков пов'язана активна Д1яльн1сть учешх КТШ та ¡никх каукових iHCTKTyuifl у га-луз! TepuiHorpa$iï та герьпкознавстза в ц1лоцу.

7 згаданих працях I.Сгченка, К. А.Москаленко, Б.С.йгушев-ського, присвячених icTopiï роззитку 7;JT, або недсстатньо повно розглядався цз й е тап. п ад кутои зору форыуванкя тери!носисгсик на нац!ональн1й ochobî, або к автори не торкалися аспект!в власне л1нгв1стичного дослдаюння. Псза увагоа учених залишився анал!з лексико-сеиантичних npoueciB Л1нгв1стачно1 терышосистеии, слово-TBipHOï будови TepuiHiB, граматична i структурна характеристика терншолексики yKpaïHcbKoï мовознавчо; науки цього пер1оду, тобто • ИТ не була об'ектои ^рунтовкого комплексного науКового досл!дкен-ня, цо й зуиовило вибip теш дисертацП.

Метод дисертац!йного дослдаення е виявлення особливостей" розвитку уМГ в KiHuf XIX - на початку XX ст., тобто в пер10д, що. характеризувався пом1тно» 1нтенсивк1стп терм [нотворч ого про-цзсу; простенити т1 пров1дн1 тейденцп i чинники, як i не лише виявили себе у згаданоиу пронес i, але й зуиовили вибip тих чи 1нших TepuiHiB, ïx викориетанйя у иовознавчШ литератур! досл!джу-ваного nepiOÄy, та вйзначили ïx иайбутнь доло ( збереяення i заявления TepuiHiB у иовоанавч!й мри}нооиотеи1, ïx ®трата,

1ПЛйС:;р.таованв вилучення з ущж/Г.

:'jva доол1К2енття зуиовлвс так; завдання:

- вияв'<*7".к:-:: :r.u, ян! впливали га зростання 1нтенсивноот! • "Г>гккя УЭТ у цзй ¡сторичнил пер!Од"Г

- розглянути сп1вв!днопення нацЮнального та !нтернацАнального в систем! иовознавчих терм!н1в к1нця XIX - початку XX ст.;

- проанал!зувати специф!чн1 лзксико-сенантичн! процеси, що супроводжуоть творгккя i функц1окування УМТ;

= охарактеризувати способи i засоби творения укра1нсышх иовознавчих териШвТ

- виявити нолливост! викоркстання TepulHiB досл!дкуваного. пер j оду в сучасшй yllTT

ТХУ'ектоц досл!дюкня виступаз украУнська иовознавча тери1но-лог!я кiнця XIX - початку XX ст7 (всього близысо 1215.тери!и1в), з! бра на на основ! таких граиатичних праць: Огонозський 0. "Граиатика руского языка для еколъ середн11хъп(Льв5в, 1889), Сыаль-Стоцький С7 i Гартнэр 37 "Гуска грацатиканСЛьв!в7 1893)", Кодов-ський Э.- -i Огошмський IГ "Методична граиатика pycicoi иови"(Льв!в, 1904), Залоэний ИТ "Коротка граиатика укра'йюькоУ мови7Ч717"01ол-тава7-1906)7 Колитчак Б7 "Виклади рускоГ грацатики"7Ч717" (Льв {в, 1907)7 Тимченко 67 "украТЕнська rpaua тика74717"(Кпв, 1907), Иер-ctdk Г7 "Ticpa'iiicbKa граиатика для школи7Ч7ПТСкладня"СМ'в, 1909), Нзчуй-^Левицький 17 "Граиатика yicpa'iяоького язикаЛ7Г,П7"(К1ив, ■1913-1914), CiuoBi« В. "Коротка практична граиатика украЗЕнсько!' иови"(Раитат, 1918), Гладкий М7 "Практическ1й курсь украинского язйка"(5итошрь, I9lß).

Для встановлення причин заиГнй мовних знак!в у називанн! певних. л1нгв!ст1гёних понять, а та кол для виявлеяня результат1в впливу на систему украХнських иовознавчих тери!н1в к1ниовних

контакт1В д сусп1ль'но-по11тичакх чинник!в залучаемо материал« иовознавчих тера1Б(^систеи 1кших нов.

7 досаждавши використанг так! штодя: описаво-динаи1чний . ( Л1нгв1стичне спосте ре нения, пор!вкяння, узагальнення ); метод синхронних зр1з1в; иетод К1ЛЬК1Снаго акал!зу.

Йаукова новизна дисертащйко! робота лолягае в тоиу, що у Н1» вперше в укра'1 нськоиу иовознавств! досл1днуеться комплекс к о система укра'1 нсъхмх Л1нгв1счкчних терм ппз у дика)ЛЦ1 й статиц!. Кр1И того, з налекною псзнотоп використан! днерела I розгляда-еться .ыовний материал, як1 тривалий час обииналися. I

ТЬореткчне значения дослдаеккя 1*рунтуе?ься на тому, що його результат« доповибють знания про семантичну й структурну орган1зац1И тернхнологп на приклад! ще однхе! галузево'1 тери^но-скстеик: в ньому уточнаптьса ?а;и понятая, як "теришолог1чна полхсехпя, синон^я, антонШя, омонхмхя", "термШоелеиент", "иотивован1сть тершна" тоцо.

ГГрактичне значения ройоти. Вивчекня особливостей форцувак-ня I розвитку УНТ кшця XIX - початку XX ст.. становить ¡нтерес не тальки для ун1ф!кацй' доолдаувано! тери!носистеыи, а й для ■ 5сторИ украхнсько! лови, лексиколог п, а так он для подготовки в1дпов1дних навчальних пос !бник1в,Висловлек1 у н!й спостережен-ня 1 вис ковки можуть бути використан! в навчальноиу процес1 (у курс! сучаснй украТнсько?,л1тера?у~но1 нови, спецкурс 1 з основ териЗнознавства) та в лзхсикограф1чн1й практиць Теоретична положения 1 фактичний иатер1ал дисертацй' ионуть послукити основою для дальшого досл!дяенкя УНТ, а таксщ для а'налог!чного розгляду 1ших галузевих термхйосистем.' .■•■''.-

Да захист виносяться так! полодення:

1. Хшйць XIX - початок XX .ст. ззахаеться пер1одои хнтен-сивного творения у:,;?, в^дзначз'еться широким зикористанняи засо-б5в р1Дно: нови у терц^нотворчтау провес 1; над:окальний вар1аит ЛТв1ДПОв1дав тенденцгям роззитку тогочасноУ украУнськоУ осв!ти та науки.

2. Ссновним загальномовнии лексико-сеиантичниц процесаи

( синонппУ, полхсеыН, оион1иГУ, антонЬШ ) у систен1 украУн-ських иовознавчих териШв влаотивх специфхчкх риск,, цо свхдчить про вхдносну самоотхйн1сть териШологГх як пщсистеми л!тературнох нови.

3.' Ыовознавчг терцхни творяться рхзници в!дошпш в украУн-ськхй нов! способами словотвору, однак на основ! обкекеного арсеналу вузько спец!ал¡зованих Формантчв.

Апробац!я роботи. СЬковк! полонення роботи обговорено на зас!дашп кафедри украУнсвкого I загального мозознавства 16р-ноп1льського пед!нституту, висвхтлзно в~ г!атер1алах вуз!вськоУ конФеренцН винладач!в (№рноп!ль, 1992), ВсеукраУнських науко-вих конференц!ях - "1.СИенко /1Ьзабутн1 1иена украУнськоУ науки/" (Льв1в, 1992), "Взаимодействие украинского и русского языков на территории Украины и'актуальные проблемы их .исследования и преподавания" (Полтава, 1993), "Актуальн! проблем словотвору украУнськоУ нови" СГерноп1ль, 1993), "Словотв1р як вияв динаи!-ки мови" ОЬв1в, 1994); ШянародноУ науковоУ ковференц!Г "Семантика иови 1. тексту" (]вано-Зракн1вськ, 1993). ?1зн1 аспекти досл1дяуваноГ проблгии в!дбит1 в шести пубдлкац!ях.

Структура роботи. Дисертац1я складаеться з! вступу, трьох роздШв, висновк1а. До роботи дсдавться список використаноУ л1~ тератури, описок дяерел, покаячик тери!н!в.

у.вступ! оборудовано виб1р теми,, зказано на актуальность, новизну дисертацШноУ роботи, У У теоретичке та практичне значения, нету, завдання доол1дяейня;-Кого джерела та иетсди.

Зьпст робота.

Первий роздал "Соцза,11нгв1Стичн1 уиози фораування I розвитку 7МТ у к1нц 1 XIX - на початку XX ст." прксвячений розглядоз! поня-Т1йно-терч]нолог1чно1 бази дослщження, !сторичних уыов та дне-ре л форцувакня з розвитку УНТ.

7 перо ому параграф! цього розд:лу "Понят5йно-терм1нолог1чна база досл!дкення" звертаеться узага на основн! поняття терагно-зкавства, окреслюсться сенантична природа термина у його ззстав-леши ¡а загальновкивании словом, показано скстекний характер терьпнологГУ, вказуеться на р1зкицю ищ понягтяии "термин", "но-иен","тери!нолог1я" 1 "номенклатура." У доол!дкенн! ваходиио з того,' що тери1н - це слово або трупа сл!в, як! називаоть ч^тко окреслен! поняття з якоУ-небудь галузо науки, техники, иистец-тва, сусп1льних та еконо!нчних стосушив та ш., як! позбавлен! експресивност! /еиоц!йно кейтргльн!/, характеризуются точности та сщнозначн!стп I сп1вв!днесен1 з оншши назвали т1еУ к систе'ии.

у другому параграф! "Розвиток украУнськоУ науки ! процес фориування терм!нолог!У11 характеризуються т1 ¡сторичн! уыови, в яких перебувала-украУноька наука у той чао, з'ясовуються причини, що зумовили бурхливий розвиток терыонологочноУ справи в ЛсраУн!, аналозувться особливост! тергпнотворчого провдсу в зв'яз-ку з розвитком. украУнськоУ науковоУ иови.

Озоблив! {сторичн! обставини, як! склалися в другхй половин! XIX ст. на'.Наддн1пряюьк1й УкраУн! !з Галичин!, зумовили те, що саие Львов, Галичина стасть центром, який набувае загально-

ухтшпсь;сого значения. Роззкточ ухрз'хкоько: пол1тячно! думки, • кудх-сурно-просв{гкггдако! д!яльн:стI, яку розгортае з 1858 ро-"7; "Проев:та::ие.ац'гза, еконоы-1чйого хиия, у:<ра1нсько1' науки Согзорзння Товариства ¡и. Т.Шевченха у 1873 роди, а з 1892 -Наукааого. Товариства 1ц. Т.Еевченка) га укра'1нсы<01 видавничо'х справи С1з 83 часопясхв, в!допих тодГв /крахи!, у Львов! вихо-дило 65, !з ¿(10 непер!одичних видань - 229) зосередяуеться саме на зах1дн0укра'1кських землях, ^званасчи на складн1 кторичк! уцови, Галичина стае' дентрои 1 иовного згдродиення. Озоблнве . и!сие в розвктку укра1'нсько1 науки, а разон з тип I термлюлогп зайиае д!яльн1сяь НТШ, яке лрохенувало у Львов! до 1939 року (фориальнз закриття Товариства сталося 14 с!чня 1940 р.;.31Днов~ лено роботу НТШ за корд оной у 1947 р., а в укра1н! - 21 яовтня 1989 р.). Головной кетою НТШ було творения украхнськох науки единой украхнськоо новою. Оанак терн!нотворення сдяочасно залечить 1 в!д уиов сусп!льного функц!окувакнк л!тературно1 нови, загальномовних продас!в. Розвиток укра!нсько!" л1тературно! нови на нея! стол!ть в1дзначазся деякаки особливостяии, як! пев ним чиноа виявилися 1 в тери1нотв.орчоцу процес!. Йдеться про-!сну-вання двох зар!ант!в укра1нсько'1 л!тературно'1 иови: сх!дноукра'1 н~ ського та зах{дноукра'1 нськсго, ка по'вказуоть доол1дники З.Франко, О.Гсрбач, 1..1'атз!яс та !н, У тери1нологИ' укра1нсько*1 науки к!нця XIX. - початку ХХ'ст. простенуеться наявн!сть тери!н)в з харзктернини рисам зах !дноукра? пськсго вар!анту л!тературно'1 ыови, бо, як в!доио/ весь розвиток укра^'нськй" науки в цей час пов'язашгй з д!яльн!ств НТИ у Д>воз1. Под1бно1 укра!'нсько1 установи в Сх1дн{й УкраУн! тсд! не було. Тону зах1дноукра'1пзьк1 вче-; н! в }дчували обоз'язок' саност!Ино творити пауков! терм ¡ни, еп!~

зодично, де це мдаливо, використовувчи народну терм1нолог$с Бзддн1прякщини. Sa свое п'ятдесятглнчну icTopio ETE зу1ПЛ0 практично повн!ств створити xiMi4Hy;• географ 1чну, ф^зичну, иатеиа-тичну науков! тер^нологп i видати ïx у вигляд1 словникib або системагизованих ыат£р1ал1в у cboïx зб!рниках.

Параграф третШ "Джерела формування ТОТ" присвячений розгля-дов! питания про дкерзла форцувйшня терм ¡налог iï.

7 розвитку власне укра'1нськй' иовознавчо! терьПносистеми ч1тко простекуеться киька теэдещпй:

1. Вкраоноа е у терц îhotb ope hhî opieHTauifi на засоби piд-hoï мови. Так, у цзй час з'явились i поширились так! терм!ни:: двоэвук, д послов о, iMeнник, р 1елрикнетшк, д1егтисл1вкик, пень та- iH. 0дн1 те pu i ни були утворен!, або пляхои тернГнолоНзацн давно' в1домих сл!в, як наприклад, голосний, глухий, пень, зак!н-ченйя, або за традиц1йниыи словотворчимк моделями, наприклад, ¡менник, вигук,- в ¡дмЗнок, речения, дтеслово тощ о.

2. Пои1тний вплив польсько"1 мови. пагато TepuiniB, уаиваних

в укра!нськ1'й граматичн1й лдтературз були наследном пряного за- ■ позичення з польсько'1, наприклад, реч1вник -.rzeczownik , час{в-ник -."■ oasaowiik , складня - skiaduja , зайценники взгляд ни -zaitaki"wagïg'daet. .та ïh. Трапляигься назвк, утворен! за зраз-ком польських, наприклад,' самогласна - eaaogioska » ■ звучня/за аналог ien до, терШна складня/.

3. Вживання поряд з украк'кськиии терм ¡наш ïx ниецьких в!дпов1дних1в., ио св1дчить про те»'.ав!дки терм!н nimoB, наприклад, не ласти - Ger&usche , речене наге -na'chter Sais , наз- : вук - Aalaut . .' "

Простежуються регДональн! л1нгвальн1 риск, характера

для захзднсукра?ноьксро saplaitfy y:cpa"íнсько! л1тературно! иови, Зйфзка йдедся про зая]нчеш-:я -Е сл!в-тери1н!в у наэивноку в!д~ ajRty (дкятс: (зг.:-:1:г<енв. напосткозане, словотвореhs, реченс), а так он фонзтичке оформления деяккх' íheohobhíix тзриШв, що зв ift-или в украХкську tapu¡haiori4hy спстеиу (акальогЧя, «оЬфольогЧя, лексика, льтЧчний п1дшт).

5. ПевниЯ егш'.з pocSílcbKoY нови, який простеяусться у вико-ристайн! TspuiHiB та зразок: пнедлог, соазъ, пад!я, залогу Барта зауваяити, цо частика 5з заводених tsp«íhíb зикористозувалась гй 3' граиатяках украУнськкх авторíb X7l - ХЛ1 ст., каприклад, з робот1'"Гракиат1ка слозенск!я правильно» синтапт" М.Сиотриць^-кого (1619 р.). Под 1бн! тераЗни зберЗгаоться'з рос5Ясьх]й л!нгв!с~ тичн!й тера!носистен1. Це якраз i дозволяв ствердкуватя, цо-Функц1онування згаданих терч1н!в ка мая i XIX - XX стол ira в унт зуиовлЕвалось-вяливоы poclücbKoí иози. Хоча поц!тнов бужа тея-Денц1я до зам!йи цих гера!н5в власнз украУнсыпши (предлог - при-йцанник, о.оюзь - сполучник, пад!д - в!дц!нок, залог - стан). .

б,. Зйявляеться вкивання тернШв латинського чи грзцького походяення, як! у сучасноиу шэзоэнавств! !нтерпре?упться як !н-тернац!ональн! слова-терц !ии (асии1ляц1я, тзеф!кс, морфе га, 1н-ф!н!тив, ^ийтонг, флекс!я).

7 другому розд!л1 " ухраУкська цовознавча терШносйстема к!нця XIX - початку ХХстол!ття" звертасться увага на, проблему лзр!одизац!1 розвитку УНТ, характеризуется т! граиатичн! прац1, яа основ! якйх зд!йснввалося доел!дхення, простежувтьоя деяк! осойливост! вяивання цих теры!н!в у сучасн!й украУнськ1й л1тера-турн1а uob!.

' Параграф перший "Пер!сдизац1я розвитку УИТ" присвячений-

розглядов! питания пер10дкзацй' розвитку терьйнологГУ взагал! i ¡.!овознавчо1 зокрема. Тут звертаеться увага на npani I.OriSHKa, H.A.Москаленко гаыих дославшие, у яких п5днШалаев згадана проблема. 1*0г!еико, акал1зусчи розвиток TUT у конкретних icto-ричких иенах, а саые, в XIX - на початку XX ст., вид1ляе три перходи у i'i" формуваня! в цей час: I) до 50-кх рок|в XIX ст. (граматики М,%чкая, Й.Тйбкцького, ЬЗагштезича, Й.Лозкнського);

2) 50-80-i роки С npaui ПДячана, И.Осадц:, Я.Головацького, Г.Шашкевича); 3) з 1889 року до периого десятир1ччя XX от. (гра~ матики О.Огоновсъког'о, С.Сиаль-Стоцьксго, П.Залознсго, Г.Шерствка, е.Тииченка)» Н.А.Москаленко, досл&кувчи. iCTopin розвитку УНТ взагал!, видхляе тгкх три перходиг I) до ХУ1 - перша половина

XIX-от.; 2) друга половина XIX - початок XX ст. (д.о 1917 р.);

3) з 1917 р., який включав три етапи: а) I9I7-I929 рр.; С) 1929-' 1945 рр.'; в) п!сля Велико!' В1тчизняно1 в№ни.. В основу ввдйлення пер!од1в фориування да як у I.Оценка, так i в Б.А.Москаленко . покладено <?ак1 якicni та к!лькгсн1 критерН, як: характеристика сусп!льно-пол!тичних умов; наявн!сть теорети.чних праць, словни-к!в - як певного результату терм1нолог1чно'1 твлрчосг1; наявн!сть' п$дручник1вяк практичного вт1леиня вадбань теры! полог 1чно1 д1яльност1.;, ■ . •

На дуику ffi.A.iHTKiKoi", "украУяська тёри1нолог!,я пройшла у своему розвитков! як иШмун три етапи: I) перший, "донауковий", коли терм!ни та ноиени були эаф1ксован1 лише в спец1альноиу иов-леннГ, иовленн! рем1ошк1в тощо,*. 2) другий, "науковий", коли укра!£ноька терм!нолог1я форцувалаояпаралельно з формуванняы наукового иовленневого стило, почянаЬчи з 'ХУШ ст. (каприклад, у творах Г.Скйворсии та 1н.); 3) трет1й, "радяноький", з utou

букетом об облив остей, серед якнх зазначнио лисе ispiB поправ не сп i в хснування рссЫськоТ та украУ изькоУ термпгслогп у пауковому сп!лкувакн$ в укра'Ш. 3 1969 реку, п^сля пр:пня??я "Закону про мови"/гасгав четзертиЯ етап роэзитку ?ср!лнолог П' з укра-Y Hi, яком/ притачанне стих i'Л ке в1дроднрння укра'Ушько! тери пго-логп.

3 от ляду IQ обраняй об'ект нааого доел use кия та внхедкчи з пер1одизаиП" 1.йЧешса, папу угагу, в персу черг.у, прпзертас TpeTia етап у розвитку ИТ, а сане кйсць XIX - початок XX ст., оскхльки з цьего часу, за словами I. йченка, "/• • ./граматпчна л!тература придбала соб! чисто упра'пюьку форку i 3uíct, /.../почала будуватись на ц!дкоц наукозоиу г'рунт!" О.ОЧсь-ко, IPC8). досл1дЕуваний пер! од розвитку ИТ «окна yuan но назаати гал/.ць-ким через активне функц1онуваиня в цьоиу perioiii укралш, куди но рсзповсодлувалась чпшпеть царських указíb, термпюдоМчного усного i писеиного цовлення украУнськоч иовов та завдяки Tepuino-граф1чн1П J TepuiHOTBopuiñ д1яльност! вчоних НТК

¡i i нпнх наук о-'

вих 1нституц1й.'

7 параграф! другому ."Характеристика грз1.:атичко1 л1тера-тури к1нця XIX - початку XX ст," подано анализ джерел, на осно-bí яких проводилось дисертац1йнз досл^дяення.

л

Розвиток певнох терм1носисгеик керозризко поз'язаний з ви~ ходом наукових праць з tígí Чи íhuoí галуз1 знань. Цз стосуеться i л5нгв1стично1 терн1йолог1Х, фориування ekoí tícho зв'язане з виходои иовозкавчих праць 1 граматичноУ л i те ра тури - з основно-'му п!дручникЬ для саионавчання чи призначених для вздих i серед-21 Цитн1ла О.А, Те рм дознав с та о на УкраУ Hi ft'аспект -Летавшие 'доол1дяень//Мовознавс1ВО.-1993;-£ 2.- С.67-68.

к.

к!* пк!л. Почиы:сти з 1889 року ! до першого зесятир!ччя XX сг побачило св1т члмало наукових иовознавчих праць. Серед них казнено роботи таких в!доиих учених," як 0.С^оновоького, 1.'Взрхратськ(й го, Б.Гр1нченка, Н.Бозняка, 1.0г!енка, С.Сиаль-Огоцького, Ц.Дра-гоцанова, В.С1ыовича,. е.Тииченка, Я'.Рудницького, ¡¡Франка та 1н. Для розвитку власне украх'ноько! ыовознавчоУ тери1носистеии в к!нц! XIX - на початку XX ст. велике значения цали гралатичн! прац! - р!зного виду п!дручники. Досл!дяення теры!нотворчого про-цесу ш: эд!Г;снсвали на iiaTepia.il граиатик 0. Сгоно'вського, С.Сыаль-Стоцького 1 Ф.Гартнзра, В.Коцовського ! ЬОготовоького, П.Залозного, Б.Копятчака, Б.Тимченка, Г.Шерстпка, 1.Начуя-.7ввкць-кого, В.Сшозича, Ц.Гладксго. Характерно!) 1 сп!льнос ознакоп вс1х названих видань е те, цо вони були спрянован! на розвиток ' украУноького пк!льництва,. а вяиван!й тери1нолексиц! влаотив1 риси загальнонародно1 иови.

. ГПдручшш О.Огоновського започаткував Ш-111 пёр!од у розвитку- граиатично1 л1тератури, а значить 1 тер1:1нолог1!Е. Оцнак тери1нолог!я О.Осоновоького не в!дзначаеться якоось оообливов ориг! нальнет в. У б1льпосг! вкладов автор скориотався терШнаии свй'х попереднмив, таких, як П.Дячан, Ц.Осадця, О.Партицький. До сьогодн1инього часу внивавться у ыовознавч!й науц! так! тер?-и!ни, вперше. використан! О.й'оновськии, як сполучник, декл!нац!я. "Руока граматика" С.Сиаль-Стоцькаго 1 Ф.Гартнера - перша грана-тика, що побачила евфокетичшш правописом. Дгерелаии терм]- : нологН були прац! И.Дячана, О.Огоновського, словник 6.Еелех!в-ського. Вперпе отворен! 1 вживавться до тепер в украУнськ!й. иовознавч!й науц! так! теры!ни, як: прикиетник, д 1еприкиетник, д!епрусл!в.ник та !«. Своер!дк1ст1> 1 ориг!нальн!ств в!дзначаеться

теры!нолексика "Уйрахнськох граматики" 5.Тимчек:;а. тут наявн! терм!ни, яких нёмае у попередшх гракатпках (часпшпк, т»ч1зник, стосування). До сьогодн 1 инь ого- часу зг/.заэтьея з украУиському иовознавствх терихнк, запровадхен! 6. Тонченном: дзпЬтаД звук, мор;'е ма. ыинулиИ чзо та |н. Зарто в!дзаачлти оркг ¡нальнЮть гра-иатачноУ прац1 1.&чуя-Л:зицьксго. Автор не при.пняз н! т тер-и¡нологН, що використовувалась в украКноьких грааа тиках у Захдд-нхй укради!, Н1 тдед", цо додераувались в украТЕнсысих граиатнках, ¡но почали виходкти в Сх!дн!й /крахн!, Простереться багато тер-1нн!з стзорених. сашш учении або р!дко зеивнпх у ?сд!;л>пх граиа— тичних працях (число поодпноке, дiяльник, ¿'линия ппеднатнс). Таких териШв, до стали корцов в сучасн!й науц!, в нього небагато, пе - займеннпк, умов ни й- спос ¡6, тепер!:л?г1 П час та ¡н. У гра матиц! Г.Нзрстэка повн!стп вккористана ?ери!нолсг ¡я эах!дноукра1 н-ськнх гранатик,, про ао зазначае сан автор: "галицък! граиатичн! теры!ни я признав ц'1ЛКои"(Г.Шерстш, 1909). Повн1иоо I доскона-л!иоо з погллду герм!нолог!1 с граматика В.Сдиозича. Зона вв^бра-ла в себе все кайкраще, цо було вг.роблено в граиатичнгй литератур! до того часу. Тзридни, вливая! в п!дручнику В.СЛновича, цхл-кои сучасн! як з погляду семантики, так ! з погляду фоттичного 1 г.раматичного оформления. Йодо териднолексики подручника 15.Гладкого, то вона в основному взята автором 1э "Грамашчнох эерм!-нологП, ухвалено!' к ом! с i е с иови при Укгш нськоиу ■ Товариств! Шк!льно1 осв!ти у Кйев! в 1917 р."

Анализ терн!нолекси1ш укра!' гкьких граиа тик, як! в досл!дку-ваний период вихсдили в р!зних частицах украхки, дозволяе зроби-ти в иен опок, що автора п!дручник!в, виданих не в Гадпчин!, нередко ор!ентувалися на терм!ни, ваиван! в галицысих граиатиках,

IB

науксва мсза яких в is обращала tí рисл, як i xa пакте ризували pes виток yxpaiKCbiioi литературно! нови на зах!дноукра'1нськйх землях.

7 третьоцу параграф! "Особливое?! ф;;нкц!онування укра'1'н-ських иэвознавчих те рн i к i в кхнця XIX - початку XX от, в сучасн) укра'1нськ12 uoBi,f розглядаеться иовознавча тери!нолог!я, яка склалася на uesi стол!тъ в план1 í"í в1дпов1дност! т!й, яку Ф)к-сусть сучасш словники украУнських л1н?з!стичних теpuíhíb, про-стезувться як oKpeui факта вяивання тих чи íkshx тери!н!в у су-часн!й /ИТ, так i ix-усування у нэках цШсно: впорядкозано! TepiiiHocucTeuii. Цз дозволило.вкявити ¡алька основних тендешпй упорядкування i ксдиф1кацП TUT:

1. Серед TepuÍHiB t терм i нос полу к, як! активно використо-вувалися у грааатичшх працях kíhuh XIX - початг.у XX ст. вид i ля euo tí, що без эШни значения пе реймв д о Складу су.часноХ УНТ, на^ приклад, звук, наго л ос, основа слова, кор!нь, к:знкик, прикиет-ник, доконаний вид, додаток, синтаксис, пер i од та 1н.

2. Oi<peui терШни перейили досучасног yUT is певший з и i наш що стосусться IX фонетпчно-граф1чно1, корфеино"! будови та окре-irax иорфолог1чних характеристик, наприклад, прав'опись (я.р.) -правописСч.р.), одч!нок - в!ди!нок, др!бн! чксл1вники - ¡аробов! числ!вники, период - пер!оза, речене(я) - речения, синтаксис -синтакса та tu.

3. 7 npo®ci розвитку велика к!льк1сть териШв була эаы1-нена 1ншили. При цьоиу простеяуЕться: а) заы!на украх'нського

теpufна укра!нсьюш, наприклад, викркк, ■ . виклик, оклик - вигук, речене злокене - складне та !н,,' б) за« ¡на укра^'нського терц ¡на ¡кпоковкип, наприклад, звучня - фонетика, додатки - аф!кси, при-

пока - праф1кс-.та íh . ;• з) заи i на 1нзоисзиого ?e?uiaa укупхн-ськиц, каприхлад, речзвник - 1:.:гк;п;к, ."¡чДа - ч::олг та "ih.; г) заШна ¡нпоиозного тсрШна -Игао^гозн::«, гапрлклад, скяадия -синтакси? та íh.; д) паралельне эклваннк у о;; чао ni Л TI Т íhsoiiob-mtx i влас не украхиських иазв, каг.рпклад, лс.г.: з .1 ч u i п - упсл i6-нення та 1н.; е)'у сучаси1 ft ИТ проотеяусться ч!ск1=а семантика терм i н i в, накриклад, грозна не ззуков'а - козна г'спхмляцхя, зблп-;--g;;s ззуковъ - юповпа аошпляц1я та i п.; в) улувания сктвипх означень, вираазних пржистпг.новп:.:;! йорз.гагл::, я::г не xuacr.iBi ут;?а-1шьк)й ;.io3i, наприклад. будуппа час - :.:аЛ5уг!:-;д чал та i и.; л) зкивання yh'i?epi-!¡B зависть тер" ¡ноаполук, ::апр;:клад, ш;г. шчеве - i неккик, йменик прик;.:атка - приказ-гик, число г.во;н;е-двоУна та i к.

п. Нгвслика к!льк1сть íepiiiHin, яиi зикорпстовувались у дослужу за ному ncpiofli, не внивасться сьогодпй хоча покяття, цо вони позкачавть, ¡снупть, наприклад, г;е Лс с т i в к рв i.. д воз зу K¡; -"дифтонги, !üo складаэться з прпголоскпх? луч Да -"тнп'спктакснч-ких вщкоиень ^г складносуряднону тэеча тгн I: луч За сполучна - елка ль hí синтаксичн! В1днопекня".

5. Споете pirasTbCH э ai: i на яксгосъ cancro еле мен га у термит»-сполуках, наприклад, з ложен i слова - складнi слова.

6. 7 сучаснЫ /ИТ так само, як i в теришосисте;.:! дослхдяу-ваного пер i оду, простеаувтьсяявища пол ice" ií, синонгип, антонх-uii. Оинак, у той час явшпа полкенп та ckhohíuíi булл зуиоз-ле н! насанперед тли, со те ри i нос метека украхнсько!" иовознавчоУ науки перебувала в стадi'i фориуваякя i тону ¡снувало по К1лыса вар1антх:! н4зв одного i того к поняття (санозвук - i"V¡cciBKa, припона - приставка - приросток, Ьгенник - рс41впик) або одним

•repiMKot! казизалися ui.-moa pi3Hi rosiii явшца ( родь(т)1д) - 1.1иеа-нлкоза катего?1я. 2.д1есл!вна катггор1я стану. З.Дксл^вна катетер ¡я виду; в4дц1ца - I.Bifluina' '1ценник!в. 2.Д!ев1ди!на). На сучасноиу eiani елнок!).'¡я зумозлена сп1в5снуванняи i активнии йункцзонузанкяк нац!Ональних териiKiB та териШв■ 1нвоиовного лоходяеная Сд'-'-С'-'-'-^ляЦ^я - таозподiДняння, поли::-;!.; is - багатозначисть, паратаксис - складносурядне речения), а пол1се!.пя характерна лише для терыш!в, то означасть назву "науки або роздзлу науки" t иаоть друге значения "об'ект науки" (орйоеп ?я, Фразеолог¡я, синтаксис). 7 тер'Лнолексищ украУнських граиатик кшця XIX -початку XX ст. наявне явиие антошШ: лексичноЗ (голос ¡вка - ше-лестзвка, сторона активна - пасивна, наголос с талий - рухо'-шй) та абзкеально! (neuexiflm - неперзх!дн! дислова, {пенники кивот-Hi - HeHiiBOTHi, голосов! - безголос! шелест озвуки). Так! caui р ¡зновиди спостер1гаг)гься i в сучаснзй TJ.T (прпголосн! дзв1нк1 -глухи од ни на - к ное и на; в!дкритий - закритий склад", наг ол оде ний -не наг о л one нкй голосний).

7розд1л1 третьоку "Структурно-семантичка характеристика -УНТ" висв!тлюються проблеыи лексино-сенантичних процве^в у систе-ui назв ыовознавчих понять, розглядаеться структурна будоэа тер-iiiHiB i способи тери 1нотворення.

У параграф! першоцу цього розд1лу "Jfeкешео-сеиантичнi особ-ливост! 71! Т" характеризуемся т! се иантичн! процгеи, якл просте-жуються в TepuiHOCTOTeiii к!нця XIX - початку XX ст., розгляда-ються явища полIceul'i, cHHOHiviii, atiTOHiuii та ouoHiuii.

В 7UT розрззняеио пол!сеы5ю 1ипл1цитну та екешпдатну. Iu-пл1цитна (внутр!шньосистеина) багагозначн1сть - це такий .вид полней!!', при HKifi лексико-се иантичн! варзанти налекать до к!лькох

поняттевих категории а) "наука аЗо рсзд!л науки"- "сб'гкт науки" (мор-рольотЧя, складня, сго-кспка); б) ;:скят:в $o>.£?;uc:; -поняття иорйолсгii" (зМ1Ни - Ii Чергувакня звук ¡в: д:.п;:'.: ззукс-в1(См.-Ст.,с.13); 2. Зхдмикк: зиГни(аад1ни)СН.-1.,ч.1,с.14));

в) гра:.:атнчна кагсго?!я Ьсннака - граматпчл.а клтсгогЛя д5озло-ва (взoreць - I.Трупа. Зъ перпои клясБ поставлять ся два

взopiifeC0.Cf.,с.86);' 2. ¿¡сз^дмша. д 1млппК.i Ст.,с.5с);

г) поняттк р1зн:-:х д1есл1вш« категор!Л С", гЛотзо - I. Д1я. Д i л-стзо перех1дне(.{оп;1тч.,с.б); 2. Категор!я стану. ДШство стра-дальнеСК.! 0г.,с.'■':■; д) р!зн! Форш? д!сслоза (причасти-: -

I. Д^еприккетник. 4aci3H!!K03i прпкметннки звуть ся пр:?час;н:ка-миСТиич.',с.16); 2. Д1спрмсл!зн:1к(н.-Л.,ч.1,с.67); е) полiсе::iл, яка стосусться понять, цо розмексвуоться за oIbhrm узагалькекня (кляси - I. Загальне поняття морфологи - чаотнни нови. Олова дЬлять ся па девять клясъ(0. (f.,c.8l); 2. 3 ¡лм I на ¡"енншив (0.0г.,с.85); 3. Д!ев!дм1на. Кляси д1ссл1в(С1:.-0т.,с.54). Явите птл1цитн01 пол!сеип* простеяустьсп не т1лыси в ц1л!сн!й систем! укра; HCbKiix лшгаМстичних терн i i: 1в, a i в окре и о взятпх п!дручниках з jKpa'iHCbKO'f цовк, видаких у xiuiu XIX - на початку XX ст.. Наприклад в О.Оонсзського кменник :.;ае значения:I. Частики иови; 2. ^означено"! форни д!еслова. 7 О.Смаль-Стоцького -- звуки - I. Те саме, по сучасний TepuiH фонетика; 2. Форма инокини В1д те pinna звук.

Експл!цитна ncwiceujfl - це такий вид бага? означ нос? i, при як!й ноЕНа простелит« р1знотиП1П зв'язки термШв is словами загальновяивано'1 мови (пень - I. Основа слова; 2. Виня час тина дерева, ио залипилася П1сля того, як його зрубали, зр[зали; 'тор о на - I. Стан; 2. Склад ова чаотина чого-небудь; 3. Точка зор$

7 '.:еяах УУТ s'ipisimeno так1 рдзнозэдк термпюлопчно}' си— HOHiiiiï : I) дубле тна (фонетика - звучня, число - лгчба, neрiо; -гечене очерк две); 2) чаотково-дублетка (голосов i шелест îbkk -дззпш пелес^зки, гол; речения - !&по:зирепе речения, ймення р!чеве - ймення предыетне);. 3) словотз1рна (эакпгчення - к!нц8в-::а, особа - ocodicTb, наголо с - наг од ос ок) ; 4) фоно-порфемна (ре чз не - ре меня - речення, склоне не - склон» мня. з двое us - подво-ення); 5) фсно-морфолог¡чна (прав опись/к.р./ - правопис/ч.р./, д!еслов/ч.р./ - длеслово/с.р./, пев i ода/и .р./ - пе'тпод/ч.р./); б) фонетична (чергсзання - черг.увакня sByicis, подметь - пгдкет, при слов ник - приел îbhhk); 7) квантитатквн1 /нЛлыисш/ (вид дГе-сл!в - вид, наука про фотшк слова - наука про фотши, злоте не сл]в - з л оке не). Простенуеться синоши!я i в окреио взятих ви-даннях, наприклад, в О.Сгоновського: позитив» - ровняй степень, даюпнац1я - склоне не; у С.Смаль-Стоцького: гадка - рече ння, роз-ряди сл1в - части ни мови.

7. о истен i украУнських иовознавчих терм î и i в спостерхгаеться явище aHTOHiuiï, яке реал1зуеться у двох р!зновидах: лексично-чу ( голос iBKa - иелес^вка, од ни на - пиши на) та абиссальному (голосовi - rtesrcmoci пелест1вки, букви звучьп - беззвучнО. Явице антошип не поширсеться. на всю систему в ц1лоыу. Воно на-явне т1лыси на pisni окремих пщсистем: фонстично!', словотвхр-нох, морфолог ï4hoï та îh.

Явище внутр1шньос'1отенно1' ouoHiiiiï у мовознавч!й TepuiHO-систец1 вщсутне, оск!льки omohîmîa иовлива лиие на. piBHi uîk-галузевих термхносистем, тобто один i той не TepuiH може вяиватись у р1зних науках, наприклад, асии1лящя - у фонетиц! i етногра-ФÎÏ, звук - у фонетиц!, ф1зиц1, музшп й под.

Параграф другий "Структурно-словотв ipai osсблпза: tï /ТГ" присвячений анал)зоз! структурних тип1в те pu î н jb та способ1в те puin отв ope ння ;

у досл1Д;луван1й тер'-!1носистеи1 зиявлено Ta;:i три структуп-Hi типи термIпхв: I) теркиш-слоза, або ун 1 терин; .2) складhî vep-i.!iни, або тершни-коыпозити; 3) окладе ni термит, або термiноле— г 1чнх словосполуки Стери¡носпочуки). Кожному iз структурних тп-nïB TepuÏHiB вЦпов^дасть певн! способ» творенья. Так, уштермн утворен5 лексико-семантичшш, аф ¡ксальним та безафиссшш способами, Tepui .ни-композита - основоскладанкям, Tepui носподуки - с:тн-таксичнна.

Значка частина yiiiTepifiB виникла лексино^семантпчшш способом, при яксму нагане слово набувас нового тешинного значения (припоиа, KiKuiBKa, грунт). Одни« ia проз¡дних способ5в угворсния нових термппз е аф!кса!пя, при як in d ¡д наявних TepaiiiiB за до-помогоо спехпалышх uoptieu утворсоться hobî Tepuimî. Удосл!дяу-ванШ TepuiHOCHCTeui розтлзкяемо так! способи aipiKcauiï: а) су-ф!ксальний рмзнник, в ¡дранок, числпзшк); б) префпссалькпй в¡дм!на, передминулий час); в) преф^ксально-суачксальшш (приго-лосок, пр;;сл1пок). Спостер1гаеться творения термийв безафпссшш способом (наголос). Шзначка к1лы<1сть термппв-коцпознт1в утво-рена способом основ оскладання (ne.ie стоззук, двозвук, Д1 ослов о). Анал i з дослЦЕуваноГ терШносистеми св1дчить про вис оку продуктивней. синтаксичного способу теришотворення, при якому Tepui -новане поняття оформляеться подрядной словосполукоо (пелест!в-ковi двозвуки, .розряди сл1в, число многе).

Терц1носполу№класиф1куено за: ступеней сеuanxiiiHqï сполу-Чуваност! компонент!»,структурою,' часгиномовноп при нале khïctd

гч.

г-псвного коипонента. За ступеней сеиаиткчно1 сполучуваност! компонентiß BiipisHHeuo терьйносполуки розкладн1 (зьпни звуков}, ¡шголос головний, просте речения) та ш роз клади i (чоловгчий р{д, !i ¡азвучн! букви). За структурою - двочлеши (иногне число, роди дпютва), тричленн! (п1взвучн1 буки голосн!еп, части цови нев1д-;n;mi), чотиричленн! (пояснярчи додатки шенкикз головного). За частиноиовною npnreueEHicTD головного коипонента виявлено тхльки субстаитив1п тер1пносполукц з iueHHHKOu в рол1 головного слова СзлозеН! приставки, I ценники без одни ни).

У висновках викладеi;i результата проведеного дослщиення, робляться те.оретичн1 узагальнення щодо науково! концепцп' терьПно-творення, зазначаегься про взаецозв'язок лшгвальних i екстра-л!нгвальних фактор1в розвитку ТУГ, вказуеться на теаденцП i щпряики розвитку термшосистеии. та ос облив ост i функц10нування терм 1н1в у сучасн!й jriiT, п$дкреслоеться, що укра1нськ1й иовознав-ч!й TepuiHociicTeui властив! явища noniceul'i, ckhohimH, антон1-ui'i, а теpuiнотворчий процес здиюкветься за тиыи самими закона-ии, що i в загаЯьнонарсднш uobI;

Основн! положения дисертац!! ввдобрахеш в таких публ!кац!ях:

I «'Погляди I;(Ненка на граиатичну тер1пнолог1с к!нця XIX - початку

XX ст«'//Т.СИенко/№забутн1 iueua украТнсько:' науки/:Тези допо-

В1дей Всеукра:нсько! науково!" конференцй" .-Льв1в,1992.-Ч.1.-С.80-

81.

2, 3 ioTopli фориування украХвсько! иовознавчо'1 терШнолексики к!нця XIX - початку XX ст,//Теаи доповщей sbIthoi науково! конфе-ревцИ викладач!в та студент!» Ф1лалог1чного факультету ТернопШ-ського! пед1вституту,-Херноп1ль, 1992.-С.40-41.

3. ШгатоатчнjcTb i синокШя TepuiuiB у п!дручнику О.Огоновсысо-го "Граиатика руского языка "//Семантика нови i тексту: Матер!али

ШянародноУ науковоУ конференц1У .-1вано-Эранк1воьк, 1993.-4.1. -,С.'93-94;

4.' 3 1стор!У опрацавання украГнськоУ мовознавчоУ терШнолог¡1'// Взаимодействие украинского и веского языков на территории Украины и актуальные проблемы их исследования и прсп одаванпя: Тез и ■доповЦей Перших Ганичевських Чйтакь; - Полтава, 1993.-Ч.1.-

С .123-125.

5. Слозотворч! процеси в систем! украУнських новоэтвчих тери1-н1в пер!оду П становлення//Актуальн! проблеми словотзору украУн-ськоУ иови:Матер1али наукових читань, присвяченнх пам'кт! 1.1.Ко— валика,- 1\зраоп!лъ, 1993.-0.97-98.

6. До питания Про способя словотвору у систем! украУнських чово-знавчих тери!н!в пер!оду У! становления у к!нц! XIX - га початку XX ст.У/Словотз1р як вияв д'пнаи1ки мовигТези допов!дей науковоУ конферзшШ, присвячеиоУ паы'йт! проф. Т.Возного,- Льв1в, 1994.-

Zakharchyn V.V, Ukrainian linguistics terminology at the end. of XIX c. « beginning of XX o.

The ttiesis is presented as a 'manubcript tor the sctentHic degTee of "Candidate of Phi lilogy" in the field of Ukrainian Jan6«age /speciality Ю.02.01/. Kiev. J995.

Uanuacript contains the analysis of the history of development of Ukrainian linguistics terminology ¡VWiJ at the end of XIX o. - beginning of XX c. Wo describe the main lexical-seaon-tio processes /synonymy, polysemy, antonymy/ in the system of Ukrainian linguistics terms, characterize the ways of word-building of terms ia this period and make comparative analysis of modern ULI and ULT of investigated period.

Захарчин В.Б. Украинская языкозедчеекая терминология конца

XIX - начала XX века.

'Диссертация ни соискание ученой степени кандидата филологи- . ческих наук по специальности I0.U2.UI - украинский язык. Институт украинского языка 1!ЛН Украины. Киев, 1995.

d работе раскрывается социолингвистические условия развития украинской языковедческой терминологии. <7ЯТ) конца XIX - начала -

XX в., устанавливаются основные источники и. тенденции формирования терминосистемы, прослеиизавтся лексико-семантические процессы <чСн-ношшня, полисемия, антонимия) в системе украинских языковедческих, терминов. Исследуется способы терши ообразовааия в этот исторический период, а такие проводятся анализ некоторых особенностей функци онирогания терминов в созрсиенион укрданскои литератур-ном языке. .

Клйч-obI блова: мовознавча теришолог!я, терШносистема, терм¡я